ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС УДОСКОНАЛЕННЯ ВИГОТОВЛЕННЯ З ОВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ В ЇДАЛЬНЯХ

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВИГОТОВЛЕННЯ ПРОДУКЦІЇ З ОВОЧІВ В ЇДАЛЬНЯХ

1.1. Значення овочевих страв в харчуванні людини

1.2. Огляд сучасних літературних джерел з питання виготовлення страв з овочевої продукції

Висновки по Розділу 1

РОЗДІЛ 2 АНАЛ I ТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Характеристика досліджуваного закладу

2.2 Аналіз існуючих технологій в їдальнях

2.3 Вимоги до якості готових овочевих блюд

Висновки по Розділу 2

РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА РЕКОМЕНДАЦІЙ ЗАХОДІВ ВИВЧАЄМОЇ ПРОБЛЕМИ

3.1 Розробка нової технології страви з овочів рагу «Літо»

3.2 Характеристика сировини для нової технології страв з овочевої продукції

3.3 Перевага хімічних та смакових якостей нової технології приготування овочевої страви рагу «Літо»

3.4 Технологiчна схема та карткa приготування рагу «Літо»

3.5 Овочеві страви виготовляємі у їдальні «Cоняшник»

Висновки по Розділу 3

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОІЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Харчування є однією з основних умов існування людини, а проблема харчування - однією з основних проблем людської культури. Кількість, якість, асортимент споживаних харчових продуктів, своєчасність та регулярність прийому їжі вирішальним чином впливає на людське життя у всіх її проявах.

Правильне харчування - найважливіший фактор здоров'я, воно позитивно позначається на працездатності людини та її життєдіяльності і в значній мірі визначає тривалість життя, затримуючи настання старості. Правильно організоване харчування та корисні харчові продукти, до яких належать овочі, мають вирішальне значення для зміцнення здоров'я населення. Тому для забезпечення подальшого зміцнення здоров'я людини та в повній відповідності з останніми даними науки про харчування потрібно розвивати харчову промисловість, розширювати громадське харчування, поліпшувати роботу всіх підприємств, розробляти нові технології виготовлення страв.

У даний час пильна увага приділяється не просто харчуванню, як способу задоволення фізіологічних потреб організму людини, а в значній мірі також і принципам здорового харчування, заснованого на збалансованому складі їжі, наявності в ній всіх необхідних для підтримання здоров'я і життєвого тонусу речовин та елементів.

Впровадження нових технологій харчування у виробництво займає велику роль у масовому харчуванні. В умовах сучасної ринкової економіки зростають дрібні підприємства харчування, які можуть запропонувати різноманітний асортиментом страв, до яких належить також досліджена їдальня ”Cоняшник”.

Розвиток пiдпрiємств громадського харчування в Україні вимагає ширшого використання страв за новими технологіями, так, в останнiй час великим попитом користується продукція з овочей, напівфабрикатів і страв з неї. Умови сприяють випуску продукції високої якості, раціональному використанні сировини, розвитку естетичного смаку в оформленні страв та виробів, створюють тенденції до конкуренції.

Актуальність даної роботи визначається необхідністю розвитку нових технологічних процесів страв з овочевої продукції в закладах громадського харчування.

Мета роботи - впровадження нових технологій овочевої продукції в їдальнях.

Завдання роботи:

1) Вивчити і проаналізувати сучасні літературні джерела з питання технологічного процесу удосконалення виготовлення страв з овочевої продукції в їдальнях.

2) Дати характеристику овочам в харчуванні людини.

3) Розглянути існуючi технології виготовлення страв з овочевої продукції в на прикладi їдальні.

4) Розробити технологічний процес виробництва овочевої страви.

5) Охарактеризувати сировину для нової технології овочевої страви.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВИГОТОВЛЕННЯ ПРОДУКЦ ІЇ З ОВОЧІВ В ЇДАЛЬНЯХ

1.1 Значення овочевих страв в харчуванні людини

Овочі володіють високими харчовими, смаковими та дієтичними якостями. Вони постачають організму людини в легкозасвоюваній формі вітаміни (С, В_1, В₆ , провітамін А-каротин, Е, РР і В), цукру, незамінні амінокислоти, білки, жири, клітковину, мінеральні солі і ферменти. Виключно велике значення свіжих овочів, як джерела вітаміну С, який міститься лише в продуктах рослинного походження. Разом з тим, включення овочів в щоденний раціон регулює травлення і підвищує біологічну цінність іншої їжі.

Значення овочів у харчуванні дуже великe тому, що вони є цінним джерелом вітамінів, вуглеводів, органічних кислот, мінеральних солей, різних смакових речовин. З овочів можна бути приготувати різноманітні, корисні і смачні страви, гарніри і закуски, які легко засвоюються людським організмом і сприяють, крім того, кращому засвоєнню будь-якої іншої їжі, споживаної разом з овочами.

Овочі займають одне з провідних місць у харчовому раціоні, і підприємства громадського харчування пропонують споживачам великий вибір відмінних, смачно приготовлених страв і гарнірів з овочів. Окремі види овочів сильно різняться по своїх якостям. Так, наприклад, картопля багата крохмалем, білокачанна капуста - вітаміном С, морква - провітаміном А (каротин), буряк - цукром. Жиру в овочах дуже мало, всього від 0,1 до 0,5%. З мінеральних речовин містяться в овочах калій, фосфор, кальцій, залізо, магній і натрій.

Часник і цибуля мають переважно смакове значення і досить широко застосовуються в кулінарії. Ці овочі, так само як хрін і деякі інші, багаті на фітонциди - особливими бактерицидними речовинами, знищуючим хвороботворних мікробів. Отже, необхідно використовувати для приготування овочевих страв і гарнірів різноманітний асортимент овочів.

Oвочі містять багато поживних, смакових і ароматичних речовин, що мають велике значення для правильного харчування. Oвочі сприяють травленню і сприяють більш повному засвоєнню прийнятої людиною їжі. Виділення слини і шлункового соку значно посилюється при споживанні рослинної їжі, що сприяє переварюванню не тільки плодів і овочів, але й інших видів піщі.Плоди й овочі є важливим джерелом, що дають організму людини вітамінами і мінеральні речовини. Вітаміни С, Р і провітамін А надходять в організм виключно з плодів та овочів. Плоди та овочі сприяють підтримці кислотно-лужного балансу в крові і тканинах, що має велике значення для правильного обміну речовин. Харчове значення овочів визначається високим вмістом в них легкозасвоюваних вуглеводів, органічних кислот, вітамінів, ароматичних і мінеральних речовин, різноманітне поєднання яких обумовлює смак, колір і запах цієї корисної продукції.

Головним показником якості овочів є біохімічний склад. Вони містять до 96-97% води і, незважаючи на це, мають величезне значення в харчуванні людини. Це пов'язано з тим, що в невеликій кількості сухих речовин, які знаходяться в овочах, є багато біологічно важливих сполук, які потрібні для нормального функціонування організму. Основну частину сухої речовини становлять крохмаль, цукру. Багато крохмалю в бобових овочах, коренеплодах; цукрів - в моркві, гороху, цибулі. У столового буряка переважає сахароза, а в капусті, огірках, гарбузових - глюкоза. До складу сухої речовини входять також клітковина, пектинові азотисті речовини, головним чином білки, глюкоза. Крім цього є органічні кислоти - лимонна / яблучна, винна, щавлева та ін. Вони сприятливо впливають на смакові якості овочів і сприяють кращому їх засвоєнню. Зважаючи на це при правильній організації харчування людині необхідно вживати фрукти й овочі протягом всього року.

Кухар має дбати про те, щоб максимально зберегти поживні речовини та вітаміни, наявні в овочах. Найкраще зберігаються вітаміни у свіжих, сирих овочах відразу ж після їх збору. Тому досить корисні всілякі салати з сирих овочів: з капусти, моркви, редису, помідорів, зеленої цибулі. Кулінар повинен знати, що вітамін С руйнується від тривалої теплової обробки овочів, дотику з киснем повітря і неправильного зберігання. Коли варять овочеві супи, щи, борщі на м'ясних, рибних або грибних бульйону, овочі закладаються в готові киплячі бульйони, причому овочі, які розварюються швидше, кладуть лише тоді, коли овочі, які потребують більш тривалої теплової обробки, вже майже готові. Посуд, в якій варять овочі, повинна бути щільно закрита кришкою протягом всього часу варіння, - це ускладнює зіткнення овочів з киснем повітря. Овочі не слід готувати задовго до подачі, тому що при тривалому зберіганні готової овочевої страви навіть на слабкому вогні або при підігрівання вітаміни руйнуються.

Таблиця 1

Таблиця калорійності, енегетичної цінності овочей

1.2 Огляд сучасних літературних джерел з питання виготовлення страв з овочевої продукції

Переробка овочів, плодів у місцях виробництва - найважливіший шлях збереження харчових ресурсів. Трисвятський Л. А. (1991) в своїй книзі «Зберігання і технологія сільськогосподарських продуктів» говорить про важливу роль переробки в підвищенні економічної ефективності виробничої діяльності господарств в результаті більш повної і раціональної реалізації цінної продукції. Він чітко вказує способи переробки овочів і розділяє їх на такі групи: біохімічні - квашення, соління, мочіння; хімічні - консервування речовинами антисептичної дії (сірчаста кислота) та маринування; фізичні - термостерілізація, сушіння, заморожування; механічні - виробництво крохмалю з картоплі і т. д. Перероблена продукція повинна за якістю відповідати вимогам державного нормування і санітарним нормам.

При переробці будь-яких видів сировини обов'язково виконують усі правила ведення технологічного процесу і забезпечують належний технохімічний та мікробіологічний контроль (Орлов, 1989). Якість продуктів, що виробляються з овочевої сировини залежить від багатьох умов.

На думку Є. П. Широкова (1989) це: якість і сортові особливості сировини, дотримання технологічних операцій з підготовки сировини до переробки, рецептура, стан і якість підготовки. І. Л. Волкінд (1989) стверджує, що крім перерахованих вище факторів велике значення мають і сортові особливості культур. Тільки певні сорти придатні для вироблення страв високої якості. Так, квашену капуста гарної якості отримують тільки з качанів пізньостиглі і деяких середньостиглих сортів. Розроблені та затверджені технологічні вимоги до сортів: овочевого горошку, огірків, томатів, квасолі, цибулі. Це сприяє поліпшенню якості сировини для переробки.

Н. В. Сабуров та М. В. Антонов в своїй книзі «Зберігання і переробка плодів і овочів» розкривають нам основні технологічні операції підготовки сировини до переробки - миття, очищення, подрібнення, бланшуванню та ін. Смакові якості та аромат страв залежать, на думку В. С. Дяченко (1987), від складу введених компонентів. Тому, враховуючи запити споживачів, більшість овочевої продукції виробляють на основі розроблених рецептур і технологічних інструкцій.

Овочеву продукцію варять, пасерують, тушать, смажать.

Варіння - нагрівання овочів у рідині (воді, молоці, бульйоні, відварі) до температури 100°С або в середовищі насиченого водяного пару. При цьому використовують наплітні або стаціонарні котли, каструлі, сотейник при варінні в котлах з герметичною кришкою. Пасерування - обсмажування продуктів при температурі 110 - 120°С без утворення скориночки. Пасерують коріння, цибулю, томат, борошно для збереження барвника або збільшення кількості водорозчинних речовин і зниження в'язкості (в борошні). Смаження — нагрівання продукту з жиром без додавання води. Завдяки жиру продукт не пригорає, рівномірно обсмажується, поліпшується його смак і підвищується калорійність. У технології смаження важливим є вид жиру, його якість, стійкість і температура димоутворення. Розрізняють такі способи смаження: основний, у фритюрі, без жиру, у жаровій шафі, на відкритому вогні. Тушіння - це пріпускання в бульйоні або соусі попередньо обсмажених продуктів з додаванням спецій та прянощів. Тушать продукти в закритому посуді для размельченія і надання їм особливого смаку.

Висновки по Розділу 1

Значення овочів у харчуванні дуже велик e тому, що вони є цінним джерелом вітамінів, вуглеводів, органічних кислот, мінеральних солей, різних смакових речовин. З овочів можна бути приготувати різноманітні, корисні і смачні страви, гарніри і закускиХарчове значення овочів визначається високим вмістом в них легкозасвоюваних вуглеводів, органічних кислот, вітамінів, ароматичних і мінеральних речовинГоловним показником якості овочів є біохімічний склад. Вони містять до 96-97% води і, незважаючи на це, мають величезне значення в харчуванні людини. Переробка овочів, плодів у місцях виробництва - найважливіший шлях збереження харчових ресурсів. Овочеву продукцію варять, пасерують, тушать, смажать.

РОЗДІЛ 2. АНАЛ I ТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Характеристика досліджуваного закладу

Кількість посадкових місць дитячого залу – 30

Режим роботи 9-00 - 21-00

Пропускна здатність - 600 осіб у зміну

Кількість страв у день ~ 1500 шт.

У зв'язку з характером виробництва та завданням на проектування, організований повний цикл виробництва. Їдальня працює на порційних м'ясних напівфабрикатах і сировині. Розміщення цехів у структурі будівлі забезпечує послідовність технологічних процесів обробки напівфабрикатів та виготовлення виробів при мінімальній протяжності функціональних зв'язків і відсутності перетину технологічних і транспортних потоків. Їдальня має професійне кухонне обладнання. У всіх виробничих цехах передбачені приточно-витяжні системи вентиляції у відповідності з нормами СП. Над тепловим устаткуванням встановлені місцеві вентотсоси, що забезпечують необхідний приплив та витяжку повітря. У всіх виробничих цехах запроектовано холодне і гаряче водопостачання. Після завантаження та приймання товару сировина и п/ф розподіляються в холодильній камері, в комору сухих продуктів, в комору овочів.

Овочевий цех оснащений машиною для очищення коренеплодів, мийною ванною, столом для ручного очищення і доочищення овочів, для очищення цибулі і для порцінування напівфабрикатів.

М'ясо-рибний цех обладнаний середньотемпературними холодильними шафами для короткочасного зберігання м'ясних і рибних п/ф, а також низькотемпературною шафою для зберігання заморожених напівфабрикатів. У цеху є мийні ванни (для м'яса і риби), виробничі столи, стіл для встановлення м’ясорубки. На столах проектуються ваги для порцінування напівфабрикатів. Підготовлені овочеві та м'ясні напівфабрикати відразу надходять в доготовочні цехи - холодний та гарячий.

У холодному цеху готується асортимент холодних закусок і салатів. Цех оснащений середньотемпературними шафами, виробничими столами, мийною ванною, а також вагами порційними і машинами для подрібнення овочів і нарізки гастрономії.

У гарячому цеху продукція готується партіями і після фасування її відразу надходить для реалізації на роздачі. У цеху є середньотемпературні холодильні шафи, електрична плита 4х конфорочна, пароконвектомат, теплова лінія, що включає в себе фритюрницю, жарочную поверхню і плиту, мийна ванна, виробничі столи, ваги, кухонний інвентар.

Реалізація готової продукції для відвідувачів відбувається з лінії роздачі, що включає в себе модулі для короткочасного зберігання всього асортименту продукції.

В мийній столового посуду встановлена посудомийна машина, три мийні ванни, стелажі для чистого посуду. У мийній кухонного посуду встановлені дві мийні ванни, стелажі для чистого інвентарю, стіл для брудного інвентаря. Всі виробничі приміщення забезпечені раковинами для рук.

Приміщення їдальні:

· Завантажувальна

· Коморасухихпродуктів

· Комораприбиральногоінвентаря

· Комораовочів

· Овочевийцех

· М'ясо-рибнийцех

· Холодний цех

· Гарячий цех

· Роздача

· Мийна столового посуду

· Мийна кухонного посуду

· Кабінет адміністрації

· Гардероб персоналу з душовою та сан.узлом

· Торговий зал

Таблиця 2

Обладнання овочевого цеху

Машинa для очищення картоплi МОК-150
Машинa для pізання картоплi
Бланширyватель
Змiшувач для салатiв
Настiльна овоченарiзувальна машина
Набір кухонних ножiв
Овочечистка з плаваючим ножем
Гомогенізатор-подрібнювач часнику
Протирочна машина
Ванна для мийки овочiв 2х секцiйна
Стiл для овочів
М’ясорубка
Кастрюлi
Дуршляк

Овочевий цех призначений для обробки картоплi, корнеплодiв, капусти, сезонних овочiв, зеленi та виготовлення полуфабрикатiв: сирої очищеної картоплi, свiжих очищених корнеплодiв та цибулi, зачищеної капусти оброблених корнiцiв та зеленi.

Перелік з оснащення цеху:

- картоплечистка

- стiл для доочистки картоплi

- виробничий стiл

- стiл з ванною

- стiл для доочистки цибулi

- овоченарiзувальна машина

- ванна для миття овочiв

- раковина для миття рук

Меню їдальні ”Cоняшник” включаєперелік страв, які записані в певній послідовності у відповідності з порядком споживання страв (додаток 1).

Меню потрібне містити великий асортимент страв, різних за технологією приготування, використання сировини та температурою подавання. Може бути наступний порядок записування страв у меню.

Меню їдальні ”Cоняшник” має фірмові страви, порційні страви, обідні страви, але в меню на спостерігаються дієтичні страви, що було частково компенсовано впровадженням розробки нашої нової технології з овочей на підприємстві. Відповідно до правил громадського харчування кожен екземпляр меню підписується керівником та головним бухгалтером підприємства і скріплюється круглою печаткою. На початку вказується термін дії даного меню та до якого закладу воно належить. На час нашої роботи в їдальні, меню на столах було з просроченою датою підпису, що є негативним фактором для залучення клієнтів до закладу. Негативною стороною на наш погляд є те, що кількість страв кожного розділу меню досить невелика, слід більш різноманітити меню, також треба розробити це по днях тижня.

Позитивною стороною меню ми вважаємо нескладність його приготування, при чому можуть використовуються півфабрикати і відвідувачі обслуговуються без затримки.

2.2 Аналіз існуючих технологій в їдальнях

Iснуютьдекiлькавидiвприготуванняовочей: oвочівідварюють, припускають, тушать, смажать і запікають. Подають в натуральному і протертому вигляді, як самостійні страви, як гарніри до м'яса, птиці, риби та морепродуктів.

Варіння і припускання овочів є основними прийомами в кулінарії. Картопля і коренеплоди варять очищеними, цілком (крім буряків); білокачанну капусту - нарізану часточками, цвітну і брюсельську - розібрану на кочешки; кукурудзу - не знімаючи листя з початків; стручки квасолі-розрізають на 3-4 частини. Овочі закладають у гарячу підсолену (10 г солі на 1 л води) воду (0,6-0,7 л на 1 кг овочів) так, щоб шар води був на 1-1 ½ см вище. Варять при слабкому кипіння, закривши кришкою, до готовності: картопля - 20-30 хв; морква, бруква, репу - 25-30 хв. З готових овочів зливають відвар (використовують для супів і соусів), а овочі підсушують при дуже слабкому нагріванні. Буряк варять в шкірочки без солі (з сіллю вона набуває неприємний смак) протягом 1 год, а потім коренеплоди заливають холодною водою і витримують у ній 30-60 хв. Зелені овочі (стручки бобових, шпинат, брюсельську капусту та ін) для збереження кольору варять у великій (3-4 л на 1 кг) кількості води при бурхливому кипінні, не закриваючи котлів кришками. Заморожені овочі закладають у киплячу воду, не разморожуючи; сушені - попередньо замочують у холодній воді на 1-3 год і в ній же варять. Варять в котлах з нержавіючої сталі, що мають стовщене дно; посуду підбирають за обсягом овочів, щоб над продуктом залишалося менше повітряного простору (кисень повітря сприяє окисленню вітаміну С).

Для варіння на пару очищені цілком або нарізані часточками або кубиками овочі поміщають на решітку пароварочного котла, посипають сіллю (простір під гратами заповнено киплячої водою), котел щільно закривають кришкою і варять до розм'якшення з урахуванням строків варіння. Готові овочі повинні бути м'якими, але не деформованими; бульби картоплі - цілі; коренеплоди та картопля без «вічок» і темних плям; капуста збереженої форми; колір, властивий коренеплоду: у білокачанної капусти - від білого до кремового, брюссельської - яскраво-зелений або злегка бурий, у кольорової - суцвіття кремові, без темних включень.

Для припускання овочі нарізають часточками, кубиками, кладуть у сотейник шаром не більше 20 см, а кабачки, гарбуз - 10-15 см, додають масло (20-30 г на 1 кг), заливають киплячою рідиною (вода, молоко, бульйон - 20 -30% до маси овочів), солять і припускають під закритою кришкою. Кабачки, гарбуз, помідори, які легко виділяють сік, припускають без додавання рідини. Овочі доводять до кулінарної готовності (коренеплоди та капусту - 25-30 хв; гарбуз і кабачки - 15-20 хв), не допускаючи викіпання рідини, яку не зливають, а використовують разом з блюдом. Припускають окремі види овочів або їх суміш. У першому випадку овочі припускають окремо, а потім змішують і прогрівають в соусі (молочному або сметанному).

При спільному приготуванні овочів спочатку припускають коренеплоди, потім, з огляду на терміни їх варіння, закладають гарбуз, кабачки і консервований зелений горошок. Ріпу, бруквe та деякі сорти ранньої білокачанної капусти, які містять глікозиди, попередньо бланширують для видалення гіркоти. Припущені овочі заправляють молочним соусом, вершковим або рослинним маслом. Готові овочі повинні бути правильної форми, однакового розміру; консистенція м'яка; колір, властивий овочам, не допускається запах підгорівшого молока і овочів.

Для покращення смаку, підвищення харчової цінності готують змішані пюре (морквяно-картопляного, картопляного з гарбузом), а також додають протерті фрукти. З пюрованих овочевих мас готують також пудинги та суфле, які потім варять на пару. Готові овочеві маси та вироби з них повинні відповідати наступним вимогам: консистенція однорідна, без шматочків непротергих продуктів, ніжна, у картопляного пюре - пишна: колір, властивий овочам, без темних включень; смак і запах овочів з ароматом молока, вершкового масла, не допускається запах підгорілого молока; у суфле (пудингів)-ніжна і пишна консистенція; вироби зберігають форму.

Смажать овочі сирими або попередньо відвареними. Сирими смажать картоплю, кабачки, гарбуз, ріпчасту цибулю, баклажани, помідори, тобто овочі, що містять достатню кількість вологи та малостійкий протопектин. Картоплю нарізають часточками, брусочкамі або кружечками; кабачки - кружечками; баклажани, гарбуз-скибочками; помідори - шматочками, цибулю - кільцями. Перед смаженням кабачки, баклажани, гарбуз, цибулю панірують в борошні. Коренеплоди (морква, буряк) і капустяні овочі перед смаженням попередньо варять або припускають. З дрібно нарізаних, припущених або протертих овочевих мас з додаванням яєць, манної крупи, молока, сиру формують вироби (котлети, биточки, зрази, оладки та ін), панірують їх в яйці, борошні або сухарях і смажать. Для смаження використовують рослинну або топлену олію. Нарізані овочі або вироби укладають на сковороду або лист з розігрітий до 120-150°С жир і смажать до появи з обох сторін скориночки. Іноді овочі дожарюють в жарочній шафі при температурі 160-180°С (5 хв). Готові овочі повинні бути рівномірно обсмаженими, зберігати форму нарізки, без грубої скориночки. Не допускається запах «запарених» овочів. У котлет і зраз картопляних консистенція пишна, пухка, нетягуча, без комків; у морквяних, капустяних, бурякових котлет - ніжна, однорідна; поверхня виробів без тріщин. Відпускають смажені овочі з вершковим маслом, сметаною, соусами, посипають зеленню петрушки, кропом.

Для виготовлення) страв з тушкованих овочів овочі обсмажують, припускають до полуготовності або варять, а потім тушать з соусами, молоком, бульйоном і т . п. Тільки білокачанну капусту (свіжу і квашену) тушать без попередньої теплової обробки. Готові тушковані овочі повинні бути нарізані на шматочки однакової форми, мати м'яку, соковиту консистенцію, зберігати форму нарізки, за винятком картоплі, гарбуза, кабачків, у яких форма частково порушена; не допускається запах пригорілих овочів.

Овочі запікаютьв шкірочках (для приготування напівфабрикатів і блюд), очищеними під соусами, фаршированими і у вигляді виробів з протертих мас. З шкірочками запікають буряк, баклажани, картоплю, початки кукурудзи. Овочі миють, обтирають і запікають у жарочній шафі на противні при 120-180°С. Бульби картоплі іноді обертають пергаментом.
Буряк та баклажани використовують, як напівфабрикати. Печену картоплю подають, як самостійне блюдо з шматочком вершкового масла.
Овочі, запечені на сковороді попередньо варять, припускають, тушкують або смажать. Укладають на сковороду або противень, змазані маслом і посипані сухарями, заливають молочним соусом, додають вершкове масло, посипають тертим сиром. Запікають у жарочній шафі при 200-250°С до утворення рум'яної скоринки 20-25 хв. Готовий виріб має бути повністю покрито соусом, не повинен бути висохлим, без підгорілих місць. Подають овочі на сковороді, на якій вони запікалися.

2.3 Вимоги до якості готових овочевих блюд

Варені овочі повинні зберегати форму, бульби картоплі можуть бути злегка розвареними. Колір картоплі - від білого до жовтуватого, не допускається почервоніння або потемніння бульб. Колір коренеплодів - властивий їх натуральному кольору. Картопля і коренеплоди, добре очищені від вічок, чорних плям і гнилих частин; консистенція - пухка. Відварна капуста повинна бути м'якої, ніжної консистенції, колір - від білого до кремового, для ранніх сортів капусти та савойської - від світло-зеленого до кремового, для брюссельської - яскраво-зелений або бурий. На поверхні цвітної капусти не допускаються темні плями і почервоніння.

Картопляне пюре повинно бути густої консистенціої, пишне, однорідне, без шматочків непротертої картоплі. Колір - від кремового до білого, без темних включень.

Припущені овочі мають смак злегка солоний з ароматом овочів і молока, не допускається запах підгорілого молока і овочів. Колір - властивий овочам, з яких приготовлена страва. Консистенція - м'яка. Форма нарізки овочів повинна бути збережена. Смажені овочі повинні мати однакову форму, бути рівномірно обсмажені з обох сторін. Консистенція - м'яка. Колір смаженої картоплі - жовтий, окремі шматочки можуть бути обсмажити до коричневого кольору. Колір інших овочів - світло-коричневий на зламі, властивий натуральному кольору овочів. Котлети, зрази, шніцель повинні бути правильної форми без тріщин, на поверхні рум'яна піджариста скоринка. Колір виробів з картоплі - на розрізі білий або кремовий. Консистенція - пишна, нетягуча, без комків непротертої картоплі. Колір морквяних котлет на розрізі - світло-помаранчевий. Смак - злегка солодкуватий. Консистенція - пухка, однорідна, без великих шматочків моркви та грудочок манної крупи. Колір виробів з капусти - світло-кремовий.

Тушковані овочі повинні мати шматочки однакової форми і розміру.

Консистенція - м'яка, соковита, у капусти допускається пружна. Смак - овочів, з яких приготовлена страва для тушкованої капусти - кисло-солодкий.

Колір - від світло-до темно-коричневого; для тушкованих буряків - темно-вишневий. Форма нарізки овочів збережена, допускається частина розвареної картоплі.

Запечені овочі - рулети та запіканки мають рівну поверхню без тріщин, з рум'яною скоринкою. На розрізі товщина верхнього та нижнього шару однакова, фарш розподілений рівномірно. Овочі, запечені під соусом, повинні бути повністю залиті рівним шаром соусу, на поверхні з рум'яною скоринкою. Консистенція - м'яка.

Страви і гарніри з овочів не можна довго зберігати в гарячому стані, так як погіршуються їх зовнішній вигляд і смак, знижується харчова цінність (руйнується вітамін С).

Овочі в соусі або олії зберігають у посуді під кришкою не більше 2 ч. Якщо необхідно більш тривале зберігання, то овочі виймають з відвару, охолоджують і зберігають у холодильнику. Потім з'єднують з соусом або відваром, доводять до кипіння. Овочі, смажені у фритюрі, можна зберігати в остигшому стані протягом дня. Тушковані і запечені страви з овочів і страви з грибів зберігають у гарячому стані не більше 2 ч.

Висновки по Розділу 2

Їдальня ” C оняшник” має – зали, кількість страв у день ~ 1500 шт. Їдальня працює на порційних м'ясних напівфабрикатах і сировині. Розміщення цехів у структурі будівлі забезпечує послідовність технологічних процесів обробки напівфабрикатів та виготовлення виробів при мінімальній протяжності функціональних зв'язків і відсутності перетину технологічних і транспортних потоків. Овочевий цех оснащений машиною для очищення коренеплодів, мийною ванною, столом для ручного очищення і доочищення овочів, для очищення цибулі і для порцінування напівфабрикатів.

Овочевий цех призначений для обробки картопл i , корнеплод i в, капусти, сезонних овоч i в, зелен i та виготовлення полуфабрикат i в: сирої очищеної картопл i , св i жих очищених корнеплод i в та цибул i , зачищеної капусти оброблених корн i ц i в та зелен i

I снують дек i лька вид i в приготування овочей: o вочі відварюють, припускають, тушать, смажать і запікають. Подають в натуральному і протертому вигляді, як самостійні страви, як гарніри до м'яса, птиці, риби та морепродуктів.

Варені овочі повинні зберегати форму, бульби картоплі можуть бути злегка розвареними. Колір картоплі - від білого до жовтуватого, не допускається почервоніння або потемніння бульб. Колір коренеплодів - властивий їх натуральному кольору.

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА РЕКОМЕНДАЦІЙ ЗАХОДІВ ВИВЧАЄМОЇ ПРОБЛЕМИ

3.1 Розробка нової технології страви з овочів рагу «Літо»

Технологiчним процесом називається процес доведення продукту до стану, придатного до споживання. Він включає в себе: а) прийом і зберігання сировини, б) первинну обробку сировини і виготовлення напівфабрикатів, в) доготовку напівфабрикатів, г) відпуск готової продукції, д) використання відходів.

Нами розроблена страва з овочів під назвою рагу «Літо». Ми пропонуєємо нову технологію страви з овочів, яка має – 2 вида обробки овочів: попереднє варіння та запікання. Набір овочів, який ми задіяли у приготуванні страви, включає картоплю, моркву, цибулю, гриби, кольорову капусту, солодкий перець, молодий зелений горошок, вершкове масло, сир, сіль.

Підготовка картоплі. Для виробництва рагу «Літо» надходить митa та сортoванa картопля. Підготовка сировини включає в себе: замочування перед чищенням і ревізія на наявність хворoб. Для замочування картопля засипається в спеціальну ємність, з якої з метою ревізії, вручну перебирається в пластмасові лотки. Чистa і відібранa картопля для чищення від шкірки з пластмасового лотка засипається в машину періодичної дії, де пiдлягає очищенню вiд шкірки. Разовe завантаження в машину періодичної дії - 10 кг картоплі. Чистка здійснюється при постійній подачі води протягом 3-5 хвилин. Очищенa картопля ссипається в пластмасові лотки для очищеної картоплі, наповнені водою, і передається на етап ревізії чистки. Після чищення проводиться ревізія на наявність шкірки і вічок на очищенiй картоплі. Ревізія здійснюється вручну на робочому столі за допомогою ножів для чищення. Остаточно очищенa картопля накопичується в пластмасовому лотку з водою і спрямовується на різку. Нарізуємо картоплю скибочками.

Моркву підготовляємо таким же чином, як і картоплю, але у воді попередньо сировину не замочуємо. Моркву нарізаємо соломкою.

Цибулю відчищаємо від шелухи, миємо, мілко січемо.

Гриби миємо, ріжемо на 4 частини.

Кольорову капусту розбираємо на суцвіття, миємо.

Солодкий перець чистимо всередині, миємо.

При варінні в овочах відбуваються хіміко-технологічні процеси, в результаті яких вміст води і сухих речовин у них змінюється. З овочів у воду переходять розчинні речовини: білки, низькомолекулярні азотисті, речовини цукoр, мінеральні речовини, вітаміни. Рушійною силою цього переходу є різниця концентрацій відповідних речовин у продукті і рідкому середовищі (дифузія).

Висока якість страви при варінні з повним зануренням сировини забезпечується шляхом виконання певних технологічних прийомів. Основні з них такі: зазвичай овочі закладають у холодну воду так, щоб вона покривала овочі на 1 1,5 см що і варять, ми ж пропонуємо закладати овочі партіями по виду овочів у вже киплячу воду і варити від однієї до декількох хвилин, так, наприклад картоплю - 5 хвилин, моркву 6-7 хвилин, гриби, кольоровий капусту, солодкий перець по 3-4 минути. Всі овочі повинні бути напівготовими. Цибулю смажемо на вершковому маслі. Горошок будемо закладати вже при другому етапі приготування при запікання разом з усіма продуктами.

Після відварювання та обсушування овочей, викладаємо овочі в форму для запікання в такій послідовності: картопля, цибуля, морква, перець, гриби, зелений горошок, кольорова капуста, зверху додаємо кусочки вершкового масла та запікаємо 15-20 хвилин при температурі 220ºC, за 5 хвилин до закінчення приготування посипаємо тертим сиром.

3.2 Характеристика сировини для нової технології страв з овочевої продукції

Картопля - це продукт з широким діапазоном можливостей. Він є продуктом харчування сам по собі і, також, виступає, як джерело крохмалю, клітковини і білка. Картопля — цінний продукт харчування. На відміну від інших овочів у ній порівняно невеликий вміст води (70-87 %), цукрів (0,5-1,3 %) і найвищий — крохмалю (10-25%). При зберіганні картоплі крохмаль під дією ферментів частково гідролізується до цукрів, які витрачаються бульбами на дихання. При температурі 0°С процеси дихання сповільнюються і відбувається накопичення цукрів (до 2,5 %), які надають картоплі солодкого смаку. Картопля містить азотисті (1,5-3 %), мінеральні (0,5-2 %) і пектинові (0,1-0,6 %) речовини, клітковину (0,2-3,5 %), а також повноцінний білок туберин (0,7-2,6 %), який за своїм амінокислотним складом наближається до білка курячого яйця і повністю засвоюється організмом людини, з мінеральних речовин — калій, фосфор, магній, кальцій, натрій, залізо, мідь, цинк та ін. У картоплі невисокий вміст вітамінів, серед яких переважає аскорбінова кислота (17-20%). Білки, вітаміни і мінеральні речовини зосереджені поблизу зовнішнього шару бульби, чим ближче до центра, тим їх менше. У клітинах картоплі міститься речовина фенольного характеру — амінокислота тирозин, катехіни, хлорогенова кислота та ін., які окислюються під дією кисню повітря в присутності ферменту поліфенолоксидази.

При цьому утворюються продукти, що мають темне забарвлення. Щоб запобігти потемнінню обчищеної картоплі, її зберігають у холодній воді (не більш ніж 2-3 год.), сульфітують або бланшують. У шкірочці накопичується отруйний глікозид соланін (0,002-0,1 %), який у значній кількості є у картоплі, що проросла або позеленіла. Бульби містять в середньому 76,3% води і 23,7% сухої речовини, у тому числі 17,5% крохмалю, 0,5% цукрів, 1-2% білка, близько 1% мінеральних солей. Максимальний вміст сухої речовини в бульбах 36,8%, крохмалю 29,4%, білка 4,6%, вітамінів С, B1, B2, B6, PP, К і каротіноідов.

Морква належить до так званих жовто-зелених овочів, які є основним джерелом каротіна. Морковь є рідкісним винятком із правил - у вареному вигляді вона містить більше корисних речовин, ніж у сирому. Як відзначають фахівці, відразу після варива моркви рівень антиоксидантів в ній підвищується на 34% і зростає в перший тиждень її зберігання у вареному виді, це пояснюється тим, що при зберіганні вареної моркви утворюються нові хімічні сполуки з високими антіоксидантнимі властивостями.

Коренеплоди містять до 15% Сахаров, жирне олія, каротіноі-ди (каротин, фіто, фітофлуен, лікопін), вітаміни В1, В2, С, пантотенову кислоту, фолієву кислоту, вітамін РР, ефірна олія, азотистих і пектинові речовини, мінеральні солі, аспара-гін, умбелліферон, флавоноїди, ферменти (амілаза, інвертаза, ліпаза, каталазу, протеаза, пероксидази). Зовнішня частина коренеплоду (кора, або м'якоть) більш ніжна і містить більше поживних речовин, ніж серцевина. Вуглеводи представлені цукрами, крохмалем, клітковиною, пектинові речовини, геміцеллюлозами. Цукристість коренеплодів коливається у великих межах і залежить від сорту та умов вирощування. Цукри представлені переважно сахарозою (близько 50% сумарного вмісту), глюкозою та фруктозою. Найбільше сахарів знаходиться в покривній частини, в серцевині їх значно менше. Крохмалю в моркві мало (близько 0,1%). Розподілений він в різних тканинах коренеплоду нерівномірно: частіше між серцевиною і м'якоттю і рідше ближче до поверхні коренеплоду. Пектинові речовини містяться як у м'якоті, так і в серцевині.

Цибуля. Ефірна олія цибулі має характерний резкпй гострий запах і надає подразнювальні дію на слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів. Воно добре розчиняється в жирі і не зникає при звичайній тепловій обробці. Гострі сорти цибулі містять більше ефірного масла і краще зберігаються. У цибулинах також містяться цукор, клітковина, солі кальцію і фосфору, органічні кислоти, ферменти, азотистих речовини, флавоноїди, сапоніни, глікозиди. В залежності від кількісного поєднання цукру, кислот, ефірного масла та інших речовин смак цибулин має сортове відмінність.

В цибулі (цибулини і листках) міститься багато вітамінів (С, Е, група В, РР, провітамін А), а також солі калію, кальцію, залізо, фосфор, йод. Найбільше цінуються гострі сорти цибулі, які містять велику кількість ефірних олій та фітонцидів (летючі речовини, які мають антимікробну дію). Фарбування цибулини залежить від сорту і буває жовтою з різними відтінками, білого і синьо-фіолетового. Цибуля гострих сортів зберігається краще, ніж солодких, оскільки останні містять більш високу вологість і менше ефірних олій.

Гриби. Для приготування страви брали шампіньйони. Гриби - цінний харчовий продукт. По поживності гриби перевершують овочі та фрукти, а за хімічним складом та ряду ознак вони наближаються до продуктів тваринного походження. Свіжі гриби містять значну кількість води, в середньому 90%. При тепловій обробці, кількість води зменшується майже вдвічі. Білки концентруються в капелюшок грибів, які набагато цінніше більш щільних, але менш багатих поживними ножек. Жирів в грибах міститься від 0,1 до 0,9%. До складу жирів входить дуже цінна речовина - ліцітін. До складу жиру входять гліцириди жирних кислот і вільні жирні кислоти (пальмітінова, стеаринова, масляна, оцтова). Ще містяться в грибах ліпоїди, фосфатиди і ефірні олії, що надають їм специфічний запах. Шампіньйони - пластинчасті гриби. Капелюшок полушаровидний, м'ясистий, білий, жовтуватий або світло-коричневий. Ніжка щільна циліндрична. У печериці знаходяться вітаміни А, гр. В, С і Д, а також ферменти протоаза, цітаза, амілаза, інвертаза, ліпаза та ін. Склад поживних речовин залежить від грунту, на якому ростуть гриби.

За вмістом поживних речовин та смаковими якостями кольорова капуста перевершує всі інші види капусти. Вона багатша білокачанної капусти по змісту білків в 1,5 - 2 рази, а аскорбінової кислоти в 2 -3 рази. Харчова цінність пов'язана з високим вмістом (мг/100 г сирої речовини) вітамінів C (47 - 93), В1 (0,10), В2 (0,08), В6 (0,16), РР (0,6), А (0,1 - 0,2). В її голівках є (мг/100 г сирого речовини) натрій (10), калій (210), кальцій (60), магній (17), фосфор (51), залізо (1,4). Продуктові органи цвітної капусти містять (% на сиру речовина) сухої речовини 8 - 11,7, цукрів - 1,7 - 4,2, крохмалю - 0,5, клітковини - 0,6 - 1,1, сирого білка - 1, 6 - 2,5. Складний біохімічний склад капусти ставить її в ряд незамінних продуктів харчування.

Перець. Цукри перцю представлені глюкозою, фруктозою і сахарозою. Фруктоза та глюкоза містяться приблизно в однакових кількостях, сахарози менше. Серед органічних кислот перше місце належить яблучній, за нею йдуть лимонна та щавлева. При дозріванні стручків збільшується вміст цукрів і зменшується кількість крохмалю, але основні зміни спостерігаються у вітамінах складі. Овочевий перець - цінний вітамінна культура.
При дозріванні стручків їх вітамінна цінність значно підвищується. Ось чому перець солодкий в стадії фізіологічної зрілості рекомендується для консервів і готових страв. За вмістом аскорбінової кислоти він є одним з найбільш багатих С-вітаміноносіїв. Звертає на себе увагу високий вміст вітаміну В1, нікотинової та фолієвої кислот, а також вітаміну Е в перцю.
Фарбування стручків обумовлене головним чином хлорофілом і каротиноїдами, причому останні відіграють провідну роль саме в стадії фізіологічної зрілості (при дозріванні підвищується концентрація каротиноїдів в оболонці). Знайдені також ксантофілл, зеаксантін, кріптоксантін і деякі інші споріднені з'єднання. Забарвлення червоного перцю в основному обумовлене капсантіном. Перець багатий флавоноїдами.
Аромат плодів обумовлений наявністю ефірного масла, зміст якого в оболонці складає 0,12-0,15%. Специфічний гострий смак перцю (як гіркого, так і солодкого) пов'язаний з фенольними сполуками - капсаіціном. Капсаіцін збуджує апетит, посилює відділення шлункового соку, збуджує роботу підшлункової залози.

Сир відрізняється високим вмістом білків (до 25%), молочного жиру (до 60%) і мінеральних речовин (до 3,5%, не рахуючи повареної солі). Білки сиру краще засвоюються організмом, ніж молочні. Екстрактивні речовини сирів сприятливо впливають на травні залози, збуджують апетит. Поживні речовини, що містяться в сирі, засвоюються організмом майже повністю (98-99%). У сирах містяться вітаміни A, D, E, B1, B2, PP, C, пантотенова кислота та інші. В залежності від вмісту жиру і білка енергоцінність 100 г сиру коливається від 200 до 400 ккал.

Сіль кухонна - речовина у вигляді кристаликів яка містить 97-99% хлористого натрію, невелику кількість солей кальцію, магнію, калію які надають їй жорсткості, гіркуватого присмаку, чим менше в солі цих домішок, тим вища її якість. За якістю сіль поділяють на сорти: екстра, вищий, І, ІІ.

3.3 Перевага хімічних та смакових якостей нової технології приготування овочевої страви рагу «Літо»

Серед усього розмаїття харчових продуктів, овочі займають особливе становище. Постійне вживання овочів є необхідною умовою для нормальної життєдіяльності органів і нормального розвитку людини. Овочі є вихідним матеріалом для утворення в організмі речовин, без яких неможливі правильні обмінні процеси. Одні з них поліпшують травлення, беруть участь у побудові тканин, інші нормалізують кров'яний тиск, зміцнюють стінки кровоносних судин, надають їм еластичність, знижують вміст холестерину в крові.
При приготуванні овочевих страв дуже важливо в процесі кулінарної обробки овочів зберегти їх харчову цінність.

Запропонована технологія приготування рагу «Літо» дозволяє зберегти вітаміни та поживні речовини в страві. Для зменшення втрат розчинних поживних речовин овочі спочатку були відварені, потім запечені. Яскраве забарвлення і приємний аромат овочів збуджують апетит і сприяють кращому засвоєнню їжі, а присутні в них особливі види овочів (фітонциди цибулі) сприятливо впливають на процеси травлення. Страва має високу харчову цінність і може служити джерелом енергії в вегетаріанських дієтах.

3.4 Технолог i чна схема та картк a приготування рагу «Літо»

Калькуляцiйна картка рагу «Літо»

3.5 Овочеві страви виготовляємі у їдальні ” C оняшник”

Рецепт фірмового салату ”Cоняшник”

Для приготування салату овочі викласти шарами, кожен шар змазуючи майонезом:

1) порізана на волокна куряча грудка

2) смажені печериці

3) тертий на крупній тертці білок

4) сир, тертий на крупній тертці

5) жовтки, натерті на дрібній тертці (цей шар залишити без майонезу)
Маслини порізати на 2 частини і зверху укласти на салат. Салат прибрати в холодильник на кілька годин, для просочування. Перед самою подачею на стіл, по краях салату розкласти чіпси у формі пелюсток та серединки злегка пріпорошіть тертим жовтком.

Склад:

грудка куряча відварна - 200 г,

смажені печериці - 200 г,

варені яйця - 3 шт,

сир - 100 г,

жовток - 3 шт,

маслини без кісточок,

чіпси для прикрашання

Калькуляцiйна картка салату фірмового ”Cоняшник”

Рецепт баклажан «Магія»

Для приготування страви баклажани нарізають кільцями товщиною 25-30 мм, видаляють насіння, посипають сіллю, залишають на 30 хвилин, потім промивають холодною водою, обсушують, панірують в борошні і смажать.

Фарш: цибулю, моркву нарізають соломкою і пассерують. Свинину пропускають через м'ясорубку, обсмажують, додають пасту Тойе «Шампіньйони», пассерованні овочі, спеції, часник і перемішують.

Обсмажені баклажани заповнюють фаршем, поливають соусом бешамель, посипають тертим сиром і запікають. Баклажани подають на дрібній їдальні тарілці при температурі +75˚С.

Калькуляцiйна картка на баклажани «Магія»

Рецепт салату “Грецький”

На дно салатниці викласти листя салату. Крупно нарізати помідори, огірки - кубиками, перець, ріпчаста цибуля - колечками і акуратно викласти зверху на зелений салат. Зверху викласти маслини, нарізаний кубиками сир і посипати дрібно нарубаною зеленню. Заправляти салат оливковою олією і лимонним соком, додати по смаку сіль, перець. Грецький салат не перемішувати.

Склад:

сир фета 200 г (можна замінити бринзою)

помідори 3-4 шт.

огірки 1-2 шт.

болгарський червоний перець солодкий 1 / 2 шт.

цибуля ріпчаста (бажано червоний) 1 шт.

сік з половини лимона

маслини без кісточок 80 г

олія оливкова (я брала грецьке)

зелень - петрушка, селера, базилік

листя салату

часник, сіль і чорний мелений перець за смаком

Калькуляцiйна картка салату “Грецький”

Висновки по 3 Розд i лу

Запропонована розробка нової технології виготовлення з овочевої продукції в їдальнях заснована на технології включення у виробництво двох етапів - попередньої варки овочів протягом до кількох минут, залежно від виду овоча та подальшого запікання в духовій шафі. Нова технологія страви рагу «Літо» представляє собою вдале поєднанням смакових характеристик. Страву можна рекомендувати, як для широкого кола споживачів,так і для людей, яким треба притримуватися дієти. Страва ідеально підходить для вивченного закладу харчування їдальні ” C оняшник”, враховуючи літній сезон. При запропонованій новій обробці овочей зберігається велика кількість поживних речовин та вітамінів.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

4. Овочевий цех призначений для обробки картоплi, корнеплодiв, капусти, сезонних овочiв, зеленi та виготовлення полуфабрикатiв: сирої очищеної картоплi, свiжих очищених корнеплодiв та цибулi, зачищеної капусти оброблених корнiцiв та зеленi.

5. Iснують декiлька видiв приготування овочей: oвочі відварюють, припускають, тушать, смажать і запікають. Подають в натуральному і протертому вигляді, як самостійні страви, як гарніри до м'яса, птиці, риби та морепродуктів.

6. Технологiчним процесом називається процес доведення продукту до стану, придатного до споживання. Він включає в себе: а) прийом і зберігання сировини, б) первинну обробку сировини і виготовлення напівфабрикатів, в) доготовку напівфабрикатів, г) відпуск готової продукції, д) використання відходів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОІЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Антипов С.Т., Кретов И.Т., Остриков А.Н., Панфилов В.А. Машины и аппараты пищевых производств. Книга 2. - М., 2001.- 841 с.

2.АнфімоваН.К., ЗахароваТ.І. Кулінарія. - М.: Економіка, 1987. - 272 с.

3.Артемова Е.Н., Иванникова Т.В. Теоретические основы технологии продуктов питания. Уч. пособие. М.: МО РФ, 2002. – 119 c.

4.Баранов В.С. “Технология производства общественного питания: Учебник для студентов (В.С. Баранов, А.И. Мглинец, Л.М. Алешина и др). - М.: Экономика, 1986. – 400 с.

5.Волкинд И. Л. Промышленная технология хранения картофеля, овощей и плодов. – М.: Агропромиздат, 1988

6.Воробьева Т.М. Пищевая ценность, ассортимент и краткая характеристика овощных и крупяных блюд : Учеб. пособие / Т. М. Воробьева, Т. Н. Парамонова, С. М. Самарина, 1982. – 32 с.

7.Все об украинской кухне. / Сост. Д. Билык. - Донецк: ПКФ "БАО", 2000. -352 с.

8.Губа Н.И. Овощи и фрукты на вашем столе. - К.: Урожай, 1984. - 344с.

9.Доцяк В.С. Українська кухня: Технологія приготування страв. К.: Вища шк., 1995. - 550 с.

10.Дьяченко В. С. Хранение картофеля, овощей и плодов. – М.: Агропромиздат, 1987. – 143 с.

11.Замечательные уроки кулинарного искусства / Составитель Похлебкина А. - Донецк: ПКФ "БАО", 2000. - 224с.

12.Збірник рецептур національних страв та кулінарних виробів. - К.: А.С.К., 2000 – 848 с.

13.Здобнов А.Й., Ковалев Н.И. Эстетические требования к оформлению блюд: Учеб. Пособие. - К.: Вища шк., 1989. - 126 с.

14.Искусство готовить. Часть 1. / За ред. Подолюк 0.0. - К.: Глобус, 1993. – 270 с.

15.Искусство готовить. Часть 2. / За ред. Подолюк 0.0. - К.: Глобус, 1993. - 287 с.

16.Kіросір Л.М., Титаренко В.П. Традиційні українські страви. - Полтава: ПДПУ, 1999. - 120с.

17.Kиттлер М. Блюда из картофеля. - Издательство: Оникс, 1998. 35 c.

18.Kовалев Н.И., Куткина М.Н., Кравцова В.А. Технология приготовления пищи. М.: Деловая литература, 1999. – 468 с.

19.Ковалев Н.И., Сальников Л.К. технология приготовления пищи. - М.: Экономика, 1988. – 302 с.

20.Литвинова Е. В., Шилов А. И., Большакова Л. С., Подкопаева
З. П. Технология и контроль качества кулинарной продукции из картофеля, овощей и грибов. - Издательство: Академия, 2006. – 384 c.

21.Орлов Н. П. Производство, хранение и реализация солёно-квашеных овощей и плодов. – Киев: Урожай, 1989. – 131 с.

22.Пивоваров В.И., Платонов В.М., Организация производства полуфабрикатов в общественном питании. М., Высшая школа, 1990. – 173 Професійне навчання. Технологія харчової промисловості та організаціягромадського харчування / Упоряд. К.В.Свідло, І.П.Воронцова. - Харків:УІПА, 2007. – 56 с.

23.Сборник рецептур блюд и кулинарных изделий для предприятий общественного питания. - К.: А.С.К., 1998. – 656 с.

24.Сорина К. Картошка: вкусно, доступно, полезно. - Издательство: Профиздат, 2008. – 87 c.

25.Справочник технолога общественного питания. - М.: Экономика, 1987. – 320 с.

26.Украинская национальная кухня. - Издательство: Сталкер, 2008. – 592 с.

Трисвятский Л. А. и др. Хранение и технология сельскохозяйственных продуктов. М.: Агропромиздат, 1991. – 211 с.

27.Хімічний склад харчових продуктів / під редакцією Скуріхіна І.М. - М.: Легка промисловість, 1984. – 273 c.

28.Шатун Л. Г. Технология приготовления пищи. Учебник. - Издательство: Дашков и Ко, 2006. – 195 c.

29.Широков Е. П., Полегаев В. И. Хранение и переработка плодов и овощей. – М.: Агропромиздат, 1989. – 135 с.

30.Шуміло Т.І. Технологія приготування їжі. - Ужгород: Г.Р.В.К.І., 1999. – 556 с.

Додаток 1

Меню їдальні ”Cоняшник”