Дипломная работа: Соціально-педагогічна діяльність в дитячих оздоровчих закладах

Міністерство освіти і науки України

Луганський національний педагогічний університет

Імені Тараса Шевченка

Кафедра

соціальної педагогіки

та соціальної роботи

СОЦІАЛЬНО – ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА

В ДИТЯЧОМУ ЗАКЛАДІ ОЗДОРОВЧОГО ТИПУ.

Магістерська робота

магістранта

спеціальності «Соціальна педагогіка»

Лобзева М.Г.

Науковий керівник:

к.п.н., доцент Кратінова В.О.

Луганськ - 2005

ПЛАН

ВСТУП ............................................................................................................3

РОЗДІЛ 1Загальна характеристика соціально-педагогічної роботи в дитячому закладі оздоровчого типу

1.1 Нормативно-правова база роботи дитячих закладів оздоровчого типу................................................................................................................19

1.2 Урахування вікових особливостей дітей та підлітків в умовах оздоровчого закладу……………………………………………………...23

1.3 Соціально-педагогічні особливості тимчасового дитячого колективу в умовах оздоровчого закладу…………….................................................31

РОЗДІЛ 2 Методичні засади роботи дитячого оздоровчого закладу.

(З досвіду роботи дитячого оздоровчого комплексу «ЮЖНИЙ»)............53

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

За умов реформування української держави, становлення ринкових відносин значна кількість громадян нашої держави стала потребувати соціальної допомоги та захисту. Несприятливі наслідки соціально-економічних процесів, що відбуваються в суспільстві позначаються на дітях, підлітках і знаходять відображення у молодіжній субкультурі, що виявляється у негативному ставленні до світу дорослих.

Національна доктрина розвитку освіти в Україні засвідчила, що в галузі виховання і навчання відбуваються суттєві зміни. Ці зміни зумовлюють необхідність посилення уваги до проблеми соціалізації учнівської молоді, залучення її до національної культури, опанування нею нового стилю життя в сучасному громадянському суспільстві.

Аналіз освітянської практики стверджує актуальність проблеми соціально-педагогічного впливу на діяльність існуючих дитячих організацій та об’єднань, адже в загальноосвітніх закладах суттєво відстає від часу, а іноді відсутня систематична науково та методично обґрунтована робота щодо розвитку у дітей навичок соціальної активності, а саме: навичок участі в органах самоврядування, громадських зборах, культурних акціях тощо.

Турбота про оздоровлення дітей є одним з основних показників ставлення держави до проблем підростаючого покоління. Так, уперше у вітчизняній освіті Національна доктрина ставить проблему збереження здоров’я дітей. Разом з тим, стан справ у цій сфері викликає занепокоєння. Статистика засвідчує, що упродовж останніх років у Луганській області, як і в цілому по Україні, зберігається тенденція щодо погіршення стану здоров’я дітей. Про це свідчить той факт, що кількість дітей , які перебувають на диспансерному обліку в лікувальних закладах збільшилася. Збільшилась також кількість дітей, що мають захворювання нервової системи, органів дихання. Все це зумовлено негативними факторами соціально-економічного, екологічного та психологічного характеру.

Залишається високим рівень інвалідності серед дітей, що є одним з найбільш несприятливих явищ у комплексі характеристик стану здоров’я та соціального благополуччя населення (у 1999 році група таких дітей складала 6997 осіб, у 2002 році – 6623 особи).

Не вдається уникнути тенденції до зростання кількості дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ( протягом останніх 5-ти років щорічно кількість таких дітей зростає на 18-20 %). [5]

Конвенцією ООН про права дитини, ратифікованою Верховною Радою України проголошено, що діти мають не тільки особливі потреби, а й громадські, політичні, соціальні, культурні та економічні права. Одним з найважливіших стратегічних завдань нашої держави в забезпеченні соціального захисту дитинства є реалізація їх права на оздоровлення та відпочинок.

За словами начальника Головного управління освіти і науки Луганської облдержадміністрації О.П.Омельченко, пріоритетним напрямком оздоровчої кампанії залишається в першу чергу оздоровлення дітей-сиріт, дітей з малозабезпечених та багатодітних сімей, інтернатів. Вирішенню цієї проблеми сприяє введення в дію оздоровчого комплексу «Южний». [5]

На жаль, сьогодні процес залучення до роботи у багатьох оздоровчих закладах проходить спонтанно, на основі суб’єктивного сприйняття осіб, офіційні направлення майже відсутні. В основному люди працюють в період власної відпустки не за інтересами, а через матеріальні проблеми. Все це в свою чергу, знижує ефективність виховної роботи в умовах оздоровчого закладу.

Дитячі оздоровчі заклади з цілодобовим перебуванням дітей заслуговувають на увагу та серйозну підтримку з боку держави завдяки їх потенційним можливостям щодо виховання дітей, але в останні роки різко скоротилася їх мережа. Причинами такого явища стали :

складна економічна ситуація в Україні спонукала «збіднілі» підприємства до закриття відомчих оздоровчих закладів;

низька заробітна платня та важкі умови праці сприяли процесу постійної плинності основної маси педагогічних та керівних кадрів дитячих позаміських оздоровчих закладів, а це в свою чергу, призвело до зниження загального рівня їх компетентності, професійного рівня фахівців, що не дозволяло ефективно перебудувати зміст та форми виховної діяльності у цих закладах;

наслідки аварії на ЧАЕС, що призвело до закриття оздоровчих закладів, в яких було виявлено підвищений рівень радіаційного забруднення відповідно до встановлених на той час норм. [1]

У переломні моменти історії суспільства на передній план поряд з іншими проблемами висувається і проблема цінності людської особистості. Особливої актуальності набуває формування творчої особистості, виховання молодої людини як громадянина на основі оволодіння загальнолюдськими цінностями, нормами демократичної культури.

Беручи участь у житті дитячих оздоровчих закладів та інших самодіяльних організацій, діти вчаться самостійно приймати рішення, бути активними громадянинами України.

При визначенні мети виховної роботи в дитячому оздоровчому закладі слід враховувати реалії переходу української держави до ринкових відносин. З розширенням впливу на дітей та підлітків засобів масової інформації зросла потреба у формуванні навичок вибіркового підходу, розвитку критичного мислення, вироблення захисного механізму до тих засобів масової інформації, які культивують агресивність, порнографію, насилля. [5]

Тому соціально-педагогічна робота в дитячому оздоровчому закладі повинна бути підпорядкована розвитку особистих зусиль, особистої відповідальності кожного вихованця за здійснення своєї мети, за свої вчинки, за свій успіх у житті. Мета соціально-педагогічної роботи – формування конкурентно спроможної особистості із постійною потребою самореалізації та вдосконалення, почуттям відповідальності та соціальної активності.

Тривалий час, вітчизняна система табірного відпочинку та оздоровлення була в занепаді. Майже відсутні були педагогічні видання з роботи в таборі, від радянської системи піонертаборів відмовилися. А нову не створили.

Сучасна система оздоровчих таборів багато чого почерпнула з педагогіки радянських таборів.

Тільки на початку 21 століття почали з’являтися педагогічні та методичні видання щодо роботи в дитячому оздоровчому таборі, різноманітні збірники ігор, сценаріїв, свят.

Не маючи досвіду роботи з організації дитячого відпочинку дуже важко зрозуміти специфіку роботи в умовах літнього оздоровчого табору. Незважаючи на це, певні знання можна отримати з відповідної літератури, тим більше, що зараз випускаються різні видання, практичні посібники з виховної роботи в таборі. Так, наприклад, книга з серії «Школа радості» Титкової Т.В. «Настольная книга вожатого в детском оздоровительном лагере». В цьому виданні автор-педагог, який має великий досвід роботи в таборах, - розкриває специфіку занять з дітьми на заміському відпочинку. Відповідає на різні питання – як зробити дозвілля різноманітним, а відпочинок – повноцінним, як можна плідно взаємодіяти з дітьми, їхніми батьками, а також персоналом табору, як навчитися швидко приймати вірні рішення. Книга містить велику кількість різноманітних ігор, конкурсів.

Переглядаючи літературу, можна побачити книжки з соціально-педагогічною спрямованістю. Це підручники за редакцією професора Капської А.Й. «Технології соціально-педагогічної роботи», «Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи», а також «Соціальна педагогіка». В них можна зустріти опис форм та методів роботи в таборі, основні вимоги до соціального працівника – вихователя оздоровчого табору.

Значну увагу роботи в таборі приділяють такі видання як «Педагогика в пионерском лагере» Газмана О.С. та Матвєєва В.Ф. Автори розповідають про досвід роботи всеросійського оздоровчого табору «Орльонок».

В деяких періодичних виданнях, таких як «Рідна школа», «Практична психологія та соціальна робота», «Позакласний час» та «Последний звонок» пропонується використання різноманітних ігор, конкурсів, проведення сценаріїв, спортивно-туристичних змагань. Деякі журнали пропонують ознайомитися з досвідом сучасних таборів та різних самодіяльних дитячих організацій. Справляєучасних таборів та різних самодіяльних дитячих організацій.бору "до соціального працівника - вихователя _______________ враження діяльність Міжнародного Дитячого Центру «Артек», Пласту, ЛОДГО «Лугарі».

Зростання соціальної ролі особистості, актуальність тенденції гуманізації та демократизації суспільства зумовлюють необхідність використання надбань соціально-педагогічної науки в практиці дитячих оздоровчих таборів. Цю сторону роботи висвітлює видання УДЦССМ «Діяльність центрів ССМ по літньому оздоровленню дітей та молоді».

Достатньо широко розповідає про діяльність дитячих таборів «Методика роботи в літньому таборі» Коваленко Є.І. та «Організація літнього відпочинку дітей і молоді» видавництва «Альма-матер».

Значну увагу заслуговують такі методичні видання як «Методическое рекомендации в помощь организаторам летнего отдыха детей» Одеського педагогічного інституту та «В помощь работникам детских оздоровительных лагерей» Луганського педагогічного університету.

Якщо узагальнити зміст наведеної літератури, то можна побачити вимоги щодо підготовки соціальних працівників до роботи в літньому таборі. Вони можуть мати такий вигляд:

· усвідомлення соціальними педагогами сутності та специфіки роботи дитячих організацій в сучасних умовах;

· ознайомлення соціальних педагогів з психолого-педагогічними основами роботи з тимчасовим дитячим колективом;

· засвоєння основ організації оздоровчо-виховного процесу в умовах табору;

· оволодіння системою колективного планування роботи дитячого колективу;

· ознайомлення з системою самоврядування в житті тимчасового колективу;

· організація гри та спортивно-оздоровчої роботи в умовах табору;

· оволодіння методикою проведення тематичного дня-свята в роботі оздоровчого закладу.

Отже, актуальність проблеми дослідження обумовила вибір теми магістерської роботи: «Соціально-педагогічна діяльність в дитячому закладі оздоровчого типу».

ОБ’ЄКТ : дитячий заклад оздоровчого типу.

ПРЕДМЕТ: процес соціально-педагогічної роботи в дитячому закладі оздоровчого типу.

МЕТА : теоретично обґрунтувати та практично довести специфіку соціально-педагогічної роботи в дитячому оздоровчому закладі.

ЗАВДАННЯ :

Дати аналіз педагогічної літератури з питання соціалізації дитини в оздоровчому таборі.

Розкрити вікові особливості дітей та підлітків в умовах оздоровчого закладу.

Розкрити особливості формування дитячого тимчасового колективу.

Показати виховну систему роботи дитячого оздоровчого комплексу «Южний».

МЕТОДИ:

Теоретичні ( аналіз і синтез теоретичних джерел для розкриття проблеми специфіки роботи табору).

Практичні ( спостереження, опитування, бесіда, створення програми табору, ії практична реалізація).

РОЗДІЛ 1 Загальна характеристика соціально-педагогічної роботи в дитячому закладі оздоровчого типу.

1.1 Нормативно-правова база роботи дитячих оздоровчих закладів.

Кожен другий громадянин України хоча б раз відпочивав у таборі. Сучасні діти, як їх батьки в свій час , мають можливість відпочити у різноманітних таборах. Незважаючи на те, що останні змінили свою назву – тепер вони не піонерські , а оздоровчі, - але зміст залишився колишнім – урізноманітнити дозвілля дітей, зробити їх життя веселим, цікавим та водночас змістовним, а також дати можливість дитині набратися сил та зміцнити перед наступним напруженим навчальним роком.

Дитячий оздоровчий заклад (заміський, профільний, праці та відпочинку, санаторного типу, з денним перебуванням тощо) є позашкільним оздоровчо-виховним закладом. Створюється з метою реалізації права кожної дитини на повноцінний відпочинок та оздоровлення, зміцнення здоров’я, задоволення інтересів і духовних запитів відповідно до індивідуальних потреб дітей шкільного віку.

Дитячий оздоровчий заклад може бути сезонним або цілорічної дії, розміщуватись у стаціонарних або орендованих приміщеннях ( на базі пансіонатів, будинків відпочинку, санаторіїв-профілакторіїв, спортивних і туристських установ, навчальних закладів тощо). Терміни оздоровлення й відпочинку дітей визначаються засновниками з урахуванням місцевих природнокліматичних умов та при узгодженні з відповідними органами виконавчої влади.

Засновниками дитячого оздоровчого закладу можуть бути центральні та місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності й підпорядкування, їх об’єднання, громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності. Дитячий оздоровчий заклад здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та власного статуту. У статуті визначаються назва, мета і напрями діяльності, органи керівництва і контролю, джерела фінансування та утворення майна.

Прийняття дітей до дитячого оздоровчого закладу здійснюється на підставі оздоровчої путівки або заяви батьків ( опікунів, піклувальників), довідки про стан здоров’я дитини, профілактичні щеплення та епідемічний стан середовища, в якому проживає дитина. З урахуванням вікових особливостей та інтересів дітей створюються загони та групи, наповнюваність яких не повинна перевищувати: для дітей 6-9 років – 25 чол., 10-14 років – 30 чол., старших 14 років – 35 чол.

Під час організації профільних туристично-краєзнавчих дитячих заходів чисельність дітей у загоні визначається «Правилами проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України», затвердженими наказом Міністерства освіти України № 96 від 6 квітня 1999 року та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 20 травня 1999 р.[18]

Дитячий оздоровчий заклад працює за календарним планом роботи, затвердженим директором, організовує та здійснює різноманітні масові заходи. Тривалість занять у гуртках, секціях, клубах встановлюється з урахуванням психофізіологічного розвитку дітей різних вікових категорій: від 6-7 років – 35 хвилин, старших 8 років – 45 хвилин.

Всі види діяльності дітей в таборі, пов’язані з фізичними навантаженнями, рухливою активністю узгоджуються з головним лікарем.

Режим дня повинен бути диференційован в залежності від віку дітей. Рекомендований режим дня:

8.00 – Під’йом

8.10 – Ранкова гімнастика

8.30 – Водні процедури

8.50 – Ранковий збір, лінійка

9.00 – Сніданок

9.30 – Робота гуртків, суспільна праця

11.00 – Оздоровчо-гігієнічні процедури, навчання плаванню

12.30 – Вільний час, заняття на вибір

13.30 – Обід

14.30 – Тиха година

16.00 – Полудник

16.30 – Заняття в гуртках, загальнотабірні заходи

18.30 – Вільний час, заняття на вибір

19.00 – Вечеря

20.00 – Загальні заходи, вогнища

21.00 – Відбій для дітей 7-9 років

22.00 - Відбій для дітей 10-16 років [13]

Зміст, форми і методи роботи визначаються статутом закладу з безумовним дотриманням потреб соціалізації дитини, громадянина України, з обов’язковим урахуванням специфіки національних і культурних, історичних традицій, загальнолюдських духовних надбань і цінностей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.04 98 № 591 «Про розвиток Міжнародного дитячого центру «Артек» та дитячих оздоровчих закладів» були спрямовані заходи на забезпечення належних умов для дозвілля, відпочинку та оздоровлення дітей, їх культурного і фізичного виховання, підтримки дитячих оздоровчих закладів та на виконання Національної програми « Діти України». Ці заходи передбачали:

· забезпечення реалізації права кожної дитини на повноцінний відпочинок та оздоровлення;

· збільшення кількості оздоровлених категорій, насамперед, дітей-сиріт; дітей, позбавлених батьківського піклування; дітей з малозабезпечених та багатодітних сімей;обдарованих та талановитих дітей; дітей, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС;

· забезпечення підготовки й підвищення кваліфікації працівників, робота яких пов’язана з організацією відпочинку та оздоровлення дітей;

· збереження, розвиток та максимальне використання існуючої мережі оздоровчих закладів.

Значення позашкільної освіти зростає як для окремої людини, так і для суспільства в цілому. В області збережено мережу понад 100 позашкільних закладів, до яких залучено 90 тисяч дітей та підлітків, тобто кожного четвертого учня. [5]

Подальший розвиток позашкільної освіти відбувається на основі «Регіональної Програми відпочинку та оздоровлення дітей до 2008 року» затвердженої головою Луганської облдержадміністрації від 20 травня 2003 року. [22]

Метою Програми є створення умов для якісного відпочинку та оздоровлення дітей. Основні завдання програми:

· збільшення кількості дітей, охоплених організованими формами відпочинку та оздоровлення;

· удосконалення мережі дитячих оздоровчих закладів;

· поліпшення матеріально-технічного, науково-методичного забезпечення діяльності дитячих оздоровчих закладів;

· створення сприятливих умов для реалізації соціально-педагогічних, медико-оздоровчих інноваційних проектів відпочинку та оздоровлення дітей;

· зміцнення кадрового потенціалу та підвищення престижу праці в дитячих оздоровчих закладах;

· підвищення престижу вітчизняної системи відпочинку та оздоровлення дітей.

Щодо дитячих оздоровчих закладів, які діють в різні періоди і які функціонують за різним терміном, то вони просто не спроможні охопити потрібну кількість бажаючих, що призводить до збільшення бездоглядності дітей, особливо під час літніх канікул.

Сьогодні, в умовах розбудови Української державності й розвитку демократичного суспільства, значне місце посідає створення умов для рівноправних стосунків між педагогічними працівниками і дітьми, між дітьми всіх вікових груп.

Виховна робота влітку є складовою всього виховного процесу, спрямованого на національно-культурне відродження, і вона передбачає:

· демократизацію та гуманізацію всіх заходів;

· пріоритет загальнолюдських духовних цінностей;

· органічний зв’язок з національною історією, культурою, традиціями;

· реалізацію інтересів, запитів, індивідуальних здібностей дітей;

· активний діяльнісний підхід до виховного процесу;

· використання елементів ігрової діяльності.

Оздоровчий період дає прекрасну можливість для виховання у дітей та підлітків бережливого ставлення до природи, розвитку й удосконалення екологічних знань та навичок, хисту до природоохоронної роботи. Все, що знаходиться навколо табору, може стати зоною дитячої турботи.

Літо дає простір для фізкультурно-спортивної, оздоровчої і туристичної роботи. Спартакіади, спортивні свята, міжтабірні змагання, походи допоможуть організаторам спортивної і туристичної роботи загартувати дітей та підлітків. виявити серед них перспективних спортсменів, зробити життя школярів більш різноманітним та динамічним. [15]

Для оперативного вирішення поточних питань, організації оздоровчої та виховної роботи на загальних зборах дітей і працівників може бути обраний орган самоврядування, який працюватиме у взаємодії із засновниками, адміністрацією закладу, батьками.

Відповідно до чинного законодавства в оздоровчому закладі можуть діяти осередки дитячих і молодіжних організацій. [28]

Кількість працівників та кадрові посади визначаються «Типовими штатними нормативами оздоровчих таборів (комплексів) для дітей, підлітків та учнівської молоді з цілодобовим перебуванням». При визначенні загальної кількості кожного структурного підрозділу табору перш за все керуються необхідністю забезпечення повної безпеки життя і здоров’я дітей та дотримання норм чинного законодавства.

Кількість вихователів (вожатих) встановлюється з розрахунку 2-3 одиниці на кожен загін. На кожні 2-3 загони встановлюється посада підмінного вихователя та посада помічника вихователя.

При наявності у таборі туристського клубу може встановлюватись посада інструктора з туризму.

Кількість педагогічних працівників встановлюється залежно від кількості дітей на зміну:

При наявності пляжу встановлюється посада інструктора з фізкультури і спорту на кожні 150 дітей.

Кількість керівників гуртків встановлюється з розрахунку одна одиниця на кожні 4 групи. Кількість акомпаніаторів встановлюється з урахуванням кількості гуртків, що потребують музичного супроводу, а також часу, який витрачається на супровід ранкової гімнастики, підготовку й проведення культурно-масових та спортивних заходів.

При наявності книжкового фонду встановлюється посада бібліотекаря.

Вимоги, що висуваються до тих, хто бажає працювати в таборі залежать від специфіки або типу того чи іншого табору. Проте є деякі загальні вимоги. Педагогічні працівники повинні бути здатними до:

· роботи з дітьми – зацікавити та розважити їх. Це визначається їх кваліфікацією у певній галузі, посада вихователя, вожатого займається за конкурсом;

· вміння налагоджувати дружні стосунки з іншими. Цю вимогу можна пояснити надзвичайною увагою, що приділяється так званому «духу» табору. Цей «дух» створює імідж табору та робить його неповторним та конкурентно спроможним;

· керівництва й нагляду за дітьми.

Поряд з загальними вимогами існують й певні специфічні:

· спроможність вивчити, що подобається, а що – ні, кожній окремій дитині з якою працюють;

· здатність до розкриття конфлікту в певній групі дітей та прийняття на себе відповідальності за його можливе вирішення;

· здатність до налагодження й розвитку взаємодії між колективом вихователів та колективом дітей;

· спроможність забезпечити роботу групи таким чином аби вона сприяла індивідуальному розвитку кожної дитини;

· спроможність забезпечити обговорення й вирішення особистих та групових проблем;

· здатність керувати групою дітей, що живе в одній кімнаті та окремими дітьми у всіх випадках. [23]

На посаду вожатого приймається особа, яка на момент працевлаштування досягла 18 років та має педагогічну освіту або проходить навчання в педагогічному закладі на старших курсах.

Вожатий несе особисту відповідальність за збереження життя та здоров’я вихованців свого загону.

Обов’язки вожатого:

· повинен знати кількість дітей свого загону, їх індивідуальні особливості, здібності та можливості;

· дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог, правил внутрішнього трудового розпорядку, режимних моментів;

· застосовувати теоретичні педагогічні знання в практичній діяльності;

· організовувати цікаву та змістовну роботу в загоні, не забуваючи про дитяче самоврядування;

· захищати дітей від будь-яких форм фізичного або психічного насилля, попереджувати вживання алкоголю, психотропних речовин.

Вожатий в своїй роботі керується перспективним планом роботи, планом роботи на зміну. Разом з дітьми проводить збори, екскурсії походи, загонові конкурси, залучає дітей до спортивних секцій, гуртків.

На посаду вихователя приймається особа, яка має вищу або середню спеціальну освіту, з досвідом практичної роботи. В своїй роботі керується наказами, інструкціями, постановами, програмами та іншими нормативно-правовими документами, що регламентують проведення виховної роботи.

Вихователь працюючи в таборі, повинен знати як проводити виховну роботу в загоні; як складати плани роботи, графіки чергувань; правила з охорони праці, техніки безпеки та правила внутрішнього розпорядку.

Вихователь має певні обов’язки:

· повсякденно планує, організовує роботу з формування всебічно розвиненої особистості;

· створює оптимальні умови для фізичного та розумового розвитку вихованців;

· обирає ефективні форми й методи виховної роботи;

· впроваджує систему педагогічного впливу, що базується на педагогіці співробітництва, національній культурі.

Центральною ланкою організації виховного процесу є чітке планування, засноване на завданнях, що ставляться перед педагогічним колективом в залежності від контингенту дітей, які знаходяться на оздоровленні. [15]

Планування виховної роботи в таборі вимагає послідовності, системності та наступності. Починаючи планування вихователі вивчають державні документи з питань виховання підростаючого покоління, знайомляться з інструктивними матеріалами відповідних організацій, з публікаціями в пресі про організацію літнього відпочинку дітей та молоді. Велике значення має врахування визначних дат, свят, що припадають на цей період, подій, що відбуватимуться в країні й за кордоном, календаря літніх пам’ятних дат, традицій табору, місцевих умов й можливостей, вікових особливостей дітей.

Планування виховної роботи буде ефективним, якщо вихователь дотримуватиметься певних методичних вимог:

· забезпечувати на практиці єдність мети і завдань, змісту і форми виховної роботи;

· враховувати своєрідність роботи загонів і дружини;

· підтримувати ініціативу та соціальну активність дитини.

В практиці роботи дитячих оздоровчих таборів необхідно складати наступні види планів:

перспективний план на оздоровчий сезон;

календарний план на зміну, що складається на основі перспективного але з більшою конкретизацією;

план роботи гуртків, клубів за інтересами;

план-сітка загонових справ;

робочі плани вихователів, методиста, заступника начальника (директора) з виховної роботи;

конкретні плани підготовки та проведення різноманітних справ у таборі. [13]

На основі цих планів вихователі повинні складати календарні плани роботи загону.

План, як будь-який документ повинен бути конкретним, виконаним без зайвих навантажень. План підведе вихователя до розуміння 3 найважливіших питань виховної роботи: що робити, для чого та як.

Вимоги до плану:

суспільно корисна спрямованість, єдність із сучасністю;

необхідність чітких, конкретних, практичних справ, підпорядкованих визначеній меті;

послідовність, конкретність й посильність плану для вихованців;

урахування вікових особливостей вихованців.

Перспективний план складається на всі зміни директором (начальником) табору разом з методистом, заступником директора з виховної роботи та іншими членами педагогічного колективу. Він обговорюється й затверджується педрадою до заїзду дітей у табір. Перспективний план включає такі розділи:

характеристика регіону, що оточує табір, матеріальної бази;

виховні завдання, зміст виховної діяльності табору;

національне виховання;

організація суспільно корисної праці й трудове виховання;

розвиток допитливості та пізнавальної активності;

естетичне виховання та розвиток культури спілкування;

фізичне виховання, валеологічна, туристична й екологічна робота;

організаційно-методична робота;

школа дитячого самоврядування в умовах табору.

Календарний план складається кожну зміну з урахуванням завдань, що зазначені в перспективному плані, і пропозицій загонів. Перш ніж розпочати планування, педагог-організатор повинен на оргзборах ознайомити його учасників з перспективним планом на сезон, традиціями табору. Після обговорення пропозицій рада табору складає календарний план й визначає відповідальних за підготовку й проведення тієї чи іншої справи. На зміну доцільно планувати не більш як 4-5 загальнотабірних заходів.

Календарний план має 3 розділи:

загальнотабірні заходи;

робота з проведення заходів в загонах;

оздоровлення.

Педагогічний колектив табору разом з органами самоврядування має право на вибір та впровадження форм, методів виховної діяльності, поділу табору на структурні одиниці як за віковими особливостями, так й за інтересами, може прийняти свій статут, забезпечити різні форми самоврядування.

У додатках до плану подається розклад фізкультурних занять, робочих гуртків, клубів, секцій, фіксуються дні чергування загонів. На основі цього плану складається план-сітка на кожну зміну.

Календарний план роботи загону складається дітьми разом з вихователем на одну зміну. На зборах загону голова ради доводить до відома дітей проект плану. Вони можуть вносити доповнення, виправлення. З усіма змінами план роботи затверджується шляхом відкритого голосування. На цих зборах обирають відповідальних за виконання кожного заходу. Важливо, щоб при розподілі роботи ніхто не залишився без завдання, доручення. Кількість запланованих заходів має бути посильною для виконання.

На основі затвердженого плану складають календарний план-сітка загону, який зазвичай вивішують у «загоновому куточку».

Підготовка до табірних і загонових справ, режимні моменти, заходи, що проводяться повсякденно (купання, прогулянки, екскурсії) фіксуються у планах роботи на день. Такий вид планування отримав назву – «путівка дня».Складають в двох варіантах (на випадок несприятливої погоди) та містить такі частини: дата, час проведення, справи загону на день (докладно), відповідальні за виконання. [15]

Календарний план табору і загону можуть коригуватися.

На основі щоденних планів кожного загону педагог-організатор разом зі старшим вихователем складають зведений план на наступний день.

Протягом всієї зміни вихователі складають щоденник. Щоденник – це робочий документ, в якому аналізується кожен день, робляться висновки, узагальнення, план на перспективу. Щоденник заповнюється за встановленою формою:

Назва табору, загону. Черговість зміни. Прізвище, ім’я та по-батькові вихователя. Дата початку та закінчення зміни.

Список вихованців й необхідні дані про кожного, що повинні бути зведені в таблицю.

3. Режим дня табору.

4. Портрет дитячого літа (традиційні свята, визначні дати, події, що відбуватимуться в країні, справи дітей табору).

5. Оргсторінка і назва загону, девіз промовка, пісня, рада загону, доручення.

6. Педагогічна характеристика загону в розвитку(на початку та наприкінці зміни), вікові особливості вихованців, вміння, навички та організаційні здібності.

7. План-сітка загону та коротка пояснювальна записка.

8. «День за днем» - щоденні записи(путівка дня, аналіз, висновки, роздуми, аналіз КТС, пропозиції дітей, їх активність).

По закінченню зміни пишеться звіт, що базується на даних щоденника. В цьому звіті аналізуються етапи, кінцевий результат, дається оцінка своїй діяльності, шляхи поліпшення роботи.

На основі матеріалів щоденника складають характеристику вихованців та характеристику дитячого колективу. [14]

Характеристика вихованця.

Прізвище, ім’я та по-батькові___________________________

Дата народження ____________________________________

Стать ______________________________________________

національність ______________________________________

Батьки _____________________________________________

Членство в дитячих (молодіжних) об’єднаннях ____________

_____________________________________________________

Особливості характеру _______________________________

Індивідуальні особливості _____________________________

Захоплення, хобі ___________________________________

10. Поведінка (стосунки з однолітками, вихователями), чинники,

що її визначають _____________________________________

11. Висновки й пропозиції щодо основних напрямів роботи

з цим вихованцем _____________________________________

Характеристика дитячого колективу.

Назва колективу _____________________________________

Кількість дітей _______________________________________

Розподіл за статтю ___________________________________

Середній вік ________________________________________

Національність ______________________________________

Аналіз основних ознак колективу (мета, спільна діяльність,

органи самоврядування, рівень згуртованості) ___________

___________________________________________________

7. Взаємодія з вихователем _____________________________

8. Співпраця з іншими колективами _______________________

9. Досягнення _________________________________________

10. Основні проблеми __________________________________

11. Висновки й пропозиції _______________________________

Для оцінки якості та ефективності виховної роботи рекомендовано використовувати такі приблизні показники:

· наявність відповідних планів педагогічної роботи з дітьми, узгодженість виховної та лікувально-профілактичної роботи;

· організація дитячого колективу з урахуванням вікового складу дітей та стану їх здоров’я, створення системи дитячого самоврядування;

· охоплення виховним процесом всіх дітей, з урахуванням інтересів кожної дитини та її можливостей;

· комплектування загонів, гуртків, груп дітей відповідно до встановлених норм;

· створення бригадної системи обслуговування (лікар, педагог). Наукова організація праці, раціональне використання часу педагогічних працівників.

· «путівка дня» на кожен день.

1.2 Урахування вікових особливостей дітей та підлітків в умовах оздоровчого закладу.

Вирішення виховних завдань у дитячих колективах обов’язково має спиратися на знання вікових властивостей дітей. Для того, щоб виділити будь-яке виховне завдання навіть найпростіше, недостатньо враховувати лише індивідуальні особливості дитини. Не менш важливим є знання й врахування своєрідності його можливих вікових характеристик, правильних науково обґрунтованих уявлень про стан формування особистості дитини, протиріччя розвитку особистості, зумовлені віковими змінами й акселерацією.

Щоб досягти успіху в своїй діяльності вихователь (вожатий) повинен стати для вихованців не тільки керівником та організатором, але й порадником, старшим другом, до якого б всі прислухалися, педагогом. Який вміє правильно підбирати ігри, адекватно реагувати на пустощі дітей, передбачати конфліктні ситуації та вирішувати суперечки, надавати дітям свободу в межах норми. Для цього вихователю необхідно знати свої обов’язки та права, прагнути виконувати ці обов’язки, х повагою ставитися до дітей.

Вихователь (вожатий) повинен пам’ятати, що готових рецептів для вирішення педагогічних ситуацій не існує. Але є певні закономірності, знання яких допоможе знайти вірне рішення ситуації, що склалася. Тут на допомогу вихователю мають прийти знання з психології.

Знання вікових особливостей дітей та підлітків, характеристик фізичного розвитку, особливостей їх поведінки в певному віці допоможе в процесі виховної діяльності.

Найчастіше до табору приїжджають діти віком від 6 до 16 років. Тому врахування вікових особливостей дозволить досить гнучко коригувати зміст. Форми та методи виховної роботи, не змінюючи загальної стратегії виховання. Отже, здійснення вікового підходу до виховного процесу в умовах оздоровчого закладу передбачає :

1. Постійну увагу до вікових особливостей формування особистості дитини , своєрідності її духовного світу;

2. Урахування протиріч розвитку особистості, спричинених віковими змінами;

3. Побудова системи виховної роботи відповідно до психологічних особливостей дітей кожного вікового періоду і концепцій їх розвитку.

Найважливішими елементами цієї виховної системи повинні стати:

· знання вікових особливостей і закономірностей розвитку дитини;

· виховні завдання у суворій відповідності з метою виховання молоді в Україні та основними напрямками її реалізації;

· організація щоденної роботи ланки, загону, добір форм і методів виховання, що відповідають специфіці діяльності оздоровчого табору;

· постійне врахування тих змін, що відбуваються в дитячих колективах.

Лише послідовне втілення системи у роботу з дітьми та підлітками дозволить вихователям домогтися позитивних результатів у їх вихованні.

Найчастіше до дитячого закладу потрапляють вихованці двох вікових періодів – молодшого (6-10 років) та середнього (11 -15 років) шкільного віку.

Молодший шкільний вік. Настає один з найвідповідальніших етапів розвитку особистості, закладаються основи багатьох психічних якостей.

Діти прагнуть максимально швидко посісти своє місце серед ровесників, засвоїти ті моральна норми, які перед ними висувають, адаптуватися. Це не означає просто пристосуватися, видавати себе таким, як усі. Саме стати, реально відчути себе схожим з іншими, відчути силу «ми» - ось таким має бути результат адаптаційного періоду. Для цього вікового періоду притаманне деяке переважання адаптації над індивідуалізацією.

Лише в цьому віці бажання вчитися виявляється найбільш яскраво й емоційно. Тому необхідно так побудувати виховний процес. Щоб ця вікова потреба перетворилася на реальність і стало основою для подальшого перетворення її на стійку якість особистості.

Також яскраво вираженим є прагнення дітей до активної діяльності, до нових ролей у колективі. Тому вони завжди охоче відгукуються на всі пропозиції та справи вихователів.

Водночас активне бажання діяти поєднується з незнанням способів діяльності, з невмінням розрахувати свої сили, правильно оцінити власні можливості. Діти можуть легко захопитися якоюсь справою, і не закінчивши її, розпочати займатися іншою.

До 9-10 років діти набувають певного досвіду роботи у групі одноліток. Характерними особливостями у цьому віці є рухливість, життєрадісність; авторитет вихователя (вожатого) для них дуже високий.

Організовуючи виховний процес з молодшими школярами, не можна забувати про те, що вони спілкуються з однолітками переважно в іграх, а також у зв’язку з тією діяльністю, якою вони займаються. На їх симпатії і ставлення до ровесників значно впливають оцінка й думка педагога. З дорослими вони спілкуються багато, довірливо і чекають від них допомоги, співпраці і розуміння.

Ігрова діяльність залишається необхідною і бажаною. Це відповідає психологічним особливостям молодших школярів. Діти цього віку відзначаються підвищеною емоційністю, вразливістю, активністю та схильністю до наслідування.

Вся життєдіяльність молодших школярів в таборі має бути пронизана грою, грою з ускладненими правилами, максимально наближеною до реальної життєвої ситуації.

Середній шкільний вік (11-15 років.) На рубежі 10 -11 років дитина вступає у найскладніший період свого вікового розвитку – підлітковий. За короткий час діти так різко змінюються, що психологи виділяють молодший (11-13 років) та старший (14-16 років) підлітковий вік.

Підлітковий вік вважають важким. Він важкий для вихователів, але насамперед для самих дітей. Завдання вихователів – допомогти підліткові перебороти труднощі, створити умови для успішного формування їхньої особистості.

Молодший підлітковий вік. Значно розширюються діапазони інтересів молодших підлітків, що впливає на розвиток ініціативи, творчості. Дитина прагне до самостійності, самовиявлення своєї особистості. Це природна вікова потреба дитини, яку слід враховувати у виховній роботі з підлітками в умовах оздоровчого табору.

У віці 12 – 14 років авторитет дорослих значно знижується. Для дитини найважливішою стає оцінка її однолітками. Тому вихователі, враховуючи цю вікову особливість, не повинні нав’язувати дитині свої думки, а дати їй змогу самостійно впевнитися у їх правильності. З іншого боку, необхідно допомогти дитині задовольнити потребу у спілкуванні з однолітками.

Підліткові треба усвідомити ті нові вимоги, що перед ними висувають вихователі, а з іншого боку – необхідне справжнє визнання й прийняття дорослими їх нової позиції, допомога у самоствердженні. Ареною самоствердження найчастіше виступає спілкування з ровесниками.

Характерною особливістю молодших підлітків є концепція-установка на змагання, виграш, на досягнення колективного успіху.

Урахування вікового підходу до роботи з дітьми особливо вимагає статтєве виховання. Це період вікового антагонізму між хлопчиками та дівчатами, який виражається у глузуванні один з одного. Хлопчики не сприймають суто словесного характеру багатьох справ, а дівчаток вони задовольняють. Хлопчики прагнуть до справ, в яких можна проявити свої вміння, творчість, силу, вправність.

Урахування вікових особливостей дозволяє обґрунтовано сформулювати виховні завдання роботи з молодшими підлітками в умовах оздоровчого закладу:

· розвиток ініціативи, самостійності;

· розвиток нових високих пізнавальних інтересів і потреб;

· виховання організаторських умінь;

· формування морального ідеалу.

Старші підлітки . Це період активної особистісної індивідуалізації, етап. Коли загострено переживається прагнення до самоствердження. Це та фаза становлення особистості, коли актуальною стає позиція «чим би не виділятися , тільки б виділятися». Тому завданням для вихователів є контролювання бажання персоналізуватися, об’єктивно визначити можливості щодо допомоги підліткові обрати правильний шлях, підтримувати його активність і коригувати її спрямованість.

Свою точку зору старші підлітки можуть обстоювати інколи дуже гаряче і наполегливо.

Спостерігається підвищення рівня самоаналізу, активізуються спроби самостійно розібратися у собі.

Старші підлітки починають мислити логічно, намагаються узагальнювати отримані ними відомості. Інтереси не лише розширюються, поглиблюються, а й диференціюються.

У сфері спілкування підлітки починають надавати перевагу маленьким колам друзів. Вони особливо дорожать думкою своїх однолітків. Часто ображаються і протестують, коли обмежують їх самостійність, контролюють, не рахуються з їхніми інтересами, думками.

З 12 до 15 років антагонізм у стосунках між статтями змінюється симпатією, виникають перші спроби познайомитися, зблизитися. Перше емоційне поривання підлітка не повинно бути висміяне і тим більш ображене.

Тому, організовуючи виховну роботу в загоні старших підлітків, особливу увагу слід звернути на використання таких видів діяльності, які б цікавили і хлопчиків, і дівчат, створюючи такі умови, коли цією різноманітною діяльністю керують з перших днів створення загону і хлопчики, і дівчата.

Виховні завдання роботи:

· вміння сприйняти і зрозуміти іншого;

· допомога у самореалізації, підтримка активності та коригування її спрямованості.

У системі виховної роботи зі старшими підлітками з’являються такі форми, які вимагають більшої відповідальності з боку вихованців, обстоювання ними власної точки зору, розкривають інтереси та вподобання підлітків. Віковий підхід у роботі з підлітками включає і проблему організації між вікової взаємодії, різновікових колективів. Важлива можливість між вікової взаємодії дітей – це спільна робота дітей різного віку в органах самоврядування.

Отже, урахування вікових особливостей дітей в умовах дитячого оздоровчого закладу допомагає ефективно вирішувати різноманітні завдання виховної діяльності.

Дані вікових особливостей дітей та підлітків.

1.3 Соціально-педагогічні особливості тимчасового дитячого колективу.

Сьогодні кожна дитина мовби існує одночасно в трьох вимірах. Перший – об’єктивна реальність, яку дитина не може змінити і тому має адаптуватися до неї. Другий – суб’єктивна реальність, яка досить умовно існує в колі сім’ї, друзів, у колективі класу, групи чи гуртка. Вона тому є суб’єктивною, що цілком залежить від почуттів самої дитини. З’являється в житті дитини й третя реальність – віртуальна. Нові телекомунікаційні та інформаційні технології надають можливість опинитися у будь-якій фантастичній ситуації, відчути себе її учасником. Виникає питання: як допомогти дитині розібратися у цих реальностях, не втратити себе, не розгубитися ?

Необхідно згадати, що мета виховання – ідеал. Але суперечливість полягає в тому, що ідеали шкільного виховання здебільшого суперечать ідеалам реального життя дітей. У гуманістичній виховній системі ідеал – це створення випереджаючої ситуації, надання можливості заглянути в майбутнє. Варто разом з дітьми поміркувати над тим, яким вони бачать своє майбутнє. [5]

Щоб зробити суспільний ідеал людини ідеалом кожної особистості вихователі оздоровчого табору використовують два шляхи. Перший полягає в тому, щоб зацікавити дітей різноманітною діяльністю, а потім зацікавлюють та включають їх до справ високої моральної значущості. Так поступово діти привчаються до усвідомлення моральних ідеалів суспільства.

Існує другий шлях. Вихованці починають діяти , вже маючи перед очима спільно прийнятий ідеал, в якому закладені ідеали відносин до себе, до однолітків, до дорослих. Якщо ідеал приймається, то вся майбутня виховна діяльність стає для дітей засобом втілення ідеалу в життя.

Актуалізація ідеалу в свідомості вихованців, - головна умова, необхідна для того, щоб «дух» табору приймався вихованцями та спонукав їх до дії.

У сучасних умовах вся робота в таборі повинна бути побудована на демократичних засадах. Якщо вихованці не пишаються своїм колективом – ефективність впливу такого колективу на особистість буде незначною. Високий престиж колективу – гарантія успішності впливу його норм та цінностей, засвоєння виховного ідеалу.

З окремих знайомих, малознайомих та зовсім незнайомих дітей, де хтось комусь симпатизує та навпаки, народжується через деякий час спільнота дітей, виникає поняття «ми». Відбувається виокремлення «ми», «наше» із загального навколишнього життя.

«Ми» - це те, що притаманне тільки одному певному колективу, на відміну від інших таких або зовсім інших колективів. Існують поняття – «ми», а все навколо – «вони».

Для тимчасових дитячих об’єднань – це почуття спільності дуже необхідне, воно сприяє створенню та зміцненню колективу.

Існують певні умови, за яких ця спільність може виникнути. По-перше, треба мати так звану матеріальну основу: певну кількість дітей, носіїв цього поняття «ми». Потрібна територія, де «ми» може розташуватися, збиратися, діяти. Необхідна мета спільної діяльності.

У дитячого тимчасового колективу є свої ідеали, норми та правила поведінки, специфічні форми організації колективу, органи самоврядування, а також символи, назва, девіз, емблема, пісні, які підкреслюють приналежність саме до цього конкретного колективу. Все це – центри об’єднання , тобто ті цінності, предмети та символи, які ідентифікують групу, складають матеріальну та ідейну основу її існування й розвитку. На цій основі відбувається усвідомлення спільності, створюється почуття «ми». Визнання ідеалу колективом – важливий етап формування ідеалу. [3]

Неодноразово відмічалося, що літній тимчасовий дитячий оздоровчий табір має певні переваги у вирішенні проблеми розвитку якостей творчої особистості :

· в центрі діяльності таких закладів знаходяться не навчальна робота, а інша системотворча робота ( спорт, праця, мистецька діяльність тощо );

· оздоровчий табір надає широкі можливостідля роботи різновікових колективів школярів;

· в умовах табору змінюються міжособистісні стосунки, а саме : вихователь виступає не як контролер, дії якого обмежені вимогами уроку, а як активний учасник творчої діяльності, радник чи просто рівнозначний член творчого колективу;

· організація діяльності дитячого колективу в умовах табору набуває надзвичайної інтенсивності, наповненості ( звичайний день роботи табору може включати 8-10 різних форм виховної діяльності ). [1]

Виховання базується на комплексному підході. У цьому зв’язку вся система роботи в таборі будується на основі ідеї співпраці вихователів та вихованців.

Співробітництво дітей з дорослими та однолітками є першим поштовхом до внутрішнього процесу розвитку, зоною найближчого розвитку. Тільки в цьому виховна робота веде до розвитку особистості та формує індивідуальний стиль творчої діяльності. Ґрунтуючись на структурі особистості, можна виділити такі фактори самореалізації дитини в умовах тимчасового колективу:

фактор відносин – це характер відносин, які складаються між вихователем та вихованцем. Від них залежить, які особистісні прояви, риси характеру членів колективу актуалізуються, а які вирівнюються. Міжособистісні відносини є середовищем самореалізації, тому таке велике значення приділяють створенню позитивного мікроклімату.

фактор здоров ’ я . Суть його полягає у формуванні здорового способу життя вихованців. Навчити дитину вести здоровий спосіб життя як в нормальних, так і екстремальних умовах, - важливе завдання оздоровчо-виховної роботи.

фактор творчості. Дитячий табір розкріпачує творчі сили кожної дитини, максимально розвиває ії самодіяльність. Узгоджена із віком творча діяльність сприяє підвищенню мотивації до праці, розвитку інтелекту, максимальному розкриттю здібностей.

Співробітництво передбачає різноманітність педагогічних ролей і положень керівника, вихователя в роботі з дітьми залежно від віку, рівня вихованості колективу, характеру діяльності. Ось деякі з них :

· Безпосередній керівник діяльності. Така роль обирається в критичних ситуаціях, складній діяльності або справі.

· Активний учасник справи – коли проводиться конкретний табірний захід, виявляється комплекс ролей цієї справи.

· Помічник – коли діти потребують допомоги на певному етапі справи.

· Звичайний учасник справи або гість заходу.

· Суддя, член журі, конкурсної комісії. Займає лише роль того, хто оцінює, а діти працюють самостійно.

· Позиція повного невтручання. В роботі дітей повинні бути «зони невтручання дорослих», де опіка вважається зайвою. [11],[14]

Виховну роботу слід будувати так, щоб кожна дитина знайшла собі справу до душі, відчувала себе сильною, збагатилася духовно й відчувала себе затишно. Тому щоденне життя в оздоровчому таборі має бути насиченим різноманітною діяльністю, інтелектуально й фізично спрямованим.

Необхідно спрямувати виховну роботу на індивідуально-масові заходи в гурті, загоні, таборі, забезпечивши щоденне психологічне розвантаження дітей за допомогою індивідуальною роботою з книгою, малювання, мислення, вишивання.

Життя табору будується як творчо різноманітна діяльність колективу дітей і дорослих, в процесі якої розвиваються духовні й фізичні сили кожного вихованця, здійснюються взаємне виховання й самовиховання старших та молодших при керівній ролі вихователів. Основу цього життя складає колективна організаторська діяльність. Найважливіші сторони життєдіяльності – постійне всебічне піклування про людей, один про одного, різноманітна пізнавальна діяльність, пізнання навколишнього середовища, а також спорт і туризм.

Створення колективу однодумців у загоні, дітей захоплених спільною метою, загальною й важливою для всіх справою досягається через особливу організацію життя, в котрій головне місце посідають органи самоврядування.

В кожній дитині закладена така композиція рис та властивостей, якої не має в іншій. На цьому й побудоване самоврядування – законне суспільне право дітей, яке передбачає:

· самостійно планувати роботу;

· максимально реалізовувати свої плани,проводити справи, обговорювати та давати їм оцінку. Важливо, щоб частину загальнотабірних, загонових зборів діти проводили самостійно, а дорослі допомагають підказками, порадами;

· самостійно обирати постійний й тимчасовий актив з відкритим обговоренням, розподіляти доручення;

· приймати рішення та перевіряти їх виконання, оцінювати різноманітні конкурси, змагання;

· критикувати, викривати недоліки, шукати шляхи їх подолання. [3]

Органи самоврядування – це вибірні органи, основне завдання яких – організація різнобічної діяльності. Ці органи потрібні для того, щоб поширити уявлення підлітків про демократичні норми життя суспільства, виховувати особисту відповідальність за кожну колективну справу, активну позицію в колективі, розвивати ініціативу й самостійність. Чим більше законних прав буде мати дитина, тим міцніше стане організація самих вихованців.

Взаємодія педагогів з органами дитячого самоврядування виявляється у створенні умов для прояву ними своєї самостійності, загальної відповідальності за колективну справу. В обов’язки вихователя входить – навчити дітей організовувати свою діяльність, тобто планувати, розподіляти, контролювати виконання, самостійно доводити справу до кінця, досягати мети. Завдання соціального педагога – вдало поєднувати свою допомогу з розвитком самодіяльності колективу, що передбачає повне виключення авторитарно-адміністративних методів, глибоку повагу до кожної дитини.

Вищим органом самоврядування є збори, на яких висуваються ідеї, найважливіші питання, які передбачають життя колективу. Збори обирають командирів та актив, затверджують плани, завдання, підводять підсумки, виносять рішення, намічають перспективи.

Загальний збір має велике значення для всього колективу табору. Перш за все, завдяки отриманій інформації в свідомості вихованців визначилися цінності та перспективи табірного життя.

Загальний збір – це концентрація емоційно-морального стану колективу, об’єднання дітей не тільки в загоні, а й в плані всього табору. Він обирає Раду табору, ради загонів, штаб, визначають назву та девіз зміни. Добрим початком першого збору загону може стати екскурсія територією оздоровчого закладу. [15]

У багатьох вихованців відсутнє прагнення до самостійності, дехто не проявляє ініціативи та взагалі не вміють слухати один одного, спільно працювати. Виходячи з цього, завданням зборів стали:

· розвивати самостійність та ініціативність вихованців;

· вчити дітей думати спільно, визнавати думку іншого, з повагою ставитися до оточуючих, поєднувати свої інтереси зі спільними інтересами;

· залучати кожного до процесу колективного планування діяльності, сприяти згуртування колективу.

У перші дні табірної зміни на загальному зборі обирається Рада загону: 5-7 чоловік - у молодших загонах, 7-9 дітей - у старших.

Великим загальним збором на період обирається штаб загону. Таким чином, протягом зміни діють по черзі декілька скликань загонових штабів. До штабу входять – начальник штабу, командири ланок, командир загону, а також за рішенням збору інші відповідальні особи.

Штаб керує всім життям загону протягом всього періоду виконання загонового лану на цей період. На наступному зборі старий штаб звітує перед загоном й передає керівництво новообраному штабу.

На великому зборі також обирають ради справ. Рада справи – це зведений орган, що складається з представників кожної ланки й відповідає за підготовку й проведення конкретного заходу, який включений до плану загону. Рада загону, дружини висувають декілька пропозицій, варіанти пропозицій на вибір, серед них можуть бути дуже суперечливі. Діти обговорюють всі пропозиції, відзначають раціональні, доводять їх важливість.

Далі обговорюється якась справа, пропозиція. На зборі діє група контрпропозицій, яка «прискіпується», задає питання, примушує шукати докази. Рішення збору оголошується перед вихованцями, ті в свою чергу, комплектують групи обговорення, які додають свої пропозиції. Наприкінці збору формується президія, яка повинна дати відповіді на будь-які запитання аудиторії.

На зборі працюють спеціальні групи:

· група «експертів» - вислуховує всі думки й останньою висловлює рішення. Експертами виступають члени педагогічного колективу табору;

· група аналізу – збирає письмові запитання, класифікує пропозиції, обробляє анкети;

· ініціативна група – вигадує нове, неординарне, розподіляє доручення.

Використовуючи прийом доручення, необхідно пам’ятати про умови розподілу доручень серед дітей:

дитина повинна бути спроможною виконати те чи інше доручення, воно повинно бути посильним для неї;

доручення адресуються авторитетному вихованцю;

організація первинного успіху, підтримка та допомога у важких моментах;

постійне й поступове ускладнення змісту доручень, організація змагання;

контроль за виконанням доручення, оцінка й заохочення.

Доручення характеризуються такими особливостями – мають характер повноважень, які особистість отримує від колективу, несуть на собі рольову функцію. [14], [15]

Обираючи начальника штабу свого загону, одночасно його обирають до складу загальнотабірної ради на той самий період. Загальнотабірна рада обирається загонами в перші дні кожної зміни, збори проводяться щоденно. Рада керує всім життям табору протягом періоду виконання календарного плану, підготовкою й проведенням чергового заходу, роботою чергового загону.

Чергування загону по табору – найважливіша складова табірного самоврядування. Черговий вожатий чи вихователь є розпорядниками та організаторами дня в таборі, всі інші виконують їхні розпорядження. Чергові відповідають за підйом, слідкує за виконанням режимних моментів, організовує підготовку місця для проведення загальнотабірних заходів. Від вдалої організації чергування залежать чіткість та злагодженість роботи всього виховного колективу.

Черговий загін працює весь день. Він забезпечує виконання внутрішнього розпорядку табору, слідкує за дотриманням санітарно-гігієнічних норм в корпусах, кімнатах та на території закладу.

Якщо згідно з планом у таборі намічено масове дійство, черговий загін готує необхідне обладнання.

Хід чергування відображається в спеціальному журналі, куди вносяться дані про кількість дітей в загонах, таборі, кількість хворих. [30]

Однією з ефективних форм вирішення питань та проблем «особистість-колектив» є вогники. Вогник – колективне обговорення підлітками й педагогами своїх прав, стосунків. Назва вогник пов’язана з вечірнім багаттям. Однак це не тільки багаття, це іскра зацікавленості кожного справами колективу, теплота стосунків й світло дружності. Тому вогнище не обов’язковий атрибут вогника. Головне в ньому зміст й тональність розмови.

Емоційний настрій вогника забезпечується такими моментами:

вогник проводиться ввечері, що сприяє відвертій розмові;

проведення супроводжується певними ритуальними моментами – всі сидять у колі, дивлячись один одному в очі, відчуваючи поряд плече друга, вожатий з емоційним настроєм залучає дітей до розмови;

вирішальна роль у формуванні ліричного настрою грає пісня, яка знімає напругу дня й сприяє створенню щиросердечної атмосфери. [3]

Види вогників – вогники знайомства, вогник-аналіз дня, аналіз справи, вогник-відверта розмова, тематичний вогник, прощальний вогник.

Мета вогника оргперіоду – виховання потреби спілкування, зацікавлення дітей загальними справами колективу. Тривалість 30-40 хвилин. Обов’язкові елементи – аналіз дня, виступи дітей, обговорення й оцінка роботи тимчасового командира.

Вечірній вогник проводить аналіз дня. Містить таку схему:

- що означає цей день для мене та колективу;

- що я зробив для друга, для колективу;

- що мені сподобалось і чому, що не сподобалось й чому;

- мої пропозиції на майбутнє.

Специфічним явищем оздоровчого табору є зміна. Табірна зміна – надзвичайно концентрований за змістом та виховною ефективністю період діяльності тимчасового дитячого колективу. [14],[15]

Кожна зміна складається з таких етапів: підготовчий, організаційний, основний та підсумковий; кожний з них вирішує свої завдання, ставить свої виховні цілі, визначає зміст, форми й методи роботи. Але поєднані вони спільною метою - тісна співпраця дорослих та дітей у кожній колективній справі. Табірна зміна для дитини – це справи, в яких вона бере участь у різних ролях : учасника, організатора, глядача. На цьому підґрунті відчувається пробудження й розвиток ініціативи дітей, створення атмосфери радості й творчості в дитячих колективах.

Підготовчий період зміни розпочинається з підготовки приміщень до прийому дітей. Нерідко від того, сподобається дитині її майбутня оселя, залежить те, чи залишиться вона на всю зміну чи поїде додому через декілька днів. Тому персоналу перш за все потрібно ґрунтовно підготувати корпуси. Педагогічні працівники заздалегідь розробляють план на зміну, режим дня. Невід’ємною частиною повинно стати створення святкової, доброзичливої атмосфери. Чудовим елементом окраси приміщення можуть стати добре оформлені плакат настрою та режим дня. Ці два плакати повинні бути вивішені на самому видному місці. Плакат настрою – це свого роду лакмусовий папір всієї виховної діяльності, оскільки наочно показує ефективність роботи, яка проводиться в загоні.

Варіантів плакатів настрою велика чисельність. Так, наприклад, це може бути варіант з кішкою, навколо якої розташовані миші різного кольору. Миші символізують дні, а колір – якість дня, що пройшов. Непогано буде виглядати варіант плакату настрою з акваріумом та рибками або яблуні з яблуками. [30]

Важливо ще дещо зробити до приїзду дітей. Треба домовитися зі своїм напарником про три прості речі :

всі вимоги до дітей повинні бути єдиними. Якщо один вожатий щось забороняє, то інший його підтримує.

якщо один з вожатих «карає» кого – небудь з вихованців, він же й повинен зняти покарання. Це допоможе дітям уникнути поділу дорослих на «добрих» та «поганих».

вихователі ніколи не повинні з’ясовувати свої стосунки перед дітьми, більш того скаржитися на інших вихователів або керівництво.

Дуже важливим моментом в цей період є ознайомлення персоналу з посадовими інструкціями, правилами техніки безпеки, забезпечення турботи про життя та здоров’я вихованців.

Організаційний період зміни – це початок творчої сумісної діяльності тимчасового колективу.

Мета : розкрити перспективи діяльності дітей у таборі; закласти основи тимчасового колективу, враховуючи традиції табору й досвід минулих років.

На цьому етапі відбувається перше знайомство дітей зі своїми вихователями, однолітками, табором.

Оргперіод – це перші дні після приїзду дітей до оздоровчого табору. Вважають, що він повинен закінчитися святом відкриття зміни. Але цей термін умовний : кінець оргперіоду повинен означати повну готовність загонів, дітей усіх господарських служб до роботи. Але у вожатих, вихователів свій оргперіод – обрати актив загону, пояснити та навчити виконувати санітарно-гігієнічні вимоги та норми, треба не тільки пояснювати, а й вимагати, щоб було чисто, щоб діти звикли вчасно вставати, вмиватися, швидко збиратися, вкладатися спати.

Перші дні – це період організації колективу, відносин між дітьми, формування психологічної атмосфери. На цьому етапі дуже важливо відчувати стан дітей, всіх разом та кожного окремо. Виключну увагу слід звернути на адаптацію кожної дитини до табірного життя. Від того, як будуть організовані перші дні перебування дітей в оздоровчому закладі, залежатиме успіх подальшого відпочинку.

Деякі діти глибоко переживають розлуку з рідними, звичними друзями, тому до них потрібно ставитись з особливою увагою та чуйністю. Доцільно провести соціально-педагогічну роботу, насамперед вивчити вплив загону на особистість дитини, формування сприятливого мікроклімату, вирішення особистих проблем кожного вихованця.

В таборі виникає емоційне напруження, яке незалежно від індивідуально-психологічних особливостей відчувають всі в оргперіод в кожному дитячому об’єднанні, яке складається з новачків. В перший день всі відчувають своєрідний інформаційний голод, прагнуть отримати більше – про вимоги колективу, про спрямованість діяльності, про вожатих, - всі інші потреби відходять на другий план. Вожаті, вихователі виконують певну роль носія інформації, і роблять це не прямими відповідями, а особливою виховною роботою.

Програма роботи з дитячим тимчасовим колективом в ці дні витікає з аналізу психологічного стану дітей в період адаптації та із завдання спрямувати дітей до самостійності. Дружня, невимушена атмосфера першого дня стає сприятливим фоном для адаптації дітей в нових умовах, приваблює дітей. Основним підсумком всього оргперіоду є те, що загін стає для кожного вихованця «рідним» середовищем.

Обов’язково створюються виховні ситуації, які допомагають дитині ближче пізнати однолітків та дорослих. Чим більше зайняті діти, чим більше спільно працюють, тим більше пізнають один одного. На цьому етапі протікають перші організаційні форми виховної роботи: екскурсія табором, вогники знайомства, експрес талантів, відкриття табірної зміни. Всі ці заходи спрямовані на розкриття якостей творчої особистості вихованців.

Загальна лінія керівництва дитячим колективом в оргперіод пов’язана з осмисленням мети й виховних завдань, дитячою організацією, специфікою табору. Від вожатих вимагається вміле поєднання безпосереднього та опосередкованого педагогічного керівництва. На перших кроках вони виступають організаторами загону, носіями тих норм та вимог, що мають стати надбанням колективу. Шляхом раціональної організації діяльності та регулювання спілкування, коригування відносин вони допомагають дітям визначити й обрати первинні акти, поступово передати частину своїх функцій дитячому колективу.

Завдання педагогічних працівників :

1. Організація діяльності й спілкування дітей з метою

· допомогти їм швидше познайомитись один з одним, з вожатими, оточуючим середовищем;

· допомогти самореалізувати свої здібності, нахили, вміння, інтереси, бажання;

· виробити цілі, завдання спільної діяльності, вимоги щодо кожного вихованця, готовність слідувати цим вимогам, правилам та нормам.

2. Організація виконання режимних моментів :

· ознайомити дітей з режимом, правилами особистої гігієни, виховання свідомого ставлення до цих питань;

· домагатися виконання дітьми правил внутрішнього розпорядку.

3. Вивчення дітей, діагностика відносин :

· вивчення інтересів, нахилів, сподівань від табору, досвіду участі в організаторській діяльності;

· вивчення міжособистісних стосунків в загоні;

· вивчення рівень спілкування в колективі.

Вирішити поставлені завдання можливо лише в процесі діяльності дітей, яка забезпечує наукове пізнання дійсності, пробуджує інтерес, почуття народжує нові потреби, активізує волю, енергію – усе те, що слугує будівельним матеріалом для розвитку, становлення особистості. Умови, що забезпечують оздоровчо-виховний характер діяльності в оргперіод такі :

· високий темп, чіткий ритм діяльності, її безперервність, черговість видів та форм;

· суспільно корисна спрямованість, творчий підхід до змісту й організації;

· колективно-груповий характер виконання;

· правильна організація діяльності в групах, спільно постановка завдань, розподіл доручень, виконання роботи, аналіз результатів сприяють реалізації прагнень вихованців до самостійності;

· емоційний контакт вихованців з вожатими.

Зміст педагогічного коригування діяльності дітей передбачає :

· поставити вихованців у позицію свідомо виробленої мети, перспективи колективного життя, норм та правил;

· поставити вимоги, які діти мають безумовно виконувати, особливо ті, що стосуються збереження життя й здоров’я, організації життя;

· регулювати міжособистісні стосунки та процес спілкування. [14],[15]

Використовує вожатий в оргперіод різні методи виховної роботи, такі як переконання, вимоги, колективно суспільну спрямованість, доручення, змагання, ігри, заохочення. Початковий етап становлення колективу закінчується, коли вихованці задовольняють свої потреби в інформації про новий колектив, коли в основних рисах вони бачать перспективу спільної діяльності, характер моральних вимог, коли загін для кожного стає невід’ємною частиною їхнього життя.

Кожний загін є первинним дитячим колективом, він неодмінно повинен мати «своє обличчя», тобто деякі відмінні риси. До них належать:

Ім ’ я чи назва. Склалась добра традиція давати загону назву, наприклад «Капітошки», «Ювентус». Іноді воно означає профільність діяльності загону – «Турист» або «Пошуковці». Ім’я діти обирають на свій розсуд.

Девіз. Афористичний вираз, який відображає спрямованість діяльності загону або просто подобається дітям. Він не повинен бути багатослівним. Зазвичай девізи проголошують на зборах, лінійках.

Пісня. У кожного колективу повинна бути власна пісня – це його візитна картка.

Емблема. Це символічний малюнок, що відображає сутність назви загону, спрямованість роботи.

Заповіді. Нерідко діти вигадують певні правила свого життя, що походять з власного досвіду, справи та ситуацій. [12]

Під час основного періоду проходить виконання комплексу виховних та оздоровчих заходів, намічених у планах табору, значно зростає фізичне й емоційне навантаження, тому зростає відповідальність за дитяче життя й безпеку.

Одразу після оргперіоду може настати період конфліктів. Такий стан виникає внаслідок стабілізації неформальних лідерів та їх груп, їх намагань самоствердитися, встановлення різноманітних норм, мотивів поведінки, як результат протидії обраному активу. Діти відчувають на собі подвійний вплив цінностей, норм колективу, що формується, і тієї групи, до якої вони належать. Протиріччя переборюються, якщо поставлена захоплююча для всіх груп перспектива, якщо збагачується зміст діяльності. Групи об’єднуються для досягнення перспективи, вони бачать себе часткою цілого колективу – загону. Мета вихователів основного періоду – перетворити колектив загону на інструмент цілеспрямованого формування певних якостей особистості. [3]

Педагогічні завдання:

1. створення умов для організації виховної, розвиваючої, оздоровчої діяльності та спілкування;

2. розвиток й єднання колективу загону, здатного впливати на особистість дитини;

3. створення умов для самореалізації кожного вихованця;

4. виховання свідомого ставлення до зміцнення свого здоров’я;

5. забезпечення систематичних занять фізичною культурою та спортом;

6. на основі аналізу морально-психологічного стану передбачати критичні ситуації, вживання заходів.

В кожній зміні закладена певна ідея, якій підпорядковані всі виховні заходи. Зміни повинні відрізнятися своєрідним творчим рішенням, де присутній свій сценарій, композиція, зміст. Наприклад, зміна може мати назву «Космічна подорож». Це програма роботи табору розрахована на 18 днів та передбачає подорож на кораблі.

Уявний корабель складається з салонів (загонів), їдальні, спортивної площадки тощо. Кордони корабля співпадають з територією табору. Самоврядування – капітани, чергові в салонах, кораблі, прес-центр. В свою чергу кожен день має свою спрямованість.

Особливостями основного періоду є суспільна спрямованість, зв’язок з реальним життям, різносторонність, творчість характеру, емоційність, емпатійність. На протязі цього часу повинні скластися такі три основні виховні ситуації.

Ситуація «друга» - наявність в колективі хоча б однієї людини, з якою вихованця пов’язували близькі міжособистісні стосунки. Розвиток товариськості, здатності до подолання конфліктних ситуацій.

Ситуація «справи» - наповненість кожного дня роботи цікавими творчими справами. Колективна творча діяльність, як виховна система, що дозволяє забезпечити обов’язкове залучення дітей до сумісної творчої діяльності, система роботи творчих гуртків, секцій за інтересами. Обов’язкове урахування інтересів кожного, відчуття емоційного захисту, комфортності.

Ситуація «відповідальності» - відчуття моральногообов’язку перед колективом, вихователями, турбота про успіх спільної справи, відповідальність за кожний день життя колективу, відчуття власної значущості.

Підсумковий період – це період трьох-чотирьох днів до закінчення зміни, коли в загонах проводять підсумки діяльності протягом зміни. [1]

Колектив перетворюється на інструмент індивідуального розвитку кожного з його членів, коригування соціального досвіду, розвитку творчої ініціативи. Прагнення до самовиховання, самопізнання, підготовка до майбутньої діяльності в школі стає в дітей домінуючим. Кожний впевнений в своїх силах, в своєму успіху, займає активну позицію. В колективі присутні взаєморозуміння, одностайність в оцінках, доброзичливість, піклування, водночас високий рівень вимогливості один до одного. Стає більш ефективною діяльність органів самоврядування, зростає самостійність активу з його добровільними помічниками.

Для вирішення поставлених завдань організовується наступна колективна діяльність дітей:

· діяльність інтелектуально-морального змісту, що завершує виховну роботу як у загоні, так і в таборі;

· підбиття підсумків перебування дітей в таборі, підсумкові збори, де визначається внесок кожного в спільну справу, відбувається нагородження та висловлюються побажання, рекомендації щодо виправлення недоліків;

· перевірка й закріплення набутих в таборі моральних та творчих якостей, знань, умінь.

Позиція вожатого – старший друг, порадник та педагог, який аналізує результат своєї праці. На цьому етапі виявляються вміння вихователів побачити й оцінити ефективність виховної роботи. Зміна завершується яскравими масовими справами, проводяться підсумкові фестивалі, творчі огляди, концерти. Існує необхідність «емоційного подарунку» для кожної дитини, створюють атмосферу, у якій вихованці відчувають гордість за свої творчі досягнення. Створюють традиції літнього оздоровчого табору – фото чи відеозйомка табірної зміни, літопису в малюнках, сюрпризу-заповіту для наступних змін. [4]

Невід’ємною складовою виховного процесу в таборі є гра. Гра – це самостійна діяльність, в якій діти виступають у спілкування з однолітками. Їх об’єднує спільна мета, спільні зусилля щодо її досягнення, спільні переживання. Ігрові переживання залишають глибокий слід у свідомості дитини та сприяють формуванню добрих почуттів, благородних поривань, навичок колективного життя. Завдання вихователя полягає в тому, щоб зробити кожну дитину активним учасником ігрового колективу, створити між дітьми відносини засновані на дружбі, справедливості, відповідальності. [7]

Діти грають тому, що це приносить їм задоволення. Разом з тим в жодній іншій діяльності немає таких суворих правил, такої зумовленості поведінки, як в грі. Ось чому гра дисциплінує дітей, привчає їх підкоряти свої дії, почуття та думки поставленій меті. З ускладненням гри, ігрового замислу почуття дітей стають більш усвідомленими.

Ігрова творчість проявляється й в пошуках засобів для здійснення задуму, зображення задуманого. Беручи на себе роль, дитина намагається наслідувати вчинки, манери, мову свого героя. Ігрові дії завжди реальні. Тому гра має великий вплив на формування моральних якостей дітей, створення певного типу поведінки.

Керівництво грою засноване на знанні закономірностей її розвитку. Основний шлях розвитку гри під впливом виховання полягає в наступному: життя відображається в грі все повніше та реальніше, зміст розширюється та поглиблюється, думки та почуття стають більш усвідомленими, глибокими, засоби зображення стають різноманітними, гра набуває все більш цілеспрямований характер, з’являється узгодженість дій.

При організації гри, вожатий повинен пам’ятати наступне:

· На початку гри, треба зацікавити вихованців її змістом, визначитися з правилами проведення гри, розподілити доручення.

· Кожна гра повинна бути забезпечена необхідним для її проведення обладнанням.

· Необхідно привчати дітей контролювати та регулювати свої дії та сили в грі. Тому має місце аналіз гри. Успіхів та помилок гравців.

· Необхідно залучати вихованців до проведення різноманітних ігор в якості помічників суддів, членів журі. Важливо пам’ятати, що дітей середнього та старшого віку приваблюють ігри з розділенням на команди.

· Треба вносити в ігри елементи загадковості. Несподіваності, використовуючи для цього розвідку справ, пакети з завданням тощо.

· Декілька хвилин вільного часу, що з’явився між справами, повинні бути заповнені рухливими іграми, іграми-вправами. Можливості вожатого тут безмежні.

· Самоволодіння, стриманість, впевненість в своїх силах, спокійний та зацікавлений тон – це якості, що допоможуть вожатому вчасно вирішити конфліктну ситуацію. Що може виникнути в ході гри.

Керуючи грою, вихователь зберігає самостійність дітей, розвиває ініціативу, фантазію. Ігри в комплексі з іншими виховними засобами представляє собою основу початкового етапу формування гармонійно розвиненої активної особистості, яка поєднує в собі духовне багатство, фізичну досконалість.

Важливо, щоб дитина самостійно змогла організувати ту чи іншу гру. Необхідно перед грою психологічно підготувати дітей, ознайомити з правилами. Існує велика кількість ігор, що можна проводити в таборі. [7]

Види ігор:

· ігри-знайомства;

· ігри-загравання;

· ігри-змагання;

· рухливі ігри;

· пізнавальні;

· масові;

· тихі ігри;

· творчі ігри;

· ігри в колі;

· інтелектуальні ігри.

Ігрові елементи можна використовувати в системі трудового виховання:

1. В організації змагання між кімнатами, за кращий санітарний вигляд об’являються конкурси на краще оформлення кімнати, її назву.

2. У проведенні трудових десантів об’являються змагання на швидкість та якість роботи.

3. В організації чергування в їдальні.

Грати можна й під час подорожі. Опинившись в автобусі треба дітей зайняти цікавою справою. Для цього підійде вивчення загонових пісень та кричалок. Не дивлячись на деяку примітивність, кричалки дуже популярні серед дітей. Це пов’язано з тим, що вони дають можливість просто покричати, тоді як дома, в школі дітей закликають до тиші. Дуже часто дітей захоплює все загадкове та таємниче. Можливо тому вони намагаються створити свою власну, нікому, а іноді й самим дітям не зрозумілу мову.

Регулярно проводячи з дітьми різні ігри та конкурси, можна досягнути того, що сором’язливі діти позбавляться свого недоліку, відчуватимуть впевненість у власних силах.

Так, ігри та конкурси спрямовані на виявлення музичних здібностей, дозволяють непомітно для дітей виділити тих вихованців, які володіють сильними та приємними голосами та музичним слухом.

В таборі проводиться робота з виховання у дітей потягу до знань, розвиток допитливості.

В основу стосунків між вихователями та дітьми може бути покладена методика колективних творчих справ, що дозволяє кожній дитині виявити свої здібності, сприяє згуртуванню колективу. [6]

Ця методика колективна, тому що її планують, готують, здійснюють й оцінюють разом діти й вихователі. Ця справа – творча, оскільки її учасники шукають й знаходять кращі засоби, щоб подолати труднощі, які виникають під час її здійснення. Колективні творчі справи можуть бути різними за тривалістю підготовки та здійснення.

На початку діяльності вихователь намічає 2-3 варіанти завдань для його учасників, доручення для творчих груп, залучає цікавих людей. Можна провести різні попередні заходи, де у співбесіді з дітьми націлити їх на колективну творчу справу. Далі - планування справи. Це може бути загальний збір, на якому керівник ставить перед всіма учасниками такі проблемні питання-завдання: для кого проводиться ця справа? як її краще провести? Наприкінці обговорення всі пропозиції конкретизують план підготовки, розподіляють доручення. Всім цим керує «рада справ».

Рада справ організовує безпосереднє виконання плану, його підготовки за допомогою вожатих, вихователів. Конкретний план здійснюється з усіма уточненнями, що внесли в нього учасники справи. Під час проведення можливі імпровізації, відхилення від задуманого – для дітей це не захід, а саме життя. На зборі, присвяченому підсумкам даної справи чи під час її завершення обговорюють як позитивні, так й негативні сторони підготовки й проведення справи. Колективні творчі справи можуть бути різного спрямування:

· організаційні;

· суспільно-політичні;

· трудові;

· спортивно-туристичні;

· пізнавальні;

· ігрові.

Різновидом колективної творчої справи є прес-конференція. Це пізнавальна справа-огляд, що організована у формі рольової гри-бесіди. Брати участь в цій грі можуть діти різного віку. [6]

Виховне значення прес-конференцій – обмін знаннями, розвиток допитливості, творчої фантазії, почуття гумору, допомога у виробленні правильного відношення до історичних подій та до різних сторін громадського життя. Успіх гри у багатьох випадках залежить від ведучих-дирегентів прес-конференції. Вони повинні знімати напруження, не допускати нудьгування. Їх завдання помічати зниження настрою та красиво закінчити конференцію.

Найбільш поширеною формою організації дозвілля дітей в таборі є методика тематичного дня-свята. [1], [11]

В умовах дня-свята кожен вихованець отримує можливість на емоційне «занурення» до теми, сюжету свята. до виявлення своїх якостей у різних формах виховної роботи. Головна вимога, якої повинні дотримуватися педагогічні працівники, - забезпечення інтенсивності, наповнення і завдяки цьому – ефективності дня-свята. Організаційні форми проведення тематичного дня-свята потребують специфічних умов, саме тому вони застосовуються в роботі літнього оздоровчого табору.

Вибір тематики відбувається в залежності від традицій табору. тематичний день-свято проходить як театралізоване дійство. Має свої особливості, а саме:

· забезпечує участь кожного вихованця в плануванні, організації та проведення свята;

· день-свято – це комплекс різноманітних організаційних форм виховної роботи;

· наповненість, доцільність всіх форм та імпровізаційний, експромтний характер;

· в роботі приймають участь колективи різного віку;

· непотрібність довгочасної підготовки за готовими сценаріями.

Використання системи днів-свят розвиває почуття прекрасного, емоційної активності, здатності до винахідництва, фантазію, задоволення від процесу творчості у вихованці.

Таким чином, ми можемо бачити, що дитячий тимчасовий колектив має ряд специфічних особливостей. По-перше, коротко тривалість періоду існування колективу. Він вимагає чіткого початку і завершення табірної зміни, обов’язкової оцінки діяльності кожної дитини, надання дітям можливості бачити і розуміти результати своєї праці.

По-друге, всі види виховної діяльності в різновікових колективах, з різним соціальним досвідом дітей, із різних умов життя, з сільської або міської місцевості.

По-третє, тимчасовий дитячий колектив має значні виховні можливості. У новому оточенні, під час активного спілкування інтенсивніше, повніше розкривається особистість дитини, в таких умовах скоріше можна помітити те, що в школі залишається прихованим, краще вивчити і зрозуміти дитину.

У таборі діти самостійніше ніж удома. Значно менше регламентацій, що стримують прагнення до самостійності, і більше умов, що стимулюють творчий розвиток, активність дитини.

РОЗДІЛ 2 Методичні засади роботи дитячого оздоровчого закладу. ( З досвіду роботи дитячого комплексу «Южний».)

Турбота про оздоровлення дітей є одним з основних показників ставлення держави до проблем підростаючого покоління. Разом з тим стан справ у цій сфері викликає занепокоєння. Протягом останніх років в області зберігається тенденція до погіршення стану здоров’я дітей та психічного самопочуття, зумовлена негативними факторами соціально-економічного та екологічного характеру, а також стресові навантаження.

Обласною держадміністрацією та обласною радою в 2001 році був придбаний в комунальну власність дитячий оздоровчий комплекс «Южний», що знаходиться в АР Крим, Бахчисарайський район, селище Піщане.

Протягом трьох років свого існування комплекс доводив свою доцільність та необхідність. Функціонування табору надає унікальну можливість пільгового оздоровлення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування на екологічно чистій території Криму. [20]

З часу свого існування ЛОКУ ДОК «Южний» було оздоровлено біля 13 тисяч дітей Луганської області.

(Примітки. З 2003 року тривалість зміни збільшено, тому фактично кількість змін зменшено до 7.)

Поряд з оздоровленням на високому рівні проводиться виховна робота, що спрямована на розвиток всебічно розвиненої особистості, виховання здорового почуття патріотизму, формування комунікативних здібностей.

Вперше в 2004 році завдяки створеним умовам, було можливим оздоровлення дітей з Луганського Дитячого Будинку (діти віком від 3 до 6 років), які раніше не мали можливості їздити до Криму. Жодна з існуючих здравниць в Україні не працює з дітьми такого віку. Також вперше в 2004 році діти з малозабезпечених сімей та діти працівників підприємств Луганської області мали можливість за пільговими тарифами відпочити в таборі.

З вересня 2001 року й дотепер Луганська ОДА, Луганська облрада, міські та районні адміністрації, виконавчі ради з розумінням ставляться до необхідності розвитку ЛОКУ ДОК «Южний». Наявність у власності такого закладу дає можливість на високому рівні проводити оздоровлення в першу чергу дітей пільгових категорій. [20]

В 2005 році зможуть відпочити 1600 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – вихованці шкіл-інтернатів обласного підпорядкування.

«Южний» - унікальний дитячий оздоровчий комплекс на чорноморському узбережжі. Його унікальність полягає в тому, що належить він Луганській області, але знаходиться далеко за її межами.

Територія комплексу обладнана спортивним стадіоном з футбольним полем, волейбольним та баскетбольним майданчиками.

В парковій зоні комплексу розташовані чотири двоповерхових сучасних упорядкованих корпусів.

Свою оздоровчо-виховну діяльність розпочав у 2002 році. Програма розвитку матеріальної бази розрахована до 2010 року. Заплановано будівництво спорткомплексу – басейн, масажний кабінет, тренажерна зала, встановлення санаторно-курортного обладнання, введення всеосяжного радіозв’язку, створення учбового корпусу. В майбутньому табір стане цілорічним та дозволить здійснювати санаторно-курортне оздоровлення дітей різних категорій, також матиме місце учбова база, комп’ютерний клас для занять взимку.

В плануванні роботи безпосередню участь приймає Головне управління освіти і науки Луганської ОДА.

Дитячий оздоровчий комплекс «Южний» працює 7 змін. Оздоровчий сезон розпочинається з першого червня й закінчується наприкінці жовтня. Кількість загонів на зміну досягає 20. В кожному загоні працюють вихователь та два вожатих, кількість дітей не перевищує 30 чоловік. [26]

Всі діти проживають у двоповерхових корпусах по 6-8 чоловік в кімнатах. Вік вихованців від 8 до 17 років.

Основні напрями роботи розроблені відповідно до сучасних наукових підходів до реалізації загальних педагогічних задач особово-зорієнтованого навчання і виховання. [16]Основною метою своєї роботи педколектив вважає збереження фізичного, морального і психологічного здоров'я дітей, створення таких педагогічних умов в комплексі, які сприяли всесторонньому розвитку особистості дитини. Саме особово-зорієнтований підхід найбільш ефективний в умовах комплексу, оскільки його основніпринципи:

1. Виявлення індивідуальних потреб та схильностей кожної дитини;

2. Розвиток здібностей й інтересів у дітей та підлітків;

3. Задоволення потреб дітей, через особово-зорієнтовані аспекти спільної діяльності;

4. Виховання особистості в колективі з урахуванням індивідуальних особливостей;

Сприяють виконанню основних задач:

- оздоровлення й фізичне вдосконалення дітей;

- розвиток інтелекту засобами різних форм роботи в умовах комплексу;

- формування й розвиток особистості дитини, її комунікативних здібностей, навичок спілкування в колективі;

- формування у дітей відчуття цілісності та єдності з природою, сприйняття себе частиною її й соціуму;

- формування та розвиток патріотичного виховання;

- організація сприятливого творчого середовища, розвиток дитячої творчості;

- формування й розвиток навичок самообслуговування, мотивації необхідності суспільно-корисної праці;

Дані задачі реалізуються через, певним чином підібрані за змістом, форми виховної роботи комплексу та його основні напрями:

- національне виховання;

- організація суспільно-корисної праці й трудове виховання;

- розвиток допитливості й пізнавальної активності;

- естетичне виховання й розвиток культури спілкування;

- фізичне виховання й валеологічна, туристична й екологічна робота;

- дитяче самоврядування в умовах комплексу;

- організаційно-методична робота. [16]

Комплекс живе за законами «Веселкової країни», сім кольорів, якої визначають спрямованість кожної зміни:

- червоний - «Національні традиції», тема зміни «Козацькому роду нема переводу»;

- помаранчовий - «Казкова», тема зміни «По слідах казок. Лукомор'я -2005»;

- жовтий - «Шляхами Лугарів», тема зміни «Мі юні, й за нами Україна»;

- зелений - «Екологічна», тема зміни «В гостях у природи»;

- блакитний - «Морська», тема зміни «Веселі пригоди на безлюдному острові»;

- синій - «Спортивна», тема зміни «Богатирські потіхи»;

- фіолетовий - «Пригодницька», тема зміни «Подорож до Vпланети». [16]

«Веселкову країну» створюють «сонячні промінчики» - загони дружини, основним законом життя яких є любов до тепла і світла, до людей і природи; тому основними законами «Веселкової країни» є:

- вчися розуміти природу, стань її другом й захисником;

- радій красі природи; не шкодь їй своїм недбалим ставленням;

- будь другом всіх людей, знайди в кожній людині прекрасне;

- користуйся будь-яким випадком для того, щоб зробити для природи і людей що-небудь корисне;

- охороняй чистоту вод, піклуйся про струмочки, річки й моря;

- допомагай тим, хто піклується про природу, стеж за чистотою природного середовища і не залишай після себе слідів перебування в ній.

Комплекс є тією базою, що дозволяє реалізовувати принципи особово-зорієнтованого підходу, особливо четвертий, оскільки знаходження протягом 24 годин в колективі вимагає від дитини певного життєвого досвіду, навичок й уміння спілкування.

Реалізація поставленої мети, позначених завдань вимагає певної науково-теоретичної підготовки педагогічного колективу. Основні форми такі:

· чотириденний семінар «Зміст та форми роботи в комплексі в контексті особово-зорієнтованого навчання й виховання» (квітень-травень);

· педрада – «Зміст та форми роботи в комплексі на оздоровчий сезон «Літо-2005» (кожну зміну), мета й задачі на зміну, підведення підсумків й аналіз зміни, підведення підсумків педагогічної практики студентів (серпень, жовтень).

· консультації з проведення загонових та загальнокомплексних справ;

· робота методичної служби;

· інструктивні планерки (щодня) та організація інструктажів.

Екологічно спортивний профіль комплексу, що спирається на національні традиції народу, визначає тематичний напрям змін. Провідними формами роботи обрані ігрові. За змістом вони відповідають принципам діяльності комплексу. В плані виховного, пізнавального й естетичного напрямів їх можна поділити на чотири групи:

Навчися трудитися :

· організація самообслуговування й самоврядування в загоні;

· організація чергування комплексом;

· турград;

· робота гуртків;

· участь в «Блакитному патрулі»;

· заняття та ігри в комп'ютерному класі;

Навчися пізнавати:

· екскурсія до природи «Здрастуй сонце, здрастуй море, стало рідним ти для нас»;

· екскурсія до місто - героя Севастополь, заповідні й курортні місця Південного узбережжя Криму;

· ігрові програми:«Заклик джунглів»,«Естафети лісових сюрпризів»,«Веселий експрес», «Бал квітів», «Робінзонада», «Рибальська вікторина»,«Свято Івана Купала», «Порятунок вкраденої літери», «Сорочинській ярмарок», «Подорож в світ казок і пригод»,«Казки зі всього світу»,«Казковий будинок моделей»,«Поле чудес»,«День Нептуна»;

Навчися жити:

· відкриття Малих Олімпійських ігор;

· спортивні змагання;

· турград;

· веселі старти;

· спортивно-екологічний експрес;

· екскурсія до природи;

· в гостях у книги;

· бесіди з медичним персоналом;

· бесіди на правові та морально-етичні теми;

Навчися жити разом:

· вечір знайомств «Як здорово, що всі ми тут сьогодні зібралися»;

· вибори парламенту «Веселкової країни»;

· конкурси загонових куточків, інсценованої казки, відео кліпів, лицарський турнір, міс «Морячка - 2005», стартинейджер «Грація, здоров'я, краса - ось наша мета», «Алло, ми шукаємо таланти», День іменинника. [16]

Оскільки всі форми роботи в комплексі вирішують одночасно декілька задач, то вказане вище розділення їх є умовним. Комплексно вони можуть бути розбиті на такі функціональні групи:

Спортивний захід: відкриття Малих Олімпійських ігор, веселі старти, сюїта рухомих ігор, турград, змагання з піонерболу, футболу, шашок, шахів, перетягуванню каната, армрестлінгу, настільного тенісу, бадмінтону, легкої атлетики, плавання.

Пізнавально-інтелектуальні: вікторини «Хочу все знати», «Екологічний лабіринт», «Брейн-рінг», «Веселий експрес», «Що? Де? Коли?».

· Розважальні: День Нептуна, День іменинника, Конкурс відео кліпів, Гумористичний футбол, «Алло, ми шукаємо таланти».

· Художньо-естетичні: Міс «Морячка-2005», Лицарський турнір, конкурс малюнків на асфальті, «Алло, ми шукаємо таланти», стартинейджер, створення музею виробів.

· Заходи, спрямовані на розвиток особистості дитини, навичок спілкування, її комунікативних здібностей: диспути, чи «Вміємо ми спілкуватися», «Пізнай себе», «Психологічні ігри».

· Заходи, що прищеплюють дітям любов до рідної країни: вивчення звичаїв та обрядів, народних свят України, лінійки, присвячені Дню Конституції України та Дню Незалежності України, свято Івана Купала, «Козацькому роду нема переводу», «Без верби та калини немає України», «Козацькі розваги», святкування дня ВМФ України.

Зміна розпочинається з приїзду дітей. Програма роботи з дитячим колективом витікає з аналізу психологічного стану дітей в період адаптації та з завдання створити установку на самостійність. Перші дні – це період організації колективу, відносин в ньому, виховної діяльності, формування сприятливої атмосфери, – тобто це оргперіод й у виховній системі табору. На цьому етапі дуже важливо відчувати настрій дітей, всіх разом та кожного окремо. Користуючись цим знанням, вожаті швидко справляються з конкретними завданнями на початку зміни.

Вожаті в таборі працюють в певній послідовності, але в стислі строки. На першому етапі, в оргперіод та період планування, заохочуючи дітей до спільної діяльності та організації перших днів, вожатий є наочним прикладом самостійності. Він пояснює логіку планування зміни та дня, правила роботи із загоном, спираючись на потреби та вікові особливості вихованців. Найголовніше, особистим прикладом протягом дня демонструє, як правильно розподіляти час, доручення; коли просити, а коли наказувати. На цьому етапі вожаті надають безпосередню допомогу вихованцям.

На другому етапі, всі разом відпрацьовують кращі способи діяльності, самостійної роботи при цьому спираються на власний досвід та поради вихователя. Найважливіше те, що вожатий надає допомогу опосередковано.

На третьому етапі, колективу дітей надається повна самостійність. Прилаштувавшись для роботи десь поряд з дітьми, вожатий пильно спостерігає за тим, що в них відбувається, помічає для себе, що вдається у вихованців, а що – ні. Він поки не втручається, навіть якщо дуже хоче допомогти, підбадьорити, заохотити. В цей час вожатий займає певну позицію: він спостерігає, розмірковує, оцінює, готовиться до вечірнього аналізу дня. Акцент робиться на самостійному аналізі, індивідуальному та колективному усвідомленні досвіду. За результатами діяльності вихованців можна зробити висновок про те, наскільки якісно проведена робота, рівень згуртованості та самостійності колективу.

Наявність двох вожатих та вихователя в загоні дозволяє розподіляти між ними обов’язки на день, при цьому має місце дитяче самоврядування, ініціатива. Крім того, окремі справи в загоні вожаті розподіляють між собою в залежності від власних нахилів та індивідуальних здібностей.

В оздоровчому таборі «Южний» робота вожатого визначається як «робота-життя». Робочий час вожатого практично не обмежений, не можливо формально відпрацювати години, якщо є бажання жити інтересами загону, його успіхами та невдачами, таємницями та відкриттями. Таким чином, робота стає життям. При такому варіанті кожен вожатий щиро зацікавлен в успіхах загону, розвитку творчих здібностей кожного вихованця.

Кількість дітей в зміну досягає сіми сотень, деяких вожаті бачать вперше, але щось підказує досвід, багато дізнаються з бесід, анкет. До табору потрапляють діти з різноманітними потребами, але всім вихованцям в початковій період необхідно адаптуватися до нових умов життя. Досвід «Южного» доводить, що інтенсивність діяльності загону, темп його життя стають ефективним виховним засобом, за допомогою якого педагоги можуть більш динамічно керувати розвитком та вихованням тимчасового дитячого колективу.

Високий темп та різноманітність діяльності в початковий період забезпечують швидку адаптацію дітей в незначний строк, організаційно стабілізують колектив – кожна справа вимагає спільних зусиль в плануванні, самоврядуванні, контролі за виконанням. При такому інтенсивному характері діяльності дружні зв’язки зароджуються на діловій основі, тому гальмується виникнення негативних угрупувань.

Високий темп та різноманітність діяльності не виникають раптово, а поступово втілюються в життя загону педколективом. Це відбувається тому, що такий характер діяльності полегшує дитячу адаптацію, а також через традицію: до свята відкриття табірної зміни залишається 2-3 дні, а за цей час треба підготуватися до спортивних змагань, пройти медогляд, взяти участь в концерті, спланувати життя загону, навести затишок в корпусі, кімнатах, оформити загонові куточки. Справ багато, так за один день проходить екскурсія табором, вогники знайомства тощо.

Щира, невимушена атмосфера першого дня ставала сприятливим фоном для адаптації дітей в нових умовах, робила привабливим майбутнє життя в таборі. В кожному загоні проходять вогники знайомства, завдання яких – налагодити внутрішньо-емоційний контакт дітей одним з одним, створити атмосферу близькості та взаєморозуміння.

Основним підсумком всіх виховних впливів перших трьох днів перед тим, як вся дружина збереться разом, було те, що загін ставав для кожного вихованця необхідним середовищем, набував значущості з точки зору очікувань та вимог дітей.

Знайомству дітей з табором присвячений спеціальний вогник – вечір знайомства «Як здорово, що всі ми тут сьогодні зібралися». Цей захід починається з представлення колективу співробітників табору й найчастіше проходить як концертна програма. Вечір знайомства задає тон всій наступній зміні. До цього дня, як правило, вожаті кожного загону готують по одному концертному номеру. Саме в цей вечір вони можуть продемонструвати вихованцям свою артистичність, дотепність та неповторність. Окрім виступів вожатих, на цьому вечері у віршованій формі представляють працівників табору. По закінченню концерту відчувається невимушеність взаємовідносин, щирість. Завдяки отриманій інформації в свідомості дітей визначаються перспективи діяльності.

У своїй роботі вихователі комплексу виходять з того, що дитинство – не підготовка до життя, а саме життя. Намагаються допомогти дитині пізнати саму себе, звільнитися від комплексів, навчитися спілкуватися. При цьому спираються на принципи виховання в «Южном»:

· загальна талановитість – необдарованих дітей немає, а є ті, що займаються не своєю справою;

· взаємна довершеність – якщо в дитини, щось виходить гірше ніж у інших, треба шукати – щось повинно вийти краще;

· неминучість змін – жодне судження про людину не вважається остаточним;

· демократичні, товариські стосунки – запорука розвитку активної, самостійної творчої особистості.

Організація різноманітної, творчої, особистісно й суспільно значущої діяльності дітей в загоні – це є модель зразка майбутньої поведінки, під час якої здійснюється розвиток й сприятлива соціалізація вихованців.

Саме тому в 2003 році зміст виховної роботи змінився. До того часу, в 2002 році, виховна робота проводилася у вигляді загально табірних заходів: концертів, літературних вечорів, «Лицарський турнір», «Міс табору», спортивних змагань. Поряд з тим недостатньо уваги приділялось уваги підвищенню якості роботи педагогічного колективу в загонах, не підводились підсумки педагогічної практики студентів.

До табору приїжджав менш підготовлений склад педагогічних працівників, який не знав специфіки роботи табору. Це був перший рік роботи ДОК «Южний».

Новий зміст по-перше заперечував «масовку» - як основну форму виховання, коли все в загоні планує й виконує група активу, підготовлена дорослими: постійно виступає на зборах, концертах, а остання маса – пасивні глядачі. По-друге, коли головний акцент робився на загальнотабірних масових заходах, й від того в загоні робота йде поверхово, немає свідомого самовиховання.

Крім того, відкидали роботу напоказ, оскільки вона змушувала забути про дітей, про їх плани, інтереси. Показна виховна робота означала б втрату головного – авторитету.

Заперечували безкінцеві репетиції концертів, лінійок, що тільки знесилювало дітей й дорослих.

Завдання реалізувалися в цікавих для дітей формах, проведення профільних змін. В кожній зміні була закладена певна ідея, якій були підпорядковані всі виховні заходи, що проводилась в таборі. Зміни відрізнялись своєрідним творчим рішенням, де був присутній свій сценарій, своя композиція, свій зміст.

1 зміна – « Екологія»;

2 зміна – «Юний технік»;

3 зміна – «Турград»;

4 зміна – «Всезнайка»;

5 зміна – «Зоряна феєрія»;

6 зміна – «Осінній листопад»;

7 зміна - «Южний – моя країна».

Правильно організована виховна робота мала успіх.

Головним напрямком виховної роботи є виховання в дітей загальнолюдських духовних цінностей. Виховання таких якостей здійснюється на основі засвоєння культурної спадщини свого народу, відновлення об’єктивного висвітлення історії України, збагачення народними традиціями, звичаями. Організація краєзнавчої виховної діяльності в «Южному» починається з відвідування історичних пам’яток Криму. Передбачено вивчення історії міст, проведення мандрівок визначними місцями.

Вихованці табору відвідують місто-герой Севастополь, околиці Бахчисараю, знайомляться з минулим півострова, архітектурними та культурними спорудами. В Севастополі діти мають можливість побачити Пам’ятник Затопленим кораблям, Графську пристань, Національний заповідник «Херсонес Таврицький», Панораму-музей «Оборона Севастополя 1854-1855рр.», Діораму-музей на Сапун-горі, музей-акваріум та дельфінарій.

В Бахчисараї особливу увагу привертає Ханський палац початку 18 ст., що чудово зберігся до наших днів. Діти на власні очі можуть побачити славнозвісний Бахчисарайський фонтан, відвідати залу, де колись відбувався прийом гостей, подивитися на зброю того часу. Не менш привабливе місце – Чуфут-Кале. Це старовинне місто-фортеця на вершині гори. По дорозі вгору, можна зустріти Свято-Успенський печерний чоловічий монастир, дійсний й по сей день, Бахчисарайський історико-культурний заповідник.

Все це справляє незабутнє враження, місцева культура дуже колоритна. Екскурсії мають виняткове значення для підвищення психоемоційного стану та розумового розвитку кожної дитини.

Цікавим та корисним для дітей стає життя в таборі, коли створюють великі можливості, для того, щоб проявити свої нахили та здібності. Цьому багато в чому сприяє організація гурткової роботи.

На території ДОК «Южний» знаходиться центр дитячої творчості, в якому, окрім гуртків розташовані бібліотека, конференцзала та комп’ютерний клас. Вихованці можуть обрати той гурток, який більше підходить для втілення своїх фантазій:

· «Кримський сувенір»;

· Театр пісні та танцю;

· Драматичний;

· Екологічний;

· Танцювальний;

· Ізостудія;

· Фітодизайн.

Робота в гуртках має колективно-груповий та індивідуальний характер. Діти проявляють творчий підхід, вчаться малювати, робити композиції, створювати собі костюми.

«Южний» має декілька принципів розвитку дитячої особистості. Перший з принципів – свобода у виборі діяльності. Неодмінне те, що при цьому не порушується режим табору. Вожаті та вихователі контролюють діяльність дітей залучаючи їх до різної гурткової роботи.

В залежності від різних причин – поганого самопочуття, втоми або інших інтересів, діти мають можливість відвідати бібліотеку, де читають й періодику, й художню літературу та шкільні програмні твори, беруть участь в вікторинах та конкурсах. Зараз бібліотечний фонд табору нараховує близько 3000 книжок. Також до послуг відпочиваючих караоке, комп’ютерний клас, настільний теніс та кінотеатр, у вечірній час – дискотека. У дітей завжди є право вибору.

Згідно другому принципу – дитина не тільки вільна особистість, вона ще творча особистість. Будь-яка справа за яку беруться діти, повинна носити елементи творчості, несподівано радувати та дивувати як самих дітей, так і дорослих. Але справи табору стають ефективно виховними якщо діти емоційно занурені в них.

До цього часу вважалося необхідним та достатнім ставити вихованця в позицію учасника спільної справи. Не сторонній спостерігач, не глядач, а учасник! В «Южному» вважають: не просто учасник, а творець, творець кожного спільного починання.

В таборі виникла з самого початку та постійно підтримується атмосфера творчості, яка сприяє максимальному проявленню особистості. Принцип творчості в таборі нероздільно пов’язан з покращенням оточуючого життя. Виконання обов’язків не виключає творчості. Найнудніший обов’язок стає радісним, якщо внести в нього новий задум, винахідливість. Від цього виграє передусім сама справа, її успіх, якість виконання. А діти, які звикли до творчості, відчувають потребу міркувати, змінювати, покращувати. Все – самостійність, ініціатива, активність, інтереси вихованців об’єднано в творчій діяльності. Творча робота збагачує особистість, виявляє та розвиває здібності, інтелектуальні сили.

Виховна система, що склалася не є остаточною та завершеною, вона має за мету – розвиватися. Цей процес тривалий, який виключає поспішності. В таборі працюють над удосконаленням існуючих елементів, частин виховної системи, кропітливо відбираючи все вдале, найбільш цінне, створене з досвіду багатьох вожатих та вихователів.

В «Южном» знають, що творчість передбачає постійне оновлення. Тому не випадково звернули свою увагу на інноваційні системи, які б стимулювали вихованців до дисципліни, трудових та спортивних досягнень, активність та колективність. Так, в 2003 році була введена особиста валюта табору – «докі». Кожен загін чи вихованець за певну виконану роботу та інших видів діяльності отримує певну кількість «доків» згідно прейскуранту. Наприкінці зміни, загони на отримані «гроші» мали можливість обрати собі певні пільги згідно прейскуранту. Наприклад, за «10 доків» загін мав змогу відкупитися від зарядки на один день. Також були доступні й інші послуги – похід на гору, продовження дискотеки або вечеря після відбою для всього загону.

Неодноразово загони заробляли понад «100 доків». На цю суму вони купували для всього загону додаткову екскурсію Кримом.

Нараховували гроші – черговий вихователь, інструктор зі спорту, культорганізатор. Для контролювання зарахованих «доків» був створений стенд «Банк доків», де фіксувалися заробітки кожного загону протягом дня.

Використання грошової системи викликало в таборі дух змагання, конкуренцію між загонами. Нерідко були випадки, коли вихованці самі шукали собі роботу, вимагали якогось завдання від дорослих. Цей задум має актуальність, оскільки стимулює до активної діяльності, дозволяє вожатому позбавитися багатьох проблем. Це свого роду ще один засіб впливу на дітей.

Невід’ємне місце в житті комплексу займає дитяче самоврядування. Самоврядування в «Южному» відбувається на основі виборів парламенту «Веселкової країни».

Вибори – важливий психологічний хід у формуванні правильного відношення дітей до життя комплексу. Також вибори є певним засобом залучення дітей до активної ролі в житті табору. Вибори парламенту «Веселкової країни» проходять в два тури.

Перший тур – презентація загону, загонового самоврядування у формі агітбригад. Кожний загін максимум протягом трьох хвилин повинен розповісти про себе, своє самоврядування та висунути свого кандидата на пост Президента «Веселкової країни». У презентації загону приймають участь всі загони, але кандидатів на пост Президента висувають з 1 по 10 загони.

Другий тур. Завдання кожного загону, що висуває кандидата, приготувати та розвісити листівки з виборчою програмою кандидата. Голосують всі загони, для чого створюють урни для голосування.

Для того, щоб уникнути фальсифікації виборів, вихователі отримують виборчі бюлетені в кількості, що відповідає чисельності дітей в загоні. На бюлетені нічого не треба помічати. Треба кинути його до урни з номером того загону, якого підтримує електорат.

Виборчий бюлетень має такий вигляд:

Не припускається підкуп виборців. За ходом передвиборчої гонки та безпосереднього голосування слідкують культорганізатори, керівники гуртків та підмінні вожаті. Вищезазначені особи є також рахунковою комісією, що займається підрахуванням голосів. Головою ЦВК є заступник директора з виховної роботи.

Результати голосування оголошуються наступного дня на Лінійці Відкриття Зміни, де обраний Президент пройде інаугурацію.

Присяга Президента :

« Я,____________________, вступаючи на посаду Президента «Веселкової країни» перед обличчям її мешканців урочисто присягаю:

· Всі свої сили спрямовувати на здійснення бажань мешканців «Веселкової країни».

· Проявляти творчу ініціативу, завжди прислуховуватись до порад старійшин.

· Досягти своїй роботі того, щоб посмішка ніколи не покидала обличчя мешканців «Веселкової країни».

Клянусь, клянусь, клянусь !!!»

Одним з успішних нововведень є система майстер-класів. Для того, щоб навчити декілька сотень дітей танцю, пісні тощо спочатку культорганізатор або керівник відповідного гуртка проводять заняття з вожатими. Останні в свою чергу отримані знання передають дітям в загонах.

Ця система має свої переваги – ефективність, зручність й дозволяє економити час.

Офіційними символами комплексу є:

1. Прапор комплексу;

2. Герб комплексу;

3. Гімн комплексу;

4. Краватки семи барв веселки.

На всіх етапах існування незалежної, суверенної України, діти, їх фізичне і моральне здоров'я, були і залишаються головною турботою держави і суспільства. Однією з форм виховання й оздоровлення дітей є літній оздоровчий комплекс.

Оскільки літній оздоровчий комплекс є позашкільною установою з певною структурою, специфічними формами й методами роботи, тому спортивно-масова робота в цих умовах має свої особливості, що роблять її особливою в порівнянні зі школою й позашкільними закладами за місцем проживання, яка формує нове, образне розуміння картини світу. [8]

Формування національної системи фізичного виховання вимагає нових підходів до виховання фізичною культурою, переходу до розвиваючої, гуманістичної системи фізичного виховання і спорту. Необхідно, щоб кожна людина з раннього дитинства була впевнена в необхідності ведення здорового способу життя, прагнула бути фізично розвиненою, мала міцне здоров’я. [31]

Щоденні заняття фізичною культурою і спортом в літньому оздоровчому комплексі «Южний» починаються з ранкової зарядки. Зарядка сприяє пробудженню, створює бадьорість, гарний настрій, підвищує апетит, діє профілактично проти ряду захворювань. Слід стежити за дітьми, щоб вони не виконували вправи в швидкому ритмі, з великим навантаженням. Щоб у дітей не формувався комплекс «примусових», нудних заходів, слід проводити зарядку з елементами гри. Подібні форми сприяють швидкому знаходженню контакту між інструктором зі спорту і дітьми.

Олімпійські ігри в таборі проводяться як комплексний захід, що відбувається усередині загонів і між загонами (загально комплексна Олімпіада) з різних видів спорту. Терміни проведення загонової і загально комплексної Олімпіади визначаються календарним планом-графіком фізкультурної й спортивно-масової роботи.

Внутрішньо загонову Олімпіаду проводять, як правило, перед загальнокомплексною й по її результатах комплектують збірну команду загону. Фінальні змагання проводяться в 4-5 днів, залежно від кількості вікових груп, в три етапи:

1 етап – змагання з легкої атлетики

2 етап – спортивні ігри: футбол, волейбол (старші загони), піонербол (молодші загони), шашки, шахи, настільний теніс.

3 етап – День Нептуна й змагання з плавання.

Малі Олімпійські ігри присвячуються популяризації Олімпійського руху, підготовці до здачі Державних комплексних тестів, цілісного розуміння картини світу. Змагання проводяться з метою оздоровлення дітей, залученню їх до систематичних занять фізкультурою та спортом.

В програму змагань входять наступні дисципліни: легка атлетика, футбол, волейбол (старші загони), піонербол (молодші загони), шашки, шахи, настільний теніс, плавання. [8]

Персональна першість з легкої атлетики, шашок, шахів, настільного тенісу, плавання визначається окремо для хлопчиків й дівчаток за п'ятьма віковими категоріями: 7 - 9 років, 10 - 11 років, 12 - 13 років, 14 - 15 років, 16 й старше. Командна першість з футболу, волейболу, піонерболу визначається за олімпійською системою. Загальнокомандна першість визначається за найбільшою кількістю очок, набраних загонами у всіх видах змагань. Переможці змагань нагороджуються грамотами й солодкими призами.

Однією з першочергових задач спортивного життя дитячого оздоровчого комплексу є навчання плаванню. Ця лінія роботи повинна бути поставлена так, щоб діти за час перебування в комплексі навчилися плавати, триматися на воді, навіть якщо дитина не навчиться плавати, але перестане боятися води й плаватиме за допомогою плавальних засобів – це вже успіх. [31]

В першу чергу з'ясовується, хто з дітей зовсім не уміє плавати. При цьому, опитуючи дітей, необхідно пам'ятати про те, що вони часто перебільшують свої сили, або соромляться сказати, що не вміють плавати. Після цього дітей розділяють на три групи:

1 група – діти, які зовсім не вміють плавати;

2 група – діти, які можуть триматися на воді і можуть яким-небудь чином проплисти 10-15 метрів;

3 група – діти, які добре плавають.

Дітей, які не вміють плавати, або плавають погано, розподіляють на групи по 10-12 чоловік. Групи створюються для хлопчиків й дівчаток окремо, з урахуванням фізичного розвитку і віку. Навчання проводить інструктор з фізичній культури і спорту або рятувальник, за наявності вожатих і вихователів, що добре плавають й мають навики тренувальної роботи.

День Нептуна проводиться в другій половині зміни. Метою свята є прихилення дітей до занять водними видами спорту, залучення їх до загартування, пропаганда здорового способу життя. Ігрова атмосфера, в якій проходить захід, створює у дітей відчуття свята, піднімає настрій і життєвий тону.

Час вносить корективи в зміст ігор, створює нові їх варіанти, проте їх суть залишається незмінною. Рухливі ігри включають всі види природних рухів: ходьбу, біг, стрибки, метання, лазіння, вправи з предметами і тому є незамінним способом виховання дітей. Світ ігор різноманітний: рухомі, сюжетні, ролеві, спортивні, імітаційні, командні, групові, ігри-естафети, ігри-конкурси, ігри-забави, ігри-змагання. [31]

В умовах літнього оздоровчого комплексу, де на перше місце поставлена турбота про здоров'я як фізичне, так і психологічне, гра, за допомогою інтерактивних форм навчання і виховання, стає одним з головних методів спілкування і виховання дітей. Розвиваючи дитину фізично, необхідно всіляко залучати її до руху. Як свідчить прислів'я «як дитина бігає і грає, так до нього здоров'я прибігає». І це дійсно так. В оздоровчому значенні ігор можна виділити наступні якості:

· сприяння гармонійному зростанню організму;

· формування правильної постави;

· загартування організму;

· підвищення працездатності;

· загальне зміцнення здоров'я.

Важливий оздоровчий ефект має проведення ігор в умовах літнього оздоровчого комплексу, де практично весь час діти проводять на свіжому повітрі, поблизу водоймища.

Окрім оздоровчого значення, рухливі ігри несуть і освітню функцію, яка полягає в наступному:

- формування рухливих вмінь і навичок бігу, стрибків, метань;

- розвиток таких фізичних якостей, як швидкість, сила, спритність, гнучкість і витривалість;

- засвоєння основ знань з області фізичної культури і спорту, валеології, народознавства, культурології, історії.

Разом з тим, правильне використання ігор дає можливість вирішувати виховні задачі, такі як

- виховання моральних та вольових якостей дитини;

- виховання любові до рідного краю, звичаїв і традицій українського народу;

- виховання любові до щоденних і систематичних занять фізичними вправами.

Чітко і лаконічно пояснивши зміст і правила гри, учасникам дають можливість вибрати ведучого. Гру починають за будь-яким умовним сигналом. Дітям, які порушують правила або помиляються, в процесі гри в коректній формі робляться відповідні зауваження. При цьому необхідний диференційований індивідуальний підхід до кожної дитини з метою уникнення психологічних травм, негативних емоцій. Якщо допускаються грубі помилки, гра припиняється, і роблять додаткові роз'яснення. Особливу увагу слід приділяти учасникам, які грають неактивно, бояться виконувати складні вправи.

Гра припиняється, коли проходить певний час або її завдання виконано. Після цього відзначають найактивніших, вмілих і тих, хто на цей раз грав краще, ніж раніше. Це викликає відчуття впевненості з боку дитини.

Кількість рухливих ігор, їх тематика виключно об'ємні й різноманітні, проте необхідно враховувати як вікові, так і фізичні відмінності дітей. [8]

Одним з найулюбленіших спортивно-масових заходів дітей, відпочиваючих в літніх оздоровчих таборах є «веселі старти». За своєю специфікою вони займають проміжне місце між рухливими й спортивними іграми. Саме в «Веселих стартах» одночасно здійснюється фізичне, розумове, моральне, естетичне і трудове виховання. Активна рухова діяльність ігрового характеру, позитивні емоції посилюють всі фізіологічні і психологічні процеси в організмі, покращують роботу всіх органів і систем. Правила гри регулюють поведінку гравців, сприяють вихованню взаємодопомоги, чесності, колективізму, дисциплінованості, відповідальності, витримки, вміння долати труднощі, цілеспрямованості, сміливості, рішучості. «Веселі старти» привчають долати психологічні і фізичні навантаження, залучають дітей до занять спортом, створюють веселий настрій.

Успішне проведення «Веселих стартів» залежить від педагогічного таланту, артистичної майстерності, організаторських здібностей ведучого, його уміння дохідливо, коротко, цікаво пояснити правила естафет, вміло керувати процесом змагань, бути об'єктивним і уважним при визначенні переможців. Всі види спортивно-масової роботи необхідно завершувати своєчасно, коли гравці одержали достатнє емоційне і фізичне задоволення. Завершує ігри й змагання за сигналом керівника: вітають команду суперника, підводять підсумки, нагороджують переможців. Пам'ятаючи про педагогічне значення спортивних заходів, організатор змагань відзначає тих, хто діяв за правилами, проявив спритність, рішучість, кмітливість, правильно виконував поставлені задачі, допомагав товаришам по команді, проявляв ініціативу, а також називає тих, хто порушував правила, заважав проводити захід. Називаються також переможці, команди-переможці.

Підводити підсумки необхідно в цікавій формі, щоб викликати у дітей бажання наступного разу досягти ще більш високих результатів. [8]

Таким чином, ми бачимо, що в організації спортивно-масової роботи в дитячому оздоровчому комплексі важливі всі етапи – від підготовчого, де виявляються дані фізичної підготовленості дітей, до проведення змагань і ігор, спортивно-масових заходів й до закінчення зміни – підведення підсумків – одного з важливих моментів методики проведення спортивно-масової роботи.

Незважаючи на свою молодість «Южний» з перших років цілеспрямовано працює над створенням своїх традицій. До скарбнички входять свої пісні, свій гімн, свої педагогічні напрацювання.

Однією з найяскравіших традицій стає фестиваль дитячих таборів Бахчисарайського району. В день фестивалю в «Южному» збираються діти, які приїхали відпочити до Криму з Росії, Бєларусі, України.

Заключення.

Метою нашого дослідження є теоретичне обґрунтування та практичне доведення специфіки соціально-педагогічної роботи в дитячому закладі оздоровчого типу.

В процесі реалізації мети були вирішені наступні завдання:

Дати аналіз педагогічної літератури з питання соціалізації дитини в оздоровчому таборі.

Розкрити вікові особливості дітей та підлітків в умовах оздоровчого закладу.

Розкрити особливості формування дитячого тимчасового колективу.

Показати виховну систему роботи дитячого оздоровчого комплексу «Южний».

В результаті було встановлено, що дитячий оздоровчий заклад – унікальна позашкільна установа, що водночас лікує, виховує та сприяє соціалізації дитини.

Літній тимчасовий дитячий оздоровчий табір має певні переваги у вирішенні проблеми розвитку якостей творчої особистості :

· в центрі діяльності таких закладів знаходяться не навчальна робота, а інша системотворча робота ( спорт, праця, мистецька діяльність тощо );

· оздоровчий табір надає широкі можливостідля роботи різновікових колективів школярів;

· в умовах табору змінюються міжособистісні стосунки, а саме : вихователь виступає не як контролер, дії якого обмежені вимогами уроку, а як активний учасник творчої діяльності, радник чи просто рівнозначний член творчого колективу;

· організація діяльності дитячого колективу в умовах табору набуває надзвичайної інтенсивності, наповненості ( звичайний день роботи табору може включати 8-10 різних форм виховної діяльності ).

Існують соціально-педагогічні умови розвитку дитини у виховному процесі дитячого оздоровчого закладу. Це перш за все:

· збереження та зміцнення здоров’я вихованців. Лише здорова дитина спроможна й готова до активної творчої діяльності та розв’язання психологічних проблем, які виникають у житті. Здоров’я – передумова самореалізації особистості. Знання, вміння, здібності мають сенс лише тоді, коли фізичний стан дозволяє їх реалізувати.

· створення сприятливого морально-психологічного клімату, здорових міжособистісних стосунків в колективі, тобто забезпечення умов захищеності кожного його представника.

Зростання соціальної ролі особистості зумовлює необхідність використання надбань соціально-педагогічної науки в практиці дитячого оздоровчого закладу. За таких умов виховна діяльність передбачає:

· запобігання перевантаженню вихованців під час інтенсивної насиченої діяльності;

· створення відповідних умов для соціалізації кожної дитини.

Форми соціально-педагогічної роботи можуть бути такими: індивідуальні, групові, масові; а методи – переконання, змагання, виховання на прикладах, психологічні вправи, самовиховання. Обов’язково враховувати індивідуальність дитини, її знання, почуття, навички, звички, особливості характеру.

Основою розвитку особистості дитини в таборі є свобода вибору, свобода бажань і дій, задоволення могутньої потреби пізнавальної діяльності та спілкування. Прикладом такої діяльності є організація дитячого самоврядування на рівних правах з дорослими.

Самоврядування є одним з найважливіших факторів формування у дітей умінь й навичок керівництва демократичними процесами. Своїм завданням дитяче самоврядування має формувати ініціативну особистість, здатну приймати нестандартні рішення, залучати вихованців до участі в управлінні загальнотабірними справами.

Виняткове значення для підвищення психоемоційного стану та розумового розвитку мають добре організовані тематичні екскурсії: краєзнавчі, до історичних пам’яток, ботанічні, зоологічні тощо. Повсякденні будні повинні чергуватися зі святами, проведення яких сприяє розрядці, передбачає появлення одноманітності, байдужості до оточуючого середовища, підвищує емоційний тонус.

Робота соціального педагога – вожатого, вихователя полягає в тому, що за порівняно короткий строк, вони не тільки повинні потоваришувати з дітьми, завоювати в них авторитет, але й згуртувати, об’єднати незнайомих раніше дітей, створити маленький колектив, де б панували взаєморозуміння та взаємопідтримка.

Список використаної літератури.

1. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи: Навчальний посібник / За заг. ред. А.Й. Капської, - К.,2002. – 164с.

2. В помощь работникам детских оздоровительных лагерей. – Методическое пособие. Сост. Савченко С.В., Кратинова В.А. и др.. – Луганск, 1994.

3. Газман О.С., Матвеев В.Ф. Педагогика в пионерском лагере. – М.: Педагогика, 1982. – 96с.

4. Діяльність центрів ССМ по літньому оздоровленню дітей та молоді. За загальною редакцією Толстоухової С.В., Пінчук І.М. – УДЦССМ , 2000.

5. // Директор школи, ліцею, гімназії №5,2002.

6. Иванов И.П. Энциклопедия коллективных творческих дел. – М.: Педагогика,1989.

7. Каникулы: игры, воспитание; о педруководстве игровой деятельностью школьников. / Под редакцией О.С. Газмана. – М.: Просвещение, 1988.

8. Концепція організації спортивно-масової роботи в умовах літнього Дитячого оздоровчого комплексу «Южний».

9. Корсун И.В., Харченко С.Я. Организация свободного времени школьников. / Методическое пособие/ Луганск, ЛГПИ, 1998. - 77с.

10. Літня мандрівка у веселкову республіку./ Довідничок-мандрівничок у літо. – К, 1993.

11. Методические рекомендации в помощь организаторам летнего отдыха детей. – Одесса, 1994.

12. Методика роботи в літньому таборі. Навчальний посібник// Коваленко Є.І. та інші – К.:ІЗМН,1997. – 280с.

13. Нормативно-правовые акты и методические рекомендации «о порядке подготовки и открытия детских оздоровительных учреждений, расположенных на территории АРК, для функционирования в период курортного сезона», - Симферополь, 2003.

14. Організація літнього відпочинку дітей та молоді. У 2 частинах / Харченко С.Я., Ваховський Л.Ц., Кратінов, Кратінова В.О. – Луганськ: «Альма-матер», 2003.

15. Організація літнього відпочинку оздоровчих закладів для дітей та підлітків /Укладачі Л.М. Михайлова, І.В.Петрова, Л.І. Коцюбіна. – Луганськ, 2000.

16. Перспективний план ЛОКУ ДОК «Южний» на 2005 рік.

17. Постанова Кабінету Міністрів України «Про розвиток Міжнародного дитячого центру «Артек» та дитячих оздоровчих закладів» від 30.04.98. №591

18. «Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України» від 06.04.1999 № 96

19. // Практична психологія та соціальна робота № 4,5 2000.

20. Програма розвитку дитячого руху Луганської області на 2003 -2005 р.р

21. Програма розвитку та використання Луганського обласного комунального закладу Дитячого оздоровчого комплексу «Южний».

22. Регіональна програма відпочинку та оздоровлення дітей до 2008 року Луганської ОДА від 20.05.2003 № 233

23. Соціальна педагогіка: Навчальний посібник / за ред. проф. А.Й. Капської – К., 2000. – 264с.

24. Соціальна робота в Україні: Навч.посібник/ І.Д. Звєрєва, О.В. Безпалько, С.Я. Харченко та ін.,- К. : Центр навчальної літератури, 2004. - 256с.

25. Сысоева М.Е. организация летнего отдыха детей: Учеб. - метод. Пособие – М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1999. – 176с.

26. Статут Луганської обласної комунальної установи Дитячого оздоровчого комплексу «Южний».

27. Технології соціально-педагогічної роботи : Навчальний посібник / за ред. проф. А.Й. Капської – К., 2000. – 372с.

28. «Тимчасове положення про дитячий оздоровчий заклад» № 229 від 30.06.99

29. «Типові штатні нормативи оздоровчих таборів (комплексів) для дітей, підлітків та учнівської молоді з цілодобовим перебуванням» від 12.05.1994

30. Титкова Т.В. Настольная книга вожатого в детском оздоровительном лагере. – Ростов н/Д: «Феникс», 2003. – 320с.

31. Фридман М.Г. Спортивно-оздоровительная работа в детских лагерях. Книга для организаторов внеклассной работы. – М: Просвещение, 1991. – 207с.

Додатки.

Семінар

« Особливості соціально-педагогічної діяльності в умовах літнього оздоровчого закладу».

Підготовка соціального працівника до роботи в таборі може проходити за таким планом.

ознайомлення соціальних педагогів з психолого-педагогічними основами роботи з тимчасовими дитячими колективами. Специфіка роботи з колективами вихованців різного віку. Бачення головної творчої задачі у виховній роботі. Урахування вікових властивостей у вирішенні задачі розвитку якостей творчої особистості. Вміння соціального педагога визначити рівень сформованості якостей творчої особистості дитини.

засвоєння поняття табірної зміни, її основних етапів, логіки їх розвитку . Табірна зміна як надзвичайно концентрований за змістом та виховною ефективністю період діяльності. Етапи табірної зміни: підготовчий, організаційний, основний та заключний.

Практичні завдання.

· Розробити методику проведення вогника знайомства для колективів різного віку;

· Розробити сценарій концерту – творчої презентації колективу вихователів;

· Розробити план проведення свята відкриття табору;

· Розробити маршрути, критерії оцінок для станцій «Веселих стартів.»

оволодіння системою колективного планування. Специфіка роботи літнього табору, його умови та їх відображення у перспективному плані роботи. Структура колективного планування. Розвиток у вихованців здатності до генерації нових ідей, здатності до самоконтролю, само планування власної діяльності.

Практичні завдання.

· Розробити умови конкурсу на захист кращої пропозиції до плану роботи;

· Розробити ідею, назву, зміст проведення нових форм організації діяльності вихованців, що можуть увійти до плану роботи табору;

· Розробити кілька варіантів можливого наочного оформлення планів роботи.

ознайомлення із системою самоврядування в житті тимчасового колективу. Органи самоврядування. Вибори органів самоврядування. Система доручень в умовах тимчасового колективу. Проведення дня чи свята самоврядування.

Практичні завдання.

Створити перелік назв табірних органів самоврядування;

Визначити функції, зміст роботи органів самоврядування;

Розробити приблизний перелік назв та змісту доручень;

Розробити перелік «рад справ», відповідно до плану роботи.

5. оволодіння методикою проведення тематичного дня-свята.

Практичні завдання.

· Розробити план та методику проведення найбільш типових табірних днів-свят;

· Розробити методику проведення днів-свят, що знайомлять вихованців з новими формами економічного життя;

· Розробити методику проведення Дня Фантастики, Дня Театру, Дня Кіно, Дня Гри , Дня Карнавалу.

6. організація спортивно-оздоровчої роботи в умовах табору.

Практичні завдання.

Розробити план проведення Малих Олімпійських ігор;

Розробити план проведення спортивного свята;

Розробити перелік та зміст конкурсів для проведення Веселих стартів.

7.оволодіння методикою організації гри. Значення гри. Виховний потенціал гри, вміння його визначити та доцільно застосувати. Урахування вікових властивостей дітей при проведенні масовок.

Практичні завдання.

Розробити перелік ігор, доцільних для проведення в організаційний період роботи табору;

Скласти та провести ланцюжок інтелектуальних ігор для дітей певного віку;

Скласти та провести ланцюжок рухливих ігор;

Скласти та провести ланцюжок «тихих» ігор в приміщенні.

Ігри.

«По-новому».

Для цієї гри всі учасники сідають в коло. Ведучий бере в руки перший ліпший предмет, це може бути: хустинка, олівець, краватка, ґудзик, зошит та передає його першому учаснику й просить того розповісти, як можна по-новому використати цей предмет. Далі учасник передає цей предмет гравцю праворуч, той в свою чергу повинен представити свою версію нового застосування даного предмета й передає його наступному гравцю. Той хто завагався відповісти, вибиває з гри. Коли залишається тільки двоє гравців, переможцем вважається той, хто запропонує більше версій нового застосування предмета. В ході гри дотримуються наступного правила: версії не повинні повторюватися.

«Білки, жолуді, горіхи»

Учасники поділяються на трійки. Вони беруться за руки і утворюють кола на майданчику. Кожний гравець в колі має назву - «білка», «жолудь», «горіх». Одну дитину вибирають ведучим. По команді «білки!», «жолуді! », або «горіхи!» діти швидко міняються місцями в різних колах, а ведучий прагне зайняти місце в одній з трійок. Дитина, що залишилася без місця стає ведучим.

«Прапорець»

Для цієї гри треба мати два прапори, або можна їх замінити двома кольоровими клаптиками. Обирають ведучого та поділяють всіх учасників на дві команди. Кожна команда повинна обрати капітана. Далі обидві команди шинкуються в два ряди одна проти одної на відстані 10м. Руки гравців сховані за спиною. Капітани команд обходять свої шеренги та непомітно для оточуючих вкладають прапорці одному з представників своєї команди. Ведучий, який стоїть з краю, між шеренгами, вимовляє: «Дай прапорець»! Гравці – власники прапорців – повинні швидко зірватися з місця й принести їх ведучому. Той учасник, який впорався із завданням, заробляє для своєї команди очко. Переможцями стають учасники, які отримали їх найбільше.

«Хмари і хмаринки»

Вибирається ведучий – «хмаринка». Решта дітей вільно переміщуються по майданчику – це «хмари». Задача «хмаринки» - зловити «хмару». Після того, як «хмара» спіймана, вона стає «хмаринкою», «хмаринки» беруться за руки і намагаються зловити наступну «хмару» і т.д.

«Механізм»

Дії в цій грі повинні нагадувати роботу налагодженого механізму. Спочатку учасники поділяються на дві команди. Далі їм даються різноманітні завдання. Спочатку пропонують дітям шикуватися за зростом. Ті учасники, які швидше це зроблять отримують призове очко. Наступні завдання можуть бути такими: шикуватися за довжиною волосся, за довжиною ніг, кольором очей, за місяцями народження.

«Вище землі»

Вибирається ведучий. Решта учасників вільно переміщуються по майданчику. По сигналу, ведучий прагне наздогнати кого-небудь з гравців і засалити його. Засалений стає ведучим. Для того, щоб стати недосяжним для ведучого, необхідно стати «вище землі» - стати на лавку, камінь і т.п. Стояти можна не більше 5 - 10 секунд, після чого необхідно знову бігти.

«Вовк і заєць»

Гравці стоять парами. Двоє ведучих, один – «вовк», інший – «заєць». По команді «вовк» починає наздоганяти «зайця». Для того, щоб сховатися від «вовка», «зайцю» необхідно стати в середину пари. Гравець, спиною до якого став «заєць», приймає цю роль на себе.

«Бій півнів»

Загін ділиться на дві команди. Для відмінності на шию гравцям однієї команди можна пов'язати шматки матерії. Креслиться коло діаметром 3 метри, команди стають один проти одного по зовнішньому діаметру кола. Капітани посилають гравців поодинці в коло. В колі суперники стоять на одній нозі, іншу підтягують і утримують ззаду руками. По команді гравці намагаються виштовхнути один одного плечем з кола. Перемагає команда, в якій залишиться більше не витиснених гравців.

« В иб и в н и й »

Вибирається два ведучих «за колом». Решта учасників гри – в колі. Ведучі стоять один проти одного на відстані 5 - 7 метрів. У одного в руках м'яч. По команді ведучі по черзі кидають м'яч, прагнучи потрапити в тих, що знаходяться в колі. Гравець, в якого потрапив м'яч, вибуває з гри.

«Влучи в ціль»

Місце гри обмежується середньою і двома зовнішніми лініями. На середній лінії виставляється 5 червоних і 5 синіх кегель по черзі. Гравцям дається м'яч. По команді гравці прагнуть збити кеглі свого кольору, прагнучи не збити кеглі супротивника.

«Розірви ланцюг»

Загін ділиться на дві команди. Гравці беруть один одного за руки, руки витягнуті. Ланцюги стоять на відстані 5 - 10 метрів. Викликаючи по черзі гравців іншої команди, гравці прагнуть не дати супротивнику розірвати ланцюг. Мета викликаного гравця – з розгону розірвати руки супротивників в будь-якому місці ланцюга.

«Гривні»

Дві команди стають один проти одного на відстані 10 - 15 метрів. Гравець біжить до гравця команди, щоб «купити товар». Ударивши три рази по долоні гравця іншої команди (заплативши три гривні), він біжить назад в свій будинок. Ударяти по долоні можна з різними інтервалами. Якщо гравець тікає – він забирає «в гаманець» (в свою команду, якщо його наздогнали – переходить в іншу команду).

«10 паличок»

На камінь або горбик кладуть дошку, на якій лежать 10 паличок завдовжки 15-20 см. По команді один з гравців ударяє ногою по дошці так, щоб палички розлетілися. Поки ведучий збирає їх, гравці на одній нозі прагнуть відскакати від ведучого. Коли він зібрав всі палички, подає команду «10 паличок!». По команді гравці зупиняються. Ведучий з місця м'ячем прагне вибити одного з них. Вибитий гравець стає ведучим.

Гра – забава «Бариня»

Обирають ведучого та поділяють всіх учасників на три великі групи. Бажано, щоб представники однієї групи сиділи ближче один до одного. Далі ведучий дає кожній групі свої слова:

1 група – «в ступі яблука толочені!»

2 група – « метли, віникі верчені!»

3 група – « веретена не кручені!»

Завдання команд – уважно слідкувати за рукою ведучого. Як тільки він покаже на одну з груп або назве ії, остання повинна заспівати свою фразу. Якщо учасники завагаються, то отримують штрафне очко. Показавши декілька раз на групи, ведучий завершує перший раунд гри приспівом, який співають хором всі групи: «Бариня, бариня, бариня-судариня» - два рази.

Далі ведучий знов показує на будь-яку групу, й гра продовжується. По закінченню підраховують штрафні очки. Програвші, тобто ті, у кого найбільше штрафних очків, готують концертний номер.

Ділова гра «Лідер».

Мета гри: надати дітям можливість розповісти і показати, якими організаторськими знаннями, якими уміннями вони володіють, як застосовують їх на практиці.

Хід гри:

1. Комплектування команд по 5-7 чол.

2. Вибори капітана команди, обговорення назви, девіза.

3. Конкурс на кращу назву й девіз команди.

4. Конкурс капітанів.

5. Виконання колективного завдання.

6. Аукціон ідей.

Комплектування команд і вибори капітанів можна проводити використовуючи гру «Ромашка», різні ігрові питання і завдання. Або можна запропонувати дітям скласти с підручного матеріалу будь-яку фігуру (дім, машину тощо). Поки діти зайняті справою, вожатий повинен уважно слідкувати, як діють учасники: хто бере ініціативу на себе, віддає розпорядження, а хто пасивно спостерігає за ходом справи.

Конкурс капітанів допоможе виявити в загоні найбільш ерудовану й організовану людину, яка вміє швидко орієнтуватись, знаходити вірні рішення.

Після жеребкування капітан підходить до групи експертів, і йому пропонується одне питання. Якщо капітан відповідає, то переходить до другого питання. Капітану вручається жетон (червоний – 5 балів, зелений – 3, білий – 0). Якщо відповідь викликає труднощі у капітана, то він може купити інформацію за дозволом команди, але при цьому команда штрафується.

На наступному етапі гри бере участь вся команда. Їй пропонується одне з ігрових завдань. Представник команди дістає по одній картці з кожної групи. Наприклад, «чемпіонат», «естрада», «веселий». Із цих слів треба скласти назву справи «веселий чемпіонат естрадних артистів». Кожній команді на підготовку цієї справи дається час.

Гра проводиться протягом 1-1,5 годин. Кількість учасників не перебільшує 40 осіб. Гра починається з бесіди вихователя, в якій розкриваються основні цілі, етапи й хід гри.

Дана методика організації та проведення гри має відкритий характер.

«Хто найбільш зіркий»

На відстані, на якій ще можна розрізняти прості рухи, один із гравців через довільні проміжки часу швидко виконує різні рухи: піднімає руки, чистить зуби і т.і. Решта гравців повинні записати кожен його рух. Виграє той, чиї записи найточніші.

«Сліпий сторож»

На пеньок кладемо декілька невеликих предметів. Одному із гравців – «сторожу» - зав’язуємо очі і ставимо його на відстані двох кроків від пенька. Решта гравців повинні непомітно взяти будь-який предмет з пенька. Того, хто при цьому видасть себе шумом, «сторож» виводить з гри.

«Хто швидше»

Вожатий загону за допомогою свистка називає через певні короткі інтервали п’ять букв. Завдання гравців – вгадати букви і протягом хвилини назвати п’ять міст, назви яких починаються з цих букв. За хвилину по команді всі перестають писати.

Конкурс красоты

«КРАСНЫ ДЕВИЦЫ»

На сцену выходят три девицы с прялками, рассаживаются, прядут. Появляется рассказчица.

Рассказчица. Три девицы под окном

Пряли поздно вечерком.

1-я девица. Кабы я была царица…

Рассказчица. Говорит одна девица…

1-я девица . То на весь крещеный мир

Приготовила б я пир.

2-я девица. Кабы я была царица…

Рассказчица. Говорит её сестрица…

2-я девица . То на весь бы мир одна

Наткала б я полотна.

3-я девица. Кабы я была царица…

Рассказчица. Третья молвила сестрица…

3-я девица. Я б для батюшки царя

Родила богатыря.

Ведущий. Вы узнали, конечно же,

Сказку Пушкина славную,

В ней правдиво описано

Дело женщины главное:

Шить, кормить, одевать,

Род людской продолжать.

1-я девица. И живут они с нами.

Те сударыни справные,

Что хранят в своей памяти

Все обычаи давние,

Знают травы заветные,

Слово чтят заговорное.

Ведущий . Горожане почтенные,

Что пришли к нам на праздничек,

У нас дело серьезное,

Дело донельзя важное.

1-я девица . Выбрать нужно сударыню

Изо всех тех сударушек.

Выбрать самую главную.

2-я девица . Красотою что светится,

Добротою и ласкою.

3-я девица. Рукоделием славится,

Песней да пляскою.

Ведущий. А наш конкурс сегодняшний

Судят люди известные.

Представление жюри.

Три девицы уходят, появляется за столиком, перед зеркалом Красна Девица.

Красна Девица . Свет мой, зеркальце скажи,

Да всю правду доложи:

Я ль на свете всех милее,

Всех румяней и белее?

Что ты скажешь мне в ответ?

Голос из-за кулис. Ты прекрасна, спору нет.

Но живут в округе нашей

Те, кто милей, и краше,

И румяней, и белей,

Да к тому ж ещё, скромней.

Красна Девица. Ах, ты мерзкое стекло!

Это врешь ты мне назло,

Разве есть меня милее

И румяней и белее?

Голос . Есть. (Перечисляет участниц)

Под музыку выходят участницы конкурса.

Красна Девица . Мир вам, гости молодые, рада видеть вас в светлице.

Ведущий. А сейчас мы поиграем,

На ромашке погадаем,

Кто, какой листок сорвет,

Тот на нем вопрос найдет.

Сколько команд, столько вопросов по ведению домашнего хозяйства.

Ведущий. А теперь девушкам предстоит продемонстрировать знания. Вот перед вами предметы, берите любой из них. Вам следует назвать пословицу или крылатое выражение, связанное с этим предметом. Отвечать надо сразу же. (За ответ – 1 балл).

Ведущий . Теперь приглашаю вас поработать руками. Время нынче трудное, много из того, что нужно становится не по карману. Особенно украшения. Но что нельзя купить. Можно смастерить.

Звучит музыка, девушки мастерят украшения из лент и т.д.

Ведущий . Сегодня все наши несравненные конкурсантки будут Джульеттами и их задача – признаться в любви своему Ромео. Но это было бы слишком легкое задание. Поэтому наши девушки будут признаваться в любви в разных амплуа.

– признание пылкой женщины;

– гордой;

– истеричной;

– кокетливой;

– скромной;

– строгой;

Ведущий. Объявляю конкурс-сюрпиз. Мы будем с вами в куклы играть. Это не так просто и смешно, как кажется. В детстве вы качали своих кукол, пели им песенки, забавляя их, как настоящие мамы. Но не за горами то время, когда вам придется вспомнить все это для своих детей. Вот и давайте прорепетируем. Каждая команда споёт для куклы колыбельную, потешку или расскажет детский стишок.

Ведущий . Да наши молодицы –

На все руки мастерицы,

И поют они, и пляшут,

Да и моду вам покажут!

Показ моды 21 века.

Красна Девица . Вот уж верно, молодицы

На все руки мастерицы,

Где уж мне за ними гнаться,

Брошу я соревноваться,

Пусть жюри очки считает,

Лучшую команду выбирает.

Разговор с зеркальцем.

Между тем, настал тот миг,

Выбрать лучшую из них.

Ну-ка, милое жюри,

Нам всю правду доложи,

Кто на свете всех умнее,

Сноровистей и ловчее.

Рыцарский турнир

«ДОБРЫ МОЛОДЦЫ».

Ведущий. Яростные битвы, турниры, крестовые походы и … стихи в честь Прекрасной Дамы. Тяжёлые доспехи, бряцающие шпоры и … изысканные манеры, утончённый вкус. Весёлые пиры, охотничьи забавы и … стремление к высоким идеалам. Все, эти, казалось бы, несоединимые качества таинственным образом соединяются в одном понятии – Рыцарь.

Раньше рыцари-задиры

Собирались на турниры,

Из-за их прекрасных дам

Много там бывало драм.

Кольчуги, латы, конь, копьё –

Проявите вы мастерство своё –

И на весь крещёный мир

Бескровный будет здесь турнир.

Давайте, друзья, пришпорим наше воображение и вместе с нашими участниками отправимся на турнир, в котором наши претенденты будут оспаривать звание Рыцаря Мужества, Добра и Справедливости. В турнире принимают участие…

Парад участников.

Конкурс «Рыцарский герб».

Почти во всех столицах мира,

Где совершаются турниры,

Свисают пышные знамёна,

И украшают их цветы,

Звери. Птицы и гербы.

Претенденты на звание Рыцаря представляют на суд жюри и зрителей свои гербы и девизы. Максимальная оценка – 5 баллов.

Конкурс «Ситуация».

Ведущий. Как писали в средневековых книгах, Рыцарь – это тот, кто благородно поступает и ведёт благородный образ жизни. Это – доблестный воин, прекрасный охотник, знаток музыки, поэзии. Он обучен всем рыцарским ремёслам: верховой езде, фехтованию, владению копьём, сочинению стихов. Теперь нам предстоит увидеть, как во всем этом преуспеют наши участники. Рыцарь должен с честью и достоинством выйти из любой ситуации. А мы сейчас объявляем конкурс, который так и называется – «ситуация».

Каждый из участников выбирает из нескольких карточек с заданием для себя и объяснит, как он выйдет из предложенной ситуации. Максимальная оценка – 3 балла.

Литературный конкурс-экспромт «Рыцарские странствия».

Ведущий. Стремясь заслужить уважение Дамы, Рыцарь отправляется в странствия навстречу авантюрам. И вот теперь наши доблестные рыцари, должны продемонстрировать свои литературные способности: с помощью подшивки газет или журналов, используя названия рубрик и заголовки, написать коротенький рассказ о своих походах.

Максимальная оценка – 5 баллов.

Конкурс « Что из чего?»

Ведущий. Любой настоящий Рыцарь ответит на мои вопросы, не задумываясь.

Вопросы. Из какого дерева были изготовлены:

- палица Геракла (ясень);

- скипетр Юпитера (кипарис);

- мачта корабля аргонавтов (дуб);

- троянский конь (ель);

- стрелы Амура (кедр).

Участники сдают письменные ответы жюри. По одному баллу за каждый правильный ответ.

Конкурс « К расна девица».

Ведущий. Известно, что рыцарю не чуждо чувство любви к странствиям и приключениям. Странствующий рыцарь должен обращаться к даме так, как к ней обращаются на её родине. А вот знают ли это участники турнира, мы и попробуем сейчас выяснить.

Вопрос. Как обращаются к девушкам в следующих странах:

- Англии (мисс)

- Франции (мадемуазель)

-Германии (фройляйн)

- Испании (сеньорита)

- Швеции (фрекен)

- Румынии (даумна)

- Индии (умари)

- Израиле (йалда)

Участники отдают жюри письменные ответы. Каждый правильный ответ оценивается в 1 балл.

Конкурс «Для дамы сердца сам я доктор»

Ведущий . Настоящий рыцарь должен быть умелым врачевателем.

Вопрос. Что участники должны делать, если дама:

- подвернула ногу

- упала в обморок

- ей попала соринка в глаз

- обожгла руку кипятком

- тонет в речке

- отравилась.

Каждый участник выбирает карточки из нескольких предложенных. Максимальная оценка 3 балла.

Конкурс «Гимн даме».

Домашнее задание. Участники зачитывают сложенные заранее гимны своей даме. Максимальная оценка 3 балла.

Ведущий.

Благословляю Госпожу,

Навеки ей принадлежу!

О, как она мне дорога!

Всё о ней говорит: утром ранним – заря

И цветы, что весной украшают поля.

Всё твердит мне о ней, о прекрасных чертах

И её воспевать побуждает в стихах,

Её первой красавицей мира готов я назвать…

Рыцари, гимн Вам теперь продолжать.

Подведение итогов турнира и награждение победителей, после чего объявляется большой бал.

Праз дник Ивана Купала

Действующие лица : девица, молодец, цветок Купаленка, цветок Иван-да-Марья, папоротник, леший и три девушки.

Звучит песня, выходит девица и молодец.

Девица. Куда ты собрался, милый друг? Пойдем со мной песни петь, хороводы видеть, венки плести, судьбу загадывать.

Молодец. Не пойду я с тобой, ненаглядная моя. Хочу в лес сходить, цвет папоротника найти.

Девица. Да на что он тебе? Вся земля твоя – бери – не хочу. Не ходи в лес, там страшно.

Молодец. Задумал я найти заветный цвет, чтоб все клады потом найти, к твоим положить.

Девица. Не нужны мне все клады, нужен ты мне. Не ходи, лучше пойдем на речку, в росе искупаемся, святой водой обольёмся. Сегодня солнце сбилось с пути и ясноокая дева-Заря явилась ему на подмогу. Она не только вела его по небу, но и росой умывала, напоенной летним благоуханием цветов. Пойдём со мной купаться, очистимся от всех грехов, заживем новой жизнью.

Молодец. Нет, не пойду с тобой. Пойду в темный лес, счастье своё искать-пытать-разведывать. Не поминай лихом!

Молодец и девица расходятся. Девица уходит на песню, звучащую за сценой. Песня замолкает, молодец остаётся один. Становится темнее, из своих укрытий выходят цветы, папоротник, к ним присоединяется Леший. Все они кружат вокруг молодца, приговаривая :

Как на Ивана Купала

Красно солнышко играло.

Пойдут девушки травку рвать,

Сестру с братом поминать:

Ой, где та травица –

Что братец с сестрицей.

На братце – синий цвет,

На сестрице – желтый цвет.

Росой заря-заряница упала, сестру с братом венчала.

Молодец. Ты кто?

Иван-да-марья . Ай, не признал? Я цветок заповедный, волшебный. Возьми меня, я тебе счастье принесу.

Молодец. Знаю я тебя. Ты цветок ворожбы Иван-да-марья: девица и молодец полюбили друг друга и повенчались, не зная, что они брат с сестрой, и превратились они в цветок с желтыми и синими лепестками. Знаю я тебя, не возьму с собой. Иди к девкам, они тебя сорвут, в венок вплетут, по венку гадать станут. Не нужен ты мне. Я другой цвет огненный ищу.

Вновь всё завертелось, закружилось вокруг молодца, снова его стали пинать да толкать. Все разбегаются, остаётся только цветок Купаленка.

Купаленка. Здравствуй, добрый молодец. Зачем ночью в лес пришёл. Иди к людям, гуляй, прыгай через костры. В заповедную ночь не следует здесь бродить.

Молодец. чего это, не следует? Самое оно.

Купаленка. Ты же знаешь, ночь сейчас ведовская. Нечисть всякая по лесу бродит. Уходи отсюда.

Молодец. не тебя я ищу, не тебя хочу. Пусти меня.

И опять все закружилось, завертелось. Идет вперёд молодец, а ему мешают, песню завывают.

Всё исчезло, только стоит цветок папоротника, полыхает во все стороны светом невиданным, неслыханным.

Молодец . вот ты какой,цветок заветный, заповедный. Долго я тебя искал, ждал. Вот ты и нашёлся.

А цветок всё ярче, всё ярче пылает. Бросился к нему молодец, захотел схватить, а вместо него схватил Лешего. Закричал молодец, и исчезло всё.

Выходят три девушки и девица, в руках у них венки. Девица задумчива.

Первая девушка. Что ты, подруженька, грустна.

Девица. Ушел мой добрый молодец в лес счастье пытать, папоротник-цветок искать. Боюсь я недоброе с ним случится.

Вторая девушка. А ты надейся, милая, он к тебе и вернётся.

Третья девушка. Давайте лучше костёр запалим, себя взбодрим, развеселим.

Девушки уходят готовить костёр, девица уходит в противоположную сторону. На сцене – молодец, лежит без движения. Выбегает девица.

Девица. Милый друг, что с тобой сдеялось?

Молодец. Еле от нечисти ушёл. Цветок видел, а взять не смог.

Девица. Хорошо , что цел остался. Пойдём на речку, через огонь попрыгаем, твоя душа и отогреется. Идём.

Молодец встаёт и идёт вместе с девицей. Всё заканчивается большим костром.

Сценарий

торжественной линейки в память погибшим

в Великой Отечественной войне

Место проведения:

площадь возле кинотеатра.

Время проведения:

22 июня 2005, 18:00

Оборудование: ямаха, 2 микрофона на стойках, магнитофон, минидиск, С D .

Ведущий – Дружина! Равняйсь! Смирно! Торжественная линейка, посвященная началу Великой Отечественной войны, памяти павших в годы войны за честь и свободу, и независимость Родины, объявляется открытой.

Звучит гимн Советского Союза.

Ведущий 1 – Нет страшнее слова – война. 64 года прошло от того кровавого 22 июня 1941 года. Сменились поколения людей, но в памяти народа живет этот день.

Ведущий 2 – В то лето ваши ровесники, ребята, сдавали экзамены в школах, мечтали об отдыхе в дни летних каникул. 21 июня во всех школах страны начались выпускные вечера, звучали вальсы.

Танец «Прощальный вальс».

Ведущий 1 – Эту мирную жизнь, эти школьные вальсы перечеркнула война.

Взрыв. «Вставай страна огромная».

Ведущий 2 – Ах, война, что ты сделала подлая,

Стали тихими наши дворы.

Наши мальчики головы подняли,

Повзрослели они до поры.

На пороге едва помаячили

И ушли за солдатом солдат.

До свиданья, мальчишки, мальчики!

Постарайтесь вернуться назад!

Музыкальный фон.

Ведущий 1 – Горькое слово – война. Немногие мальчики уцелели в ее сражениях. 27 миллионов жизней наших людей унесла эта самая страшная в истории человечества война. 240 тысяч луганчан – жителей нашей области погибло в годы войны.

Ведущий 2 – Нет ни одной семьи в нашей стране, где не было погибших.

Ведущий 1 – Не пощадила война и ваших сверстников. Горели живыми дети Белорусской Хатыни.

Ведущий 2 – В слепой ярости фашисты живыми сбрасывали в шурф шахты непокоренных молодогвардейцев Краснодона.

Ведущий 1 – Летит Земля во мгле с ракетной скоростью

До глобуса уменьшена жилая вся

И ходит по земле

Босая память – маленькая женщина

Она идет – переступая рвы,

Не требуя ни визы, ни прописки

Ведущий 2 – В глазах то одиночество вдовы,

То глубина печали материнской.

Она идет покинув свой уют,

Не о себе, о мире беспокоясь

И памятники честь ей отдают

И обелиски кланяются.

Ведущий – В память о тех суровых годах и в честь павших за наше счастье героев войны зажигается факел Памяти.

Трое вожатых (1 мальчик и 2 девочки в костюмах военных) проходят маршем вдоль строя детей к памятнику и зажигают факел.

Ведущий – Вспомним всех поименно,

Сердцем вспомним своим.

Это нужно не мертвым,

Это нужно живым.

Ведущий – В память о погибших воинах в годы Великой Отечественной войны объявляется минута молчания.

Удар метронома.

Ведущий – Детский Оздоровительный Комплекс «Южный» возлагает корзину цветов в память о тех, кто не вернулся с войны.

Музыкальный фон 5-7 минут.

Ведущий – Дружина! Равняйсь! Смирно! Под Государственный Гимн Украины смирно стоять!

Звучит Государственный Гимн Украины.

Ведущий – Дружина! Вольно! С торжественной линейки шагом марш.

Сценарий

Линейки, посвященной Дню Конституции Украины

Звучат фанфары .

Ведущий. Дружина! На торжественную линейку, посвященную Дню Конституции Украины, шагом марш!

Звучит марш. Согласно плана расстановки отряды выстраиваются на линейке .

Ведущий. Дружина, на право, на лево! Смирно стоять! Наша дружина!

Радужная!

Ведущий . Наш девиз !

Жить без улыбки просто ошибка, всюду улыбки – всюду добро!

Ведущий. Товарищ директор Детского Оздоровительного Комплекса «Южный» разрешите торжественную линейку, посвященную Дню Конституции Украины начать.

Директор . Разрешаю линейку начать.

Звучит марш. Под звуки марша чтецы читают.

Чтец 1 . Это он – флаг родной Украины,

Соединил терриконы, равнины.

Колосом хлеба вновь засиял,

Чтоб расцветал Луганский наш край!

Чтец 2 Мы горды! В Украине мы мирно живем!

И смеёмся, и резвимся, танцуем, поём!

Так сияй же над нами, вечно сияй

И землю родную в веках прославляй!

Звучит государственный Гимн Украины.

Чтец 1 Ми є діти українські:

Хлопці та дівчата.

Рідний край наш – Україна,

Красна та багата.

Чтец 2 Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій землі – багатій і мальовничій Україні. Україна! В одному тільки слові бринить музика. Україна – це тихі води, ясні зорі, зелені сади, лани золотої пшениці. І ми пишаємося, що Україна є незалежною вже 14 років, і вже 14 років ми маємо свою Конституцію. І саме сьогодні ми даруємо «Южному» його власну Конституцію.

Дети выносят Конституцию ДОК «Южный» и вручают директору.

Звучит гимн «Южного».

Чтец 1 любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води.

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди!

Чтец 2 любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Номер.

Ведущий. Луганщина моя! Мне не найти слова,

Чтоб прославлять от края и до края,-

И где бы не был, но точно знаю я

Луганщина – земля моя родная!

Чтец 1 здесь солнце поднимается с зарёй

Лучами согревая Украину!

Ведь день начало-то у нас берёт

Даря тепло и дочери и сыну.

Чтец 2 ну, а поля, в них колос золотой,

И вера в будущее всех детей на свете.

Все это родина у нас, да нас с тобой

Горды мы Луганщины дети!

Песня «Луганщина».

Ведущий. Дружина! На лево! Торжественным маршем с линейки шагом марш!

МИСС

«Владычица морей - 2005»

оборудование: ямаха, 2 микрофона на стойках, 2 радиомикрофона, магнитофон, минидиск, С D .

Звучат фанфары

Ведущий – Добрый день! Я рад приветствовать вас в этом зале. Мы сегодня проводим конкурс, который называется «Владычица Морей - 2005». Наши участницы очень волнуются, ведь это один из первых конкурсов в их жизни! А я хочу попросить жюри занять свои места. А теперь прошу внимание – участницы конкурса и претендентки на звание «Владычица морей». Итак, встречайте.

Звучит легкая музыка. Девочки по очереди выходят на сцену и садятся на стулья.

Ведущий представляет участниц.

Ведущий – Итак, это был первый конкурс – приветствие. А сейчас, пока девочки готовятся ко 2-му конкурсу, я познакомлю вас с жюри.

Мы знаем, что у каждой участницы в зале есть болельщики, и для того, чтобы девочки почувствовали вашу поддержку, давайте в течении всего вечера поддерживать их дружными аплодисментами. Согласны?

Дети – Да!

Ведущий – Ну, тогда давайте дружно поаплодируем!

Аплодисменты.

Ведущий – Ну, а теперь, я думаю, наши маленькие участницы уже готовы ко 2-му конкурсу, который называется «Презентация».

Девочки по очереди презентуют свой морской образ.

Ведущий – Следующий конкурс «Танцующие звездочки»

Конкурс «Танцующие звездочки» - перетанцовка под любую ритмичную музыку.

Ведущий – Вот мы и посмотрели, как наши девочки умеют танцевать. А теперь давайте посмотрим, как они умеют читать с выражением.

Задача участниц прочесть стих (желательно наизусть). Оценивается выразительность чтения.

Ведущий – Ну, а теперь наши юные художницы, я попрошу вас подойти к вашим рабочим местам. Там лежат альбомные листы и фломастеры. Вам надо нарисовать новый морской наряд для Владычицы морей. Вам дается 5 минут.

Участницы по очереди подходят к микрофону, произносят речь и занимают свое место на сцене. В этом конкурсе учитывается речь, умение держаться на сцене, наряд.

Ведущий – Огромное спасибо вам, девочки, за такие прекрасные и теплые слова! А болельщиков я попрошу дружными аплодисментами поддержать наших участниц, ведь они очень волнуются в эти последние, торжественные минуты.

Аплодисменты.

На сцену поднимаются жюри. Повязывают ленты победительницам во всех номинациях. Звучит торжественная музыка.

Мисс Очарование

Мисс Обаяние

Мисс Зрительских симпатий

Мисс Улыбка

Мисс Оригинальность

Мисс Скромность

Мисс Находчивость

Мисс Доброта

Вице-мисс

Мисс Морячка – 2005

Ведущий – Дорогие девочки! Вы так прекрасны! Вы подарили нам замечательные песни, танцы, стихи. Каждая из вас была по-своему красива.

Ну что ж, наш конкурс завершился. Я от всего сердца хочу поблагодарить девочек за их обаяние, улыбку, за то, как они держались на сцене. Отдельное спасибо болельщикам за их поддержку. На этом наш праздник подошел к концу. До свидания! До новых встреч!

Свято Нептуна

Приблизний план проведення свята.

святкова лінійка, присвячена початку свята …………………..17-00

прибуття Нептуна із почтом ………………………………………17-30

рапорт Нептуну про справи в таборі …………………………….17-45

покарання почтом Нептуна тих, хто порушував правила

спортивні змагання …………………………………………….......18-00

ознайомлення Нептуну з табором ……………………………….19-00

морська вечеря на галявині ……………………………………….19-30

концерт біля вогнища ………………………………………………20-00

прощання з Нептуном ………………………………………………21-30

Святкова вистава у дитячому літньому таборі.

Дійові особи:

Нептун – морський цар.

Амо – його дружина.

Морей – син.

Нея – молодша дочка.

Морава – наречена Морея.

Борей – бог вітру.

Орифія – полонянка.

Русалки, баба Яга, чорти.

На березі – сцена. Декорації відтворюють оздоблення палацу Нептуна. Ведучий з дітьми приходить на берег і виголошує, що зараз вони разом матимуть змогу зазирнути у чарівне підводне царство Нептуна.

Дія перша .

За обіднім столом зібралась уся родина Нептуна.

Амо . Завтра на землі свято на твою честь, мій господарю. Чи певен цар царів, що ми готові вийти на берег, щоб привітати людей.

Нептун . Я наказав капітану Бінго поремонтувати мій човен, люба.

Морей . Тату до чого тут човен? (за сценою щось гримить).

Нептун . До того, що я особисто збираюсь пливти на човні, а ти, якщо хочеш, йди пішки. Не заважай батькові їсти! (згодом.) де мої русалоньки, нехай порадують своїм танцем старого.

(Морей розгніваний встає і йде з-за стола. За ним поспішає Морава. Русалки виходять і танцюють.)

Амо . Завтра важливий день для наших дітей, Нептуне. Ти сам призначив їхнє весілля на день зустрічі з людьми.

Нептун . То й що?

Амо . То й що? Чи ти не чуєш, що Борей розлютився вкрай. На морі такий вітер, хвилі вище за сонце.

Нептун . (сміється) Ти боїшся втонути, люба?

Амо . Ні, я боюсь, що цар царів мене не чує і не хоче чути.

Нептун . Досить! Ви самі знайшли лихо на свою голову. Борей мій друг. Він сотні років ганявся по світу за своєю Орифією, і коли, ії наздогнав, коли вже зачинив ії серед своїх хмар, мої дурнуваті діти викрали ії і привели до мене в царство. Як же мені тепер звернутися до Борея?

Амо . Звернись до Могутнього Океану.

Нептун . Я був у нього на прийомі. Він добрий дід, але справедливий.

Дія друга.

(та сама кімната, туда заходять Морей, Морава, Орифія).

Орифія . Господи, що робити мені, нещасній. Через мене у вас негаразди. Завтра останній день, коли Ви можете одружитись.

Морава . За нас не хвилюйся. Зевс не забуде про своїх дітей. (вбігає мала Нея. Сама вона задихана, волосся розкуйовджене, уся перемазана сажею).

Морей . Заклинаю Океана, Зевса, та батька Нептуна у свідки! Де ти була, мала бешкетниця? Тебе чекали обідати, а ти знову з чортами та чортенятами бавилась. Чи бачив хто у світі таке, щоб царівна моря через вогонь стрибала?

Нея . У чортів хоч весело. Чи мені тут сидіти та дивитись цілими днями як Оривка плаче. А за те насварився на мене, нізащо тепер не розповім, що мені стара Яга повідомила.

Усі разом. Нея, рибочко, розкажи!(мала царівна не погоджується).

Морей . Ну що ж, ти сама відмовилась від морозива.

Нея . Ні, ні я все розкажу! На землі є хлопець, який дуже за вашою Орифкою сохне. Чорти переповідали, що коли він до Борея сам прийде та три загадки відгадає, то Борей сам йому віддасть Орифку. А ні, то чорти його до себе в пекло потягнуть…(на сцену вискакують чорти та Баба-Яга. Танцюють).

Дія третя .

На сцені Баба-Яга, чорті, Орифія, Морава, Морей, Нея. Всі вони церемонно вітаються. На сцену виходить Нептун. Всі схиляються у пошані.

Баба -Яга . Володарю моря, навіщо кликав нас у свої покої?

(раптом над табором здіймається страшенний шум. На сцені на підвищені з’являється сам бог вітрів Борей).

Борей . Не чекали на мене? Здійму вітер, здійму хвилі, розгуляюсь на просторі, розхвилюю синє море не зарадить Вам Нептун.

Нептун . Погрожувати мені? Та як ти смієш!

Борей . Ну, куме, помиримось! Наказав я старій Язі привезти до мене земного хлопця. Якщо відгадає він мої загадки, піде з ним Орефія, якщо ж ні, то буде все по-моєму.

(Баба-Яга та чорти ведуть якогось хлопця, вихопленого з натовпу глядачів. Борей задає йому загадки. Хлопець відповідає. Нептун та Борей братаються. Опускається завіса.

Хлопець з Орефією беруть на себе роль ведучих.

Далі відбувається традиційне дійство: звіт про справи у таборі, суд над тими, хто заважає дітям вільно відпочивати у таборі. Закінчується усе красивою церемонією одруження Морея та Морави).

Сценарий

Линейки, посвященной Дню Независимости Украины

Звучат фанфары.

Ведущий. Дружина! На торжественную линейку, посвященную Дню Независимости Украины, шагом марш!

Звучит марш. Согласно плана расстановки отряды выстраиваются на линейке.

Ведущий . Дружина, на право, на лево! Смирно стоять! Наша дружина!

Радужная!

Ведущий . Наш девиз !

Жить без улыбки просто ошибка, всюду улыбки – всюду добро!

Ведущий. Товарищ директор Детского Оздоровительного Комплекса «Южный» разрешите торжественную линейку, посвященную Дню Конституции Украины начать.

Директор . Разрешаю линейку начать.

Звучит марш. Под звуки марша чтецы читают.

Чтец 1. Это он – флаг родной Украины,

Соединил терриконы, равнины.

Колосом хлеба вновь засиял,

Чтоб расцветал Луганский наш край!

Чтец 2 мы горды! В Украине мы мирно живем!

И смеёмся, и резвимся, танцуем, поём!

Так сияй же над нами, вечно сияй

И землю родную в веках прославляй!

Звучит государственный Гимн Украины .

Чтец 1 ми є діти українські:

Хлопці та дівчата.

Рідний край наш – Україна,

Красна та багата.

Чтец 2 Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій землі – багатій і мальовничій Україні. Україна! В одному тільки слові бринить музика. Україна – це тихі води, ясні зорі, зелені сади, лани золотої пшениці. І ми пишаємося, що Україна є незалежною вже 14 років

Звучит гимн «Южного».

Чтец 1 любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води.

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди!

Чтец 2 любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Номер.

Ведущий . Луганщина моя! Мне не найти слова,

Чтоб прославлять от края и до края,-

И где бы не был, но точно знаю я

Луганщина – земля моя родная!

Чтец 1 здесь солнце поднимается с зарёй

Лучами согревая Украину!

Ведь день начало-то у нас берёт

Даря тепло и дочери и сыну.

Чтец 2 ну, а поля, в них колос золотой,

И вера в будущее всех детей на свете.

Все это родина у нас, да нас с тобой

Горды мы Луганщины дети!

Песня «Луганщина».

Ведущий. Дружина! На лево! Торжественным маршем с линейки шагом марш!

Сценка «Последний герой»

Сценка посвящена Дню Знаний.

Действующие лица:

- группа двоечников;

- хулиган;

- отличник;

- абориген;

- два ангела;

- переводчик (голос звучит из-за кулис для зрителей, а не для участников.)

Действие первое «У школы».

В сквере сидят двоечники, мимо в школу проходят две девочки.

1-я девочка. Смотри! Сидят. Герои!

2-я девочка . Последние герои!

1-я девочка . Чего сидите, в школу опоздаете!

Двоечники . Идите, идите. Учитесь, получайте знания. Нам школа не нужна.

Девочки убегают.

Двоечники . Ой, смотрите! Кто это? Ботаник идёт.

Появляется отличник, хулиганы ставят ему подножку.

Двоечники .

- эй, ботаник, мозги не растеряй!

- много будешь знать – скоро состаришься!

- начни нормальную жизнь, оставайся с нами!

- может, я ему объясню (показывает кулак).

Отличник . А что делать?

Двоечник . Ничего! Ничегонеделание – самое лучшее дело в жизни.

Отличник . Нет, мне это не подходит. Я лучше в школу.

Двоечники:

- эх, попасть бы сейчас на остров!

- подальше от школы!

- чтобы ничего не делать!

- чтобы рано не вставать, ничего не надевать…

- чтоб лицо не умывать, и постель не заправлять.

- эх, мечты, мечты.

Двоечники поют на мелодию «Остров невезения».

Если б не уроки, можно было б жить

Нам бы все занятия – взять и отменить

Нам бы все занятия – взять и отменить

И подальше в море от школы бы уплыть

Нам бы всем на остров, где нет календаря

Туда, где мы не будем время тратить зря

Туда, где целый день мы будем загорать

Нежиться на солнце, кокосы собирать.

Действие 2-е «На необитаемом острове»

Как по мановению волшебной палочки двоечники оказываются на необитаемом острове.

Двоечники :

- неужели мы на необитаемом острове!

- можно ничего не делать!

- класс!

- клево!

- wow!

Двоечники танцуют танец «чунга-чанга», затем устало падают на песок.

Двоечники :

- что-то есть хочется…

- вон на пальмах, сколько кокосов висит. Ты по канату в школе лазил?

- да, только за пол держался.

- как это?

- канат на полу лежал.

-так, обед откладывается.

- что-то солнце сильно печет…

- а давайте построим шалаш! Соберем пальмовые листья, сделаем каркас.

Двоечники собирают пальмовые листья. Один становится в центре, все имитируют строительство шалаша.

Двоечники :

- готово?

- отпускаем!

Вся постройка рушится, а стоящий в центре падает.

Двоечники :

- ты что, не мог площадь крыши прикинуть?

- у тебя у самого крыша съехала. Этому ж на геометрии учат, а когда я на геометрии последний раз был? Забыл?

- может, лодку построить?

- ты что? С пальмы рухнул? Здесь физику надо знать! А у тебя, что по физике? То-то.

- ура! Придумал, давайте напишем письмо!

- а как ты, объяснишь, где мы находимся? Под большим деревом – раскидистым? (изображает пальму)

- мы даже не знаем, где мы. В каком океане.

- ничего, пиши, географ.

Все вместе пишут письмо на большом листе ватмана. Затем один из двоечников демонстрирует письмо зрителям. Письмо: «мы учИники школы № … пАпали на нИАбетаемый остров и просим помАщи. Нас нИльзя Аставить на острАве».

Двоечники :

- по-моему, здесь нужна запятая. (ставит запятую после слова «нельзя»).

- теперь точно спасут!

Появляется Абориген.

Двоечник . Ой, а это еще кто!

Один из двоечников бегает за Аборигеном по сцене вокруг горшка с цветком. Удар, Абориген падает, и его прислоняют к стульям.

Двоечник . Ты, кто?

Абориген . Кальбанасара муру.

Двоечник . Абориген, что ли? А откуда ты?

Абориген . Кальбанасара муру.

Двоечник . Ничего не понимаю,… ты кроме этой «муры» что-нибудь знаешь?

Абориген . Oh, no. I understand. I can speak English a little.

Двоечник . «Инглиш», я что-то такое слышал. Как ты сюда добрался? На корабле? Sheep, sheep .

Абориген . Ihavenosheep .

Двоечник . Овцы какие-то… ( путаница со словами: ship - корабль, sheep – овца.) ничего не понимаю…

Двоечники оставляют аборигена в покое. Слышится гром, начинается гроза. Все двоечники встают на колени, протягивая руки к небу.

Двоечники :

- господи, спаси нас!

- помоги нам выбраться отсюда!

- я буду хорошо учиться!

- я выучу таблицу умножения!

- а я – таблицу Менделеева!

- а я – все таблицы Брадиса!

- А я – таблицу неправильных глаголов.

- мы все будем делать правильно. Только спаси нас!

Появляются два ангела, которые тащат за собой вырывающегося отличника.

Отличник . Не хочу! Куда вы меня тащите? Отпустите!

Ангелы отпускают отличника и уходят.

Двоечники :

- Ботаник, миленький, помоги!

- Ты все знаешь. Спаси нас!

Двоечники поют на мелодию песни «Комбат».

Комбат – ботаник, ботаник – комбат,

Свои ты тетрадки давал на прокат,

Ты нас понимал и подсказки шептал,

А сколько ты знал, ботаник, ты знал…

Отличник . Хочу домой, в школу.

Двоечник . А может, я ему объясню (показывает кулак).

Отличник . Все! Понял! Так, давайте сориентируемся по звездам.

Отличник внимательно вслушивается в бормотание аборигена.

Абориген . I have no sheep. I have no ship. It is not island. It is a peninsula. There is a way …

Отличник . Ага. Он говорит: у меня нет корабля, у меня нет овцы. Это не остров, это – полуостров. Есть дорога…

Двоечник . Да что он там бормочет?

Абориген повторяет.

Отличник . Да вы не овцы, вы просто хуже. Это же не остров. Это полуостров. Здесь есть дорога.

Все вскакивают и под фонограмму песни «Остаться в живых» группы «би-2» убегают.

Двоечники (убегая):

- домой!

- в школу!

- учиться!!!

На сцене остаётся один абориген.

Абориген . (Вследдвоечникам). Take me to school, please!

Отличник . (Кричит вслед двоечникам). Он тоже хочет в школу!

Двоечники возвращаются, берут аборигена на руки и уносят со сцены.

Занавес.

С прямованість та тематика зміни оздоровчого сезону «Л і то 2005» в ЛОКУ ДОК «Южн и й»