Курсовая работа: Економічна оцінка активу балансу підприємства

Зміст

Вступ

1. Порядок проведення економічної оцінки активу балансу

1.1 Значення бухгалтерського балансу для проведення фінансового аналізу діяльності підприємства

1.2 Поняття та склад активів підприємства

2. Аналіз активів Берегометського ДЛМГ за 2007-2008 рр.

2.1 Аналіз динаміки активів підприємства

2.2 Оцінка структурних змін у складі активів підприємства

2.3 Аналіз ефективності використання активів підприємства

3. Напрямки оптимізації складу активів підприємства у наступному періоді

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

Вступ

Перехід до ринкової економіки, організація виробництва з різними формами власності потребують більш ретельного і системного підходу до аналізу фінансового стану підприємства, який є умовою для розробки фінансової стратегії. Основною метою фінансового аналізу є об'єктивна оцінка фінансового стану і виявлення можливостей підвищення ефективності функціонування підприємства, шляхом виявлення резервів покращення фінансового стану підприємства та його платоспроможності. Фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. В ньому, як в дзеркалі, відображаються у вартісній формі загальні результати діяльності підприємства, в тому числі й управління фінансовими результатами.

Сучасний стан розвитку економіки України вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, ініціативи і виконавчої дисципліни на кожному робочому місці.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансовий стан підприємства. І навпаки, у результаті недовиконання по виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення надходжень коштів на рахунки підприємства і суми прибутку, а як наслідок погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Об'єктивна необхідність розгляду та проведення фінансового аналізу даної теми полягає також в особистій матеріальній зацікавленості, яка зумовлена прагненням до знання реального стану справ на підприємстві та можливостей щодо вдосконалення своєї діяльності з використанням активів на майбутній період.

Для організації більш ефективної роботи кожне підприємство використовує активи, розраховуючи та застосовуючи різноманітні показники, які дозволяють систематизувати роботу та досягти високих результатів.

Актуальність даної теми полягає в тому, що активи підприємства розглядаються як одна із найважливіших категорій фінансового менеджменту, а для діяльності підприємства ще й категорією, аналогічною за значимістю по категорії капіталу, а також для забезпечення стійкого фінансового стану підприємства. Слід постійно аналізувати склад активів в розрізі динаміки, оцінювати їх структурні зміни, ефективність використання по роках та розробляти їх напрямки оптимізації.

Метою даної курсової роботи є висвітлення та більш широке розкриття економічної оцінки складу активів виробничого підприємства.

Основними завданнями курсової роботи є:

1) визначення загального порядку проведення економічної оцінки активу балансу на підприємстві;

2) дослідження складу активів підприємства;

3) проведення аналізу активів в динаміці;

4) оцінка структурних змін активів;

5) аналіз ефективності використання;

6) визначення напрямків оптимізації складу активів підприємства.

Відповідно до завдань і побудована структура моєї курсової роботи.

Перший розділ містить значення бухгалтерського балансу для проведення фінансового аналізу діяльності підприємства, а також поняття та склад активів, що знаходяться на підприємстві, за допомогою яких можна проаналізувати фінансовий стан. У другому розділі наведені конкретні розрахунки при здійсненні аналізу динаміки активів, оцінки структурних змін у складі активів підприємства та проведений аналіз ефективності використання активів Берегометським ДЛМГ. В третьому розділі приділяється увага напрямкам оптимізації складу активів підприємства у наступному періоді.

При виконанні даної курсової роботи використовувалась література таких авторів: Азаренко Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємства; Артеменко В.Г., Беллендир М.В.Фінансовий аналіз; Бланк И.А. Управление активами и капиталом предприятия; Бланк И.А. Финансовый менеджмент; Гриньова В.М.Фінанси підприємства; Заруба О.Д. Основи фінансового аналізу та менеджменту та ін.

Об'єктом дослідження виступає Берегометське державне лісове мисливське господарство, яке займається лісовим господарством та розміщене в с.м.т. Берегомет Чернівецької області. Форма власності підприємства - державна.

Предметом дослідження є вивчення структурних зрушень в складі активів підприємства та пошук шляхів їх оптимізації на наступний період.

Джерелами інформації для написання даної курсової роботи і проведення економічної оцінки активів балансу підприємства послужили такі форми звітності:

1. Бухгалтерський баланс підприємства (форма № 1);

2. Звіт про фінансові результати (форма № 2);

3. Звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

4. Звіт про власний капітал (форма № 4);

5. Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5);

6. Оперативні дані підприємства.

1. Порядок проведення економічної оцінки активу балансу

1.1 Значення бухгалтерського балансу для проведення фінансового аналізу діяльності підприємства

Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку затверджено наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31 березня 1999 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 396/3689 від 21 червня 1999 р. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "БАЛАНС".

Цим Положенням (стандартом) визначені зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.

Баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Він складається з двох розділів - Активу, де представлені господарські засоби, і Пасиву, де згруповані їхні джерела. Основним елементом бухгалтерського Балансу є стаття (активна чи пасивна).

Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

За вищезазначеним стандартом Актив Балансу складається з трьох розділів:

І. Необоротні активи.

II. Оборотні активи.

III. Витрати майбутніх періодів.

Як і будь-яка форма фінансової звітності, Баланс включає заголовок, де вказуються:

• назва підприємства;

• організаційно-правова форма підприємства;

• місцезнаходження;

• назва звіту;

• дата, на яку складається звіт;

• валюта, в якій складено звіт та рівень її тотожності.

Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, про його фінансову структуру, ліквідність, платоспроможність, а також здатність адаптування при зміні середовища.

Інформація про економічні ресурси є корисною для визначення спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти у майбутньому. Інформація про структуру капіталу корисна при прогнозуванні майбутніх потреб у позиках; при визначенні майбутніх прибутків і потоків грошових коштів серед власників підприємства та ймовірності залучення фінансів у майбутньому.

Інформація про ліквідність і платоспроможність є корисною для прогнозування підприємством виконувати свої фінансові зобов'язання. Ліквідність свідчить про наявність грошових коштів у найближчому майбутньому після виконання фінансових зобов'язань даного періоду, а наявність коштів для своєчасного виконання фінансових зобов'язань свідчить про платоспроможність.

Перед складанням Балансу необхідно звірити дані на аналітичних рахунках з даними на відповідних синтетичних рахунках — звіряються початкові та кінцеві сальдо і обороти за звітний період.

З метою зіставлення фінансових звітів різних періодів у Балансі наводиться інформація на початок та на кінець звітного періоду. Дані на початок періоду переносяться в Баланс з попереднього річного звіту, а дані за кінець звітного періоду — переносять в Баланси з Головної книги, в якій містяться дані поточного періоду.

Статті Балансу згруповані в розділи — три в Активі Балансу та п’ять у Пасиві Балансу.

Табл. 1.1. Структура балансу

Особливістю Балансу є рівність підсумкових сум Активу та Пасиву, тобто підсумок активів Балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань і власного капіталу.

Статті бухгалтерського Балансу - це показники, що відображають стан на відповідну дату окремих видів господарських засобів, коштів і джерел їх утворення. Кожна стаття Балансу має грошовий вираз, що називається оцінкою статті. Загальним принципом оцінки засобів для Балансу є оцінка за їх фактичною собівартістю. Розглянемо детальніше статті Активу Балансу:

І розділ Активу Балансу "Необоротні активи".

Нематеріальні активи — це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, і може бути відокремлений від підприємства та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (чи операційного циклу, що становлять понад один рік) для виробництва торгівлі в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведуть за групами:

• права користування природними ресурсами;

• права користування майном (право користування земельною ділянкою, майном);

• право користування на об'єкти промислової власності (винаходи, ноу-хау, сорт рослин);

• право на знаки для товарів і послуг (торговельні знаки, марки);

• авторські права;

• гудвіл;

• інші нематеріальні активи (право використання економічних привілеїв).

Нематеріальні активи відображаються в Балансі, якщо існує ймовірність отримати у майбутньому економічну вигоду від його використання й оцінка достовірно визначена.

Не визнаються активами:

• витрати на дослідження;

• організаційні витрати (реєстр підприємства, емісія цінних паперів);

• витрати на перебазування чи реорганізацію підприємства;

• витрати на підготовку кадрів;

• витрати на рекламу.

Ці витрати відображають у складі витрат періоду, де вони мали місце.

Оцінка нематеріальних активів здійснюється в наступному порядку:

1. Первісна оцінка нематеріальних активів здійснюється за собівартістю їх придбання чи створення (ціна, за якою придбано з урахуванням знижок, мита, податків, що не відшкодовуються, інші витрати понесені із доведенням нематеріальних активів до стану, в якому вони використовуються).

Якщо був, наприклад, обмін нематеріального активу, то оцінюємо за справедливою вартістю отриманого активу з урахуванням доплат під час обмінної операції.

2. Справедлива вартість нематеріальних активів — це сума, за якою актив може бути обміняний чи отриманий в операції між незалежними, обізнаними та зацікавленими сторонами.

Якщо безоплатно отримано нематеріальні активи, то його вартість дорівнює ринковій вартості на дату прийняття на Баланс.

Якщо нематеріальний актив створено на підприємстві, то вартість складається з усіх витрат на виробництво та доведення до стану, придатного для використання.

3. Наступна оцінка балансової вартості нематеріальних активів може відрізнятися від його собівартості, якщо були здійснені додаткові витрати, в результаті яких очікується збільшення притоку майбутніх економічних вигод на підприємство.

Термін корисного використання нематеріальних активів залежить:

• від очікуваного терміну використання активу підприємства;

• від НТП та зміни ринку товарів, послуг, що виробляються з допомогою цього активу;

• від юридичних обмежень на його використання.

Термін може переглядатись у кінці звітного року, що відображається як зміна облікової політики підприємства. Згідно із законодавством, на нематеріальні активи, вартість яких не зменшується в процесі використання, амортизація не нараховується. До таких нематеріальних активів відносять гудвіл, ноу-хау, товарний знак. Згідно з П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" не існує жодних обмежень відносно амортизації нематеріальних активів, отже їх можна амортизувати протягом терміну, коли вони визнаються як активи у Балансі.

Якщо нематеріальний актив вибуває, то його вартість виключається з Балансу, фінансові результати визначаються як різниця між сумою чистих надходжень від продажу НА та його балансовою вартістю і відображається у звіті про фінансовий результат.

Розкриття інформації про нематеріальні активи у примітках до Балансу:

• вартість нематеріальних активів (первісна чи переоцінена);

• методи амортизації, термін використання;

• наявність руху у звітному році;

• первісна (переоцінена) вартість нематеріальних активів і сума Зносу (амортизація) на початок звітного року;

• сума Зносу (амортизація) у первісної (переоціненої) вартості та Знос (амортизація), результат переоцінки;

• сума нарахованої амортизації;

• сума втрат від зменшення корисності, відображена у звіті про фінансовий результат у звітному періоді;

• інші зміни вартості;

• первісна (переоцінена) вартість і сума Зносу (амортизація) на кінець звітного періоду.

У статті "Незавершене будівництво" показується вартість незавершеного будівництва (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.

У статті "Основні засоби" наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу Основних засобів згідно з відповідними Положеннями (стандартами). У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів. Окремо у цій статті наводяться первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів та їх залишкова вартість. До підсумку Балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату Балансу.

У статті "Довгострокові фінансові інвестиції" відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У цій статті виділяються фінансові інвестиції, які згідно з відповідними Положеннями (стандартами) обліковуються методом участі в капіталі.

У статті "Довгострокова дебіторська заборгованість" показується заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з Дати складання Балансу.

У статті "Відстрочені податкові активи" відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуваннюв наступних періодах внаслідок тимчасово різниш між обліковою та податковою базами оцінки.

У статті "Інші необоротні активи" наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розподілу "Необоротні активи".

II розділ Активу Балансу "Оборотні активи".

У статті "Виробничі запаси" показується вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, куплених напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу.

У статті "Тварини на вирощуванні та відгодівлі" відображається вартість: дорослих тварин на відгодівлі і в нагулі, птиці, звірів, кролів, дорослих тварин, вибракуваних із основного стада для реалізації, та молодняку тварин.

У статті "Незавершене виробництво" показуються витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги).

У статті "Готова продукція" показуються запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками та відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, які прийняті замовником, показуються у складі незавершеного виробництва.

У статті "Товари" показується вартість товарів, придбаних підприємствами для наступного продажу.

У статті "Векселі одержані" показується заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями.

У статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги" відображається заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем). До підсумку Балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

У статті "Дебіторська заборгованість за розрахунками":

— з бюджетом — показується дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата по податках, зборах та інших платежах до бюджету;

— за виданими авансами — показується сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів;

— з нарахованих доходів — показується сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню;

— із внутрішніх розрахунків — показується заборгованість пов'язаних сторін та дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків. (Пов'язані сторони - це підприємства, стосунки між якими зумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною).

У статті "Інша поточна дебіторська заборгованість" показується заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів. У статті "Поточні фінансові інвестиції" відображають фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

У статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року починаючи з дати Балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи.

У статті "Інші оборотні активи" відображаються суми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу "Оборотні активи".

III розділ Активу Балансу "Витрати майбутніх періодів" (статті відсутні).

У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів [19,88-125].

Отже, бухгалтерський Баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Він складається з двох розділів - Активу, де представлені господарські засоби, і Пасиву, де згруповані їхні джерела. Основним елементом бухгалтерського Балансу є стаття (активна чи пасивна). Статті бухгалтерського Балансу - це показники, що відображають стан на відповідну дату окремих видів господарських засобів, коштів і джерел їх утворення. Кожна стаття Балансу має грошовий вираз, що називається оцінкою статті. Особливістю Балансу є рівність підсумкових сум Активу та Пасиву, тобто підсумок активів Балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань і власного капіталу.

1.2 Поняття та склад активів підприємства

Активи являють собою економічні ресурси підприємства у різних видах, які використовуються в процесі здійснення господарської діяльності. Вони формуються для конкретних цілей здійснення цієї діяльності у відповідності до місії та стратегії економічного розвитку підприємства і у формі сукупних майнових цінностей характеризують основу його економічного потенціалу. Активи підприємства повинні відповідати функціональній направленості та обсягам діяльності виробничого підприємства. Тільки при такій відповідності вони представляють для підприємства певну цінність, як його економічні ресурси, що призначені для використання у наступному періоді. Предметна сутність активів, як економічних ресурсів проявляється перш за все у сфері економічних відносин, а більш конкретно - в економічній сфері діяльності підприємства.

Активи являються майновими цінностями підприємства, що формуються за рахунок інвестованого у них капіталу. Капітал, що вкладається у бізнес, матеріалізується у формі активів підприємства. Між категоріями активів і капіталу існує тісний зв'язок: активи можуть розглядатися як об'єкт інвестування капіталу, а капітал - як економічний ресурс, що призначений для інвестування в активи. Тільки шляхом інвестування в активи капітал, як накопичена цінність залучається в економічний процес. Слід при цьому відмітити, що капітал, що направляється на формування активів підприємства, може інвестуватися не тільки у грошовій формі, а й в реальній (прямій) формі.

До активів відносяться тільки ті економічні ресурси, які повністю контролюються підприємством. Під таким контролем розуміється право власності на економічні ресурси, що використовуються. Економічні ресурси, що використовує підприємство, але не контролює їх, активами не являються. Це відноситься, у першу чергу, до трудових ресурсів, а також до орендованих майнових цінностей, або цінностей, наданих безкоштовно у тимчасове користування. Таким чином, як економічні ресурси, що контролюються підприємством, активи підприємства являються носієм права власності (або у окремих випадках - права повного володіння). В цій ролі вони можуть виступати носієм всіх форм власності. При цьому, об'єктом власності підприємства є сукупність його активів незалежно від джерел фінансування коштів, за рахунок яких вони сформовані. Таким чином, поняття активів, як власних майнових цінностей підприємства, не є тотожним поняттю власного його капіталу.

Активи являються економічним ресурсом, що генерує доход. Здатність приносити доход в процесі операційної чи інвестиційної діяльності являється однією з найважливіших характеристик активів підприємства, як об'єкта економічного управління. Цей дохід активи генерують перш за все, як економічні ресурси, що мають продуктивність. Слід при цьому звернути увагу на те, що по активах, які використовуються в операційному процесі і в процесі реального інвестування, названа характеристика присутня комплексній їх сукупності. В той час, як по активах, що використовуються у позареалізаційних операціях (наприклад, при здачі їх в оренду) або в процесі фінансового інвестування вона присутня і конкретним їх видам, кожен з яких здатний самостійно генерувати дохід. Важливо відмітити також, що потенційна здатність активів генерувати дохід не реалізується автоматично, а забезпечується лише в умовах ефективного їх використання. Формування таких умов уявляє одну з важливих задач управління активами.

Активи підприємства, які використовуються у господарській діяльності, знаходяться в процесі постійного обороту. Цей оборот присутній як всій сукупності активів, так і окремим їх видам. Сукупність активів, які використовуються, змінюється перш за все в реальних своїх формах - одні види активів в процесі обороту переходять в інші їх види (запаси сировини - в запаси готової продукції, а запаси готової продукції - в дебіторську заборгованість або грошові активи і т. і.) Крім того, процес обороту активів супроводжується і вартісною їх зміною. Так, в процесі обороту вартість одних видів активів зростає за рахунок вартості праці та інших використаних видів економічних ресурсів. Вартість інших видів активів, навпаки може знизитися (наприклад, вартість основних фондів в процесі їх експлуатації). Постійний рух активів в процесі їх обороту, що супроводжується обов'язковою трансформацією їх конкретних видів та вартості являється суттєвою відмінною їх характеристикою у порівнянні з іншими економічними ресурсами - трудовими, інформаційними і т. д.

Майнові цінності, що формуються у складі активів, пов'язані з фактором ліквідності. Під ліквідністю активів розуміють їх здатність бути швидко конвертованими у грошову форму за своєю реальною ринковою вартістю. Ця характеристика активів забезпечує можливість швидкої їх реструктуризації при настанні критичних економічних та інших умов їх використання у сформованих видах. Різні види активів мають різну ліквідність, яка виступає важливою об'єктивною характеристикою всіх видів активів.

Активи, що використовуються підприємством, характеризуються різноманітністю. У економічній теорії та господарській практиці, пов'язаній з використанням активів, застосовується більше ста термінів. У зв'язку з цим, з метою забезпечення ціленаправленого управління формуванням та використанням активів підприємства, необхідно систематизувати термінологію, що пов'язана з цим процесом.

При цьому систематизація активів буде розглянута лише за тими основними характеристиками, які характеризують їх загальну сукупність, а не окремі види активів. Серед основних таких класифікаційних ознак виділимо наступні: [5, 7]

Класифікація активів підприємства:

1. За формами функціонування:

- матеріальні активи — це засоби підприємства, які мають матеріально-речову форму, наприклад, будинки, споруди, машини, сировина, матеріали, готова продукція тощо.

- нематеріальні активи — це особливий вид необоротних активів; вони не наділені фізичною (матеріальною) основою, але мають вартість, оскільки здатні приносити власнику дохід (патенти, винаходи, відкриття, ноу-хау та і.н.).

- фінансові активи характеризують майнові цінності підприємства у формі готівкових грошових коштів, грошових та фінансових інструментів, які належать підприємству.

2. За характером участі в господарському процесі з позицій особливості обороту:

- необоротні (не обігові) активи підприємства — це сукупність його майнових цінностей, які багаторазово беруть участь у процесі його господарської діяльності.

У практиці бухгалтерського обліку до них належать господарські засоби з тривалістю використання понад рік. До складу необоротних (довгострокових) господарських засобів підприємства відносять: основні засоби; нематеріальні активи; капітальні інвестиції; довгострокові фінансові вкладення (інвестиції); довгострокову дебіторську заборгованість; інші довгострокові активи (музейні експонати, бібліотечні фонди, МШП із тривалістю використання понад рік, природні ресурси тощо).

- оборотні (обігові) засоби — це сукупність майнових цінностей підприємства, які обслуговують поточну господарську діяльність підприємства і котрі повністю споживаються протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу.

В практиці бухгалтерського обліку до оборотних активів належать майнові цінності всіх видів із терміном використання до року. Основними елементами оборотних засобів є товарно-матеріальні цінності, запаси у виробництві, готова продукція, поточна дебіторська заборгованість, грошові кошти на рахунках у банках і в касі.

Оборотні засоби в свою чергу поділяють на нормовані (виробничі запаси, паливо, незавершене виробництво), та ненормовані (дебіторська заборгованість).

3. За характером участі у різних видах діяльності:

- операційні активи тобто ті, що безпосередньо використовуються в операційній діяльності підприємства;

- інвестиційні активи, які характеризують сукупність майнових цінностей підприємства, пов'язаних із здійсненням інвестиційної діяльності.

4. За характером фінансових джерел формування:

- валові активи являють собою всю сукупність майнових цінностей підприємства, сформованих за рахунок власного та позикового капіталу;

- чисті активи характеризують сукупність майнових цінностей підприємства, що сформовані виключно за рахунок власного капіталу.

5. За характером володіння:

- власні;

- орендовані;

- безоплатно використовувані активи.

6. За ступенем ліквідності:

- активи в абсолютно ліквідній формі;

- високоліквідні активи;

- середньо ліквідні активи;

- низько ліквідні активи;

- неліквідні активи.

7. За характером використання в поточній господарській діяльності:

- використовуванні активи;

- невикористовуванні активи.

8. За характером знаходження активів стосовно підприємства:

- внутрішні;

- зовнішні.

Сукупний комплекс активів підприємства характеризує загальний їх склад, який використовується підприємством і визначається, як господарський об'єкт з закінченими циклом виробництва та реалізації продукції [6, 12].

Отже, сучасний стан господарювання вимагає від підприємців всебічного пожвавлення для досягнення цілей та завоювання на ринку конкурентоспроможної позиції. Для того, щоб підприємство було конкурентноздатним йому необхідно завжди чітко уявляти реальну картину про стан своїх активів, їх склад та приймати заходи щодо їх оновлення, тобто покращення. Саме завдяки цьому підприємство може постійно розвиватися, що допоможе йому зайняти одне з провідних місць не тільки на території національного ринку, а й на зарубіжному ринку.

2. Аналіз активів Берегометського ДЛМГ за 2007- 2008 роки

2.1 Аналіз динаміки активів підприємства

Підприємство “Берегометське державне лісове мисливське господарство” (далі Берегометське ДЛМГ) в деревообробній промисловості займає одне з провідних місць в Україні, яке в своїй структурі складається з багатьох цехів.

Незважаючи на складні економічні та політичні умови, які особливо зараз панують в Ураїні, Берегометське ДЛМГ не лише не втрачає своїх позицій серед конкурентів, але й покращує свою діяльність, що сприяє отриманню значного доходу та розширення кола постачальників і покупців.

Баланс підприємства (додаток А) дає нам змогу побачити, що активи підприємства збільшились на 764,8 тис. грн. за 2006-2007 роки, що відбулося внаслідок збільшення вартості основних засобів, виробничих запасів, тварин на вирощуванні та відгодівлі; незавершеного виробництва, а також дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом та грошових коштів в національній валюті.

Власний капітал підприємства “Берегометське ДЛМГ” за звітний період збільшився на 107,6 тис. грн. в т.ч. за рахунок збільшення нерозподіленого прибутку, що свідчить про ефективну діяльність та можливість продовження функціонування на високому рівні.

Для більш глибокого розуміння стану активів на підприємстві Берегометського ДЛМГ та визначення напрямків їх оптимізації доцільно розглянути зміну динаміки та структури активів за звітний період за допомогою таблиць.

Таблиця 2.1. Аналіз динаміки активів Берегометського ДЛМГ за 2006 рік

Аналізуючи показники динаміки активів підприємства слід відмітити наступні позитивні та негативні тенденції. У 2006 році позитивним ростом відзначились такі показники: грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті на 1084,2% (61,8 тис. грн.), готова продукція на 102,9% (179,8 тис. грн.), дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом на 100% (47,3 тис. грн.), незавершене виробництво на 99,1% (171,6 тис. грн.), виробничі запаси на 27,9% (99,3 тис. грн.), інші оборотні активи на 14,3% (0,5 тис. грн.), незавершене будівництво на 7,7% (36,4 тис. грн.).

За звітний період зменшилося інша поточна заборгованість на 72,7% (16,0 тис. грн.), тварини на вирощуванні та відгодівлі на 50% (18,6 тис. грн.), дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 11,5% (59,1 тис. грн.), основні засоби на 1,3% (30,5 тис. грн.).

До позитивних тенденцій слід віднести збільшення грошових коштів, обсягів готової продукції, виробничих запасів, а також інших оборотних активів. Зростання дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом, незавершеного виробництва та незавершеного будівництва є негативним явищем для даного підприємства. До кінця року відбулося зменшення іншої поточної дебіторської заборгованості, дебіторської заборгованість за товари, роботи, послуги, що сприяє більш ефективній діяльності у майбутньому. Особливо негативною тенденцією слід відзначити зменшення основних засобів.

Таблиця 2.2. Аналіз динаміки активів підприємства Берегометського ДЛМГ за 2007 рік

Аналізуючи показники динаміки активів Берегометського ДЛМГ слід відзначити збільшення вартості основних засобів на 32,9% (772,4 тис. грн.), збільшення вартості виробничих запасів на 38,7% (176,4 тис. грн.), тварин на вирощуванні та відгодівлі на 30,6% (5,7 тис. грн.), збільшення дебіторської заборгованості з розрахунками з бюджетом на 99,2% (46,9 тис. грн.), збільшення грошових коштів та їх еквівалентів в національній валюті на 12,6%(8,5 тис. грн.), збільшення інших оборотних активів на 30% (1,2 тис. грн.).

Але, на противагу цього, також потрібно врахувати і зменшення вартості готової продукції на 34,0% (120,5 тис. грн.), що негативно впливає на фінансовий стан підприємства. Аналогічно зменшилась дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги на 6,7% (30,6 тис. грн.), інша поточна заборгованість на 100% (6,0 тис. грн.).

В звітному періоді спостерігається зниження незавершеного будівництва на 54,1% (277,0 тис. грн.), що позитивно впливає на фінансове становище підприємства.

Отже, слід відзначити, що протягом 2006 - 2007 років спостерігається збільшення суми грошових коштів та їх еквівалентів в національній валюті, відбувається поступове зростання суми виробничих запасів та інших оборотних активів, що відображає позитивну тенденцію функціонування підприємства. Також протягом звітного періоду зросла дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом. Розміри незавершеного будівництва у 2007 році зменшилася, що характеризує ефективну діяльність. А ще в 2007 році зменшилися обсяги готової продукції, що потребує звернення уваги на даний факт для запобігання негативних наслідків у майбутньому. Одним із значно негативних явищ в 2006 році є суттєве зменшення основних засобів, проте вже в 2007 році даний показник помітно зріс, що позитивно відзначатиметься на подальшій діяльності підприємства.

2.2 Оцінка структурних змін у складі активів підприємства

Для того, щоб покращити ефективність роботи підприємства воно повинно постійно бути проінформованим про структурні зміни активів, щоб знати за рахунок яких саме статей відбуваються зміни. Для дослідження таких змін на підприємстві Берегометське ДЛМГ слід скористатися даними таблиці.

Таблиця 2.3. Оцінка структурних змін у складі активів підприємства Берегометське ДЛМГ за 2006 рік

На даному підприємстві найбільшу частку у складі активів займають основні засоби. За 2006 рік їх частка на початок року склала 55,6%, а до кінця року знизилась до 50,9%. Частка дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги знизилась з 12,1% до 9.9%, частка незавершеного будівництва залишилася незмінною - 11,1%. Частка виробничих запасів навпаки зросла від 8,3% до 9,9%, частка готової продукції також зросла від 4,1% до 7,7%, частка незавершеного виробництва суттєво збільшилась від 4,0% до 7,5%, частка тварин на вирощуванні та відгодівлі зменшилась від 0,9% до 0,4%, частка іншої поточної заборгованості також зменшилась від 0,5% до 0,1%, грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті збільшилась від 0,1% до 1,5%, інші оборотні активи залишились без змін.

Далі розглянемо оцінку структурних змін у складі активів Берегометського ДЛМГ за 2007 рік у вигляді табл. 2.4.

Таблиця 2.4. Оцінка структурних змін у складі активів Берегометського ДЛМГ за 2007 рік

У 2007 році частка основних засобів склала 50,9% і до кінця року зросла до 58,0%. Також зменшилась частка незавершеного будівництва від 11,1% до 4,4%, частка виробничих запасів збільшилась з 9,9% до 11,7%, дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги зменшилась від 9,9% до 7,9%, частка готової продукції зменшилась від 7,7% до 4,3%, частка незавершеного виробництва зросла від 7,5% до 9,9%, частка грошових коштів та їх еквіваленти в національній валюті зменшились несуттєво з 1,5% до 1,4%, частка тварин на вирощуванні та відгодівлі зросла від 0,4% до 0,5%. Також слід відзначити, що частка інших оборотних активів не змінилася - 0,1%.

Отже, виходячи із розрахункових даних можна побачити, що і в 2006 і в 2007 році найбільшу частку активів займають основні засоби, також значну частину становить незавершене будівництво, виробничі запаси, поточна заборгованість у 2006 році та дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги і готова продукція - у 2007 році. Меншу ж становлять грошові кошти та їх еквіваленти у національній валюті та інші оборотні активи.

2.3 Оцінка показників ефективності використання активів підприємства

Для оцінки показників ефективності використання активів підприємства необхідно розрахувати показники ефективності використання його обігових коштів та основних засобів.

До показників, що характеризують ефективність використання обігових коштів належать: термін обертання обігових активів, коефіцієнт обертання обігових активів, коефіцієнт завантаження обігових коштів, коефіцієнт прибутковості обігових активів, рентабельність обігових активів.

Дані показники є важливими для оцінки фінансового стану та показують міру ефективності використання активів підприємства, а це, в свою чергу визначає рівень функціонування, як окремих підрозділів так і підприємства вцілому.

Отож, перейдемо до розрахунку основних показників.

Таблиця 2.5. Аналіз показників стану та ефективності використання обігових активів за 2006-2007 рр.

Кількість оборотів обігових активів за період, що реалізується складає у 2006 році – 8,21, а у 2007 – 8,92. Позитивна тенденція змін показника у його зростанні (на 0,71). На гривню реалізованої продукції підприємства припадає 0,12 обігових коштів в 2006 році і 0,11 - в 2007 році. Позитивна тенденція змін полягає у зменшенні показника (на 0,01). Коефіцієнт прибутковості обігових активів показує, що прибутку на 1 грн. обігових активів припадає 0,26 на 2006 рік і 0,08 на 2007 рік (зменшення на 0,18). Рентабельність обігових активів є відносним виразом попереднього показника і складає на 2006 рік 26,05% і 8,13% на кінець 2007 року (відповідно зменшення на 17,92%). Спостерігається тенденція зниження даного показника, що є негативним явищем для Берегометського ДЛМГ, тому що чим вищим є значення обох показників (рентабельності і прибутковості обігових активів), тим ефективніше працюють обігові активи. Показник тривалості обороту обігових коштів за 2006 рік склав 44 дні. На противагу цьому в звітному 2007 році даний показник зменшився на 4 дні, що характеризує позитивну тенденцію для підприємства і означає, що повний оборот обігових активів здійснюється за 40 днів.

При зростанні ефективності використання обігових активів зменшується потреба в обігових коштах для їх формування. Таке збільшення обігових коштів може бути абсолютним і відносним.

Абсолютне вивільнення обігових коштів — це пряме скорочення потреби в обігових коштах проти попереднього періоду при одночасному зростанні обсягу виробництва. Відносне вивільнення обігових коштів відбувається внаслідок підвищення ефективності їх використання і супроводжується зростанням обсягу виробництва при незмінній (або незначно змінній) сумі обігових коштів. [З, 141]

Для оцінки стану та забезпеченості основними засобами здійснимо розрахунок наступних показників, які представлені в Табл. 2.6.

Таблиця 2.6. Аналіз показників стану та забезпеченості основними засобами Берегометського ДЛМГ за 2006- 2007 рр.

Як видно із таблиці 2.6. Частка основних засобів в оборотних активах підприємства в звітному періоді склала 0,580, що перевищує аналогічний показник за 2006 рік на 0,071 пункти, який тоді становив 0,509 і характеризує позитивну тенденцію в бік збільшення. Особливо збільшення даного показника є характерним в умовах інфляції. Коефіцієнт зносу основних засобів в 2007 році склав 0,472 і зменшився в абсолютному порівнянні з 2006 роком на 0,02 пункти, що теж являється позитивним для даного підприємства. Коефіцієнт придатності за звітний період, порівняно із попереднім збільшився на 0,02 пункти і означає те, що 0,528 основних засобів є придатною для експлуатації підприємством в процесі господарської діяльності. Коефіцієнт оновлення ОЗ в 2007 році зменшився на 0,024 пункти в порівнянні з 2006 роком і складає відповідно 0,085 та 0,109 і характеризує те, що в звітному періоді відчутно зменшилась інтенсивність введення в дію нових основних засобів. Аналогічно відбувається зменшення коефіцієнта вибуття основних засобів в звітному періоді до 0,047 з 0,048 в 2006 р., відхилення становить 0,01 пункт. Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних засобів, тобто ступінь вибуття тих основних засобів, які або морально застаріли, або зношені й непридатні для дальшого використання. Вартість введених у дію основних засобів перевищує вартість вибулих основних засобів, що є позитивною ситуацією для діяльності підприємства.

Отже, в цілому Берегометське ДЛМГ ефективно використовує свої основні засоби.

Для оцінки ефективності використання основних засобів необхідно розрахувати такі показники: фондовіддачу, рентабельність, суму прибутку на 1 гривню основних засобів.

Таблиця 2.7. Аналіз показників ефективності використання основних засобів Берегометського ДЛМГ за 2006 -2007 роки

Фондовіддача характеризує ефективність використання основних засобів і відображає суму виробленої продукції на 1 гривню основних засобів. Згідно даних таблиці 2.6., вона складає в 2006 році 4,270 і в 2007 році 5,418. Рентабельність визначає ступінь використання основних виробничих засобів і складає 15,6% і 5,30% відповідно на 2006 і на 2007 рік. Сума прибутку на 1 гривню основних засобів складає 0,16 в 2006 році і 0,05 - в 2007 році.

Отже, дослідивши такі показники як фондовіддача, рентабельність та суму прибутку на 1 гривню основних засобів можна зробити висновок, що відбулося зростання рентабельності з 2006 до 2007 року на 1,148 тис. грн. за рахунок збільшення кількості реалізованої продукції, а також має місце зниження ціни або інших факторів, які спричинили зменшення прибутку на 0,11 тис. грн., що відповідно привело до зниження рентабельності на 10,3% протягом звітного періоду.

Далі проведемо аналіз стану та ефективності використання необоротних активів та всього майна підприємства. Результати оформимо у вигляді таблиць.

Таблиця 2.8. Аналіз показників стану та ефективності використання активів Берегометського ДЛМГ за 2006-2007 роки

Із таблиці 2.8. видно, що частка оборотних виробничих активів за звітний 2007 рік порівняно із 2006 роком склала відповідно 0,216 та 0,173 і збільшилась в цілому на 0,043 пункти, що є позитивним у діяльності підприємства. Наступний показник коефіцієнт мобільності активів за 2007 рік склав 0,376 і помітно зменшився на 0,004 пункти порівняно із 2006 роком. Зменшення даного показника є негативним для даного підприємства і характеризує потенційну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Оптимальне значення коефіцієнта мобільності активів становить 0,5. Коефіцієнт оборотності активів характеризується збільшенням у звітному періоді на 0,425 пункту порівнюючи із попереднім роком і складає 3,131. Він характеризує те, що 3,131 виручки від реалізації продукції припадає на 1 грн. активів. Позитивним для підприємства є зменшення в звітному періоді тривалості обороту активів на 18 днів порівняно із попереднім роком. Отож в 2007 році повний оборот активів становив 115 днів. Проте поряд із позитивним є і негативні сторони, зокрема зменшення показників рентабельності активів за прибутком від звичайної діяльності та рентабельності активів за чистим прибутком в звітному періоді відповідно на -0,068, що свідчить про незначну неефективність розподілу прибутку на підприємстві. Дана неефективність завдала характерний негативний вплив на період окупності активів, який збільшився в 2007 році порівняно із 2006 роком на 22,621 пункти і становив 32,720, що відповідно зменшило період за який кошти, що були інвестовані в активи повинні бути компенсовані за рахунок чистого прибутку.

Виходячи із всіх вищерозрахованих показників здійснимо аналітичне групування активів:

А1=А11+А12 (2.1.)

де А11 - довгострокові не фінансові активи (нематеріальні активи, основні засоби та незавершене будівництво);

А12 - довгострокові фінансові інвестиції (довгострокові фінансові інвестиції та інші необоротні активи).

А2=А21+А22 (2.2.)

де А21 – оборотні не фінансові активи (всі запаси сировини, матеріалів, МШП, витрати незавершеного виробництва, готову продукцію, відвантажені товари, витрати майбутніх періодів та інші запаси, а також ПДВ та кошти в розрахунках, без виданих авансів);

А22 - оборотні фінансові активи (короткострокові фінансові вклади, грошові кошти, видані аванси та інші необоротні активи).

Отже, балансове рівняння активів спочатку набуває такого вигляду:

А=А1+А2 (2.3.)

Перетворюємо формулу (2.3.) в формулу (2.4.):

А=А11+А12+А21+А22 (2.4.)

Виконуєм перегрупування з виділенням не фінансових активів (Анф) і фінансових активів (Аф) і отримуємо формулу (2.5.)

А=Анф+Аф (2.5.)

На основі вищезазначених теоретичних даних здійснимо групування активів Берегометського ДЛМГ за 2007 рік, результати оформимо у вигляді Таблиці 2.9.

А11 = 235,2+3122,7=3357,9;

А12 = 0;

А21 = 631,9+24,3+532,6+234,1=1422,9;

А22 = 76,0+5,2=81,2.

А = 3357,9+0+1422,9+81,2=4862,0;

Анф = 3357,9+1422,9=4780,8;

Аф = 0+81,2=81,2.

Табл. 2.9. Групування активів Берегометського ДЛМГ за 2007 рік

Отже, даний механізм переходу від необоротних і оборотних активів до не фінансових і фінансових активів дає можливість розглянути структуру майна Берегометського ДЛМГ в зв’язку, що майно виглядатиме в матеріальній та грошовій формах.

Аналізуючи проведені розрахунки діяльності підприємства, можна з впевненістю сказати, що не зважаючи на різні економічні катаклізми, які постійно відбуваються в нашій державі, Берегометське ДЛМГ не тільки ефективно працює, але й займає одне із перших місць в своїй галузі і постійно нарощує та вдосконалює свою діяльність.

3. Напрямки оптимізації складу активів підприємства у наступному періоді

На сьогоднішній день все дедалі більшого значення для підприємств постає питання про необхідність визначення напрямків оптимізації активів на майбутній період.

Основними завданнями управління операційними активами є:

1. Формування достатнього об'єму й необхідного складу активів, що забезпечують задані темпи розвитку операційної діяльності.

2. Оптимізація обороту активів.

3. Забезпечення максимальної прибутковості (рентабельності) активів при передбаченому рівні комерційного ризику.

4. Забезпечення постійної платоспроможності підприємства за рахунок підтримки достатнього рівня ліквідності активів.

5. Забезпечення мінімізації комерційного ризику використання активів при передбаченому рівні їхньої прибутковості (рентабельності) [З, 161].

Основу механізму управління активами підприємства складає їх планування, як це визначає теоретичний матеріал Бланка І. А. Планування активів підприємства складає невід'ємну частину його фінансового планування і базується на використанні трьох основних систем:

1. Прогнозування розвитку активів.

Дана система полягає в розробці стратегії розвитку активів і фінансової політики по основних аспектах їх формування і використання. Вона є найбільш складною серед інших систем планування для своєї реалізації високої кваліфікації виконавців. На виробничому підприємстві система прогнозування в будь-якій сфері фінансової діяльності, в тому числі і в сфері забезпечення розвитку активів, базується на визначеній фінансовій ідеології, здійснення фінансової діяльності конкретного підприємства, що визначається його „місією" і фінансовим менталітетом його засновників та менеджерів.

2. Поточне планування формування і використання активів.

Дана система полягає в розробці поточних фінансових планів по окремих аспектам формування і використання активів.

Це планування приймає участь у розробці конкретних видів поточних та фінансових планів, які дозволяють визначити планові показники розвитку операційних та інвестиційних активів підприємства та рівень ефективності їх використання на наступний період.

3. Оперативне планування формування і використання активів підприємств.

Дана система полягає в розробці і доведенні до виконання бюджетів, платіжних календарів і других форм оперативних планових завдань по всіх основних питаннях формування і використання активів.

Планування активів на наступний період для підприємства Берегометське ДЛМГ тобто на 2008 рік, складається з таких послідовних основних етапів:

- планування потреби в активах;

- оптимізація складу активів.

Загальна послідовність дій, необхідна для планування потреби підприємства в необоротних активах наступна:

1. Послідовність дій необхідна для планування потреби підприємства в необоротних активах:

Планування потреби в нематеріальних активах;

Планування потреби в основних засобах;

Планування обсягу довгострокових фінансових інвестицій

2. Послідовність дій необхідна для планування потреби підприємства в оборотних коштах:

для формування товарних запасів;

для формування інших матеріальний активів;

для формування дебіторської заборгованості;

для формування грошових активів.

1. Розробка балансу оборотних та необоротних активів, що узгоджуєпотребу в них з джерелами їх формування.

Також слід зазначити, що діяльність підприємства характеризується наступними основними особливостями, визначаючи специфіку використання активів, що їх обслуговують:

а) вона є головним компонентом всієї господарської діяльності підприємства, основною метою його функціонування.

б) операційна діяльність носить пріоритетний характер стосовно інвестиційного, фінансового й іншого видів діяльності.

в) господарські операції, що входять до складу операційної діяльності підприємства, носять самий регулярний характер.

г) у процесі операційної діяльності споживається значний об'єм живої праці, на відміну від фінансової й інвестиційної діяльності, де витрати цієї праці несуттєві.

д) операційній діяльності властиві, поряд із загальними, і специфічні види ризиків, що об'єднуються поняттям комерційний ризик.

Фінансовий стан підприємства безпосередньо залежить від стану та ефективності використання його оборотних коштів. Вони необхідні для здійснення всіх видів діяльності підприємства. Важливим завдання фінансових служб є обґрунтування розміру (нормативу) та визначення оптимального співвідношення між складовими обігових коштів підприємства. Особливу увагу слід приділяти оптимізації структури обігових коштів, дослідженню резервів прискорення їх обертання. Оцінка ефективності використання обігових коштів здійснюють за системою показників, яка дозволяє визначити основні напрямки поліпшення фінансового стану підприємства та підвищення його конкурентоспроможності на ринку.

Оптимізація обсягу обігових активів підприємства повинна виходити з обраного типу політики формування обігових активів підприємства і забезпечувати заданий рівень співвідношення ефективності їх використання та ризику. Процес оптимізації обсягу активів складається з трьох основних етапів.

На першому етапі з урахуванням результатів аналізу обігових активів в попередньому періоді визначається система заходів по реалізації резервів, спрямованих на скорочення тривалості операційного та фінансового циклів. При цьому скорочення тривалості окремих циклів не повинно призводити до зниження обсягів реалізації продукції.

На другому етапі з врахуванням обраного типу політики формування обігових активів, планового товарообігу і резервів скорочення тривалості операційного оптимізується обсяг та рівень окремих видів цих активів. Засобом такої оптимізації є нормування періоду їх обсягу та суми.

На третьому етапі визначається загальний обсяг обігових активів виробничого підприємства на наступний період:

Кап = ЗСп + ЗГп + ДЗп + Дап+Пп, (3.1)

де Кап- загальний обсяг обігових активів виробничого підприємства на кінець наступного періоду.

ЗСп — сума запасів товарів на кінець наступного періоду,

ЗГп — сума запасів готової продукції та незавершеного виробництва на кінець наступного періоду.

ДЗп - сума дебіторської заборгованості на кінець наступного періоду, ДАп - сума грошових активів на кінець наступного періоду,

Пп. - сума інших обігових активів на кінець наступного періоду.

Оптимізація загального обсягу та складу необоротних активів підприємства здійснюється з урахуванням знайдених в процесі аналізу можливих резервів зростання використання необоротних активів в наступному періоді. До числа основних резервів відносяться: підвищення ефективності використання необоротних активів в часі (за рахунок збільшення коефіцієнта змінності і безперервної їх роботи), за потужністю (за рахунок підвищення ефективності використання окремих їх видів відповідно до технічної потужності. Формула для визначення необхідного обсягу операційних необоротних активів підприємства в майбутньому періоді має такий вигляд:

ОПова = (ОВАк - ОВАнп)*(1+ПрКИв)*(1+Прорв), (3.2)

де Опова - загальна потреба підприємства в операційних необоротних активах в наступному періоді,

ОВАк - вартість необоротних активів, що використовуються підприємством на кінець звітного періоду,

ОВАнп - вартість оборотних активів підприємства, що не використовуються виробничим підприємством,

ПрКИв - плановий приріст коефіцієнта використання необоротних активів в часі,

ПрКИм - плановий приріст коефіцієнта використання необоротних активів за потужністю,

Прорв- плановий темп приросту обсягу реалізації продукції.

Проведемо розрахунок формули (3.2.):

ОПова = (3357,9-2282,1)*(1+0,05)*(1+0,02)=1075,8*1,05*1,02=1152,2 тис. грн.

Отже, підприємству необхідно 1152,2 тис. грн. окремих видів операційних необоротних активів, що дозволить оптимізувати їх вартісний склад в рамках загальної потреби [11,143-158].

Проаналізувавши оборотні та необоротні активи Берегометського ДЛМГ за 2007-2008 рр., пропонуються такі напрями оптимізації їх складу на 2008 рік:

1. Оптимізація складу основних засобів підприємства з метою зростання виробництва, зниження собівартості продукції та зростанню грошових нагромаджень підприємства. Протягом 2007 року частка основних засобів зросла з 50,9% до 58,0% внаслідок того, що вони не зазнали значного фізичного та морального зносу машин і обладнання, інструментів, приладів та інвентарю. Тому пропонується підтримувати існуючий рівень функціонування даних основних засобів на підприємстві.

2. Оптимізація складу запасів Берегометського ДЛМГ, оптимізація розміру основних груп поточних запасів та оптимізація загальної суми запасів товарно-матеріальних цінностей, які включаються до складу оборотних активів.

Протягом 2007 року значно зросли виробничі запаси, тварини на вирощуванні та відгодівлі, незавершене виробництво. Це свідчить про те, що продукція даного підприємства не користується достатнім попитом у покупців і виникає потреба в оптимізації її кількості. Тому необхідно підвищити якість продукції, провести маркетингові дослідження з метою виявлення причини зменшення продажу продукції та провести ефективну маркетингову політику.

3. Оптимізація середнього залишку грошових активів підприємства..

Грошові кошти є матеріальною формою фінансових ресурсів підприємства. Їх наявність на момент оцінки характеризує обсяг наявних фінансових ресурсів, які можуть інвестуватися в новий цикл господарської чи інвестиційної діяльності, визначає стан поточної платоспроможності підприємства та ліквідності його активів.

Протягом 2007 року у Берегометського ДЛМГ спостерігається зменшення частки грошових коштів в національній валюті з 1,5% до 1,4%. Тому необхідно збільшити залишки грошових коштів з метою підвищення фінансової здатності підприємства до проведення господарської діяльності чи її поточного обслуговування.

4. Оптимізація загального розміру дебіторської заборгованості Берегометського ДЛМГ з метою попередження уповільнення платіжного обороту і забезпечення своєчасної інкасації боргу.

5. Оптимізація структури джерел фінансування оборотних активів з метою забезпечення необхідної в них потребі відповідними фінансовими ресурсами.

Проаналізувавши активи підприємства Берегометський ДЛМГ можна розробити такі напрями оптимізації активів:

1. Оптимізація складу основних засобів підприємства.

2. Оптимізація розміру основних груп поточних запасів та оптимізація загальної суми запасів товарно-матеріальних цінностей, які включаються до складу оборотних активів.

3. Оптимізація середнього залишку грошових активів підприємства.

4. Оптимізація загального розміру дебіторської заборгованості.

5. Оптимізація структури джерел фінансування оборотних активів з метою забезпечення необхідної в них потребі відповідними фінансовими ресурсами.

За даними аналізу можна спрогнозувати приблизне зростання виручки, середньої величини обігових коштів, чистого прибутку та основних засобів у плановому 2008 році.

На основі запланованих даних можна визначити прогнозовані показники. Темп приросту виручки за 2006 - 2007 рр. склав 34,9%. За цей же період темп приросту середньої величини оборотних коштів склав 12,4%, а основних засобів - 6,3%. Припустимо, що чистий прибуток збільшиться вдвічі і складе приблизно 329,0 тис. грн., так як це необхідно зробити Берегометському ДЛМГ для підвищення показників рентабельності у 2008 році.

Таблиця 3.1 Розрахунок прогнозних показників на 2008 рік

Як видно, якщо підприємство буде дотримуватись обраної у 2007 році стратегії та збільшить чистий прибуток, то у 2008 році це забезпечить підвищення таких показників: коефіцієнта обертання активів, рентабельність оборотних коштів, фондовіддачі та рентабельності основних засобів.

Отже, для ефективної діяльності кожне підприємство повинно планувати свою діяльність та передбачувати майбутній розвиток свого підприємства в даних умовах на певному ринку. Тому дуже важливо, щоб керівництво підприємства усвідомило необхідність оптимізації складу активів та передбачило його склад у наступному періоді. Завчасне виявлення цього може дати підприємству значну перевагу перед конкуруючими підприємствами.

Висновки і пропозиції

Активи являють собою економічні ресурси підприємства у різних видах, які використовуються в процесі здійснення господарської діяльності. Вони формуються для конкретних цілей здійснення цієї діяльності у відповідності до місії та стратегії економічного розвитку підприємства і у формі сукупних майнових цінностей характеризують основу його економічного потенціалу. Активи підприємства повинні відповідати функціональній направленості та обсягам діяльності виробничого підприємства. Тільки при такій відповідності вони уявляють для підприємства певну цінність, як його економічні ресурси, що призначені для використання у наступному періоді.

Політика управлінням активами підприємства включає: управління оборотними активами, управління необоротними активами, управління операційними активами. Основними етапами управління оборотними активами є:

1. Аналіз оборотних активів підприємства в попередньому періоді.

2. Вибір політики формування оборотних активів на підприємства.

3. Оптимізація обсягу оборотних активів.

4. Оптимізація співвідношення постійної й змінної частин оборотних активів.

5. Забезпечення необхідної рентабельності оборотних активів.

6. Забезпечення необхідної ліквідності оборотних активів.

7. Вибір форм і джерел фінансування оборотних активів.

У системі управління операційними необоротними активами підприємства однією з найбільш важливих функцій фінансового менеджменту є забезпечення своєчасного й ефективного їхнього оновлення. Фінансове управління оновленням операційних необоротних активів підпорядковане загальним цілям політики управління цими активами та конкретизує управлінські рішення в цій області.

Управління операційними активами підприємства являє собою систему принципів і методів розробки й реалізації управлінських рішень, пов'язаних з їхнім формуванням, ефективним використанням в операційній діяльності підприємства й організацією їхньої роботи.

Основними завданнями управління операційними активами є:

1. Формування достатнього об'єму й необхідного складу активів, що забезпечують задані темпи розвитку операційної діяльності.

2. Оптимізація обороту активів.

3. Забезпечення максимальної прибутковості (рентабельності) активів при передбаченому рівні комерційного ризику.

4. Забезпечення постійної платоспроможності підприємства за рахунок підтримки достатнього рівня ліквідності активів.

5. Забезпечення мінімізації комерційного ризику використання активів при передбаченому рівні їхньої прибутковості (рентабельності).

Проведеним аналізом фінансової діяльності підприємства Берегометського ДЛМГ встановлено динаміку його активів, оцінено зміни у їх складі та розраховано частки окремих видів активів у загальному обсязі активів, ефективність їх використання.

Після проведення аналізу активів підприємства у розрізі динаміки, оцінивши їх структурні зміни та ефективність використання, слід відмітити наступні позитивні та негативні тенденції.

Аналізуючи активи підприємства Берегометського ДЛМГ за 2007 рік слід відзначити, що діяльність підприємства є досить стабільною.

Проаналізувавши оборотні та необоротні активи Берегометського ДЛМГ за 2006-2007 рр. можна зробити висновок:

1. Склад основних засобів підприємства необхідно покращити за допомогою зростання виробництва, зниження собівартості продукції та зростання грошових нагромаджень підприємства.

Протягом 2007 року частка основних засобів зросла з 50,9% до 58,0% внаслідок того, що вони не зазнали значного фізичного та морального зносу машин і обладнання, інструментів, приладів та інвентарю. Тому необхідно підтримувати існуючий рівень функціонування даних основних засобів на Берегометському ДЛМГ.

Частка основних засобів в оборотних активах підприємства в звітному періоді склала 0,580, що перевищує аналогічний показник за 2006 рік на 0,071 пункти, який тоді становив 0,509 і характеризує позитивну тенденцію в бік збільшення. Особливо збільшення даного показника є характерним в умовах інфляції. Коефіцієнт зносу основних засобів в 2007 році склав 0,472 і зменшився в абсолютному порівнянні з 2006 роком на 0,02 пункти, що теж являється позитивним для даного підприємства. Коефіцієнт придатності за звітний період, порівняно із попереднім збільшився на 0,02 пункти і означає те, що 0,528 основних засобів є придатною для експлуатації підприємством в процесі господарської діяльності.

2. Склад запасів Берегометського ДЛМГ, розмір основних груп поточних запасів та загальні суми запасів товарно-матеріальних цінностей, які включаються до складу оборотних активів.

Протягом 2007 року значно зросли виробничі запаси, тварини на вирощуванні та відгодівлі, незавершене виробництво. Це свідчить про те, що продукція даного підприємства не користується достатнім попитом у покупців і виникає потреба в оптимізації її кількості. Тому необхідно підвищити якість продукції, провести маркетингові дослідження з метою виявлення причини зменшення продажу продукції та провести ефективну маркетингову політику.

3. Середній залишок грошових активів підприємства.

Грошові кошти є матеріальною формою фінансових ресурсів підприємства. їх наявність на момент оцінки характеризує обсяг наявних фінансових ресурсів, які можуть інвестуватися в новий цикл господарської чи інвестиційної діяльності, визначає стан поточної платоспроможності підприємства та ліквідності його активів.

Протягом 2007 року у Берегометського ДЛМГ спостерігається зменшення частки грошових коштів в національній валюті з 1,5% до 1,4%. Тому необхідно збільшити залишки грошових коштів з метою підвищення фінансової здатності підприємства до проведення господарської діяльності чи її поточного обслуговування.

4. Загальний розмір дебіторської заборгованості Берегометського ДЛМГ необхідно скоригувати з метою попередження уповільнення платіжного обороту і забезпечення своєчасної інкасації боргу.

Частка оборотних виробничих активів за звітний 2007 рік порівняно із 2006 роком склала відповідно 0,216 та 0,173 і збільшилась в цілому на 0,043 пункти, що є позитивним у діяльності підприємства. Наступний показник коефіцієнт мобільності активів за 2007 рік склав 0,376 і помітно зменшився на 0,004 пункти порівняно із 2006 роком. Зменшення даного показника є негативним для даного підприємства і характеризує потенційну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Оптимальне значення коефіцієнта мобільності активів становить 0,5. Коефіцієнт оборотності активів характеризується збільшенням у звітному періоді на 0,425 пункту порівнюючи із попереднім роком і складає 3,131. Він характеризує те, що 3,131 виручки від реалізації продукції припадає на 1 грн. активів. Позитивним для підприємства є зменшення в звітному періоді тривалості обороту активів на 18 днів порівняно із попереднім роком. Отож в 2007 році повний оборот активів становив 115 днів.

5. Кількість оборотів обігових активів за період, що реалізується складає у 2006 році – 8,21, а у 2007 – 8,92. Позитивна тенденція змін показника у його зростанні (на 0,71). На гривню реалізованої продукції підприємства припадає 0,12 обігових коштів в 2006 році і 0,11 - в 2007 році. Позитивна тенденція змін полягає у зменшенні показника (на 0,01). Коефіцієнт прибутковості обігових активів показує, що прибутку на 1 грн. обігових активів припадає 0,26 на 2006 рік і 0,08 на 2007 рік (зменшення на 0,18).

Слід забезпечити необхідну структуру джерел фінансування оборотних активів з метою забезпечення необхідної в них потреби відповідними фінансовими ресурсами. Таким чином, оптимізація обсягу обігових активів підприємства Берегометське ДЛМГ повинна виходити з обраного типу політики формування обігових активів цього підприємства і забезпечувати заданий рівень співвідношення ефективності їх використання та ризику. Процес оптимізації обсягу активів даного підприємства складається з трьох основних етапів.

На першому етапі з урахуванням результатів аналізу обігових активів в попередньому періоді визначається система заходів по реалізації резервів, спрямованих на скорочення тривалості операційного та фінансового циклів.

На другому етапі з урахуванням обраного типу політики формування обігових активів, планового товарообігу і резервів скорочення тривалості операційного циклу оптимізується обсяг та рівень окремих видів цих активів. Засобом такої оптимізації є нормування періоду їх обсягу та суми.

На третьому етапі визначається загальний обсяг обігових активів виробничого підприємства на наступний період:

Оптимізація загального обсягу та складу необоротних активів Берегометського ДЛМГ має здійснюватись з урахуванням знайдених в процесі аналізу можливих резервів зростання використання необоротних активів в наступному періоді. До числа основних резервів відносяться: підвищення ефективності використання необоротних активів в часі (за рахунок збільшення коефіцієнта змінності і безперервної їх роботи), за потужністю - за рахунок підвищення ефективності використання окремих їх видів відповідно до технічної потужності.

Таким чином, з врахуванням всіх вищевикладених характеристик економічна сутність активу балансу підприємства у найбільш узагальненому вигляді може бути сформульована наступним чином: активи підприємства являють собою контрольовані ним економічні ресурси, сформовані за рахунок інвестованого у них капіталу, характерні детермінованою вартістю, продуктивністю та здатністю генерувати дохід, постійний оборот яких у процесі використання пов'язаний з факторами часу, ризику та ліквідності.

Список використаних джерел

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 “Баланс”, затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 31.03.1999р. № 87.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 “Звіт про фінансові результати”, затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 31.03.1999р. № 87.((Все про бухгалтерський облік.- 2001. - № 37 (583)).

3. Азаренко Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств: Навч. посібн. для самостійного вивчення дисципліни.- К.: Знання – Прес, 2007. 112 с.

4. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Фінансовий аналіз. – М.: Дис, 2007. 145с.

5. Бланк И.А. Управление активами и капиталом предприятия. – К.: Ника- центр, Ольга,2003. 245 с.

6. Бланк И.А. Финансовий менеджмент: Учебний курс. – К.: Ника- центр, 2006. 254 с.

7. Гриньова В.М. Фінанси підприємств. Навч. посібн.- 2-ге вид., перероб. Та допов.- К.: Знання – прес, 2004. 230 с.

8. Заруба О.Д. Основи фінансового аналізу та менеджменту. – К.: Знання, 1999. 350 с.

9. Зятковський І.В. Фінанси підприємств. Навч. посібн. – Тернопіль “Економічна думка”, 2002. 187 с.

10. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібн.- К.: Мауп, 2000. 118 с.

11. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія.-К.: КНЕУ, 2001. 240 с.

12. Ліганенко Л.О. Антикризове управління пілприємством: Теоретико-методичні засади та практичний інструментарій. – К.: КНТЕУ, 2001. 320с.

13. Матюшко І.Ю. Основи фінансового менеджменту: Навч. посібн.- К.: “Центр навчальної літератури”, 2003. 220 с.

14. Партин Г.О., Загородній А.Г. Фінанси підприємств. Навч. посібн.- Львів: ЛБІНБУ, 2008. 280 с.

15. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання: Тернопіль: Економічна думка, 2001. 435 с.

16. Фінансовий аналіз: Навч. посібн./ Г.В. Митрофанов, Г.О. Кравченко, Н.С. Барабаш та ін.; за ред. Проф. Г.В. Метрофанова.- К.: КНТЕУ, 2002. 240 с.

17. Фінансовий менеджмент: Навч. посібн. за ред. Проф. Кірейцева. 3-те вид. перепоб. та допов. – К.: “Центр навчальної літератури”, 2004. 255 с.

18. Фінанси підприємств: Підручник/ А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін.; за ред. Проф. А.М. Поддєрьогіна. 5-те вид. Перероб та доповн. – КНЕУ, 2004. 478 с.

19. Цал – Цалко Ю. С. Фінансова звітність підприємства та його аналіз: Навч. посібн. 2-ге вид., перероб. та доповн. – К.: ЦУЛ, 2000. 258 с.

20. Шило В.П., Верхаглядова Н.І., Ільїна С.Б., Темченко А.Г., Бродул О.М. Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підприємства. Навч. посібн. – К.: Кондор, 2005. 230 с.