Курсовая работа: Членство та стратегія України у міжнародних фінансових організаціях

Членство та стратегія України у міжнародних фінансових організаціях

Львів - 2010

Вступ

Міжнародні фінансові організації відіграють дедалі більшу роль у міжнародних економічних відносинах. Це пояснюється тим, що саме через канали цих організацій проходить значна частка світових інвестицій, купівля та продаж валюти для фінансування експорту й імпорту. Особливо важливою є діяльність цих організацій для країн, що здійснюють перехід до ринкових відносин і готові використати як управлінський досвід міжнародних фінансових організацій, так і власні реальні можливості. На сьогодні Україна - повноцінний член світової спільноти, чого не можна сказати про не таке вже й далеке минуле. Здобуття Україною державної незалежності поряд з багатьма іншими питаннями висунуло цілу низку проблем у сфері міжнародних відносин. Це і вироблення власної позиції, стилю та навичок у відносинах із зовнішнім світом, це і новий, самостійний тип взаємин з державами колишнього СРСР, так званим “близьким зарубіжжям”, це, з рештою, включення України в інтеграційні процеси, які розгорнулися серед розвинутих країн Європи. Повсякчас Україна розвивається і набуває нового статусу на світовому ринку. Вступаючи у взаємозв’язки з іншими країнами, виникають певні фінансові відносини, і від характеру цих відносин залежить „репутація” країни перед кредиторами і боржниками. Відповідно від репутації, що склалася протягом років, залежить зміст відповіді на питання, наприклад, про надання державі кредиту від іншої держави або деякої Міжнародної Фінансової Організації.Як по відношенню до зовнішніх, так і по відношенню до внутрішніх кредиторів становище України весь час змінюється. Закріпилась така тенденція, що переважно зовнішній борг України ( Кредити інших країн та Міжнародних Фінансових Організацій) зростає, а внутрішній (заборгованості по виплатам пенсій, зарплат, вкладів у „Ощадбанк” та НБУ) зменшується. Таке становище для України є негативним, зважаючи на це, Україні буде проблемно, у разі необхідності, отримати кредит у майбутньому, а це суттєво гальмує її розвиток. Дана тема є актуальною для висвітлення через те, що на сьогодні відносини з іншими країнами дуже впливають на розвиток України, а отже цього питання не можна ігнорувати.

Розділ І. Міжнародні фінансові організації (МФО): загальна характеристика

Міжнародні фінансові організації (далі - МФО) - створені кількома державами організації - суб'єкти міжнародного публічного права, які надають фінансові ресурси державам - членам МФО на умовах, визначених їх установчими документами [1]. Світовий банк та Група Світового банку Світовий банк, заснований в 1944 році, є однією з найбільших у світі організацій, що надають допомогу з метою розвитку. Банк розробляє стратегії допомоги для кожної зі своїх країн-клієнтів у співробітництві з державними органами, неурядовими організаціями й приватним сектором. Представництва Банку в різних країнах світу займаються реалізацією його програм, підтримують зв'язок з урядом і цивільним суспільством і сприяють більше глибокому розумінню проблем розвитку. Світовий банк відрізняється від Групи Світового банку тим, що до Світового банку входять лише дві інституції – Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародна асоціація розвитку (МАР), в той час як до Групи Світового банку входять, крім двох названих, ще три інституції: Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Багатостороння агенція з гарантій інвестицій (БАГІ) та Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС). Однією з цілей Світового банку є заохочення інвестування країн-членів в інші країни, особливо в такі, що розвиваються. Проте соціально-політична нестабільність в деяких регіонах робить інвестування там ризикованим. Щоб убезпечити своїх учасників від фінансових втрат, Світовий банк формує в 1988 р. організацію, яка б гарантувала відшкодування можливих втрат від некомерційних ризиків, – Багатосторонню агенцію з гарантій інвестицій. З проблемами інвестування пов'язано утворення в 1966 р. Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів. Таким чином, сформувалася група Світового банку із п'яти організацій. Незважаючи на певну різницю у функціях, всі організації Світового банку тісно зв'язані, перш за все, єдністю цілей: сприяння стабільному економічному зростанню країн-членів, допомога в реконструкції господарства країн, що розвиваються, заохочення розвитку приватного сектора, заохочення іноземного інвестування. Група єдина й організаційно: практично всі структури підпорядковані єдиному керівникові – Президенту Світового банку, мають спільну адміністративну систему. Водночас за функціями інститути Світового банку мають специфічні розбіжності. Розглянемо ближче організації Групи Світового банку: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) Заснований в 1945 році, коли 28 країн світу підписали Статут Угоди про Міжнародний банк реконструкції та розвитку, розроблений на конференції ООН у 1944 р.. Місце перебування - Вашингтон. В число учасників банку входить 185 країни; Україна - учасник з 1992 р. МБРР основна кредитна установа Світового банку. Це — найбільший кредитор проектів розвитку в країнах, що розвиваються із середнім рівнем доходів на душу населення. Країни, що подають заявку на вступ у МБРР, повинні спочатку стати членами МВФ. Основне завдання МБРР — надання кредитів і позик платоспроможним урядам країн, що розвиваються, під проекти і програми сприяння економічному та соціальному прогресу. Окрім фінансової допомоги МБРР надає консультативну й технічну допомогу, а останнім часом приділяє увагу країнам з перехідною економікою. Кредити надаються на строк 15-20 років. Ставка кредиту в середньому перевищує на 0,5% ставку по позиковим коштам банку. Оскільки МБРР залучає позики з розрахунку 7% щорічних, то кредитна ставка складає в середньому 7,5% .

Для країн, що розвиваються, ставка дещо нижча. Найбіднішим країнам МБРР може надати безвідсотковий кредит. Однією з особливостей діяльності МБРР є відмова від реструктуризації заборгованості клієнтів: випадків неповернення кредитів ще не було. Міжнародна фінансова корпорація (МФК) Заснована в 1956 році. Штаб-квартира — Вашингтон. Нараховує 181 країну-члена, серед них Україна (з 1993 p.). Головна мета МФК — сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, через заохочення приватного підприємництва у виробничому секторі. Також МФК надає країнам-членам і технічну допомогу. МФК, як правило, кредитує тільки високорентабельні підприємства в нових індустріальних країнах. Менш розвиненим країнам важче одержати кредит через високу кредитну ставку. Привабливою ж стороною цих кредитів є те, що вони спрямовані на реалізацію таких проектів, які не одержали б коштів з інших джерел. На відміну від МБРР для інвестування коштів МФК не вимагає урядових гарантій. Це відгороджує приватні компанії від державного контролю. Іншою відміною є те, що МФК не тільки надає кредити, але й здійснює інвестиції в акціонерний капітал підприємств, що створюються, з наступним перепродажем акцій приватним інвесторам. Багатостороння агенція з гарантій інвестицій (БАГІ) Заснована в 1988 році. Місце знаходження — Вашингтон. Нараховує 145 членів. Україна стала членом БАГІ з 1995 року. Вона була утворена для того, щоб забезпечити «страховку» потенційним інвесторам, що вкладалися у країни, які розвиваються, від некомерційних ризиків і таким чином стимулювала туди потоки інвестицій. До некомерційних ризиків належать: війни, соціальні вибухи, експропріація вкладеного капіталу, неможливість переводу прибутку за кордон і таке інше. Гарантії надаються тільки інвесторам із кран-членів БАГІ. Строк гарантій — 15-20 років по прямих інвестиціях, по позиках — понад три роки. Основна вимога надання гарантій: інвестор повинен бути резидентом країни-члена БАГІ; інвестиція ж може призначатися для будь-якої країни, навіть такої, що не входить до БАГІ. Також БАГІ надає консультативні й рекламні послуги через спеціальний Департамент політичних і консультативних послуг. Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС) Заснований в 1966 p., місцезнаходження — Вашингтон. Україна – учасник з 7 липня 2000 року. Головна мета — сприяти притоку іноземних капіталів шляхом створення умов для примирення й урегулювання спорів між урядами й іноземними інвесторами. МЦУІС не є кредитною організацією в прямому розумінні слова; він виступає в ролі арбітра між інвестором й урядом країни в разі виникнення конфлікту. Процес урегулювання інвестиційних спорів має дві форми: примирення й арбітраж. Примирення досягається в тому випадку, якщо вдається переконати обидві сторони у можливості вирішити конфлікт узгоджено, через взаємні поступки. Якщо ж примирення неможливе, то МЦУІС виносить аргументоване рішення на користь однієї з сторін; така процедура має назву арбітражу. Міжнародна асоціація розвитку (MAР) Утворена в 1960 році. Місцезнаходження — Вашингтон. Нараховує 160 країн-учасниць, які поділяються на дві групи. До першої групи входить 22 високорозвинуті країни, а також Кувейт і Об'єднані Арабські Емірати. Другу групу складають країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою. Україна стала членом МАР з 27 травня 2004 року. Діяльність МАР спрямована, головним чином, на допомогу країнам, що розвиваються, через заохочення розвитку приватного сектора, мобілізації внутрішніх і зовнішніх джерел капіталу. МАР надає безпроцентні позики найбіднішим країнам. Критерієм "бідності" є рівень ВНП на душу населення, що не перевищує 925 доларів. Позики МАР мають 10-річний пільговий період й погашаються протягом 35-40 років. Решті країн кредит надається заставкою 5% щорічних, під гарантії урядам. Кредити плануються в основному в розвиток інфраструктури і в сільське господарство і надаються в національній валюті держав.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) Міжнародний фінансово-кредитний інститут, який надає допомогу країнам від Центральної Європи до Центральної Азії для проведення ринкових реформ, активного інтегрування економік цих країн у міжнародні господарські зв'язки. Створений в 1991 році (штаб-квартира — в Лондоні).Україна стала членом 13 квітня 1992 року. Акціонерами Банку є 61 держава, Європейська комісія та Європейський інвестиційний банк. Капітал — 20 млрд. євро. Країнам ЄЕС належить 55,12% капіталу, США — 10%, Японії — 8,52%, країнам операцій — 11,78% (в тому числі Україні — 0,8%), іншим акціонерам — 14,58%. ЄБРР працює лише на комерційних засадах. На відміну від МВФ, надає тільки цільові кредити під конкретні проекти приватним і державним структурам на потреби розвитку економіки. 60% позичкових засобів спрямовуються у приватний і 40% — у державний сектор. Крім цільових кредитів ЄБРР здійснює прямі інвестиції, а також надає технічну допомогу (консультації, курси навчання банкірів та менеджерів, допомога в організації систем розподілу продовольства). Спеціальних коштів для надання технічної допомоги ЄБРР не має, а залучає інші ресурси, в тому числі із створених у країнах ЄС спеціальних фондів, міжнародних організацій. Серед усіх міжнародних фінансових організацій в діяльності ЄБРР найбільш чітко виявлений екологічний аспект. Усі проекти проходять дуже жорстку експертизу у відповідному департаменті, і якщо виникає підозра щодо можливості заподіяння шкоди навколишньому середовищу, шанси таких проектів на одержання фінансової допомоги з боку ЄБРР низькі.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) МВФ було створено 27 грудня 1945 року після підписання 28-ма державами угоди, розробленої на Конференції ООН з валютно-фінансових питань 22 липня 1944 року. В 1947 році фонд розпочав свою діяльність і став органічною частиною Бретон-Вудської валютної системи. Україна – учасник з 3 вересня 1992 року. МВФ є інституційною основою сучасної світової валютної системи. При цьому її базою і основним еквівалентом є долар США. США займають домінуючі позиції в МВФ. Політика і рекомендації фонду по відношенню країн які розвиваються неодноразово піддавалася критиці [2].Основні функції МВФ:

· сприяння міжнародній співпраці в грошовій політиці ;

· розширення світової торгівлі ;

· кредитування ;

стабілізація грошових обмінних курсів. Офіційні цілі МВФ:

1) «сприяти міжнародній співпраці в валютно-фінансовій сфері»;

2) «сприяти розширенню і збалансованому росту міжнародної торгівлі» в інтересах розвитку виробничих ресурсів, досягнення високого рівня зайнятості і реальних доходів держав-членів;

3) «забезпечити стабільність валют, підтримувати упорядковані співвідношення валютної системи серед держав-членів» і не допускати «знецінення валют з метою отримання конкурентних переваг»;

4) надавати допомогу в створенні багатосторонньої системи розрахунків між державами-членами, а також в ліквідації валютних обмежень;

тимчасово надавати державам-членам засоби в іноземній валюті, з метою «виправлення порушення рівноваги їх платіжного балансу». Форми діяльності МВФ: 1) інспектування (пов'язано з переходом від паритетної до відкритої системи обміну валют); 2) консультації (використовує три типи консультацій - щорічні, додаткові (може організувати директор-розпорядник фонду у випадках, якщо країна несподівано опиняється в складній економічній ситуації, або є підозра, що її дії суперечать “кодексу поведінки” і можуть завдати шкоди іншим країнам) та спеціальні (проводить з тими країнами, економічна політика яких значною мірою визначає стан світової економіки); 3) надання послуг, фінансування. Безпосереднє фінансування здійснюється за допомогою таких механізмів: - резервний транш (перевищення квоти країни в МВФ над "скоригованою" сумою її валютних коштів, що знаходяться у фонді на рахунку загальних ресурсів); - кредитні транші (МВФ надає кредити у вигляді чотирьох траншів, кожний з яких дорівнює 25 відсоткам квоти) [3].На відміну від Світового банку, діяльність МВФ зосереджена на відносно короткострокових макроекономічних кризах. Світовий банк надає кредити тільки бідним країнам, МВФ може кредитувати будь-яку країну з числа членів, яка відчуває нестачу іноземної валюти для покриття короткострокових фінансових зобов'язань.

Розділ ІІ. Співпраця України З МФО

Членство України у міжнародних фінансових організаціях Основні правові норми становлення України як суб’єкта міжнародних відносин закладені в Декларації про державний суверенітет України, де є спецільний десятий розділ “Міжнародні відносини”, в якому зазначено, що “вона як суб’єкт міжнародного права здійснює безпосередні зносини з іншими державами, укладає з ними договори, обмінюється дипломатичними, консульскими, торгівельними представництавами, бере участь у діяльності міжнародних організацій в обсязі, необхідному для забезпечення національних інтересів у політичній, економічній, екологічній, інформіційній, технічній та спортивниій сферах. Україна виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування, активно сприяє зміцненню загального миру і міжнародної безпеки, бере участь у загальноєвропейському процесі та в європейських структурах”. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями розпочалося у червні 1992 року, з прийняттям Закону України № 2402-ХІІ "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій" [4] . Відповідно до Закону усі питання, що стосуються вступу України до цих міжнародних фінансових організацій, вирішує Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України здійснює всі фінансові операції, а Національний банк України виступає як банк-депозитарій МБРР. Розглянемо детальніше про співпрацю України з міжнародними фінансовими організаціми починаючи з найперших угод і позик.Позики від МБРР та ЄБРР Україна почала отримувати з 1993 року, від МВФ - з 1994 року. Протягом 1993-2006 років з цими організаціями укладено угод на отримання 52 позик на загальну суму, еквівалентну 12 млрд. дол. США, з яких використано 8,35 млрд. дол. США або 68 відсотків (табл. 1).

Таблиця 1. Дані щодо позик МФО, угоди на отримання яких укладено у 1993-2006 рр. (еквівалент млн. дол. США)

На початок 2010 року загальна сума кредитних коштів (кумулятивна сума наростаючим підсумком з 1993 року) по усіх проектах МБРР на території України склала понад 7 млрд. дол. США [5]. Співробітництво України з Європейським банком реконструкції та розвитку детально описується у таблиці 2 [6].

Таблиця 2Проекти ЄБРР в державному секторі станом на 01.01.2009

міжнародний фінансовий організація україна

У ході співробітництва України з Європейським банком реконструкції та розвитку у період 1993 – 2008 років банком було фінансовано багато проектів.

Станом на початок 2010 року ЄБРР виділено понад 4,8 млрд. євро на реалізацію 194 проектів у приватному та державному секторах економіки України [7]. Аналіз балансу надходжень позичкових коштів від цих МФО та платежів по них свідчить про формування негативного сальдо, починаючи з 2002 року (див. табл.3).За цей період негативний баланс надходжень та платежів склався по МВФ – 1,8 млрд. дол. США та МБРР – 0,22 млрд. дол. США, а по ЄБРР він є ще позитивним і становить 0,12 млрд. дол. США.

Таблиця 3. Баланс надходжень та платежів за позиками МФО (еквівалент млн. дол. США)

На сьогодні успішно розвивається співпраця України зі Світовим банком в цілому та з його окремими інституціями - МБРР, МАР, МФК та БАГІ.На початок 2010 року портфель Світового банку в Україні складався з 13 інвестиційних проектів на загальну суму 1,6 млрд. дол. США (в активні фазі реалізації знаходилось 11 проектів, сума позик за якими складає 1,474 млрд. дол. США, а також 2 проекти («Контроль за туберкульозом та ВІЛ/СНІДом в Україні» та «Розвиток ринку фінансових послуг»), які найближчим часом буде завершено). Загальна сума позик, наданих СБ за 15 років співробітництва з Україною, складає понад 6,9 млрд. дол. США, з яких на сьогодні використано 4,7 млрд. дол. США. У період з 1993 по 2010 роки Україна та МБРР уклали угоди про надання позик на загальну суму понад 7 млрд. дол. США.

2.1 Стратегія України у міжнародних фінансових організаціях

Співробітництво з міжнародними фінансово-кредитними організаціями є досить важливим для України, яка вирішує завдання не тільки інтеграції у світову економіку, а й зміцнення політичної незалежності та економічної безпеки. Реалії сучасних міжнародних економічних відносин вимагають пошуку взаємоприйнятних компромісів між державами для розв'язання актуальних валютно-фінансових проблем, що мають загальносвітове значення. У зв`язку з цим уряд України розробляв стратегії співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями. Розглядаючи плани на період 2004-2007 років основними цілями були такі: завершення оформлення членства України у Міжнародній асоціації розвитку; розширення співробітництва з МФО, в яких оформлено членство України (Чорноморський банк торгівлі та розвитку, МФК, БАГІ, МАР); поступовий перехід до відносин з МВФ на новій основі, переважне використання консультативної допомоги та політичної підтримки з боку МВФ. Очікувались відповідно такі результати: зміщення акцентів у співробітництві з МФО у напрямі підтримки проектів у високотехнологічних галузях економіки; підвищення економічного і соціального ефекту від використання коштів МФО; збільшення обсягів інвестицій в економіку України. Стратегія співробітництва України з МФО на 2006 -2008 роки передбачала: посилення ролі Української Сторони в процесі підготовки та реалізації проектів, зокрема на стадії їх ініціювання та під час залучення міжнародної технічної допомоги; співробітництво з МВФ на основі без кредитних відносин; залучення у співробітництві з МВФ технічної допомоги для забезпечення дотримання рекомендацій, розроблених у рамках програми оцінки стану фінансового сектору, податково-бюджетної прозорості, управління валютними ризиками, банківського нагляду, бухгалтерського обліку та фінансової звітності, запобігання фінансовим правопорушенням тощо; подальше співробітництво з ЄБРР передбачає збільшення обсягів фінансових ресурсів, що надаються організацією як державному, так і приватному сектору економіки; удосконалення системи соціального захисту та підвищення якості життя населення (розвиток пенсійної системи, підвищення конкурентоспроможності сільського господарства та забезпечення безпеки продуктів харчування тощо); підтримка приватного сектору економіки шляхом надання фінансової допомоги малим та середнім підприємствам за участю українських комерційних банків та інше. Очікувані результати реалізації Стратегії: створення передумов для сталого зростання економіки України та підвищення якості життя населення; досягнення цілей проектів у встановлений строк в межах відповідного бюджету; збільшення загального обсягу фінансових ресурсів МФО, які залучаються в рамках реалізації інвестиційних проектів та інші. Розглянемо детально стратегічні напрями та завдання щодо залучення технічної допомоги і співробітництва з МФО на 2009 – 2012 роки. Вона буде відбуватися за такими напрямками: 1) підвищення конкурентоспроможності національної економіки на інвестиційно-інноваційній основі; 2) підвищення соціальних стандартів життя та здоров'я громадян, гуманітарний розвиток, розвиток громадянського суспільства і забезпечення верховенства права; 3) усунення інфраструктурних обмежень; 4) сприяння європейській та євроатлантичній інтеграції України; 5) підвищення рівня екологічної, ядерної та радіаційної безпеки, захист держави і громадян. За зазначеними напрямами передбачається розв'язання таких завдань: - сприяння розвиткові експортної діяльності українських підприємств, створенню системи підтримки експортної діяльності суб'єктів малого та середнього підприємництва;

- підвищення конкурентоспроможності сільського господарства, впровадження сучасних технологій, модернізація сільськогосподарського сектору з метою зменшення його енергозалежності та зниження собівартості виробленої продукції; - модернізація системи охорони здоров'я; - сучасна і високоякісна освіта, підготовка кадрів; - підготовка інфраструктури туристичної галузі, об'єктів культури до обслуговування фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

- продовження реформування пенсійної системи; - удосконалення системи захисту прав людини; - будівництво сучасних транспортних коридорів та інтегрування до загальноєвропейської інфраструктури; - сталий розвиток довкілля та охорона навколишнього природного середовища; - захист держави та громадян та інші. Порівнюючи Стратегії співробітництва з МФО за усі наведені роки можна зробити висновки, що Україна всіляко підтримує населення, запроваджуючи соціальні реформи, а також пенсійні. Не малу увагу приділено розвитку малого і середнього бізнесу. Дотримуючись даних Стратегій, слідуючи кожному напрямку можна було б досягти процвітання економіки країни і відповідно підвищення добробуту населення. Та є у всіх вище зазначених стратегія пунк про співробітництво з МВФ, який передбачає взаємозв`язок з ним, тільки як з консультативним «помічником». «Якщо гроші - це кров економіки, а центральний банк - серце, то в Україні воно замінено на апарат штучного кровообігу. При цьому кнопка дистанційного керування цим апаратом знаходиться у МВФ» - таку фразу виголосив екс-заступник голови НБУ, Сергій Яременко у своїй статті «МВФ – ворог України?» [12]. А й справді розглядаючи сучасні умови кредитування без «камуфляжу» ми знаходимося під частковим контролем у МВФ. Для того, щоб отримати наступний транш у розмірі 1,6 млрд. доларів США, Кабмін і Нацбанк погоджували з експертами МВФ текст Меморандума, який буде розглянутий протягом місяця. В деяких джерелах з`явився текст, який називають текстом Меморандума. І якщо це дійсно він, то влада все-таки зобов'язалася підвищити ціни на газ для населення в 2011 і з наступного року почати підвищення пенсійного віку для жінок. Ціна на газ повинна піднятися на 50% з 15 квітня 2011 року (після завершення опалювального сезону), а пенсійний вік для жінок підніматиметься до 60 років (на півроку щороку протягом найближчих 10 років). Ці заходи дозволять заощадити для бюджету-2011 близько 11 млрд грн.. Беручи до уваги такі факти можна сказати,що МВФ зацікавлений у тому, щоб дати нам кредит, тому що як країна Україна є в певній залежності. Виникає наступне запитання: як ж тоді діяти без «підтримки» МВФ? На думку голови ПАТ "Форум" Ярослава Колесника, "Україна мала б позичати у населення і відповідати перед населенням, хай би громадяни отримували відсотки, а ми за кошти населення розвивали б економіку України. Але ми йдемо іншим шляхом, тому що ми беремо кошти для проїдання. Нам потрібна була підтримка, ми звернулися і отримали її... В це й ж час ми мали знайти інші джерела фінансування економіки. А нас знову ж підштовхують до споживання. Ми не виробляємо свого, а нам дають те, що виробили за кордоном» [13]. Розглядаючи таку думку, розуміємо, що вона повністю перечить Стратегії співробітництва з МФО. Але відкидати повністю будь-які запозичення також не можна , оскільки зростання економіки потребує радикальних змін і реформ, на що, у свою чергу, необхідне фінансування. Отже, подальша співпраця з МФО позитивно буде впливати на розквіт економіки України, якщо усі запозичення використовувати доцільно і по призначенню, згідно Стратегій співробітництва. ВИСНОВОК В сучасних умовах реформування економічної системи України і побудови динамічного відкритого суспільства з високим рівнем соціальної орієнтованості необхідно в найкоротші терміни знайти рішення, здатні принципово вплинути на стабілізацію ситуації і стимулювати економічний розвиток. Важлива роль в подібній трансформації планово-централізованої економіки в багатоукладну ринкову належить державному регулюванню регіонального розвитку.Саме держава може забезпечити створення умов для проведення структурної перебудови, пом'якшення галузевих і територіальних диспропорцій, стимулювання науково-технічного прогресу та ін. Головним результатом співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями стало формування на основі світового досвіду всіх атрибутів ринкової економіки, докорінна реформа господарського комплексу та оновлення системи управління в умовах підтримання макроекономічної та фінансової стабільності, врегулювання проблемних питань соціального захисту населення та удосконалення системи соціального захисту. У цілому співробітництво з міжнародними інституціями позитивно відбивається на процесі стабілізації, оскільки кредити мають безпосередньо реформозорієнтований характер. Водночас кредитний потенціал як МВФ, так і Світового банку, а також ЄБРР достатньо обмежений через особливість кредитних відносин між країною-реципієнтом та інституцією, що здійснює кредитну програму. Тому характерною особливістю акумуляції ресурсів через провідні організації світового фінансово-кредитного регулювання є відсутність мобільності кредитного процесу і значні процедурні ускладнення переговорної стадії кредитування.

Список використаної літератури

1. Визначення МФО. – Режим доступу: www/ URL:http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1078.6287.0 .

1. МВФ. – 2010. – Режим доступу: www/URL: uk.wikipedia.org

2. МВФ. - Режим доступу: www/URL: http://svit.ukrinform.ua/organizations.php?page=mvf.htm .

3. Закону України № 2402-ХІІ "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій"- Режим доступу: www/URL: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1085.106.0 .

МБРР та Україна. – 2010. – Режим доступу: www/URL: http://www.mfa.gov.ua/vietnam/ua/29624.htm .

4. ЄБРР та Україна. – 2009. – Режим доступу: www/URL: www.minfin.gov.ua

ЄБРР та Україна. – 2010. – Режим доступу: www/URL: http://www.mfa.gov.ua/vietnam/ua/29624.htm .

Баланс надходжень та платежів за позиками МФО. - 2001-2006. – Режим доступу: www/URL: http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article /863269;jsessionid=639EF91BADDE09D18F2935A0967044A9 .

9. Стратегія співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2004-2007 роки.

10. Стратегія співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2006-2008 роки.

11. Стратегічних напрямів та завдань щодо залучення міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2009-2012 роки.

12. Сергій Яременко; стаття «МВФ – ворог України?». Економічна правда. – 2010 . – Режим доступу: www/URL: http://www.epravda.com.ua/publications/2010/11/3/254893/ .

13. Українська правда, стаття «Без кредитів МВФ Нацбанк не зможе утримувати курс гривні»– 2010. – Режим доступу: www/URL: http://www.epravda.com.ua/news/2010/11/7/255476/ .

14. За редакцією Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського, К.І. Ржепішевського : навчальний посібник «Міжнародна економіка»; Київ – 2004.

15. Николай Кузнецов; стаття «НА ЧТО ИДЕТ УКРАИНА РАДИ МИЛЛИАРДОВ МВФ?». – 2010. – Режим доступу: www/URL:http://newzz.in.ua/economic/1148854256-httpobozrevatelcomnews20101119404429htm.html .

16. Членство України в МФО. – Режим доступу: www/URL: http://uk.wikipedia.org .