Вступ

Інженер-педагог готується для викладання професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін у ПТЗН, технікумах, коледжах, а також у системі підвищення кваліфікації на промислових підприємствах.

Діяльність інженера-педагога пов'язана з постійною необхідністю знаходити рішення різних техніко-технологічних, організаційних, економічних, екологічних і навчально-виховних завдань, спрямованих на організацію й здійснення навчально-виховного процесу в професійних навчальних закладах.

Мета курсу «Методика професійного навчання» є навчити студентів управляти учбовим процесом. Для цього, в першу чергу, їм слід навчитися проектувати свою власну діяльність на уроці, що дозволить їм в майбутньому управляти діяльністю учнів таким чином, що результат навчання дозволить досягти його мети найоптимальнішим дорогою. Для того, щоб навчитися виконувати яку-небудь діяльність, необхідно не лише знати, як вона виконується, але і уміти її реалізувати. Сукупність певних завдань дасть можливість розробити дидактичний проект навчання робітника або молодшого фахівця з певної теми програми професійної підготовки. Всі отримані при вивченні курсу уміння закріплюються в курсовому проекті.

Етап створення проекту, тобто дидактичне проектування, і є методична діяльність. Від цієї діяльності багато в чому залежить продуктивність педагогічної діяльності, яка включає здатність викладача реалізувати свій задум, активність, а також розуміння і інтерес учнів і, нарешті, рівень сформованих знань.

Курсовий проект по «Методиці професійного навчання» відіграє важливу роль у формуванні дидактико-проектувальних умінь у студентів. Виконання курсового проекту забезпечить засвоєння дидактичних і проектувальних умінь у студентів до рівня, необхідного для здійснення навчального процесу в ході педагогічних практик, а також успішної здачі державного іспиту.

1. Проектування програми професійної підготовки за фахом «прохідник»

1.1 Аналіз професійної діяльності фахівця

У основі курсового проектування знаходиться діяльність інженера педагога по створенню дидактичного проекту підготовки конкретного фахівця (кваліфікованого робочого, молодшого фахівця або бакалавра). Виконання цієї діяльності переслідує мета формування умінь визначати способи організації конкретного учбового процесу орієнтуючись на умови соціального замовлення.

З формулювання завдання видно, що робота включає три етапи. Перший етап припускає аналіз професійної діяльності майбутнього фахівця, кваліфікаційних вимог і трансформацію їх в програму підготовки фахівця. При цьому найменування спеціальності вибирається на підставі тарифно-кваліфікаційного довідника підготовки фахівців, враховуються замовлення, що поступили, з базових підприємств, ПТУ, УПК і головні напрями науково-дослідної і навчально-методичної роботи провідної кафедри. Другий етап полягає в конструюванні змісту навчання після конкретної теми, вибору і обґрунтування технологій навчання. Третій етап полягає в конструюванні дидактичних матеріалів для інноваційних, комп’ютерних технологій навчання.

Таблиця 1.1 – Професійне призначення і умови використання прохідника

Виділені трудові процеси лежать в основі побудови функціональної структури діяльності фахівця.

Так, фахівець виконує слідуючи функції: підготовчу, технологічну, контрольну, організаційну.

Функції професійної діяльності фахівця визначаються залежно від місця його використання і роду виконуваних їм робіт.

Розгляд діяльності з погляду її мети, суб'єкта, предмету, засобів, процедур, продукту, результату характерний для системного аналізу. Використання цього методу наукового пізнання в даному випадку сприяє отриманню бажаного результату: можна прослідкувати всю послідовність перетворення предмету в продукт, розбивши процес на найдрібніші частини-дії. На рівні кожної дії формується система знань і умінь фахівця, що забезпечує виконання цієї дії.

Таблиця 1.2 – Функціональна структура діяльності прохідника і вимоги, що пред'являються до нього

Диференційованими компонентами рівня спеціальності є рівні циклів учбових дисциплін або окремих дисциплін. Підготовка на цих рівнях вимагає постановки тактичних цілей навчання. Ці цілі повинні відображати професійну спрямованість (смотивірованність діяльності фахівця, яка знаходить вираз через зацікавленість у високих результатах праці, бажання здійснити трудову дію швидко і якісно), професійну компетентність (якість праці), комунікативну готовність (уміння пояснювати, обґрунтувати ухвалюванні рішення, характеризувати об'єкт, інструктувати підлеглих і володіти певним тезаурусом), економічну ерудицію і правову компетентність (дбайливо відноситься до засобів виробництва, дотримувати правила праці і так далі) характеристики професійної пам'яті і мислення, здатність творчого підходу у вирішенні технічних завдань (при необхідності), здатність саморегуляції і самоаналізу (уміння контролювати професійні дії і коректувати їх при необхідності). Постановка такої комплексної мети і подальша її реалізація повинні сприяти все сторонньому розвитку особи навченого.

При постановці мети вивчення учбового курсу вчитель має чітко уяснити, які саме характеристики особи слід формувати, на які елементи структури особи слід впливати. Фактично ціль навчання дисципліни або тактична ціль навчання представляє собою опис не тільки видів діяльності, які формуються в процесі вивчення, але і всі ті характеристики особи, які слід формувати в процесі засвоєння заданої дисципліни. Вчителю необхідно чітко уяснити, які компоненти структури особи формуються при освоєнні його учбового курсу. При цьому слід враховувати, що при навчанні здійснюється формування особи в цілому.

Таблиця 1.3 – Постановка тактичних цілей професійного навчання прохідника на рівні спеціальної теоретичної дисципліни

1.2 Формування кваліфікованої характеристики фахівця

На основі функціональна структура діяльності прохідника та вимог, що пред'являються до нього, складаємо перелік вмінь та знань, необхідних при підготовці робітники по професії прохідник

Зміст професійного навчання ґрунтується на переліку встановлених умінь.

Зміст теоретичного навчання включає формування знаково-практичних і знаково-розумових умінь. Основу практичного (виробничого) навчання складають в основному предметно-практичні уміння.

Зміст підготовки робітників заданої професії і рівня кваліфікації оформляється у виді табл. 1.4, у якій ліва частина вказує уміння, а права включає знання, необхідні для їх формування з урахуванням необхідного рівня їх сформованості. Якщо для декількох умінь вимагаються ті самі знання, вони вказуються один раз і більше не повторюються.

Необхідні рівні сформованості знань вказуються в такий спосіб:

– орієнтованої (ОО). При формуванні знань на цьому рівні учні мають тільки орієнтовані представлення про досліджувані поняття, здатні повторити формулювання законів, положень. Даний рівень знань формується в учнів ПТУ по таких поняттях, як наприклад, зніс різального інструмента, що ріже, залежність складових сил різання від геометрії інструмента, основні поняття про теорію різання й ін.;

– поняттєво-аналітичний (ПА).Учні в даному випадку мають чіткі представлення і поняття про досліджуваний об'єкт, здатні здійснювати значеннєве виділення, пояснення, проводити аналіз, переносити раніше засвоєні знання в типові ситуації. До цього рівня відносяться, наприклад, знання учнів ПТУ режимах різання і послідовності їхнього визначення, знання марок матеріалу інструмента, що ріже, і оброблюваних заготівель і їхньої властивості і т.д.;

– продуктивно-синтетичний (ПС). При знаннях на цьому рівні учні мають глибокі поняття про досліджуваний об'єкт, здатні здійснювати синтез, генерувати нові представлення, переносити раніше засвоєні знання в нетипові ситуації. Наприклад, це знання про технологічний процес механічної обробки (зборки), ремонті й ін, а також про його елементи, послідовність настроювання і роботи на гірничодобувних комбайнах, комплексах і деякі інші.

Таблиця 1.4 – Перелік вмінь і знань необхідних, при підготовці робітники по професії прохідник

На основі змісту знань, необхідних при підготовці прохідника, формується список тем, необхідних для теоретичного та практичного навчання прохідника (табл. 1.5)

Таблиця 1.5 – Перелік тем теоретичного та практичного навчання, необхідних для підготовки робітників по професії прохідник

1.3 Розробка змісту професійної підготовки фахівця

На основі тактичних цілей навчання слідує розробка програм теоретичної («Спецтехнологія») і практичної (''Виробниче навчання'') професійної підготовки фахівця.

Щоб визначити теми програми професійної теоретичної підготовки фахівця, необхідно врахувати такі чинники, як структура галузі господарської діяльності фахівця і види виконуваною їм професійній діяльності. Структурними компонентами галузі господарської діяльності фахівцями є техніка, технологія, організація управлінням, економіка, правові питання галузі наукові дослідження.

Таблиця 1.6 – Формування набору тем професійної теоретичної підготовки фахівця

На основі всіх виконуваних розробок формується звідно-тематичний план підготовки фахівця (якщо його підготовка здійснюється в рамках ПТУ) або робоча програма дисципліни, (якщо підготовка фахівця здійснюється в коледжі).Звідно-тематичний план повинен включати тематику спеціальних дисциплін («Спецтехнологія», ''Виробниче навчання'' і так далі), регламентувати послідовність вивчення тем і кількість часу, що відводиться на їх вивчення, по семестрове розчленовування учбових курсів, відображати форми навчання (уроки, практики). Робоча програма повинна включати послідовність вивчення тем, кількість годинника, що відводиться на їх вивчення, і форми навчання (лекції, практичні заняття).

Таблиця 1.7 Звідно-тематичний план підготовки прохідника

Таблиця 1.8 – Робоча програма «Спорудження гірничих виробок» по темі «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок»

2. Проектування технологій навчання по темі «проведення та кріплення похилих гірничих виробок»

2.1 Проектування дидактичних матеріалів

При постановці оперативних цілей надзвичайно важливо виділити ті елементи технічного та творчого мислення, які слід формувати в процесі вивчення тієї або іншої дисципліни, вказати на ті обов’язкові вміння та ту обов’язкову інформацію, яку слід запам’ятати для успішного здійснення професійної діяльності. К цілі навчання точно так же слід віднести досвід, по творчому признаку, який представляє собою формування деяких творчих вмінь.

Оперативна мета навчання повинна бути сформульована у формі знань і умінь, які необхідно сформувати у майбутнього фахівця в ході вивчення теми.

В процесі навчання відбувається планомірне формування знань, умінь, навиків, а також необхідних властивостей особи учня. Основний такої планомірної передачі знань служить чітко сформульована мета. Мета повинна бути виражена через дії, згруповані по рівнях засвоєння навченими учбового матеріалу, кожен з яких має певні характеристики: умови, результат, критерії оцінки.

Згідно теорії В.П. Безпалько, існують чотири рівні засвоєння учбового матеріалу. Так, на першому рівні навчений не тільки сприймає інформацію, але у нього формується загальне уявлення про об'єкт діяльності, з'являється пізнавальний інтерес. Для цього рівня характерне вирішення простих завдань на знаходження деякого об'єкту у ряді інших, пізнавання на слух і по зображенню(позначенню) заданих елементів(властивостей) і так далі.

Другий рівень характеризує алгоритмічну діяльність по пам'яті або здатність відтворювати і використовувати наявну інформацію для вирішення завдань по заданому алгоритму.

Третій рівень характеризує етап продуктивної дії. На цьому рівні орієнтовна основа діяльності засвоєна таким чином, що сформовані дії ідеалізуються і здатний виконати їх в думці. Він вирішує нестандартні завдання відповідно до конкретних ситуацій і об'єктів. Перехід до етапу розумової діяльності приводить до формування творчого мислення, одній з складових якого є уміння вирішувати конструкторські завдання, що приводить до формування нових знань і робить відкриття для себе. Але він ще не робить нічого нового для суспільства.

Четвертий рівень характеризує продуктивна дія, що виконується шляхом самостійного конструювання нової орієнтовної основи діяльності. На цьому етапі здобувається нова інформація, і цей рівень характеризує дослідницьку діяльність.

Таблиця 2.1 – Постановка оперативних цілей вивчення теми «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок»

Аналіз однотипної учбової літератури по темі: «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок» виробимо бальним методом. Сума балів визначається в такий спосіб: коефіцієнт значущості кожного показника якості підручника До збільшується на Р – міра реалізації показника в цьому підручнику. Сума отриманих балів, для кожного підручника складається, і результат є характеристикою якості підручника.

Таблиця 2.2 – Системи якості порівнюваних підручників.

За даними аналізу однотипної учбової літератури по темі: «Кріплення очисних вироблень і управління крівлею» бальним методом вибираємо для подальшого використання підручник (1). Оскільки сума балів складає 132, а в 2-го підручника 86.

2.2 Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань

Наступний етап дидактичного проектування припускає здійснення аналізу і діагностики процесу навчання що включає:

аналіз початкових вимог, серед яких рівень сформованості у навчених базових умінь по конкретній темі, емоційне відношення до професії і учбового предмету, соціодемографичні і психологічні характеристики групи; аналіз дидактико-технічних засобів навчання.

В результаті аналізу і діагностики стану процесу навчання повинно бути отримані способи корекції початкових вимог до учбової групи і способи вдосконалення засобів навчання.

Корекція базових умінь у навчених припускає:

· визначення базового матеріалу;

· встановлення між темних (МТ) зв'язків учбового матеріалу по темі, що розробляється, з базовим матеріалом;

· визначення способів реалізації МТ – зв'язків в навчанні;

· вибір способів (методів, форм і засобів) контролю базових знань;

· визначення критеріїв оцінки базових знань учнів;

· вибір способів формування базових знань.

Базовий матеріал – це все ті відомості, які по сенсу пов'язані з даною темою і способи їх реалізації приведені в додатку. Встановлення виду МТ – зв'язку дозволяє визначиться із способом її реалізації в навчанні і, тим самим, підійти до вибору способів контролю формування базових знань у навчених.

Виходячи з виду МТ – зв'язку і особливостей її реалізації, вибираються способи контролю базових знань з урахуванням характеристик учбової групи, складності і важливості нового матеріалу, резерву часу.

Таблиця 2.4 – Аналіз МТ – зв'язків і вибір базового матеріалу по темі «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок»

Таблиця 2.5-Визначення способів контролю базових знань учнів по темі «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок»

Таблиця 2.6 – Визначення способів формування базових знань по темі «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок»

2.3 Проектування мотиваційних технологій навчання

Проектування мотиваційних технологій навчання необхідне з метою забезпечення швидкого включення що вчаться в професійну учбово-пізнавальну і учбово-виробничу діяльність без тривалого «вживання» в роботу, підтримку діяльності на необхідному рівні активності.

У курсовій роботі на даному етапі необхідно здійснити вибір виду мотивації, а також методів і прийомів, за допомогою яких вона може бути здійснена.

Учбова мотивація по характеру поведінки учасників ділиться на зовнішню і внутрішню. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях і інших видах стимуляції, які або направляють, або гальмують поведінку людини. Внутрішня мотивація залежить від внутрішніх процесів, здійснюваних в свідомості людини. Таким чином, діяльність є самоціллю, а не засобом для досягнення іншої мети.

Способи формування внутрішньої мотивації:

· оцінка рівня підготовки по заданій темі і приведення у відповідність з цим ступеня складності матеріалу, що надається;

· уявлення навченим вільного вибору завдань і виду діяльності, що забезпечить індивідуалізацію учбової діяльності і приведе до появи інтересу;

· збудження уваги при пред'явленні учбового матеріалу шляхом нестандартності і новизни, використання різних технічних засобів, збудження цікавості.

Відповідно до етапів учбового процесу мотивація може бути виражена в різних формах, відповідних вступній частині заняття і поточної його частини. Вступна мотивація і активізує учбову діяльність навчених, сприяє формуванню первинного бажання освоїти учбову діяльність, викликає інтерес до процесу навчання. Вона може здійснюватися у формі бесіди, показу, демонстрації того або іншого предмету або явища, на освоєння якого буде направлений весь процес навчання. Основними методами є мотивуючий вступ і мотивуюча демонстрація. Мотивуючий вступ проводиться у формі бесіди, розповіді. При цьому можливе застосування різних прийомів: віднесення до особи навченого, віднесення до ситуації, приголомшення, збудження інтересу, виступ з цитатою.

Поточна мотивація забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до учбової діяльності і підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання.

Поточна мотивація використовується для підтримки постійного інтересу до учбової діяльності. Вона може здійснюватися різними методами відповідно до етапів здійснення діяльності.

Основними прийомами мотивації в процесі викладу нового матеріалу є: орієнтація змісту учбового матеріалу на його практичний сенс, орієнтація на конкретну професійну діяльність, демонстрація в мові практичного використання практичних положень, що приводяться.

Внутрішня мотивація є достатньо ефективною, але часто вона вимагає підкріплення зовнішньою, яка може бути реалізована шляхом вказівки умов дострокової здачі заліку по темі, обіцянки позитивних оцінок, або навпаки перерахування труднощів під час сесії.

Фрагмент мотивації: «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок»

Дана тема дуже важлива для прохідника, так як проведення і кріплення виробок є основою його діяльності. Технологія проведення та кріплення виробок тісно переплітається з іншими дисциплінами, такими як ГМК, Шахтний транспорт, Стаціонарні установки, бо проводячи виробки необхідно враховувати транспорт, матеріали та людей, які будуть переміщуватися по ним.

2.4 Проектування технологій формування ООД

Проектування технологій формування орієнтовної основи діяльності (ООД) включає вибір типу учення, його структурних елементів, а також методів і прийомів їх реалізації.

Відомо три типи учення:

1. неповна ООД;

2. полная ООД в конкретному вигляд;

3. повна ООД в загальному вигляді.

Елементами ООД є:

1. Образ кінцевого продукту або уявлення про кінцевий результат (у теоретичному навчанні це відповіді до завдань і завдань, опис результатів, схеми, графіки, а в практичному деякі зразки, макети, моделі);

2. Об'єкт перетворення або матеріал для діяльності (у теоретичному навчанні це умови завдань, завдань, питання, сформована проблема, а в практичному заготовки, матеріали, майданчики для монтажу, пристрої, які слід відремонтувати і так далі);

3. Засоби діяльності (інструменти, інструкції і креслення, карти, таблиці, алгоритми і формули розрахунку, обґрунтування, теорії, виводи);

4. Технологія діяльності або уявлення про способи її здійснення (склад прийомів, послідовності їх виконання, представлена у формі карт, таблиць, учбових елементів, методики вибору, порядку рішення, вказівок і інструкцій).

ООД спрямована в першу чергу на правильне та раціональне будування виконавчої частини та на вибір одного з можливих способів реалізації проекту.

Іншими словами, ООД забезпечує не тільки правильне виконання дій, але і раціональний вибір одного з багатьох можливих виконань, і тому успіх ООД залежить від його змісту.

Виходячи з цього, діяльність по розробці технологій формування нових знань зводиться, в першу чергу, до конструюванню основи і вибору типа учіння, які потім визначають методи і форми організації учбового процесу.

Таблиця 2.7 - Вибір способів формування ООД у тих, що навчаються по темі «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок»

2.5 Проектування технологій формування ІД

Після того, як у навчених сформовані необхідні уявлення про об'єкти, що вивчаються, процеси або явища навколишній дійсності, наступає етап формування умінь, навиків або, по-іншому, виконавчих дій.

Головна закономірність процесу засвоєння дійсності в тому, що пізнавальна діяльність і введення в неї знання набувають розумової форми, стають узагальненими не відразу, а по черзі пройшовши через ряд етапів. Якщо викладач будує процес навчання з урахуванням їх послідовності, він істотно підвищує можливість досягнення мети всіма навченими.

Формовані якості дії заздалегідь проектуються і закладаються в оперативну мету навчання, при чому так, щоб було не тільки відомо які дії формувати, але і з якими загальнозначущими якостями. Ці якості детально описані в характеристиці мети її еталонах, що включають зовнішні умови, результат і критерії оцінки формованих дій.

При цьому разом з конкретними якостями описуваних дій в меті навчання, існують загальновизнані якості, які повинні бути задані будь-яким діям, якщо ми хочемо навчити людину реальної діяльності. До таких загальновизнаних якості відносяться: розумність, усвідомленість, узагальненість, критичність і надійність дії. Забезпечення їх перешкоджає виникненню спокуси бездумного копіювання заданого або показаного зразка, захищає від небезпеки сповзання до механічного натаскування на якихось шаблонах, формує гнучкого, здатного пристосовуватися до будь-яких умов фахівця. При цьому кожен з даних етапів має свої цілі, для реалізації яких існують певні способи навчання. У таблиці приведена загальна характеристика способів навчання, які представлені через методи навчання і опис діяльності викладача стосовно кожного з етапів формування діяльності.

Таблиця 2.8 – Вибір технологій формування ІД по темі «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок»

2.6 Проектування технологій формування КД

Проектування системи контролю є одним з важливих видів діяльності викладача. Контроль дає можливість визначити, наскільки чітко досягнута мета навчання, які недоліки процесу навчання і що слід зробити, щоб застосувати нові технології навчання.

Діяльності по контролю можна розділити на наступні види:

– контрольно-проектувальну діяльність, тобто діяльність по створенню (розробці) технології контролю по учбовій дисципліні, її розділам і темам, при цьому контроль повинен забезпечувати діагностику ступеня досягнення їх цілей;

– контрольну виконавчу діяльність, тобто діяльність по організації і здійсненню контролю;

– контрольну аналітичну діяльність, тобто діяльність по аналізу і оцінці результатів учбового процесу і його корекції.

Діяльність викладача по розробці системи контролю включає ряд етапів.

Перший етап аналіз мети навчання. На даному етапі надзвичайно важливо проаналізувати цілі кожного з рівнів засвоєння, з тим, щоб здійснити у відповідній послідовності і контроль формування умінь.

Другий етап вибір видів контролю. На даному етапі надзвичайно важливо охопити всі етапи навчання. В цьому випадку необхідно так побудувати систему контролю і продумати способи контролю, щоб викладач чітко отримав відповідь на питання: чи виконує учень ту дію, яка намічена? Чи правильно його виконує? Відповідає форма дії даному етапу його засвоєння? Чи формує дію з належною мірою узагальнення, засвоєння?

Третій етап вибір способів контролю. Для даного етапу слід чітко виконувати вимоги до організації контролю:

· на перших етапах процесу навчання контроль повинен бути післяопераційним;

· на початку матеріальної (матеріалізованого) дії і етапу зовнішній контроль повинен бути систематичним за кожним виконуваним завданням;

· в кінці цих етапів, а також на подальших етапах зовнішній контроль повинен бути епізодичним на вимогу навченого або за наявності у них систематичних помилок.

2.7 Складання перспективно-поурочному плані викладу теми «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок»

Всі отримані до даного моменту проектувальні рішення повинні знайти віддзеркалення в перспективно-поурочному плані вивчення теми.

Перспективно-поурочний план це документ, який містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні і дидактичні характеристики кожного з них, представлені часом, що відводиться на вивчення тих або інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами навчання.

Таблиця 2.9 – Поурочно-тематичний план вивчення дисципліни: спеціальна технологія

2.8 Організація та методика уроку вибраної теми

Тема: «Буровибухові роботи»

Мета:

- дидактична: сформувати знання про буро вибухові роботи та їх проведення;

- розвиваюча: розвинуть та сформувати просторове мислення, пам’ять, увагу, спостережливість, вміння слухати, самостійність;

- виховна: виховати почуття поваги до педагога, учбовому обладнанню, матеріалу, літературі;

Тип уроку: комбінований урок;

Методи навчання:

- наочний: демонстрація плакатів;

- словесний: бесіда, пояснення, фронтальний опит, методи контролю.

Висновок

Важливим елементом підготовки до учбових занять є вивчення методичної літератури і навчально-методичної документації по предмету (вказівок, рекомендацій), які дозволяють більш кваліфіковано спланувати роботу, використовуючи накопичений і узагальнений досвід.

Методична діяльність є одним з елементів педагогічної діяльності, і направлена вона на проектування такого учбового процесу, який повинен гарантувати досягнення поставлених цілей.

Виконання даної курсової роботи відіграє дуже важливу роль в подальшому навчанні, вона є показником успішного управління системою навчання, так як викладач повинен заздалегідь спроектувати весь процес, визначивши оптимальні дороги підходу до основної мети досягненню рівня професійної компетентності у виучуваних.

В результаті проектування створюється проект управління учбовим процесом, який реалізується за допомогою взаємодії викладача і учня.

Та на скільки добре буде виконане це завдання буде залежить на скільки ефективним буде його робота – як результат на скільки твердими будуть знання учнів.

Як висновок слід зазначити, що в ході виконання даної роботи була проаналізована учбова документація за фахом «прохідник», спроектована програма професійної підготовки робітника за фахом, спроектовані технології навчання по темі «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок» та спроектовані креативні технології по темі «Проведення та кріплення похилих гірничих виробок».