Міністерство освіти та науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка
Доповідь
на тему:
«Розвиток бухгалтерського обліку у Стародавньому Єгипті»
Підготувала:
студентка групи Еко32
Прощук О.
Львів 2010
План
Вступ
Зародження обліку в Стародавньому Єгипті
Розвиток обліку в Стародавньому Єгипті
Облікова культура в Стародавньому Єгипті
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Історія бухгалтерського обліку налічує майже шість тисяч років. Його викликала до життя господарська діяльність людини. Протягом перших тисячоліть змінювалися як об'єкти, так і методи бухгалтерського обліку в рамках простої уніфікованої бухгалтерії. Під впливом соціально-економічних і політичних перетворень розвивалося господарство, змінювалися обсяги його діяльності та складу майна, отже, удосконалювався предмет бухгалтерського обліку та його методологія. Мета ж обліку залишалася незмінною: адекватно відображати наявне майно та розрахунки між учасниками господарського обороту.
Сучасна теорія і практика бухгалтерського обліку змінюють свою форму вході економічного розвитку та політичних перетворень, у рамках яких протікають господарські процеси, у зв'язку з чим кожна теоретична побудова і будь-яка бухгалтерська категорія як відображають, так і приховують інтереси певних осіб, зам'ятих в господарському процесі.
Вивчення виникнення і розвитку теорії і практики бухгалтерського обліку допомагає фахівцям об'єктивно оцінити те, як відбуваються господарські процеси освоїти техніку наукового прогнозування.
На гербі бухгалтерів, визнаному інтернаціональною емблемою лічильних працівників, зображені сонце, ваги, крива Бернуллі і написаний девіз:
«Наука, довіра, незалежність». Сонце символізує освітлення бухгалтерським обліком фінансової діяльності, ваги - баланс, а крива Бернуллі - символ того, що облік, виникнувши одного разу, буде існувати вічно.
Зародження обліку в Стародавньому Єгипті
Як вже було вище сказано метою обліку було, і є в наш час, адекватно відображати наявне майно та розрахунки між учасниками господарського обороту.У цей період були вироблені такі прийоми, як рахунки, систематизуються, обліковуються об'єкти, інвентаризація, яка реєструє їх, контокоррент (взаєморозрахунок) і кошторис. На рахунках кожний рахунковий запис відображався тільки один раз на дебеті чи кредиті одного рахунку. Були відсутні єдиний грошовий вимірник, подвійний запис, баланс. Уніфікований облік (проста бухгалтерія) інформаційно відтворював факти господарського життя в тих одиницях виміру, в яких вони виникали.
На початковому етапі уніфікованого обліку (інвентарний облік) фіксувалися тільки залишки речових цінностей на матеріальних носіях. В якості останніх застосовувалися папірус (Стародавній Єгипет), глиняні таблички і черепки (Ассирія і Вавилон) і т.д. Особливості матеріальних носіїв впливали на структуру облікових регістрів і організацію самих записів. Так, використання папірусу і пергаменту призвело до виникнення обліку на «вільних листах», глиняних таблиць і черепків - «карток», а поширення паперу надовго зробило книгу головним видом облікових регістрів. На них проводився облік всього майна, що знаходиться в господарстві, в натуральному вимірі. Це призвело до виникнення інвентарів, описів, списків різного ступеня просторості. Але інвентарі, що були практично у всіх народів старовини, фіксували лише залишки.
Розвиток обліку у Стародавньому Єгипті
Облік виник одночасно з писемністю і завжди віддзеркалював економічний стан та запити суспільства. Першу згадку про мистецтво бухгалтерії зустрічаємо у книзі Премудрості Сираха, в якій наказується кожному синові: «Якщо щось видаєш – видавай рахунком та масою і роби усіляку видачу та приймай за записом»[1, с.19]
Якщо дивитися по хронології то в IV тис. р. до н.е. в Стародавньому Єгипті виникає необхідність в плануванні і звітуванні перед власником. А в 3400-3200 рр. до н.е. виникнення папірусу спричинило появу «вільних листів». До наших днів збереглася відомість нарахування заробітної плати. Ведення поточного обліку, поєднання елементів матеріального обліку та кошторису.
З появою в Єгипті папірусу виникає письмовий облік, що дає можливість реєструвати факти господарського життя саме на його згортках. На них, перш за все, складали інвентарі. По стовпцях приводили найменування різних цінностей, а по строчках – дні, по яких наголошувався кількісний їх рух. Основним обліковим прийомом стала інвентаризація. При I і II династіях (3400-2980 рр. до н.е.) кожні два роки проводилася інвентаризація всього рухомого і нерухомого майна країни. Займалися цією найважливішою державною справою писарі. [4, с.19]
Матеріальний облік передбачав і реєстрацію кошторисних призначень. Це підтверджується документами, що відносяться до 2500-2400 рр. до н.е. Злиття елементів матеріального обліку і кошторису можна спостерігати в таблиці норм видачі продуктів харчування на місяць особам, що будували в скелі колодязь (табл.1).
Таблиця 1.
Норма видачі зерна будівельникам колодязів (в харах)
| Посада керівника |
Кількість працівників |
Сорт 1 |
Сорт 2 |
| 1 |
2 |
3 |
4 |
| Керівник загону |
1 |
2 |
5,5 |
| Писар |
1 |
2 |
5,5 |
| Вільнонайманий працівник |
17 |
1,5 |
4 |
| Раб |
2 |
0,5 |
1,5 |
| Охоронець |
1 |
1,25 |
3,25 |
| Служанка |
1 |
1,5 |
1,5 |
| Приватник |
1 |
0,5 |
1,0 |
| Лікар |
1 |
0,25 |
- |
| Весь фонд |
25 |
34,0 |
87,75 |
| 1 хар=95,7 л |
Облік в Єгипті був регламентований. Єгипетські документи мали дати, номери, печатки. Найперші з документів носили примітивний і елементарний характер, записи в них були фрагментарними і короткими. Потім поступово вони припинили носити випадковий характер, за змістом стали більш об'ємними, їх оформлення набуло більш закінченого вигляду. На документах ставили дати, печатки, підписи відповідальних осіб та осіб, які склали ці документи. Документи зберігались в архіві.
3400-2980 д. н. е. облік розвивався далі в Стародавньому Єгипті. Кожні два роки проводилася інвентаризація всього рухомого і нерухомого майна (дискретна інвентаризація). В Давньому Єгипті в II тис. до н. е.. виник прибутково-видатковий облік. Поточний (перманентний) облік прийшов на зміну перериваної (дискретної)інвентаризації. На папірусах вже не просто вівся опис залишків, а фіксувалося кожну дію. Мета обліку полягала в перевірці достовірності отримання та видачі матеріальних цінностей. Відпуск матеріальних цінностей оформлявся трьома особами на підставі документа з резолюцією уповноваженої особи: «підлягає видачі». Одна людина відмічала на папірусі кількість цінностей, намічених до відпустки, інша – фактичну відпустку, а третя робила відмітки про виявлені відхилення. Але найбільш істотним моментом матеріального обліку слід визнати щоденне виведення залишків. Цебуло можливо в умовах відносно невеликих обсягах господарської діяльності. Так, після закінчення робочого дня складалися звіти, що відображають рух цінностей по платникам та одержувачам в розрізі найменувань цінностей. Кожна сторінка звіту підраховувалася окремо, а потім виводилася загальна сума за звітом Кладовщик складав звіт про рух цінностей за платниками, одержувачами і видами цінностей, і виводив залишки.
У Стародавньому Єгипті зародилася дзеркальна, натуралістична концепція обліку (як можна більш точний облік). Записи велися на аркушах папірусу – звідси і назва: ведення обліку на аркушах.
Облікова культура в Стародавньому Єгипті
Облікова культура та мистецтво в Стародавньому Єгипті досягли високого ступеня розвитку. Облік майна фараонів проводили спеціальні писарі, що проходили відповідну фахову підготовку в школах, якими керували жерці. Зокрема у 3623р. до н.е. в маєтку фараона Менаса працювали такі писарі, які називалися скриби. Вони навчалися в таких школах з п'ятирічного віку. Навчання тривало дванадцять років. Вони вивчали астрономію, ієрогліфи, рух Нілу, математику, що надавало їм змоги належати до привілейованої касти. Скриби звільнялись від податків. Вони брали участь у всіх торжествах фараона. Але коли в обліку робилась помилка їх жорстоко били. [3. с.13]. Про наявність таких шкіл пише професор М.А. Кипарисов. Записи робилися на свитах з папірусу, довжина яких сягала 4-5 метрів, а ширина 20-25 см. Вони робилися чорним та червоним чорнилом або тушшю. Зберігся уривок облікової книги царського двору приблизно 1900 р. до н.е. Це щоденні записи отримання та витрачання різних цінностей. Їх будова подібна до оборотних відомостей за матеріальними рахунками. Насамперед подається початковий залишок на певний день, потім записуються надходження протягом дня у вигляді екстраординарних доходів цього дня та отримань від храми Амона та підсумовуються отримані доходи. Далі перелічуються усі витрати, наприклад: видатки на утримання двору, вельмож, війська, після розрахунків загальних витрат виводиться залишок на наступний день – справжня оборотна відомість.
Рахунки матеріальних цінностей здійснювались за схемою:
облік єгипет рахунок майно
Зп + Н = В + Зк (1)
де, Зп – залишок початковий;
Н – надходження;
В – витрати;
Зк – залишок кінцевий.
Матеріальний облік відповідно передбачав реєстрацію і кошторисних витрат. Дійсно, при VI династії вже зустрічається в обліку кошторис і реєстрація фактів контролює його виконання. І це в 2500-2400 роках до н.е. основним обліковим прийомом і елементом на той час була інвентаризація. Саме на підставі її даних проводиться матеріальний облік наявності майна з обов'язковим виведенням його щоденного залишку. На 25 працівників належало мати одного писаря, заробітна плата (ставка) якого була дуже високою на той час і прирівнювалась до ставки начальника. Про хід роботи начальник подавав щоденний письмовий звіт. Прийом робіт і контроль за їх ходом виконувався спеціальними комісіями. Якщо звіт визначався незадовільний, писаря били різками.
Документи часто складались в двох або трьох екземплярах, а записи поділялись на чорнові та офіційні. Облік вівся за певною визначеною системою, але без застосування грошового вимірника, тільки в натуральних показниках за допомогою зважування (визначення ваги) і відображення даного певним числом.
Окрім обліку майна фараонів, значного розвитку і Єгипті він здобув в храмах язичників, де були зосереджені значні кошти та майно. Облік проводився безпосередньо жерцями язичеських храмів, котрі й самі були носіями знань облікового мистецтва.
Значні облікові роботи проводилися в приватних господарствах великих землевласників. Особи, підготовлені в школах для ведення «обліково-господарської діяльності», як правило, ставали управителями, економами таких великих господарств, вели в них облік і подавали звіти про усі доходи і видатки маєтку.
Можна зробити висновок про те, що в Єгипті також зародилось державне рахівництво, тобто облік доходів і видатків на державному рівні. Дані про таке рахівництво датовані XV ст. до н.е.
Висновок
Країни стародавнього світу, зокрема Єгипет, як бачимо з вище зазначеного, зробили певний історичний внесок у розвиток облікової культури. Сучасна облікова наука зобов'язана їм появою оборотних відомостей, матеріальних балансів, інвентаризації, аналітичного та синтетичного обліку, обліку підзвітних сум, обліку кредитних операцій.
В Стародавньому Єгипті бухгалтер вів облік землі, матеріальних та інших цінностей. В цей час слово «бухгалтер» не слід було розуміти в буквальному значенні, оскільки облік ще не сформувався як самостійна галузь людської діяльності, зумовлена суспільними проблемами. а звідси він не поділявся на окремі види, та й сам термін «обліковець-рахівник» виник значно пізніше – в епоху Середньовіччя. І не дивний той факт, що багато вчених-економістів вважають виникнення писемності насамперед потребою бухгалтерського обліку.
У напрямі бухгалтерії, виходячи з вимог виробництва, розвиток господарського обліку особливо прискорився в період вдосконалення процесів обміну та зародження торговельної справи. Саме це визначило потребу в застосуванні подвійного запису як відображення юридичного та економічного факту вибуття одного продукту та появи іншого. Внаслідок цього виникла потреба виміру констатації їх. Тому з'являються примітивні рахунки речей: «прихід, видатки, залишок».
Автори мають намір здійснювати подальші дослідження в напрямі розвитку бухгалтерського обліку в окремих країнах та періодах часу історичного розвитку цивілізації.
Список використаної літератури
1. Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: В 2-х частинах.Ч.1: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит»/ 2-ге вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2001. – 328с.
2. Даньків Й.Я. Остап'юк М.Я. Бухгалтерський облік: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 220с.
3. Швець В.Є. Розвиток обліково-аналітичних систем суб'єктів господарювання: Підручник. – Львів, 2010. – 448с.
4. Соколов Я.В., Соколов В.Я. Історія бухгалтерського обліку: Підручник. – М.: Фінанси і статистика, 2004. – 638с.
|
