Отчет по практике: Педагогічна практика

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Звіт про виконану роботу

з педагогічної практики

проведену з 3 по 28 листопада 2008 року

студентом-практикантом філософського факультету

групи ФФП-42с

Бойко Віталія Миколайовича

в ССЗШ №52 м. Львова

Львів – 2008

Педагогічну практику, що тривала з 3.11.08 по 28.11.08, я проходив у середній школі №52. Цю педагогічну практику ми проходили четверо, ще троє моїх одногрупників: Віктор Коніщев, Панцер Оксана та Маїк Галина. Протягом місяця ми ознайомились з роботою шкільного психолога, спробували себе у ролі педагога і психолога, ознайомились з навчальним закладом, з педагогічними уміннями інших вчителів. Особливістю даної школи є те, що вона є російськомовною, тому мені спочатку було не зовсім зручно, і я постійно думав як мене будуть сприймати діти на українській мові. Але з часом я освоївся і навіть повів урок на російській мові, це виявилося не так складно. В перший тиждень ми знайомились з діяльністю психолога, а зокрема з документацією, яку веде шкільний психолог; відвідали роботу методичного об’єднання, яке почало роботу саме в цьому році, і нас ознайомили з принципами, функціями і завданнями цього об’єднання; узгодили з психологом графік відвідування практики.

Знайомство з класом, до якого мене прикріпили, було сповнене цікавістю і водночас переживаннями. Це був 8-А клас. Переживання були пов’язані з тим як мене сприймуть діти в ролі педагога, адже це було для мене вперше. Під час проходження практики нам дуже допомагала Гнідовською О.П., вона також являлась колишнім класним керівником Віктора, тому це дуже допомогло нам освоїтися в школі. Вона виявила за час практики доброзичливість, охоче допомагала при труднощах. Я відвідав декілька уроків цього класу. Це дало мені можливість краще познайомитись з дітьми, побачити рівень їхнього розуміння вчителя, оскільки я мав провести в них уроки психології.

Наступним кроком в ході практики було узгодження з класним керівником та шкільним психологом час і теми уроків та виховного заходу, які повинин був провести для учнів свого 8-в класу.

Спочатку ми відвідали кілька уроків, і спостерігали за класами , з якими нам випало в майбутньому співпрацювати. На них ми аналізували роботу вчителя, і вже уявляли себе на її місці.

Перший заліковий урок я проводив на уроці російської мови, оскільки предмет психологія в даній школі ще не викладають. Для першого свого уроку я обрав тему «Увага». Проводив цей урок я в 8-в класі. Для другого залікового уроку я обрав тему «Мова жестів». Як в першому так і в другому уроках діти брали активну участь і було видно, що їм цікаво, тому на мою думку слід запроваджувати урок психології в усіх школах із середнього шкільного віку. Було незвичним відчути себе в ролі педагога, відчувалося хвилювання, ще знаючи що це діти важко було на них накричати.

Виховний захід був ще більш насичений ніж уроки, адже я проводив його у формі тренінгу з використанням гри. Мета цього виховного заходу була обговорення такої теми, як конфліктні ситуації, та ефективні шляхи їх вирішення. Під час уроку ми використали такі тренінги, як «Сніжинки» і «Зіпсований телефон».

Також одним із завдань, що входять до вимог педагогічної практики є проведення психологічного дослідження учнів одного класу і написання психологічної характеристики. Даний опис я зробив на основі опрацювання таких методик як: тест на визначення реактивної і особистісної тривожності, методика на визначення мотивації до успіху Елерса. Результати проведеного дослідження подані в документі психолого-педагогічна характеристика на учнів одного класу.

Відвідував уроки різних вчителів, а зокрема: російська література, математика, російська мова.

Дізнався багато корисного, цікавого і необхідного для подальшої роботи. Цей досвід думаю буде для мене дуже корисним.

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Календарний план роботи на час практики

проведену з 3 по 28 листопада 2008 року

студентом-практикантом філософського факультету

групи ФФП-42с

Бойко Віталієм Миколайовичем

в ССЗШ №52 м. Львова

Львів – 2008

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Графік відвідування місця проходження практики

проведену з 3 по 28 листопада 2008 року

студентом-практикантом філософського факультету

групи ФФП-42с

Бойко Віталієм Миколайовичем

в ССЗШ №52 м. Львова

Львів – 2008

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Опис результатів знайомства з діяльністю психолога навчального закладу

з педагогічної практики

студентом-практикантом філософського факультету

групи ФФП-42с

Бойко Віталієм Миколайовичем

в ССЗШ №52 м. Львова

Львів – 2008

З 3 листопада 2008 року по 28 листопада 2008 року я з одногрупниками – Віктором Коніщевим, Маїк Галиною та Панцир Оксаною – проходили педагогічну практику у ССЗШ №52 м. Львова. Прибувши до школи, ми познайомились зі своїм керівником з бази практики – Кузьміна Л.В. Вона нам розповіла, що психологічну службу школи складають два практичні психологи з категорією «Спеціаліст ІІ категорії» та «Спеціаліст». Тобто, наш керівник з бази практики працює з середньою та старшою школою, а її колега – з молодшими класами.

У своїй роботі психологічна служба керується загальноприйнятими принципами, визначеними в Етичному кодексі товариства психологів України: повага до особистості, захист людських прав, почуття відповідальності, чесність і відвертість, професійна компетентність, твердість і досягнення мети.

Своє головне завдання психологічна служба вбачає у створенні сприятливого психологічного клімату в учнівському класі та педагогічному колективі, підтримці та допомозі кожній конкретній людині, відчутті та розумінні проблем учнів, батьків та педагогів, у спрямуванні розвитку творчих здібностей дітей, у вихованні в них моральності і почуття відповідальності.

Починається робота психологічної служби з тестування майбутніх першокласників на предмет готовності до шкільного навчання. Результати тестування доводяться до відома батьків, а також їм даються рекомендації по корекції проблем, які були виявлені під час тестування дітей.

Психологічна служба здійснює нагляд за першими класами. Проводяться консультації з батьками і вчителями, а також адаптаційний курс занять з першокласниками, направлений на подолання проблем, які виникають під час навчання.

Кожного року психологічна служба вивчає адаптацію учнів 5-х класів до середньої ланки школи. Практичний психолог відвідує уроки, спостерігає за кліматом у класі, консультує вчителів-предметників та класних керівників 5-х класів, батьків учнів.

Постійним напрямом роботи психологічної служби є психодіагностика (індивідуальна та групова). Вона проводиться як планово, так і за запитом. Тематика дуже різноманітна: вивчення тривожності, пов’язаною зі школою; вивчення рівня культури та вихованості; дослідження на тему «Національна самосвідомість»; вивчення пізнавальних інтересів учнів; вивчення ставлення старшокласників до проблеми насильства у сучасному суспільстві; виявлення рівня комфортності знаходження учнів старших класів у школі; дослідження щодо планів учнів 9-х та 10-х класів на наступний рік; виявлення рівня обдарованості учнів та багато інших. Результати групових досліджень обов’язково обговорюються з учнями на виховних годинах та з вчителями на семінарах, а результати індивідуальних тестувань – на консультаціях з учнями (як правило, це є конфіденційна інформація).

Психологічна служба займається профорієнтацією учнів школи. Первинні наміри виявляються в учнів у 8-9 класах, більш глибока діагностика профорієнтації проводиться в 10-11 класах. Це допомагає дітям визначитись з вибором майбутньої професії, враховуючи не тільки свої побажання, але й відповідність своїх здібностей відносно вибору.

Важливими напрямками роботи психологічної служби школи є робота з обдарованими дітьми та з учнями, які мають схильності до скоєння правопорушень.

Психологічна служба постійно співпрацює з класними керівниками. У школі проводяться психолого-педагогічні консиліуми та семінари, на яких висвітлюються та опрацьовуються такі теми як: «Психологічні проблеми комп’ютеризації в школі та вдома», «Психокорекція поведінки дітей з групи ризику», «Обдаровані діти: критерії, особливості, проблеми», «Індивідуальні засоби саморозвитку педагогічної інтуїції», «Психологічний супровід особистісно-орієнтованого навчання і виховання», «Вікові кризи та індивідуально типологічні особливості учнів 1-11 класів», «Розвиток учбової мотивації в учнів середньої та старшої школи», «Педагогічна деформація та способи її корекції», «Про різноманітності в емоційному підході до виховання дівчат та хлопців» та інші.

Багато часу психологічна служба приділяє такому виду роботи як психологічна просвіта. Психологи виступають перед учнями, вчителями, батьками. Тематика таких виступів дуже різноманітна: це формування навичок здорового способу життя, профілактика вживання алкоголю, тютюну, наркотичних речовин; профілактика різноманітних узалежнень; взаємовідносини між дівчатами та юнаками; стосунки з батьками; вибір майбутньої професії; способи виходу із конфліктних ситуацій; підвищення самооцінки; краще пізнання себе і оточуючих; формування та розвиток якостей, необхідних для ефективного спілкування та багато інших.

Практичні психологи беруть участь у семінарах практичних психологів м. Львова, соціально-психологічних тренінгах, засіданнях методичних об’єднань, обмінюються досвідом роботи з практичними психологами м. Львова.

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Емпіричний матеріал, на основі якого написана характеристика класу

з педагогічної практики

проведену з 3 по 28 листопада 2008 року

з педагогічної практики

студентом-практикантом філософського факультету

групи ФФП-42с

Бойко Віталієм Миколайовичем

в ССЗШ №52 м. Львова

Львів – 2008

У 8-в класі навчається 24 учнів, з яких 13 хлопців та 11 дівчат. Керівник класу – це досвідчений педагог , яка вміє знайти спільну мову з кожним учнем, може підтримати, підбадьорити, а також і активувати до роботи. За результатами спостережень я побачив, що у класі є досить спокійним, і співпрацювати з ними було одне задоволення(можливо це спричинено тим що це була перша пара). Були деякі лідери, які виділялися по-різному, наприклад одна дівчина була активна не тільки на уроках різних вчителів, а й на моєму уроці, і було видно що вона користується авторитетом серед однокласників. Були ще дві дівчини, які сиділи на останній парті, вони себе проявляли по іншому, а саме любили жартувати, і також було помітно їхній авторитет в класі.

Згідно з результатами проведених методик, а саме: методика на визначення мотивації до успіху Елерса, я отримав такі результати.

Десять учнів мають середній рівень мотивації до успіху.

Четверо мають помірно високий рівень мотивації до успіху. Ці дві останні групи мають середню схильність до ризику.

Чим вища мотивація до успіху – досягнення цілі, тим нище схильність до ризику. При цьому мотивація впливає і на надії і на успіх. При сильній мотивації на успіх надії на успіх звичайно скромніші, чим при слабкій мотивації.

Ще я провів методику на визначення особистісної та реактивної тривожності Спілбергера і Ханіна. За результатами виявилося: у один учень має середній рівень особистісної тривожності, одинадцять учнів має більш високий рівень особистісної тривожності. Особистісна тривожність , розуміється, як індивідуальна характеристика, яка відображає схильність суб’єкта до тривоги, і розуміється, що наявність у нього тенденцій сприймати достатньо широкий спектр ситуацій, які загрожують йому, відповідаючи на них відповідною реакцією. Особистісна тривожність активується при сприйнятті деяких стимулів, які розцінюються людиною як небезпечні для самооцінки, самоповаги. Реактивна тривожність : у 12 дітей виявлено низьку реактивну тривожність, і лише в двох було виявлено високу. Реактивна тривожність як стан характеризується суб’єктивними переживаннями, емоціями: напругою, тривожність, застряганнями, нервозністю. Цей стан виникає емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різною по інтенсивності і динамічності в часі.

Рекомендації:

· Вчителям слід звернути увагу на індивідуальні особливості кожного з учнів, а також на клас в цілому як на групу з певними віковими особливостями;

· Проводити корекційну роботу з учнями у яких є ті чи інші особистісні проблеми: емоційно-вольова рівновага, страхи, невпевненість, агресивність, тощо.

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Аналіз

навчального заняття з психології,

проведеного у 8-В класі ССЗШ №52 м. Львова

студентом-практикантом IVкурсу філософського факультету

Бойко Віталієм Миколайовичем

Виконано:

Студентом IV курсу

Філософського факультету

Бойко В.М.

Перевірила:

Кузьміна Л. В.

Львів – 2008

Бойко Віталій Миколайовичпровів заліковий урок на тему «Пам'ять, та її процеси». Це був його першим заліковим уроком. Віталій проводив урок у формі лекції та бесіди, це був комбінований тип уроку. Даний урок містив у собі такі структурні елементи як прелюдія (мотивація учіння школярів, мета і діяльнісні завдання, матеріали та засоби), розгортання (налаштування психологічного настрою учня на роботу, повідомлення мети учням, розвиток уроку), кульмінація (закріплення знань, згортання, підсумок). Тема відповідає поставленій меті. Я вважаю, що мета була досягнута впродовж проведення залікового уроку Віталія, діти таки зрозуміли що таке мова жестів, та яка їхня роль у житті людей. Цьому сприяли теоретичний матеріал, викладений студентом, та наступні групові завдання. Загалом мені сподобалось як проявив себе Віталій у ролі вчителя психології, але були деякі нюанси, насамперед це відсутність подібного досвіду, що певно і було спричиняло деяку невпевненість Віталія.

Студент серйозно віднісся до підготовки залікового уроку. Віна цілеспрямовано планував зміст уроку, методи, які використовував під час уроку, продумав форму організації навчання на різних етапах. До проведення залікового уроку, Віктор вже ознайомився зі своїм класом, провів ряд психологічних досліджень, в якому провідними були такі методи діагностики як різні методики (тести) та метод спостереження. Він вивчив мотивацію учнівської навчально-пізнавальної діяльності, поведінки, своєрідності міжособистісних взаємин у групі. Студент на протязі тижня, підготував навчальний матеріал, розробив практичні завдання.

Загальна освітня мета відповідала темі уроку, рівню розвитку учнів. Однак уроки психології як такі – відсутні в даній школі, тому навчальний матеріал був для учнів зовсім новим і він особливо зацікавив їх.

Віталій раціонально відібрав наукові знання, поняття, факти, що складають основу розвитку умінь, навичок учнів, їхнього соціального становлення, подальшого навчання. На мою думку, зміст навчального матеріалу був спрямований на розгляд проблеми, соціально значущої та актуальної для життя учнів, їхні пізнавальні і особистісні інтереси та проблеми були задоволені. Я спостерігав за послідовністю та логічністю структурування змісту за етапами навчального заняття відповідно до його структури. Для учнів було забезпечено сприймання, розуміння, осмислення ними сутності наукових, соціальних понять, явищ, умінь. Також спостерігала стимулювання інтересу учнів до змісту, усвідомлення його значущості для розвитку особистості, сприяння формуванню допитливості школярів.

Студент творчо, цілеспрямовано поєднував різноманітні методи, прийоми, форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів для досягнення поставленої мети, завдань заняття, відповідно до змісту навчального матеріалу, вікових особливостей, рівня навчальних особливостей учнів. Він стимулював активність учнів груповими вправами, їхньої позиції як суб’єктів, партнерів процесу навчання. Віталій намагався активізувати думку учнів різноманітними питаннями, стимулювала їх до критичного та творчого мислення, вияву власної позиції, поглядів, самостійного пошуку і дослідження.

Під час проведення Віталієм залікового уроку, я спостерігав до учнів доброзичливе ставлення, наявність позитивної установки до кожного школяра, розуміння його як особистості, вияв поваги, довіри до нього. При виникненні труднощів у якогось учня, Віталій охоче допомагав, давав додаткові пояснення для усунення незрозумілих питань. Студент намагався залучити кожного школяра до навчальної діяльності, сприяти їх розвитку. Віталій виявив хороші комунікативні уміння, відкритість, щирість, розвиток позитивних взаємин з учнями, знаходження контакту з кожним. Ще на початку уроку було забезпечено дисципліну як організацію порядку на навчальному занятті шляхом зацікавлення учнів темою.

На мою думку, учні позитивно ставились до процесу навчання, застосованих Віталієм форм, методів організації навчально-пізнавальної діяльності. Учні чітко усвідомлювали та відчували свою роль, відповідальності у навчальному процесі. Вони із зацікавленням спостерігали за своїм молодим вчителем, виявляли інтерес, повагу до неї. Дисципліна учнів була хороша, були дотримані правила поведінки, діяльності на навчальному занятті.