Реферат
на тему:
Емульсатори і диспергатори
Для приготування емульсій типу ВО і високодисперсних неводних сумішей в'язкістю до 80 с за віскозиметром ВЗ-4 (крім вибухонебезпечних) застосовують емульсатори, диспергатори, а також акустичні установки. Здебільшого ними обладнують фарбозаготівельні цехи або пересувні малярні станції. На будівництві застосовують насос-емульсатор О-58.
Насос-емульсатор О-58
(рис. 1) використовують для приготування емульсій і неводних ґрунтувальних і фарбувальних сумішей, а також транспортування їх на робочі місця. Він складається з бачка, електродвигуна, редуктора і гвинтового насоса. У корпусі гвинтового насоса 5
обертається вал 3,
на кінці якого розміщений чотиризахватний гвинт 6.
У нижній частині вал спирається на підшипник 7
.
Корпус насоса щільно прилягає до внутрішньої поверхні кожуха насоса 4,
на якому закріплені спеціальні патрубки-насадки 9.
У корпусі зроблені отвори, які при певному положенні кожуха збігаються з отворами патрубків. Це дає змогу, користуючись рукояткою, повертати кожух так, щоб отвори в корпусі насоса перекривались або відкривались. Усі деталі насоса-емульсатора змонтовані в один вузол разом з кришкою бачка.
До початку роботи в бачок завантажують вихідні матеріали суміші, опускають в нього насос з кришкою, яку міцно притискують спеціальним замком. Повертають кожух так, щоб отвори на корпусі насоса збіглись з отворами патрубків кожуха, і включають електродвигун 1
. Електродвигун за допомогою редуктора 2
приводить в рух гвинтовий насос. При цьому суміш буде засмоктуватись у порожнину насоса і викидатись через патрубки в порожнину бачка. При такій циркуляції протягом певного часу суміш стає однорідною і готовою для використання. Щоб вивантажити суміш, рукоятку кожуха повертають на 90° у інший бік. При цьому отвори на корпусі насоса перекриваються і він, засмоктуючи суміш, подає її через штуцер з краном 11
у підставлену посудину або по шлангу до робочого місця маляра.
Після закінчення роботи бачок і гвинтовий насос очищають від суміші, яку приготовляли, промивають і висушують.
Диспергатор СО-128
(рис. 2) застосовують для приготування емульсій і високодисперсних малярних сумішей в'язкістю до 80 с. Він складається із корпусу з робочими органами, електродвигуна і пульта керування (електрошафи). Двигун і пульт керування змонтовані на металевій основі 8.
Корпус диспергатора 4
приєднаний до фланця електродвигуна 5. Корпус являє собою камеру з двома патрубками: завантажувальним 3
, що міститься на рівні осі ротора 2,
і розвантажувальним, розміщеним по дотичній до ротора. Всередині корпусу є нерухомий башмак 1
і ротор.
Рис 1 Насос-емульсатор О-58:
1
— електродвигун, 2 — редуктор, 3
— вал, 4
— кожух насоса, 5 —
корпус насоса, 6 — гвинт насоса 7 — опорний підшипник, 8
—- бачок, 9 — патрубки-насадки, 10 —
штуцер для приєднання матеріального шланга, 11
— кран
Рис 2. Диспергатор CO-128.
1
— башмак, 2 —
рухомий ротор, 3 —
завантажувальний патрубок 4 —
корпус, 5—
фланець електродвигуна, 6
— електродвигун, 7— електрошафа, 8 —
основа
До початку роботи диспергатор з'єднують шлангом із змішувачем, в якому будуть попередньо перемішувати вихідні матеріали суміші. Цей шланг закріплюють на завантажувальному патрубку диспергатора. Другий шланг надівають на розвантажувальний патрубок і протягують його до змішувача. Це дає змогу суміші під час роботи диспергатора циркулювати і багаторазово оброблятись диспергатором.
При роботі диспергатора ротор, обертаючись, створює в робочій камері розрідження. При цьому суміш із змішувача надходить в робочу камеру, потрапляє в щілини між ротором і зубчастою поверхнею башмака, перетирається і, під дією надлишкового тиску, через розвантажувальний патрубок по шлангу повертається у змішувач. Багаторазова циркуляція суміші дає змогу зробити її однорідною з високим ступенем дисперсності. Коли суміш готова, її видаляють через розвантажувальний патрубок у підставлену посудину.
Під час роботи диспергатора спостерігають підвищення температури його і суміші. Тому в шафі пульта керування встановлюють температурне реле, яке у разі потреби відключає електродвигун і машина зупиняється.
Вихровий диспергатор ВД-75
(рис. 3) призначений для приготування емульсій та рідких неводних сумішей. Він складається з електродвигуна і клинопасової передачі, бачка об'ємом 75 л, всередині якого міститься пропелерна мішалка, і пристрою для перевертання бачка. Всі деталі диспергатора змонтовані в металевому рамному каркасі 2.
Для приготування емульсії знімають кришку бачка і, поступово перевертаючи за допомогою спеціального пристрою 4
бочку з оліфою, наливають в бачок 6
оліфу і добавляють до неї лужну воду. Закривши бачок кришкою, включають електродвигун 5
, який за допомогою клинопасової передачі 1
приводить в рух пропелерну мішалку 8.
Обертаючись з великою частотою (2600— 3000 хв-1
), вона перемішує суміш протягом 5—10 хв. Готову суміш видаляють після зупинення машини через зливний патрубок 7, який до цього перекривався пробковим краном.
Крім диспергатора ВД-75 промисловість випускає вихрові диспергатори марок ВД-40 і ВД-100 з об'ємом бачка відповідно 40 і 100 л. Принцип дії їх такий самий, як і диспергатора марки ВД-75.
Технічну характеристику машин для приготування емульсій наведено в табл. 1.
Рис 3. Вихровий диспергатор ВД-75:
а
— вигляд збоку б
— вигляд зверху, 1
— климопасова передача, 2
— рамний каркас, 3
- електродвигун, 4
— пристрій для перевертання бочки; 5
— рама, де встановлюється бочка 6
— бачок, 7
— зливний патрубок, 8 —
пропелерна мішалка
Таблиця 1
.Технічна характеристика машин для приготування емульсій
Показник
|
Насос-
емульсатор
0-58
|
Диспергатор СО-128
|
Продуктивність, л/год:
при приготуванні сумішей
при перекачуванні »
Частота обертання робочого органа, хв-1
Електродвигун:
потужність, кВт
частота обертання, хв-1
напруга, В
Габаритні розміри, мм:
довжину
ширина
висота
Маса, кг
|
350—500
300—2000 5600
0,8
5600
220
480
440
842
28
|
500
4 3000 220/380
885
360
405
80
|
Список використаної літератури
1. Белогуров В. П., Чмырь В. Д.
Справочник молодого маляра.— М.- Высш. шк., 1984.— 176 с.
2. Белоусов Е. Д.
Технология малярных робот.— М.: Высш. шк., 1980,— 240 с
3. Лебедев А. М.
Справочник молодого штукатура.— М.: Высш. шк., 1984.— 155 с.
4. Максимова О. М., Стесин М. С., Тищенко И. И.
Машины для отделочных работ.— М.: Стройиздат, 1984.— 224 с.
5. Оборудование,
оснастка и средства малой механизации для отделочных работ: Справочник строителя.— Л.: Стройиздат, 1989.— 240 с.
6. Поволоцкий Ю. А., Северинова Г. В.
Индустриальное производство отделочных работ.— М.: Стройиздат, 1983.— 152-с.
7. Смирнов А. А., Дадонов В. А.
Ручные машины для строительных работ.— М.: Стройиздат, 1988.— 320 с.
8. Трухан В. Г., Лисневич В. С., Северинова Г. В.
Передвижные штукатурные и малярные станции.— М.: Высш. шк., 1989.— 152 с.
9. Шепелев А М
Штукатурные работы.—М.-. Высш. шк., 1983.— 143 с.
|