| Міністерство Освіти і Науки України
Харківський Торгівельно-Економічний Інститут Київського Національного Торговельно-Економічного Університету кафедра фінансів,
бухгалтерського обліку та аудиту
Індивідуальне Завдання
з дисципліни: Державний борг
на тему: Взаємозв’язок рівня боргового навантаження та стану платоспроможності країни
Харків 2010
Зовнішні запозичення наразі є основним інструментом фінансування дефіциту державного бюджету, а також основним джерелом поповнення валютних активів банківського та корпоративного сектору. Стан боргу державного сектору економіки знаходиться в економічно безпечних межах і у теперішній час не справляє пригнічую чого впливу на стан платоспроможності та на економіку загалом. Щодо зовнішнього боргу України, то слід звернути увагу на негативні тенденції у динаміці його структури та стосовно основних показників зовнішньоекономічної діяльності країни. Збереження нинішніх темпів зростання може призвести до зниження платоспроможності та валютної ліквідності банківського й не фінансового секторів економіки. Тактичними цілями боргового управління на нинішньому етапі є утримання показників боргового навантаження на безпечному рівні.
В цілому показники боргового навантаження і норми обслуговування боргу не перевищують критичні рівні, проте чинять значний тиск на фінансову сферу навіть в умовах економічного зростання. На обслуговування зовнішнього боргу спрямовується значна частина доходів державного бюджету. Врегулювання боргової проблеми і зміцнення міжнародної фінансової позиції України передбачає зважену курсову і жорстку бюджетну політику (з профіцитом бюджету на рівні 1-1,5%), підвищення ефективності використання залучених позик, забезпечення макроекономічної рівноваги.
Платіжний баланс виступає найважливішим орієнтиром при розробці програм макроекономічної стабілізації, завчасного коригування диспропорцій і визначення обсягу зовнішнього фінансування, забезпечення валютно-фінансової стабільності та платоспроможності країни.
Для аналізу динаміки платоспроможності країни множину показників, що характеризують збалансованість поточних платежів, боргове навантаження, норму обслуговування боргу, міжнародну валютну ліквідність і ціну національної валюти, доцільно об’єднати в одну інтегральну оцінку на основі моделі головних компонент. Аналіз траєкторії зміни числових значень побудованого у такий спосіб індикатора платоспроможності України свідчить, що зміцнення платоспроможності України поки що нестійке. Підтримка адекватного рівня валютних резервів і зміцнення платоспроможності країни передбачають, передусім, забезпечення сталої динаміки обсягів експорту і рівноваги торговельного балансу.
Методологічні та методичні розробки стосовно статистичної оцінки величини державного боргу і методики розрахунку показників боргового навантаження розглянуті й використані департаментом з питань державного боргу, міжнародної діяльності та фінансових установ Рахункової палати України, а також знайшли практичне впровадження у роботі Рахункової палати України при розробці аналітичних і методичних матеріалів (довідка №08-27/234 від 27.11.2006 р.).
Для підвищення рівня життя та добробуту населення України за нинішніх умов доцільно застосовувати боргові фактори стимулювання економічного зростання. Враховуючи значні темпи економічного зростання та поступове зменшення відношення державного боргу до ВВП збільшення державних запозичень може розглядатись як один із засобів стимулювання сукупного попиту та інвестицій в основний капітал за умови врахування стану та динаміки зовнішнього боргу країни. Це забезпечить пожвавлення економічного зростання та покращення добробуту населення у перспективі за умов дотримання граничних показників боргового навантаження.
Аналіз боргової безпеки доцільно здійснюватись шляхом визначення комплексної оцінки боргового навантаження на економіку. Використання статистичних методів аналізу дозволяє кількісно оцінити рівень боргової безпеки держави та уникнути надмірного боргового навантаження на економіку. Розробка підходів оцінки боргового навантаження на економіку на основі індикаторів, що відображають вплив державного боргу на соціально-економічний розвиток держави, платоспроможність та ліквідність передбачає вирішення таких проблем:
− теоретичне обґрунтування сутності боргової безпеки країни та систематизація індикаторів боргового навантаження;
− визначення загальних принципів та розробка методики інтегральної статистичної оцінки боргової безпеки. Загальновизнана система боргових індикаторів МВФ не повною мірою відображає значення державного боргу для держави та її економіки, тому запропоновано доповнити систему боргових індикаторів групами показників соціального навантаження та інвестиційно-інноваційного розвитку.
Інтегральну оцінку стану боргової безпеки держави запропоновано здійснювати, використовуючи метод багатовимірної середньої на основі системи боргових індикаторів. Аналіз показав, що найнижчий рівень боргового навантаження економіки України було зафіксовано у 2009 році – 0,28, що вдвічі менше рівня 2007 року, причому в умовах зниження платоспроможності держави. Середньогрупова оцінка індикаторів ліквідності зростала, що вказує на позитивні тенденції, проте зростання ліквідності впливає лише на поточну платоспроможність країни. В цілому зменшення інтегральної оцінки боргового навантаження державного боргу на економіку України у 2007–2009 рр. спричинено зниженням рівня індикаторів груп інноваційно-інвестиційного та соціального навантаження.
Статистичне оцінювання боргового навантаження на економіку, обмежене оцінкою загальної платоспроможності країни, є малоефективним. Аналіз боргової безпеки держави повинен здійснюватися шляхом визначення її комплексної узагальнюючої оцінки. Застосування статистичних методів дозволяє кількісно оцінити рівень боргової безпеки держави, що відображає стан внутрішньої і зовнішньої державної заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування, ефективності використання запозичень та оптимальної структури боргу. Більш адекватну оцінку загального боргового навантаження на економіку порівняно з існуючими методиками, в основі яких лежать системи простих індексів та відносних величин, можна зробити за допомогою інтегральних показників боргового навантаження, що повинні включати групи показників платоспроможності, ліквідності, соціального навантаження та інноваційно-інвестиційного розвитку.
Інтегральну оцінку боргового навантаження на економіку доцільно здійснювати за допомогою багатовимірної середньої згрупованих значень боргових індикаторів. Вона може бути використана для міждержавних порівнянь та оцінки розвитку у динаміці.
Статистичний моніторинг державного боргу є важливим елементом процесу прийняття рішень. Основними завданнями статистичного моніторингу державного боргу є:
· поточне спостереження;
· оцінка стану державного боргу та боргового навантаження;
· аналіз закономірностей розвитку державного боргу та його впливу на економіку;
· аналіз динаміки, прогнозування державного боргу;
· візуалізація результатів моніторингу, підготовка пропозицій та зауважень.
Економічна безпека країни залежить від рівня боргового навантаження (боргової безпеки). Перевищення критичних рівнів показників боргового навантаження свідчить про складність економічної ситуації в країні, про можливість виникнення дефолту. Тому перед системою управління державним боргом постає завдання щодо моніторингу та контролю показників структури та розмірів державного боргу, недопущення досягнення ними критичних меж та виникнення кризових ситуацій.
Зростання боргового навантаження впливає на спроможність держави своєчасно та повністю обслуговувати державний борг, що відображається на кредитному рейтингу, а зниження останнього ускладнює можливість залучення кредитних ресурсів зі світового ринку. Країна-позичальник витрачає більше ресурсів для залучення коштів та вимушена сплачувати вищі відсотки та більші комісійні, що негативно позначається на ефективності запозичення ресурсів.
Економічна безпека країни безпосередньо пов’язана з відтоком національного капіталу за кордон, що призводить до необхідності залучення іноземних кредитів. І якщо відтік національного капіталу за кордон в 2-3 рази перевищує всі інвестиційні надходження країни, то така ситуація характеризує зростання рівня тінізації національної економіки та соціально-політичної нестабільності, свідчить про поглиблення національної фінансової кризи і кризи неплатежів, падіння життєвого рівня населення та призводить до фінансової неспроможності держави.
Рівень державної безпеки залежить від функціонування системи обліку державної заборгованості, у тому числі невизнаної як державний борг, та стану контрольно-ревізійної роботи. Зусилля Рахункової плати України щодо контролю за обсягами та ефективністю використання державних запозичень обмежуються лише констатацією виявлених порушень. Вдосконалення систем обліку і контролю державної заборгованості позитивно позначиться на функціонуванні системи управління державним боргом.
|
