Курсовая работа: Економічний аналіз та фінансові показники підприємства

Міністерство науки та освіти України

Кафедра обліку та аналізу

КУРСОВА РОБОТА

2008

Вихідні дані

Баланс підприємства

Форма 1

Звіт про фінансові результати

Форма 2

Для визначення певної собівартості продукції необхідно виконати додаткові розрахунки:

Калькуляція собівартості продукції

1. Оцінка фінансового стану підприємства

Економічний аналіз це глибоке дослідження економічних явищ на підприємстві, тобто виявлення причин відхилення від плану і недоліків у роботі, розкриття резервів, їх вивчення, сприяння комплексному здійсненню економічної роботи і керуванню виробництвом, активний вплив на хід виробництва, підвищення його ефективності і поліпшення якості роботи.

Зниження собівартості продукції є найважливішим чинником розвитку економіки підприємства.

ТОВ „Строймаш” займається випуском строй матеріалів.

Основним фінансовим показником, що характеризує ефективність роботи підприємства, а саме – прибутковість акціонерного капіталу, вкладеного в підприємство, є норма прибутку на акціонерний капітал:

Нпак = ЧП/АК,

Де ЧП – чистий прибуток; АК – акціонарний капітал.

Нпак показує, скільки прибутку формує одна грошова одиниця вкладених власником засобів – рівень зворотності капіталу.

Так, за даними фінансової звітності підприємтсва за два тимчасових періоди цей показник дорівнює:

Нпак0=6403/33880 = 0,189; Нпакt=10687/35840 = 0,298.

Віддача на акціонерний капітал знизилась на:

0,298 – 0,189 = 0,109.

відносне відхилення характеризує індекс показника:

It= 0,298 / 0,189 = 1,577.

Відхилення індексу від одиниці, виражене у відсотках, характеризує відносна зміна показника. Так, індекс показника віддачі на акціонерний капітал говорить про те, що показник зменшився на 19,8 %.

Висновок:

Віддача на акціонерний капітал збільшилося на 57,7%. В базовому періоді акціонер отримував за кожну вкладену ним гривню – 17 коп, а в звітному періоді отримував – 30 коп за 1 гривню. Таке збільшення показника відбувалося за рахунок збільшення чистого прибутку у більшій пропорції ніж збільшення акціонерного капіталу.

Для того, щоб визначити, що впливає на Нпак, за рахунок чого може зрости або зменшитися цей показник, необхідно зробити так назване фінансове розкладання і представити НП як добуток трьох співмножників:

Нпак = (ЧП/В) * (В/А) * (А/АК),

де В – виручка від реалізації продукції; А – вартість активів.

Нпак0 = (94167/113000) * (113000/60500) * (60500/33880) = 0,83 * 1,87 * 1,79 = 2,78

Нпакt = (100375/120450) * (120450/64000) * (64000/35840) = 0,83 * 1,88 * 1,79 = 2,79.

Висновок: на підприємстві “ Строймаш ” в базовому періоді (0) і в звітному періоді (t) рентабельність власного капіталу є більше одиниці, що є позитивним, засвідчує посилену ділової активності на підприємстві. Показник рентабельності продукції і коефіціент обіговості активів також є більшим одиниці (I > 0), це свідчить про те що ці показники позитивно впливають на фінансовий стан підприємства, за рахунок чого прибуток підприємства збільшився.

Аналіз прибутковості продукції

Прибутвовість продукції підприємства за відповідні періоди часу визначилася в розмірі:

ЧП0/В0 = 6403/113000 = 0,057 ЧПt/Вt = 10687/120450 = 0,089

Прибутковість продукції знизилась на:

0,089 – 0,057 = 0,032 (грн./грн.),

відносне відхилення характеризує індекс показника:

It = 0,089/0,057 = 1,56

Висновок: прибутковість продукції збільшилась на 56 %. Таке збільшення показника відбувалося за рахунок збільшення чистого прибутку та зниження виручки від реалізації. Такий рівень рентабельності свідчить про те, що підприємство працює в сприятливій ринковій середі.

Аналіз оборотності активів

В0/А0 = 113000/60500 = 1,87; Вt/Аt = 120450/64000 = 1,88.

Коєфіцієнт оборотності активів збільшився на 0,5%:

It = 1,88/1,87 = 1,005.

Висновок: збільшення коефіцієнта оборотності активів на 0,5% свідчить про більш ефективне використання оборотних активів звітного періоду по відношенню до базового періоду. Це є результатом того, що збільшення активи звітного періоду збільшилися у меншій пропорції ніж виручка по відношенню до базового періоду.

Період оборотності запасів:

ПОЗ = (величина запасів * 360) / виручка реалізованої продукції

ПОЗ0 = (12900 * 360) / 113000 = 41 дн.;

ПОЗt = (14020 * 360) / 120450 = 42 дн..

Термін наданого кредиту (період погашення дебіторскої заборгованості):

ТНКр = (залишки на дебитових рахунках * 360) / сума продажів у кредит

ТНКр0 = (11350 * 360) / 113000 = 36 дн.;

ТНКрt = (10370 * 360) / 120450 = 31 дн.

Термін одержуваного кредиту (період погашення кредиторської заборгованності):

ТОКр = (залишки на рахунках кредиторів * 360) / сума покупок у кредит

ТНКр0 = (14390 * 360) / 59941 = 86 дн.;

ТНКрt = (12290 * 360) / 60288 = 73 дн.;

ТОКр0 = 86 – 36 = 50 дн.; ТОКрt = 73 – 31 = 42 дн..

Висновок: підприємство розраховується зі своїми постачальниками через кілька днів після отримання коштів за реалізовану продукцію (50 дн.), отже піприємство має додаткове джерело фінансування. В звітному періоді відстрочка між надходженням грошей і їхнім вибуттям знизилась на 8 дні – додаткове джерело фінансування зменшилось.

Аналіз заборгованості

Коефіцієнт заборгованості:

А0 / АК0 = 60500 / 33880 = 1,77; Аt / АКt = 64000 / 35840 = 1,79;

It = 1,79 / 1,77 = 1,011.

Висновок: коефіцієнт заборгованості в звітному періоді зріс на 1,1 % порівняно з базовим періодом. Таке збільшення коефіцієнта заборгованості відбувалося за рахунок збільшення активів і акціонерного капіталу в звітному періоді. Це свідчить про те, що в звітному періоді було запозичено більше резервного капіталу.

Коефіціент фінансової незалежності характеризує частку власного капіталу в сукупному капіталі. Чим більше значення цього показника, тим більшою є фінансова незалежність підприємства від кредиторів. Частка власного капіталу в підприємстві “Строймаш” складає 89% сукупного капіталу, задіяного в господарській діяльності. Це засвідчує можливість підприємства погасити борги власними коштами.

Норма прибутку на вкладений капітал:

НПвк = (ЧП + 5ДКР) / (АК + ДКР),

Де ДКР – довгостроковий кредит;

%ДКР – сума відсотків, виплачених за користування довгостроковим кредитом.

НПвк0 = (6403 + 1189) / (33880+ 7430) = 7592 / 41310 = 0,184 (грн./грн.),

НПвкt = (10687 + 1016) / (35840 + 6350) = 11703 / 42190 = 0,277 (грн./грн.).

Відносна зміна показника складає:

It = 0,277 / 0,184 = 1,505,

виходить, прибутковість усіх вкладених у підприємство засобів збільшилися на 50,5%.

Ставка залучення довгострокових кредитів – 16% річних. Таким чином, прибутковість вкладеного капіталу вище, ніж витрати, позв’язані з використанням позикового капіталу, - у базовому періоді 0.184 > 0.16; у звітному – 0.277 > 0.16. Отже, прибутковість акціонерного капіталу перевищує прибутковість усіх вкладених коштів, що підтверджується при порівнянні відповідних норм прибутку: 0.298 > 0.277 >0.189 > 0.184.

Ефект фінансовоговажеля:

EFL = НПак – НПвк > 0

EFL0 = 0,189 – 0,184 = 0,005; EFLt = 0,298 – 0,277 = 0,021.

EFL залежить выд диференцыала FL і плеча FL:

EFL = ДИФ. FL * Плече FL

Диф. FL = норма прибутку на вкладений капітал - % за довгостроковий кредит

Диф. FL0 = 0,184 – 0,16 = 0,024; Диф. FLt = 0,277 – 0,16= 0,017.

Плече FL = позиковий довгостроковий кредит / акціонерний капітал

Плече FL0 = 7430 / 33880 = 0,219; Плече FLt = 6350 / 35840 = 0,177;

EFL0 = 0,024 * 0,219 = 0,005; EFLt = 0,117 * 0,177 = 0,021.

Висновок: в періодах 0 і t прибутковість вкладенного капіталу вище, ніж відсотки по кредиту, тому залучення позичкового капіталу дозволяє штучно підвищити норму прибутку власного капіталу.

Аналіз платоспроможності

Коефіцієнт поточної ліквідності:

КПЛ = оборотні активи / поточні зобов’язання

КПЛ0 = 28280 / 19190 = 1,53; КПЛt = 30720 / 21210 = 1,41.

Коєфіцієнт швидкої ліквідності:

КШЛ = (оборотні активи – запаси) / поточні зобов’язання

КШЛ0 = 16380 / 19190 = 0,85; КШЛt = 16700 / 21810 = 0,77.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

КАЛ = (грошові кошти + поточні фінансові інвестиції) / поточні зобов’язання

КАЛ0 = 5030 / 19190 = 0,26; КАЛt = 6330 / 21810 = 0,29.

Висновок: коєфіціенти поточної і швидкої ліквідності знижується, що характеризує зменшення спроможності підприємства за рахунок наявних оборотних активів виконувати свої грошові зобов’язання, передусім сплачувати борги. За рахунок грошових коштів від поточної реалізації оборотних активів не забезпечується своєчасне погашення поточних зобов’язань.

Значення коефіціентів ліквідності залежить передусімвід величини робочого капіталу, тобто від величини власних оборотних коштів, авансованих на формування оборотних активів. Із збільшенням величини і частка власних оборотних коштів зменшується потреба в зовнішніх інвестиціях (поточних зобов’язаннях) і підвищується їх ліквідність.

Коефіцієнт покриття основних засобів:

КПОЗ = основні засоби / акціонерний капітал

КПОЗ0 = 31220 / 33880 = 0,92; КПОЗt = 33280 / 35840 = 0,93.

Величина власного оборотного капіталу:

ВОБК = оборотні активи – поточні зобов’язання

ВОБК0 = 29280 – 19190 = 10090; ВОБКt = 30720 – 21810 = 8910.

Висновок: коефіціент покриття основних засобів показує, яка частина власного капіталу витрачена на придбання низьколіквідних активів. На підприємстві “Альфа” відбувається підвищення цього коефіцієнта, і це говорить про те, що не відбулося відносне вивільнення власного капіталу для участі в процесі обігу.

Протягом базового і звітного періодів підприємство “Аліфа” забезпечує перевищення грошових надходжень над витратами, і є платоспроможним, тобто має здатність своєчасно розраховуватися за своїми зобов’язаннями.

Висновок по розділі: після аналізу фінансового стану підприємства “ Строймаш ” можна зробити наступні висновки:

1) підприємство має позитивну динаміку норми прибутку на акціонерний капітал, що вплинуло на збільшення чистого прибутку у звітному періоді відповідно до базового на 57,7%, що було зумовлено зменшенням виручки від реалізації і зниженням собівартості продукції, а також збільшилася рентабельності продукції.

2) прибутковість продукції збільшилась на 56%, це свідчить про те, що підприємство працює в сприятливій ринковій середі.

3) підвищення коефіцієнта оборотності активів на 0,5% свідчить про більш ефективне використання оборотних активів звітного періоду, по відношенню до базового періоду.

4) підприємство розраховується зі своїми постачальниками через кілька днів після отримання коштів за реалізовану продукцію (50 дн.), отже піприємство має додаткове джерело фінансування. В звітному періоді відстрочка між надходженням грошей і їхнім вибуттям знизилась на 8 дні – додаткове джерело фінансування зменшилось.

5) коефіцієнт заборгованості в звітному періоді зріс на 1,1 % порівняно з базовим періодом. Таке збільшення коефіцієнта заборгованості відбувалося за рахунок збільшення активів і акціонерного капіталу в звітному періоді. Це свідчить про те, що в звітному періоді було запозичено більше резервного капіталу.

6) прибутковість акціонерного капіталу перевищує прибутковість усіх вкладених коштів, що підтверджується при порівнянні відповідних норм прибутку: 0.298 > 0.277 >0.189 > 0.184. При зменшені коефіціента заборгованості прибутковість власного капіталу знижується від норми прибутку на вест капітвл.

7) значення ефекту фінансового важеля позитивне, отже підприємство має можливості росту норми прибутку на акціонерний капітал.

8) коєфіціенти поточної, швидкої ліквідності знижується, що характеризує зменшення спроможності підприємства за рахунок наявних оборотних активів виконувати свої грошові зобов’язання, передусім сплачувати борги.

Підприємство є платоспроможним і здатне своєчасно розраховуватися за своїми зобов’язаннями, але це підприємство працює не рентабельно, тому покриває витрати за рахунок короткострокового кредиту банку.

2. Аналіз ефективності виробництва

У результаті аналізу виробництва представляється можливим визначити:

ефективно або неефективно здійснювалися витрати в кожнім кварталі досліджуваного року t у порівнянні з досягнутим рівнем ефективності виробництва в році 0;

фактори зміни ефективності;

фінансові результати зміни ефективності виробництва.

Таблиця 2.1.

Вихідні дані

Дослідження абсолютних значень показників

Показник 1. Товарна продукція

Таблиця 2.2.

Статистичні характеристики товарної продукції

Індекс: ІТПt = ТПt / ТП0;

ІТПt1 = 25000 / 25100 = 0.996

ІТПt2 = 27400 / 25100 = 1.092

ІТПt3 = 25180 / 25100 = 1.003

ІТПt4 = 22795 / 25100 = 0.908

Середнє значення: __

ТП = Σ ТПt / n (n=4);

ТП = (25000+27400+25180+22795) / 4 = 25094

Середній індекс: _ __

ІТП = ТП / ТП0

ІТП = 25094 / 25100 = 0.999

Середньоквадратичне відхилення:

n __

σТП = √Σ (ТПt – ТП)2 / (n -1)

t=1

σТП = √(25000 – 25094)2+(27400– 25094)2+(25180 – 25094)2+(22795 – 25094)2/ 3 = 1881

Коефіцієнт варіації: __

&ТП = σТП / ТП

&ТП = 1881 / 25094 = 0.075

Рис. 2.1 Товарна продукція

Висновок: Товарна продукція в кварталі t1 знизилась на 0.04%, у кварталі t2 обсяг виробництва збільшився на 9.2% - це максимальне зниження за рік, у кварталі t3 обсяг виробництва виріс на 0.03%, а в четвертому кварталі знизився на 9.2% у порівняно з базовим кварталом t0. У цілому за рік випуск товарної продукції зменшився на 0.01%. Середнє значення за поточний квартал – 25094 грн. Відхилення від середнього значення – 940.5 грн., що складає 3,75%. Дана величина є резервом росту товарної продукції.

Таблиця 2.3

Статистичні характеристики прибутку

Індекс:

ІПt1 = 4900 / 3440 = 1.424

ІПt2 = 2400 / 3440 = 0.698

ІПt3 = 3880 / 3440 = 1.128

ІПt4 = 3070 / 3440 = 0.892

Середнє значення: __

П = (4900+2400+3880+3070) / 4 = 3562.5

Середній індекс: _

ІП = 3562.5 / 3440= 1,036

Середньоквадратичне відхилення:

σП = √((4900 – 3562.5)2+(2400 – 3562.5)2+(3880 – 3562.5)2+(3070 – 3562.5))2 / 3 = 1078

Коефіцієнт варіації:

&П = 1078 / 3562.5= 0.302

Рис. 2.2 Прибуток

Висновок: В кварталі t1 спостерігалось збільшення прибутку на 42.4 %, у другому кварталі прибуток знизився максимально на 30.2 %, у кварталі t3 спостерігалось збільшення прибутку на 12.8 %, а в кварталі t4 зниження прибутку на 10.8 %. У цілому за рік прибуток збільшився на 3.6 %. Середнє значення за поточний квартал – 3562.5 грн. Відхилення від середнього значення – 539 грн., що складає 15.1 %. Дана величина є резервом росту прибутку.

Дослідження відносних показників

Показник 2. Втратоємкість продукції.

Даний показник характеризує величину собівартості на одиницю продукції і розраховується як відношення собівартості до оварної продукції.

Таблиця 2.4.

Статистичні характеристики витратоємкості продукції

Значення:

ВЄ = Сti / ТПti

ВЄt0 = 23020 / 25100 = 0.917

ВЄt1 = 20100 / 25000 = 0.804

ВЄt2 = 25000 / 27400 = 0.912

ВЄt3 = 21300 / 25180 = 0.846

ВЄt4 = 19725 / 22795 = 0.865

Індекс:

ІВЄt1 = 0.804 / 0.917 = 0.877

ІВЄt2 = 0.912 / 0.917 = 0.995

ІВЄt3 = 0.846 / 0.917 = 0.922

ІВЄt4 = 0.865 / 0.917 = 0.943

Середнє значення: __

ВЄ = (0.804+0.912+0.846+0.865) / 4 = 0.857

Середній індекс: _

ІВЄ = 0.857 / 0.917 = 0.935

Середньоквадратичне відхилення:

σВЄ = √(0.804-0.857)2+(0.912 – 0.857)2+(0.846 – 0.857)2+(0.865 – 0.857)2) / 3 = 0,045

Коефіцієнт варіації:

&ВЄ = 0,045 / 0.857= 0.053

Рис. 2.3 Витратоємкість продукції

Висновок: в кварталі t1 спостерігалось максимальне зниження витратоємкості на 12.3%, у кварталі t2 витратоємкість знизилась на 0.5%, у кварталі t3 знизилась на 7.8%, у кварталі t4 зменшилась на 5.7% у порівняні з базовим кварталом t0. У цілому за рік витратоємкість зменшилась на 6.5%. Середнє значення за поточний квартал – 0,857. Відхилення від середнього значення – 0,022, що складає 2.6%.

Для показників – Витратоємкість продукції, Матеріалоємність, Енергоємність і ін., а також Рентабельність необхідно розрахувати індекси і скласти матрицю якісного аналізу.

Таблиця 2.5.

Ємкісні значення показників ефективності виробництва

Витратоємкість:

t0 = 23020/ 25100 = 0.917 t1 = 20100 / 25000 = 0.804

t2 = 25000 / 27400 = 0.912 t3 = 21300 / 25180 = 0.846

t4 = 19725 / 22795 = 0.865 t = 0.858

Матеріалоємкість:

t0 = 8175 / 25100 = 0.326 t1 = 6471 / 25000 = 0.258

t2 = 9200 / 27400= 0.336 t3 = 7000 / 25180 = 0.278

t4 = 5750 / 22795 = 0.252 t = 28421 / 100375 = 0.283

Енергоємкість:

t0 = 5000 / 25100 = 0.199 t1 = 3616 / 25000 = 0.145

t2 = 6250 / 27400 = 0.228 t3 = 5220 / 25180 = 0.207

t4 = 3000 / 22795 = 0.132 t = 18086 / 100375 = 0.180

Зарплатоємкість:

t0 = 3800/ 25100 = 0.151 t1 = 3900 / 25000 = 0.12

t2 = 4541 / 27400 = 0.166 t3 = 4300 / 25180 = 0.171

t4 = 2800 / 22795 = 0.123 t = 14641 / 100375 = 0.146

Питомі витрати на утрим. і експл. обладнання:

t0 = 2750 / 25100= 0.11 t1 = 2000 / 25000 = 0.08

t2 = 2500 / 27400= 0.091 t3 = 2300 / 25180 = 0.091

t4 = 1813 / 22795 = 0.08 t = 8613 / 100375 = 0.086

Питомі цех. і зав. витрати:

t0 = 4330 / 25100 = 0.173 t1 = 4000 / 25000 = 0.16

t2 = 5000 / 27400 = 0.182 t3 = 4380 / 25180 = 0.174

t4 = 2984 / 22795 = 0.131 t = 16364 / 100375 = 0.163

Рентабельність:

t0 = 3440 / 25100 = 0.137 t1 = 4900 / 25000 = 0.196

t2 = 2400 / 27400= 0.088 t3 = 3880 / 25180 = 0.154

t4 = 3070 / 22795 = 0.135 t = 14250 / 100375 = 0.142

Таблиця 2.6.

Матриця якісного аналізу ефективності

Витратоємкість:

t0 = 0.917 / 0. 917 = 1 t1 = 0.804 / 0. 917 = 0.877

t2 = 0.912 / 0. 917 = 0.995 t3 = 0.846 / 0. 917 = 0.922

t4 = 0.865 / 0. 917 = 0.943 t = 0.858 / 0. 917 = 0.936

Матеріалоємкість:

t0 = 0.326 / 0.326 = 1 t1 = 0.258 / 0.326 = 0.791

t2 = 0.336 / 0.326 = 1.031 t3 = 0.278 / 0.326 = 0.853

t4 = 0.252 / 0.326 = 0.773 t = 0.283 / 0.326 = 0.868

Енергоємкість:

t0 = 0.199 / 0.199 = 1 t1 = 0.145 / 0.199 = 0.729

t2 = 0.228 / 0.199 = 1.146 t3 = 0.207 / 0.199 = 1.04

t4 = 0.132 / 0.199 = 0.663 t = 0.180 / 0.199 = 0.906

Зарплатоємкість:

t0 = 0.151 / 0.151 = 1 t1 = 0.12 / 0.151 = 0.795

t2 = 0.166 / 0.151 = 1.099 t3 = 0.171 / 0.151 = 1.132

t4 = 0.123 / 0.151 = 0.815 t = 0.146 / 0.151 = 0.967

Питомі витрати на утрим. і експл. обладнання:

t0 = 0.11 / 0.11 = 1 t1 = 0.08 / 0.11 = 0.727

t2 = 0.091 / 0.11 = 0.827 t3 = 0.091 / 0.11 = 0.827

t4 = 0.08 / 0.11 = 0.727 t = 0.086 / 0.11 = 0.782

Питомі цех. і зав. витрати:

t0 = 0.173 / 0.173 = 1 t1 = 0.16 / 0.173 = 0.925

t2 = 0.182 / 0.173 = 1.052 t3 = 0.174 / 0.173 = 1.006

t4 = 0.131 / 0.173 = 0.757 t = 0.163 / 0.173 = 0.942

Рентабельність:

t0 = 0.137 / 0.137 = 1 t1 = 0.196 / 0.137 = 1.431

t2 = 0.088 / 0.137 = 0.642 t3 = 0.154 / 0.137 = 1.124

t4 = 0.135 / 0.137 = 0.985 t = 0.142 / 0.137 = 1.036

Висновок: Індекс річного значення витратоємкості дорівнює 0.936, це свідчить про те, що ефективність виробництва підвищилася. У всіх кварталах t1=0.877, t2=0.995, t3=0,922, t4=0,943 – відбувається підвищення ефективності.

Індекс річного значення матеріалоємкості t=0.868, тобто ефективність виробництва підвищилася. З них у кварталах t1=0.791, t3=0.853, t4=0.773 – ефективність підвищилася, а у кварталі t2=1.031 – понизилася.

Індекс річного значення енергоємкості t=0.906, це свідчить про те, що ефетивність виробництва підвищилася. З них у кварталах t2=1.146, t3=1.04 – ефективність понизилася, а у кварталах t1=0.729, t4=0.663 – ефективність повисилася.

Індекс річного значення зарплатоємкості t=0.967, це свідчить про те, що ефетивність виробництва підвищилася. З них у кварталах t2=1.099, t3=1.132 – ефективність понизилася, а у кварталах t1=0.795, t4=0.815 – ефективність підвищилася.

Індекс річного значення питомих витрат на утримання і експлуатацію обладнання t=0.782, тобто ефективність виробництва підвищилася. В усіх кварталах t1=0.727, t2=0.827, t3=0.827, t4=0.727 – відбувалося підвищення ефективність виробництва.

Індекс річного значення питомих цехових і заводських витрат t=0.942, це свідчить про те, що ефетивність виробництва підвищилася. З них у кварталах t2=1.052, t3=1.006 – ефективність понизилася, а у кварталах t1=0.925, t4=0.757 – ефективність підвищилася.

Індекс річного значення рентабельності дорівнює 0.936, це свідчить про те, що ефективність виробництва понизилася. З них у кварталах t1=1.431 і t3=1.124 – ефективність підвищилась, а у кварталах t2=0.642 і t4=0.985 – ефективність понизилася.

Найнеефективніше використовувалися зарплатоємкісні ресурси.

Факторний аналіз

Факторний аналіз визначає фактори першого порядку, що вплинули на зміну витратоємкості продукції:

- ріст або зниження товарної продукції;

- ріст або зниження загальної собівартості.

Таблиця 2.7.

Індекси вихідних показників

Себестоимость:

t1 = 20100 / 23020 = 0.873 t2 = 25000 / 23020 = 1.086

t3 = 21300 / 23020 = 0.925 t4 = 19725 / 23020 = 0.857

t = 19555 + 23112 + 25110 + 22492 / 4 / 23848 = 0.946

Таблиця 2.8.

Матриця факторного аналізу ефективності виробництва

Висновок: У кварталі t1 і t4 витрати здійснювалися менш ефективно в порівнянні з витратоємкості продукції року 0. Так у кварталі t1 і t4 темпи зниження загальної суми витрат випереджали темпи зниження обсягу виробництва – зона 6. А у періодах t3 темпи росту витрат менші ніж темпи росту обсягу продукції, що випускається. А у періоді t2 витрати зменшуються, а випуск продукції зростає. Це привело до підвищення ефективності виробництва – зона 5 і зона 3 відповідно.

Найбільш неефективно використовуються витрати в періоді t2 і t3, зокрема енерговитрати в обох періодах (зона 2), заробітна плата в періоді t3 (зона 2), а також неефективно використовуються цехових і заводських витрат в обох періодах (зона 2).

Але ефективно використовувалися в цих періодах витрати на матеріали і у періоді t2, і у періоді t3 (зони 3 і 5 відповідно), заробітну плату у періоді t2 (зона 3), утримання і експлуатацію обладнання в обох періодах (зона 5).

Підприємству рекомендується переглянути енерговитрати, тому що вони у двох кварталах використовуються неефективно, підприємству потрібно використовувати обладнання, що потребує менше енергії. Також потрібно переглянути цехові і заводські витрати, так як вони використовуються також неефективно, підприємству потрібно скоротити витрати на утримання цих приміщень.

Кількісний аналіз

Ціль кількісного аналізу – визначити величину економії (Е) або втрат (В) засобів унаслідок зміни рівня ефективності витрат. Формула для розрахунку величини одержання додаткового прибутку або неодержання прибутку наступна:

Е(В)t = (С0 / ТП0 – Сt / ТПt) * ТПt,

де С0 і Сt – базова й аналізована собівартість продукції;

ТП0 і ТПt – величина товарної продукції в базовому й аналізованому періодах.

Таблиця 2.9.

Матриця кількісного аналізу

Собівартість:

t1 = (23020 / 25100 – 20100 / 25000) * 25000 = +2825

t2 = (23020 / 25100 – 25000 / 27400) * 27400 = +137

t3 = (23020 / 25100 – 21300 / 25180) * 25180 = +1788

t4 = (23020 / 25100 – 19725 / 22795) * 22795 = +1185

сума t = +2825+137+1788+1185 = +5935

Матеріали:

t1 = (8175 / 25100 – 6471 / 25000) * 25000 = +1700

t1 = (8175 / 25100 – 9200 / 27400) * 27400 = -274

t1 = (8175 / 25100 – 7000 / 25180) * 25180 = +1209

t1 = (8175 / 25100 – 5750 / 22795) * 22795 = +1687

сума t = +1700-274+1209+1687= +4322

Енерговитрати:

t1 = (5000 / 25100 – 3613 / 25000) * 25000 = +1350

t2 = (5000 / 25100 – 6250 / 27400) * 27400 = -795

t3 = (5000 / 25100 – 5220 / 25180) * 25180 = -201

t4 = (5000 / 25100 – 3000 / 22795) * 22795 = +1527

сума t = +1350-795-201+1527= +498

Заробітна плата:

t1 = (3800 / 25100 – 3000 / 25000) * 25000 = +775

t2 = (3800 / 25100 – 4541 / 27400) * 27400 = -411

t3 = (3800 / 25100 – 4300 / 25180) * 25180 = -504

t4 = (3800 / 25100 – 2800 / 22795) * 22795 = +638

сума t = +775-411-504+638= +1887

Утримання і експлуатація облажнання:

t1 = (2750 / 25100 – 2000 / 25000) * 25000 = +750

t2 = (2750 / 25100 – 2500 / 27400) * 27400 = +521

t3 = (2750 / 25100 – 2300 / 25180) * 25180 = +478

t4 = (2750 / 25100 – 1813 / 22795) * 22795 = +684

сума t = +750+521+478+684 = +2433

Цехові і заводські витрати:

t1 = (4330 / 25100 – 4000 / 25000) * 25000 = +325

t2 = (4330 / 25100 – 5000 / 27400) * 27400 = -247

t3 = (4330 / 25100 – 4380 / 25180) * 25180 = -25

t4 = (4330 / 25100 – 2984 / 22795) * 22795 = +957

сума t = +325-247-25+957= +1010

Висновок: За рахунок підвищення ефективності поточних витрат загальна сума економії за рік t складає – 5935 грн. В усіх кварталах спостерігалася економія в розмірі t1= +2825 грн., t2= +137 грн., t3= +178 грн. 8 і t4= +1185грн. Економія відбулися за рахунок підвищення ефективності використання: матеріалів – 4322 грн., енерговитрат – 1887 грн., витрат на заробітну плату – 498 грн., утримання і експлуатації обладнання – 2433 грн., цехових і заводських витрат – 1010 грн.

Економія коштів спостерігалася в кварталі t1 – за рахунок підвищення ефективності використання: матеріалів – 1700 грн., енерговитрат – 1350 грн., витрат на заробітну плату – 775 грн., утримання і експлуатації обладнання – 750 грн., цехових і заводських витрат – 325 грн.

Економія коштів спостерігалася в кварталі t2 – за рахунок підвищення ефективності використання: утримання і експлуатації обладнання – 521 грн. Втрати відбулися за рахунок зниження ефективності використання: матеріалів – 274 грн., енерговитрат – 795 грн., перевищення витрат на заробітну плату – 411 грн., цехових і заводських витрат – 247 грн.

Економія коштів спостерігалася в кварталі t3 – за рахунок підвищення ефективності використання: матеріалів – 1209 грн., утримання і експлуатації обладнання – 478 грн. Втрати відбулися за рахунок зниження ефективності використання: енерговитрат – 201 грн., перевищення витрат на заробітну плату – 504 грн., цехових і заводських витрат – 25 грн.

Економія коштів спостерігалася в кварталі t4 – за рахунок підвищення ефективності використання: матеріалів – 1687 грн., енерговитрат – 1527 грн., витрат на заробітну плату – 638 грн., утримання і експлуатації обладнання – 684 грн., цехових і заводських витрат – 957 грн.

Висновок по розділі: У цілому за рік випуск товарної продукції зменшився на 0.01%. Середнє значення за поточний квартал – 25094 грн. Відхилення від середнього значення – 940.5 грн., що складає 3.75%. Дана величина є резервом росту товарної продукції.

У цілому за рік прибуток збільшився на 42.4 %. Середнє значення за поточний квартал – 3562.5 грн. Відхилення від середнього значення – 539 грн., що складає 15.1 %. Дана величина є резервом росту прибутку.

У цілому за рік витратоємкість зменшилась на 6.5%. Середнє значення за поточний квартал – 0,857. Відхилення від середнього значення – 0,022, що складає 2.6%.

Індекс річного значення витратоємкості дорівнює 0.936, це свідчить про те, що ефективність виробництва підвищилася. Індекс річного значення матеріалоємкості t=0.868, тобто ефективність виробництва підвищилася. Індекс річного значення енергоємкості t=0.906, це свідчить про те, що ефетивність виробництва підвищилася. Індекс річного значення зарплатоємкості t=0.967, це свідчить про те, що ефетивність виробництва підвищилася. Індекс річного значення питомих витрат на утримання і експлуатацію обладнання t=0.782, тобто ефективність виробництва підвищилася. Індекс річного значення питомих цехових і заводських витрат t=0.942, це свідчить про те, що ефетивність виробництва підвищилася. Індекс річного значення рентабельності дорівнює 0.936, це свідчить про те, що ефективність виробництва понизилася.

У кварталі t1 витрати здійснювалися менш ефективно в порівнянні з витратоємкості продукції року 0. Так у кварталі t1 і t4 темпи зниження загальної суми витрат випереджали темпи зниження обсягу виробництва – зона 6. А у періодах t2 і t3 темпи росту витрат менші ніж темпи росту обсягу продукції, що випускається. Це привело до збільшення ефективності виробництва – зона 3 і зона 5 відповідно.

За рахунок зниження ефективності поточних витрат загальна сума економії за рік t складає +5935 грн. З них в усіх кварталі спостерігалася економія в розмірі t1= 2825 грн., t2= 137 грн., t3= 1788грн., t4= 1185грн. Економія відбулася за рахунок підвищення ефективності використання: матеріалів – 4322 грн., енерговитрат – 1887 грн., витрат на заробітну плату – 498 грн., утримання і експлуатації обладнання – 2433 грн., цехових і заводських витрат – 1010 грн.

3. CVP–аналіз

Розрахунок крапки беззбитковості і визначення запасу безпеки

Крапка беззбитковості (X) – це виручка від реалізації продукції, при якій підприємство вже не має збитків, та ще не має прибутку. Розрахунок крапки беззбитковості зробимо за допомогою чотирьох методів:

визначення класичної крапки беззбитковості;

мінімальної крапки беззбитковості;

фінансової крапки беззбитковості;

фінансової крапки беззбитковості з урахуванням податку.

Класична крапка беззбитковості

X = постійні витрати / відносний маржинальний доход, (грн.)

Постійні втрати підприємства представлені в середньомісячній собівартості продукції базового періоду цеховими і загальнозаводськими витратами. Також до постійних витрат можна віднести 50%, зв’язаних з утриманням і експлуатацією обладнання.

Постійні витрати0 = 14557 + 13701 * 0,5 = 21408 грн. у рік.

Ці витрати залишаються незмінними також протягом року t.

ВМД = (Виручка – Перемінні витрати) / Виручка

Для базового року:

ВМД0 = (94167 – (85630 - 21408)) / 94167 = 0.318

Крапка беззбитковості для підприємства в базовому році складала:

X0кл = 21408 / 0.318 = 67321 грн.,

Для поточного року показники будуть рівні:

ВМД (100375 – (86125 - 21408) / 100375) = 0.355

Xtкл = 21408 / 0.355 = 60304 грн.

Запас безпеки (Z) являє собою різницю між фактичним обсягом виробництва і крапкою беззбитковості:

Z0кл = 94167 – 67321 = 26846 грн., що складає: (26846 / 94167) * 100% = 29%.

Z tкл = 100375 – 60304 = 40071 грн., що складає: (40071 / 100375) * 100% = 40%.

Мінімальна крапка беззбитковості

Xmin = (постійні витрати - амортизація) / ВМД, (грн.)

X0min = (21408 - 9350) / 0.318 = 37918 грн.,

Xtmin = (21408 - 9350) / 0.355 = 33966 грн.

Z0 min = 94167 – 37918 = 56249 грн., що складає: (56249 / 94167) * 100% = 60%.

Z t min = 100375– 33966 = 60409 грн., що складає: (60409 / 100375) * 100% = 66%.

Фінансова крапка беззбитковості

Xфін = (постічні витрати + прибуток нормативний) ВМД, (грн.)

Прибуток нормативний = акціонерний капітал * депозитна ставка залучення коштів

Прибуток нормативний0 = 33880 / 0.18 = 6098 грн.,

Прибуток нормативний t = 35840 * 0.18 = 6451 грн.,

X0фін = (21408 + 6098) / 0.318 = 86497 грн.,

X tфін = (21408 + 6451) / 0.355 = 78476 грн.

Z0фін = 94167 – 86497 = 7670 грн., що складає: (7670 / 94167) * 100% = 8%.

Z t фін = 100375 – 78476 = 21899 грн., що складає: (21899/ 100375) * 100% = 22%.

Фінансова крапка беззбитковості з урахуванням оподатковування

Xфін. податок = (Постійні витрати + Прибуток нормативний з урахуванням оподатковування) / ВМД, (грн.)

X0фін. податок = (21408 + 6098 / 0.79) / 0.318 = 91594 грн.

X tфін. податок = (21408 + 6451 / 0.79) / 0.355 = 83307 грн.

Z0фін. податок = 94167 – 91594 = 2573 грн., що складає: (2573 / 94167) * 100% = 3%.

Z tфін. податок = 100375 – 83307 = 17068 грн., що складає: (17068 / 100375) * 100% = 17%.

Мал. 3.1. Чотири рівні крапки беззбитковості

Мал. 3.2. Чотири рівні запасу безпеки

Висновок: Протягом базового і звітного періодів підприємство “Строймаш” забезпечує перевищення грошових надходжень над витратами, і є платоспроможним, тобто має здатність своєчасно розраховуватися за своїми зобов’язаннями. Мінімальний запас безпеки збільшився з 60% до 66%.

Класична крапка беззбитковості для данного підприємства в базовому році дорівнює 67321грн. У періоді 0 запас безпеки складав 29%. Підприємство “ Строймаш ” здатне витримати зниження обсягів виробництва і реалізації продукції на 29% та не понести при цьому збитків. У періоді t крапка беззбитковості збільшилася, і збільшився запас безпеки – 36%. Ця тенденція є позитивною.

Значення запасів безпеки по фінансовї крапки беззбитковості з урахуванням опадатковування, також має позитивну тенденцію, - період 0 – 3%, період t – 17%. Це означає, що отриманого прибутку на заданому рівні буде достатньо для виплати податку.

Розрахунок ступеня операційного важеля

Показник ступеня операційного важеля (OLR) використовується для прогнозування прибутку при плануванні обсягів виробництва і реалізації продукції.

Ступінь лпераційного важеля показує, у скільки разів збільшиться прибуток при визначеному збільшенні виробництва.

Розраховується ступінь операційного важеля по наступній формулі:

OLR = Маржинальний доход / Прибуток від операційної діяльності.

Маржинальний доход (МД) дорівнює:

МД = Виручка – Перемінні витрати

OLR0 = (94167 – (85630 - 21408)) / 8837 = 3.4;

OLR t = (100375 – (86125 - 21408)) / 14345 = 2.5.

Так як, OLR > 2, то підприємство робить ставку на використання ефекту операційного важеля.

Висновок: OLR підприємства “Строймаш” в двох періодах, є більше 2, це значить, що підприємство робить ставку на використання ефекту операційного важеля. Протягом поточного періоду спостерігалося зменшення ступеня операційного важеля в порівнянні з базовим періодом. У базовому періоді OLR склав 3.4, а в звітному – 2.5. Це природно, тому що підприємство стало віддалятися від крапки беззбитковості, збільшуючи запас безпеки. Більш низький ступень операційного важеля відповідає періодові, коли підприємство працює далеко від крапки беззбитковості з великим запасом безпеки. Чим менше OLR, тим у меншому ступені змінюється прибуток при зміні виручки, що створює труднощі в нарощуванні прибутку при збільшенні обсягів виробництва. Але про цьому дає перевагу в погані дні – не так швидко дозволяє знижувати прибуток у період, коли можливий спад обсягів виробництва.

ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ

Висновок: Після загальної оцінки фінансового стану і рівня ефективності виробництва, отриманої на підставі розрахованих раніше всіх показників, можна віднести підприємство “Строймаш” до першого класу. Перший клас утворюють підприємства, що мають незначні відхилення від норми за окремими показниками.

Основним фінансовим показником, що характеризує ефективність роботи підприємства, а саме – прибутковість акціонерного капіталу, вкладеного в підприємство, є норма прибутку на акціонерний капітал, так як віддача на акціонерний капітал збільшилася на 57,7%, це позитивно вплинуло на ефективність роботи підприємства.

Збільшення рентабельності продукції на 56% у звітному році по відношенню до базового свідчить про те, що підприємство працює в сприятливій ринковій середі.

Ще один коєфіціент, який позитивно вплинув на діяльність підприємства “Строймаш” є коефіцієнта оборотності активів, який підвищився на 0,5% говорить про більш ефективне використання оборотних активів звітного періоду по відношенню до базового періоду.

Підприємство розраховується зі своїми постачальниками через кілька днів після отримання коштів за реалізовану продукцію (50 дн.), отже піприємство має додаткове джерело фінансування. В звітному періоді відстрочка між надходженням грошей і їхнім вибуттям знизилась на 8 дні – додаткове джерело фінансування зменшилось.

За рахунок зниження ефективності поточних витрат загальна сума економії за рік t складає – 5935 грн. Що являе собою позитивні наслідки діяльності підприємства і його прибутковості.

Підприємчсто “Строймаш” більш ефективно використовує оборотні активи звітного періоду, по відношенню до базового періоду.

Підприємству рекомендується переглянути енерговитрати, тому що вони в деяких кварталах використовуються неефективно, підприємству потрібно використовувати менш енерговитратне обладнення. Також потрібно переглянути витрати на З/П, так як вони використовуються також неефективно, підприємству потрібно скоротити знизити надбавки та відсоток преміальних. Потрібно переглянути цехові і заводські витрати, тому що у деяких кварталах цей показник є збитковим для підприємства, можливо, потрібно переглянути раціональність використання виробничих площин і зменшити витрати на їх утримання.

Додаток А

Горизонтальний аналіз активу баланса підприємтсва “Строймаш”

Таблиця 1

Горизонтальний аналіз пасиву баланса підприємтсва “Строймаш”

Таблиця 2

Висновок: на горизонтальному аналізі активу балансу видно, що немає значних змін між 0 і t періодах. Сума основни засобів, запасів і грошових коштів є більшою в періоді t, ніж в періоді 0, а дебіторська заборгованість і поточні фінансові інвестиції є меншими у звітному періоді.

Горизонтальний аналіз пасиву балансу показує, що значно змінилися короткострокові кредити банків – в t періоді збільшились в 2 рази в порівнянні з 0 періодом, а кредиторська заборгованість зменшилась на 2100 грн., це значить, що підприємство має багато короткострокових кредитів банків, і має можливість вчасно погашати свою кредиторську заборгованість, і навіть зменшити її по відношенню до базового періоду.

Додаток Б

Вертикальний аналіз активу баланса за період 0 підприємтва “Строймаш”

Таблиця 3

Вертикальний аналіз активу баланса за “Строймаш”

Таблиця 4

Вертикальний аналіз пасиву баланса за період 0 підприємтва “Строймаш”

Таблиця 5

Вертикальний аналіз активу баланса за період t підприємтва “Альфа”t

Таблиця 6

Висновок: на вертикальному аналізу активу балансу видно, що істотних змін у відсотковому відношенні між періодом 0 і t періодом немає. У звітному періоді на 3% збільшилися грошові кошти і на 1% запаси, а поточні фінансові інвестиції зменшилися на 1% і дебіторська заборгованість на 3%.

Вертикальний аналіз пасиву баланса показує, що власний капітал не мав

істотних змін і складав 42% - 0 період, і 41% - t період. В середньому на 2% зменшилась кредиторська заборгованість і довгострокові забов’язання. Нерозподілений прибуток збільшився на 1%. Короткострокові кредити банків збільшились на 3%.

Додаток В

БАЛАНС

за ___________________20_____р.

Форма №1 Код по ДКУД 1801001

Керівник

Головний бухгалтер

Додаток Г

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

на__________________20______р.

Форма № 2 Код на ДКУД 1801003

I. Фінансові результати

II. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Керівник

Головний бухгалтер