РЕФЕРАТ
на тему:
«СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ РОБОТИ»
1. Значення рослинних організмів, їх основні властивості. Екологічне значення декоративних насаджень. Культурно-побутове й естетичне призначення озеленення територій населених пунктів та їх інтер’єрів. Охорона зелених насаджень
Корінь – служить для укріплення рослин в ґрунті, добування з нього води і розчинених поживних речовин (мінеральних).
Так корені пшениці проникають в грунт на 1,5-1м, на таку ж глибину проникають корені жита, вівса, ячменю. Корені кукурудзи, цукрового буряка, моркви проникають у грунт на 1,5-2 м.
Мичкувата коренева система у однодольних рослин. Стержнева – у коренеплодів. Можуть корені появлятися на стеблах, вони – додаткові.
За характером будови стебла бувають трав’янисті та дерев’янисті. До видозмінених стебел відносяться бульби (картоплі), цибулі (цибуля, часник), кореневища (пирій), вусики (виноград, гарбуз), комочки.
Листки – орган живлення рослин, тому що на світлі в хлоропластах утворюються органічні речовини з неорганічних. Є три категорії листків – низові, середні і верхівкові. Низові – видозмінені листки – луска на кореневищах. Сім’ядолі – первинні листочки зародки – гарбуз, сонячних, квасоля. Середні – всі листки зеленого кольору. Вони бувають черешкові і сидячі. Верхні – листки суцвіть.
Палісадники – декоративно-захисна зона шириною від 3-15м.
Композиція рослин – буває три стилі планування і композиції рослин: регулярний, пейзажний або ландшафтний і змінений.
Квітники, клумби – довга смуга шириною 1-2м. Складають із 2-4 видів рослин.
Бордюр – вузька. Шириною 0,5м смуга, що облямовує пішохідні доріжки.
Міксбортер – групи квітів, які створюють ефект безперервного цвітіння.
2. Призначення та будова теплиці й парника; використання парників для вирощування розсади. Властивості ґрунту. Види грантових сумішей для ділянок закритого ґрунту. Органічні домішки до ґрунту: перегній, компост, зброджений осад, дрібний торф. Мінеральні добрива та їх застосування. Дернаж, його види
Парники – це постійні споруди захищеного грунту, розраховані на вирощування розсади і овочів ранньовесняного використання. Бувають – поглибленні і наземні. З обігрівом: біологічним, сонячним, технічним. Однокаскадні і двокаскадні. За строками закладки і використання – ранні, середні і пізні. Найбільшпоширені – однокаскадний, поглиблений парник з скляним покриттям на біологічному обігріві.
Розмір: яма – глибиною 0,7м шириною 1,5м. Скляна рама. Розміщують парники рядами довжиною не більше 20м. Котлован заповнюють розігрітим гноєм, технічний обігрів по трубах.
Теплиці – постійно діюча споруда розрахована для вирощування свіжих овочів на період цілорічного використання. Бувають – ангарні і блочні. Ангарні – скляна споруда з двоскладною покрівлею без стояків в середині; ширина 10-25м, довжина 50-100м, висота в коньку до 12м. Блочні: складаються – складені з декількох теплиць блоків, прилягаючих один до одного.
За способом вирощування поділяються на: стелажні, ґрунтові і гідропонні. Для забезпечення горіння біопалива використовують кінський гній, змішавши з коров’ячим гноєм у різних кількостях, а також додають 20-25% опилок. Перебивають гній за 8-10 днів до закладки парників.
Види грунтових сумішей. Грунтова суміш повинна мати реакцію біля рН6.5 без збудників хвороб, бур’янів.
Основні компоненти: дернова земля, перегній, торф, пісок, опилки. Склад у % від загального об’єму: дернова земля 30-40%; торф 40-50%; перегній 20%. Або дернова земля 50-60%; перегній 40-50%; пісок –5%.
При кислій реакції ґрунту наносять вапно.
Розрізняють азотні, фосфатні і калійні добрива, залежно від того, які є в них мінеральні солі.
Азотні добрива – сечовина Со /NH2
/2
вміст 40-45% діючих речовин, сульфат амонію /NH4
/2
SO4
– 20%; селітра аміачна, або вапнякова-аміачна селітра NH4
NO3
– 30-35%.
Фосфатні добрива – суперфосфат гранульований, геодвійногранульований і порошкоподібний – 20-25%, кісткове борошно – 30%, преципітат – 30-40%.
Калійні добрива – хлорид калію, каїніт, калійна сіль, сильвініт, цементний калійний пил – 14%.
Найкраще розчинний у воді Р і К добрива, тому вносять їх у грунт перед сівбою, в першій половині літа.
Добрива – підсилюють ріст стебел, листків;
Р добрива – розчинюються гірше у воді, тому вносять їх разом з гноєм, восени; добрива прискорюють достигання плодів , холодостійкість рослин;
К добрива – посилюють ріст коренів, цибулин і бульб.
3. Створення необхідних умов для вирощування й розмноження рослин у різні пори року. Світловий, тепловий та водний режим теплиці. Календар роботи з рослинами теплиць і парників. Схема рамообороту в парниках. Рентабельність теплиці. Обладнання для роботи в закритому ґрунті
Мікроклімат потребує відповідних умов створення в захищеному ґрунті: теплові умови, світлові, вентиляція, а також вологість ґрунту і повітря.
Овочеві культури – потребують на 2-3º нижче температури ґрунту ніж повітря. Навпаки – то вони передчасно старіють. Найбільш сприятлива температура грунту для вирощування огірків 25-27ºС. Для томатів, цибулі – 21-25ºС. Температура повітря вдень повинна бути більша, ніж у ночі. Штучне освітлення скорочує строки дозрівання на 10-15 днів. Застосовують лампи денного світла, або дугові ртутні. Час досвічування 11-12г. Висота над рослинами – денна лампа – 10см. Дугові лампи – 100-150 см. Для огірків потужність люмінесцентної лампи – 360 вт/м2
, томатів –420.
Застосовують в теплицях вуглекислий газ, вміст становить 0.2-0,3%.
Вологість повітря – для огірків до 90-95%, для помідорів 60-65%. Підвищення вологості сприяє розвитку хвороб, шкідників. Температура води для поливу 30-35ºС. Два способи поливу – підгрунтовий, наземний. Грунт повинен промокати на 5-7 см, стелажі – наскрізь. В гарячі дні норма поливу –15 л/м2
в добу. Для капусти промочити грунт на 40-60 см, а для томата – 50см, огірка – 40см.
Сівозміни – засновані на правильному підборі і чергуванні овочевих культур на визначеній площі і в визначений період.
Під культурооборотом захищеного ґрунту розуміють чергування овочевих культур в парниках або теплицях на одиниці заскленої корисної площі. Його оцінюють по валовому виходу товарної продукції і розсади з одиниці площі, корисної за весь сезон до числа оборотів.
Вихід продукції з одної рами 1,5 м2
розсади капусти 400-500 шт. р. томатів і огірків 200-250 шт. р. квітів 400-600 шт.
Лопати, розміри ящиків і масу вантажу підбирають по віку учня.
До обладнання відносять також граблі, вило-лопату, мотики і мапки, ручний планет, ручний маркер, сальний шнур, садильний кілок, поливальниці, дворучні носилки, корзини.
4. Квітково-декоративні рослини закритого ґрунту. Основні способи розмноження цих рослин. Правила перевалки та пересаджування. Продукування квіткових рослин. Правила зрізування рослин та їх зберігання. Оформлення приміщень живими квітково-декоративними рослинами та їх композиціями
Родина квітково-декоративні рослини захищеного ґрунту – айстрових Цинерарія – розмножують щорічно насінням, яке висівають у травні-червні; використовують для тимчасових композицій і в інтересах.
Родина Акантових
Афеляндра – розмножують насінням, стебловими живцями або листками. Висівають у лютому-березні. Використовуються для озеленення інтер’єрів.
Геміграфіс – багаторічна трав’яниста рослина з повзучим стеблом.
Родина Амарилісових – рід цибулинних рослин.
Родина Ароїдних – квітки дрібні не показні, одно або двостатеві зібрані в суцвіття-початки.
Родини Бегонієвих, лаврових, лілійних, молочайних, орхідейних, пальмових
Вигонка – це система заходів, за допомогою яких можна вивести рослини зі стану спокою, примусити їх рости та цвісти в невластиву для їх цвітіння пору року.
Перевалкою – рослин називають збільшення об’ємних площ землі для інтенсивноростучих коренів без порушення земляної грудки горошкової рослини. Переважно П. Молоді, швидкоростучі рослини, корені яких обплітають земляну грудку.
Пересадка – коли порушують земляну грудку з коренями, видаляють частину землі. Молоді потребують щорічну посадку. Великі можна раз в 4-5 років. Слідкувати, щоб коренева шийка була на 12см нижче верхнього краю горошка.
Продукування квіткових рослин – вигінка квіткових рослин. Підбирають ранні сорти з більш коротким періодом спокою. Це гіацинти, лілії, тюльпани, фрезії, піонії, кущові троянди, бузок.
Починають поливати теплою водою25-28ºС, як тільки рослина піде в ріст, підвищують вологість до 80-90%. Рослину можна зберігати в стані спокою довгий час. Для цього на протязі зими, весни, літа їх можна тримати в леді холодильника. В будь-який час року їх можна поставити на вигонку і мати цвітучі тюльпани, лілії, бузок, конвалії. Перед вигонкою ящики переносять для відтаювання.
Квіткове оформлення вікон, балконів і терас створює корисні акценти і архітектури в цілому. На балконах висаджують, як тільки прогріється земля – братки садові і стокротки, вони не бояться легких заморозків з ранньої весни до середини осені. Улітку пеларгонія і петунія. Сальвія блискуча не тільки на клумбах а й на балконах із червня до заморозків. На прикінці літа вона опадає в листі, тому гарно висаджувати її в композиції з чорнобривцями. Висаджують майорці, вербену.
Не рекомендується разом з фіолетовими квітами висаджувати сині. Добре поєднуються червоні, сині, жовті кольори. Білі насаджують для відокремлення кольору. До білих стін будівлі краще підійдуть – червоні, сині і жовті квіти, а до цегляних стін – білі, жовті, оранжеві квіти. Також на балконах розміщують одну або декілька ампельних або витких рослин у підвісному кошику.
На балконах з півд. заз. сторін і східної сторони – висадне – пеларгонія, петунія, шавлія, вероена і бурачок. З північного боку добре ростуть на балконах – бегонія, фуксія, нагідки, тюльпан, із витких виноградний дикий плющ.
Де дують сильні вітри – агератум, бегонія, ротики, пеларгонія.
Ємності для висаджування квітів різні: керамічні, плетені, видовбані з дерева, пластмасові, металеві.
По краях висаджують ампельні рослини – фуксія, петунія, плющ строкатолистий, а ближче до центру – великі рослини – пеларгонія;
За сезон змішують кошики – на весні висаджують братки чи стокротки, влітку – петунію, чорнобривці, восени – хризантеми.
5. Дикорослі квітково-декоративні рослини, їх інтродукція та правила догляду за ними на відкритому ґрунті. Екологічні аспекти охорони дикорослих квітково-декоративних рослин
Жива огорожа – розмежування ділянок, маскування окремих будівель, фон для квіткових композицій. В них гніздяться окремі види птахів. Придатні зимостійкі та посухостійкі дерева та кущі. Не рекомендується використовувати коренепаросткові рослини. Із листяних дерев корисні – граб звичайний, гледичія триколючкова, шовковиця біла; з кущів – жасмин садовий, глід, барбариси, жимолості, сніжноягідник білий, смородина альпійська, кизильник блискучий, магонія, айва японська.
Хвойні породи – приємний спокійний фон. Огорожі – ялина звичайна, тис ягідний, туя західна, ялівці.
Рослини розміщують у шаховому порядку по 0,25-0,4м в рядах і між рядами 0,35-0,5м.
Листяні породи висаджують з 2-річними саджанцями або сіянцями, а хвойні з 5-ти річними саджанцями.
Догляд – це формування стрижки – посилює ріст бокових аагонів.
Найбільш поширена стрижка у формі піраміди, куба, що мають 5-6 пагонів. У грудні викопують із грудкою землі і висаджують у горшки Ø15-19см у дернову суміш – дернова земля, перегній та пісок (2:1:1). У січні заносять в теплицю 10-12 ºС. Цвісти починають через 20-25 днів.
Бузок – для вигонки 3-4 річні кущі щепленого бузку або 4-5 річного кореневласного.
6. Одно– дво- та багаторічні рослини, їх поширення та особливості культивування. Правила збирання, очищення, зберігання та підготовка насіння до висівання. Строки висівання одно – дво- та багаторічних рослин.
Дерева і кущі – багаторічні рослини. Серед трав є як багаторічні так і одно- дворічні. До багаторічних відносяться – конвалія, кульбаба, пирій, кропива. Надземні частини більшості відмирають восени. На весні вони розвиваються заново.
Однорічні – лобода, левкой, редиска, просо, гречка, овес, вони весною розвиваються з насіння, зацвітають, утворюють плоди з насінням і після чого відмирають.
Дворічні – живуть майже два роки. Буряк, редька, капуста, морква. Розвиваються перший рік корені, стебла і листки, наступного року розвиваються нові пагони. Рослини зацвітають і дають плоди з насінням. Восени ці рослини відмирають.
Технологія збирання зернових культур складається з операцій – зрізування стебел, їх обмолоту, виділення вороху, очищення зерна від домішок.
Розрізняють три фази стиглості – молочну, воскову (жовту), повну стиглість.
Молочна стиглість містить 50% води, висока – 25%, повна 15%.
Способи очищення повітряним потоком: за розмірами і формою – на рештах, за довжиною на трієрах, за властивостями його поверхні, очищення і сортування насіння за щільністю. Придатне зерно для зберігання, якщо вологість не перевищує =13-14%, при 17-18% знижується його схожість. Вологе зерно піддають штучному сушінню у зерносушарках підігрітим повітрям. Таке сушіння називають – конвентивним. Коли зерно контактує з нагрітою поверхнею, таке сушіння називають кондуктивне.
Висівають насіння в грунт, коли він прогріється до 10-12ºС. Загортають на глибину 3-5 см (на великій глибині не вистачає повітря).
Насіння цибулі на 1-2см; редиски, огірків – 2-4см; гороху, бобів – 4-5см. На піщаних ґрунтах висівають глибше, ніж у глинисті.
7. Особливості цибулинних рослин (тюльпанів, нарцисів, гіацинтів та ін.). Способи вегетативного розмноження багаторічних рослин (поділом куща, кореневищами, бульбами, бульбоцибулинами тощо).
Тюльпани, нарциси – цибулькові рослини, розмножуються маленькими цибульками, котрі називаються дітками. Висаджують по декілька штук в горщик на протязі 2-3 років. Лілії розмножують лусками цибульки з частиною дінця і накривають склом.
У гіппаструмів, кринумів і панкрациумів в горшках з діток виростають маленькі рослини, котрі добре відокремлюють.
Ділення куща – розмножують ті рослини, котрі добре кущаться і утворюють багато стебел з окремими коренями. Наприклад: циперуси, папоротники, спаржа, ізолепис.
Ставлять горшки у теплі і добре освітлені місця.
Ділення кореневища – розмножують канни, аспидіастри. Їх корені розрізують так, щоб було на кожному корінці вічко.
Канни – краще, коли кореневище проросте в теплому місці і порізати на окремі пророщі вічка, висадити в горщики.
Кореневі дітки – можна розділити, висадити в окремі горшки. На стеблах утворюються молоді рослини з воздушними коренями.
Час від пристановки на вигонку до цвітіння у цибулинах рослин порівняно короткий 16-32 дні. Цибулини правильної форми 3-3,5см діаметром і масою 25-30гр.
Висаджують на початку жовтня у ящики або горшки. Щоб прискорити цвітіння, рослину два раз в день поливають теплою водою - 30ºС.
Нарцис – для цвітіння у січні- березні цибулини викопують з грядки у середині липня на початку серпня і зберігають до вересня при температурі 17ºС.
8. Кліматичні рослини. Умови утримання рослин тропіків, субтропіків, пустель і напівпустель (сукуленти та кактуси)
За біологічними особливостями і декоративними якостями поділяються на рослини, вирощені в кімнатах – перша група.
Друга група – декоративно-листяні рослини – невід’ємна частина інтер’єру кімнати. Вони мають кольорові, розрізані або яскраві листки, котрі добре гармонійно контрастують з розцвіткою стін, меблі.
Третя група – кімнатних квітів – в’ющі і ампельні рослини. Різноманітні по будові стебел, листків по формі і кольору. Ними прикрашають стіни, мебель.
Кактуси – цвітуть в основному серед ночі. Їх можна вирощувати по сотень видів і форм.
9. Розміщення кімнатних квітів у приміщенні. Вимоги рослин до вологості й температури повітря, ґрунту, освітлення. Світлолюбові та тіневитривалі рослини
Найбільше світла і тепла поступає на південні вікна, придатні для зимового періоду. Весною, літом рослини потрібно трохи притінювати і більше поливати. Багато світла потребують – трав’янисті, особливо цвітучі. Для рослин з дуже яскраво розмальованими листками. При слабкому світлі вони швидко тратять яскравість фарб і привабливість. Брак світла найкраще переносять фікуси, мірти, папоротник, так як мають густі листки.
Вимоги до тепла різні. Багатьом потрібна постійна температура без різких змін. Так рослини поділяють на три групи:
1. – рослини для прохолодних місць;
2. – рослини для помірно теплих місць;
3. – рослини для теплих місць або для кімнатних тепличок.
В прохолодних місцях з температурою повітря 14-16ºС добре розвиваються такі рослини як: азалія, олеандр, рози, фуксія, пеларгонія, сенполії, спаржа декоративна, традесканція, плющі, фікуси, циперуси, аспідистри, хлорофітум.
Для цвітіння азалій, роз, первоцвітів необхідна температура - 20ºС. Щоб продовжити цвітіння, їх переносять у холодне місце. Помірне тепле повітря потребує (18-20ºС) – бегонія, розан китайський, плющ восковий. Добре ростуть рослин, коли повітря в приміщенні не дуже сухе. Літом необхідно обприскувати листки.
Вологість грунту – весняно-літній період – інтенсивно поливати і обприскувати. Осінь – ріст сповільнюється. Зимою поливання припиняють. Підживлення слід проводити в літній час.
Світлолюбиві квіткові рослини – клен кімнатний, крин, бегонії цвітні, каланхое, рози.
У першому ряду вікна треба розміщувати кактуси, потім азалію, синінгію, жасмин, алеандр, розан китайський.
Квіти південної орієнтації. Коло вікон добре росте бегонія, рекс, пальми, панданус, а такі рослини, як сентуріум, панкраціум, пеларгонія можуть і цвісти. Багато світла потребують гарноцвітущі, але в теплі часи, їх треба притіняти від прямих променів.
Квіти північної орієнтації – їх необхідно розміщувати блищи до вікна – це амариліси, першоцвіти, петунію махрову, пеларгонію, фуксії, сенполію. Дальше від вікон розміщують квіти, що менш вимагають світла – аспідистри, лавр благородний.
З в’ющих і ампельних рослин в умовах пониженого світла добре ростуть – різновидності плюща, декотрі традесканції. Поливають 1-2 рази в неділю. В період росту підживлюють мінеральними добривами0,5гр. Квіткової суміші, або столову ложку дерев’яної золи на 1л води. Зимою підживлюють тільки цвітучі рослини.
10. Значення перевалки, пересаджування, підживлювання для росту й розвитку квітково-декоративних кімнатних рослин. Застосування добрив (органічних, мінеральних, комплексних) для підживлення кімнатних рослин. Способи розмноження кімнатних рослин
Перевалкою – називається збільшення об’єму землі для інтенсивно рослих коренів без порушення земельної груди горошкових рослин. Піддають переважно молоді швидкорослі рослини. Беруть перевалюють з 9ти см горшків у 11 см, з 11 см у 13 см горшки. Перевалюють молоді рослини вирощені з насінь, черенків, добавляючи кожний раз живильну суміш без порушення кореневої груди. Підбирають ширший на два пальці.
Пересадка рослин – приступають. Коли потрібно поміняти горщик, є хвороби кореневої системи, ділення кореня, коли починає жовкнути листя. Пересадку квітучому вазону робити не можна. Кращий час для пересадки – весна (березень, квітень), коли рослина починає інтенсивно рости. Ніжні і дрібні рослини – у травні. Хвойні рослини – літом, по закінченні весняного росту. Цибулькові – після проходження періоду спокою. Молоді – пересаджують щорічно, великі – через 4-5 років. Нові горщики перед пересадкою миють гарячою водою з добавкою суперфосфати.
Дернаж. На дно кладуть черешок випуклою стороною до верху, насипають шар битих черенків або листя з домішками деревного вугілля, прикривають шаром піску. Вирізають загнивши, пошкоджені частини кореня.
До органічних добрив відносять – перегній, торф, компост, кісткову муку, рогові стружки.
Мінеральні добрива:
– азотні – аміачна селітра, мочовина і сірчанокислий амоній;
– фосфорні добрива – суперфосфати;
– калійні добрива – хлористий калій, калійна сіль.
Аміачна селітра, мочовина містить 35-40% N в легкоутворюючій формі.
Вносять по закінчення спокою невеличкими нормами через 10-15 днів.
Сірчанокислий амоній містить біля 20% N у важкодоступній формі. Діє на рослину повільно, потрібно додавати вапно.
Суперфосфат вносять перед утворенням бутонів і квіток.
Попіл – суміш калійного і фосфатного добрива. Містить 15% калію, 2-3% фосфорної кислоти.
N – добрива посилюють ріс стебел, листків.
Р і К добрива – покращують використання N рослиною, одночасно впливають на прискорення цвітіння і на плодоутворення, тому краще вносити добрива у суміші.
Розмноження: насінням.
Перед початком ящик, горщик обробляють формаліном. На дно кладуть биті череники, посипають грубим піском. Грубе насіння розкладають по поверхні землі і вдавлюють дошкою після чого засипають землею. Маленьке насіння лише придавлюють. Для швидкого проростання ящик тримають коло радіатора з температурою близько 20-25ºС. Після переставляють до світла. Потім роблять пікірування. Кореневу систему вкорочують на третину її довжини (прищепки). Не можна вкорочувати корені у сіянців пальм, левкоя, рослин, котрі погано переносять пошкодження кореня.
Розмноження вегетативними органами. Живці бувають стеблові, листкові і кореневі.
Нарізають гострим ножем – внизу під самим вічком, а вверху над вічком. На зиму заносять у підвали, весною заносять в кімнату. Найкраще робити – весною. Довжина живця 3-4см, ширина 1-2см.
11. Шкідники і хвороби квіткових рослин та агротехнічні заходи, які підвищують стійкість рослин проти шкідників і хворіб. Засоби боротьби з шкідниками та хворобами квітково-декоративних рослин
Збудниками інфекційних або паразитарини хворіб є мікроорганізми: гриби, бактерії, віруси та мікроплазми.
Грибні хвороби коріння та надземних частин рослин – вилягання сіянція, чорна ніжка. Збудники – гриби котрі мешкають у ґрунті.
Основа стебла кореневої шийки – темніє, зогниває, переламується. Розвиваються у весняно-літній період. Поливають розчином фундозлу або 3% дерев’яним попелом.
Фузаріоз – (коренева гниль, в’янення рослин). Виникають загнивання коріння, уражає цибулини, бульбоцибулини, при зберіганні.
Профілактика – дотримання сівозмін.
Склероціальна гниль – збудник ґрунтовий гриб. На поверхні та в середині уражених стебел утворюється білий ватоподібний наліт грибниця. Профілактика – дотримання сівозмін через кожні 5 років. Уражені – спалюють.
Хвороби листків. Борошниста роса, білувато-сірий борошнистий наліт на поверхні – міцелій. Сприяє висока вологість ґрунту, коливання температури 20-20ºС. Обприскування кальцинованої соди (0,5%). Свіжий коров’як – суміш з водою.
Іржа – рослина дістає оранжеві, жовті, іржаво-коричневі спороношення грибків на нижній та верхній частині листка. Профілактика – своєчасне видалення уражених частин.
Сіра гниль – в умовах підвищеної вологості. Уражені частини рослини швидко гниють, вкриваються сірим порошнистим нальотом.
Профілактика – помірне зволоження, знищення рослинних решток на весні та осені, просушування цибулин та бульб.
Плямистість листків – на листках утворюється чорна, коричнева чи сіра пляма. Профілактика – знищення рослинних решток після закінчення вегетації, збалансоване мінеральне живлення.
Бактеріальні хвороби.
До першої групи ураження – мокрою глиною рослинних тканин.
До другої групи – виявлення плям на листках та інших частинах рослини. На них утворюються маслянисті бурі плями, окремі пелюстки квіток всихаються.
До третьої групи – захворювання рослин провідної системи.
Збудники поражають раком жоржини, троянди, хризантеми, пеларгонії.
До четвертої групи – пухлинні захворювання рослин. Бактерії іх ґрунту проникають у корені бульб через пошкодження.
Мозаїка – поява на листках, стеблах блідо-зелених хлоротичних смуг. Уражає гладіолус, нарцис, флокус, жоржину, фіалку.
Шкідники рослин, що живуть у ґрунті: личинки коваликів, личинки хрущів, вовчок звичайний, багатоніжки, стонож, цибулиний кореневий кліщ, довгоносик, широкоголовий кліщ.
Шкідники, що пошкоджують надземні частини рослин: слимаки, кліщі павутинні, плоскотіла оранжерейка, попелиця, гладіолусовий тринс, трояндова листовійка та ін.
12. Догляд за зрізаними квітами. Оптимальні строки їх зрізування. Вимоги до води, повітря, освітлення. Сумісність й несумісність зрізаних квітів
Розмноження квітів на столі потребує мати велику кількість квітів і невелику вазу. В плоскій вазі не можна розміщувати квіти вертикальної будови – гладіолуси, флокси. Зимою на столі можуть бути гвоздики, цикламени; весною – підсніжники, конвалія. незабудка; літом – анютині очка, духмяний горошок; осінню – дрібноцвітущі хрезантеми, георгіни, цинії.
Щоб зрізані квіти довше збереглися у вазі, їх при зміні води трішки підрізають щоразу гострим ножем, так як зрізи загнивають.
Так для гвоздики у вазу необхідна невелика кількість води; троянда потребує, мало сонячного тепла, для кращого зберігання у її вазу додають трішки цукру. Троянда з гвоздикою у вазі разом бути не можуть, бо остання швидко в’яне. Також ваза з квітами не може стояти на протязі.
13. Історія виникнення мистецтва аранжування квітів. Визначення розміру, форми композиції залежно від використання. Компонування рослин у низьких вазах. Компонування рослин у високих вазах: вертикальне, похиле, каскадне, горизонтальне
Створюють вдома квіткові композиції, декоративні корзини, жардиньєрки, вази.
Квіткові композиції. Для прикрашення кімнат, виставок, вітрин, використовують декоративно-листові, ампельні рослини і кактуси. Композиції бувають вертикальні, горизонтальні.
Вертикальні – коли беруть рослини з вертикальними лініями росту, широкими листками, гарним стеблом – фікус, драцена, філодендрон. Навколо можна поставити декілька рослин меншого розміру, а по краях – ампельні рослини так. Щоб гілки злегка опускалися.
Рослини розміщують на підставках, поличках, досягаючи ефективного поєднання відтінків зелені.
Композиція ефективна, якщо рослини розміщують асиметрично. Оживляють композицію цвітучими цикламенами, ліловою шапкою сенполії.
Яскраві композиції можна складати з зрізаних квітів і горошкових рослин, висаджені разом з грудкою землі. Посуду для рослин найкраще брати спокійних тонів – сірі, коричневі, щоб відволікати погляд від рослин. В композиціях розрізняють природне і декоративне розміщення квітів. При декоративному розміщенні слід звертати увагу на зовнішній ефект.
14. Різноманітність стилів аранжування квітів та їх композиційного вирішення: горизонтально-витягнуті форми, асиметричні лінії, пірамідальні форми, півсфери, кульовидні форми. Тематичні композиції
При проектуванні і створенні зелених насаджень в цілому виявляється художня композиція, яка складається х таких елементів як дерево, кущ, трав’яниста рослина, камінь, мала архітектурна форма, дім, дорога.
Розрізняють три стилі планування і композиції рослин:
- регулярний, пейзажний, ландшафтний і змінний. При підборі рослин для озеленення присадибної ділянки користуються основними принципами.
Екологічний принцип – художньо-декоративний – форма крони, характер розгалуження, колір квіток, листя, плодів.
Декоративні дерева та кущі розподіляють на хвойні, вічнозелені листяні, листяні, листяні що скидають своє зелене вбрання і виткі рослини.
Композиція із сезонних квітково-декоративних рослин.
Композиція з багаторічних трав’янистих рослин.
15. Букет, його призначення й характеристика. Художньо-композиційний принцип та форми букета. Круглий букет. Каскадний букет. Фурнітура та упаковка
Призначення букету – прикраса інтер’єру та подарунки.
Букети бувають однобічні та круглі, однобічні й кольорові; за розмірами від 5-10 до 50см в діаметрі.
Мініатюрний букет 5-10см в діаметрі – бутаньерка – односторонній букет, призначений для прикраси одягу, або зачіски, роблять із невеликих квітів – фіалка, конвалія і т.д.
Найбільш поширені букети середнього діаметру 30-35см, призначені для прикрашення кімнат і подарунків.
Великі букети 50см і більше, призначені для оформлення громадських свят.
Основні кольори: білий, чорно-бурий і чорно-фіолетовий, зелений, червоний, оранжевий і жовтий, синій, фіолетовий.
Проміжні кольори: рожевий, голубий, бузковий, перламутровий.
Вільні композиції – 2-5 квіток, 1-2 гілки, засоби закріплення – в вазах, тарілках і т.д. – сітка, дріт, поролон, пластмаса…
Композиції із сухих стебел квітів, суцвіть і плодів (арізаліс, калина, амарнат, барбарис та ін.), гілка, кора, коріння і т.д.
Піони при 9,5ºС – 100 днів свіжі.
Для упаковки – поліетиленова плівка, фольга, стрічки, кошики.
|
