Курсовая работа: Методика викладання електротехнічних робіт в 5-9 класах

Волинська обласна рада

Вищий комунальний навчальний заклад

«Володимир-Волинський педагогічний коледж

ім. А.Ю.Кримського»

Методика викладання

електротехнічних робіт в

5-9 класах

Курсова робота з методики

трудового навчання

студента 4-Т курсу

Паламарчука Сергія Вікторовича

Керівник: старший викладач Дзюба Микола Вікторович

Володимир-Волинський

2009

Зміст

Вступ………………………….……………………………………….3

Розділ 1. Особливості вивчення електротехнічних робіт на уроках трудового навчання …………………… …………………5

1.1 Історія виникнення електротехнічних робіт на уроках трудового навчання………………………………………………….6

1.2 Особливості організації учбового процесу на уроках трудового навчання з розділу “Електротехнічні роботи”……7

1.3 Організація лабораторно-практичних робіт під час вивчення розділу “Електротехнічні роботи”…………………..13

1.4 Правила техніки безпеки під час виконання електротехнічних робіт……………………………………………16

Розділ 2. Методика викладання електротехнічних робіт в

5-9 класах ………………………………………………………….17

2.1 Методика навчання елементам електротехнічних робіт в 5кл…………………………………………………………………….18

2.2 Методика навчання елементам електротехнічних робіт в 6кл…………………………………………………………………… 22

2.3 Методика навчання елементам електротехнічних робіт в 7кл. …………………………………………………………………..25

2.4 Методика навчання елементам електротехнічних робіт в 8кл…………………………………………………………………… 28

2.5 Методика навчання елементам електротехнічних робіт в 9кл……………………………………………………………………. 31

Педагогічне дослідження………………………………………. .34

Висновок…………………………………………….……………… 36

Література……………………………………….………………… 37

Додатки…………………………………………...……………….. 38

Вступ

На сьогоднішній день електричний струм в суспільстві відіграє надзвичайно важливу роль. Більшість приладів які оточують людину без нього не можуть працювати. Ми використовуємо електричний струм щодня, навіть щохвилини. Сучасна людина без нього не може уявити свого життя. Проте, електричний струм може бути не тільки корисним, але й небезпечним. При

неправильному поводженні з ним може відбутися ураження електрострумом, що становить дуже велику загрозу для життя людини. І саме тому вивчати електротехнічні роботи розпочинають з 5 класу. Вони швидко оволодівають знаннями про електричний струм, його позитивні та негативні якості, тому й допускають менше помилок при поводженні з ним у подальшому житті. І саме тому, я в своїх курсовій роботі подаю відомості про вивчення електротехніки в школі.

Актуальність теми

Дана тема розкриває основні методи вивчення електротехнічних робіт в 5-9 класах, а також загальні відомості про електротехнічні пристрої, функції електроенергії, її властивості та використання. На даний час суспільство потребує кваліфікованих спеціалістів з електротехніки. І тому вивчення електротехнічних робіт в школі є досить важливим.

Мета курсової роботи

1.Підбір оптимальних варіантів вивчення електротехнічних робіт в школі.

2.Розробка завдань з електротехніки.

3.Розширення та поглиблення знань з методики трудового навчання та електротехніки.

Завдання курсової роботи

1.Ознайомитись і проаналізувати літературу з даної теми.

2.Визначити основні положення з теми електротехнічні роботи .

3.Розробити методику вивчення електротехніки в школі.

4.Виготовити інструкційні карти з даної теми.

Практичне значення курсової роботи

Інформація з даної курсової роботи може використовуватись вчителем трудового навчання для розробки та проведення уроків електротехніки в школі .

Розділ І.

Особливості вивчення електротехнічних робіт на уроках трудового навчання

1.1 Історія виникнення електротехнічних робіт на уроках трудового навчання.

Однією з важливих складових трудового навчання є електротехнічна підготовка учнів. Ще у 1947–48 навчальному році Міністерство Освіти ввело до навчального плану трудового навчання практикум з електротехніки, з метою показати практичне застосування теоретичного матеріалу, який учні вивчають переважно на уроках фізики, та озброїти їх знаннями та вміннями, які необхідні людині, щоб керувати електротехнічними приладами та уникати травм при користуванні ними.

На зміст такого навчання накладав відбиток розвиток електротехнічної галузі, а тому вже з 1960 р. учнями вивчались розділи “Основи електротехніки” та “Автоматизація виробництва”. Прикладом такої взаємозалежності може бути доведення електротехнічних робіт у 8 класі до 35 год. на рік, а для 9-10 класів передбачалося отримання професії електромонтерів та електроскладальників. Звичайно, такі нововведення були можливими після глибокого і детального вивчення питання.

Розвиток електротехнічної галузі і досвід роботи загальноосвітньої школи довели правильність попередніх нововведень і електротехнічна підготовка учнів розпочалася з 5 класу. До предмету трудове навчання було долучено розділ ”Електротехнічні роботи”, яким передбачалося його вивчення для 5-8 класів – 49, 9 – 24 і 10 - 70 годин на рік.

Бажання знизити початок електротехнічної підготовки наштовхнувся на проблему відсутності в учнів знань з фізики, на яких, в основному, базуються електротехнічні роботи, але і вона частково була вирішена. Та все ж з 1970 року вищезгаданий розділ вводиться і в 4 класі (16 годин). За введеною у 1973 році програмою, розділ “Електротехнічні роботи” вивчаються з 4 до 8 класу за 58 годинним обсягом, а з 1980 року – за 50 годинним.

Після 1985 року розпочалося реформування загальноосвітньої школи і обсяг електротехнічної підготовки учнів було значно обмежено. За програмою 1987 року цей розділ вивчається в 5-7 класах за 20-годинною програмою.

З 1 вересня 2001 року всі загальноосвітні заклади України перейшли на 12-річний термін навчання. До шкільної програми з трудового навчання знову включено розділ “Електротехнічні роботи” і розширено термін його вивчення з 5 до 9 класів. На весь розділ відводиться для хлопців 28-и годинна програма, яка за роками навчання нерівномірно розподіляє означений матеріал: 5, 6 і 9 класи – по 4 год., 7 клас – 6 год., 8 клас – 10 год.

1.2 Особливості організації учбового процесу на уроках трудового навчання з розділу “Електротехнічні роботи”.

Вивчення електротехнічних робіт і елементів автоматики передбачене всіма варіантами програм трудового навчання в V—ІХ класах. Це обумовлено значущістю теми для навчання і виховання учнів.

В процесі вивчення теоретичних відомостей і виконання практичних робіт по цьому розділу школярі знайомляться з деякими електричними явищами, встановлюють прості залежності між електричними величинами, вчаться використовувати електричну енергію на практиці. Систематичне вивчення елементів електротехніки, здійснюване з опорою на життєвий досвід школярів по використовуванню електричної енергії в побуті. Висловлюючи початкові відомості про електрику, вчитель може спиратися тільки на набутий в повсякденному житті досвід і знання учнів, які не суперечать науці. Якщо у окремих школярів знайдене неправильне уявлення про те або інше явище, то це уявлення спочатку потрібно доказово поруйнувати, а потім формувати правильне.

Значні труднощі, з якими стикається вчитель праці при організації учбового процесу по цьому розділу програми, викликані тим, що з фізичними основами електрики учні ще не знайомі. Тому вчителю трудового навчання потрібно формувати основні поняття про електрику, спираючись на знання хлоп'ят, одержаний на уроках природознавства в початковій школі.

При визначенні основних понять, використовуваних в цьому розділі, не можна трактувати їх спрощено. У кожному конкретному випадку потрібно знаходити можливість формулювати поняття в строгій відповідності з науковими основами предмету. Однак вчитель часто стикається з ситуацією, коли немає підстав для наукового формування того або іншого поняття і в той же час без цього поняття не можна обійтися. У цих випадках можна оперувати поняттям, не розкриваючи його суть, спираючись на досвід учнів і по можливості підсилюючи його конкретними прикладами. Наприклад, в V класі програмою передбачене вивчення електричної лампи розжарювання. При ознайомленні учнів з це параметрами вчитель вимушений спожити поняття «напруга». Розкрити ж це поняття в V класі неможливо, тому вчитель може поступити, наприклад, так. Ставить перед класом питання: «На яку напругу розраховані лампи в квартирній освітлювальній мережі?» Як показує практика, більшість учнів відповідає правильно. Тоді вчитель ставить наступне питання: «Які лампи використовуються в кишеньковому ліхтарі?» Використовуючи досвід, учні правильно відповідають і на це питання. «А чому в одному випадку використовують лампи з напругою 220В, а в іншому—3,5В?»—продовжує вчитель. Школярі відповідають, що вибір лампи обумовлений напругою джерела струму. У квартирній мережі джерело струму напругою 220В, а в кишеньковому ліхтарі — 3,5В. Так вчитель без визначення поняття «напруга» ввів його в практику на основі актуалізації досвіду учнів.

Одна з важливих особливостей електротехнічних робіт полягає у тому, що для успішного засвоєння теоретичних відомостей про електрику школярам необхідне добре розвинене абстрактне мислення. Тому вчитель впродовж всіх років навчання повинен планувати систему розвиваючих дій на учня. Перш за все ця робота знаходить віддзеркалення в розвиваючій меті уроку. У плані-конспекті уроків вчитель передбачає розвиток умінь порівнювати і протиставляти, здійснювати класифікацію явищ і предметів, виробляти аналіз і синтез, робити висновки і узагальнення.

Звичайно, і в програмі закладені можливості для формування абстрактного мислення учнів, які потрібно реалізувати. Сприятливі умови для цього складаються при засвоєнні основ графічної грамоти, коли школярі вчаться складати технічні малюнки, ескізи, креслення, а потім оперують ними.

Значних успіхів у формуванні абстрактного мислення добиваються ті вчителі, які в навчанні використовують творчі методи, розвивають пізнавальний інтерес школярів, привертають їх до участі в технічній творчості. Слід зазначити, що використовування творчих методів навчання сприяє розвитку не тільки абстрактного, але і технічного мислення, глибшому засвоєнню знань, переходу знань в переконання, активізації трудової діяльності і т.д. Тому при вивченні електротехнічних робіт слід оптимально поєднувати репродуктивні методи з творчими, такими, як рішення задач, використовування проблемної в навчанні, евристичні бесіди і ін. Особливо ефективними виявляються проблемні практичні завдання. Вчитель завчасно планує зіткнення учня в процесі роботи з певною трудністю, для подолання якої потрібно «відкрити» нове знання або спосіб дії. Зіткнувшись з такою трудністю, учень відчуває недостатність знань або умінь, що викликає бажання розібратися в ситуації, що склалася. Наприклад, при виготовленні іграшкового світильника в V класі вчитель навмисно не розповів, як виготовити патрон для лампи напругою 3,5В. Школярі виробили збірку всіх деталей виробу і знайшли, що бракує патрона для закріплення лампи, а зайвим виявився мідний оголений дріт діаметром 1 мм. У цей момент вчитель звернувся до п'ятикласників із завданням запропонувати конструкцію електричного патрона з провідника, що залишився. Учні опинилися в утрудненні. Патрони для маленьких ламп, які вони бачили раніше, були виготовлені з жерсті. Незвичність пропозиції вчителя, нестандартність завдання привели до виникнення проблемної ситуації, в ході якої учні розробили конструкцію електричного патрона з мідного дроту.

При вивченні електротехнічних робіт слід широко використовувати засоби наочності: роздатковий матеріал (електроарматуру, різних видів провідники, джерела і споживачі струму і, др.), зразки виробів, стенди, кінофільми, , таблиці, технологічні карти і ін. Це підвищує ефективність засвоєння тими, що вчаться нових знань.

Разом з міцними знаннями школярі повинні придбати необхідні уміння і навики виконання електротехнічних робіт. Особливість формування їх полягає у тому, що при роботі з електротехнічними пристроями практична діяльність підлітків тісно пов'язана з їх інтелектуальною діяльністю. Так, для того, щоб виготовити електричний пристрій, учні повинні не просто виконати ряд ручних операцій, але і прочитати принципову схему, за символами поділити реальні предмети, скласти монтажну схему. Як показує практика, саме ця сторона діяльності найважче піддається формуванню.

Отже, особливості формування знань, умінь і навиків учнів по цьому розділу програми висувають вимогу так організовувати учбовий процес, щоб на виготовлення деталей виробу витрачалася мінімальна кількість часу. Тому основні деталі електрифікованих виробів слід виготовляти на заняттях по обробці деревини і металу, а в ході власне електротехнічних робіт виробляти тільки збірку виробу і монтаж електричного ланцюга. Все це повинне знайти своє віддзеркалення в календарному плануванні. Звичайно, педагогічно виправданим є таке планування, при якому деталі виробу виготовляються тими, що тими ж вчаться, які потім здійснюватимуть і його збірку. Проте це не завжди вдається здійснити. Тому окремі деталі виробу можуть бути виготовлені і в інших класах.

З метою економії часу слід широко використовувати технологічні карти по збірці і розбиранню електроарматури, збірці і обробці виробу.

Успішне навчання учнів умінням виконувати електротехнічні роботи багато в чому залежить від матеріальної оснащеності занять. Робоче місце учня повинне бути забезпечене всім необхідним — підкладною дошкою, набором електромонтажних інструментів, ізоляційною стрічкою, набором необхідних провідників. Для зручності в роботі інструменти і необхідні матеріали розміщують на спеціальних планшетах, де кожному інструменту відведене місце. Такий планшет виготовляється з п'ятишарової або тришарової фанери з наклеєним на одну сторону пластиком. На поверхні п'ятишарової фанери випалюють контури тих інструментів, які входять в набір. У місцях розташування матеріалів наносять відповідні написи. На пластиці це можна зробити бормашиною або гачком, заточеним з використаного ножівкового полотна. Велике значення для якісної підготовки учнів має забезпеченість занять наборами «електроконструктор». Окрім промислових електроконструкторів, по окремих темах програми можна використовувати саморобні.

На заняттях по електротехнічних роботах складаються сприятливі умови для професійної орієнтації учнів на електротехнічні спеціальності: електрика, електрослюсаря, електромонтера. В ході бесід про професії звертають увагу учнів на те, що ці професії широко поширені, мають творчий характер, вимагають глибоких знань основ електротехніки, акуратності в роботі і дисциплінованості. Вказані якості особи формують в процесі виконання всіх практичних робіт. Від учнів вимагають бездоганного дотримання правил безпеки праці. Учні повинні знати, що правила і норми встановлюються з метою забезпечити роботу людини від поразки струмом, уберегти народне багатство від пожежі, запобігти виходу з ладу електротехнічних пристроїв, інструментів і т.д

1.3 Організація лабораторно-практичних робіт під час вивчення розділу “Електротехнічні роботи”.

Забезпечення взаємозв’язку між знаннями, уміннями і навичками повинні виявлятися в тому, щоб навички й уміння виробляються на основі знань, адже навички є необхідною умовою швидкого виконання дій, а збагачення знаннями й уміннями сприяє удосконаленню навичок, які в свою чергу необхідні для подальшого успішного набуття знань.

Найкраще це правило втілюється під час лабораторно-практичних робіт, адже уміння та навички не можуть бути сформовані без практичних дій людини, без вправ на закріплення окремих операцій. Крім того, в процесі виконання лабораторно-практичних робіт учні оволодівають цілим колом політехнічних знань і умінь, вчаться аналізувати та оцінювати результати дослідів, коротко і чітко формулювати протоколи робіт.

Дослідницька робота справляє великий вплив на розвиток в учнів: наочно-образного мислення; самостійності мислення, пам’яті, пізнавальної зацікавленості; волі, вміння долати труднощі, творчо використовувати свої знання.

Ураховуючи значення, яке відіграють лабораторно-практичні роботи електротехнічній підготовці, доцільно зупинитися на їх застосування у навчальному процесі. У науковій літературі, виділяють кілька форм їх проведення: фронтальну, бригадну (ланкову) та індивідуальну.

Дослідження, проведені П.М. Борко, А.О. Івановим, В.М. Мадзігоном, В.О. Перовим, В.О. Поляковим, Д.О. Тхоржевським, М.О. Ушаковим та іншими вченими, вказують на те, що лабораторно-практичні роботи доцільно проводити у формі практикумів.

Особливо ефективно використовувати практикуми при навчанні учнів за електротехнічним профілем. Отже, лабораторно-практичні роботи слід виконувати бригадами (ланками). Кількість учнів у бригаді визначається вчителем залежно від кількості робочих місць. Спостереження показують, що під безпосереднім керівництвом вчителя слабкі учні в “слабких” бригадах досягнуть значно більших успіхів, аніж у тому випадку, коли вони працюють у бригадах сильного складу.

Вчитель повинен слідкувати за тим, щоб робота у бригадах розподілялась рівномірно між усіма її членами, тобто, щоб усі учні набули умінь монтажу, складання схем, машин, апаратів, проведення вимірювань і т.д. Для цього необхідно, щоб роботи, які виконують учні, чергувалися. Якщо один учень складає схему, а інший йому допомагає і перевіряє її, то іншого разу необхідно, щоб складання схеми виконував другий учень і т.д.

Ефективність проведення лабораторно-практичних робіт залежить від того, як проведено інструктаж. Він може бути словесним, у вигляді інструкційних карт та контрольних завдань.

При фронтальній формі лабораторно-практичні роботи можна виконувати за усними вказівками вчителя. Якщо роботи виконуються у формі практикумів, то вчитель у вступній бесіді дає загальне уявлення про зміст усіх робіт з даної теми. У процесі виконання робіт вчитель дає роз’яснення кожній бригаді окремо. Це вимагає значного напруження з боку вчителя, але ця робота буде значно полегшена, якщо для кожної роботи буде розроблено письмову інструкцію, якою і керуються учні.

Застосування інструкційних карт при проведенні робіт сприяє вихованню в учнів самостійності та відповідальності. Письмові інструкції повинні розкривати будову приладів, мету та послідовність виконання роботи. Дана інструкція повинна бути невеликою за обсягом – до 1,5 сторінки і містити лише необхідні відомості. Слід наголосити, що використання карт, у яких докладно викладений хід роботи, методично не завжди є доцільним, оскільки учні, виконуючи завдання, схильні виконувати роботу механічно, не замислюючись над тим, що роблять.

Щоб дії учнів під час практичної роботи були свідомими й цілеспрямованими, мають бути розроблені вимоги до якості виробу. В міру того, як в учнів накопичується практичний досвід, вимоги до виробу зростають. Не зайвим буде й введення нормування практичних завдань. Введення норм часу на виріб підвищує його якість, зменшує непродуктивні затрати навчального часу, допомагає найбільш повно використовувати обладнання майстерні, привчає учнів працювати в потрібному темпі.

Потрібно виважено встановити норми часу, адже в учня, який постійно стикається із завищеними нормами, інтерес до виготовлення самого об’єкта праці відходить на другий план, тоді правильно організоване нормування підвищує його зацікавленість у тому, щоб у стисліше строки виконати поставлене завдання.

1.4 Правила техніки безпеки під час виконання електротехнічних робіт.

Учні повинні міцно засвоїти такі основні правила тех­ніки безпеки:

1.Усі роботи можна виконувати тільки з дозволу вчителя.

2.Не можна перевіряти наявність напруги дотиком пальців. Це небезпечно. Обов'язково слід користуватися контрольною лам­пою або вольтметром.

3.Вмикати електричний струм може тільки вчитель.

4.Забороняється залишати без нагляду установки і кола під напругою.

5.У разі несправності, іскріння в елементах електричного ко­ла треба вимкнути струм і доповісти про це вчителеві.

6.Складання електричного кола і всякі зміни в ньому можна виконувати тільки при розімкненому колі. Робота під напругою категорично забороняється.

7.Після закінчення роботи або при її тимчасовому припи­ненні всі джерела живлення треба вимкнути.

8.У випадку ураження струмом — негайно вимкнути джерела
живлення і вивільнити потерпілого.

До цих правил учитель додає глибші відомості про дію стру­му на організм людини, про силу струму, яка небезпечна для життя, про те, як впливає струм на людину залежно від її стану та інших факторів.

Розділ ІІ.

Методика викладання електротехнічних робіт в

5-9му класі

2.1 Методика навчання елементам електротехнічних робіт в 5 кл.(4 години) (див. додаток 1).

Тема 3.1 .Електрична енергія в господарстві держави і в побуті (2 години)

Електричне коло (джерело струму, з’єднувальні проводи, споживач). Електромонтажні інструменти (кусачки бокові, плоскогубці круглогубці, викрутка) та прийоми роботи з ними. Будова і призначення ізольованих проводів електрошнурів та ізоляторів. Правила електробезпеки.

Практичні роботи: Підготовка проводів для електромонтажних робіт (нарізання заготовок, знімання ізоляції, оцінювання контактним кільцем, тичком, приєднання до затискачів).Монтаж простого електричного кола. Визначення дослідним шляхом провідників і непровідників електричного струму.

характеризує: поняття електрична енергія, електричне коло, будову і призначення ізольованих проводів і шнурів;

розпізнає: електромонтажні інструменти;

виконує: підготовку проводів і електрошнурів до монтажних робіт;

здійснює: монтаж простого електричного кола;

визначає: провідники і непровідники електричного струму;

дотримується: правил електробезпеки та правил виконання монтажних робіт.

Тема 3.2. Електротехнічна арматура. Побутові переносні електричні прилади. (2 години)

Будова і призначення електричної арматури (ламповий патрон, вимикач, штепсельне з’єднання). Проста електрична схема. Умовне позначення на схемах джерела струму (генератора, акумулятора, батарейки, лампи розжарювання, вимикача, штепсельного з’єднання , затискачів). Види і класифікація переносних електричних приладів.Правила вмикання переносних побутових приладів у електричну мережу. Правила безпечної роботи.Практичні роботи:Креслення простих електричних схем.

Демонтаж і складання лампового патрона, вимикача, штепсельного з’єднання. Складання електричного кола з лампою; вмикання переносних побутових приладів у мережу.

характеризує: побутову електричну арматуру, електричну схему;

розпізнає і зображує: умовні позначення на простих електричних схемах;

демонтаж і складання: лампового патрона, вимикача, штепсельного з’єднання;

дотримується: правил вмикання і вимикання електроприладів у мережу.

Тут створюються надзвичайно сприят­ливі умови для розширення політехнічного кругозору учнів. Учням треба коротко розповісти про видатних учених, які зробили значний внесок у застосування електрики. Щоб дати учням певне уявлення про застосування електрики в житті людини, доцільно коротко розповісти, в яких галузях народного господарства вона використовується. У бесіді з учнями можна з'ясувати роль електрики в побуті.

З першого ж заняття вчитель підкреслює значення техніки безпеки при виконанні електротехнічних робіт. Слід застерегти учнів від зневажливого ставлення до правил техніки безпеки, пояснивши, у чому полягає небезпека ураження електричним струмом. Проте неодмінною передумовою безпечної роботи при виконанні електротехнічних робіт залишається створення вчите­лем матеріальної бази, в яку входять: знижувальний трансфор­матор для забезпечення напруги 36 В, гумові килими, інструмен­ти з ізольованими ручками та ін. Без цього не можна починати вивчення елементів електротехнічних робіт, хоч як добре учні не засвоїли б правила техніки безпеки.

Працюючи з проводами, учні навчаються правильно зрізати ножем ізоляцію з їх кінців і зачищати їх, накладати зачищені кінці один на один, скручувати щільно кінці проводів, обтискати скручені витки плоскогубцями, спаювати місце зрощування і обмо­тувати його ізоляційною стрічкою. Зачищаючи ізоляцію ножем, учні дуже часто псують провід, тому в деяких школах застосо­вують спеціальний пристрій для обпалювання ізоляції на прово­дах, який можна виготовити на заняттях у майстернях.

Розглядаючи будову електричної арматури, учитель не лише підкреслює особливості будови вимикача, вилки, штепсельної розетки, патрона, а й показує, що в них є спільного, бо фактич­но всі вони мають один принцип дії. Ураховуючи це, заняття можна побудувати так, щоб учні проявили самостійність у робо­ті. Наприклад, розглянувши будову вимикача, учитель дає уч­ням завдання самостійно розібратись у будові штепсельної ро­зетки, назвати її деталі.

Для підвищення активності учнів і їх самостійності в робо­ті деякі вчителі застосовують інструкційні картки. Одержавши інструкційну картку, учень ознайомлюється з її змі­стом, з'ясовує незрозумілі питання з учителем і починає працю­вати. Кожного учня забезпечують індивідуальним робочим міс­цем та індивідуальним об'єктом роботи. Зміст роботи при озна­йомленні з будовою електричної арматури такий, що кожний учень повинен виконувати її самостійно. Дуже важливо привчати учнів до акуратності. Буває так, що вчитель в одному класі дає завдання розібрати арматуру, а в іншому класі — скласти її. Цього робити не треба. Кожний учень повинен виконати роботу від початку до кінця. Це потрібно і з точки зору навчальної про­грами і для того, щоб привчити учнів до порядку на робочому місці.

Спираючись на знання учнів про електричне коло, будову електричної арматури і джерела електричної енергії, вчитель ознайомлює їх з умовними позначеннями елементів електричного кола. Шкільний підручник передбачає ознайомлення учнів з умовними позначеннями на схемах таких елементів кола: дже­рела струму, батареї елементів, проводів, електричної лампочки, штепсельної розетки, вимикача, електричного дзвінка, кнопки, електричної машини.

Практичними роботами з теми «Електричне коло і його скла­дові частини» передбачено підготовку проводів до складання елек­тричного кола, креслення нескладних схем електричного кола, складання електричного кола за схемою.

При виконанні зазначених робіт можна використовувати електроконструктор, який продається в магазинах. Разом з цим деякі вчителі пропонують свої електроконструктори. Головними деталями конструктора є основа. Вона виконує і роль навчальних панелей, на яких учні вивчають функціональні за­лежності між елементами електричного кола. На основі встанов­люють елементи електричного кола: батарею гальванічних еле­ментів, затискачі для полюсів батареї, лампи й вимикачі. Електроконструктор дає змогу скласти такі об'єкти: просте елек­тричне коло, яке складається з джерел струму, вимикача і лам­почки, ліхтарик з ізоляційною основою, електрифіковану модель автомобіля, ліхтарик з металевою основою, електричне коло з двох лампочок (послідовне і паралельне з'єднання), модель світ­лофора.

2.2 Методика навчання елементам електротехнічних робіт в 6 кл.( 6 годин) (див. додаток 1).

Тема 4.1.Побутові електроприлади (2 години)

Поняття про квартирну освітлювальну мережу. Види побутових електроприладів. Паспортні дані світильників і електронагрівальних приладів. Поняття про автоматичний захист освітлювальної мережі від перенавантажень за допомогою плавких запобіжників. Призначення електролічильника, зняття показників і розрахунок вартості споживчої електроенергії. Економія електроенергії у побуті. Будова електричної лампи розжарювання.

Практичні роботи. Квартирна електромережа. Розрахунок вартості електроенергії.

Складання принципової схеми освітлювальної мережі. Читання паспортних даних побутових електроприладів. Розрахунок вартості спожитої електроенергії. Планування заходів на економне використання електроенергії.

пояснює: особливості квартирної електромережі;

наводить приклади побутових електроприладів, пояснює їх будову;

називає: прилади автоматичного захисту квартирної електропроводки;

пояснює: призначення електролічильника;

здійснює: розрахунок витрат електроенергії;

Тема 3.2. Ремонт світильників (2 години) Правила та прийоми перевірки освітлювальної мережі і побутових електроприладів (світильників).

Перевірка справності елементів освітлювальної мережі за допомогою контрольної лампи. Заміна плавких запобіжників. Особливості ремонту штепсельної розетки, вилки, шнура. Ознайомлення з професією електрика по обслуговуванню електрообладнання.

Практичні роботи. Виконання ремонтних робіт .

Ремонт побутових електросвітильників: визначення несправності та способи її усунення, контроль якості. Заміна шнурів, вилок, побутових електроприладів. Виготовлення простих побутових електросвітильників.

здійснює: простий ремонт побутових електросвітильників;

дотримується правил електробезпеки при виконанні робіт по ремонту побутових приладів.

Учитель розповідає про роль освітлення в житті людини. Змінюючи відстань від світильника і потужність джерела світла, він демонструє учням, що освітленість робочого місця може змінюватись, і вводить поняття «норма освітлення», щоб підкреслити потребу додержання нормальної освітленості робочого місця. Звичайно, учням говорять про це і батьки, і вчи­телі інших навчальних предметів, проте саме в майстернях учні пересвідчуються в обгрунтованості такої вимоги на власному досвіді. Це дуже важливо. Відомо, що кількість учнів, які мають короткозорість, зростає від молодших класів до старших, і одна з причин цього в тому, що вони нехтують санітарно-гігієнічними вимогами щодо освітленості робочого місця.

Учнів ознайомлюють з електричними лампами розжарення і лампами денного світла, розповідають про їх різновидності, пе­реваги і недоліки, а також про види світильників і призначення тих, які знаходять широке застосування.

Для формування в учнів умінь з розбирання світильників, ви­явлення несправностей і усунення їх шкільною програмою перед­бачено практичну роботу.

Шкільною навчальною програмою передбачено також прак­тичні роботи з креслення схем електричного кола світильників і монтаж електричного кола світильника за виконаною схемою.

Облік електричної енергії за допомогою лічильника учні про­водять у класі і вдома. Спочатку їх ознайомлюють з будовою лічильника і з тим, як підрахувати кількість використаної елек­троенергії. Доцільно проілюструвати чутливість лічильника як електричного приладу. Для цього можна застосувати лампи ма­лої потужності, щоб учні побачили, чи почне обертатися диск лічильника. Виконавши з учнями вправи з підрахунку кількості витраченої електроенергії, учитель дає завдання визначити вдо­ма кількість використаної електроенергії за добу, тиждень, як впливає на кількість витраченої електроенергії ввімкнення того або іншого електроприладу та ін.

Учням дають додаткові відомості про умовні позначення на електричних схемах (розподільна шафа, лічильник електричної енергії, патрони, вимикачі, електричні прилади та ін.). Належну увагу слід приділити правилам техніки безпеки.

2.3 Методика навчання елементам електротехнічних робіт в 7 кл. (6годин) (див. додаток 1).

Тема 3.2. Послідовне з’єднання споживачів і джерел електричної енергії (2 години)

Особливості застосування послідовного з’єднання споживачів і джерел електроенергії. Поняття про напругу. Паспортні дані побутових електроприладів (робоча напруга, потужність , номінальна сила струму, швидкість обертання к.к.д.)

Практичні роботи. Вивчення будови електропраски.

Демонтаж електропраски і вивчення її будови. Креслення електричної схеми праски.

пояснює: особливості послідовного з’єднання споживачів.

наводить приклади: паспортних даних побутових приладів

застосовує: електромонтажні інструменти при монтажі праски

виконує: креслення електричної схеми праски.

Тема 3.1. Паралельне з’єднання споживачів і джерел електричної енергії (2 години)

Особливості паралельного з’єднання споживачів і джерел електроенергії. Правила монтажу електричних схем на панелі (раціональне розміщення, підбір і прокладання проводів, групування частин кола за функціональними ознаками, послідовність виконання монтажних робіт.

Практична робота. Електромонтажні роботи.

Монтаж на панелі розгалуженого електричного кола з паралельним з’єднанням споживачів і джерел електроенергії. Креслення схеми розгалуженого електричного кола.

визначає: особливості паралельного з’єднання споживачів і джерел електроенергії.

виконує: правила монтажу електричних схем.

обґрунтовує: розміщення, підбір і прокладання проводів.

здійснює: групування частин електричного кола за функціональними ознакам.

Тема 3.2. Послідовне з’єднання споживачів і джерел електричної енергії (2 години)

Особливості застосування послідовного з’єднання споживачів і джерел електроенергії. Поняття про напругу. Паспортні дані побутових електроприладів (робоча напруга, потужність , номінальна сила струму, швидкість обертання к.к.д.)

Практичні роботи. Вивчення будови електропраски.

Демонтаж електропраски і вивчення її будови. Креслення електричної схеми праски.

пояснює: особливості послідовного з’єднання споживачів.

наводить приклади: паспортних даних побутових приладів

застосовує: електромонтажні інструменти при монтажі праски

виконує: креслення електричної схеми праски.

Тема 3.3. Ремонт побутових нагрівальних приладів (2 години)

Ознайомлення з побутовими електронагрівальними приладами. Вивчення їх конструкцій. Правила безпечного користування електронагрівальними приладами.

Лабораторно-практична робота

Вивчення будови електроплитки, електрокаміна, електропраски, електропаяльника. Ознайомлення з паспортними даними. Ремонт контактних з’єднань. Демонтаж та складальні роботи.

пояснює: особливості будови побутових нагрівальних приладів;

наводить приклади: паспортних даних нагрівальних приладів;

порівнює: конструкції різних нагрівальних приладів;

виконує: демонтаж та монтаж приладів

Навчальний матеріал треба викладати так, щоб учні зро­зуміли не лише будову і принцип дії тих нагрівальних приладів, які розглядатимуться на заняттях у майстернях, а будову і прин­цип дії нагрівальних приладів взагалі. Так, програмою перед­бачено ознайомити учнів з будовою електроплитки, електрокаміна, електропраски і електропаяльника. Зробивши це, учитель звертає увагу учнів на те, що, незважаючи на зовнішню відмінність, зазначені електронагрівальні прилади мають багато спільного. Вони скла­даються з трьох основних частин: нагрівального елемента, теп­лоізоляційної основи і корпуса. Ці три основні частини можна виготовляти з різних матеріалів залежно від призначення; ці час­тини можуть мати різну конструктивну форму, проте вони завжди є в приладі. Наприклад, нагрівальні елементи виготовляють з ніке­ліну, ніхрому, фехралі, міді; вони можуть бути у вигляді спіралі, пластини, прутка — все це не змінює їх призначення і суті.

Так само слід ознайомлювати учнів з виявленням і усуненням несправностей електронагрівальних приладів, що передбачено навчальною програмою, бо самі несправності і робота, пов'язана з їх усуненням, також типові, тобто характерні для всієї групи електронагрівальних приладів.

Коли учні ознайомлюються з будовою електронагрівальних приладів, вони крім загальних правил техніки безпеки повинні засвоїти правила експлуатації цих приладів. Наприклад, вмикаю­чи і вимикаючи штепсельну вилку, треба тримати її за пластма­совий корпус, а не за провід; перед увімкненням приладу треба

перевірити, на яку напругу він розрахований і чи відповідає ця напруга напрузі в мережі.

Вивчення теплової дії електричного струму закінчується екс­курсією, у процесі якої учнів слід ознайомити з застосуванням електронагрівальних приладів в умовах виробництва. Об'єктом екскурсії може бути їдальня, пральня, цех термічної обробки металів, інкубаторна станція та ін.

2.4 Методика навчання елементам електротехнічних робіт в

8 кл . ( 6 годин) (див. додаток 1).

Тема 3.1. Контрольно-вимірювальні прилади (2 години)

Принципи дії і будова контрольно-вимірювальних приладів (неоновий пробник, амперметр, вольтметр). Системи вимірювальних приладів. Авометр. Лічильник електроенергії. Правила безпеки при електричних вимірюваннях. Перша допомога при ураженні електричним струмом.

Практичні роботи. Електричні вимірювання.

Перевірка наявності напруги за допомогою пробника.Вимірювання струму і напруги в колах постійного та змінного струму. Вимірювання опору авометром.

Розпізнає: види контрольно вимірювальних приладів;

Пояснює: роботу приладів;

Дотримується: правил безпечної роботи;

Виконує: вимірювання за допомогою приладів напругу, силу струму, опір у електричному колі.

Тема 3.2. Квартирна електромережа (4 години)

Використання послідовного та паралельного з’єднання споживачів у побуті. Правила монтажу розгалуженої електромережі у побуті.

Лабораторно-практична робота

Розробка простої квартирної освітлювальної мережі. Монтаж квартирної мережі з однією лампочкою, розеткою, вимикачем, запобіжником.

визначає: особливості квартирної електромережі;

пояснює: правила монтажу розгалуженої електромережі;

виконує: монтаж квартирної електромережі;

застосовує: електромонтажні інструменти;

Тема 3.3. Колекторний електродвигун (4 години)

Будова, принцип дії та призначення колекторного електродвигуна. Паспортні дані колекторних двигунів. Технічний догляд за електродвигунами.

Лабораторно-практична робота

Вивчення будови електричних приладів з електродвигунами (пилосос, міксер, кавомолка, соковижималка). Читання паспортних даних. Демонтажні та складальні роботи. Виявлення простих неполадок.

пояснює: будову і принцип дії колекторного електродвигуна;

наводить приклади: застосування колекторного електродвигуна у побутових приладах;

порівнює: різні електродвигуни за їх паспортними даними;

виконує: прості ремонтні роботи

З електричним колом учні ознайомлюються вперше в IV класі. Вони дізнаються про умовні позначення елементів електричного кола і складають коло за схемою. У V класі складають схему і виконують монтаж за нею демонстраційного щита теплового приладу. У VI класі учні дізнаються про умовні позначення на схемах основних типів сві­тильників, креслять схему електричного кола двох світильників і виконують за нею монтаж. У VII класі знання і вміння учнів роз­ширюються. Вони ознайомлюються з умовними позначеннями на електричних схемах елементів електричної мережі будинку і квар­тири. Отже, до занять у VIII класі вони підходять з досить ґрун­товною підготовкою. Тут їх ознайомлюють з принциповими і монтажними схемами, з схемою зовнішніх з'єднань. Учням дають практичні завдання скласти однолінійну монтажну схему для об­ладнання однокімнатної квартири, побудувати принципову схему за заданим проектним завданням і накреслити монтажну схему освітлювальної мережі своєї квартири. Виконуючи завдання, уч­ні мають спиратися на свої знання і вміння з креслення.

Програмою передбачено ознайомлення учнів з будовою і прин­ципом дії приладів магнітоелектричної і електромагнітної си­стем. У зв'язку з цим учням розповідають про класи точності приладів, умовні позначення приладів на схемах і позначення на шкалах приладів, про вимірювання сили струму, напруги і опору. Після цього вони виконують практичні роботи (вимірюван­ня сили струму і напруги за допомогою приладів магнітоелек­тричної системи, вимірювання опору за допомогою омметра, облік використаної електричної енергії за допомогою лічильника).

Практичні роботи учні виконують по черзі, бо, як правило, кількість приладів обмежена. У зв'язку з цим треба підготувати інструкції, якими учні мають керуватися при самостійному виконанні завдання. Наведемо як приклад одну з таких інструкцій.

2.5 Методика навчання елементам електротехнічних робіт в

9 кл . ( 4 годин и ) (див. додаток 1).

Тема 3.1. Елементи автоматики (2 години)

Поняття про автоматичні системи. Захист, контроль і регулювання за допомогою автоматичних пристроїв (на прикладі терморегулятора праски, поплавкової камери карбюратора, покажчика рівня пального, тиску масла у системі мащення тощо)

Типи датчиків, виконуючих та індикаторних пристроїв.

Практична робота . Монтаж і випробування реле.

Монтаж і вивчення роботи світлового, теплового, ємнісного реле або реле дотику.

характеризує: поняття автоматичні системи

роз’яснює : принцип роботи автоматичних пристроїв (на прикладі терморегулятора праски, поплавкової камери карбюратора, покажчика рівня пального, тиску масла у системі мащення тощо)

виконує: монтаж роботи світлового, теплового, ємнісного реле або реле дотику

дотримується: правил безпечної праці, організації робочого місця, санітарно-гігієнічних вимог під час монтажу реле.

Тема 3.2. Елементи електроніки (2 години)

Напівпровідниковий діод та його застосування . Випрямляч змінного струму. Схеми випрямлення. Згладжуючи фільтри. Поняття про стабілізатори.

Практична робота. Електромонтажні роботи.

Складання місткової схеми випрямляча і перевірка його роботи. Читання та вивчення різних схем випрямлення

розпізнає і роз’яснює: будову і принцип роботи діода, випрямляча змінного струму;

складає і читає: схеми випрямлення змінного електричного струму.

Важливо вивчити з учнями види автоматичних пристроїв. Багато створених людиною автоматичних пристроїв можна поділити на чотири основні групи: пристрої контро­лю, захисту, регулювання, керування.

Вам не раз доводилось спостерігати, як магніт притягає цвяхи, шпильки та інші предмети із сталі. Це відбувається тому, що в просторі навколо магніту є магнітне поле. Але магнітне поле існує не тільки навколо магнітів. Його можна створити за допомогою електричного струму: якщо по провід­нику пропускати електричний струм, навколо нього виникає магнітне поле. Це поле існує, поки проходить струм. Вимкніть електричний струм — і магнітне поле відразу ж зникне.

Електромагнітні реле — це прилади, за допомо­гою яких керують різними споживачами електричного струму на відстані або ж використовують як ступінчасті під­силювачі.

Особливу увагу приділяють практичній роботі: виготовленню моделі електричного дзвоника монтажу проводки елек­тричного дзвоника, що живиться від електричної мережі зміша­ного струму, та ін.

ПЕДАГОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Під час проходження переддипломної практики у Володимир-Волинській ЗОШ №2 на посаді вчителя трудового навчання, мені випала можливість провести урок з розділу ”Електротехнічні роботи” у 8 класі. Тема заняття була ” Квартирна електромережа ”. Під час проведення уроку я побачив, що робота з електротехнічними приладами дуже подобається учням. Після цього я вирішив провести невелике дослідження, які саме практичні роботи з трудового навчання найбільше подобаються учням. Саме по цій темі я провів невеличке анкетування. В анкеті учням було поставлено одне запитання: Які практичні роботи з трудового навчання вам подобаються найбільше? Чому? Дітям було запропоновано декілька варіантів відповідей, а саме:

1) Різьба по дереву;

2) Роботи на токарному верстаті з деревини;

3) Електротехнічні роботи;

4) Робота з металом.

Результати даного анкетування представленні на діаграмі 1.

На запитання ”Чому? ”, більшість учнів, яким найбільше подобаються практичні роботи з електротехніки, дали відповідь: ”Тому що, сьогодні ми не уявляємо свого життя без електроенергії та побутових електричних пристроїв, які нас скрізь оточують. І тому практичні роботи з електротехніки нам найбільше необхідні”.

Отже, можемо зробити висновок, що більшість учнів вважають, що електротехнічні роботи є досить необхідні для людини, і їх повинні вміти досконало виконувати всі. Я вважаю що на вивчення електротехнічних робіт на уроках трудового навчання потрібно звернути більшу увагу, і збільшити кількість годин.

висновки

В даній курсовій роботі викладена інформація про методику викладання електротехнічних робіт на уроках трудового навчання, а також розроблені інструкційні картки по даній темі.

З викладеного матеріалу, можна зробити висновок, що вивчення електротехнічних робіт в школі є дуже необхідними, тому що

в сучасному суспільстві майже всі прилади працюють на електричному струмі. Він є основним джерелом енергії. І саме тому, сучасна людина високих знань з електротехніки. При вивченні електротехнічних робіт потрібно зважати на розвиток науки і техніки, вимоги навчального плану та навчальної програми. Адже сьогодні більшість населення світу не уявляє свого життя без електричного струму.

ЛІТЕРАТУРА

1. Из опыта преподавания электротехники в школе. – М.: Акад. пед. наук РСФСР. – 1960.

2. Кустовов Ю.А. Об электротехническ ой подгот овке школьни ков // Школа и производство. – 1965. – № 11.

3. Борисов Ю.М., Липатов Д.Н. Общая электротехника: Учеб. пос обие. – М.: Вы сш. шк., 1974.

4. Электротехнические работы в 5–6 классах: Метод. рекомендации / МП УССР, Отдел трудовой и профес. подготовки уч-ся общеобразовательных школ / Редкол.: Р.С. Деловая и др. – К.: Рад. школа, 1988.

5. Борко П.М. Електротехніка. Лабораторний практикум. – 2–е вид., перероб. – К.: Вища школа, 1977.

6. Ушаков М.А. Методика преподавания электротехники в средней школе: Пособие для учителя. – М.: Учпедгиз, 1960.

7. Д.А.Тхоржевський. Заняття по трудовому обучению 5клас М:Просвещение, 1989;

8. В. О.Поляков. Електротехніка. -К.: Освіта, 1992;

9.Ю.О.Боровков. Технічний довідник учителя праці.-К.:Радянська школа,1985

10. Уроки технічної праці в 5 класі. За ред. Д.О. Тхоржевського. К., "Рад. Школа", 1978. 148 с. з іл.

ДОДАТКИ