|
Лабораторний практикум
з фізики
Учня 10-А класу
Безпечного Петра
Практична робота №
1
Вимірювання відносної вологості повітря
Мета:
навчитись користуватись вимірювальними приладами.
Обладнання:
волосяний гігрометр, психрометричний гігрометр, гігрометр, гумова насос-груша, скляний екран, ефір.
Теоретичні дані:
Ознайомилися з принципами і будовою гігрометра, визначили температуру в кімнаті, за допомогою психрометра визначаємо відносну вологість повітря.
| №
|
|
|
|
|
| 1
|
18
|
14
|
4
|
64
|
| 2
|
16
|
8
|
8
|
30
|
| 3
|
14
|
10
|
4
|
60
|
Контрольні запитання:
1.
Що називають точкою роси ?
2.
Яка пара називається насиченою ?
3.
Коли абсолютна вологість більша ?
4.
Дати означення відносної вологості.
1.
Точкою роси називають температуру, за якої відносна вологість повітря становить 100% .
2.
Насиченою називають пару, яка перебуває в динамічній рівновазі зі своєю рідиною.
3.
Абсолютна вологість взимку буде більша ніж влітку, тому що якщо температура низька, то кількість водяної пари в повітрі буде дуже близька до насичення.
4.
Відносною вологістю повітря називають величину, яка вимірюється відношенням абсолютної вологості до кількості пари необхідної для насичення  повітря за тієї самої температури.
Висновок:
на цьому уроці ми навчились вимірювати відносну вологість повітря.
Практична робота № 2
Спостереження броунівського руху
Мета:
переконатись у тому, що речовина складається з дрібних частинок і ці частинки рухаються.
Теоретичні дані:
2500 років тому вчений Демокріт вперше видвинув твердження про те що речовина складається з дрібних частинок. На початку
XX
століття з винайденням електронного мікроскопа це було доведено з наукової точки зору. Ці частинки назвали молекулами. До основних доказів того що частинки існують і рухаються належить явище, яке вперше спостерігав англійський ботанік Броун в 1827 році. Щоб спостерігати броунівський рух можна виконати такий дослід: треба дуже розвести у воді краплю туші і помістити її на предметне скло мікроскопа. Рідина, яка здавалася суцільною, у мікроскопі виглядає інакше: чорні, неправильної форми шматочки різних розмірів, плавають у безбарвній рідині. Зосередивши увагу на одному з них, можна побачити, що він рухається хаотично. Звісно ми бачили не молекули, але з цього досліду зрозуміло, що шматочки туші рухалися через те, що об них вдарялися невидимі в мікроскопі частинки. Ці частинки рухаються хаотично.
Висновок:
ми на досліді переконались у тому, що речовина складається з дрібних частинок (молекул) і ці частинки рухаються хаотично.
Практична робота №
3
Вимірювання індукції магнітного поля постійного струму
Мета:
навчитися складати електроколо і користуватися електровимірювальними приладами.
Обладнання:
амперметр, лінійка, прямокутна рамка, терези, гирі, магніт дугоподібний, джерело живлення.
Схема Теоретичні дані:
Висновок:
на цьому уроці ми навчилися складати електроколо і користуватися електровимірювальними приладами.
Практична робота № 4
Визначити розмір молекули олеїнової кислоти
Мета:
закріпити вміння оцінювати розміри молекул.
Обладнання:
0,15% олеїнової кислоти на спирту, піпетка, важки, стакан, тальк, посудина з дистильованою водою.
Теоретичні дані: розмір молекули можна визначити вимірявши масу однієї каплі розчину  , площу поверхні  , і концентрацію олеїнової кислоти.
Хід роботи
Визначаємо методом зважування масу 20 капель розчину олеїнової кислоти. Знаходимо масу однієї:
    
   
Висновок:
ми закріпили вміння оцінювати розміри молекули, використовуючи олеїнову кислоту.
Практична робота №
5
Визначення
заряду електрона
Мета:
навчитися застосовувати закон Фарадея для визначення елементарного електронного заряду.
Обладнання:
розчин сульфату міді, мідні електроди, джерело постійного струму, секундомір, амперметр, важки, вимикач, провідники.
Теоретичні дані:
   
Висновок:
ми навчилися застосовувати закон Фарадея для визначення елементарного електричного заряду, використовуючи розчин сульфату купруму  .
Практична робота №
6
Дослідне підтвердження залежності між температурою, об’ємом і тиском газу
Мета:
навчитись користуватися вимірювальними приладами
та з’ясувати умови залежності між об’ємом, тиском і температурою.
Обладнання:
термометр, барометр, нагрівальний елемент, лінійка.
Теоретичні дані:
1. Закон Бойля-Маріотта: добуток тиску даної маси газу на об’єм, що його займає газ сталої температури, є величиною сталою.
2. З рівняння Клапейрона випливає, що сталим буде відношення об’єму газу до його температури, тобто за незмінної маси газу і сталого тиску об’єм газу прямо пропорційний абсолютній температурі.
3. За сталого об’єму тиск газу прямо пропорційний його абсолютній температурі.
1. 
2. 
Відповідь: тиск перевищив граничнодопустимий тиск
,
тому існує можливість розриву.
Висновок:
за допомогою приладів ми з’ясували умови залежності між об’ємом, тиском і температурою.
Практична робота №
7
Вивчення властивостей рідини
Мета:
визначити силу поверхневого натягу рідини
Обладнання:
штатив, динамометр, дистильована вода, лінійка, пральний порошок, проволочена рамка.
Теоретичні дані:
 
1.
2.
3. 
1. 
2.
Висновок:
на уроці ми визначили силу поверхневого натягу рідини.
Практична робота №
8
Вивчення властивостей твердого тіла. Визначення модуля Юнги для гуми.
Мета:
визначити зв
’
язок між механічною напругою і відносним видовженням.
Обладнання:
гумова стрічка, динамометр, лінійка.
Теоретичні дані:
  довжина;
  початкова довжина;
  абсолютне видовження.
 
1)   2)  
Висновок:
ми виявили зв’язок між механічною напругою і відносним видовженням.
|
