Контрольная работа: Аналіз інвестиційних проектів

Контрольна робота

Аналіз інвестиційних проектів

Зміст

1. Оцінка технічних і технологічних рішень проекту

2. Порядок проведення експертизи проекту

Задача

Література

1. О цінка технічних і технологічних рішень проекту

Успішність реалізації проекту багато в чому залежить від якості його технічних та технологічних рішень і проведення відповідних інжинірингових заходів. Створення продукту проекту, технології його виробництва, а також будівельні та монтажні роботи можуть бути різноманітними, як за ціною, так і за якістю виконання. Вибір і оцінка технічних рішень становлять технічний аналіз проекту.

Технічний аналіз спрямований на вирішення таких питань:

вибір місця розташування підприємства і допоміжних виробництв;

масштаб і терміни здійснення проекту;

вибір технологічного процесу;

здійснення інжинірингових заходів;

графік реалізації проекту і схема підприємства;

оцінка інвестиційних та операційних витрат;

відповідність стандартам і нормам;

питання матеріально-технічного постачання;

склад технічної інфраструктури;

умови експлуатації устаткування.

Технічний аналіз хоч і не є об'єктом економічних досліджень, проте від правильного вибору технічних рішень проекту багато в чому залежать як вартісні параметри здійснення проекту, так і розмір грошових потоків від його використання.

Основним завданням економіста є правильно оцінити цінність і ефективність технічних рішень проекту.

Аналіз аспектів, що характеризують виробництво, повинен оцінити:

- технологічність продукту;

- складність підготовки виробництва;

- технологічне обладнання;

- наявність сировини, матеріалів, електроенергії для початку серійного виробництва;

- наявність виробничої кооперації;

- відповідність кваліфікації персоналу вимогам проекту;

- необхідність сервісного обслуговування.

Незалежна експертиза також проводиться аналітичним відділом інвестора, вона включає проведення наступних видів робіт:

1) фінансово-економічного аналізу проекту ( експертизі підлягає фінансова частина інвестиційного проекту);

2) технологічної експертизи (аналіз ТЕО проекту);

3) оцінку соціально-економічної ефективності проекту;

4) оцінку комерційної ефективності проекту;

Технологічна експертиза передбачає аналіз структури та рівня постійних та змінних витрат у співставленні з аналогічними підприємствами, оцінку ефективності формування виробничих запасів, оцінку раціональності використання технологічного потенціалу підприємства, оцінку контролю якості.

Технічно-економічне обґрунтування (ТЕО) – це комплект розрахунково –аналітичних документів, що містять як вихідні дані, так і основні технічні та організаційні рішення, розрахунково - кошторисні, оціночні та інші показники, що дозволяють розглядати доцільність та ефективність інвестиційного проекту.

ТЕО інвестиційного проекту має, як правило, таку структуру:

Розділ 1. Резюме дослідження

Головний розділ документу, що визначає подальший інтерес інвестора до проекту в цілому. Містить короткі та лаконічно викладені висновки і рекомендації відносно всіх основних аспектів дослідження.

Розділ 2. Історія виникнення та основна ідея проекту

При складанні цього розділу основним завданням є виклик зацікавленості інвестора до проекту. Тут детально викладається суть, історія виникнення проекту, та детальна інформація стосовно ініціатора проекту, його досвід реалізації аналогічних проектів.

Розділ 3. Аналіз ринку та стратегія маркетингу

Ця частина роботи є одним із найголовніших етапів інвестиційного проектування, оскільки дає інвестору уяву про маркетингове оточення об’єкта інвестування, його динаміку, рівень конкуренції та основних користувачів, можливість реалізації проекту в існуючих ринкових умовах.

Розділ 4. Сировина та матеріали

З цього розділу починається деталізація окремих аспектів досліджуваного проекту.

Наводяться результати детального аналізу сировини та матеріалів, необхідних для реалізації проекту, вивчення їх основних постачальників, динаміки їх вартості за останній рік, виявлення основних чинників, які викликали ці зміни. Результатом цієї праці є калькуляція витрат на матеріальні ресурси з зазначенням потреби в них.

Розділ 5. Місце здійснення, будівельна та екологічна оцінка

Досвід супроводження проектів різноманітної складності і направленості підтверджує важливість правильного вибору місця для ефективної реалізації інвестиційного проекту. У цьому розділі акцентується увага на дослідженні:

інвестиційної привабливості району з точки зору проекту, що реалізовується;

рівня конкуренції у даній сфері;

наближення до основних користувачів та сировинної бази;

транспортної доступності району;

інженерної придатності територій для реалізації проекту.

Також у розділі наводиться аналіз необхідних будівельних робіт та етапи їх виконання, об'єми і календарний графік інвестування, досліджуються екологічні наслідки будівництва.

Розділ 6. Інженерне проектування та технології

З метою формування у інвестора повного уявлення про основні деталі проекту, у цьому розділі наводиться виробнича програма підприємства, проводитися опис виробничих потужностей та технології виробництва, коротко описуються основні види виробничих активів, їх наявність і вартість, схема розташування, основні інженерні споруди. Як правило, для кваліфікованого викладення матеріалу даного розділу користуються консультаціями відповідних фахівців.

Розділ 7. Організація виробництва

Завжди акцентується увага на детальному опрацюванні організаційної структури підприємства, спрямованої на встановлення чітких взаємозв'язків між окремими структурними одиницями, їх взаємопідлеглість, розміри і структуру виробничих, обслуговуючих та керівних підрозділів.

Розділ 8. Трудові ресурси

Трудові ресурси є одними з найголовніших активів компанії. У рамках реалізації проектів по супроводу угод з готовим бізнесом, доводилося зустрічати випадки, коли причиною продажу підприємства була неможливість його розвитку у зв'язку з відсутністю у районі розташування робітників необхідної кваліфікації, а витрати на створення нового штату співробітників були неспівставні з очікуваним економічним ефектом.

Тому при написанні цього розділу окрім указівок необхідного складу і чисельності робочого персоналу, детально вивчається питання наявності робітників відповідної кваліфікації у районі реалізації проекту, та, при необхідності, вартості професіональної підготовки персоналу.

Розділ 9. Планування та кошторис вартості робіт за проектом

У цьому розділі наводиться календарний план реалізації проекту, що розробляється на основі розділів 4-6 та передбачає планування часових рамок проекту з урахуванням термінів будівництва, монтажу обладнання, періоду введення об'єкта в експлуатацію та досягнення їм проектної потужності. Також тут наводяться об'єми необхідних інвестицій за окремими статтями витрат з урахуванням періоду їх освоєння.

Розділ 10. Фінансова оцінка

Це один з найбільш важливих розділів проекту, що розкриває його фінансову привабливість та економічну доцільність. Цей розділ, як правило, є об'єктом пильної і критичної уваги з боку інвестора. Від його задоволення викладеною у даному розділі інформацією часто залежить доля всього проекту. Виконання цієї роботи доручається консультантам, які володіють глибокими теоретичними знаннями та практичним досвідом фінансового планування та аналізу. На цьому етапі ставиться декілька задач:

визначення джерел фінансування, суми витрат, пов'язаних з фінансуванням та погашенням заборгованості;

калькуляція повної собівартості продукції, що реалізується;

прогнозування доходів від реалізації продукції.

Логічним завершенням цього розділу є фінансові звіти – про рух грошових коштів (cash flow), про прибутки і витрати, баланс та розрахунок основних показників ефективності проекту.

2. Порядок проведення експертизи проекту

Щоб пересвідчитись, що запроектовані обладнання, технології, будівлі і споруди є безпечними, він знов звертається до експертно-технічних центрів (ЕТЦ), який проводить технічну експертизу цього проекту і дає відповідне експертне заключення.

Діяльність центрів охоплює:

- експертизу проектної документації на будівництво (реконструкцію, технічне переоснащення) об'єктів та устаткування на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці та промислової безпеки;

- експертизу перед видачею дозволу на виконання робіт та експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки;

- ідентифікацію об'єктів підвищеної небезпеки, складання та експертизу декларацій та планів ліквідації аварій і аварійних ситуацій;

- огляд, випробування, експертне обстеження (технічне діагностування) обладнання підвищеної небезпеки;

- аудит системи управління охороною праці на виробництві;

- методична допомога у створенні безпечних та нешкідливих умов праці на виробництві.

Підстава для проведення експертизи проектної документації на будівництво (реконструкцію, технічне переоснащення) виробничих об’єктів, виготовлення машин, устаткування та інших засобів: ст.21 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону праці" (Проектування виробничих об'єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці.

Не допускається будівництво, реконструкція, технічне переоснащення тощо виробничих об'єктів, інженерних інфраструктур об'єктів соціально-культурного призначення, виготовлення і впровадження нових для даного підприємства технологій і зазначених засобів без попередньої експертизи робочого проекту або робочої документації на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці);

Методика проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво (реконструкцію, технічне переоснащення) виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці (Затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30 вересня 1994 року №95) – Експертиза проектної документації з питань охорони праці провадиться в обов'язковому порядку щодо всіх проектів на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва незалежно від форм власності та джерел фінансування);

Постанова від 23 червня 1994 року №431 „Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об’єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці.

Порядок проведення експертизи.

Суб’єкт господарської діяльності повинен:

1. Надати заяву за відповідною формою;

2. Надати проектну документацію, яка попадає в перелік об’єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи згідно Наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 12 листопада 2003 року №167 з наступними вихідними даним:

• архітектурно-планувальне завдання (АПЗ);

• рішення виконавчого органу місцевого самоврядування про видачу дозволу на будівництво;

• акт вибору земельної ділянки (приміщення);

• ситуаційний план;

• завдання на проектування;

• технічні умови по інженерному забезпеченню об'єкта (ТУ);

• висновок по обстеженню будівельних конструкції перед виконанням проектних робіт для проектів реконструкції та переруконструкції;

• та інші вихідні дані згідно з додатком Г ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок оформлення, узгодження та затвердження проектної документації для будівництва".

3. Копія позитивного висновку по проекту органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби;

4. Копія позитивного висновка по проекту органів державного пожежного нагляду.

Результат роботи - експертних висновок з питань охорони праці встановленої форми.

Задача

Виберіть менш ризикований проект, якщо проведені розрахунки дали три вірогідних варіанти сумарного приведеного прибутку за проектами.

Відповідь

Для розрахунку рівня ризику проводиться серія розрахунків.

1. Крім базового очікуваного прибутку за проектом (наприклад, NPV), визначаються варіантні значення обраного показника результативності інвестування при різних можливих ситуаціях у майбутньому. Кількість таких розрахунків позначимо п, а прогнозний показник NPV для кожного розрахунку NPVt, де і = 1,2, ., η. Кількість варіантів може бути необмежене великою. Комп'ютерна техніка дає змогу здійснювати розрахунки з бажаною кількістю та точністю.

2. Визначається середнє значення обраного показника результативності інвестування з усіх проведених варіантних розрахунків NPV·.

3. Розраховується коефіцієнт варіації (υ), який визначає ступінь відхилень варіантів від середнього значення показника

За коефіцієнтом варіації можна порівнювати проекти й обирати менш невизначені, тобто менш ризиковані, з більшою надійністю прогнозів за проектом. Меншому коефіцієнту варіації відповідає проект з меншим ризиком.

Визначимо рівень ризику за проектом через оцінку невизначеності прогнозних варіантів прибутку. Розрахуємо середньоквадратичне відхилення прогнозів від середнього розміру прибутку і коефіцієнт його варіації.

Середня величина очікуваного прибутку від проекту за трьома варіантами

Варіант А

П = (74 + 83 + 90) : 3 = 82,3 тис. грн.

Варіант Б

П = (190 + 201 + 213) : 3 = 201,3 тис. грн.

Середньоквадратичне відхилення

Варіант А

S = тис. грн.

Варіант Б

S = тис. грн.

Коефіцієнт варіації

Варіант А

ν = 6,55 : 82,3 х 100 = 7,95 %

Варіант Б

ν = 9,39 : 201,3 х 100 = 4,67 %

Отже, рівень ризику в даному разі може бути представлений як значення коефіцієнта варіації 7,95% для проекту А і 4,67 % для проекту Б. Прийнятним рівнем ризику вважається коефіцієнт варіації до 10 %. Однак це відносний орієнтир, і в кожного інвестора має бути своя верхня межа у вигляді коефіцієнта варіації — очікуваної невизначеності при інвестуванні.

Для обох проектів ризик прийнятний, але в проекті Б він нижчий.

Тобто, менш ризикований проект – проект Б.

Література

1. Бардиш Г. О. Проектний аналіз: Підручник / Національний банк України; Львівський банківський ін-т. — 2. вид., стер. — К. : Знання, 2006. — 416с.

2. Вітлінський В.В. Аналіз, оцінка і моделювання економічного ризику. — К.: Деміур, 2006. — 212 с.

3. Чернявський А. Д.Організаційне проектування: Навч. посібник / Міжрегіональна академія управління персоналом. — К. : МАУП, 2005. — 160с.

4. Ястремський О.І. Моделювання економічного ризику. — К.: Либідь, 2002. — 176 с.