РЕФЕРАТ
з дисципліни «
Географія туризму
»
по темі: «Рекреаційний потенціал північно-західного району Російської Федерації»
ЗМІСТ
ВСТУП
1 ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЗОНИ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО РЕКРЕАЦІЙНОГО РАЙОНУ ЦЕНТРУ РФ
2 ДІЯ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ТЕРИТОРІЇ ЗОНИ
3 ХАРАКТЕРИСТИКА РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ЗОНИ
4 ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА ТУРИЗМУ І ДОМІНУЮЧИХ НАПРЯМКІВ
5 ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РЕКРЕАЦІЙНОГО ОСВОЄННЯ ЗОНИ
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Росія - це країна, з величезними можливостями для розвитку туризму. У роботі розглядається Північно-західна рекреаційна зона центру РФ. Унікальність цього рекреаційного району в тому, що він багатий як різними культурно-історичними, так і природними пам'ятками.
Мета даної роботи - охарактеризувати Північно-західний рекреаційний район центру Росії. На підставі мети в роботі поставлені наступні завдання:
• охарактеризувати географічне положення району;
• описати рекреаційні ресурси району і його рекреаційні потреби;
• проаналізувати фактори розвитку туризму, його функціональну структуру та домінуючі напрямки;
• описати проблеми і перспективи рекреаційного розвитку.
1 ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЗОНИ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО РЕКРЕАЦІЙНОГО РАЙОНУ ЦЕНТРУ РФ
У центральний туристський район Росії входять Центральний рекреаційний район (Московська область з прилеглими територіями), Верхнєволзький рекреаційний район (Тверська, Ярославська, Іванівська, Костромська, Нижегородська, Кіровська області; Республіки Удмуртія, Чувашія і Марій Ел) і Північно-західний рекреаційний район, в який входять Калінінградська область, Псковська область та Новгородська область.
Калінінградська область утворює анклав. З одного боку вона межує з Польщею, з іншого - з Литовської республікою. Інша частина розглянутого району межує з Білоруссю на півдні, Латвією - на заході, Ленінградською областю - на півночі, Тверською областю - на Сході і Смоленською областю - на південному-сході.
Північно-західний рекреаційний район розташовується в безпосередній близькості від Москви та Санкт-Петербурга, що забезпечує зручність транспортних комунікацій.
Всі регіони Північно-західного рекреаційного району відносяться до Північно-Західного Федерального округу (столиця - Санкт-Петербург).
2 ДІЯ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ТЕРИТОРІЇ ЗОНИ
Рекреаційний потенціал Північно-Західного району центру Росії багатий як культурно-історичними, так і природними цінностями. На території району знаходяться такі красиві міста як Псков і Великий Новгород. Гарною архітектурою славиться Калінінград, його особливе географічне положення забезпечує приплив як російських, так і іноземних туристів. Псков і Великий Новгород також відвідуються російськими та іноземними туристами. Красиві природні місця в даному районі придатні як для короткочасного, так і для довготривалого відпочинку. З точки зору розвиненості рекреаційних ресурсів район займає середнє положення серед рекреаційних районів Росії.
3 ХАРАКТЕРИСТИКА РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ЗОНИ
У розглянутому рекреаційному районі існують наступні туристські центри:
У Калінінградській області: Калінінград, Балтійськ, Світлогірськ, національний парк «Курська коса».
У Новгородській області: Новгород Великий, Стара Русса, Валдай, Іверський монастир, Боровичі, Карпово, Захар'їна, Язикове, Чудово, Валдайський національний парк, крижі.
У Псковській області: Псков, Пушкінські Гори (Святогірський монастир, Михайлівське, Тригорську, Петровське), Ізборськ, Печори, Великі Луки, Хілово, Алоль, Любенського, озеро Чудське, Себежскій національний парк.
Місто Псков є, мабуть, історичним і культурним центром Російського Північно-заходу. Перша згадка про Пскові відноситься до 903 року.
Літопис оповідає про одруження князя Ігоря на Псковитянці Ользі. З IX-X ст. місто - у складі Новгородської землі Київської Русі. З початку XII століття - під владою Новгородської республіки. З цього часу часто облягали німецькими феодалами і лицарями Лівонського ордену. У ході Невської битви 1240 був узятий лівонцями; після Льодового побоїща 1242 звільнений новгородцями і псковичями під проводом Олександра Невського. До 1348 році, коли Псков став центром Псковської республіки, він був добре укріплений і мав розвинені торгівлю, ремесла і культуру, свідченням чому - літописи, берестяні грамоти, архітектура і живопис своєрідною псковської школи.
З 1510 Псков - важливий військово-оборонний пункт у складі Російської централізованої держави. Під час Лівонської війни місто в 1581-1582 р. витримав тривалу облогу польсько-литовських військ Стефана Баторія. Перша половина XVII століття пройшла в Пскові під знаком народних хвилювань; до кінця століття економічна могутність міста стало падати. Під час Північної війни місто знову стає важливим оборонним пунктом, з якого і почався похід російської армії під проводом Петра I до Прибалтики.
З утворенням Петербурга і розширенням кордонів Росії в Пскові знову почався економічний занепад.
У 1708 році місто було включене до складу Інгерманландська, в 1727 році - Новгородської губернії. У 1777 році став центром Псковського намісництва, потім - однойменної губернії. Протягом XIX століття він представляв собою провінційне місто з невеликими промисловими підприємствами. Під час I Світової війни тут розміщувався штаб Північного фронту.
У роки Великої Вітчизняної Війни місто було окуповане і сильно зруйнований фашистами. Звільнений у 1944 році, тоді ж став центром області. Повоєнні роки пішли на відновлення промисловості, відновлення історико-культурної спадщини продовжується і в наші дні.
Завдяки своїм древнім пам'ятників Псков є популярним об'єктом екскурсій. Історико-художній і архітектурний музей-заповідник, заснований ще в 1876 році, включає: Кремль XII-XV століть з Троїцьким Собором 1682-1699 рр.., Довмонтов місто (1266 р.), Середній і окольний міста і Запсковє, собори Мірожского (до 1156), Іванівського та Стеногорского монастирів, численні церкви, колекції ікон псковської іконописної школи XV-XVII ст., російського живопису, рукописів, книг ...
У місті збереглося понад трьохсот пам'яток архітектури XII - початку XX століть. Тут стоять більше тридцяти храмів, зведених у XIV-XVII століттях. Перлиною російської культури є Спасо-Преображенський собор Мірожского монастиря, побудований в XII столітті і тоді ж розписаний візантійськими майстрами. В даний час це найповніша ансамбль фрескового живопису до монгольського періоду Русі. У XVII столітті Псков, як жоден інший місто, пережив сплеск кам'яного цивільного будівництва, значне число пам'яток якого дійшло до наших днів. В одному з таких комплексів будинків, побудованих найбагатшим псковських купцем Сергієм Поганкіним, нині розміщується Псковський державний музей, де зберігається найбільша колекція псковської іконопису, що має світове значення. У п'ятдесяти кілометрах від Пскова знаходиться Псково-Печерський чоловічий монастир.
Стародавні новгородці славилися як митецькі теслі і навіть на бій ходили з сокирами. Спочатку будівлі Новгорода були суцільно дерев'яними - фортеця, житлові і господарські будівлі, церкви, мостові і водовідвідні труби були зрубані з колод.
Все місто ділився на п'ять кінці-районів: Словенський, Плотницький, Людин (Гончарська), Неревський і Загородскій. Планування міста йшла від центру - Дитинця. Вулиці променями розходилися від нього, а паралельні Волхову вулиці називалися «Пробоїна». Всі вони, по суті, були самоврядними громадами всередині решт і одночасно окремими церковними парафіями. Тому на кожній вулиці було по церкві, а часто і не по одній. Замовниками будівництва виступали як князі та бояри, так і купці, і пересічні жителі.
Усередині міста та в його околицях процвітали десятки монастирів, в які йшли в старості багато новгородці. За свою багатовікову історію Новгород неодноразово перебудовувався, перепланували вулиці, змінювалася забудова. На зміну дерев'яним будівлям прийшли кам'яні, першим з яких став собор Святої Софії - Премудрості Божої. На жаль, далеко не всі з пам'ятників середньовічної архітектури дожили до наших днів. Місто сильно постраждав і при Івані Грозному, і від окупації шведами, і особливо у Велику Вітчизняну війну.
З 200 з гаком церков у межах міста збереглися лише 38, хоча в порівнянні з іншими російськими містами і це немало. Деякі з них діють, інші відкриті для відвідування як музейні об'єкти. Церкви і монастирі (у тому числі діючі Юр'єв, Ніколо-Вяжіщскій та Варлаама-Хутинського) це головні визначні пам'ятки Великого Новгорода. Крім них, працюють історичний музей, музей образотворчих мистецтв і чудовий музей дерев'яного зодчества російської під відкритим небом «Вітославліци».
У місті відкриті постійні і тимчасові виставки живопису, прикладного мистецтва і різних ремесел. У 1992 році архітектурні пам'ятники Великого Новгорода були включені до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО.
Якщо у Пскові й Новгороді Великому представлено російське зодчество, то в Калінінграді колишньому Кенігсберзі представлено зодчество європейське.
Головним рекреаційним багатством району серед природних цінностей є заповідники і національні парки.
Полістовскій заповідник розташований в східній частині Псковській області. Знаходиться в межах південно-тайгового болотного комплексу Полістової-Ловатской системи сфагнових верхових боліт, однієї з найбільших в Європі. У природному відношенні схожий з заповідником «Рдейскій» (Новгородська область) і зберігає разом з ним єдиний болотний масив. Територія заповідника у складі Полістової-Ловатской болотної системи включена до переліку боліт міжнародного значення.
На території заповідника розташовані Полістовського історико-культурні об'єкти.
Себежський національний парк (створений в 1996 р, площа - 50,2 тис. га) охоплює район Себежского поозер'я на вододілі басейнів річок Західна Двіна і Велика. Представлені озерно-горбисті ландшафти моренні у крайовій зоні Валдайського заледеніння.
Велика кількість озер, з'єднаних річками і протоками - Себеж, Орано, Осино, Нечеріца, Глибоке, Свібло, Біле і ін
Рослинний покрив представлений южнотаежнимі хвойними лісами з участю широколистяних порід, на пісках розвинені сосняки, в поглибленнях рельєфу - дрібноконтурні низинні болота.
У флорі відзначено 700 видів судинних рослин.
Національний парк створений для збереження особливо цінних природних комплексів зони змішаних лісів Руської рівнини.
У Новгородській області існує унікальний Валдайський національний парк, в якому зустрічаються рідкісні зразки флори і фауни, занесені до Червоної книги.
На території Псковської області функціонує Державний меморіальний історико-літературний і природно-ландшафтний музей-заповідник А. С. Пушкіна «Михайлівське» загальною площею 9713 га. Пушкінський заповідник є зберігачем унікального культурного ландшафту, сформованого протягом декількох століть в результаті праці багатьох поколінь російських людей, що заселяли і відстоювали західне порубіжжя Руської землі.
Музей-заповідник має в своєму розпорядженні територіями, придатними для рекреації, туризму, а також об'єктами показу (музеї, парки, ландшафтні комплекси, експозиційні простору). Найбільш зберігся пам'ятник Пушкінського музею-заповідника - меморіальні історичні ландшафти, дивовижна природа - джерело пушкінського натхнення.
Державний історико-архітектурний та природно-ландшафтний музей-заповідник «Ізборськ» заснований Постановою Уряду РФ від 16.01.96 р. № 43 з метою збереження пам'яток історії, культури та природи, а також раціонального використання наукового, культурного, естетичного та природного потенціалу території Ізборську -Мальської долини у Псковській області. Загальна площа музею-заповідника 7734 га. Тут збереглося унікальне поєднання пам'яток давньоруської фортифікації, архітектури і природних об'єктів (оголення девонських порід, яри, карстові та зсувні форми рельєфу, озера, водоспади, болота).
Територія, яку займає музей-заповідник, має давню освоєність, так як є районом найдавнішої землеробської культури на Північно-Заході Руської рівнини. Велика частина її зайнята ріллею, луками, сіножатями, північ - сосновими лишайниковими борами. Тут росте 72 види охороняються у області видів рослин, у тому числі 6 видів, занесених до Червоної книги Росії. Особливістю району є також велика кількість озер.
За своїм рекреаційним якостям, таким як ступінь контрастності, насиченість території крайовими ефектами, внутрішньому і зовнішньому пейзажному різноманітності, ступеня екзотичності, доступності, рекреаційна система району може бути віднесена до вищої категорії.
4 ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА ТУРИЗМУ І домінуючих напрямків
У Північно-західному рекреаційному районі центру РФ представлені наступні види туризму:
• пізнавальний туризм - огляд визначних пам'яток Пскова, Новгорода; популярністю також користуються пушкінські місця (Пушкінський заповідник);
• діловий (конгресовий) туризм - круглі столи, конгреси, симпозіуми та ділові зустрічі проводяться, як у Пскові, Новгороді (завдяки визначним пам'яткам), так і в Калінінграді (завдяки унікальному географічному положенню; з метою ділового туризму використовуються також пансіонати і будинки відпочинку розглянутого району ;
• відпочинок і оздоровчий туризм - в основному має місце в численних національних парках і заповідниках;
• спортивний туризм - представлений спортивної полюванням і спортивним рибальством в озерах розглянутої рекреаційної зони;
• автомобільний туризм - вся територія району.
5 ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РЕКРЕАЦІЙНОГО ОСВОЄННЯ ЗОНИ
Туризм в Північно-західній рекреаційній зоні центру РФ є перспективною пріоритетною галуззю. При цьому її рекреаційний потенціал використовується недостатньо. Оскільки в розглянутому районі існують як культурно-історичні пам'ятки, так і унікальний природний комплекс, то одним із шляхів розвитку рекреаційного потенціалу є створення багатофункціональних рекреаційних зон.
ВИСНОВКИ
Північно-західний рекреаційний район центру РФ включає в себе Калінінградську, Псковську і Новгородську область, пов'язані з Північно-Західним федеральним округом. З точки зору культурних пам'яток найбільш цікаві Псков, Великий Новгород, а також пушкінські місця.
Територія району багата заповідниками та національними парками. Найбільш відомі Валдайський національний парк (Новгородська область), Себежський національний парк (Псковська область), національний парк «Курська коса» (Калінінградська область).
У розглянутий район приїжджають і російські й іноземні туристи. У районі розвинені такі види туризму як пізнавальний, діловий, оздоровчий, автомобільний і спортивний.
Для розвитку туризму в регіоні необхідно створення в ньому багатофункціональних рекреаційних зон.
ЛІТЕРАТУРА
1. Калмиків Н.П.., Шабунова В.В. Географія туризму в Росії та СНД. Улан Уде: Вид-во Бурятського ун-ту, 2003.
2. Лікування та відпочинок на курортах світу і Росії. М.: Культурні традиції, 1997.
3. Романов А.А., Саакянц Р.Г. Географія туризму. М.: Радянський спорт, 2002.
4. Сенін В.Є. Організація міжнародного туризму. М.: Фінанси і статистика, 1999.
|
