ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ ВОЛОГОСТІ ГРУНТУ ПІД ПОСІВАМИ ЛЮЦЕРНИ ЗАЛЕЖНО ВІД ВОЛОГОЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ВЕГЕТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ
АКІНЧИЦ Д.Л.
студент агрономічного факультету
Науковий керівник доцентКИРИЛЮК В.П.
Роль води важлива не тільки у формуванні структури і біологічних систем, вона в значній мірі визначає їх стан в стресових умовах, тому однією з актуальних проблем є вивчення особливостей водного режиму при зміні умов навколишнього середовища. Використання води люцерною залежать від факторів що обумовлюють специфічність реакції рослини на водний режим.
Метою наших досліджень було дослідження динаміки вологості ґрунту під посівами люцерни залежно від вологозабезпеченості вегетаційного періоду і порівняння його з середніми багаторічними даними.
Район досліджень знаходиться в зоні помірно-теплого континентального клімату. За даними Уманської метеостанції за рік випадає 633мм опадів, з них 379мм за період вегетації (квітень-вересень). Середня багаторічна температура за рік +7,4°С, середньомісячна температура найбільш жаркого місяця липня - +19,5°С. Максимальні температури в липні в окремі роки можуть підвищуватися до +38°С. Влітку спостерігаються посушливі періоди – без дощу до 40 – 50 днів, що призводить до вичерпування запасів вологи в ґрунті. Якщо в цілому за вегетаційний період вологи вистачає для нормального розвитку рослин, чи вона може бути в надлишку, то в окремі місяці, декади і дні виникають ґрунтова і атмосферна посухи. Навіть порівняно короткотермінова посуха, особливо в критичний для сільськогосподарських культур період, веде до зниження урожаю люцерни [1].
Вегетаційний період 2003р можна віднести до посушливого (опадів випало на 155,7мм менше ніж середнє багаторічне). Недобір опадів спостерігався на протязі всього вегетаційного періоду, найбільше в травні, серпні і вересні. Період вегетації був тепліший (на 0,9ºС вище від середнього багаторічного). Дуже жарким був травень (середньомісячна температура на 4,8ºС вища ніж середня багаторічна), а в денні години температура повітря перевищувала +32ºС. Значне перевищення температури над середньою багаторічною (+1,2ºС - +1,7ºС) спостерігалось в липні і серпні. Середньомісячна вологість повітря коливалась від 55% (травень) до 68% (вересень), що було нижче на протязі всієї вегетації ніж середнє багаторічне. Найбільша кількість посушливих днів (відносна вологість повітря нижче 30%) спостерігалася в травні (15днів), а за вегетаційний період – 38, тоді як середня багаторічна – 135 днів. За вегетаційний період кількість днів з температурою повітря +23ºС і вище становила 104 дня. Найбільше їх було в серпні – 28 днів. Кількість днів з відносною вологістю повітря нижче 60% становить 166. Найбільша їх кількість спостерігається в травні – 31 день.
В 2004р вегетаційний період був близьким до середнього багаторічного (опадів на протязі квітня-вересня випало на 28,5мм менше ніж середнє багаторічне). Опади розподілилися дуже не рівномірно. Значний недобір опадів спостерігався в квітні, травні і червні (відповідно на 36,0, 30,8 і 68,1мм менше ніж середнє багаторічне). Значне перевищення опадів над середнім багаторічним спостерігалося в липні, серпні і вересні (відповідно більше на 9,7, 64,9 і 31,8). Період вегетації був дещо прохолоднішим (на 0,1°С нижче середнього багаторічного). З початку, перевищення температури над середньою багаторічною (на 0,9°С і 1,0°С відповідно) спостерігалося в липні і серпні. Значно холоднішим був травень на 1,3°С температура повітря була нижча ніж середня багаторічна). За вегетаційний період кількість днів з температурою повітря 23°С і вище становила 77 днів. Найбільше їх було в липні – 26 днів. Середньомісячна вологість повітря коливалась від 59% (квітень) до 79% (вересень). Нижчою середньої багаторічної вона була в квітні, травні, червні, липні. Значно вища середньої багаторічної-в серпні і у вересні. Найбільша кількість посушливих днів (відносна вологість повітря нижче 30%) спостерігалася в квітні (14 днів, а за вегетаційний період - 28, тоді як середня багаторічна - 13,5 днів. Кількість днів з відносною вологістю повітря нижче 60% становила 166 днів. Найбільша їх кількість спостерігалася в червні – 30
Ґрунти дослідної ділянки – чорнозем опідзолений важкосуглинковий з вмістом гумусу в орному шарі 3,2 – 3,6%. Найменша вологоємність метрового шару рівна 26,7%, об’ємна маса – 1,24т/м². Рель’єф дослідної ділянки плоско-рівнинний з ухилом і=0,007. Дослідна ділянка розташована в 0,3км від метеостанції м.Умань. Дослід з дослідження динаміки вологості ґрунту під посівами люцерни закладений в трьохкратній повторності. Площа дослідної ділянки S=25м², ширина захисних смуг 2м. Об’єкт досліджень люцерна сорту Зайкевича. Посів весняний відкритий, агротехніка вирощування прийнята для зони досліджень. Норма мінерального живлення N90P90K90.
Вологість ґрунту визначалась термостатно – ваговим методом у шарі 0 – 100см і перераховували в наявні запаси вологи. Сумарне водоспоживання люцерни визначалось методом водного балансу за формулою О.М.Костякова [2]. Атмосферні опади фіксувались дощоміром Третякова, що встановлений на метеостанції м.Умань. Середньодобові вологість і температуру визначали по метеостанції м.Умань. Фенологічні спостереження для люцерни 3-го року життя проводили за такими фазами: відновлення вегетації (відростання), бутонізація, початок цвітіння (укіс). Густоту стояння рослин визначали на стаціонарних площадках (площадки площею S=0,25м² кожна на ділянках 1-ї і 3-ї повторностей). Висоту рослин вимірювали в 10 місцях по діагоналі ділянки в 1-й – 3-й повторностях. Облік урожаю проводили вручну поділяночно[3,4].
В 2003р. на початок періоду досліджень (1.04) наявні запаси вологи в метровому шарі ґрунту становили 95% НВ, що дещо вище середніх багаторічних (85% НВ). Значні опади, що випали на протязі 1-ї декади квітня (на 13,8мм. більше середніх багаторічних) підвищили наявний запас вологи в кінці 1-ї декади квітня до НВ (331мм.), що значно більше ніж середній багаторічний (85,8% НВ). Під дією посушливої погоди, що встановилася на протязі 2-ї і 3-ї декади квітня (опадів випало на 26мм менше) і травня (опадів випало на 35мм менше норми) запас вологи знизився на кінець 2-ї декади травня до 76% НВ. В кінці травня наявний запас вологи наблизився до 60% Н.В. Дуже посушливий період встановився на протязі 1-ї і 2-ї декадах червня (опадів випало на 38,1мм менше норми), що призвело до зниження наявного запасу вологи до 150мм,що дещо нижче 50% НВ і значно нижче ніж середній багаторічний. Значні опади що випали в 3-й декаді квітня і 1-й, 2-й декаді липня підвищили наявний запас вологи до 212мм (кінець 2-ї декади липня), що дещо вище 60% НВ і значно нижче ніж середній багаторічний (278,9мм). Під дією посушливої погоди, що встановилася з 3-ї декади липня (опадів випало на 84,2мм менше норми) наявний запас вологи в кінці серпня приблизився до вологості в’янення 41% НВ (135мм), він був самим нижчим за період вегетації і значно нижчий ніж середній багаторічний 73% НВ (242,4мм). На кінець періоду досліджень (30.09) наявний запас вологи становив 156мм що дещо нижче 50% НВ (165,5мм) і значно нижче середнього багаторічного.
Запаси вологи ґрунту в 2004р. на початок вегетації були близькими до Н.В. і значно вищими середніх багаторічних.
В кінці травня наявні запаси вологи в ґрунті становили 84% НВ і не виходили за межі оптимального (70 – 80% НВ). Запаси вологи в ґрунті в кінці червня становили 65% НВ (дещо нижче середніх багаторічних), а в кінці другої декади липня підвищились до 75% НВ. На кінець липня він був дещо нижчий – 60% НВ. Наявні запаси вологи на кінець другої декади серпня підвищились до 80% НВ(значно вище середніх багаторічних) і в кінці серпня понизились до 60% НВ. В кінці другої декади вересня знизились до 55% НВ, а на кінець вересня підвищились до 75% НВ(значно вище середнього багаторічного).
ВИСНОВКИ.
З вищесказаного можна зробити висновок, що посіви люцерни 3-го року життя у вегетаційний період 2003р. були не достатньо забезпечені вологою. Найкраще був забезпечений вологою весняний період, коли наявний запас був вище середнього багаторічного, а в літньо-осінній період він був значно нижчим середнього багаторічного і виходив за межі оптимального (70-80% НВ).
В 2004р посіви люцерни 3-го року життя були краще забезпечені вологою ніж в 2003р. Найкраще був забезпечений вологою весняний період і частина літнього.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
:
1. Жаринов В.И., Клюй В.С. Люцерна.-К.:Урожай, 1990.-320с
2.Гушля А.В., Мезенцев В.С. Вводно-балансовые исследования.-К.:Вища школа,1982.-231с.
3. Доспєхов Б.А. Методика полевого опыта.-М.: Колос, 1985.-415с.
Основы научных исследований /Гидромелиорация/ Вознюк С.Т.,
4. Гончаров С.М., Ковалев В.С.-К.:Вища школа,1985.-192с
|