Дипломная работа: Діагностика і лікування гельмінтозів у коней в умовах іподрому м. Харків

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

На тему: «Діагностика і лікування гельмінтозів у коней в умовах іподрому м. Харків»

Зміст

Вступ

1. Огляд літератури

1.1 Визначення хвороби, економічні збитки, систематика й загальна характеристика збудників

1.2 Морфологія й біологія збудників стронгілятозів та параскарозу

1.3 Епізоотологія стронгілятозно-параскарозної інвазії коней

1.4 Патогенез, особливості протікання й клінічного прояву стронгілятозів та параскароза коней

1.5 Клінічні ознаки стронгілятозів і параскарозу коней

1.6 Патологоанатомічні зміни при стронгілятозах і параскарозу

1.7 Діагностика та диференційна діагностика параскарозно-стронгілятозної інвазії у коней

1.8 Лікування, профілактика та заходи боротьби при стронгілятозно-параскарозній інвазії коней

1.9 Висновок з огляду літератури

2. Власні дослідження

2.1 Матеріали і методи досліджень

2.2 Характеристика Державного підприємства "Харківський іподром"

2.3 Результати власних досліджень

2.3.1 Вивчення епізоотології шлунково-кишкових стронгілятозів та параскарозу в умовах ДП "Харківський іподром"

2.3.2 Результати лабораторної діагностики гельмінтозів коней

2.3.3 Оцінка лікувальної ефективності препаратів при кишкових гельмінтозах

2.4 Обговорення результатів власних досліджень

2.5 Розрахунок економічної ефективності ветеринарних заходів

2.6 Використання комп’ютерних методик

3. Обґрунтування заходів з охорони праці при обслуговуванні тварин на ДП “Харківський іподром”

4. Екологічна експертиза ветеринарно-санітарних заходів на ДП “Харківський іподром”

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

Важливу роль в розвитку економіки, поліпшенню якості продукції тваринництва, в охороні навколишнього середовища від забруднення грає ветеринарна наука. В розвитку тваринництва важливе значення належить ветеринарним фахівцям.

Впливаючи на природу людина змінює структуру біоценозів, в тому числі впливаючи на гельмінти вона порушує природні взаємовідносини між ними, що приводить к спалахам гельмінтозів й виникненню нових вогнищ.

В останній час інтерес людини до такої благородної тварини, як кінь значно виріс. В народному господарстві особливо в розквітаючих фермерських господарствах широко використовуються коні таких порід як Володимирський ваговоз та Руський ваговоз, тому що ця порода коней відрізняється дуже доброю витривалістю, що є необхідною вимогою для робочої тварини.

Доволі широко коні використовуються як продуценти в виробництві сироватки. За останній час у зв'язку з розвитком кінного спорту в племінному конярстві виділився й почав розвиватись спортивний напрямок.

Кінний спорт вимагає високопродуктивних, високоякісних тварин, їх раціональної підготовки та хорошої організації зооветеринарного контролю, метою якого є забезпечення здоров'я й високої працездатності спортивних коней.

Постачальниками таких тварин є кінні заводи такі як: лімаревський кінний завод, павловський кінний завод, полтавський кінний завод, запорозький кінний завод та ін., розвиток яких набуває все більшого значення у зв'язку з віковим попитом на спортивних коней. Важливу роль у тренінгу спортивних коней грають іподроми, де молодняк від 2,5 років верхових, рисистих порід (російські та орловські рисаки) проходять іспит на жвавість, силу та витримку. Ці якості притаманні тільки здоровій тварині, при вихованніякої найбільше значення має – профілактика інвазійних хвороб.

Серед паразитарних хвороб коней широко розповсюджені кишкові нематодози (стронгілятози та параскароз), боротьба з якими на даний час є однією із найважливіших проблем як для ветеринарних фахівців, так і для власників тварин.

1. Огляд літератури

1.1 Визначення хвороби, економічні збитки, систематика й

загальна характеристика збудників

Нематодози (Nematodosis) гельмінтозні хвороби тварин та людей, викликані круглими паразитичними черв'яками класу Nematoda.

Нематоди – гельмінти веретеноподібної або нитковидної форми, круглі на поперековому розрізі всі нематоди окремо статеві.

Кишкові нематодози коней (стронгілятози, параскароз), представляють широко розповсюджену групу інвазійних хвороб непарнокопитних тварин, які зустрічаються на всіх континентах земної кулі.

Стронгілятози (Strongylatoses) – хвороби, які спричинюються численними видами круглих гельмінтів, що належать до родини Strongylidae, підряду Strongylata. У теперішній час в літературі багатьма авторами описано більш ніж 40 видів з двох родин – Strongylidae та Cyatostomidae. Статевозрілі паразити локалізуються в товстому відділу кишок (ободова й сліпа кишки), а личинки деяких, залежно від виду, – мігрують в різних органах і тканинах організму коней та інших непарнокопитих тварин. Мігруючі личинки викликають самостійні хвороби "ларвальні стронгілятози". Стронгілятози дорослих тварин, виявляються переважно в хронічній та безсимптомній формах, але лошата нерідко гинуть з явищами анемії та кахексії.

Параскароз (Parascarosis) – хронічна, скрізь розповсюджена гельмінтозна хвороба коней, віслюків, мулів, яка спричиняється круглими гельмінтами з родини Ascaridae підряду Ascaridata, викликана нематодою – Parascaris equorum, котра паразитує в тонкому відділу кишок, переважно у молодняка до 1 року.

Захворювання характеризується короткочасним підвищенням температури тіла, відставанням в рості й розвитку, схудненням, розладом травлення, ознаками катаральної бронхопневмонії, нервовим збудженням, анемією. У дорослих тварин захворювання перебігає без виражених симптомів. (В.І. Скрябін, 1994; П.А. Величин, 1997; К.І. Абуладзе, 1990).

С.А. Аубакіров, Б.К. Ібраїв та ін. (1991) при дослідженні табунних коней у Казахстані встановили 100% зараженість тріхонематидами.

Н.Т. Герасимова С.А. Разводова та ін. (1994) при дослідженні 132 коней Омського іподрому встановили 100% стронгілятозну та 33% параскарозну інвазію коней.

С.С. Шмаюн (1994) займався питанням з епізоотології кишкових нематодозів у коней й відмітив, що в центральній частині України (Київська, Вінницька обл.) значно розповсюджені – параскароз та стронгілятози. Так, у 10 господарствах всі лошата від 4 до 6 місяців були заражені параскарозом.

Економічні збитки

В останній час дуже багато уваги людина приділяє такому благородному виду тварини як – кінь.

Доволі широко коні використовуються як продуценти в сивороточному виробництві.

У зв'язку з розвитком кінного спорту у багатьох країнах світу виріс попит на здорових, роботоздатних тварин, які б брали участь у спортивних змаганнях й показували хороші результати. А для цього необхідні високоякісні тварини, раціональна їхня підготовка й добра організація ветеринарної справи. Також необхідно своєчасно проводити профілактичні й лікувальні заходи по боротьбі з кишковими нематодозами коней. Але якщо ця система буде погано налагоджена, або мало уваги буде приділятись профілактиці й лікуванню захворювань викликаних кишковими нематодозами, таким чином ми будемо спостерігати: у молодняку затримку в рості й розвитку, у дорослих коней зменшення роботоздатності й зниження їхньої резистентності до інвазійних захворювань. Якщо племені лошатабудуть хворіти на кишкові нематодози, це буде відображатись на їх класності при бонитировці.

У спортивних коней одним із критеріїв оцінки економічних збитків, утворюючих гельмінтозами та іншими інвазійними захворюваннями, може служити – спритність, яка характеризує витримку тварин. Так, за даними Ф.О. Каменської встановили, що після дегельмінтизації спостерігається значне поліпшення спритності тварин.

Встановлено негативний вплив кишкових нематод на продуцентів, що проявляється зниженням титру стовбнячного й дифтерійного антитоксинів, зниженням активності гонадотропного гормону в сироватці жеребих кобил (СЖК).

1.2 Морфологія й біологія збудників стронгілятозів та параскарозу

Стронгілятози – Strongylatoses – широко розповсюджена група гельмінтозів ссавців й птахів. Збудниками якої є нематоди двох родин – Strongylidae і Cyatostomidae, це маленькі від 4-6 до 1,5-50 мм завдовжки паразити. Особливості стронгілят характеризуються наявністю у всіх представників цієї родини ротової капсули, хвостової або полової бурси у самців.

S. vulgaris має потовщене тіло завдовжки 1,5-2,5 см. У ротовій капсулі можна легко виявити дорсальний стравохідний жолоб, 2 вушкоподібних вирости (зуби). Інвазійна личинка має 32 кишкових клітин.

S. edentatus – завбільшки від 2,5-4,5 см. У ротовій капсулі виростів немає. Інвазійна личинка має 20 кишкових клітин.

S. equinus – завдовжки від 2,5-5 см. У ротовій капсулі знаходиться 4 гострокінцевих вирости, 2 з яких – довгі, а 2 – короткі. Інвазійна личинка має 16 кишкових клітин.

Ціатостоміди належать до родів Cyathostomum і Cylicostephanus. Це дрібні гельмінти, менш як 1,5 см завдовжки, мають волосиноподібну форму тіла, коротку невелику, циліндричної форми, ротову капсулу. Колір – від білого до червоного. Інвазійна личинка має 8 кишкових клітин.

Самки переважно яйцекладні. Яйця стронгілідного типу, характеризуються середнім розміром (0,07... 0,11 x 0,04... 0,45 мм), мають овальну форму, двоконтурну оболонку сірого кольору із зародком у стадії морули.

Майже усі представники цього підряду – гематофаги. Розвиваються без участі проміжних хазяїв – геогельмінти. Дорослі нематоди паразитують в системах травлення, а їх личинки мігрують в різні органи й тканини. Інвазованість дефінітивних хазяїв трапляється пасивно, аліментарнимшляхом, частіше на пасовищах і при напуванні зі стоячих водойм. Личинки потрапляють у кишки і подальший їх розвиток відбувається по-різному – залежно від виду збудника.

Як вказує Г.М. Двойнос (1993) за ступеням заразности та патогенному впливу на організм коней найбільше значення мають стронгіліди. З 90 видів гельмінтів 62 – стронгіліди. Серед яких паразити коней – S. vulgaris, S. edentatus, S. equines.

Таким чином, стронгілятози у коней викликаються асоціацією нематод, які в статевозрілій стадії паразитують в товстому відділу кишок, а їхні личинки, в залежності від виду паразита, поражають стінки кишок, кровоносні судини, та інші органи й тканини. Захворювання перебігає переважно в хронічній формі або безсимптомно й супроводжується ознаками хронічного катарального запалення слизової оболонки сліпої та ободової кишок, схудненням, анемією, зниженням працездатності, а іноді й загибеллю тварин.

За даними А.В.Березовського, Галат В.І., Прус М.А., Сорока Н.М. (2003) збудники стронгілятозів – геогельмінти. Живляться кров'ю. У зовнішньому середовищі всі вони розвиваються однаково. Після дозрівання з яєць через 2-3 доби вилуплюються личинки першої стадії, які за сприятливих умов двічі линяють і через 6-10 діб стають інвазійними (третя стадія розвитку). Для них характерна здатність як до горизонтальної, так і до вертикальної міграції.

Параскари – Parascaris. Збудник – Parascaris equorum – нематода великих розмірів, веретеноподібної форми, жовто-білого кольору. Ротовий отвір оточений трьома губами. Самки досягають 45 см, а самці – 28 см у довжину. Хвіст у самця загнутий і має невеликі бокові крила, статеві сосочки та дві однакові тонкі спікули [10].

Самка виділяє незрілі, круглі, великі (діаметром 0,09-0,10 мм) яйця, вкриті товстою гладенькою оболонкою. З фекаліями виділяються переважно темно-коричневі, рідше – світло-сірі яйця, в яких знаходяться зародковіклітини. Слід зазначити, що статевозрілі самки дуже плодючі. Деякі хворі лошата щодня виділяють з фекаліями мільйони яєць P.equorum.

У лошат-сосунів, а також у коней, при об'ємному згодовуванні концентратів оболонка яєць світла.

Розвиток параскарид утворюється прямим шляхом без участі проміжних хазяїв. Після запліднення самки виділяють в зовнішнє середовище незрілі яйця, які при сприятливих умовах дозрівають до інвазійної стадії, від 10 до 45 днів. При потраплянні інвазійних яєць з кормом або з водою у шлунково-кишковий тракт, з них виходять личинки, котрі проникають в капіляр кишок, а потім током крові через портальну систему в малий круг кровообігу. В легенях через 7-10 днів личинки розривають капіляр, потрапляють до альвеол, бронхіол, в бронхи й зі слиззю потрапляють до трахеї та до глотки, звідси повторно заковтуються в шлунково-кишковий тракт, де досягають статевозрілої стадії. Тривалість життя 6-12 місяців [32].

1.3 Епізоотологія стронгілятозно-параскарозної інвазії коней

Стронгілятози у коней, також як і параскароз, регіструються повсюди. Всі коні поражаються ними вже в ранньому віці на пасовищах, левадах і в стайнях. Масове зараження тварин на пасовищах відбувається в травні-червні та на початку осені (вересень).

Інтенсивність інвазії залежить від умов утримання й годівлі тварин. Її джерелом є паразитоносії й заражені стронгілятами коні, особливо старшого віку, які тривалий час виділяють у зовнішнє середовище яйця гельмінтів. Факторами передачі збудника служить – трава, отримана із сирих, заболочених пасовищ, корм згодований з підлоги та вода із луж та озер, яка використовується для водопою тварин.

Розвиток яєць і личинок у зовнішньому середовищі значною мірою залежить від температури повітря та вологості. Цей процес відбувається за температури 8-38°С. Так, за температури повітря 13°С личинки стронгілятдосягають інвазійної стадії на 14-ту добу, при 20°С – на 8-му, а при 30°С – на 4-5-ту добу. Кількість личинок на пасовищах істотно підвищується в літні місяці, коли умови зовнішнього середовища оптимальні для швидкого розвитку їх до 3 стадії.

Інвазійні личинки досить стійкі до високих і низьких температур повітря. Вони можуть зберігати життєздатність упродовж 5-12 міс і навіть більше. Частина інвазійних личинок перезимовує на пасовищах і є причиною весняного зараження тварин.

Так, за даними С.І. Ісхакова (1995) в умовах Якутії личинки альфортій, стронгілюсов й трихонем, у висохлих фекаліях зберігають життєздатність протягом 5 років, а за даними Т.І. Кадрова [1980] личинки деляфондій в землі й висохлих фекаліях зберігають життєздатність більш ніж 6 років.

Із досліджень К.І. Абуладзе та ін. (1990) встановлене, що найбільше розповсюдження параскароз має в господарствах з конюшенно-пасовищним утриманням тварин, а ніж при табуном, у зв'язку з чим цю інвазію автори розглядають – конюшенною.

Зниження зараженості навесні трапляється за рахунок самовипадкового виділення гельмінтів у коней внаслідок їх старіння, наявність надбаного імунітету та меншій можливості реінвазії взимку.

Згідно даних С.С. Шмаюн (1994), який займався дослідженням епізоотології кишкових нематодозів у коней, й встановив, що в центральній частині України (Київська, Черкаська, Вінницька області) значного розповсюдження набули параскароз й стронгілятоз.

Параскароз найчастіше спостерігається у молодняка до 1 року. Особливо тяжко захворювання перебігає у лошат-сосунків, вирощених в умовах, які не відповідають зооветеринарним нормам (неповноцінна годівля, скупченість, ранній підйом.). Рідше уражуються дорослі коні. Зараження відбувається в будь-яку пору року, як при стійловому утриманні так і на пасовищах.

Пік інвазії припадає на осінньо-зимові місяці, основний спосіб зараження – аліментарний, особливо коли корм дають з підлоги. Екстенсивність та інтенсивність інвазії значною мірою залежить від умов утримання та годівлі коней.

Нерідко сильна зараженість коней параскарозом спостерігається на іподромах, що пов'язано із потраплянням тварин різних кінних заводів дуже часто несприятливих по кишковим інвазіям.

На численність інвазійних елементів стронгілят шлунково-кишкового тракту коней впливають грачі та личинки мух.

Джерелом зараження виступають хворі тварини, які виділяють у навколишнє середовище яйця параскарид, забруднюючи навколишню територію, а також предмети догляду (станки, лопати, відра та ін.). Несвоєчасна чистка приміщень, годівля тварин з підлоги, а також підвищена стійкість яєць у навколишньому середовищі, сприяють зараженню тварин яйцями параскарид.

Зараження коней можливо і на пасовищі при ковтанні яєць гельмінтів разом із травою та водою. Зараження лошат, як правило, наступає в підсосний період через забруднене вим'я, а також у зв'язку зі звичкою нюхати і хватати ротом різні предмети, сухі фекалії, забруднені яйцями параскарид.

Яйця збудника на всіх стадіях розвитку добре витримують низькі температури і не втрачають життєздатності на пасовищах упродовж кількох років. Разом з тим за температури повітря понад 40 °С дуже швидко настає масова загибель яєць.

1.4 Патогенез, особливості протікання й клінічного прояву

стронгілятозів та параскароза коней

За даними К.І. Абуладзе (1990) личинки деляфондій (S. vulgaris) та стронгілюсів, потрапивши в стінку кишок травмують її, викликають масовікраплині крововиливи на серозній оболонці, брижейці, мігруючі проти току крові викликають обтурацію й тромбоз маленьких кровоносних судин. Таким чином, стінки артерій у місцях травм стають тонкими, втрачають еластичність. Це призводить до утворення аневризм різних розмірів. При їх розриві розвивається гнійний перитоніт. Великі аневризми спричиняють порушення моторної та секреторної функції кишок.

Токсини, які виділяють мігруючі личинки, негативно впливають на центральну нервову систему, у т.ч. у хворих тварин може спостерігатись анорексія та пригнічення. У зв'язку із заносом патогенних мікроорганізмів, на брижейці розвивається септичне запалення із септицемією, що призводить до загибелі тварин.

При слабкій інтенсивності інвазії тяжкі патологічні процеси не розвиваються, але аневризми зустрічаються у всіх коней та лошат з 2-3 місячного віку.

Альфортіозом хворіють переважно лошата, а також коні, які доросліше 10 років. Захворювання виникає зазвичай узимку. У хворих тварин спостерігають: пригнічення, болючість черевних стінок, перитоніти, температура тіла підвищується до 40-41,5°С.

Стронгілюс найчастіше перебігає безсимптомно, можливі різні функціональні порушення з боку шлунково-кишкового тракту, внаслідок запалення підшлункової залози [17].

За даними Ф.М. Орлова (1996) патогенез при стронгілятозах характеризується травматизацією слизової оболонки ободової та сліпої кишок, утворенням на них виразок й катаральним запаленням. Годуючись кров'ю та виділяючи продукти життєдіяльності, гельмінти проявляють місцеву і загальну роздратувальну дію, викликає розвиток анемії й схуднення. Внаслідок багаточисельних травм та рубцевих утворень на слизовій оболонці порушується моторна діяльність цих відділів товстої кишки.

А.А. Шевцов (1997) вказує, що при стронгілятозах коней спостерігається ураження нервової, серцево-судинної систем іпаренхіматозних органів внаслідок паразитування личинок та імагінальних стадій стронгілід. Статевозрілі стронгіліди сильно травмують слизову оболонку кишок (гематофаги), відкривають ворота інфекції й поглинають значну кількість поживних речовин.

Згідно даних деяких авторів, міграція личинок стронгілят в організмі тварин супроводжується змінами морфологічних та біохімічних показників крові, порушенням білкового і вуглеводного обмінів, окисно-відновних процесів. Спостерігаються зменшення кількості еритроцитів, зниження рівня гемоглобіну, еозинофілія та лейкоцитоз. Відповідно відбуваються істотні зміни в білковому спектрі сироватки крові.

При параскарозі патогенез зводиться до травматизації тканин статевозрілими гельмінтами та їхніми личинками, токсичного впливу на організм продуктів секреції та екскреції гельмінтів, а також інокуляції патогенної мікрофлори личинками за час їхньої міграції [32].

Окрім цього, паразитування параскарид пов'язано із розвитком алергічних явищ.

Травматизація слизової оболонки кишок і капілярів легень, під час міграції личинок, викликає ентерити й параскарозну пневмонію. Механічне подразнення дорослими параскаридами призводить до катару кишок, утворенню виразок на них, а іноді й до їхнього прободіння з кровотечею й подальшим розвитком перитоніту.

При інтенсивній інвазії параскариди, згортаючись у клубочок, можуть викликати закупорку або повну обтурацію кишок.

Зафіксовані випадки заповзання статевозрілих параскарид через жовчний проток в жовчні ходи печінки, що призводить до порушення її функції та розвитку абсцесів. Личинки, мігруючи через печінку, викликають дегенерацію клітин печінки, а при потраплянні личинок до легень може розвинутись запалення та набряк легень.

Токсична дія параскарид, в основному відображається на функціїкровотворних органів й нервовій системі тварин, відмічаються парези,паралічі, судоми. Личинки параскарид на шляху міграції відкривають двері для патогенноїмікрофлори, що допомагає виникненню різних інфекційних захворювань,які перебігають особливо важко у заражених параскарозом коней. У результаті паразитування личинкових стадій (особливо в період їх міграції) та статевозрілих збудників уражуються нервова, серцево-судинна,травна системи, а також паренхіматозні органи.

1.5 Клінічні ознаки стронгілятозів і параскарозу коней

Ознаки кишкових нематодозів (параскароз й стронгілятоз) у коней виявляються різноманітно й залежать від: інтенсивності інвазії, віку й резистентності організму.

При параскарозі на ранній стадії розвитку хвороби, за час міграції личинок через легені, спостерігають явища бронхіту та бронхопневмонії, при цьому ж у лошат спостерігають кашель, серозно-слизові виділення з носу, короткочасне підвищення температури, загальне пригнічення, часте дихання. Подалі розвиваються ознаки загального (кишкового) параскарозу, викликані статевозрілими гельмінтами. Тварини худнуть, лошата відстають у рості й розвитку, з'являються ознаки порушення функції шлунково-кишкового тракту. У окремих хворих тварин, можуть спостерігатись явища порушення нервової системи [9].

Безсимптомний перебіг параскарозу спостерігається при слабкому ступені інвазії, а також у молодняка старшого віку й дорослих коней.

За даними Г.І. Дікова, І.С. Демент'єва (1990), у початковий період після зараження, коли проходить міграція личинок, захворювання перебігає у вигляді бронхіту та пневмонії.

За даними В.Ф. Галата, А.В. Березовського та ін. (2003), при інтенсивній інвазії у зв'язку із інтоксикацією, захворювання може перебігати з явищами тетанічних судом, парезу задніх кінцівок та епілепсією.

Стронгілятози найчастіше перебігають без характерних ознак. У хворих спостерігають: швидку втомленість, анорексію, схуднення, посилення перистальтики та пронос. Інколи може бути підвищення температури тіла. У разі інтенсивного ураження статевозрілими паразитами спостерігаються розлади травлення, зниження апетиту, пригнічення, швидка втомлюваність, схуднення. Слизові оболонки стають блідими, іноді підвищується температура тіла. Найрізкіше клінічні ознаки виражені при паразитуванні в організмі коней преімагінальних стадій розвитку стронгілід. Температура тіла підвищується до 40°С, з'являються тромбоемболічні коліки, болісність черевних стінок, іноді кульгання. Під час колік тварини занепокоєні, пульс і дихання прискорюються. Нерідко лошата гинуть з явищами анемії та кахексії.

При альфортіозі у хворих тварин спостерігають: пригнічення, болючість черевних стінок, перитоніт.

Характерною ознакою деляфондіозу є прояви коліків [11].

1.6 Патологоанатомічні зміни при стронгілятозах і параскарозу

При стронгілятозах на розтині відмічають: виснаження трупа, катаральне запалення, виразки на слизовій оболонки товстого відділу кишок мезентеріальні лімфатичні вузли збільшені, а в артеріальних судинах брижі виявляють аневризми різного розміру, а також субсерозні крововиливи – темно-червоні плями діаметром 2-3 см, на ендокарді та епікарді – крапчасті крововиливи. В черевній порожнині виявляють серозну рідину жовтуватого або червонуватого кольору. Трупи виснажені, в уражених органах знаходять паразитичних черв’яків на різних стадіях розвитку [18].

При деляфондіозі на судинах брижі виявляють аневризми різної величини, а личинки деляфондій, потрапивши у легені, утворюють так званий "вузловий деляфондіоз легень". При розриві аневризма у черевної порожнині й кишках, виявляють згустки крові.

Патологоанатомічні зміни при альфортіозі характеризуються ознаками асептичного та гнійного перитоніту. На черевині виявляють гематоми, щільні фіброзні вузли і багаточисленні абсцеси [29].

При стронгільозі на розтині відмічають збільшення підшлункової залози, наявність гематом та очагів запалення.

За даними Абрамова І.В. (1991), при параскарозі патологоанатомічні ознаки особливо виражені при обтурації кишок з їхнім поступовим розривом. В черевної порожнині й на місці розриву виявляють вміст кишок й параскар. Черевина в стадії гострого запалення.

При схудненні видимі слизові оболонки анемічні або іктеричні, м'язи анемічні, м'яза серця – в’яла. Печінка збільшена за розміром.

За даними К.І. Абуладзе (1990), патологоанатомічні зміни при стронгілятозі відмічають у товстому відділу кишок, виявляють дуже багато стронгілят прикріплених до слизової оболонки.

За даними В.Ф. Галата та А.В. Березовського (2003) на розтині при параскарозі відмічають, що труп виснажений, слизові оболонки бліді. Спостерігаються катаральне запалення слизової оболонки кишок, наявність на ній крововиливів та виразок, у серці й легенях – численні крапчасті крововиливи. Після загибелі частини личинок, що мігрують, утворюють паразитарні вузлики з осередками некрозів в центрі. Їх можна виявити у печінці, легенях, рідше – у лімфатичних вузлах, нирках. З часом, навколо цих вузликів утворюється сполучнотканинна капсула і вони звапнуються. Спостерігається гіперплазія лімфатичних вузлів, селезінки.

1.7 Діагностика та диференційна діагностика параскарозно-

стронгілятозної інвазії у коней

За даними Н.В. Демидова (1997), прижиттєвий діагноз на параскароз й стронгілятоз підтверджують за результатами дослідження калових мас за методом Фюлеборна або Дарлінга.

Яйця стронгілідного типу – овальної форми, з гладким світло-сірим кольором, тонкою оболонкою й наявністю різної кількості кулей дроблення.

Яйця параскарид – круглої або овальної форми, з гладкою темно-жовтою або коричневою скоролупою.

Для підтвердження діагнозу на стронгілятози використовують метод культивування личинок з послідовним встановленням їхньої видової приналежності.

Для встановлення родового складу збудників, з метою диференційної діагностики кишкових нематод й вивченням зонального розповсюдження домінуючих видів, застосовуються методи вирощування личинок стронгілят до інвазійної стадії. При цьому використовуються методики П.А. Полякова, А.С. Бессонова та ін.

В основному, використовується модифікаційний метод В.Ф. Нікітіна. В конусоподібну мірну склянку необхідно помістити 5-10г фекалій в марлевих кульках і налити туди 10 мл води. Один кінець марлі у вигляді косички звісити із склянки і помістити у воду, яка знаходиться у кюветі. Кювета з'єднується з такою ж самою косичкою із хімічною склянкою з великим рівнем води. При такій модифікації це забезпечує більш тривале постійне самозволоження проби. Культивування необхідно проводити в термостаті при температурі +28 – 30 °С.

Строк культивування за даної методики коливається від 8 до 30 днів. По закінченню вказаного строку проби необхідно заливати на 2 години теплою водою (+30 – 35 °С), після чого марлю з фекаліями вийняти, надосадкову рідину обережно злити, до осаду добавити фізрозчин, легенько розмішати і помістити на чашу Петрі. Личинок мають досліджувати під мікроскопом при збільшенні 10 х 10, або 7 x 20.

За даними Ф.М. Орлова (1996), личинки деляфондій – великі, товсті, мають кишки з наявністю 32 кишкових клітин, розташованих у 2 рядки.

Личинки альфортій тонкі, заключні в чохлик, кишки складаються з 20 клітин. Личинки стронгілюсов голковидної форми, мають кишки, які складаються з 16 клітин.

При обґрунтовуванні діагнозу на параскароз, необхідно відокремити: катаральну бронхопневмонію не інфекційного походження, та шлунково-кишкові захворювання [30].

1.8 Лікування, профілактика та заходи боротьби при

стронгілятозно-параскарозній інвазії коней

З лікувальною метою при параскарозі після попереднього голодування застосовують солі пиперазина й піперазин – гексагідрата індивідуально або груповими засобами по 10-15 коней, 2 дні підряд разом із зволоженими концентратами із розрахунку – 0,1 г/кг маси тіла.

Чотирьох хлористий вуглець задають всередину через зонд або у желатинових капсулах. Препарат застосовують після попередньої голодної дієти.

Після дегельмінтизації коней звільняють від роботи, й утримують в приміщеннях або на базах. Доза препарату розраховується у залежності від ваги й віку від 10 до 40 мл.

За даними І.А. Аничко й І.А. Кобра (1996), при порівняльному вивченні ефективності препарату – "Еквалан" й "Панакур гранулята" при шлунково-кишкових нематодозах коней, отримали 100% екстенсефективність при стронгілятозах та 81,3-90% при параскарозі.

На основі проведених досліджень виявлено, що препарати "Івермектин" у дозі 0,2 мг/кг, "Оксібендазол" 10 мг/кг й "Пірантел" 6,6 мг/кг маси тіла, показали 100% екстенсефективність на стронгілід та інших кишкових нематодозів [7].

Г.Н. Герасимова, С.Н. Разводова (1995) при дачі всередину 20% тетрамізолу, 20% тетрамізола-гранулята в дозі 30-40 мг/кг маси тіла, отримали 100% екстенсефективність при параскарозі. При стронгілятозній інвазії екстенсефективність цього препарату була нижче – 57,1-66%. Препарат "Мебенвет гранулят 10%" рекомендований у дозі 6-8 г/кг маси тіла, за даними авторів не ефективний препарат, а його антигельмінтна дія проявляється при дачі 150 мг/кг дворазово.

Про ефективність "Івермектину" при параскарозі коней повідомляє Т.А. Вашинський [10].

"Івермектин" у дозі 200 мкг/кг маси тіла, незалежно від форми застосування препарату, має 100% ефективність проти параскарид, кишкових стронгілят, трихонематид [44].

За даними Пономаренка В.Я., Жувака К.І. (2005), екстенсефективність препарату "Універм", у дозі 50 мг/кг маси тіла – 100%, препарату "Анвермін", у дозі 50 мг/кг маси тіла – 80-100%., препарату "Еквест – 2% оральний гель" – 100% при стронгілятозах та параскарозу.

"Універм" – препарат групи авермектинів, до його складу входять такі компоненти: аверсектин С – 0,2% та наповнювач до 100%. Вартість обробки однієї конячки, за цінами 2005-2007р. складає 5-7 грн.

"Еквест 2% оральний гель" містить в якості АДР, який є представником нового покоління авермектинів, – міксідектин (в 1 мл – 20 мг міксидектину). Вартість обробки однієї конячки складає 70-80 грн.

"Анвермін", як препарат групи бензомідазолів, рекомендовано проти багатьох гельмінтів тварин. Бензоімідазоли, які мають малу токсичність та широкий спектр дії на гельмінтів, випробувані та застосовуються у багатьохкраїнах світу. Ці препарати на основі альбендазолу, фенбендазолу, мебендазолу та ін. У даному випадку препарат на основі альбендазолу [9].

Лікувально-профілактичні заходи при гельмінтозах коней базуються на епізоотологічних даних та на зниженні чисельності збудників у навколишньому середовищі.

Боротьба з гельмінтозами коней має проводитись згідно із типом утримання тварин та по можливості базуватися на методі копроскопії.

Раціональне застосування і чергування антигельмінтозних препаратів дозволяє, крім того, попередити (у паразитів) розвиток резистентності.

У теперішній час, інвазії з важким перебігом клінічного прояву спостерігаються дуже рідко. Наявність паразитів виявляється, головним чином, у відхиленні поведінки тварини, затримки у розвитку лошат, загальному поганому стані, тьмяної, скуйовдженої шерсті. Це може бути і наслідком іноді надмірного споживання антигельмінтозних препаратів.

За даними Р.П. Грейда (1997), для успішної боротьби з гельмінтозами коней, необхідно притримуватись гігієни пасовищ, годівлі й утримання тварин.

З метою профілактики параскарозу в умовах господарств, несприятливих щодо параскарозу, необхідно проводити обов'язкові профілактичні дегельмінтизації коней у наступні строки:

- лошат цього року перший раз у серпні, другий після відйому.

- молодняк 1-2 років й дорослих коней у березні – квітні та жовтні -листопаді.

У табунних господарствах лошатам – сосунам, починаючі з 3-х місячного віку кожен місяць згодовують 2 дні підряд, гуртовим засобом по 10г піперазину на 1 прийом.

Із серпня і до кінця року дозу збільшують до 15г на один прийом, препарат задають вранці та ввечері – 2 дні підряд кожні 2-3 місяці [12].

На іподромах проводять дегельмінтизацію – піперазином через кожні 2-3 місяці й препаратом "Еквест гель 1-2%".

Після обробок тварин проводять дезінвазію стайні, забезпечують нормальний санітарно – гігієнічний режим утримання і годівлі тварин, влітку організують загонну систему пасовищ.

При комплектуванні поголів'я коней на іподромах з інших заводів та господарств, їх обстежують на параскароз. При виявленні заражених тварин, проводять дегельмінтизацію.

Профілактика і заходи боротьби при кишкових нематодозах коней складаються з цілого комплексу заходів, основним з яких є – профілактична дегельмінтизація, яка має проводитись 2 рази на рік. Навесні, перед початком пасовищного сезону, й восени (у серпні). Лікувальну дегельмінтизацію проводять у будь який час року [23].

З метою хіміопрофілактики стронгілятозів, коней рекомендовано щоденно годувати фенотіазіносолевою сумішшю протягом теплого пасовищного сезону. Профілактика така ж сама, як і при параскарозі [32].

1.9 Висновок з огляду літератури

Аналіз літературних джерел вказує, що стронгілятози та параскароз у даний час є значною проблемою для господарств та іподромів, яку необхідно вирішувати як спеціалістам ветеринарної медицини, так і власникам тварин. Здоров'я тварин та їхня раціональна підготовка є основним показником, необхідним для тренінгу і гарної працездатності тварини.

Наприклад, кишкові нематодози у племінних лошат впливають на їхню класність при бонитировці. А у спортивних коней це відображається на їх спритності та витримці, що буде приводити до поганих показників при спортивних змаганнях.

З літературних джерел ми виявили, що значною проблемою на даний час є широке розповсюдження у коней кишкових нематодозів. Всі коні поражаються ними вже у ранньому віці на пасовищах, левадах та стайнях. Інтенсивність інвазії залежить від умов утримання і годівлі тварин. Важливу роль при цьому відіграють коні старшого віку, які виділяють у зовнішнє середовище інвазійних личинок, які дуже стійкі у зовнішньому середовищі. Частина з них може перезимовувати на пасовищах і бути причиною весняного зараження тварин.

У деяких тварин, особливо молодшого віку, можуть бути виражені клінічні ознаки. Наприклад, при стронгілятозі, у хворих тварин може спостерігатись швидка втомленість, анорексія, схуднення, пронос, слизові оболонки – бліді. Виражені клінічні ознаки при паразитуванні в організмі коней преімагінальних стадій розвитку стронгіліт: температура +40°С, тромбоемболічні коліки, болісність черевних стінок та ін. При параскарозі, за час міграції личинок через легені, можуть спостерігатись явища бронхіту та бронхопневмонії. Подалі можуть розвиватись ознаки загального (кишкового) параскарозу, викликані статевозрілими гельмінтами.Лошата худнуть, відстають у рості та розвитку. У окремих тварин можуть спостерігатись порушення нервової системи.

Згідно даних, при інтенсивній інвазії, у зв'язку з інтоксикацією, захворювання може перебігати з явищами тетанічних судом, парезу задніх кінцівок та епілепсією [8].

Для того, щоб попередити або зупинити розвиток захворювань, викликаних кишковими нематодозами, необхідно розробити, комплекс лікувально-профілактичних заходів по боротьбі з гельмінтозами.

Для успішної боротьбі з гельмінтозами коней, необхідно дотримуватись гігієни пасовищ, годівлі та утримання тварин.

Раціональне застосовування та чергування антигельмінтозних препаратів дозволяє, крім того, попередити (у паразитів) розвиток резистентності.

Профілактика і заходи боротьби при кишкових нематодозах коней складаються з цілого комплексу заходів, основною з яких є профілактична дегельмінтизація, яка має проводитися 2 рази на рік навесні, перед початком пасовищного сезону і восени.

Лікувальну дегельмінтизацію необхідно проводити у будь-яку пору року.

У зв’язку з поширеністю захворювань, викликаних кишковими нематодозами, ми вирішили з’ясувати епізоотичний стан щодо цих гельмінтозів серед конепоголів’я, що утримується в умовах іподрому м. Харкова.

За час проходження переддипломної практики на ДП "Харківський іподром" ми провели аналіз ветеринарної звітності за 2005-2007 рр. і встановили, що проблема з кишкових нематодозів на теперішній час є досить гострою для підприємств та власників тварин. Було досліджено 52 коней на змішану стронгілятозну-параскарозну інвазію, та встановлено, що екстенсефективність цієї інвазії коливалась в межах від 8,3 до 91,6%. Це вказує на стаціонарність цієї інвазії, незважаючи на систематичні планові дегельмінтизації.

Тому метою роботи було проведення діагностики та з’ясування ефективності лікування гельмінтозів коней в умовах іподрому м. Харків.

Для вирішення мети були поставлені наступні завдання:

1 Вивчити епізоотологію кишкових нематодозів серед конепоголів'я ДП "Харківський іподром" (параскароз й кишкові стронгілятози), виявити джерела інвазії та фактори її передачі.

2 Провести лабораторну та диференційну діагностику цих гельмінтозів.

3 Вивчити у порівняльному аспекті екстенсефективність деяких антгельмінтних препаратів ("Еквест 2% оральний гель", "Універм", та ін.), рекомендованих для боротьби з параскарозом і кишковим стронгілятозом.

4 Розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів по боротьбі згельмінтозами шлунково-кишкового тракту для конепоголів’я державного підприємства "Харківський іподром".

2. Власні дослідження

2.1 Матеріали і методи досліджень

стронгілятозний параскарозний кінь лікувальний гельмінтоз

Робота виконувалась в умовах ДП "Харківський іподром" на тваринах, які поступили для тренінгу, рисистих випробувань, з різних кінних заводів, а також робота проводилась на кафедрі паразитології Харківської державної зооветеринарної академії. Дослідження проводили на конях, які належать до Харківського іподрому в період з вересня 2006 р. по січень 2007 р.

Методика діагностики кишкових нематодозів

Діагностика кишкових нематодозів коней здійснювалась на базі обліку епізоотичних даних, клінічних ознак хвороби й спеціального паразитологічного дослідження. З початку ми засвоїли лабораторні методи діагностики гельмінтозів (гельмінтоовоскопія), та їх диференційну діагностику. Для прижиттєвої діагностики кишкових стронгілятозів й параскарозу використовували методи гельмінтоовоскопії, які основані на принципі флотації яєць гельмінтів в поверхневий шар зваги при обробки проби сольовими розчинами або іншими речовинами, щільність яких вища, ніж щільність яєць. Внаслідок флотації поверхневий шар зваги збагачується яйцями гельмінтів. Підняті на поверхню яйця гельмінтів знімають проволоченою петлею, а для мікроскопії їх переносимо на предметне скло (методи Фюллеборна та Щербовича).

За методом Фюллеборна, 10-20 г. фекалій поміщують в банку або склянку ємністю 100-200 мл і ретельно розтирають скляною або дерев'яною палицею у насиченому розчині повареної солі. В одному літрі води розчиняють 400 г солі, доводять до кипіння і фільтрують через вату і марлю. Розчин використовують холодним, щільністю 1,2 г/л. Розчин доливають поступово, весь час перемішуючи фекалії, причому загальна кількість добавленого розчину має бути у 20 разів більше кількості фекалії. Потім рідину фільтрують крізь металічне сито й залишають на 0,5 години. За цейчас яйця спливають на поверхню, так як у насиченому розчині NaCl більша щільність, ніж у яйця. З поверхні відстояної рідини металічною петлею (у діаметрі не більше 1 см), зігнутої під прямим кутом, знімають плівку, переносять її на предметне скло й покривають покривним склом. Отримані препарати розглядають під мікроскопом.

Метод Щербовича використовується для виявлення яєць з більшої щільністю. Розчиняють 920,0 г сірчанокислої магнезії в одному літрі гарячої води. Розчин фільтрують та охолоджують. Для дослідження в склянку беруть невелику кількість фекалій, добавляють води й розмішують до отримання рівномірної зваги. При перемішуванні цю звагу проціджують крізь металічне сито в пробірку й центрифугують 1-2 хвилини. Після чого, поверхневий шар рідини зливають, а до осадку добавляють отриманий розчин. Осадок розмішують до отримання зваги і знову центрифугують 1-2 хвилини. Потім копрологічною петлею знімають верхню плівку з пробірки на предметне скло, накривають покривним склом й досліджують під мікроскопом.

Запропонована велика кількість модифікацій метода, які розрізняються флотаційними розчинами та технічними засобами виконання.

Методика вивчення деяких питань з епізоотології стронгілятозів й параскарозу коней

Для вивчення розповсюдження, особливостей епізоотології й клінічного прояву кишкових нематодозів у коней індивідуально відбирались проби кала, які досліджували за методом Фюлеборна та Щербовича на кишкові стронгілятози й параскароз. В роботі досліджено всього 52 проб фекалій.

- Яйця стронгілід овальної форми з тонкою, прозорою оболонкою сірого кольору з наявністю кулей дроблення.

- Яйця параскарид круглої форми, темно-коричневого кольору, вкриті чотирма оболонками, зовнішня – гладенька.

Водночас зверталась увага на наявність змішаних інвазій.

Для виявлення джерел зараження зверталась увага на умови утримання й гігієни годівлі тварин, наявність паразитоносіїв серед дорослого поголів'я, а також на благополуччя заводів – постачальників коней на іподром.

За період з вересня по січень за результатами копроскопічного дослідження встановлювалась сезонна й вікова динаміка кишкових гельмінтозів у коней. Потрапивши на іподром поголів'я, з кінних заводів, за час карантину підлягалось паразитологічному дослідженню та протипаразитарним обробкам за показниками.

Методика вивчення екстенсефективності антгельмінтиків при стронгілятозах й параскарозу

Для порівняльного вивчення лікувальної дії препаратів – Еквест 2% оральний гель, Універма, Мебенвет-гранулята – 10%, Бровадозола й Панакур-гранулята, було створено 6 дослідницьких груп, із поголів'я коней Харківського іподрому. З кожного тренувального відділення у контрольну групу було відібрано: з першого відділення – 2 коня; з інших – по одному.

Тваринам першої групи (10 коней), з лікувальною метою застосували –"Еквест 2% оральний гель", перорально, в дозі 0,4 мг моксідектину на 1 кг живої ваги (при застосуванні калібрувального аплікатора одна маркіровка на 25 кг живої ваги).

Тваринам другої групи (9 коней), згодовували – "Універм", у суміші із зволоженими кормами у ранкову годівлю, в дозі 50 мг/кг по ДР маси тіла 2 дні підряд.

Тваринам третьої групи (9 коней), давали препарат "Панакур-гранулят" у дозі 5 г / 150 кг маси тіла тварини.

Тваринам четвертої групи (9 коней), давали препарат "Бровадозол" у дозі 1,5 г / 10 кг маси тіла.

Тваринам п'ятої групи (9 коней), давали препарат "Мебенвет гранулят 10%" в дозі 6 г / 100 кг маси тіла.

Тваринам шостої (контрольної) групи (6 коней), препарат не призначали.

Облік ефективності застосованих препаратів здійснюється на основі результатів клінічного спостереження за тваринами й повторного копроскопічного дослідження, яке проводилося через 10-15 діб після лікування. Базуючись на результатах заключного копроскопічного дослідження виявили екстенсефективність застосованих препаратів (ЕЕ – це відсоток тварин повністю звільнившихся від гельмінтів до числа дегельмінтизованих).

Нижче приводиться характеристика застосованих антгельмінтиків.

"Еквест – 2% оральний гель" (моксидектин)

- Моксидектин належить до групи авермектинів

- Діє протягом 84 днів

- Захищає від інцистованих личинок малих стронгілід

- Безпечний для жеребих та лактуючих кобил

- Зручний у застосуванні

Це ароматизований гель жовтого кольору 1 мл препарату містить діючуречовину – моксидектин 19 мл.

Застосування: коням й поні при нематодозах викликаних: великими стронгілідами (S. vulgaris), малими стронгілідами (Cyathostomidae), аскаридами (Parascaris equorum) та ін.

Рекомендована схема застосування:

- 4 рази на рік – повна елімінація паразитів.

- 2 рази на рік – паразити під контролем.

- перед виходом на пасовище й після постановки до денника.

- Можна лошатам з 4-х місячного віку.

Застосовують перорально у дозі 0,4 мг моксідектину на 1 кг живої ваги (при використанні калібрувального аплікатора одна маркеровка на 25 кг живої ваги).

Забій тварин для харчових цілей через 32 дні після останнього введення препарату.

Форма випуску – пропіленові шприці по 11,5г.

"Універм"

Склад і форма випуску: лікарська форма аверсектина С, отриманого мікробіологічним синтезом за допомогою ґрунтовного гриба (Sreptomyces avermitilis). Порошок сірого кольору, зі слабким специфічним запахом, негігроскопічний, не розчиняється у воді, легко змішується з кормами, містить 0,2% діючої речовини.

Упаковують у пластикові банки по 150 г, поліетиленові пакети по 5 кг у паперові мішки.

Фармакологічна дія: Універм має виражену протипаразитарну дію на нематод і личинок оводів (підшкірних та ін.), кровососок, вошей, та збудників саркоптозів тварин і птахів. Механізм дії активного інгредієнту – аверсектину С, складається з його дії на величину току іонів хлору через мембрани нервових і м'язових клітин паразита. Основною мішенню є – глютамат-чутливі хлорні канали, а також рецептори гамма-аміномасляної кислоти. Зміна току іонів хлору порушує проведення нервових імпульсів, що приводить до паралічу й загибелі паразита.

Препарат призначають коням при параскарозі, стронгілятозах, та оксіурозі.

Дози й засоби застосування: препарат дають тваринам у суміші з сухими або зволоженими кормами з ранку 2 дні підряд, у дозі 50 мг/кг по ДР маси тіла. Для забезпечення повного змішування компонентів корма й "Універма", застосовують кормозмішувач. При відсутності кормозмішувача розраховану кількість препарату ретельно перемішують з невеликою кількістю комбікорму, добавляють ще частину корма й ретельно перемішують. Загальна доза корму з препаратом не має перевищувати половину необхідної кількості, згідно з раціоном. Перед масовими обробкамикожну партію "Універму" перевіряють на невеликій групі тварин (10-15) голів, однакового віку й вгодованості. При відсутності ускладнень, протягом 3-х діб, після дачі препарату приступають до обробки поголів'я. У ослаблених, схудлих тварин, а також при передозуванні можливий токсикоз.

Забій тварин на м'ясо й використання молока дозволяється через 14 днів після обробки. Молоко і м'ясо, отримане раніше запланованого строку, використовують для годівлі тварин.

Роботи з препаратом "Універм", необхідно проводити у спецодязі, гумових рукавицях та респіраторі. За час роботи забороняється курити, пити.

"Мебенвет гранулят – 10% "

Антигельмінтик широкого спектра дії, в 100 г грануляту міститься 10 г мебендазолу, випускається у формі гранульованого порошку.

Ефективний проти личинкових й статевозрілих стадій більшості нематод, паразитуючих у різних видів тварин. Його механізм дії складається з виборного й неповторного гальмування глюкози нематодами.

Терапевтичний індекс (віднесення терапевтичної та переносимої доз) благоприємний, в силу чого ним можна проводити групову дегельмінтизацію, згодовувати препарат з кормом.

Показники: для дегельмінтизації коней при стронгілятозах.

Доза: 6-8 мг / 100 кг ваги тіла, застосовується у формі рівномірного розподілення препарату в кормі. Основне правило – необхідно слідкувати за тим, щоб тварини без залишку з'їдали препарат з кормом. Для цього лікування необхідно проводити під час ранкової годівлі тварин.

10% гранулят мебенвет, застосовується не тільки для терапії але й для систематичної преімагінальної дегельмінтизації.

Профілактичне дегельмінтне лікування дає бажаний результат, якщо препарат застосовують у завчасно запрограмованій формі, враховуючи цикли розвитку даного виду нематод (до очікуваного моменту реінвазії).

М'ясо тварин, які пройшли курс лікування, протягом 7 днів, а нутрощі протягом 14 днів, в їжу не застосовуються.

"Бровадозол"

В 1 г бровадозолу міститься 50 мг фенбендазолу.

Він має широкий спектр дії на дорослих і личинкових форм гельмінтів, а також на їхні яйця. Ефектний при всіх шлунково-кишкових та легеневих гельмінтозах.

Показники: коням застосовується при параскарозі та оксіурозі, задається з кормом. При індивідуальному лікуванні у дозі 1,5 г/10 кг ваги тіла.

Забій тварин та використання м'яса у їжу дозволяється через 10-15 днів, молока через 5 днів після дегельмінтизації.

"Панакур-гранулят"

Антигельмінтний препарат широкого спектра дії для: ВРХ, коней та овець.

Препарат містить активну субстанцію фенбендазолу – високоефективна, протигельмінтозна речовина із рядубензімідазолкорбаматів. Готовий до застосування препарат містить 22,2% фенбендазолу або 222 мг фенбендазолу в 1 г гранулята.

Дозування активної речовини на кг ваги тіла складає для коней 7,5 мг. Доза препарату коням вагою 300 кг – 10 г, 450 кг – 15 г, 600 кг – 20 г. Перед застосуванням голодна дієта непотрібна. Добре переноситься.

2.2 Характеристика Державного підприємства "Харківський

іподром"

"Харківський іподром" розташовано у центрі міста, із заходу до іподрому прилягає зона відпочинку – парк культури і відпочинку ім. Горького та лісопарк. У даний час проводиться повна реконструкція іподрому.

Загальна площа території складає – 20,3 га. На території іподрому розміщені: ветеринарний лазарет (де проводиться лікування тварин, та догляд за ними після лікування), зі стаціонаром на 10 денників, веткарантин на 22 денника, призова кузня, гараж для службових автомобілів, та 6 боксів для зберігання грубих та концентрованих кормів.

Поголів'я коней, які підлягають іспиту, розміщено у 7-ми конюшнях, які мають 222 денника. Чотири конюшні мають по 44 денника, розраховані на 2 відділення, у трьох конюшнях розміщено по одному тренувальному відділенню із розрахунку по 20-22 голів коней. Деякі конюшні мають асфальтовані денники, однак більша частина підлоги у них глинобитні, які силами трен персоналу набиваються 2 рази на рік (на весні та восени).

Приміщення і тренувальні відділення іподрому, в основному, використовуються для проведення іспитів рисистих коней з грою у тоталізатор. Окрім цього, кожного року проводяться змагання по кільцевим гонкам на автомобілях, які приваблюють значну кількість відвідувачів.

Для тренінгу та іспиту коней рисистих порід мають 3 бігові доріжки, з них 1-а та 3-я натуральні, а 2-га шлакова, всепогодна. Довжина першої доріжки 1067 м, другої – 847 м, а третьої – 600 м.

Економічні, соціальні й організаційні умови діяльності підприємства

Харківський іподром є міжнародним підприємством, діяльність якого відбувається на принципах повного господарського розрахунку.

Джерела фінансування іподрому є доходи від тоталізатору, реалізації сільськогосподарської продукції, яка вирощена у підсобному господарстві іподрому, доходи за послуги, а також оплата власників коней за утримання і тренінг коней.

Основним узагальненим показником фінансових результатів є доход, який залишається на іподромі після оплати податків та інших платежів у бюджет та надходить до його повного розпорядження.

У сфері виробництва, згідно штатного розкладу, має бути 85 чоловік, фактично середньорічне число робітників у 2007 році складає – 75 чоловік. За 5 місяців 2005 року кількість робітників на іподромі складає 65 чоловік.

Керівництво виробничо-технічної роботи іподрому здійснюється виробничим відділом. Фахівці виробничого відділу допомагають сільськогосподарським та іншим учбовим закладам м. Харкова й області у проведенні занять і екскурсій із студентами, проводять лекції з іноземними туристами. Тренувальні відділення повністю укомплектовані тренувальним складом. Очолює тренувальне відділення бригадир – наїзник, у його розпорядженні два помічника наїзника, два конюха – прибиральника та два чергових конюха. Робітники тренувальних відділень підвищують свої спеціальні знання у школі підвищення кваліфікації. Заняття у школі ведуть фахівці іподрому.

При Харківському іподромі є підсобне господарство, яке розташоване у 50 км від іподрому. Загальна площа підсобного господарства 306,2 га. У 2007 році силами тренувального персоналу було заготовлено 586 т сіна, що повністю задовольняє потреби щодо грубих кормів. Сіно високої якості. Кормовий раціон протягом всього року повністю відповідає вимогам зоотехнічних норм. У літній період всі коні отримують свіжоскошену траву. Мінеральні добавки –сіль-лизунець й крейда, постійно знаходяться у годівницях. Годівля тварин здійснюється 3 рази на день.

Комплектування іподрому

На Харківський іподром у 2006 році було передбачено надходження 124 голів молодняку рисистих порід 2005 року народження з 25 господарств, кінних заводів. Фактично надійшло:

Таблиця 1. – Надходження молодняку рисистих порід

Надходження дворічних коней від коневласників здійснювалось згідно договору і графіку, узгодженого з коневласниками.

Протягом останніх років деякі заводи недопостачають коней для тренінгу, у зв'язку з чим комплектування здійснювалось колгоспними конями, непередбачені планом, які за загальною масою не поступають заводським. Стурбованість виробничого відділу іподрому викликає той факт, що серед випробуваних коней тільки 30% є представниками орловської породи. Керівництво іподрому звертає увагу також на те, що керівники ряду кінних заводів знизили вимоги до виховання й тренінгу молодняку на містах. Так, у 2006 році ряд заводів поставляли на іподром погано вирощених молодих коней, непрацездатних і занадто низького класу спритності.

Підводячи підсумки виконання виробничої програми, слідує відмітити, що в цілому виробничі завдання по всім показникам іподрому виконані (табл. 2 й 3). Так, у 2006 році з 267 коней пройшли випробування на спритність 251, в тому числі коней 2-річного віку – 68, коней 3-х річного року– 98, 4-х – 49 та доросліших – 36. Середня спритність п'яти рисистих коней орловської породи у кожній віковій групі склала: коней дворічного віку – 2,27; трирічного віку – 2,14; чотирьохрічного – 2,12; доросліші – 2,11. Коней російської рисистої породи відповідно: 2,21; 2,10; 2,07 й 2,05.

Таблиця 2. – Виконання планів заїзду та від'їзду по дистанціях

Таблиця 3

2.3 Результати власних досліджень

2.3.1 Вивчення епізоотології шлунково-кишкових стронгілятозів та

параскарозу в умовах ДП "Харківський іподром"

Згідно з методикою виконання дипломної роботи вивчення розповсюдження й особливості епізоотології кишкових нематодозів у коней Харківського іподрому проводилось в осіннє-зимовий період 2006-2007 рр. Про розповсюдження гельмінтозної інвазії мали судження на основі клінічного та гельмінтологічного обстеження всього поголів'я у кількості 52 коней.

Як показали дослідження, серед коней Харківського іподрому, кишкові нематодози мають широке розповсюдження, що відображається на фізіологічному стані тварин. У деяких тварин реєструється змішана кишкова інвазія в різних формах. При клінічному обстеженні тварин, явних ознак гельмінтозної інвазії не було виявлено. Але у окремих тварин реєструвались випадки порушення процесів травлення, виникнення яких може бути обумовлено гельмінтозною інвазією.

В умовах державного підприємства "Харківський іподром" нами були отримані з епізоотологічного моніторингу коней п’яти відділень щодо параскарозно-стронгілятозної інвазії наступні дані:

1. При дослідженні коней першого тренувального відділення екстенсивність стронгілятозної інвазії коливалась від 30,8% до 92,3% при слабкому, середньому та сильному ступенях інвазії, параскарозу 7,7-61,5%. Необхідно звернути увагу на високу зараженість окремих коней: "Фіалка" та "Заздрість".

2. При дослідженні коней другого тренувального відділення екстенсивність стронгілятозно-параскарозної інвазії коливалась від 57,1% до 85,7% при слабкому та сильному ступенях інвазії.

У серпні – жовтні деякі тварини були вільні від стронгілят, що вказує на відсутність весняного зараження ("Гіпербола"). Такі тварини як – "Рассвет", "Балл", "Блондинка", були заражені нематодами протягом всього періоду спостереження.

3. При дослідженні коней п’ятого тренувального відділення екстенсивність стронгілятозно-параскарозної інвазії коливалась від 53,8% до 76,9% при слабкому та сильному ступенях інвазії. Високу зараженість зазначимо у коней: "Водевіль", "Мурафа", "Гарна".

4. При дослідженні коней ЧП "Степаненко" екстенсивність змішаної інвазії коливалась від 16,7% до 50% при слабкому та сильному ступенях інвазії. При цьому у жеребця "Агат" було помітним слабке паразитоносійство стронгілят у січні – лютому та наявність інтенсивної параскарозної інвазії. Тварини "Сітроен", "Додол", "Монолог" практично були вільні від нематод. Жеребець "Ганг" був заражений стронгілятами шлунково-кишкового тракту при відсутності параскарозної інвазії.

5. Досліджуючи коней кавалерійського взводу МВС по Харківській області ми з’ясували, що екстенсивність стронгілятозної інвазії коливалась від 7,7% до 61,5% при слабкому та сильному ступенях інвазованості. Серед коней кавалерійського взводу ми помітили, в основному, паразитоносійство нематод.

2.3.2 Результати лабораторної діагностики гельмінтозів коней

Аналізуючи дані приведених нижче таблиць 4, 5, 6, 7, 8 ми зможемо сказати, що серед коней Харківського іподрому мають розповсюдження кишкові стронгілятози й параскароз. Для більш чіткого уявлення про стан іподрому м. Харків розглянемо наступні таблиці.

Таблиця 4. – Екстенсивність та інтенсивність нематодозів у тварин

першого тренувальноговідділення

Примітка: + – – слаба ступінь інвазії; + + – середня ступінь інвазії;

+ + + – сильна ступінь інвазії; – – не інвазовані.

Як видно із таблиці 4, при дослідженні коней першого тренувального відділення, екстенсивність стронгілятозної інвазії коливалась від 16,5% до 91,6%. При слабкому, середньому та сильному ступенях інвазії, параскарозу від 8,3% до 66,7%, звертають увагу на високе зараження тварин Ветер, Краля і Денді.

Таблиця 5. – Екстенсивність та інтенсивність нематодозів у тварин

другого тренувальноговідділення

Аналізуючи таблицю 5, при дослідженні коней другого тренувального відділення, екстенсивність стронгілятозно-параскарозної інвазії коливалась від 40% до 70% (стронгілятоз), та від 30 до 60% (параскароз) при слабкому та сильному ступенях інвазії. У вересні – грудні кінь Кречік був вільний від стронгілят, що вказує на відсутність весняного зараження.

Таблиця 6. – Екстенсивність та інтенсивність нематодозів у тварин

третього тренувального відділення (кавалерійського взводу МВС по

Харківській області)

Аналізуючи дані таблиці 6, при дослідженні коней кавалерійського взводу, екстенсивність стронгілятозної інвазії коливалась від 20% до 40%, а параскарозної – від 10% до 30%.

Таблиця 7. – Екстенсивність та інтенсивність нематодозів у тварин

четвертого тренувального відділення (ЧП "Степаненко")

За даними таблиці 7, при дослідженні коней ЧП "Степаненко" екстенсивність змішаної інвазії коливалась від 20% до 60% від слабкої до сильної ступені інвазії. При цьому зазначимо, що кінь Ситроен був вільний від стронгілятозно-параскарозної інвазії, а Ганг був заражений стронгілятозною інвазією при відсутності параскарозу.

Таблиця 8. – Екстенсивність та інтенсивність нематодозів у тварин

п'ятого тренувальноговідділення

З даної таблиці ми можемо зробити висновок про те, що екстенсивність стронгілятозно-параскарозної інвазії коливалась від 30% до 80% при слабкому та сильному ступенях інвазії. Висока зараженість відмічена у коней Водевіль, Гагара. Вирок був зовсім звільнений від змішаної інвазії.

Таким чином, аналіз таблиць 4, 5, 6, 7, 8, говорить про стаціонарність змішаної стронгілятозно-параскарозної інвазії досліджуваних коней, не зважаючи на планові систематичні дегельмінтизації. Це можна пояснити таким чином:

- по-перше, після проведення масової дегельмінтизації, не виконуються суворі санітарно-ветеринарні заходи і своєчасне прибирання гною, годівля сіном з високих годівок, дезинвазія навколишнього середовища;

- по-друге, відсутність можливості індивідуального підбору препарату для кожної тварини.

2.3.3 Оцінка лікувальної ефективності препаратів при кишкових

гельмінтозах

Відомо, що для лікування й профілактики кишкових нематодозів у коней рекомендовано багато специфічних препаратів, проте в останній час найбільш широко застосовується набули такі, як: "Еквест 2% оральній гель", який містить у якості діючої речовини (ДР) мікседектін в (1 мл 20 г мікседектіна); "Універм" – препарат групи авермектинів, містить аверсектин С – 0,2%, наповнювач – 100%.;"Панакур гранулят", містить ДР фенбендазолу – високоефективна протигельминтозна речовина з ряду бензімидазолкарбоматів; "Бровадазол", в 1 г міститься 50 мг фенбендазолу; "Меденвет гранулят 10%" в 100 г містить 10 мг ДР мебендазолу.

Як зазначалося раніше, у даній роботі було обрано 6 груп тварин, одна з яких – контрольна, й провели порівняльну ефективність препаратів при стронгілятозно-параскарозної інвазії коней. Ефективність препаратів, які були призначені у рекомендованих фірмових дозах, й враховували за даними копроскопічного дослідження через 10-15 днів після дегельмінтації.

Таким чином, результати дослідження представлені у таблиці 9.

Таблиця 9. – Ефективність препаратів при змішаної стронгілятозно-параскарозної інвазіїконей

Аналізуючи результати дослідження, яке було проведене на конепоголів’ї Харківського іподрому у вересні 2006 р. – грудні 2007 р., найбільш ефективним антгельмінтиком при змішаної стронгілятозно-параскарозної інвазії є препарат "Еквест 2% оральний гель", екстенсефективність якого скала 100%, та препарат "Універм", екстенсефективність якого склала 100-88,9%.

Екстенсефективність "Панакур-гранулята" та "Бровадазолу" склала при змішаній стронгілятозно-параскарозної інвазії 100-77,8%. "Мебенвет-гранулят 10%" показав менш ефективну лікувальну дію, що пов'язано зіндивідуальними особливостями тварин із високим ступенем інвазії. Екстенсефективність – 100-33,3%.

Таким чином, на основі порівняльного аналізу лікувальних властивостей препаратів при змішаній стронгілятозно-параскарозної інвазії, можна рекомендувати препарати:"Еквест 2% оральний гель"проте для профілактичних обробок поголів'я коней на підприємствах та господарствах, таких як Харківський іподром, цей препарат економічно не вигідний;"Універм", який можна використовувати з метою профілактики на великих підприємствах;"Панакур-гранулят" та "Бровадазол" є представниками фенбендазолу.

З меншою ефективністю, особливо при параскарозі, можна використовувати "Мебенвет гранулят 10%".

Однак з лікувальною метою, найбільш ефективним препаратом виявився "Еквест 2% оральний гель", а з профілактичною метою можна рекомендувати "Універм".

2.4 Обговорення результатів власних досліджень

Наданий час, у зв'язку з розвитком у багатьох країнах кінного спорту, виникла необхідність вирощування високоякісних тварин спортивного типу та їхньої раціональної підготовки для участі у спортивних змаганнях. Рішення цього питання можливо лише при організації зооветеринарного контролю, завданням якого є забезпечення здоров'я і високої працездатності спортивних коней, що необхідне для досягнення гарних та стабільних результатів у спорті.

Одним із резервів підвищення якості молодняку коней, є профілактика та ліквідація гельмінтозів у ранньому віці та створення оптимальних умов годівлі, догляду і утримання тварин.

За даними Г.І. Дікова, І.С. Дементьєва (1990), П.А. Величина (1991), Ф.М. Орлова (1996), Н.Т. Кадирова (1996), К.І. Абуладзе (1990), В.І. Бирка (1993), кишкові нематодози коней, стронгілятоз й параскароз мають широке розповсюдження та наносять великі економічні збитки конярству.

С.С. Шмаюн (1994), який займався вивченням епізоотології кишкових нематодозів у коней і встановив, що у центральній частині України, (Київська, Чернігівська та Вінницька обл.), широке розповсюдження мають (стронгілятоз й параскароз). При обстеженні 9 господарств всі лошата 4-6 місячного віку були поражені параскарозом.

Нерідко велика зараженість коней гельмінтозами спостерігається на іподромах, що пов'язано з надходженням тварин із різних кінних заводів, які несприятливі за гельмінтозами.

За результатами наших досліджень коней Харківського іподрому у період з вересня 2006р. по грудень 2007р, як видно із таблиці 4, екстенсивність та інтенсивність кишкових нематодозів у тварин першого тренувального відділення екстенсивність стронгілятозної інвазії коливалась від 16,5% до 91,6% при слабкому, середньому та сильному ступенях інвазії, параскарозу від 8,3% до 66,7%, звертали увагу на високе зараження тварин "Ветер" "Краля" і "Денді".

Аналіз таблиці 5, при дослідженні коней другого тренувального відділення, говорить про те, що екстенсивність стронгілятозно-параскарозної інвазії коливалась від 40% до 70%, при слабкому та сильному ступенях інвазії. У вересні-грудні кінь "Кречик" був вільний від стронгілят, що вказує на відсутність весняного зараження.

Щодо таблиці 6, то при дослідженні коней третього тренувального відділення кавалерійського взводу МВС по Харківській області, ми виявили, що екстенсивність стронгілятозної інвазії коливалась від 20% до 40%, а при параскарозі від 10% до 30%.

Звернемо увагу на таблицю 7, де досліджували коней ЧП "Степаненко". Ми з’ясували, що екстенсивність змішаної інвазії коливалась від 20% до 60% від слабкого до сильного ступеня інвазії, причому кінь "Сітроен" був вільний від стронгілятозно-параскарозної інвазії, а кінь "Ганг"був заражений стронгілятозною інвазією.

І, нарешті, восьма таблиця, у якій наведені дослідження коней п’ятого тренувального відділення, показала, що екстенсивність стронгілятозно-параскарозної інвазії коливалась від 30% до 80% при слабкому та сильному ступенях інвазії, висока зараженість відмічена у коней "Водевіль" та "Гагара".

Таким чином, аналізуючи літературні джерела та результати власних досліджень ми можемо сказати, що при дослідженні конепоголів’я державного підприємства "Харківський іподром" спостерігається стаціонарність змішаної стронгілятозно-параскарозної інвазії, незважаючи на систематичні планові дегельмінтизації. На наш погляд, це можна пояснити таким чином:

- по перше, після проведення масових дегельмінтизацій не виконуються суворі санітарно-ветеринарні заходи – своєчасне прибирання гною, годівля сіном з високих годівниць, дезінвазія зовнішнього середовища;

- по друге, відсутність можливості індивідуального підбору препаратів для кожної тварини зокрема.

Розповсюдження гельмінтозів серед коней на іподромах не рідко пов'язано із надходженням для тренінгу інвазованих тварин з різних господарств-постачальників та кінних заводів, а також розсіяння інвазії у зовнішньому середовищі хворими тваринами й паразитоносіями. Враховуючи цю обставину, з метою попередження можливого розповсюдження гельмінтозів серед коней іподрому, необхідне карантинування всіх тварин які надходили на іподром і ретельне клініко-паразитологічне дослідження із подальшою обробкою специфічними антигельмінтиками за показникам. Важливе значення в профілактиці гельмінтозів у коней має систематичний контроль на гельмінтози іподромних коней та проведення планових преімагінальних дегельмінтизацій цілого поголів'я.

З метою організації лікувально-профілактичних заходів й підбору найбільш ефективних антгельмінтиків, нами були вивчені лікувальні властивості препаратів ("Еквест гель 2%", "Універм", "Панакур-гранулят", "Бровадозол", "Мебенвет-гранулят") при кишкових нематодозах коней у порівняльному аспекті [14].

Проведені нами дослідження свідчать про те, що вищезазначені препарати, при кишкових нематодозах, чинять не однакову дію (не однакова екстенсефективність при різних гельмінтозах). Як показали дослідження, препарат "Еквест гель 2%" та "Універм" виявилися препаратами з широким спектром дії. Екстенсефективність "Еквест гелю 2%" – 100% пристронгілятозі й параскарозі, екстенсефективність "Універма" – 100% при стронгілятозі й 88,9% при параскарозі. Також гарні результати показали такі препарати – "Панакур-гранулят " та "Бровадозол", екстенсефективність яких склала при стронгілятозі – 100% при параскарозі – 77,8%. Препарат "Мебенвет-гранулят 10%", екстенсефективність якого склала при стронгілятозі – 100% і при параскарозі – 33,3%, що швидше за все пов'язано з індивідуальними властивостями тварин, які мають високий ступінь інвазії.

З метою оздоровлення та профілактики кишкових нематодозів у коней, необхідне проведення комплексу заходів, які включають планову дегельмінтизацію у раціональні строки ефективними антигельмінтиками, створення оптимальних умов годівлі, догляду та утримання тварин, біотермічне знезараження гною. Значне місце у комплексі оздоровчих заходів має займати контроль за епізоотичним станом господарств-постачальників та кінних заводів по інвазійним хворобам, а також своєчасна їх ліквідація.

При виявленні порівняльної економічної ефективності різних методів дегельмінтизації, за загальним індексом, ми виявили, що найбільш ефективним є препарат „Панакур гранулят", загальний індекс якого дорівнює 1.

2.5 Розрахунок економічної ефективності ветеринарних заходів

Враховуючи порівняльний аналіз лікувальних властивостей препаратів, при змішаній стронгілятозно-параскарозної інвазії можна рекомендувати наступні препарати:

- "Еквест 2% оральний гель", вартість однієї обробки коня, згідно з цінами 2007 р., – 50-80 грн. Але для профілактичних обробок поголів'я коней на підприємствах та господарствах, таких як Харківський іподром, цей препарат економічно не вигідний;

- "Універм", вартість однієї обробки 5-7 грн. Можна використовувати з метою профілактики на великих підприємствах;

- "Панакур-гранулят" та "Бровадазол" є представниками фенбендазолу, вартість однієї обробки коня складає 1,5-3,5 грн.;

- з меншою ефективністю, особливо при параскарозі, можна використовувати "Мебенвет гранулят 10%". Вартість однієї обробки – 2-3,5 грн.

З лікувальною метою, найбільш ефективним препаратом виявився "Еквест 2% оральний гель", а з профілактичною метою можна рекомендувати "Універм".

Тепер безпосередньо звернемо увагу на розрахунок економічної ефективності ветеринарних заходів:

1. Збиток від простою робочої тварини.

У₆ = М_р × Т × Ск

де М_р – кількість хворих тварин, Т – час перезахворювання, Ск – вартістьконе-дня за даними бухгалтерії.

Препарат "Еквест 2% оральний гель": У₆₁ = 10 х 12 х 29,73 = 3567,6 грн.

Препарат "Універм": У₆₂ = 9 х 12 х 29,73 = 3210,8 грн.

Препарат "Панакур гранулят": У₆₃ = 9 х 12 х 29,73 = 3210,8 грн.

Препарат "Бровадазол": У₆₄ = 9 х 12 х 29,73 = 3210,8 грн.

Препарат "Мебенвет гранулят 10%": У₆₅ = 9 х 12 х 29,73 = 3210,8 грн.

2. Коефіцієнт збитку на одну хвору тварину

К_у = У_ф / М₃

де У_ф = У_{6 ,} М₃ – кількість хворих тварин Препарат "Еквест 2% оральний гель": К_у1 =3567,6 / 10=356,76 (грн.)

Препарат "Універм": К_у2 =3567,6 / 10=356,76 (грн.)

Препарат "Панакур гранулят": К_у3 =3567,6 / 10=356,76 (грн.)

Препарат "Бровадазол": К_у4 =3567,6 / 10=356,76 (грн.)

Препарат "Мебенвет гранулят 10%": К_у5 =3567,6 / 10=356,76 (грн.)

3. Витрати на проведення ветеринарних заходів.

ЗВ=ВП+ЗП

де ВП – вартість препарату, ЗП – заробітна плата ветеринарного лікаря за 1 годину.

Препарат "Еквест 2% оральний гель": ЗВ₁ = 70 + 1,03 = 71,03 (грн.)

Препарат "Універм": ЗВ₂ =6 + 1,03 = 7,03 (грн.)

Препарат "Панакур гранулят": ЗВ₃ =2 + 1,03 = 3,03 (грн.)

Препарат "Бровадазол": ЗВ₄ =3 + 1,03 = 4,03 (грн.)

Препарат "Мебенвет гранулят 10%": ЗВ₅ = 2,5 + 1,03 = 3,53 (грн.)

4. Виявлення порівняльної економічної ефективності різних засобів дегельмінтизації з'ясовується за сумарним індексом.

І = У₆ х ЗВ ,

де І - сумарний індекс.

Препарат "Еквест 2% оральний гель":

І₁ =У₆₁ × ЗВ₁ = 3567,6 × 71,03 = 253406,63 (грн.)

Препарат "Універм": І₂ = У₆₂ × ЗВ₂ = 3567,6 × 7,03 = 25080,2 (грн.)

Препарат "Панакур гранулят": І ₃ = У₆₃ × ЗВ₃ = 3567,6 × 3,03 = 10809,8 (грн.)

Препарат "Бровадазол": І ₄ = У₆₄ × ЗВ₄ = 3567,6 × 4,03 = 14377,4 (грн.)

Препарат "Мебенвет гранулят 10%": І ₅ = У₅₂ × ЗВ₅₂ = 3567,6 × 3,53 = 12593,6 (грн.). Найменше отримане число (10809,8 грн.) поділимо на інші отримані числа.

І₁ = 253406,63 / 10809,8=23,44

І₂ = 25080,2 / 10809,8=2,32

І₃ = 10809,8 / 10809,8=1

І₄ = 14377,4 / 10809,8=1,33

І₅ = 12593,6 / 10809,8=1,16

Таким чином, де сумарний індекс дорівнює 1 ("Панакур гранулят"), цей метод є найбільш ефективним.

"Мебенвет гранулят 10%" менш ефективний у 1,16 разів.

"Бровадазол" менш ефективний у 1,33 разів.

"Універм" менш ефективний у 2 рази.

Найменш ефективним виявився препарат "Еквест 2% оральний гель" у 23,44 рази.

2.6 Використання комп’ютерних методик

Інформатика – це наука про методи та засоби отримання, обробки, зберігання, передавання, подання інформації.

Зазначимо, що розвиток інформаційних технологій розглядається як інструмент реалізації потенційних конкурентних переваг України, які полягають в значному науково-технологічному потенціалі та розвиненому людському капіталі. Широкий розвиток застосування інформаційних комп’ютерних технологій та збільшення на цій основі доходів суб’єктів господарювання стане підставою для підвищення інвестиційного попиту та попиту на інформаційні продукти й послуги з боку цих суб’єктів. Як наслідок, слід очікувати формування економічної системи, яка самостійно генерує стимули до прискореного розвитку сфери комп’ютерних технологій.

При виконанні дипломної роботи я використовував таке програмне забезпечення Microsoft Word та Microsoft Excel.

Word – це текстовий редактор, тобто програма, за допомогою якої створюються текстові документи (справки, книги, звіти, накази).

У тих випадках, коли має значення не тільки зміст тексту, а і його зовнішній вигляд, використовують більш складні текстові редактори, які називаються текстовими процесами.

Під час набирання дипломної роботи я створив файл в меню ”Файл”, я вибрав команду “Створити”, а потім вибрав тип файлу, який потрібно створити. Після натискання кнопки “ОК” можна починати введення тексту. При набиранні тексту не здійснюється перенесення слів і в кінці кожного рядка не треба натискати клавішу Enter. Редактор переводить курсор на новий рядок автоматично. Клавіша Enter натискується тільки в кінці абзацу. Текст може містити таблиці – рівні стовпці символів з рамками. Для збереження набраного тексту на диску треба увійти в пункт меню “Файл” і вибрати команду “Зберегти як...”

Коли повністю була зроблена вся дипломна робота текст був роздрукований на струйному принтері. Текст розмістив на одному боці друкарського паперу формату А4 (297х210 мм), набраного через 1,5 інтервали (29 рядків на аркуші А4), з полями верхнє та нижнє – по 2 см, праве –1,5 см, а ліве –2,5 см. Шрифт “Times New Roman” 14-го розміру.

Існує кілька розповсюджених програм – електронних таблиць для персональних комп’ютерів. Одна з них, яка працює в системі Windows, називається Excel. Зручність подання даних, різноманітні можливості обчислень та графічного подання інформації в Excel дозволяють користувачеві ефективно проводити кількісну та якісну оцінку даних і допомагають у прийнятті рішень.

Програм подібного класу багато. Але на даний момент це одна із самих розповсюджених програм. Це не окремі продукт, вони входять в складу пакета програм під іменем Microsoft Office.

Всі програми пакета Microsoft Office володіють єдиним інтерфейсом і можуть сумісно обмінюватись даними, та при розв’язанні задач обробки даних зручно подавати дані у вигляді таблиць, які складаються з рядків і стовпців. Кожний стовпець заповнюється даними одного типу. Сучасні електронні таблиці дозволяють також ілюструвати дані та результати їх обробки у вигляді графічних зображень – графіків, різнотипних діаграм тощо.

Word – це текстовий редактор, тобто програма, з допомогою якої створюються текстові документи (справки, книги, звіти, накази).

При розв’язанні задач обробки даних зручно подавати дані у вигляді таблиць, які складаються з рядків і стовпців. Кожний стовпець заповнюється даними одного типу. Сучасні електронні таблиці дозволяють також ілюструвати дані та результати їх обробки у вигляді графічних зображень – графіків, різнотипних діаграм тощо.

В програмі Excel створювали таблиці, графіки та діаграми до дипломної роботи, а потім роздруковувала на струйному принтері моделі Lexmark-35Z.

Завдяки винаходу потужних комп’ютерів і розвитку інформаційних технологій створюються методи та засоби комп’ютерного моделювання, які здатні розв’язувати дуже складні практичні задачі. Саме це дозволило мені зробити магістерську роботу та розрахунки до неї.

3. Обґрунтування заходів з охорони праці при обслуговуванні

тварин на ДП “Харківський іподром”

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на забезпечення життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності [3].

Функціонування підприємства в умовах ринкових відносин означає, що нещасні випадки і захворювання на виробництві викликають суттєві економічні втрати, вони впливають на рентабельність і конкурентоздатність підприємства, на прибутки трудового колективу [33].

Незадовільні умови праці негативно відображаються на продуктивності праці, якості і собівартості продукції, зменшує валовий національний дохід країни. Тому всебічна турбота про охорону праці, проведення активної соціальної політики стає важливою проблемою для власників і керівників підприємств, державних та профспілкових органів.

Поліпшення умов та охорона праці стає одним із важливих напрямків підвищення матеріального та культурного рівня життя народу. Особливості сучасного виробництва потребують впровадження все більш дійових заходів щодо підвищення рівня безпеки виробництва та захисту навколишнього середовища [22]. Основним обов'язком керівника підприємства стає створення такої організації виробництва, за допомогою якої досягатиметься найбільший прибуток. Кожний нещасний випадок на виробництві означатиме для підприємства серйозну моральну й економічну втрату.

Не менш важливим завданням є забезпечення високої якості продукції або послуг, їх конкурентоздатність. Закон захищає споживача від недоброякісної продукції, а якість праці і якість продукції прямо залежить від якості умов праці, від санітарно-гігієнічного та ергономічного комфорту на виробничому місці.

Отже, забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці є важливим фактором існування підприємства в умовах ринкової конкуренції. Керівник підприємства повинен створити безпечні умови праці, забезпечувати сприятливий морально-психологічний клімат у трудовому колективі, що сприяє підвищенню продуктивності праці і поліпшенню якості продукції та послуг [45].

РоботаДП ”Харківський іподром” регламентується законодавчими актами, основними з яких є:

- Конституція України від 28 червня 1996 р.;

- Кодекс законів про працю;

- Закон України "Про охорону праці" від 21 листопада 2002 року;

- Закон України “Про загальне обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку і професійних захворювань на виробництві, які викликали втрату працездатності” та інші нормативні документи.

Згідно колективного договору посадові особи мають вимагати усунення від роботи працівників, які не пройшли медичний огляд, навчання, інструктаж, перевірку знань з охорони праці, чи не мають допуску до відповідних робіт, чи порушують нормативні акти про охорону праці, надсилати керівнику підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, що порушують вимоги щодо охорони праці.

Навчання та інструктажі працівників з питань охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці. Усі працівники, яких приймають на роботу та які в процесі роботи проходять на підприємстві навчання й інструктаж з питань охорони праці, вивчають правила надання першої долікарської допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правила поведінки при виникненні аварій. Інструктаж необхідний для того, щоб навчити працівника правильно і безпечно для себе і оточуючого середовища виконувати свої трудові обов’язки. Інструктажі за часом і характером проведення бувають вступними, первинними, повторними, позаплановими та цільовими.

Отже, керівництво та відповідальність за організацію роботи за технікою безпеки й виробничої санітарії у тваринництві покладені на керівника підприємства. Практичну роботу щодо охорони праці в цілому за галуззю проводять головний зооінженер та головний ветеринарний лікар. А в трен-відділеннях – бригадир трен-відделення.

За справний стан машин, механізмів та обладнання у тваринництві та в цілому по господарству несе відповідальність головний інженер за трудомісткими процесами у тваринництві. У відділеннях і на фермах –механіки відділень та ферм. За правильну експлуатацію машин, механізмів і обладнання у відділеннях, на фермах та в бригадах відповідають керівники цих підрозділів. Основними обов'язками керівників, відповідальних за проведення практичної роботи з охорони праці, у тваринництві є:

- всебічне оздоровлення та полегшення умов праці;

- впровадження комплексної механізації та сучасних засобів техніки безпеки;

- забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці;

- обладнання ферм санітарно-побутовими приміщеннями (душовими, рукомийниками, кімнатами відпочинку та ін.);

- забезпечення ферм медичними аптечками, милом та іншими засобами для підтримання особистої гігієни працівника ферми;

- своєчасне забезпечення робітників спецодягом та спецвзуттям;

- організація періодичних диспансерних та профілактичних медичних оглядів робітників на фермі;

- проведення інструктажів для забезпечення робітників безпечними методами праці;

Техніка безпеки, виробнича санітарія та особиста гігієна при обслуговуванні коней.

Тварин та інвентар закріплюють за кожним робітником. Ставлення до коней має бути спокійним та лагідним. Категорично забороняється дражнити та бити їх. Особливу обережність дотримувати при утриманні коней у денниках. Перед тим, як зайти у денник, тварину окликають. Уздечку можна знімати тільки після того, як кінь буде повністю заведений у денник і повернутий головою до дверей. Недоуздок залишається на тварині.

При навчанні та інструктажі робітників, які обслуговують коней, бригадири зобов'язані попередити їх щодо кожного норовистого коня.

Перед виїздом на роботу бригадир або старший конюх разом з їздовим перевіряють справність качалки, збруї, наявність та якість підсобного інвентарю, необхідного для роботи. Особливу увагу приділяють на кріплення коліс.

Сидіння на транспортних засобах, двигових качалках розміщають так, щоб кінь не міг доставати задніми копитами до їздового. Їздити на лякливих та норовистих конях без надочників не дозволяється.

Випускаючи коней на водопій та повернення їх до конюшень, спостерігають за тим, щоб вони не накопичувались у проходах. Спортивних коней випускати на водопій у табуні не допускається. Їх виводять тільки на поводу. Перед тим, як вивести з конюшні коня, або перед тим, як ввести, категорично забороняється сідати верхи.

Техніка безпеки при обслуговуванні жеребців-плідників.

Жеребців-плідників утримають в окремих денниках з безперервними перегородками з дощечок, товщиною 5-6 см, висотою 2,5-2,8 м. Передню стінку денника роблять висотою 1,5м із безперервних дощечок, а вище – решітчастою. Вона має міцні двері, шириною 1-1,2м, а зі сторони проходу – годівницю. Вікна у деннику розміщують на висоті 2м, всередині роблять металеву решітку, або сітку з міцної проволоки. Для кожного жеребця необхідно мати міцний поводок з карабіном, та ін.

Неспокійних жеребців треба утримувати в денниках, розташованих у кінці конюшні, поблизу до виходу. Чистять та виводять таких жеребців тільки коли інші тварини знаходяться у денниках. На прогулянку або на злучку, молодняк та спортивних коней виводять з конюшень на спеціальних уздечках та виводних лейцах, довжиною не менш 5м, 2 конюхи.

Виводити на прогулянку водночас жеребців-плідників та кобил забороняється.

Техніка безпеки при обслуговуванні конематок

Конематок закріплюють за досвідченим конюхом. При догляді за конематками з підсосними лошатами, дотримуються обережності. Особливо під час перших відвідувань кобил, що ожеребились. При надаванні післяродової допомоги, конематку тримають за недоуздок та одягають злучну шлею, якою користуються також при злучці.

Техніка безпеки при повалі коня.

Повал коня здійснюють на рівному й вільному від сторонніх предметів місці під керівництвом ветеринарного лікаря та зооінженера. Для повалу використовують міцні мотузки та ремні. При роботі з поваленим конем люди знаходяться з боку його спини. По закінченню роботи, з початку звільнюють кінцівки від пут, а тільки після – голову тварини.

Техніка безпеки при розчистці та підковки коней.

Розчистку копит й ковку коней проводить коваль, який пройшов спеціальну підготовку. Ця робота виконується у просторому і світлому приміщені, в проходах конюшні шириною не менш 2м, у манежі або надворі. Розчистка копит і ковка копит у денниках, а також у конюшні при наявності в неї коня, категорично забороняється. Взимку коня кують у приміщенні, де немає протягу і температура повітря не менш +5 °С. Ковалі працюють у щільному шкіряному або брезентовому фартуху. Ножі й копитні обценьки мають бути гостро відточені. Молодим або норовистим коням копита розчищають тільки у станку або на розв'язках при застосуванні закрутки на верхню губу. Тваринам, яким розчищають копита в руках, одягають вузду, та підіймають голову. Коня тримає коняр або їздовий.

Під час розчистки копит, ковки, або інших ветеринарно-санітарних обробках, присутність сторонніх осіб, забороняється.

При дослідженні крупа й тазових кінцівок, помічник коваля підіймає у коня передню кінцівку, згинає її у зап’ястному суглобі й утримує рукою, а коняр або їздовий, підіймає голову якнайвище. У злих та норовистих коней фіксують тазові кінцівки мотузкою.

При масових ветеринарно-санітарних або інших заходах в умовах табунного утримання коней, користуються базами-загонами з розколами.

Після обробки тварин, їх випускають із загонів, або виводять.

Особливе значення щодо охорони праці й техніки безпеки приділяється при роботі з конями на іподромах у зв'язку з їхнім темпераментом та норовом. Важливе значення мають також дотримання всіх вимог на бігових доріжках при іспиті коней на жвавість.

Техніка безпеки при пастьбі, перегонах й транспортуванні тварин.

Пастухи, табунники повинні добре знати й дотримуватись правил безпеки при пастьбі тварин, вміти оказати своєчасно першу допомогу постраждалому, а також вміти оказувати першу допомогу хворим тваринам.

Для профілактики травматизму при перегонах важливо правильно сформувати табуни, не можна об'єднувати тварин різних постатей та віку, слабих тварин виділяють в особливу групу. Шлях перегону вибирають по м'якому ґрунту.

При транспортуванні тварин, необхідно притримуватися правил з техніки безпеки й міри особистої обережності персоналу.

Доставку коней до вантажної площі здійснюють в упряжці, за підводою, обладнаною пряслами в поводу й гоном у супроводженні верхових погонщиків. При перегоні коней на них одягають міцний недоуздок із довгою мотузкою. Неспокійних коней переганяють тільки під сідлом.

Для перевезення тварин використовують спеціальний транспорт – скотовози, або спеціально обладнані вантажні машини. З цією метою нарощують борти висотою не менш 100-110 см а поверх кузова покривають тентом або решіткою. На шляху уникають різкої зміни швидкості й напрямку руху машини. По залізничній дорозі тварин перевозять у спеціальних вагонах, перед завантаженням вагони очищують від бруду, звільняють від гострих предметів, вагон завантажують тваринами з однієї конюшні або гурту. Норми завантаження встановлені правилами залізничних перевезень.

Всіх коней, що транспортуються по залізничний дорозі, по водним шляхам та автотранспорті, одягають у міцні недоуздки із довгою мотузкою. Завантаження тварин у транспортні засоби й розвантаження проводять при гнівному світлі, а у нічний час при гарному освітленні, зі спеціальних естакад, використовуючи міцні трапи з поручнями. Завантаження, розвантаження й транспортування плідників здійснюються особами, які доглядають за цими тваринами.

Незважаючи на задовільне упорядкування на іподромі, у зв’язку із поширеністю захворювань, існує ряд прихованих небезпек. Насамперед це ті небезпечні фактори, які мають місце при виконанні технічного процесу. Для більш чіткого уявлення про потенційно небезпечні та шкідливі виробничі фактори при діагностиці та лікуванні гельмінтозів коней звернемо увагу на таблицю 10.

Таблиця 10. – Аналіз потенційно небезпечних та шкідливих факторів при діагностиці та лікуванні гельмінтозів

коней

*ЗІЗ – засоби індивідуального захисту.

Аналізуючи дані таблиці, ми можемо сказати, що на державному підприємстві “Харківський іподром” необхідно проводити навчання з охорони праці на більш високому рівні, розробляти та запроваджувати інструктажі з охорони праці при догляді за кіньми. Зокрема необхідно забезпечити лікаря ветеринарної медицини всіма необхідними засобами. Особливу увагу необхідно приділити профілактиці хвороб. Для цього потрібно регулярно проводити ретельну дезінфекцію приміщення, інвентарю та вигульних майданчиків, дезакаризацію, дезінсекцію, дератизацію, а головне при нашому завданні – проводити періодичну дегельмінтизацію тварин. Також необхідно звернути увагу на забезпечення тварин якісними кормами та чистою питною водою, особливо в літньо-весняний період. І, перш за все, необхідно, щоб сам керівник іподрому був зацікавлений у цьому. Крім цього, для покращення охорони праці на виробництві керівнику необхідно розглянути перелік невідкладних питань, таких як ремонтування приміщень, де утримуються коні, поліпшення випасної площі з дотриманням пасовищної культури, забезпечення обслуговуючого персоналу новим, зручним спецодягом та засобами індивідуального захисту.

Таким чином, враховуючи вище наведений матеріал, ми можемо зробити висновок про те, що на іподромі м. Харкова створюються умови для дотримання вимог з охорони праці і техніки безпеки. Отже, необхідно і надалі вести роботу щодо усунення нещасних випадків на виробництві. І саме дотримання правил внутрішнього розпорядку, виконання інструкцій, правил та норм з техніки безпеки і виробничої санітарії зменшать виробничий травматизм до мінімуму.

4. Екологічна експертиза ветеринарно-санітарних заходів на

ДП “Харківський іподром”

Екологія – об’єднуючий елемент всієї розумної діяльності людини на планеті, що сприяє знаходженню раціональних рішень в процесі господарської діяльності людини і при оцінці її досягнень та успіхів в споживацькому аспекті, а у встановленні їх права на життя лише в тому випадку, коли вони базуються на м’яких впливах господарської діяльності людини на природне і оточуюче середовище і не завдають прямих і опосередкованих збитків людині як особі, здоров’ю та добробуту нинішніх та наступник поколінь людей на Землі. Екологія, постійно збільшуючи набір факторів зовнішнього середовища, вивчає їх вплив на особини, популяції, на людину. Звідси випливає прямий зв’язок екології з господарською діяльністю людини, особливо з такими масштабними виробництвами, як енергетика, паливно- та ресурсовидобувні комплекси, хімія, транспорт, лісове та сільське господарство, тощо [5].

Відомо, що природа – єдина і неподільна, а сучасне господарство – результат взаємодії природи і суспільства. Отже, суспільство, господарство і природа – взаємопов’язані. Зв’язок цей має глобальний характер, стан і доля кожного із компонентів – взаємозалежні. Ця, порівняно проста, теза є відправною щодо розуміння низки глобальних екологічних проблем.

Нажаль, протягом тисячоліть людина посилено втручалась в природу, не дбаючи про підтримку в ній рівноваги. Особливо ускладнились відносини суспільства і природи в 20 ст., коли в процесі науково-технічної революції різко зріс антропогенний вплив на навколишнє середовище. Через різке збільшення кількості населення і інтенсивну індустріалізацію та урбанізацію на планеті господарські навантаження стали перевищувати здатність екологічних систем до самоочищення і відновлення. У відносинах людини і природи настала криза, яка викликала екологічні проблеми глобального характеру.

Зростання потреб сучасного господарства призводить до великих втрат у природі. Щорічно на земній кулі перетворюються на пустелю 6 млн. га родючих земель; 11 млн. га лісу вирубається, гине від пожеж або забруднення довкілля. Внаслідок проживання в місцях інтенсивного забруднення хворіють сотні тисяч людей. Спостереження за кліматом дають змогу визначити зміни газової структури атмосфери, вивчати явище “парникового” ефекту, що посилюється внаслідок збільшення частки СО2, випадання кислотних дощів, виснаження озонового прошарку, який оберігає життя на Землі від жорсткого ультрафіолетового випромінювання Сонця [21].

Сьогодні вирішення екологічних проблем стало одним із глобальних критеріїв гуманності суспільства, рівня його технічних і наукових розробок. Майбутнє людства захмарене безпосередньою загрозою природі. Швидке зникнення лісів, погіршення якості води, зростаючі зміни клімату можуть підірвати світову економіку в найближчі десятиліття.

У стосунках з природою людство зіткнулося із серйозними і складними проблемами. Цілком очевидно, що вплив людини на природу нині значно перевищує здатність біосфери до саморегуляції і ставить загалом під загрозу можливість її існування як системи.

Упродовж 20 століття чисельність населення світу зросла більше ніж на 4 млрд. чоловік, що перевищило в 3 рази чисельність населення на початку століття. За цей час споживання енергії і сировини збільшилося більш, ніж в 10 разів. Основним завданням людства на нинішньому етапі – є створення економіки, яка не завдає шкоди навколишньому середовищу [38].

Слід зазначити, що Україна являється однією із перших країн у світі, і перша серед держав колишнього Радянського Союзу, яка в законодавчому порядку почала реалізацію концепції платного природокористування. Сьогодні в країні прийнято 10 законів, прямо пов’язаних з проблемами природокористування в яких подаються економічні механізми здійснення екологічної політики. Серед них: Закон «Про охорону навколишнього середовища», «Земельний кодекс», «Водний кодекс», «Кодекс про надра», «Лісовий кодекс», закони «Про екологічну експертизу», «Про охорону атмосферного повітря», «Про природно-заповідний фонд», «Про відходи» та інші. Крім того, прийнято ряд інших законів, у яких вирішення екологічних проблем передбачене окремими підрозділами, а також концепції, міжнародні угоди, більше 100 постанов та інших законодавчих актів.

Система екологічних платежів (а з 1998 року – зборів) в Україні виконує дві основні функції:

1. Збору і накопичення необхідних фінансових ресурсів для реалізації заходів екологічної спрямованості;

2. Формування економічних мотивів екологізації процесів виробництва і споживання предметів і послуг.

При цьому ставки платежів повинні відповідати декільком вимогам:

- відбивати основні закономірності (пропорції) впливу різних екодеструктивних факторів на економічні інтереси господарюючих суб’єктів;

- підтримувати рівновагу між інтересами виробників і споживачів продукції;

- враховувати загальну економічну ситуацію в країні і не викликати тотальних руйнувань економічної системи.

Одним з найважливіших актів по охороні водних ресурсів є Водний кодекс України, який введений у дію постановою Верховної Ради України від 6 червня 1995 р., регулює правові відносини з метою забезпечення збереження, наукового обґрунтування, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їхніх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водовикористання.

Водний фонд України охоплює всі води (водні об'єкти) на території України. До нього належать:

1) поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) й канали;

2) підземні води та джерела;

3) внутрішні морські води й територіальне море.

Усі спори з питань використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів розглядаються державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, геології, місцевими радами народних депутатів, судом, господарським або третейським судом у порядку, встановленому законодавством. Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Україна адаптувала деякі положення щодо підвищення якості питної води на основі вимог Директиви Ради 75/440/ЄЕС. Закон України „Про загальнодержавну програму розвитку водного господарства” від 17 січня 2002 року конкретизує заходи з розробки програм щодо реалізації державної політики стосовно поліпшення забезпечення якісною питною водою населення та використання води у виробничих процесах, розрахованої на перспективу до 2015 року. Кодекс України “Про надра” має спеціальний розділ стосовно врегулювання запобігання забрудненню наземних та підземних джерел разом з водоносним горизонтом. Закон України „Про охорону навколишнього середовища” має норми щодо збереження навколишнього середовища, а Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” регламентує санітарну охорону у сфері питної води та питного водопостачання. Закон України „Про питну воду та питне водопостачання” від 10 січня 2002 року визначає принципи державної політики у сфері питної води та питного водопостачання. Наказ Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики регламентує організацію виконання цього закону, яким передбачено проведення спеціальних заходів у відповідності до компетенції цього органу управління. Важливим документом у цій сфері є Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод” зі змінами та доповненнями від 28 вересня 2000 року, в якій визначаються основні засади щодо моніторингу. До інших підзаконних актів належать інструкції та методики стосовно запобігання та визначення рівня забруднення вод.

Реальна ситуація із захистом водних ресурсів має свої особливості в тому сенсі, що рівень якості води в деяких регіонах насправді є катастрофічним. Якщо порівняти нещодавно прийняті законодавчі акти України з нормативними документами Європейського союзу, можна зробити висновок, що в Україні вже започатковано вдосконалення законодавства на основі права Євросоюзу. Незважаючи на зміни, що вносились до законодавства з метою приведення останнього у відповідність до права Євросоюзу, все ще існують певні проблеми, які необхідно розв’язати через вдосконалення регулятивної частини.

Відомо, що система плати за водні ресурси була введена Водним кодексом України в 1995 році. Ставки плати кілька разів корегувалися і уточнювалися.

Повна ставка плати за використання водних ресурсів є сумою двох ставок:

1) за використання води як природного ресурсу і формування доступних для використання ресурсів у системі водопостачання; визначається виходячи з рентної оцінки джерела за економічною ефективністю використання води замикаючими водокористувачами;

2) за збір води, її очищення і розподіл між водокористувачами в системі водопостачання.

Нормативи плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів були затверджені Постановою КМ України від 8.02.1997 №164.

· норматив плати за спеціальне використання водних ресурсів для потреб гідро електроенергетики становить 0.7 грн. за 100 метрів кубічних води, пропущеної через турбіни (крім ГАЄС, що функціонують в комплексі з ГЄС);

· нормативи плати за спеціальне використання водних ресурсів для потреб транспорту становлять:

- вантажний транспорт – 1,25 коп. за 1 тонно-добу експлуатації флоту;

- пасажирський флот– 0,14 коп. за 1 місце-добу експлуатації флоту.

Завдяки досягненням науки й технічного прогресу, людина отримала могутні засоби впливу на природу, завдяки яким вона потрапила у всесвіт і товщу землі. Але вторгаючись у природні процеси, людина нерідко порушує закономірність їх перебігу, викликає небажані для нього самого зміни у природі. В результаті таких змін значно скоротились площі лісу, почали зникати деякі види тварин, збільшилися площі ерозійних земель, почались процеси антропогенного забруднення води й повітря.

Таким чином, природа за своєю якістю почала змінюватись у негативний бік для нашого товариства, в силу чого виникла загроза кризи. Перед людиною постала задача щодо здійснення негайних заходів, спрямованих на попередження кризи у природному середовищі (економічної кризи), й здійснення охорони природи та раціонального використання її ресурсів. В останні роки приділяється значна увага раціональному використанню охорони природи. Принципи дбайливого, господарського відношення до природи її охорони й виробництва з метою поліпшення умов життя та здоров'я людей міцно увійшли у систему природо використання. Охороні природі відводиться значне місце у вирішеннях і постановах уряду.

На Харківському іподромі величезне значення придають питанню щодо охорони землі від водної та вітрової ерозії. Господарство розташоване у лісостеповій зоні. Рельєф місцевості, де розташовані земельні угіддя іподрому, із значними схилами, у різному ступені зрізані. Ґрунт, в основному, чорнозем з могутнім гумусовим шаром, місцями суглинистий. Всі землі, які використовуються, посаджені лісопосадками, що сприяє утриманню вологи й гумусного шару на полях. Окрім цього, взимку проводять заходи щодо снігозатримання за допомогою щитів та снігозатримувальних машин.

У господарстві впроваджуються науково-обґрунтовані системи землеутворення, які попереджують повітряну ерозію ґрунту, а також застосовування нової технології обробки ґрунту.

На іподромі приділяють значну увагу охороні ґрунту й водних джерел від забруднення. Навіз підлягає біотермічній обробці, потім вивозять до навозосховищ, а після цього реалізують різним господарствам.

Захист ґрунтів від забруднень хімічними речовинами, мінеральними добривами сприяють заходи правильного складування й застосовування хімічних препаратів за призначенням і дотримуванням визначних концентрацій.

Від забруднення ґрунту продуктами нафтяної промисловості на іподромі передбачені системи, які забезпечують надійне збереження пально-мастильних речовин, обладнана спеціальна бензозаправка з усуненням утікання горючого газу при заправки машин.

Для відновлювання природних рослинних ресурсів на іподромі ведуться роботи по насадженню дерев, лісополос, озеленіння відділень й території іподрому в цілому.

Ведуться роботи по охороні лісонасаджень від руйнувань та пожеж, розроблені заходи щодо охорони диких тварин. Здійснюються також заходи по збереженню чистого повітря. З цією метою на іподромі встановлені фільтри на трубах котельні, які попереджують вихід у атмосферу значної кількості сажі, диму, та інших канцерогенів.

Значна роль щодо охорони навколишнього середовища належить ветеринарній службі, яка виконує важливі роботи з питань екології та охорони природи. Основною задачею ветеринарної служби є попередження розповсюдження інфекційних та інвазійних захворювань домашніх і диких тварин, організація профілактики й заходів боротьби із заразними хворобами, захист людини від антропозоонозних хвороб, загальних для людини і тварин, контроль випуску доброякісних у санітарному відношенні продуктів годівлі.

Практичне використання наукових положень гігієни праці у тваринництві здійснюється виробничою санітарією шляхом розробки систем організаційних, гігієнічних й санітарно-технічних заходів, попереджуючих вплив на робітників шкідливих виробничих факторів. У зв'язку з чим ветеринарні фахівці мають вирішувати ряд екологічних питань пов'язаних із створенням нормальних санітарно-гігієнічних умов на фермах й зниження викидів у зовнішнє середовище шкідливих продуктів, хімічних реактивів, й препаратів, які використовуються при проведенні діагностичних досліджень і масових винищувань комах та кліщів.

Висновки та пропозиції

1) Кишкові нематодози коней (стронгілятоз та параскароз) в умовах Харківського іподрому мають значне розповсюдження. Середня екстенсефективність інвазії в умовах іподрому за період з вересня 2006 р. по грудень 2007 р. склала: стронгілятозів – 25%, параскарозу – 15,4%, змішаної інвазій – 40,4%.

2) Згідно сезонної динаміки, найбільша кількість тварин (86,5%) була уражена нематодозами (стронгілятозами і параскарозом) у листопаді 2006 року. Найменша – у вересні 2006 р. (57,6%).

3) При порівняльному вивченні лікувальної дії препаратів, найбільш ефективним виявилися "Еквест 2% оральний гель" та "Універм", екстенсефективність яких склала 100% при стронгілятозі та 88,9-100% при параскарозі. Найменш ефективну лікувальну дію при параскарозі (33,3%) показав препарат "Мебенвет гранулят 10%".

4) З метою оздоровлення й профілактики кишкових нематодозів у коней, необхідне проведення комплексу заходів, включаючи планову дегельмінтизацію, у раціональні строки ефективними антигельмінтиками, створення оптимальних умов годівлі, догляду та утримання, знезараження зовнішнього середовища й оздоровлення від гельмінтозів коней у господарствах-постачальниках. Необхідно здійснювати карантинування поголів'я, яке надходить з різних кінних заводів та господарств, ретельне клініко-паразитологічне обстеження з подальшою обробкою спеціальними засобами за показниками.

5) При виявленні порівняльної економічної ефективності різних методів дегельмінтизації, за загальним індексом, ми виявили, що найбільш ефективним є препарат „Панакур гранулят", загальний індекс якого дорівнює 1.

Список використаної літератури

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Урядовий кур’єр. – 31.07.1996 р.

2. Кодекс законів про працю України від 15.12.2002 року.

3. Закон України ”Про охорону праці”, 21.11.02 №229 із змінами і доповненнями.

4. Закон України „Про охорону навколишнього середовища” від 26.05.96.

5. Бакай Л.І. Правове забезпечення екологічно чистої продукції в АПК // Право України. – 1998. – №1. – С. 86-91.

6. Бирка В.І., Люлін П.В. Ефективність антгельмінтиків при нематодозах коней // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Ветеринарні науки. – Харків: Тр. ХДЗВА, 1999. – Вип. 5. – Ч. 2. – С. 122-124.

7. Березовський А.І., Галат В.І., Прус М.А., Сорока Н.М. Паразитологія: Уч. посібник. – Київ:2003. – 464 с.

8. Бокер Н.Ф., Миллер И.Е. Антигельминтная активность ивермектина // Ветеринария. – 1995. – №5. – С.17-20.

9. Болезни лошадей. Справочник / Под ред. проф. Калашника И.А. – Киев:Урожай,1992. –С.252.

10. Вашинский Т.А., Нем Д., Вильямс М. Эффективность ивермектина при спонтанном параскаридозе и оксиурозе лошадей // Ветеринария. – 1993. – №7. – С.26.

11. Величкин П.А. Гельминтозы лошадей. – М.:Россельхозиздат, 1991. – 187 с.

12. Герфер С.М. Влияние ларвицидной дозы тиабендазола на выделение стронгилид у лошадей // Ветеринария. – 1998. – №5. – С.41.

13. Гриживаньский Л., Ключник А., Полозовский Р. Эффективность экволана при нематодозах лошадей//Ветеринария. – 1997. – №7. – С.10.

14. Герасимов Г.Н., Разводова С.Н., Овчинникова М.Н. Оценка антигельминтиков при гельминтозах лошадей Омского ипподрома // Ветеринария. – 1995. – №12. – С. 32.

15. Двойнос Г.М. Стронгилятозы домашних и диких лошадей. Видовой состав, распространение, структура, сообщество. Филогения. // Автореф.Дис. на стиск. уч. степ. д-ра вет. н. – М., 1993. – 29 с.

16. Демидов Н.В. Гельминтозы животных:Справочник. – М.: Агропромиздат, 1997. – 335 с.

17. Диков Г.И., Дементьев И.С.Справочник по гельминтозам сельскохозяйственных животных. – Алма-Ата,1990. – 220 с.

18. Друдже И.Х., Лионс Е.Т. Резистентность стронгилид лошадей к бензимодазолам // Ветеринария. – 1990. – №5. – С. 17.

19. Друдже И.Х., Лионс Е.Т. Эффективность ивермектина при борьбе со стронгилезом кобыл и молодняка в возрасте 1 года // Ветеринария. – 1996. – №4. – С. 29.

20. Дьяков Л.П., Орлов И.В., Абрамов И.В. и др. Паразитарные болезни сельскохозяйственных животных. – М.: Агропромиздат. 1991. – С. 382.

21. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навч. посібник. – Суми: Університетська книга, 2003. – С. 416.

22. Іовенко Е. Формування нормативної бази з охорони праці на підприємстві // Охорона праці. – 2003. – №10. – С. 17-18.

23. Ибраев В.К., Кадыров Н.Т., Панасюк Д.И. К патогенезуэкспериментальной параскаридозно-гастрофилезной инвазии //Ветеринария. – 1993. – №6. –С. 34-35.

24. Кадыров Н.Т. Терапия и профилактика деляфандиоза лошадей //Ветеринария. – 1999. – №7. – С. 20.

25. Кадыров Н.Т. К лечению лярвального деляфандиоза лошадей //Ветеринария. – 1991. – №9. – С. 26.

26. Кадыров Н.Т., Аубакаров С.А., Ибраев Е.К. и др. Опытборьбы с паразитозами лошадей // Ветеринария. – 1991. – №10. – С. 42.

27. Кобра И., Андычка X. Сравнительная эффективность экволана и панакурапри желудочно-кишечных нематодозах лошади // Ветеринария. – 1996. – №12. – С. 8.

28. Козлов Д.П., Чельцов Н.В. Изучение влияния личинок мух на численностьсвободноживущих форм стронгилят копытных // Тр. Гельминтологическойлаборатории АН СССР. – 1990. – №21. – С. 14.

29. Котельников Г.А. Гельминтологическое исследование животных и окружающей среды. – М.: Колос, 1991. – С. 207.

30. Назаров В.Г., Горохов В.В. Проблемы борьбы с гельминтозами // Ветеринария. – 1991. – №3. –С. 40.

31. Орлов Ф.М. Инфекционные и инвазионные болезни лошадей. – М.: Колос,1996. –С. 385.

32. Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных / Под ред. Абуладзе К.И. – М.: Агропромиздат, 1990. – 360 с.

33. Пономаренко В.І. Про стан охорони праці на підприємствах АПК // Охорона праці. – 2004. – №4. – С. 25-26.

34. Пономаренко В.Я., Бирка В.І. Нова препаративна форма альбендазолу при фасціольозно-стронгілятозної інвазії ВРХ // Проблемизооінженерії та вет. медицини. – Тр. XДЗВА, 1990. – С. 125-127.

35. Филиппов В.В. Эпизоотология гельминтозов сельскохозяйственных животных – М.: Агропромиздат, 1998. – С. 206.

36. Френш Д.Д., Клей Т.Р. Распространение, диагностика и борьба со стронгилятозами лошадей, вызываемыми устойчивыми к бензимидазолампаразитами // Ветеринария. – 1986. – С. 14.

37. Царенко О.М., Несветов О.О., Кабацький М.О. Основи екології та природокористування. Курс лекцій. Практикум: Навч. посібник. – Суми: Університетська книга, 2001. – С. 326.

38. Чельцов Н.В. Влияние грачей на численность инвазионных элементовстронгилид лошадей // Ветеринария. – 1985. – №12. – С. 16.

39. Черепанов А.А., Кармалиев Р.С. Резистентность гельминтов кантигельминтикам и методы их тестирования // Ветеринария. – 1992. – №12. – С. 14.

40. Шмаюн С.С. Возрастная динамика нематодозов лошадей в лесостепнойзоне Украины. Проблемы повышения продуктивности животных иэффективность их лечения // Тезисы докл. республ. конф. – Днепропетровск,1994. – С. 125-126.

41. Шевцов А.А. Ветеринарная паразитология. – К.:Высшая школа,1997. – С. 210.

42. Шредер Я., Шван Г.Е. Применения ивермектина в качестве антипаразитарного средства для лошадей // Ветеринария. – 1993. – №7. – С. 15.

43. Яжвинский Т.А., Хэмм Д. Изучение в опыте на лошадяхантипаразитарной эффективности ивермектина // Ветеринария. – 1994. – №7. – С. 17.

44. Ярошенко І.Ф. Безпека життєдіяльності в інженерних задачах рішеннях: Навч. посібник. – Суми: Довкілля, 2003. – 390 с.