КУРСОВА РОБОТА
З МЕТОДИКИ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ
на тему:
«Дидактичний проект підготовки робітника за фахом
«Оператор ПК»
з поглибленою розробкою технологій навчання по темі:
«Концентратори»
ВСТУП
Концентратор або хаб (жарг. від англ. Hub - центр діяльності) - мережевий пристрій, призначений для об'єднання кількох пристроїв Ethernet в спільний сегмент мережі. Пристрої підключаються за допомогою витої пари, коаксіального кабелю чи оптоволокна. Термін концентратор (хаб) застосуємо також до інших технологій передачі даних: USB, FireWire і др.
В даний час хаби майже не випускаються - їм на зміну прийшли мережеві комутатори (свитчи), що виділяють кожне підключений пристрій в окремий сегмент.В даний час одним із стандартних компонентів мереж стає концентратор. А в мережах з топологією «зірка» він служить центральним вузлом. Серед концентраторів виділяються активні (active) і пасивні (passive).
Активні концентратори. Активні концентратори регенерують і передають сигнали так само, як це роблять репітери. Іноді їх називають багатопортовими репітерами - вони зазвичай мають від 8 до 12 портів для підключення комп'ютерів.Пасивні концентратори. Деякі типи концентраторів є пасивними, наприклад монтажні панелі або комутуючі блоки. Вони просто пропускають через себе сигнал як вузли комутації, не посилюючи і не відновлюючи його. Пасивні концентратори не треба підключати до джерела живня.
1.1 План конспекту по темі «Концентратори»:
1 Призначення концентраторів
2 OSI
2.1 Концентратори початкового рівня
2.2 Концентратори середнього класу
2.3 SNMP-керовані концентратори
2.4 BNC-концентратори
3. 10/100Hub-и
4. Зв'язковий біт
5. Забезпечення секретності
1. Постановка цілей вивчення теми й вибір типу навчання
Цілі вивчення теми - один з визначальних компонентів педагогічної системи. Вони залежать від соціального замовлення - вимог суспільства до освіти громадян. Проте при побудові педагогічної системи цілі конкретизуються на основі психолого-дидактичних знань.
У історії дидактичних учень є два погляди на цілі навчання. Перший стверджує, що метою є розвиток мислення, пам'яті і інших здібностей особи. Це отримало назву "Формальна освіта". Згідно другому, метою навчання є засвоєння основ наук, формування конкретних, потрібних в житті знань. Це мало назву " матеріальна освіта".
Сучасна дидактика вважає, що розвиток особистості не відбувається без освоєння знань. Тому цілі вивчення теми конкретизуються в наступних завданнях:
- забезпечення необхідного рівня засвоєння систематизованих знань про природу, суспільство, техніку, культуру, які зумовлять адаптацію учнів до подальшого навчання і життя;
- розвиток інтересів, здібностей, мислення, уваги, уяви, пам'яті, відчуттів, волі, пізнавальних і практичних умінь; завдання є чи не основним, оскільки розвинене мислення і інші здібності дозволяють випускникові поповнювати знання і удосконалювати себе;
- формування світогляду, етичних, естетичних і інших цінностей і якостей;
- формування здібностей до самоосвіти, потреби і умінь в самонавчанні, у використанні інформації і інформаційних технологій; це завдання важливе в умовах безперервної освіти, оскільки в сучасну епоху швидко застарівають знання і є необхідність в умінні і готовності постійно вчитися самостійно;
- формування знань про основи виробництва і організації праці в промисловості і управлінні, розвиток умінь користуватися технічними пристроями, зокрема електронними.
Типи навчання
Програмоване навчання – це кероване засвоєння учбового матеріалу, яке здійснюється за спеціально складеною покроковою повчальною програмою і реалізується за допомогою повчальних пристроїв або програмованих підручників. Програмований учбовий матеріал є серією порівняно невеликих порцій учбової інформації (кадрів, файлів, кроків), що подаються в певній логічній послідовності.
Модульне навчання. Модуль – це цільовий функціональний вузол, в якому об'єднані учбовий зміст і технологія оволодіння ним. Модульне навчання виникло як альтернатива традиційному навчанню, інтегруючи в собі все те прогресивне, що накопичене в педагогічній теорії і практиці. Найбільш повно основи модульного навчання розроблено і викладено П.Ю.Цявічене. Суть модульного навчання полягає в тому, що учень повністю самостійно (або з певною часткою допомоги) досягає конкретних цілей учення в процесі роботи з модулем. Педагог розробляє програму, яка складається з комплексу модулів і дидактичних завдань, що послідовно ускладнюються, забезпечуючи при цьому вхідний і проміжний контроль, що дозволяє учневі разом з вчителем здійснювати управління ученням. Зміст навчання представляється в закінчених самостійних комплексах (інформаційних блоках, засвоєння яких здійснюється відповідно до мети). Дидактична мета формулюється для навчаного і містить в собі не тільки вказівку не об'єм знання, але і на рівень його засвоєння. Модулі дозволяють перевести навчання на суб’єкт-суб’єктну основу, індивідуалізувати роботу з окремими учнями, дозувати індивідуальну допомогу, змінити форми спілкування вчителя і учня.
Проблемне навчання– це навчання, при якому учню знання не повідомляються в готовому вигляді, а отримуються тільки в процесі вирішення проблемних ситуацій.
Проблемна ситуація – це початковий момент розумового процесу учнів, усвідомлене утруднення, шляхи подолання якого необхідно знайти. Проблемне завдання (пізнавальне, пошукове завдання) – це завдання, спосіб виконання і результат якого учнем заздалегідь не відомі, але рівень їх підготовки дозволяє самостійно знайти спосіб його виконання і отримати відповідь.
1.2 Конспект лекцій по темі «Концентратори»
Hub чи концентратор - багатопортовий повторювач мережі з автосигментацією. Всі порти концентратора рівноправні. Отримавши сигнал від однієї з підключених до нього станцій, концентратор транслює його на усі свої активні порти. При цьому, якщо на якому-небудь з портів виявлена несправність, то цей порт автоматично відключається (сегментується), а після її усунення знову робиться активним. Обробка колізій і поточний контроль за станом каналів зв'язку зазвичай здійснюється самим концентратором. Концентратори можна використовувати як автономні пристрої або сполучати один з одним, збільшуючи тим самим розмір мережі і створюючи більш складні топології. Крім того, можливо їхнє з'єднання магістральним кабелем у шинну топологію. Автосегментація необідна для підвищення надійності мережі. Адже Hub, що змушує на практиці застосовувати зіркоподібну кабельну топологію, знаходиться в рамках стандарту IEEE 802.3 і тим самим зобов'язаний забезпечувати з'єднання типу моноканалу.
Призначення концентраторів - об'єднання окремих робочих місць в робочу групу в складі локальної мережі. Для робочої групи характерні такі ознаки: певна територіальна зосередженість; колектив користувачів робочої групи вирішує подібні задачі, використовує однотипне програмне забезпечення і загальні інформаційні бази; в межах робочої групи існують загальні вимоги щодо забезпечення безпеки і надійності, відбувається однаковий вплив зовнішніх джерел збурювань (кліматичних, електромагнітних і т.п.); спільно використовуються високопродуктивні периферійні пристрої; зазвичай містять свої локальні сервера, нерідко територіально розташовані на території робочої групи.
OSI. Концентратори працюють на фізичному рівні (Рівень 1 базової еталонної моделі OSI). Тому вони не чутливі до протоколів верхніх рівнів. Результатом цього є можливість спільного використання різних операційних систем (Novell NetWare, SCO UNIX, EtherTalk, LAN Manager і ін, сумісні з мережами Ethernet чи IEEE 802.3). Є, правда, певне 'тиск' на господаря мережі при використанні програм керування мережею: керуючі програми, як правило, використовують для зв'язку з SNMP устаткуванням протокол IP. Тому в частині керування мережею приходиться використовувати тільки цей протоколи і відповідно операційні оболонки на станціях керування мережею. Але це не дуже серйозний тиск, бо протокол IP є, напевно, самим популярним.
Усі концентратори мають такими характерними експлуатаційними ознаками:
• оснащені світлодіодними індикаторами, що вказують стан портів (Port Status), наявність колізій (Collisions), активність каналу передачі (Activity), наявність несправності (Fault) і наявність харчування (Power), що забезпечує швидкий контроль стану всього концентратора і діагностику несправностей;
• при включенні електроживлення виконують процедуру самотестування, а в процесі роботи - функцію самодіагностики;
• мають стандартний розмір по ширині - 19'';
• забезпечують автосигментацію портів для ізоляції несправних портів і поліпшення збереження мережі (network integrity);
• виявляють помилку полярності при використанні кабелю на крученій парі й автоматично переключають полярність для усунення помилки монтажу;
• підтримують конфігурації з застосуванням декількох концентраторів, з'єднаних один з одним або за допомогою спеціальних кабелів і stack-портів, або тонкої коаксіальної магістралі, включеної між портами BNC, або за допомогою оптоволоконного чи товстого коаксіального кабелю підключеного через відповідні трансивери до порту AUI, або за допомогою UTP кабелів, підключених між портами концентраторів;
• підтримують мовний зв'язок і передачу даних через один і той же кабельний джгут;
• прозорі для програмних засобів мережної операційної системи;
• можуть бути змонтовані і введені в дію протягом кількох хвилин.
Концентратори початкового рівня - 8-ми, 5-ти, рідше 12 ... 16-ти портові концентратори. Часто мають додатковий BNC, рідше AUI порт. Не забезпечує можливості керування ні через консольний порт (у виді його відсутності), ні по мережі (через відсутність SNMP модуля). Є простим і дешевим рішенням для організації робочої групи невеликого розміру.
Концентратори середнього класу - 12-ми, 16-ти, 24-х портові конентратори. Мають консольний порт, часто додаткові BNC і AUI порти. Цей тип концентраторів надає можливості для позасмугового управління мережею (out-of-band management) через консольний порт RS232 під керуванням якої-небудь стандартної термінальної програми, що дає можливість конфігурувати інші порти і зчитувати статистичні дані концентратора. Цей тип концентраторів позиціонують для побудови мереж у діапазоні від малих до середніх, які в подальшому будуть розвиватися і зажадають уведення програмного керування.
SNMP-керовані концентратори - 12-ми, 16-ти, 24-х і 48-ми портові концентратори. Їх відрізняє не тільки наявність консольного порту RS-232 для керування, але і можливість здійснення керування і збір статистики по мережі використовуючи протоколи SNMР / IР або IРХ. Власнику подібного hub-а стають доступними наступні збір статистики на вузлах мережі (концентраторах), її первинна обробка й аналіз: ідентифікуються головні джерела повідомлень / top talkers /, найбільш активні користувачі / heavy users /, джерела помилок і комунікаційні пари / communications pairs /. Ці типи концентраторів доцільно застосовувати для побудови LAN-мереж у діапазоні від середніх і вище, що безумовно будуть розвиватися. Ці мережі завжди вимагають програмного керування мережею, у тому числі вилученого.
BNC-концентратори або концентратори ThinLAN - багатопортовий повторювачі для тонких коаксіальних кабелів, використовуваних у мережах стандартів 10Base2. Вони мають у своєму складі порти BNC і, як правило, один порт AUI, часто підтримують SNMP протоколи. Вони, як і hub-и 10Base-T, сегментують порти (відключаючи при цьому не одну станцію, а абонентів усього лучачи) і транслюють вхідні пакети в усі порти. На кожен BNC-порт поширюються всі ті ж обмеження, що і на фрагмент мережі стандарту 10Base-2: підтримується робота сегментів тонкого коаксіального кабелю довжиною до 185 метрів на кожен порт, забезпечується до 30 мережних з'єднань на сегмент включаючи 'порожні T-коннектори ", якщо відбудеться порушення цілісності кабельного сегмента, цей сегмент виключається з роботи, але інша частина концентратора буде продовжувати функціонувати. Сфера застосування концентраторів даного типу - модернізація старих мереж стандарту 10Base2 з метою підвищення їх надійності, модернізація мереж, що досягли обмежень на застосування репітерів і не потребують частих змін.
10/100Hub-и з'явилися останнім часом. Якщо просто читати рекламу на них, то можна 'потрапити в засідку ". Справа в тому, що Hub не вміє буферізірованний пакети, а тому не вміє погоджувати різні швидкості. Тому, якщо до такого hub-у підключена хоча б одна станція стандарту 10Base-T, то всі порти будуть рабртать на швидкості 10. За чутками, вже існують hub-и, що підтримують дві швидкості одночасно. Я таких не зустрічав, але вважаю, що в цьому випадку словом 'hub' виробник називає якесь проміжне пристрій (щось середнє між hub-ом і switch-ом), як, наприклад, MicroLAN фірми Cabletron Systems.
Забезпечення таємності в мережах, побудованих з використанням концентраторів, досить невдячне заняття, тому що Hub по визначенню є широкомовним пристроєм. Але, при необхідності, Вам можуть бути доступні наступні засоби: блокування невикористовуваних портів, установка пароля на консольний порт, установка шифрування інформації на кожному з портів (деякі моделі мають цю можливість).
Постановка навчально-методичних цілей вивчення теми «Концентратори»
Таблиця 2.3
|
№ рівня |
Ціль (список дій) |
Еталони |
| Умови |
Результат |
Критерії оцінки |
| 1 |
Перелічити основні цілі вивчення теми «Загальні відомості концентратори» |
Знати й розуміти основні цілі вивчення теми |
Перерахування основні цілі вивчення теми |
4 - перераховані не всі цілі.
5-правильно перераховані всі основні цілі
|
| 2 |
Характеризувати мети вивчення теми «Загальні відомості про концентратори» |
Виконання дій першого рівня: правильно назвати основні цілі вивчення теми |
Повні характеристики основних цілей вивчення теми |
6- названі не всі цілі, охарактеризовані кілька цілей
7-названі всі цілі, частково охарактеризовані
8-правильно названі й охарактеризовані цілі
|
1.2 Аналіз базових умов навчання. Вибір способів актуалізації (формування) базових знань
Суттю базових знань є їх об'ємність. Вони є широкими концепціями в освіті і забезпечують зв'язок з актуальними потребами з погляду індивідів, такими як придбання професійних навиків і довічне навчання..
Таблиця 5 – Аналіз між темних зв'язків і вибір базового матеріалу
|
Найменування теми, розділу, підрозділу |
Перелік базового матеріалу |
Тип МТ-зв'язків |
Спосіб реалізації зв'язків |
Методи контролю |
Методи формування базових знань |
| Загальні відомості про концентратори |
Технічні засоби інформатизації |
Попередня з використанням знань із різних дисциплін |
Нагадування знань |
Усне опитування |
Розповідь-Пояснення (20 хвилин) |
| Інформатика |
Попередня з використанням знань, що виучені темою раніше |
Введення у фундаментальну дисципліну професійної термінології |
Письмовий контроль |
Розповідь пояснення (20 хвилин) |
| ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ: «особливості захисту інформації в персональних ЕОМ» (цілі захисту інформації, Особливості захисту інформації в персональних ЕОМ, забезпечення фізичної цілісності, попередження несанкціонованої модифікації.) |
Супутня з використанням знань які розглядаються в дисциплінах паралельних з даною дисципліною. |
Нагадування повторення |
Комбіноване опитування: усне опитування, письмове опитування. |
Розповідь - пояснення |
1.3 Проектування технології формування ООД, КД, ВД
Орієнтована основа дії включає:
образ кінцевого продукту або представлення про кінцевий результат. У теоретичному навчанні це - відповіді до завдань і задач, опис результатів, схеми, графіки, у практичному навчанні - зразки, моделі, деталі і т.і.,
об'єкт перетворення або матеріал для діяльності, її предмет. У теоретичному навчанні це - умови задач, завдань, питання, проблеми, що повинні бути вирішені, у практичному навчанні - заготівлі, матеріали, пристрої, які варто відремонтувати і т.і.,
засоби діяльності - те, за допомогою чого здійснюється дія В теоретичному навчанні це - опорні знання, відомі закони, закономірності, способи дії, формули для розрахунку, довідники, таблиці, у практичному навчанні - прилади, інструменти, верстати, технічні пристрої і т.і.
технологію діяльності - склад прийомів, послідовність операцій, представлених у формі карт, інструкцій, методики вибору, алгоритмів і т.і.
Орієнтаційна основа діяльності може мати різний склад перерахованих елементів і, відповідно до цього, - бути повною або неповною. При неповній ООД викладач показує технологію діяльності, не формуючи повного представлення про неї. Навчання відбувається методом “проб і помилок”. Такий тип навчання може бути доцільним при достатньому досвіді учнів, їхній здатності виконати дію при невеликій кількості “проб”. Повна ООД може бути представлена в конкретному або узагальненому виді. У першому випадку учневі задаються всі компоненти ООД у конкретному виді, наприклад: вказується або представляється конкретний матеріал, інструмент, пропонується послідовність дій і указуються вимоги до продукту або образ цього продукту. В другому випадку ООД формується в узагальненому виді, тобто спочатку формуються представлення про різні матеріали, способи їхньої обробки, устаткуванні для обробки, області використання і застосування, а потім, використовуючи ці відомості, учні самі вибирають матеріал, засоби і способи його обробки для одержання необхідного продукту.
Таблиця 1.3 – Вибір способів формування ООД, ВД та КД у тих, хто навчається
| Найменування теми |
Цілі навчання |
Методи та засоби формування |
| ООД |
ВД |
КД |
| Метод |
Засіб |
Метод |
Засіб |
параметри |
Метод |
Засіб |
параметри |
| 1. Визначення поняття «концентратори» |
Сформувати знання про поняття «концентратори» |
Розповідь |
Лекції |
Бесіда |
Запитання до бесіди |
поняття «концентратори» |
Опитування |
Дайте визначення поняттю «концентратори» |
поняття «концентратори» |
| 2. Види концентраторів |
Сформувати знання про Види концентраторів |
Розповідьдемонстрація плаката, пояснення |
Плакат із зображенням схем гібридного концентратора |
Бесіда, демонстрація |
Запитання до бесіди |
Види концентраторів |
Опитування |
Охарактеризуйте Види концентраторів, розкрийте їх відмінності |
Види концентраторів |
| 3. Особливості концентраторів |
Сформувати знання про «концентратори» |
Розповідь,
демонстрація плаката, пояснення
|
Плакат із зображенням схеми підключеня різних концентраторів |
Бесіда, демонстрація |
Запитання до бесіди |
«концентратори» |
Опитування |
Охарактеризуйте основні відмінності концентраторів |
концентратори |
| 4. Переваги концентраторів |
Сформувати знання про переваги концентраторів |
Розповідь |
Лекції |
Бесіда |
Запитання до бесіди |
концентратори |
Опитування |
Охарактеризуйте переваги «концентраторів» |
концентратори |
| 5. Недоліки концентраторів |
Сформувати знання про недоліки концентраторів |
Розповідь |
Лекції |
Бесіда |
Запитання до бесіди |
концентратори |
Опитування |
Охарактеризуйте недоліки концентраторів |
«концентратори» |
| 6. Застосування концентраторів |
Сформулювати умови застосування концентраторів |
Розповідь,
демонстрація плаката, пояснення
|
Плакат із зображенням гібридного концентратора |
Бесіда, демонстрація |
Запитання до бесіди |
концентратори |
Опитування, самостійна робота |
Охарактеризуйте умови застосування концентраторів |
«концентратори» |
1.4 Розробка бінарних дій викладача і учнів на уроці
Таблиця 1.4 - Розробка бінарних дій викладача й учнів на уроці «Загальні відомості про Концентратори»
| Структурні елементи уроку |
Дії викладача |
Дії тих, кого навчають, |
| 1.Організація початку роботи |
Вітання учнів, перекличка |
- Відповідають на вітання;
- готуються до заняття (дістають зошити, ручки)
|
| 2. Підготовка учнів до вирішення завдань уроку |
Викладач повідомляє тему уроку: «монтаж мереж», актуалізує знання, активізує опорні знання, активізує учнів, пояснює мету уроку: 1. Вивчити поняття концентратори 2. Розглянути відмінності видів концентраторів.
Викладач повідомляє про важливість вивчення даної теми
|
- Записують тему уроку;
- сприймають цілі уроку;
- усвідомлюють важливість і актуальність теми
|
| 3. Організація сприйняття й осмислення нової інформації |
Викладач починає виклад теми методом розповіді за наступним планом: (з демонстрацією плаката).
1. Визначення поняття концентратори
2.Відмінності видів концентраторів.
|
Учні прослухують, конспектують, запам'ятовують |
| 4. Організація здійснення способів діяльності |
Викладач просить показати на плакаті концентратор
Викладач припускає виконання учнями роботи, у ході якої потрібно дати відповіді на питання карток-завдань
|
Учні показують на плакаті концентратор виконують роботу |
| 5. Підведення підсумків |
Узагальнення вивченого: «На сьогоднішнім занятті ми вивчили особливості концентраторів, навчилися визначати їх по схемах» |
Ті, кого навчають, уважно слухають викладача |
| 6. Видача домашнього завдання |
Формулювання Д/З:
«На наступний урок потрібно підготувати реферат про види концентраторів»»
|
Учні підбирають літературу згідно теми реферату. |
ВИСНОВКИ
Як показують наукові дослідження, сьогодні величезна кількість дітей стикається з проблемами в процесі навчання. Напруга і стрес, породжувані цим процесом, позначаються навіть на дуже маленьких дітях. Кожен день дітям доводиться справлятися з труднощами в міжособистісних відносинах, в навчальному плані та ін. Одним словом, формування здорового ставлення до навчальної середовищі - це щоденний виклик для всіх дітей. Але існує певна категорія дітей, які відчувають труднощі в процесі проходження інструкцій, читання, письма, а також у процесі виконання будь-якої іншої задачі, пов'язаної з навчальним процесом. Це, у свою чергу, перешкоджає нормальному розвитку дитини і, в кінцевому рахунку, стає предметом насмішок ровесників, незмінно призводить до низької самооцінки та інших негативних наслідків. Очевидно, що діти, що опиняються в такій ситуації, відчувають певні, так звані 'труднощі у навчанні ". Вам відведена настільки важлива роль - роль педагога тому саме ви повинні взяти активну участь у вирішенні проблеми і допомогти учневі справитися з труднощами в навчанні.
Учні які стикаються з труднощами в процесі навчання, більше, ніж хто-небудь, потребують підтримки, розумінні й терпінні з боку педагога. Педагог єдина людина (не рахуючи батьків), який може допомогти дитині впоратися з проблемами і подолати всі труднощі, що виникають а ході освіти.
концентратор проектування викладач навчання
Список використаної літератури
1. Барбина Е. Теоретико-методологические основы профессиональной подготовки / Е. Барбина. – Херсон: Айлант, 2001. – 70 с.2. Беспалько В. П., Татур Ю.Г. Системно-методическое обеспечение
учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов: учеб.-метод, пособие / В.П. Беспалько, Ю.Г. Татур. — М.: 1989. — 144 с.3. Гуревич Р.С., Шестопалюк О.В., Коломієць А.М. Природничо-математична і технічна освіта в структурі професійної підготовки фахівця XXI століття. Edukacia Techniczna i Informatyczna. - Tom 1. Pod redakcja Jolanty Wilsz. - Wydawnictwo Akademii im.Jana Dlugosza w Czestochowie, 2006. - s.173 - 181.
4. Игнатенко О.Г. Постановка цели учебной деятельности// Актуальные проблемы социогуманитарного знания. Сборник научных трудов. Выпуск XXVIII. - М.: Прометей, 2005. - с.89-96 (0,44 п.л.).
5. Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения: Учебник для инженеров-педагогов, преподавателей спецдисциплин системы профессионально-технического и высшего образования – Х.: ЧП „Штрих”, 2003. – 480с.
6. Коваленко О.Е. Методика професійного навчання: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Нар. укр. акад. – Х.: Вид – во НУА, 2005. - 360 с.
7. Коваленко О.Е., Шматков Є.В. Методика професійного навчання. Тестові завдання для самостійної роботи: Навчальний посібник для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей – Х., 2005. – 439с.
|
