Реферат: Бухгалтерський облік в галузях народного господарства

Міністерство освіти і науки України

Рівненський державний технічний університет

Кафедра обліку та аудиту

063-295

Бухгалтерський облік в галузі

народного господарства

Рекомендовано методичною комісією

економічного факультету як конспект

лекцій для студентів спеціальності

7.050.106 “Облік і аудит” заочної

форми навчання

Рівне - 2001

Конспект лекцій з дисципліни “Бухгалтерський облік в галузях народного господарства” для студентів V курсу заочної форми навчання спеціальності 7.050.106 “Облік і аудит” / Упор. С.О. Левицька – Рівне: РДТУ, 2001, - с.

Упорядник: С.О. Левицька, канд. екон. наук, доцент

Відповідальний за випуск І.Д. Лазаришина, канд. екон. наук, доцент, завідувач кафедри обліку та аудиту.

Тема 1.Особливості діяльності та облік основних операцій підприємств роздрібної торгівлі

1. Загальні принципи організації обліку торгівельної діяльності

2. Облік оприбуткування товарів

3. Облік реалізації товарів за різними формами оплати

4. Облік повернення товарів, уцінки товарних запасів на кінець звітного періоду

5. Облік витрат, пов’язаних із здійсненням торгівельної діяльності

1. Загальні принципи організації обліку торгівельної діяльності

Роздрібний товарооборот – це виручка від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого споживання як за готівку, так і по безготівковому розрахунку, а також виручка, одержана через касу неторгових підприємств від продажу населенню товарів власного виготовлення, закуплених на стороні або одержаних по бартеру.

Оптово-збутові підприємства і склади можуть застосовувати для обліку товарів купівельні або продажні ціни. В роздрібних торгових підприємствах і на підприємствах громадського харчування можуть застосовуватися лише продажні ціни.

Придбані товари зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю. Значна частина витрат, що раніше включались до витрат обігу, згідно ПБО 9, збільшує первинну вартість придбаних товарів. Це – затрати на вантажно - розвантажувальні роботи, транспортування товарів, страхування ризиків транспортування товарів, оплата інформаційних, посередницьких та інших подібних послуг у зв’язку з пошуком і придбанням товарів. Для оцінки вибуття запасів підприємства роздрібної торгівлі застосовують метод ціни продажу. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною вартістю) реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

У роздрібній торгівлі у більшості випадків передачі ризиків і вигод від володіння товаром збігається з передачею юридичного права власності у момент відпуску товарів покупцям. У разі продажу товарів на умовах розстрочки кінцевого розрахунку доход відображається у бухгалтерському обліку після внесення покупцем останнього внеску.

Комісійна винагорода – це оплата посередницьких послуг комісіонера з реалізації товарів, отриманих від комітента за договором комісії. Оскільки комісіонер не провадить реалізацію власних запасів, а надає послуги з реалізації, для обліку доходів комісіонера слід використовувати субрахунок 703 “Доход від реалізації робіт та послуг”.

2. Облік оприбуткування товарів

Методика ведення бухгалтерського обліку надходження товарів у роздрібній торгівлі наведена в таблиці 1.

Для відображення транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) обирається один з методів:

- включення до собівартості придбаних товарів (“прямий метод”);

- урахування їх на окремому субрахунку загальною сумою з подальшим розподілом у кінці місяця між вартістю залишку товарів і вартістю реалізованих товарів (умовно – “метод розподілу”).

Таблиця 1

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку оприбуткування товарів

3.Облік реалізації товарів за різними формами оплати

Методика ведення бухгалтерського обліку реалізації товарів за різною формою оплати на підприємствах роздрібній торгівлі наведена в таблиці 2.

Визначення торговельної націнки на реалізовані товари проводиться по одному з двох варіантів за вибором підприємства і є елементом його облікової політики:

· по кожному моменту відвантаження;

· за розрахунком середньої торговельної націнки на реалізовані товари

Таблиця 2.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку реалізації товарів

4. Облік повернення товарів , уцінки товарних запасів

на кінець звітного періоду

Повернення товарів

При поверненні товарів здійснюється облік:

1. Повернення коштів покупцям Дт 704 – Кт 301, 311.

2. Сторнування нарахованого при продажу ПДВ Дт 641 – Кт 704.

3. Віднесення суми повернення без ПДВ на збитки Дт 791 – Кт 704.

4. Оприбуткування повернутих товарів Дт 281 – Кт 902, Дт 902 – Кт 791.

Уцінка товарів

В кінці звітного періоду товари підлягають переоцінці у випадку, якщо їх чиста вартість реалізації (ЧВР) не дорівнює собівартості придбання.

Якщо ЧВР менша від собівартості товарних запасів-приймається значення меншої величини Дт 946 – Кт 281.

При наступному перевищенні ЧВР над справедливою вартістю проводиться дооцінка на суму попередньої уцінки Дт 281 – Кт 716.

5. Облік витрат, пов’язаних із здійсненням торгівельної діяльності

З прийняттям ПБО 9 “Запаси”, ПБО 16 “Витрати”, нового Плану рахунків, Інструкції №291 в обліку витрат підприємств торгівлі сталися зміни. Згідно з ПБО 16 ці витрати називаються не витратами обігу, а витратами, пов’язаними з операційною діяльністю.

Витрати, пов’язані з операційною діяльністю:

1. Поділяються на адміністративні, витрати на збут, інші операційні витрати і групуються за 5 економічними елементами. Їх склад регламентується ПБО 16 “Витрати”.

2. Витрати за видами (адміністративні, витрати на збут, інші операційні витрати) обліковуються на однойменних рахунках класу 9 “Витрати діяльності”. Витрати за економічними елементами обліковуються на рахунках класу 8 “Витрати за елементами”.

3. Не розподіляються між реалізованими і нереалізованими товарами, а повністю списуються на витрати періоду. Крім того, витрати, пов’язані з придбанням товарів, не відображуються у складі витрат операційної діяльності, а включаються в первісну вартість товарів.

4. У балансі не відображаються. Інформація про витрати операційної діяльності наводиться в розділах 1 і 2 Звіту про фінансові результати.

5. Спрощена методика обліку (без застосування рахунків класу 9).

Згідно з Інструкцією №291 підприємства торгівлі для обліку витрат можуть використати такі рахунки класу 8 “Витрати за елементами”: 80 “Матеріальні витрати”, 81 “Витрати на оплату праці”, 82 “Відрахування на соціальні заходи”, 83 “Амортизація”, 84 “Інші операційні витрати” зі щомісячним списанням сальдо цих рахунків у кореспонденції з такими рахунками класу 9 “Витрати діяльності”: 92”Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”.

Далі суми витрат, облічені на рахунках 92, 93, 94, списуються на рахунок 79 “Фінансові результати”: Дт 791 – Кт 92, 93, 94.

Суб’єктам малого підприємництва дозволено для обліку витрат використовувати рахунки тільки класу 8, минаючи рахунки класу 9, зі щомісячним списанням у дебет рахунка 79 сум у частині адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

Список використаних джерел

1. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом від 30 листопада 1999р. №291.

2. Облік торгівельної діяльності. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” \Н. Малюга, Я.В. Лебедзевич та ін. - Житомир: ЖІТІ, 2000 – 480стор.

Тема 2. Організація обліку на підприємствах

громадського харчування

1. Загальні принципи організації обліку на підприємствах громадського харчування

2. Облік типових операції діяльності підприємств громадського харчування

3. Закупівля товарів та облік складських операцій

1. Загальні принципи організації обліку на підприємствах

громадського харчування

Громадське харчування – це відокремлена галузь торгівлі, що спеціалізується на:

- виробництві харчів, тобто продукції, призначеної для негайного вживання;

- обслуговуванні процесу споживання;

- виготовленні харчових напівфабрикатів і кулінарно-кондитерських виробів;

- продажу продукції споживачам.

На підприємствах громадського харчування (ПГХ) для відображення господарських операцій водночас можуть застосовуватися як рахунки, призначені для обліку операцій у торгівлі (субрахунки рах. 28), так і суто виробничі рахунки (20, 23, 24, 25, 26 тощо).

Можна виділити такі основні частини собівартості:

- витрати виробництва;

- витрати обігу;

- витрати споживання (обслуговування).

У сфері громадського харчування головним валовим показником є товарооборот.

Роздрібний товарооборот – це, як правило, обсяг продажів напівфабрикатів власного виробництва, а також кулінарних та кондитерських виробів іншим підприємствам.

Другим важливим показником у сфері громадського харчування є показник валової продукції громадського харчування, який розраховується як сума реалізованих торгових націнок.

Уся продукція громадського харчування складається з:

- продукції власного виробництва;

- купованих товарів.

Кулінарні вироби та напівфабрикати, придбані на стороні для подальшого продажу без додаткової обробки, також повинні обліковуватись як куповані товари.

Власні напівфабрикати, кулінарні, кондитерські вироби, а також куповані товари підлягають обліку у вагових одиницях, а обідня продукція – поштучно, в асортиментному розрізі страв.

Рах. 285 доцільно вводити тоді, коли виписується остання видаткова накладна. На підприємствах громадського харчування, незалежно від кількості складських, виробничих і торгових приміщень, організація зберігання , виробництва і продажу зводиться до однієї із трьох схем:

1) якщо зберігання, виробництво і продаж зосереджені в одному приміщенні, то рах. 285 вводиться в облік одразу при оприбуткуванні товарів;

2) якщо товари, напівфабрикати і харчова сировина спочатку оприбутковуються на склад, а потім в міру потреби видаються для приготування страв, то рах. 285 може бути введений або при оприбуткуванні на склад, або на етапі передачі у виробництво;

3) якщо товари, напівфабрикати і харчова сировина спочатку оприбутковуються на склад, а потім в міру потреби видаються в буфет чи іншу роздрібну точку, щоб звідти готові до вживання вироби передати особі (бригаді), яка обслуговує відвідувачів, то рах. 285 може бути введений на будь-якому етапі переміщення товарів.

Формування валового прибутку (збитку)

Враховуючи велику незручність застосування на підприємствах громадського харчування такого поширеного методу оцінки товарів (продукції), за яким до їх роздрібної ціни передчасно, ще до моменту продажу, додається ПДВ, подаються такі схеми бухгалтерських проведень з формування фінансового результату, які цілком відповідають вимогам наших національних стандартів бухгалтерського обліку запасів.

Дуже часто на одному і тому ж підприємстві громадського харчування може одночасно відбуватися як пільгове, так і не пільгове харчування. Прикладом може слугувати шкільна їдальня, де харчуються як учні школи, так і сторонні особи.

2. Облік типових операції діяльності підприємств громадського харчування

Загальна схема бухгалтерських проведень з формування валового прибутку (збитку) для підприємств громадського харчування показана в таблиці 1.

Таблиця 1.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку фінансового

результату діяльності ПГХ

Загальна схема бухгалтерських проведень операцій закупівлі за готівку через касу підприємства показана в таблиці 2.

Таблиця 2.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку операцій придбання

запасів за готівку через касу

Список використаних джерел

1. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом від 30 листопада 1999р. №291.

2. Облік торгівельної діяльності. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” / Н. Малюга, Я.В. Лебедзевич та ін. - Житомир: ЖІТІ,2000 – 480стор.

Тема 3. Облік у житловому господарстві

1. Особливості ведення бухгалтерського і податкового обліку в житлових організаціях

2. Фінансовий облік типових операцій житлового господарства

1. Особливості ведення бухгалтерського обліку в житлових організаціях

Державний житловий фонд, суспільний житловий фонд, фонд житлово-будівельних кооперативів, приватний житловий фонд, що належать громадянам на правах особистої власності, становлять систему належності житлового фонду, що склалася. Ця система закріплена в Основах житлового законодавства.

Цей фонд обслуговують житлово-експлуатаційні організації, основні вимоги до яких записані в Житловому кодексі України.

Відповідно до нового Плану рахунків, витрати житлової організації враховуються на рахунку 23 “Виробництво” з відповідними субрахунками, які житлова організація відкриває самостійно.

До доходів житлової організації зараховують:

- орендну плату;

- квартирну плату і відшкодування експлуатаційних витрат;

- надходження від підприємств і організацій за обслуговування внутрішньобудинкових мереж і обладнання;

- збори з орендарів за відшкодування експлуатаційних витрат;

- надходження від прийнятих на обслуговування будинків житлово-будівельних кооперативів;

- інші доходи.

Склад витрат підприємств житлового господарства затверджений Постановою №939. До нього входять такі статті:

- утримання обслуговуючого персоналу;

- утримання домогосподарства;

- амортизація (знос) основних фондів, крім житлового фонду;

- капітальний ремонт основних фондів, крім житлового фонду;

- поточний ремонт житлового фонду;

- експлуатація ліфтів;

- утримання апарату управління;

- інші прямі витрати.

Підприємства житлового господарства, пов’язані з утриманням будинків і при будинкових територій, включають до складу витрат тільки ті витрати, які підлягають відшкодуванню в складі тарифів на квартирну плату й експлуатаційних витрат орендарями.

Орендарі і квартиронаймачі, крім експлуатаційних витрат, оплачують також і цільові витрати, тобто витрати на комунальне обслуговування, через житлову організацію.

До цільових витрат належать:

- водопостачання;

- центральне опалювання;

- електропостачання;

- газопостачання;

- каналізація.

Облік доходів житлова організація веде на субрахунку 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”. Прибутки від оренди не житлових приміщень враховуються на субрахунку 714 “Дохід від операційної оренди активів”. Облік витрат ведеться на рахунку 23 “Виробництво” з відкриттям субрахунку підприємством самостійно з подальшим списанням цих витрат на субрахунок 23 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”. Адміністративні витрати враховуються на рахунку 92 “Адміністративні витрати” і списуються безпосередньо на субрахунку 791 “Фінансовий результат від звичайної діяльності”.

Облік витрат і доходів з комунального обслуговування квартиронаймачів здійснюється окремо від витрат і доходів з квартплати на рахунку 23 “Виробництво” на окремому субрахунку, що відкривається самостійно підприємством. За дебетом цього субрахунку відображаються витрати житлової організації комунального обслуговування. У кредиті знаходять своє відображення цільові збори, нараховані квартиронаймачем на покриття цих витрат. Треба врахувати, що витрати на комунальні послуги мають бути повністю відшкодовані квартиронаймачами і орендарями, такі витрати і збори не відображаються на рахунках результатів діяльності житлової організацій.

2. Фінансовий облік типових операцій житлового господарства

Типові проведення з обліку доходів і цільових надходжень житлово-експлуатаційного господарства показані в таблиці 1.

Таблиця 1.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку типових операцій житлового господарства

На підтримку житлово-комунальної сфери Президент України підписав Указ №234/99, яким знову був введений “касовий” метод при обчисленні податкових зобов’язань і податкового кредиту. Податкові зобов’язання виникають у підприємства в момент отримання коштів, а податковий кредит – у момент списання коштів з поточного рахунку в національній валюті.

В базу обкладення ПДВ включається вся сума оплати за житлово-комунальні послуги за регульованим тарифом.

Список використаних джерел

1. Постанова Верховної Ради України від 18.03.99р. №512-ХІV “Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України”.

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.98р. №939 “Про вдосконалення системи державного регулювання розміру квартирної плати і плати за утримання будинків і при будинкових територій”.

Тема 4. Організація обліку на автотранспортних підприємствах

1. Облік надходження транспортних засобів на АТП

2. Облік оренди транспортних засобів

3. Облік бланків транспортної документації

4. Облік витрат діяльності автотранспортних підприємств

5. Формування та відображення фінансових результатів на АТП

1. Облік надходження транспортних засобів на АТП

Основні засоби можуть надходити на автотранспортні підприємства в порядку капітальних інвестицій, внесення засновниками (учасниками) до статутного капіталу, шляхом придбання основних засобів у постачальників і капітального будівництва, в результаті безоплатного отримання від інших підприємств. Крім того, підприємство може отримати в тимчасове користування основні засоби іншого підприємства в порядку оренди на певний строк за договором.

Придбання автомобіля у юридичної особи на території України

Усі платежі, що стягує ДАІ при оформленні права власності, відносяться на збільшення первісної вартості автомобіля.

Якщо витрати по доставці автомобіля не включаються до його ціни, а доставка здійснюється самовивезенням, то на збільшення вартості відносяться всі витрати, понесені при доставці: використані паливно-мастильні матеріали, заробітна плата водіїв та відрахування на соціальні заходи тощо.

Витрати на придбання автомобіля складають його первісну вартість і підлягають амортизації ( таблиця 1).

Таблиця 1.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку придбання

автомобіля в юридичної особи

Облік внесення автомобіля до статутного капіталу

Оціночна вартість майна, що вноситься до статутного капіталу, погоджується із засновниками підприємства. Якщо відсутні документи, які підтверджують вартість цього майна, вартість визначається засновниками, про що складається Протокол зборів засновників. Якщо засновники не можуть дійти спільної думки з оцінки майна, то проводиться експертна оцінка.

При отриманні автомобіля в результаті внеску до статутного капіталу податкові зобов'язання не виникають. Отримувач основних засобів за умовою їх використання у виробничій діяльності може нараховувати на них амортизацію (таблиця 2).

Таблиця 2.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку внесення автомобіля до статутного капіталу

Облік безоплатного отримання автомобіля

Безоплатна передача автомобільних засобів від підприємства фізичній особі здійснюється на підставі договору даріння, який укладається в письмовій формі.

Автомобіль, отриманий безоплатно, обліковується за вартістю, яка вказана в документах на передачу; тобто первісна вартість безоплатно отриманих, основних, засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

Вартість необоротних активів, безоплатно отриманих підприємством від інших осіб, відображається на субрахунку 424 “Безоплатно одержані необоротні активи”.

У випадку безоплатного отримання підприємством необоротних активів дохід визначається виходячи з суми амортизації таких активів одночасно з її відображенням на субрахунку 745 “Дохід від безоплатно одержаних активів” (таблиця 3).

Таблиця 3.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку безоплатного отримання автомобіля, який був в експлуатації

2. Облік оренди транспортних засобів

Орендні операції проводяться на підставі договору оренди, укладання якого можливе лише із власником автомобіля або з особою, яка має належним чином оформлену та нотаріально завірену довіреність.

Технічний стан автомобіля відображається в акті технічного огляду, копія якого є невід’ємною частиною договору. До договору також додається акт приймання-передачі транспортного засобу.

Оскільки в договорі оренди зазначається вартість орендованого автомобіля, то для її визначення необхідно провести експертну оцінку.

Прийняті в оперативну оренду транспортні засоби обліковуються у орендаря за інвентарними номерами орендодавця і відображаються в бухгалтерському обліку наступними проводками (таблиця 4).

Таблиця 4.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку орендованого

автомобіля (операційна оренда)

Автомобіль, переданий у фінансову оренду, включається до складу основних засобів орендаря і відображається у нього наступними записами (таблиця 5 ).

Таблиця 5.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку орендованого автомобіля (фінансова оренда)

При викупі орендарем транспортного засобу, як об’єкта фінансової оренди, після закінчення її терміну оренди, орендодавець на підставі документів на оплату кредитує рахунок 531 “Зобов’язання з фінансової оренди” в кореспонденції з рахунком 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” на залишкову вартість об’єкта оренди.

3. Облік бланків транспортної документації

Бланки первинної транспортної документації обліковуються на підставі платіжно-прибуткових документів за вартістю їх придбання по дебету рахунку 20 “Виробничі запаси” субрахунок 209 “Інші матеріали".

В бухгалтерському обліку оприбуткування і списання бланків транспортної документації відображаються наступним чином (таблиця 6).

Таблиця 6.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку оприбуткування та списання бланків транспортної документації

Бланки, що є документами суворої звітності обліковуються на позабалансовому рахунку 08 “Бланки суворого обліку” за ціною не менше 0,1 мінімальної заробітної плати.

4. Облік витрат діяльності автотранспортних підприємств

Основними завданнями обліку витрат на АТП є : своєчасність, повне і правильне визначення витрат на перевезення за статтями витрат і елементами витрат, при порівнянні їх з плановими в перерахунку на фактичний обсяг перевезень, розрахунок собівартості виконаних робіт і послуг за їх окремими видами та в цілому на підприємстві; виявлення внутрішніх резервів зниження собівартості перевезень; точне відображення всіх невиробничих витрат і втрат з метою їх ліквідації в подальшому.

АТП, як і інші підприємства, можуть здійснювати операційну, фінансову та інвестиційну діяльність, при цьому виникають відповідні витрати, які відображаються відповідно до ПБО 16 “Витрати”.

Операційна діяльність АТП полягає у здійсненні процесів постачання, виробництва і збуту.

Процес постачання на автотранспортному підприємстві полягає в купівлі палива, матеріалів, запасних частин та інших матеріальних цінностей, необхідних для нормальної експлуатаційної діяльності.

Процес виробництва на автомобільному транспорті полягає в здійсненні транспортного процесу (перевезення), в результаті якого готова продукція як така не утворюється. Продукцією АТП виступає сам процес переміщення вантажів і пасажирів, на стадії якого засоби праці, предмети праці і сама праця вступають у взаємозв’язок.

Процес виробництва поступово переходить у стадію збуту, на якій здійснюються розрахунки із замовниками за надані їм послуги по перевезенню і формуються фінансові результати.

Для відображення доходів від надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, що перебуває на балансі підприємства, застосовується рахунок 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”.

Фактичні витрати на поставку продукції, до відпускної ціни якої включено суму відшкодування витрат на поставку такої продукції до станції (пристані) призначення, якщо розрахунки за неї проводяться безпосередньо між постачальником і покупцем (без участі збутової організації), відображаються на рахунку 903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”, Витрата на експлуатацію автомобільного транспорту, що перебуває на балансі підприємства, відображаються на балансовому рахунку 23 “Виробництво”.

Порядок відображення в обліку операцій, пов'язаних з наданням послуг ввезення вантажів автомобільним транспортом, що перебуває на балансі підприємства показаний в таблиці7.

Таблиця 7.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з наданням послуг

5. Формування та відображення фінансових результатів на АТП

Згідно з Планом рахунків усі підприємства для відображення доходів від автомобільних перевезень вантажів та пасажирів застосовують субрахунок 703.

Для збору об’єктивної інформації про фінансовий стан і результати діяльності на підприємствах необхідно вести відокремлений облік операцій з перевезення вантажів та пасажирів. Не менш важливо вести відокремлений облік реалізації послуг за пільговими і не пільговими перевезеннями.

Для ведення відокремленого обліку слід застосовувати субрахунки третього і четвертого порядку.

Відокремлений облік витрат на кожний вид перевезень, так само як і облік доходів, може бути досягнутий у результаті використання субрахунків (рахунків третього, четвертого порядку).

При перевезенні пасажирів в автобусах і легкових маршрутних автомобілях-таксі доходи відображаються за вирахуванням страхового внеску, який стягується з пасажирів міжобласних ліній.

У бухгалтерському обліку суми страхового збору не є доходом перевізника, оскільки вони надходять за агентським договором на користь страхувальника. Вони акумулюються до перерахування страхувальникові на субрахунку 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”. Лише в тому разі, коли згідно з агентською угодою перевізник за оформлення страхових полісів отримує від страхувальника винагороду, сума винагороди буде вважатись доходом перевізника від послуг, що надаються, і обліковуватись на субрахунку 703.

Відображення фінансового результату автомобільних перевезень, робіт і послуг на рахунках бухгалтерського обліку наведено в таблиці 8.

Таблиця 8.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з визначенням фінансового результату

Список використаних джерел

1. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом від 30 листопада 1999р. №291.

2. Облік в галузях економічної діяльності: автотранспорт і будівництво. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” \Н.М. Малюга, Я.В. Лебедзевич та ін. - Житомир: ЖІТІ, 2000 – 480стор.

Тема 5. Облік будівельно-монтажних робіт.

1. Особливості обліку будівельно-монтажних робіт (БМР)

2. Облік наявності та руху запасів

3. Облік витрат на виробництво будівельно-монтажних робіт

1. Особливості обліку будівельно-монтажних робіт

Оскільки витрати некапітального характеру виділені із загального складу витрат будівельних підприємств, то для їх відображення в бухгалтерському обліку передбачено рахунок 153.

Будівельно-монтажні роботи (далі - БМР), які планується завершити не раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу, можна віднести до довгострокових договорів.

Підрядні будівельні організації повинні вести облік витрат на спорудження тимчасових (титульних) будівель і споруд окремо за кожним об’єктом у порядку, встановленому для обліку будівельно-монтажних робіт.

Після введення в експлуатацію тимчасових споруд здійснюється нарахування їх зносу. Знос нараховується щомісяця в сумі, яка визначається виходячи з розміру витрат на споруди (їх вартості) і терміну служби таких об’єктів.

Якщо термін служби тимчасових споруд перевищує тривалість будівництва, то знос визначається виходячи з терміну будівництва.

Для нарахування суми зносу первісна вартість береться за вирахуванням вартості тих матеріалів, які можна отримати від розбирання (за ціною можливого використання або реалізації).

Залежно від ступеня складності, характеру, обсягу та періодичності ремонтних робіт розрізняють поточний і капітальні ремонти.

Ремонтні роботи можуть здійснюватися господарським, підрядним і змішаним способами.

Поточний ремонт передбачає підтримку будівель, споруд, їх структурних компонентів у нормальному санітарно-технічному стані, запобіганням руйнування та ліквідації існуючих конструкцій та елементів. При такому ремонті не зачіпаються несучі конструкції, а проводяться малярні роботи. Виконується поточний ремонт без відповідних дозволів і погоджень. Як правило, такий ремонт виконується господарським способом, але може здійснюватися і підрядним.

Капітальний ремонт – це комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов’язаних з оновленням експлуатаційних показників. Для виконання робіт з капітального ремонту необхідний окремий проект і кошторис, а також дозволи на виконання робіт з будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту, які видаються інспекціями Держархбудконтролю, та інші відповідні дозволи і погодження залежно від виду і умов ремонту. Капремонт може також виконуватися підрядним господарським або змішаним способом.

2. Облік наявності та руху запасів

На будівельно-монтажних підприємствах, як правило, застосовуються оперативно-бухгалтерський метод обліку запасів, який прийнято називати сальдовим методом обліку, при якому облік на складі ведеться матеріально відповідальною особою, в кількісно-сортовому вираженні.

Для обліку запасів в будівництві застосовуються наступні синтетичні рахунки: 20 “Виробничі запаси”; 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, а також позабалансовий рахунок 02 “Активи на відповідальному зберіганні”.

На субрахунку 205 “Будівельні матеріали” підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей обладнання і комплектуючих виробів, які підлягають монтажу. На даному субрахунку обліковується обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засоби, вільно розміщені верстати, будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар тощо.

Витрати на придбання обладнання, що потребує монтажу відображаються безпосередньо на рахунку 15 “Капітальні інвестиції” в міру їх надходження на склад або інше місце зберігання чи експлуатації.

Устаткування і будівельні матеріали, передані підряднику для монтажу та виконання будівельних робіт списуються з субрахунку 205 на рахунок 15 “Капітальні інвестиції” після підтвердження їх монтажу і використання.

Обладнання, яке придбане і доставлене на будівельний майданчик, підрядна організація приймає та обліковує на позабалансовому рахунку 021 “Устаткування, прийняте для монтажу”. Після його встановлення замовник відносить його вартість до витрат будівництва. А підрядне підприємство списує його з обліку на позабалансовому рахунку 021.

В накопичувальних відомостях відображаються залишки матеріалів на початок місяця, інформація про надходження і витрачання за поточний місяць з реєстрів приймання-здачі документів, а також визначається залишок матеріалів на кінець місяця. Потім, в кінці місяця дані з накопичувальних відомостей переносяться до відомості форми 10-Б “Рух матеріалів в грошовому вираженні”. Одночасно у відомості ведеться розрахунок відхилень фактичної собівартості придбаних матеріальних цінностей від їх вартості за обліковими цінами.

Кореспонденція рахунків з обліку матеріальних цінностей будівельних підприємств подана в таблиці 1.

Таблиця 1.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку матеріальних цінностей будівельних підприємств

3. Облік витрат на виробництво будівельно-монтажних робіт

Собівартість будівельно-монтажних робіт – це витрати будівельної організації, безпосередньо пов’язані з виконанням на свій ризик і власними силами будівельно-монтажних робіт за замовленням підприємств, установ, організацій та громадян. Оскільки при придбанні матеріалів поставки замовника підрядник не несе витрат за їх придбання, відповідно зазначені витрати не включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт. Таким чином, вартість матеріалів поставки замовника не відображається у звіті 2-Б підрядника та у формі №2 “Звіт про фінансові результати підприємства”.

Фактична собівартість будівельно-монтажних робіт відображається на рахунку 23 “Виробництво”. Виконані субпідрядними підприємствами роботи підлягають обліку за договірними цінами на субрахунку 2312 “Будівельно-монтажні роботи, виконані субпідрядними підприємствами” і не включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт генпідрядника, що відображається на субрахунку 2311 “Будівельно-монтажні роботи, виконані власними силами”.

До відображення всіх витрат на виробництво будівельно-монтажних робіт для кожного об’єкта калькулювання в журналі-ордерів №10 призначено окремий рядок.

Витрати по експлуатації будівельних машин і механізмів, попередньо зібрані на рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”, списуються з кредиту цього рахунку в дебет рахунку 23 і розподіляються між об’єктами будівництва пропорційно відпрацьованій на них кількості машино-змін. Розподіл здійснюється в спеціальному розділі відповідного журналу-ордеру.

Вартість послуг сторонніх підприємств враховується на підставі пред’явлених рахунків по дебету рахунку 23 “Виробництво” з журналу-ордеру №6-Б.

Накладні витрати, що містяться списуються в дебет рахунку 79 “Фінансові результати” з кредиту рахунку 92 “Адміністративні витрати”.

Фактична собівартість зданих замовнику робіт і вартість матеріалів, повернутих із виробництва, відображається в журналі-ордері №10 по кредиту рахунку 23 в кореспонденції з дебетом рахунків 201 “Сировина і матеріали”, 205 “Будівельні матеріали”, 70 “Доходи від реалізації”. Списання собівартості зданих робіт здійснюється на підставі підписаних замовником довідки за формою КБ-3 і акту приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в.

Якщо замовник щомісячно оплачує підряднику фактично здійснені витрати, то в цьому випадку сальдо по рахунку 23 – відсутнє. Якщо будівництво об’єкта здійснюється “під ключ”, витрати по здійснених будівельно-монтажних роботах будуть відображатись в складі незавершеного будівельного виробництва до здачі такого об’єкта замовнику.

Перевірка відповідних даних бухгалтерського обліку фактичним даним про залишки незавершеного виробництва здійснюється шляхом щомісячного проведення інвентаризації.

Схема кореспонденції рахунків з обліку витрати на виконання будівельно-монтажних робіт показана в таблиці 2.

Таблиця 2

Схема кореспонденції рахунків з обліку витрати на виконання будівельно-монтажних робіт

Для обліку адміністративних витрат призначений збірно-розподільчий рахунок 92 “Адміністративні витрати”. За дебетом рахунку 92 відображається сума визнаних адміністративних витрат, а за кредитом – списання на рахунок 791 “Фінансові результати від операційної діяльності” (таблиця 3).

Таблиця 3.

Облік адміністративних витрат

Список використаних джерел

1. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом від 30 листопада 1999р. №291.

2. Облік в галузях економічної діяльності: автотранспорт і будівництво. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” / Н.М. Малюга, Я.В. Лебедзевич та ін.-Житомир: ЖІТІ, 2000 – 480стор.

Тема 6. Особливості обліку на сільськогосподарських підприємствах

1. Регулювання трудових відносин та оплати праці працівників сільськогосподарського виробництва

2. Особливості бухгалтерського обліку в сільському господарстві

1. Регулювання трудових відносин та оплати праці працівників сільськогосподарського виробництва

З 1 липня поточного року Законом України від 01.06.2000 р. № 1766-ІІІ “Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік” встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 118 грн. на місяць.

На відміну від раніше чинної норми, до мінімальної заробітної плати включаються доплати, надбавки, премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Формування тарифної сітки провадиться на основі тарифної ставки робітника І розряду та міжкваліфікаційних співвідношень розмірів тарифних ставок, що встановлюються у розмірах, не нижчих ніж визначені генеральною, галузевою (регіональною) угодою.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються госпрозрахунковими підприємствами самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральними та галузевими (регіональними) угодами. При цьому власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою або регіональною угодою, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців.

У разі реорганізації сільськогосподарського підприємства чи господарства колективний договір зберігає чинність протягом строку, на який його укладено, або може бути переглянутий за згодою сторін. У разі ліквідації сільськогосподарського підприємства чи господарства колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації.

На новоутворених сільськогосподарських підприємствах чи в господарствах колективні договори укладаються за ініціативою однієї зі сторін у тримісячний термін після реєстрації підприємства.

У кооперативах усіх видів допускається асоційоване членство. Асоційованими членами кооперативу можуть бути фізичні чи юридичні особи, які визнають його статут та зробили пайовий внесок у створення та розвиток кооперативу. Трудова участь асоційованих членів у діяльності виробничого кооперативу не обов’язкова. Якщо асоційованих членів кооперативу залучено до робіт по робітничих професіях, вони одночасно є найманими працівниками. У такому випадку з ними повинен укладатися трудовий договір. Як дійсні, так і асоційовані члени кооперативу мають право на виплату частки доходу на свої паї – до 20 відсотків обсягу доходу, визначеного до розподілу.

Відповідно до Закону України “Про селянське (фермерське) господарство” умови та розміри оплати праці членів селянського (фермерського) господарства встановлюються цими господарствами самостійно. Оплата праці працівників селянських (фермерських) господарств, залучених до роботи за трудовим договором, провадиться у відповідності до пунктів 3 та 4 статті 23 Закону України “Про селянське (фермерське) господарство” і не залежить від кінцевих результатів роботи господарства.

Сільськогосподарські підприємства, господарства усіх форм, власності та господарювання повинні здійснювати індексацію заробітної плати та нараховувати компенсацію на втрату її частини у зв'язку з порушенням термінів виплати.

2. Особливості бухгалтерського обліку в сільському господарстві

Особливості бухгалтерського обліку в сільському господарстві, як і будь-якого іншого виробництва, полягають в обліку витрат на виробництво; готової сільськогосподарської продукції; реалізації сільськогосподарської продукції. Крім того, специфічністю бухгалтерського обліку в сільському господарстві є порядок обліку молодняку на вирощуванні та відгодівлі.

По дебету рахунка 21 “Тварини на вирощуванні і відгодівлі” відображається надходження тварин на вирощуванні, які обліковуються за первісною вартістю; збільшення ваги живої маси молодняку тварин; по кредиту – вибуття тварин на вирощуванні внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо.

При відображенні в бухгалтерському обліку надходження тварин на вирощування і відгодівлю слід керуватися положеннями ПБО 9 “Запаси”.

Первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є їх собівартість, що складається з таких фактичних витрат:

- сум, сплачуваних згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

- сум ввізного мита;

- сум непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

- транспортно-заготівельних витрат за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати на страхування ризиків транспортування запасів;

- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Надходження на сільськогосподарське підприємство тварин на відгодівлю відповідно до Плану рахунків відображаються такими записами (таблиця 1):

Таблиця 1.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі

Постачальниками тварин, крім сторонніх підприємств, може бути населення. Надходження тварин на вирощування і відгодівлю на сільськогосподарські підприємства від населення відображається обліку по дебету субрахунку 211 і кредиту субрахунку 685. У випадку прийняття від населення худоби для реалізації така операція в бухгалтерському обліку відображається по дебету субрахунку 218 і кредиту субрахунку 685.

Крім того, тварини можуть надходити на вирощування і відгодівлю на сільськогосподарське підприємство шляхом вибраковування їх з основного стада. В цьому випадку первісна вартість тварин списується з кредиту субрахунку 107 “Робоча і продуктивна худоба” до дебету субрахунку 211.

Накопичення витрат на відгодівлю тварин слід здійснювати на рахунку 23 субрахунок 232 “Тваринництво”.

Схема кореспонденції рахунків, що відображає операції з відгодівлі тварин і оприбуткування приплоду худоби, має вигляд (таблиця 2):

Таблиця 2.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку операцій з відгодівлі тварин і оприбуткування приплоду худоби

* Платники фіксованого сільськогосподарського податку згідно із Законом України “Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17.12.1998 р. № 320-ХІV, зі змінами і доповненнями, звільнені від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, збору на обов'язкове соціальне страхування, в тому числі на випадок безробіття, в частині нарахувань на фонд оплати праці.

Вибуття тварин, що перебувають на відгодівлі та вирощуванні, може відбуватися у результаті:

- продажу тварин;

- переведення тварин до основного стада;

- виявлення нестачі та розкрадання тварин;

- падежу у зв’язку з епідемією і стихійним лихом.

Операції, пов'язані з вибуттям тварин, відображаються такими записами (таблиця 3):

Таблиця 3.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку операції вибуття тварин

Список використаних джерел

1. Інструкція по веденню бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затверджене наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 5.02.97№ 34.

2. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом від 30 листопада 1999р. №291.