Важливість звіту про грошові потоки.
Потенційні інвестори, або кредитори, перш ніж прийняти рішення, вивчають фінансові звіти п-ва і разом з тим особливу увагу приділяють Звіту про грошові потоки, адже цей звіт дає відповідь на запитання про вміння п-ва розпоряджатися коштами. Ще більшу увагу інвестори та кредитори приділяють планам п-ва щодо використання ним коштів, які вони збираються вкласти.
Бізнес-план, яким би він не був правдивим і продуманим, без плану грошових потоків серйозний кредитор не візьме до уваги.
Разом з тим, не слід забувати, що бізнес-план потрібен будь-якому п-ву не лише тоді, коли воно щось у когось просить. Бізнес-план потрібен перш за все п-ву. Його фінансову частину варто розрахувати на кожен рік наперед, а з початком нової справи тим паче.
Гроші – не мета, а засіб її досягнення.
Ні факт отримання доходів, ні факт понесення витрат, а відповідно до цього і отримання фінансового результату, не можуть залежати від стану розрахунків, тобто від того, коли саме грошові кошти було отримано чи сплачено. У зв’язку з цим цілком зрозумілим має бути порядок визначення величини фінансового результату, відображеного у ф.1 (баланс) і ф.2 (Звіт про фінансові результати). Цей порядок вже відомий нам під назвою методу нарахувань.
Віддавши покупцеві товар в кредит – зареєстрували виручку, адже вона незабаром надійде. Разом з тим записуємо витрати понесені у зв’язку з отриманням саме цієї виручки (доходів від реалізації). Так визначаються прибутки або збитки.
Прибуток – це збільшення власності, збиток – зменшення власності. Власність і гроші – не одне і те саме, вони лише вимірюються грошовими одиницями. Одержавний у звітному періоді прибуток практично ніколи не дорівнює сумі залишків на грошових рахунках. Можна одержати добрі прибутки, але при цьому вчасно не отримати оплату від покупців, і, як наслідок, не мати змоги розрахуватися навіть по тих зобов’язаннях, що виникли в результаті понесення витрат, пов’язаних з очікуваними і вже відображеними доходами. Інший короткий приклад. Сума заробітної плати відноситься до витрат тоді, коли вона вважається заробленою. Отже, це сума обов’язково впливає на формування фінансового результату, а значить не може бути не врахованою при складанні Балансу і Звіту про прибутки і збитки. Однак залишків грошових коштів ще не видана сума не може зменшити.
Прибуток – це мета, гроші – засоби для її досягнення. Досягнути мету як збільшення суми власного капіталу вельми виразно показано формою №1 – Баланс. Відомості про те, яким чином отримано такий фінансовий результат, а також його складові, цілком вичерпно викладено у формі №2 – Звіт про фінансові результати. Для того, щоб користувач звітності міг отримати першу картину ведення бізнес-плану, до Балансу та Звіту про прибутки і збитки варто додати ще один – Звіт про грошові потоки.
Показники грошового потоку тісно пов’язані з балансовими даними.
Cash-flow – в буквальному перекладі – готівковий потік. Звіт cash-flow надзвичайно простий для тих, хто його складає і водночас є надзвичайно важливим для тих, хто ним користується.
В основі звіту cash-flow – так званий касовий метод визначення результатів діяльності. Однак не слід його плутати з відомим нам донедавна касовим методом визначення результатів. Все “касовість” останнього полягає лише в тому, що визначення суми нарахованих витрат на обсяги “касової” реалізації залежало від розмірів питомої ваги витрат на в-цтво в загальних обсягах в-цтва. Касовий метод, про який ми говоримо, це метод визначення результатів діяльності, за яким, і доходи, і витрати визначаються виключно за оплатою, незалежно від часу фактичного здійснення відповідних операцій. І хоча він не може використовуватися при визначенні фінансових результатів через відсутність в його основі зв’язку з кінцевим продуктом видатків важко переоцінити.
|