НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
Ажажа Марина Андріївна
УДК 351. 82:658
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ЯК ФАКТОР ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА
Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
Харків – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Запорізькій державній інженерній академії Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник – доктор філософських наук, професор
Воронкова Валентина Григорівна,
Запорізька державна інженерна академія, завідувач кафедри менеджменту організацій
Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професорМерзляк Анжела Віталіївна,
Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, проректор з навчальної роботи, професор кафедри державного управління та адміністративного менеджменту;
доктор філософських наук, професор
Корабльова Надія Степанівна,
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, професор кафедри теоретичної та практичної філософії
Захист відбудеться „15” лютого 2008 р. о 1600
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75, зал засідань (1 поверх).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (61050, м.Харків, просп. Московський, 75).
Автореферат розісланий „10” січня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.С. Лебець
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження обумовлена масштабними трансформаціями у світі, у контексті яких державне регулювання інвестицій в людський капітал виступає головною умовою інтелектуального, економічного, соціального та духовного прогресу як суспільства, так і особистості. Економічні реформи в Україні потребують значних інвестицій в людський капітал, підвищення індексу людського розвитку та удосконалення механізмів державного регулювання на всіх рівнях, що уможливлює досягнення стабільного розвитку суспільства, його конкурентоспроможності в умовах глобалізації.
Необхідність теоретичного обґрунтування та осмислення місця і ролі держави в організації господарювання та забезпеченні інтеграції до європейського простору зумовлюється сучасними тенденціями щодо формування інноваційної економіки знань. У свою чергу, це вимагає наукового аналізу можливостей людини як найвищої цінності та людського капіталу, що є важливим ресурсом у здійсненні модернізації українського суспільства, сутнісним чинником для реалізації ефективного і якісного функціонування економіки інноваційно-інтелектуального типу.
Розв’язання зазначених питань потребує системного дослідження, а також розробки відповідних науково-теоретичних засад для запровадження нових механізмів державного регулювання інвестицій в людський капітал та підвищення ефективності функціонування державних інститутів влади.
Стан наукової розробки проблеми. Рушійною силою розвитку продуктивних сил суспільства є людський капітал, стале зростання ролі людини в усіх сферах життєдіяльності, а саме: у виробничій сфері, в освіті, у науковій та професійній галузях тощо. Ідеї, що певним чином стосуються людського капіталу, зароджуються у працях таких відомих вчених, як А. Амстронг, К. Дженкс, Р. Лайкерт, Ф. Ліст, А. Маршалл, Дж. С. Мілль, В. Петті, А. Сміт, Ф. Тейлор, У. Фішер, Й. Шумпетер та ін.
Окремі засоби управління людським розвитком ґрунтовно досліджують Г. Беккер, Л. Вальрас, Е. Денісон, Дж. Кендрик, Г.Д. Маклеод, Р. Солоу, І. Тюнен, С. Хюбнер, Т. Шульц та ін.
В Україні питаннями теорії та методології людського капіталу займаються такі сучасні вчені, як Д. Богиня, В. Воронкова, О. Грішнова, Н. Голікова, В. Куценко, В. Лагутін, Е. Лібанова, А. Мерзляк, Л. Михайлова, Л. Пашко, І. Петрова, Л. Штика та ін. Окремі аспекти в розвитку людського капіталу досліджують фахівці із близького зарубіжжя: Л. Абалкін, В. Гойло, О. Добринін, С. Дятлов, М. Критський, А. Корицький, В. Марцинкевич, Л. Сімкіна, Є. Циренова та ін.
Теоретико-прикладні аспекти державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні висвітлюють вітчизняні науковці – О. Амосов, Л. Анічин, В. Бабаєв, В. Бакуменко, С. Біла, В. Воротін, В. Геєць, А. Дєгтяр, В. Дорофієнко, В. Корженко, Н. Корабльова, В. Князєв, В. Лебець, І. Лукінов, В. Мартиненко, О. Мордвінов, Г. Одінцова, І. Павлов, С. Прохода, Я. Радиш, В. Рижих, Є. Ромат, В. Ребкало, І. Розпутенко, С. Салига, В. Тертичка, В. Ткаченко, Р. Тян, О. Чаплигін, Ю. Чернецький, А. Чернявський та ін.
Проте чимало питань зазначеного спектра ще не знайшли свого теоретичного обґрунтування, на даний час відсутні наукові дослідження комплексної дії механізмів державного регулювання інвестицій в людський капітал як перспективної сфери; не визначено механізмів управління ним в умовах ринку; не обґрунтовано напрямів удосконалення управління інвестиціями; залишаються невисвітленими чимало проблем концептуального та емпіричного характеру.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Академії. Дисертаційне дослідження є органічною частиною науково-дослідних робіт “Формування і розвиток гуманістичного менеджменту в Україні і його вплив на розвиток людського потенціалу” (державний реєстраційний номер 0103U003546), “Формування концепції сталого економічного розвитку як основи досягнення нової якості та стандартів життя в контексті євроінтеграції” (державний реєстраційний номер 0106U002916). Автор брала участь у розробці теоретико-методологічних засад формування концепції людського капіталу на регіональному рівні та опрацювала концепцію формування механізмів державного регулювання інвестицій.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у з’ясуванні специфіки дії механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал та визначенні пріоритетних напрямів його розвитку з урахуванням глобальних ринкових трансформацій суспільства.
Відповідно до мети були визначені наступні завдання:
– уточнити зміст поняття, цілі та напрями розвитку інтелектуального потенціалу суспільства;
– з’ясувати сутність державного регулювання інвестицій в людський капітал як важливого фактора економічного, соціального та інтелектуального прогресу суспільства з метою розширення методологічної бази дослідження, а також уточнити понятійно-категоріальний апарат, що пов’язаний з визначенням понять “людський розвиток”, “людський потенціал”, “людський фактор і ресурс”, “трудовий потенціал”;
– класифікувати людський капітал за видами діяльності задля подальшого розвитку та удосконалення концепції державного регулювання інвестицій;
– визначити інституційну базу державного впливу на розвиток людського капіталу в Україні, що здатна сприяти економічному зростанню держави та підвищенню добробуту громадян;
– обґрунтувати сутність та специфіку дії механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал, визначити його інструментарій у контексті компаративного аналізу;
– з’ясувати особливості дії механізмів державного регулювання інвестицій в людський капітал на рівні регіону, що стосуються забезпечення позитивної динаміки якості життя населення та сталого економічного розвитку;
– обґрунтувати рекомендації щодо удосконалення механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал з метою формування ефективної державної інвестиційної політики.
Об’єкт дослідження – теоретико-методологічні та прикладні аспекти розвитку людського капіталу як фактора інтелектуалізації суспільства.
Предмет дослідження – наукове забезпечення удосконалення механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал.
Гіпотеза дослідження базується на формуванні системи державного регулювання інвестицій в людський капітал як умови сталого економічного зростання.
Методи дослідження. У дослідженні використовуються такі методи: системно-аналітичний (для узагальнення наукових концепцій щодо державного регулювання інвестицій в людський капітал), компаративний (для порівняння зарубіжного і вітчизняного досвіду), системно-структурний (для експлікації інвестиційної системи, що саморозвивається, має складну структуру і проявляється у вигляді єдиної інваріантної системи конкретних варіантів), аксіологічний (для аналізу культури інвестиційної діяльності), синергетичний (для аналізу людського капіталу як нелінійної системи у нелінійному суспільстві), системний (для розгляду інвестицій як цілісного, складного організму, який постійно взаємодіє з навколишнім середовищем), структурно-функціональний і неоінституційний (для з’ясування еволюції інституційної бази, що дозволяє розкрити діалектичний зв’язок між агентами змін і системою державного управління).
Наукова новизна одержаних результатів обумовлена як сутністю поставлених завдань, так і способами їх вирішення. У дисертації здійснено комплексний аналіз цілісної концепції механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал як фактора інтелектуального розвитку суспільства. З огляду на це наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
уперше
– обґрунтовано комплексне впровадження сучасних науково-теоретичних підходів стосовно розвитку державного регулювання інвестицій в людський капітал (компаративний, функціональний, антропологічний, синергетичний, економіко-статистичний), що дозволяє вважати його сутнісним чинником інтелектуального, економічного та соціального прогресу суспільства;
– запропоновано методику оцінки ефективності інвестицій в людський капітал на основі витратного та результативного підходів, що передбачають визначення інтелектуального рівня населення регіону (країни);
удосконалено
– понятійно-категоріальний апарат концепції державного регулювання інвестицій в людський капітал, в основу якої покладено темпи якісних перетворень в економіці та динаміку зростання добробуту населення;
– механізм державного регулювання інвестицій в людський капітал, що об’єднує державний і регіональний рівні та включає фінансово-вартісну, структурно-інвестиційну, соціально-економічну і організаційно-управлінську складові;
дістало подальший розвиток
– інституційна база державного впливу на розвиток інвестування в людський капітал, що пов’язана з рівнем освіти, охорони здоров’я, професійної підготовки кадрів і визначається індексом людського розвитку;
– класифікація основних видів людського капіталу на макро-, мезо- та мікрорівнях з урахуванням форм власності та напрямів удосконалення державного регулювання інвестицій.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації положення і висновки втілені в конкретні пропозиції, методики та рекомендації. Результати дослідження використано при підготовці навчальних посібників із грифами МОН України “Управління людськими ресурсами: філософські засади”, “Планування та прогнозування в умовах ринку”, “Політика європейської інтеграції”.
Окремі пропозиції упроваджено Управлінням освіти і науки Запорізької облдержадміністрації при розробці регіональних програм розвитку освіти та охорони здоров’я, програм післядипломної підготовки керівників освіти (довідка № 04-12.2025 від 4 вересня 2007 р.), Запорізькою державною інженерною академією при розробці навчальних програм і лекційних курсів з дисциплін “Інвестиційний менеджмент”, “Теорія та історія державного управління” (довідка № 5/1550 від 30 серпня 2007 р.).
Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора, результати якого спрямовані на вирішення важливого наукового та практичного завдання – удосконалення механізму впровадження ефективної державної політики інвестування розвитку людського капіталу. У дисертації не використовувались ідеї або розробки, що належать В.Г. Воронковій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації та результати досліджень оприлюднено на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Ефективність сучасного менеджменту та управління персоналом організації” (м. Харків, 2006 р.), “Демократичні стандарти професійного навчання та діяльність публічних службовців: теорія, практика” (м. Львів, 2007 р.), “Наука і вища освіта” (м. Запоріжжя, 2007 р.), “Економіка і маркетинг у ХХІ ст.” (м. Донецьк, 2007 р.), “Соціокультурна інтеграція в контексті викликів ХХІ ст.” (м. Київ, 2007 р.); “Проблеми трансформації систем державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (м. Київ, 2006 р.); “Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління” (м. Донецьк, 2007р.) та ін.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в 25 наукових працях, у т.ч. в шести статтях, що опубліковані у фахових виданнях з державного управління, трьох навчальних посібниках. Загальний обсяг публікацій, які належать особисто дисертанту, складає 6,76 авт.арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Повний обсяг дисертації – 202 сторінки, у т.ч. рисунків – 15 (на 15 сторінках), таблиць – 17 (на 13 сторінках), додаток (на двох сторінках). Список використаних джерел налічує 263 найменування (на 22 сторінках).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, показано ступінь її наукової опрацьованості, розкрито зв’язок дослідження з науковими проектами, програмами, темами, визначено мету, завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.
Перший розділ – “Науково-теоретичні засади осмислення державного регулювання інвестицій в людський капітал” – стосується аналізу еволюції теорій людського капіталу в історії управлінської думки, державного регулювання інвестицій, дослідження понятійно-категоріального апарату.
Аналіз питань, пов’язаних з людським капіталом, місцем і роллю державного управління в його розвитку, свідчить про евристичні можливості досягнень економічних теорій інституціоналізму, неокласицизму та неокейнсіанства, що репрезентують нове розуміння ролі людини та результатів її інтелектуальної діяльності. Незважаючи на чималу кількість наукових праць цього спрямування, і досі бракує комплексного дослідження даного феномена в умовах трансформації українського суспільства.
Доведено, що в сучасному суспільстві докорінно змінюється ставлення до інвестування в розвиток людини як особистості, оскільки інвестиції забезпечують довгостроковий виробничий ефект. Найважливішим компонентом знань є інтелектуальний капітал, який доцільно використовувати для створення багатства країни, формування її конкурентоспроможності. Він розвивається на принципах інтелектуальності, комплексності, прогресивності, адаптивності, ієрархічності. У роботі зроблено висновок, що людський капітал, як суспільна цінність, є визначальним фактором динамічного соціально-економічного розвитку, інтелектуального збагачення особистості.
Аналіз теоретико-методологічних засад, що ґрунтуються на принципах історичного і логічного, генетичного походження, матеріальної єдності світу, спадковості розвитку, цілепокладання і цілераціональної дії, детермінізму, саморегуляції тощо, дозволяє розглядати людський капітал як складний і суперечливий феномен. Для вирішення питань його розвитку використовуються конкретні методологічні прийоми дослідження предметних сторін об’єкта – політичних та економічних процесів, що віддзеркалюють розвиток людини як носія інтелектуального капіталу.
У дисертації уточнюється понятійно-категоріальний апарат, пов’язаний з визначенням змісту термінів “людський капітал”, “людський потенціал”, “людський фактор”, “людський ресурс”, “трудовий потенціал”, “інвестиції в людський капітал”. Втілюючи в об’єктивній реальності завдяки інвестиціям власні сутнісні сили, людина отримує можливість активно діяти і впливати на процеси самоорганізації суспільства, що складають зміст процесів кореляційного блоку, до яких відносяться самоаналіз, самооцінка, самоконтроль, самоврядування. Сутність процесу самореалізації людського капіталу полягає в об’єктивації інвестицій, а загальний критерій самореалізації – у відповідності створеного людиною капіталу її сутнісним силам.
Інвестиції в людський капітал є предметом індивідуального суспільного вибору. Вони повинні задовольняти вимоги раціональності, ефективно впливаючи на темпи економічного зростання і добробут населення, що можливо лише за умов, коли людина визнається метою розвитку і рушійною силою науково-технічного і суспільного прогресу.
У другому розділі – “Інтелектуалізований людський капітал в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку” – проаналізовано сучасну практику та інституційну базу впливу на політику формування людського капіталу як фактора становлення інтелектуального розвитку суспільства на рівні регіону.
Доведено, що формування різних підходів до цих процесів у контексті світового досвіду дозволяє зрозуміти роль та місце різних інститутів, з’ясувати їх соціальні параметри і вплив інтелектуального фактора на ринкову економіку. Вирішальною умовою високої конкурентоспроможності держави є ефективне використання знань, інноваційних технологій, освітнього потенціалу населення і підготовка працівників як головної інтелектуальної сили. Основними показниками фінансування “економіки знань”, за якими здійснюються міжнародні порівняння, є загальні витрати на наукові дослідження та їх частка у ВВП, яка у розвинених країнах сягає понад 3 %. Ці індикатори національного рівня підтримки та використання нових знань дають уявлення про справжні інноваційні можливості країни.
Особливої уваги в Україні потребує створення позитивного іміджу освіченості, професіоналізму, високої кваліфікації, що важливо в умовах модернізації суспільства. Одним з перспективних напрямів вирішення цього завдання є удосконалення інвестиційної політики як важливого компонента конкурентної політики, підтримки національної конкурентоспроможності. Зростання впливу інтелектуального фактора на ринкову економіку пов’язано із запровадженням ефективних форм макроекономічного регулювання, об’єктивації інституційних засад та раціонального поєднання ринкових механізмів з державним регулюванням, економічних механізмів господарювання – з механізмами державного управління.
У роботі розглянуто сутність державного впливу на розвиток освіти, охорони здоров’я, професійної підготовки кадрів як важливого чинника економічного зростання країни в умовах модернізації суспільства. Економічний та соціальний розвиток України на сучасному етапі вимагає посилення уваги держави до інвестиційної діяльності, розробки концепції розвитку людського капіталу та сталого економічного зростання.
У період суспільних трансформацій підвищується значущість інвестицій в людський капітал на рівні регіону. Аналіз показників людського розвитку по кожному регіону свідчить, що державна політика повинна враховувати ендогенний чинник селективності (пріоритетності), тобто надання допомоги щодо ефективного використання державних ресурсів. Запропонована концепція розвитку людського капіталу та сталого економічного зростання на рівні регіону базується на методиці оцінки стану території, яка враховує певні соціально-економічні характеристики. Для забезпечення сталого економічного зростання регіону доцільно застосовувати такі показники, як інтелектуальний індекс населення; технологічний розвиток; інформаційне забезпечення; рівень і якість життя населення; економічний природоресурсний потенціал території; фінансовий стан регіону тощо.
У дисертації доведено, що ефективність інтелектуалізації регіону визначається рівнем та якістю людського капіталу, у т.ч. ефективністю діяльності управлінської еліти.
У третьому розділі – “Удосконалення механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал на рівні регіону” – досліджуються питання, що стосуються сутності категорії “механізм державного регулювання інвестицій в людський капітал” із застосуванням методології компаративного аналізу, вирішуються проблеми ефективності його функціонування на рівні регіону.
Компаративний аналіз, у його зв’язку з програмно-цільовим методом державного управління, дозволяє включити до “механізму” комплекс законодавчо закріплених форм і засобів та ресурсів (фінансових, організаційних, інвестиційних). З’ясовано, що термін “механізм” як складний суперечливий економічний феномен має різні види. Механізм інвестування в людський капітал тісно пов’язаний з терміном “господарський механізм”, який сприяє узгодженому функціонуванню усіх ланок економічної системи і приводить продуктивні сили у відповідність з економічними відносинами. Він являє собою сукупність певних форм господарювання, організаційно-інституційних систем, методів та важелів регулювання економічних процесів. Реалізація організаційно-економічного механізму державного регулювання інвестицій здійснюється на принципах паритетності, структурності, територіально-галузевому, правовому, нормативному, адаптивному.
У дисертації аналізуються можливі і дійсні шляхи та напрями забезпечення ефективного функціонування механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал на рівні регіону, обґрунтовується судження про те, що ефективність реальних інвестицій вимірюється їх прибутковістю і соціальними наслідками реалізованих інвестиційних проектів. Для її оцінки використовуються такі показники, як чистий дисконтний прибуток, індекс прибутковості, внутрішня норма прибутковості, період окупності. З’ясування взаємозв’язку між рівнями та функціями регулювання дозволило виокремити основні складові механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал. Аналіз цих взаємозв’язків (рис. 1) дає можливість більш якісного опрацювання моделей державного управління та їх запровадження.
Доведено, що державне регулювання інвестицій в людський капітал спирається на моніторинг регіональних проблем, під яким розуміється система аналізу статистичної інформації, інформаційно-аналітична діагностика стану та тенденцій розвитку території. Обґрунтовано, що інвестиційна діяльність у регіоні щодо розвитку людського капіталу – це сукупність економічних відносин між суб’єктами ринку у процесі трансформації частини створеного продукту та його капіталізації з метою одержання доходів у майбутньому. Під державним регулюванням інвестицій в людський капітал на рівні регіону розуміється комплекс інституційних, структурних і стабілізаційних заходів щодо поетапного вирішення відповідних проблем. Усі складові забезпечення ефективності інвестицій підпорядковуються створенню умов для розвитку регіону і шляхом налагодження зворотного зв’язку підвищують його інвестиційні можливості.
У дисертації проаналізовано основні напрями удосконалення механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал на рівні регіону за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел інвестиційних ресурсів, зокрема, це стосується: підвищення стандартів життя та добробуту населення, розробки науково обґрунтованої методики визначення ефективності інвестиційних програм сталого економічного зростання, формування банку даних людських ресурсів (освіта, кваліфікація та досвід роботи безробітних) та опрацювання рекомендацій щодо модифікації програм професійної підготовки, запровадження стратегії інноваційно-інвестиційної діяльності як основи забезпечення нової якості життя в контексті євроінтеграції та ін. Доведено, що в сучасних умовах усе зазначене передбачає створення адекватної структури управління, а також упровадження дієвих засобів стимулювання інвестицій і контролю за їх використанням та визначення доцільних шляхів реалізації інвестиційних проектів.
ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні розв’язано актуальне завдання, що полягає у розробці концепції та адаптації сучасних наукових підходів до формування механізмів державного регулювання інвестицій в людський капітал в умовах глобальних ринкових трансформацій. Отримані результати підтверджують авторську гіпотезу, а реалізована мета дозволяє зробити наступні узагальнені висновки:
1. Однією із складових людського капіталу є інтелект нації (сукупність здібностей і творчих надбань людей, їх освітньо-кваліфікаційний рівень), без якого унеможливлюється поступ науки, освіти, культури, створення нової техніки, прогресивних технологій та запровадження ефективних форм організації виробництва. Інтелектуальний потенціал суспільства є джерелом формування інтелектуальної еліти як ядра нації – головного носія і генератора нових знань, рушійної сили науково-технічного та суспільного прогресу.
2. Формування правової, соціальної, демократичної держави потребує людиноцентричного підходу до державного регулювання інвестицій та визнання людини основним суб’єктом інтелектуального прогресу, оскільки завдяки розвитку цієї сфери змінюється ставлення держави до людини як особистості та професіонала.
3. Людський капітал, по-перше, є домінантою стабільного зростання економіки країни, підвищення якості соціально-економічних відносин, що сприяє прискоренню інституційних реформ в умовах модернізаційних процесів; по-друге, включає потенційні здібності, що протягом певного періоду створюють продукти і доходи, а також інвестиції як витрати на підтримку цієї здатності; по-третє, виступає акумулятором соціального досвіду як головного чинника економічного розвитку та формування “інтелектуально-знаннєвої економіки”.
4. Специфіка людського капіталу як квінтесенції конкурентоспроможності, економічного зростання та ефективності полягає в його безальтернативності, а його розвиток залежить від ефективного функціонування економіки та державного регулювання інвестиційних процесів. Оцінка людського капіталу ускладнюється наявністю антропологічної складової, що відображає єдність у людині соціального і біологічного, суспільного та індивідуального.
5. Запропоновано класифікацію основних видів людського капіталу як передумови розвитку концепції державного регулювання інвестицій з аналізом наступних понять: “капітал здоров’я”, “трудовий капітал”, “інтелектуальний капітал”, “організаційно-підприємницький капітал”, “культурно-моральний капітал”, “соціальний капітал”, “клієнтський або бренд-капітал”, “інноваційний капітал”, “структурний капітал”, “організаційний капітал”. Зазначена класифікація дозволяє оцінювати людський капітал на рівні окремої людини (мікрорівень – індивідуальний людський капітал), окремого підприємства або групи підприємств (мезорівень – людський капітал фірми) і держави в цілому (макрорівень – національний людський капітал).
6. Сучасна практика державного регулювання інвестицій в людський капітал (фактор розвитку “економіки знань”) вимагає реалізації комплексу завдань, що диктуються сутністю та структурою інвестиційних ресурсів: розробки інноваційних заходів, необхідних для мобілізації національного соціально-економічного зростання; формування інтелектуально-інформаційної складової, що є основним чинником цивілізаційного розвитку.
7. Обґрунтовано концепцію сталого розвитку суспільства та розвитку людського капіталу на рівні регіону як єдиного соціального організму на основі збереження природно-ресурсного потенціалу, господарсько-екологічних особливостей та історико-культурних відмінностей, забезпечення високої якості життя населення територій.
8. Здійснено аналіз поняття “механізм державного регулювання інвестицій в людський капітал”, що класифікується як організаційний і регулятивний чинник впливу держави на діяльність суб’єктів ринку з метою її впорядкування та підвищення результативності, законодавчо закріплюється державою і реалізується у форматі макроекономічної політики та спрямовується на формування правової та інституційної бази інвестиційної політики.
9. Уточнено змістовні характеристики основних цілей механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал, а саме: а) політичних – функціонування системи забезпечення державного регулювання політики інвестицій в людський капітал на рівні регіону; б) соціальних – функціонування системи забезпечення ефективної інвестиційної діяльності; в) духовних – забезпечення єдності духовних цінностей суспільства та його суб’єктів; утвердження в суспільній свідомості ідеалів і цінностей справедливого суспільства; г) правових – створення передумов для цілісного, всебічного та гармонійного розвитку особистості, реалізації її духовних сил та задоволення духовних потреб, імплементації норм міжнародного гуманітарного права у систему інвестиційних цінностей суспільства.
10. Процес удосконалення механізму державного регулювання інвестицій в людський капітал на рівні регіону вимагає здійснення таких заходів: сприяння інтеграції науково-технічного потенціалу в промисловість та створення ефективної системи поєднання досягнень науки, технології, виробництва і ринку в контексті інноваційної політики; розробки інструментарію державного стимулювання інноваційного розвитку та визначення багатовекторності інноваційних напрямків, для чого необхідна координація зусиль органів влади, громадських організацій, підприємств і фірм; розробки науково обґрунтованих методик визначення ефективності інвестиційних програм сталого економічного розвитку регіону та інтелектуалізації суспільства, підвищення іміджу регіону; розробки системи преференцій для компаній, які створюють нові робочі місця, визначаючи пріоритетом орієнтацію на державні прибутки від інвестицій в людський капітал; створення наукової концепції інноваційно-інвестиційного розвитку регіонів у контексті інтеграції науки, освіти, виробництва, бізнесу з метою виявлення слабких і сильних сторін.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях
1. Ажажа М.А. Основні особливості механізмів державного управління інвестиціями в людський капітал // Держава та регіони: Наук.-виробн. журнал / Серія “Державне управління”. – Запоріжжя: Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 2006. - №4. – С.5-9.
2. Ажажа М.А. Зарубіжний і вітчизняний досвід використання інвестицій в людський капітал // Теорія та практика державного управління: Зб. наук. пр. – Вип. 3 (15). – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. – С. 263-270.
3. Ажажа М.А. Державні цільові програми регіону як інструмент забезпечення сталого економічного розвитку регіону // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. - № 3 (30). – С. 132-141.
4. Ажажа М.А. Методологія аналізу державного регулювання інвестиційної сфери // Теорія та практика державного управління: Зб. наук. пр. – Вип. № 2 (17). – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2007. – С. 152-159.
5. Ажажа М.А. Понятійно-категоріальний апарат механізму державного регулювання інвестицій у людський капітал // Держава та регіони: Наук.-виробн. журнал / Серія “Державне управління”. – Запоріжжя: Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 2007. – № 1. – С. 4-9.
6. Ажажа М.А. Теоретико-прикладні аспекти державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Вип. 1(29). – Одеса: ОРІ НАДУ, 2007. – С. 219-227.
Підручники та навчальні посібники
7. Ажажа М.А. Основні моделі вимірювання результатів інвестування в людину // Управління людськими ресурсами: філософські засади: Навч. посібн. під ред. д.філос.н., проф. В.Г. Воронкової. – К.: ВД “Професіонал”, 2006. – С. 402-421.
8. Воронкова В.Г., Ажажа М.А. Види, типи, методи, принципи прогнозування в умовах бізнесу // Планування та прогнозування в умовах ринку: Навч. посібн. під ред. д.філос.н., проф. В.Г. Воронкової. – К.: ВД “Професіонал”, 2006. – 507 с.
Особистий внесок здобувача – уточнення понять та класифікація методів прогнозування.
9. Ажажа М.А. Основні напрями та механізми підвищення ефективності євроінтеграційної політики // Політика європейської інтеграції: Навч. посібн. / Під ред. д.філос.н., проф. В.Г. Воронкової. – К: ВД “Професіонал”, 2007. – С. 318-329.
10. Ажажа М.А. Ефективність інвестицій в людину в умовах ринку // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: Зб. наук. пр. – Запоріжжя, ЗДІА. – Випуск № 21. – 2005. – С. 225-232.
11. Ажажа М.А. Инвестиции в человеческий капитал как фактор повышения экономической эффективности // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: Зб. наук. пр. – Запоріжжя, ЗДІА. – Випуск № 23. – 2005. – С. 191-198.
Статті в інших наукових журналах і збірниках
12. Ажажа М.А. Теоретико-методологічний аналіз інвестицій в людський капітал в умовах ринку // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: Зб. наук. пр. – Випуск № 26. – Запоріжжя, ЗДІА, 2006. – С. 191-200.
13. Ажажа М.А. Людський капітал як фактор сталого економічного розвитку регіону // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Випуск 215: В 4 т. – Т.І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С. 30-38.
14. Ажажа М.А. Інвестиції в людський капітал на рівні регіону // Соціологія управління: Зб. наук. пр. Серія “Спеціальні та галузеві соціології”. – Т. VІІІ. – Вип. 3(80). – Донецьк: ДонДУУ, 2007. – С. 80-87.
Статті і тези у збірниках матеріалів конференцій
15. Ажажа М.А. Методологические основы анализа эффективности инвестиций в человека // Методологія соціального пізнання: здобутки й проблеми: Матер. Всеукраїнської наук.-теорет. конф. 25 травня 2005 р. – Київ-Запоріжжя: Просвіта, 2005. – С. 38-40.
16. Ажажа М.А. Вплив політики на розвиток інвестицій в людину // Влада і суспільство: проблеми взаємодії: Матер. Всеукраїнської наук.-теорет. конф. 18-19 листопада 2005 р. – Запоріжжя: Юридичний ін-т МВС України, 2005. – С. 206-208.
17. Ажажа М.А. Інтеграція науки, освіти і виробництва як основа для активізації інвестиційної діяльності // Впровадження нових інформаційних технологій навчання: Зб. доповідей учасників V Всеукраїнської наук.-метод. конф. – Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2005. – С. 112-117.
18. Ажажа М.А. Теоретико-методологічні засади концепції людського капіталу // Ефективність сучасного менеджменту та управління персоналом організації: Зб. наук. пр. – Х.: ХІБМ, 2006. – С. 267-271.
19. Ажажа М.А. Історичний екскурс поняття „людський капітал” // ХІ науково-технічна конференція студентів, магістрантів, аспірантів і викладачів ЗДІА: Тези доповідей. Частина VІ. – Секція “Менеджмент організацій”. – Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2006. – С. 185-187.
20. Ажажа М.А. Проблеми державного регулювання іноземних інвестицій // Проблеми трансформації систем державного управління в умовах політичної реформи в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнародною участю, 31 травня 2006 р. / За заг. ред. О.Ю. Оболенського, В.М. Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2006. – Т. 2. – С. 277-279.
21. Ажажа М.А. Функціональний та синергетичний підходи інвестування людського капіталу // Труди V міжнародної науково-практичної конференції 23-24 листопада 2006 р. – Х.: НТУ “ХПІ”, 2006 р. – С. 177-178.
22. Ажажа М.А. Особливості та підходи до формування механізму інвестицій в людський капітал // Інтеграція національної науки до європейського наукового простору: Збірник тез міжрегіональної науково-практичної конференції: – Запоріжжя: Вид-во Запорізького ЦНТЕІ, 2006. – С. 4-7.
23. Ажажа М.А. Рекламна стратегія маркетингу соціальних послуг в умовах ринку // Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі: Матеріали 8-ої міжнародної наукової конференції студентів і молодих учених: У 2-х частинах. Ч.1. – Донецьк: ДРУК-ІНФО, 2007. – С.13-15.
24. Ажажа М.А. Підвищення ролі державних органів влади у вирішенні актуальних соціально-економічних проблем міста // Наука і вища освіта: Тези доповідей учасників ХV міжнародної наукової конференції молодих науковців, м. Запоріжжя, 17-18 травня 2007 р.: У 3 ч. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2007. – Ч.1. – С. 328-329.
25. Ажажа М.А. Інвестиції в освіту як фактор інтелектуального прогресу // Соціальна перспектива і регіональний розвиток: Журн. наук. пр. – Випуск 2. – Запоріжжя: ТОВ “КСК-Альянс”, 2007. – С. 37-40.
АНОТАЦІЯ
Ажажа М.А. Державне регулювання інвестицій в людський капітал як фактор інтелектуального розвитку суспільства. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Харків, 2008.
У дисертації досліджуються актуальні питання державного регулювання інвестицій в людський капітал як фактора інтелектуального розвитку суспільства, аналізуються науково-теоретичні засади формування інвестицій, з’ясовуються детермінанти удосконалення механізмів їх державного регулювання на рівні регіону, відслідковується еволюція концепцій людського капіталу в історії управлінської думки, визначається понятійно-категоріальний апарат державного регулювання інвестицій. Сформовано концепцію розвитку людського капіталу, що включає світовий досвід, об’єктивацію інституційних засад та його вплив на стале економічне зростання в умовах глобалізації. У дисертації досліджено сутність категорії “механізм державного регулювання інвестицій в людський капітал”, обґрунтовується результативність і ефективність функціонування механізмів державного регулювання інвестицій. Зроблено висновок, що становлення ефективного ринкового механізму неможливе без державного регулювання інвестицій в людський капітал, який є основою конкурентоспроможності вітчизняної економіки та інтеграції України у світове співтовариство.
Ключові слова: державне регулювання, механізми державного регулювання, людський капітал, інвестиції в людський капітал, інтелектуальний капітал, ефективність, результативність, сталий економічний розвиток.
АННОТАЦИЯ
Ажажа М.А. Государственное регулирование инвестиций в человеческий капитал как фактор интеллектуального развития общества. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 – механизмы государственного управления. – Харьковский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. – Харьков, 2008.
В диссертации исследуются актуальные вопросы государственного регулирования инвестиций в человеческий капитал как фактора интеллектуального развития общества, анализируются различные концепции развития человеческого капитала в истории управленческой мысли, теоретико-методологические основы государственного регулирования инвестиций в контексте подходов, позволяющих раскрыть сущность, структуру и направления этого процесса, а именно – гуманистического, аксиологического, системного, структурного, синергетического. Предложена классификация видов человеческого капитала, которая позволяет оценивать его на микро-, мезо- и макроуровнях. Феномен инвестиций в человеческий капитал рассматривается как общецивилизационное явление, благодаря которому человечество осуществляет переход к стабильному развитию.
Рассмотрена сущность институциональной основы государственной политики образования, здравоохранения, профессиональной подготовки и переподготовки кадров. Мировой опыт свидетельствует, что практически во всех странах с развитой рыночной экономикой государство принимает активное участие в формировании и реализации региональных программ инвестирования человеческого капитала. Анализируется категория “механизм государственного регулирования инвестиций”, означающий совокупность различных рычагов, инструментов, приемов, технологий, с помощью которых государство осуществляет эффективную инвестиционную политику, а также понятия “результативность” и “эффективность” функционирования механизмов государственного регулирования инвестиций в человеческий капитал, определяются уровни регулирования (государственный, отраслевой, региональный), основные функции органов исполнительной власти и их взаимосвязи при формировании механизма регулирования инвестиций. Определены важнейшие направления формирования привлекательности инвестиционных проектов, а также подходы к оценке интеллектуального уровня региона, созданию банка данных о человеческих ресурсах, что в целом способствует инновационно-интеллектуальному развитию общества в условиях глобализации.
В работе уточнены содержательные цели механизма государственного регулирования инвестиций в человеческий капитал: политические – функционирование системы государственного регулирования на уровне региона (обеспечение социальной ответственности и инвестиционной активности, формирование ответственного отношения к защите инвестиционных интересов); социальные – функционирование системы обеспечения эффективной инвестиционной деятельности; духовные – обеспечение единства духовных интересов общества и его субъектов, а также утверждение в общественном сознании идеалов и ценностей справедливого общества, чему должна способствовать стратегия инвестиционной деятельности в регионе; правовые – создание предпосылок для целостного, разностороннего и гармоничного развития личности, реализации ее духовных сил и удовлетворения духовных потребностей, имплементации норм международного гуманитарного права в систему инвестиционных ценностей общества.
Совершенствование механизма государственного регулирования инвестиций в человеческий капитал на уровне региона сводится к содействию интеграции научно-технического потенциала, объединению достижений науки, технологии, производства и рынка в контексте инновационной политики; разработке мероприятий по государственному стимулированию инновационного развития и многовекторности инновационных направлений, для чего необходима координация усилий органов власти, общественных организаций, предприятий и фирм; разработке научно обоснованных методик определения эффективности инвестиционных проектов и повышению имиджа региона.
Ключевые слова: государственное регулирование, механизмы государственного регулирования, человеческий капитал, инвестиции в человеческий капитал, интеллектуальный капитал, эффективность, результативность, стабильное экономическое развитие.
ANNOTATION
Azhazha M.A. State regulation of investments into the human capital as the factor of the intellectual development of the society. – Manuscript.
Dissertation for getting a scientific degree of Candidate of Sciences in Public Administration following the speciality 25.00.02 – mechanisms of public administration. – Kharkiv Regional Institute of Public Administration of the National Academy of Public Administration attached to the Office of the President of Ukraine. – Kharkiv, 2008.
The dissertation considers burning issues of state regulation of investments into the human capital being the factor of society’s intellectual development. Scientific and theoretical basis for forming investments are analyzed, the determinants for improving the mechanisms of their state regulation at the regional level are defined, the evolution of human capital concepts in the history of managerial thoughts is analyzed, the basic notions and categories of investments’ state regulation are defined. The conception of human capital development was formed. It comprises the world experience, objectivity of the institutional basis and its influence to the stable economic growth under the conditions of globalization. The dissertation reveals the essence of the category “mechanism of state regulation of investments into the human capital”. The efficiency and effectiveness of mechanisms of the investments’ state regulation functioning is grounded. The conclusion is made that the formation of the effective market mechanism is impossible without the state regulation of the investments into the human capital, and that it makes the basis for the competitiveness of the domestic economy and integration of the Ukraine into the world community.
Key words: state regulation, mechanisms of state regulation, human capital, investments into the human capital, intellectual capital, effectiveness, efficiency, stable economic development.
Відповідальна за випуск Воронкова Валентина Григорівна
_________________________________________________________________
Підписано до друку 28.12.2007. Формат 60х90 1
/16
. Папір офсетний. Друк різограф. Обл.-вид. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Зам. № 28172
Науково-видавнича фірма „ЕКОГРАФ”
61018, м. Харків, вул. О. Деревянка, 7, к. 86. Тел. (057) 7-195-118
|
