Зображальна журналістика в районних газетах
Вступ
Засоби масової інформації на даний час являють собою основний фундамент формування внутрішніх ідеалів, цінностей, поглядів на життя у світі кожної особистості. З допомогою ЗМІ кожна людина здатна простежити за будь-якими змінами, що відбуваються не лише в суспільстві, державі, а й у цілому світі. Саме ЗМІ дають нам небаченої величини кількість інформації, за допомогою якої людина дізнається про навколишній світ та знаходить відповіді на запитання, які хвилюють її на даний момент часу.
ЗМІ – це „очі і вуха” людини у світі. Газети, журнали, радіо та телебачення стали основою нашого життя. Коли запитати простого перехожого: „Чи може людина та держава існувати без ЗМІ?”, – то відповідь буде однозначною, – „Ні!”. Так чи потрібно сперечатись про значимість даного засобу в житті кожної людини і держави в цілому? Вони творять не лише погляди кожної людини у світі, а й державу.
Людство звикло до терміну „Засоби масової інформації”, не знаючи його мети, призначення та ролі у світі. Дана сфера людської діяльності ще й донині залишається недослідженою. Саме ця основна проблема і стала метою написання нашої роботи.
графічний газета ілюстрація зображальний
Газета говорить зі своїм читачем не тільки з допомогою друкованого слова, а й мовою зорових образів (ілюстрацій).
У наш час ілюстрації нерідко тіснять на газетних шпальтах текст ведуть самостійну розмову в зорових образах. Часто правдивий і яскравий фотознімок здатний дати більше, ніж багато сторінок тексту
Ілюстрації в газетах доповнюють зміст матеріалів, дають можливість побачити їх із нового, більш виразного боку. Існують ілюстрації і як самостійні жанри у вигляді окремих фотографій, нарисів, тематичних добірок. Тема і сюжет їх розглядаються самостійно, а текст відіграє роль пояснювального підпису.
Оцінка ілюстрацій як творів мистецтва дуже складна і не може зводитися до будь-яких раз і назавжди встановлених правил, рецептів. Ілюстрації до того чи іншого газетного матеріалу оцінюються, головним чином, щодо відповідності змісту матеріалу і формальних ознак — кольору, композиції, техніки виконання. Оцінка ця завжди має бути цілісною, конкретною. Тільки завдяки нерозривній єдності форми і змісту газетна ілюстрація впливає на читача переконливо та емоційно.
Фотографія пояснює явище більш стисло, а в ряді випадків більш зрозуміло, ніж текст, у якому розповідається про нього. Річ у тім, що фотографії дають нам готовий образ. Ось чому часто, взявши до рук газету, читач зосереджує увагу на ілюстраціях --на цьому сильному психологічному елементі. Ілюстрації значно розширюють межі газетних матеріалів.
Не слід забувати і ще про одну обставину. З допомогою ілюстрацій можна пожвавити газетні сторінки, зробити полоси привабливішими та зручнішими для читання.
Багато ілюстрацій спрямовано на розширення культурного кругозору читачів. Друкуючи фотографії та малюнки пізнавального характеру, газети сприяють поповненню знань читачів. Ілюстрації мають чудові якості — документальність і достовірність. Як і кожний газетний матеріал, ілюстрація має бути актуальною. Те, що цікавить сьогодні, завтра може втратити значення.
У кожній ілюстрації важливість її ідеї повинна бути підкреслена високою якістю фотографічного і поліграфічного виконання. Однак деякі газети, особливо районні, часто друкують ілюстрації недопустимо низької якості. Іноді важко розібрати, що ж надруковано на фотографії. Розповідаючи про дійсність, і малюнок, і фотографія мають конкретно і точно відображати факти й події життя. Слід, однак, підкреслити, що актуальність теми і точність її передачі ще не гарантують правильного сприйняття малюнка чи фотографії. Важлива ще й виразність ілюстрації.
Ілюстрація — один із елементів, які формують образ газети, її обличчя. Вона прикрашує газетну сторінку. При цьому завдяки своїй специфіці — наочності — ілюстрація справляє значний вплив на читачів.
Ці особливості газетної ілюстрації пояснюють той факт, що поступово вона посідає все більш важливе місце у номері. Зростає кількість ілюстрацій на полосах, урізноманітнюється їхня форма, підвищується відповідальність завдань, виконуваних ними.
Фотоілюстрація — невід'ємна частина газети. Вона відіграє різну роль на сторінках періодичної преси, у тому числі роль засобу художньо-технічного оформлення, причому їй відводиться особливе місце. Це обумовлено специфічністю фотографічного зображення: знімок є візуальною копією фрагментів дійсності. Некодована, графічно близька до дійсності мова знімка не просто виділяє фотоілюстрацію серед інших елементів художньо-технічного оформлення періодичних видань - вона ще й розширює можливості оформлення. Не менш важлива особливість фотоілюстрації — швидкість сприйняття інформації, яка в ній вміщена. Якщо в текстовому матеріалі об'єкт розгортається з кожним рядком і його образ відтворюється у свідомості читача поступово, то візуальна інформація знімка сприймається практично миттю.
Наочність, документальність і швидкість прочитання фотографій - усі ці особливості наділяють фотоілюстрацію великою магічною силою. Погляд читача затримується на фотографічних знімках.
Особливості фотоілюстрацій вимагають відповідного використання їх у періодичній пресі. Передовсім необхідно враховувати двоєдину роль ілюстрацій у газеті: вони формують графічне обличчя видання та змістовно його наповнюють. Це основне положення у фотоілюструванні. Як елемент оформлення, фотоілюстрація привертає увагу до матеріалу, що міститься на полосі, а змістовна її наповненість задовольняє потребу пізнання чи оцінки даного факту чи явища. У сукупності та практичній моментальності двох потоків — привертання уваги читача та пізнавальної функції — полягає перевага ілюстрацій над текстовими елементами.
Безперечно, можливості фотознімків і текстів розкривати дійсність не можуть бути рівнозначними. Слову властива універсальність Можливості фотографії обмежені, вона поступається слову в понятійно-образній сфері, але найбільш повно виявляє свої можливості в конкретно-предметній. У названих межах ілюстрація впливає на читача ефективніше, ніж слово.
На цю обставину слід зважити, розробляючи номер газети чи журналу: відповідно мають плануватися тематика фото публікацій та їхнє місце на полосі.
Як елемент художньо-технічного оформлення газети, фотоілюстрація виконує ряд функцій.
Вона використовується як засіб концентрації уваги читачів. Завдяки привабливості знімок відіграє роль зорового центру полоси. У композиційному плані фотоілюстрація начебто замикає на собі інші публікації та є вихідною точкою для знайомства зі змістом матеріалів полоси.
В останні роки у практиці оформлення періодичних видань ілюстрації дедалі частіше використовують як засіб орієнтування. Найбільш послідовно та успішно застосовуються фотознімки як засіб орієнтування в газетах. У журналах це трапляється значно рідше.
Ілюстрації як засіб художнього оформлення мають велике значення у формуванні естетичної привабливості газетних сторінок. По-перше, ілюстрації відіграють активну роль у конструюванні полоси, виступаючи в композиційній єдності з іншими елементами; завдяки зображувальним матеріалам газетні сторінки набувають вигляду завершеного, гармонійного цілого. По-друге, художні переваги періодичних видань залежать також від зображальної досконалості надрукованих фотознімків. Обидва моменти однаково важливі. Привабливість оформлення газети може знизити як композиційну незавершеність її графічної моделі, так і невиразність фото публікацій. Ось чому газетні оформлювачі мають бути професіоналами не тільки з питань розташування на полосі ілюстрацій, а й оцінювання їхньої якості.
Слід зазначити, що ілюстрації як елемент оформлення мають іще одне значення: вони характеризують вид і тип періодичного видання. Так, молодіжні газети за характером зображальних публікацій відрізняються від газет, розрахованих на ширшу аудиторію. За тією ж ознакою можна знайти різницю між газетою та журналом.
Усі перелічені функції розкривають можливості Ілюстрацій. Реалізація цих можливостей передбачає, з одного боку, неформальний підхід до вибору матеріалу, боротьбу зі штампом; а з іншого, вміле використання їх як елемента оформлення полоси.
Основні вимоги до ілюстрації: актуальність, правдивість, точність, виразність і зрозумілість.
Центральною фігурою в розробці ілюстрацій газети є фоторепортер чи фотокореспондент газети. Фотоапарат у його руках --це перо, а фотознімок чи серія знімків — замітка, нарис, стаття; вони мають бути повноцінними за змістом і майстерно виконаними в технічному аспекті. Недосконала апаратура, погано оснащена фотолабораторія — все це, звісно, впливає на роботу фотокореспондента. Але, врешті-решт, якість виконання залежить від його майстерності й рівня культури. Вміння бачити, безперервний пошук теми, досконалі методи зйомки — запорука успіху.
Скільки ж фотознімків можна давати в одному номері, полосі На одній полосі газети формату А 3 вміщують, як правило, дві-три ілюстрації. Щоправда, на полосі можна дати 4—5 знімків, але тільки в тому випадку, якщо вони одно темні. На це слід зважати, визначаючи оптимальну площу для ілюстрацій у газетному номері. Площа — величина непостійна і може, звичайно, змінюватися. Вона залежить від ряду моментів: обсягу газети (її формату, кількості полос), а насамперед, — від її типу, характеру. Так, у молодіжних, а тим більше в дитячих, виданнях ілюстрації охоплюють більшу площу, ніж у газетах іншого типу. Те саме спостерігається, якщо порівнювати вечірні та ранкові газети. Матеріали вечірніх видань мають в основному інформаційний характер, тому тут частіше з'являються самостійні фоторепортажі, фото замітки.
Виходячи з досвіду, накопиченого нашою пресою, можна рекомендувати редакціям газет відводити ілюстраціям 15% усієї площі номера газети. В особливих випадках і залежно від типу видання її можна збільшувати до 25% .
Взявши до рук один із номерів газети „Вільне слово” нас одразу зацікавила назва тематичної сторінки „Чомудрик”. Виявилось, що „Чомудрик” – сторінка, присвячена дітям дошкільного і шкільного віку. Прочитавши подану інформацію, яка надрукована у „Чомудрику”, можна дізнатися багато нового і корисного. Зокрема, нас зацікавили ілюстрації, розташовані на тематичній сторінці „Чомудрик”. Одразу ж захотілося з’ясувати, які різновиди ілюстрацій подані у „Чомудрику”.
Першим видом ілюстрації, який впав нам в очі, є фотопортрет. Він може бути індивідуальним чи груповим. Вадою багатьох газетних фотопортретів, а надто групових, є невеликий план і маленькій ілюстрації важко роздивитися вираз обличчя, важливі деталі зйомки зливаються з тлом; нерідко такий фотопортрет спотворює зовнішність зображених на ньому людей. Не випадково досвідчені оформлювачі надають перевагу подачі складно планових фотопортретів, розміщених на двох чи трьох колонках. Такі ілюстрації дають можливість не тільки показати зовнішність людини, а й якоюсь мірою розкрити її характер.
Ми з’ясували, що у „Чомудрику” найчастіше поданий індивідуальний фотопортрет, зокрема фотопортрети із зображеннями дітей різного віку, оскільки це дитяча сторінка.
Другим різновидом ілюстрацій у „Чомудрику” є фотопейзаж – зображення місцевості. Фотопейзаж є засобом естетичного виховання читачів.
Наступним видом ілюстрацій є ілюстрований портрет. Такий портрет у майстерному виконанні може бути виразнішим, ніж фотографічний. Він добре виділяється на газетній сторінці та прикрашає її.
Оформлювачі іноді вміщують на сторінку портрет, перемальований з фото оригіналу. Але такий портрет поступається намальованому з натури.
У ролі ілюстрацій у „Чомудрику” виступає також фото інтер’єр – це показ внутрішнього вигляду приміщень.
Найбільш цікавою та дуже корисною, на нашу думку, для читача газети „Вільне слово” є тематична сторінка „Будьте здорові!”.
Найвиразнішими ілюстраціями цієї сторінки, що збігаються з ілюстраціями тематичної сторінки „Чомудрик”, є фотопортрети, на яких частіше зображені лікарі або хворі люди. Фотопортрет тут найчастіше є індивідуальним.
Також одним присутнім елементом ілюстрацій сторінки „Будьте здорові!” є фотоплакат. На ньому здійснюють монтаж фотознімка і малюнка. Знімки використовуються для відтворення найважливіших конкретних елементів плаката, малюнок – для загального оформлення тла.
У тематичній сторінці „Будьте здорові!” присутні також фото зарисовки. Відзначаючись особливою інтонацією, такі публікації є ніби малюнком з натури, обмежуючись показом одного чи кількох явищ навколишнього світу.
На тематичних сторінках „Будьте здорові!” зустрічаються також такі види ілюстрацій, як фото інтер’єр – показ внутрішнього вигляду приміщень та фото екстер’єр – показ зовнішнього вигляду будинків.
Порівнявши різновиди ілюстрацій у тематичних сторінках газети „Вільне слово” – „Чомудрик” та „Будьте здорові!”, ми прийшли до висновку, що деякі різновиди збігаються, але кожна тематична сторінка має свої певні особливості і різновиди ілюстрацій використовує індивідуально.
Порівнюючи зображальні матеріали у газетах „Рівне вечірнє”, „Панорама”, ми переконалися, що для того, щоб добре проілюструвати газету, потрібні гарний смак, досвід, уміння використовувати поліграфічну техніку. Ми визначили, що потрібно також розуміти завдання ілюструвати, знати специфіку оформлення газет різних типів та особливості різних видів ілюстрацій.
У газетах „Рівне вечірнє” та „Панорама” присутні такі зображальні матеріали, як:
Фото замітка – жанр оперативної фотоінформації про факти дійсності.
Фоторепортаж – це образна документальна інформація та публіцистика.
Його специфіка – показ реальних ідей і подій та їх оцінка журналістом. Складність репортажного жанру полягає в тому, що треба зуміти знайти і донести до читача не окреме, а найголовніше з того, що болить, відчуває і розуміє фотожурналіст.
Фотокореспонденція – жанр, сутність якого становить не стільки повідомлення про факти громадського життя, скільки виявлення їх причетності один до одного, осмислення та узагальнення.
На відміну від фоторепортажу фотокореспонденція осмислює результати подій.
Фотонарис – складається з декількох присвячених одній темі фотознімків, іноді об’єднаних із текстом.
Він надає широкі можливості для розкриття теми, для освоєння будь-якого факту чи подій з різних боків. У цих двох газетах використовуються різні види фотонарису, починаючи з простої тематичної фотодобірки – декількох знімків, скомпонованих у відповідній рубриці в одному місці газетного номера, – до складного, наскрізного фотонарису, коли знімки розкидані по різних сторінках газетного номера.
Фото натюрморт (реклама предметів) використовують у газетах не тільки з метою реклами, а й для ілюстрування газетних матеріалів на економічні чи інші теми.
Найпростішим зображальним матеріалом у газетах „Рівне вечірнє” та „Панорама” є фотопортрет. Фотопортрет дає можливість не тільки показати зовнішність людини, а й якоюсь мірою розкрити її характер.
Також у вище названих газетах присутні такі види ілюстрацій, як:
фотоетюд (вміщує узагальнений образ) та фотопейзаж (зображення місцевості), які є засобами естетичного виховання читачів.
У ролі ілюстрацій виступає також кінореклама, окремі кінокадри з нових фільмів, фото інтер’єр – показ внутрішнього вигляду приміщень, фото екстер’єр – показ зовнішнього вигляду будинків.
Як ми бачимо, то майже у кожному номері газети „Рівне вечірнє” на останній сторінці завжди присутнім є популярний вид мальованої ілюстрації – карикатура, яка допомагає читачу відволіктись від сприйняття серйозної інформації, яка подається у газеті. Карикатура – гострий і дієвий засіб боротьби з недоліками. Вона в газеті зображується простою і ясною, відразу ж зрозумілою кожному читачу.
Карикатура – це зброя сатири, спрямована проти негативних явищ дійсності.
Не менш цікавим зображальним матеріалом у газетах „Рівне вечірнє” та „Панорама” є шарж. Шарж належить до сфери гумору. Його завдання – показати позитивних героїв, людей, які користуються повагою. Не випадково шарж називається дружнім: він має викликати доброзичливу усмішку у читача газети. Тому в шаржі не допускаються грубі перекручення зовнішніх даних героя, повинна бути порівняльна схожість з ним.
У зазначених газетах трапляються і складні ілюстрації – з’єднання декількох видів малюнків, наприклад, картодіаграми розміщення елементів діаграми на місцевості, на карті, чи з’єднання фотознімка і малюнка як у деяких видах дружнього шаржу.
До відтвореної за допомогою фотознімка голови героя нарису, художник домальовує тулуб. Ми дослідили, що перевага таких складних ілюстрацій полягає в більш широкому охопленні дійсності завдяки багатоманітності жанрів і в більшій виразності завдяки своєрідності відображення кожним жанром зокрема.
Отже, зробивши характеристику та порівнявши зображальні матеріали у газетах „Рівне вечірнє” та „Панорама”, ми дійшли висновку, що кожна ілюстрація виступає в газеті по-різному. Часто вона тільки супроводжує текстовий матеріал, кореспонденцію, статтю, нарис. Ми переконались, що рівень ілюстрування газети не може залежати від кількості надрукованих у ній ілюстрацій – важливі їхні якість, вплив на читача.
Отже, дослідивши тему „Зображальна журналістика у районних газетах”, ми можемо зробити такі висновки, що зображальні елементи чи ілюстрації – це обов’язкова частина будь-якого видання. Ми можемо сказати, що дану тему дослідити було важко, оскільки раніше вона не була опрацьована. Щоб зробити дослідження, нам потрібно було відшукати і прочитати багато різноманітної літератури, яка стосувалася даної теми, а також порівнювати зображальні матеріали у таких газетах, як „Вільне слово”, „Рівне вечірнє” та „Панорама”.
Досліджувати зображальні матеріали було цікаво і ми задоволені результатами своєї праці. Усі ми маємо уявлення, що таке ілюстрації і які її різновиди найчастіше зустрічаються у районних газетах.
Ми впевнено можемо сказати, що з допомогою ілюстрацій газетні полоси пожвавлюються, стають привабливішими і зручнішими для читання. Ілюстрації полегшують сприйняття матеріалів, посилюють їхню переконливість та емоційність. За допомогою дослідження ми виявили також мету ілюстрацій – це не лише розважати, а й впливати на читачів.
Хочемо сказати, що дослідження проводилось досить активно та наполегливо. Нам дуже сподобалось досліджувати тему „Зображальна журналістика у районних газетах”.
Написавши роботу, ми стали більш обізнаними у сфері журналістики та маємо неабияке уявлення про ілюстрації та розташування їх на газетних сторінках.
1. Іванов В.Ф. Техніка оформлення газети: Курс лекцій. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000.
2. Шаповал Ю.Г. Изображальная журналистика. – Львов: „Вища школа”, 1988.
3. Балаш А.В. Техника оформления газетной полосы. – 2-е изд., испр. и доп. – Минск: Изд-во БГУ, 1977. – С. 83-97.
4. Гуревич С.М. Оформление и выпуск районной газеты. – М.: Книга, 1969. – С. 52-61.
5. Графічне оформлення і випуск газети: Методичні вказівки для студентів ф-тів журналістики. – К.: КДУ, 1982. – С. 29-31.
6. Оформление периодических изданий /Под ред. А.П. Киселёва. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. – С. 69-79.
7. Попов Г.В., Гуревич С.М. Производство и оформление газеты: Учеб. пособие для студентов спец. „Журналистика”. – 2-е изд., перераб. – М.: Высшая школа, 1977. – С. 160-169.
8. Попов Г.В., Гуревич С.М. Производство и оформление газеты: Учеб. -метод. пособие. – 3-е изд., испр. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1977. – С. 44-46.
9. Прокопенко І.В., Гутянська О.В. Техніка газетної справи: Практикум. – К.: Вища школа: Вид-во при Київ. ун-ті, 1989. – С. 91-93.
10. Галкин С.И. Оформление газеты и журнала: от элемента к системе: Общее и особенное в художественно-техническом конструировании периодических изданий. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. – С. 51-58.
11. Толкачев Е.В. О техническом оформлении газеты: Заметки выпускающего. – М.: Искусство, 1956. – С. 9-14.
12. Цыпанов О.В. Режиссура газетного номера. – М.: Мысль, 1968. – С.134-141.
13. Цыпленков К.М. Лицо газеты. – М.: Моск. рабочий, 1968. – С. 66-72.
14. Ковтун В.Ф., Цыганов О.В. Максимум выразительности. – М.: Сов. Россия, 1972. – С. 66-78.
15. Чичикина Н.Д. Оформление газеты. – Ростов н/Д.: Изд-во Рост. ун-та, 1966. – С. 13-17.
|
