Використання сучасних технічних засобів в процесі вивчення іноземної мови.
В усьому світі все більше уваги приділяється якості освіти. І Україна як член європейського співтовариства також притримується міжнародних освітніх стандартів. Задля підтримки конкурентоспроможності українських освітніх закладів необхідно, щоб освітні послуги були не тільки якісними, але й сучасними та привабливими за формою для потенційного споживача, особливо коли мова йде про іноземних громадян. Адже тут на ринку освітніх послуг українським навчальним закладам протистоять відомі навчальні заклади Великої Британії, Німеччини, Сполучених Штатів Америки.
Необхідність використання персональних комп‘ютерів для навчання вже ні в кого не викликає сумнівів. Сучасні комп‘ютерні технології дозволяють вивчати будь-які предмети, звичайно при наявності відповідного апаратно-програмного або програмного забезпечення (електронного посібника, моделюючої системи тощо). На сьогоднішній день існує два основних технічних рішення – створення мультимедійних навчальних лабораторій та використання можливостей Internet.
Щодо першого напрямку, то в навчальних закладах всього світу активно вирішується проблема створення комп‘ютерних класів з можливістю дистанційного управління учнівськими станціями та вільної передачі й отримання аудіо- та відеоінформації. Така мультимедійна лабораторія має бути оснащена персональними комп‘ютерами та спеціальним апаратним або програмно-апаратним забезпеченням. Це оснащення дає викладачу такі основні можливості:
1) відображати у реальному часі лекційний матеріал, що демонструється на викладацькому комп'ютері, на моніторах студентів;
2) здійснювати інтерактивне спілкування студента з викладачем під час роботи на своєму робочому місці за допомогою гарнітур – мікрофонів з навушниками, що істотно підвищує ефективність навчання;
3) здійснювати поточний контроль за роботою кожного студента не покидаючи свого місця.
Всі ці можливості можуть суттєво підвищувати якість проведення занять з іноземними студентами, особливо на підготовчому відділені. Як відомо, процес навчання на підготовчому відділені є найважчим як для студента, так и для викладача через мовний бар‘єр [1]. Особливо це стосується викладання спеціальних предметів. Тому використання для навчання персонального комп‘ютера та робота студента у зручному середовищі в темпі, що є оптимальним для кожного окремого студента з можливістю інтерактивного спілкування з викладачем та поточного контролю, дійсно допомагає студенту досягти кращих результатів та швидше подолати мовний бар‘єр. Звичайно, створення мультимедійного класу вимагає від викладача іншого методичного підходу до викладання і можливе за наявності відповідного програмного забезпечення.
Розглянемо декілька прикладів апаратних рішень задачі створення мультимедійної навчальної лабораторії.
На сьогоднішній день одним із популярних мультимедійних пристроїв, що успішно застосовуються у комп'ютерних класах шкіл і університетів України, є система HiClass II. Мультимедійний мережевий навчальний комплекс HiClass II (рис.1-5) – це цілком апаратне мультимедійне рішення, призначене для кінцевого користувача, а не для фахівця з комп'ютерів. Сполучаючи в собі передову технологію і простоту управління, HiClass II надає викладачу дійсно ефективний інструмент для навчання на базі комп'ютера, а студентам – дружній інтерфейс, що концентрує увагу на предметі.
Рис.1. Вчительська станція мультимедійного комплексу HiClass II.
Комплекс HiClass II допомагає підвищити рівень навчання і дозволяє ефективно використовувати час заняття. Комплекс складається з вчительської станції (рис.1), яка обладнана контрольною панеллю та гарнітурою, та учнівських станцій (рис.2), кожна з яких обладнана пультом виклику викладача та гарнітурою. Для підключення всіх робочих місць в мультимедійну мережу HiClass II на всіх учнівських місцях встановлюються адаптери аудіо- і відеоданих, з'єднані між собою спеціальними кабелями.
Рис.2. Учнівська станція мультимедійного комплексу HiClass II.
Контрольна панель (рис.3) пропонує викладачу набір інструментів таких, як:
1) Observe і Quick Observe для спостереження за процесом навчання без втручання. У цьому режимі викладач може по черзі або вибірково спостерігати за інформацією з моніторів студентів на своєму комп'ютері;
2) Control для оперативного контролю і допомоги в навчанні. Цей режим забезпечує дистанційне управління комп'ютером студента за допомогою клавіатури і миші викладача;
3) Group Dialog – формування груп в межах класу для проведення дискусій або вивчення мов;
4) Broadcast і Quick Broadcast для викладу аудіо- і відеонасичених матеріалів на комп‘ютерах студентів у реальному часі.
Рис.3. Контрольна панель викладача мультимедійного комплексу HiClass II.
Викладач також може керувати контрольною панеллю з пульта дистанційного управління (рис.4), що має чотири керуючі функції – Quick Broadcast, Black Screen, Lock Student та Break.
Рис.4. Пульт дистанційного управління мультимедійного комплексу HiClass II.
У викладача з'являється можливість передавати аудіо-відео інформацію на комп'ютери студентів зі свого робочого місця, при цьому джерелом сигналу може бути будь-який зовнішній аудіо/відеопристрій (відеомагнітофон, аудіомагнітофон, відеокамера тощо). Також є можливість передавати аудіо-відео інформацію обраного студента на монітори інших студентів на вибір.
На кожній учнівській станції передбачений блок для виклику викладача (рис.5), що дозволяє оперативно обмінюватися інформацією з викладачем за допомогою гарнітур – мікрофонів з навушниками.
Рис.5. Пульт виклику викладача мультимедійного комплексу HiClass II.
До переваг мережевого мультимедійного комплексу HiClass II можно віднести наступне:
1) HiClass II – універсальна система, що дозволяє вивчати будь-які предмети, достатньо лише застосувати необхідне програмне забезпечення;
2) інтерактивна природа HiClass II та використання переваг мультимедіа дозволяють викладачу контролювати процес навчання, концентруючи увагу студентів на предметі навчання;
3) HiClass II – це незалежний апаратний продукт, який не має програмних компонентів, що дозволяє установити його практично на будь-який комп'ютер. Крім того, аудіо- і відеоінформація передається по спеціальному кабелю, що не завантажує стандартну мережу. Слід також зазначити, що мережеві мультимедійні комплекси серії HiClass II – повноцінна заміна лінгафонних кабінетів.
Іншим прикладом мультимедійної системи є система Classnet. Classnet (рис.6) – це мультимедійна система, що дозволяє викладачу керувати монітором, мишею, клавіатурою і мультимедійними ресурсами кожного робочого місця студента в комп'ютерному і лінгафонному класі.
Рис.6. Мультимедійна система Classnet.
Система Classnet надає викладачу такі можливості:
1) виводити зображення свого монітора на обрані або на всі монітори студентів;
2) виводити зображення монітора студента на свій монітор;
3) переглядати зображення всіх моніторів студентів;
4) показувати зображення монітора одного студента всьому класу;
5) передавати мультимедійну інформацію, включаючи звук, у реальному режимі часу на весь або обраний монітори студентів;
6) обмінюватися файлами і повідомленнями;
7) контролювати використання периферійних пристроїв.
Система може комплектуватися апаратними засобами, програмним забезпеченням ARISTOCLASS або єдиним інтегрованим програмно-апаратним комплексом, будучи при цьому незалежним від іншого устаткування і периферійних пристроїв класу.
На сьогоднішній день мультимедійна система Classnet користується великим попитом у школах, вузах і корпоративних навчальних центрах в усьому світі.
Таким чином, мультимедійні навчальні комплекси в сполученні з необхідним програмним забезпеченням – це зручний та ефективний інструмент для викладання як мови, так и спеціальних предметів іноземним студентам на підготовчому відділенні.
Другий напрямок впровадження новітніх навчальних технологій – це використання можливостей Internet. До таких можливостей можна віднести впровадження дистанційної форми набуття освіти [1,2] та організацію аудіо- й відеоконференцій як її елементів [3]. Дистанційне навчання – це форма навчання, рівноцінна очній, заочній, вечірній та екстернатній формам навчання [2], яку реалізують з використанням комп‘ютерних засобів за умови віддаленості викладача та студента.
Використання технології дистанційного навчання для підготовки іноземних студентів можливе в двох напрямках:
1) використання елементів дистанційного навчання під час підготовки іноземних громадян, що навчаються за денною формою навчання у вищому навчальному закладі України;
2) дистанційне навчання іноземних громадян, що перебувають за межами України.
На підготовчому відділені доцільно використовувати дистанційне навчання як елемент денної форми освіти. Це сприяє досягненню таких результатів:
1) дозволяє підвищити якість засвоєння матеріалу;
2) дозволяє студентам швидше подолати мовний бар‘єр;
3) дозволяє спростити та зменшити час доступу до джерел інформації;
4) сприяє кращій адаптації студентів до нових умов життя та навчання;
5) полегшує організацію навчального процесу.
Існує багато технічних рішень щодо способів створення Internet-придатної форми дистанційного курсу. До найбільш поширених можна віднести FirstClass, BlackBoard та Lotus Learning Space [4].
Дистанційна форма навчання передбачає можливість подання лекційного матеріалу в Internet-придатній формі з використанням комп‘ютерної графіки, анімації тощо, що покращує сприйняття матеріалу і дає студентам-іноземціям можливість набувати знання у зручному для себе темпі, та можливість обговорення лекційного матеріалу шляхом організації аудіо- й відео конференцій за умови віддаленості викладача та студентів.
Аудіоконференції [3] належать до числа популярних аудіотехнологій, і широко використовується для організації спілкування між студентами і викладачем при дистанційному навчанні. Вони ефективні з точки зору фінансових витрат і дозволяють внести елемент реального спілкування в дистанційне навчання, зменшивши почуття ізоляції. До переваг аудіоконференцій можна віднести відносну простоту технічної реалізації при можливості одночасного спілкування великої кількості учасників обговорення. Серед недоліків – неможливість передачі невербальної інформації.
Відеоконференція [3] – це спосіб обміну відеозображеннями, звуком та даними між двома чи більше персональними комп‘ютерами, обладнаними відповідними апаратно-програмними комплексами. Її учасники можуть бачити і чути один одного у реальному часі, а також обмінюватися даними та спільно їх обробляти. Переваги відеоконференцій:
1) залучення до процесу обговорення тих студентів, хто не може відвідувати навчальний заклад по медичним свідченням або в зв'язку з тимчасовими обмеженнями;
2) забезпечення високої якості навчання у всіх філіях навчального закладу;
3) залучення міжнародних експертів для проведення лекцій.
Однак, що стосується використання дистанційних курсів підчас початкової підготовки іноземних студентів на підготовчому відділені, то тут мова йде про застосування окремих елементів дистанційної освіти.
Розробкою дистанційних курсів як допоміжного методичного засобу для підтримки процесу навчання іноземних студентів на підготовчому відділені та молодших курсах активно займаються викладачі та співробітники Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" (НТУУ "КПІ"), зокрема на підготовчому відділені, що є складовою частиною Управління зовнішніх зв‘язків НТУУ "КПІ".
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Дистанційна освіта та її роль в організації навчання іноземних громадян. С.І. Сидоренко, І.А. Дичка, Є.С. Сулема.
2. Концепція розвитку дистанційної освіти України.
3. Використання зворотнього зв’язку в дистанційному навчанні. Методичні матеріали. Кудрявцева С.П., Колос В.В., Манако А.Ф., Синиця К.М. Київ, 2001.
4. Lilian Karlsson. E-learning: technical and pedagogical aspects. CompSysTech'2001, Sofia, Bulgaria.
|
