|
Шацький національний природний парк.
Зміст
1. З історії краю
2. Створення Шацького національного природного парку
3. Тваринний і рослинний світ
4. Шацьке поозер’я
5. Коротка характеристика основних озер
6. Туризм та відпочинок
1.
З історії краю
Люди біля Шацьких озер жили ще 12 – 10 тисяч років тому.
У 981 році винахідцями із Зимненського городища неподалік зруйнованого міста Волиня (нині на території Польщі) засновано місто Володимир. У 988-му році в рік хрещення Русі – Київський князь Володимир Великий передає його, разом із прилеглими землями, у тому числі й Шацькими озерами, в уділ своєму сину Всеволоду. З цього часу нащадки Володимира Великого правитимуть на Волині аж до середини 19 століття.
Використання природних ресурсів краю регламентується найдавнішим збірником княжих законів – "Руською правдою" Ярослава Мудрого та установленим протягом минулих століть волинським звичаєвим правом.
Край тривалий час зазнавав нападів войовничих сусідів. Наприклад, навесні 1242 року татари, як засвідчує літопис, "пустошили коло Влодави і по озерах Світязьке, Пулемецьке, Луки, на схід від Влодави", і коли волинський князь Данило Романович "з братом прийшли до Берестя – не могли вийти в поле через сморід безлічі убитих".
Перші письмові згадки про Шацьк – одне з найдавніших поселень Полісся – відносяться до 1409 – 1410 років.
Польський історик Ян Длугош, описуючи Грюнвальдську битву 1410 року, в якій зазнали поразки німецькі рицарі-завойовники, згадує і Шацьк. В ці місця польський король Владислав II Ягайло, а перед тим – великий князь литовський, спрямовували загони для заготівлі дичини для військ напередодні Грюнвальдської битви.
В 1595 році Шацьк фігурує у документах вже як містечко.
З 1768 року Шацьк і його околиці стають власністю родини магната, великого коронного гетьмана Речі Посполитої Франциска Ксаверія Браницького (1731 – 1817).
На кошти його родини у 1846 році в селі Світязь споруджений Петро-Павлівський храм. Ще один храм будується у самому Шацьку. Ці величезні споруди й нині слугують для задоволення потреб волинян та тішать око туристів.
Після третього поділу Польщі, в 1795 році, край відійшов до Росії.
Під час Вітчизняної війни 1812 року Шацьк та жителі прилеглих до нього сіл були окуповані військами наполеонівської армії.
В 1849 році царський уряд за участь в антиімперських виступах конфіскував володіння Браницьких, і шацькі землі перейшли до Волинської губернської палати державних маєтностей.
Озеро Світязь за воєнні заслуги незабаром подароване київському, подільському і волинському генерал-губернатору Михайлові Драгоманову.
Останнім приватним власником озера у 1920 – 1930 роках був поляк Поплавський. Жителям навколишніх сіл він заборонив не лише рибалити в озері, а й поблизу Світязя навіть пасти худобу.
У тридцятих роках в урочищі Князь-Багон під Шацьком діє заказник площею 930 гектарів, в якому охороняються лосі. Це перший згаданий в літературі заповідний об’єкт на Волині і один з перших в Україні.
2.
Створення Шацького національного природного парку
З метою збереження озерного комплексу, унікальної природи, охорони рідкісних видів рослин і тварин і в подальшому використовувати їх для відновлення здоров’я та відпочинку людей, Постановою Ради Міністрів УРСР № 533 від 28 грудня 1983 року та наказом Мінлісгоспу УРСР № 64 від 16 березня 1984 року був створений Шацький національний природний парк.
У нього ввійшли ліси Шацького учбово-досвідного лісгоспзагу та землі колгоспів Любомльського району загальною площею 32515 гектарів, із яких 12022 га були підпорядковані безпосередньо парку.
У 1986 році в парк додатково прийнято 6788 га колгоспних земель та державного земельного запасу (озера).
Нині територія Шацького національного природного парку розширена до 48997 гектарів і поділена на 4 функціональні зони:
- заповідну (охоплює 10,5 % території);
- регульованої рекреації (26,5 % території);
- стаціонарної рекреації (2 % території);
- господарську (61 % території).
Протяжність парку з півночі на південь – 18 кілометрів, з заходу на схід – 29 кілометрів. Розміщений він на вододілі рік Західний Буг та Прип’ять.
Адміністративним центром Національного природного парку є селище Шацьк, в якому проживає 6,3 тисячі чоловік.
3.
Тваринний і рослинний світ
Шацьке поозер’я яскраво репрезентує усе багатство тваринного і рослинного світу Волинського Полісся.
За геоботанічним районуванням його територія належить до Ратнівсько-Любешівського (Верхньоприп’ятьського) району. Тут переважають черницево-зеленомохові соснові ліси, луки та євтрофні осокові болота. Лісами вкрито понад 40 відсотків території парку, п’ята частина його під луками та болотами.
Рослинний і тваринний світ Шацького національного природного парку є своєрідним генетичним банком, в якому для майбутніх поколінь оберігаються від винищення десятки і десятки видів тварин і рослин. В тому числі і таких, що занесені до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів, Європейського червоного списку та Червоної книги України.
Крім звичайних для Полісся представників фауни і флори, на території парку зустрічаються майже чотири десятки червонокнижних тварин і три – рослин.
У глухих закутках вікових лісів мешкає багато представників тваринного світу:
з ссавців – лосі, олені, вовки, дикі кабани, косулі, лисиці, зайці, ондатри, білки, єнотовидні собаки, горні тхори, ласки, куниці;
з птахів гніздяться – качки, мартини, лебеді, кулики, чаплі, глухарі, тетеруки.
У тому числі й такі рідкісні, як кутора мала, видра, горностай, рожевий пелікан, скопа, беркут, змієїд, орлан-білохвіст, чорний лелека, гоголь, кроншнепи – великий і середній.
Фауна Шацького національного парку налічує 825 видів судинних рослин. Понад 20 видів рослин записано до Червоної книги України і охороняються.
Увагу науковців завжди привертають такі рідкісні рослини – журавлина дрібноплідна, зозулені черевички справжні, любка дволиста, пальчатокорінники – м’ясочервоний , плямистий та травневий, комахоїдні росички – англійська та середня, шейхсцерія болотна та інші.
Вже сам факт наявності на території національного парку цих видів, що підлягають особливій охороні, свідчать про унікальність природи Шацького поозер’я.
4.
Шацьке поозер’я
Біля селища Шацьк знаходиться група озер (біля 30), загальна площа яких складає 70 квадратних кілометрів. Територію, на якій розташовані озера, називають Шацьким приозер’ям. Цей по справжньому унікальний куточок природи об’єднав у собі всю чарівну красу Волинського краю.
Шацька озерна група – одна з найбільших у Європі.
На території Шацького національного природного парка розташовано 21 живописне озеро.
Відносно походження Шацьких озер науковці не мають однакової думки. Академік Павло Аполлонович Тутковський в 1899 році провів перші геологічні та лимногічні дослідження озер і пов’язав їх походження з дією лідника. І дійсно, уздовж берегів озер можна спостерігати валуни, принесені титанічною силою лідника, який надходив сюди декілька мільйонів років тому зі Скандинавських гір.
Обриси берегової лінії озер не дуже виразні – низькі, пологі, складені піщаними, піщано-гальковим і біогенним матеріалом; є заболочені ділянки. Сипучі піски, крейдяний мергель та вапняки надають їм особливу своєрідність і неповторність. Сосни перемежовуються з березами, грабами та дубами, підступають до самої води. Живлення озер складається переважно за рахунок атмосферних опадів та підземних вод, а також шляхом водообміну по канальній системі, яка з’єднує деякі озера. Літом вода в озерах добре прогрівається, зимою Шацькі озера замерзають.
Мінералізація води в озерах помірна, або знижена, її величина коливається від 75 – 125 до 200 – 250 мл\л. Колір води у озерах змінюється від жовтувато-зеленого, до смарагдово-зеленого у глибоких. Дно вкрите переважно піщано-мулистими відкладами, торфовими й сапропелевими мулами.
В озерах водиться 31 вид риб: вугор, окунь, щука, лин, лящ, плітка, карась, короп, сом, в’юн, а також акліматизовані види – канадський сом, форелеокунь, чудський сиг, судак, сазан амурський. В окремих озерах водяться раки.
Шацькі озера в стадії старіння. Вони міліють, їх глибина, за винятком деяких, не перевищує 10 метрів. Порозші очеретом і осокою, біля берегів вкриті ряскою та водяними ліліями, насторожливо охороняють вони свою дзеркальну тишу, яку тимчасово порушують тільки крики диких птахів або сплески риби.
5.
Коротка характеристика основних озер
Озеро Климівське
– озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області, за 1,5 км на північний захід від с. Пульмо. Довжина 0,8 км, ширина 0,4 км, площа 0,32 квадратних км, пересічна глибина 1,5 м (максимальна 3 метри). Улоговина має видовжено-овальну форму. Береги низькі, порослі чагарником та кугою озерною. Живиться атмосферними опадами. Взимку замерзає. Дно замулене, торф’янисте. Серед водяної рослинності – глечики жовті, рдесники. Розведення судака, в’юна, щуки, коропа та інших видів риб. Береги озера – місце гніздування диких качок, лебедів та гагар.
Озеро Кримне
– озеро карстово походження у Любомльському районі Волинської області, за 2 км від с. Мельники. Каналом сполучене з верхів’ям р. Рита. Довжина 2 км, ширина до 0,72 км, площа 1,44 квадратних км, глибина до 6 м. Улоговина неправильної видовженої форми. Береги переважно низовинні, подекуди заболочені. Живиться атмосферними опадами та підземними водами. Взимку замерзає. Дно пісчане, на окремих ділянках замулене. Є рідкісні рослини – латаття, орхідеї. Водиться 25 видів риб(зокрема судак, щука, лящ, плітка, в’юн, канадський сом, короп), є раки. На берегах – місця гніздування куликів, диких качок та інших птахів.
Озеро Линовець
– озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області на південь від с. Світязь у групі Шацьких озер. Каналами сполучене з о. Світязье. Довжина 0,22 км, пересічена ширина до 0,91 км, площа 0,02 квадратних км, пересічна глибина 0,9 м., найбільша – 1,5метри. Улоговина округлої форми. Береги низькі, заболочені. Живиться атмосферними опадами та підземними водами та за рахунок водообміну з іншими озерами. Вода в озері Линовець чиста, з буроватим відтінком. Біля берегів заростає очеретом, осокою, кугою озерною. Водяться щука, лящ, карась, є раки. Рибальство. У прибережних заростях – гніздування птахів.
Озеро Луки
– озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області, біля села Затишшя у групі Шацьких озер. Каналом сполучене з озером Світязьке і Острів’янським озером, протокою з озером Перемут. Довжина близько 6 км, ширина понад 3 км, площа 6,8 квадратних км, пересічна глибина 2,1 м., максимальна – 3,2 м.. Улоговина видовжена, складної форми. Береги дуже розчленовані, низькі, заболочені. Живиться підземними і поверховими водами та за рахунок водообміну з іншими озерами. Дно у східній частині вкрите замуленим піском, у західній і центральній частині - шаром шапропелю. Поширена водяна і водно-прибрежна рослинність. Озеро відзначається високою біологічною продуктивністю. З риб водяться карась, лин, лящ, окунь, вугор, щука, акліматизовано зокрема білого амура. На берегах Луки – гніздування птахів, у тому числі лебедів.
Озеро Люцимир
– озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області у групі Шацьких озер. Сполучене з озерами Великим Чорним і Круглим. Довжина близько 2,97 км, ширина понад 2 км, площа 4,3 квадратних км, пересічна глибина 4,1 м., максимальна – 11,2 м.. Довжина берегової лінії 8,7 км. Улоговина округлої форми. Береги переважно низькі, пісчано-мулисті, східні – заболочені, торф’янисті. Живиться атмосферними і ґрунтовими водами. Взимку замерзає. Прозорість води 1,6 метра. Дно переважно рівне зі зниженням у північній частині улоговини. Донні відклади представлені пісками, глинистим мулом та шаром шапропелю. З водяної рослинності поширені очерет звичайний, куга озерна, стрілолист звичайний, елодея канадська, рдесники та інші. Водяться карась, лин, лящ, короп, щука, акліматизовано вугра, розводять водоплавну птицю. Має місце забруднення озера стічними водами, що прискорює процес євтрофування водойми. На північному березі озера Люцимир – смт. Шацьк; місця відпочинку.
Озеро Острів’янське
– озеро льодовикового походження у Любомльському районі Волинської області поблизу с. Острів’я. Довжина 2,6 км, ширина до 1,7 км, площа 2,5 квадратних км, глибина до 3,8 м.. Улоговина має неправильну видовжену форму. Північно-західні береги заболочені, західні – підвищені. Взимку замерзає. Дно мулисте, подекуди заростає водяною рослинністю. З риб водяться щука, лящ, плітка, короп. На берегах – гніздування водоплавних птахів. Рибальство.
Озеро Перемут
– озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області на схід від озера Луки, з яким сполучене каналом. Довжина 1,9 км, ширина до 1,4 км, площа 1,5 квадратних км, глибина понад 3,5 м.. Улоговина має форму неправильного трикутника. Береги низькі, заболочені. Живлення мішане. Взимку замерзає. Дно вкрите сапропелевим мулом. З риб водяться лин, лящ, окунь, вугор та інші.
Озеро Пісочне
– озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області 2,5 км на північний захід від с. Мельники. Довжина 2 км, ширина 1,9 км, площа 1,38 квадратних км, пересічна глибина близько 7 м, максимальна понад 16 метрів. Улоговина округлої форми. Береги пісчані, низькі. Живиться поверхневими і підземними водами. Вода чиста, прозора. Взимку замерзає. З риб водяться лящ, карась, щука, короп та інші. Акліматизують окремі види риб (зокрема форелеокуня). Місце відпочинку та туризму.
Озеро Пулемецьке
– озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області, поблизу села Пулемець. Довжина 6 км, ширина 3,6 км, площа 16,3 квадратних км, пересічна глибина 4 м., максимальна – 19 м.. Улоговина має форму неправильного овалу. Південний та південно-західний береги підвищені, пісчані, поросли лісом, північний та північно-східний – низькі, заболочені. Живлення мішане. Каналом сполучене з Острів’янським озером. Дно пісчане, вкрите на окремих ділянках зеленим мулом. Прибережна смуга заростає очеретом, поширені водорості. Водяться карась, окунь, щука, сом, в’юн, акліматизовано чудського сига.
Озеро Світязьке (Світязь)
– озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області за 2,5 км на захід від смт, Шацьк. Каналами сполучене з озером Луки. Довжина близько 9,3 км, ширина 4,8 км, площа 27,5 квадратних км, пересічна глибина 7 м., максимальна – 58,4 м., об’єм води 190,7 млн. куб. м. Довжина берегової лінії 30,2 км. Улоговина видовжена, неправильної форми. Береги низькі, пісчані (ширина пляжів від 5 до 50-60 метрів), подекуди трапляються галька і валуни, окремі ділянки заболочені. Є затоки (найбільша – Бужня та Лука); серед озера острів площею понад 7 гектарів. Живиться атмосферними і ґрунтовими водами, а також за рахунок водообміну з озерами. Влітку вода добре прогрівається, стала температура + 9 градусів на глибині 15-17 метрів. Взимку озеро замерзає. Прозорість води 3-5,4 м, пересічна мінералізація 0,18 г\л. На дні сапропелеві мули, пісчані та глинисті відклади, у місцях карстових западин – мергелі і вапняки. З водяної рослинності поширені очерет звичайний, рогіз широколистий, осока пухнаста, жовтець язиколистний, рдесник плаваючий, куга озерна, глечики жовті, латаття біле, елодея канадська та інші. Водяться вугор, лящ, короп, сом канадський, карась, сиг. Рибальські господарства. Район туризму, численні місця відпочинку.
Озеро Соминець
– озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області за 3,5 км на північний захід від смт. Шацьк. Довжина 1,25 км, ширина 0,55 км, площа 0,46 квадратних км, пересічна глибина 1,4 м., максимальна – 3,2 м.. Довжина берегової лінії 3,17 км. Улоговина видовжена, неправильної форми. Береги, крім південно-східних піщаних, заболочені, поросли очеретом і чагарником. Живиться атмосферними і підземними водами. Взимку замерзає. Прозорість води 1,2 – 1,3 метра, пересічна мінералізація 0,33 г\л. Дно озера рівне, вкрите шапропелевим мулом зеленкуватого кольору завтовшки понад 5 метрів. Водяться карась, лин, лящ, короп, щука, окунь, є раки. Використовують для рибальства.
Озеро Велике Чорне
– озеро карстового походження у Любомльському районі Волинської області на півдні смт. Шацьк. Довжина 1,35 км, ширина 0,55 км, площа 0,71 квадратних км, пересічна глибина 2 м., максимальна – 3,2 м. Улоговина неправильної овальної форми. Довжина берегової лінії – 3,5 км. Береги переважно низькі, заболочені, поросли очеретом і чагарником, північні підвищені і пісчані. Живиться атмосферними і підземними водами. Взимку замерзає. Прозорість води 1,2, пересічна мінералізація 0,29 г\л. Донні відклади представлені пісками, глинами та сапропелевими мулами (товщина коливається від 3,5 до 7,5 метрів). Водяться карась, щука, окунь, вугор, лин, сом. Рибальство. Західні місця для відпочинку.
6.
Туризм та відпочинок
Шацький національний природний парк, безцінною перлиною якого є найбільше озеро України – Світязьке, має всі можливості стати найпопулярнішим в Європі місцем туризму та сімейного відпочинку. Великі невикористані рекреаційні ресурси цього регіону, який налічує десятки унікальних найчистіших озер, мальовнича природа, різноманітний рослинний та тваринний світ, м’який цілющий клімат, з кожним роком все більше приваблює любителів чудового відпочинку. Мальовничість пейзажів Шацьких озер доповнює сприятливі кліматичні умови місцевості. Середня температура літом тут не буває нижча + 18 – +20 градусів. Самий теплий місяць, багатий на сонячні дні – липень. Завдяки доброї провітрюваності місцевості та розрядженим лісам на Шацьких озерах ніколи не відчувається спека, а цілюще хвойне повітря надає гарні умови для відпочинку в будь яку пору року.
Незабутні враження залишаються від природи і восени, коли з першою піснею струмка розпускаються вербові котики та перші проліски. З озера сходить крига, із-за моря прилітають лебеді, а на болотах збираються зграї чапель. Коли навкруги починає все розквітати, в лісових хащах радують своїм співом невгамовні птахи. Але особливо приваблює цей край влітку своїми золотими озерними пляжами, тихими перекатами хвиль. В лісі достигають суниця, клюква, брусниця, чорниця, а на межі літа та осені – ожина. В цей час починається "тихе мисливство", де багатою здобиччю стають боровики, підосиновики, маслята, лисички, опеньки.
Відпочиваючих і туристів завжди з радістю готові прийняти:
Пансіонат "Шацькі озера"
розташований у селі Світязь Шацького району, Волинської області неподалік кордону з Білоруссю та Польщею. Це дає змогу приймати на відпочинок та оздоровлення не лише українських туристів, а й зарубіжних громадян. Господарство побудоване в сосновому лісі, на березі найбільшого озера Волині – Світязь. Почав працювати з 1 липня 1968 року (початкова назва " турбаза "Світязь "). Тут створено інфраструктуру для забезпечення змістовного відпочинку: є вісім спальних корпусів загальною місткістю 500 місць, з них 200 – цілорічної дії; їдальні, кафе, бари, конференц-зали, пункт прокату туристичного спорядження, спортивні та дитячі майданчики, пляж, автостоянка тощо.
Впродовж тривалого часу тут оздоровлювались люди, котрі постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а в міру згортання державної програми оздоровлення мешканців зон посиленого радіологічного контролю господарство було перепрофільоване на обслуговування туристів, переважно у літній період.
Чудова природа Волині, цілюще повітря соснового лісу та надзвичайно чиста вода озера Світязь приваблює сюди дедалі більше відпочиваючих. Особливо популярний сімейний відпочинок. У міжсезоння є можливість займатися конгрес-туризмом – забезпечувати проведення науково-практичних конференцій, семінарів, міжнародних зустрічей тощо.
18 червня 2007 року відбулося урочисте відкриття реконструйованого сучасного спального корпусу на 72 ліжко-місця з висококомфортабельними номерами, зокрема два "люкси", чотири "напівлюкси", решта одно- та двомісні номери. Згідно з проектом тут виконано роботи із влаштування двох схилих покрівель з металочерепиці, замінено вікна та двері на металопластикові, мережі каналізації, холодного та гарячого водопостачання виконано з пластмасових труб. Зовнішні стіни будівлі утеплено, здійснено повне внутрішнє перепланування в корпусі з облаштуванням спальних номерів, санвузлів та коридорів, завершено благоустрій прилеглої території.
Санаторій "Лісова пісня"
побудований у 1967 році на озері Пісочне на 600 місць. Цей заклад спеціалізується на лікуванні хвороб серцево-судинної та нервової системи людини. Його фітотерапевтичне відділення славиться далеко за межами Волині. Одночасно санаторій може прийняти на оздоровлення 450 туристів.
Санітарно-оздоровча зона "Гряда"
за кількістю місць для відпочинку займає першу позицію. Вона почала забудовуватися на початку 1970-х років. Тут розміщено 56 баз відпочинку на 2071 місце та наметове містечко на 350 місць.
Особливо важливого значення в плані рекреації Шацькі озера набули після катастрофи на Чорнобильській АЕС (1986 рік), оскільки вони практично не зазнали забруднення радіонуклідами.
Зусилля керівництва Волинської області, органів місцевої влади та працівників національного парку із збереження в первозданному вигляді природних комплексів Шацьких озер позитивно оцінені Програмою ЮНЕСКО " Людина та біосфера ". 30 квітня 2002 року вона вручила Шацькому національному природному парку сертифікат про включення його в Міжнародну мережу біосферних резерватів.
Цим фактично визнано, що озерно-лісовий комплекс Шацького поозер’я – в числі кращих природних перлин не тільки Європи, а й світу.
Література
1. Динисюк В.Т. Волинь: Історико-краєзнавчий нарис. Луцьк, ВОРОП "Надстир’я", 2000.
2. Мельник В.П. Буклет "Перлина Європи – шацькі озера". Видавництво "Ваша книга" 2007.
3. Рикульський М.А. Туристична карта "Шацькі озера". Київ, ВКФ, 2003.
|
