Контрольна
робота
з дисципліни: “Фінансове право”
Поняття та особливості бюджетного контролю
Варіант №4
Зміст контрольної роботи
1.Поняття та особливості бюджетного контролю......................................3
2.Види бюджетного контролю.....................................................................7
3.Органи бюджетного контролю...............................................................10
Тести. ...........................................................................................................13
Задача. ..........................................................................................................15
Список використаної літератури...............................................................16
1.Поняття та особливості бюджетного контролю.
Невід'ємною складовою частиною фінансової діяльності держави та адміністративно-територіальних одиниць є фінансовий контроль. Наявність фінансового контролю об'єктивно зумовлено тим, що фінансам як економічній категорії притаманні не тільки розподільча, а й контрольна функції. Тому використання державою та місцевими (адміністративно-територіальними) утвореннями для вирішення своїх завдань фінансів обов'язково передбачає здійснення контролю за ходом виконання цих завдань. Фінансовий контроль здійснюється у встановленому законодавством порядку усією системою органів державної влади та місцевого самоврядування, в тому числі спеціальними контролюючими органами.
Фінансовий контроль є однією із завершальних стадій управління фінансами і водночас він є необхідною умовою ефективності управління фінансовими відносинами в цілому. Особливе місце фінансового контролю в загальній системі контролю як елемента в системі управління суспільними процесами зумовлюється його специфікою, що проявляється в контрольній функції самих фінансів. Об'єктивно властива фінансам здатність виражати специфічну сторону виробничо-господарської діяльності в будь-якій сфері робить фінансовий контроль всеохоплюючим і всеосяжним.
Як я уже відзначала, обов'язковою умовою ефективного функціонування економіки і фінансової системи країни виступає фінансовий контроль, що є складеним елементом державного контролю по керуванню соціально - економічним розвитком суспільства.
Контроль, будучи, однією з форм управлінського циклу, являє собою систему спостереження, зіставлення, перевірки й аналізу функціонування керованого об'єкта з метою оцінки обґрунтованості й ефективності прийнятих і приймаючих управлінських рішень, виявлення ступеня їхньої реалізації, наявності відхилень фактичних результатів від заданих параметрів і нормативних розпоряджень, прийняття рішень по їхній ліквідації.
Бюджетний контроль - складова частина фінансово-економічного контролю, і розглядається як сукупність заходів, проведених державними органами по перевірці законності, доцільності й ефективності дій в утворенні, розподілі і використанні грошових фондів України і місцевих органів самоврядування, виявленні резервів збільшення надходжень доходів у бюджет, поліпшенні бюджетної дисципліни. В умовах ринкової економіки, коли ускладнюються між бюджетні відносини, підсилюється роль податків як основного джерела формування дохідної бази бюджету, багаторазово зростає значимість бюджетного контролю. Його значення укладається в сприянні успішної реалізації бюджетної політики держави, у забезпеченні процесу формування й ефективного використання коштів.
Отже, задачами бюджетного контролю є:
· забезпечення правильності складання і виконання бюджету;
· дотримання податкового і бюджетного законодавства;
· контроль за правильністю ведення бухгалтерського обліку і звітності;
· перевірка ефективності і цільового використання бюджетних коштів і коштів позабюджетних фондів;
· поліпшення бюджетної і податкової дисципліни;
· виявлення резервів росту дохідної бази бюджетів різних рівнів;
· контроль за реалізацією системи міжбюджетних відносин;
· перевірка звертання коштів бюджету і позабюджетних фондів у банках і інших кредитних установах;
· контроль за формуванням і розподілом цільових бюджетних фондів фінансової підтримки ;
· припинення незаконних по наданню податкових пільг,
· державних дотацій, субвенцій, трансфертів і іншої допомоги окремим категоріям чи платників регіонам;
· виявлення марнотратства і фінансових зловживань, вживання адекватних заходів покарання до винних осіб;
· проведення профілактичної, інформаційно-роз'яснювальної роботи з метою підвищення бюджетно-фінансової дисципліни.
В юридичній літературі фінансовий контроль також визначається як:
· засіб забезпечення законності та фінансової дисципліни, запобігання правопорушенням;
· обстеження фактичного стану показників фінансової діяльності суб'єктів фінансових правовідносин порівняно із заданими показниками;
· діяльність державних органів і недержавних організацій щодо забезпечення законності, фінансової дисципліни при мобілізації, розподілі та використанні коштів і матеріальних цінностей.
Фінансовий контроль характерний усім фінансово-правовим інститутам. Тому поряд із загальними фінансово-правовими нормами, що регулюють організацію і порядок здійснення фінансового контролю в цілому є норми, що враховують його специфіку в окремих фінансово-правових інститутах.
Таким чином, основний зміст фінансового контролю, у відносинах, що регулюються фінансовим правом, можна звести до наступного:
· перевірки виконання юридичними і фізичними особами фінансових зобов'язань перед державою і органами місцевого самоврядування;
· перевірки правильності використання державними і комунальними підприємствами, установами і організаціями грошових ресурсів, що перебувають у їх господарському віданні чи оперативному управлінні;
· перевірки дотримання правил здійснення фінансових операцій, розрахунків і зберігання грошових коштів підприємствами, установами і організаціями на рахунках у фінансово-кредитних установах;
· виявленні внутрішніх резервів виробництва – можливостей підвищення продуктивності праці, рентабельності, економії грошових і матеріальних ресурсів і т.д.
· попередженні та усуненні виявлених порушень фінансової дисципліни.
У випадку їх виявлення у встановленому державою порядку притягаються до відповідальності організації, посадові особи і громадяни, забезпечується відшкодування матеріальної шкоди державі, організаціям, громадянам.
Таким чином, фінансовий контроль зводиться, у загальному розумінні, до спостереження фактичного стану показників фінансової діяльності суб'єктів фінансових правовідносин у порівнянні із заданими нормативними актами показниками.
Значення фінансового контролю виражається в тому, що в процесі його здійснення перевіряється, по-перше, додержання установленого порядку в процесі фінансової діяльності державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, громадянами, а, по-друге, економічне обґрунтування і ефективність дій, їх відповідність завданням держави на сучасному етапі. Таким чином, фінансовий контроль - це контроль за законністю і доцільністю дій у галузі утворення, розподілу і використання грошових фондів держави і суб'єктів місцевого самоврядування з метою ефективного соціально-економічного розвитку держави і окремих регіонів.
Правовою основою здійснення фінансового контролю є Конституція України, в якій визначені принципи, основні права і обов'язки державних органів в галузі контролю.
Правові засади фінансового контролю відображені у законах Верховної Ради України, указах Президента, постановах Кабінету Міністрів, Національного банку України, інструкціях та наказах Міністерств і інших актах, які регламентують правові положення цих органів. Але правовими джерелами фінансового контролю в першу чергу є закони: Про державну контрольно-ревізійну службу України; Про аудиторську діяльність; Про державну податкову службу України; Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування.[8]
2.Види бюджетного контролю
В залежності від критеріїв, взятих за основу, фінансовий контроль поділяється на декілька видів. Найчастіше критерієм класифікації фінансового контролю на види береться фактор часу проведення контролю і на цій підставі виділяють попередній фінансовий контроль, поточний фінансовий контроль і наступний фінансовий контроль. Такі види контролю притаманні усім контролюючим органам.
Попередній фінансовий контроль здійснюється на етапі розгляду і прийняття рішень з фінансових питань. Це стосується насамперед процесу визначення обсягу фінансових ресурсів держави на плановий період та їх основної частини, що акумулюється в Державному бюджеті, а також їх розподілу між окремими суспільними потребами та одержувачами державних фінансових ресурсів.
Попередній фінансовий контроль здійснюється на стадії розробки і прийняття законів і інших нормативних актів з фінансових питань. З цією метою здійснюється кваліфікована експертна оцінка фінансових результатів впровадження того чи іншого рішення, що може бути прийнятим. При цьому попередній фінансовий контроль на основі глибокого аналізу і розрахунків фінансових результатів забезпечує об'єктивність оцінки доцільності прийняття чи неприйняття відповідного рішення, має важливе значення для профілактики порушень фінансової дисципліни і інших фінансових правопорушень.
Попередній фінансовий контроль передує витрачанню фінансових ресурсів та прийняттю будь-яких рішень з фінансових (і не тільки фінансових) питань. Він сприяє вибору найдоцільніших рішень, що забезпечують поряд з найбільшою ефективністю використання фінансових ресурсів в оптимальну збалансованість вартісних і натурально-речових пропорцій і показників економічного і соціального розвитку суспільства. З цією метою перевіряються документи, що повинні бути після цього затверджені і стати основою для наступної діяльності - проекти бюджетів, фінансових планів і кошторисів, кредитні і касові заявки і т.д. Як правило, попередній фінансовий контроль завжди здійснюється вищими органами законодавчої влади. Хоч об'єктивно він мав би здійснюватись постійно всіма суб'єктами фінансових правовідносин.
Поточний фінансовий контроль - це контроль за безпосередньо оперативною фінансовою діяльністю, інакше кажучи - за власне фінансовим процесом. Він полягає в систематичній перевірці дотримання фінансової дисципліни, тобто дотримання вимог фінансових норм і нормативів, насамперед - неухильного дотримання встановлених показників з обов'язкових платежів до бюджету і державних позабюджетних фондів. Цей вид фінансового контролю справляє найбільший вплив на процес формування і використання фінансових ресурсів у всіх структурах суспільного виробництва. Як правило, він здійснюється органами безпосереднього управління фінансовою діяльністю. Хоч й у цьому виді контролю задіяні усі суб'єкти фінансових правовідносин.
Наступний фінансовий контроль - це контроль за фінансовими результатами діяльності. Він проводиться після здійснення фінансових операцій (виконання фінансових зобов'язань перед державою, одержання і використання грошових коштів від держави на виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери та ін.) і, як правило, після завершення певних етапів діяльності з метою з'ясування її ефективності. Наступний фінансовий контроль - це база для аналізу й оцінки не лише ефективності використання фінансових ресурсів, але й ефективності організації фінансової роботи, застосування контрольних фінансових норм і нормативів в цілому. Однаково активну участь в цьому виді фінансового контролю беруть усі суб'єкти фінансово-правових відносин, з тією лише різницею, що кожен з них здійснює наступний фінансовий контроль на своєму рівні та в межах наданої йому державою компетенції.
Всі названі види фінансового контролю здійснюються безпосередньо фінансовими працівниками структур, що займаються виробничо-господарською та фінансовою діяльністю, а також власниками фінансових ресурсів. Значення і роль усіх видів фінансового контролю при цьому не змінюються, лише обмежується сфера застосування його - підприємством, установою, організацією, фірмою і т.д. Особливістю є й те, що головний акцент при цьому робиться не на перевірку дотримання фінансової дисципліни, хоч це не випускається з поля зору зовсім, а на оборотність фінансових ресурсів, тобто ефективність їх використання та відображення цього в обліку і звітності.
На підставі інших критеріїв виділяють обов'язковий та ініціативний фінансовий контроль. Обов'язковий здійснюється:
а) в силу вимог нормативних актів (наприклад, контроль Рахункової палати Верховної Ради України за виконанням бюджету по підсумках року, що завершився);
б) за рішенням компетентних органів держави (наприклад, податкової адміністрації з метою з'ясування повноти виконання платниками податків їх фінансових обов'язків перед державою), прокуратури (з метою з'ясування дотримання законності в країні), суду (з метою встановлення істини в ході розгляду конкретної судової справи) і т.д. Ініціативний фінансовий контроль здійснюється на підставі власний рішень господарюючих суб'єктів.
Застосовуються й інші підстави класифікації видів фінансового контролю, наприклад за суб'єктним складом органів, що здійснюють фінансовий контроль. В цьому випадку фінансовий контроль поділяється на наступні види:
1. Фінансовий контроль органів законодавчої влади і місцевого самоврядування;
2. Фінансовий контроль Президента України;
3. Фінансовий контроль органів виконавчої влади загальної компетенції;
4. Фінансовий контроль органів виконавчої влади спеціальної
компетенції;
5. Фінансовий контроль фінансово-кредитних органів;
6. Відомчий фінансовий контроль;
7. Внутрішньогосподарський фінансовий контроль;
8. Громадський фінансовий контроль;
9. Аудиторський фінансовий контроль. [9]
3. Органи бюджетного контролю.
Склад і структура органів бюджетного контролю визначаються державним устроєм країни, функціями і задачами, розв'язуваними державою на тому чи іншому етапі свого розвитку. Розробка і здійснення досконало нової бюджетно-податкової, фінансової політики спрямовані на посилення впливу фінансових важелів на соціально-економічні процеси в суспільстві. При цьому гостро встало питання про створення відповідних фінансових інститутів ринкового типу, здатних ефективно запровадити в життя цю політику. Раніше існуючі і створювані нові фінансові органи стали наділятися не тільки широкими управлінськими повноваженнями, але і великими контрольними функціями, тому що контроль виступає як один з ефективних функціональних елементів керування.
Ефективність фінансового контролю залежить від правильної його організації та розподілу ролей, компетенції суб'єктів фінансового права. Він є логічним продовженням і завершенням державного управління фінансами.
Система фінансового контролю включає загальнодержавний фінансовий контроль, відомчий фінансовий контроль, позавідомчий фінансовий контроль та аудит. Функції державного фінансового контролю розподіляються між вищими органами державної влади одночасно з установами управління фінансовою та кредитно-грошовою системою.
Загальнодержавний фінансовий контроль здійснюють:
- Верховна Рада України та її органи.
Відповідно до ст. 85 Конституції України Верховна Рада України здійснює фінансовий контроль в ході розгляду проектів та затвердження Державного бюджету України і звітів про його виконання, на спеціальних парламентських слуханнях Кабінету Міністрів України, заслуховуванні Програм діяльності Уряду, обговорення й прийняття спеціального фінансового законодавства. Відповідно ч. 1 ст. 109 Бюджетного кодексу України до повноважень Верховної Ради України належить контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу. А ч. З цієї статті визначено повноваження по контролю за дотриманням бюджетного законодавства:
1) заслуховування звітів про стан виконання Державного бюджету, в тому числі заслуховування звітів розпорядників бюджетних коштів про використання коштів Державного бюджету України;
2) контроль за використанням коштів резервного фонду державного бюджету.
Парламентський контроль за витрачанням державних фінансових ресурсів органами і установами виконавчої влади здійснюють також усі постійні комітети Верховної Ради України, кожен у своїй сфері. Комітети Верховної Ради беруть участь у підготовці до розгляду Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет, готують і попередньо розглядають питання щодо контролю за виконанням та звіту про виконання Державного бюджету України в частині, що віднесена до компетенції комітетів. Крім того, у Верховній Раді України є два спеціалізовані комітети: Комітет з питань бюджету і Комітет із питань фінансів і банківської діяльності. До повноважень Комітету Верховної Ради України з питань бюджету належать:
1) контроль за відповідністю поданого Кабінетом Міністрів
України проекту закону про Державний бюджет України Основним напрямкам бюджетної політики на наступний бюджетний період та підготовка відповідного висновку;
2) контроль за відповідністю законопроектів, поданих на розгляд
Верховної Ради України, бюджетному законодавству.
- Рахункова палата Верховної Ради України,
яка відповідно до ст. 98 Конституції України від імені Верховної Ради України здійснює контроль за використанням Держаного бюджету України. Повноваження Рахункової палати визначено Законом України "Про Рахункову палату" (в ред. 11 липня 1996 р. № 315/96), ст. 110 Бюджетного кодексу України та іншими законодавчими актами.
- Президент України.
Контрольні функції Президента України в
сфері фінансової діяльності випливають із його статусу як глави
держави. Він безпосередньо здійснює свої контрольні функції, наприклад, підписує фінансові закони.
- Кабінет Міністрів України.
Згідно ст. 113 Конституції
України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів
виконавчої влади, яку складають центральні і місцеві органи. Як
вищий колегіальний орган, він здійснює владу як безпосередньо, так і
через центральні та місцеві органи виконавчої влади, спрямовуючи та
контролюючи їх діяльність. Правове положення Кабінету Міністрів
визначається Конституцією України; нормативно-правовими актами
Президента України та Кабінету Міністрів України.
Як вищий орган виконавчої влади Кабінет Міністрів України очолює єдину систему виконавчої влади в Україні, забезпечує у відповідності із Конституцією здійснення функцій і повноважень виконавчої влади на території України, самостійно вирішує питання, які віднесені до його відання чинним законодавством. Кабінет Міністрів України здійснює контроль за державними фінансами в ході: безпосередньої практичної реалізації фінансової політики України, державної політики в галузі ціноутворення і оплати праці, складання і виконання Державного бюджету України і звіту про його виконання, здійснення загальнодержавних і міждержавних економічних програм, створення і керівництва діяльністю різних фондів і т.д. Діяльність Кабінету Міністрів України нерозривно пов'язана з управлінням державними фінансами і контролем за їх найбільш раціональним використанням.
- Спеціалізовані органи державної виконавчої влади по управлінню фінансами,
для яких сама фінансова діяльність є основною. До цих органів належать: Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Державна контрольно-ревізійна служба України, Державна пробірна палата України, Національний банк України, Державна податкова адміністрація України.[10]
Тести.
1. Які є джерела покриття бюджетного дефіциту?
А) Державний кредит, податки, прибуток, інвестиції.
Б) Державна позика, грошова емісія.
В) Надзвичайний податок, комерційний кредит, амортизаційні відрахування.
Г) Міжнародний кредит, валютний фонд держави, монетарні метали.
Д) Євровалюта, промислове золото, діаманти, національний дохід.
Згідно ст.15 Бюджетного Кодексу України джерелами покриття бюджетного дефіциту є державний кредит, податки, прибуток, інвестиції, тобто правильна відповідь А.
2. Що таке бюджетна позичка?
А) Безвідсоткове, безстрокове надання коштів з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня на проведення цільових заходів.
Б) Надання коштів з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня на покриття дефіциту відповідного бюджету.
В) Передача коштів з одного бюджету до іншого на поворотній основі з метою збалансування бюджету.
Г) Надання коштів з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня на покриття тимчасового касового розриву.
Д) Передача коштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою надання фінансової допомоги.
Відповідно до ст.73 Бюджетного Кодексу України бюджетна позичка - це надання коштів з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня на покриття тимчасового касового розриву. Правильна відповідь Г.
3. Які заклади належать до системи соціального забезпечення?
А) Дитячі заклади-інтернати (для дітей з різними відхиленнями здоров'я), дитячі заклади-інтернати профільні (спортивні, мовні), будинки-інтернати для пристарілих та інвалідів.
Б)Дитячі дошкільні заклади, притулки для неповнолітніх.
В) будинки-інтернати для пристарілих та інвалідів, притулки для неповнолітніх, дитячі заклади-інтернати (для дітей з різними відхиленнями здоров'я).
Г) Санаторії та профілакторії.
Д) Заклади охорони здоров'я.
Згідно п.9 ст.87 Бюджетного Кодексу України до системи соціального забезпечення належать будинки-інтернати для пристарілих та інвалідів, притулки для неповнолітніх, дитячі заклади-інтернати (для дітей з різними відхиленнями здоров'я), тобто правильна відповідь В.
Задача.
Під час перевірки одного з підприємств державною податковою адміністрацією було виявлено, що бухгалтерський облік ведеться з порушенням установленого порядку, мають місце перекручення бухгалтерських звітів, які в свою чергу подаються несвоєчасно і не за встановленою формою. З'ясувалось, що все це відбувалось з вини директора з економіки та головного бухгалтера.
У якому розмірі в даному випадку можуть бути накладені адміністративні штрафи на цих посадових осіб?
Відповідь
У даному випадку в діях посадових осіб підприємства - директора та головного бухгалтера вбачається склад правопорушення, передбачений ст. 164-2 ч. 1 КУпАП - ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності. Відповідальність за вказане правопорушення передбачає накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Література
1. Закон України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування".
2. Закон України "Про Державну контрольно-ревізійну службу
України".
3. Закон України "Про аудиторську діяльність".
4. Закон України "Про Державну податкову службу України".
5. Закон України "Про Рахункову палату".
6. Конституція України.
7. Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України.
8. Фінансове право: Курс лекцій / В.А.Предборський (наук.Керівник авт. Колективу, Жук Л.А., Зюнькін А.Г. та ін. -К.:Правові джерела, - 1998. - 319с.
9. Фінансове право: Підручник/(Алісов Є.О., Воронова Л.К., Кадькаленко С.Т. та ін.); Керівник авт. колективу і відп.ред. Л.К.Воронова. - X.: Фірма "Консум", 1998. - 496с.
10. Чернадчук В.Д., Сухонос В.В.Фінансове право України.Загальна частина: Навч. посібник. - Суми: Університетська книга, 2003. - 213 с.
|
