Зм
i
ст
1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1. Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність»
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1. Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність»
Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» прийнято 11 лютого 1998 року, останні зміни внесено 15 червня 2004 року. Закон визначає правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні, регулює суспільні відносини у сфері метрологічної діяльності та спрямований на захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань.
Закон складається із семи основних розділів, що містять 29 статей. Розділи є класичними для Закону України, а саме:
Розділ 1. Загальні положення.
Розділ 2. Одиниці вимірювань, їх відтворення та зберігання. Здійснення вимірювань. Засоби вимірювальної техніки.
Розділ 3. Метрологічна служба України.
Розділ 4. Державний метрологічний контроль і нагляд.
Розділ 5. Метрологічний контроль і нагляд, що здійснюють метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій.
Розділ 6. Фінансування метрологічної діяльності.
Розділ 7. Прикінцеві положення.
Розглянемо основні постулати, що їх встановлює Закон.
У Законі розглянуто основні терміни стосовно метрології та метрологічної діяльності. Наведемо кілька з них:
метрологія — наука про вимірювання;
вимірювання — відображення фізичних величин їх значеннями за допомогою експерименту та обчислень із застосуванням спеціальних технічних засобів;
одиниця вимірювання — фізична величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин;
єдність вимірювань — стан вимірювань, за якого їх результати виражаються в узаконених одиницях вимірювань, а характеристики похибок або невизначеності вимірювань відомі та із заданою ймовірністю не виходять за встановлені границі;
метрологічна діяльність — діяльність, яка пов’язана із забезпеченням єдності вимірювань;
методика виконання вимірювань — сукупність процедур і правил, виконання яких забезпечує одержання результатів вимірювань з гарантованою точністю;
засіб вимірювальної техніки — технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики;
Закон регулює відносини, що виникають у процесі здійснення метрологічної діяльності, і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства (їх об’єднання), установи і організації незалежно від форм власності та виду діяльності, що діють на території України, на фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності і виробників (експортерів) іноземних держав, що ввозять засоби вимірювальної техніки на територію України.
Закон також поширюється на фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, — власників засобів вимірювальної техніки, результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду.
Відносини у сфері метрології та метрологічної діяльності регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Закон регулює діяльність Державної метрологічної системи. Державна метрологічна система створює необхідні засади для забезпечення єдності вимірювань у державі, а її діяльність спрямована на:
реалізацію єдиної технічної політики у сфері метрології;
захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань;
підвищення рівня фундаментальних досліджень і наукових розробок;
економію всіх видів матеріальних ресурсів;
забезпечення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції;
створення нормативно-правових, нормативних, науково-технічних та організаційних основ забезпечення єдності вимірювань у державі.
Діяльність щодо забезпечення функціонування та розвитку державної метрологічної системи координує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері метрології (ЦОВМ).
З метою колегіального розгляду концептуальних питань забезпечення функціонування та розвитку державної метрологічної системи при ЦОВМ створюється консультативно-дорадчий орган — Науково-технічна комісія з метрології (Комісія з метрології).
Основною метою діяльності Комісії з метрології є формування пропозицій щодо напрямів технічної політики і науково-технічних робіт у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Комісія з метрології формується з представників Державної метрологічної служби та метрологічних служб центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій.
Персональний склад Комісії з метрології та положення про неї затверджуються ЦОВМ.
Рішення Комісії з метрології реалізуються через відповідні рішення ЦОВМ.
Розроблення і затвердження нормативних документів з метрології здійснюються відповідно до закону.
Нормативні документи з метрології поділяються на:
нормативні документи з метрології ЦОВМ;
нормативні документи з метрології інших центральних органів виконавчої влади;
нормативні документи з метрології підприємств і організацій.
Вимоги нормативних документів з метрології ЦОВМ є обов’язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями, фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності та іноземними виробниками.
Iнші центральні органи виконавчої влади, підприємства і організації в межах своїх повноважень можуть розробляти та затверджувати нормативні документи з метрології, що конкретизують нормативні документи з метрології та нормативно-правові акти ЦОВМ і не суперечать їм.
В Україні застосовуються одиниці вимірювань Міжнародної системи одиниць (SI), прийнятої Генеральною конференцією з мір та ваг і рекомендованої Міжнародною організацією законодавчої метрології, а саме:
1) основні одиниці SI:
метр як одиниця довжини (позначення одиниці: українське — м, міжнародне — m);
кілограм як одиниця маси (позначення одиниці: українське — кг, міжнародне — kg);
секунда як одиниця часу (позначення одиниці: українське — с, міжнародне — s);
ампер як одиниця сили електричного струму (позначення одиниці: українське — А, міжнародне — A);
кельвін як одиниця термодинамічної температури (позначення одиниці: українське — К, міжнародне — K);
кандела як одиниця сили світла (позначення одиниці:
українське — кд, міжнародне — cd);
моль як одиниця кількості речовини (позначення одиниці:
українське — моль, міжнародне — mol);
2) похідні одиниці SI;
3) десяткові кратні та частинні від одиниць SI.
В Україні застосовуються також:
одиниці, що не входять до SI, але дозволені ЦОВМ (далі — дозволені позасистемні одиниці);
комбінації одиниць SI та дозволених позасистемних одиниць.
Визначення основних одиниць SI, назви та визначення похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначення та правила написання встановлюються нормативними документами з метрології ЦОВМ.
Як вихідні еталони України у державній метрологічній системі можуть застосовуватися вторинні і робочі еталони метрологічних центрів, територіальних органів, підприємств і організацій, які мають найвищі метрологічні властивості серед еталонів відповідних одиниць вимірювань, що є у державі.
З метою забезпечення визнання на міжнародному рівні еталонів, зазначених у частинах першій — четвертій цієї статті, а також результатів вимірювань, повірки та калібрування, що виконуються відповідно вимірювальними, повірочними та калібрувальними лабораторіями, метрологічні характеристики цих еталонів повинні підтверджуватися шляхом їх звірення з відповідними еталонами інших держав і міжнародними еталонами.
Необхідність атестації методик виконання вимірювань, що використовуються поза сферою поширення державного метрологічного нагляду, визначається їх розробниками чи користувачами.
Засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації.
Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
Засоби вимірювальної техніки, на які не поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється випускати з виробництва та ремонту лише за умови, якщо вони пройшли калібрування або метрологічну атестацію.
Ввезення на територію України засобів вимірювальної техніки партіями може здійснюватися, якщо типи цих засобів занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.
Порядок ввезення на територію України засобів вимірювальної техніки встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Підприємства, організації та фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які провадять діяльність, пов’язану з виробництвом, ремонтом, продажем і прокатом засобів вимірювальної техніки, повинні письмово повідомити відповідні територіальні органи про свою діяльність у порядку, встановленому нормативно-правовим актом ЦОВМ.
Підприємства, організації та фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які провадять діяльність, пов’язану з ремонтом засобів вимірювальної техніки, повинні дотримуватися умов і правил проведення цієї діяльності, які встановлюються нормативно-правовим актом ЦОВМ.
Територіальні органи здійснюють облік підприємств, організацій та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність, пов’язану з виробництвом, ремонтом, продажем і прокатом засобів вимірювальної техніки.
Метрологічна служба України складається з Державної метрологічної служби і метрологічних служб центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій.
Державна метрологічна служба організовує, провадить та координує діяльність, спрямовану на забезпечення єдності вимірювань у державі, а також здійснює державний метрологічний контроль і нагляд за додержанням вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», інших нормативно-правових актів і нормативних документів з метрології.
До Державної метрологічної служби належать:
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері метрології;
національний науковий метрологічний центр, що належить до сфери управління ЦОВМ (далі — національний науковий метрологічний центр);
державні наукові метрологічні центри, що належать до сфери управління ЦОВМ (далі — державні наукові метрологічні центри);
територіальні (регіональні) органи ЦОВМ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного значення;
державні служби:
Державна служба єдиного часу і еталонних частот;
Державна служба стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів;
Державна служба стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів.
ЦОВМ здійснює державне управління забезпеченням єдності вимірювань в Україні.
До повноважень ЦОВМ належить проведення єдиної в державі технічної політики щодо забезпечення єдності вимірювань, у тому числі:
організація проведення фундаментальних досліджень у сфері метрології;
організація створення та функціонування еталонної бази України;
встановлення порядку створення, затвердження, реєстрації, зберігання та застосування еталонів, а також звірення їх з еталонами інших держав та міжнародними еталонами;
координація діяльності метрологічної служби України;
розроблення та затвердження нормативно-правових актів у сфері метрології та метрологічної діяльності;
затвердження типів засобів вимірювальної техніки та встановлення порядку ведення Державного реєстру засобів вимірювальної техніки;
встановлення вимог до державних повірників метрологічних центрів і територіальних органів, повірників повірочних лабораторій підприємств і організацій, аудиторів з метрології, державних інспекторів з метрологічного нагляду та порядку їх атестації;
встановлення вимог до розроблення та атестації методик виконання вимірювань та порядку ведення Державного реєстру методик виконання вимірювань, що застосовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду;
встановлення порядку ведення обліку підприємств, організацій та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність, пов’язану з виробництвом, ремонтом, продажем і прокатом засобів вимірювальної техніки;
організація та проведення державного метрологічного контролю і нагляду;
визначення порядку встановлення приналежності технічних засобів до засобів вимірювальної техніки;
затвердження норм часу на повірку засобів вимірювальної техніки;
розроблення або участь у розробленні державних наукових і науково-технічних програм, що стосуються забезпечення єдності вимірювань;
представництво та участь від України у міжнародних, європейських та інших регіональних організаціях з метрології.
Рішення ЦОВМ, прийняті в межах його повноважень, є обов’язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями і фізичними особами.
Державні наукові метрологічні центри виконують наукові прикладні дослідження у сфері метрології та науково-дослідні роботи, пов’язані із створенням, удосконаленням, зберіганням, застосуванням первинних і вторинних еталонів та створенням систем передачі розмірів одиниць вимірювань у закріплених за цими центрами видах і підвидах вимірювань, розробленням нормативних документів з метрології, а також здійснюють державний метрологічний контроль.
Метрологічні центри і територіальні органи за договорами з підприємствами, організаціями та фізичними особами крім робіт, передбачених частинами першою — третьою цієї статті, можуть проводити калібрування, метрологічну атестацію і ремонт засобів вимірювальної техніки, метрологічну експертизу документації, атестацію у державній метрологічній системі калібрувальних і вимірювальних лабораторій, атестацію методик виконання вимірювань та надавати інші метрологічні послуги відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Метрологічні служби можуть створюватися:
у центральних органах виконавчої влади (у тому числі в їх центральних апаратах) — для координації робіт, пов’язаних із забезпеченням єдності вимірювань і здійсненням метрологічного контролю і нагляду;
в органах управління об’єднань підприємств — для виконання делегованих підприємствами, що входять до складу об’єднань, функцій щодо забезпечення єдності вимірювань;
на підприємствах і в організаціях — для забезпечення єдності вимірювань та здійснення метрологічного контролю і нагляду.
На підприємствах і в організаціях, які виконують роботи у сфері поширення державного метрологічного нагляду, обов’язково створюються метрологічні служби або призначаються особи, відповідальні за забезпечення єдності вимірювань.
Державний метрологічний контроль і нагляд здійснюються з метою перевірки додержання вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», інших нормативно-правових актів і нормативних документів з метрології.
Об’єктами державного метрологічного контролю і нагляду є:
засоби вимірювальної техніки;
методики виконання вимірювань;
кількість фасованого товару в упаковках.
Державний метрологічний контроль і нагляд стосовно засобів вимірювальної техніки та методик виконання вимірювань поширюється на вимірювання, результати яких використовуються під час:
робіт із забезпечення охорони здоров’я;
робіт із забезпечення захисту життя та здоров’я громадян;
контролю якості та безпеки продуктів харчування і лікарських засобів;
контролю стану навколишнього природного середовища;
контролю безпеки умов праці;
геодезичних і гідрометеорологічних робіт;
торговельно-комерційних операцій і розрахунків між покупцем (споживачем) і продавцем (постачальником, виробником, виконавцем), у тому числі у сферах побутових і комунальних послуг, телекомунікаційних послуг і послуг поштового зв’язку;
податкових, банківських і митних операцій;
обліку енергетичних і матеріальних ресурсів (електричної і теплової енергії, газу, води, нафтопродуктів тощо), за винятком внутрішнього обліку, який ведеться підприємствами, організаціями та фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності;
робіт, пов’язаних з державною реєстрацією земельних ділянок і нерухомого майна;
робіт із забезпечення технічного захисту інформації, необхідність якого визначена законодавством;
робіт, що виконуються за дорученням органів прокуратури та правосуддя;
робіт з оцінки відповідності продукції, процесів, послуг;
реєстрації національних і міжнародних спортивних рекордів.
До державного метрологічного контролю належать:
уповноваження та атестація у державній метрологічній системі;
державні випробування засобів вимірювальної техніки і затвердження їх типів;
державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки;
повірка засобів вимірювальної техніки.
До державного метрологічного нагляду належать:
державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань;
державний метрологічний нагляд за кількістю фасованого товару в упаковках.
Уповноваження у державній метрологічній системі здійснюється відповідним органом з метою документального засвідчення компетентності і права підприємства та організації чи їх окремого підрозділу проводити державні випробування і повірку засобів вимірювальної техніки та атестацію методик виконання вимірювань.
Атестація у державній метрологічній системі (атестація) здійснюється відповідним органом з метою документального засвідчення компетентності і права підприємства та організації чи їх окремого підрозділу проводити калібрування засобів вимірювальної техніки та вимірювання.
Метрологічними центрами за рішенням ЦОВМ здійснюється уповноваження підприємств та організацій на проведення атестації методик виконання вимірювань, що використовуються у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду.
Необхідність уповноваження метрологічних центрів, територіальних органів, підприємств і організацій на проведення атестації методик виконання вимірювань, що використовуються поза сферою поширення державного метрологічного нагляду, визначається відповідними метрологічними центрами, територіальними органами, підприємствами і організаціями.
Державним приймальним і контрольним випробуванням не підлягають засоби вимірювальної техніки, призначені для використання фізичними особами, що не є суб’єктами підприємницької діяльності, у побутовій сфері для їх власних потреб, на які не поширюється державний метрологічний нагляд. Порядок встановлення приналежності засобів вимірювальної техніки до таких, що призначені для використання у побутовій сфері та не підлягають державним приймальним і контрольним випробуванням, визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ.
Державні приймальні випробування засобів вимірювальної техніки проводяться метрологічними центрами і територіальними органами, уповноваженими на проведення цих випробувань.
Державні контрольні випробування засобів вимірювальної техніки, призначених для серійного виробництва в Україні, проводяться територіальними органами, уповноваженими на проведення цих випробувань.
Державні контрольні випробування засобів вимірювальної техніки, призначених для ввезення на територію України партіями, проводяться метрологічними центрами та територіальними органами, уповноваженими на проведення державних приймальних випробувань цих засобів.
Державні приймальні випробування засобів вимірювальної техніки, на які не поширюється державний метрологічний нагляд, можуть проводитися головними та базовими організаціями метрологічних служб центральних органів виконавчої влади, уповноваженими на проведення цих випробувань.
Державні приймальні і контрольні випробування та оформлення їх результатів проводяться у порядку, встановленому нормативними документами з метрології ЦОВМ.
На засоби вимірювальної техніки, типи яких затверджено ЦОВМ, та/або на їх експлуатаційну документацію наноситься знак затвердження типу, форму якого встановлює ЦОВМ.
Засоби вимірювальної техніки, не призначені для серійного виробництва в Україні або для ввезення на територію України партіями, на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають державній метрологічній атестації.
Державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки здійснюється метрологічними центрами, територіальними органами та метрологічними службами підприємств і організацій, уповноваженими на проведення державних випробувань чи повірки аналогічних засобів.
Державна метрологічна атестація та оформлення її результатів проводяться у порядку, встановленому нормативними документами з метрології ЦОВМ.
Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають повірці.
Повірці також підлягають:
вихідні і робочі еталони метрологічних центрів та територіальних органів;
вихідні еталони підприємств і організацій;
засоби вимірювальної техніки, що застосовуються під час державних випробувань, державної метрологічної атестації та повірки засобів вимірювальної техніки, а також під час калібрування засобів вимірювальної техніки для інших підприємств, організацій та для фізичних осіб.
Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ.
Підприємства, організації та фізичні особи зобов’язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.
Порядок подання фізичними особами, що не є суб’єктами підприємницької діяльності, — власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов’язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Переліки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці, складаються їх користувачами (за винятком фізичних осіб, що не є суб’єктами підприємницької діяльності) і подаються на погодження до відповідного територіального органу.
Порядок складання цих переліків установлюється нормативно-правовим актом ЦОВМ.
Місцеві органи виконавчої влади повинні сприяти проведенню повірки засобів вимірювальної техніки на місці їх експлуатації, у тому числі:
надавати відповідні приміщення;
забезпечувати допоміжним персоналом і транспортом;
повідомляти власників і користувачів засобів вимірювальної техніки про час і місце проведення повірки.
Державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, організації та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності.
У центральних та місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах управління об’єднань підприємств проводиться перевірка додержання вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», інших нормативно-правових актів і нормативних документів з метрології.
На підприємствах, в організаціях і у фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, крім того, проводиться перевірка:
стану і застосування засобів вимірювальної техніки;
застосування атестованих методик виконання вимірювань і правильності виконання вимірювань;
додержання умов і правил проведення державних випробувань, повірки, калібрування, ввезення, випуску з виробництва, ремонту та у продаж і видачі напрокат засобів вимірювальної техніки, проведення вимірювань та атестації методик виконання вимірювань.
Державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань та оформлення його результатів здійснюються в порядку, встановленому нормативно-правовими актами ЦОВМ.
Державному метрологічному нагляду за кількістю фасованого товару в упаковках підлягають готові упаковки будь-якого виду під час фасування і продажу товару в разі, якщо вміст цих упаковок не може бути змінений без їх розкривання чи деформування, а кількість товару подана в одиницях маси, об’єму чи іншої фізичної величини.
На упаковці фасованого товару мають бути зазначені номінальна кількість товару в одиницях маси, об’єму або іншої фізичної величини, а також гранично допустимі відхилення від номінальної кількості або зроблено посилання на нормативний документ, за яким їх встановлено.
Державний метрологічний нагляд за кількістю фасованого товару в упаковках та оформлення його результатів здійснюються в порядку, встановленому нормативно-правовими актами ЦОВМ.
Державні інспектори повинні бути атестовані у порядку, встановленому нормативно-правовим актом ЦОВМ.
Головний державний інспектор України та його заступники, головні державні інспектори Автономної Республіки Крим, області, міста, їхні заступники (далі — головні державні інспектори та їхні заступники) і державні інспектори під час виконання своїх обов’язків мають право:
безперешкодно (з пред’явленням службового посвідчення)
відвідувати центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, організації та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності з додержанням установлених у них порядку і режиму роботи;
перевіряти діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності щодо додержання вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», інших нормативно-правових актів і нормативних документів з метрології (далі — метрологічні вимоги), а також використовувати при цьому їх технічні засоби та залучати до перевірок їх працівників;
одержувати необхідні відомості та матеріали з метрологічної діяльності.
Державні інспектори крім дій, передбачених частиною першою цієї статті, мають також право:
направляти засоби вимірювальної техніки на інспекційну повірку;
перевіряти правильність віднесення засобів вимірювальної техніки до таких, що підлягають повірці;
перевіряти кількість фасованого товару в упаковках під час його фасування та продажу, відбирати для цього зразки упаковок фасованих товарів і у разі потреби розкривати готові упаковки. При цьому кількість зразків упаковок, які повинні бути відібрані для перевірки, та випадки, коли розкриваються готові упаковки, визначаються у порядку, встановленому нормативно-правовим актом ЦОВМ. Збитки, завдані внаслідок розкривання упаковок, зараховуються до витрат їх власників;
користуватися проїзними квитками для проїзду в міському пасажирському транспорті (крім таксі), які можуть закуповуватися за рахунок асигнувань, передбачених у кошторисі на утримання організації, у штаті якої ці інспектори перебувають.
У разі виявлення порушень метрологічних вимог головні державні інспектори та їхні заступники і державні інспектори мають право:
забороняти застосування, випуск з ремонту та у продаж і видачу напрокат засобів вимірювальної техніки;
анульовувати результати повірки засобів вимірювальної техніки;
давати приписи та встановлювати строки усунення порушень метрологічних вимог;
забороняти реалізацію партій фасованого товару, з яких відбиралися зразки упаковок фасованих товарів;
забороняти виконання робіт, пов’язаних з вимірюваннями;
складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері метрологічної діяльності;
вносити пропозиції про тимчасове зупинення дії або анулювання свідоцтв про уповноваження на проведення державних випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки та атестації методик виконання вимірювань, атестатів акредитації на проведення калібрування засобів вимірювальної техніки та свідоцтв про атестацію на проведення калібрування засобів вимірювальної техніки та вимірювань;
вносити пропозиції щодо передання до правоохоронних органів
матеріалів про порушення метрологічних вимог.
Державні повірники, виконуючи свої обов’язки, мають право:
безперешкодно, з пред’явленням службового посвідчення, відвідувати підприємства і організації з додержанням встановлених у них порядку і режиму роботи для виконання повірочних робіт;
брати участь у здійсненні державного метрологічного контролю і нагляду;
проводити контроль стану і застосування засобів вимірювальної техніки, які використовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду;
використовувати технічні засоби (необхідні для проведення повірки засобів вимірювальної техніки), що належать підприємствам і організаціям, на яких здійснюється повірка, та залучати до проведення повірки працівників цих підприємств і організацій.
У разі якщо за результатами повірки встановлено, що засоби вимірювальної техніки не відповідають вимогам нормативних документів з метрології, державні повірники мають право:
вносити пропозиції щодо заборони використання або випуску з виробництва та ремонту засобів вимірювальної техніки;
анульовувати результати повірки засобів вимірювальної техніки;
вносити пропозиції щодо скорочення міжповірочного інтервалу в разі, якщо засоби вимірювальної техніки не відповідають встановленим метрологічним вимогам за діючим міжповірочним інтервалом.
Державні повірники зобов’язані проводити повірку з додержанням вимог відповідних нормативних документів з метрології.
Скарги на рішення ЦОВМ, його метрологічних центрів і територіальних органів, їх посадових осіб, а також на дії цих осіб розглядаються в порядку, встановленому законодавством.
Подання скарги не зупиняє виконання рішень ЦОВМ, його метрологічних центрів і територіальних органів, їх посадових осіб, а також дії цих осіб.
До метрологічного контролю належать:
атестація калібрувальних і вимірювальних лабораторій підприємств і організацій;
метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки;
калібрування засобів вимірювальної техніки;
метрологічна експертиза документації та атестація методик виконання вимірювань.
Метрологічний контроль здійснюється метрологічними службами центральних органів виконавчої влади, їх головними і базовими організаціями, метрологічними службами підприємств і організацій.
Головними і базовими організаціями, атестованими відповідно до частини шостої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», проводиться атестація калібрувальних і вимірювальних лабораторій підприємств і організацій, що належать до сфери управління відповідних центральних органів виконавчої влади або не належать до цієї сфери, але належать до сфери, в якій реалізація державної політики належить до повноважень цих органів (за винятком вимірювальних лабораторій, атестація яких згідно із законодавством здійснюється територіальними органами), — на проведення відповідно калібрування засобів вимірювальної техніки для власних потреб цих підприємств і організацій та вимірювань у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду.
При цьому атестація зазначених лабораторій може здійснюватися головними і базовими організаціями або, відповідно до частин четвертої, п’ятої та сьомої статті 24 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», — метрологічними центрами та територіальними органами.
Атестація калібрувальних і вимірювальних лабораторій головних і базових організацій на проведення робіт, зазначених у частині третій цієї статті, здійснюється метрологічними службами відповідних центральних органів виконавчої влади.
Головними і базовими організаціями метрологічних служб центральних органів виконавчої влади, метрологічними службами підприємств і організацій проводиться метрологічна атестація та калібрування засобів вимірювальної техніки, метрологічна експертиза документації та атестація методик виконання вимірювань відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Метрологічний нагляд здійснюється за забезпеченням єдності вимірювань.
Метрологічний нагляд здійснюється:
метрологічними службами центральних органів виконавчої влади — на підприємствах і в організаціях, що належать до сфери їх управління;
головними і базовими організаціями метрологічних служб центральних органів виконавчої влади — на підприємствах і в організаціях, що належать до сфери управління цих органів, визначених положеннями про відповідні головні і базові організації;
метрологічними службами підприємств і організацій — на відповідних підприємствах і в організаціях.
Атестація вимірювальних лабораторій підприємств та організацій на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду здійснюється за обов’язкової участі територіального органу за місцезнаходженням відповідних підприємств та організацій.
Метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій мають право за результатами метрологічного нагляду видавати приписи щодо припинення порушень метрологічних вимог та усунення виявлених недоліків.
Порядок проведення метрологічного нагляду за забезпеченням єдності вимірювань, видачі приписів за результатами метрологічного нагляду встановлюється центральними органами виконавчої влади, підприємствами і організаціями з додержанням вимог законодавства.
Особливості метрологічної діяльності у сфері оборони України регламентуються окремим положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України і ЦОВМ та не повинно суперечити цьому Закону.
Особливості метрологічної діяльності у сфері наукових досліджень і розробок в Україні регламентуються окремим положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національної академії наук України і ЦОВМ та не повинно суперечити цьому Закону.
Фінансування діяльності Державної метрологічної служби здійснюється за рахунок:
коштів державного бюджету;
надходжень від виконання робіт з державного метрологічного контролю, інших метрологічних робіт та надання метрологічних послуг;
коштів від виконання науково-дослідних робіт;
інших надходжень, передбачених законом.
Обов’язковому фінансуванню за рахунок коштів Державного бюджету України підлягають:
наукові фундаментальні та прикладні дослідження і розроблення нормативних документів у сфері метрології;
створення і вдосконалення первинних і вторинних еталонів, утримання та експлуатація державних еталонів, а також звірення державних еталонів з національними еталонами інших держав і міжнародними еталонами;
роботи, пов’язані з діяльністю державних служб єдиного часу і еталонних частот, стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів, стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів;
роботи, пов’язані з виконанням державних та багатогалузевих науково-технічних програм у сфері метрології;
участь у роботі міжнародних, європейських та інших регіональних організацій з метрології;
роботи з державного метрологічного нагляду.
Кошти на виконання перелічених робіт визначаються щорічно під час формування Державного бюджету України та Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік.
Замовником зазначених робіт, що проводяться за кошти Державного бюджету України, є ЦОВМ, а замовлення робіт здійснюється без проведення торгів (конкурсів, тендерів).
У соціально-економічних і науково-технічних програмах обов’язково повинні передбачатися розділи з метрологічного забезпечення та визначатися джерела фінансування робіт щодо виконання завдань цих розділів.
Підприємства, організації та фізичні особи оплачують метрологічні роботи, пов’язані із здійсненням на госпрозрахункових засадах усіх видів державного метрологічного контролю, визначених статтею 21, а також послуги, передбачені частиною четвертою статті 15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Кошти, отримані за виконання робіт та надання послуг, зазначених у частині першій цієї статті, можуть використовуватися метрологічними центрами і територіальними органами для забезпечення їх виробничої та наукової діяльності.
Метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, а також підприємств і організацій, що належать до сфери їх управління, які фінансуються з Державного бюджету України, виконують всі роботи, пов’язані із забезпеченням єдності вимірювань, за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на їх утримання на відповідний рік, згідно з їх розрахунками, а також коштів, одержаних за надання метрологічних послуг.
Фінансування діяльності метрологічних служб інших підприємств і організацій проводиться за рахунок коштів цих підприємств і організацій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність"(зі змінами та доповненнями) від 11 лютого 1998 рокуN 113/98-ВР.
2. Димов Ю.В. Метрология, стандартизация и сертификация. Учебник для вузов. 2-е изд. – К., 2004. – 432 с.
3. Митченко О.Ю. Международные стандарты ИСО в сфере информации и документации//Секретарское дело.2005. № 2;
4. Рысков О.И. Метаданные в делопроизводстве: зарубежный опыт стандартизации // Делопроизводство. 2004. № 4. с 42-46;
5. Рысков О.И. Управление документами в европейских странах: обзор нормативной базы // Делопроизводство. 2006. № 4. с 8-14;
6. Сокова А.Н. Делопроизводство предприятия в системе управления качеством на основании стандартов ИСО серии 9000 и стандартов Украины // Делопроизводство. 2001. N 2. С. 34-39;
|
