Курсовая работа: Дидактичний проект підготовки робітника за фахом "Кравець 4 розряду" з поглибленою розробкою технологій навчання по темі: "Особливості конструювання двошовного рукава до пальто"

Вступ

У даній курсовій роботі відображається сучасний стан системи професійної підготовки робітників або спеціалістів (професійно-технічної системи освіти при підготовці кваліфікованих робітників, системи вищої освіти при підготовці молодших спеціалістів та бакалаврів) для легкої промисловості, її цілі та завдання щодо підготовки високопрофесійних і конкурентоздатних фахівців швейного та конструкторського профілю; шляхи реалізації поставлених завдань.

Не дивлячись на такий потужний потенціал, розгалужену багаторівневу систему надання освітніх послуг населенню, професійно-технічна освіта не спроможна вирішити ключову проблему – привести підготовку кваліфікованих робітників у ПТНЗ у відповідність до потреб ринку праці; очевидним є розрив між попитом і пропозицією робочої сили. Так, понад 60% вільних робочих місць на регіональних ринках праці припадає на професії робітників, особливо висококваліфікованих робітників, частка яких від загальної чисельності зайнятих в економіці робітників, за деякими експертними оцінками, складає понад 5% порівняно з країнами Європейського Союзу та США. Об'єктом дослідження курсового проекту являється процес підготовки кравця 4-го розряду.

Метою даної курсової роботи є визначення особливостей конструювання двошовного рукава, його ролі в конструюванні одягу і в виробництві одягу. Предмет дослідження – двошовний рукав.

Дана тема є досить актуальною в процесі виробництва одягу, адже використання двушовного рукава дає можливість економніше використовувати процеси розкрою в швейному виробництві, а також використовувати даний тип рукава в нових інтерпретаціях і варіантах художнього проектування, моделювання та обробки одягу.

1. Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом «Кравець 4 розряду»

1.1 Визначення видів діяльності робітника

Існуючі документи (державні освітні стандарти, учбові плани, робочі програми) регламентують технології передачі знань лише на рівні кваліфікаційних критеріїв знань і практичних навиків, а також формальних організаційних обмежень (загальна кількість занять, допустима кількість дисциплін, які студент оволодіває паралельно, кількість заліків, іспитів т. п.).

Кравець 4 – го розряду:

Повинен знати: асортимент одягу, сучасну технологію виконання ручних, машинних, волого-теплових операцій на різних видах матеріалів; вимоги державних стандартів, технічних умов до виготовлення швейних виробів; умовні позначення і крейдяні знаки на деталях виробів після примірок, відновлення крейдяних ліній та позначок; назви деталей крою, вимоги до їх якості; конструкцію та складові частини деталей виробів вказаного асортименту; швейні матеріали, їх призначення, основні властивості; призначення та властивості клейових матеріалів; будову і призначення швейних машин, прасок, інструментів, необхідних для виготовлення одягу; правила експлуатації швейного обладнання, види та призначення приладів малої механізації; способи лагодження одягу; етапи підготовки виробу до примірок; дефекти готових швейних виробів, причини їх виникнення, заходи з попередження та способи їх усунення. Основи образотворчої грамоти.

Повинен вміти: виготовляти швейні вироби (халати, нічні сорочки, піжами, сукні, блузи, спідниці на підкладці, брюки чоловічі та жіночі без підкладки та на підкладці, чоловічі сорочки, жилети, жакети, піджаки, плащі, куртки, демісезонні пальта та напівпальта) за індивідуальними замовленнями або в бригаді з розподілом праці; виконувати всі види ручних робіт; виконувати всі види волого-теплових робіт з використанням сучасного обладнання (з виконанням операцій декатування, відпарювання, зняття лас); з’єднувати машинними строчками деталі виробу (на універсальному та спеціальному швейному обладнанні); обробляти крайовими швами зрізи деталей; оздоблювати вироби строчками, додатковими деталями та фурнітурою; обробляти петлі ручним або машинним способами, пришивати ґудзики; готувати вироби до примірок індивідуально або в бригадах з розподілом праці; проводити лагодження швейних виробів середньої складності з використанням машинних та ручних робіт; виконувати та читати ескіз моделі; усувати неполадки в роботі швейного устаткування; чистити вироби в готовому вигляді.

Таблиця 1.1. Професійне використання фахівця

1.2 Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця

Таблиця 1.2. Функціональна структура діяльності фахівця і пропоновані до нього вимоги

1.3 Розробка змісту професійної підготовки фахівця

Таблиця 1.3. Постановка тактичних цілей підготовки фахівця (з циклу дисциплін «Конструювання»)

Таблиця 1.4. Розподіл учбового часу по видах підготовки

Таблиця 1.5.Розподіл навчального часу між навчальними дисциплінами професійної підготовки

Таблиця 1.6. Формування набору тем професійної теоретичної підготовки фахівця

Таблиця 1.7. Зведено-тематичний план підготовки фахівця

2. Проектування технологій навчання по темі «Особливості конструювання двошовного рукава до пальто» курсу «4».

2.1 «Постановка цілей вивчення теми й вибір типу навчання»

Таблиця 2.1. Характеристика навчальної групи

Таблиця 2.3. Постановка оперативних цілей та вибір методів їх реалізації

2.2 Перелік джерел інформації

професійний кравець пальто конструювання

Підручник №1

«Конструирование женской одежды на типове и нетиповые фигуры» Шершнева Л.П. Москва, 1980. – 232 с.

Підручник №2

«Конструирование одежды с эллементами САПР» Коблякова Е.Б., Москва, 1988 г. – 464 с.

Підручник №3

Коваленко О.Е., Брюханова Н.О., Корольова Н.В., Шматков Є.В. «Методика професійного навчання: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів інженерно-педагогічних спеціальностей. – Хпраків: ВПП «Контраст», 2008. – 488 с.

Спираючись на стратегічні і тактичні цілі навчання, загальною метою вивчення теми «Особливості конструювання двошовного рукава до пальто» є вивчення особливостей поузлової обробки та збірки двушовного рукава в пальто».

Дотримуючись мети даної теми ми підібрати навчально – і науково-технічну літературу з необхідною інформацією з теми «Особливості конструювання двошовного рукава до пальто». за наявністю діагностично поставленої мети – всі підручники мають однакові критерії оцінювання: у них відсутні кваліфікаційні характеристики, рівні можливого засвоєння матеріалу, цілі перед розділами, а також прикладів чи завдань із рішеннями, контрольних запитань.

Основним (з визначеннями ключових понять, описом конструкції, принципу дії установки і т.ін.) підручником можна рекомендувати №2 як основний, а №1 та №3 – як додаткову літературу.

2.3 Проектування плану та струнко-логічної схеми з теми: «Конструювання двушовного рукава до пальто»

Рис. 2.1 – структурно-логічна схема з теми: «Конструювання двушовного рукава до пальто»

2.4 Проектування мотиваційних технологій навчання

1. Вступна мотивація з даної теми зосереджена на дослідження актуальності заданої теми, а поточна – використовується для підтримки постійного інтересу до навчальної діяльності, забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до навчальної діяльності і підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання. [11]

2. Навчальна мотивація за характером поводження учасників поділяється на зовнішню і внутрішню. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях і інших видах стимуляції, що або направляють, або гальмують поводження людини. Внутрішня мотивація залежить від внутрішніх процесів, здійснюваних у свідомості людини. У такому разі змотивована діяльність є самоціллю, а не засобом для досягнення іншої мети. Відповідно до етапів навчального процесу мотивація може бути виражена в різних формах, що відповідають вступній частині заняття і поточній його частині.). Вступна мотивація активізує навчальну діяльність учнів, сприяє формуванню первісного бажання освоїти навчальну діяльність, викликає інтерес до процесу навчання. Основними методами є мотивуючий вступ і мотивуюча демонстрація. Мотивуючий вступ проводиться у формі бесіди, розповіді. При цьому можливо застосування різних прийомів: віднесення до особистості учня, віднесення до ситуації, приголомшення, порушення інтересу, виступ з цитатою. [10]

Поточна мотивація забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до навчальної діяльності і підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання.

Дані характеристики і текст мотивації доцільно використання при викладі теми: «Конструювання двушовного рукава до пальто». Дана мотивація буде доцільною при використанні в навчальній групі, так як вона сприяє активізації навчального процесу, пробудженню певних емоцій та образів в уяві учня, практичних та теоретичних навичок.

Таблиця 2.4. Дидактичні характеристики внутрішніх мотиваційних технологій навчання

2.5 Аналіз і діагностика процесу навчання

Таблиця 2.5. Аналіз МТЗ, вибір базового матеріалу, визначення способів контролю і формування базових знань по темі: «Конструювання двушовного рукава до пальто»

2.6 Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання

Ефективність використання методів навчання в сучасних ПТЗ значною мірою обумовлене наявністю матеріально-технічних засобів.

Засоби навчання – допоміжні матеріально-технічні засоби з їх специфічними дидактичними функціями, завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання. [10].

До засобів навчання належать: підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби (ТЗН), обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії, ЕОМ, ТБ та інші засоби масової комунікації. Засобами навчання можуть також слугувати реальні об'єкти, виробництво, споруди.

Дидактичні засоби, як і методи, форми, є частиною педагогічної системи. Вони виконують такі основні функції: інформаційну, засвоєння нового матеріалу, контрольну. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції, мети, змісту, методів і умов навчального процесу.

Технічні засоби навчання (ТЗН) – можна розглядати як комплекс техніко-технологічних пристроїв, що покликані з допомогою відповідних методик інтенсифікувати та оптимізувати процес пізнання шляхом активізації, перш за все, візуальної форми подачі навчального матеріалу.

Залежно від дидактичного призначення використовують як джерело знань посібник для самостійної роботи, засіб ілюстрації, повторення та систематизації. Застосовують як окремо, так і в комплексі – одночасно або послідовно поєднують різні за навчальними й виховними можливостями засоби перед поясненням, під час пояснення чи повторення навчального матеріалу.

Технічні засоби навчання розрізняють: за особливостями використовуваного матеріалу (словесний, образотворчий, конкретні мовні одиниці та схематичний показ); за видом сприйняття (зорові, слухові, наочно-слухові, аудіо, візуальні та аудіовізуальні); за способом передачі матеріалу (за допомогою технічної апаратури чи без неї – традиційним способом; в статиці чи динаміці; готові таблиці та матеріали для їх складання; картини, моделі, кінокадри, плівки); за організаційними формами роботи з ними (фронтальна – на основі демонстраційних засобів та індивідуальна – на основі розданого учням образотворчого матеріалу).

Екранні засоби. До них належать транспаранти, діапозитиви, діафільми, дидактичні матеріали для епіпроекції. [11].

Транспарант є екранним засобом зорової наочності, ефективним завдяки своїм високим демонстраційним властивостям: фронтальності, контрастності, яскравості тощо. Інформацію з екрана учні розглядають емоційно, що сприяє зосередженню їх уваги на об'єктах вивчення, а це важливо для інтенсифікації, підвищення ефективності навчального процесу.

Останнім часом перевагу надають динамічним засобам унаочнення, які, порівняно із статичними, стимулюють творче мислення учнів. Чуттєві образи, що послідовно змінюються і наочно відображають логіку розумових дій, полегшують першу фазу засвоєння навчального матеріалу. Головна перевага динамічних засобів унаочнення полягає в тому, що вони викликають мимовільну увагу учнів до образів, які послідовно змінюються і сприяють перетворенню її в стійку, свідомо контрольовану увагу.

Особливо цінними з погляду дидактики є динамічні транспаранти з переставними деталями, завдяки яким учні сприймають не готовий матеріал, а активізують свою пізнавальну діяльність. Зміст і логічна побудова схематичного динамічного зображення полегшують перехід від чуттєвого сприйняття до абстрактного мислення.

Динамічні транспаранти можуть бути представлені серією рисунків-накладок на прозорих плівках, набором окремих накладних деталей, поєднанням зображень на прозорій основі та накладних деталей, стаціонарними динамічними моделями для демонстрації на графопроекторі.

Діафільми і діапозитиви, на відміну від динамічних транспарантів, у яких використовується і мовний, і зображувальний матеріал, будуються на зображеннях. Основою зорового ряду в них є малюнок.

Діафільми – своєрідна екранна розповідь, що передбачає сюжетну організацію матеріалу, діапозитиви – окремі ілюстрації певних явищ, пов'язаних лише методичним задумом, а не сюжетом.

Проектування кадрів діафільму, діапозитивів забезпечує крупноформатне, чітке, яскраве зображення, що полегшує сприйняття матеріалу, дає яскравіше уявлення про предмет, явище, ситуацію. Екран, що світиться, концентрує увагу учнів на зображенні, розвиває спостережливість, стимулює пізнавальну діяльність. Субтитри (міжкадровий текст), запитання і відповіді визначають методику їх використання у навчальному процесі.

Моделі, муляжі як наочні засоби навчання є точною копією певного об'єкта. Такі засоби наочності допомагають сформувати у дітей правильне уявлення про певний предмет, його властивості [42].

Друковані засоби. До них належать таблиці, картки для складання таблиць, картини, роздавальний образотворчий матеріал.

Таблиці – найпоширеніший, традиційний вид друкованих засобів, що належать до зорової наочності. Вони забезпечують довготривале, не обмежене у часі експонування мовного матеріалу, дуже прості у використанні.

Таблиця передбачає не просто показ матеріалу, але й його групування, систематизацію. Дидактична функція демонстраційних таблиць полягає в тому, що вони дають учням орієнтири для застосування правил. Їх найчастіше використовують при вивченні складних тем.

Демонстраційні картки подають матеріал частинами, відображають одне й те саме явище багаторазово, полегшуючи запам'ятовування конкретного матеріалу.

Картини використовують як засіб розвитку мовлення учнів. Вони стимулюють їх уяву, використовуються для подальшого розвитку сюжету чи відновлення того, що відбувалось раніше.

Роздавальний образотворчий матеріал призначений для самостійної індивідуальної роботи і використовується на етапі формування навичок. Специфічна його особливість – лексичний коментар на основі малюнка. Яскравість, якісне поліграфічне виконання малюнків – найважливіша вимога до роздавального образотворчого матеріалу.

Засоби слухової наочності. Компакт-диски і аудіокасети є головними засобами слухової наочності. Сприяють виробленню літературної вимови, наголосу, інтонації тощо. Покликані полегшувати засвоєння складних щодо орфографії слів, виділених у підручнику для запам'ятовування. При їх компонуванні максимально використовують дидактичний матеріал підручника, озвучуючи тексти, вправи, пов'язані з формуванням навичок правильної вимови. У звукових посібниках доцільно використовувати додатковий матеріал – вправи з наголошування і вимови, віршові тексти.

Складний мовний матеріал групують за спільними і відмінними ознаками. Аудіозаписи найчастіше використовують при засвоєнні важких слів. При їх використанні важливо подбати про психологічний настрій зацікавленості. На уроках розвитку зв'язного мовлення озвучують окремі фрагменти літературних творів, розширюючи уявлення учня про емоційне забарвлення тону, можливості інтонації.

Інколи для пояснення, закріплення матеріалу використовують навчальні радіопередачі.

Наочно-слухові (аудіовізуальні) засоби навчання. До них належать діафільми із звуковим супроводом, кінофільми та кінофрагменти.

Діафільми із звуковим супроводом поєднують два основних засоби створення ситуації – зображення і слово, їм властива мобільність: звуковий супровід можна підключати і відключати, використовувати вибірково, повторювати потрібну частину фонограми. Це відрізняє їх від кінофільмів, розширює організаційно-методичні можливості для поєднання зорової та слухової наочності, особливо на уроках розвитку мовлення.

Звуковий супровід – це своєрідний еталон, орієнтуючись на який учні коригують свою вимову. Водночас він є своєрідним ключем, контрольним текстом, з яким можна співвіднести відповідь. Цю функцію реалізують фрагменти, які містять завдання, пов'язані з зоровим рядом, малюнками. Читання субтитрів доручають учням з високою успішністю, розподіливши між ними ролі. Це допомагає тренувати окремих учнів у виразному читанні, в оцінюванні читання.Кінофільми і кінофрагменти забезпечують динаміку зображення, синхронну подачу зображення і звуку, доповнюють мовленнєвий ряд музичним супроводом. Розрізняють декілька типів навчальних кіноплівок: цілісні фільми, які складаються із декількох частин, і кінофрагменти (3–5 хвилин). Кінофільми забезпечують звуковий коментар, поєднують зорове сприйняття із слуховим. Методика роботи з ними передбачає уважне ставлення до дикторського тексту, що стимулює учнів до пошуку нових мовних засобів, які доповнюють мовний ряд кінофільму.

Комплексне використання аудіовізуальних засобів навчання. При використанні аудіовізуальних засобів навчання на уроках слід враховувати пізнавальні закономірності навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту аудіовізуальними засобами. Важливо забезпечити органічне поєднання їх зі словами вчителя, іншими засобами навчання, відповідність між змістом і навчально-виховним завданням уроку, застосування різних методичних прийомів, спрямованих на розвиток пізнавальних можливостей учнів.При підготовці і проведенні уроку з використанням технічних засобів навчання необхідно: детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку навчального матеріалу; визначити обсяг та особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення; відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, визначити їх відповідність змісту і меті уроку, можливе дидактичне призначення; з'ясувати, на якому попередньому пізнавальному досвіді відбуватиметься вивчення кожного питання теми; визначити методи і прийоми для активної пізнавальної діяльності учнів, досягнення ними міцного засвоєння знань, умінь і навичок. Загалом практикують такі поєднання аудіовізуальних засобів: статичні екранні і звукові посібники, динамічні і статичні екранні, динамічні екранні і звукові, динамічні і статичні, екранні, звукові. Вплив ТЗН на процес пізнання залежить від обраної моделі навчання та методичного підходу до викладу матеріалу. З точки зору інформаційного впливу викладача на слухача, можна виділити наступні моделі навчання. Перші дві моделі є, певною мірою, класичними і широко застосовуються в сучасній практиці викладання. Продуктивність праці викладача і слухачів визначається в них лише вербальною формою подачі інформації і, як було зазначено вище, не може бути високою. Третя модель характеризується широким застосуванням ТЗН, які не об’єднуються в комплексну систему інформаційного впливу на слухача. Таку модель навчання також можна віднести до класичної. В ній роль викладача зводиться до традиційних функцій наставника. Модель заняття з комплексним інформаційним впливом стала можливою з впровадженням у навчальний процес новітніх інформаційних технологій: мультимедійної проекції, інтерактивних дощок, комп’ютерно-програмних засобів інтенсивного вивчення предмета, комп’ютеризованих лінгафонних комплексів, перспективних технологій навчання через Інтернет (в т.ч. дистанційного навчання) тощо. Фактично мова йде про нову модель системи передачі-отримання знань, основаної, на відміну від систем традиційних, на зовсім інших психологічних і педагогічних аспектах. Викладач стає не наставником, а навігатором у світі інформації, що передбачає набагато більшу самостійність слухачів у пошуках і засвоєнні нових знань. Таким чином досягається високий рівень інтенсифікації навчального процесу. При викладі даної теми доцільно використовувати такі засоби дидактично-технічного навчання як: словесний, образотворчий, конкретні мовні одиниці та схематичний показ, зорові, слухові, наочно-слухові, готові таблиці та матеріали для їх складання; картини, за організаційними формами роботи з ними (фронтальна – на основі демонстраційних засобів та індивідуальна – на основі розданого учням образотворчого матеріалу).

2.7 Проектування технологій формування орієнтованої основи діяльності, виконавчих та контрольних дій (ООД, ВД, КД)

Вибір технологій формування ООД, ВД та КД з теми «Конструювання двушовного рукава»

Таблиця 2.5

2.8 Перспективно-поурочний план професійно-практичного навчання вивчення теми: «Конструювання двушовного рукава до пальто»

Таблиця 2.6. Поурочно-тематичний план проведення теоретичних занять по темі «Конструювання двушовного рукава до пальто»

Таблиця 2.7. Поурочно-тематичний план проведення практичних занять по темі «Конструювання двушовного рукава до пальто»

Таблиця 2.8. План уроку виробничого навчання

Спеціальність: кравець 4-го розряду

Група: ДТ-Д7–2 Дата: 25.11.2010 р.

Тема: «Особливості конструювання двушовного рукава до пальто»

Навчально-матеріальна база:

Хід уроку

1. Організаційна частина (3 хв.)

Перевірка присутніх.

Перевірка зовнішнього вигляду учнів.

Перевірка організації робочих місць.

2. Вступний інструктаж А (45 хв.)

3. Основна частина А (215 хв.):

4. Заключний інструктаж (22 хв.)

Дата 25.11.2010 р. Майстер в. н. ______________ Вакуленко І.В.

/підпис/ /П.І.Б. майстра в.н./

Таблиця 2.9. План-конспект уроку теоретичного навчання з теми «Технологічний процес виготовлення двушовного рукава до пальто»

Хід уроку

Дата 25.04.2010 Підпис викладача ____________

2.9 «Розробка бінарних дій викладача і учнів на уроці «Конструювання двушовного рукава»

Таблиця 2.9. Бінарні дії викладача і учнів на уроці

Висновок

Дана курсова робота є дуже важливою як для викладача, так і для працівників робітничих професій. Об’єктом дослідження даної роботи є процес підготовки кваліфікованих робітників, при вивченні теми: «Конструювання двошовного рукава до пальто», та дослідження особливостей його конструювання. В ній розглядаються різноманітні педагогічні методики, методи, типи і види проведення теоретичних та практичних уроків, які будуть необхідні інженеру-педагогу для подальшої педагогічної діяльності в ПТНЗ. Предметом дослідження даної роботи виступає двошовний рукав, який необхідно примінити в пальтовому виробі.

Мета дослідження являється підготовка кваліфікованих робітників за професією «Кравець 4 розряду», та сформувати методичні уміння і знання під час навчання. Поставлені задачі реалізуються за допомогою аналізу знань, умінь кваліфікаційного розряду робітника швейного профілю, розглядаються питання їхнього використання в теоретичному та практичному навчанні, рівні професійної кваліфікації, їхня характеристика відповідно до видів діяльності, професійне використання спеціалістів, професійне призначення й умови використання робітника призначення й умови використання, функціональна структура діяльності робочих, постановка тактичних цілей навчання,

зведений-тематичний план програм за технологією швейних виробів

і виробничому навчанню розробка технологій навчання, оперативні цілі навчання, дидактичні характеристики внутрішніх мотиваційних технологій навчання, аналіз МТЗ, вибір базового матеріалу, визначення способів контролю і формування базових знань, вибір технологій формування ООД, ВД та КД, поурочно-тематичний план проведення занять з виробничого навчання та теоретичних занять. Завдяки чому розглядається основна тема «Особливості конструювання двошовного рукава до пальто»

Список літературних джерел

1. Афанасьев Ю.И. Анализ урока.-М. – 1986. – 39 с.

2. Безрукова B.C. Педагогика. Проективная педагогика. Учебное пособие для инженерно-педагогических институтов и индустриально-педагогических техникумов. – Екатеринбург: Издательство «Деловая книга», 1996. – 344 с.

3. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологий. – М.:Педагогика, 1989. – 192 с.

4. Варковецкая Г.Н. Методика осуществления межпредметных связей в профтехучилищах:Метод, пособие. – М.: Высш. шк., 1989. – 128 с.

5. Васильев И, Б. Профессиональная педагогика: конспект лекций для' студентов инженерно-педагогических специальностей. – Харьков, 1999.' – 151 с.

6. Гершумский B.C. Прогнозирование содержания: обучения в техникумах. – М.: Высш. шк, 1980.

7. Девятьярова Т.А. Методика профессионального обучения: Методика и организация производственного обучения в учебно-производственных мастерских швейного профиля. Конспект лекций для студентов специальности 7.010104 Профессиональное обучение. Технология текстильной и легкой промышленности. – Харьков: УИПА, 2000.-'33 с.

8. Закон України «Про професійно-технічну освіту» // Професійно-технічна освіта, 1998, – №). – С, 2–12.

9. Коваленко О.Е, Методичні основи технології навчання: теоретико-методичний та практичний аспект викладання дисциплін електроенергетичного циклу. – X.: Основа, 1996. – 184 с.

10.Коваленко Е.Э., Брюханова Н.А. Методика профессионального обучения: Учебное пособие по теме» Логические основы формирования учебного материала» / Под ред. С.Ф. Артюха. – К. Вища школа, 1998.

11.Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения. Учебник для инженеров-педагогов, преподавателей спецдисциплин системы профессионально-технического и высшего образований – Х.: ЧП «Штрих», 2003. – 480 с.

12.Концепція Державного стандарту професійно-технічної освіти України // Професійно-технічна освіта, 1998. – №2. – С. 2–5.

13.Кочетов СИ. Комплексное методическое обеспечение учебного процесса средствами обучения. – М.: Высш. шк., 1986. – 64 с.

14.Кочетов СИ. Основы применения средств обучения в ПТУ. М.: Высш. шк., 1986.

15.Кравцов HpИ, Организация методической работы в среднем профессионально-техническом училище и руководство ею. – М.: Высш. шк., 1986,

16.Крутецкий Э, И. Организация теоретического обучения в училищах профтехобразования. – Минск: Вышэйш. шк., 1987.

17.Леднев B.C. Содержание образования: сущность, структура, перспективы. 2-е изд. Перераб, – М.: Высш шк., 1991. – 224 с.

18.Макиенко М.И. Педагогический процесс в училищах профессионально-технического образования. – Минск: Вышэйш. шк., 1983. – 344 с,

19.Махмутов М'. И. Организация проблемного обучения в школе. – М,: Просвещение, 1977.

20.Махмутов М.И. Современный урок. – М., 1981.

21.Махмутов М.И., Шакиров А. 3. Учебный процесе с использованием межпредметных связей в средних ПТУ. – М.: Высш. шк., 1985.

22.Методика професійного навчання: конспект лекцій по темам: «Організаційні форми виробничого навчання та їх вибір», «Методи виробничого навчання та їх вибір» для студ. Спец. 7.01010123. / Упоряд.: Т.А. Дев'ятьярова. Харків: УІПА, 1997. – 50 с. – Рос. мовою.

23.Никифоров В.И. Основы и содержание подготовки инженера-преподавателя к занятиям – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1981. –

24.Никифоров В.И. Практикум по методике преподавания машиностроительных дисциплин. – М.: Высш. шк., 1990.

25.Организация работы по комплексному методическому обеспечению предметов и профессий: Метод, рекомендации – М.: ВНМЦ, 1989. – 28 с.

26.Отбор содержания обучения квалифицированных рабочих в профессиональных образовательных учреждениях: Методические рекомендации / Т.Т. Новикова. – М.:ИРГЮ, 1995. – 60 с.

27.Панкратова В.А. Основы производственного обучения швейников. – М.: Высш. шк., 1991. – 240 с.

28.Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.-метод. Посібник / Н.Г. Ничкало, В.О. Зайчук, Н.М. Розенберг та ін.; За ред. Н.Г. Ничкало.-К.: Вища школа, 1997-С. 21–28.

29.Поздняк И.Г., Малышевич В.В. Организация и методика обучения в профессионально-технических училищах. – Минск: Выш. шк., 1983.

30.Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах // Професійно-технічна освіта. – 1999. – №1. – С. 2–11.

31.Принципы разработки учебно-программной документации для подготовки квалифицированных рабочих в учебных заведениях профессионально-технического образования /Скакун В.А. Методические разработки по производственному обучению. – М: Высш. шк., 1980.

32.Скакун В.А.Преподавание курса «Организация и методика производственного обучения»: Метод, пособие. – М.: Высш. школа, 1990 – 254 с.

33.Скакун В.А. Преподавание общетехнических и специальных предметов в средних ПТУ. – М.: Высш. шк., 1987. – 272 с.

34.Скакун В.А. Проведение и анализ уроков по специальным и общетехническим предметам. – М.: Высш.шк., 1984.

35.Семушина Л.Г., Ярошенко Н.Г. Содержание и методы обучения в средних специальных учебных заведениях: Учебн.-метод. пособие. – М.: Высш. шк., 1990. – 192 с.

36.Тамарин H.H., Шафаренко М.С. Справочная книга мастера производственного обучения: Метод, пособие. – М.: Высш. шк., 1988.

37.Фридман Л.М. Педагогический опыт глазами психолога. – М.: Просвещение, 1987.

38.Шапоринский С.А. Вопросы теории производственного обучения: Профпедагогика.-М: Высш. шк., 1981. – 208 с.

39.Шматков СВ., Коваленко O.E. Методика професійного навчання. Час тина 2. Методика професійно-практичного навчання. Навчальний посібник для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів II–IV рівней акредитації. – Харків, 2002. – 214 с.

40.Шматков E.B. Методика професійного навчання. Навчальний посібник для студентів вищих закладів зі спеціальностей «Професійне навчання». – Харків, 2000. – 111 с.

41.Якуба Ю.А. Взаимосвязь теории и практики в учебном процессе средних профессионально-технических училищ. – М.: Высш. шк., 1985. – 175 с

42.Устемирова К.У., Васильев И.Б., Девятьярова Т.А. Методика обучения общетехническим и специальным дисциплинам. – Алматы: РАД и АЛ. 2006. – 304 с