Курсовая работа: Технологічна карта на влаштування монолітного перекриття

РОЗДІЛ І. Область застосування та технологічні вимоги

1.1. Характеристика конструктивних елементів та їх частин

Технологічна карта виконується для влаштування перекриття із профнастилу по металевим балкам за наступними параметрами:

- довжина – 30,78 м;

- ширина – 12,380 м;

- висота – 7,4 м;

- кількість поверхів – 2;

- висота поверху – 3,0 … 3,3 м;

- товщина зовнішніх стін – 0,38 … 0,51;

- товщина внутрішніх стін – 0,12 …0.38 м.

1.2 . Склад основних видів робіт

При влаштуванні монолітного перекриття за допомогою листів профнастилу та зовнішньої опалубки виконуються такі основні види робіт:

- монтаж металевих ригелів;

- приварювання вертикальних стержнів- анкерів;

- монтаж листів профнастилу на стержні;

- установка арматури (каркасів і сіток);

- бетонування перекриття;

- догляд за бетоном;

- демонтаж зовнішньої опалубки по периметру будівлі.

1.3. Характеристика умов

Роботи по влаштуванню монолітного перекриття плануються виконати навесні.

Клімат області помірно – континентальний. Він формується в основному під впливом Атлантичного океану (значна кількість опадів, швидка зміна погоди тощо), а також континентальних повітряних мас. Зима відносно тепла, з частими відлигами, літо тепле, але не жарке, іноді прохолодне з великою кількістю хмарних і дощових днів. Пересічна температура січня близько- - 6,6º ; у липні - +18,7º. Тривалість без морозного періоду 260 – 270 днів . Максимальна кількість опадів випадає протягом травня – вересня. Сніговий покрив нестійкий, встановлюється у грудні, сходить у березні.

Запроектована кількість змін – 2.

РОЗДІЛ ІІ. Технологія та організація будівельного виробництва

2.1. Вказівки до підготовки об’єкта, та до початку основних робіт

Перед початком виконання процесу влаштування монолітного перекриття будівлі необхідно виконати роботи попереднього періоду. У склад робіт входять:

- виконання демонтажу плит перекриття (див. техкарту) та підготувати цегляну кладку на відмітці другого поверху для опирання балок, демонтувати шлакові заповнення між існуючими з – б балками;

- влаштування підмосток та огородження робочого місця;

- виконання робіт по перевірці геодезичної прив’язки;

- виготовлення арматурних виробів;

- доставка арматурних виробів;

- заготовити матеріали, арматурні вироби і елементи опалубки та складувати їх безпосередньо біля місця виконання робіт;

- розрахунок та виготовлення бетонної суміші;

- транспортування бетонної суміші до місця виконання робіт.

До початку робіт необхідно забезпечити водою і електроенергією будівельний майданчик. Так як роботи ведуться і у вечірню пору, обов’язкове влаштування переносного освітлення.

2.2. Методи та послідовність виконання робіт

Влаштування монолітного перекриття із профнастилу по металевим балкам виконуємо в такій послідовності.

Монтаж металевих ригелів двотаврового перерізу (Т 24 М) виконують по підготовленій поверхні цегляної кладки на відмітці другого поверху.

(Обов’язкове влаштування антикорозійного захисту місць опирання балок).

Металеві балки МБ-1 …МБ – 3 завести в стіну на глибину не менше 200 мм, після чого виконати оббетонування.

На наступному етапі необхідно виконати монтаж шляхом зварювання вертикальних А – 1 із арматури d 12 А – ІІІ до металевих балок з кроком, що відповідає кроку профлиста (l = 187,5 мм). Висота анкерів повинна бути трохи менша ( 90 мм ) за висоту перекриття для тимчасового кріплення горизонтальних сіток.

Монтаж профнастилу Н – 75 – 750 – 09 починається від торцевих стін шляхом їх одягання ( в зазделегідь підготовлені отвори ) на стержні – анкери з наступною тимчасовою електроприхваткою їх між собою.

Монтаж несучих елементів перекриття виконує ланка монтажників із 5 чоловік.

Після цього, зібрану на майданчику опалубку подають до місця її влаштування по периметру будівля. Опалубку, яку найбільш раціонально використати – розбірно-пересувна (мілкощитова). Виготовлена із деревини 2…4 –ого сорту , що зарізані в шпунт і по периметру підсилена металевим кутиком. Загальна висота опалубки становить 110 мм. Будівельні слюсарі з допомогою виску та сталевих метрів визначають її розташування відносно осей і монтажними ломами рихтують в проектне положення, перевіряючи шаблоном величину вертикального зазору між сусідніми щитами. По закінченню монтажу, слюсарі з’єднують опалубку між собою. Армувальники влаштовують арматурні сітки і плоскі каркаси та в’яжуть їх між собою. Стиковка каркасів та стержнів по довжині влаштовується внакладку. Крім того, сітки прихвачуються до вертикальних стержнів – анкерів. Обов’язкове влаштування захисного шару між стержнями і профнастилом шляхом підкладання прокладок.

Збір, влаштування та переміщення елементів опалубки виконується ланкою, що складається з теслярів 2–4 розряду, транспортних працівників - 1 розряду та ізолювальника- 2 розряду.

Змонтовані і підготовлені до бетонування несучі елементи перекриття і опалубка підлягає перевірці у відповідності вимогам СНиП ІІІ-4-80* (п.п.11.1.-11.4), а саме:

- несуча основа, підтримуюча опалубку конструкція стіни і сама опалубка;

- жорсткість і незмінність всієї системи в цілому;

- правильність установки металевих балок, профнастилу, арматурних виробів і опалубки;

- щільність щитів опалубки і стиків спряження елементів опалубки між собою;

- поверхні балок, настилу і опалубки і їх положення відносно проектних осей конструкції перекриття, які бетонуються, тощо.

- за станом встановлення балок, настилу, опалубки, риштування та кріплення повинно вестись безперервне спостереження в процесі бетонування.

Монтаж арматури проводити одночасно з тимчасовим кріпленням, виконуючі наступні вимоги (СНиП ІІІ-4-80* (п.п.11.5-11.8):

- перед монтажем арматури повинна бути проведена перевірка несучих елементів і опалубки;

- арматура повинна монтуватись в послідовності, що забезпечує її правильне положення і закріплення;

- змонтована арматура повинна бути закріплена від зміщення і захищена від пошкоджень, які можуть виникнути в процесі виконання робіт по бетонуванню конструкцій, тощо.

Прийомка змонтованих несучих елементів перекриття і арматури, а також стикових з’єднань повинні здійснюватись до укладки бетону і оформлятись актом прихованих робіт.

Транспортування готової бетонної суміші здійснюється автосамоскидами. Підйом і доставка бункера до місця укладки бетону здійснюється стріловим самохідним краном КС.

Укладку бетонної суміші вести шарами, з розрівнюванням та ущільненням електромеханічними вібраторами.

Під час бетонування конструкцій необхідно дотримуватись вимог СНиП ІІІ-4-80* (11.15-11.18) з записами в журналі бетонних робіт наступних даних:

- дата початку і закінчення бетонування;

- задані марки бетону, робочий склад бетонної суміші і показники її рухомості;

- об’єм виконання робіт по окремих частинах споруди;

- дати виготовлення контрольних зразків, їх число, маркування і результат випробування;

- температура бетонної суміші при укладці в зимових умовах.

Під час набирання міцності укладеного бетону в початковий період його твердіння, необхідно:

- підтримувати температурно-вологісний режим, який забезпечує покращення якості бетону;

- здійснювати при необхідності, теплову обробку укладеного бетону з метою прискорення його твердіння;

- захищати бетон, що набирає міцність від ударів, струсу та інших механічних пошкоджень.

До початку робіт по влаштуванню монолітного перекриття, його підготовлена основа з цегли повинна бути прийнята по акту комісії з участю замовника і підрядника, а при необхідності і представника проектної організації.

На підготовлену основу обов’язково складається акт прихованих робіт.

Бетонування виконують бетонярі 4 і 3 розряду. Вони приймають бетонну суміш, розрівнюють її та ущільнюють вібраторами, а у стислих умовах та кутах – шуровками.

Роботи по демонтажу опалубки виконують будівельні слюсарі 3 і 4 розряду. Порядок виконання операцій наступний: спочатку накладають стропи на опалубку, після цього відважують опалубку від бетону і опускають її на землю.

2.3. Розбивка будинку на загарбки та яруси

Будівлю розбиваємо на 2 загарбки по середній осі, які однакові між собою по трудомісткості. На яруса будівлю не розбиваємо.

2.4. Вказівки щодо прив’язки карт трудових процесів будівельного виробництва

До початку бетонування необхідно виконати здавання – прийом змонтованої опалубки, а також обладнання для її підйому, перевірити влаштування арматури які повинні бути влаштовані у відповідності з робочими кресленнями; організувати безперервне постачання бетонної суміші.

Бетонування виконати послідовно по загарбках з виконанням поопераційного контролю якості робіт.

Діаметр наконечника внутрішнього високочастотного вібратора повинен бути – 50 мм; бетонну суміш по верху ущільнювати поверхневим вібратором. Відкриті поверхні бетону необхідно систематично поливати водою по обов’язковому покриттю для захисту його від шкідливої дії вітру та прямого сонячного проміння ( влітку ), або прогрівати ( взимку ).

Зняття опалубки виконати тоді, коли бетон досягає 70% проектної міцності.

Якість вкладання бетонної суміші залежить від забезпечення постійної рухливості бетонної суміші та її однорідності, належного виконання технології вкладання бетонної суміші та її ущільнення, а також правильного догляду за бетоном.

Якість бетону контролюють шляхом відбору зразків (не менш як в кожну робочу зміну на місці бетонування) бетонної суміші для виготовлення трьох серій зразків які випробовують через 1; 3 та 28 діб.

2.5. Новизна рішення

Для забезпечення оптимальної кількості працюючих на будівництві необхідно запровадити максимальне залучення робітників які володіють суміжними спеціальностями.

Будівля, що підлягає реконструкції має, порівняно, незначну загальну площу. Для забезпечення виконання робіт, згідно з технологічним процесом, необхідно підтримувати безперервний темп подачі бетонної суміші. З цією метою необхідно організувати чітке надходження бетонної суміші на будівельний майданчик.

Доцільно застосувати високочастотне вібрування, так як воно потребує меншої потужності вібраторів і скорочує тривалість ущільнення бетонних сумішей.

2.6. Вказівки щодо контролю якості

Відповідальність за якість виконання робіт по реконструкції несе виконавчо - технічний персонал – виконавці робіт, майстри та бригадири, а також безпосередні виконавці – робітники.

Вхідний контроль виконується на складах під час прийому матеріалів, елементів і деталей виробів. Цей контроль виконується шляхом зовнішнього огляду, перевірки розмірів, маркування, комплектності. Більш ретельна перевірка якості виконується в будівельних лабораторіях, де за допомогою лабораторного устаткування встановлюють марку бетону, ступінь забрудненості та модуль крупності піску, гравію, щебеню, міцність на розрив зварних з’єднань. тощо. Контроль може бути повним чи вибірковим. При застосуванні вибіркового контролю перевіряється лише частина виробів та матеріалів в певній кількості. Результати вибіркового контролю розповсюджуються на всю партію отриманого матеріалу.

Технологічний (операційний) контроль є невід’ємною частиною загального виробничого процесу по зведенню монолітного перекриття. Він виконується після завершення виробничих операцій чи будівельних процесів. При цьому виявляються всі дефекти та причини їх виникнення, що дає можливість вчасно прийняти заходи по їх усуненню. Для виконання контрольних функцій зазвичай використовуються як найпростіші вимірювальні прилади – метром, рулеткою, виском, різними шаблонами та кондукторами, так і за допомогою ультразвукових приборів.

Проміжний контроль виконують під час прийому повністю завершених окремих видів робіт чи конструктивних елементів і в першу чергу скритих робіт. Такі конструкції та види робіт перевіряють до того, як вони будуть скриті наступними роботами. Всі виконані роботи на об’єкті , сховані роботи мають бути оформлені актами. Їх прийом супроводжується контрольними замірами, а в разі необхідності - випробуваннями. Оцінка якості вноситься в спеціальний формуляр та журнал робіт. Починати наступний етап дозволяється не раніше, ніж буде прийнятий попередній.

Приймальний контроль виконується під час прийому будівлі в експлуатацію. Прийом завершених об’єктів є однією з самих відповідальних форм контролю їх якості і виконується в дві стадії: попередня (технічна), що виконується робочою комісією, та остаточна, що виконується державною приймальною комісією.

2.9. Допуски

При виконанні будівельних робіт необхідно керуватись нормами, правилами та допусками.

При влаштуванні опалубки допускаються наступні відхилення: у відстані між стінками опалубки – 3мм, у зміщенні осей стінок від проектних – 10мм.

Під час влаштування арматури допускаються такі відхилення:

- відстань між окремими стержнями ±20мм;

- відстань між хомутами в товщі захисного шару в стінах товщиною більше 100мм ±5мм;

- відстань між розподільчими стержнями в одному ряду ±25мм;

- відхилення хомутів від вказівок в проекті ±10мм.

Під час прийому опалубки допускаються наступні відхилення:

- відхилення від проектних розмірів у відстані між опорами, розкосами та зв’язками, які підтримують елементи опалубки на 1 м довжини прольоту ±25мм;

- відхилення від проектних розмірів у відстані між опорами, розкосами та зв’язками, які підтримують елементи опалубки на весь проліт ±75мм;

- відхилення від вертикалі чи проектного нахилу опалубки та ліній їх перетину на 1м висоти 5мм;

- відхилення від вертикалі чи проектного нахилу опалубки та ліній їх перетину 10мм;

- зміщення осей опалубки від проектного положення стін 8 мм.

2.10. Схеми операційного контролю якості

Роботи по влаштуванню несучих елементів перекриття і арматурні роботи відносять до скритих. Кожне відхилення від проекту – зміна діаметру арматури, її взаємного положення - обов’язково фіксується актом. Перед бетонуванням усі змонтовані конструкції і арматурні вироби оглядають, перевіряють відповідність розмірів кресленням, розташування, діаметри та кількість стержнів, відстані між ними, вірність влаштування стиків, положення підкладок для утворення захисного шару та ін., після чого складають акт про скриті роботи.

Зварні шви та вузли, виконані під час монтажу, контролюють зовнішнім оглядом та вибірковими випробуваннями в місцях, узгоджених з технаглядом.

Для перевірки міцності зварних з’єднань від кожної партії відбирають по три зразка. Зварні з’єднання, при випробуванні на міцність, мають витримувати навантаження, що відповідають тимчасовому опору даного класу сталі на розтяг.

Бетонну суміш, що потрапляє на будівельний майданчик перевіряють на однорідність, рухливість, відповідність заданій марці та інші властивості.

При виконанні робіт в опалубці випробовують по три серії зразків .

Міцність бетону в усіх серіях в середньому не повинна бути меншою 90% марочної. Якщо бетон не задовольняє проектним вимогам, заходи по виправленню помилок розробляють разом з проектною організацією.

Якість бетону без його руйнування контролюють механічними та фізичними приладами. Про міцність бетону при стиску судять по розмірах відбитку, що залишається кулькою після удару по поверхні бетону, чи по розміру пружного відскоку молоточка. Точність випробувань складає 15...30%.

Ультразвукові прилади надають можливість визначити міцність бетону при стиску (з похибкою 25%) за швидкістю розповсюдження ультразвукових хвиль (швидкості імпульсів) в тілі бетону, а радіометричні прилади – за ступенем проникаючої радіації. Радіоізотопну апаратуру використовують для визначення щільності бетону.

Завершені бетонні та залізобетонні конструкції приймають після досягнення бетоном проектної міцності, зняття опалубки та оздоблення.

Призначена для прийому комісія перевіряє за робочими кресленнями відповідність проекту по зовнішнім обрисам та геометричним розмірам конструкцій, вірність розташування монолітного перекриття в плані та його висотних відміток.

Під час прийому визначають наявність і відповідність проекту отворів, каналів та закладних деталей. Приймальній комісії повинні бути надані журнали робіт, документи про узгодження всіх змін в кресленнях, дані випробувань контрольних зразків бетону, акти на сховані роботи, паспорти та сертифікати, що підтверджують якість матеріалів, конструкцій.

Відхилення в розмірах не повинно перевищувати наведених в ДБН.

2.11. Рішення щодо охорони праці

Допуск до виконання бетонних робіт можуть отримати особи, які досягли 18 років, та навчались за спеціальною програмою і мають посвідчення на право виконувати ці роботи, які пройшли медичний огляд, пройшли інструктаж по охороні праці та пожежної безпеки.

До робіт, що виконуються на висоті більше 5 м від поверхні ґрунту, допускаються лише спеціально навчені робітники – чоловіки у віці від 18 до 60 років, які пройшли медичний огляд на придатність до верхолазних робіт і які мають тарифний розряд не нижче 3–го та досвід таких робіт не менше року.

Машиністи вантажопідйомних кранів, зварники навчаються за спеціальними програмами. В робочий час вони повинні мати посвідчення на право виконання робіт.

Основним засобом створення умов для безпечної роботи та пересування на висоті є тимчасові настили, підмостки та огородження, захисні сітки, страхувальні канати, запобіжні пояси та монтажні каски.

Робітники повинні надійно кріпитися карабіном запобіжного поясу за конструкції, риштовання або страхувальні канати в місцях, які заздалегідь вказані майстром.

Категорично забороняється знаходитись на стіні під час виконання будь-яких робіт !!!!!!

Сумарна маса бетонної суміші, яка піднімається та пристрою для захвату не повинна перевищувати вантажопідйомність крану на данному вильоті стріли. Вантаж підіймають спочатку на 300 мм для перевірки правильності підвіску, сталості крану та надійності дії його гальм, а потім- на проектну відмітку.

По горизонталі вантаж переносять на відстані 0,5 м над перепоною. При силі вітру більше 6 балів (швидкість 10,8...13,8 м/с) роботу припиняють, а кран закріплюють.

Особи, що відповідають за утримання вантажопідйомних машин, які пройшли перевірку спеціальних знань, оглядають траверси не рідше ніж через кожні 6 місяців, захвати – через місяць, стропи, ланцюги – через кожні 10 днів.

Під час розвантаження машин, не дозволяється переміщати цебри з сумішшю над кабіною водія.

В ПВР та на майданчику позначають межі небезпечних зон, тобто , відстані по горизонталі від ймовірного місця падіння вантажу при його переміщенні краном з розрахунку 7 м при висоті підйому вантажу до 20 м. На межі небезпечної зони влаштовують попереджувальні знаки та надписи, які добре видно в будь – який час доби.

На монтажному майданчику повинен існувати порядок сигналів.

Під час вирівнювання арматури на станках обов’язково огороджують місце переходу арматурного дроту з блоків на барабан. Заправляють дріт в барабан при вимкненому двигуні.

При влаштуванні мілкощитової опалубки на висоті більше 5,5 м дозволяється використовувати пересувні драбини, які мають зверху огороджений робочий майданчик з настилом шириною не менше 0,7 м.

Опалубку розбирають лише після отримання дозволу від виконавця робіт. Розібрані елементи опалубки слід опускати на землю за допомогою крану (або лебідки), очищувати й вкладати в штабелі.

Не дозволяється здійснювати монтаж арматури поблизу електричних дротів, що знаходяться під напругою. Рукоятка вібратора має бути оснащена амортизаторами, а корпус до початку робіт заземлений. В процесі вібрування бетонної суміші через кожні 30...35 хвилин потрібно вимикати вібратор на 5...7 хвилин для його охолодження.

Під час монтажу арматури та вкладання бетонної суміші, монтажники та бетонярі повинні знаходитись на деревяних трапах, що закріплюються до несучих елементів.

2.12. Екологія

Реконструкція має вкрай негативний вплив на навколишнє середовище. Ступінь впливу залежить від виду матеріалів, які використовуються, від технології виконання реконструкції, технологічного оснащення будівельного виробництва, типу і якості машин, механізмів і транспортних засобів, типів і потужностей двигунів, організації технологічних процесів.

Будівельні машини і обладнання – основа будь –якого технологічного процесу реконструкції будівель. Вони виконують роботи, взаємодіють з навколишнім середовищем і негативно впливають на повітряне середовище, грунт, біосферу, поверхню, ґрунтові води і т.д.

Даним проектом передбачені наступні заходи:

- раціональне використання земель, розміщення будівельних майданчиків за межами смуг охоронних зон, рекультивація земель;

- зрізання, зберігання, відновлення ґрунту;

- опорядження навколишньої території з обов’язковим її озелененням;

- заборона забруднення ґрунту аерозольними, рідкими, твердими токсичними речовинами ( паливно – мастильними матеріалами, робочими водами, будсміттям ).

РОЗДІЛ ІІІ. ТЕП, матеріально-технічні ресурси.

3. 1. Техніко – економічні показники

1. Термін виконання робіт – 13 днів.

2. Витрати праці на виконання робіт – 95,46 люд. дн.

3. Витрати часу роботи машин – 15,88 маш. зм.

4. Сума заробітної плати – 6 419 – 98 грн.коп.

5. Коефіцієнт нерівномірності – 1,58.

3.2. Матеріально-технічні ресурси

Необхідність в матеріалах, конструкціях та напівфабрикатах

Таблиця 1.

Необхідність в машинах, механізмах та застосуваннях

Таблиця 2.

Експлуатаційні витрати

Таблиця 3.