Контрольна робота
«Перспективи впровадження, технологія застосування процедури електронного декларування у Держмитслужбі України»
Вступ
Прогрес, свідком якого є новітні технології та стандарти, вимагає вдосконалення державою всіх сфер її діяльності: технічної, соціальної, культурної, та, зокрема, митної діяльності держави, яка є невід’ємною частиною економічної системи.
Важливим питанням у митній справі є питання пов’язані з її вдосконаленням. До них належить також важливе питання з приводу електронного митного декларування, що допомагає спрощити процес декларування взагалі.
Необхідно визначитися з питаннями, які переваги та особливості має електронне декларування, що сприяє його запровадженню та використанню в багатьох державах Європи.
електронний декларування митний запровадження
1. Поняття електронного декларування в митній справі
Електронне декларування – запровадження нових технологій митного оформлення – электроного декларуванння є одним із домінуючих напрямків діяльності митних органів держави а також одним кроком до переходу митних органів на работу за міжнародним стандартом. Використання такої системи сприяє полегшенню митних процедур, дозволяє максимально прискорити строки проходження вантажів через митницю і одночасно підвищити ефективність митного контролю. На сьогодні в митній для учасників зовнішньоекономічної діяльності створюються всі умови для спрощення и максимального прискорення митного оформлення товарів. [3, с. 22–23]
Експеримент з електронного декларування запроваджувався, починаючи з дня набрання чинності наказом (через п'ять днів після його офіційного опублікування в «Офіційному віснику України» №46 за 2004 р.). Місцем проведення експерименту було визначено Північну, Київську, Дніпровську, Західну, Подільську, Чорноморську, Кримську, Донбаську, Східну регіональні та Бориспільську і Севастопольську митниці. А, як наголошувалося, з 14 грудня 2004 р. набуло чинності розпорядження Держмитслужби, відповідно до якого компанії можуть надавати митну декларацію в електронному вигляді. Власне до реалізації експерименту щодо електронного декларування приступили ще 14 вересня минулого року, однак, належним чином вдалося підготувати лише дев'ять регіональних митниць.
Загалом проведення даного експерименту дало можливість митникам скласти орієнтовний список підприємств-претендентів, з якими можливе підписання договору на право надання необхідної для декларування документації в електронному вигляді. Наразі претендентами на підписання договору на право електронного декларування є близько 70 українських підприємств – суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Врешті-решт, ніхто і не заперечує проти того, що введення електронного декларування значно спростить процедуру декларування й скоротить час її проходження, тому що митні брокери отримають можливість надавати необхідну документацію електронною поштою.
Сьогодні важко переоцінити, наскільки важливою для держави та її громадян є ефективна організація роботи митної системи. І слід віддати належне митникам, з кожним роком вони працюють результативніше, а нарікань на їхню роботу стає дедалі менше. За останні роки більш як удвічі зросли обсяги перерахувань до держбюджету, при цьому чисельність українських митників не змінилася, а митні процедури з року в рік спрощуються та дедалі більше відповідають євростандартам. Звичайно, це є досить позитивним моментом, але і певні проблеми такої «європеїзації» все ж таки коли-не-коли, а виникають. Так, із 21 грудня 2004 р. Набули чинності зміни до Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України. Відтепер подання при імпорті вантажно-митної декларації (далі – ВМД) країни експорту є обов’язковим для підтвердження митної вартості. Тобто, на думку експертів, це фактично означає, що через завеликі податки українська митниця не довіряє українським імпортерам. У принципі ще постановою Кабміну від 3 листопада 2004 р. №1480 «Про внесення змін до Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України», ВМД країни відправлення віднесена до документів, які в обов’язковому порядку подаються декларантом до митниці для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів (п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України), тоді як раніше подання експортної ВМД здійснювалось б в як додатковий документ та лише на вимогу митниці, якщо обов’язкових документів було недостатньо для визначення митної вартості (п. 15 Порядку).
Митне оформлення і митний контроль товарів і транспортних засобів здійснюються з використанням автоматизованої інформаційної системи обробки відомостей в електронній формі (АІС). Інформаційна взаємодія в рамках АІС між підсистемами декларанта і митного органу здійснюється з використанням повідомлень в електронній формі, засвідчених ЕЦП (авторизовані повідомлення). [3, с. 24]
2.
Переваги електронного декларування, що обумовлюють необхідність його запровадження
Головна перевага електронного декларування – безпаперова технологія, що дозволяє спростити і прискорити митне оформлення, мінімізувати накладні витрати. Важливо і те, що за допомогою електронного декларування імпортер безпосередньо не спілкується з митним інспектором. Декларант, маючи доступ до вузла обробки інформації, заповнює митну декларацію, забезпечує її електронно-цифровим підписом, вводить інші необхідні відомості і направляє всю цю інформацію у вигляді авторизованого повідомлення на адресу регіонального митного органу.
Наявність цифрового підпису припускає, що дані відомості мають юридичну силу. Одержавши від учасника зовнішньоекономічної діяльності (ВМД) електронну декларацію, митний інспектор перевіряє заявлені відомості і ухвалює рішення про випуск товару у вільний обіг.
На першому етапі розвитку цієї системи до електронного декларування будуть допущені лише ті учасники ВМД, які володіють певними програмними і апаратними засобами. Як підкреслили в прес-службі, крім того, вони повинні бути законопомірними імпортерами з «чистою» митною «історією», строго дотримувати митне і податкове законодавства. [3, с. 19]
Дуже вдалим щодо переваг електронного декларування є вислів
заступник керівника Федеральної митної служби Росії Леонід Лозбенко:
Головна задача – створення сприятливого поясу навколо меж РФ, але це можливо тільки в тому випадку, якщо колеги в країнах, що граничать з РФ, використовуватимуть той же інструментарій, який використовує російська митна служба», – відзначив Л. Лобзенко. При цьому, якщо говорити про інструментарій, то російська митниця поки готова тільки для попереднього отримання інформації. «Але сама по собі попередня інформація питання не вирішує. І реально цей механізм запрацює тільки за умови, що системи управління ризиками в двох країнах будуть або ідентичними, або схожими», – переконаний Л. Лобзенко. Він пояснив, що перед виходом вантажу країна-імпортер повинна одержати інформацію про категорію вантажу. У випадку якщо товар представляє певні ризики, дається доручення в митну службу країни-експортера провести контрольні заходи.
Також показовим є такий реальний факт:
Завдяки сучасним інформаційним технологіям ми поступово введемо електронне декларування товарів, якщо раніше оформлення однієї машини на межі продовжувалося 25 – 30 хвилин, то по новій схемі на це піде не більш 2 – 3. Всю необхідну інформацію від суб'єктів господарювання наперед одержуватимемо по електронній пошті, оброблятимемо її. На терміналі співробітник митниці лише звірить необхідні дані і дасть дозвіл на проїзд. [4]
Технологія електронного декларування дозволила скоротити час митного оформлення декларації до 50 хвилин. Раніше ця процедура займала до 1 діб. Також перевагою системи електронного декларування, вживаного в ЦЕТ, є відсутність необхідності уявлення разом з електронною декларацією яких-небудь документів. Спілкування декларанта з інспектором митниці здійснюється по електронних каналах зв'язку в режимі реального часу.
Сьогодні 28 митних постів, оснащених відповідним устаткуванням, застосовують електронне декларування. [4, с. 12–13]
3. Умови застосування електронної ВМД
З метою прискорення товарообігу, скорочення часу митного оформлення, а також для запровадження безпаперових технологій митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів відповідно до наказу Держмитслужби від 15 вересня 2004 р. за №671 затверджені Тимчасові правила митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів (далі – Правила), що декларуються з поданням вантажної митної декларації в електронній формі, та запроваджується експеримент з використання електронної форми декларування. Правила визначають особливості проведення митного контролю й митного оформлення під час декларування в електронній формі товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до установленого порядку, шляхом подання вантажної митної декларації в електронній формі (ЕВМД), зокрема, у випадках декларування товарів і транспортних засобів із застосуванням загальної вантажної митної декларації.
Упродовж четвертого кварталу 2004 р. низка вітчизняних підприємств вперше змогла оформити експортні операції за допомогою електронної вантажної митної декларації. Планувалося, що в разі, якщо ефективність цього, чергового, спрощення митного оформлення підтвердиться, така форма роботи з суб'єктами ЗЕД буде переведена на постійну основу. До речі, такий експеримент спочатку мав тривати до 31 січня ц.р., проте листом Держмитслужби від 2 січня ц.р. (згідно з дорученням Кабміну від 17 січня 2005 р. №68695/73/1–03) термін дії експерименту з використання електронної форми декларування продовжено до… 1 липня ц.р., тобто до обов‘язкового введення ЕВМД по всій території ЄС.
Загалом електронна форма декларування товарів хоча і передбачалася Положенням про вантажну митну декларацію (постанова Кабміну №574), проте досі в Україні не застосовувалась, позаяк не існувало законодавчих підстав для застосування електронного документообігу, однак, із прийняттям законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронний цифровий підпис» такі підстави були створені. Починаючи з 14 грудня минулого року, Держмитслужба, нарешті, ініціювала проведення експерименту з використання електронної форми декларування, головною метою якого є відпрацювання на практиці процедури митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів за допомогою ЕВМД, проаналізувати реалії існуючої практики та доопрацювати знайдені суперечності. Скажімо, досвід наших сусідів засвідчив кілька проблемних моментів при запровадженні електронного декларування. Передусім, це несумісність програмного забезпечення декларантів та митних органів, недосконалість системи обміну інформацією між декларантами та митними органами, а також обмеженість пропускної спроможності комп'ютерних мереж.
Врешті-решт, слід сказати, що Держмитслужба врахувала цей досвід, тому що було проведено певну підготовчу роботу: на митницях, в яких наразі проводиться експеримент, модернізовано системи комунікацій, оновлено електронно-обчислювальну техніку, розроблено відповідне програмне забезпечення. До речі, особлива гордість митників – програми забезпечення модифікації електронного документу за криптографічним алгоритмом (електронний цифровий підпис) на базі програми криптографічного захисту інформації «Автограф». Кожний митний орган надаватиме цей програмний продукт учасникам експерименту, тож питання несумісності обладнання буде знято.
Щодо власне експерименту, то, по-перше, він стосуватиметься лише експортних операцій, по-друге, взяти в ньому участь зможуть далеко не всі підприємства, і по-третє, далеко не всі митниці.
Щодо електронної ВМД, то вона може застосовуватись, якщо: 1) товари і транспортні засоби вивозяться за контрактами, які передбачають оплату таких товарів і транспортних засобів винятково в грошовій формі; 2) визначення митної вартості товарів і транспортних засобів здійснюється за ціною договору щодо товарів і транспортних засобів, які експортуються; 3) експортуються товари власного виробництва; 4) всі необхідні для митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів документи можуть бути представлені в електронному вигляді. Зауважимо, що у разі відсутності першої, другої чи третьої умови митне оформлення товарів і транспортних засобів здійснюється у звичайному порядку. За відсутності ж четвертої умови митний орган наступного робочого дня повідомляє декларанта про скасування реєстрації ЕВМД і пропонує подати нову декларацію або підтверджує можливість подання паперових примірників документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення у той само день.
Водночас, ЕВМД не може застосовуватись, якщо: при експорті (вивезенні) товарів і транспортних засобів застосовуються заходи нетарифного регулювання (квотування, ліцензування, сертифікація); керівники та інші працівники підприємства-експортера, що бере участь у експерименті, протягом двох років, що передують моменту проведення експерименту, порушували законодавство України з питань митної справи під час виконання ними трудових обов'язків. [3, с. 26]
4. Запровадження електронного декларування в Україні
Загалом електронна форма декларування товарів хоча і передбачалася Положенням про вантажну митну декларацію (постанова Кабміну №574), проте досі в Україні не застосовувалась, позаяк не існувало законодавчих підстав для застосування електронного документообігу, однак, із прийняттям законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронний цифровий підпис» такі підстави були створені. Починаючи з 14 грудня минулого року, Держмитслужба, нарешті, ініціювала проведення експерименту з використання електронної форми декларування, головною метою якого є відпрацювання на практиці процедури митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів за допомогою ЕВМД, проаналізувати реалії існуючої практики та доопрацювати знайдені суперечності. Скажімо, досвід наших сусідів засвідчив кілька проблемних моментів при запровадженні електронного декларування. Передусім, це несумісність програмного забезпечення декларантів та митних органів, недосконалість системи обміну інформацією між декларантами та митними органами, а також обмеженість пропускної спроможності комп'ютерних мереж. [7]
Експеримент з електронного декларування запроваджувався, починаючи з дня набрання чинності наказом (через п'ять днів після його офіційного опублікування в «Офіційному віснику України» №46 за 2004 р.). Місцем проведення експерименту було визначено Північну, Київську, Дніпровську, Західну, Подільську, Чорноморську, Кримську, Донбаську, Східну регіональні та Бориспільську і Севастопольську митниці. А, як наголошувалося, з 14 грудня 2004 р. набуло чинності розпорядження Держмитслужби, відповідно до якого компанії можуть надавати митну декларацію в електронному вигляді. Власне до реалізації експерименту щодо електронного декларування приступили ще 14 вересня минулого року, однак, належним чином вдалося підготувати лише дев'ять регіональних митниць.
В ЗУ «Про Загальнодержавну програму впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису» явно відображена мета та результати впровадження електронного декларування, зокрема можна навести таку положення:
Основними завданнями Програми є:
· удосконалення нормативно-правової бази у сфері надання послуг електронного цифрового підпису, електронного документообігу та архівного зберігання електронних документів;
· створення організаційно-технічних умов для впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису в діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
· стимулювання державою підприємств, установ та організацій, які впроваджують електронний документообіг з використанням електронного цифрового підпису;
· популяризація знань про електронний документообіг та електронний цифровий підпис серед державних службовців, працівників суб’єктів господарювання та населення.
Виконання Програми здійснюється за такими основними напрямами:
· розроблення нормативних документів для впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису;
· проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт з підготовки стандартів та технічних документів у сфері послуг електронного цифрового підпису, електронного документообігу та архівного зберігання електронних документів;
· впровадження в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису.
· Виконання Програми дасть змогу:
· підвищити оперативність та ефективність роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, посилити їх взаємодію з юридичними і фізичними особами;
· забезпечити відкритість і гласність у прийнятті рішень;
· скоротити час, необхідний для реалізації громадянами України своїх конституційних прав і обов’язків;
· сприяти підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної економіки;
· спростити процедуру укладення договорів, сертифікації товарів, ліцензування, сплати податків, здійснення експортно-імпортних, митних і транспортних операцій;
· удосконалити технологію роботи з документами. [1, розділ 2,4]
Сьогодні важко переоцінити, наскільки важливою для держави та її громадян є ефективна організація роботи митної системи. І слід віддати належне митникам, з кожним роком вони працюють результативніше, а нарікань на їхню роботу стає дедалі менше. За останні роки більш як удвічі зросли обсяги перерахувань до держбюджету, при цьому чисельність українських митників не змінилася, а митні процедури з року в рік спрощуються та дедалі більше відповідають євростандартам. Звичайно, це є досить позитивним моментом, але і певні проблеми такої «європеїзації» все ж таки коли-не-коли, а виникають. Так, із 21 грудня 2004 р. Набули чинності зміни до Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України. Відтепер подання при імпорті вантажно-митної декларації (далі – ВМД) країни експорту є обов’язковим для підтвердження митної вартості. Тобто, на думку експертів, це фактично означає, що через завеликі податки українська митниця не довіряє українським імпортерам. У принципі ще постановою Кабміну від 3 листопада 2004 р. №1480 «Про внесення змін до Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України», ВМД країни відправлення віднесена до документів, які в обов’язковому порядку подаються декларантом до митниці для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів (п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України), тоді як раніше подання експортної ВМД здійснювалось б в як додатковий документ та лише на вимогу митниці, якщо обов’язкових документів було недостатньо для визначення митної вартості (п. 15 Порядку). Цей документ подається митниці та зазначається у гр. 44 ВМД під кодом «0023».
Важливим для українських експортерів та імпортерів є і те, що подається саме первинна експортна декларація («у разі ввезення на митну територію України товарів, які в країні відправлення не були поміщені в митні режими, що не передбачають сплату податків»), тобто якщо імпортний товар на шляху в Україну розміщувався на митних ліцензійних складах, вільних економічних зонах та інших територіях з особливим митним режимом, який не вимагає сплати податків при ввезенні, ВМД на вивезення товарів із цих територій не можуть бути використанні для підтвердження митної вартості.
Зрозуміло, що все це необхідно митникам для запобігання напівлегальним схемам заниження митної вартості, коли товар вивозився з країни експорту (оформлюється первинна експортна ВМД) на митні ліцензійні склади в країни суміжні з Україною (оформлюється ВМД імпорт на склад без сплати податків), після чого на цих складах відбувався їх фіктивний перепродаж (як правило, із заниженням вартості), а вже на підставі нового договору та нових інвойсів товар з цього складу експортувався в Україну (оформлюється або експортна ВМД зі складу або транзитна ВМД залежно від країни). Тепер для підтвердження митної вартості в Україні приймається лише первинна експортна ВМД, а не експортна ВМД зі складу або транзитна ВМД. Однак зрозуміло і те, що даний порядок недосконалий. На сьогодні більшість економічно розвинених країн використовують електронні форми декларування, практично без оформлення паперових примірників ВМД. Зараз у повному обсязі така форма митного оформлення реалізована в США, Канаді та Ізраїлі. З 1 липня ц.р. декларування товарів у країнах ЄС також здійснюватиметься винятково в електронному вигляді. Відтак, виникнуть значні проблеми з отриманням у цих країнах паперових примірників ВМД, які вимагає лише українська митниця.
Що робити у випадку, коли нема або неможливо отримати паперовий примірник експортної ВМД? Згідно з листом Держмитслужби від 23 грудня 2004 р. №25/4–14–36/15098-ЕП, у разі відсутності ВМД країни відправлення декларант подає лист, в якому зазначаються причини неможливості її подання. Проте які це матиме наслідки? Точно відповісти на це запитання наразі не може ніхто. Відтепер митниця має право (за відсутності експортної ВМД) відмовити приймати той чи інший метод митної оцінки товарів (визначений ст. ст. 266–273 Митного кодексу України), який обраний декларантом. Тобто, наприклад, декларант визначив митну вартість шляхом застосування методу оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1), відповідно до ст. 267 Митного кодексу України, простіше: за наявними комерційними та товаросупровідним документами (найбільш популярний та простий метод). На підставі п. 18 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, митниця (за відсутності експортної ВМД) має право не погодитись з декларантом і визначити митну вартість самостійно на підставі методів за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2) або за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3), тобто на підставі цінової інформації Держмитслужби, що на практиці завжди обертається збільшенням митної вартості та, відповідно, суми платежів належних до сплати.
Розв‘язати такі проблемні питання почасти не можна жодним іншим методом як шляхом спроб та помилок, що і призводить до появи певних експериментів, одним із яких і є запровадження електронної форми декларування, яка, до речі, повинна заповнити прогалини у взаємодіях нашої митниці із закордонними.
5. АІС – основа електронного декларування
Митне оформлення і митний контроль товарів і транспортних засобів здійснюються з використанням автоматизованої інформаційної системи обробки відомостей в електронній формі (АІС). Інформаційна взаємодія в рамках АІС між підсистемами декларанта і митного органу здійснюється з використанням повідомлень в електронній формі, засвідчених ЕЦП (авторизовані повідомлення).
Власне декларування товарів і транспортних засобів з використанням ЕВМД здійснюється у такому порядку. Декларант після представлення митному органу товарів і транспортних засобів у терміни, встановлені законодавством України, формує з використанням підсистеми декларанта ЕВМД, накладає на них ЕЦП і передає у вузол обробки інформації митного органу. ЕВМД заповнюється відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, Порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів, і Порядку заповнення граф періодичної митної декларації. У вузлі обробки інформації митного органу в автоматичному режимі перевіряється дійсність ЕЦП декларанта і проводиться форматно-логічний контроль (ФЛК) відповідності ЕВМД структурі й формату даних, установлених Держмитслужбою України, у результаті якого ЕВМД приймається або не приймається для подальшої обробки.
У подальшому, у разі успішного проходження ФЛК, вузол обробки інформації митного органу реєструє ЕВМД, із присвоєнням унікального номера (реєстраційний номер ЕВМД присвоюється інформаційною системою з метою ідентифікації відомостей, що подаються декларантом, і не збігається з реєстраційним (довідковим) номером ВМД, що присвоюється митним органом). Для декларанта формується повідомлення, яке містить зазначений номер, або перелік помилок у разі неуспішного проходження ФЛК. У свою чергу, уповноважена посадова особа митного органу за результатами перевірки ЕВМД приймає рішення про необхідність і форму митного огляду товарів і транспортних засобів, а також про необхідність представлення додаткових документів. Прийняте рішення щодо необхідності представлення додаткових паперових примірників документів доводиться до відома декларанта за допомогою авторизованого повідомлення.
Таким чином, уповноважена посадова особа митного органу після завершення митного оформлення й ухвалення рішення про випуск товарів і транспортних засобів відповідно до заявленого митного режиму здійснює таке: проставляє відповідні відмітки в ЕВМД за допомогою автоматизованого робочого місця митного контролю і митного оформлення (АРМ МКМО); передає ЕВМД з АРМ МКМО у вузол обробки інформації митного органу; за допомогою програмних засобів вузла обробки інформації підтверджує завершення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів ЕЦП, роздруковує ЕВМД на бланках уніфікованого адміністративного документа, виготовлених за допомогою комп'ютера, і проставляє в графі «В» основного й додаткових аркушів ВМД відбитки особистої номерної печатки, завіряє їх особистим підписом та вчиняє запис «Електронне декларування». Роздрукований примірник ЕВМД застосовується для отримання зобов'язання від особи, що приймає задекларовані товари до перевезення, щодо доставки цих товарів і транспортних засобів у митницю призначення.
Зберігання ЕВМД здійснюється у вузлі обробки інформації митного органу без права внесення змін до неї. Зберігання ж паперового примірника ЕВМД, а також паперових примірників документів, представлених декларантом під час митного оформлення, здійснюється відповідно до вимог Порядку.
Слід також зауважити, що для організації декларування товарів і транспортних засобів у електронній формі митний орган доводить до відома декларанта вимоги до апаратних, системних, мережевих і телекомунікаційних засобів, програмного забезпечення, засобів захисту інформації, необхідні для організації підсистеми декларанта і забезпечення інтерфейсу з підсистемою митного органу, а також передає декларанту для встановлення програмне забезпечення, експлуатаційну документацію для організації взаємодії підсистеми декларанта з підсистемою митного органу. Декларант, в свою чергу, для організації декларування в електронній формі призначає осіб, відповідальних за здійснення електронного обміну даними з митним органом (зокрема, адміністратора підсистеми декларанта і користувачів ЕЦП), із представленням у митний орган копій документів, що підтверджують призначення і повноваження зазначених осіб, отримує відповідно до технологічної схеми та вимог Тимчасових правил сертифікат ключа, а також самостійно комплектує підсистему декларанта необхідними апаратними, системними, мережевими і телекомунікаційними засобами, програмним забезпеченням, засобами захисту інформації відповідно до рекомендацій митного органу.
Стосовно кінцевої мети декларування – пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, то вона якраз і здійснюється на підставі оформленої ЕВМД, при цьому у справах митного органу, який здійснив пропуск, залишається роздрукована посадовою особою цього митного органу ВМД на бланку уніфікованого адміністративного документа, виготовленого за допомогою комп'ютера (у графі «А» основного аркуша ВМД посадова особа, яка здійснила пропуск товарів і транспортних засобів, проставляє відбиток особистої номерної печатки, особистий підпис і вчиняє запис «Електронне декларування»).
Висновок
Аналіз практики роботи митних служб у країнах Європи засвідчує, що з року в рік вони поступово відходять від фіскальних функцій і дедалі більше уваги приділяють створенню максимально сприятливих умов для розвитку зовнішньої торгівлі, а також захисній роботі. Ці кроки є об’єктивним наслідком створення прозорого митного законодавства, контрольованого ринку та прозорої роботи підприємств у цих державах. Останні події, зокрема стосовно електронного декларування, також свідчать, що українська держава також рано чи пізно прийде до цього.
Таким чином, чергове спрощення митного контролю та митного оформлення шляхом застосування електронних ВМД, наблизить митні процедури в Україні до європейських та світових стандартів та значно полегшить роботу законослухняним суб'єктам ЗЕД. Щодо митної справи, то системне спрощення процедур митного контролю перекладає увагу митних органів у бік вибіркового контролю товарів. При цьому особливого значення набувають аналіз та управління ризиками. Активна робота в цьому напрямі спеціалістів відповідних департаментів та спеціалізованих митних установ Держмитслужби забезпечить ефективність застосування електронного декларування.
Експеримент з електронного декларування товарів проводиться і в Російській Федерації. На відміну від Латвії, тут під спрощене оформлення підпадають тільки ті товари, які ввозяться за угодами, що передбачають винятково грошову форму розрахунків, а визначення митної вартості відбувається за ціною угоди. Примірники митної декларації обов'язково роздруковуються митним органом, й у десятиденний термін завіряються печаткою та особистим підписом декларанта. Ці роздруковані примірники розподіляються в установленому законом порядку. Електронне декларування товарів не звільняє їх від митного контролю.
Зручність такої форми митного оформлення вже давно перевірена світовим досвідом. Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіото, 1973) та Митним кодексом Європейського Співтовариства передбачається подання декларації в електронному вигляді. Більше того, приміром, Латвійська Республіка, готуючись до вступу до ЄС та адаптуючи своє митне законодавство до європейського, ввела цю норму. З дозволу митного органу декларант передає ВМД електронним способом, надсилаючи їх за допомогою спеціально для цього розроблених автоматизованих систем. Усі відомості кодуються й завіряються електронним підписом декларанта. В разі сумнівів чи з будь-яких інших причин інспектор митниці може зобов'язати його представити в установленому порядку письмову декларацію на папері. Якщо ж ніяких зауважень електронна ВМД не викликала, то митниця повідомляє, знову ж таки в електронній формі, декларанта про завершення оформлення та випуск товарів у вільний обіг. До речі, у разі потреби декларант може отримати роздруковану та завірену декларацію, за якою митне оформлення вже завершене.
електронний декларування митний запровадження
Список літератури
1. ЗУ «Про Загальнодержавну програму впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису».-ВВР від 2006 р.
2. ЗУ «Про електронний цифровий підпис». – ВВР від 2003 р.
3. Дмитрий Черняк «
Завершення прцедури митного оформлення». // Митна справа.-2004 р.
4. Козлов Сергій «Електронне декларування: ризикована необхідність» // «Юридична газета».-2006 р.
5. http://internet.cnews.ru/
6. http://safe.cnews.ru/
7. http://rnd.cnews.ru/
|
