Індивідуальна робота

З дисципліни: Міжнародна торгівля

На тему:

Сучасні особливості та перспективи розвитку

зовнішньої торгівлі в Німеччині

Київ 2009

План

Вступ

1. Німеччина як суб’єкт міжнародного середовища бізнесу

1.1 Рейтингові позиції у світовій економіці за основними показниками

1.2 Національний економічний потенціал

· Наявність сприятливих природних ресурсів (корисних копалин)

· Кількість та рівень кваліфікації трудових ресурсів

· Рівень розвитку виробничої інфраструктури

· Обсяги виробничих потужностей

· Рівень розвитку науки і техніки

2. Оцінка ефективності розвитку зовнішньої торгівлі у динаміці за

2006-2008 роки

2.1 Характеристика абсолютних показників розвитку зовнішньої

торгівлі

2.2 Оцінка результуючих показників розвитку зовнішньої торгівлі

2.3 Аналіз структурних показників

2.4 Аналіз показників

3. Співробітництво між Україною та Німеччиною

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Німеччина – провідна економічна держава Європи. Німеччина зробила великий внесок у розвиток світової культури, науки і техніки. В XVI ст. тут почалася Реформація. Разом з тим, у XX ст. саме в Німеччині виник фашизм і звідси розпочалася друга світова війна. Після поразки в ній країна розділилась у 1949 р. на дві частини: західну — Федеративна Республіка Німеччини (ФРН) і східну — Німецька Демократична Республіка (НДР), які опинилися в різних соціально-економічних світових системах. У 1990 р. відбулося їх об'єднання, фактично поглинання Східної Німеччини Західною. Сучасна Німеччина входить до шести головних індустріально розвинених країн.Є членом „Великої вісімки” країн світу. За кількістю населення і економічним потенціалом вона поступається лише США та Японії, а в ЄС і Західній Європі займає перше місце.

Провідне місце в економіці займає гірнича, металургійна, хімічна, машинобудівна, харчова, суднобудівна, текстильна, нафтопереробна промисловість. Розвинені всі види сучасного транспорту. Мережа залізниць, автобанів, трубопровідного транспорту. Головні морські порти – Гамбурґ, Бремен, Вільгельмсгафен, Бремергафен, Любек, Росток, Варнемюнде, Вісмар, Штральзунд. Головний західнонімецький аеропорт, найбільший у всій континентальній Європі, знаходиться у Франкфурті-на-Майні. Всі міста і міські аґломерації понад 1 млн чол. мають власні аеропорти з регулярним авіаційним сполученням. Провідна авіаційна компанія Німеччини – «Люфтганза».

1. Німеччина як суб’єкт міжнародного середовища бізнесу

1.1 Рейтингові позиції у світовій економіці за основними показниками (ВВП; ВВП на душу населення, тощо)

Важливу роль в світовому господарстві та ЄС відіграють країни-лідери Європейського Союзу, до яких належить Федеративна Республіка Німеччина (Bundesrepublik Deutschland) . Це країна з високо-розвинутою економікою, що здійснює великий вплив на формування міжнародних економічних відносин. Країна займає перше місце в Європі за кількістю виробленої промислової продукції. Традиційно вона є одним з основоположників створення більшості міждержавних організацій і блоків в галузях економіки, фінансів, банківської системи, окремих напрямках промисловості і сільського господарства.

Німеччина є членом „Великої вісімки” країн світу, Європейського Союзу (ЄС), Організації Північноатлантичного договору (НАТО), Західноєвропейського союзу; входить до 10 країн-лідерів за рівнем ВВП і займає 5 місце, поступаючись лише США, Китаю, Японії і Індії.

Так рівень ВВП (вартість усіх кінцевих товарів і послуг вироблених в країні протягом одного року) Німеччини станом на 01.01.2008 року становив $2 863,0 млрд. євро, у 2007 році він дорівнював - $2 422,9 млрд. євро , в 2006 році - $2 321,5 млрд. євро, а станом на 1/01/2005 рівень ВВП в Німеччині складав - $2 243,2 млрд. дол. США.

За інформацією Федерального відомства статистики Німеччини ВВП у 2008 році, у порівнянні із 2007 р., збільшився на 1,3 % і склав у грошовому виразі (у відповідних цінах) 2863, 0 млрд. євро.

Таблиця 1

Кількість працюючих, що приймала участь у досягненні зазначеного економічного результату у 2008 р. становила у середньому 40,4 млн. осіб. Це на 1,5% або на 582 000 працюючих осіб більше ніж протягом 2007 р. Таким чином, було досягнуто найвищого показника зайнятості з часу об’єднання Німеччини. За попередніми даними, кількість безробітних скоротилася на 471 000 (-13,1%) до 3,1 млн. осіб (найнижчий показник з 1993 р.). Продуктивність праці знизилася у 2008 р. на 0,2%.

З точки зору формування ВВП, його збільшенню сприяли усі галузі економіки. Одночасно, слід зазначити, що темпи зростання у виробничих галузях (за виключенням будівництва), а також у сфері фінансів, орендних відношень, надання послуг підприємствам, були значно нижчими ніж у 2007 р. Валова додана вартість у виробничих галузях у зіставних цінах зросла на 0,7% (після 5,2% у 2007 р.), у фінансовій, орендній сфері та секторі надання послуг підприємствам – на 1,7% (2007 р.: +3,6%). Позитивний розвиток спостерігався також у будівництві (+3,3%), торгівлі, сфері громадського харчування, готельному бізнесі, транспортній сфері (+1,9%), сільському та лісовому господарстві, риболовстві (+4,0%). Додана вартість у сфері громадських та приватних послуг збільшилася у порівнянні з попереднім роком на 0,9%.

За рівнем ВВП на душу населення країна займає 4 місце - $ 40415.дол. США.

Розподіл ВВП по секторам економіки: сільське господарство - 1,2%,

промисловість - 30,4%, сфера послуг - 68,4%.

1.2Національний економічний потенціал

1.2.1 Наявність сприятливих природних ресурсів (корисних копалин, грунтово-кліматичних умов)

Німеччина має вигідне географічне положення в світі: вона лежить у центрі Західної Європи, має вихід до морів – Північного та Балтійського. Головні морські порти – Гамбург, Бремен, Вільгельмсгафен , Бремергафен, Любек , Росток, Вісмар , Штральзунд. Через її територію проходять важливі транс’європейські шляхи як широтного, так і меридіанного напрямків.

Межує з Чехією, Австрією, Швейцарією, Францією, Люксембургом, Бельгією, Нідерландами, Данією.

У країні є родовища нафти і газу, кам. вугілля, залізних, свинцевих і цинкових руд, калійної і кам'яної солей, плавикового шпату, уранових руд і руд кольорових металів, будматеріалів і інш.

Найважливіші корисні копалини - кам'яне вугілля (загальногеологічні запаси 230 млрд. т), у тому числі Рурський кам'яновугільний (Рурський басейн посідає Інше місце в західній Європі), Саарський вугільний, Ахенський вугільний басейни, буре вугілля (70 млрд. т), у тому числі Нижньорейнський басейн; калійні солі (9 млрд. т) - район Ганноверу (західне продовження Штасфуртського соленосного басейну), басейн Верра - Фульда. Відомі також родовища нафти (76,1 млн. т), газу (південна частина Середньоєвропейського нафтогазового басейну, Рейнського і Передальпій-ського басейнів), залізної руди (1,9 млрд. т) - Гіфхорн, Зальцгнттер, Зігерланд, барито-цинкових (Мегген), свинцевих (Мехерних), свинцево-цинкових (Раммельсберг, Рур) руд, флюориту, графіту (Пассау) тощо.

Далі охарактеризуємо коротко географічне положення кожного із основних елементів корисних копалин:

Нафта і газ. На території країни виявлено понад 130 нафтових і бл. 90 газових родов., що локалізуються г.ч. Центральноєвропейському нафтогазоносному басейні, а також в Передальпійському і Рейнському нафтогазоносних басейнах. Поклади незначні. Спостерігається тенденція до зменшення підтверджених запасів нафти і газу в країні.

Горючі сланці. ФРН володіє значними запасами горючих сланців, промислові поклади яких зосереджені у відкладах ниж. юри тоарського ярусу (потужність пром. пачки досягає 5-15 м) в Ниж. Саксонії, Брауншвейзі, на півд.-зах. країни і у відкладах еоцену (загальна потужність до 310 м) в районі м. Мессель.

Вугілля. На тер. країни виявлені великі запаси кам'яного вугілля, г.ч. у відкладах верх. карбону. Провідне значення має Нижньорейнсько-Вестфальський (Рурський) вугільний басейн. У цьому басейні вугільні пласти мають в основному круте падіння, часто сильно тектонічно порушені, залягають на великій глибині, водо- і газонасичені.

Родов. бурого вугілля зосереджені в Нижньорейнському, Нідерлаузіцькому (Котбус і Дрезден), Середньонімецькому (Галле і Лейпціґ), Маґдебурзькому та ін. басейнах. Пласти бурого вугілля потужністю 3-4, 4-12, 8-14, 8-12 м приурочені до відкладів сер. еоцену - сер. міоцену. Теплотворна здатність рядового бурого вугілля 7,3-10,0 МДж/кг, зольність 10-30%.

Залізо. За загальними запасами залізняка країна займає 4-е місце (після України, Швеції та Великобританії) в Європі (2006). Усього виявлено 44 залізорудних родов. в областях вариського і альпійського орогенезу і частково в межах платформи.

Мідь. Запаси мідних руд невеликі і зосереджені г.ч. в поліметалічних родов. (земля Північний Рейн-Вестфалія, Саарський район і Шварцвальд).

Поліметали. Родов. свинцево-цинкових руд розташовані г.ч. Гарці, Рейнських Сланцевих горах, Шварцвальді, що входять у вариську гірську систему, а також в районі г. Фрайберґ. Гол. родов. за походженням колчеданні і гідротермальні. Нерідко в рудах крім свинцю і цинку присутні також мідь, золото, срібло, цезій, рубідій, індій та ін. елементи.

Нікель і олово. Силікатні род. нікелевих руд зустрічаються по півд.-зах. краю Ґранулітових гір Саксонії, руд олова пов'язані з гранітами молодого інтрузивного комплексу антикліналі Фіхтельґебірґе – Рудні гори. Вони представлені слюдяно-кварцево-топазовими ґрейзенами і кварцово-каситеритовими (вольфрамітовими) жилами.

Калійні солі. За запасами калійних солей ФРН займає 3-є місце серед країн світу (після Канади та Росії) і 1-е в Європі (2006). Поклади калійних солей розвідані в межах пізньопермських калійних басейнів. Найбільші поклади калійних солей (до 500 м) встановлені в Ганноверському бас., що складає єдине ціле зі Штрасфуртським басейном. Залягання пластів пологохвилясте, потужність калійних пластів 2-14 м, іноді до 50 м.

Барит і флюорит. ФРН має суттєві запаси бариту. Родов. бариту за походженням стратиформні (Вестфалія, Гарц, Гессен, Баден) і жильні (півд.-зах. Гарц). Вміст бариту в комплексних рудах стратиформних поліметалічних родов. 20%, в жильних до 97%.

Нерудні гірничохімічні та будівельні корисні копалини. У ФРН є великі родов. глин, г.ч. в Півн.-Сх. Баварії в області Верхнього Пфальца (Понгольц), у палеогенових відкладах Мекленбурґу (Фрідланд, Малліс).

Клімат помірний, морський і перехідний від морського до континентального. Пануюче західне перенесення повітряних мас з циклональною циркуляцією приносить тепло і вологу з Атлантичного океану. У гірських районах характерні висотна кліматична поясність і експозиційні розходження.

На Північно-Німецькій низовині переважають ґрунти підзолистого типу, що чергуються з торф'яно-болотними; уздовж узбережжя Північного моря - ґрунти маршів. У поясі прибалтійських озер і на Баварському плато - бурі лісові ґрунти. В області Середньонімецьких гір ґрунтовий покрив мозаїчний. У деяких межигірських і передгірних районах, особливо на південному сході, поширені чорноземні ґрунти. До виходів карбонатних порід належать перегнійно-карбонатні ґрунти (рендзини). На схилах гір і в межигірських улоговинах нерідко розвинуті бурі лісові ґрунти, що вище змінюються підзолистими і гірсько-луговими, з окремими ділянками торф'яно-болотних ґрунтів. Подібна висотна поясність властива також Альпам. На значній території ґрунти піддавалися тривалому й інтенсивному сільськогосподарському обробленню.

1.2.2 Кількість та рівень кваліфікації трудових ресурсів

Населення Німеччини – станом на 2008р. становить більш ніж 82 мільйони мешканців(82 369,548чол.), з них 75 мільйонів з німецьким, а 7 мільйонів з іноземним громадянством. З точки зору етнографії у ФРН живуть 70 мільйонів німців та 13 мільйонів іноземців (16%). Найбільші групи - турки та курди (3,5 мільйони), поляки (3,0 мільйони), росіяни (4,0 мільйони), італійці, греки та громадяни колишньої Югославії. Середня густота населення становить 230 чоловік на 1кв.км. Міських жителів понад 85%. У країні налічується 15 великих міст з населенням понад 500 тисяч чоловік.

Демографічний розподіл по найбільшим містам Німеччини:

Берлін - 3,5 млн. мешканців

Гамбурґ - 1,6 млн. мешканців

Мюнхен - 1,2 млн. мешканців

Кельн - 1020 тис. мешканців

Ессен - 623 тис. мешканців

Франкфурт на Майні - 675 тис. мешканців

Дортмунд - 584 тис. мешканців

Дюссельдорф - 563 тис. мешканців

Штутґарт - 552 тис. мешканців

Трудовими ресурсами є усе працездатне населення віком від 16 до 67 років (Німецький бундестаг 9 березня 2007 року, ухвалив рішення про підвищення пенсійного віку в Німеччині із 65-ти до 67-ми років). Зайнятість населення по галузям : промисловість - 33,4%, сільське господарство - 2,8%, сфера послуг - 63,8%. Така структура відповідає структурі зайнятості трудових ресурсів найрозвинутіших країн світу завдяки впровадженню високотехнологічного обладнання, автоматизації і роботизації. Рівень безробіття у країні становить 9,9%.

Частка зайнятих у промисловості і будівництві (45 % економічно активного населення) значно вища порівняно з іншими західноєвропейськими країнами. Крім того, багато людей працює у науково-дослідній сфері, на транспорті, в сфері послуг.

1.2.3 Рівень розвитку виробничої інфраструктури (транспорт, зв’язок та інше)

Транспортна система Німеччини розвинена, сучасна, комплексна і густа. Вона виконує не тільки внутрішні функції, а й здійснює міжнародний транзит населення і вантажів. Це випливає з центрального положення країни в Європі. Транспортна інфраструктура продовжує вдосконалюватись. Німеччина бере участь у створенні європейської системи автострад і трансєвропейських швидкісних залізниць.

У Німеччині розвинуті всі види сучасного транспорту. Існує добре розгалужена мережа залізниць (38 тис. км), автошляхів (231500 км), трубопровідного транспорту (нафтопроводи – 2400 км, газопроводи – 44000 км).

Головні морські порти – Гамбург, Бремен, Вільгельмсгафен, Бремергафен, Любек, Росток, Варнемюнде, Вісмар, Штральзунд. Найбільший у Німеччині та один з найбільших річкових портів у світі – м. Дуйзбург.

Головний західнонімецький та найбільший у континентальній Європі аеропорт, розташований у Франкфурті-на-Майні. Всі міста і міські агломерації з населенням понад 1 млн. чол. мають власні аеропорти з регулярним авіаційним сполученням. Провідна авіаційна компанія Німеччини – «Люфтганза».

Але провідна роль у перевезенні пасажирів та вантажів належить автомобільному й залізничному транспорту. Вона забезпечує не тільки внутрішні перевезення, а й транзити, оскільки країна знаходиться в центрі Європи. Німеччина бере участь у створенні Європейської системи автострад і трансєвропейських швидкісних залізниць. Вантажо- і пасажироперевезення здійснюються залізницями, автошляхами і водними шляхом. На водний транспорт припадає 1/5 вантажоперевезень, що виділяє країну за цим показником в Європі. Найважливішу роль відіграє річкова система Рейну. Канал Рейн – Ведер дав вихід Руру до Північного моря а межах державної території. середньо німецький канал, перетинаючи територію з заходу на схід, сполучає річки півночі в єдину транспортну систему. Збудовані у 90-х роках канал Рейн-Майн-Дунай сполучає Північне і Чорне моря, утворюючи транс-європейську водну магістраль. З північного порту Кіль починається глибоководний Кільський канал, що за значенням поступається тільки Суецькому і Панамському. Паромні переправи сполучають Німеччину з Данією, Швецією, Фінляндією, Литвою. До другої світової війни найважливішим транспортним вузлом був Берлін, але за роки існування двох Німеччин він втратив свою роль. Основний транспортний коридор проходить по осі Рейну. Є локальні транспортні вузли. В країні зареєстровано майже 42 млн. легкових і 2,6 млн. вантажних автомобілів. Країна вкрита густою мережею швидкісних автомагістралей високого класу. ФРН має потужний морський флот, який обслуговує частину зовнішньої торгівлі.

Найбільший аеропорт Німеччини – це Міжнародний Рейн-Майнський аеропорт Франкфурта-на-Майні, або: Рейн-Майнский Аеропорт, (нім.Rhein-Main-Flughafen). Аеропорт Франкфурта-на-Майні був одним з перших аеропортів, де почали застосовувати автоматичну систему сортування багажу. Аеропорт має 3 злітно-посадочні смуги, кожна довжиною 4 000 метрів. В однієї (07L / 25R) покриття асфальтове, в інших — бетонне. Аеропорт має два великих термінали і один маленький для VIP персон. Всього п'ять залів.

По кількості пасажирів (в 2006 році 52 810 683 людей) він посідає третє місце в Європі, після лондонського Хітроу (Heathrow Airport/London Heathrow Airport) (67 530 197 пасажирів в 2006 році)) і паризького Шарль-Де-Голь (Aйroport Roissy-Charles-de-Gaulle) (56 849 567 пасажирів в 2006 році)). По вантажоперевезеннях займає друге місце в Європі, уступаючи тільки паризькому Шарль-Де-Голь.

Система комунікацій країни основується на цифрових технологіях. Глобальні виклики третього тисячоліття спричиняють нові тенденції та перерозподіл міжнародних інформаційних потоків. Унаслідок сучасних геополітичних змін, інтеграційних процесів, соціально-політичних трансформацій суспільств, розширення певних політичних систем виникає потреба в налагодженні нових комунікативних каналів обміну інформацією та систем поширення повідомлень. Інтенсивність накопичення останніх поступово призводить до організації міжнародних інформаційних потоків за допомогою засобів масової комунікації. Активізація новостворених інформаційних потоків впливає на формування і зміни у зовнішній політиці держав, інформаційних стратегій політичних систем.

Порівняно з іншими промислово розвинутими країнами у суспільстві ФРН пропозиції мережі Інтернет відносно пізно стали важливим фактором розвитку. Ключем до цього розвитку були, з одного боку устаткування приватними особами своїх домівок персональними комп’ютерами (ПК), але з іншого боку, також і соціально-економічне середовище.

Організація міжнародних інформаційних потоків є пріоритетом зовнішньої політики держави, яка в багатьох країнах, наприклад, здійснюється за допомогою всесвітніх служб мовлення. Наприклад, Велика Британія – Бі-Бі-Сі, Німеччина – “Німецька хвиля”, Українська всесвітня служба радіомовлення. Такий типологічний ряд можна продовжити з огляду на культурний і мовний аспекти: Франція – Альянс-Франсез, Велика Британія – Британська Рада, Німеччина – Гетте Інститут, тощо. Таким чином, діяльність культурних центрів за кордоном можна вважати одним із видів організації міжнародних інформаційних потоків.

Дослідження, проведені серед користувачів Інтернет в Німеччині, показали, що пропозиції он лайн слугують насамперед як додатковий засіб, і що вони далеко не так інтенсивно використовуються, як їх “класичні” конкуренти. В той час, як середньостатистичний громадянин Федеративної Республіки Німеччина кожного дня добрі три години має включеним телевізор, три з половиною години слухає радіо і 30 хвилин читає газету, і тільки 8% від загального користування засобами масової інформації він витрачає на Інтернет, хоча тенденція щодо користування Інтернетом зростає. У перспективі очікується більше використання Інтернету за рахунок коштів на друковану продукцію, тому що Інтернет та радіо/телебачення краще доповнюють одне одного.

Перші місця серед можливостей використання Інтернету займають відправлення і написання електронних листів (80%) та цілеспрямований пошук інформації (59%), банківські операції на дому так само, як і новини про економіку та біржу мають попит у 31% користувачів. При цьому необхідно підкреслити, що за останні п’ять років змінилося ставлення до користування Інтернетом. Якщо у раніше тільки 27% користувачів користувались Інтернетом вдома, а 59% на робочому місці чи в університеті, то сьогодні майже кожен другий (48%) спілкується у чаті і шукає інформацію біля домашнього дисплея і майже кожний (91%) на робочому місці.

1.2.4 Обсяги виробничих потужностей

На межі ХХ-ХХІ ст. ФРН є третьою індустріальною державою світу, за обсягом промислового виробництва, поступаючись лише США і Японії. За абсолютною величиною валового внутрішнього продукту (ВВП) ФРН займала 3-є місце в світі услід за США і Японією. Частка обробної промисловості в структурі валового національного продукту (ВНП) ФРН становить 36,5%, а її питома вага в загальній структурі зайнятості в економіці - 39%. Німеччина займає 5-е місце в світі з виробництва сталі

Німеччина – одна з провідних світових економічних держав. Головне місце в економіці займають промисловості:

· гірнича

· металургійна

· хімічна

· машинобудівна

· харчова

· суднобудівна

· текстильна

· нафтопереробна.

Промисловість

Німеччина займає одне з провідних місць у світі з виробництва сталі. Головний район концентрації чорної металургії - захід Рурського кам'яновугільного басейну. Менші металургійні центри з вельми невизначеними перспективами розвитку розташовані в Саарі і в Нижній Саксонії (Зальцгіттер). Виробництво високоякісних легованих сталей зосереджене в Крефельді та інших центрах на периферії Рурського району.

Однією з опор економіки ФРН є багатогалузеве машинобудування, яке виробляє машини, крани, мости, гірничошахтне і енергетичне обладнання, важку електротехніку, а також обладнання для металургійних заводів (Рур). Виробництво легкових і вантажних автомобілів концентрується у федеральних землях Баден-Вюртемберг, Райнланд-Пфальц, Нижня Саксонія, Гессен, Північний Рейн-Вестфалія, Баварія і Саар.

Головні центри аерокосмічної промисловості – Мюнхен та Бремен

ФРН належить до числа найбільших продуцентів та експортерів електротехнічного і електронного обладнання. Німеччина має в своєму розпорядженні високорозвинене приладобудування; особливо це стосується оптики і точної механіки.

Провідні текстильні центри ФРН розташовані в землях Північний Рейн-Вестфалія та Баден-Вюртемберг, а також навколо м. Аугсбурґ.

Сільське господарство

Обсяг сільськогосподарського виробництва в ФРН складає 1,5% від ВВП країни.

Німеччина – один із найбільших виробників аграрної продукції в ЄС Загальна площа сільськогосподарських угідь – 19 млн. га, кількість зайнятих у с/г – 1,24 млн. ч. Головні галузі – землеробство (рослинництво, садівництво, виноробство), тваринництво, харчова та переробна промисловість, виробництво біомаси.

Промислове виробництво в Німеччині в квітні скоротилося на 21,6% порівняно до квітня 2008 р. У порівнянні до березня німецька промисловість впала на 1,9%. В річному вимірі обсяг експорту в квітні знизився на 28,7%. Це найбільше падіння по експорту і промисловому виробництву з 1950 р.

Концерн Arcandor – один з найбільших роботодавців Німеччини (більше 50 тис. працівників), власник торговельних центрів Karstadt, туристичних агенцій та телемагазинів може збанкрутувати. Компанія також володіє потужним супермаркетом "Kaufhaus des Westens" ("KaDeWe"), який став одним із символів Берліна. Держава відмовилася надавати допомогу компанії. Заяви на банкрутство подали дві інших великих мережі німецьких супермаркетів – "Hertie" та "Woolworth". В цілому в Німеччині за І кв. збанкрутувало 7,7 тис. компаній.

Німеччина має розвинену енергетику. Головним напрямом змін у структурі енергобалансу після другої світової війни став перехід на імпортну нафту і природний газ, частка яких зросла до 50 %. Видобуток місцевого твердого палива, з яким раніше ототожнювалась могутність німецької економіки, скорочується. Проте і зараз Німеччина залишається однією з найбільших його виробників. Щорічно добувають 70-75 млн. т кам'яного вугілля (в 1960 р. — 140) і 240 млн. т бурого (в 1989 р. — 410).

Однією з опор економіки ФРН є багатогалузеве машинобудування.

Машинобудування виробляє практично все — двигуни і турбіни, сільськогосподарську техніку, метало- і деревообробні верстати, обладнання для текстильної, шкіряно-взуттєвої, харчової, поліграфічної та інших галузей. Електротехнічне та електронне машинобудування найбільше випускає промислової і побутової електротехніки, засобів зв'язку. Німеччина славиться точними приладами, інструментами і оптикою.

Виробляють важкі металоємні машини, крани, мости, гірничошахтне і енергетичне обладнання, важку електротехніку, а також обладнання для металургійних заводів (Рур). Виробництво легкових і вантажних автомобілів концентрується в землях Баден-Вюртемберґ, Рейнланд-Пфальц, Нижня Саксонія, Гессен, Північний Рейн-Вестфалія, Баварія і Саар. Головний центр аерокосмічної промисловості - Мюнхен; другий - Бремен. ФРН належить до числа найбільших продуцентів та експортерів електротехнічного і електронного обладнання. Німеччина має в своєму розпорядженні високорозвинене приладобудування; особливо це торкається оптики і точної механіки. Провідні текстильні центри ФРН розташовані в землі Північний Рейн-Вестфалія, а також в землі Баден-Вюртемберґ і навколо Аугсбурґа.

Машинобудування країни займає перше місце за кількістю зайнятих та часткою в експорті продукції (50%). Розвинуте, як важке металомістке, машинобудування, так і наукомістке, що базується на наукових досягненнях. Особливо великого розвитку набула автомобільна промис-ловість. Всесвітньо відомі марки “Фольксваген” та “Мерседес” вироб-ляються саме у ФРН. Так, у квітні 2008 року автомобільні концерни збільшили обсяги виробництва і виготовили рекордну кількість автомобілів – понад 500 тисяч одиниць. Це на 25% вище порівняно з минулим роком.

Серед галузей обробної промисловості найбільш розвинуті машинобудування та хімія. Хімічні промисловість використовує великі запаси сировини, які є в країні (вугілля, калійні солі, сірчисті руди, нафту, природний газ). Хімічна індустрія виробляє силу-силенну різних видів продукції – від кислот і добрив до пластмас, синтетичного пального і найрізноманітніших лікувальних засобів. Найбільший район хімічної індустрії – Рур. Легка і харчова промисловість поступається за своїм значенням перед галузями важкої промисловості. ФРН імпортує багато сировини для легкої промисловості, особливо для текстильної, найбільшої з її галузей. Більша частина текстильних підприємств зосереджена на заході країни.

1.2.5 Рівень розвитку науки і техніки

Видатні наукові досягнення і винаходи мають у Німеччині давні традиції: Йоганн Гутенберг винайшов друкарство, Генріх Герц довів існування електромагнітних хвиль, Пауль Эрліх розробив технологію хемотерапії, Альберт Эйнштейн обґрунтував теорію відносності, а молодий німецький учений Карлхайнц Бранденбург винайшов шлях до "віртуального світу" — формат MP3. Свого розквіту німецька наука досягла наприкінці ХІХ сторіччя. Аж до 20-х років минулого століття німецька була міжнародною мовою вчених. З приходом до влади в Німеччині націонал-соціалістів німецька наука занепадає. У геноциді єврейського населення Європи брали участь і німецькі вчені, а провідні вчені-євреї були вигнані з країни. Серед них — лауреати Нобелівської премії Эрвін Шрьодінгер і Макс Борн. Після війни вчені, що втікали від нацизму, не повернулися в "країну масових убивць", як одного разу назвав Німеччину Альберт Эйнштейн. Вони роз'їхалися по всьому світу, багато з них переїхали до Америки. Наука довгий час була на узбіччі суспільного розвитку Німеччини — відбудова після війни, розподіл на сектори впливу країн-переможниць у 2 світовій війні не давали піднятись науці та розгорнути дослідження вчених у великих проектах. І саме Академії наук, до яких належить обране коло вчених, які підтвердили свій науковий рівень видатними науковими досягненнями, являють собою найкращий простір для регулярного обговорення наукових результатів та зведень, координації наукових проектів та вивчення найперспективніших напрямів досліджень.

Історично так склалось, що у Німеччині існує 7 Академій наук, що діють у різних землях Німеччини:

· Берлін-Бранденбурзька Академія наук (1992/1700) — місцезнаходження Берлін;

· Академія наук Геттінгену (1751) — місцезнаходження Геттінген;

· Баварська Академія наук (1759) — місцезнаходження Мюнхен;

· Саксонська Академія наук (1846) — місцезнаходження Лейпціг;

· Гайдельберзька Академія наук (1909) — місцезнаходження Гайдельберг;

· Майнцська Академія наук (1949) — місцезнаходження Майнц;

· Вестфальська Академія наук (1970) — місцезнаходження Дюссельдорф.

Крім того, у Німеччині у Галлі знаходиться ще одна Академія природничих наук "Леопольдіна", яка не є членом Союзу Академій наук ФРН.

Для порівняння: у Японії витрати на наукові дослідження зросли в 90-х роках з 500 до 700 доларів США на душу населення, у Сполучених Штатах — з 600 до 800 доларів. У Німеччині витрати на науку так і залишилися на рівні 500 доларів. У результаті ФРН обігнали багато європейських країн (наприклад, Фінляндія і Швеція). Але ця тенденція зупинена — Німеччина стає фабрикою ідей. Незважаючи на важкі часи для державної скарбниці, на науку та освіту знову виділяються підвищені бюджети. У 2004 році витрати на наукові дослідження в Німеччині становили вже 640 доларів США на душу населення. Бюджет міністерства освіти і науки ФРН виріс на 20%. Відбулася кардинальна зміна самого підходу до проблеми фінансування наукових досліджень; але, як видно зі звітів Союзу АН ФРН, цих коштів не вистачає на дійсно широкий розвій академічної науки країни.

Наукові дослідження в Німеччині здійснюються в університетах, науково-дослідних організаціях та в дослідницьких відділеннях великих корпорацій, таких як Siemens та Infineon.

Найважливішими науково-дослідницькими організаціями Німеччини є Товариство ім. Макса Планка, Об'єднання ім. Гельмгольца, Товариство ім. Фраунгофера та Об'єднання ім. Лейбніца

2. Оцінка ефективності розвитку зовнішньої торгівлі у динаміці за 2006-2008 рр.

2.1 Характеристика абсолютних показників розвитку зовнішньої торгівлі

Зовнішня торгівля – одна з найдинамічніших галузей економіки Німеччини, стимулятор її економічного зростання. Зовнішньоекономічні зв’язки Німеччини характерні тим, що це один з найважливіших експортерів і імпортерів світу. Стимулювання німецького експорту сприяє розвинута система фінансування і страхування зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, у цілях сприяння зовнішньоекономічної діяльності німецьким фірмам надається державна фінансова підтримка для їх участі в зарубіжних виставках і ярмарках, завдяки чому ініціюється близька 20% усього німецького експорту, розширяється мережа німецьких зовнішньоторговельних палат. Висока конкурентоспроможність німецької промисловості на світових ринках забезпечується, як правило, за рахунок переваг в її нецінових параметрах, зокрема, переваг в якості і технічному рівні продукції, відмінному сервісі, чіткому дотриманні термінів поставок і ін.

ФРН є одним з найбільших у світі експортерів капіталу. Німецькі компанії займають 3-тє місце в міжнародному рейтингу ОЕСР за обсягом інвестицій за кордон. Експорт капіталу з Німеччини був офіційно дозволений у 1952 році. Зворотну тенденцію має динаміка прямих інвестицій. Частка прямих капіталовкладень німецьких фірм за кордон у загальному обсязі зарубіжних інвестицій останніми роками складає від 25 до 35%, тоді як аналогічний показник для іноземних капіталовкладень в економіку ФРН не перевищує 5%. Головні інвестори ФРН – кредитні інститути, інвестиційні і страхові компанії. У виробничому секторі найбільша інвестиційна активність спостерігається в хімічній промисловості і автомобілебудуванні (1-е місце у світі по експорту, суднобудування — 2-е місце у світі, всі види станків, електротехніка, оптика, найрізноманітніші види моторів та двигунів, інструментів, електронна техніка, годинники, літаки, космічні апарати, різні види озброєнь, обладнання для зв'язку, медикаменти — 1-е місце у світі по експорту).

Щоб перейти до розкриття даної теми. Необхідно спочатку дати характеристику абсолютним показникам зовнішньої торгівлі.

Експорт – за 2006р.- 755,3 млрд. євро

за 2007р.- 657 млрд. євро

за 2008р.- 992,7 млрд. євро

Імпорт - за 2006р.- 610,9 млрд. євро

за 2007р.- 461,7 млрд. євро

за 2008р.- 814,5 млрд. євро

Зовнішньоторговельний обіг (2008) = ЕХ+ІМ = 992,7 + 814,5 = 1807,2 млрд. євро

ЗТО (2007) = 657 + 461,7 = 1118,7 млрд. євро

ЗТО (2006) = 755,3 + 610,9 = 1366,20 млрд. євро

Спостерігається зростання обсягів зовнішньоторговельного обігу.

В 2007 році Німеччині вдалося відстояти свій титул лідера світу з експорту, випередивши Китай. У грудні 2007 року у Женеві Федеральне міністерство економіки оприлюднило попередні підрахунки Світової організації торгівлі (СОТ). Згідно з ними, обсяги експорту німецьких товарів у всьому світі в межах річного періоду за перші дев’ять місяців 2007 року зросли на 19% і склали 657 мільярдів євро. Однак за обсягами експорту до Німеччини дедалі ближче підтягується Китай. Федеральне міністерство економіки заявило, що попередні показники у торгівлі за 2007 рік підтвердили конкурентоспроможність економіки Німеччини у всьому світі. Висока якість продуктів і технологічні інновації є вирішальними чинниками успіху німецького експорту і в остаточному підсумку окуповують себе.

2.2 Оцінка результуючих показників розвитку зовнішньої торгівлі (сальдо торговельного балансу; сальдо балансу послуг; індекси стану балансу; індекс «умови торгівлі»; індекс чистої торгівлі)

Сальдо торговельного балансу = ЕХ – ІМ

Сальдо торговельного балансу (2008) =992,7 – 814,5 = 178,20 млрд. євро

Сальдо торговельного балансу (2007) = 657 - 461,7 = 195,3 млрд. євро

Протягом 3-х аналізованих років сальдо торговельного балансу країни додатне і торговельний баланс активний через те, що експорт перевищує імпорт. Спостерігається тенденція до збільшення торговельного сальдо.

Індекс стану балансу ЕХ / IM * 100%

Індекс стану балансу 2008 = 992,7 / 814,5 * 100%= 121,8 %

Індекс стану балансу 2007 = 657 / 461,7 * 100% = 142,3 %

Індекс стану балансу 2006 = 755,3 / 610,9 * 100% = 123,64 %

Цей показник підтверджує, що торговельний баланс Німеччини додатній, оскільки індекс більше за 100, отже експорт покриває імпорт більше ніж на 100%. Як бачимо протягом аналізованих років цей показник суттєво не змінився, спостерігається лише незначне його зменшення в порівнянні з 2007 роком.

Індекс чистої торгівлі = (EX-IM) / (EX+IM)

NT 2008 = (992,7 – 814,5 )/(992,7 + 814,5)= 178,2/1807,2 = 0,10

NT 2007 = (657 – 461,7 )/(657 + 461,7)= 195,3/1118,7 = 0,18

NT 2006 = (755,3 – 610,9 )/(755,3 + 610,9)= 144,4/1366,2 = 0,11

Отже, експорт покриває імпорт протягом останніх років, спостерігається тенденція щодо збільшення покриття експортом імпорту.

Аналіз структурних показників (товарна та регіональна структура експорту/імпорту товарів і послуг)

Економіка ФРН характеризується високим рівнем інтернаціоналізації виробництва. Сім галузей промисловості (загальне машинобудування, автомобілебудування, точна механіка й оптика, виробництво ЕОМ та конторського обладнання, виробництво музичних інструментів, текстильна та шкіряна промисловість) вивозять за кордон більше половини продукції, що випускається ними. Багато експортних галузей є одночасно й крупними імпортерами.

За обсягом експорту ФРН займає друге місце в світі. Більше 55% експорту припадає на чотири товарні групи - автомобілебудування, загальне машинобудування, хімічні товари та електротехнічні товари. Добре розвинуте виробництво інструментів, приладів, в тому числі оптичних. Попитом в Європі користуються виготовлені в Німеччині музичні інструменти, хутряні вироби, фарби, мережива, поліграфічна продукція, мисливська зброя; країна посідає перше місце в Європі за випуском картону і паперу, за виробництвом пива Німеччина поступається тільки США, а за експортом пива утримує перше місце в світі. Німеччина займає провідне місце в експорті текстиля - біля 12% світових постачань і третє місце в світі після КНР та Італії в експорті одягу - 6-7%. Країна займає четверте місце за експортом сільськогосподарської продукції після США, Франції й Нідерландів, будучи одночасно найбільшим її імпортером. Основу експорту складають молочні і м'ясні продукти. Німеччина займає друге місце в Європі (після Італії) і третє місце у світі (після США та Італії) у виробництві меблів. За обсягом меблевого експорту Німеччина поступається тільки Італії в Європі й Китаю та Італії у світі. При цьому Німеччина виступає найбільшим імпортером меблів у Європі й займає друге місце за величиною імпорту меблів у світі після США. Таким чином, у Німеччині найбільший ринок меблів у Європі й другий у світі після США.

Товарна структура експорту товарів Німеччини, 2006 рік, у % до загальної суму експорту товарів

Товарна структура імпорту товарів Німеччини, 2006 рік, у % до загальної суми імпорту товарів

Товарна структура експорту (1 діаграма ) та імпорту (2 діаграма ) товарів Німеччини, 2006 рік, у % до загальної суми імпорту товарів

Аналіз показників інтенсивності (К_е ; К_і ; Обсяг експорту/імпорту та ЗТО на душу населення)

К_{е =} ЕХ/ ВВП * 100%

К експ. 2008 = 992,7/2,863,000 *100%=35,0 %

К експ. 2007 = 657/2,423,000*100%=28,0 %

К експ. 2006 = 755,3/2,321,000*100%=33,0%

К _ім..= ІМ/ ВВП * 100%

К імп. 2008 = 814,5 /2,863,000 *100 = 29 %

К імп. 2007 = 461,7 /2,423,000* 100%=19,6 %

К імп. 2006 = 610,9 /2,321,000* 100% = 26,3%

Простежується тенденція щодо збільшення імпортної квоти, також збільшується і експортна квота.

ЕХ на душу нас 2008 = 992,7/ 34,800 = 28,53 дол. на чол.

ЕХ на душу нас 2007 = 657/ 34,200 = 19,21 дол. на чол.

ЕХ на душу нас. 2006 = 755,3/ 35,100 = 21,52 дол. на чол.

ЕХ на душу населення зростає через те, що темпи зростання ВВП значно перевищують темпи зростання населення.

ІМ на душу нас. 2008 = 814,5 /34,800 =23,41 дол. на чол.

ІМ на душу нас. 2007 = 461,7/34,200 = 13,5 дол. на чол.

ІМ на душу нас. 2006 = 610,9 /35,100 =17,41 дол. на чол.

ЕХ на душу населення зростає більш високими темпами, ніж ІМ на душу населення.

ЗТО на д. нас. 2008 = 1807,2 / 34,800 = 52 дол. на чол.

ЗТО на д. нас. 2007 = 1118,7 / 34,200 = 33 дол. на чол..

ЗТО на д. нас. 2006 = 1366,2/ 35,100 = 39 дол. на чол..

Отже, ЗТО на душу населення зростає через зростання обсягів зовнішньої торгівлі і несуттєве зростання населення.

3. Співпраця між Україною та Німеччиною

З моменту проголошення незалежності Україна почала вживати енергійні заходи по встановленню і розвитку зовнішньої торгівлі з Німеччиною. З огляду на економічний розвиток Німеччини, її потенціал, на її місце серед інших розвинутих країн Заходу торговельно-економічні відносини з нею, безумовно, мають пріоритетне значення. У галузі зовнішньої торгівлі Німеччина була і залишається одним з найважливіших партнерів України, на неї припадає близько 7% загального обороту(торговельний оборот у 2005 році склав 4670,5 млн. дол.) нашої держави. Варто зауважити, що серед 27 держав ЦСЄ та СНД тільки три (Росія, Словенія, Словаччина) спромоглися досягти позитивного торговельного балансу з Німеччиною. Фактично щорічний обсяг торгівлі між Україною Німеччиною становив близько 669 млн. дол., у якому експортна частка України була близько 228 мільйонів. Такий обсяг експорту загалом характерний для невеликої країни, що розвивається, проте за своєю товарною структурою він був подібний до експорту високого розвинутих країн.

Питома вага України у зовнішній торгівлі Німеччини складає зараз майже 0,2 відсотка. Головним чином з України до Німеччини експортуються товари промислового сектора, їх питома вага у структурі експорту складає близько 90 %. Провідне місце загального українського експорту посідають текстильні вироби і одяг , виготовлені переважно із давальницької сировини (33%), друге вироби фармацевтичної та хімічної промисловості (13%), а також вироби з заліза та сталі (13%). На вироби харчової промисловості припадає 8,5%. У німецькому експорті до України також переважають товари промислового сектора з питомою вагою близько 90%.

Перше місце посідають машини (27%), друге - транспортні засоби (12%), далі сировина та вироби хімічної й фармацевтичної промисловості (10%), електротехнічні вироби (10%) і текстиль (9%). На продукти харчової промисловості припадає 10%.

Участь українських підприємств в інвестиційній діяльності на території ФРН поки що можна назвати символічною (322,3 тис. дол. США у 2006 р.). Інвестиції були спрямовані в такі галузі економіки ФРН, як чорна металургія, транспорт, внутрішня торгівля.

Підсумовуючи зазначене вище, можна дійти висновку, що для України ФРН має дуже велике значення. На сьогодні Німеччина є єдиною провідною країною ЄС, яка приділяє значну увагу Україні

ВИСНОВКИ

ФРН — один із найпотужніших лідерів сучасного глобалізованого світу, відносини якого з СОТ та США мають вирішальне значення для лібералізації світової торгівлі. За обсягами зовнішньої торгівлі ФРН в останні роки стабільно посідає друге місце у світі. Впродовж більш ніж 50 років ФРН має позитивне сальдо торговельного балансу, яке постійно зростає, що є одним з найвагоміших чинників зміцнення економіки країни. Найбільшими її торговельними партнерами у зовнішній торгівлі є країни-члени ЄС, на які припадає понад 60 % німецького зовнішньоторговельного товарообігу.

Німеччина є високорозвиненою державою. Країна займає перше місце в Європі за кількістю виробленої промислової продукції.

Якщо говорити про корисні копалини, то в країні є родовище. нафти і газу, кам. вугілля, залізних, свинцевих і цинкових руд, калійної і кам'яної солей, плавикового шпату, уранових руд і руд кольорових металів, будматеріалів і інш.

Обсяги експорту товарів до третіх країн (не члени ЄС) склали у 2008 р. 361,9 млрд. євро. У той же час з цих країн імпортовано продукції на суму 291,9 млрд. євро. У порівнянні з 2007 р. обсяги імпорту до третіх країн зросли на 6,0%, а обсяги імпорту – на 7,1%.

Німеччина експортує машинобудівну продукцію, автомобілі, хімічну продукцію, метали та вироби з металу, продукти харчування, текстиль. Головними експортними партнерами Німеччини є країни Європейського Союзу 56% (Франція 11%, Великобританія 8%, Італія 8%, Голландія 6%, Бельгія та Люксембург 5%), а також США 10% та Японія 2%.

Українсько-німецькі торговельні відносини впродовж останніх років розвивалися нерівномірно, зі значними перепадами як у кількісних показниках експорту та імпорту, так і в їх динаміці. Відповідно до такого розвитку зовнішньоторговельних відносин між ФРН та Україною склалося і сальдо торговельного балансу: позитивне для першої і різко від’ємне для другої.

Головними партнерами України, як в експорті, так і в імпорті товарів, залишаються Німеччина (1283,8 і 4267,6 млн. дол.)., Італія (відповідно 2503,4 і 1465,2 млн. дол.) та Польща (1344,5 і 2109,1 млн. дол.).

Нині, на період, тяжкої фінансової кризи 2009 року, як для Німеччини, так і для багатьох країн світу, є найголовнішим протримати свої позиції на світовому ринку.

Розглянувши положення країни в стані фінансової кризи, можна зрозуміти, що німецький уряд приймає всі можливі заходи, щоб максимально наблизити країну до попереднього розвитку.

На даний момент їх головним завданням є:

„ Відновлення довіри до фінансових ринків

„ Відновлення довіри споживачів та інвесторів

„ Недопущення депресивного розвитку через вжиття відповідних економічних та фінансово-політичних заходів.

„ Поєднання тактично необхідного та стратегічно доцільного

„ Відмова від довгострокового зростання частки державної власності.

Реалізуючи, ці цілі у реальність країна має шанси повернути собі повагу та високий чин у ряді інших держав.

Список використаної літератури

1. Всемирная книга фактов ЦРУ (США). «ВВП стран мира».

2. Вільна енциклопедія із Інтернету – Вікіпедія

3. Посольство України в ФРН(нім., укр.) http://www.botschaft-ukraine.de

4. Економіка зарубіжних країн: навч. посіб./ за ред.: Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського, В.М. Осипова.- 3-тє вид. перерб. і доп.- К.: ЦНЛ, 2007.- 544с.- [Гриф надано МОН України].

5. Філіпенко А.С. Економіка зарубіжних країн [Електронний ресурс]: підруч.- 260с.

6. Принципові питання економічної політики - “Антикризові заходи у Німеччині" Д-р.Вольфганг Шеремет

7. Export import statistics. www.export nation. com