Реферат: Програмоване та модульно-розвиваюче навчання

Програмоване та модульно-розвиваюче навчання

Програмоване навчання

Одним із методів підвищення ролі самостійного засвоєння теоретичних знань і надбання практичних навичок у студентів є програмоване навчання. Сутність цього методові полягає в тому, що студенти самостійно (можливо, що і без викладача) засвоюють навчальний матеріал за літературою чи з допомогою технічного навчального керованого програмою прибудую, тобто пізнавальний процес запрограмовано викладачем. Основу програмного підходу складають процеси надання навчальної інформації студентам, керівництво їх діяльністю, індивідуалізація засвоєння навчального матеріалу.

Інформація, яка належить сприйняттю, може бути наданою в навчальній книзі, на дисплеї навчального приладу чи іншими засобами. Функцій керівництва засвоєними знаннями виконує навчальна програма, відповідно до якої студент самостійно вивчає надані «дози» навчального матеріалу. Після засвоєння кожної з них здійснюється самоконтроль надбаних знань. Оскільки студент самостійно вивчає навчальний матеріал і контролює якість його засвоєння, забезпечується повна індивідуалізація його пізнавальної діяльності.

Стрижнем програмованого методові е навчальна програма. Розглянемо принцип управління на прикладі, коли засвоєння навчального матеріалу здійснюється за підручником, підготовленим відповідно до програми. Студент вивчає першу частину матеріалу за книгою (зазвичай, декілька сторінок текстові), потім зустрічає питання, готує на нього відповідь і звіря? правильність своєї відповіді з приведеною на одній із сторінок підручника. Як правило, використовується два основних способи подання відповідей:

-вибіркова система, коли серед декількох поданих лише один є вірним;

-система конструйованих відповідей, при якій курсантові подається тільки одна відповідь у текстовій формі.

Якщо підготовлене рішення правильне, студент переходити до вивчення наступної «дози» навчального матеріалу. При неправильному рішенні управляюча програма рекомендує студентові повторно вивчити першу «дозу» навчального матеріалу, звернутися за консультацією чи підказкою, яка знаходиться на одній із сторінок текстові підручника. Після цього знову здійснюється самоконтроль. Якщо викори-стовується навчальний пристрій, те дії студента аналогічні викладацьким (як при вивченні матеріалу за книгою). Однак, у цьому випадкові ЕОМ реєструє вірні і невірні відповіді. Отже, кількість звернень за консультацією і «виставляє» автоматично підсумкову оцінку знань всього навчального матеріалу дисципліни чи окремого розділу.

Викладена послідовність дій курсантів здійснюється за лінійної програми, якій притаманні свої недоліки. Розщеплення навчального матеріалу на малі «дози», повторення їх вивчення заважає цілісному сприйманню явищ і процесів, знижує ступінь мотивації, зацікавленості, приводити до розширення обсягу підручника, або до збільшення кількості дій на навчальному приладі.

Діяльність у простому програмованому навчанні студентів схематично можна відбити в таким чином:

Суттєвим недоліком лінійної програми є можливість відхилення дій студента від наданої послідовності шляхом зчитування програми, не відповідаючи на питання (не утруднюючи собі в здобутті знань), що понижує якість його підготовки. Разом з тім, лінійна програма сприяє розвитку уваги і пам'яті. Даний метод є ефективним, коли необхідно дослівно запам'ятати текст, формули, прищепити практичні навички в строгій послідовності дій, запам'ятати рецептурні правила, інструкції тощо.

Більш ефективними є розгалужені програми, які утруднюють процес зчитування (отримання правильних відповідей при відсутності практичних знань). Така програма надає студентові значні за обсягом «дози» навчального матеріалу. Вона передбачає подальші дії студентів у залежності від відповіді на попередню «дозу» навчального матеріалу. Йому дозволяється зробити новий інформаційний крок, чи він адресується до додаткової пояснювальної консультації, або ж рекомендується повернутися до засвоєння попередньої «дози». Якщо кожна відповідь буде вірною, те студент іде за основним річищем програми. В іншому випадку інформаційні кроки здійснюються за одним з річищ попередньо зробленої програм.

Коли навчання ведеться за навчальним посібником за розгалуженою програмою, те в ньому переплутуються сторінки. Навчальні посібники, побудовані за розгалуженою програмою, забезпечують вирішення завдань управління, індивідуалізації й активізації навчання. Разом з тім смороду значні за обсягом, непридатні для довідок, при користуванні спричиняють втону. Розгалужена програма значно краще реалізується за допомогою машин, що навчають. Смороду дозволяють зручніше здійснювати контроль за суворим дотриманням програми, увести часові обмеження на вибір відповідей. фіксувати всі дії як для контролеві і подальшого управління зі сторони викладача, так і для наступної корекції програми. У детально розроблених розгалужених програмах закладена ідея індивідуалізації навчання як за темпом роботи так і за рівнем складності. На кожне контрольне питання пропонується набір відповідей, який має: вірну і повну; вірну але не повну; невірну відповіді. Вибір однієї із них дозволяє виявити різноманітні недоліки знань у різних студентів. Відповідно до кожної відповіді програмою передбачене своє річище.

Розгалужена програма дозволяє здійснювати систематичні корекції навчання, які шкірного разу спрямовані на виправлення припущених помилок. Т-кім чином, у програму закладене адаптацію до індивідуальних особистостей студентів. Розробка розгалуженої програми, особливо складання контрольних запитань та відповідей на них, потребує високої майстерності, великого педагогічного досвіду, уміння передбачати логіку мислення студента, глибокого знання навчального матеріалу та найчастіше вживаних помилок і причин їх виникнення.

Найбільш ефективною є адаптована програма, яка реалізується за допомогою спеціальних навчальних пристроїв або сучасних персональних ЕОМ. У цьому випадку розробляється декілька навчальних програм, які різняться одна від іншої ступенем деталізації навчального матеріалу, характером викладення, кількістю повторень, прикладами. Навчання починається з програми середньої складності. При цьому машині фіксує кількість і характер помилок, на підставі чого по проходженню декількох доз інформація переводити студента до навчання за програмою або підвищеної, або зниженої складності, чи залишає на вивченні цієї програми.

Адаптивні навчальні програми, що враховують індивідуальні творчі здатності студента, при використанні ЕОМ забезпечують перехід від методу вибіркових відповідей до методові діалогу з комп'ютером. У цьому випадку можливо реалізувати не ляше об'єктивний самоконтроль якості засвоєння навчального матеріалу, ті й отримання консультацій, рекомендацій, пояснень та ін. Адаптивні програми управління отримують широке застосування на підставі методів «штучного» інтелекту, які в теперішній година активно розроблюються, а також при використанні психологічної теорії поетапного формування розумової діяльності.

Методи програмованого навчання доцільно розвивати в системі з іншими прогресивними методами. Наприклад, для сприйняття студентами будь-якої проблемної ситуації і її вирішення (проблемне навчання) необхідно використовувати великий обсяг навчальної інформації. Це може забезпечити навчальний пристрій, у пам'ять ЕОМ якого вона закладена. Процес розв'язання проблемної ситуації може здійснюватися за допомогою адаптивної керуючої програми, яка в певній мірі буде дозувати інформацію і контролювати розумову діяльність учнів. Дозуванню навчальної інформації передує загальна та установча частина, а питання самоконтролеві за окремими дозами повинні але-сіті випереджаючий характер.

Методам програмованого навчання належить провідна роль у розробці автоматизованих навчальних пристроїв, які при суцільній комп'ютеризації навчального процесу займуть важливе місце в системі підготовки кадрів у галузях економіки та управління.

Алгоритмізоване навчання будується на основі розробки відповідних моделей розумових процесів, послідовні розумові дії, що забезпечують успішне рішення програмних задач. В алгоритмізованому навчанні засвоєння знань йде шляхом строго послідовного виконання однієї за інший логічно взаємозалежних операцій. наприклад, можна навчити студентів алгоритмові міркувань при рішенні задач відповідного класу.

Модульно-розвиваюче навчання

Одним з підходів до навчання, що визначають його новий напрямок, є модульно-розвиваюче навчання, що створює передумови для найбільше сприятливого комплексного рішення розглянутих задач, що перебувають у даний година перед педагогічною практикою.

Семантичний зміст терміна "модульне навчання" зв'язаний з міжнародним словом "модуль" (лат, - modulus),одне зі значень якого -"функціональный вузол".

Модульне навчання у своєму первісному виді зародилося наприкінці шістдесятих років і одержало швидке поширення в англомовних країнах.

Сутність модульного навчання полягає в тому, що навчається більш чи самостійно цілком самостійно може працювати з запропонованої йому індивідуальною навчальною програмою, що включає в собі цільову програму дій, банк інформації і методичний посібник з досягнення поставлених дидактичних ланцюгів. При цьому функції педагога можуть варіюватися від інформаційно-контролюючої до консультативно-координуючої.

Принципові відмінності модульного навчання від інших систем навчання полягає в наступному:

1) зміст навчання представляється в закінчених, самостійних комплексах - модулях, що одночасно є банком інформації і методичним посібником з його засвоєння;

2) взаємодія педагога і навчається в навчальному процесі на принципово іншій основі - за допомогою модулів забезпечується усвідомлене самостійне досягнення що навчаються визначеного рівня попередньої підготовленості до кожної педагогічної зустрічі;

Наступні принципи модульного навчання модульного навчання є:

1) модульність;

2) структуризація змісту навчання на відособлені елементи;

3) динамічність;

4) метод активної діяльності;

5) гнучкість;

6) усвідомлена перспектива;

7) різнобічність методичного консультування;

8) паритетність.

1.Принцип модульності визначає модульний підхід до навчання, що виражається через зміст, організаційні форми і методи навчання. Відповідно до цього принципові навчання будується але окремим "функціональним вузлам" - модулям.

Реалізація принципові модульності забезпечується наступними педагогічними правилами:

- навчальний матеріал варто конструювати таким чином, щоб він у виді модульної чи програми модуля цілком забезпечував досягнення кожним, що навчається поставлених перед ним дидактичних позначок;

- навчальний матеріал, охоплюваний модулем, повинний бути настільки закінченим блоком, щоб існувала можливість конструювання єдиного змісту навчання, що відповідає комплексної, дидактичний мети з окремих модулів;

- відповідно до навчального матеріалу варто інтегрувати різні форми і види навчання, підлеглі досягненню наміченого ланцюга. Таким чином, можна запропонувати наступне визначення модуля:

Модуль - це основний засіб модульного навчання, що є закінченим блоком інформації, а також містить у собі цільову програму дій і методичне керівництво, що забезпечує досягнення поставлених дидактичних цілей.

2. Принцип структуризації змісту навчання на відособлені вимагає розглядати навчальний матеріал у рамках модуля не тільки як єдину цілісність, спрямовану на рішення інтегрованої дидактичної ланцюга, але і як має визначену структуру, що складається з відособлених елементів.

При реалізації принципові структуризації змісту навчання на відособлені елементи варто дотримувати наступних педагогічних правил:

- в інтегрованій дидактичній меті варто виділяти структуру приватних цілей;

- досягнення кожної частої мети повинне цілком забезпечуватися навчальним матеріалом шкірного елемента;

-сукупність елементів, що служать для досягненні окремих підмет (часток цілей) однієї інтегрованої дидактичної мети, винний складати один модуль.

3. Принцип динамічності описується наступними педагогічними правилами:

- зміст шкірного елемента і, тім самим, шкірного модуля може чи легко змінюватися доповнюватися;

- конструюючи елементи різних модулів, можна створювати нові модулі;

- модуль повинний представлятися в такій формі, щоб його елементи були легко замінними.

4. Принцип методові активної діяльності вимагає, щоб ті, яких навчають, опанували цим методом на базі системи діючих знань.

При організації принципові методові діяльності:

- мети в модульному навчанні повинні формуватися в термінах методів діяльності (практичної, пізнавальної, розумової) і способів;

- для досягнення поставлених цілей можливо і дисциплінарне, і міждисциплінарна побудова змісту модулів;

- навчання повинне організовуватися на основі проблемного підходу до засвоєння знань, щоб забезпечувалося творче відношення до навчання;

- необхідно ясно показувати можливості переносові знань з однієї сфери діяльності в іншу.

5. Принцип гнучкості вимагає побудови модульної програми і, відповідно, модулів таким чином, щоб легко забезпечувалася можливість пристосування змісту навчання і шляхів його засвоєння до індивідуальних потреб тихнув, яких навчають.

При реалізації принципові гнучкості в модульному навчанні необхідно дотримувати наступні педагогічні правили:

- для індивідуалізації змісту навчання за критерієм базової підготовленості необхідно проводити вхідну діагностику знань;

- вхідна діагностика знань винна будуватися таким чином, щоб по її результатах легко можна було побудувати індивідуалізовану структуру конкретного модуля;

- для індивідуалізації змісту навчання виходячи з індивідуалізованих цілей навчання, необхідно проводити аналіз споживи в навчанні з бокові того, якого навчають, чи інших зацікавлених чи осіб організації;

- для індивідуалізації змісту навчання, можна користатися комбінованим критерієм його побудови, що включає базову підготовленість і індивідуалізовані мети навчання, у цьому випадку індивідуалізація винна проводитися двохсхідчасто, починаючи з вхідної діагностики знань і закінчуючи аналізом потреб у навчанні:

- необхідно забезпечувати індивідуальний темп засвоєння;

- методична частина модуля винна будуватися таким чином, щоб забезпечувалася індивідуалізація технології читання,

- необхідно забезпечувати індивідуальний контроль і самоконтроль після досягнення визначеної мети навчання.

6. Принцип усвідомленої перспективи вимагає глибокого розуміння й усвідомлення. Можна затверджувати, що усвідомлення діяльності формує позитивну мотивацію навчання, розвиває пізнавальні інтереси.

- при реалізації принципові усвідомленої перспективи в процесі модульного навчання необхідно представити всю модульну програму, розроблену на тривалий етап навчання (курс, чи рік весь період навчання);

- у модульній програмі необхідно точно вказати комплексний дидактичний ланцюг, що навчається повинний зрозуміти й усвідомити як особисто значимий і очікуваний результат;

- модульна програма винна містити в собі програму навчальних дій для досягнення наміченої мети, тобто що навчається повинний забезпечуватися путівником для досягнення близьких, середніх і віддалених перспектив;

- на початку шкірного модуля обов'язково потрібно конкретно описати інтегровані мети навчання як результати діяльності;

- на початку шкірного елемента необхідно точно вказати приватні цілі навчання як результати діяльності.

7. Принцип методичного консультування вимагає забезпечення професіоналізму в пізнавальної того, якого навчають, і педагогічної діяльності педагога.

Педагогічні правила реалізації принципові різнобічності методичного консультування в процесі модульного навчання:

- навчальний матеріал повинний представлятися в модулях з використанням особистих пояснювальних методів, що полегшують засвоєння інформації;

- у модулях повинні пропонуватися різні методи і шляхи засвоєння змісту навчання, що що навчається може або убирати вільно, або спираючи на них чи особистий досвід, будувати власний оригінальний шлях засвоєння;

- у модулях повинне здійснюватися методичне консультування педагога по організації процесу навчання: у якості альтернативних рішень повинні представлятися різні методи й організаційні схеми навчання, на думку педагогів експертів, найбільш оптимальна умова для засвоєння порції конкретного змісту;

- педагог може вільно вибирати представлені методи до організаційних схем;

- у тихнув випадках, коли педагог сам будує модуль, бажано, щоб у його зміст він уключав використовувані їм методи навчання тому що це створює умови для обміну досвідом між педагогами, що викладають еквівалентні чи курси предмети.

8. Принцип паритетності в модульному навчанні вимагає суб'єкт-суб'єктивної взаємодії педагога і того, якого навчають,.

Принцип паритетності в модульному навчанні вимагає дотримання педагогічних правил, що випливають:

- модульна програма (модулі) винна забезпечувати можливість самостійного засвоєння знань навчається до визначеного рівня;

- модульна програма (модулі) винна звільняти педагога від виконання чисто інформаційної функції і створювати умови для більш яскравого прояву консультативно-координуючих функцій;

- модульна програма (модулі) винна створити умови для спільного вибору педагогом і що навчається оптимальним шляхом навчання;

- педагог у процесі модульного навчання повинний делегувати деякі функції керування, що трансформуються у функції самоуправління.

Перераховані вище принципи модульного навчання тісно взаємозалежні. Майже усі смороду (крім принципові паритетності) відбивають особливості побудови змісту навчання, а принцип паритетності характеризує взаємодія педагога і того, якого навчають, у нових умовах, що складаються в ході реалізації принципів модульності, структуризації змісту навчання на відособлені елементи, динамічності, методові діяльності, гнучкості, усвідомленої перспективи і різнобічності методичного консультування. Шляхові взаємодії того, якого навчають, з педагогом також визначаються принципами різнобічності методичного консультування.

Література

1.Аркас Микола. Історія України – Русі. - К.: Вища шк., 2008.- 456 с.

2.Гессен С.И. Основи педагогіки: Введення в прикладну філософію: Навчальний посібник для вузів.-М.: Школа – Пресс, 2008. -448с.

3.Закон України <<Про внесення змін і доповнень до Законові Української РСР ”Про освіту”>>//Законі України / Верховна Рада України, Інститут законодавства. - К.,1997.-Т.10.-С.168-192.

4.Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. –ДО.: В освіти України, 1994.-Вип.1.-336 с.

5.Сучасні системи вищої освіти: порівняння для України / В.Зубко; Нац. Ун-т ”Києво-Могилянська академія ”. К.: КМ Academia, 2009.-290 с.