Гуманітарний університет
“Запорізький інститут державного та муніципального управління”
Інститут журналістики і масової комунікації
Кафедра видавничої справи і редагування
ЗВІТ
з навчальної практики
студентки групи ДЩ-104
спеціальності 6.030200 - Видавнича справа та редагування
Танцюри Юлії Олександрівни
Місце проходження навчальної практики:
ТОВ «Рекламно-видавниче агенство «Просвіта».
Час проходження навчальної практики: 30.01.2006 р. – 13.02.2006 р.
Керівники навчальної практики:
від ВНЗ: Бессараб А.О.
від бази навчальної практики: Калабухова С.Ю.
Запоріжжя
2006
Гуманітарний університет
“Запорізький інститут державного та муніципального управління”
Інститут журналістики і масової комунікації
Кафедра видавничої справи і редагування
ЗАТВЕРДЖУЮ
завідувач кафедри
видавничої справи і редагування
проф. ______ З.В. Партико
“___” ___________ 200__ р.
ЗАВДАННЯ
на навчальну практику
студенту групи ДЩ-104
Танцюрі Юлії Олександрівні
1. Місце проходження навчальної практики – ТОВ «Рекламно-видавниче агенство «Просвіта».
2. Час проходження навчальної практики з 30.01.2006 р. до 13.02.2006 р.
3. Захист звіту з навчальної практики з________ до ________
4. Керівник навчальної практики _____________________А.О. Бессараб
5. Індивідуальне завдання на проходження навчальної практики.
Під час проходження навчальної практики студент Ю.О. Танцюра має виконати такі завдання:
1. Загальне знайомство з видавництвом (цехами, відділами, службами).
2. Ознайомлення з продукцією видавництва.
3. Ознайомлення з виробничими циклами, організацією роботи.
4. Вивчення характеру і способів зв’язків друкарні з видавництвами.
5. Вивчення характеру і способів зв’язків між цехами і службами видавництва.
6. Вироблення навичок спілкування з працівниками інших підрозділів видавництва.
7. Знайомство з функціональними обов’язками коректора.
8. Закріплення навичок практичної роботи коректора, читання всіх видів друкарської коректури (гранок, верстки, звірених шпальт, аркушів з машини).
Практикант студентка Танцюра Юлія Олександрівна_____________
( посада, прізвище, ім’я та по батькові, підпис)
Керівник навчальної практики
____________________Бессараб Анастасія Олександрівна____________
( посада, прізвище, ім’я та по батькові, підпис)
Реферат.
Звіт складається з 17 сторінок, 3 додатків, 5 використаних джерел літератури.
Об’єкт дослідження – ТОВ «Рекламно-видавниче агенство «Просвіта»
Мета роботи – ознайомлення із загальною структурою видавництва, організацією роботи його видавничо-редакційного відділу, виконання функціональних обов’язків коректора видавництва.
Методи дослідження: загальне ознайомлення з видавництвом «Просвіта» в ході екскурсії, робота з документацією, співробітництво з працівниками видавництва, безпосереднє виконання обов’язків коректора.
В результаті навчальної практики ми ознайомились із продукцією видавництва, з виробничими циклами, організацією роботи, вивчили характер і способи зв’язків між відділами видавництва. Також ми ознайомилися з функіональнми обов’язками коректора, закріпили навички його практичної роботи (зчитування, вичитки, звірки, правки).
Основним нашим завданням було виконання коректури навчально-методичного посібника для вчителів з історії рідного краю. В ході роботи ми виконали зчитування, вичитку, набір матеріалу на комп’ютері, виправлення різних видів помилок. Вся робота здійснювалася за допомогою електрнонно-обчислювальної техніки.
Результат нашою роботи буде використано для подальшої підготовки матеріалу навчального посібника до друку.
Виконання обов’язків коректора дозволило нам на практиці використати всі теоретичні знання, засвоєні із курсів «Коректури», «Основ видавничої справи та редагування», «Редакторського фаху» та «Шрифтознавства».
Ключові слова: коректура, видавництво, ознайомлення, практичні навички, комп’ютер, видавничо-редакційний відділ, функціональні обов’язки коректора.
Зміст.
ВСТУП.........................................................................................................6
РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДАВНИЦТВА «ПРОСВІТА»................8
1. Структура видавництва «Просвіта»...........................................................8
2. Організація роботи у видавничо-редакційному відділі «Просвіти»...........8
3. Використання технічних, електронних засобів у редакційному процесі........................................................................................................9
РОЗДІЛ 2
СПЕЦИФІКА РОБОТИ СТУДЕНТА НА БАЗІ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ................................................................................................10
РОЗДІЛ 3
ЗМІСТ РОБОТИ НА ПРАКТИЦІ................................................................12
ВИСНОВКИ...............................................................................................13
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ................................................14
Додаток А..................................................................................................15
Додаток Б..................................................................................................16
Додаток В.................................................................................................17
Вступ.
Мета проходження навчальної практики – опанування під безпосереднім керівництвом викладача практичними прийомами та навичками коректорської роботи в умовах традиційного видавництва; закріплення у виробничих умовах практичних навичок роботи коректора; отримання першого досвіду застосування одержаних теоретичних знань при виконанні функціональних обов’язків коректора.
Завдання навчальної практики:
1. Поглиблення та закріплення набутих нами теоретичні знань з курсів «Основи видавничої справи та редагування», «Коректура», «Редакторський фах», «Шрифтознавство».
2. Розширення нашого професійного світогляду.
3. Сприяння вихованню у нас любові до майбутньої професії, інтересу до роботи редактора, журналіста, до книговидавничої, інформаційної та рекламної справи.
4. Загальне знайомство з видавництвом (цехами, відділами, службами).
5. Ознайомлення з продукцією видавництва.
6. Ознайомлення з виробничими циклами, організацією роботи.
7. Вивчення характеру і способів зв’язків друкарні з видавництвами.
8. Вивчення характеру і способів зв’язків між цехами і службами видавництва.
9. Вироблення навичок спілкування з працівниками інших підрозділів видавництва.
10. Знайомство з функціональними обов’язками коректора.
11. Закріплення навичок практичної роботи коректора, читання всіх видів друкарської коректури (гранок, верстки, звірених шпальт, аркушів з машини).
База навчальної практики – ТОВ «Рекламно-видавниче агенство «Просвіта».
Термін проходження навчальної практики – два тижні (з 30.01.2006 р. до 13.02.2006 р.).
Розділ 1.
Загальна характеристика видавництва «Просвіта».
1. Структура видавництва «Просвіта».
Рекламно-видавниче агенство «Просвіта» складається з трьох підрозділів: видавничо-редакційного відділу, друкарського відділу та книжкового магазину, де експонується та продається абсолютно вся книжкова продукція видавництва. Всі підрозділи розташовані дуже компактно в одній будівлі, що дає змогу швидкої та продуктивної взаємодії між ними.
«Просвіта» видає всі різновиди навчальної літератури для шкіл та вищих навчальних закладів: підручники, словники, довідники, географічні атласи, матеріали для підготовки до іспитів тощо. У своїй праці це видавницвто досягло значних успіхів, які були відзначені багатьма винагородами на різноманітних конкурсах видавничої справи.
2. Організація роботи у видавничо-редакційному відділі «Просвіти».
Наша навчальна практика проходила у видавничо-редакційному відділі, тож розглянемо його конкретніше.
Цей відділ займає дві кімнати у приміщенні видавництва і забезпечує робочими місцями чотирьох працівників: директора видавництва, керівника з видавничої роботи, головного редактора та коректора. Ішні ж працівники наймаються на договірній основі за потребою.
Організація видавничого процесу має такий вигляд. Рукопис від автора спершу надходить до головного редактора, який його вичитує та робить першу редакторську правку, результати якої повинні бути узгоджені з автором. Тож з рук головного редактора рукопис знову потрапляє до автора, який вносить вже остаточні зміни та уточнення у текст згідно із зауваженнями редактора. Потім рукопис знову надходить до редактора і, якщо не виникає питань, які потребужть узгодження з автором, – до коректора, який робить правку та віддає матеріал до набору. Після набору коректором або редактором робиться вичитка та звірка, після яких вже остаточно виправлений матеріал в останнє надходить до набору. На цьому завдання редакційного видділу завершуються, і матеріал проходить інші стадії видавничого процесу.
3. Використання технічних, електронних засобів у редакційному процесі.
Якщо раніше всі вищезазначені процеси відбувалися без допомоги технічних та електронних засобів, використовуючи лише папір, ручки та олівці, то тепер, коли на видавництвах увійшли в ужиток комп’ютери, майже вся робота виконується на них за допомогою спеціальних програм, створених для роботи редактора та коректора. Комп’ютери дозволяють значно полегшити працю редакторів та коректорів та зробити її більш ефективною, порівняно із роботою на папері. Іншими технічними приладами, які застосовуються у редакційному відділі є сканери та принтери, які теж значно полегшують працю та дозволяють істотно заощаджувати час.
Розділ 2.
Специфіка роботи студента на базі навчальної практики.
Оскільки це була наша перша навчальна практика, ми мали лише теоретичне уявлення про все, що стосується редакційно-видавничого процесу, структурного поділу, та організацїї роботи у видавництві. Тож спершу нам провели екскурсію, що була для нас дуже пізнавальною. В ході цієї екскурсії ми ознайомилися із загальним устроєм видавництва «Просвіта», його структурою. Побачили всі найменування продукції, ознайомилися з виробничими циклами, організацією роботи.
Зважаючи на те, що ми проходили коректорську практику, найбільшої уваги було приділено саме організації та специфіці роботи коректора у книжковому видавництві.
Коректура – це органічна складова редакційно-видавничого процесу, яка робить видання адекватним авторському тексту, задуму видавців, існуючому правопису та видавничим стандартам. Таким чином, коректура є умінням випускати видання без помилок.
В ході практики ми ознайомилися з функціональними обов’язками коректора, виробили навички спілкування з працівниками інших підрозділів, закріпили навички практичної роботи коректора, читання декількох видів друкарської коректури (гранок, верстки, звірених сторінок, аркушів із машини).
Відповідно до функціональних обов’язків коректора видавництва ми виконували такі роботи:
– зчитування без підчитувача;
– вичитування на папері та на моніторі комп’ютера при порівнянні різних версій оригіналу;
– набір тексту оригіналу на комп’ютері;
– виправлення у тексті оригіналу різних видів помилок: орфографічних, пунктуаційних, у міжслівних та міжрядкових проміжках, шрифтових виділень, порушень порядку рядків, абзаців.
В ході навчальної коректорської практики ми на власному досвіді дізналися, що професійний коректор – співробітник видавництва, що виконує коректуру, – несе велику відповідальність перед читачами й автором. Коректори відносяться до технічних працівників видавництв і редакцій, тож вони несуть відповідальність за технічну досконалість видання навідміну від редактора та автора, які несуть відповідальність за змістову, творчу його досконалість.
Розділ 3.
Зміст роботи на практиці.
Під час навчальної практики ми кожного дня робили нотатки, у яких фіксували, яку саме роботу було виконано (див. Щоденник у додатках до звіту). Оскільки наша практика була коректорською, то й робота, яку ми виконували, відносилася до функціональних обов’язків коректора видавництва.
Впродовж двох тижнів практики нашим основним завданням була коректура навчально-методичного посібника для вчителів з істроріі рідного краю. З цим матеріалом ми зробили наступні операції:
– отримавши рукопис, зроблений на папері, набрали його на комп’ютері;
– зробили вичитку матеріалу спершу на папері, потім на екрані ком’ютера;
– зробили коректорську правку помилок на комп’ютері;
– провели звірку різних екземплярів оригіналу.
Виконуючи основну роботу коректора на комп’ютрері, ми дізналися за допомогою яких специфічних комбінацій клавіш можна швидко та зручно виконати певні операції. В ході практики також дізналися, які спеціальні комп’ютерні програми використовують редактори та коректори у своїй роботі, за допомогою яких програм можна зробити художній дизайн обкладинки для книжки.
Під час навчальної практики окрім виконання обов’язків коректора, ми приймали участь у завданнях громадського та виробничого характеру, пізнавали суспільні аспекти діяльності видавництва.
Висновки.
Під час проходження навчальної практики ми ознайомились із загальним устроєм видавництва «Просвіта», його структурою та завданнями.
Вивчили характер та способи зв’язків між його відділами, між видавництвом та друкарнею. Крім цього ми ознайомились з продукцією видавництва, з функціональними обов’язками коректора видавництва та закріпили навички практичної роботи коректора.
Виконуючи обов’язки коректора видавництва, ми вивчили можливості застосування комп’ютерів під час зчитування та вичитування текстів, та можливості застосування іншої техніки, зокрема сканерів та принтерів у редакційно-видавничому процесі. Ми дізналися, які зміни функціональних обов’язків коректора відбулися у зв’язку з використанням електронно-обчислювальної техніки та засобів оперативної поліграфії.
В процесі роботи ми зробили всі види завдань, що входять до роботи коректора: зчитування, вичитку, звірку та коректорську правку помилок. Слід зауважити, що всю цю роботу ми виконували за допомогою комп’ютерів та специфічного програмного забезпечення для роботи редакторів та коректорів.
Таким чином мета навчальної коректорської практики була досягнута, а завдання – виконані.
Перелік використаної літератури.
1. Крайнікова Т.С. Коректура: Підручник. – К.: Наша культура і наука, 2005. – 252 с.
2. Мильчин А.Э. Издательский словарь-справочник. – М.: Юристъ, 1998. – 472 с.
3. Партико З.В. Загальне редагування. – Львів: Афіша, 2004. – С. 263–299.
4. Справочная книга редактора и корректора. – 2-е изд. – М.: Книга, 1985. – 576 с.
5. Энциклопедия книжного дела / Ю.Ф. Майсурадзе, А.Э. Мильчин, Э.П. Гаврилов и др. – М.: Юристъ, 1998. – 536 с.
|
