Контрольна робота
Дисципліна: Кримінальне право
Кримінальна відповідальність. Різновиди злочинів
1. Ситуац
і
я на визначення
злочинності дії
Громадянин Марченко вирішив покінчити життя самогубством. Для цього він викрав автомобіль, який належав заводу, розігнав його і на значній швидкості спрямував на зернозбиральний комбайн. Унаслідок таких дій Марченко заподіяв собі тяжкі тілесні ушкодження, а автомобіль і комбайн зіпсував. Чи злочинні дії Марченка?
Розв
’
язок:
Дії громадянина Марченко можна кваліфікувати за ст.289 ККУ ч.2.
Марченко незаконно заволодів транспортним засобом діючи навмисно проти волі власника тобто керівника чи засновника заводу, а також відповідального за експлуатацію даного автомобіля тобто водія (механіка та ін.) .
Предметом злочину е безпосередньо автомобіль тобто майно.
Загальним об’ектом – безпека пересування та експлуатація транспорту.
В результаті незаконного заволодіння транспортом Марченко отримав фактичну здатність володіти , користуватися та розпоряджатися авто в певному проміжку часу, тим самим спричиняючи неподобства іншим учасникам руху.
Об’ективна сторона – це дії громадянина Марченко ,а саме крадіжка та подальша неправильна експлуатація транспорту, яка в подальшому спричинила шкоду цілісності транспортного засобу а також комбайну.
Своїми діями громадянин Марченко порушив нормальне виконання робіт комбайном та пошкодив автомобіль необхідний заводу для роботи.
Суб’ект: дієздатний громадянин Марченко, який досяг повноліття.
Суб’ективна сторона характеризується прямим наміром. Мотив – виконання спланованого бажання покінчити життя самогубством. Щоб зробити висновки про суб’ективну сторону справи необхідно визначити в якому стані був громадянин (в свідомості, стресі чи інші фактори).
При розгляді справи необхідно провести судово – психіатричну експертизу та з’ясувати психічний стан громадянина.
Кваліфікуючою ознакою ст.289 ч.2 е спричинення значної матеріальної шкоди власникам авто і комбайну.
В умові задачі не сказано яким чином Марченко заволодів автомобілем, можливо факт крадіжки бачили робітники заводу, але не могли вплинути на виконання цілі, можливо авто було викрадено з ангару чи сховища, або громадянин заподіяв пошкодження робочім заводу. Ці обставини надали б змогу кваліфікувати дії Марченко більш конкретно.
Дії громадянина Марченко безумовно е злочином і повинні розглядатися в судовому порядку. Так при розгляді справи враховуючі всі можливі умови можна винести наступні види покарань:
1. Незаконне заволодіння транспортним засобом з будь – якою метою – карається штрафом від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі строком від трьох до п’яти років.
2. Дії передбачені частиною першою даної статті, поєднані з насиллям, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого, або з погрозою спричинення насилля, чи шкоди відносно транспортного засобу, вартість якого в двісті п’ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян,- карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна.
2. Тлумачення за суб'єктом
1. За суб’ектом тлумачення поділяють на :
а) буквальне;
б) філологічне;
в) системне.
У зв'язку із необхідністю однотипного розуміння та застосування закону про кримінальну відповідальність здійснюється його тлумачення, під яким розуміється процес з'ясування та роз'яснення змісту кримінального закону. Виділяються такі види тлумачення за суб'єктом, за способом (прийомом), за обсягом.
Тлумачення за суб'єктом поділяють так: а) аутентичне; б) легальне; в) судове; г) доктринальне (наукове). Перші два види це офіційні види тлумачення, а інші — неофіційні.
За способами тлумачення поділяються на: 1) філологічне (аналіз самого тексту); 2) логічне (з‘ясування змісту закону та обсягу його правової регламентації, визначення моменту закінчення злочину тощо); 3) системне (співставлення змісту відповідного кримінального закону з іншими положеннями даного чи будь-якого іншого закону, визначення юридичної природи цього положення в системі кримінального права, національній правовій системі); 4) історичне (з‘ясування змісту закону в різних аспектах)
Тлумачення кримінального закону за обсягом кола суспільно небезпечних діянь, що охоплюються певною кримінально-правовою нормою, поділяються на: 1) буквальне (з‘ясування змісту кримінально-правової норми у точній відповідності до тексту закону); 2) поширювальне (надання дії закону ширших меж, ніж це безпосереднє випливає з буквального тлумачення кримінально-правової норми, оскільки певні аспекти цього діяння розуміються контекстуально); 3) обмежене (надання дії закону вужчих меж, ніж це передбачає буквальний зміст певної норми).
Виходячи з цього жодна з варіантів відповідей не е вірною, адже вони не відносяться до тлумачення за суб'єктом. Буквальне – це тлумачення за обсягом, а філологічне та системне – за способом тлумачення.
3. Розбій
Розбій – це злочин з а) матеріальним складом;б) формальним складом; чи в) усіченим складом?
Злочини з матеріальним складом - це злочини, в яких суспільно небезпечні наслідки е обов'язковою ознакою об'єктивної сторони. У таких складах об'єктивна сторона одержує свій повний розвиток тільки за умови настання зазначених наслідків і тільки з цього моменту злочин вважається закінченим. До злочинів з матеріальним складом відноситься вбивство (статті 115-119 КК), крадіжка (ст. 185 КК) та інші.
Злочини з формальним складом - це злочини, в яких суспільно небезпечні наслідки не є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони. Такі злочини вважаються закінченими з моменту вчинення зазначених у законі дій. До злочинів із формальним складом відносяться одержання хабара (ст. 368 КК), дезертирство (ст. 408 КК), хуліганство (ст. 296 КК) та інші.
Різновидом злочинів із формальним складом визнаються так звані усічені склади злочинів, які у зв'язку з їх підвищеною суспільною небезпекою визнаються закінченими на більш ранніх стадіях вчинення злочину: готуванні або замаху.
Вивчивши всі ці поняття можна зробити висновок що розбій – це злочин з матеріальним складом, тобто варіант а) вірний, бо наслідки е обов'язковою ознакою об'єктивної сторони при розбої.
Список використаних джерел
1. Іванов Ю. Ф. Кримінальне право України. Загальна частина: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003.
2. Кримінальний кодекс України редакцiя вiд 10.09.2009р.
3. Навроцькйй В.О. Кримінальне право України. Особлива частина: Курс лекцій. - К., 2000.
4. Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів- К.: Атіка, 2004.
|
