Міністерство освіти і науки України

Допущений до захисту:

Заступник директора по НВР

______________

Дипломна робота

Тема:Первинний облік у сільськогосподарському підприємстві

Випускник: Безверха Світлана Анатоліївна

Група № 421

Спеціальність: 5.050.111 «Бухгалтерський облік»

Розрахунково – пояснювальна записка

с. Балин

2010 р.

Робоча програма

По предмету: “ Бухгалтерський облік ”

Спеціальність: Молодший спеціаліст “ Бухгалтерський облік ”

Характеристика теми

Поняття первинного обліку у галузях рослинництва, тваринництва.

Економічний зміст операцій з реалізації і завдання обліку. Первинна документація реалізації продукції за напрямами: виконання державного замовлення, продаж робітникам господарства, відпускання на громадське харчування, реалізація на ринку і через ларьок, реалізація різним організаціям і установам, видача в рахунок оплати праці, реалізація робіт і послуг, реалізація матеріалів і сировини.

Облік запасів повинен бути організований відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «запаси», який містить такі рахунки:

Виробничі запаси – 20

Поточні біологічні активи – 21

Малоцінні та швидко зношувані активи – 22

Виробництво – 23

Брак у виробництві – 24

Напівфабрикати – 25

Готова продукція – 26

Продукція сільськогосподарського виробництва – 27

Товари – 28

Зміст

1. Первинний облік у сільськогосподарському підприємстві

1.1 Первинний облік структурних підрозділів галузі рослинництва

1.2 Первинний облік структурних підрозділів галузі тваринництва

1.3 Первинний облік у промислових і допоміжних та інших виробництвах

1.4 Первинний облік на складах

2. Застосування комп’ютерної техніки

2.1 Методика створення листа 1

2.2 Оформлення пояснювальної записки

Висновки і пропозиції

Список використанихджерел

Вступ

В умовах ринкової економіки значну роль відіграє бухгалтерський облік, без знання якого неможливо ефективно керувати підприємствами.

Сільськогосподарські підприємства є суб'єктами підприємницької діяльності, їхні види визначаються за формами власності і формами господарювання. Функціонування сільськогосподарських підприємств різних форм власності регламентується Конституцією України, Земельним кодексом України, а також Законами України: "Про власність", "Про форми власності на землю", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про господарські товариства", "Про сільськогосподарську кооперацію", "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві". Основні засади діяльності та господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, визначає Господарський кодекс України.

Залежно від форм власності, передбачених Господарським кодексом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

> приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання;

> підприємство, що діє на основі колективної власності;

> комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

> державне підприємство, що діє на основі державної власності;

> підприємство, засноване на змішаній формі власності.

> В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені Законом.

На сільськогосподарських підприємствах бухгалтерський облік здійснюється на приватних (приватно-орендних), у сільськогосподарських кооперативах, господарських товариствах, селянських (фермерських) господарствах.

Господарські товариства поділяються на акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Селянські (фермерські) господарства є формою підприємництва, спрямованою на виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію. В сільському господарстві їхня кількість постійно збільшується.

Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їхні батьки, діти, які досягай 16-річного віку та інші родичі. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тім числі родичі, які працюють в ньому за трудовим договором.

Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.

Голова і члени селянського (фермерського) господарства не можуть постійно працювати на інших підприємствах, в установах та організаціях.

У власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, може перебувати майно споживчого та виробничого призначення для ведення селянського (фермерського) господарства і заняття підсобними промислами. Майно цих осіб належить їм на праві спільної власності, якщо інше не передбачено угодою між ними.

Необхідною умовою підтримання виробництва сільськогосподарської продукції на певному рівні є постійна наявність частини оборотних активів у матеріальній формі (виробничі запаси). Так, щоб здійснювався процес виробництва, господарство повинне мати в необхідних розмірах запаси посівного матеріалу, кормів, палива, мінеральних добрив та засобів захисту рослин і тварин, запасних частин та інших виробничих запасів. При їх використанні зростають витрати на виробництво. Результатом процесу виробництва є створення готової продукції і виробничі запаси переходять у форму готової продукції.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримує в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням та їх вартість може бути достовірно визначена.

Щоб правильно організувати облік, усі виробничі запаси в сільськогосподарських підприємствах поділяються на такі класифікаційні

· насіння і садивний матеріал;

· корми - концентровані, грубі, соковиті, тваринного поход­ження, мінеральні корми тощо;

· нафтопродукти - гас, бензин, дизельне паливо, нігрол, автол, дизельне масло, солідол, технічний вазелін тощо;

· тверде паливо - дрова, вугілля, торф, брикет тощо;

· різна сільськогосподарська сировина для переробки на млинах, крупорушках, олійницях, сушарках тощо;

· запасні частини і ремонтні матеріали;

· готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

· товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

· малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" до запасів віднесено також незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу. Це особливий вид запасів та їх облік буде розглядатися в наступних розділах підручника.

Завданням бухгалтерського обліку запасів є:

· своєчасне оформлення первинних документів на всі операції, пов'язані з надходженням, зберіганням і витрачанням сільськогосподарської продукції, матеріалів та інших запасів;

· здійснення точного і повного контролю за своєчасним оприбуткуванням, зберіганням і економним витрачанням матеріальних цінностей у процесі виробництва, за додержанням встановлених норм витрат матеріалів;

· одержання на будь-яку дату точних даних про кількість сільськогосподарської продукції, матеріалів та інших запасів, які є в коморах, на складах і виробничих підрозділах підприємства та інших місцях зберігання і використання;

· систематичний контроль за транспортно-заготівельними витратами під час придбання запасів на стороні;

· своєчасне виявлення виробничих запасів, які не використовуються в господарстві і які можна реалізувати для мобілізації внутрішніх резервів, а також готової продукції, яка не користується попитом, і неліквідів.

Облік запасів повинен бути організований відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси". У Плані рахунків, затвердженому наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. №291 для відображення запасівпередбачено клас 2 "Запаси", який містить 9 рахунків:

20 "Виробничі запаси";

21 "Поточні біологічні активи";

22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети";

23 "Виробництво";

24 "Брак у виробництві";

25 "Напівфабрикати";

26 "Готова продукція";

27 "Продукція сільськогосподарського виробництва";

28 "Товари".

Кожний із названих рахунків передбачає наявність декількох субрахунків (за видами запасів).

Рахунки: 21 "Поточні біологічні активи", 23 "Виробництво", 24 "Брак у виробництві" в силу специфіки їх обліку будуть розглянуті в наступних розділах підручника.

1. Первинний облік у сільськогосподарському підприємстві

1.1 Первинний облік структурних підрозділів галузі рослинництва

Організація роботи в підрозділах галузі рослинництва напрямлена на вирощування елітного насіння зернових, цукрового і кормового буряка, та інше.

Технологічний процес виробництва зернових повністю механізований.

Процес виробництва цукрових буряків, крім міжрядного обробітку посівів теж механізовано.

Кормові культури в господарстві вирощують з урахуванням потреб норм для тваринництва, а також для потреб підсобних працівників. Вирощування всіх с/г культур в господарстві здійснюється рільничою і тракторною бригадою. В кожній бригаді працює обліковець. В його обов'язки входять: ведення книги обліку робіт, кожний день він оформляє лист виконаних робіт з нарахуванням оплати праці, оприбуткування продукції рослинництва з оформленням при цьому первинних документів.

Обліковець слідкує за якістю виконаних робіт, здає первині документи в бухгалтерію господарства згідно встановленого графіка документообігу.

Оприбуткування врожаю овочевих, здійснюється у щоденнику надходження сільськогосподарської продукції. Щоденник веде бригадир по закріплених за бригадирами площах сільськогосподарських культур. По мірі поступлення продукції комірники зважують зібрану продукцію і записують в щоденник, вказуючи при цьому місце збирання, якість і масу. Закладені на зберігання грубі та соковиті корми приймає спеціальна комісія. Вона перевіряє якість закладки, масу кормів обчислюють за динними об'ємного вимірювання скирт, масу їх кормів.В кінці місяця матеріально відповідальні особи здають разом із первинними документами на оприбуткування продукції звіт про рух матеріальних цінностей (Ф № 121).

Дані звіту звірюються із даними документів і у бухгалтерії перевіряють наявність всіх записів і відповідних документів, а також наявність всіх підписів у документах.

Накопичуванні та групувальні відомості по нарахуванню оплати праці в кінці місяця здають обліковці в бухгалтерію. Це відмінність нарахування грошей і зведення затрат по бригаді. Урожай зернових культур, який збирають комбайном. Обліковують за бункерною масою в реєстрі відправки зерна та іншої продукції з поля.

Його складають у трьох примірниках на кожний автомобіль, яким відвозять зерно від комбайнера. Всі три примірники з реєстру повинні мати однаковий номер. Перший примірник залишається з комбайнером.

Другий примірник передається водієві. Третій примірник передається зав. током, або зав. складом. Комбайнер завантажує автомобіль зерном, записує у перший примірник реєстру, номер комбайнера, номер комбайна, прізвище водія автомобіля, бункерну масу зерна, та прийняту продукцію.

У другий примірник реєстру водій також: записує номер комбайна за дану продукцію. Доставивши зерно до комори, або на тік водій пред'являє свій (другий) примірник реєстру. З якого зав током, або комірник переписує у третій примірник реєстру дані зазначені комбайнером, а також: масу брутто і масу нетто після завантажування та розписується за це ( ставить підпис після доповнення своїх даних). А водій розписується у третьому примірнику реєстру, (що залишається у водія) що залишається у зав коморою, зав током. У кінці водій та комбайнер передають реєстри до бухгалтерії. Зерно в період збирання обчислюється за талонами які видають на цупкому папері віддруковані друкарським способом, один „ Талон комбайнера"(Ф№ 77),другий „Талон шофера „(Ф№ 77б),собівартості продукції по кожному з допоміжних виробництв за калькуляційними статтями.

Собівартість одиниці виробу одержуємо шляхом ділення всіх витрат на кількість випущених за місяць виробів.

По дебету рахунку "Допоміжні виробництва "відображаються прямі витрати , пов’язані безпосередньо з випуском продукції , виконанням робіт і наданням послуг , а також непрямі витрати , пов’язані з управлінням і обслуговуванням допоміжних виробництв, і збитки від браку. Прямі витрати безпосередньо пов’язані з випуском продукції, виконанням робіт і наданням послуг.

1.2 Первинний облік структурних підрозділів галузі тваринництва

Галузь тваринництва на підприємництві направлена на виробництво молока та м'яса.

Молочно - товарний комплекс повністю механізовано. Хороший рівень розвитку свинарства, тут також переходять до механізованого процесу гноєвидалення, роздачі кормів.

Первинний облік галузі тваринництва організовано та на кожній фермі працюють обліковці, завідуючий фермою, зоотехнік, ветлікар. Обліковець веде постійний облік поголів'я тварин, витрат кормів та проводять нарахування оплати праці.

В обов'язки обліковця також входить своєчасна здача документів та звітів на оприбуткування і витрачання продукції тваринництва, контроль за дотриманням правил безпеки, ведення складського обліку сільськогосподарської продукції і товарно - матеріальних цінностей, закріплених за фермою.

В обов'язки завідуючого входить організація роботи на фермі, контроль за виробництвом продукції та годівлі тварин.

Нарахування оплати праці проводять на основі слідуючих первинних документів:

· щоденника надою молока (ф№112);

· відомості зважування тварин (ф№ 98);

· акт на оприбуткування приплоду.

На основі цих документів складається розрахунок оплати праці працівникам тваринництва (ф№ 69).В документах вказується кількість надоєного молока, жирність та кількість молока в переводі на базисну жирність, об'єм виконаних робіт та нараховану оплату праці. Нарахування за догляд в основному не змінюється, а за молоко може коливатися, в залежності від надою.

Обліковець зводить оплату в відомості нарахування грошей і затрат у зведені затрат.

Списання товарно - матеріальних цінностей здійснюється в господарстві за до погою "Акту на виробничого та господарського інвентарю, малоцінні швидкозношувані предмети". Корми списують згідно відомості використання кормів. Культури призначені на з годування худобі повинні бути обов'язково зважені.

В кінці місяця бригадир разом з агрономом і зоотехніком складають "Акт на оприбуткування продукції". "Акт на списання ветмедекаментів" складає в господарстві ветлікар в присутності зоотехніка, завідуючого фермою.

Для прикладу розглянемо таблицю 1.

Таблиця 1

Характеризуючи таблицю 1 можна сказати слідуюче: кількість тварин основного стада ВРХ молочного напрямку у 2006році становило 260 голів, це на 67 голів більше ніж залишилося у 2008 році.

Тварин на вирощувані і відгодівлі було у 2006році 589 голів і це на 300

Основне стадо свиней залишилося незміною, а свиней на вирощувані і відгодівлі у 2006 році на 324 голів зменшилося ніж у 2008році.

Первині документи по обліку молока є "Журнал обліку надою молока" в ньому записується прізвище доярок і кількість обслуговуючих корів.

Дані про кількість молока записують після кожного доїння. Завідуючий фермою кожний день визначає жирність молока по кожному виду тварин. Дані про контрольні надої записують у журналі з поміткою "контрольні надої". Для реалізації молока державі застосовують державі транспортні накладні.

За рівнем виконання плану виробництва валової продукції оцінюють загальний стан тваринництва. Від цього залежить і виконання завдання продажу державі продукції тваринництва.

Виконання плану виробництва валової продукції господарством залежить від багатьох факторів:

· поголів'я тварин за видами;

· статево віковими і виробничими групами;

· забезпеченості тварин приміщеннями і кормами відповідно до зоотехнічних норм;

· раціонів і повноцінності їх, рівня продуктивності тварин та інше.

План виробництва валової продукції можна виконати і при деякому відхилені ряду факторів, але за обов'язкової компенсації іншими. Останнє не завжди бажане - виконання плану за рахунок збільшення поголів'я при знижені продуктивності тварин обов'язково призведе до підвищення собівартості продукції оскільки додаткове поголів'я потребує більших порівняно плану витрат.

1.3 Первинний облік у промислових і допоміжних та інших виробництвах

Допоміжні виробництва виконують роботи і надають послуги рослинництву, тваринництву, промисловим виробництвам, обслуговуючим господарствам, будівництву та іншим підприємствам і особам. До них належать: ремонтно-механічні майстерні, автомобільний і гужовий транспорт, електро-, водо- і газопостачання, холодильні прилади (обладнання, устаткування).

Машинно-тракторний парк — невід'ємна частина основного виробництва в рослинництві. Однак для нагромадження витрат, які безпосередньо не можна віднести на основне виробництво, їх обліковують на окремому субрахунку.Облік витрат і виконаних робіт допоміжних виробництв забезпечує контроль:

· за виконанням госпрозрахункових завдань по кожному допоміжному

· виробництву;

· за правильним і економічно обґрунтованим відображенням величини витрат;

· за їх статтями та елементами;

· за точним списанням виконаних робіт і послуг по об'єктах споживачів;

· за своєчасним і точним поданням необхідних даних для обчислення фактичної собівартості одиниці робіт і послуг кожного допоміжного виробництва; за правильним списанням калькуляційних різниць між плановою і фактичною собівартістю робіт і послуг.

Облік витрат, виконаних робіт і послуг ведуть на субрахунку 234 «Допоміжні виробництва». По дебету субрахунку відображують як прямі витрати, безпосередньо пов'язані з виконанням робіт і наданням послуг, так і непрямі, пов'язані з організацією і управлінням допоміжними виробництвами. По кредиту рахунка відображують вартість продукції, виробів, виконаних робіт і наданих послуг.

Залежно від видів допоміжних виробництв субрахунок 234 «Допоміжні виробництва» має такі субрахунки другого порядку: 2341 «Ремонтні виробництва», 2342 «Автомобільний транспорт», 2343 «Енергетичні виробництва (господарства)», 2344 «Водопостачання». 2345 «Гужовий транспорт».

До промислових виробництв належать:

· цехи для виробництва комбікормів (кормових сумішок, трав'яного борошна тощо);

· млини, крупорушки (вироблення борошна, крупи, дерті й інших продуктів переробки зерна);

· цехи для переробки овочів, плодів, картоплі (виготовлення консервів, соків, соління, маринування, квашення овочів, сушіння плодів тощо);

· цехи для переробки олійних культур (вироблення олії, макухи);

· виноробне виробництво; виробництво молочної продукції (масла, сиру); забій худоби на м'ясо, переробка м'яса, виготовлення напівфабрикатів, ковбас тощо;

· цехи для первинної обробки льону і луб'яних культур;

· інші виробництва.

Зазначені промислові виробництва є об'єктами аналітичного обліку на субрахунку 233 «Промислове виробництво».Облік витрат у промислових виробництвах ведуть за такою номенклатурою: витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; сировина і матеріали; роботи та послуги, витрати на утримання основних засобів; інші витрати; витрати на організацію виробництва й управління.

На статті «Витрати на оплату праці» відображують основну оплату праці, нараховану працівникам, які обслуговують технологічний процес у цьому виді промислового виробництва, додаткову оплату праці. Дебетують субрахунок 233, кредитують рахунок 66.

На статті «Відрахування на соціальні заходи» обліковують внески в установлених розмірах від основної і додаткової заробітної плати органам соціального страхування та до Пенсійного фонду. Дебетують субрахунок 233, кредитують рахунок 65.

Сільськогосподарську сировину власного виробництва, використовувану для переробки у промислових виробництвах, оцінюють за фактичною вартістю. На вартість списаної сировини для переробки дебетують субрахунок 233 і кредитують рахунки 20, 21,25, 27.

На статтю «Роботи і послуги» відносять вартість робіт і послуг, виконаних допоміжними виробництвами, іншими підприємствами й організаціями, для виробничих потреб промислових виробництв. Тут же відображують витрати на виробіток енергії для виробничих потреб промислових виробництв: енергії власних електростанцій, компресорного устаткування для вироблення холоду, котелень, не з'єднаних із центральною котельнею; енергії, одержаної від інших підприємств. Дебетують субрахунок 233 і кредитують рахунки 23, 63, 68 та ін..

На кредиті субрахунку 233 відображують за плановою собівартістю протягом року вихід продукції промислових виробництв у кореспонденції з дебетом рахунків:

26 «Готова продукція» — на вартість готової продукції, призначеної для реалізації;

201 «Сировина і матеріали» — на вартість продукції, оприбуткованої як сировина і матеріали тільки для власного виробництва;205 «Будівельні матеріали» — на вартість продукції, оприбуткованої як будівельні матеріали;

208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» — на вартість продукції, оприбуткованої як корми.

В кінці року за встановленою методикою визначають фактичну собівартість виробленої промислової продукції і планову собівартість коригують до фактичного рівня.

Облік витрат і виходу продукції промислових виробництв відображуються на аналітичних рахунках в розрізі вищеназваних статей витрат на підставі типових і специфічних для цієї підгалузі первинних документів.

1.4 Первинний облік на складах

Складське господарство в сільськогосподарських підприємствах організується, як правило, в центральних складах, коморах бригад, ферм і інших структурних підрозділах. При віддаленості підприємств від залізничних станцій можуть створюватися експедиторські склади. В центральних складах зосереджено основні запаси паливного матеріалу, кормів, готової продукції для реалізації, запасних частин, мінеральних добрив, будівельних та інших матеріалів, закуплених у постачальників. Через центральні склади ці запаси розподіляють між структурними виробничими підрозділами. У коморах структурних виробничих і невиробничих підрозділів зберігається невелика кількість виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей, які надходять з центральних складів, або можуть бути завезені безпосередньо від постачальників з обов'язковим документальним оформленням через центральний склад.

Матеріали на складах розмішують по секціях, а в них — за окремими групами :типом, сортом, розмірами в штабелях, на стелажах, полицях та ін. У зерно - , насіннєсховищах тощо секції повинні бути відокремлені герметичною перегородкою, що виключає можливість змішування продукції різних видів, сортів і репродукцій.

У місцях зберігання прикріплюють спеціальні ярлики з назвою та характеристикою певного виду продукції й матеріалів, а в необхідних випадках —і призначенням. Бланк ярлика на новий вид (номенклатурний номер) матеріальних цінностей заповнює завідувач складу (комірник) при надходженні цінностей на склад.

Нафтопродукти, включаючи відпрацьовані, слід зберігати на спеціально обладнаних нафтоскладах чи стаціонарних пунктах заправки машин, мінеральні добрива — на складах відповідно до встановлених правил.

При передачі складу іншій особі (через переміщення або звільнення матеріально відповідальної особи з тих, чи інших причин) проводять інвентаризацію продукції та матеріалів і складають акт.

Облік продукції й матеріалів на складах (у коморах) здійснює матеріально відповідальна особа (завідувач складу, комірник та ін.) за сортами згідно з правилами їх зберігання. Облік ведуть на картках складського обліку матеріалів, які видають матеріально відповідальним особам під розписку в реєстрі видачі карток. Останні зберігають у спеціальних картотеках за обліковими групами, а всередині їх — у порядку зростання номенклатурних номерів чи за алфавітом, групи та підгрупи в картотеці відокремлюють роздільниками з проставленими на них номерами. На кожний номенклатурний номер продукції та матеріалів відкривають окрему картку, де завідувач складу (комірник) зазначає місце зберігання (стелаж, комірку тощо). Замість карток дозволяється вести облік в оформлених належним чином Книгах складського обліку.

У картотеці (Книзі) складського обліку відкривають окремі картки (сторінки) на сільськогосподарську продукцію, яка: переходить із минулого року; вироблена в звітному році; куплена в цьому році та перероблена на давальницьких засадах. У лімітно-забірних картах, накладних та інших документах на відпуск слід вказувати, який вид продукції й за якою оцінкою видається. Окремо ведуть облік біопрепаратів, медикаментів і хімічних речовин, придбаних за рахунок власних коштів і бюджетних асигнувань.

Записи в Книзі (картах) складського обліку завідувач складу робить щодня окремо по кожному разовому документу; після кожного запису виводять залишок. Дані відомостей витрачання кормів, лімітно-забірних карт та інших нагромаджувальних документів завідувач складу заносить у Книгу (карту) в міруїх закриття, але не пізніше першого числа наступного за звітним місяця. Бажано лімітно-забірні карти зберігати разом із регістрами складського обліку.

Якщо фактичний залишок матеріальних цінностей значно відхиляється від встановленої норми запасу, а також за наявності матеріальних цінностей, які тривалий час лежать без руху, завідувач складу інформує про це адміністрацію сільськогосподарського підприємства.

Щомісяця матеріально відповідальні особи на підставі первинних документів складають Звіт про рух матеріальних цінностей у двох примірниках і подають його в бухгалтерію разом із документами, що підтверджують надходження та витрачання матеріалів. До Звіту включають лише ті види продукції й матеріалів, по яких був рух у звітному періоді. Залишки на початок місяця по кожному номенклатурному номеру зіставляють із залишками звітів попереднього місяця. Надходження і вибуття матеріалів протягом місяця фіксують на підставі первинних документів, після чого підраховують обіг і визначають сальдо на кінець місяця. Ці дані порівнюють із записами в Книзі (картках) складського обліку. Дані про залишки продукції й матеріалів та їхній рух матеріально відповідальні особи у Звіті фіксують не тільки в кількісному а й у грошовому вираженні, підтверджуючи це своїм підписом. Приймаючи звіти, працівники бухгалтерії перевіряють правильність їх складання, таксують і визначають суми обігу і залишків у грошовому вираженні.

Облік надходження й витрачання медикаментів та інших ліку вально-профілактичних засобів і матеріалів здійснюють у кількісному вираженні в Книзі (картках) складського обліку. Щомісяця спеціаліст ветеринарної служби на підставі первинних документів складає і подає в бухгалтерію Звіт про рух біопрепаратів і ліків у кількісному та грошовому вираженні.

Облік отруйних і сильнодіючих речовин у кількісному вираженні відповідно до спеціальних вказівок, розроблених Міністерством охорони здоров'я України, ведуть, використовуючи пронумеровані, прошнуровані, скріплені сургучною печаткою підприємства і підписані головним лікарем ветеринарної медицини та головним бухгалтером книги. Ці види матеріалів зберігають окремо в спеціально обладнаних для цього місцях.Облік бланків суворої звітності матеріально відповідальні особи здійснюють у картках (книгах) складського обліку по кожному найменуванню за кількістю і номінальною вартістю. Надходження та витрачання зазначених бланків оформляють, як і операції по надходженню і витрачанню коштів. Дані про рух білетів, талонів, абонементів, акцій, облігацій тощо відображують у звітах матеріально відповідальних осіб та інших реєстрах (сальдові відомості, відомості обліку руху товарно-матеріальних цінностей та інші аналогічні реєстри або машинограми) окремими позиціями подібно до обліку в місцях зберігання.

Працівники бухгалтерії порівнюють дані про рух продукції й матеріалів з даними, наведеними у виправдних документах, доданих до звіту, після чого його таксують. Повноту оприбуткування матеріалів, одержаних зі сторони, перевіряють зіставленням із відповідними регістрами.

Складський облік - це сортовий , кількісний , оперативно-технічний облік. Здійснюється облік матеріалів на складі за допомогою карток за формою №М -17. Картки складського обліку відкриваються у бухгалтерії і віддаються під розписку у реєстрі, де вказується дата видачі, кількість карток , їх реєстрації номери і підпис одержувача. Записи в картках (у кількісному виразі ) ведуть матеріально відповідальні особи (завідуючими складами , комірники ) на підставі первинних документів, що підтверджують рух матеріалів і складаються у день здійснення операцій.

Складський облік матеріалів є важливим фактором контролю за зберіганням матеріальних цінностей підприємства.

Організують складський облік за видами об’єктів , що зберігаються , за кількістю матеріальних цінностей , за місцем зберігання. Кожному виду матеріальних цінностей присвоюється номенклатурний номер, що повторюється у всіх документах.

Зав. складом (комірник ) щоденно записує до складської картки (чи книги) всі операції надходження і витрат матеріалів , нумеруючи свої записи по порядку з початку року чи кварталу після коленої проведеної операції.

При цьому самі річні картки слід зберігати разом з відповідними картками складського обліку.

Періодично матеріально-відповідальні працівники складів мають складати реєстри документів і здавати до бухгалтерії для ведення бухгалтерського обліку матеріалів.

У разі інвентаризації на підприємстві номенклатурно - кількісного оперативно-складського і аналітичного бухгалтерського обліку , вони дублюватимуть один одного, але за умов використання електронно-обчислювальних машин , такого дублювання можна уникнути , якщо організувати оцінку матеріальних цінностей враховану в оперативний складський облік

Для звірки даних складського і аналітичного обліку потрібно здійснювати періодичну оцінку за обліковими цінами кількісних залишків за даними складського обліку на визначену дату і співставляти одержані загальні суми з сумою залишку за обліковими цінами з вартісного аналітичного обліку. Такий метод аналітичного.

2. Застосування комп’ютерної техніки

2.1 Методика створення листа 1

На листі 1 і 2 створюємо таблицю «Облік створення і використання резерву на виплату відпусток» за допомогою меню Таблица – Вставить – Таблица. Після цього на екрані з’явиться діалогове вікно Вставка таблицы, тоді в блоці Размер таблицы вказуємо число стовбців в полі Число столбцов вводимо 4, в полі Число строк вводимо 5.

Після цього на екрані з’являється таблиця з заданими параметрами і з’являється панель інструментів Таблицы и границы, для редагуваннятаблиці.

Для редагування параметрів таблиці також використовуємо діалогове вікно Свойстватаблицы, де в блоці Выравнивание вказуємо Слева, в блоці Обтекание вибираємо функцію Нет.

Далі за допомогою функції Объединить ячейкивиділяємо першу комірку в строці і першу комірку другої строки, в перших двох стовпчиках. Також об’єднуємо комірки першої строки в третьому і четвертому стовпці.

В першій строці і в другій строці третього і четвертого стовпця виділяємо текст використовуємо функцію Полужирный. Перед вводом тексту відкриваємо діалогове вікно Свойства таблицы. Де вказується розміщення таблиці в загальному на сторінці, висота строки, ширина стовпця.

Після цього вводимо потрібний текст і вирівнюємо його в комірках за допомогою функції вирівнювання Посередине по центру виділивши першу строку. Втрьох останніх строках, крім першого стовпця, вирівнювання вводимо Сверху по левому краю. В трьох останніх строках першого стовпця вводимо вирівнювання Сверху по центру. Щоб задати певний вид і розмір границь таблиці потрібно на панелі інструментів Границы и таблицы функцію Тип линии і Толщина линии.

2.2 Оформлення пояснювальної записки

Дипломна робота виконується при допомозі комп’ютерної техніки і програм пакету Office 2003, програм FineReader, Paint чи інших на листах формату А4 (210*297мм – пояснювальна записка 20-25 сторінок) і на 3-4 листах формату А1 (840*594мм – графічна частина). Матеріали дипломної роботи мають бути скомплектовані в одній папці, заархівовані у Zip - папку і збережені на зовнішніх носіях (лазерних CD - дисках).

Усі листи пояснювальної записки (окрім титульного) виконуються з рамками:

- повними – перша сторінка кожного розділу дипломної роботи;

- неповними – інші сторінки.

Рамки можна створювати самостійно при допомозі панелі інструментів «Малювання» у Word, відповідно до зразка, або ж скопіювати з електронної версії файлу методичного посібника.

При заповненні повної рамки:

- у графу «Розробив» вноситься прізвище, ім’я та по батькові учня (якщо воно не вміщається, то дозволяється змінити параметри шрифту чи не вказувати ініціали);

- у графу «Перевірив» вводиться прізвище, ім’я та по батькові керівника дипломної роботи (якщо воно не вміщається, то дозволяється змінити параметри шрифту чи не вказувати ініціали);

- у графу «Дата» вводяться дати виконання і перевірки відповідно до Календарного плану виконання дипломної роботи;

- у графу «Назва розділу» вводиться назва поточного розділу (кожен розділ починається з нової сторінки );

- у графу «Аркуш» вводиться номер листа;

- у графу «Аркушів» вводиться кількість листів у даному розділі;

- у графу «Шифр» вводиться текст шифру.

При заповненні неповної рамки:

- у графу «Шифр» вводиться текст шифру.

Для малюнку рамки слід задати наступні параметри розміщення при допомозі меню Формат → Формат об’єкту → закладка «Положение»: 0,5 см нижче від верху сторінки і 2 см правіше від лівого краю сторінки (для певних типів принтерів, якщо низ рамки не друкується, дозволяється зменшити вертикальний розмір рамки) (Див. рис 8).

Рис. 8

Текст пояснювальної записки повинен відступати від рамки 0,5 – 1 см.
Тому рекомендовані границі листка: верхня – 1,5 см, нижня – 3 см, ліва – 2,5 см, права – 1 см. ( Див. рис 9).

Рис. 9

Для оформлення основного тексту розділів використовується шрифт TimesNewRoman, розмір 14, між стрічковий інтервал 1,5, відступ першої стрічки – 1 см (інші параметри шрифту та абзацу – за умовчанням). (Див. мал.. 10).

Рис.10

первинний облік рослинництво тваринництво

Висновки і пропозиції

В умовах ринкової економіки значну роль відіграє бухгалтерський облік, без знання якого неможливо ефективно керувати підприємствами.

Сільськогосподарські підприємства є суб'єктами підприємницької діяльності, їхні види визначаються за формами власності і формами господарювання. Функціонування сільськогосподарських підприємств різних форм власності регламентується Конституцією України, Земельним кодексом України, а також Законами України: "Про власність", "Про форми власності на землю", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про господарські товариства", "Про сільськогосподарську кооперацію", "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві". Основні засади діяльності та господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, визначає Господарський кодекс України.

Завданням бухгалтерського обліку запасів є:

· своєчасне оформлення первинних документів на всі операції, пов'язані з надходженням, зберіганням і витрачанням сільськогосподарської продукції, матеріалів та інших запасів;

· здійснення точного і повного контролю за своєчасним оприбуткуванням, зберіганням і економним витрачанням матеріальних цінностей у процесі виробництва, за додержанням встановлених норм витрат матеріалів;

· одержання на будь-яку дату точних даних про кількість сільськогосподарської продукції, матеріалів та інших запасів, які є в коморах, на складах і виробничих підрозділах підприємства та інших місцях зберігання і використання;

· систематичний контроль за транспортно-заготівельними витратами під час придбання запасів на стороні;

· своєчасне виявлення виробничих запасів, які не використовуються в господарстві і які можна реалізувати для мобілізації внутрішніх резервів, а також готової продукції, яка не користується попитом, і неліквідів.

Облік запасів повинен бути організований відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси". У Плані рахунків, затвердженому наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. №291 для відображення запасівпередбачено клас 2 "Запаси", який містить 9 рахунків:

20 "Виробничі запаси";

21 "Поточні біологічні активи";

22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети";

23 "Виробництво";

24 "Брак у виробництві";

25 "Напівфабрикати";

26 "Готова продукція";

27 "Продукція сільськогосподарського виробництва";

28 "Товари".

Організація роботи в підрозділах галузі рослинництва напрямлена на вирощування елітного насіння зернових, цукрового і кормового буряка, та інше.

Технологічний процес виробництва зернових повністю механізований.

Галузь тваринництва на підприємництві направлена на виробництво молока та м'яса.

Молочно - товарний комплекс повністю механізовано. Хороший рівень розвитку свинарства, тут також переходять до механізованого процесу гноєвидалення, роздачі кормів.

Первинний облік галузі тваринництва організовано та на кожній фермі працюють обліковці, завідуючий фермою, зоотехнік, ветлікар. Обліковець веде постійний облік поголів'я тварин, витрат кормів та проводять нарахування оплати праці.

За рівнем виконання плану виробництва валової продукції оцінюють загальний стан тваринництва. Від цього залежить і виконання завдання продажу державі продукції тваринництва.

Виконання плану виробництва валової продукції господарством залежить від багатьох факторів:

· поголів'я тварин за видами;

· статево віковими і виробничими групами;

· забезпеченості тварин приміщеннями і кормами відповідно до зоотехнічних норм;

· раціонів і повноцінності їх, рівня продуктивності тварин та інше.

Допоміжні виробництва виконують роботи і надають послуги рослинництву, тваринництву, промисловим виробництвам, обслуговуючим господарствам, будівництву та іншим підприємствам і особам. До них належать: ремонтно-механічні майстерні, автомобільний і гужовий транспорт, електро-, водо- і газопостачання, холодильні прилади (обладнання, устаткування).

Облік витрат, виконаних робіт і послуг ведуть на субрахунку 234 «Допоміжні виробництва». По дебету субрахунку відображують як прямі витрати, безпосередньо пов'язані з виконанням робіт і наданням послуг, так і непрямі, пов'язані з організацією і управлінням допоміжними виробництвами. По кредиту рахунка відображують вартість продукції, виробів, виконаних робіт і наданих послуг.

Складське господарство в сільськогосподарських підприємствах організується, як правило, в центральних складах, коморах бригад, ферм і інших структурних підрозділах. При віддаленості підприємств від залізничних станцій можуть створюватися експедиторські склади. В центральних складах зосереджено основні запаси паливного матеріалу, кормів, готової продукції для реалізації, запасних частин, мінеральних добрив, будівельних та інших матеріалів, закуплених у постачальників. Через центральні склади ці запаси розподіляють між структурними виробничими підрозділами. У коморах структурних виробничих і невиробничих підрозділів зберігається невелика кількість виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей, які надходять з центральних складів, або можуть бути завезені безпосередньо від постачальників з обов'язковим документальним оформленням через центральний склад.

Облік продукції й матеріалів на складах (у коморах) здійснює матеріально відповідальна особа (завідувач складу, комірник та ін.) за сортами згідно з правилами їх зберігання. Облік ведуть на картках складського обліку матеріалів, які видають матеріально відповідальним особам під розписку в реєстрі видачі карток. Останні зберігають у спеціальних картотеках за обліковими групами, а всередині їх — у порядку зростання номенклатурних номерів чи за алфавітом, групи та підгрупи в картотеці відокремлюють роздільниками з проставленими на них номерами. На кожний номенклатурний номер продукції та матеріалів відкривають окрему картку, де завідувач складу (комірник) зазначає місце зберігання (стелаж, комірку тощо). Замість карток дозволяється вести облік в оформлених належним чином Книгах складського обліку.

Список використанихджерел

1. План рахунків бухгалтерського обліку підприємств та організацій, інструкцій по його застосуванню Міністерство-фінансів України 2000р-120с

2. Огійчук М.Ф, Плансієнко В.П., Панченко Л.Г, Бухгалтерський облік сільськогосподарських підприємствах - К. Вища школа 2003р - 800с.

3. Білуха М.Т. „Курс аудиту". - К: Вища школа.

4. Бутинець Ф.Ф. „Бухгалтерський фінансовий облік". - Житомир: ЖІТІ, 2000.

5. Бутинець Ф.Ф. „Організація бухгалтерського обліку". - Житомир: ЖІТІ, 2001 р.

6. „Бухгалтерський облік і прийняття рішень", навчальний посібник за редакцією професора Смоленюка П.С. - Хмельницький: НВП „Евріка", 2001 рік.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати" від 31 грудня 1999 року №318.

8. Гурій А.М. Поворознюк. Н. М. Самсонова В. В. Інформатика та інформаційні технології. ООО «Компанія СМІТ» 2003. – 352с.

9. Дем’яненко М.Я. Облік у селянському господарстві. К. ІАЕ 2001 – 403с.

10. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.Підручник для студ. економ. цпец. вищ. навч. зкл. 5-те вид. допов. Й переробл.- К.:А.С.К., 2000-784с.

11. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку К.:Знання, 2003-444с.