Курсовая работа: Облік операцій комерційного банку

Зміст

Вступ____________________________________________________ 3

1. Касова робота та облік прибуткових касових операцій______________ 4

1.1 Організація касової роботи в комерційних банках України_____ 4

1.2 Документація, документообіг та облік прибуткових

касових операцій __________________________________________ 7

1.3 Облік і контроль видаткових касових операцій ______________12

1.4 Порядок здійснення операцій вечірніми касами та ревізія

каси_____________________________________________________ 16

2. Основні положення про підготовку прогнозів оборотів_____________ 26

2.1 Порядок підготовки та розробки прогнозів касових оборотів __ 26

2.2 Складання прогнозних розрахунків касових оборотів

за окремими статтями ______________________________________29

3. Особливості аудиту в банківській діяльності ______________________38

3.1 Вимоги Національного банку України _____________________ 38

3.2 Важливі питання аудиту КБ______________________________ 39

Висновки ________________________________________________ 41

Список використаної літератури _____________________________42

Вступ

У даній роботі буде розглянуте питання з дисципліни облік та аудит в банках, але неможливо розглядати таке важливе питання без вступного слова, у якому йде мова про загальний облік операції комерційного банку.

Банківські операції відображаються в балансі відповідно в актив­ній і пасивній його частинах.

Баланс банку дає змогу отримати загальні дані про стан коштів банку, про розміщення цих коштів (актив), а також про джерела їх утворення(пасив).

Пасивні операції - це операції, пов'язані з формуванням банківських ресурсів. Вони відіграють первинну й вирішальну роль щодо активних операцій, для яких необхідною умовою є достатність ресурсів. Саме в результаті пасивних операцій банки отримують додаткові ліквідні кошти. Банківські ресурси - це сукупність коштів, що знаходяться їв розпорядженні банків і використовуються ними для проведення активних операцій. Відповідно до джерел формування кошти комерційного банку поділяють на власні й залучені.

Дана робота, її питання є дуже актуальними та привабливими для дискусії. Тому, що у наш час, у час коли Україна виходить на міжнародну арену Європейського співтовариства, вона як самостійна держава повинна мати розвинуту й також самостійну банківську систему.

Дана робота містить 43 сторінки друкованого тексту, 5 таблиць, та у кінці роботи надається список використаної літератури.

1. Касова робота та облік прибуткових касових операцій

1.1 Організація касової роботи в комерційних банках України

Специфіка здійснення комерційними банками операцій з розра­хунково-касового обслуговування клієнтів полягає в тому, що, не­зважаючи на інтенсивний розвиток сучасних платіжних технологій та форм безготівкових розрахунків, левова частка в грошовому забезпеченні господарського обороту суб'єктів підприємницької діяльності продовжує припадати на готівкові кошти. Ось чому банки, що прагнуть надавати комплексні банківські послуги, по­винні забезпечити якісне виконання всіх необхідних операцій з ка­сового обслуговування фізичних та юридичних осіб.

Касове обслуговування - це сукупність банківських операцій з прийняття готівкових коштів від клієнтів і зарахування їх на відпо­відні банківські рахунки та видання з клієнтських рахунків через касу банку готівкових коштів згідно з розпорядженням клієнтів на цілі, передбачені чинним законодавством.

Організація касової роботи комерційних банків регламентуєть­ся Національним банком України за його Інструкцією про касові операції в банківських установах, затвердженою постановою Правління НБУ № 337 від 14.08.2003 р. Ця Інструкція визначає порядок і вимоги щодо здійснення банками, їхніми філіями та відділеннями касових операцій в національній та іноземній валютах, регулює взаємовідносини банків із територіальними управліннями національного банку, іншими банками та клієнтами з цих питань. Операції з обслуговування готівково-грошового обороту клієн­тів здійснюються через операційні каси банків.

Структуру операційної каси і чисельність касових працівників, а також потребу встановлення банкоматів банк визначає самостійно.

Робочі місця касових працівників, які здійснюють приймання та оброблення готівки, мають бути обладнані приладами для контро­лю захисних елементів банкнот. Крім того, робоче місце з прий­мання готівки має бути обладнане так, щоби клієнт міг спостеріга­ти за перерахуванням готівки.

До складу операційних кас долучаються прибуткові та видаткові каси. Прибуткові каси, своєю чергою, можуть поділятися на денні та вечірні. Денні каси приймають готівкові кошти протягом операцій­ного дня банку. Ці кошти того ж дня повинні бути зараховані банком на рахунки клієнтів. Для обслуговування клієнтів, які здійснюють го­тівкові розрахунки у пізніші вечірні часи, банки відкривають вечірні каси, які приймають готівкові кошти від клієнтів після закінчення операційного дня. Кошти, що надходять до вечірніх кас, повинні бу­ти зараховані на рахунки клієнтів наступного дня. Залишок грошей в операційній касі обмежений граничним розміром, що визначаєть­ся за погодженням з Національним банком України залежно від об­сягу готівкового обороту банку та умов його роботи.

Для зберігання готівки, бланків суворої звітності та інших цін­ностей і документів в установі банку відводиться спеціальне примі­щення - грошове сховище. У сховищі повинні бути окремі сейфи, металічні шафи, стелажі й возики, які замикаються на ключ поса­довою особою, відповідальною за схоронність готівки та ціннос­тей у сховищі банку.

Облік прийнятих у сховище грошових білетів, монет та інших цін­ностей ведеться у Книзі обліку готівки операційної каси. Там прово­дяться записи загальних залишків цінностей за кожним рахунком на кожний операційний день до закриття грошового сховища.

Бланки суворої звітності обліковуються на позабалансовому рахунку 9821 «Бланки суворої звітності» в умовній оцінці за кожну книжку або аркуш.

Відповідальність за схоронність готівки й цінностей у сховищі та в операційних касах установ банків несуть особи, які уповнова­жені наказом керівника установи банку. Такими посадовими особа­ми можуть бути керівник або заступник керівника, головний бух­галтер установи банку або його заступник, завідувач каси. Грошові сховища, в яких зберігається готівка операційної каси та інші цінності, відчиняються і замикаються на три ключі та опе­чатуються печатками трьох службових осіб, відповідальних за схо­ронність цінностей. Всі грошові сховища, сейфи, металеві шафи, в яких зберігають­ся готівка і цінності, повинні мати дублікати ключів, які з докладним описом вкладаються в пакет, обшиваються тканиною і опеча­туються печатками трьох службових осіб, відповідальних за схо­ронність цінностей. Пакет із супровідним листом, підписаним тими ж особами, передається на зберігання у відділ безпеки комерційно­го банку або в найближчу установу банку. Документ про здання дублікатів ключів на зберігання іншій ус­танові банку разом із копіями опису та супровідного листа зберіга­ється у сейфі керівника та обліковується на позабалансовому рахунку 9819 «Інші цінності і документи». Касири операційних кас можуть виконувати операції з при­ймання і видання готівки тільки на основі касових документів, які перевірені та оформлені обліково-операційними працівниками і передані внутрішнім шляхом до каси. Касири операційних кас по­винні мати зразки підписів операційних працівників і контролерів, а операційні працівники - зразки підписів касирів. У кожній установі банку на касових працівників, інкасаторів, водіїв заводиться особова справа, в якій є заява про прийняття на роботу, автобіографія, копія наказу про призначення на посаду, ви­тяг з протоколу про прийняття заліку щодо знання Інструкції про касові операції в банках України, а також договір про повну мате­ріальну відповідальність. Працівники каси несуть повну матеріальну відповідальність за нестачу грошей і цінностей та інші недоліки в роботі, які завдали матеріальної шкоди банкові. Облік готівки в національній та іноземній валютах і дорожніх чеків здійснюється за рахунками першого класу розділу 10 «Каз­начейські та міжбанківські операції» Плану рахунків бухгалтер­ського обліку банків України, затвердженого постановою Прав­ління НБУ від 21.11.1997 № 388 (із змінами і доповненнями). Аналітичний та синтетичний облік готівкових коштів у націо­нальній валюті здійснюється за номінальною вартістю.

1.2 Документація, документообіг та облік прибуткових касових операцій

Приймання готівки в касу комерційного банку здійснюється на підставі первинних документів, які мають відповідати встановле­ним формам. Бланки касових документів виготовляються згідно з їх зразками друкарським способом або з використанням комп'ютер­ної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів. До обов'язко­вих реквізитів прибуткових касових документів належать: датаздійснення операції, зазначення платника та отримувача, сума ка­сової операції, номер рахунку отримувача та назва банку отримува­ча, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповно­важених здійснювати касову операцію. Крім обов’язкових касові документи можуть містити й інші реквізити, потрібні для здійснен­ня окремих операцій з готівкою. Виправлення первинних касових документів не допускаються. Суми записуються з великої літери, обов'язково з початку рядка, а також чітко, без скорочень, вільне місце прокреслюється. При зазначенні суми словами перше слово починається з великої літери, назва грошової одиниці зазначається у скороченій формі, а сума копійок - цифрами.

Приймання готівки здійснюється через каси банків за такими прибутковими касовими документами:

а) за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб для зараху­вання на власні поточні рахунки, від фізичних осіб - на поточні, де­позитні рахунки, а також від юридичних та фізичних осіб - на рахун­ки інших юридичних або фізичних осіб, які відкритті в цьому само­му банку або в іншому банку, та переказу без відкриття рахунку;

б)за рахунками на сплату платежів - від фізичних осіб на ко­ристь юридичних осіб;

в)за прибутковим касовим ордером - від працівників банку за внутрішньобанківськими операціями;

г)за документами, установленими відповідною платіжною системою, від фізичних і юридичних осіб - для відправлення переказу та виплати його отримувачеві готівкою в національній валюті.

Клієнт заповнює прибуткові касові документи і передає їх опе­раційному працівнику, для перевірки правильності заповнення всіх реквізитів.

При прийманні готівки без відкриття рахунку на суму, що пере­вищує 50000 гривень або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, з метою ідентифікації осіб в прибутковому касовому документі обов'язково мають зазначатися такі реквізити:

• для фізичних осіб: прізвище, ім'я та по батькові клієнта, дата
народження, серія та номер паспорта, дата видання та орган, що
його видав, місце проживання, ідентифікаційний номер;

• для юридичних осіб: найменування, місце знаходження, ідентифікаційний код, реквізити банку, в якому відкрито поточний ра­хунок (із зазначенням його номера), прізвище, ім'я, по батькові особи - представника цієї юридичної особи, яка безпосередньо вносить або переказує готівку, дата народження, серія та номер паспорта, дата видання та орган, що його видав. Реквізити для ідентифікації осіб обов'язково мають бути зазна­чені в касових документах за допомоги технічних засобів або від руки на підставі пред'явлених клієнтом відповідних документів.

Після перевірки прибуткових касових документів операційний працівник підписує їх та записує внесену суму в прибутковому ка­совому журналі. Після цього прибуткові касові документи внут­рішнім шляхом передаються до каси.

Касир, що одержав прибуткові касові документи, зобов'язаний:

• перевірити наявність і тотожність підписів операційних пра­цівників наявним у нього зразкам;

• звірити відповідність указаних у них сум цифрами і літерами;

• викликати особу, яка вносить гроші, та прийняти їх поаркуш­ним перерахуванням.

Якщо клієнт здає гроші до каси банку за кількома прибуткови­ми документами для зарахування на різні рахунки, то касир пови­нен приймати гроші за кожним документом окремо. На столі касира не повинно бути ніяких інших грошей, крім тих, що прийма­ються від особи, яка вносить гроші.

Після приймання грошей клієнтові видається квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки. Кви­танція має містити дату здійснення касової операції, підпис праців­ника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки або електрон­ний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом системи автоматизації банку (САБ).

Якщо прибутковий документ заповнено з порушенням вимог або якщо сума наявних коштів менша, ніж сума платежу, то клієнт додає потрібну суму готівки або операція не виконується, а документ і готів­ка повертаються платникові. Порядок анулювання операції та повер­нення платежу визначаються залежно від внутрішнього порядку банку.

Наприкінці операційного дня на підставі прийнятих документів касир складає Довідку касира прибуткової каси про суму прийня­тих грошей та кількість документів, що надійшли до каси, і звіряє суму за довідкою з сумою прийнятих ним грошей. Довідка підпису­ється касиром, а вказані в ній касові обороти звіряються ним із за­писами в касових журналах операційних працівників. Звірення оформляється підписами касира в касовому журналі, а операцій­ного працівника - в довідці касира.

У разі постійних надходжень платежів від фізичних осіб (кварт­плата, комунальні платежі, плата за газ, електроенергію, телефон­ний зв'язок) між установами банків та юридичними особами, на ко­ристь яких приймаються платежі, можуть укладатися договори про порядок здійснення операцій у спільно створених системах із прий­мання та обліку платежів. У цих системах можуть застосовуватися документи на електронних носіях (магнітна картка з умонтованою мікросхемою), на яких міститься потрібна інформація про реквізи­ти платника, одержувача коштів і суми, що сплачуються.

Для ведення обліку операцій і формування потрібних облікових документів застосовуються комп'ютерні системи автоматизованої касової роботи (САКР), які функціонують у складі програмно-апаратного комплексу «Операційний день банку».

Усі операції, що їх виконує касир, фіксуються у протоколі робо­ти САКР у формі, що не допускає зміни його змісту.

Після закінчення вводу інформації касир друкує квитанцію з такими реквізитами:

• найменування установи банку;

• дата;

• час виконання операції;

• призначення платежу;

• сплачена сума;

• дані про платника та одержувача коштів.

Квитанція має містити електронний підпис касира та бути за­свідченою електронним підписом САКЕ За відсутності в САКР функції формування електронних підписів квитанцію підписує ка­сир і засвідчує відбитком печатки.

На кінець операційного дня виконані касиром прибуткові доку­менти мають формуватися засобами САКР автоматично. Операції за прийнятими платежами від фізичних осіб мають бути передані в систему автоматизації банку безпосередньо або через проміжні носії інформації того самого дня. Додатково в САКР може форму­ватися реєстр платежів щодо кожної юридичної особи - одержува­ча коштів, який надсилається їй в узгодженій у договорі формі. На підставі здійснених операцій в САКР формується зведений касо­вий ордер платежів. Суми платежів, прийняті через САКР, зарахо­вуються на відповідні рахунки, звичайно в день їх приймання, або в строки, обумовлені договором.

Установа банку приймає від юридичних і фізичних осіб готівку для здійснення переказу у внутрішньобанківській або внутрішньо­державній платіжних системах юридичній або фізичній особі. Платник і отримувач можуть бути як різними особами, так і од­нією.

Плата за послуги з переказу готівки встановлюється установою банку залежно від застосовуваної платіжної системи. Для здійснення переказу платник подає до установи банку-члена платіжної системи заповнену та засвідчену особистим підпи­сом заяву про переказ. Форма заяви про переказ визначається платіжною системою. Після прийняття заяви працівник установи банку, який здійснює операції з приймання переказів, перевіряє повноту заповнення за­яви, звіряє відповідність зазначених у заяві сум цифрами і словами, нараховує плату за здійснення операції, приймає готівку з поар­кушним перерахуванням. Якщо банк використовує внутрішньобанківську платіжну сис­тему, то працівник установи банку вносить дані, зазначені в заяві, до форми заяви в електронному вигляді та надсилає запит щодо отримання реєстраційного номера до головного банку. Після отримання реєстраційного номера переказу працівник ус­танови банку роздруковує один примірник заяви, проставляє на ньо­му особистий підпис і відбиток печатки та надає його платникові. Працівник банку попереджає платника про потребу повідомлення ним отримувача про здійснення переказу (якщо інформацію про це не передбачено заявою) та про реєстраційний номер переказу. У разі використання внутрішньодержавної платіжної системи реєстрація переказів і присвоєння реєстраційного номера прово­диться установою банку, що здійснює переказ. Після закінчення операційного дня працівник установи банку, який здійснював перекази, формує і друкує зведений реєстр при­йнятих переказів і звіряє його з даними фактичного залишку готівки в касі. На загальну суму прийнятої готівки відповідно до зведеного реєстру складається прибутковий касовий ордер, який разом із реєстром і заявами додається до касових документів дня. Вся готівка, яка надійшла до закінчення операційного дня, по­винна бути оприбуткована в операційній касі та відображена за де­бетом рахунка 1001 «Банкноти та монети в касі банку» або 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку» і кредитом відповід­них рахунків за балансом установи банку, на які зараховується го­тівка.

1.3 Облік і контроль видаткових касових операцій

Видача грошей з кас установ банку проводиться за такими до­кументами:

а) за грошовими чеками - юридичним особам, їхнім відокрем­леним підрозділам, а також підприємцям;

б) за заявою на видання готівки - фізичним особам із поточ­них депозитних рахунків та фізичним і юридичним особам переказ без відкриття рахунка;

в)за документом на отримання переказу готівкою, уста­новленим відповідною платіжною системою-фізичним і юри­дичним особам;

г)за видатковим касовим ордером - працівникам банку за
внутрішньобанківськими операціями.

Для одержання грошової чекової книжки клієнт заповнює за­яву про видання чекової книжки в одному примірнику, на якій після відповідної перевірки проставляється дозвільний напис уповнова­женого працівника банку.

До видання клієнтові грошової чекової книжки на кожному че­ку працівник банку заповнює реквізити (найменування банку, код банку, номер його поточного рахунка, найменування юридичної особи) та реєструє їхні номери в картках зразків підписів клієнта. Для здійснення видаткових касових операцій завідувач каси ви­дає під звіт касирам необхідну суму грошей під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей.

Бланки первинних касових документів, на підставі яких здій­снюється видання готівки та інших цінностей, мають відповідати встановленим формам. Виправлення у видаткових документах не допускаються.

Грошові чеки заповнюються тільки від руки кульковою руч­кою.

У грошових чеках, заявах на видання готівки, на підставі яких видається клієнтам готівка, незалежно від суми мають зазначати­ся дані паспорта особи - отримувача або документа, що його замі­нює, найменування документа, серія, номер і дата його видання, найменування установи, що його видала.

Грошові чеки дійсні протягом десяти календарних днів від дня їх виписки, не враховуючи дня виписки.

Видаткові касові документи на одержання готівки клієнт пред'являє операційному працівникові, який перевіряє наявність необхідної суми коштів на рахунку клієнта, для здійснення опера­ції, правильність заповнення всіх реквізитів, достовірність касово­го документа, зіставляє номер чека, підпис і печатку з наявними у нього зразками.

Операційний працівник підписує видаткові касові документи і видає особі, яка одержує гроші, для пред'явлення в касу контроль­ну марку від грошового чека.

В обов'язковому порядку видаткові касові документи переда­ються контролерові для повторної перевірки і запису вказаної су­ми у видатковий касовий журнал. Після цього видаткові касові до­кументи внутрішнім шляхом передаються до каси.

Одержавши видатковий касовий документ, касир зобов'язаний:

• перевірити наявність підписів службових осіб банку, які мають
право дозволяти видання грошей і тотожність цих підписів із зраз­ками, що є в нього;

• порівняти суму, проставлену на документі цифрами, з сумою,
що зазначена літерами;

• перевірити, чи є розписка в одержанні грошей на документі;

• перевірити наявність даних про пред'явлення паспорта або ін­шого документа, який засвідчує особу одержувача грошей;

• викликати одержувача грошей за номером видаткового документа і запитати про суму грошей, що одержується;

• звірити номер контрольної марки з номером на чеку;

• підготувати суму грошей, зіставити суму видачі з сумою, яка
вказана на видатковому документі, видати їх одержувачеві та під­
писати касовий документ.

Якщо клієнт отримує готівку за кількома видатковими доку­ментами з різних рахунків, то готівка видається за кожним доку­ментом окремо.

Наприкінці операційного дня касир звіряє суму прийнятих під звіт грошей з сумою видаткових документів і залишком грошей та складає Довідку касира видаткової каси, підписує довідку, а наведе­ні в ній касові обороти звіряє з записами в касовому журналі кон­тролера. Звірка підтверджується підписом касира в касовому жур­налі і контролера - на довідці касира.

Залишок грошей, сформований в установленому порядку, і ви­даткові касові документи за день разом із довідкою касира видат­кової каси касир здає під розписку в Книзі обліку прийнятих і ви­даних грошей завідувачеві каси, який, перевіривши довідку, підпи­сує її та підшиває в документи дня.

В установі банку, де видаткові операції здійснюються завідува­чем каси, довідка касира видаткової каси не складається, а видат­кові обороти каси долучаються до зведеної довідки про касові обо­роти.

Установа банку може видавати готівку юридичним і фізичним осо­бам за переказами без відкриття рахунків. За згодою сторін отриму­вачеві переказу може бути надіслане повідомлення про надходження на його ім'я переказу в порядку, встановленому банком отримувача. У разі звернення до установи банку отримувача переказу з ви­могою про виплату суми переказу працівник установи банку, який має видати готівку отримувачеві, перевіряє наявність інформації про надходження переказу

У разі підтвердження інформації про надходження переказу працівник установи банку отримує заповнене повідомлення про одержання переказу, перевіряє повноту його заповнення і відповід­ність даних, наведених у ньому, даним отримувача, зазначеним в електронному документі або в розрахункових документах. Для от­римувача - фізичної особи працівник установи банку перевіряє паспорт або документ, що його замінює. Для отримувача - юри­дичної особи працівник установи банку перевіряє паспорт або до­кумент, що його замінює, керівника або уповноваженої ним особи. Якщо переказ на ім'я юридичної особи отримує уповноважена ке­рівником особа, то ця особа подає ще й належним чином оформле­ну довіреність.

На підставі повідомлення працівник установи банку вносить ін­формацію про виплату переказу до системи грошового переказу. Працівник установи банку роздруковує один примірник повідом­лення, проставляє на ньому особистий підпис і відбиток печатки та надає його отримувачеві коштів разом із готівкою за переказом. Часткова виплата переказів не допускається.

Після закінчення операційного дня працівник установи банку, який здійснював виплату готівки за переказами отримувачам, формує і друкує зведений реєстр виплачених переказів і звіряє його з даними фактичного залишку готівки. На загальну суму ви­плачених переказів відповідно до зведеного реєстру складається видатковий касовий ордер, який разом із реєстром, повідомлення­ми та засвідченими довіреностями на уповноважених осіб додаєть­ся до касових документів дня (якщо виплата готівки здійснюється за генеральною довіреністю, то до касових документів дня дода­ється її копія, засвідчена уповноваженим працівником банку).

Якщо установа банку не може здійснити виплату отримувачеві переказу готівкою через те, що він протягом тридцяти робочих днів від дня надходження цієї суми не з'явився до банку, то устано­ва банку отримувача зобов'язана протягом трьох робочих днів по­вернути відповідну суму установі банку платника.

Виплата повернутих коштів готівкою здійснюється фізичним особам та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльнос­ті як виплата переказу без відкриття рахунку, а юридичним осо­бам - зарахуванням на їх поточні рахунки. Готівка, видана з каси установи банку, повинна бути відобра­жена за дебетом відповідних рахунків за балансом установи банку, з яких вона списується, і кредитом рахунка 1001 «Банкноти та мо­нети в касі банку» або 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку».

1.4 Порядок здійснення операцій вечірніми касами та ревізія каси

Приймання грошей від підприємств, організацій та населення після закінчення операційного дня здійснюють вечірні каси.

Прийняті гроші повинні бути зараховані на відповідні рахунки не пізніше наступного робочого дня. Проводити будь-які видатко­ві операції, за винятком операцій за вкладами та з цінними папера­ми, працівникам вечірніх кас забороняється.

Приймання грошей вечірніми касами здійснюється касиром під контролем бухгалтера-контролера, з яким укладається Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за схоронність грошей та інших цінностей і який має право контрольного підпису від імені установи банку за прибутковими касовими документами.

Приймання грошей вечірніми касами може здійснюватися без бухгалтера-контролера з використанням контрольного касового апарата або комп'ютерної програми САКР. У цьому випадку пе­чатка, що є в касі, вилучається. Контрольний касовий апарат плом­бується завідувачем каси, якщо це передбачено конструкцією апа­рата. Ключ від підсумовуючого лічильника видається касирові, ключ для погашення підсумовуючого лічильника - завідувачеві саси.

Якщо приймання грошей здійснюється за допомоги бухгалтера-контролера, то особа, яка здає готівку, заповнює прибутковий доку­мент на внесення готівки і передає цей документ бухгалтерові-контролерові, який після перевірки заносить указану суму в прибутко­вий касовий журнал, а прибуткові документи передає до каси.

Прийнявши гроші, касир підписує прибуткові документи, про­ставляє на них штамп «Вечірня каса» і видає квитанцію за двома підписами (бухгалтера-контролера і касира), завірену печаткою вечірньої каси, яку закріплено за касиром.

Після закінчення приймання грошей касир та бухгалтер-контролер звіряють суму готівки з даними касового журналу і прибут­кових документів та підписують касовий журнал.

Якщо готівка здається до вечірньої каси за допомоги контроль­ного касового апарата, то після перевірки поданих клієнтом документів і прийняття грошей касир підписує документи і проставляє на зворотному боці квитанції разом з об'явою на внесення готів­ки відбиток штампа контрольного касового апарата. Квитанцію касир видає здавальникові грошей, а об'яву залишає в себе.

Після закінчення приймання грошей касир виймає з контроль­ного касового апарата контрольну стрічку, викреслює з неї всі не­правильно зараховані підсумовуючим лічильником суми згідно з зіпсованими документами, що в нього залишилися, підраховує за­гальну суму і звіряє її з фактичною наявністю грошей.

Загальну суму прийнятих грошей касир записує цифрами і літе­рами в контрольній стрічці, проставляє дату і засвідчує своїм під­писом усі зроблені в контрольній стрічці записи і виправлення.

Вранці наступного робочого дня касир вечірньої каси здає до­кументи завідувачеві каси під розписку в контрольній стрічці.

Завідувач каси до прийняття цінностей і документів зобов'яза­ний:

• попередньо пересвідчитися, чи не проводилося погашення підсумовуючого лічильника контрольного касового апарата;

• перевірити відповідність порядкових номерів від першої до ос­танньої операції та провести погашення підсумовуючого лічильника.

Після приймання цінностей і документів завідувач каси передає документи і контрольну стрічку головному бухгалтерові. Головний бухгалтер після підрахунку за документами загальної суми надход­жень зіставляє її з результатом, записаним на контрольній стрічці, підписує контрольну стрічку і разом з документами передає облі­ково-операційному працівникові для складання касового журналу та запису за рахунками бухгалтерського обліку.

Збирання безпосередньо на підприємствах і в організаціях гро­шової виручки організується апаратом інкасації Національного банку. У разі потреби комерційні банки можуть збирати виручку власними силами з дозволу Національного банку України.

Для створення відомчої інкасації готівки та цінностей установа банку повинна порушити клопотання перед територіальним уп­равлінням НБУ про необхідність такої служби. Клопотання з па­кетом документів і висновком подається НБУ для ухвали остаточ­ного рішення про надання дозволу конкретній установі банку на створення служби інкасації. Обслуговування підприємств і організацій інкасаторським апа­ратом здійснюється на підставі тристоронніх угод між господар­ським органом, апаратом інкасації НБУ та установою банку.

У разі інкасації грошової виручки власними силами установ банків укладається двостороння угода.

Список підприємств, організацій і установ, грошова виручка яких збирається інкасаторами, ведеться у відділі інкасації. На кож­не підприємство щомісяця складається явкова картка із присвоєн­ням їй номера, за яким підприємство зареєстроване у списку.

Кожному підприємству, залежно від обсягу грошової виручки, видається необхідна кількість інкасаторських сумок. На кожній сумці проставляється номер, де чисельником є номер господар­ської організації, під яким її зареєстровано у списку, а знаменни­ком - порядковий номер сумки.

Господарська організація подає установі банку два зразки плом­би з чітким відбитком пломбіра.

Начальник відділу інкасації складає схему маршрутів і графіки заїздів інкасаторів на підприємство для збирання грошової ви­ручки.

На кожний маршрут для збирання грошової виручки признача­ється бригада. Один із членів бригади призначається старшим бри­гади, другий - збирачем. Під час збирання виручки старший брига­ди і водій охороняють сумки з грошовою виручкою і спостерігають за роботою збирача. Якщо інкасація здійснюється двома працівни­ками, то обов'язки старшого бригади виконує водій.

Начальник відділу інкасації перед виїздом інкасаторів для зби­рання грошової виручки видає під розписку в Журналі для обліку явкових карток, сумок, печаток і доручень на інкасацію грошей:

інкасаторові-збирачеві:

• доручення на інкасацію грошей;

• явкові картки;

• печатку відділу інкасації із зазначенням номера маршруту;
старшому бригади:

• порожні сумки;

• посвідчення особи водієві:

• посвідчення особи;

• спеціальне посвідчення на машину.

Начальник відділу інкасації періодично (не рідше 1 разу на мі­сяць) здійснює перевірку дотримання інкасаторами правил зби­рання грошової виручки і перевезення цінностей.

Інкасатор-збирач перед прийняттям сумки з грошовою вируч­кою, пред'являє здавачеві грошей посвідчення особи з фотокарт­кою, доручення на інкасацію грошей і явкову картку.

Приймаючи сумки, інкасатор-збирач перевіряє справність су­мок, опломбування, відповідність номерів, наявність дати, підписів службових осіб на накладній, відповідність вказаної у явковій картці суми виторгу записам у накладній та копії супровідної відо­мості, а також відповідність сум цифрами і літерами та наявність підпису касира в явковій картці. Після цього він передає службовій особі підприємства порожню сумку, розписується на копії супро­відної відомості, проставляє в ній дату і ставить печатку.

Старший бригади інкасаторів приймає від інкасатора-збирача сумку з грошовим виторгом та видає йому порожню сумку для одержання виторгу від наступного підприємства. Накладна на прийняту від підприємства сумку з грошовою виручкою і явкова картка залишається в інкасатора-збирача.

Сумки з грошовим виторгом інкасатори здають у касу установи банку.

Приймання касиром установи банку сумок з готівкою від стар­шого бригади інкасаторів проводиться у присутності всіх інкасато­рів цієї бригади.

Здаючи сумки з грошовою виручкою, інкасатори пред'являють накладні до сумок та явкові картки бухгалтерові-контролерові, який реєструє належні до приймання від інкасаторів сумки в Жур­налі обліку прийнятих сумок із готівкою.

Після здавання сумок старший бригади передає начальникові відділу інкасації Журнал обліку прийнятих сумок із готівкою та порожніх сумок і посвідчення особи, інкасатор-збирач передає до­ручення на інкасацію грошей, явкові картки, печатку і посвідчен­ня особи, водій - посвідчення особи та спеціальне посвідчення на машину.

Начальник відділу інкасації перевіряє, чи всі підприємства, ор­ганізації обслужено інкасаторами і чи відповідає кількість зданих інкасаторами сумок до каси банку кількості прийнятих ними сумок від підприємств, організацій, а після цього він робить відповідний запис у Журналі обліку прийнятих сумок і мішків з готівкою та по­рожніх сумок, а також у Журналі для обліку явкових карток, су­мок, печаток і доручень на інкасацію грошей.

Про загальну суму грошового виторгу, здану інкасаторами, на­чальник відділу інкасації складає Довідку і передає її головному бухгалтерові.

Для поповнення залишку готівки операційної каси комерційні банки можуть купувати грошову готівку в установах НБУ та в ін­ших комерційних банках за відповідну плату.

Для обліку транзитних оборотів, пов'язаних з виконанням та­ких операцій в безпосередній кореспонденції з рахунком каси ви­користовуються такі рахунки:

181 Дебіторська заборгованість за операціями з банками 1811 А Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою 191 Кредиторська заборгованість за операціями з банками 1911 П Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою Підкріплення готівкою установ банків територіальними управ­ліннями НБУ здійснюється на підставі укладених між ними дого­ворів про касове обслуговування.

Доставляти гроші установи банку можуть власними силами або через інкасаторів територіальних управлінь Національного банку.

Відповідальність сторін щодо виявлених надлишків або недо­стачі грошей обумовлюється укладеною між ними угодою.

Для підкріплення готівкою комерційний банк завчасно надси­лає засобами електронної пошти НБУ до територіальних управ­лінь відповідні заявки за підписом уповноваженої особи банку. Форма, строк і час подання заявок обумовлюються територіаль­ним управлінням за домовленістю з банками в договорах про касо­ве обслуговування.

Підкріплення операційної каси установи комерційного банку проводиться з оборотної каси територіального управління НБУ з одночасним списанням відповідних сум із кореспондентського ра­хунку банку. Одночасно сплачується комісійна винагорода терито­ріальному управлінню Національного банку за продаж готівки.

У комерційному банку виконуються такі бухгалтерські прове­дення:

проведення розрахунків за готівку:

Д-т 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою» К-т 1200 «Кореспондентський рахунок у НБУ»;

сплата комісійної винагороди НБУ за готівку: Д-т 7100 «Комісійні витрати на розрахунково-касове обслугову­вання» К-т 1200 «Кореспондентський рахунок у НБУ» одержання готівки комерційним банком:

Д-т 1001 «Банкноти та монети в касі банку»

К-т 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою».

Банки отримують готівку з доставленням власними силами безпосередньо з видаткової каси територіальних управлінь за до­віреністю, у разі доставлення готівки службою інкасації територі­альних управлінь - за описами цінностей у національній валюті, що перевозяться.

Установи банків, які мають надлишок готівки, а також зношені гроші, здають їх до оборотної каси територіального управління із зарахуванням цих сум на кореспондентський рахунок відповідної установи банку.

У комерційному банку виконуватимуться такі бухгалтерські проведення:

здавання готівки до оборотної каси територіального управлін­ня НБУ:

Д-т 1007 «Банкноти та монети в дорозі» К-т 1001 «Банкноти та монети в касі банку»;

одержання повідомлення з територіального управління НБУ про зарахування готівки на кореспондентський рахунок банку:

Д-т 1200 «Кореспондентський рахунок у НБУ» К-т 1007 «Банкноти та монети в дорозі».

Установи банків, що мають надлишки готівки, можуть також передавати її іншим банкам, які мають потребу в підкріпленнях, за погодженням із територіальним управлінням НБУ

Передавання готівки проводиться після списання відповідної су­ми з кореспондентського рахунку установи банку - одержувача грошей і зарахування її на кореспондентський рахунок установи банку, що передає гроші.

Видавання готівки установою банку, що передає гроші, одержу­вачеві проводиться за прибутково-видатковим касовим ордером і довіреністю.

У комерційному банку, що купує готівку, виконуються такі бух­галтерські проведення:

проведення розрахунків за готівку:

Д-т- 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою» К-т - 1200 «Кореспондентський рахунок у НБУ»;

сплата комісійної винагороди за отримання готівки: Д-т - 7100 «Комісійні витрати на розрахунково-касове обслугову­вання» К-т - 1200 «Кореспондентський рахунок у НБУ»; одержання готівки комерційним банком:

Д-т - 1001 «Банкноти та монети в касі банку» К-т -1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою». У комерційному банку, що продає готівку, виконуються такі бухгалтерські проведення:

зарахування готівки на кореспондентський рахунок: Д-т - 1200 «Кореспондентський рахунок у НБУ» К-т -1911 «Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою»;

одержання комісійних доходів за продану готівку: Д-т - 1200 «Кореспондентський рахунок у НБУ» К-т - 6100 «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуго­вування банків»;

передавання готівки з каси комерційного банку: Д-т -1911 «Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою» К-т - 1001 «Банкноти та монети в касі банку».

Відділення банків, які не мають самостійного балансу, можуть із дозволу банку, на балансі якого вони обліковуються, передавати го­тівку філіям і відділенням свого банку, іншим банкам, їхнім філіям. Підвідомчі філії можуть одержувати підкріплення готівкою з операційної каси комерційного банку. Плата за касове обслугову­вання при підкріпленні в межах однієї системи банку не береться. У разі підкріплення підвідомчих філій готівкою з операційної каси комерційного банку в комерційному банку виконуються такі бухгалтерські проведення:

проведення розрахунків за готівку: Д-т - 3901 «Рахунки, що відкриті для установ банку» К-т -1911 «Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою»;

передавання готівки з каси комерційного банку філії: Д-т -1911 «Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою» К-т - 1001 «Банкноти та монети в касі банку».

У підвідомчій філії, яка одержує підкріплення операційної каси комерційного банку, буде здійснено такі бухгалтерські проведення:

проведення розрахунків за готівку:

Д-т -1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою» К-т - 3900 «Рахунки, що відкриті в установах банку;

одержання готівки касою комерційного банку: Д-т - 1001 «Банкноти та монети в касі банку» К-т -1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою». Передавання готівки з однієї установи банку до іншої до прове­дення операцій за кореспондентським рахунком у територіально­му управлінні НБУ не допускається. У разі передавання готівки своїм філіям, розташованим за ме­жами області, а також іншим банкам, незалежно від місця їх розта­шування, у день її передавання надсилається повідомлення про пе­редавання готівки як банком, що передає готівку, так і банком, що її одержує, відповідному територіальному управлінню НБУ У по­відомленні про передавання готівки мають зазначатися наймену­вання банку, що видав готівку, дата її видання, сума готівки та най­менування банку-отримувача.

Ревізія грошових білетів, монети та інших цінностей, які збері­гаються у грошових сховищах і касах установ банків, а також пе­ревірка порядку їх зберігання проводиться:

•за розпорядженням керівника установи банку один раз на пів­
річчя, а також щороку станом на 1 січня нового року;

•у разі зміни керівника, головного бухгалтера або завідувача каси;

•у разі тимчасової зміни службових осіб, відповідальних за схо­ронність цінностей; в інших випадках - за розпорядженням керівників Національ­ного банку України або органів відповідних банків (загальних збо­рів акціонерів, членів Ради банку та в інших випадках, передбаче­них Законом України «Про господарські товариства» і статутами банків);

•ревізія цінностей, що зберігаються під відповідальністю пра­цівників каси, які мають перехідні залишки валютних цінностей,
проводиться щомісяця. Результати цієї ревізії оформлюються за­писом у звітній довідці касового працівника, а також реєструють­ ся у спеціальній книзі, де вказуються дата, прізвище та ініціали ка­сира, цінності якого було проревізовано.

Ревізія грошових білетів, монет та інших цінностей проводить­ся складом осіб, яких призначає письмовим наказом керівник уста­нови банку. До проведення ревізії залучаються підготовлені пра­цівники, не зв'язані з виконанням операцій з цінностями, один з яких призначається її керівником.

Ревізія проводиться у присутності службових осіб, відповідаль­них за схоронність цінностей. Про проведення ревізії за відсутно­сті службової особи окремо відмічається в акті за підписами всіх учасників ревізії.

Відповідальність за правильну організацію і виконання вста­новлених правил проведення ревізії несе керівник установи банку, який призначив ревізію. Ревізія проводиться раптово, з перевіркою всіх цінностей, за станом на одну й ту ж дату і в такій послідовності, яка унеможли­вила би приховування розкрадання і недостач грошей та цінно­стей. Ревізії, що проводяться, не повинні порушувати звичного перебігу операцій установ банків. У випадках виявлення недостачі або надлишку грошей і цінностей, розбіжностей в їх обліку або недоліків у забезпеченні схорон­ності цінностей, копія акта надсилається вищій установі банку. До акта, що надсилається вищій установі банку, додаються осо­бисте пояснення касового працівника, який допустив нестачу, пові­домлення керівника установи банку про вжиті заходи щодо від­шкодування з винних осіб збитків, усунення причин, які породжу­ють касові прорахунки і нестачі цінностей. Виявлені надлишки грошей відображаються за дебетом рахун­ка 1001 «Банкноти та монети в касі банку» і кредитом рахунка 3619 «Інша кредиторська заборгованість за господарською діяль­ністю банку». У разі віднесення виявлених надлишків грошей на рахунок доходів банку дебетується рахунок 3619 «Інша кредиторська заборгованість за господарською діяльністю банку» та креди­тується рахунок 6399 «Інші операційні доходи». Всі недостачі грошей, виявлені в результаті ревізії, незалежно від їх суми відносяться на рахунок винних осіб. При цьому дебету­ється рахунок 3552 «Нестачі та інші нарахування на працівників банку» аналітичний рахунок працівника, в якого виявлено недо­стачу, та кредитується рахунок 1001 «Банкноти та монети в касі банку». Погашення недостачі касовим працівником буде відобра­жено за дебетом рахунка 1001 «Банкноти та монети в касі банку» і кредитом рахунка 3552 «Нестачі та інші нарахування на працівни­ків банку». Акти ревізій за останні 12 місяців і спеціальна Книга реєстрації щомісячних ревізій зберігаються у головного бухгалтера установи банку.

2. Основні положення про підготовку прогнозів оборотів

2.1 Порядок підготовки та розробки прогнозів касових оборотів

Прогноз готівкового обігу встановлює обсяг і джерела надходжень готівки до кас банків, обсяг і цільове спрямування видачі готівки з кас банків, обсяг випуску готівки або вилучення її з обігу в цілому по країні і регіонах.

Для обґрунтування прогнозних розрахунків касових оборотів здійснюється аналіз:

- змін у тенденціях соціально-економічного розвитку;

- тенденцій, що характерні для готівкового обігу;

- джерел надходжень готівки в каси банків та напрямів видачі її з кас банків;

• швидкості повернення готівки в каси банків;

• рівня інкасації торговельної виручки;

• змін у напрямах використання грошових доходів населення та, джерел їх формування.

Порядок і форми складання розрахунків звітного балансу грошових доходів і витрат населення визначаються Державним комітетом статистики України, а прогнозного — Міністерством економіки України.

Для складання звітного балансу грошових доходів і витрат населення територіальні управління Національного банку подають регіональним державним статистичним органам звітну інформацію про касові обороти.

Прогноз касових оборотів по Україні в цілому складається НБУ у розрізі регіонів, а по регіонах — його територіальними управліннями на квартал із розподілом за місяцями.

Прогноз касових оборотів складається за такими джерелами надходжень і напрямами видачі готівки (табл. 1.1)

Таблиця 1.1

Джерела надходжень і напрями видачі готівки при

прогнозуванні касових оборотів

Територіальні управління НБУ для складання прогнозів касових обо­ротів отримують від органів виконавчої влади та від органів статистики такі звітні та прогнозні матеріали розрахунки:

- роздрібного товарообігу і дані про обсяги продажу товарів за безготівковим розрахунком;

- розрахунки доходів за видами платних послуг, що надаються населенню;

- розрахунки про надходження страхових платежів і виплати страхових відшкодувань;

- інформацію про фонд оплати праці;

- дані про обсяги реалізації послуг зв'язку населенню, прогнозні роз­
рахунки реалізації друкованих видань за раніше сплаченою перед­
платою, а також дані Про очікувані в цьому кварталі готівкові надход­ження за передплатою;

- дані про витрати на виплату пенсій і допомоги.

Територіальні управління Національного банку складають прогнози касових оборотів відповідно до Інструкції про організацію роботи з готів­кового обігу установами банків України.

Комерційні банки для визначення потреби в готівці можуть викорис­товувати методику прогнозних розрахунків касових оборотів за окремими статтями, яка пропонується для територіальних управлінь Національного банку.

Розподіл квартальних Прогнозів касових оборотів за місяцями устано­ви Національного банку здійснюють ізврахуванням:

- кількості днів кожного місяця та інших особливостей;

- можливих змін (за місяцями) обсягу роздрібного товарообігу, фонду оплати праці, обсягу закупівлі сільськогосподарської продукції і продуктів її перероблення (залежно від сезонності роботи в окремих галузях промисловості, сільського господарства, будівництва, впливу святкових та вихідних днів тощо);

- строків сплати фізичними особами податків, зборів та інших платежів, часу масових відпусток.

2.2 Складання прогнозних розрахунків касових оборотів

за окремими стат­тями

Прогнозний розрахунок надходжень торговельної виручки складається за формою таблиці 2.1. За основу розрахунку береться прогноз роздрібного товарообігу торговельних підприємств (із врахуванням товарообігу сфери громадського харчування)

Таблиця 2.1

Прогнозний розрахунок касових оборотів із надходженням

торговельної виручки на _____квартал 200__р.

Необхідно пам'ятати, що видача готівки на заробітну плату збільшуєть­ся на суми видачі, що здійснюється у ті дні, які припадають на перші числа наступного кварталу в зв'язку з вихідними днями, і зменшується на суми, що виплачені в тому кварталі, який передує прогнозованому.

Якщо місяць закінчується середою, то платежі в ті строки, які припа­дають на наступний місяць, не прогнозуються.

Прогнозний розрахунок касових оборотів із видачі готівки на виплату пенсій, допомоги і страхових відшкодувань визначається на підставі прогноз­них і звітних матеріалів органів Пенсійного фонду України (про виплати трудових пенсій за віком, за інвалідністю, у разі втрати годувальника, за вислугу років та соціальних пенсій, виплати допомоги сім'ям на дітей, доп­лати, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виплати пенсій та допомоги, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України, додаткові грошові виплати, вип­лати пенсій та допомоги, що передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплати, передбачені Законом України «Про зайнятість на­селення», Фонду соціального страхування (про виплати у зв'язку з тимча­совою непрацездатністю, виплати допомоги по вагітності та пологах, вип­лати одноразової допомоги при народженні дитини, виплати на похован­ня), органів Державного казначейства України (про виплати пенсій військовослужбовцям офіцерського складу).

Із загальної суми всіх видів допомоги і страхових відшкодувань виклю­чають податки, що утримують при виплаті допомоги у зв'язку з тимчасо­вою непрацездатністю, а також суми бюджетних асигнувань на оплату по­штових послуг при виплаті пенсій через підприємства поштового зв'язку. При розподілі виплат пенсій і допомоги за окремими каналами виплат (підприємства поштового зв'язку, каси банків) територіальні управління враховують слідуючи:

- допомога в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, по вагітності та пологах, при народженні дитини та інші види допомоги за рахунок бюджету соціального страхування виплачуються за місцем роботи одержувачів підприємствами, які одержують на ці цілі готівку в уста­новах банків трудові та соціальні пенсії, інша допомога за рахунок Пенсійного фонду України виплачуються через підприємства поштового зв'язку або за бажанням одержувачів можуть перераховуватися на поточні (вкладні) рахунки в установах банків;

- страхові суми за дорученням органів страхування виплачуються установами банків або перераховуються на поточні (вкладні) рахунки;

- пенсії, що належать пенсіонерам-військовослужбовцям та членам їх
сімей, виплачуються установами банків або через підприємства по­штового зв'язку.

Прогнозний загальний обсяг пенсій, допомоги і страхових відшкодувань розподіляється за каналами виплат на підставі відсотків фактичних виплат за кожним каналом.

Фактичний обсяг видачі готівки через підприємства поштового зв'яз­ку визначається як різниця між загальною сумою всіх видів пенсій, допо­моги, з одного боку, і сумами, що видаються через установи банків, — з іншого.

Враховані в прогнозних розрахунках касових оборотів за пенсіями і допомогою суми видачі готівки через підприємства поштового зв'язку ма­ють збігатися з відповідними показниками прогнозних розрахунків касо­вих оборотів за операціями підприємств поштового зв'язку.

Складання прогнозного розрахунку касових оборотів із надходжень від підприємств поштового зв'язку і видачі підкріплень цим підприємствам наве­дено в таблиці

Підприємства поштового зв'язку здійснюють операції з приймання і видачі готівки. У результаті цих операцій у підприємств поштового зв'язку або створюється надлишок готівки, який має здаватися до банку, або ви­никає потреба в готівкових підкріпленнях, що надходять із кас банків

Таблиця 2.2

Прогнозний розрахунок касових оборотів за операціями
підприємств поштового зв'язку за ____квартал 200__р.

При визначенні прогнозних розрахунків касових оборотів за операці­ями підприємств поштового зв'язку територіальні управління Національ­ного банку керуються такими положеннями:

- обсяг реалізації послуг зв'язку населенню розраховується на підставі
даних підприємств поштового зв'язку;

- надходження торговельної виручки передбачається відповідно до роз­
рахунків за операціями підприємств поштового зв'язку в сумах, що
визначені в прогнозному розрахунку касових оборотів із надходжень
торговельної виручки;

- видача пенсій і допомоги прогнозується відповідно до розрахунків за пенсіями і допомогою.

Сума інших операцій підприємств поштового зв'язку (за надходжен­нями або за видачею) розраховується за прогнозними розрахунками, ви­ходячи з фактичного їх рівня за періоди минулих років, аналогічні прогно­зованому.

Територіальні управління НБУ одержують від підприємств пошти дані про обсяг реалізації послуг зв'язку населенню (звітні та прогнозні). За іншими операціями, що здійснюються через пошту, розрахунки складаються на підставі звітних даних банків.

Територіальні управління Національного банку при визначенні про­гнозних розрахунків касових оборотів за операціями підприємств пошто­вого зв'язку в цілому по регіону забезпечують зв'язок прогнозних розра­хунків за відповідними символами касових оборотів (надходження торго­вельної виручки, на видачу пенсій, допомоги та страхових від шкодувань тощо).

Порядок складання прогнозного розрахунку за іншими статтями над­ходжень та видачі готівки є таким:

- прогнозування за статтями «Надходження виручки від усіх видів
платних послуг», «Надходження на рахунки за вкладами фізичних осіб»,
«Надходження від продажу іноземної валюти», «Інші надходження», «Ви­
дача на закупівлю сільськогосподарської продукції», «Видача на купівлю
товарів, оплату послуг і за виконані роботи», «Видача з рахунків за вклада­ми фізичних осіб», «Видача за придбану іноземну валюту», «Видача на інші
цілі» здійснюється на підставі аналізу динаміки фактичних надходжень та
видачі готівки за відповідними символами в минулому періоді з урахуван­ням змін факторів, що можуть вплинути на їх обсяги в періоді, який прогнозується;

- стаття «Інші надходження» при складанні прогнозних розрахунків
касових оборотів включає сукупність сум, які враховуються у звітності про
касові обороти за окремими символами: «Надходження податків і зборів»,
«Повернення заробітної плати», «Надходження від продажу акцій та інших
цінних паперів», «Інші надходження»;

- стаття «Видача на інші цілі» при складанні прогнозних розрахунків
включає сукупність сум, що обліковуються у звітності про касові обороти
банку за символами: «Видача на стипендії», «Видача на виплати за відряд­женнями», «Видача на викуп та погашення цінних паперів», «Видача на
інші цілі». Установи банків одержують від підприємств (включаючи установи та організації, що обслуговуються органами Державного казначейства Украї­ни) календар видачі заробітної плати (табл. ), до якого підприємство включає основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та ком­пенсаційні виплати

Таблиця 2.3

Календар видачі заробітної плати на 200_р.

(тис, грн)

Строки виплати заробітної плати на _____рік встановлені за другу половину місяця _____числа, за першу половину місяця _____числа.

Виплата зарплати передбачається не менше, ніж два рази на місяць згідно зі статтею 115 Кодексу законів про працю України.

Керівник підприємства

Головний (старший) бухгалтер

М.П.

Якщо на підприємстві виплати заробітної плати передбачені не за один, а за кілька днів, то керівник підприємства за погодженням з установою банку встановлює, у які конкретно дні та в яких сумах підприємство одер­жуватиме готівку на заробітну плату.

Видача готівки на виплату заробітної плати в ті строки, що припада­ють на вихідні (святкові) дні, проводиться установами банків напередодні (за два робочих дні). У четвер може також проводитися видача готівки, якщо строк виплати заробітної плати припадає на п'ятницю.

Підприємствам, вихідні дні яких не збігаються з суботою і неділею, видача готівки на виплату заробітної плати в ті строки, що припадають на вихідні дні цих підприємств, проводиться напередодні (за два робочих дні).

Видача готівки підприємствам для розрахунків з працівниками, які звільня­ються або йдуть у відпустку, а також із позаштатними працівниками здійснюєть­ся банком незалежно від встановлених строків виплати заробітної плати. Строки видачі стипендій встановлюються керівниками відповідних навчальних закладів.

Установи банків задовольняють вимоги своїх клієнтів щодо видачі го­тівки на заробітну плату. Для регулювання касових ресурсів установи банків складають зведе­ний календар видачі заробітної плати щодо всіх підприємств, що ними обслуговуються (табл. 2.4 ).

Таблиця 2.4

Зведений календар видачі заробітної плати на 200_р.

У календарі зазначаються строки видачі готівки на підприємствах і кон­кретні суми видачі за кожним місяцем.

У календарі видачі заробітної плати зазначаються платежі за всіма чис­лами місяця, включаючи й неробочі дні.

У календар включаються всі суми заробітної плати, премій, постійних надбавок, інших видів оплати праці, які виплачуються готівкою з кас банків.

Не включається в календар заробітна плата, що переказується підприє­мствами через підприємства поштового зв'язку і для зарахування на по­точні (вкладні) рахунки фізичних осіб в установах банків.

За підприємствами, що обслуговуються установою банку, яка не здійснює операцій із готівкою, календарі видачі на заробітну плату скла­даються і надсилаються установі банку, що здійснює касове обслуговування цих підприємств.

Територіальні управління Національного банку перевіряють роботу установ комерційних банків з організації готівкового обігу з метою вико­нання ними вимог цієї Інструкції в порядку, передбаченому чинним зако­нодавством України.

За результатами перевірок територіальні управління Національного банку до 12 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надають Де­партаменту готівково-грошового обігу Національного банку відповідну зведену інформацію про перевірені установи комерційних банків за фор мою 740-Н (квартальна), розробленою згідно з Правилами організації фінансової та статистичної звітності банків України з пояснювальною за­пискою, в якій наводяться виявлені факти порушень і вжиті заходи.

3. Особливості аудиту обліку в банківській діяльності

3.1 Вимоги Національного банку України

Перед початком аудиторської перевірки важливо чітко визначити перелік питань, що підлягають перевірці. Цей перелік установлюється угодою сторін і може включати як повну переві­рку всіх сторін діяльності банку, так і окремих його підрозділів. Звертається особлива увага на правильність формування статут­них фондів комерційних банків. Виконання вимог Національного банку України щодо правильності формування статутних фондів, які визначені у Положенні про порядок проведення зовнішнього аудиту юридичних осіб, акціонерів (учасників) комерційних бан­ків, яке затверджено Постановою Національного банку України від 21 лютого 1996 р. зі змінами і доповненнями, перевіряється особливо ретельно.

Бажано об'єднати зусилля внутрішнього і зовнішнього аудиту, з тим щоб забезпечити правильну оцінку стану роботи банків. Аудит банківської діяльності має кілька особливостей. Річ у тім, що у процесі аудиторських перевірок банків та інших фінансово-кредитних установ розглядаються різні сторони економічної дія­льності як самої кредитної системи, так і господарства, що обслу­говується. Це накладає на аудиторів особливу відповідальність за кваліфікованість обстежень, об'єктивність і достовірність виснов­ків, оскільки результати аудиту служать основою для підтвер­дження річного звіту, публікації балансу і загальної оцінки під­сумків роботи кредитної установи.

Аудит банку — це визначення фінансового стану банку на ос нові перевірки правильності складання та підтвердження досто­вірності балансу, обліку прибутків і збитків, аналіз стану обліку відповідності обліку та дій банку вимогам чинного законодавст­ва, перевірка дотримання рівності прав акціонерів (учасників) під час розподілу дивідендів, голосування, надання прав на придбан­ня нових акцій тощо та підготовка висновків для надання інфор­мації керівництву та акціонерам банку. Це визначення висвітлено в Положенні про організацію внутрішнього аудиту в комерцій­них банках України затвердженого Постановою Правління НБУ № 114 від 20.03.1998 р. Якість і правильність розрахунку показ­ників платоспроможності позичальників досліджується особливо уважно. Також перевіряються правильність розрахунку коефіці­єнта загальної ліквідності, який характеризує, наскільки обсяг поточних зобов’язань за кредитами і розрахунками можливо по­гасити за рахунок усіх мобілізованих оборотних активів та інші показники фінансового стану.

3.2 Важливі питання аудиту КБ

У процесі аудиту комерційних банків звертається увага зокрема, на такі питання:

—раціональність організації робочого місця для спілкування з
клієнтами, рівень комп'ютеризації, наявність доступу до документів та штампів;

—забезпечення зберігання та використання печатки, штампів та бланків суворої звітності;

—з'ясування справжнього стану зберігання грошей, документів і майна;

— повнота і правдивість інформації про банківські операції;

— достовірність даних бухгалтерського обліку і звітності та відповідності правил їх ведення і складання чинному законодавстві;

— наявність наказів (розпоряджень) по установі банку про на­дання працівникам права контрольного підпису розрахункових
документів та зразків підписів.

Досліджується відповідність назви клієнта номеру його раху­нку, назви установи банку номеру його МФО.

Зокрема з'ясовується:

- чи всі вільні місця в чеках закреслені для запобігання дописувань;

- чи проставлені на документах необхідні підписи та відбит­ки печатки та чи відповідають вони заявленим зразкам;

- чи відповідають номери оплачених грошових чеків номерам, зареєстрованим у картці із зразками підпису;

- чи правильно зроблені відмітки на іменних чеках видатко­вих ордерів про пред'явлення паспорта отримувача, є на них підписи про отримання грошей та цінностей; чи відповідають номери пред’явлених до оплати розрахункових чеків номерам зафіксованим у книзі реєстрації чекових книжок тощо;

- чи немає випадків необґрунтованого затримання оплати документів.

Крім цього, виконується така робота:

- звіряються залишки аналітичного обліку з синтетичним за всіма балансовими рахунками на дату перевірки, за якими ве­деться додатковий облік у журналах, книгах та інвентарних картках;

- щомісячно перевіряється правильність оформлення помилкових записів у бухгалтерському обліку. Вивчаться правильність оформлення виправних ордерів У тексті виправленого ордеру треба вказати, коли та за яким документом, зроблено виправний запис на звороті ордера, який підшитий в ордерну книжку, ким допущено виправний запис та посаду виконавця. Щомісячно довідка про перевірку виправних ордерів зі зшитком копій цих ордерів надається головному бухгалтеру для обліку помилок, з'ясування причин їх виникнення та вжиття заходів щодо їх усунення;

- вивчаються операції за вкладами: установлюється наявність
інформації про перелік вкладів які відкриваються в іноземній валюті та національній; правильність прийняття, видачі та зараху­вання сум на рахунки вкладників; правильність застосування процентної ставки та нарахування відсотків порівняно з процентними ставками за депозитами та виданими кредитами.

При закінченні перевірки, яка виявила порушення чинних правил проведення операцій, в усіх випадках аудитор повинен ретельно розібратись в характері цих порушень, встановити їх причини та терміново вжити заходи щодо їх усунення.

Висновки

Таким чином, ознайомившись із спеціальними джерелами, можна зробити такі висновки і відносно аудиторської роботи і відносно загальної роботи банків: статутний фонд формується за рахунок пайових внесків власників банку (якщо це приватне підприємство), або за рахунок мобілізації коштів від випуску й розміщення акцій (якщо це акціонерне товариство).

Власні ресурси комерційного банку, тобто його власний капітал, є основою для залучення коштів інших суб'єктів ринку і необхідною умовою розвитку діяльності банку. Власні кошти утво­рюються за рахунок коштів акціонерів, засновників банку або з відрахувань від поточного прибутку. У банківському балансі власні кошти обліковуються в різних фондах банку.

Оскільки комерційні банки створюються переважно на корпоративних засадах, то статутний капітал здебільшого набирає форми акціонерного. Його величина дорівнює сумі випущених банком простих та привілейованих акцій. Збільшення акціонерного капіталу банку можливе за рахунок додаткових випусків акцій або за рахунок банківського прибутку, спрямованого на поповнення власних коштів банку. Роль статутного капіталу визначається його значенням як головного джерела коштів для забезпечення витрат на початкових етапах діяльності банку в процесі його заснування, а також як гарантії платежів банку за своїми зобов'язаннями.

Список використаної літератури

1. Алисов Е. А. Правове регулювання валютних відносин в Україні. -Харків: Фірма Консум, 1998. - 144 с.

2. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини. Підручник. - 2-ге вид., перероб. й доп. - К.: Тов. "Знання", КОО, 1999. - 308 с.

3. Валютне регулювання: Навч. посібник для студ. екон. факультетів вищих навч. закладів. /В.А.Ющенко. - К.: Знання, 1999. -360 с.

4. Галочинський А. Теорія грошей: Навч. посібник. - К.: Основи, 1998. -416с.

5. Гроші. Кредит. Банки: Підручник для вузів / Під ред. Е. Ф. Жуків. -М.: ЮНИТИ, 2000.-624 с.

6. Грошово-кредитна політика в Україні В.С. Стельмах, А.О. Єпіфанов , Н.І. Гребеник ,В.І. Міщенко /За ред. В. І. Міщенка. - К.: Тов. "Знання", КОО, 2000. - 308 с.

7. Мороз А.М., Савлук М.І., Пуховкіна М.І. Банківські операції: Підручник. - 2-те вид., випр. і доп. За ред. докт. екон. наук, проф. А.М.Мороза. -К.:КНЕУ, 2002. -476 с.

8. Мороз А.М., Савлук М.І., Пуховкіна М.І. Банківські операції: Підручник. - 2-те вид., випр. і доп. За ред. докт. екон. наук, проф. А.М.Мороза. -К.:КНЕУ, 2002. -476 с.

9. Про вдосконалення касового виконання державного бюджету України. Постанова КМУ і НБУ від 21.01.1998 № 68 // Офіційний вісник України. - 1998. - № 3. - С. 208.

10. Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 р.: Закон України від 26.12.2002 р. № 372- IV// Україна: аспекти праці. — 2003.— №1. — С. 15-21.

11. Про затвердження механізму обмеження витрачання бюджетних коштів ( Наказ Мінфіну України від 27.02.1998 № 45 ) // Офіційний вісник України. - К., 1998. - № 9. - С. 308.

12. Про затвердження Порядку казначейського обслуговування позабюджетних коштів установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів Держаного бюджету. Наказ Головдержказначейства України від 25.05.1999 р. № 27 // Офіційний вісник України. - 1999. - № 14. - С. 156.

13. Статистичний щорічник України 2000 р. /За ред. О. Г. Осауленка. -К.: Техніка, 2001.-596 с