Курсова робота
Науково-дослідна робота студентів і шляхи її удосконалення
Зміст
Вступ
Розділ 1
«Науково-дослідна робота
студентів: види і цілі»
Розділ 1.1 Загальні принципи наукової роботи зі студентами
Розділ 1.2 Види і форми науково-дослідної роботи студентів
Розділ 1.3 Участь у наукових і науково-практичних конференціях
Розділ 1.4 Перші висновки
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Науково-дослідна робота студентів є однією з найважливіших форм навчального процесу. Наукові лабораторії і гуртки, студентські наукові товариства і конференції - усе це дозволяє студентові розпочати повноцінну наукову діяльність, знайти однодумців з якими можна порадитися і поділитися результатами своїх досліджень. Так чи інакше, дослідною роботою займаються всі студенти вузів. Написання рефератів, курсових, дипломних робіт неможливе без проведення якихось, нехай найпростіших досліджень. Але більш глибока наукова праця, займатися якою студента не зобов'язує навчальний план, охоплює лише деяких з них. Студент, що займається науковою працею, відповідає тільки за себе; тільки від нього самого залежать тема досліджень, терміни виконання роботи, а так самоі те, чи буде виконана робота взагалі. Затрачаючи свій особистий час, студент розвиває такі важливі для майбутнього дослідника якості, як творче мислення, відповідальність і уміння відстоювати свою точку зору. З боку викладача необхідні добра увага і підтримка, без яких студент, особливо на молодших курсах, не захоче (та й просто не зможе) займатися «нудною наукою», якою здається майже будь-яка дисципліна на початкових стадіях її освоєння. Часто працю викладача порівнюють із працею садівника. Отож, якщо підготовку студентів порівняти з вирощуванням картоплі, де є напрацьовані технології і добрива, то підготовку майбутніх науковців у гуртках і лабораторіях вузів можна порівняти з вирощуванням рідкісної на наших полях рослини. Один невірний крок, одна невірна порада - і вся довга праця може виявитися марною і рідкісна рослина загине, не принісши плодів.
Студентські наукові об'єднання часто стають кузнею молодих кадрів для вузів, у стінах яких вони вчаться і працюють.
Сьогодні, коли Україна і її наука переживають не найкращі часи, необхідна пильна увага до наукової діяльності студентів. Погане фінансування освітніх установ породило початок процесу старіння викладацького складу. З одного боку, відбувається процес фільтрації, коли у вузах залишаються люди, що дійсно люблять свою професію і не здатні проміняти її на яку-небудь іншу. Але з іншого, цей процес здатний привести до такої ситуації, що через десять-двадцять років нестача кадрів приведе до зниження «планки» при доборі викладачів і найвищий рівень освіти, яким славилася радянська і славиться зокрема українська система вищої освіти, піде в історію.
Метою даної роботи є розглянути відомі види і форми науково-дослідної роботи студентів, зробити рекомендації по застосуванню деяких з них до досліджень в області вивчення креслення.
Розділ 1 Науково-дослідна робота студентів: види і цілі
Розділ 1.1 Загальні принципи наукової праці зі студентами
Основним способом подачі навчального матеріалу було і залишається інформування. Викладач за допомогою лекцій, співбесід і інших звичайних способів доносить до студентів придбані ним знання, а студенти заучують їх. Такий спосіб був би ідеальний ще на початку століття, але сьогодні, коли наука розвивається дуже швидко, знання, придбані таким способом, є малоцінними, тому що вони швидко втрачають свою актуальність. У наш час устояні догми часто стають лише забавним курйозом далекого минулого, і головним є не стільки заучування величезного масиву інформації, щоб використовувати її потім усе життя, скільки уміння працювати з цим масивом, вибирати з нього необхідні знання, уміти їх згрупувати й узагальнити. Тому вже давно більшість викладачів схиляється до думки, що їхньою метою є не змусити студентів запам'ятати лекцію, а потім розповісти її на практичному занятті або іспиті і використовувати при роботі зі спеціальності, а навчити їх учитися, щоб протягом усього життя вони поновлювали власний запас знань.
Але проблема полягає в тому, що багато студентів з цілого ряду причин (від простої лінивості до психічних розладів) не можуть підходити до навчального процесу творчо. І може трапитися така ситуація, що деякі студенти будуть вивчати додаткову літературу, працювати з документами і джерелами, а основна маса продовжує вчитися старим способом. Якщо ж зосередити увагу на основній масі студентів, то найбільш активні студенти можуть поступово припинити свої пошуки та приєднатися до більшості. Цю складну проблему легко розв'язати за допомогою організації наукового гуртка по обраному предмету. Викладач вирішує дві задачі: він дає можливість обдарованим студентам виявити себе, тому що гурток не обмежує своїх членів у виборі теми дослідження, а з іншої сторони він не боїться приділити побільше уваги основній масі учнів, що у свою чергу може виділити в колективі нові таланти, що так само стануть членами наукового гуртка. В ідеалі, при великому бажанні і досвіді з боку викладача, членами гуртка може стати практично вся група.
Трудове навчання і креслення відкривають безмежний простір для молодих дослідників. Ці предмети настільки тісно переплетені з усіма сторонами життя, що можна знайти тему для роботи кожному студентові, до якої б галузі знань не відносились його інтереси. Якщо це точні науки, то його швидше за все, зацікавить конструювання різних пристроїв, моделювання процесів, що відбуваються у матеріалі під час його обробки; студенти, що цікавляться історією можуть дізнатися про способи обробки матеріалів на різних етапах розвитку людства, про розвиток графічних знань і їхнє практичне застосування в різні періоди історії. А якщо згадати про такі цікаві теми, як вивчення народних художніх промислів, ремесел, конструювання різноманітних рухомих моделей та пристроїв, то на мій погляд, важко знайти студента, що не зацікавився б цими питаннями і не відвідав засідання гуртка або лабораторії хоча б один раз.
Вищесказане відноситься до студентської наукової роботи з питань трудового навчання та креслення на інженерно-педагогічних факультетах. Студенти ІПФ можуть вивчати набагато складніші проблеми. У список можливих тем досліджень, крім «цікавих» питань можна включити і менш захоплюючі на перший погляд, але зате результати яких можуть бути застосовні в практичній діяльності. Це питання про конструювання універсальних пристроїв і пристосувань, які з успіхом можна використовувати як у навчальних так і в практичних (виробничих) цілях, це розробка більш прогресивніших і економніших, в плані відходу матеріалів, затратах часу та зусиль, технологічних процесів на виготовлення різноманітних виробів тощо. Так, почавши з приватної проблеми активізації навчального процесу у ВУЗі, ми прийшли до глобального питання підготовки нового покоління людей, що вміють мислити самостійно, приймати нестандартні рішення в нестандартній ситуації, відповідати за свої дії, - усьому тому, що необхідно в умовах демократичного ладу, до побудови якого ми повільно, але наближаємося. Наукова праця з раннього віку допоможе виховати людей дійсно інтелігентних й освічених, а важливе достоїнство цих якостей у тім, що людей, що володіють ними, ніколи не буває занадто багато.
Розділ 1.2 Види і форми науково-дослідної роботи
студентів
Існує і застосовується два основних види науково-дослідної роботи студентів (НДРС).
Навчальна науково-дослідна робота студентів, передбачена діючими навчальними планами. До цього виду НДРС можна віднести курсові роботи, виконувані протягом усього терміну навчання у вузі, а так само дипломну роботу, виконувану на п'ятому курсі та магістерську роботу.
Під час виконання курсових робіт студент робить перші кроки до самостійної наукової творчості. Він вчиться працювати з науковою літературою (якщо це необхідно, то і з іноземною), здобуває навички критичного добору й аналізу необхідної інформації. Якщо на першому курсі вимоги до курсової роботи мінімальні і написання її не представляє великої праці для студента, то вже на наступний рік вимоги помітно підвищуються і написання роботи перетворюється в дійсно творчий процес. Так, підвищуючи з кожним роком вимоги до курсової роботи, ВУЗ сприяє розвиткові студента, як дослідника, роблячи це практично непомітно і ненав'язливо для нього самого.
Метою виконання дипломної роботи є подальший розвиток творчої і пізнавальної здатності студента, і як заключний етап навчання студента у вузі спрямовано на закріплення і розширення теоретичних знань і поглиблене вивчання обраної теми. На старших курсах багато студентів уже працюють за спеціальністю, і, вибираючи тему для курсової роботи це найчастіше враховується. У даному випадку, крім аналізу літератури, у дипломну роботу може бути включений власний практичний досвід по даному питанню, що тільки збільшує наукову цінність роботи.
До НДРС, передбаченої діючим навчальним планом, можна віднести і написання рефератів по темах практичних занять. При цьому варто сказати про те, що найчастіше реферат є або переписаною статтею або, ще гірше, конспектом глави якогось підручника. Назвати це науковою працею можна з великим сумнівом. Але деякі реферати, написані на основі декількох десятків статей і джерел, по праву можна назвати науковими працями і включення їх у список видів НДРС цілком виправдано.
2.
Дослідна робота поза вимогами, що пред'являються навчальними планами.
Як уже було сказано вище, така форма НДРС є найбільш ефективною для розвитку дослідницьких і наукових здібностей студентів. Це легко пояснити: якщо студент за рахунок вільного часу готовий займатися питаннями якої-небудь дисципліни, то знімається одна з головних проблем викладача, а саме - мотивація студента до занять. Студент уже настільки розвинений, що працювати з ним можна не як з учнем, а як з молодшим колегою. Тобто студент із посудини, яку необхідно наповнити інформацією, перетворюється в джерело останньої. Він стежить за новинками літератури, намагається бути в курсі змін, що відбуваються в обраній ним науці, а головне - процес осмислення науки не припиняється за межами ВУЗу і підготовки до практичних занять і іспитів. Навіть під час відпочинку в глибині свідомості не припиняється процес самовдосконалення.
Основними формами НДРС, що виконується у позаурочний час є:
* Предметні гуртки;
* Проблемні гуртки;
* Проблемні студентські лабораторії;
* Участь у наукових і науково-практичних конференціях;
* участь у вузівських і республіканських конкурсах.
* Участь у виконанні держбюджетної і договірної тематики кафедр.
Зупинимося більш докладно на кожній з перерахованих вище форм.
Предметні гуртки.
Дана форма НДРС найчастіше використовується при роботі зі студентами молодших курсів. Керівниками виступають загальнонаукові і загальнотеоретичні кафедри. Науковий гурток є найпершим кроком у НДРС і завдання перед його учасниками ставляться нескладні. Найчастіше, це підготовка доповідей і рефератів, що потім прослуховуються на засіданнях гуртка або на науковій конференції. Гурток може поєднувати членів групи, курсу, факультету, а іноді - і всього ВУЗу. Останній варіант найчастіше зустрічається в гуртках, що вивчають проблеми суспільних і гуманітарних наук, тому що в технічних і природних гуртках наукові дослідження студента п'ятого курсу швидше за все будуть малозрозумілі студентам першого, і в них може пропасти інтерес до гуртка, як до такого.
Робота гуртків, як правило, виглядає таким чином:
На організаційних зборах відбувається розподіл тем доповідей і рефератів виборним шляхом, після чого викладач вказує на наявність для кожної теми основної і додаткової літератури і рекомендує найближчим часом продумати план роботи. Деякі викладачі вважають, що виборний розподіл доповідей не є необхідним, тому що студент сконцентровується на одній темі, не приділяючи великої уваги іншим. З одного боку, примусовий розподіл тем може ліквідувати таку “зацикленість”, але, з іншого боку, такий підхід може не знайти підтримки в самих студентів. Уявимо собі першокурсника, що вперше прийшов на засідання гуртка, де, як він вважає, до нього повинні відноситися майже, як до рівного і раптом він одержує для роботи тему, що його цікавить дуже мало, а тема, яку йому хотілося розвинути у своїй роботі, дісталася іншому. Звичайно, студент образиться, і його присутність на інших засіданнях гуртка ставиться під сумнів.
Таким чином, розподіл тем повинен бути винятково виборним, тим більше що до початку навчання у Вузі людина уже досить розвинена, щоб мати власні інтереси і пристрасті.
Після розподілу тем починається головна й основна робота гуртка. Спочатку основна роль належить його керівникові. Саме від його досвіду, таланту і терпіння залежить, чи змінить початковий запал юних дослідників вдумлива робота, чи все так і залишиться в зародковій стадії. Необхідно спостерігати за кожним студентом, намагатися передбвчити проблеми, що можуть виникнути в нього в процесі роботи. Може трапитися так, що молода людина посоромиться поставити запитання, вважаючи себе досить дорослим для його самостійного вирішення, а потім, так і не прийшовши до відповіді, відмовиться від дослідження взагалі, прийнявши рішення про власну наукову неспроможність. Такі психологічні проблеми часто постають перед студентами молодших курсів. Причиною є сформований стереотип, що студент - це вже цілком сформована людина і сам повинен вирішувати свої проблеми. Насправді ж, мислення студентів молодших курсів ще несе в собі великий відбиток шкільного і, відверто кажучи, просто дитячого. Тому конфлікт між «дорослою» моделлю поведінки і юнацьким мисленням може перекреслити зусилля самого талановитого, але недостатньо чуйного педагога. Тому буде не зайвим ознайомити студентів з методами і способами наукового дослідження, про збір матеріалу, про роботу над літературою, про користування науковим апаратом, а так само ознайомити студентів з науковими напрямками викладачів кафедри, щоб студенти знали, до кого можна звернутися для більш детальної консультації з деяких питань.
Якщо початковий період роботи гуртка пройшов успішно і велика частина тем прийнята в роботу, то складається графік виступів, і починається заслуховування готових доповідей. Як правило, на одному засіданні гуртка заслуховується не більш двох виступів, тому що тільки в даному випадку можна докладно обговорити кожну доповідь, задати запитання й одержати розгорнуті відповіді на них. Крім цього, велика кількість доповідей важкі для сприйняття і може знизитися активність і зацікавленість членів гуртка.
Формами підбиття підсумків роботи гуртка можуть стати конкурс доповідей, участь у наукових конференціях і предметних олімпіадах, проведення круглих столів, зустрічей з ученими, а також публікація тез кращих робіт у наукових збірниках ВУЗів.
Проблемні гуртки.
Усе сказане про наукові гуртки можна віднести і до проблемних, але варто врахувати деякі відмінності.
Проблемний гурток може поєднувати собою студентів різних факультетів і курсів, а також, якщо при вузі є такі, коледжів і ліцеїв. В центр дослідження може бути поставлена проблема, якою займається науковий керівник гуртка, або будь-який інший член гуртка, згідно свого бажання. Великою перевагою даної форми НДРС є можливість розгляду обраної теми найбільш глибоко і з різних ракурсів. Проблемні гуртки являють собою «полегшену» форму НДРС і тому на їх базі можлива організація зустрічей з людьми, що зіштовхуються з проблемами, обраними гуртком для розгляду, на роботі й у побуті, проведення різних вікторин і конкурсів.
Проблемні студентські лабораторії (ПСЛ).
ПСЛ відносяться до наступного рівня складності НДРС. У них беруть участь студенти другого курсу і старше. Лабораторія не є школою наукової праці, заняття в ній припускають визначений запас знань і навичок. У рамках ПСЛ здійснюються різні види моделювання, вивчення й аналіз реальних документів, програм, ділових ігор, а так само практична допомога підприємствам. Робота в такій лабораторії припускає не стільки вивчення й аналіз літератури, скільки постановку експерименту, створення чогось нового. ПСЛ, швидше за все, будуть не настільки численні, як наукові і проблемні гуртки. Відбувається відсівання студентів, коли із обдарованих вибираються ще більш обдаровані.
Ще однією відмінністю ПСЛ від гуртка полягає у тому, що тут надається великого значення здатності студента до колективної роботи. Якщо в гуртку кожен студент відповідає, як правило, тільки за себе, то в ПСЛ, де теми досліджень набагато більш глобальні, однією самостійною роботою обійтися практично неможливо. Керівник лабораторії повинен допомогти студентам розділити тему на окремі питання, рішення яких приведе до рішення головної проблеми. Важлива увага до інтересів кожного студента, до його схильностей і можливостей. Досвід колективної роботи приходить не відразу і вирішення спорів і конфліктів, що виникають у процесі роботи, так само багато в чому лежить на плечах викладача.
У процесі роботи в ПСЛ студент може реалізувати свої знання, що мають практичне значення, отримані за час навчання і роботи в гуртках. Таким чином, робота в ПСЛ - наступний важливий крок до повноцінної науково-дослідної роботи і цінний досвід для подальшої наукової і практичної діяльності.
1.3
Участь у наукових і науково-практичних конференціях
На конференції молоді дослідники одержують можливість виступити зі своєю роботою перед широкою аудиторією. Це змушує студентів більш ретельно проробляти майбутній виступ, розвиває їх ораторські здібності. Крім того, кожен може порівняти, як його робота виглядає на загальному рівні і зробити відповідні висновки. Це є позитивним результатом наукової конференції, тому що на ранньому етапі багато студентів вважають власні судження непогрішними, а свою роботу - найглибшою і найціннішою в науковому плані. Часто навіть зауваження викладача сприймаються як прості причіпки. Але слухаючи доповіді інших студентів, кожен не може не помітити недоліків своєї роботи, якщо такі є, а так само виділити для себе свої сильні сторони.
Крім того, якщо в рамках конференції проводиться творче обговорення прослуханих доповідей, то з питань і виступів кожен доповідач може почерпнути оригінальні ідеї, про розвиток яких у рамках обраної ним теми він навіть не задумувався. Включається своєрідний механізм, коли одна думка породжує ряд нових.
Науково-практичні конференції, уже виходячи із самої назви, містять у собі не тільки і не стільки теоретичні наукові доповіді, скільки обговорення шляхів вирішення практичних задач. Дуже часто вони проводяться поза стінами Вузу, на території заводу, фабрики, фермерського господарства з якими ВУЗ підтримує відносини. Наприклад, науково-практична конференція може проводиться за результатами літньої практики студентів, коли останні, зіштовхнувшись з визначеними проблемами, можуть за допомогою працівників підприємства і викладачів спробувати знайти шляхи їхнього рішення. Такі конференції сприяють установленню тісних дружніх зв'язків між Вузом і підприємствами, а також допомагають студентам учитися застосовувати вивчену теорію на практиці. Відмінною рисою науково-практичної конференції є складність її злагодженої організації, так, щоб участь у ній була однаково корисною і цікавою і студентам, і працівникам підприємства. Розробка і проведення такої конференції жадає від організаторів і учасників великої уваги і терпіння.
Наукова праця студентів ІПФ
Безсумнівним є той факт, що керівництво навчальних закладів приділяє велику увагу НДРС. Особливо це стало помітно в останні роки, коли, дещо адаптувавшись в сучасних умовах, ректорат і кафедри стали вишукувати можливості для залучення студентів у наукову працю. У наукову роботу втягнені всі: від ліцеїстів і першокурсників до студентів старших курсів і аспірантів (останні, утім, просто не можуть не займатися науковими дослідженнями зі свого фаху). Наукові конференції проводяться щорічно, і ніколи не буває проблеми відсутності бажаючих виступити зі своїми доповідями. За активну роботу на конференції можуть застосовуватися різні форми заохочення: автоматичні заліки й іспити, призи у вигляді літератури за фахом, публікації тез доповідей у наукових збірниках.
1.4
Перші висновки
З вищесказаного ми можемо зробити наступні висновки.
НДРС є однієї з форм навчального процесу у якій найбільше вдало сполучаться навчання і практика. У рамках наукової праці студент спочатку здобуває перші навички дослідницької роботи (перша ступінь, тобто наукові і проблемні гуртки), потім починає втілювати придбані теоретичні знання в дослідженнях, так чи інакше зв'язаних із практикою (друга ступінь - різні студентські лабораторії, а наприкінці цього тривалого процесу можлива участь в «дорослих» наукових конференціях, симпозіумах різного рівня, аж до міжнародних.
НДРС вимагає великої уваги і терпіння від наукових керівників, тому що удача або невдача кожного студента багато в чому є результатом їх власних вірних і невірних дій.
НДРС повинна знаходитися в центрі уваги керівних ланок Вузу.
Розмаїття форм НДРС дає можливість кожному студентові ВУЗу знайти заняття до душі і участь у ній необхідна для найбільш гармонійної і глибокої освіти.
Висновок
Зі сказаного в першому розділі ми можемо зробити висновок про необхідність постійної і безперервної науково-дослідної роботи студентів. Плавний перехід від простих форм НДРС до більш складних дозволяє студентові розвиватися плавно і гармонійно, допомагає йому набирати сили для того, щоб піднятися на наступну ступінь науки, не зазнаючи при цьому надмірних навантажень.
Науково дослідницька робота студентів є важливим чинником при підготовці молодого фахівця і вченого. Виграють усі: сам студент здобуває навички, що придадуться йому протягом усього життя в яких би галузях народного господарства він не працював: самостійність суджень, уміння концентруватися, постійно збагачувати власний запас знань, мати багатобічний погляд на виникаючі проблеми, просто вміти цілеспрямовано і вдумливо працювати.
Суспільство одержує гідного свого члена, що, володіючи перерахованими вище якостями, зможе ефективно вирішувати задачі, поставлені перед ним.
Кожен викладач Вузу повинний приділяти НДРС не менше уваги, чим до аудиторних занять, незважаючи на те, що це віднімає багато часу і сил. Адже найбільша нагорода для нього - це дійсно освічена, усебічно розвинута і вдячна людина, що завжди буде пам'ятати уроки, отримані в юності.
Цілі і задачі, поставлені у вступі, на мій погляд, вивчені і вирішені. Розглянуто усі відомі види НДРС, а також вирішена проблема поліпшення останньої за допомогою організації безперервної роботи, коли студент, піднімаючись по сходах знань, не тільки вчиться ефективно і плідно працювати, затрачаючи при цьому багато вільного часу і сил, але й одержує від процесу сходження велике задоволення, тому що придбані ним знання допоможуть йому як у роботі і навчанні, так і в особистому житті, і дадуть йому можливість прожити, не знаючи слова «нудьга».
|
