Вступ

Значення: ярий ячмінь - цінна продовольча, кормова і технічна культура. Із зерна скловидного і крупнозерного дворядного ячменю виготовляють перлову і ячмінну крупи. Ячмінне борошно добавляють (10-15%) при випіканні житнього і пшеничного хліба. Через низьку якість клейковини хліб з чистого ячмінного борошна малооб'ємний, слабопористий, швидко черствіє. Із зерна ячменю виготовляють сурогат кави, екстракти солоду. Найбільше ячмінь використовують на зернофуражні цілі. В 1 кг зерна міститься 1,2 кормові одиниці і 100 г перетравного протеїну. Зерно ячменю - високопоживний дієтичний корм з високим вмістом енергії для більшості тварин. Широко використовується для відгодівлі свиней. Сало при цьому отримують щільне, зернистої будови, приємне на смак. До складу комбікормів включають 30-50% подрібненого ячменю, при беконній відгодівлі свиней - 60-70% ячменю у складі комбікорму. Зерно ячменю містить багато білку (9-12%), вуглеводів (70-75%). Вміст пентазонів 7-11%, сахарози -1,7—2%, клітковини -3,8-5,5%, жиру -1,6-2,0%, золи - 2-3%. Є також ферменти, вітаміни (групи В, D, Е, каротин). Протеїн ячменю помірної розчинності і задовільного амінокислотного складу (в 1 кг зерна міститься 5,5 г лізину, 1,7 г триптофану, 2 г метіоніну, 1,9 г цистину). Кормові властивості ячменю значно кращі, ніж пшениці. Якщо для нормальної годівлі тварин у білку ячменю не вистачає 20% лізину, то в білку пшениці - 43%.

Історія та поширення

Ячмінь належить до числа найдавніших рослин земної кулі. Розкопки показують, що він поряд з пшеницею був відомий ще в кам'яному віці.

Початком окультурення ячменю вважається X і навіть XV тисячоліття до нашої ери. Найдавніші знахідки ячменю виявлено на території Туреччини, Іраку, Ірану. З доісторичних часів його вирощували в Греції, Італії, Китаї. В Європу ячмінь поширився з Малої Азії у IV—III тисячоліттях до н.е. У той же період, а можливо і раніше, ячмінь почали вирощувати на території сучасної України. У країнах Америки ячмінь молода культура, яку завезли переселенці з Європи у XVI-XVIII століттях.

У світовому рослинництві ячмінь посідає важливе місце. Посівна площа його у 1993-1995 pp. становила 71,6 млн. га, або 10,4% від посівних площ, зайнятих зерновими культурами. Валовий збір у ці роки сягав 158 млн. т, а середня світова врожайність у 1995 році була невисокою - 21,4 ц/га. Дані за 1997 рік подані у табл. 3.1. У 2004 році було зібрано 153 млн. т зерна. Найвищі врожаї зерна збирають у Бельгії (68,1 ц/га), Данії (54 ц/га), Франції (59,9 ц/га), Німеччині (58,9 ц/га), Англії (57,6 ц/га), тоді як в Казахстані одержують тільки 8,2 ц/га, Росії- 16,6 ц/га. Найбільше вирощують ячменю в Україні (42% від площі зернових), Білорусі (48,5%), Німеччині (33%), Росії (29%), Казахстані (29%), Туреччині (25%), Канаді (22%). За посівними площами ячменю перевагу має Росія - 16 млн.га. Багато сіють у Казахстані - 6 млн.га, Україні - 5 млн.га, Іспанії - 3,6 млн.га, Туреччині - 3,4 млн.га (дані за 1994 р.) Частка країн у світовому виробництві зерна ячменю наступна: Росія - 15%, Україна - 8,2%, Канада - 7,9%, Німеччина - 7%, США - 5,2%, Франція - 5,1% (дані за 1993-1995 pp.). У 1997 р. в Росії зібрали 21 млн.т, у Франції - 10 млн.т, Канаді і Німеччині -13 млн. т, Іспанії - 9 млн.т, Англії - 8 млн.т, Україні - 7,4 млн.т.

За даними ФАО, 42-48% щорічних валових зборів ячменю використовується на промислову переробку (в т. ч. на комбікорм), 6-8% - на виробництво пива, 15% - на харчові і 16% безпосередньо на кормові цілі.Якщо у світовому виробництві зерна ячмінь посідає четверте місце після пшениці, рису та кукурудзи, то в Україні ця культура є другою зерновою культурою після пшениці. В окремі роки посівна площа становить понад 5,0 млн. га. Його вирощують в усіх ґрунтово-кліматичних зонах, особливо в Степу та Лісостепу. Серед ярих хлібів першої групи ярий ячмінь забезпечує найвищі і стабільні врожаї. В 1995 році урожайність ячменю в Україні становила 21,8 ц/га, хоч в окремих господарствах його врожайність досягає 50-60 ц/га і вище. Рекордний врожай в Україні зібрано в 1994 році - 14,5 млн.т., а найвища врожайність зафіксована в 1990 році - 33,6 ц/га.

При вирощуванні ярого ячменю необхідно враховувати фактори, які шкодять його продуктивності. Зокрема це стосується шкідливих організмів. Серед них розрізняють:бур`яни, шкідники та хвороби.

Поширеними у посівах ячменю є сажкові хвороби,які уражують, головним чином колос,який набуває обгорілого вигляду внаслідок потемніння та руйнування тканин. Замість зерна в колосі утворюється велика кількість темнозабарвлених сажкових спор. Ураження відбувається через проросток насінини або у фазі цвітіння через частини квітки. Запобігти ураженню можна протруєнням насіння.

Борошниста роса має поширеність в усіх зонах вирощування ячменю, хоча проявляється не кожного року. Характерною ознакою ураження є білий борошнистий наліт на листі, іноді на стеблах і колосі. Сильніше розвивається в загущених посівах пізніх строків сівби. Шкодочинніша на молодих рослинах,недобір врожаю може сягати 15-20%.

Розділ 1. Обґрунтування системи заходів захисту культури від шкідливих організмів

Методи захисту сільськогосподарських культур від комах, шкідників і хвороб

Сучасна система захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів становить досить складний технологічний процес і здійснюється послідовним комплексом спеціальних заходів.

Заходи щодо захисту ярого ячменю від шкідливих організмів є невід’ємною складовою частиною загальної системи агрокультурних заходів при вирощуванні тієї чи іншої культури. Сучасні способи та засоби захисту рослин поділяються на селекційно-генетичні, агротехнічні, біологічні, фізико-механічні, хімічні та інші. їх проводять у певній послідовності, і вони складають ту систему, яка дає можливість вести ефективну боротьбу з шкідливими організмами, зменшити шкоду від них і цим самим забезпечити значне збереження врожаю та поліпшення його якості.

Серед агротехнічних прийомів істотне значення мають: всебічно обґрунтована, екологічно правильна організація земельної території господарства (землевпорядкування); освоєння сівозмін з правильним чергуванням культур; добір сортів і гібридів з урахуванням їх стійкості, конкурентоспроможності й толерантності щодо шкідливих організмів і інших несприятливих факторів; оптимізація систем обробітку ґрунту та удобрення.

Велике значення в сівозміні мають попередники. Ярий ячмінь внаслідок недостатнього розвитку кореневої системи, короткого вегетаційного періоду, підвищених вимог до структури ґрунту, є найбільш вимогливий серед зернових до попередника. У комплексі агротехнічних заходів,які забезпечують оптимальні умови для розвитку ячменю при інтенсивній технології вирощування, висівати його слід на родючих,чистих від бур'янів ґрунтах. У зоні Степу основним критерієм цінності попередника є запаси вологи, які залишаються в ґрунті. Найбільший урожай ячменю одержують при розміщенні ячменю після кукурудзи, пшениці, вівса. Менший урожай формується при сівбі ячменю після цукрового буряка, соняшника, які дуже висушують ґрунт. Лише в роки з великими запасами вологи в ґрунті не спостерігається негативного впливу цукрового буряка на врожай та якість зерна ячменю. У Лісостепу високу якість і врожайність має кормове і продовольче зерно ячменю при розміщенні його після багаторічних бобових трав, зернових бобових культур, ріпаку та однорічних трав. Проте ця група культур є також найкращими попередниками для озимих зернових. Тому за наявності у сівозміні озимих зернових, для ярого ячменю найкращими попередниками є просапні культури (цукровий буряк, картопля, кукурудза), під які вносять органічні та мінеральні добрива. Міжрядний обробіток сприяє очищенню поля від бур'янів і нагромадженню в ґрунті легкозасвоюваних поживних речовин. Крім того, після просапних культур не ущільнюється ґрунт (ячмінь погано переносить щільні ґрунти, що запливають, у нього жовкне листя, засихають верхівки, сповільнюється розвиток біомаси). Розміщенням озимих зернових після багаторічних бобових трав, зернобобових культур, однорічних трав, ріпаку та ін., а ярих зернових після просапних культур, створюються найкращі умови росту для більшості культур сівозміни. У випадку сильного насичення сівозміни зерновими культурами допускається на родючих ґрунтах вирощування ярого ячменю після озимої пшениці, але тільки з використанням сидератів і проміжних культур як фітосанітарів. Інакше таке розміщення буде економічно проблемним, оскільки вимагатиме великих затрат на агрохімікати. Не рекомендується сіяти ярий ячмінь після озимого ячменю і вівса, в першу чергу через фітосанітарні причини. Між озимим і ярим ячменем необхідно дотримуватися також просторової ізоляції, оскільки озимий ячмінь є небезпечним джерелом збудників хвороб ярого ячменю - борошнистої роси, жовтої іржі та ін. У Поліссі ярий ячмінь розміщують після картоплі, люпину, кукурудзи. Гіршими попередниками є озимі зернові. Ячмінь відносно скоростиглий та низькорослий, тому це одна з найкращих покривних культур для підсіву багаторічних трав.

Підготовка ґрунту:

Ячмінь потребує поліпшеного обробітку ґрунту: він має бути пухким, чистим від бур'янів. Залежно від попередника, складу ґрунтів і погодних умов, ґрунт готують по-різному. В разі висівання ярого ячменю після зернових та зернобобових культур система зяблевого обробітку ґрунту передбачає лущення стерні та оранку на зяб. Лущити стерню треба одночасно зі збиранням попередника. Якщо поле засмічене однорічними бур'янами, частіше обмежуються одним лущенням дисковими лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) на глибину 6-8 см. За сильної забур'яненості через три-чотири тижні після першого здійснюють друге лущення на глибину 10-12 см лущильниками ЛДГ-20 або ЛДГ-10А. Після збирання кукурудзи поле лущать важкими дисковими боронами (БДТ-7А, БДТ-10) на глибину 12-14 см. На полях, засмічених гірчаком, осотом, пирієм, лущення проводять теж двічі: на площах, забур'янених кореневищними бур'янами (пирієм), дисковими боронами БДТ-7, БДТ-3 або лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15, на глибину 10-12 см; на полях із коренепаростковими бур'янами (осот) перше лущення дисковими лущильниками проводять на глибину 6-8 см, а друге, через 15-20 днів, - лемішними лущильниками (ПЛН-10-25) на глибину 12-14 сантиметрів.

Зяблеву оранку плугами з передплужниками після стерньових попередників здійснюють на глибину 20-22 см, а на полях, засмічених осотом, 25-27 см, гірчаком - до 30 сантиметрів. Після таких просапних культур, як картопля, цукрові буряки, зяблеву оранку проводять на глибину 20-22 см і часто без попереднього лущення; після кукурудзи - на глибину близько 30 см. У районах Степу України орати на зяб найкраще наприкінці вересня; в Лісостепу на полях, засмічених багаторічними бур'янами, - наприкінці вересня - на початку жовтня; однорічними - на початку серпня з подальшим напівпаровим обробітком поля; на Поліссі - через два-три тижні після своєчасного лущення.

У районах недостатнього зволоження з можливістю вітрової ерозії застосовують безполицевий обробіток, особливо, якщо ячмінь висіяли після стерньових попередників або кукурудзи. Починають такий обробіток голчастою бороною БИГ-3 (а в разі сильного пересихання ґрунту, замість БИГ-3, застосовують дискове лущення), після чого площу обробляють культиватором КПЕ-3,8А на глибину 12-14 см. Восени такі поля обробляють плоскорізами-глибокорозпушувачами (КПГ-250. ПГ-3-5, ОПТ-3-5) на глибину 16-12 см на легких ґрунтах і з мілким орним шаром або на 27-30 см на ґрунтах з глибоким орним шаром.

Весняний обробіток ґрунту під ячмінь на пухких ґрунтах потребує раннього дворазового боронування середніми або важкими боронами, на важких ґрунтах - боронування (закриття вологи) й культивації з одночасним боронуванням на глибину загортання насіння (6-8 см). Поля, чисті від післяжнивних решток, обробляють агрегатом з послідовно з'єднаних важких, середніх і легких борін. Починати обробіток ґрунту слід після настання його фізичної стиглості.

Шкідники:

П’явиця синя:

Біологічна класифікація

Домен: Еукаріоти (Eukaryota)

Царство: Тварини (Animalia)

Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)

Тип: Членистоногі (Arthropoda)

Клас: Комахи (Insecta)

Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)

Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)

Надряд: Голометабола (Holometabola)

Ряд: Жуки (Coleoptera)

Родина: Chrysomelidae

Підродина: Criocerinae

Рід: Oulema

Вид:П’явиця синя

Біноміальна назва:Oulema lichenis

Синоніми:Oulema gallaeciana

П’явиця синя (Oulema lichenis Voet, Oulema gallaeciana) — шкідник зернових культур поширений в Україні.

Зимують жуки в рослинній підстилці,траві,соломі на глибині до 5 см. Навесні, після виходу, живляться дикими та культурними злаками, пошкоджуючи й сходи ярих зернових. Жуки прогризають листя, утворюючи видовжені отвори. Самки відкладають яйця на нижньому боці листків ланцюжком уздовж жилок. Період яйцекладки триває понад місяць, а ембріональний розвиток — приблизно два тижні. Личинки шкідника вкриті зеленувато-бурим слизом, який захищає їх від пересихання. Розвиваються вони теж два тижні, виїдаючи м’якоть листка вздовж жилок, заляльковуються безпосередньо на рослинах. Через тривалий період льоту й розтягнутий період яйцекладки жуки та личинки пошкоджують рослини від фази кущіння до початку колосіння. Лялечка розвивається близько 14 діб. Молоді жуки виходять на поверхню ґрунту й живляться на рослинах, але більшість їх залишається в ґрунті до весни наступного року. Період відкладання яєць триває від 34 до 75 діб. Протягом року розвивається одне покоління.

П’явиця червоногруда (звичайна):

Зимують жуки у ґрунті на глибині 3-5 см на полях, де вирощували зернові та у лісосмугах. Навесні при температурі повітря понад плюс 9-10⁰ С (початок фази виходу озимих в трубку) комахи розлітаються переважно на крайові смуги ярих культур. Яйця відкладають ланцюгом на нижньому боці листків, через два тижні відроджуються личинки, які згодом вкриваються слизом. Розвиток личинок на озимій пшениці збігається з фазами прапорцевого листка і формування зерна, а на ячмені — від виходу рослин в трубку до початку воскової стиглості зерна. Шкідники заляльковуються у ґрунті, а через два тижні відроджуються молоді жуки. Ці комахи мають одну генерацію.

Злакові блішки:

Жуки з родини Листоїдів. Пошкоджують колосові злаки і кукурудзу. Широко розповсюджені, часто шкодять у степових і лісостепових районах. Жуки невеликі, зелено – бронзові, із стрибальними ногами. Личинки невеликі, червоподібні, білуваті, вкриті бурими цятками. Зимують жуки на узліссях, серед кущів, в ярах, на перелогах. Навесні вони перелітають на посіви спершу озимих культур, а потім ярих, і живляться прив’ялими листками злаків.

Таблиця 1.1

Хвороби:

Борошниста роса (Erysiphe communis f. glycine-Jacz)

Характеризується появою на верхній стороні листів, на стеблах і бобах білуватого паутинчастого або борошнистого нальоту. Пізніше наліт ущільнюється, сіріє і на ньому у виді чорних крапок утворяться клейстотеції патогенну.

Збудник - сумчастий гриб Erysiphe communis f. glycine-Jacz. з порядку Erysiphales. Клейстотеції гриба зимують на опалих уражених органах рослин. Навесні з них викидаються сумки із сумкоспорами, що розносяться повітряними потоками і заражають рослини.Ураження відбувається при температурі від 3 до 30⁰ С і відносній вологості повітря 50-100%,при 30⁰ С розвиток хвороби зменшується.

Уражені листи мають меншу асиміляційну поверхню, стають тендітними. При інтенсивному розвитку гриб може бути причиною значного недобору врожаю (15% і більше).

Темно-бура плямистість листя

Темно-бура плямистість, темно-бурий гельмінтоспоріоз в останні роки, поряд з борошнистою росою, найчастіше уражує посіви ярого ячменю. На листках появляються бурі сітчасті плями, які на пізніших фазах розвитку можуть охопити всю поверхню листкової пластинки. Може уражатися колос - колоскові луски буріють, зародковий кінець насінини чорніє або коричневіє. Крім надземних органів можливий негативний вплив на кореневу систему. Корінці темніють і загнивають, що призводить до пожовтіння і випадання рослин. Патоген темно-бурої плямистості одночасно є збудником кореневої гнилі. Втрати врожаю деколи досягають 30-40%.

Таблиця 1.2

Бур’яни:

Волошка синя:

Родина:

Айстрових (Asteraceae Dumort)

Стебло пряме, розгалужене, висотою 25—100 см.

Листки ліроподібно-розсічені, верхні — лінійні.

Коренева система стрижнева.

Розмножується насінням.

Цвіте у червні—липні.

Суцвіття — кошик, квітки сині або блакитні, іноді рожеві або білуваті.

Плід — сім'янка, насіння обернено-яйцеподібне, розміром 2,7—4,5x1,7—2,2x1—1,7 мм, достигає у липні—жовтні.

Репродуктивна здатність — близько 7 тис. насінин на одній рослині.

Зберігає життєздатність у ґрунті до 3 років, проростає без періоду спокою у межах температур 3—22°С.

Сходи з'являються з глибини 4—7 см у березні—травні та у серпні—вересні. Поширена повсюдно, засмічує ярі зернові та озимі культури переважно в Поліссі та у Лісостепу України.

Ботанічні характеристики

Коренева система стрижнева, головний корінь заглиблюється до 25 см у ґрунт. Стебло пряме, рідше розгалужене, волосисто-павутинисте, заввишки до 80 см. Листки чергові, нижні - ліровиднорозсічені, на черешках, середні й верхні - цілокраї, сидячі, лінійні. Суцвіття - кошики, що сидять на кінцях стебел і гілочок. Крайові квітки в кошику - яскраво-голубі, майже сині, лійкоподібні, серединні - трубчасті, фіолетові або білуваті. Плід - сім’янка. Насіння - дрібне, маса 1000 насінин - 3 - 4 г

Осоти:

Осот (лат. Sónchus) - рід рослин сімейства складноцвітих. Однорічні, дворічні або багаторічні трави. Рід включає близько 70 видів. Осот городній (Sonchus oleraceus) і осот польовий (Sonchus arvensis) є бур'янистими рослинами.

ОписаниеОпис: Коріння довгі, добре розвинені (з підрядними нирками). Коренева система осоту польового відрізняється поверхневим розташуванням. Головний стрижневий корінь не опускається в землю глибше 50 см. Від нього відходять довгі горизонтальні корені, що досягають одного метра і більше довжини, що залягають не глибше 6-12 см. Вся коренева система осоту відрізняється великою крихкістю, причому навіть незначні уламки коренів (до 3 см завдовжки) здатні укореняться і утворювати пагони. Розмноження осоту у посівах йде майже виключно за рахунок утворення кореневих нащадків. Стебло прямі, у верхній частині залізисто-волосисте або голе. Листя ланцетно-перисті з трикутними лопатями, забезпечені при підставі округлими вушками. Верхні листки цільні. Суцвіття - досить великі кошики, в розкритому стані до 3 см у поперечнику. Сім'янки овальні, сплюснуті, 2,5-3 мм довжиною, 0.75-1 мм шириною і 0.4 мм завтовшки. Вони темно-бурі, вгорі тупозакруглені, до основи звужені, з 5 досить сильно виступаючими поздовжніми реберцями. Летючка з білих простих м'яких волосків легко відділяється від семною.

Розповсюдження: Майже вся Європа і північна Африка, як заносних рослина в Америці, Австралії та Японії. На території Росії: вся європейська частина, Кавказ, південна частина Західного і Східного Сибіру, Середньої Азії північ,Далекий Схід.

Боротьба: Прополка може допомогти в боротьбі з осотом. Навесні накопичені в коренях поживні речовини підтримують зростання вегетативної системи цих багаторічних бур'янів. У перші 2 тижні коріння, забезпечуючи вегетацію, істотно виснажуються, і лише потім виникла вегетативна система починає віддавати поживні речовини коріння. Якщо в цей момент знищити надземну частину рослини, воно буде регенерувати вегетативну систему знову за рахунок коренів, ще більш послаблюючи їх.Таким чином, повторюючи прополку,багатолітники кожні 2 тижні, його можна просто повністю виснажити.

Проти осоту допомагає перекопування з вибіркою кореневищ, в крайньому випадку - часта косовиця. Ранньою весною осот виривають з корінням, поки його ще можна висмикнути з сирої землі.

Восени, якщо ґрунт засмічена насінням бур'янів, застосовують безвідвальну обробку, при якій насіння залишаються зверху (на сприятливій глибині).Пророслі цієї ж осені або наступної весни бур'яни будуть знищені морозами або при першій же обробці ґрунту.Але якщо засмічення ґрунт розорати або перекопати лопатою, то насіння "розтечуться" по всьому орному шару, частково проростуть, а при непридатною для сходів глибині затаївся, зберігаючи схожість до 20 і більше років. Тому розбивати грудки, що утворилися при перекопуванні, не можна.

Таблиця 1.3

Розділ 2. Обґрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту пшениці від шкідливих організмів

За темою курсової роботи мені дано два бур`яни: волошка синя і осоти. Для боротьби з ними застосовують наступні препарати.

Гербіциди — хімічні препарати з групи пестицидів, які використовують для знищення небажаних трав’янистих рослин.

Залежно від властивостей гербіциди виявляють суцільну або вибіркову (селективну) дію.

Гербіциди суцільної дії застосовують для знищення всіх бур’янів та іншої небажаної рослинності на землях несільськогосподарського никористання.

Гербіциди вибіркової (селективної) дії здатні знищувати або пригнічувати ріст одних рослин у посівах за наявності інших рослин, які під дією гербіцидів нормально ростуть і розвиваються.

У рослин з глибоким заляганням кореневої системи виявляється стійкість до препаратів, що утримуються у верхньому шарі ґрунту і не досягають зони діяльності коріння. До таких рослин, зокрема, належать осот польовий, пирій повзучий, хвощ польовий, берізка польова та інші багаторічні бур’яни.

Під дією біохімічних процесів у рослинах відбуваються структурні перетворення гербіцидів, фітотоксичність яких посилюється в чутливих рослинах.

Строки застосування гербіцидів залежать від властивостей того чи іншого препарату, біологічних особливостей пшениці і бур’янів, вибірковості, спектра дії тощо.

Для боротьби з волошкою синьою я пропоную наступні гербіциди:

1. 2,4-Д амінна сіль, в.р.к. Післясходовий системний гербіцид вибірковоі діі. Застосовується проти вегетуючих одно- і багаторічних двосім’ядольних бур’янів у посівах пшениці, жита, ячменю, вівса в нормі 0,9-1,7л/га.

Входить до складу комбінованих гербіцидів:діален С,40% в.р.;бюктрил Д,45,5% к.е.;ланцет,53% м.в.е.

2.Лінтур 70 WG в.г. Гербіцид для захисту посівів зернових, включаючи стійкі до 2,4-Д від однорічних та багаторічних широколистих бур'янів. Гербіцид широкого спектра дії. Знищує практично всі широколисті бур'яни в посівах зернових культур, навіть такі злісні, як осот польовий, волошка синя та інші. Висока системність.Проникає в рослину через стебла, листки та корені. Побічна ґрунтова дія: Володіє побічною ґрунтовою дією, яка забезпечує фундаментальний захист посівів від другої хвилі бур'янів.

Рекомендації до застосування:

Препарат застосовується на озимій пшениці і ярому ячмені. Особливо доцільно Найкращий результат у боротьбі з підмаренником чіпким у фазі 2-5 кілець. З волошкою синьою при фазі сходів. Обробку починати з +10°С і до + 25°С. Якщо очікуються морози, то не слід обробляти препаратом посіви.

Механізм дії:

Лінтур 70 WG в.г. - комбінований гербіцид, що містить дві діючі речовини: дикамбу (гербіцид класу регуляторів росту) та триасульфон (гербіцид класу сульфонілсечовин). Лінтур швидко поглинається як листям, так і кореневою системою рослин, що призводить до інгібіювання росту чутливих бур'янів відразу після застосування, чим забезпечуються оптимальні умови для росту культури. Через 10 днів після обробки спостерігаються такі симптоми, як знебарвлення та хлороз. Повна загибель бур'янів відбувається через 2-4 тижні (залежно від погодних умов).

3. Банвел 4С.Аналог — діанат. Діюча речовина — дикамба. Хімічна назва діючої речовини, 3,6-дихлор-2-метоксибензойна кислота [С.А.]. Виготовляється у формі 48 % в.р.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика. Біла кристалічна речовина. Розчинність у воді — 6500 мг/л при 25 °С. Краще розчиняється в органічних розчинниках. У герметичній заводській тарі зберігається практично необмежений час. Малотоксичний для теплокровних тварин (ЛД50 для щурів — 1707 мг/кг, IV гр. г.к.). Необхідно запобігати потраплянню препарату на шкіру та слизові оболонки. Забороняється використовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.

Призначення. Банвел — системний післясходовий гербіцид вибіркової дії. Застосовується в посівах пшениці озимої і ярої, жита, вівса, ячменю проти однорічних двосім'ядольних видів бур'янів (в тому числі стійких до 2,4-Д) шляхом обприскування культури, як добавка до 2,4-Д та 2М-4Х, у фазі кущіння з нормою витрати 0,15- 0,5 л/га; на посівах кукурудзи проти однорічних двосім'ядольних видів бур'янів (в тому числі стійких до 2,4-Д) у фазі 3-5 листків у культури в нормі 0,4 — 0,8 л/га. Входить до складу комбінованих препаратів діален С, 40 % в.р., діален супер, 46,4 % в.р.к., ковбой, 40 % в.р.

4. Парднер. Аналоги — бромотрил, бромотрил Р. Діюча речовина — бромоксиніл. Хімічна назва діючої речовини — 3,5-дибром-4-гідроксибензонітрил [С.А.]. Виготовляється у формі 22,5 % к.е.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика. Біла кристалічна речовина. Розчинність у воді — 130 мг/л при 25 °С. Добре розчиняється в органічних розчинниках (ксилолі, диметилформаміді, тетрагідрофурані). У герметичній заводській тарі гарантовано зберігається два роки. Високотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД₅ о для щурів — 190 мг/кг, II гр. г.к.). Необхідно запобігати потраплянню препарату на шкіру та слизові оболонки. Забороняється використовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.

Призначення. Парднер — контактний післясходовий гербіцид вибіркової дії. Застосовується: в посівах пшениці озимої і ярої, ячменю проти однорічних двосім'ядольних видів бур'янів (у тому числі стійких до 2,4-Д) шляхом обприскування в фазі кущіння культури (але в ранніх фазах росту бур'янів — 2 — 4 листки) з нормою витрати 1 — 1,5 л/га; на посівах кукурудзи у фазі 3-5 листків в нормі 1 — 1,5 л/га; на посівах бавовнику проти однорічних злакових і двосім'ядольних бур'янів шляхом обприскування ґрунту до сходів культури в нормі 3 — 6 л/га, а шавлії мускатної — з нормою 4,5-6 л/га.

Для розширення спектра дії можна змішувати з протизлаковими гербіцидами.Входить до складу комбінованого препарату бюктрил Д,45%к.е.

Таблиця 2.1

Рекомендовані гербіциди для захисту від бур`янів на ярому ячмені

Фунгіциди – речовини, які використовуються для захисту рослин від збудників грибних хвороб. В дній курсовій роботі фунгіцди застосовуються на озимій пшениці проти таких грибкових хвороб як септоріоз і кореневі гнилі.

За характером дії на збудників хвороб фунгіциди поділяють на дві групи: захисні (профілактичні) і терапевтичні (лікувальні, викорінювальні, знищувальні).

Фунгіциди захисної дії. Це такі препарати, діюча речовина яких здатна захистити всю рослину повністю або окремі її органи від зараження фітопатогенними грибами. Під її впливом збудник знищується повністю або стримується розвиток його спор і міцелію в місці ураження.

Такі препарати доцільно використовувати з метою запобігання ураженню надземних частин або сходів озимої пшениці будниками, які поширюються повітрям або живуть у ґрунті.

Фунгіциди терапевтичної (викорінювальної, лікувальної) дії. Знищуюча (викорінювальна) дія фунгіцидів передбачає загибель збудника хвороби до виникнення перших симптомів захворювання, тобто виявлений патоген не розвивається і не поширюється в інші тканини та рослини. Однак рослині-живителю вже завдано шкоди. Термін викорінення може використовуватися в широкому розумінні, але частіше він вживається стосовно фунгіцидів, які токсично діють на збудників і зберігаються на листковій поверхні рослин.

Для захисту ярого ячменю я обрав наступні фунгіциди та протруйники:

1. Дерозал. Аналоги — бавестин, БМК, баттал, берцема-бітазон. Діюча речовина — карбендазин. Виготовляється у формі 50 % к.е. Хімічна назва діючої речовини — метиловий ефір 1М-бензімідазоліл-2)-0-метилкарбамат.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігіснічна характеристика. Карбендазин слабко розчиняється у воді і багатьох органічних розчинниках, добре розчиняється в кислотах. Для теплокровних — малотоксичний (ЛД₅ о орально для турів — 1500 мг/кг, IV гр.г.к.). Шкірно-резорбтивна токсичність (ЛД50 для щурів — 200 мг/кг, коефіцієнт — 1). Мутагенні властивості не виявлені. Не подразнює шкіру морських свинок та очі кролів. При проникненні через органи дихання не спричинює гострого отруєння. Залишкові кількості визначають тонкошаровою хроматографією (ТШХ). Гарантований строк придатності при дотриманні правил зберігання — більше двох років.

Призначення та механізм дії. Дерозал — фунгіцид контактно-системної, захисної та терапевтичної дії. Використовується для захисту від ураження фітопатогенними грибами, запобігає ураженню і сприяє оздоровленню рослин. За механізмом дії на фітопатогенні організми близький до беномілу та його аналогів. Тому при використанні цих фунгіцидів з антирезистентною метою необхідно враховувати ідентичність механізмів їх дії. Дерозал і його аналоги інгібують поділ ядра збудників мікозів, мають іншу фунгіцидну дію. Тривалість захисної дії в оптимальних концентраціях — 7 — 14 діб

Спектр дії. Дерозал має широкий спектр дії і застосовується для захисту від борошнисторосяних грибів, збудників сажкових хвороб, кореневих гнилєй зернових, плямистостей листя колосових культур. Використовується для обприскування посівів зернових культур у період вегетації та протруювання насіння для знищення збудників перелічених хвороб.

При дотриманні регламентів застосування не виявляє фітотоксичності. За потреби можна змішувати з іншими фунгіцидами та інсектицидами, які не мають лужної реакції.

Дерозал зареєстрований і дозволений для використання в Україні на пшениці, ячмені, житі, цукрових буряках. Норма витрати препарату 0,3 — 0,5л/га. Максимальна кратність обробок — дві.

2.Спортак,45%к.е.

Контактно-системний фунгіцид захисної та терапевтичної дії. Використовується для знищення спороношення фітопатогенних грибів,обмежує ураження,сприяє оздоровленню рослини.

Препарат добре витримується рослинами на всіх стадіях розвитку. Тривалість захисної дії препарату в оптимальних концентраціях10-15діб.Має широкий спектр дії. Він пригнічує розвиток збудників борошнистої роси,іржі,грибних плямистостей. Одночасно впливає на розвиток грибних хвороб стебел,листків і колосків зернових культур,тому має перевагу над іншими фунгіцидами. Можна змішувати з іншими пестицидами і агрохімікатами,які не мають лужного середовища. Норма витрати – 0,9л/га.

3.Топсин М,70%з.п.

Контактно-системний фунгіцид захисної та терапевтичної дії. Використовується для знищення спороношення фітопатогенних грибів,обмежує ураження,сприяє оздоровленню рослини. Діюча речовина сорбується кореневою системою і надземними вегетативними органами рослини. Препарат доцільно застосовувати як захисний профілактичний препарат до появи симптомів захворювання. При тривалому застосуванні виникають резистентні форми збудників хвороб. Тривалість захисної дії препарату в оптимальних концентраціях10-15діб.Має широкий спектр дії,пригнічує розвиток фітопатогенних грибів, які належать до різних класів. Здебільшого використовується для захисту від збудників борошнистої роси,іржі,деяких плямистостей. Для розширення спектру дії можна змішувати з іншими пестицидами і агрохімікатами,які не мають лужної реакції.

Норма витрати препарату 0,8-1,5л/га

4.Райдер,40%к.е.

Контактно-системний фунгіцид захисної та теропевтичної дії. Використовується для знищення спороношення фітопатогенних грибів,обмежує ураження,сприяє оздоровленню рослини. Доцільно застосовувати з профілактичною метою за сигналами служби прогнозів або під час появи перших ознак хвороби. При дотриманні регламентів застосування,не виявляє фітотоксичності. Тривалість фунгіцидної активності в оптимальних концентраціях 10-15 діб, не вимивається з рослин. Має широкий спектр фунгіцидної дії,він зупиняє розвиток цілого ряду грибів,які належать до різних класів,за винятком пероноспорових.

Пригнічує розвиток збудників борошнистої роси, іржі, септоріозу і грибних плямистостей. Норма витрати 0,8-1л/га.

Таблиця 2.2

Рекомендовані фунгіциди для захисту від шкідливих організмів на ярому ячмені

Інсектициди . Більшість сучасних препаратів здатні діяти на шкідників одночасно через шлунок, шкірні покриви, дихальні органи і проникати у тканини рослин, тому їх прийнято називати препаратами комплексної дії.

Кишкові препарати спричинюють отруєння шкідників при надходженні в організм разом з кормом. Механізм їх токсичної дії досить складний. Спочатку вони руйнують стінки кишок, порушуючи тим самим нормальні травні функції, а потім проникають у порожнини тіла, руйнують там елементи крові, спричинюючи летальний ефект.

Кишкові препарати діють лише тоді, коли потрапляють разом з їжею в травні органи шкідника. З’їдаючи оброблені ними частини рослин, шкідники отруюються і гинуть.

Отже, кишкові препарати придатні лише для боротьби з шкідниками, які мають ротові органи гризучого типу та, живлячись механічно, пошкоджують рослини, ковтаючи відгризені частинки листків, стебел тощо. До таких шкідників озимої пшениці належать хлібні жуки та їх личинки, хлібна жужелиця та ін. Проте застосування цього роду препарату на озимій пшениці є економічно не вигідним.

Контактні препарати придатні для боротьби з усіма шкідниками, що ведуть відкритий спосіб життя, і тому можуть бути безпосередньо оброблені препаратом. Проте ними користуються переважно для знищення шкідників з тонкою, слабкохітинізованою шкірою, крізь яку препарат може легко проникати всередину тіла. Це різні попелиці, цикадки, клопи, дрібні гусенички метеликів, молоді несправжні гусениці деяких пильщиків та різні дрібні жуки, а з інших членистоногих — рослиноїдні кліщі. Проти шкідників, тіло яких захищає щільний панцир (великі жуки, клопи-черепашки, колорадський жук та ін.), контактні препарати малоефективні. Більшість препаратів цієї групи не мають овіцидних властивостей.

Системні, внутрішньорослинні — препарати, які здатні проникати в рослини через вегетуючі органи, корені, насіння. Вони роблять рослинний сік на тривалий час отруйним для шкідників, не завдаючи шкоди самим рослинам.

Фосфорорганічні сполуки (ФОС)

Контактні ФОС здатні зберігатися на поверхні оброблених об’єктів і знищувати шкідників тільки при безпосередньому контакті з препаратом. Значна кількість пестицидів цієї групи здатні проникати в листки оброблених рослин, але це проникнення обмежується лише кутикулою або верхніми шарами паренхімних клітин, а поширення діючих речовин судинною системою не відбувається.

Системні ФОС при нанесенні їх на вегетуючі органи рослин здатні проникати в листки, а при внесенні у ґрунт — поглинаються кореневою і судинною системами й поширюються по всій рослині. За допомогою системних препаратів можна ефективно знищувати сисних і шкідників, що живуть потайки.

Надходження через непошкоджену шкіру відбувається за рахунок доброї розчинності в жирах і жироподібних речовинах. Тому при роботі з пестицидами цієї групи не рекомендується при харчуванні вживати жири.

Синтетичні піретроїди належать до «третього покоління інсектицидів». Історія відкриття пестицидних властивостей у піретроїдних речовин розпочинається з вивчення діючих речовин природного піретруму — порошку, який виготовлявся з квітів персидської, далматської та інших видів ромашки роду Pyrethrum.Природні піретроїдні препарати мають високу інсектицидну активність, але дуже швидко руйнуються під впливом сонячного світла, а тому непридатні для використання в польових умовах.

Піретроїдні препарати виявляють, в основному, контактну дію. Вони не знищують шкідників, що живуть потайки, і використовуються для захисту від листогризучих комах, на озимій пшениці це хлібні жуки, хлібна жужелиця. За використання в рекомендованих нормах вони не спричинюють негативного впливу на рослини і не виявляють фітотоксичності.

Потрапивши у ґрунт, піретроїдні препарати мігрують у ньому, а потім руйнуються протягом 10 - 20 діб. Тому вони не можуть бути використані як ґрунтові інсектициди. Вони малотоксичні для дощових черв’яків, але при потраплянні у водойми негативно впливають на риб.

1.Бі-58 новий. Аналоги — Бі-58, рогор, фосфамід, акцент, диметрин та ін. Діюча речовина - диметоат. Хімічна назва діючої речовини — 0,0-диметил-8-(М-метил-карбамоїлметил)дитіофосфат. Виготовляється у формі 40 % к.е.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика. Диметоат помірно розчиняється у воді. Легко гідролізується у лужних водних середовищах, відносно стійкий у слаб-кокислому середовищі. Добре розчиняється в органічних розчинниках. Для ссавців — високотоксичний (ЛД₅ о орально для різних лабораторних тварин 100 — 230 мг/кг, II гр. г.к.). Шкірно-резорбтивна токсичність (ЛД50 для щурів — 1120 мг/кг). Кумулятивні властивості виявлені слабко (IV гр. г.к.). Коефіцієнт кумуляції 9,3.

У ґрунті розпадається на 77 % за 15 діб. Помірно токсичний для риб. Залишкові кількості визначаються газово-рідинною хроматографією або колориметричним методом. Гарантований строк збереження в алюмінієвій або металевій тарі з антикорозійним покриттям — до двох років.

Призначення та механізм дії. Бі-58 новий — інсектицид високої початкової контактної і нетривалої системної дії. Використовується для знищення комах і рослиноїдних кліщів. Механізм інсектицидної і акарицидної дії полягає в пригніченні холінестерази, що спричинює зміни рефлекторної діяльності у комах і кліщів. Найбільша біологічна ефективність відзначається при температурі повітря 20 - 25 °С. Серед ФОС це один із активних стимуляторів формування резистентних популяцій у комах. Тривалість інсектицидно-акрицидної дії в оптимальних концентраціях 10 - 15 діб.

Спектр дії. Бі-58 новий має широкий спектр інсектицидної і акарицидної дії, знищує комплекс сисних і гризучих комах та рослиноїдних кліщів. Можна змішувати з іншими пестицидами і агро-хімікатами, які не мають лужної реакції. При дотриманні регламентів застосування не виявляє фітотоксичності.

Бі-58 новий зареєстрований і дозволений для використання в Україні на пшениці, житі, ячмені, вівсі, просі, зернобобових, яблуні, груші, сливі, винограді, цукрових буряках, тютюні, хмелі, на насіннєвих посівах картоплі, люцерні, овочевих культурах, а також у розсадниках малини і смородини.

Норма витрати препарату – 0,5-2 л/га. Максимальна кількість обробок – дві.

2.Золон. Аналоги — бензофосфат, рубітокс, фозалон. Діюча речовина — фозалон. Хімічна назва діючої речовини — 0,0-діетил-8-(6-хлорбензоксазолініл-.'і метил)дитіофосфат. Виготовляється у формі 30% к.е.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика. Фозалон у воді не розчиняється, добре розчиняється в органічних розчинниках. У кислому середовищі стійкий, а в лужному — швидко гідролізується. Для теплокровних — високотоксичний (ЛД₅₀ орально для щурів — 84— 108 мг/кг, II гр. г.к.). Шкірно-резорбтивна токсичність слабка. Спричинює місцеву подразнюючу дію. Кумулятивні властивості виражені слабко. Гарантований строк придатності при дотриманні правил зберігання — до двох років.і моменту виготовлення.

Призначення та механізм дії. Золон — інсектоакарицид контактно-кишкової дії. Використовується для знищення комах та рослиноїдних кліщів. Препарат здатний проникати в тканини оброблених рослин (має трансламінарну дію), але по судинній системі не поширюється. Токсичний для бджіл та інших корисних комах. Механізм інсектоакарицидної дії ідентичний ФОС.

Значною перевагою препарату, порівняно з іншими інсектицидами, є збереження високої інсектицидної активності при температурі повітря 10 — 12 °С. Біологічна ефективність зростає з підвищенням температури повітря. Шкідники гинуть через одну —три доби на 90 — 95 %. Швидкість інсектицидної дії є цінною при знищенні шкідників сходів рослин. Тривалість інсектицидно-акарицидної дії в оптимальних концентраціях — 15 — 20 діб.

Спектр дії. Золон має широкий спектр інсектицидної і акарицидної дії, знищує комплекс сисних і гризучих комах та рослиноїдних кліщів. Можна змішувати з іншими пестицидами і агрохімікатами, які не мають лужної реакції. При дотриманні регламентів застосування не виявляє фітотоксичності.

Золон зареєстрований і дозволений для використання в Україні на пшениці, ячмені, горосі, баклажанах, помідорах, картоплі, капусті, цукрових буряках, яблуні, груші, сливі, абрикосі, персику, винограді, ріпаку, коноплях, тютюні, махорці, сої, насінниках люцерни, конюшини, капустяних культур. Норма витрати препарату 1 — 4 кг/га. Максимальна кратність обробок —дві. 3.Ф'юрі. Аналоги — відсутні. Діюча речовина — зета-циперметрин.Хімічна назва діючої речовини — (L)-ціано-(3-феноксифеніл)метил-цис-транс-3-(2,2-дихлоретеніл)-2,2-диметилциклопропанкарбоксилат. Виготовляється у формі 10 % в.е.

Зета-циперметрин вигідно відрізняється від інших відомих піретроїдів тим, що його молекула являє собою збалансовану композицію із семи ізомерів різних форм. Деякі ізомери більш активні, ніж інші, але всі вони сприяють високій якості препарату.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика. Зета-циперметрин стійкий до впливу світла, вологи і температури. Гідроліз у водних розчинах проходить при рН = 7-9. Токсичний для риб.

Для теплокровних — середньотоксичний (ЛД50 орально для щурів — 385 мг/кг, III гр. г.к.). Шкірно-резорбтивна токсичність (ЛД50 для кролів > 4000 мг/кг, III гр. г.к.; шкірно-оральний коефіцієнт — 3). Інгаляційна токсичність не виявлена. Не подразнює шкіру і слизові оболонки очей, у ґрунті розпадається через два — чотири тижні. Кумулятивні властивості відсутні. Не має тератогенного та мутагенного ефекту. Зберігати необхідно у прохолодному, сухому і добре провітрюваному приміщенні. Запобігати впливу вогню і гарячої поверхні. Зберігати тільки в оригінальній тарі, при цьому гарантований строк придатності — до двох років з часу виготовлення.

Призначення та механізм дії. Ф'юрі — інсектицид контактної і кишкової дії. Інсектицидна дія визначається хімічною структурою і формою молекули діючої речовини препарату. Зубчасті лінії у піре-троїдній молекулі визначають біологічно активні зони, в яких молекула має можливість набирати різної форми. Один з ізомерів є більш активним проти лускокрилих комах і має високий відсоток вмісту в діючій речовині препарату. Другий ізомер більш активний проти твердокрилих. Всі інші ізомери не мають індивідуальної токсичності, але вони доповнюють інсектицидну дію, що виявляється в загальній ефективності препарату.

Спектр дії. Ф'юрі має широкий спектр інсектицидної дії, знищує комплекс сисних і гризучих комах, що живуть відкрито. Препарат можна змішувати з іншими пестицидами, які мають нейтральну реакцію середовища.

При дотриманні регламентів застосування не виявляє фітоток-сичності.

Ф'юрі зареєстрований і дозволений для використання в Україні на пшениці, картоплі, ячмені, капусті, ріпаку, горосі, льоні, кавунах, дині, яблуні, а експериментально зареєстрований для використання — на цитрусових, буряках, люцерні. Норма витрати препарату — 0,07 - 0,3 л/га. Максимальна кратність обробок — дві.

4.Карате.Аналоги — відсутні. Діюча речовина — лямбда-цигалотрин. Хімічна назва діючої речовини а-ціано-3-феноксибензил-3(2-хлоро-3,3,3-трифторопроп-1-еніл)-2,2-диметилциклопропанкарбоксилат. Виготовляється у формі 5 % к.е. та 2,5 % к.с.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика. Для теплокровних — середньотоксичний (ЛД₅ о орально для щурів — 467 — 955 мг/кг, III гр. г.к.). Гарантований строк придатності при дотриманні правил збереження в закритій заводській тарі при температурі повітря в межах від —5 до +35 °С — до двох років з часу виготовлення.

Призначення та механізм дії. Карате — інсектоакарицид контактно-кишкової короткострокової токсичної дії. Призначений для знищення комах і частково кліщів.

Спектр дії. Карате має широкий спектр інсектицидної дії, знищує комплекс сисних і гризучих комах, що живуть відкрито, обмежує розвиток рослиноїдних кліщів. Препарат можна змішувати з іншими пестицидами, які не мають лужної реакції. При дотриманні регламентів застосування не виявляє фітотоксичності.

Карате зареєстрований і дозволений для використання в Україні на пшениці, ячмені, кукурудзі, картоплі, ріпаку, люцерні, маточниках вишні, суниць, смородини, аґрусу. Експериментальною реєстрацією дозволено на цукрових буряках, горосі, помідорах, огірках, баклажанах. Норма витрати препарату — 0,1 - 0,4 л/га. Максимальна кратність обробок — дві.

5.Сумітіон.Аналоги — метатіон, метилнітрофос. Діюча речовина — фенітротіон. Хімічна назва діючої речовини — 0,0-диметил-0(3-метил-4-нітрофеніл)тіофосфат. Випускається у формі 50 % к.е.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика. Розчинність фенітротіону у воді близько 30 мг/л, добре розчиняється у більшості органічних розчинників. Швидко гідролізується у лужному середовищі. Для теплокровних — серед-ньотоксичний (ЛД₅ о орально для щурів — 330-470 мг/кг, III гр. г.к.). Шкірно-резорбтивна токсичність (ЛД50 1250 мг/кг). Подразнювальної дії не виявляє. Має помірні кумулятивні властивості. Гарантований строк придатності при дотриманні правил зберігання в тарі з антикорозійним покриттям без доступу вологи необмежений. Залишкові кількості визначаються газорідинною хроматографією.

Призначення та механізм дії. Сумітіон — інсектицид контактно-кишкової дії. Застосовується для знищення комах. Механізм інсектицидної дії полягає в інгібуванні активності холінестерази у комах. Можна змішувати з іншими пестицидами і агрохімікатами, які не мають лужної реакції.

Спектрдії. Сумітіон має широкий спектр інсектицидної дії, знищує комплекс сисних і гризучих комах. При дотриманні регламентів застосування не виявляє фітотоксичності.

Сумітіон зареєстрований і дозволений для використання в Україні на пшениці, житі, ячмені, вівсі, рисі, цукрових буряках, тютюні, я луні, груші, сливі, вишні. Норма витрати препарату — 1,0 — 2,0 кг/га. Максимальна кратність обробок — дві.

Таблиця 2.3

Фізико – хімічна характеристика інсектицидів, рекомендованих для застосування на ярому ячмені

Розділ 3. Календарний план проведення заходів захисту озимої пшениці від шкідливих організмів

Залежно від властивостей препаратів, ґрунтово-кліматичних умов, способів вирощування озимої пшениці необхідно вносити ті пестициди, які в даних умовах і в дані строки найефективніші і економічно вигідніші. В початкових фазах росту посіви озимої пшениці при відсутності належних заходів боротьби сильно пошкоджуються хворобами, такими як септоріоз,кореневі гнилі; шкідниками- хлібна жужелиця, хлібні жуки та пригнічується бур’янами-пирій повзучий, тому важливе значення має передпосівне протруювання насіння і внесення досходових гербіцидів з тривалою захисною дією. Важливе значення має боротьба із шкідниками, хворобами та бур’янами і в період вегетації озимої пшениці. Строки обробки залежать від фази розвитку шкідливого організму, при якій він найбільше чутливий до дії пестицидів. Ця інформація подана у табл.3.1, табл.3.2, табл.3.3

Таблиця 3.1

Таблиця 3.2

Календарний план проведення заходів захисту від хвороб ярого ячменю

Таблиця 3.3

Календарний план проведення заходів захисту від шкідників ярого ячменю

Розділ 4. Розрахунки потреби в персоналі та механізованих агрегатах для проведення комплексних робіт по захисту ярого ячменю від шкідливих організмів

Потреба в пестицидах знаходиться в прямій залежності від об’єму робіт, які передбачені за планом, тобто це площа посіву культури, яку необхідно опрацювати. Останню вираховують множенням фактичної площі посіву на кратність обробок. Якщо це стосується протруювання, то замість площі, враховуються тони. Для проведення обприскування використовуватимуться наступні сільськогосподарські машини: штанговий обприскувач ОП-2000-2 з трактором МТЗ-80, приготування розчину здійснюється АПЖ-12 + МТЗ-80, підвезення робочого розчину здійснюється заправним візком типу ЗЖВ-1,8 в агрегаті з трактором МТЗ-80.

Таблиця 4.1

Потреба в техніці і робочій силі

Розрахунки по нормі витрати препарату.

Планування об’єму робіт залежить від площі, яку обробляють та від необхідної кількості пестицидів, що визначають:

· За нормою витрат препарату.

Норма витрати – кількість пестицидів чи робочої рідини, яка витрачається на одиницю площі або на окремий об’єкт. Норма витрат препарату вказується в рекомендаціях, щодо застосування або в «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Норма витрати робочої рідини від виду обприскування і культури, що обробляється і є табличною величиною, якщо вона спеціально не вказана у рекомендаціях щодо застосування конкретного пестициду. Якщо відома норма витрат пемтициду, то необхідну його кількість розраховують за формулою:

Qп=Нвп*S

Qп – необхідна кількість пестициду; кг,л

Нвп – норма витрати пестициду;кг/га,л/га

S – площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом;га

Необхідну кількість робочої рідини:

Qрр=Нврр*S

Qрр – необхідна кількість робочої рідини;л

Нврр – норма витрат робочої рідини

S – площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом; га

Проведемо розрахунки кількості вибраних, в цій роботі, пестицидів на площі 450 га за вище вказаними формулами:

1.2,4-Д амінна сіль в.р.,40%, норма витрати препарату 0,9-1,7л/га(1,3)

Qп =1,3*450га=585л

Qрр=300л*450га=135000л

2.Банвел 4Ск.е.,48%, норма витрати препарату0,15-0,5л/га(0,3)

Q п =0,3*450га=135л

Qрр=300л*450га=135000л

3.Дерозал 50%, норма витрати препарату 0,3-0,5 л/га(0,4)

Qп=0,4*450га=180л

Qрр=300л*450га=135000л

4.Топсин М 70%, норма витрати препарату 0,8-1,5 л/га(1,2)

Qп=1,2*450га=540л

Qрр=300л*450га=135000л

5.Ф’юрі 10% к.е., норма витрати препарату 0,07-0,3 л/га(0,1)

Qп=0,1*450га=45л

Qрр=300л*450га=135000л

6.Золон 30% к.е., норма витрати препарату 1-4кг/га(3)

Qп=3*450га=1350л

Qрр=300л*450га=135000л

Визначення концентрації робочої рідини

Якщо відомі норми витрати пестициду і норма витрати робочої рідини, то завжди можна визначити концентрацію робочої рідини за формулою:

Крр за д.р. = (Нвп* Крр) / Нврр

де Крр - концентрація робочої рідини, %;

Нвп - норма витрати пестициду, кг/га, л/га;

Нврр - норма витрати робочої рідини, л/га.

1. 2,4-Д амінна сіль в.р., норма витрати препарату за д.р.0,8 л/га

Крр за д.р. = (0,8 л/га *40%)/ 300 л/га=0,1%

2. Банвел 4Ск.е.,48%, норма витрати препарату за д.р. 0,1 л/га

Крр за д.р. = (0,1 л/га*48%)/ 300 л/га=0,016%

3. Дерозал 50%, норма витрати препарату за д.р. 0,3 л/га

Крр за д.р. = (0,3 л/га *50%)/ 300 л/га=0,05%

4. Топсин М 70%, норма витрати препарату за д.р. 0,7 л/га

Крр за д.р. = (0,7 л/га *70%)/ 300 л/га=0,16%

5. Ф’юрі 10% к.е., норма витрати препарату за д.р.0,05 л/га

Крр за д.р. = (0,05 л/га *10%)/ 300 л/га=0,01%

6. Золон 30% к.е., норма витрати препарату0,8 кг/га

Крр за д.р. = (0,8 кг/га*30%)/ 300 л/га=0,08%

Крр = (Нвп / Нврр) ∙100

1. 2,4-Д амінна сіль в.р.,40%, норма витрати препарату 0,9-1,7л/га(1,3)

Крр = (1,3 л/га / 300 л/га) 100=0,43%

2. Банвел 4Ск.е.,48%, норма витрати препарату0,15-0,5л/га(0,3)

Крр = (0,3 л/га / 300 л/га) 100=0,1%

3.Дерозал 50%, норма витрати препарату 0,3-0,5 л/га(0,4)

Крр = (0,4 л/га / 300 л/га) 100=0,13%

4. Топсин М 70%, норма витрати препарату 0,8-1,5 л/га(1,2)

Крр = (1,2 л/га / 300 л/га) 100=0,4%

5. Ф’юрі 10% к.е., норма витрати препарату 0,07-0,3 л/га(0,1)

Крр = (0,1 л/га / 300 л/га) 100=0,03%

6.Золон 30% к.е., норма витрати препарату 1-4кг/га(3)

Крр = (3 кг/га / 300 л/га) 100=1%

· За концентрацією робочої рідини за препаратом

Концентрація – відсотковий вміст пестицидув робочій рідині(суспензії, емульсії, розчині)

Якщо концентрація робочої рідини вказується за препаратом, то необхідну кількість пестициду визначають:

Qп=(Нврр*Крр/100)*S

Qп – необхідна кількість пестициду; кг, л

Нврр – норма витрат робочої рідини; л/га

Крр – концентрація робочої рідини; %

S – площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом;га

1. 2,4-Д амінна сіль 40% в.р., концентрація робочої рідини 0,43 %

Qп=(300*0,43/100)*450=580 л

2. Банвел 4Ск.е.,48%, концентрація робочої рідини 0,1%

Qп=(300*0,1/100)*450=135 л

3. Дерозал 50%, концентрація робочої рідини 0,13%

Qп=(300*0,13/100)*450=175 л

4. Топсин М 70%, концентрація робочої рідини 0,4%

Qп=(300*0,4/100)*450=540 л

5. Ф’юрі 10% к.е., концентрація робочої рідини 0,03%

Qп=(300*0,03/100)*450=40 л

6. Золон 30% к.е., концентрація робочої рідини 1%

Qп=(300*1/100)*450=1450 л

· За концентрацією робочої рідини за діючою речовиною

Якщо концентрація робочої рідини вказується за діючою речовиною, то необхідну кількість пестициду визначають за формулою:

Qп=(Нврр*Крр за д.р./Кп)*S

Qп – необхідна кількість пестициду; кг,л

Нврр – норма витрат робочої рідини; л/га

Крр за д.р – концентрація робочої рідини за діючою речовиною;%

Кп – вміст діючої речовини в препараті;%

S – площа, на якій будуть проводити обприскування даним пестицидом;га

1. 2,4-Д амінна сіль 40% в.р.,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0,1%

Qп=(300*0,1/40)*450=337л

2. Банвел 4Ск.е.,48%,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0,016%

Qп=(300*0,016/48)*450=45л

3. Дерозал 50%, концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0,05%

Qп=(300*0,05/50)*450=135л

4. Топсин М 70%, концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0,16%

Qп=(300*0,16/70)*450=308л

5. Ф’юрі 10% к.е.,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0,01%

Qп=(300*0,01/10)*450=135л

6. Золон 30% к.е.,концентрація робочої рідини за діючою речовиною 0,08%

Qп=(300*0,08/30)*450=360л

· За нормою витрат діючої речовини

Нвп=(Нв за д.р./Кп)*100

Нвп – норма витрат пестициду

Нв за д.р – норма витрат діючої речовини;л/га,кг/га

Кп – вміст діючої речовини в препараті;%

1. 2,4-Д амінна сіль 40% в.р., норма витрати препарату за д.р. 0,8 л/га

Нвп=(0,8/40)*100=2л/га

2. Банвел 4Ск.е.,48%, норма витрати препарату за д.р. 0,1 л/га

Нвп=(0,1/48)*100=0,2 л/га

3. Дерозал 50%, норма витрати препарату за д.р. 0,3 л/га

Нвп=(0,3/50)*100=0,6 л/га

4. Топсин М 70%, норма витрати препарату за д.р. 0,7 л/га

Нвп=(0,7/70)*100=1 л/га

5. Ф’юрі 10%, норма витрати препарату за д.р. 0,7 л/га

Нвп=(0,7/10)*100=7 л/га

6. Золон 30%, норма витрати препарату за д.р. 0,8 л/га

Нвп=(0,8/30)*100=2,6 л/га

Розрахунки наведені у табл.4.2

Таблиця 4.2

Потреба в пестицидах

Розділ 5. Охорона навколишнього природного середовища при застосуванні пестицидів

Бурхливий розвиток промисловості в період науково-технічного прогресу поставив питання охорони навколишнього середовища, під яким розуміють Землю з усіма видами життя на ній. Навколишне середовище – це земна кора, біосфера і космічний простір навколо земної кулі, який впливає на життєві процеси.

Пестициди застосовуються в основному на сільськогосподарських угіддях і в невеликих кількостях в лісах помірного поясу.Внаслідок циркуляції в повітрі і водоймищах, переносу живими організмами по ланцюгу живлення, вони можуть значно поширюватися у природних ландшафтах, пртрапляти у продукти харчування і завдавати шкоди тваринному світу і здоров`ю людини.

Глобальний характер антропогенного впливу на природу вимагає иіжнародних зусиль для успішної охрони навколишнього середовища.Завдання сучасного періоду полягає у свідомому регулюванні якості навколишнього середовища.

Завдяки появі у післявоєнні роки органічних інсектицидів, фунгіцидів і гербіцидів різко підвищилась ефективність хімічного захисту врожаїв.

Висока економічна ефективність хімічного захисту рослин зумовила швидке зростання виробництва і застосування пестицидів, причому в кінці 50-х років особливо ентенсивно розвавалось застосування гербіцидів.

Кількість і вартість продукції, збереженої всіма способами боротьби із шкідниками, хворобами рослин і бур`янами, нерідко досягає величезних цифр, і значно перевищує втрати на її захист.

Сучасні пестициди - це складні органічні сполуки, що належать до ксенобіотики. Вони забруднюють навколишне середовище.

Потенційна небезпека застосування пестицидів зумовлена їх токсичністю для людини і тварин, а в деяких випадках і для рослин. Небезпечність пестициду як забруднювача біосфери характеризується такими показниками: стійкістю в об`єктах середовища (грунт, вода, рослини), рухомістю речовини, здатністю до нагромадження в біологічних системах, токсичністю для організмів теплокровних, корисної флори і фауни. Основним джерелом поширення пестицидів є сільськогосподарські угідя. В процесі застосування значна частина пестицидів потрапляє на повержню грунту, що створює передумови до їх міграції по грунтово – водно- повітряних і живильних ланцюгах. Застосування пестицидів залежить від просторового і часового розподілу по грунтовому профілю. Перебуваючи в поверхневому шарі грунту, пестициди активніше мігрують у повітря, з поверхневим стоком надходять у водоймище, через кореневу систему потрапляють у рослину нагромаджуючись у глибоких шарах, забруднюють грунтові і підземні води. Вода у водоймищах природних ландшафтів може забруднюватися пестицидами внаслідок безпосереднього потрапляння високодисперсних токсичних часточок.

Небезпека отруєння людей виникає не тільки при безпосередньому контакті із засобами хімічного захисту рослин, але й при виконанні робіт по догляду за посівами, обробленими пестицидами. Найчастіше інтоксикація відбувається при перебуванні людей у полі протягом першого тижня після застосування хімічних засобів захисту рослин.

Пестициди можуть проникати в організм людини через органи дихання і відкриті ділянки шкіри. В реальних умовах застосування пестицидів їх дія на організм працюючих може посилюватись або послаблюватись фізичними факторами навколишнього середовища. З пестицидами контактують не тільки люди, а й ті, що вживають їжу, яка містить залишкові кількості токсичних речовин. Про небезпеку виникнення хронічного отруєння можно судити за величиною коефіцієнта кумуляції – відношення сумарної дози речовини, що викликає загибель 50% піддослідних тварин при багаторазовому введенні, до ЛД 50 при одноразовому введенні.

При плануванні та проведенні заходів хімічної боротьби із шкідниками, хворобами рослин та бур`янами необхідно забезпечити профілактику негативних наслідків. Для цього доцільно керуватися об`єктивними крітеріями оцінки небезпечності препаратів, що застосовуються.

Пестициди мають особливості, які потребують розробки спеціальних заходів для оцінки їх небезпечності. Безпосередньо пестициди можуть застосовуватись у різних товарних формах, які відрізняються за фізичними властивостями препарату і концентрацією активного інгрідієнту. З урахуванням цих особливостей Всесвітньої організації охорони здоров`я запропонована така класифікація:

- особливо небезпечні

- дуже небезпечні

- помірно небезпечні

- малонебезпечні.

Хімічні засоби захисту рослин можуть негативно впливати не тільки на працюючих з ними, але й на людей, що вживають продукти і воду, вдихають атмосферне повітря, забруднені залишковими кількостями пестицидів.

Розділ 6. Охорона праці і техніка безпеки при роботі з пестицидами

Хімічний метод захисту рослин — простий, доступний, надійний та ефективний. Однак, при його невмілому застосуванні, можна завдати значної шкоди не тільки навколишньому середовищу, але й здоров’ю людини. Куплені в неспеціалізованих магазинах та на ринках хімпрепарати бувають малоефективні, не рідко — непридатні, а іноді шкідливі для здоров’я людини і рослин. Як свідчить досвід попередніх років, основними причинами виникнення отруєнь у сільському господарстві є:

· проведення робіт із застосуванням хімічних засобів захисту рослин без дотримання затверджених регламентів їх безпечного застосування: дози препаратів, кратність оброблень, умов застосування тощо (регламенти застосування обов’язково вказують на етикетці);

· Роботи із застосуванням хімічних засобів захисту рослин на ділянках необхідно проводити з дотриманням затверджених регламентів їх безпечного застосування (дози препаратів і кратність оброблень та ін., які обов’язково вказують на етикетці).

· Під час роботи з пестицидами заборонено приймати їжу та курити. Після проведення робіт необхідно ретельно вимити з милом руки, інші відкриті ділянки тіла та змінити одяг.

· Отруєння супроводжується такими загальними симптомами, як-от: запаморочення, головний біль, загальна слабкість, втрата апетиту, нудота, блювання тощо.

· При перших ознаках отруєння слід негайно припинити роботу і звернутись у найближчу лікувальну установу для отримання медичної допомоги або викликати «швидку допомогу».

· До приїзду «швидкої допомоги» потерпілого треба вивести із зони, яку обробляли пестицидами, зняти засоби індивідуального захисту, звільнити від одягу, який здушує.

· Пестицид, який потрапив на шкіру, слід змити струменем води, краще — з милом або видалити за допомогою тканини чи ватного тампона, а потім промити шкіру великою кількістю води.

· При надходженні у шлунок потерпілому потрібно дати випити декілька склянок води або розчину марганцевокислого калію слабо-рожевого кольору і викликати блювоту. Процедуру необхідно повторити 2—3 рази. (Заборонено викликати блювоту у хворого, котрий перебуває у непритомному стані або за наявності судом).

· При послабленні дихання потерпілому дають нюхати нашатирний спирт. У випадку припинення дихання необхідно негайно приступити до штучної вентиляції легень.

Дотримання регламентів застосування пестицидів, особистої гігієни та заходів безпеки при проведенні робіт з ними гарантує безпечність для вашого здоров’я.

За призначенням засоби індивідуального захисту поділяються на такі:

- спецодяг (комбінезони, штани, куртки, кожухи, костюми, халати, скафандри, фартухи, нарукавники);

- засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори);

- спеціальне взуття (чоботи, напівчоботи, черевики, калоші,);

- засоби захисту рук (рукавиці, рукавички);

- засоби захисту голови (шоломи, берети, капелюхи);

- засоби захисту обличчя (захисні маски, захисні щитки);

- засоби захисту органів зору (захисні окуляри);

- захисні дерматологічні засоби (миючі пасти, креми, мазі).

Спецодяг - основний засіб індивідуального захисту від шкідливої дії зовнішнього середовища і різних виробничих факторів: кислот, лугіві і краплин рідин тощо. В процесі роботи він повинен створювати необхідні гігієнічні умови, забезпечувати нормальну терморегуляцію організму, бути зручним, легким, не обмежувати рухи, добре очищатися від забруднень. Цим вимогам відповідають бавовняні, вовняні та синтетичні тканини.

Таблиця 6.1

Потреба в індивідуальних засобах захисту

Висновки

Хімічний метод захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів полягає у застосуванні пестицидів, що спричиняє загибель різноманітних видів шкідливих організмів або порушення їх розвитку. Швидкість і надійність одержання захисного ефекту за застосування пестицидів, їх висока біологічна і економічна ефективність, а також швидкий прогрес у вдосконаленні хімічних засобів є гарантією інтенсивного розвитку та застосування цього методу в майбутньому.

Сучасна система захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів становить досить складний технологічний процес і здійснюється послідовним комплексом спеціальних заходів.

Заходи щодо захисту ярого ячменю від шкідливих організмів є невід’ємною складовою частиною загальної системи агрокультурних заходів при вирощуванні тієї чи іншої культури. Сучасні способи та засоби захисту рослин поділяються на селекційно-генетичні, агротехнічні, біологічні, фізико-механічні, хімічні та інші. їх проводять у певній послідовності, і вони складають ту систему, яка дає можливість вести ефективну боротьбу з шкідливими організмами, зменшити шкоду від них і цим самим забезпечити значне збереження врожаю та поліпшення його якості.

Зимують жуки в рослинній підстилці,траві,соломі на глибині до 5 см. Навесні, після виходу, живляться дикими та культурними злаками, пошкоджуючи й сходи ярих зернових. Жуки прогризають листя, утворюючи видовжені отвори. Самки відкладають яйця на нижньому боці листків ланцюжком уздовж жилок. Період яйцекладки триває понад місяць, а ембріональний розвиток — приблизно два тижні. Личинки шкідника вкриті зеленувато-бурим слизом, який захищає їх від пересихання.

Фунгіциди захисної дії. Це такі препарати, діюча речовина яких здатна захистити всю рослину повністю або окремі її органи від зараження фітопатогенними грибами. Під її впливом збудник знищується повністю або стримується розвиток його спор і міцелію в місці ураження.

Такі препарати доцільно використовувати з метою запобігання ураженню надземних частин або сходів озимої пшениці будниками, які поширюються повітрям або живуть у ґрунті.

Для організації робіт по захисту культури необхідна висококваліфікована бригада з 3-4 робітників, які мають дотримуватись правил особистої та загальної техніки безпеки при роботі з пестицидами. Крім того необхідно застосовувати сучасний комплекс сільськогосподарської техніки, машин на озимій пшениці, який дає змогу підвищити надійність її захисту від шкідників, хвороб та бур’янів, зберегти врожай при мінімальних затратах коштів, праці та часу.

При суворому дотриманні регламентів застосування пестицидів, дотриманні вимог санітарних норм і правил при роботі з ними забезпечується не тільки захист рослин від шкідників, хвороб та бур’янів, а й охорона населення і навколишнього середовища.

Бібліографічний список

1. Антонюк С.І., Гончаренко О.І., Рубан М.Б. Сільськогосподарська ентомологія.- К.: Вища школа, 1984.-271 с.

2. Бей-Биенко Г.Я., Асатур М. К., Бондаренко Н. В., Глущенко А. Ф., Машек А. А., Скорикова О. А.. Практикум по сельскохозяйственной энтомологии – Л., Колос, 1976.

3. Бублик Л.І., Васечко Г.І., Васильев В. П. Довідник із захисту рослин. Та інші / за ред. М. П. Лісового – К.: Урожай, 1999.-711 с.

4. Веселовський І.В., Лисенко А.К., Манько Ю.П., - Атлас –визначник бур’янів. – К.: Урожай, 1988.

5. Волецкий И.Н., Лисов А.К., Лепехин И.С. и др. Механизация защиты растений – М.: Агропромиздат, 1992 – 223 с.

6. Грицаєнко З.М., Ковальський Є.П., Бутило А.П., Недвига О.Є. Гербіциди та їх раціональне використання. – К.: Урожай, 1996 – 304с.

7. Державні санітарні правила транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві. – К. 1998 –70 с.

8. Євтушенко М.Д., Марютін Ф. М. Термінологічний словник-довідник з ентомології, фітопатології, фітофармокології. – Харків. 1998- 198 с.

9. Захаренко В.А. Гербіциди. – М.: Агропромиздат. 1990. – 240 с.

10. Лісовий М.П., Трибель С. О. Інтегрований захист – основа сучасних технологій // Захист рослин. – 1998 - №5 – с. 4-5.

11. Мельников Н.Н., Новожилов К.В., Пылова Т.Н. Химические средства защиты растений: Справочник. – М.: Химия- 1985.-323 с.

12. Троценко В.І., Жатова Г.О. Рослинництво з основами кормовиробництва: Навчальний посібник, / За ред. д.с.г.н. проф. О.Г. Жатова – Суми В.Т.Д, Університетська книга, 2003-384 с.

13. Фітофармакологічний довідник / За ред. М.Д. Євтушенка, Ф.М. Марютіна – Харків, 2000 – 512 с.

14. Химическая защита растений / Под ред. Г.С. Груздева. – М.: Агропромиздат. 1987 – 415 с.

15. Верещагин Л. Вредители и болезни зерновых колосовых культур. – К.: Юнивест Маркетинг, 2001.- 128 с.

Додаток

Потреба в індивідуальних засобах захисту

Календарний план проведення заходів захисту від хвороб ярого ячменю

Календарний план проведення заходів захисту від шкідників ярого ячменю

Потреба в техніці і робочій силі

Потреба в пестицидах