Реферат: Методи підвищення ефективності виробництва і використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького

Гноєвий Ігор Вікторович

УДК 636.2.084.085

Методи підвищення ефективності виробництва і використання кормів за цілорічно однотипної годівлі

високопродуктивних корів

06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

Львів – 2008

Робота виконана у Харківській державній зооветеринарній академії Міністерства аграрної політики України та Інституті тваринництва УААН.

Науковий консультант : ТРІШИН Олексій Костянтинович, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН, заслужений працівник сільського господарства України, директор дослідного господарства ІТ УААН ,,Кутузівка”, завідувач кафедри технологічного проектування, механізації та технічного сервісу Харківської державної зооветеринарної академії.

Офіційні опоненти: САВЧЕНКО Юрій Іванович, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН, директор Інституту сільського господарства Полісся УААН;

ПІВТОРАК Ярослав Іванович, доктор сільськогосподарських наук, професор, професор кафедри годівлі і технології кормів Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького;

ДЯЧЕНКО Леонід Сидорович, доктор сільськогосподарських наук, професор, професор кафедри технології переробки продукції тваринництва і виробництва комбікормів Білоцерківського державного аграрного університету.

Захист дисертації відбудеться 20.03.2008 р. о_11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.02 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат дисертації розісланий 14.02.2008 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. СЛОБОДА

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В 90-ті роки в умовах реформування сільськогосподарського виробництва, переходу до ринкових відносин на селі тваринництво України зазнало тяжких втрат, що створило продовольчу небезпеку у державі. У той же час молочне скотарство в економічно розвинутих країнах зробило значний крок вперед як щодо підвищення продуктивності корів, так і економічних показників виробництва молока. Це стало можливим тому, що у цих країнах ще наприкінці ХХ століття було завершено перехід на нові економічно обґрунтовані системи виробництва кормів і оцінки їх за енергетичним показником та за вмістом найбільш важливих поживних речовин. Суть таких систем полягає у тому, що розроблено і впроваджено у виробництво концепцію пріоритетних кормових культур і способів заготівлі з них кормів. Пріоритетні кормові культури – це ті, що більш за усе підходять до певних природно-кліматичних умов країн чи окремих регіонів, зумовлюючи високий вихід продукції з одиниці загальної площі при найменших витратах енергоресурсів, коштів, людської праці з розрахунку на одиницю продукції. Виготовлені з них корми забезпечують у тваринництві найбільший вихід продукції з розрахунку на 1 га посіву. Завдяки повному забезпеченню біологічно повноцінними і економічно вигідними кормами, досягненню гармонії між нормованою годівлею та природними фізіологічними особливостями лактації корів там було створено передумови для досягнення прогресу у молочному скотарстві.

Результати вітчизняних фундаментальних досліджень з питань годівлі сільськогосподарських тварин свідчать, що суттєво змінити стан справ у сучасному молочному скотарстві найбільш реально можна шляхом нарощування чисельності високопродуктивних корів, рівня їх продуктивності та економічних показників виробництва молока. Зокрема, роботами Г.О. Богданова, 1976; С.З. Гжицького, 1976; В.В. Цюпка, 1974; Ф.Ю. Палфія, 1986; В.В. Снітинського, 1998; Г.І. Калачнюка, 1983; В.Г. Яновича і Л.І. Сологуба, 2000; Я.І. Півторака, 2003; С.О. Вовка, 2005; Р.С.Федорука, 2005 розкрито фізіолого-біохімічні і адаптивні механізми нарощування надоїв молока у високопродуктивних корів. У роботах В.О. Головка, 2005; Л.С. Дяченка, 1986; І.І. Ібатулліна, 1993; В.М. Кандиби, 1998; Ю.І. Савченка, 1986; А.І. Свєженцова, 1999; О.К. Трішина, 1997 обґрунтована необхідність комплексного підходу до вирішення проблеми підвищення продуктивності високопродуктивних корів. При цьому суттєвий прогрес може бути лише за умови достатнього і сталого забезпечення високоякісними кормами [В.Я. Максаков, 1991; А.О. Бабич, 1999; П.З. Столярчук, 2003; В.О. Головко, 2005; В.М. Кандиба, 2005; М.Ф. Кулик, 2003; В.Ф. Петриченко, 2003] та раціонального їх використання за умови цілорічно однотипної годівлі повнораціонними кормовими сумішками [Г.О. Богданов, 1998; Й.А. Даниленко, 1979; А.О. Омельяненко, 1996; Ф.Ю. Палфій, 1974; А.Т. Цвігун, 1997; О.К. Трішин, 1999; В.М. Кандиба, 2005; BruggerM.F., 1983; HarrisonJ.N., 1989; SorianoF.D., 2001]. Проте, комплексних і системних досліджень щодо кормозабезпечення і цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів з урахуванням сучасних адаптивних і трофічних зв’язків у системі ,,грунт-рослина- тварина” у літературі нами не відзначено. Цим зумовлена науково-практична актуальність досліджень, спрямованих на вдосконалення системи виробництва і використання кормів стосовно цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів у зоні Лісостепу України, вивчення наукових і практичних аспектів інтенсифікації виробництва молока за умови ефективного використання земельних ресурсів, енергозбереження і охорони навколишнього середовища, нарощування рівня продуктивності високопродуктивних корів і підвищення якості їх молока та коефіцієнту продуктивного використання корму, економічних показників виробництва молока. Отримані результати можуть бути теоретичною основою для прийняття нових зоотехнічних і технологічних рішень, мати практичне значення у подальшому розвитку молочного скотарства в Україні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась в 1996-2007 роках у межах основної тематики відділу Технології виробництва, заготівлі і використання кормів (з 2000 року лабораторія Виробництва кормів) Інституту тваринництва УААН, що розроблялася за наступними темами, які були складовими ДНТП “Годівля сільськогосподарських тварин”: з 1996 по 2000 роки входили у тему № 0196U011384 “Розробка системи годівлі високопродуктивних сільськогосподарських тварин різних видів та рецептури, технології і організації виробництва комбікормів та кормових добавок”; з 2001 по 2005 роки були складовими теми № 0101U003309 “Удосконалити норми та схеми годівлі сільськогосподарських тварин. Удосконалити систему виробництва і заготівлі кормів із застосуванням нових високоврожайних культур в умовах обмеженого матеріально-технічного постачання”; з 2006 року виконується тема у межах основної тематики кафедр Технології тваринництва ім. академіка М.Д. Потьомкіна та Технології кормів і годівлі тварин Харківської державної зооветеринарної академії № 0105V003766 “Удосконалення методів селекційної роботи та технологічних способів у тваринництві”.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – збільшення виробництва молока у зоні Лісостепу України у нових соціально-економічних умовах роботи АПВ шляхом удосконалення системи кормозабезпечення господарств і підвищення ефективності використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів з урахуванням сучасних трофічних зв’язків у системі “грунт – рослина – тварина”. При цьому вирішували такі задачі:

1. Вдосконалити систему виробництва кормів стосовно цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів у зоні Лісостепу України за умови енергозбереження і охорони навколишнього середовища: провести техніко-економічну оцінку виробництва і використання основних видів зерна; вдосконалити технологічні засоби виробництва і використання кормів з багаторічних трав; визначити резерви збільшення виробництва та підвищення якості кормів шляхом застосування ряду нетрадиційних кормових культур; розробити ефективні злако-бобові сумішки з ярих і озимих зернофуражних культур на зерносінаж і силос з підвищеним вмістом сухої речовини, а також з ріпакових; підвищити протеїнову і біологічну цінність найбільш поширеного корму – кукурудзяного силосу.

2. Вдосконалити систему використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів: розробити концепцію пріоритетних кормів стосовно кормової бази для високопродуктивних корів за цілорічно однотипної їх годівлі; розробити стратегію годівлі високопродуктивних корів в умовах молочного комплексу з безприв’язним їх утриманням; науково обґрунтувати якість кормових сумішок у відповідності з фізіологічними потребами, рівнем продуктивності високопродуктивних корів; розробити рецепти повнораціонних кормових сумішок для високопродуктивних корів на основі пріоритетних кормів у зв’язку з рівнем їх продуктивності, сезонами року і трофічними зв’язками у системі “грунт – рослина – тварина”; вдосконалити технологію виробництва і згодовування кормових сумішок високопродуктивним коровам; визначити продуктивність і якість молока корів у зв’язку з згодовуванням їм вдосконалених кормових сумішок.

3. Визначити економічну ефективність застосування вдосконаленої системи кормозабезпечення і цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів у виробничих умовах.

Об’єкт досліджень: дійні корови, нетелі і ремонтні телиці, корми різних видів, технології виробництва кормів, кормові сумішки, технології їх виробництва, комбікорми, система сталого виробництва кормів, цілорічно однотипна годівля високопродуктивних корів.

Предмет досліджень: продуктивні, енергетичні, якісні показники виробництва кормів, фізіолого-біохімічні, продуктивні та економічні показники виробництва молока у зв’язку з якістю кормів та системами їх виробництва і використання в умовах промислового комплексу з виробництва молока.

Методи досліджень : зоотехнічні, фізіологічні, біохімічні, економічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено системні дослідження щодо підвищення ефективності використання земельних ресурсів у зоні Лісостепу України стосовно виробництва високоякісних кормів для високопродуктивних корів за цілорічно однотипної їх годівлі. На основі вивчення показників врожайності основних зернофуражних, силосних культур, багаторічних трав, ряду високоврожайних нетрадиційних кормових культур (амарант, трава Колумба, козлятник східний, тощо), злако-бобових сумішок ярих і озимих зернофуражних культур, виходу у них поживних речовин з одиниці земельної площі, енергетичної оцінки виробництва кормових одиниць, обмінної енергії та за їх продуктивною дією у раціонах годівлі молочної худоби (корови, нетелі, ремонтні телиці) визначено пріоритетні кормові культури, злако-бобові сумішки і корми з них стосовно кормової бази для високопродуктивних корів.

Вперше з метою створення сталої кормової бази для високопродуктивних корів за цілорічно однотипної їх годівлі обґрунтовано і апробовано у виробничих умовах молочного комплексу систему заготівлі кормів: зерносінажу, силосу з підвищеним вмістом сухої речовини з злако-бобових сумішок озимих, ярих зернофуражних культур, сінажу, сіна з багаторічних трав, кукурудзяно-соєвого силосу у поєднанні з виробництвом зерна з пріоритетних зернових культур – ячменю, кукурудзи. Це стало можливим після визначення фактичних коефіцієнтів перетравності поживних речовин основних видів зерна, злако-бобових сумішок, удосконалення технології заготівлі з них силосу, кукурудзяно-соєвого силосу у фазу повного наливу зерна сої та їх відпрацьовування у виробничих умовах.

Вперше з’ясовано стимулюючий вплив флавоноїдів кукурудзяно-соєвого силосу на жирномолочність корів та їх відтворювальну функцію.

Вперше розроблено рецепти повнораціонних кормових сумішок для високопродуктивних корів на основі кормів, пріоритетних для зони Лісостепу України, на зимовий і літній періоди, обґрунтовано доцільність часткового введення зелених кормів у кормосумішки за літнього утримання корів, експериментально обґрунтовано ступінь подрібнення об’ємистих компонентів повнораціонних сумішок для корів.

Вперше розроблено рецепти комбікормів для корів за різного рівня їх молочної продуктивності стосовно визначеного для них складу кормових сумішок, що дало змогу проводити годівлю високопродуктивних тварин у відповідності з сучасним трофічним зв’язком у системі “грунт – рослина – тварина”.

Удосконалено і експериментально обґрунтовано спосіб згодовування кормових сумішок дійним високопродуктивним коровам за безприв’язного їх утримання з застосуванням напівзакритих кормових столів і годівлі на вигульних майданчиках.

Вперше отримано експериментальні дані щодо економічної ефективності розробленої системи кормозабезпечення і системи цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів на поголів’ї більш, ніж 1000 корів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено, апробовано і рекомендовано виробництву цілісну систему кормозабезпечення і цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів в умовах Лісостепу України, яка у складних умовах реформування виробничих і соціальних умов господарювання, переходу до ринкових відносин в агропромисловому виробництві забезпечує стале нарощування їх продуктивності, підвищення якості молока, одержання біологічно чистої тваринницької продукції за економії енергоресурсів. Не дивлячись на значну дисгармонію цін на товари промислового і сільськогосподарського виробництва, рекомендована система виробництва кормів і годівлі високопродуктивних корів забезпечила рентабельність виробництва молока на рівні 38-78 %, поступальний розвиток молочного комплексу на інноваційній основі: збільшення поголів’я корів за 1999-2006 роки на 146 голів або 16,2 %, підвищення продуктивності корів за цей період – на 2180 кг або 59,7 %. Вона зумовила цілеспрямоване впровадження досягнень сільськогосподарської науки і нових технологій у виробництво, перетворення науки у безпосередню виробничу силу. Запропонована система сталого виробництва і ефективного використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів схвалена НТР Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області (протокол №4 від 5.08.07) і НТР Міністерства аграрної політики України (протокол №6 від 20.12.07) і рекомендована ними для широкого впровадження у виробництво.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана дисертантом самостійно. Автор особисто обґрунтував наукову концепцію дисертаційної роботи, сформулював мету і визначив основні етапи досліджень, здійснив аналіз літератури за темою дисертації і провів наукові дослідження з допомогою співробітників лабораторії виробництва кормів ІТ УААН (польові досліди, фізіологічні досліди на тваринах, заготівля кормів у лабораторних і виробничих умовах). Автором особисто визначено науковий напрям досліджень, методично організовано і проведено наукові досліди, виробничі перевірки та впровадження отриманих результатів у виробництво. Аналіз та інтерпретацію одержаних результатів, формування висновків і пропозицій виробництву проведено за допомогою наукового консультанта, доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка УААН Трішина О.К. З спільних з співавторами наукових досліджень і публікацій дисертантом використано, за їх згодою, лише ті результати досліджень, що виконані автором особисто. Особистий внесок у наукові праці, опубліковані у співавторстві, визначений у списку друкованих праць.

Апробація результатів досліджень. Основні результати досліджень автора щорічно доповідались на вченій Раді Інституту тваринництва УААН (2000-2005 рр.), вченій Раді зооінженерного факультету Харківської державної зооветеринарної академії (2006-2007 рр.) та на міжнародних науково-практичних конференціях: “Корми і кормовий білок” (Вінниця, 2003, 2004, 2005, 2006 рр.); “Науково-практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів” (Львів, 2003); “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2004, 2005, 2006, 2007); “Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики” (Львів, 2005); “Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва” (Львів, 2007); “Біологічні основи продуктивності та здоров’я тварин” (Львів, 2005, 2006, 2007); “Пріоритетні технології механізації виробничих процесів у тваринництві” (Харків, 2005); “Досягнення та перспективи фармацевтичної галузі України” (Харків, 2005, 2006); “Внесок молодих вчених у науково-технічний прогрес галузі тваринництва” (Харків, 2005); “Тваринництво ХХІ сторіччя: новітні технології, досягнення і перспективи” (Харків, 2006); “Сучасні проблеми виробництва та переробки молока” (Харків, 2003); “Стан і перспективи розвитку біотехнології відтворення тварин” (Харків, 2005), “Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва у Карпатському регіоні” (Чернівці, 2007), а також у Російській Федерації: “Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути её решения” (Белгород, 2006) та Республіки Білорусь “Актуальные проблемы интенсивного развития животноводства” (Горки, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 68 наукових праць, з них монографія – 1, книга – 1, складові частини книги – 2, практичні посібники – 2, рекомендації виробництву – 3, наукові статті – 59, з них у фахових виданнях ВАК – 41, у збірниках наукових праць – 11, у тезах доповідей – 7.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 352 сторінках комп’ютерного тексту (власне текст займає 273 сторінок), містить наступні складові: вступ, огляд літератури, загальна методика і основні методи досліджень, результати досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, список використаних джерел (462, з яких 148 латинським шрифтом). Робота ілюстрована 127 таблицями, 27 рисунками і 34 додатками, в яких розміщені 6 таблиць, які не ввійшли у текст дисертації, 2 витяга з протоколів засідань НТР Мінагрополітики України і НТР Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області, 26 актів виробничої перевірки результатів наукових досліджень та їх впровадження у виробництво.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В умовах Лісостепу України проведено техніко-економічну оцінку застосування основних зернофуражних, силосних культур та багаторічних трав, технологій виробництва з них кормів, визначення коефіцієнтів перетравності поживних речовин ряду кормів і сумішок, їх продуктивну дію у складі кормових сумішок для корів і ремонтних телиць, у результаті чого визначені пріоритетні корми з точки зору ефективного використання земельних ресурсів, економії енергії і охорони навколишнього середовища, нарощування об’єму виробництва молока. Розроблено систему сталого виробництва кормів для високопродуктивних корів за цілорічно однотипно їх годівлі, концепцію годівлі високопродуктивних корів за фазами лактації з використанням кормових сумішок і комбікормів, складених на основі пріоритетних кормів з врахуванням існуючих трофічних зв’язків у системі ,,грунт-рослина-тварина”. Удосконалено ряд технологічних чинників годівлі високопродуктивних корів. Все це забезпечило нарощування рівня молочної продуктивності корів, покращення якості молока та їх відтворювальної функції.

МЕТОДИКА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота виконувалась з 1996 по 2007 рік і основана на агрономічних, зоотехнічних, фізіологічних, біохімічних, економічних і статистичних методах досліджень.

Дослідження з виробництва кормів проводились у відповідності з методиками проведення дослідів по кормовиробництву [Бабич А.О., 1994, Доспехов Б.А., 1979], зокрема щодо техніко-економічної оцінки виробництва кормів досліджувались: врожайність з урахуванням витрат паливно-мастильних матеріалів, людської праці, добрив, гербіцидів, насіння, тощо. Вони виконувалися у відповідності з існуючими рекомендаціями [Типовая методика комплексной энергетической оценки технологий кормопроизводства, 1985].

Агротехніка вирощування кормових культур була загальноприйнятою для зони Лісостепу України. Машини і знаряддя для посіву і збирання врожаю були ті, що звичайно використовувались у виробництві. При цьому у схему дослідів включались районовані сорти кормових культур: озима пшениця – Харківська 74 і 48; озиме тритикале – Ад 52 і Ад 44; яра пшениця – Харківська 2; ячмінь – Чорноморець, Одеський 82; овес – Мирний; горох – зелено-зерновий Інтенсивний; соя – Харківська 56, 66, Подільська 1, Романтика, Скеля та ін.; кукурудза – Дніпровський 310, 320, Харківський 311; люцерна синьо-гібридна сорту Сінська; козлятник східний – Кавказький бранець; суданська трава – Донецька 5; трава Колумба – Зарянка; сорго-суданковий гібрид Соковитостебловий 3 та Ювілей 50; амарант – Харківський 1, Атлант; озима вика – Полтавська 25; яра вика – Білоцерківська 222; озимий ріпак – Київський 18; ярий ріпак – Оксамит.

Ґрунти дослідних ділянок – типові, середньогумусні, глибоковскіпаючі, важкосуглинкові чорноземи на лесі.

У сорока сантиметровій товщі цих ґрунтів містилось: гумусу – 4,7-5,6%; калію – 9,4-13,5 мг на 100 г, азоту нітратного – 0,85-1,18, азоту амонійного – 0,93-1,58, легкорухомих форм фосфору – 6,9-11,0 мг на 100 г. Вміст мікроелементів та важких металів складав (мг/кг абсолютно-сухої речовини): кадмію – 0,2-1,8 (при ГДР-3,0), свинцю – 7,0-18,0 (20); міді – 7,5-9,0 (40); цинку – 7,5-17,0 (100); хрому – 6,0-13,0 (75); нікелю – 11,0-15,0 (100), рН сольове – 5,4-6,66.

Площа ділянок у наукових дослідах – загальна 65 м² , залікова – 50 м² . Площа ділянок у виробничих дослідах – 7-8 га. Повторність у наукових дослідах триразова, у виробничих – одноразова.

Відбір середніх проб зеленої маси і кормів з неї здійснювали у відповідності з загальноприйнятими методиками [Оценка качества кормов, органов, тканей, яиц и мяса птицы // Методическое руководство для зоотехнических лабораторий (под общ. ред. акад. РАСХН В.Н. Фесюнина и д. б. н., проф. А.Н. Тищенкова, 1998)].

Визначення хімічного складу кормів та ряду біологічних об’єктів проводили у лабораторії Якості кормів та продукції тваринного походження ІТ УААН, лабораторії Комбікормів і преміксів, лабораторії Підвищення поживності кормів Інституту кормів УААН та лабораторіях кафедри Фармакогнозії та Хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету за загально прийнятими сучасними методиками, що застосовуються у цих лабораторіях.

При вивченні перетравності поживних речовин окремих кормів у складі раціону (досліди 1-6) дослідження проводили за диференційованою схемою, яка складалася з двох дослідів [А.И. Овсянников, 1976]. У першому досліді визначали перетравність поживних речовин основного раціону, в якому корм, що досліджувався, займав 10% за сухою речовиною. У другому досліді визначали перетравність поживних речовин раціону, в якому містилося 40% корму, що досліджувався. При цьому збільшення кількості досліджуваного корму проходило за рахунок зменшення такої ж кількості сухої речовини інших кормів основного раціону.

Між першим і другим дослідами, кожний з яких розподілявся на підготовчий і головний періоди, був триденний перехідний період, протягом якого обліковувалось поїдання кормів, що входили до складу раціону тварин у другому досліді.

Кожного ранку проводили також облік виділення тваринами калу, сечі індивідуально.

Рідину рубця тварин брали вранці до їх годівлі, а потім через 2 і 4 години після годівлі.

Для досліду підбирали у кожну групу не менше 4 тварин з урахуванням породи, породності, віку, живої маси, інтенсивності росту і загального стану їх здоров’я. Використовували корми з відомим хімічним складом. Зібрані протягом досліду середні добові зразки калу і сечі аналізували у лабораторії Якості кормів та продукції тваринного походження ІТ УААН. У підготовчий період тварин привчали до поїдання раціону чи корму, що досліджувалися. Його тривалість була 10-15 діб. Протягом облікового періоду, який тривав 8 діб, збирали кал і сечу тварин. Облік з’їдених кормів здійснювали щоденно протягом усього досліду.

Схема таких дослідів наводиться у таблиці 1.

Таблиця 1

Схема обмінних (диференційованих) дослідів на ремонтних телицях , n = 4

Визначили фактичні коефіцієнти перетравності дерті зерна (ячмінь, овес, тритикале, соя, горох, озима пшениця, жито, кукурудза), силосу (з зів’яленої до 66% вологості вегетативної маси сої повного наливу зерна, трави Колумба молочної і молочно-воскової стиглості зерна), зерносінажу з озимої пшениці, озимого жита, тритикале і сумішей жита і вики, пшениці і вики, тритикале і вики.

Годівлю тварин, що знаходилися на фізіологічних дослідах, проводили за існуючими нормами [Калашников А.П., Клейменов Н.И., Баканов В.Н. и др. Нормы и рационы кормления с-х животных, 1986]. Згодовування кормів було чисто індивідуальним з обов’язковим зважуванням кормів перед роздаванням їх тваринам. Основний раціон згодовувався за дві даванки (вранці та ввечері). Залишки кормів (якщо вони були) визначались раз за добу (вранці) по кожній тварині.

Науково-господарські досліди на ремонтних телицях (досліди 7-11) і дійних повновікових коровах (досліди 12-19) також проводили у відповідності з існуючими методичними вимогами [А.И. Овсянников, 1976]. При формуванні груп корів враховували: породу, кількість лактацій, фізіологічний стан, живу масу, продуктивність за 305 діб останньої лактації, надій молока за зрівняльний період.

Схема таких дослідів наводиться у таблиці 2.

Таблиця 2

Схема науково-господарських дослідів

У науково-господарських дослідах у кожну групу включали по 10 тварин, за винятком дослідів 13, 17 і 19, в яких використовували по 8 корів-аналогів.

У більшості науково-господарських дослідів схемою годівлі тварин 1 групи (контрольної) передбачалось використання кормових сумішок з кукурудзяним силосом. При цьому тваринам дослідних груп у кормову сумішку замість кукурудзяного силосу включали силос з трави Колумба молочної стиглості (дослід 7), силос з трави Колумба молочно-воскової стиглості (дослід 8), силос з суміші ячменю, вівса, гороху та вики за різної їх кількості (досліди 9, 12, 13), силос з суміші кукурудзи і сої за різної кількості останньої (досліди 10, 14, 15, 16), силос з суміші ріпаку 85% і соняшнику 15% (дослід 17). У досліді 11 вивчалась ефективність згодовування ремонтним телицям суміші зерна кукурудзи і сої, консервованої в анаеробних умовах за підвищеної вологості, на фоні згодовування дерті з суміші сухого зерна кукурудзи і прожареної сої. Вивчалась також ефективність згодовування коровам кормових сумішок за різного ступеня подрібнення об’ємистих кормів (дослід 18) і ефективність кормових добавок для корів на основі соняшникового і соєвого шротів (дослід 19).

Тварини всіх груп у зрівняльний період утримувались в однакових умовах з використанням основного раціону. У дослідний період тварин контрольної групи залишали на основному раціоні, а у раціони дослідних груп вводили фактор (корм), що вивчався.

У ході виконання досліджень було проведено 19 дослідів на тваринах, у тому числі 6 фізіологічних і 13 науково-господарських на високопродуктивних дійних коровах і ремонтних телицях.

Загальна схема всіх досліджень показана на рис. 1.

Результати дослідів обробляли біометрично з використанням комп’ютерних програм. При цьому визначали такі показники: середню арифметичну – “М”, помилку середньої арифметичної – ± “m”, коефіцієнт мінливості – “Сv”, вірогідність різниці – “td” та значущість різниці – “р” за Н.А. Плохінським, 1970.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Техніко-економічна, зоотехнічна і біологічна оцінка кормових культур, їх сумішок і технологій заготівлі кормів

Техніко-економічна оцінка зернофуражних культур. В годівлі високопродуктивних корів ключовими є такі фактори, як повне забезпечення високоякісними, біологічно чистими кормами за високого вмісту у них обмінної енергії, протеїну певної фізико-хімічної структури та інших показників, що забезпечують високий коефіцієнт продуктивного використання кормів, тому основою вирішення проблеми слугували результати наукових досліджень щодо ефективності використання земельних ресурсів, виходу зелених і консервованих кормів, обмінної енергії, перетравного протеїну з одиниці земельної площі, енергоємності їх виробництва, якісних характеристик стосовно високопродуктивних корів, продуктивної дії і екологічної чистоти кормів. Для цього, перш за усе, визначили рівень перетравності їх поживних речовин жуйними тваринами (табл. 3).

Таблиця 3

Коефіцієнти перетравності поживних речовин зерна різних видів, агрофон ( NPK )₄₅ , %

Дані таблиці 3 свідчать, що окремі поживні речовини зерна різних видів мали високу ступінь перетравності і, у певній мірі, відрізнялися від довідкових даних. Ці дані були використані при визначенні фактичної енергетичної і протеїнової цінності зерна (табл. 4).

За виходом кормових одиниць з 1 га посіву кукурудза мала перевагу над іншими зернофуражними культурами як на агрофоні без добрив, так і при застосуванні мінеральних і органічних добрив. Дещо меншу кількість кормових одиниць (у середньому на 3,2 ц/га) одержували при вирощуванні ячменю. Найменший вихід кормових одиниць з 1 га мали горох і соя. Проте, останні дві забезпечували найбільший вихід перетравного протеїну з одиниці земельної площі. При цьому беззаперечним лідером була соя, яка мала врожай перетравного протеїну більше, порівняно з кукурудзою, в 1,6, 1,7 і 1,4 раза при використанні, відповідно, агрофону без добрив, (NPK)₄₅ і гною 40 т/га.

Таблиця 4

Вихід продукції у зерні, ц/га

За виходом кормо-протеїнових одиниць (КПО) з одиниці земельної площі серед зернофуражних культур беззаперечну перевагу мав ячмінь на всіх агрофонах вирощування, що досліджувались, який за цим показником мав кращі результати, порівняно з найбільш врожайними зерновими культурами – кукурудзою, у середньому на 6,7%, озимою пшеницею – на 8,9%.

Енергоємність виробництва 1 ц к.од. на агрофоні без добрив у озимої пшениці була 0,22 ГДж, а у ячменю – 0,23; на агрофоні (NPK)₄₅ , відповідно, 0,30 і 0,31, а на агрофоні – гній 40 т/га – 0,85 і 0,74. Що стосується коефіцієнту енергетичної ефективності, то він був більшим у ячменю, порівняно з озимою пшеницею.

У цілому можна зробити висновок, що в умовах Лісостепу України пріоритетними зернофуражними культурами з точки зору ефективного використання земельних ресурсів, енергозбереження, забезпечення високопродуктивних корів обмінною енергією є кукурудза і ячмінь.

Визначення оптимальних однорічних злако-бобових сумішок на зерносінаж і силос. Сукупні затрати енергії на виробництво продукції були найменшими при вирощуванні озимих сумішок – 17,7-18,4 ГДж/га. Дещо більшими вони були у сумішок ярих культур – 19,2-19,9, а найбільшими – у кукурудзяно-соєвих сумішок – 24,6-25,5 ГДж/га, проте останні забезпечували найбільший вихід валової та обмінної енергії з 1 га – 190,8-202,6 та 93,4-95,0 ГДж/га, відповідно. З ярих злако-бобових сумішок вихід валової та обмінної енергії був найвищим у чотирикомпонентної сумішки – 185,0 та 91,8 ГДж/га. В озимих культур ці показники були найвищими у сумішки, яка складалась з озимого тритикале та озимої вики, відповідно, 177,5 та 89,9 ГДж/га (табл. 5).

Таблиця 5

Енергетична оцінка вирощування злако-бобових сумішок на силос

Енергетичний коефіцієнт та коефіцієнт енергетичної ефективності були найвищими в озимих сумішок (9,18-9,50) та (4,34-4,60), відповідно. Найнижчими вони були в одновидових посівах кукурудзи. Пояснюється це тим, що кукурудза була більш високоенергоємною культурою при вирощуванні, у порівнянні з озимими чи ярими зернофуражними культурами, а останні були більш енергозберігаючими культурами. Це також підтверджується показниками енергоємності виробництва як 1 ц кормових одиниць, так і 1 ц перетравного протеїну.

За хімічними показниками (кількість і співвідношення кислот, рН корму, вміст аміаку) кращими були ті зерносінажі, які були виготовлені у фазу воскової стиглості зерна. Особливо високої якості був зерносінаж з суміші озимого тритикале і озимої вики при подрібненні на частки 40-60 мм, в якому містилося лише 0,58% усіх кислот, де на молочну приходилося 62,1%, а масляна кислота була відсутньою.

Перетравність органічної речовини була найвищою у зерносінажі, заготовленому з тритикале – 75,8±1,13, проте перетравність протеїну кращою була у пшенично-виковому кормі – 77,1±0,83 (табл. 6). У цілому, всі інші поживні речовини мали достатньо високий рівень перетравності, що позитивно впливало на енергетичну ефективність виробництва цього виду корму. Було встановлено, що найбільший вихід к.од. з 1 га був у тритикале-виковому зерносінажі, порівняно з житньо-виковим вище на 9,4%, а пшенично-виковим – на 17,9%.

Таблиця 6

Фактичні коефіцієнти перетравності поживних речовин зерносінажів, агрофон ( NPK )₄₅ , %

З метою підвищення якості корму з ярих зернофуражних культур була застосована технологія заготівлі силосу з підвищеним вмістом сухої речовини шляхом часткового зів’ялювання скошеної маси у полі.

За даними таблиці 7 та враховуючи зростання енергозатрат на подрібнення корму по мірі збільшення у ньому вмісту сухої речовини, є підстави зробити висновок про те, що при силосуванні 4-компонентної суміші ярих зернофуражних культур кращі результати можна одержати за вологості силосної маси 58-65%.

За показниками КПО, енергозбереження, енергоємності виробництва, енергетичних коефіцієнтів пріоритетними кормовими культурами та сумішками при створенні сталої і ефективної кормової бази у молочному скотарстві були: серед озимих культур – сумішка з тритикале та вики, серед ярих культур – сумішка з ячменю, вівса, гороху та вики. Сумішка з кукурудзи і сої мала абсолютну перевагу над іншими культурами і сумішками, оскільки була найбільш врожайною за зеленою масою, виходом з 1 га кормових і кормо-протеїнових одиниць за помірних затрат сукупної енергії з розрахунку на одиницю цих речовин. Ця сумішка характеризувалася найвищими показниками виходу з 1 га валової, обмінної енергії за помірного енергетичного коефіцієнту, коефіцієнту енергетичної ефективності і прирощення валової енергії на одиниці земельної площі.

Таблиця 7

Характеристика консервованих кормів за кислотністю у зв’язку з вологістю вихідної сировини (ячмінь+овес+горох+вика)

Дослідження БАР. Сучасні сорти сої характеризуються різним вмістом ізофлавоноїдів і їх кількість залежить від фази вегетації рослин. Вміст ізофлавоноїдів у вегетативній масі сортів сої, що досліджувалися, у пізні фази розвитку рослин – початку та повного наливу зерна практично однаковий і більший, порівняно з фазою цвітіння, в 1,14 – 1,97 раза. Найбільший вміст ізофлавоноїдів міститься у вегетативній масі сої сорту Фея у фазу початку наливу зерна (рис. 2).

Встановлено, що у вегетативній масі сої сорту „Мрія” у період наливу зерна, а саме у цю фазу вегетації проводили скошування сої на силос, містилося більше 70 біологічно активних речовин фенольної природи, які представлені: флавонами (кемпферолом, кверцетином і їх 3-0-глікозидами); ізофлавонами (даідзеіном, геністеіном, формононетином і біоханіном і їх 7-0-глікозидами); оксикумаринами (скополетином, умбеліфероном, ескулетином); оксикоричними кислотами (хлорогеновою, неохлорогеновою, феруловою і n-кумаровою).

Напевно, з цими речовинами, у першу чергу з ізофлавонами, ототожнюється підвищення жирномолочності корів.

Заміна у складі кормових сумішок для високопродуктивних корів у період роздоювання кукурудзяного силосу на кукурудзяно-соєвий силос не приводила до зниження запліднення корів і отримання від них життєздатних телят. Навпаки, характер годівлі сприяв скороченню кількості осіменінь на 11,9%, сервіс-період у корів скоротився на 17,1 днів або 28,2%.

Техніко-економічна оцінка застосування ряду соргових культур. Енергетична оцінка вирощування соргових культур показала, що найбільший збір валової енергії одержано на посівах сорго-суданкового гібриду Ювілей 50 – 286,1 ГДж на варіанті без добрив та 338,1 ГДж – на удобрених ділянках. Хоч ця культура була найбільш енергоємною при вирощуванні, проте у зв’язку з високою врожайністю характеризувалася найвищими енергетичними коефіцієнтами, що мало велике практичне значення, переважаючи основну силосну культуру – кукурудзу за цим показником в 1,83 і 1,67 раза, а за коефіцієнтом енергетичної ефективності – в 1,69 і 1,66 раза (табл. 8).

Таблиця 8

Енергетична оцінка вирощування соргових культур і кукурудзи при збиранні їх у молочно-воскову стиглість зерна (середнє за 2002 – 2005 рр.)

Проте, високий вміст клітковини у фазу молочно-воскової стиглості (34% і більше на суху речовину) вимагає ретельного балансування раціонів високопродуктивних корів за вмістом цієї речовини та її якістю.

Обгрунтування технології заготівлі силосу з соргових культур . Вперше було застосовано силосування зеленої маси трави Колумба у виробничих умовах. Визначили якість силосу у зв’язку з фазами вегетації цієї культури. Провели 2 диференційованих досліди по визначенню перетравності поживних речовин силосу з трави Колумба, заготовленого у фазу молочної і молочно-воскової стиглості вихідної сировини та 2 науково-господарських досліди по визначенню ефективності застосування таких силосів у складі кормових сумішок для великої рогатої худоби.

Встановлено, що силоси з трави Колумба, скошеної у молочну і молочно-воскову фази стиглості, поступаються кукурудзяному за енергетичною цінністю, хоч мають дещо більший вміст протеїну з розрахунку на суху речовину, проте за показником продуктивної дії не можуть бути віднесені до пріоритетних кормів.

Вдосконалення системи виробництва кормів з багаторічних трав . Вихід кормових одиниць і перетравного протеїну з 1 га посіву люцерни у пресованому сіні був більшим, відповідно, на 10,0% і 20%, порівняно з заготівлею розсипного сіна. У сінажі вихід цих речовин був ще більшим, відповідно, на 30,1% і 28,6%, порівняно з розсипним сіном (табл. 9).

Таблиця 9

Зведені дані про затратність різних технологій виробництва кормів з люцерни при використанні комплексу кормозбиральної техніки фірми ,, Krone”

При заготівлі пресованого сіна, порівняно з розсипним, вихід КПО з 1 га збільшувався на 16,8%, а у сінажі – на 29,1%.

Заготівля сінажу у виробничих умовах, порівняно з розсипним і пресованим сіном, дала змогу не тільки збільшити вихід КПО з одиниці земельної площі, відповідно, на 29,1% і 10,6%, але і знизити енергозатрати на одиницю цих речовин, відповідно, на 19,4% і 12,5%. При цьому прямі затрати кошт на виробництво 1 т КПО знижувались на 24,9% і 17,8%.

Враховуючи вищезазначене та результати оцінки ефективності різних режимів скошування люцерни, можна зробити висновок, що для створення конвейєру виробництва зеленої маси для високопродуктивної молочної худоби на протязі літа, підвищення врожайності та зниження енергозатрат з розрахунку на одиницю корму цю культуру необхідно постійно скошувати у перший рік використання у фазу повної бутонізації – на початку фази цвітіння, на другий рік – через кожні 30 – 35 днів у фазу бутонізації на варіантах першого скошування на початку цвітіння, на третій рік – за методом першого року, а заготовляти корм – у вигляді сінажу та пресованого сіна.

Розробка, удосконалення і оцінка технології однотипної годівлі високопродуктивних корів.

Система сталої однотипної годівлі високопродуктивних корів. З метою мінімізації витрат при виробництві молока, що сприятиме економічній ефективності його виробництва, доцільно поєднувати такі корми, які, по-перше, здатні забезпечувати тварин комплексом необхідних поживних речовин у достатній мірі і, по-друге, є найменш енергозатратними при виробництві.

При вирішенні завдання щодо оптимізації складу сумішок для корів і ремонтних телиць використовували результати досліджень, в яких були визначені найбільш ефективні корми з точки зору раціонального використання земельних ресурсів і економії енергії за умови нарощування обсягів виробництва молока.

У цьому аспекті пріоритетними кормами у молочному скотарстві зони Лісостепу України є такі: серед консервованих – сінаж, сіно пресоване з багаторічних трав, зерносінаж з суміші озимих тритикале і вики, силос з підвищеним вмістом сухої речовини з суміші ячменю, вівса, гороху і вики, кукурудзяно-соєвий силос; серед зелених – зелена маса люцерни, сорго-суданкового гібриду, 4-компонентної злако-бобової сумішки ярих зернофуражних культур. Серед зернофуражних культур за показником енергозатратності виробництва 1 МДж ОЕ беззаперечну перевагу має зерно ячменю, озимої пшениці, кукурудзи. Також вигідно покупати пивну дробину. Використання цих кормів було покладено в основу створення кормових сумішок для корів у відповідності з їх потребою за деталізованими нормами годівлі.

Рецепти кормових сумішок і комбікормів. Склад кормових сумішок, зокрема для корів продуктивністю 30 і 24 кг/добу, наведених у таблицях 10 та 11, за більшістю показників деталізованих норм годівлі забезпечує потребу корів у необхідній кількості основних поживних речовин.

Таблиця 10

Склад і поживність кормових сумішок для корів з продуктивністю 30 кг молока за добу

Проблема, як завжди, виникає у забезпеченні необхідної кількості таких макроелементів, як фосфор і сірка за надмірного вмісту інших мінеральних речовин цієї групи – кальцію, магнію і калію. Що стосується мікроелементів, то забезпечити їх повну потребу за рахунок кормів у зоні Лісостепу України практично не можливо, тому виникає необхідність використовувати премікси, що містять солі міді, цинку, кобальту, марганцю і йоду.

Таблиця 11

Склад і поживність кормових сумішок для корів з продуктивністю 24 кг молока за добу

Склад комбікормів для забезпечення кормових сумішок енергією і необхідними поживними речовинами, зокрема, на зимовий період наводиться у таблиці 12.

Таблиця 12

Рецепти комбікормів для повнораціонних кормових сумішок для корів на зимовий період у зв’язку з їх продуктивністю

Технологія виробництва і згодовування кормових сумішок

1 – сховища кормів (силос, сінаж, сіно, солома та ін.); 2 – бункер комбікорму; 3 – грейферний, фрезерний навантажувач кормів; 4 – подрібнювач-змішувач-роздавач з ваговим пристроєм; 5 – роздавання повнораціонної суміші на кормовий стіл технологічним групам тварин; 6 – дозатор рідких добавок; 7 – комп’ютерний центр управління стадом.

Рис. 3. Схема технології приготування повнораціонних сумішок для великої рогатої худоби

У дослідному господарстві „Кутузівка” було закуплено подрібнювач – змішувач – роздавач кормів фірми „Seco”, який забезпечує завантаження компонентів кормосумішок у відповідністю з рецептом, подрібнення і змішування кормів з наступним роздаванням сумішки тваринам на кормові столи. Схема технології приготування кормових сумішок для корів на молочному комплексі ,,Кутузівка” наводиться на рис. 3.

У складі кормових сумішок використовують грубі корми (сіно, сінаж), соковиті (силоси), відходи переробної промисловості (пивна дробина, меляса), комбікорм. У літній період до складу сумішок вводяться зелені корми.

При освоєнні мобільного подрібнювача – змішувача – роздавача кормів фірми „Seco” його механізм подрібнення був налаштований на одержання сумішки з наступними гранулометричними показниками часток об’ємистих кормів: до 10 мм – 50%, 11-20 мм – 40, 21-40 мм – 10%. Спостереження свідчили, що корови таку сумішку поїдали неохоче, тому було переведено роботу подрібнюючого агрегату на одержання більш крупніших часток суміші за такими гранулометричними показниками: до 20 мм – 10 %, 21 – 25 мм – 70%, 26 – 40 мм – 20%. Перший варіант подрібнення корму використали для годівлі корів контрольної групи, а другий – дослідної (табл. 13).

Друга ступінь подрібнення волокнистих компонентів сумішки була більш корисною для корів, порівняно з заводським варіантом. Тільки цим можна пояснити чітко виражену тенденцію до підвищення продуктивності корів другої (дослідної) групи на 5,6%, жирності молока – на 0,17%, порівняно з контрольною. При цьому білковість молока змінювалась у межах статистичної помилки.

Таблиця 13

Продуктивність корів і якість молока у зв’язку з ступенем подрібнення кормової сумішки

Ефективність використання силосу з 4-компонентної злако-бобової сумішки ярих зернофуражних культур і кукурудзяно-соєвого силосу у складі кормових сумішок для дійних корів. Заміна у складі кормових сумішок половини кукурудзяного силосу на силос з 4-компонентної сумішки злако-бобових ярих зернофуражних культур сприяла підвищенню їх енергетичної цінності з 4,9 до 5,7 к.од., або на 16,3%, а вмісту перетравного протеїну – з 475 г до 589 г або на 12%. При цьому середньодобові прирости маси телиць збільшувалися на 124,0 г або на 26,8% (р<0,05), а за повної заміни – середньодобові надої молока у корів дослідної групи за весь період досліду, порівняно з контрольною, збільшувалися на 2,6 кг, або на 14,5% (р<0,05). При цьому вміст жиру у молоці у дослідної групи був вищим на 0,05% (табл. 14).

Таблиця 14

Продуктивність корів за дослідний період (у середньому на 1 голову)

На основі результатів проведених досліджень можна зробити висновок, що як при повній, так і частковій заміні у складі сумішок для молочної худоби кукурудзяного силосу на силос з 4-компонентної злако-бобової сумішки ярих зернофуражних культур її продуктивність зростала, головним чином, за рахунок кращого забезпечення протеїном.

Таблиця 15

Продуктивність корів (у середньому на 1 голову за добу)

Ефект від застосування кукурудзяно-соєвого силосу у годівлі високопродуктивних корів відбувався як за рахунок кращого їх забезпечення протеїном, жиром, так і у наслідок наявності у вегетативній масі сої біологічно активних речовин, що позитивно впливали на їх жирномолочність і відтворення (табл.15). Зокрема, у корів контрольної групи на одну кормову одиницю припадало 98 г перетравного протеїну, а у дослідної – 108 г. Кормосумішки також відрізнялись і за вмістом жиру. Так, у кормосумішці корів контрольної групи жиру містилося 587 г, а дослідної – 712 г, що більше на 21,3 %. У сухій речовині сумішки контрольної групи містилось 3 % жиру, а у дослідної – 3,6 %, що практично відповідало зоотехнічній нормі.

У дослідах, проведених на молочному комплексі ,,Кутузівка’’, за повної заміни у складі кормової сумішки для корів кукурудзяного силосу на кукурудзяно-соєвий їх середньодобові надої зростали з 21,9 ± 0,28 кг до 24,5 ± 0,41 кг (р<0,05) або на 11,9%, а жирність молока підвищилася з 3,63% до 3,87% або на 0,24%.

Звертає на себе увагу значне підвищення жирності молока при згодовуванні їм замість кукурудзяного кукурудзяно-соєвого силосу. Пояснити це можна наявністю у рослинах сої певної групи біологічно активних речовин.

Молочна продуктивність і якість молока у корів у зв’язку з згодовуванням їм вдосконалених кормових сусмішок. На молочному комплексі ,,Кутузівка”, починаючи з 2000 року, склад комбікормів стали постійно змінювати у бік більш широкого застосування пріоритетного для господарства зерна (ячмінь, кукурудза) за рахунок меншого використання зерна озимої пшениці. У склад преміксів, які вироблялися також на цьому комплексі, були введені солі тих мікроелементів, які виявилися дефіцитними у пріоритетних кормах.

Склад кормових сумішок скорегували у бік більш широкого застосування комбінованих силосів з 4-ри компонентної сумішки ярих злако-бобових зернофуражних культур (ячмінь + овес + горох + вика), яка вирощувалась переважно на землях, що відводились під чорний пар, та силосу з сумісного посіву кукурудзи і сої, для чого постійно розширяли площі посіву злако-бобових сумішок.

Таблиця 16

Структура фактично використаних кормосумішок для корів д/г „Кутузівка” (% за поживністю)

Цілеспрямована робота стосовно збільшення використання злако-бобових сумішок зумовила зміну структури річного раціону корів, що зумовило зменшення кількості використання чисто кукурудзяного силосу. Якщо в 1999 році (і раніше) згодовували, переважно, кукурудзяний силос, то починаючи з 2000 року, поступово стали нарощувати використання комбінованих силосів, заготовлених з підвищеним вмістом сухої речовини. У цю категорію відійшов також сінаж з багаторічних трав, оскільки зів’ялену зелену масу частини багаторічних трав стали консервувати разом з зеленою масою злако-бобових сумішок зернофуражних культур, якщо строки їх скошування співпадали (табл. 16).

Кукурудзяний силос, як показали дослідження, не відноситься до пріоритетних кормів з точки зору використання землі та економії енергоресурсів. У наслідок низького вмісту у ньому перетравного протеїну часто виникала проблема балансування раціонів корів за цим важливим елементом живлення тварин. Тому зменшення кількості кукурудзяного силосу у річному раціоні корів з 31,8% (1999 рік) до 14,9% (2004 рік) за рахунок більшого використання комбінованих силосів (кукурудза + соя, ячмінь + овес + горох + вика та інші) дало позитивні наслідки. У ті роки надої молока на фуражну корову зросли на 1920 кг або 52,6% (табл. 17).

Таблиця 17

Продуктивність корів молочного комплексу „Кутузівка” у зв’язку з структурою кормових сумішок

З 1983 року на молочному комплексі ,,Кутузівка” застосовується цілорічно однотипна годівля худоби з поєднанням у літній період у складі кормових сумішок консервованих і зелених кормів з люцерни і злако-бобових сумішок. Силос, сінаж, зерносінаж у раціонах корів займали 25 – 32 кг, а решту раціону складали зелені корми, комбікорм та інші у відповідністю з рівнем продуктивності тварин.

Такий тип годівлі корів у літній період був досить ефективним. З травня місяця, коли починали поступати на комплекс зелені корми, валове виробництво молока кожен рік, як правило, зростало, порівняно з попередніми місяцями, що є наслідком підвищення середньодобових удоїв молока у корів. Влітку вони були найбільш високими, що зумовлювалося високою біологічною цінністю зелених кормів.

Під впливом фактору комбінованих силосів, зокрема кукурудзяно-соєвого, жирність молока корів з 1999 по 2003 і 2004 роки зросла на 0,45% і 0,37%, відповідно, що можно розцінювати, як суттєве нарощування цього показника. Характерно, що жирність молока підвищувалася як у зимові, так і у літні місяці (рис. 4).

Кукурудзяно-соєвий силос негативно не впливав на показники природної резистентності організму корів. Встановлено, що при згодовуванні його коровам параметри лізоцимної активності, котрі відповідають за адаптивні реакції організму, співпадали за своїм напрямком з залежністю, яка була знайдена на рівні γ– глобулінів (табл. 18). Лізоцимна активність термолабільних факторів сироватки крові контрольних тварин (0,51 ± 0,04 мкг/мл) була значно вищою, ніж аналогічний параметр сироватки крові тварин дослідної групи (0,36 ± 0,03 мкг/л). На рівні цього параметру природної резистентності мав місце більш чіткий відгук організму на годівлю тварин кукурудзяним силосом, порівняно з силосом з суміші кукурудзи і сої.

Таблиця 18

Показники опсоно – фагоцитарної реакції і лізоцимної активності

Зростання продуктивності корів за рахунок згодовування кукурудзяно-соєвого силосу не супроводжувалося суттєвими змінами їх морфології крові (табл. 19), показники якої були у межах фізіологічної норми тварин.

Таблиця 19

Гематологічні показники

Економічна ефективність удосконаленої системи виробництва кормів і цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів на прикладі її застосування на молочному комплексі ,,Кутузівка”. В основу вирішення проблеми підвищення продуктивності корів було покладено результати досліджень щодо техніко-економічної оцінки використання традиційних і нетрадиційних кормових культур, кращих їх сортів і гібридів в умовах обмеженого матеріально-технічного забезпечення сільського господарства, що було у той час характерним для переважної кількості господарств. Така ж оцінка була проведена і стосовно способів заготівлі, зберігання і використання кормів. Кінцевим результатом роботи було впровадження пріоритетних кормових культур, технологій виробництва і згодовування кормів з точки зору ефективності використання земельних ресурсів, збільшення виробництва кормів та покращення їх якості в умовах економії енергоресурсів і охорони навколишнього середовища.

Не зважаючи на дорожнечу енергоносіїв, сільськогосподарської техніки, мінеральних добрив, тощо, господарству необхідно було нарощувати виробництво молока, оскільки тільки за таких умов можна було знизити собівартість, підвищити рентабельність його виробництва. Найкоротший та найефективніший шлях до високої рентабельності виробництва тваринницької продукції – це інтенсифікація галузі кормовиробництва і використання кормів. Тому у господарстві були впроваджені рекомендовані нами сумішки з ярих злако-бобових зернофуражних культур (ячмінь + овес + горох + вика) на зелений корм і силос з підвищеним вмістом сухої речовини, сумішки з озимих злако-бобових зернофуражних культур (тритикале + вика) на зелений корм і ранній силос, сумісні посіви кукурудзи і сої на зелену масу і силос та розширені площі під багаторічними травами, переважно люцерною, на зелену масу, сінаж і сіно. Ці корми, а також більша кількість комбікорму використовувалися тільки у складі повнораціонних вологих кормових сумішок з частковим використанням влітку зелених кормів (злако-бобові сумішки, люцерна). Важливо, що рецепти комбікормів і преміксів розроблялися стосовно складу кормових сумішок для певних груп корів і норм годівлі у зв’язку з рівнем їх продуктивності. Для цього у господарстві було побудовано власний комбікормовий цех.

Таким чином, те, що було застосоване на молочному комплексі ,,Кутузівка” з кормовиробництва і годівлі корів – це цілеспрямоване впровадження досягнень сільськогосподарської науки і нових технологій у виробництво, перетворення науки у безпосередню виробничу силу.

Прийнята система виробництва кормів дала змогу з року у рік нарощувати їх кількість і тим самим покращувати кормозабезпеченість тваринництва. При цьому зростала якість кормів, а це сприяло зниженню їх витрат з розрахунку на одиницю тваринницької продукції. Так, загальне використання кормових одиниць у тваринництві в 2004 році, порівняно з 2000 роком, зросло на 68,3%, у т.ч. у годівлі корів − на 23,9%. Витрати кормів з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь виросли на 76,9%, а на умовну голову збільшились з 34,7 ц к. од. до 53,7 ц к. од. або на 54,7% (табл. 20).

Таблиця 20

Кормозабезпеченість тваринництва та оплата корму у д/г ,,Кутузівка”

Затрати кормів на 1 ц молока за вказаний період зменшились за винятком 2004 року, що пов’язано з несприятливими кліматичними умовами попереднього року, коли вимерзли озимі зернові культури і багаторічні трави, що негативно вплинуло на кормозабезпеченість господарства з врожаю 2003 року.

Надій молока на фуражну корову в 2006 році досягнув 5833 кг, що більше, порівняно з 2000 роком на 41,4 %. Якщо порівнювати з 1999 роком, прибавка молока виросла ще більше, досягаючи 59,7%, не дивлячись на те, що у цей час середньорічне поголів’я корів зросло з 904 голів до 1050 голів або на 16,2%. Середньодобові прирости великої рогатої худоби за 2000 – 2006 роки підвищилися на 52,3%.

Зросла якість молока за показниками вмісту жиру і білка. Висока екологічна чистота (вміст важких металів, радіоактивних речовин, залишків гербіцидів), низька мікробіальна забрудненість молока – все це зумовило його використання у лікарнях, для виробництва продуктів дитячого харчування у м. Харкові, на Великобурлуцькому молокозаводі для виробництва твердих сирів.

Система сталого виробництва кормів за цілорічно однотипної годівлі худоби, що використовувалась в останні шість років, забезпечила підвищення відтворювальної функції тварин. Якщо у 2000 році, коли тільки впроваджувалися кормосумішки на основі комбінованих силосів, від корів і первісток було одержано лише 96 телят, а від самих 100 корів тільки 66 телят, то в 2006 році ці показники виросли, відповідно, на 10,4% і 18,5%. Нові умови годівлі тварин, таким чином, впливали позитивно як на молочну продуктивність і якість молока, так і їх відтворення.

Таблиця 21

Результати господарської діяльності молочного комплексу „Кутузівка” за 2000 – 2006 роки у зв’язку з фактором кормозабезпечення

Нарощування виробництва сільськогосподарської продукції і на основі неї збільшення надходження кормів у тваринництво та підвищення їх якості забезпечило як ріст молочної продуктивності, так і обсягів виробництва тваринницької продукції. В 2006 році валове виробництво молока, порівняно з 2000 роком, зросло на 2396,6 т або на 64,3%. Виробництво м’яса за цей період збільшилося більш, ніж в 2 рази.

З розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь виробництво молока зросло з 1176 ц до 1677 ц або на 42,6%, а м’яса − з 56,4 ц до 125,0 ц або в 2,2 раза.

В останні роки собівартість виробництва тваринницької продукції в Україні зросла, що зв’язано з кон’юнктурою цін на енергоносії і промислові товари у державі. У зв’язку з цим, собівартість 1 ц молока у д/г „Кутузівка” також підвищилася з 31,3 грн. до 77,1 грн. або в 2,46 раза.

Прибутки від реалізації молока зросли, проте рентабельність його виробництва не збільшилася. Цьому сприяла цінова політика у державі. Дані про ефективність виробництва продукції у д/г ,,Кутузівка” наводяться у таблиці 21.

Таким чином, результати роботи молочного комплексу дослідного господарства ,,Кутузівка” переконливо свідчать, що у контексті відродження сільського господарства в Україні як цільного соціально-економічного явища має бути покладено гармонійне поєднання рослинницької і тваринницької галузей, впровадження у господарства удосконаленої нами системи виробництва кормів і їх використання за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів, що забезпечує нарощування виробництва молока на основі вітчизняних технологічних рішень і годівлі високопродуктивних корів.

ВИСНОВКИ

На основі комплексу наукових досліджень та успішного вирішення ряду практичних задач стосовно повного забезпечення молочного комплексу високоякісними кормами власного виробництва і підвищення молочної продуктивності корів за рахунок наукового удосконалення їх годівлі, одержання екологічно чистої, якісної, конкурентноздатної молочної продукції в умовах обмеженого матеріально-технічного постачання і сучасних вимог щодо енергозбереження і охорони навколишнього середовища, що регламентується як методи вирішення конкретної і важливої народногосподарської задачі – відродження молочного скотарства в Україні, а також враховуючи результати широкомасштабного впровадження результатів досліджень у виробничих умовах, можна зробити наступні висновкиУ

1. Вирішена важлива народногосподарська проблема, а саме: розроблено стосовно Лісостепової зони України систему сталого виробництва і ефективного використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів, яка у сучасних умовах господарювання забезпечує організацію годівлі високопродуктивних корів у відповідності з деталізованими нормами і їх природними фізіологічними особливостями лактації та сучасними трофічними зв’язками у системі ,,грунт-рослина-тварина”, що створює передумови підвищення рівня їх молочної продуктивності, нарощування обсягів виробництва високоякісного молока, досягнення високої рентабельності його виробництва.

2. Високоефективна стабільна система виробництва кормів для високопродуктивних корів стосовно їх цілорічно однотипної повноцінної годівлі досягається шляхом вирощування пріоритетних кормових культур з точки зору ефективного використання земельних ресурсів та енергозбереження, а саме: зернофуражних – ячмінь, кукурудза, озима пшениця; багаторічних трав – люцерна, козлятник східний – на сінаж і пресоване сіно; однорічних злако-бобових сумішок ярих зернофуражних культур (ячмінь+овес+горох+вика) на силос з підвищеним вмістом сухої речовини; злако-бобових сумішок озимих зернофуражних культур (тритикале+вика, жито+вика) на зерносінаж; силосних культур – сумісні посіви кукурудзи і сої, кукурудзи і амаранту і перспективних соргових культур – сорго-суданкового гібриду Ювілей-50, трави Колумба.

3. З метою зменшення самонормування кормів за безприв’язного утримання, стабілізації метаболічних процесів травлення у передшлунках корів, підвищення перетравності та ефективності використання енергії грубих і соковитих кормів на синтез поживних речовин молока, зменшення витрат обмінної енергії на метаноутворення всі корми раціонально використовувати у вигляді вологих повнораціонних сумішок, виготовлених з використанням мобільних кормозмішувачів-роздавачів типу ,,Seko’’ та інших з наступним подрібненням їх компонентівУ частки до 20 мм – 10%, 21-25 мм – 70%, 26-40 мм – 20%.

4. Структура повнораціонних кормових сумішок для корів з добовим надоєм молока 24-40 кг за енергетичною цінністю має бути (%)У у зимовий період – комбікорм – 40-50, консервовані корми – кукурудзяно-соєвий силос, силос (зерносінаж) з злако-бобових сумішок зернофуражних культур, сінаж (сіно) з багаторічних трав – 38-48, інші корми (пивна дробина, тощо) – 10-12, у літній період – обмежене використання зелених кормів, скошених в оптимальній фазі вегетації, на рівні 14-17% замість частини консервованих кормів.

5. Ефективне використання повнораціонних сумішок для високопродуктивних корів (удій 24-40 кг/добу) досягається при застосуванні комбікормів за такого складу (%, за масою)У у зимовий період – дерть ячмінна – 36-40, пшенична – 11-16, кукурудзяна 11-16, горохова – 4-5, макуха соняшникова – 14-15, висівки пшеничні – 7-15; у літній період кількість ячмінної і пшеничної дерті збільшується, відповідно, до 51 і 21% за меншого використання дерті гороху та соняшникової макухи з обов’язковим введенням у комбікорми мінеральних добавок і преміксів, розроблених стосовно фактичного дефіциту макро- і мікроелементів, вітамінів у консервованих і зелених кормах.

6. При заміні соєвим шротом соняшникової макухи у складі БВМД для високопродуктивних корів на роздоюванні надої зростають на 8,5% (р<0,05) з тенденцією до підвищення вмісту жиру у молоці на 0,05% (р<0,05), білка – на 0,06% (р<0,05), що пов’язано з різницею у кількісному і якісному складі білка цих кормів, зокрема наявністю у соєвому шроті більшої кількості лізину (в 1,38 раза) та інших біологічно активних речовин – флавоноїдів, ізофлавоноїдів і інших, що характеризуються анаболітичною дією, здатністю гальмувати реакції перекисного окислення та проявляти високий імуностимулюючий ефект.

7. Годівля високопродуктивних корів у відповідності з сучасними трофічними зв’язками у системі ,,грунт-рослина-тварина” передбачає виробництво комбікормів за рецептами, які за вмістом обмінної енергії, окремих поживних речовин і їх фізіко-хімічною характеристикою (швидкість розщеплення у рубці, вміст незамінних амінокислот, ненасичених жирних кислот, тощо) та за вмістом основних макро- і мікроелементів і вітамінів забезпечують потребу корів у певні фази лактації, для чого застосовуються відповідні кормові добавки і премікси, що компенсують дефіцит цих речовин у основних кормах сумішок.

8. Заміна у складі кормових сумішок для високопродуктивних корів кукурудзяного силосу на силос з підвищеним вмістом сухої речовини з злако-бобових сумішок зернофуражних культур забезпечує підвищення вмісту перетравного протеїну на 28,8%, зростання середньодобових надоїв молока у період роздоювання на 2,6 кг або 14,5% (р < 0,05), покращення технологічних якостей молока для виробництва твердих сирів та економію сукупних затрат енергії з розрахунку на 1 кормо-протеїнову одиницю на 45%, а на 1 кг молока – 0,12 МДж.

9. Заготівля кукурудзяно-соєвого силосу з використанням сучасних кращих гібридів і сортів (кукурудза – Харківський-311, соя – Подільська-1) сприяє збільшенню виходу з 1 га земельної площі кормо-протеїнових одиниць на 20,9 ц або 32,1%, обмінної енергії – на 11,5% та зниженню затрат сукупної енергії, відповідно, на 107,1 МДж і 20,3 МДж або на 26,6 і 7,0%, порівняно з виробництвом кукурудзяного силосу, тому обсяги заготівлі такого силосу доцільно збільшувати.

10. Кукурудзяно-соєвий та кукурудзяно-амарантовий силоси, порівняно з кукурудзяним, характеризуються кращою біологічною цінністю за вмістом незамінних амінокислот та жирних кислот, флавоноїдів, у тому числі ізофлавоноїдів, що має важливе значення у годівлі високопродуктивних корів у контексті підвищення їх молочної продуктивності, відтворної здатності та харчової цінності молока.

11. Заміна кукурудзяного силосу на кукурудзяно-соєвий силос у складі кормосумішок для високопродуктивних корів у період роздоювання забезпечує збільшення вмісту у них перетравного протеїну на 9,3-12,0%, сирого жиру – на 11,5-28,8%, незамінних жирних кислот, що зумовлює покращення їх відтворної функції, зростання надоїв молока на 12,4% (р < 0,05), жирності молока – на 0,22% (р < 0,05) та вмісту білка у ньому на рівні вимог І класу і підвищенню виробництва молока з розрахунку на 1 га земельної площі на 37,8%.

12. Силос з трави Колумба, заготовлений у молочно-воскову і воскову фазу стиглості зерна, у порівнянні з кукурудзяним, характеризується нижщою енергетичною цінністю, більшим вмістом клітковини, а при згодовуванні ремонтним телицям не забезпечує суттєвого збільшення виходу приросту маси тварин з одиниці земельної площі, тому не є пріоритетним у годівлі молочної худоби.

13. Використання сорго-суданкового гібриду Ювілей-50, порівняно з кукурудзою, забезпечує можливість збільшення виробництва зеленої маси на 71,8%, сухої речовини – 89,8, кормових одиниць – 73,8, кормо-протеїнових одиниць – 70, обмінної енергії – на 86,6% з одночасною економією енергоресурсів, проте через високий вміст клітковини (28% на суху речовину, а іноді і більше) зелена маса і силос з неї у складі кормових сумішок для високопродуктивних корів має використовуватися з урахуванням загальної кількості клітковини.

14. Технологія заготівлі сінажу з люцерни, з козлятника східного, порівняно з заготівлею пресованого і подрібненого сіна, забезпечує збільшення виходу обмінної енергії з одиниці земельної площі на 7,9-14,9%, зниження витрат сукупної енергії на виробництво 1 МДж обмінної енергії на 8,9-15,8% та прямих витрат коштів на виробництво 1 кормо-протеїнової одиниці на 17,9-24,9% і тому є пріоритетною.

15. Практичне використання науково-обгрунтованої системи виробництва і використання кормів на молочному комплексі ,,Кутузівка’’ Харківського району, Харківської області на протязі 2000-2006 років забезпечило покращення кормозабезпечення на 68,3%, збільшення виробництва кормів з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь на 76,9%, на умовну голову тварин – з 34,7 ц к. од. до 53,7 ц або на 54,7%, підвищення надоїв молока на фуражну корову з 3653 кг до 5833 кг або на 59,7%, збільшення поголів’я корів з 904 до 1050 голів або на 16,2% та валового виробництва молока за рік з 3302 т до 6125 т або в 1,86 раза, молочного жиру – з 110,3 т до 213,8 т або в 1,94 раза, внаслідок чого виробництво молока на 100 га сільськогосподарських угідь зросло до 1677 ц при рентабельності його виробництва 43,7% і вище, тому заслуговує широкомасштабного впровадження у високопродуктивному молочному скотарстві переважно Лісостепової зони України.

Рекомендації виробництву

З метою нарощування обсягів виробництва молока у зоні Лісостепу України шляхом зростання продуктивності корів (24-40 кг і більше молока за добу), збільшення їх чисельності за рахунок підвищення ефективності використання кормів та енерго-ресурсо-збереження у молочному скотарстві пропонуєтьсяУ

1. У господарствах з виробництва молока використовувати науково обгрунтовану, стабільну, інтенсивну систему виробництва кормів для високопродуктивної молочної худоби на основі пріоритетних кормів – кукурудзяно-соєвого силосу, силосу з підвищеним вмістом сухої речовини з зернофуражних культур (з суміші озимого жита або тритикале та озимої вики, з суміші ярих культур – ячменю, вівса, гороху та вики), сінажу з люцерни, козлятнику східного, зеленої маси люцерни та вищезазначених культур, скошених у фазу максимального накопичення поживних речовин, та пріоритетного зернофуражу (ячмінь, кукурудза, озима пшениця).

2. Згодовувати високопродуктивним коровам диференційовані повнораціонні кормові сумішки, виготовлені на зимовий і літній періоди з пріоритетних кормів у відповідністю з рівнем продуктивності та деталізованими нормами годівлі стосовно основних фаз лактаціїУ рання лактація (3-14 тижні); середня (15-30 тижні); пізня лактація (31-44 тижні) та для сухостійних корів (45-54 тижні після отелення) такого складу (% за поживністю)У у зимовий період – консервовані вегетативні корми – 40-48 %, комбікорм – 40-50 %, інші корми 8-10%; у літній період – консервовані корми з доповненням зелених у межах до 15-17% замість частини консервованих, використовуючи подрібнення вегетативних кормів на частки до 20 мм – 10%, 21-25 мм – 70%, 26-40 мм – 20%, змішування та роздавання кормосумішок агрегатами типу ,,Seko” на кормові столи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія і книга

1.Гноєвий І.В. Годівля і відтворення поголів’я сільськогосподарських тварин в Україні: (Монографія) / ІТ УААН, ХДЗВА. – ХарківУ Магда LTD, 2006.– 400с. – Бібліогр.: с. 367-396.

2. І.В. Гноєвий, О.К. Трішин . Система сталого виробництва і ефективного використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів: (Методично-практичний посібник) / ХДЗВА, ІТ УААН. – Харків: Магда ЛТД, 2007.– 95с. – Бібліогр.: с. 94. (Дисертант визначив пріоритетні корми для молочного скотарства зони Лісостепу України, розробив методику і провів дослідження ефективності їх використання у складі кормосумішок для високопродуктивних корів).

Складові частини книги

1. Трішин О.К., Гноєвий І.В. Виробництво молока на комплексі з безприв’язним утриманням худоби на глибокій солом’яній підстілці. Кормова база – основа високої продуктивності корів // Основи перспективних технологій виробництва продукції тваринництва; За ред. Г.М. Калетніка, М.Ф. Кулика, В.Ф. Петриченка, В.Д. Хорішка. – Вінниця: Енозіс, 2007.– С. 269-292. (Дисертант провів дослідження і описав їх результати).

2. В.І. Гноєвий,І.В. Гноєвий . Заготівля і зберігання силосу та сінажу // Об’єкти для заготівлі, зберігання та приготування кормів для тваринництва: (Відомчі норми технологічного проектування). ВНТП – АПК – 08.07. Видання офіційне. – К.: Міністерство аграрної політики України, 2007.– С. 9-16. (Здобувач визначив ефективні параметри технологічних засобів заготівлі силосу і сінажу, приймав участь у написанні матеріалів).

Рекомендації і посібники

1. Рекомендації по заготівлі, зберіганню, підготовці та раціональному використанню кормів в екстремальних погодних умовах 2003 року / УААН, ІТ УААН; Кузнєцов Г.М., Ільченко О.М., Гноєвий І.В. та ін .– Харків: ІТ УААН, 2003.– 17с. (Дисертант узагальнив результати досліджень щодо поліпшення ефективності виробництва і використання кормосумішок у годівлі тварин, приймав участь у написанні рекомендацій).

2. Виробництво кормів у селянських (фермерських) та інших господарствах: (Рекомендації) / УААН, ІТ УААН; Русько М.П., Ільченко О.М., Гноєвий І.В. та ін. – ХарківУ ІТ УААН, 2005.– 71с. – Бібліогр.: с.71. (Дисертант надав матеріали щодо хімічного складу кормів з Козлятника східного, трави Колумба, описав технологію виробництва комбінованих силосів).

3. Русько М.П., Гноєвий І.В., Халін С.Ф. Організація зеленого конвеєра і пасовищ в умовах Лісостепу і Степу України: (Практичний посібник) / УААН, ІТ УААН. – Харків: ІТ УААН, 2005.– 33с. (Здобувач надав дані про хімічний склад силосів з різних культур, визначив кращі силосні культури і приймав участь у написанні посібника).

4. Сучасні технології виробництва збалансованих за протеїном сумішок однорічних культур на силос: (Буклет-рекомендації) / УААН, ІТ УААН; Гноєвий В.І., Ільченко О.М., Познякова З.М., Гноєвий І.В. – Харків: ІТ УААН, 2005.– 4с. (Дисертант надав матеріали про ефективність використання комбінованих силосів у годівлі високопродуктивних корів, приймав участь у написанні буклету).

5. Вирощування козлятнику східного на кормові цілі: (Практичний посібник) / УААН, ІТ УААН; Русько М.П., Ільченко О.М., Гноєвий І.В.та ін. – Харків: ІТ УААН, 2006.– 38с. – Бібліогр.: с. 34-37. (Дисертант дослідив ефективність використання Козлятника східного на кормові цілі, приймав участь у написанні посібника).

Статті у наукових фахових виданнях ВАК

1. Гноєвий В.І., Гноєвий І.В., Познякова З.М. Ефективність використання силосу зі зернофуражних культур з підвищеним вмістом сухої речовини в раціонах телиць // Корми і кормовиробництво: Міжвід. тем. н. зб.– К.У Аграрна наука, 2001.- Вип. 47.– С. 227-229. (Дисертант розробив методику і схему досліджень, провів досліди на тваринах, приймав участь у написанні статті).

2. Левашова О.Л., Кисличенко В.С., Гноєвий І.В . Біологічно активні речовини з відходів виробництва соєвої олії // Корми і кормовиробництво: Міжвід. тем. н. зб.– Вінниця, 2003.- Вип. 51.– С. 130-131. (Здобувачу належить ідея проведення досліджень по вивченню біологічно активних речовин в макусі та шроті з сої, приймав участь у відборі матеріалу).

3. В.І. Гноєвий, О.М. Ільченко, І.В. Гноєвий, З.М. Познякова. Комбіновані силоси як основа однотипних раціонів дійних корів // НТБ ІТ УААН.– Харків, 2004.- № 86.– С. 35-38. (Автор розробив програму, схему і методику досліджень, провів досліди, приймав участь у написанні статті).

4. Гноєвий І.В. Ефективність використання біопрепарату „Байкал ЕМ – 1-У” при силосуванні кормів // НТБ ІТ УААН.– Харків, 2004.- № 87.– С. 53-59.

5. Гноєвий І.В . Ефективність використання препарату „Байкал ЕМ – 1-У” у годівлі молодняка великої рогатої худоби залежно від дози і режиму його споживання // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького.– Львів, 2004.- Т. 6 (№ 2),Ч. 4.– С. 22-25.

6. Гноєвий І.В., Кутіков Є.С. Продуктивність і захисні функції організму телят при згодовуванні їм біопрепарату „Байкал ЕМ – 1 – У” // Вісник Черкаського Інституту АПВ: Міжвід. тем. зб. н. пр.– Черкаси, 2004.- Вип. 4.– С. 45-53. (Дисертант розробив методику і схему господарських досліджень, провів досліди на тваринах, приймав участь у відборі матеріалу і написанні статті).

7. Гноєвий В.І., Трішин О.К., Гноєвий І.В . Проблема кормів в Україні та шляхи її вирішення в сучасних умовах // Корми і кормовиробництво: Міжвід. тем. н. зб.– Вінниця, 2004.- Вип. 54.– С. 7-14. (Здобувач розробив методику і схему досліджень, провів дослідження ефективності використання комбінованих силосів у годівлі високопродуктивних корів і ремонтних телиць, надав матеріал для лабораторних досліджень, брав участь у написанні статті).

8. Гноєвий І.В. Ефективність застосування мікробіологічного препарату „Байкал ЕМ -1-У” у годівлі телят // НТБ ІТ УААН.– Харків, 2005.- № 89.– С. 33-38

9. Гноєвий І.В. Функція відтворення у корів у зв’язку зі згодовуванням їм кукурудзяно-соєвого силосу // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького.– Львів, 2005.- Т. 7 (№ 2), Ч. 3.– С. 72-75.

10. Гноєвий І.В., Халін С.Ф., Гноєвий В.І., Трішин О.К . Порівняльна оцінка продуктивності соргових культур в зоні Лісостепу України // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2005.- Т. 7 (№ 2), Ч. 3.– С. 76-79. (Здобувач розробив схему і методику досліджень, надав матеріал для лабораторних досліджень, брав участь у проведенні дослідів і написанні статті).

11. Русько М.І., Ільченко О.М., Гноєвий І.В., Товстоган В.І. Вирощування на силос злакових і бобових культур та їхніх сумішок // Тваринництво України, 2005.- № 4.– С. 24-26. (Дисертант провів досліди на тваринах, провів статистичну обробку і аналіз результатів досліджень, приймав участь у написанні статті).

12. Вудмаска В.Ю., Вовк Я.С., Братуняк Г.В., Чумаченко С.П., Луз М.В., Душара І.В., Клим О.І., Гноєвий І.В. Рубцевий метаболізм у корів на роздої при згодовуванні білково-мінеральних добавок різної компонентно-технологічної структури // НТБ: Інститут біології тварин. ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок.– Львів, 2005.- Вип. 6.- № 2.– С. 32-37. (Дисертант сформулював ідею статті, приймав участь у написанні статті і обговоренні висновків).

13. Гноєвий І.В. Жирномолочність корів у зв’язку з використанням кукурудзяно-соєвого силосу в їх раціонах // НТБ: Ін-т біології тварин. ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. – Львів, 2005.- Вип. 6.- № 2.– С. 52-54.

14. Гноєвий І.В., Бурд Н.Б., Гавриш У.В . Кукурудзяно-соєвий силос як корм що сприяє покращенню функції відтворення у корів // НТБ ІТ УААН: ,,Стан і перспективи розвитку біотехнології відтворення тварин”, Матер. міжн. н.-пр. конфер., присвяч. 75-річчю від дня народж. та 60-річчю н.-пр. діяльності д. б. н., проф. О.Д.Бугрова (29 березня 2005 року), 2005.- № 90.– С. 107-111. (Здобувач розробив методику і схему досліджень, провів досліди і аналіз їх результатів, надав матеріал у лабораторію НФаУ для визначення БАР у вегетативній масі сої і комбінованих силосах, написав статтю).

15. Гноєвий І.В . Якість силосу з трави Колумба у зв’язку з агрофонами її вирощування та фазами вегетації // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З.Гжицького.– Львів, 2005.- Т. 7.- № 3 (26), Ч. 3.– С. 21-25.

16. Трішин О.К., Гноєвий В.І., Гноєвий І.В., Кисличенко В.С., Левашова О.Л. Біологічно активні речовини силосу з сої як стимулятори жирномолочності корів // Вісник аграрної науки, 2005.- № 11.– С. 40-44. (Дисертант розробив методику і схему господарських досліджень, провів досліди і їх аналіз, надав матеріал у лабораторію ІТ УААН і лабораторію НФаУ для визначення БАР у вегетативній масі сої і комбінованих силосах, приймав участь у написанні статті).

17. Луз М.В., Вовк Я.С., Булка Б.І., Чумаченко С.П., Братуняк Г.В., Яремкевич Л.І., Душара І.В., Клим О.І., Гноєвий І.В . Вплив згодовування кормової добавки на ріст і розвиток ремонтних телиць та окремі показники обміну речовин в їх організмі // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: Міжвід. тем. н. зб.– Львів-Оброшино, 2005.- Вип. 47.– С. 210-217. (Дисертант методично забезпечив проведення досліду, провів науковий аналіз отриманих результатів, приймав участь у формуванні висновків).

18. Гноєвий В.І., Трішин О.К., Гноєвий І.В., Попова Г.Н. Комбіновані раціони корів у літній період // Корми і кормовиробництво: Міжвід. тем. н. зб.– Вінниця, 2005.- Вип. 55.– С. 152-160. (Здобувач розробив методику і схему досліджень у д/г ,,Кутузівка”, провів досліди, приймав участь у написанні статті).

19. Хіміч В.В., Петриченко Н.М., Гноєвий І.В. Ефективність використання продуктів переробки соєвих бобів у тваринництві // Корми і кормовиробництво: Міжвід. тем. н. зб.– Вінниця, 2005.- Вип. 55.– С. 128-132. (Дисертант дослідив динаміку середньодобових надоїв молока корів на роздоюванні при використанні БВМД з соєвою макухою, приймав участь у написанні статті).

20. Бащенко М.І., Попова Г.Н., Гноєвий В.І., Трішин О.К., Гноєвий І.В. Проблема годівлі молочної худоби в літній період та шляхи її вирішення в сучасних умовах // Вісник Черкаського Інституту АПВ: Міжвід. тем. зб. н. пр., 2005.- Вип.5.– С. 108-119. (Здобувач розробив схему і провів дослідження та їх науковий аналіз у д/г ,,Кутузівка”, приймав участь у написанні статті).

21. Гноєвий І.В., Товстоган В.І., Гноєвий В.І . Ефективність виробництва і використання різних видів зерна у тваринництві // Вісник ЛДАУ. Агрономія.– Львів, 2005.- № 9.– С. 226-230. (Дисертант розробив методику і схему досліджень, провів економічну оцінку виробництва і використання різних видів зерна у тваринництві, написав статтю).

22. Гноєвий І.В. Ефективність використання силосу з трави Колумба у раціонах молодняка великої рогатої худоби // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З.Гжицького. – Львів, 2006.- Т. 8.- № 2 (29), Ч. 3.– С. 45-49.

23. Гноєвий В.І., Халін С.Ф., Бакшеєва С.К., Гноєвий І.В . Продуктивність соргових культур у ранні фази вегетації в умовах Лісостепу України // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З.Гжицького. – Львів, 2006.- Т. 8.- № 2 (29), Ч. 3.– С. 40-44. (Дисертант приймав участь у проведенні досліджень, здійснив їх науковий аналіз, приймав участь у написанні статті).

24. Гноєвий І.В., Трішин О.К., Роздайбіда Ю.О., Гноєвий В.І., Кутіков Є.С. Продуктивність і захисні функції організму корів у зв’язку зі згодовуванням їм кукурудзяно-соєвого силосу // НТБ: Інститут біології тварин. ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. – Львів, 2006.- Вип.7.- № 1, 2.– С. 257-261. (Здобувач розробив схему і провів господарські дослідження та їх науковий аналіз, приймав участь у написанні статті).

25. Гноєвий І.В. Повноцінність кормів підвищиться, якщо для силосу використовувати змішану кукурудзяно-соєву рослинну сировину // Тваринництво України, 2006.- № 6.– С. 28-29.

26. Гноєвий І.В . Удосконалення кормової бази в господарствах за цілорічної однотипної годівлі великої рогатої худоби // НТБ ІТ УААН: ,,Внесок молодих учених у науково-технічний прогрес галузі тваринництва”, Матер. н.-пр. конф. молодих учених (20-21 грудня 2005 року).– Харків, 2006.- № 92.– С. 25-31.

27. Русько М.П., Гноєвий І.В., Аттіна Н.Ф. Порівняльна продуктивність люцерни синьогібрідної та козлятнику східного при вирощуванні їх на кормові цілі // НТБ ІТ УААН: ,,Внесок молодих учених у науково-технічний прогрес галузі тваринництва”, Матер. н.-пр. конф. молодих учених (20-21 грудня 2005 року).– Харків, 2006.- № 93.– С. 94-102. (Дисертант приймав участь у проведенні досліджень, науковому аналізі отриманих результатів, написанні статті).

28. Русько М.П., Гноєвий І.В., Аттіна Н.Ф . Перспективні кормові рослини // Тваринництво України, 2006.- № 8.– С. 26-30. (Здобувач провів аналіз хімічного складу кормів, приймав участь у написанні статті).

29. Трішин О.К., Гноєвий І.В., Гноєвий В.І., Топалов Ф.Г., Косова Т.І., Толмачова Р.О. Продуктивність корів і оплата корму продукцією у зв’язку з рівнем кормозабезпечення і способом використання кормів на молочних комплексах // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. н. пр. ХДЗВА.– Харків, 2006.- Вип.13 (38), Ч. 1.- Зооінженерні науки.– С. 109-115. (Дисертант розробив методику і схему досліджень у д/г ,,Кутузівка”, провів досліди на тваринах і описав їх результати).

30. Гноєвий І.В., Гноєвий В.І., Попова Г.Н. Ефективність виробництва молока у зв’язку з різним співвідношенням зелених кормів і силосу у раціонах нетелів і корів // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: Міжвід. тем. н. зб.– Львів-Оброшино, 2006.- Вип. 48, Ч. ІІ.– С. 36-48. (Дисертант розробив методику і схему досліджень у д/г ,,Кутузівка”, провів оцінку економічної ефективності згодовування комбінованих силосів влітку і їх вплив на жирномолочність корів за 6 років).

31. Чумаченко С.П., Вовк Я.С., Луз М.В., Душара І.В., Гноєвий І.В., Кучер М.С. До питання одержання сиропридатного молока // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: Міжвід. тем. н. зб.– Львів-Оброшино, 2006.- Вип. 48, Ч. ІІ.– С. 106-113. (Здобувач провів аналіз хімічного складу молока та сирів у залежності від типів раціонів, приймав участь у написанні статті).

32. І. Гноєвий, В. Гноєвий, О. Ільченко . Створення кормової бази у молочному скотарстві на основі пріоритетних кормових культур // Вісник ЛДАУ. Агрономія. – Львів, 2006.- № 10.– С. 180-186. (Дисертант сформулював концепцію пріоритетних кормових культур і способів заготівлі з них кормів, приймав участь у проведенні досліджень, зробив економічну та енергетичну оцінку вирощування кормів з злако-бобових сумішок, приймав участь у написанні статті).

33. М.П. Русько, І.В. Гноєвий, Н.Ф. Аттіна . Продуктивність люцерни синьогібрідної та козлятнику східного при внесенні органічних і мінеральних добрив // НТБ ІТ УААН: ,,Тваринництво ХХІ сторіччя: новітні технології, досягнення та перспективи”, Матер. н.-пр. конф. (3-6 жовтня 2006 року).– Харків, 2006.- № 94.– С. 294-303. (Дисертант брав участь у постановці дослідів і відборі матеріалу, зробив аналіз хімічного складу кормів, приймав участь у написанні статті).

34. О.К. Трішин, Ю.О. Роздайбіда, В.І. Гноєвий, І.В. Гноєвий . Проблема сої в Україні та способи збільшення її площ на кормові цілі // НТБ ІТ УААН: ,,Тваринництво ХХІ сторіччя: новітні технології, досягнення та перспективи”, Матер. н.-пр. конф. (3-6 жовтня 2006 року).– Харків, 2006.- № 94.– С. 347-354. (Здобувач розробив методику і схему досліджень, визначив продуктивність корів у залежності від хімічного складу силосів, приймав участь у написанні статті).

35. Гноєвий В.І., Дроздов С.Є., Сорокін О.С., Гноєвий І.В. Технологія годівлі сільськогосподарських тварин зі застосуванням пріоритетних кормових культур // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету.– Дніпропетровськ, 2006.- № 2.– С. 74-77. (Дисертант провів аналіз впливу комбінованих силосів на основі вегетативної маси амаранту на ріст і розвиток ремонтних телиць).

36. Гноєвий В.І., Ільченко О.М., Гноєвий І.В., Роздайбіда Ю.О. Пріоритетні злако-бобові сумішки на силос і зерносінаж // Корми і кормовиробництво: Міжвід. тем. н. зб.– Вінниця, 2006.- Вип. 57.– С. 116-123. (Здобувач приймав участь у проведенні досліджень та узагальнив їх результати щодо визначення пріоритетних злако-бобових сумішок на силос і зерносінаж).

37. В.І. Гноєвий, І.В. Гноєвий, С.С. Варчук, С.О. Шаповалов, Н.Д. Гуртова, Н.В. Верягіна, М.П. Русько, О.М. Ільченко, С.Ф. Халін, С.К. Бакшеєва, Н.Ф. Аттіна . Хімічний склад і поживна цінність пріоритетних кормів для молочного скотарства в зоні Лісостепу України // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб н. пр. ХДЗВА.– Харків, 2007.- Вип.14 (39), Ч. 1.- Сільськогосподарські науки.- Т. 1.– С. 44-55. (Дисертант приймав участь у постановці і проведенні досліджень, відбору матеріалу, проаналізував результати і написав статтю).

38. Гноєвий І.В . Стратегія годівлі і формування технологічних груп корів за цілорічно однотипної їх годівлі // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С.З. Гжицького.– Львів, 2007.- Т. 9.- № 2 (33), Ч. 3.– С. 9-13.

39. В.І. Гноєвий, О.М. Ільченко, І.В. Гноєвий . Підвищення ефективності виробництва кормів для цілорічної однотипної годівлі худоби // НТБ ІТ УААН.– Харків, 2007.- № 95.– С. 50-55. (Дисертант приймав участь у проведенні досліджень, узагальнив результати, приймав участь у написанні статті).

40. Гноєвий В.І., Гноєвий І.В., Кисличенко В.С., Левашова І.Г., Карпюк У.В., Роздайбєда Ю.О. Фітохімічна характеристика вегетативної маси і силосу з сої // Науковий вісник ЛНУВМ та біотехнологій ім. С.З. Гжицького.– Львів, 2007.- Т. 9.- № 3 (34), Ч. 3.– С. 45-48. (Здобувач організував досліди по вирощуванню різних сортів сої, відбір вегетативної маси за фазами розвитку рослин, брав участь у написанні статті, сформулював висновки).

41. В.І. Гноєвий, І.В. Гноєвий, С.Ф. Халін, З.М. Познякова, С.С. Варчук, С.О. Шаповалов, Н.Д. Гуртова, Н.В. Верягіна, О.К. Трішин. Врожайність біомаси соргових культур, її хімічний склад та поживна цінність для великої рогатої худоби в умовах Лісостепу України // Вісник ЛДАУ. Агрономія.– Львів, 2007.- № 11.– С. 248-255. (Дисертант приймав участь у постановці і проведенні досліджень, відбору матеріалу, проаналізував результати і написав статтю).

Статті у збірниках наукових праць

1. Гноєвий В.І., Ільченко О.М., Гноєвий І.В., Кисличенко В.С., Левашова О.Л., Бурд Н.Б. Вирощування кукурудзи у суміші з амарантом та соєю // Бюлетень інституту зернового господарства (науково-методичний центр з проблем зернового господарства).– Дніпропетровськ, 2003.- № 20. – С. 34-35. (Дисертант приймав участь у проведенні польових дослідів і написанні статті).

2. Гноєвий І.В., Гноєвий В.І. Пріоритетні технології використання зеленої маси для заготівлі кормів // Вісник національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка.– Харків, 2005.- Вип. 42. Вдосконалення технологій та обладнання виробництва продукції тваринництва. – С. 225-231. (Здобувач провів досліди і узагальнив їх результати щодо визначення пріоритетних кормів з урахуванням втрат поживних речовин при їх заготівлі, підготував статтю до друку).

3. Гноєвий І.В., Трішин О.К., Гноєвий В.І . Технологія виробництва силосу зі суміші кукурудзи і сої // Вісник національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка.– Харків, 2005.- Вип. 42. Вдосконалення технологій та обладнання виробництва продукції тваринництва. – С. 121-126. (Автор розробив методику і схему досліджень, експериментально визначив вплив ряду способів сумісного вирощування кукурудзи і сої на продуктивність корів, сформулював висновки).

4. Гноєвий І.В . Кукурудзяно-соєвий силос // Пропозиція, 2006.- № 4.– С. 36-38.

5. Гноєвий І.В., Трішин О.К., Гноєвий В.І., Попова Г.Н. Ефективність використання консервованих кормів у раціонах корів впродовж літнього періоду // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: Зб. н. пр. ХДЗВА.– Харків, 2006.- Т.16.– С. 153-160. (Дисертант брав участь у розробці методики і схеми досліджень, провів досліди на тваринах, проаналізував і описав отримані результати).

6. Гноєвий І.В. Шляхи зменшення енергозатрат при виробництві молока // Вісник центру наукового забезпечення АПВ Харківської області / ІР УААН.– Харків, 2006.- Випуск 2.– С. 80-83.

7. Гноєвий І.В., Ільченко О.М., Гноєвий В.І., Зубрич О.С . Роль зернобобових культур у створенні кормової бази в сучасних умовах // Вісник ХНАУ.– Харків, 2006.- № 5. Серія рослинництво, селекція, насінництво і овочівництво.– С. 31-35. (Здобувач розробив схему і методику досліджень, приймав участь у їх проведенні, встановив перевагу озимих злако-бобових сумішок над одновидовими посівами злакових культур щодо годівлі високопродуктивних корів і ремонтних телиць, сформулював висновки).

8. Гопцій Т.І., Гноєвий І.В . Економічна та енергетична ефективність способів сівби амаранту // Вісник ХНАУ.– Харків, 2006.- № 5. Серія рослинництво, селекція, насінництво і овочівництво.– С. 100-104. (Дисертант сформулював ідею досліджень, брав участь у розробці методики і проведенні досліду, приймав участь у написанні статті).

9. В.И. Гноевой, И.В. Гноевой, С.О. Шаповалов, С.С. Варчук, Н.П. Русько, А.Н. Ильченко, С.К. Бакшеева, Н.Д. Гуртовая, Н.В. Верягина . Химический состав и питательная ценность ряда кормов – основы полнорационных смесей для коров в зоне Лесостепи Украины // Актуальные проблемы интенсивного развития животноводства: Сб. н. тр. – Горки, 2007.– Вып. 10. – Ч. 1. – С. 132-138. (Здобувач приймав участь у проведенні досліджень, відбору матеріалу для хімічного аналізу, узагальнив результати і підготував статтю до друку).

10. Гноєвий І.В., Гноєвий В.І., Русько М.П., Халін С.Ф., Познякова З.М. Удосконалення технології виробництва сіна шляхом застосування трави Колумба // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: Зб. н. пр.– Харків, 2007.- Т.18.– ХДЗВА. – С. 74-78. (Дисертант провів дослідження, описав результати і підготував статтю до друку).

11. Попова Г.Н., Гноєвий В.І., Гноєвий І.В. Ефективність вирощування ремонтних телиць за різного співвідношення в раціоні зелених кормів і силосу в літній період // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: Зб. н. пр.– Харків, 2007.- Т. 18.– ХДЗВА.– С. 78-83. (Здобувач провів досліди у д\г ,,Кутузівка ”, описав їх результати, приймав участь у написанні статті).

Статті у матеріалах наукових конференцій

1. Гноєвий В.І., Познякова З.М., Гноєвий І.В., Левашова О.Л., Бурд Н.Б . Вплив молочно-кислотної мікробної ферментації на біологічно активні речовини рослин роду Amarantus і Soya // Матер. ІІІ міжн. н.-пр. конф.: „Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”. Тези доповідей.- Ч. І.- 21-23 травня 2003 року.– ХарківУ НФаУ, 2003.– С. 77-78. (Дисертант приймав участь у розробці методики та провів технологічні дослідження по силосуванню кормів, проаналізував результати).

2. Гноєвий В.І., Сорокін О.С., Ільченко О.М., Гноєвий І.В., Познякова З.М., Довженко Д.П . Ефективність різних комбінованих силосів у раціонах великої рогатої худоби // Сучасні проблеми виробництва та переробка молока: Матер. міжн. н.-пр. конф, присвяч. 100 річчю з дня народж. чл-кор. ВАСГНІЛ і УААН, д. с.-г. н., проф. М.І. Книги.- 2-3 жовтня 2003р.– Харків, 2003.– С. 73-78. (Здобувач приймав участь у постановці і проведенні досліджень на тваринах, узагальнив результати і написав тези доповіді).

3. Гноєвий І.В., Ільченко О.М., Гноєвий В.І . Тритикале як основа кормових сумішок для великої рогатої худоби // Тези доп. н.-пр. конф.: ,,Наукове забезпечення виробництва зерна тритикале і продуктів його переробки”.- Харків, 6-8 липня 2005. – Харків, 2005.– С. 37. (Дисертант провів досліди на тваринах, проаналізував їх результати, написав тези доповіді).

4. Гавриш У.В., Кисличенко О.С., Гноєвий В.І, Гноєвий І.В . Вивчення флавоноїдного складу силосу сої щетинистої // Матер.VІ нац. з’їзду фармацевтів України: ,,Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”. 28-30 вересня 2005.– ХарківУ НФаУ, 2005.– С. 686-687. (Здобувач провів досліди по силосуванню кормів, надав зразки силосу у лабораторію НФаУ, написав статтю).

5. Гноєвий В.І., Гноєвий І.В., Бурд Н.Б., Кисличенко О.С . Перспективи використання продуктів комплексної переробки амаранту // Матер.VІ нац. з’їзду фармацевтів України: ,,Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”. 28-30 вересня 2005.– ХарківУ НФаУ, 2005.– С. 690-692. (Дисертант провів досліди по силосуванню надземної частини амаранту сорту ,,Атлант”, передав зразки силосу у лабораторію НФаУ, приймав участь у написанні статті).

6. Гноевой И.В., Тришин А.К., Роздайбеда Ю.А., Гноевой В.И., Кутиков Е.С. Продуктивность и защитные функции организма коров в связи со скармливанием им кукурузно-соевого силоса // Матер. Х межд. н.-произ. конф.: ,,Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения”.- 15-19 мая 2006.- ФГОУ ВПО „Белгородская государственная сельскохозяйственная академія”.– Белгород, 2006.- Т. ΙΙ.– С. 98. (Здобувач розробив схему і провів науково-господарські дослідження та провів їх науковий аналіз, приймав участь у написанні статті).

7. В.І. Гноєвий, І.В. Гноєвий, В.С. Кисличенко, Н.Б. Бурд . Біологічно активні речовини різних видів амаранту як засоби стимулювання живлення високопродуктивних тварин // Матер. міжн. н.-пр. конф. ,,Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні’’, м. Чернівці, 7-9 червня 2007 р.– Оброшино, 2007.– С. 218-223. (Здобувач дослідив вплив БАР фенольної природи у силосах з вегетативної маси амаранту на жирномолочність високопродуктивних корів, приймав участь у написанні статті).

Дисертантом використано свою частку публікацій при написанні дисертації.

АНОТАЦІ Я

Гноєвий І.В. Методи підвищення ефективності виробництва і використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук з спеціальності 06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів.- Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, Львів, 2008.

На основі комплексних наукових досліджень і широкомасштабної виробничої перевірки їх результатів у виробництві розроблена стосовно зони Лісостепу України система підвищення ефективності виробництва і використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів на основі застосування найбільш врожайних кормових культур, економії енергії і кошт, охорони навколишнього середовища і годівлі корів кормовими сумішками, складеними з пріоритетних кормів у відповідності з деталізованими нормами годівлі і їх природними фізіологічними особливостями лактації та сучасними трофічними зв’язками у системі ,,грунт-рослина-тварина”. Така система кормозабезпечення і годівлі високопродуктивних корів на прикладі молочного комплексу ,,Кутузівка” забезпечила збільшення виробництва кормів за 2000-2006 роки на 68,3%, а на умовну голову – з 34,7 ц. к. од. до 54,7 або на 54,7%, підвищення середньорічних надоїв молока на фуражну корову з 3653 кг до 5833 кг або на 59,7%, підвищення його якості за рентабельності виробництва понад 43,7%.

Ключові слова: високопродуктивні корови, пріоритетні корми, годівля, продуктивність, відтворення, енергозбереження, ефективність.

АННОТАЦИЯ

Гноевой И.В. Методы повышения эффективности производства и использования кормов при круглогодовом однотипном кормлении высокопродуктивных коров. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 – кормление животных и технология кормов. – Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, Львов, 2008.

На основе комплексных научных исследований и широкомасштабного внедрения их результатов у производство разработана, применительно к зоне Лесостепи Украины, система стабильного производства и эффективного использования кормов при круглогодовом однотипном кормлении высокопродуктивных коров на основе применения наиболее урожайных кормовых культур и кормов из них с точки зрения эффективного использования земельных ресурсов, энерго-ресурсоэкономии, охраны окружающей среды и кормления коров кормовыми смесями, составленными из приоритетных кормов в соответствии из детализованными нормами кормления и естественными физиологическими особенностями их лактации, а также современными трофическими связями в системе ,,почва-растение-животное”.

На основе технико-экономической оценки выращивания основных зернофуражных культур, многолетних трав, традиционных и новых силосных культур, злако-бобовых смесей озимых и яровых культур и усовершенствования технологии заготовки из них силоса показана возможность наращивания производства кормов и создания стабильной и эффективной кормовой базы для молочного скотоводства в условиях Лесостепи Украины. С учетом показателей выхода кормов с единицы земельной площади, энергозатратности их производства, энергетической ценности, исчисляемой в кормовых единицах и обменной энергии, рассчитанных на основе фактического химического состава и фактических коэффициентов переваримости питательных веществ кормов у жвачных животных, качества их протеина и других органических веществ разработаны рецепты кормовых смесей на зимний и летний периоды для коров с суточными надоями молока 14 кг; 20; 24; 30 и 40 кг и его жирностью 3,8%, а также для сухостойных коров и нетелей. В частности, среди зерновых кормов приоритетными являются зерно кукурузы, ячменя, озимой пшеницы, из бобовых трав – сенаж, силос из усовершенствованных совместных посевов кукурузы и сои, силос с повышенным содержанием сухого вещества из смеси яровых зернофуражных культур (ячмень, овес, горох и вика), зерносенаж из смеси тритикале и озимой вики. Среди традиционных силосных культур наибольший выход кормо-протеиновых единиц (КПЕ) с единицы земельной площади обеспечили совместные посевы кукурузы гибрида Харьковский-311 и сои сорта Подольский-1 – 86 ц/га, что больше по сравнению с одновидовыми посевами кукурузы в 1,32 раза. При этом затраты совокупной энергии на 1 КПЕ снижались на 27%. Силосы из смеси зеленой массы кукурузы и сои характеризовались более высоким показателем рН, по сравнению с кукурузным силосом. В них на молочную кислоту приходилось 56,2% общего количества кислот, а на уксусную – 43,5%. Кукурузный и кукурузно-соевый силосы имели, примерно, одинаковую энергетическую ценность, однако в последнем содержание переваримого протеина из расчета на 1 корм. ед. было большим на 62,3%. В нем также больше содержалось жира на 39,3%. По комплексному показателю – КПЕ кукурузно-соевый силос был питательнее на 15,8%.

В вегетативной массе сои в период налива зерна содержится более 70 биологически активных веществ фенольной природы, которые представлены: флавоноидами (кемпферолом, кверцетином и их 3-0-гликозидами); изофлавонами (даидзеином, генистеином, формононетином и другими); оксикумаринами (скополетином, эскулетином и другими); оксикоричными кислотами (хлорогеновой, неохлорогеновой, феруловой и другими). Предполагается, что включение в состав кормосмесей силоса из смеси кукурузы и сои вместо кукурузного способствовало повышению среднесуточных удоев молока у высокопродуктивных коров на 11,3 %, содержания жира в молоке – на 0,2 % абсолютных, сокращению сервис-периода на 17 дней или 28,2 %, уменьшению количества осеменений коров – на 19 %.

Затраты энергии на производство 1 КПЕ в силосе из 4-компонентной смеси яровых зернофуражных культур (ячмень, овес, горох, вика), по сравнению с кукурузным силосом, сокращались на 30,0%. В таком силосе, по сравнению с кукурузным, содержание сырого протеина из расчета на сухое вещество возрастало в 2,3 раза. При замене в составе кормосмесей кукурузного силоса силос из смеси вегетативной массы ячменя, овса, гороха и вики среднесуточные удои молока с зачетной жирностью 3,4% повышались с 19,53 кг до 22,67 кг или на 16,1%. При этом экономия совокупных затрат энергии из расчета на 1 кг надоенного молока составляла 0,12 МДж, по сравнению с использованием кукурузного силоса.

Из нетрадиционных силосных культур наибольший выход КПЕ с 1 га обеспечивал сорго-суданковый гибрид Юбилей-50 – 99,6 ц/га, однако корма из него характеризуются повышенным содержанием клетчатки, что необходимо учитывать при кормлении высокопродуктивных коров.

Определена оптимальная степень измельчения крупноволокнистых частей кормовых смесей: частицы до 20 мм – 10 %, 21-25 мм – 70 %, 26-40 мм – 20% и усовершенствован способ их скармливания.

Внедрение разработанной системы производства кормов и кормления высокопродуктивных коров обеспечило наращивание производства молока из расчета на единицу земельной площади, повысить его качество, снизить затраты кормов на единицу молока. На примере полученных экспериментальных данных показана возможность возрождения молочного скотоводства в Украине на основе отечественных инновационных мероприятий в области кормления высокопродуктивных коров.

Ключевые слова: высокопродуктивные коровы, приоритетные корма, кормление, продуктивность, воспроизводство, экономия энергии, эффективность.

ANNOTATION

Gnoyev уі I. Feed-conversion efficiency technique elaboration by all-the-year-round even feeding of high-producing cows . – The manuscript .

Agricultural science doctor degree thesis maintenance specialization 06.02.02 – animal feeding & feed preparation technique. – S.Z. Gzhytskyj Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, Lviv, 2008.

Feed-conversion efficiency system was elaborated by all-the-year-round even feeding of high-producing cows on the basis of heavyweight fodder crops. The system implies energy & cost saving & environmental protection. The cows are supposed to be fed by the forage mixtures. They are prepared by the basal feed application in compliance with the nutritional standards. The system implies lactogenic factor, lactation period & environmental correlation. Nutritional correlation is stipulated by ‘ground-plant-animal’ system. Weight-matic feeding system was applied to increase forage production by 68,3% during 2000-2006 years span. Feed units were upped per 34,7-54,7c. Equivalent percentage amounts 54,7%. Average annual milk yield per feeder cow constitutes 5833 kg compared with 3653 kg production. Equivalent percentage boost forms 59,7%. Milk quality was bettered by the system application. Milk production profitableness amounts 43,7%.

The above-mentioned system was implemented on the dairy unit ‘Kutuzovka’. The system was elaborated for the forest-steppe zone of Ukraine on the basis of the net research results & test data examination. Production tests were executed on many dairy farms.

Key words: high-producing cows, basal feeds, feeding, performance, reproduction, energy saving, efficiency.