Дипломная работа: Організація та ефективність використання митних складів при експорті-імпорті товарів

Міністерство освіти та науки України

Дніпропетровській національний університет

Факультет міжнародної економіки

Кафедра менеджменту

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ

МИТНИХ СКЛАДІВ ПРИ ЕКСПОРТІ-ІМПОРТІ ТОВАРІВ

(за напрямком “Менеджмент”)

Виконавець

Спеціальність – менеджмент ЗЕД

_________________________

“___” __________ 2008 р.

Керівник роботи

_______________________

“___” ___________ 2008 р.

Допускається до захисту

Завідувач кафедри міжнародного

менеджменту, професор

____________________________

“___” __________ 2008 р.

Рецензент

Доцент, к.е.н.

_______________________

“___” ___________ 2008 р.

Дніпропетровськ

2008

РЕФЕРАТ

Дипломна робота: 110 с., 14 рис., 5 табл., 61 джерело, 1 додаток

МИТНИЙ РЕЖИМ, МИТНИЙ ЛІЦЕНЗІЙНИЙ СКЛАД, ЕКСПОРТ, ІМПОРТ, ДЕКЛАРАНТ, ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ, МИТНИЙ ПЕРЕВІЗНИК

Предметом дослідження є система законодавчої та номативно-технологічної документиації по регламентуванню митного режиму - “митний ліцензійний склад” в Україні.

Об'єктом дослідження є митний режим - “митний ліцензійний склад” в Україні.

Метою роботи є виявлення сутності, необхідності, нормативно-методологічних підходів, митно-контрольної та комерційної цінності митного режиму “митний ліцензійний склад” в зовнішньоеономічній діяльності підприємств в Україні.

Представлена робота складається із трьох частин. У першому розділі розглянуті методологічні засади формування системи митного контролю в Україні. У другому розділі проведений аналіз організації функціонування митних ліцензійних складів в Україні у 1996–2008 рр.. У третьому розділі проаналізовані шляхи підвищення ефективності використання митних ліцензійних складів в Україні при вступі в Світову Організацію Торгівлі.

Практична цінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає в систематизації теоретичних та нормативно-практичних результатів впровадження митного режиму “митний ліцензійний склад” в практику митних режимів контролю Державної митної служби України та використання цього митного режиму в експортно-імпортній діяльності підприємств.

THE ABSTRACT

Degree work: 110 pages, 14 fіg., 5 tab., 61 sources, 1 applіcatіon

CUSTOMS MODE, CUSTOMS LІCENSE WAREHOUSE, EXPORT, ІMPORT, FORWARDІNG ORGANІZATІON, CUSTOMS CONTROL

The subject of research іs system of the legіslatіve, normatіve and technologіcal documentatіon on a regulatіon of a customs mode - “ a customs lіcense warehouse ” іn Ukraіne.

The object of research іs a customs mode - “ a customs lіcense warehouse ” іn Ukraіne.

The purpose of work іs revealіng essence, necessіty, normatіve and methodologіcal approaches, custom-control and commercіal value of a customs mode “ a customs lіcense warehouse ” іn foreіgn trade actіvіtіes of the enterprіses іn Ukraіne.

The submіtted work consіsts of three parts. Іn the fіrst sectіon the methodologіcal bases of formatіon a system of the customs control іn Ukraіne are consіdered. Іn the second sectіon the analysіs of organіzatіon and functіonіng of customs lіcense warehouses іn Ukraіne іn 1996-2008 years іs carrіed out. Іn the thіrd sectіon the ways of іncrease of effіcіency a use of customs lіcense warehouses іn Ukraіne are analysed at the іntroductіon іnto World Organіzatіon of Trade.

The practіcal value of the receіved results of degree research consіsts іn orderіng theoretіcal and practіcal results of іntroductіon the customs mode “ a customs lіcense warehouse ” іn practіce of customs verіfіcatіon modes of a State customs servіce of Ukraіne and use of thіs customs mode іn export-іmport actіvіty of the enterprіses.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ

1.1 Сутність та законодавче поле тарифного та нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні

1.2 Сутність митних режимів та документальної організації митного контролю на внутрішніх митницях при експорті-імпорті товарів

1.3 Особливості та призначення митного режиму “митний ліцензійний склад” в процедурах здійснення митного контролю

Висновки за розділом 1

РОЗДІЛ 2 ФУНКЦІОНУВАННЯ МИТНИХ ЛІЦЕНЗІЙНИХ СКЛАДІВ В УКРАЇНІ У 1996–2008 РР

2.1 Організація відкриття, побудова та технологія функціонування митного ліцензійного складу

2.2 Динаміка кількості та розташування митних ліцензійних складів в Україні

2.3 Порядок митного оформлення товарів, що переміщуються через митні ліцензійні склади транспортних та транспортно-експедиційних організацій

Висновки за розділом 2

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МИТНИХ ЛІЦЕНЗІЙНИХ СКЛАДІВ ПРИ ВСТУПІ УКРАЇНИ В СВІТОВУ ОРГАНІЗАЦІЮ ТОРГІВЛІ

3.1 Перспектива митних режимів контролю при вступі України в СОТ

3.2 Удосконалення технічного контролю за митним режимом “митний ліцензійний склад” в системі митного контролю України після вступу в СОТ

3.3 Удосконалення форм митної документації (ВМД) при підготовці вступу України в СОТ у 2008 році

Висновки за розділом 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК

ВСТУП

Зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Роль міжнародної торгівлі в розвитку національної економіки полягає в тому, що вона є засобом розвитку спеціалізації і концентрації виробництва, підвищення продуктивності ресурсів, збільшення обсягів національного виробництва і добробуту населення.

Незважаючи на всю переконливість аргументів на користь вільної торгівлі, у дійсності в світі на цьому шляху існує велика кількість державних митно-регулюючих бар'єрів. З-поміж інших митних режимів в Україні, яких налічується 13, є режим - «ліцензійний митний склад».

Актуальність теми дипломного дослідження полягає в необхідності послідовного дослідження митного режиму “ліцензійний митний склад”, як засобу забезпечення комерційних операцій консигнації та реімпорту при ввезенні товарів в Україну чи тимчасовому ввезенні, а також комерційних операцій транзиту між внутрішніми та зовнішніми митними перевізниками

Основними нормативно-правовими документами, які регламентують діяльність митних ліцензійних складів, є Митний кодекс, урядова постанова № 1867 від 12.12.02 «Деякі питання застосування режиму митного складу», наказ Держмитслужби від 31.12.96 № 592, яким було затверджено «Положення про відкриття та експлуатацію ліцензійних складів».

Слід зазначити, що відповідно до митного режиму «митний склад» ввезені на митну територію України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків та зборів (режим DDU при імпорті – поставка без сплати мита чи режиму FCA при експорті – франкоперевізник до міста в термінах Інкотермс-2000) . При цьому до таких товарів у період їх знаходження на складі не застосовуються і заходи нетарифного регулювання.

Митним законодавством встановлено, що імпортні товари можуть зберігатися на МЛС протягом трьох років. Винятком є товари, термін зберігання яких обмежено, наприклад, ліки, продукти харчування.

Відкрити митний ліцензійний склад може виключно юридична особа, в тому числі приватна особа-підприємець, що акредитована в митниці.

Предметом дослідження є система законодавчої та номативно-технологічної документиації по регламентуванню митного режиму “митний ліцензійний склад” в Україні.

Об'єктом дослідження є митний режим “митний ліцензійний склад” в Україні.

Метою роботи є виявлення сутності, необхідності, нормативно-методологічних підходів, митно-контрольної та комерційної цінності митного режиму “митний ліцензійний склад” в зовнішньоеономічній діяльності підприємств в Україні.

Основними завданнями роботи були:

- у першому розділі розглянути методологічні засади формування системи митного контролю в Україні;

- у другому розділі провести аналіз організації функціонування митних ліцензійних складів в Україні у 1996–2008 рр.;

- у третьому розділі проаналізувати шляхи підвищення ефективності використання митних ліцензійних складів в Україні при вступі в Світову організацію торгівлі.

Методи досліджень: метод структуризації та аналогій.

Інформаційно-методологічна база досліджень — законодавча документація в галузі митного регулювання в Україні та нормативно-розпорядча документація державної митної служби України за 1996–2008 рр..

Практична цінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає в систематизації теоретичних та нормативно-практичних результатів впровадження митного режиму “митний ліцензійний склад” в практику митних режимів контролю Державної митної служби України та використання цього митного режиму в експортно-імпортній діяльності підприємств.

РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ

1.1 Сутність та законодавче поле тарифного та нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні

Міжнародне економічне співробітництво є одним із головних факторів розвитку економіки кожної країни . Економічні та правові основи зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) в Україні регламентовані Законом “Про зовнішньоекономічну діяльність” [6].

Державне регулювання міжнародної торгівлі має забезпечувати :

- захист економічних інтересів України та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- створення рівних можливостей для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій;

- заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Незважаючи на всю переконливість аргументів на користь вільної торгівлі, у дійсності на цьому шляху існує велика кількість державних регулюючих бар'єрів [1] , [3]:

- Мито. Мито є акцизним податком на імпортні товари; воно може вводитися з метою одержання доходів чи для захисту внутрішнього ринку. Фіскальні мита, як правило, застосовуються у відношенні виробів, що не виробляються усередині країни. Ставки фіскального мита в основному невеликі, їхньою метою є забезпечення бюджету податковими надходженнями. Протекціоністські мита призначені для захисту місцевих виробників від іноземної конкуренції. Хоча протекціоністські мита, як правило, недостатньо високі для припинення імпорту іноземних товарів, вони все-таки ставлять іноземного виробника в невигідне конкурентне положення при торгівлі на внутрішньому ринку.

- Імпортні квоти. За допомогою імпортних квот встановлюються максимальні обсяги товарів, що можуть бути імпортовані за якийсь період часу. Часто імпортні квоти виступають більш ефективним засобом стримування міжнародної торгівлі, ніж мита. Незважаючи на високі мита, визначений товар може імпортуватися у відносно великих кількостях. Низькі ж імпортні квоти цілком забороняють імпорт товару понад визначену кількість.

- Нетарифні бар'єри. Під нетарифними бар'єрами розуміється система ліцензування, створення невиправданих стандартів якості продукції і його безпеки чи просто бюрократичні заборони в митних процедурах. Так, Японія і європейські країни жадають від імпортерів одержання ліцензій. Обмежуючи випуск ліцензій, можна ефективно обмежувати імпорт. Саме так зробила Великобританія, заборонивши імпорт вугілля.

- Добровільні експортні обмеження. Вони є дещо новою формою торгових бар'єрів. Так, японські автомобілебудівники під погрозою введення Сполученими Штатами більш високих тарифів чи низьких імпортних квот погодилися на введення добровільних експортних обмежень на свій експорт у США.

Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється згідно з Митним Кодексом України [1], Митним тарифом України [3] та міжнародними договорами України.

Митний кодекс України [1] - визначає принципи організації митної справи в Україні з метою створення умов для формування ринкової економіки та зростання активності зовнішньоекономічної діяльності на основі єдності митної території, мит та митних зборів.

Митна територія - територія України, в тому числі території штучних островів, установок та споруд, що створюються в економічній (морській) зоні України, над якими Україна має виключну юрисдикцію щодо митної справи, становить єдину митну територію.

Митний кордон – межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України співпадає з державним кордоном України, за винятком меж спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон є складовою частиною митного кордону України.

Спеціальні митні зони - на території України можуть створюватися як спеціальні митні зони різного типу. Статус та територія зазначених зон встановлюються Верховною Радою України відповідно до законів України про спеціальні митні зони.

Спеціальні митні режими - Україна може укладати з державами двосторонні та багатосторонні договори, які на основі взаємності встановлюють спеціальні митні режими, що передбачають пільгові умови для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності цих держав.

Види контролю за переміщенням товарів та інших предметів через митний кордон України - товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України, окрім митного контролю, можуть підлягати санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному та екологічному контролю.

Митний контроль здійснюється службовими особами митниці шляхом перевірки документів, необхідних для такого контролю, митного огляду (огляду транспортних засобів, товарів та інших предметів, особистого огляду), переогляду, обліку предметів, які переміщуються через митний кордон України, а також в інших формах, що не суперечать законам України.

Обкладення митом товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється відповідно до Закону України "Про Митний тариф України" [3].

Митний тариф України [3] - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.

Митний тариф України базується на міжнародно визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи.

Ставки Митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

В Україні застосовуються такі види мита:

- адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

- специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

- комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.

Встановлення пільг та зміна ставок мита, в тому числі на предмети особистого користування, здійснюються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Ввізне мито - нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Вивізне мито - нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України.

Сезонне мито - на окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

Особливі види мита - з метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита:

- спеціальне мито;

- антидемпінгове мито;

- компенсаційне мито.

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури:

- на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;

- комісійні та брокерські;

- плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

Основні методи митного нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності :

1) Ліцензування і квотування експорту та імпорту запроваджуються в Україні самостійно в особі її державних органів у таких випадках [1]:

- в разі різкого погіршення розрахункового балансу України, якщо негативне сальдо його перевищує на відповідну дату 25 процентів від загальної суми валютних вимог України;

- в разі досягнення встановленого Верховною Радою України рівня зовнішньої заборгованості;

- в разі значного порушення рівноваги по певних товарах на внутрішньому ринку України, особливо по сільськогосподарській продукції, продуктах рибальства, продукції харчової промисловості та промислових товарах народного споживання першої потреби;

- при необхідності забезпечити певні пропорції між імпортною та вітчизняною сировиною у виробництві;

- при необхідності здійснення заходів у відповідь на дискримінаційні дії інших держав;

- в разі порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності правових норм цієї діяльності, встановлених цим Законом (запроваджується як санкція режим ліцензування);

- відповідно до міжнародних товарних угод, які укладає або до яких приєднується Україна (запроваджується режим квотування).

2) Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій , причому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) квот (контингентів):

- глобальні;

- групові;

- індивідуальні;

- антидемпінгові;

- компенсаційні;

- спеціальні.

По кожному виду товару може встановлюватись лише один вид квоти.

3) Ліцензії. В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) ліцензій:

- генеральна;

- разова (індивідуальна);

- відкрита (індивідуальна);

- антидемпінгова (індивідуальна);

- компенсаційна (індивідуальна);

- спеціальна (індивідуальна).

По кожному виду товару встановлюється лише один вид ліцензії.

4) Митні пільги.

6) Попередні імпортні депозити - внесення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на безпроцентні рахунки у банках, які обслуговують їх на території України, на період від моменту набрання договорами (контрактами), що ними укладаються, юридичної сили до моменту проходження товарами, що поставляються згідно із зазначеними договорами (контрактами), через митний кордон України або передачі товарів іноземними суб'єктами господарської діяльності на території України, грошових коштів у валюті договору (контракту) в сумі, визначеній у встановлених процентах до вартості відповідного договору (контракту);

7) Заборона окремих видів експорту та імпорту

8) Встановлення державної монополії на деякі види експорту-імпорту товарів.

9) Заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань.

10) Обмеження реекспорту. Забороняється реекспорт товарів, імпортованих за рахунок Державного валютного фонду України та валютних фондів місцевих Рад народних депутатів України.

11) Спеціальні економічні зони

1.2 Сутність митних режимів та документальної організації митного контролю на внутрішніх митницях при експорті-імпорті товарів

Митний режим - це сукупність норм, що встановлені законами з питань митної справи й залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються [1].

Декларант самостійно обирає митний режим, у який розміщуються товари, відповідно до мети їх переміщення через митний кордон України, і на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю й митного оформлення (стаття 186 Митного кодексу України [1]). Зміна митного режиму допускається за умови виконання всіх належних процедур щодо заявленого режиму, дотримання вимог законодавства щодо тарифних і нетарифних заходів регулювання та подання митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів відповідних документів, що підтверджують заявлений режим.

Митним кодексом України передбачено застосування таких 13 митних режимів [1]:

імпорту;

експорту;

транзиту;

тимчасового ввезення (вивезення);

митного складу;

реімпорту;

реекспорту;

спеціальної митної зони;

магазину безмитної торгівлі;

переробки на митній території України;

переробки за межами митної території України;

знищення або руйнування;

відмови на користь держави.

1) Імпортна операція

Імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень (стаття 188 Митного кодексу України [1]).

Цей митний режим застосовується до товарів, що ввозяться в Україну на підставі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу, про здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, до товарів що використовуються для взаєморозрахунків під час проведення операцій з давальницькою сировиною, до товарів, що ввозяться для формування статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями або ввозяться на підставі договорів про спільну інвестиційну діяльність, а також в інших передбачених законодавством випадках. При здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій оформленню в митному режимі імпорту підлягає імпортна частина товарів, що надходять в Україну за бартерним договором (контрактом).

Розміщення товарів у митний режим імпорту передбачає:

- подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України (оформлення товарів здійснюється з використанням ВМД ІМ 40);

- сплату податків і зборів, якими товари обкладаються відповідно до законів України під час ввезення на митну територію України;

- дотримання вимог, передбачених законом, щодо застосування заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Від сплати податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України у режимі "імпорт" відповідно до законів України, в основному, залежить реалізація фіскальної функції митно-тарифного регулювання.

Порядок сплати податків і зборів встановлено Законами України від 05.04.01 №2371-111 "Про Митний тариф України" [3], від 03.04.97 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" [4], Декретом КМ України "Про акцизний збір" від 26.12.92 №18-92 [9].

Випадки надання пільг по сплаті мита (звільнення від сплати, зниження ставок тощо) передбачені у Законі України від 05.02.92 №97-Х11 "Про Митний тариф України" (зі змінами та доповненнями) [3].

В Законі України "Про податок на додану вартість" [4] встановлено, що товари, які ввозяться (пересилаються) в Україну, оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відсотків від бази оподаткування, що обчислюється згідно зі статтею 4 цього Закону.

Перелік операцій з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів, що звільнені від оподаткування, визначається відповідно до законодавства.

Крім сплати податків і зборів, третьою умовою ввезення товарів в режимі імпорту є дотримання вимог щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Особливе місце серед заходів нетарифного регулювання обмежувального характеру займає сертифікація товарів: сертифікат відповідності (свідоцтво про визнання), гігієнічний сертифікат, фітосанітарний сертифікат, ветеринарний сертифікат тощо. Сертифікація товарів проводиться з метою забезпечення відповідності ввезених товарів стандартам та іншим національним документам, які встановлюють обов'язкові вимоги до товарів - бути безпечними для навколишнього середовища, життя, здоров'я громадян.

2)Експортна операція

Експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов’язання про їх повернення на цю територію та без установлення умов їх використання за межами митної території України [1].

Розміщення товарів у митний режим експорту здійснюється декларантами на підставі договорів (контрактів) купівлі-продажу, про здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, а також інших зовнішньоекономічних угод, якими передбачено вивезення за межі митної території України товарів, що належать резидентам України, без їх зворотного ввезення. При здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій оформленню в цьому митному режимі підлягає експортна частина товару за зовнішньоекономічним бартерним (товарообмінним) договором (контрактом).

Вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту передбачає:

- подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України (оформлення товарів здійснюється з використанням ВМД ЕК 10);

сплату встановлених податків і зборів з експортованих товарів;

дотримання експортером вимог, передбачених законом.

3) Транзит

Транзит - митний режим, відповідно до якого товари й транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України (стаття 200 Митного кодексу України [1]). Цей митний режим використовується в разі транзитного перевезення товарів через митну територію України. Під час увезення товарів в Україну в пункті пропуску подається ВМД, оформлена в митному режимі транзиту (ВМД ТР 80), наявність якої є підставою для перевезення товарів під митним контролем у митницю призначення в установлений митницею відправлення строк.

Транзит товарів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути:

- авіаційна вантажна накладна (Aіr Waybіll);

міжнародна автомобільна накладна (CMR);

накладна СМГС;

коносамент (Bіll of Ladіng).

Крім цього, транзит товарів може супроводжуватися (за наявності):

- рахунком-фактурою (іnvoіce) або іншим документом, у якому позначено

вартість товару;

пакувальним листком (специфікацією);

вантажною відомістю (Cargo Manіfest);

- книжкою МДП (Carnet TІR).

4) Тимчасове ввезення (вивезення)

Тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим, відповідно до якого товари можуть увозитися на митну територію України (вивозитися за межі митної території України) з обов’язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування (стаття 204 Митного кодексу України [1]).

Загальний строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів становить один рік з дня ввезення їх на митну територію України (вивезення за межі митної території України). Законодавство України передбачає можливість продовження за заявою суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності строку перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення (вивезення) з урахуванням тривалості господарської, наукової, гуманітарної та інших видів діяльності, яка здійснюється з використанням цих товарів.

5) Митний склад

Митний склад – це митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів та без застосування заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного вивезення за межі митної території України (стаття 212 Митного кодексу України [1]).

На виконання частини першої статті 213 та частини другої статті 215 Митного кодексу України Урядом затверджено перелік товарів, які не можуть поміщатися в митний режим митного складу, та перелік і порядок проведення операцій з товарами, які перебувають у митному режимі митного складу (постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1867 “Деякі питання застосування режиму митного складу”). До цих товарів належать:

транзитні підакцизні товари;

спирт і алкогольні напої за кодами 2203 00, 2204 – 2208 згідно з УТЗЕД;

тютюнові вироби за кодами 2402 10 0000, 2402 20 1000, 2402 20 90, 2403 10 1000, 2403 10 9000, 2403 99 1000 згідно з УКТЗЕД ;

- давальницька сировина, закуплена на митній території України.

6) Реімпорт

Реімпорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк увозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території (стаття 190 Митного кодексу України [1]).

7) Реекспорт

Реекспорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх увезення на митну територію України вивозяться з цієї території в митному режимі експорту (стаття 196 Митного кодексу України [1]).

8)Спеціальна митна зона

Спеціальна митна зона - це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій таких зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного й нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом (стаття 217 Митного кодексу України [1]).

9) Магазин безмитної торгівлі

Магазин безмитної торгівлі - митний режим, відповідно до якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, перебувають та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, і без застосування заходів нетарифного регулювання (стаття 225 Митного кодексу України [1]).

Товари, а також супутні товарам роботи, у митному режимі магазину безмитної торгівлі реалізуються лише в спеціальних торговельних закладах - магазинах безмитної торгівлі. При цьому розташування магазинів безмитної торгівлі та умови реалізації в них товарів повинні виключати можливість безпосереднього ввезення цих товарів для споживання на митну територію України.

10)Переробка на митній території України

Переробка на митній території України - митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються в установленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту (стаття 229 Митного кодексу України [1]).

11)Переробка за межами митної території України

Переробка за межами митної території України - митний режим, відповідно до якого товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки за межами митної території України та наступного повернення в Україну (стаття 237 Митного кодексу України [1]).

Постановою Кабінету Міністрів Українивід 01 лютого 2006 р. № 80 [20] встановлений “Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України”.Документи, обов’язкові для подання:

1. Митна декларація

2. Товарно-транспортний документ на перевезення (залізнична накладна (УМВС (СМГС), ЦІМ (СІМ)), авіаційна накладна (Aіr Waybіll), коносамент (Bіll of Ladіng) тощо

3. Зовнішньоекономічний договір

4. Рахунок (Іnvoіce) або інший документ, який визначає вартість товару

Документи, необхідність подання яких визначається нормативно-правовими актами Держмитслужби з урахуванням мети переміщення, виду транспорту, характеру товару, способів розрахунку та інших факторів, що впливають на митні процедури:

5. Декларація митної вартості (подається у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України)

6. Декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари

7. Облікова картка суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності або її копія, завірена цим суб’єктом

8. Лист про погодження (подається підприємством, розміщеним поза зоною діяльності митного органу)

9. Документ контролю за доставкою товарів

10. Документи про надання фінансових гарантій

11. Ліцензія митного перевізника

12. Книжка МДП, книжка АТА, книжка СPD

13. Свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками і пломбами

15. Посередницький договір

16. Документ на право провадження митної брокерської діяльності

17. Документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів

18. Документи, що визначають країну походження товарів

19. Документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД

20. Платіжні доручення, касові ордери, що підтверджують сплату податків і зборів (обов’язкових платежів)

21. Векселі (відповідно до законодавства)

22. Документи, що підтверджують право на застосування до товарів пільгового режиму оподаткування

23. Документи, що підтверджують право розпорядження, володіння чи користування товаром та/або транспортним засобом

24. Заява підприємства для здійснення митного оформлення товарів (у спрощеному порядку, для розміщення їх у митні режими, для подання тимчасової, неповної, періодичної митної декларації)

25. Документи, які відповідно до законодавчих актів видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України

Згідно з «Положенням про вантажну митну декларацію” [19]:

- вантажна митна декларація (далі - ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів;

- прийняття вантажної митної декларації для оформлення - закріплення посадовою особою митного органу факту внесення до ВМД декларантом усіх потрібних для митного оформлення товарів і транспортних засобів відомостей і наявності всіх доданих до декларації комерційних супровідних та інших документів, проставлення на ВМД штампа "Під митним контролем" та реєстрації декларації у журналі обліку вантажних митних декларацій;

ВМД застосовується під час декларування транспортних засобів і товарів, що переміщуються через митний кордон України юридичними або фізичними особами, яким вони належать, або уповноваженими ними особами.

ВМД складається з уніфікованого адміністративного документа форми МД-2 (додаток 1) на п'яти зброшурованих основних аркушах різного кольору та уніфікованого адміністративного документа форми МД-3 (додаток 2) на такій само кількості зброшурованих додаткових аркушів різного кольору.

Під час митного оформлення товарів у випадках, визначених Державною митною службою, замість уніфікованого адміністративного документа форми МД-3 допускається застосування формуляра-специфікації форми МД-8 (додаток 3).

Разом з ВМД подається її електронна копія, яка використовується для прискорення проведення процедури митного оформлення товару і митної статистики зовнішньоекономічної діяльності. Інформація, внесена до електронної копії ВМД, повинна відповідати інформації, внесеній декларантом до оригіналу. Форма та структура електронної копії ВМД, або ВМД, що подається тільки в електронному вигляді, кодування символів, засоби пересилання визначаються Державною митною службою.

Оформлені митним органом аркуші ВМД розподіляються у такому порядку:

- перший основний аркуш ("примірник для митниці") - зберігається разом з комплектом документів, на підставі яких здійснювалося митне оформлення, в митному підрозділі, що здійснював митне оформлення, протягом 12 місяців, після чого передається на зберігання до архіву митниці;

- другий основний аркуш ("примірник для статистики") - використовується у підрозділі митної статистики митного органу;

- третій основний аркуш ("примірник для митниці") - використовується у підрозділі митних доходів та платежів митного органу;

- четвертий основний аркуш ("примірник для митниці") - використовується залежно від виду зовнішньоекономічної операції:

а) під час оформлення товару, що вивозиться за межі митної території України, передається декларанту для доставлення разом з товаром в митний орган - пункт пропуску на митному кордоні України. Після проведення процедури пропуску він передається до архіву митниці, що здійснила пропуск товару через митний кордон;

б) під час оформлення товару, що ввозиться на митну територію України, передається декларанту;

- п'ятий основний аркуш ("примірник для декларанта") - передається декларанту. Якщо декларування товару проводиться митним брокером, то під час митного оформлення товару, що ввозиться на митну територію України, четвертий аркуш ВМД передається власникові товару, а п'ятий аркуш - митному брокеру;

- під час митного оформлення експорту товару на прохання декларанта передбачається оформлення шостого аркуша ВМД, при цьому він повинен бути копією п'ятого аркуша. При використанні шостого аркуша ВМД на зворотному боці першого і п'ятого аркушів декларантом робиться запис "оформлено шостий аркуш ВМД", який засвідчується печаткою декларанта. При цьому п'ятий аркуш ВМД передається власникові товару.

Додаткові аркуші ВМД (форми МД-3) розподіляються в аналогічному порядку.

Згідно “Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації” [34] з метою спрощення та оптимізації порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації (далі - ВМД) - цей Порядок застосовується при здійсненні митного контролю й митного оформлення товарів у всіх митних режимах:

1. Декларант подає документи митному органу та одержує оформлені документи особисто. Присутність декларанта при проведенні митного огляду обов'язкова.

2. ВМД, подана митному органу, але ще не прийнята до оформлення (відсутні відбиток штампа "Під митним контролем" (далі - штамп ПМК) і реєстраційний номер), може бути відкликана декларантом з дозволу митного органу.

З моменту прийняття ВМД до оформлення декларант несе юридичну відповідальність за недостовірність відомостей, зазначених у ВМД. Ця ВМД не може бути відкликана декларантом.

Оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності (далі - суб'єкт ЗЕД) права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує права й обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

3. Для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу митного органу, посадові особи якого здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів із застосуванням ВМД і пропуск їх через митний кордон України (далі - ПМО), ВМД, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію й повний комплект документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів:

а) документи, що підтверджують повноваження декларанта на декларування товарів;

б) товаросупровідні документи;

в) дозволи й сертифікати вповноважених державних органів (у встановлених законодавством випадках) та інші документи, зазначені в графі 44 ВМД;

г) документи, зазначені в графі 40 ВМД;

ґ) декларацію митної вартості (далі - ДМВ) (у встановлених законодавством випадках) та її електронну копію;

д) документи, що підтверджують заявлені декларантом відомості про митну вартість товарів.

На вимогу митного органу декларантом подаються й інші документи, потрібні для здійснення митного контролю та митного оформлення, подання яких визначено законодавством України.

Копії поданих до оформлення документів засвідчуються написом "Копія. Згідно з оригіналом", підписом і печаткою декларанта.

Якщо документ є довгостроковим і його використання для цілей митного контролю й митного оформлення не припиняється після митного оформлення першої партії товарів, то при декларуванні першої партії товарів декларант може подати митному органу додаткову копію документа для зберігання її в окремій справі суб'єкта ЗЕД у ПМО.

На вимогу митного органу декларантом надається переклад на державну мову поданих до оформлення документів. Правильність перекладу засвідчується особою, що здійснила переклад.

По закінченні оформлення документи (завірені в установленому порядку їх копії), що були підставою для митного оформлення конкретної партії товарів, залишаються разом з першим основним аркушем ВМД на зберіганні в митному органі.

4. Здійснення митних процедур

ВМД, її електронна копія й документи, потрібні для здійснення митного контролю й митного оформлення, подаються декларантом посадовій особі ПМО, до функціональних обов'язків якої віднесено право розподілу ВМД між посадовими особами ПМО. Визначення посадової особи ПМО для прийняття ВМД до оформлення відображається в розділі І Інформаційного аркуша митного контролю товарів за ВМД (далі - Інформаційний аркуш), форму якого наведено в додатку 1 до цього Порядку. Інформаційний аркуш виготовляється митним органом. Час подання ВМД, заповненої згідно з обраним митним режимом, її електронної копії та комплекту документів фіксується у відривному талоні Інформаційного аркуша, який видається декларанту.

Митні процедури здійснюються в такому порядку.

а) Прийняття ВМД до оформлення

б) Митний контроль

в)Завершення митного контролю й митного оформлення. Видача оформлених документів декларанту

г) Статистичний контроль

д) Внесення змін і доповнень до ВМД

1.3 Особливості та призначення митного режиму “митний ліцензійний склад” в процедурах здійснення митного контролю

Згідно з Митним Кодексом України [1] (ст.40,41) - митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Митний контроль товарів, транспортних засобів перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово відповідно до типових технологічних схем пропуску через державний кордон України автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;

7) використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.

Згідно главі 35 (статті 212 –216) Митного Кодексу України [1]:

Стаття 212. Поняття режиму митного складу

Митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України.

Стаття 213. Умови поміщення товарів у режим митного складу

У режим митного складу можуть поміщатися будь-які товари, за винятком товарів, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України, а також товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Товари, що можуть завдати шкоди іншим товарам або вимагають особливих умов зберігання, повинні зберігатися у спеціально обладнаних приміщеннях.

Стаття 214. Строк зберігання товарів у режимі митного складу

Строк зберігання товарів, ввезених із-за меж митної території України, в режимі митного складу не може перевищувати трьох років з дати поміщення цих товарів у зазначений режим.

Строк зберігання в режимі митного складу підакцизних товарів, ввезених із-за меж митної території України, не може перевищувати трьох місяців з дати поміщення їх у цей режим.

Товари, ввезені із-за меж митної території України, що зберігаються у режимі митного складу, до закінчення строків зберігання, установлених частинами першою та другою цієї статті, повинні бути задекларовані власником або уповноваженою ним особою до іншого митного режиму.

Товари, що вивозяться за межі митної території України, можуть зберігатися в режимі митного складу протягом трьох місяців з дати поміщення їх у цей режим. До закінчення зазначеного строку такі товари мають бути вивезені за межі митної території України.

Стаття 215. Операції, що можуть проводитися з товарами, які перебувають у режимі митного складу

З товарами, які перебувають у режимі митного складу, можуть проводитися такі операції:

1) операції, необхідні для забезпечення збереження цих товарів;

2) підготовка товарів за дозволом митного органу до продажу (відчуження) та транспортування: подрібнення партій, формування відправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції.

Конкретний перелік та порядок здійснення таких операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Стаття 216. Митні ліцензійні склади

Для зберігання товарів у режимі митного складу використовуються спеціально обладнані приміщення, резервуари, майданчики - митні ліцензійні склади. Ліцензування діяльності, пов'язаної з відкриттям та експлуатацією митних ліцензійних складів, здійснюється відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та ліцензійних умов.

“Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів” [31] розроблене відповідно до Митного кодексу України [1], Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" [6], на виконання п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1996 року N 1446 "Про впорядкування діяльності митних ліцензійних складів", норми його поширюються на всіх суб'єктів підприємницької діяльності в Україні.

Основні завдання митних ліцензійних складів це [31]:

- сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності України та її зближенню з існуючою світовою практикою;

- створення умов для підготовки імпортних товарів для їх використання на території України;

- зниження витрат, пов'язаних з переміщенням товарів через митний кордон України.

Територія митних складів є зоною митного контролю і становить невід'ємну складову частину митної території України, на якій діє законодавство України, Митний кодекс України, нормативні акти Державної митної служби України, а також нормативні акти інших відомств, що регулюють вимоги до товарів, які ввозяться в Україну або вивозяться з України, відповідно до Митного кодексу України.

Митний ліцензійний склад може бути відкритого типу або закритого типу.

- митний ліцензійний склад відкритого типу - митний ліцензійний склад, який може використовувати для зберігання товарів будь-яка особа;

- митний ліцензійний склад закритого типу - митний ліцензійний склад, який використовується для зберігання товарів, що належать власнику складу.

Власники митних ліцензійних складів сплачують на депозитні рахунки митних установ, в зоні діяльності яких вони знаходяться, збір за здійснення працівниками митниць митного оформлення товарів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях митних ліцензійних складів, у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За видачу ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу справляється збір в розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, який зараховується до державного бюджету.

Декларування товарів на митних ліцензійних складах закритого типу здійснює власник складу, який і несе відповідальність за сплату всіх митних платежів.

Для забезпечення декларування товарів на митному ліцензійному складі відкритого типу власник складу має отримати свідоцтво про визнання його як декларанта (відповідно до ст. 47 Митного кодексу України [1]). Декларування товарів при їх розміщенні на митний ліцензійний склад відкритого типу має право здійснювати виключно власник складу. Декларування товарів при їх випуску з митного ліцензійного складу відкритого типу може проводити як власник складу, так і власник товару. При цьому відповідальність за сплату всіх належних митних платежів несе особа, що здійснює декларування товарів.

Висновки за розділом 1

Митним кодексом України передбачено застосування таких 13 митних режимів:

імпорту;

експорту;

транзиту;

тимчасового ввезення (вивезення);

митного складу;

реімпорту;

реекспорту;

спеціальної митної зони;

магазину безмитної торгівлі;

переробки на митній території України;

переробки за межами митної території України;

знищення або руйнування;

відмови на користь держави.

Митний склад – це митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів та без застосування заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного вивезення за межі митної території України (стаття 212 Митного кодексу України).

Урядом України затверджено перелік товарів, які не можуть поміщатися в митний режим митного складу, та перелік і порядок проведення операцій з товарами, які перебувають у митному режимі митного складу (постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1867 “Деякі питання застосування режиму митного складу”). До цих товарів належать:

транзитні підакцизні товари;

спирт і алкогольні напої за кодами 2203 00, 2204 – 2208 згідно з УТЗЕД;

тютюнові вироби за кодами 2402 10 0000, 2402 20 1000, 2402 20 90, 2403 10 1000, 2403 10 9000, 2403 99 1000 згідно з УКТЗЕД ;

- давальницька сировина, закуплена на митній території України.

РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІОНУВАННЯ МИТНИХ ЛІЦЕНЗІЙНИХ СКЛАДІВ В УКРАЇНІ У 1996 – 2008 РР

2.1 Організація відкриття, побудова та технологія функціонування митного ліцензійного складу

Згідно “Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів” [31] до митного ліцензійного складу пред’являються наступні нормативні вимоги:

1. Робота митного ліцензійного складу має бути організована таким чином, щоб ввезення та вивезення зі складу товарів здійснювалось відповідно до вимог митного законодавства, а порядок зберігання товарів гарантував їх постійне перебування під митним контролем в режимі - "митний склад" та виключав можливість надходження (вилучення) товарів поза митним контролем.

2. В якості митного ліцензійного складу може виступати одне або декілька спеціально визначених і обладнаних приміщень, чи інших споруд, призначених для зберігання товарів згідно з режимом митного складу.

Територія складу повинна бути огороджена. Коли товари за габаритами та з інших причин не можуть зберігатись в закритих приміщеннях, як виняток, дозволяється використовувати відкриті майданчики, що знаходяться в межах території складу, за наявністю цілодобового посту охорони.

3. Приміщення митного ліцензійного складу має відповідати наступним вимогам:

- обов'язкова наявність охоронної та протипожежної сигналізацій, що виведені на пульт організації, що здійснює охорону митного ліцензійного складу (охорона сигналізація повинна виключати можливість проникнення на територію митного ліцензійного складу без її реагування);

- обов'язкова наявність обладнаних засобами зв'язку службових місць, призначених для митних службовців, які здійснюють митний контроль на цьому складі;

при наявності вікон у приміщенні складу - обов'язкове обладнання їх з внутрішньої сторони металевими гратами.

4. Власник складу забезпечує матеріально-технічне обладнання складу, що є достатнім для його функціонування, у тому числі:

- навантажувально-розвантажувальні і транспортні засоби;

- складське устаткування;

- засоби зв'язку;

- оргтехніку;

- меблі;

- засоби обліку та контролю для складів, призначених для зберігання наливних та насипних товарів.

5. Працівникам митного органу власник складу безкоштовно надає необхідні виключно для здійснення митного контролю і митного оформлення обладнані приміщення, засоби зв'язку, транспортні засоби, що відповідають вимогам митного органу.

6. Охорона митного ліцензійного складу і забезпечення пропускного режиму проводиться власником складу за його рахунок.

7. Митниця має право встановлювати додаткові конкретні вимоги до обладнання митного ліцензійного складу для забезпечення надійності зберігання товарів.

Відкриття митного ліцензійного складу здійснюється в наступному порядку:

а) Особа, яка має намір відкрити та експлуатувати митний ліцензійний склад, подає до митниці, в зоні діяльності якої знаходиться склад, заяву на отримання ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу( даліліцензія).

б) До заяви додаються такі документи:

- копії установчих і реєстраційних документів особи, яка подає заяву на отримання ліцензії (статут, установчий договір, свідоцтво про реєстрацію тощо);

- документи, що підтверджують право володіння або користування приміщенням;

- економічне обґрунтування доцільності відкриття митного ліцензійного складу;

- плани приміщення, призначеного для митного ліцензійного складу, з позначенням приміщень для працівників митниці;

- плани (схеми) охоронної та протипожежної сигналізації, узгоджені уповноваженими службами;

- договір охорони з органами МВС, або з підприємством, що має ліцензію на охоронну діяльність від МВС;

- дозволи органів санітарного та екологічного контролю (для складів, що призначені для зберігання товарів підконтрольних цим органам);

- технологічна схема із зазначенням засобів контролю та обліку (для складів, призначених для зберігання наливних та насипних товарів);

- перелік товарів, які будуть зберігатися на складі - для митних ліцензійних складів закритого типу.

в) Заява розглядається митницею протягом 30 днів з дня її надходження. При цьому митниця перевіряє відомості, зазначені у поданих документах, та стан складських приміщень на відповідність вимогам цього Положення. В разі прийняття начальником митниці рішення про можливість відкриття митного ліцензійного складу митниця встановлює "Процедуру організації митного режиму – митний склад" ( далі - Процедура ) залежно від конструкції митного ліцензійного складу, видів товарів, які будуть зберігатися на ньому, товарообігу та інших факторів функціонування конкретного складу, а в разі відмови від погодження, - митниця повідомляє про це заявника письмово, із зазначенням причин відмови.

У Процедурі згідно з вимогами цього Положення визначаються:

- вимоги митниці до обладнання митного складу, в тому числі і до приміщень для працівників митного органу;

- перелік працівників, що будуть мати право доступу на митний ліцензійний склад;

- керуючий митним ліцензійним складом;

- кількість інспекторів митниці, які будуть залучені до митного оформлення товарів на складі;

- режим роботи складу;

- форми обліку товарів;

- форми і терміни подання власником складу звітності про товари, які зберігаються на складі;

- інші вимоги та умови, пов'язані з функціонуванням складу.

Митниця може встановити для митного ліцензійного складу закритого типу спрощений порядок митного оформлення товарів.

Процедура затверджується начальником митниці за письмовим погодженням власника складу.

г) Після затвердження Процедури митниця готує лист-погодження про доцільність надання ліцензії, в якому викладаються повні відомості про склад та наводиться перелік доданих документів.

До листа-погодження додаються:

- заява на отримання ліцензії;

- документи, визначені в цьому Положенні;

- процедура організації митного режиму - митний склад;

- копія платіжного доручення на сплату збору за надання ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу, з відміткою митниці.

Даний пакет документів надсилається на адресу Державної митної служби України. Копії вищезазначених документів залишаються у справах митниці.

д) Справа про надання ліцензії розглядається в Державній митній службі України на протязі 30 днів. Термін розгляду справи може бути продовжений керівництвом Державної митної служби України ще на 30 днів.

Ліцензія видається Державною митною службою України на підставі наказу Голови Служби, за умови:

- відповідності даного складу вимогам цього Положення;

- фактичного надходження коштів за видачу ліцензії на відповідні рахунки.

Ліцензія підписується одним з заступників Голови Державної митної служби України та затверджується печаткою.

Ліцензія діє безстроково, за умови щорічної перереєстрації митного ліцензійного складу згідно цьому Положенню.

Ліцензія на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу не може бути передана іншій особі.

е) В ліцензії може бути відмовлено у випадках, якщо обладнання приміщень, призначених для митного ліцензійного складу, не відповідає вимогам цього Положення та при відсутності документів, зазначених в п. 3.4, або якщо відомості, викладені в цих документах, суперечать чинному законодавству.

При відмові у видачі ліцензії Державна митна служба України повідомляє про це заявника письмово, з обов'язковим зазначенням причин відмови.

Відмова у видачі ліцензії може бути оскаржена згідно з положеннями Митного кодексу України.

Управління митним ліцензійним складом здійснюється наступним чином:

1. Для оперативного керівництва діяльністю митного ліцензійного складу власник призначає відповідальну особу - керуючого митним ліцензійним складом.

Власник митного ліцензійного складу відповідає за професійну підготовку керуючого та за знання ним митного законодавства України. Особа керуючого складом зазначається у Процедурі організації митного режиму - митний склад (згідно з 3.3 цього Положення) після попереднього складання ним іспиту.

Порядок організації та проведення іспиту в митниці визначається начальником митниці.

Керуючий митним ліцензійним складом діє на підставі трудового договору, укладеного з власником митного ліцензійного складу.

2. Митний орган, що здійснює контроль за діяльністю митного ліцензійного складу, має право подати пропозицію про усунення керуючого митним ліцензійним складом від справ у тому випадку, коли він порушує вимоги цього Положення та чинне законодавство України.

3. Призначення власником митного ліцензійного складу нового керуючого здійснюється після складання останнім іспиту (згідно з п. 4.1) і супроводжується внесенням змін у Процедуру, зазначену в п. 3.3 цього Положення.

4. Керуючий складом за узгодженням з власником визначає осіб, які мають право доступу на склад та зобов'язані проводити постійний контроль відповідності товарів, що зберігаються на складі, за вартістю, вагою та кількістю, а також даним, вказаним в деклараціях та інших документах.

5. Власник складу веде облік (у тому числі, на окрему вимогу митного органу, автоматизований) і подає митним органам звіт щодо товарів, які зберігаються на складі, у порядку, затвердженому в Процедурі організації митного режиму - митний склад (згідно з п. 3.3 цього Положення) та у відповідності з розділом 7 цього Положення .

Вимоги до товарів, що зберігаються на митних ліцензійних складах [32]:

- на митних ліцензійних складах дозволяється зберігати всі види товарів українського та іноземного походження як імпортні так і призначені для вивезення за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню митом та зборами, а також таких, що потрапляють під обмеження до ввезення в Україну та вивезення з України.

- розміщення на митних ліцензійних складах та випуск з таких складів гуманітарної допомоги, яка надходить в Україну, забороняються.

- товари, що переміщуються через митну територію України транзитом, можуть розміщуватись на митних ліцензійних складах в разі проведення перевантаження з одного виду транспорту на інший, за умови дотримання загальних термінів транзиту, визначених постановами Кабінету Міністрів України .

- на митних ліцензійних складах забороняється розміщувати товари, що заборонені до ввезення на Україну чи вивезення за межі України, а також товари, розміщення на митних ліцензійних складах яких заборонено Законами України, нормативними актами Кабінету Міністрів України та Державної митної служби України.

- товари, що підлягають експортному контролю, розміщуються на митних ліцензійних складах за погодженням Державної митної служби України.

- види товарів, що дозволені до зберігання на митних ліцензійних складах закритого типу, визначаються під час надання ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу.

- окремі види товарів та інших предметів, зберігання яких вимагає дотримання певних умов з огляду на їх токсичність, вогненебезпечність тощо можуть зберігатись тільки на спеціально обладнаних для зберігання таких товарів місцях митного ліцензійного складу.

- товари та інші предмети зберігаються на митному складі під митним контролем з обов'язковим накладенням митного забезпечення митного органу. При цьому, разом з митним забезпеченням наявність пломби власника митного ліцензійного складу - обов'язкова.

- товари розміщуються на митний ліцензійний склад та випускаються з нього у присутності уповноважених службових осіб митного органу. Всі операції на митному ліцензійному складі проводяться з дозволу митних органів та за рахунок власника складу.

- товари, що ввезені на митну територію України, можуть зберігатися в режимі митного складу протягом трьох років. Цей строк може бути обмежений для окремих видів товарів митним органом. Товари, що вивозяться за межі митної території України, можуть зберігатися в режимі митного складу протягом трьох місяців. Конкретний термін зберігання товарів у встановлених межах визначається спільно з власником складу особою, яка розміщує товари на зберігання.

- при переміщенні товарів, що були ввезені в Україну, з одного митного ліцензійного складу на інший термін зберігання товарів встановлюється з дати їх розміщення в режим митного складу, тобто з моменту первинного розміщення на митний ліцензійний склад.

- після закінчення терміну зберігання товарів на складі, вони мають бути передані на зберігання митниці або заявлені до іншого митного режиму. Митне оформлення таких товарів проводиться згідно із заявленим режимом.

Функціонування митного ліцензійного складу здійснюється згідно наступним процедурам [32]:

1. Митний ліцензійний склад може використовуватися тільки для зберігання товарів, розміщених у митний режим митного складу.

2. Для розміщення товарів у митний режим митного складу власник митного ліцензійного складу незалежно від вартості декларованих товарів подає митному органу вантажну митну декларацію (далі - ВМД), заповнену в установленому порядку.

3. При розміщенні товарів на митний ліцензійний склад митному органу разом з ВМД подаються такі документи:

- договір про зберігання товарів на митному ліцензійному складі між власником митного ліцензійного складу та особою, яка розміщує ці товари на склад, і зовнішньоекономічний договір (контракт);

- товаротранспортні та інші товаросупровідні документи (накладні, коносаменти, специфікації, рахунки-фактури тощо);

- дозволи органів державної влади, які здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України відповідно до статті 27 Митного кодексу України.

При розміщенні на митний ліцензійний склад товарів, які при імпорті підлягають сертифікації, сертифікат відповідності не подається.

4. Розміщення товарів на митний ліцензійний склад здійснюється в присутності посадової особи митного органу.

5. З товарами, що зберігаються на митному ліцензійному складі, можуть проводитися такі операції для забезпечення їх зберігання:

- переміщення товарів у межах складу з метою раціонального розміщення;

чищення;

- провітрювання;

- створення оптимального температурного режиму;

- сушіння (у тому числі потоком тепла);

- фарбування;

- захист від корозії;

- боротьба із шкідниками;

- інвентаризація.

6. Крім операцій, зазначених у пункті 6.5 цього Положення, з товарами, розміщеними на митному ліцензійному складі, можуть проводитися такі операції для підготовки їх до продажу й транспортування:

- подрібнення партій;

- формування відправлень;

- сортування;

- пакування;

- перепакування;

- маркування;

- навантаження;

- розвантаження;

- перевантаження;

- тестування.

На митних ліцензійних складах можуть також проводитись операції з облаштування та ремонту складських приміщень.

7. Операції, перелічені в пунктах 6.5 і 6.6 цього Положення, можуть бути включені до Процедури. На проведення операцій, зазначених у пункті 6.6, начальником митного органу або уповноваженою ним посадовою особою на підставі заяви власника товару або уповноваженої ним особи, в тому числі власника митного ліцензійного складу за відповідним дорученням, надається окремий (разовий) дозвіл.

Необхідність присутності посадових осіб митного органу під час проведення робіт, а також операцій, зазначених у пунктах 6.5 і 6.6 цього Положення, визначається начальником митного органу або уповноваженою ним посадовою особою.

8. Усі операції, що проводяться з товарами, які перебувають в режимі митного складу, не повинні змінювати характеристик, за якими товари були класифіковані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД).

9. Товари, розміщені в митний режим митного складу, можуть випускатися з митного ліцензійного складу:

а) у вільний обіг на митній території України;

б) за межі митної території України;

в) для тимчасового користування на митній території України в режимі тимчасового ввезення;

г) для переробки на митній території України;

ґ) для передання на склад митного органу для зберігання в режимі митного складу або при відмові на користь держави;

д) для знищення під контролем митного органу;

е) для перевезення на інший митний ліцензійний склад у зоні діяльності того самого митного органу;

є) для перевезення в інший митний орган з метою митного оформлення в обраний митний режим;

ж) тимчасово з наступним поверненням для:

- демонстрації на міжнародній виставці, що проводиться в Україні;

- проведення сертифікації органами Держстандарту України або досліджень іншими органами державної влади (санітарно-епідеміологічною, ветеринарно-санітарною, фітосанітарною, екологічною службами). Якщо при проведенні сертифікації або досліджень зразки товарів повністю використовуються або руйнуються й не повертаються на митний ліцензійний склад, то вони враховуються в партії товарів під час митного оформлення у вільний обіг на митній території України. Кількість зразків, що випускаються з митного ліцензійного складу, не повинна перевищувати норм, установлених уповноваженим державним органом для певного виду товару.

10. Митне оформлення товарів, що випускаються з митного ліцензійного складу відповідно до обраного митного режиму, здійснюється за умови подання декларантом митному органу ВМД, заповненої в установленому законодавством порядку, а також комплекту документів, потрібних для здійснення митного оформлення цих товарів, і сплати всіх установлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів).

11. Митна вартість товарів, заявлених у відповідний митний режим, визначається під час випуску товарів зі складу.

12. Випуск товарів з митного ліцензійного складу тимчасово з наступним поверненням для демонстрації на міжнародній виставці, проведення сертифікації органами Держстандарту України або досліджень іншими органами державної влади (санітарно-епідеміологічною, ветеринарно-санітарною, фітосанітарною, екологічною службами) здійснюється після виконання таких вимог:

Власник цього складу подає митному органу лист-звернення. Дозвіл на випуск товарів надається шляхом накладення начальником митного органу на цьому листі-зверненні відповідної резолюції.

Лист-звернення обов'язково повинен містити:

- інформацію про товар (назву, кількість, вагу, вартість) з обов'язковим зазначенням його коду за УКТЗЕД;

- інформацію про мету випуску товару тимчасово з наступним поверненням;

інформацію про документи, за якими товар розміщено на митний ліцензійний склад;

- зобов'язання про повернення товару на митний ліцензійний склад із зазначенням строку повернення;

- зобов'язання про сплату належних податків і зборів (обов'язкових платежів) у разі неповернення товару на митний ліцензійний склад у встановлений строк;

- інформацію про керуючого митним ліцензійним складом (прізвище, ім'я, по батькові).

Разом з листом-зверненням подаються:

- договір між власником товару (або володільцем) та відповідним контрольним органом про проведення випробувань із зазначенням кількості зразків товару та строку виконання робіт; або

- довідка відповідного контрольного органу про укладення такого договору із зазначенням номера договору, дати його підписання, кількості зразків товару та строку виконання робіт.

13. Строк випуску товарів з митного ліцензійного складу тимчасово з наступним поверненням для демонстрації на міжнародній виставці, що проводиться в Україні, не може перевищувати строк проведення виставки з урахуванням часу, потрібного на транспортування експонатів, монтаж та демонтаж експозиції.

Строк випуску товарів з митного ліцензійного складу тимчасово з наступним поверненням для проведення сертифікації органами Держстандарту України або досліджень іншими органами державної влади (санітарно-епідеміологічною, ветеринарно-санітарною, фітосанітарною, екологічною службами) не може перевищувати 45 календарних днів. У разі неможливості проведення випробувань за 45 календарних днів, цей строк може бути продовжено за умови надання митному органу підтвердного документа відповідного контрольного органу.

14. При переміщенні товарів з одного митного ліцензійного складу на інший у зоні діяльності одного митного органу враховуються такі вимоги:

Товари можуть переміщуватися в межах строку їх зберігання в митному режимі митного складу. Порядок митного контролю за переміщенням таких товарів затверджується наказом митного органу.

Переміщення дозволяється в разі:

- ліквідації митного ліцензійного складу, на якому товари зберігаються в митному режимі митного складу;

- дії обставин непереборної сили, що може призвести до втрати або псування товарів, які зберігаються на митному ліцензійному складі;

- розірвання договору про зберігання товарів на митному ліцензійному складі, укладеного між власником цього складу й особою, що розмістила товари на складі, і укладення нового договору про зберігання з власником іншого митного ліцензійного складу.

15. Перевезення товарів в інші митні органи для проведення митного оформлення відповідно до обраного митного режиму здійснюється за умови подання декларантом митному органу внутрішнього транзитного документа (далі - ВТД) у порядку, визначеному Держмитслужбою України.

16. При видачі без дозволу митного органу чи втраті (крім випадків дії обставин непереборної сили або нестачі товарів унаслідок природного зношення чи зменшення за нормальних умов зберігання) товарів, що зберігаються на митному ліцензійному складі, власник цього складу несе відповідальність згідно з Митним кодексом України та повинен сплатити кошти у сумі ввізних (вивізних) податків та зборів, що підлягали б сплаті, якби товари були оформлені відповідно до митного режиму імпорту (експорту).

17. Власник митного ліцензійного складу, унесеного до переліку підприємств - резидентів України, які користуються режимом сприяння, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.99 N 593 "Про сприяння зовнішньоекономічній діяльності" (зі змінами й доповненнями), у разі укладення ним договору консигнації та/або договору про переробку ввезеної давальницької сировини іноземного замовника на митній території України згідно з положеннями Закону України від 15.09.95 N 327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (зі змінами й доповненнями)з дозволу митного органу має право на застосування до товарів, розміщуваних на митному ліцензійному складі, спрощеного порядку митного контролю та митного оформлення товарів, а саме:

- адреса митного ліцензійного складу вноситься до Переліку місць прибуття автотранспорту, затвердженого наказом Держмитслужби України від 15.11.99 N 721 "Про визначення місць прибуття автотранспорту" (зі змінами й доповненнями) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.12.99 за N 839/4132;

- як документ контролю за доставкою вантажів у митний орган, у якому перебуває на обліку власник митного ліцензійного складу, використовується попереднє повідомлення типу "Маніфест" (далі - Маніфест). Посадова особа митного ліцензійного складу заповнює Маніфест і передає його засобами електронного зв'язку безпосередньо до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України;

- митне забезпечення на приміщення митного ліцензійного складу не накладається;

- власник митного ліцензійного складу має право без дозволу посадової особи митного органу здійснювати формування партій товару, що готуються до випуску у вільний обіг чи до відправлення в митницю призначення на митній території України;

- проведення митного огляду товарів при їх митному оформленні у вільний обіг - не обов'язкове; посадова особа митного органу самостійно приймає рішення про доцільність його проведення.

17.1. Для отримання дозволу на застосування до товарів, розміщуваних на митному ліцензійному складі, спрощеного порядку митного контролю та митного оформлення власник митного ліцензійного складу подає митному органу письмову заяву, яка повинна містити інформацію про:

- наявність зовнішньоекономічних договорів консигнації та/або договорів про переробку ввезеної давальницької сировини іноземного замовника на митну територію України відповідно до положень Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" [9];

- потребу (недоцільність) накладення митного забезпечення на приміщення митного ліцензійного складу;

- можливість формування партій товарів без дозволу посадової особи митного органу;

- потребу застосування Маніфесту як документа контролю за доставкою товарів;

- потребу внесення адреси митного ліцензійного складу до Переліку місць прибуття автотранспорту, затвердженого наказом Держмитслужби України від 15.11.99 N 721 (зі змінами й доповненнями) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.12.99 за N 839/4132;

- керуючого митним ліцензійним складом (прізвище, ім'я, по батькові).

17.2. При розгляді заяви митний орган ураховує дотримання таких вимог:

- власник митного ліцензійного складу повинен бути стороною зовнішньоекономічного договору консигнації та/або договору про переробку ввезеної давальницької сировини іноземного замовника на митній території України відповідно до положень Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" [9];

- територія митного ліцензійного складу використовуватиметься виключно для зберігання товарів, щодо яких планується застосування спрощеного порядку митного контролю й митного оформлення.

17.3. Рішення про застосування спрощеного порядку митного контролю й митного оформлення товарів оформлюється наказом митного органу. При цьому розробляється Процедура, яка визначає особливості функціонування митного ліцензійного складу при застосуванні спрощеного порядку митного контролю та митного оформлення.

17.4. Рішення про застосування спрощеного порядку митного контролю й митного оформлення товарів може бути скасоване при порушенні митних правил під час застосування спрощеного порядку митного контролю та митного оформлення до товарів, розміщуваних на митному ліцензійному складі.

Облік і звітність про зберігання товарів:

а) При надходженні товарів на митний ліцензійний склад такі товари повинні бути задекларовані у відповідності з п. 6.2 цього Положення, а також зареєстровані власником складу в складських документах за формою, встановленою митницею відповідно до додатку N 2. Митниця має право вносити додаткові відомості до цієї форми.

б) Власник митного складу повинен на початку кожного місяця подавати до митного органу звіт про товари, які зберігаються на складі, в якому зазначаються:

- номер і дата ВМД при надходженні товару на склад;

- найменування товару та код товару згідно з УКТЗЕД;

- кількість товару при надходженні;

- кількість товару, випущеного зі складу;

- номер і дата ВМД при випуску товару зі складу або номер провізної відомості;

- кількість товару на дату звіту.

Конкретна форма звіту встановлюється митницею при затвердженні Процедури організації митного режиму - митний склад (згідно з п. 3.3 цього Положення ) і повинна забезпечувати якість контролю та обліку товарів, що зберігаються на конкретному митному ліцензійному складі.

За наявності достатніх підстав митний орган може зобов'язати власника митного ліцензійного складу дати позачерговий звіт.

в) Митний орган має право проводити у будь-який час інвентаризацію товарів, які зберігаються на складі.

Анулювання та призупинення дії ліцензії:

1. Ліцензія на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу може бути анульована або дія її може бути призупинена на термін до 3-х місяців.

2. Призупинення дії ліцензії може застосовуватись за письмовим рішенням начальника митниці у випадках:

- нефункціонування митного ліцензійного складу протягом 4-х місяців;

- неодноразове прийняття (як і не прийняття) рішень (дій) власником складу (керуючим складом або уповноваженими на доступ до складу осіб) щодо діяльності митного ліцензійного складу, які можуть привести до порушення вимог цього положення та чинного митного законодавства;

- при порушенні митних правил;

- якщо за повідомленням від державних служб та уповноважених органів власником митного ліцензійного складу допущено порушення чинного законодавства щодо зовнішньоекономічної діяльності.

Рішення начальника митниці про призупинення дії ліцензії повинно містити:

- інформацію про причини такого рішення;

- термін призупинення дії ліцензії;

- вимогу до власника митного ліцензійного складу щодо усунення недоліків із зазначенням конкретної дати виконання;

- попередження про подальше анулювання ліцензії в разі невиконання вимог, зазначених у рішенні.

Примірник рішення вручається керуючому митним ліцензійним складом під його підпис про одержання рішення на примірнику, що залишається у справах митниці, протягом 3-х днів. У разі відмови керуючого митним ліцензійним складом від такого підписання, про це робиться запис на примірнику митниці за наявності двох свідків.

Протягом 3-х днів з дати рішення митниця направляє копію рішення про призупинення дії ліцензії на адресу Державної митної служби України.

Розміщення нових партій товарів на митному ліцензійному складі, в разі призупинення дії ліцензії, забороняється протягом терміну призупинення дії ліцензії.

3. Анулювання ліцензії застосовується у випадках:

- невиконання вимог, зазначених у рішенні начальника митниці про призупинення дії ліцензії;

- повторного вчинення порушень, зазначених в п/п а, б, в п. 8.2, якщо раніше вже застосовувалось тимчасове призупинення дії ліцензії;

- порушення кримінальної справи за злочинами у сфері ЗЕД;

- виявлення порушень чинного законодавства в ході перевірки діяльності митного ліцензійного складу Державною митною службою України.

Ліцензія анулюється наказом Голови Державної митної служби України за поданням митниці. При цьому з дати складання протоколу про порушення митних правил та до дати винесення постанови по справі про порушення митних правил (а у разі оскарження чи опротестування такої постанови - до дати винесення рішення по скарзі чи протесту) розміщення нових партій товарів на митному ліцензійному складі не дозволяється. За дозволом начальника митниці (тільки на митних ліцензійних складах відкритого типу) у зазначений період може проводитися випуск товарів, що належать особам, які непричетні до справи про порушення митних правил.

З дати звернення постанови по справі про порушення митних правил до виконання (або залишення скарги чи протесту на дану постанову без задоволення) термін заборони щодо розміщення на митному ліцензійному складі нових партій товарів продовжується до дати набрання чинності наказу Голови Державної митної служби України про анулювання ліцензії.

4. При анулюванні ліцензії власник складу не пізніше 7 днів з дати набрання чинності зазначеного у п. 8.3 наказу повинен передати ліцензію до митниці.

5. Власник митного ліцензійного складу зобов'язаний у разі анулювання ліцензії забезпечити належне зберігання товарів під митним контролем до остаточного випуску всіх товарів зі складу.

6. При анулюванні ліцензії збір за її видачу поверненню не підлягає.

7. Повторна заява про видачу ліцензії на право відкриття митного ліцензійного складу може бути розглянута митницею через 1 рік після анулювання ліцензії, за умови усунення порушень, які були причиною прийняття такого рішення.

Ліквідація митного ліцензійного складу:

а) Митний ліцензійний склад ліквідується у наступних випадках:

- при скасуванні ліцензії за підсумками щорічної перереєстрації;

- при анулюванні ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу;

- на підставі заяви власника за його бажанням.

б) Рішення про ліквідацію складу за бажанням його власника приймається у формі наказу начальника митниці.

в) У всіх випадках, зазначених у п. 9.1, оригінал ліцензії вилучається митницею у колишнього власника і надсилається на адресу Державної митної служби України.

г) З дати прийняття рішення про ліквідацію складу розміщення нових партій товарів на склад не допускається.

д) Власник митного ліцензійного складу відкритого типу повинен у триденний строк подати повний звіт про товари, які зберігаються на складі згідно з п. 7.2, а також сповістити про це осіб, які розмістили товари на митний ліцензійний склад. Митний орган у 7-денний строк проводить інвентаризацію товарів на митному ліцензійному складі.

ж) З дати ліквідації митного ліцензійного складу товари, розміщені в митному режимі митного складу, є такими, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем.

Митні ліцензійні склади підлягають щорічній перереєстрації. Порядок проведення щорічної перереєстрації визначається Державною митною службою України. Збори за перереєстрацію ліцензій встановлюються Кабінетом Міністрів України та зараховуються до державного бюджету.

2.2 Динаміка кількості та розташування митних ліцензійних складів в Україні

Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1114 (таблиця Додатку А) у 2008 році в Україні ліцензовано 276 митних ліцензійних складів (МЛС), які розташовані по митницям наступним чином:

Київська регіональна митниця -64 склади;

Житомирська митниця - 4 склади;

Чернігівська митниця - 3 склади;

Дніпропетровська митниця -15 складів;

Бердянська митниця – 2 склади;

Запорізька митниця – 7 складів;

Криворізька митниця – 6 складів;

Бориспільська митниця – 1 склад;

Севастопольська митниця – 1 склад;

Енергетична регіональна митниця – 2 склади;

Центральна регіональна митниця - 27складів;

- Волинська митниця - 1 склад;

- Рівненська митниця – 3 склади;

- Ягодинська митниця – 1 склад;

Івано-Франківська митниця – 2 склади;

Західна регіональна митниця – 8 складів;

- Ужгородська митниця – 2 склади;

- Виноградівська митниця – 2 склади;

Чопська митниця – 3 склади;

Хмельницька митниця - 2 склади;

Вінницька митниця – 4 склади;

Тернопільська митниця - 3 склади;

Південна регіональна митниця – 24 склади;

- Миколаївська митниця – 5 складів;

- Ізмаїльська митниця – 2 склад;

Херсонська митниця – 6 складів;

Ягорлицька митниця – 3 склади;

Приморська митниця – 9 складів;

- Кримська регіональна митниця – 5 складів;

- Керченська митниця – 3 склади;

- Східна регіональна митниця – 14 складів;

- Амвросіївська митниця - 1 склад;

- Луганська митниця - 1 склад;

Маріупольська митниця – 2 склади;

Харківська митниця – 11 складів;

- Магістральна митниця – 7 складів;

- Сумська митниця – 2 склади;

Полтавська митниця – 8 складів;

Кіровоградська митниця – 1 склад;

Черкаська митниця – 9 складів.

На рис.2.1 наведена діаграма географічного розподілу митних ліцензійних складів на території України. Як показує аналіз діаграми рис.2.1, на перших 5 місцях по щільності МЛС в Україні у 2008 році розташовані наступні митниці:

Київська (23,19%), Центральна(9,78%), Південна(8,7%), Дніпропетровська(5,43%), Східна(5,07%).

Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1114 у 2008 році в Україні не пройшли ліцензування та закриті 20 митних ліцензійних складів (МЛС), які працювали у 2007 році, що становить складає рівень річної плинності 7,24%.

Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1113 у 2008 році в Україні затверджений перелік 1667 підприємств-декларантів (ТЕО – транспортно-експедиційних організацій), свідоцтва яких перереєстровані на 2008 рік та які розташовані по митницям наступним чином:

Київська регіональна митниця - 415 декларантів;

Житомирська митниця - 20 декларантів;

Чернігівська митниця - 12 декларантів;

Дніпропетровська митниця - 82 декларанти;

Бердянська митниця – 14 декларантів;

Запорізька митниця – 27 декларантів;

Криворізька митниця – 19 декларантів;

Бориспільська митниця – 4 декларанти;

Севастопольська митниця – 9 декларантів;

Енергетична регіональна митниця – 6 декларантів;

Центральна регіональна митниця – 75 декларантів;

- Волинська митниця - 19 декларантів;

- Рівненська митниця – 19 декларантів;

- Ягодинська митниця – 9 декларантів;

Рис.2.1 - Діаграма географічного розподілу митних ліцензійних складів на території України у 2008 році

Івано-Франківська митниця – 14 декларантів;

Західна регіональна митниця – 66 декларантів;

- Ужгородська митниця – 28 декларантів;

- Виноградівська митниця – 22 декларанти;

Чопська митниця – 12 декларантів;

Хмельницька митниця - 16 декларантів;

Вінницька митниця – 23 декларанти;

Тернопільська митниця - 11 декларантів;

Південна регіональна митниця – 39 декларантів;

- Миколаївська митниця – 18 декларантів;

- Ізмаїльська митниця – 18 декларантів;

Херсонська митниця – 23 декларанти;

Ягорлицька митниця – 5 декларантів;

Приморська митниця – 86 декларантів;

- Кримська регіональна митниця – 20 декларантів;

- Керченська митниця – 15 декларантів;

- Східна регіональна митниця – 98 декларантів;

- Амвросіївська митниця - 5 декларантів;

- Луганська митниця - 23 декларанти;

Маріупольська митниця – 20 декларантів;

Харківська митниця – 66 декларантів;

- Магістральна митниця – 12 декларантів;

- Сумська митниця – 13 декларантів;

Полтавська митниця – 38 декларантів;

Кіровоградська митниця – 15 декларантів;

Черкаська митниця – 18 декларантів.

Рис.2.2 - Діаграма географічного розподілу підприємств-декларантів (ТЕО) на території України у 2008 році

На рис.2.2 наведена діаграма географічного розподілу підприємств-митних декларантів на території України. Як показує аналіз діаграми рис.2.2, на перших 5 місцях по щільності МЛС в Україні у 2008 році розташовані наступні митниці: Київська (24,90%), Південна(11,88%), Східна (5,88%), Приморська (5,16%), Дніпропетровська(4,92%), Центральна (4,50%).

Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1113 у 2008 році в Україні не пройшли ліцензування 196 підприємств - митних декларантів, які працювали у 2007 році, що складає рівень річної плинності декларантів 11,76%. Як показує спільний аналіз діаграм рис.2.1 та 2.2, питома вага МЛС географічно, за виключенням 1 місця, не співпадає з питомою вагою підприємств – декларантів в відповідному регіоні, але в першій п’ятірці перерозподіл йде між одними й тими же основними митницями України.

2.3 Порядок митного оформлення товарів, що переміщуються через митні ліцензійні склади транспортних та транспортно-експедиційних організацій

“Порядок митного оформлення товарів, що переміщуються через митні ліцензійні склади транспортних та транспортно-експедиційних організацій” (далі - Порядок) [32], розроблено з метою вдосконалення механізму реалізації положень Митного кодексу України [1]. Дія цього Порядку поширюється на товари, що переміщуються через митні ліцензійні склади (далі - МЛС) транспортних та транспортно-експедиційних організацій (далі - ТЕО), унесених до переліку підприємств-резидентів, які користуються режимом сприяння, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.99 N 593 "Про сприяння зовнішньоекономічній діяльності" (далі - Перелік).

Порядок розроблений з урахуванням «Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів» N 592 [31] (далі - Положення про МЛС), Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації N 307 [19], Положення про порядок контролю за ввезенням на митну територію України окремих видів товарів, затвердженого наказом Держмитслужби від 28.02.2003 N 129, Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби від 08.12.98 N 771 , Порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі, затвердженого наказом Держмитслужби від 30.06.98 N 380 , наказу Держмитслужби від 15.11.99 N 721 "Про визначення Переліку місць прибуття автотранспорту", Порядку заповнення внутрішнього транзитного документа для його використання при здійсненні контролю за доставкою товарів, що переміщуються між митницями в межах митної території України, затвердженого наказом Держмитслужби від 12.04.2000 N 206 .

Терміни в Порядку [32] вживаються в такому значенні:

- товар - будь-які предмети, що переміщуються через митний кордон України;

- консолідований вантаж - вантаж, що перевозиться одним автотранспортним засобом і складається з двох і більше партій товарів для різних одержувачів або для одного одержувача від різних відправників;

- МЛС ТЕО - митний ліцензійний склад, власником якого є ТЕО;

- митниця обліку ТЕО - митний орган України, у якому перебувають на обліку ТЕО та МЛС ТЕО, на якому здійснюється перевантаження консолідованих вантажів з одного автотранспортного засобу на інший з метою їх подальшої доставки в митниці призначення кінцевим одержувачам в інших населених пунктах України;

- митниця відправлення - будь-який митний орган України, з якого розпочинається перевезення консолідованих вантажів;

- митниця призначення - будь-який митний орган України, де закінчується перевезення консолідованих вантажів;

- загальний пакувальний лист - документ, який заповнюється іноземним експедитором і містить у собі узагальнену інформацію (кількість місць, вага, вартість в євро та інше) про товари, що входять до складу консолідованого вантажу.

ТЕО, унесені до Переліку, мають право доставляти всі, у тому числі підакцизні, консолідовані вантажі з митниці відправлення на кордоні України в митниці обліку ТЕО за попереднім повідомленням (далі - ПП), тобто без використання акцизної вантажної митної декларації та попередньої вантажної митної декларації (далі - АД, ПД відповідно). При цьому ТЕО подає ПП до митниці обліку цієї ТЕО.

Непідакцизні товари, що входять до складу консолідованого вантажу, дозволяється доставляти в митницю обліку ТЕО за внутрішнім транзитним документом (далі - ВТД).

Контроль за доставкою консолідованих вантажів, які обслуговуються ТЕО як експедитором, з митниці відправлення на кордоні України в митницю обліку ТЕО автотранспортними засобами, які не належать ТЕО, здійснюється із застосуванням ПП.

Перевезення консолідованих вантажів із митниці відправлення на кордоні України в митницю обліку ТЕО здійснюється ТЕО на підставі договорів з одержувачами вантажів.

Попередні повідомлення не приймаються митницею обліку ТЕО до митного оформлення:

- без подання суб'єктами підприємницької діяльності у випадках, передбачених чинним законодавством, разових (індивідуальних) ліцензій на право здійснення зовнішньоекономічної операції;

- за відсутності в програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматичної інформаційної системи (далі - ПІК ЄАІС) Держмитслужби відомостей про те, що кінцевий одержувач перебуває на обліку в митниці призначення за місцем його державної реєстрації.

Якщо ТЕО доставляє непідакцизні товари, що входять до складу консолідованого вантажу, з митниці відправлення на кордоні України в митницю обліку ТЕО за ВТД, то дотримання вимог цього Порядку, контролює митниця відправлення на кордоні України.

Якщо до складу консолідованого вантажу входять товари, які доставляються безпосередньо в митницю призначення за місцем державної реєстрації кінцевого одержувача, тобто без перевантаження на МЛС ТЕО, то митний контроль за доставкою цих товарів здійснюється на загальних підставах відповідно до наказів Держмитслужби від 04.05.98 N 267 та від 08.12.98 N 771.

Дозволяється одночасне застосування визначених у цьому Порядку схем митного контролю та митного оформлення консолідованих вантажів, що перевозяться одним автотранспортним засобом.

Якщо до складу консолідованого вантажу входять товари, кінцевий одержувач яких перебуває на обліку безпосередньо в митниці обліку ТЕО, то вимоги цього Порядку щодо доставки таких вантажів з митниці відправлення на кордоні України в митницю обліку ТЕО та вимоги розділу 5 цього Порядку щодо доставки цих товарів із місця прибуття автотранспорту (МЛС ТЕО) кінцевому одержувачу не застосовуються. У разі потреби дозволяється перевантаження консолідованих вантажів на МЛС ТЕО. Начальник митниці обліку ТЕО самостійно визначає технологічну схему митного контролю за доставкою таких товарів кінцевим одержувачам.

Товари, зазначені в пункті 4 постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.96 N 954 "Про впорядкування діяльності митних ліцензійних складів" (зі змінами та доповненнями), які входять до складу консолідованого вантажу, ТЕО має право доставляти за ПП з митниці відправлення на кордоні України в митницю обліку ТЕО лише в разі, якщо одержувач цих товарів перебуває на обліку безпосередньо в митниці обліку ТЕО. При цьому розміщення таких товарів на МЛС ТЕО забороняється.

Непідакцизні товари, що переміщуються через територію України транзитом, у разі запланованої заміни транспортного засобу можуть бути розміщені на МЛС ТЕО, розташованому на шляху транзиту.

У разі використання МЛС відкритого типу всі вантажі, що зберігаються на ньому відповідно до цього Порядку, мають міститися в окремому приміщенні (терміналі) або у відокремленій частині МЛС ТЕО, обладнаній для зберігання товарів під митним забезпеченням. Головною умовою розміщення консолідованих вантажів на МЛС ТЕО є забезпечення роздільного зберігання товарів, які перебувають у різних митних режимах, а також товарів, які хоч і перебувають в одному митному режимі, але переміщуються через митний кордон у різних напрямках. Механізм митного контролю та митного оформлення таких товарів має бути відповідно до Положення про МЛС унесений до Процедури організації митного режиму - митного складу.

Товари, які зберігаються в терміналі, можуть підлягати таким операціям:

- створенню оптимального температурного режиму їх зберігання;

- навантаженню;

- вивантаженню;

- інвентаризації.

Операції, пов'язані з перепакуванням, маркуванням і перемаркуванням, суворо заборонені. Переформування партій товарів дозволяється виключно при транзиті відповідно до пункту 6.3 цього Порядку. Відновлення упаковки, пошкодженої під час транспортування товару на МЛС ТЕО, здійснюється під контролем митниці зі складанням відповідного акта.

Особливості підготовки та практичного застосування наказів

про внесення ТЕО до Переліку

а) Унесення ТЕО до Переліку здійснюється відповідно до Порядку визначення підприємств - резидентів України, під час провадження якими зовнішньоекономічної діяльності застосовується режим сприяння, затвердженого наказом Державної митної служби України, Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Державної податкової адміністрації України від 07.07.99 N 411/488/357, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.07.99 за N 492/3785.

б) Місцем прибуття автотранспорту ТЕО з консолідованими вантажами в митницю обліку ТЕО є МЛС ТЕО. Унесення МЛС ТЕО до Переліку місць прибуття автотранспорту, затвердженого наказом Держмитслужби від 15.11.99 N 721, здійснюється Управлінням організації митного контролю Держмитслужби шляхом унесення змін до цього Переліку в ПІК ЄАІС Держмитслужби. Підставою для цього є наказ, виданий відповідно до вимог пункту 1.1 цього Порядку.

в) Начальник митниці обліку ТЕО самостійно визначає порядок зняття з контролю консолідованих вантажів, що прибувають на МЛС ТЕО автотранспортними засобами, з унесенням відмітки до ПІК ЄАІС Держмитслужби про надходження вантажу в зону діяльності митниці обліку ТЕО та порядок перебування консолідованих вантажів під митним контролем до їх розміщення на МЛС ТЕО чи подальшої доставки кінцевому одержувачу, якщо останній перебуває на обліку безпосередньо в митниці обліку ТЕО. Цей порядок має бути спрямований на прискорення розвантаження з метою максимального скорочення термінів простою автотранспортних засобів.

Доставка консолідованих вантажів з митниці відправлення на кордоні

України в митницю обліку ТЕО

а) У разі використання ПП для доставки консолідованих вантажів на МЛС ТЕО цей документ ТЕО подає митниці обліку ТЕО. На цьому етапі митниця обліку ТЕО виконує функції митниці призначення відповідно до Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби від 08.12.98 N 771.

б) ТЕО повинна на основі чітких договірних взаємовідносин та обміну інформацією з одержувачем товару виключити дублювання оформлення ПП митницею обліку ТЕО й митницею призначення за місцем державної реєстрації кінцевого одержувача.

в) У разі застосування ВТД для доставки непідакцизних товарів, що входять до складу консолідованих вантажів, на МЛС ТЕО митний контроль здійснюється відповідно до вимог наказу Держмитслужби України від 12.04.2000 N 206, у тому числі з можливим застосуванням положень пункту 1.6 Порядку заповнення внутрішнього транзитного документа для його використання при здійсненні контролю за доставкою товарів, що переміщуються між митницями в межах митної території України, затвердженого цим наказом (далі - Порядок ВТД).

Контроль за переміщенням товарів здійснює митниця відправлення на кор-доні України відповідно до пунктів 1.9 і 1.10 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби від 08.12.98 N 771.

г) ПП (ВТД) може подаватись на всі партії товарів, що перебувають у складі консолідованого вантажу на одному транспортному засобі, незалежно від кількості й місцезнаходження кінцевих одержувачів.

3. Розміщення ввезених в Україну консолідованих вантажів на МЛС ТЕО

а) Під час розміщення в режим митного складу товарів, що переміщуються ТЕО автотранспортними засобами через митний кордон України в складі консолідованих вантажів, мотивована заява про мету розміщення товару на МЛС ТЕО та зовнішньоекономічний договір (контракт) не вимагаються.

б) Під час розміщення товару на МЛС ТЕО в режим митного складу вантажна митна декларація (далі - ВМД) заповнюється відповідно до встановленого порядку на весь консолідований вантаж, що надходить на одному транспортному засобі. При цьому дозволяється використання бланків форми МД-8. Код товару в графі 33 ВМД зазначається до четвертих знаків. Якщо до складу консолідованого вантажу входять окремі партії товарів, вартість яких у кожному конкретному випадку менше ніж еквівалент 100 доларів США, то при розміщенні таких партій на МЛС ТЕО застосовується ВМД, заповнена згідно з розділом 6 Порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі, затвердженого наказом Держмитслужби від 30.06.98 N 380 (далі - Порядок заповнення ВМД).

в) У товаротранспортній накладній (далі - CMR) та товаросупровідних документах, за якими товар надходить на МЛС ТЕО, має бути належним чином зазначена вся інформація щодо відправника (графи 1, 22 CMR), одержувача (графа 2 CMR), перевізника (графи 16, 23 CMR), експедитора та МЛС ТЕО (графа 13 CMR). У разі відсутності даних про експедитора та МЛС ТЕО в товаросупровідних документах товар може бути розміщений на МЛС ТЕО з поданням документів у загальному порядку відповідно до Положення про МЛС.

г) Увезені в Україну товари можуть випускатися з МЛС ТЕО відповідно до Положення про МЛС, а також для одноразового перевезення на інші митні ліцензійні склади, які розташовані в зоні діяльності іншої митниці, згідно з цим Порядком.

4. Доставка вантажів з МЛС ТЕО одержувачам

а) ТЕО несе відповідальність за доставку кожної партії товарів, яка входить до складу консолідованого вантажу, у митницю призначення за місцем державної реєстрації кінцевого одержувача, зазначеного в графі 2 CMR.

б) При доставці підакцизних товарів з МЛС ТЕО в митницю призначення обов'язково застосовується АД.

в) При доставці з МЛС ТЕО в митницю призначення непідакцизних товарів застосовується ВТД; лист-узгодження на перевезення вантажу в митницю призначення для проведення митного оформлення та копії облікової картки суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) не вимагаються. Додатковою підставою для надання дозволу на перевезення товарів із МЛС ТЕО в митницю призначення є наявність у ПІК ЄАІС відомостей про те, що кінцевий одержувач перебуває на обліку в митниці призначення за місцем його державної реєстрації.

г) За умови подання одержувачем обґрунтованої заяви на ім'я начальника митниці призначення може застосовуватись ПП при доставці товарів з МЛС ТЕО в митницю призначення. У цьому разі митниця призначення інформує митницю обліку ТЕО про надання згоди на використання ПП як документа контролю за доставкою вантажів.

д) ТЕО оформлює ВТД з обов'язковим заповненням графи 50 "Довіритель". При цьому в графі 2 "Відправник" ВТД зазначаються відповідно до Інструкції відомості про ТЕО, а в графі 40 "Загальна декларація/попередній документ" ВТД проставляються номер і дата ВМД типу ІМ 74, оформленої при попередньому розміщенні консолідованого вантажу на МЛС ТЕО.

е) Перевезення товарів у митницю призначення здійснюється лише в межах митної території України.

ж) Митниця обліку ТЕО знімає з контролю ВМД типу ІМ 74 після отримання від митниці призначення підтвердження про надходження товару відповідно до вимог Порядку ВТД чи Положення про порядок контролю за ввезенням на митну територію України окремих видів товарів, затвердженого наказом Держмитслужби від 04.05.98 N 267.

з) Кінцевий одержувач товару має право на повторне розміщення товару (після його перебування на МЛС ТЕО) у режимі митного складу в митниці призначення. При цьому термін перебування товару в режимі митного складу обчислюється з дати оформлення вантажної митної декларації відповідно до розділу 6 Порядку заповнення ВМД при розміщенні консолідованого вантажу на МЛС ТЕО в митниці обліку ТЕО. Розміщення одержувачем товару на МЛС митниці призначення здійснюється відповідно до Положення про МЛС.

5. Розміщення транзитних вантажів на МЛС ТЕО

а) При ввезенні транзитного вантажу на митну територію України митниця відправлення на кордоні України направляє його за транзитною ВМД – документом контролю за доставкою вантажів у митницю обліку ТЕО. Заповнення транзитної ВМД при цьому має особливості, визначені в пункті 9.4.1 цього Порядку. На цьому етапі митниця обліку ТЕО виконує функції митниці призначення відповідно до розділу 5 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби від 08.12.98 N 771.

Розміщення таких вантажів на МЛС ТЕО здійснюється на загальних підставах з оформленням ВМД типу ІМ 74 відповідно до режиму митного складу, при цьому в графі 40 цієї ВМД зазначається номер транзитної ВМД, оформленої при ввезенні товарів в Україну.

Направлення транзитних підакцизних товарів на МЛС ТЕО не дозволяється.

б) Транзитні товари можуть зберігатися на МЛС ТЕО в режимі митного складу протягом одного місяця. Після закінчення цього терміну застосовуються вимоги наказу Держмитслужби від 29.05.97 N 238 "Про терміни зберігання товарів на митних ліцензійних складах".

в) Вивезення таких товарів з МЛС ТЕО здійснюється на підставі нової транзитної ВМД - документа контролю за доставкою вантажів. На цьому етапі митниця обліку ТЕО виконує функції митниці відправлення відповідно до розділу 5 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби від 08.12.98 N 771.

При цьому транзитна ВМД заповнюється в установленому порядку з урахуванням особливостей, визначених у пункті 9.4.3 цього Порядку.

У разі подрібнення партії, що зумовлено технологією подальшого транспортування, транзитна ВМД складається на кожну партію товару, що вивозиться.

6. Розміщення експортних вантажів на МЛС ТЕО

а) Для формування відправлень консолідованих вантажів за загальними CMR за межі митної території України дозволяється попереднє розміщення на МЛС ТЕО партій товарів у режимі митного складу. Такі товари можуть зберігатися на МЛС ТЕО протягом трьох місяців.

б) Підставою для розміщення товарів, зазначених у пункті 7.1 цього Порядку, на МЛС ТЕО в режимі митного складу є:

- ВМД типу ЕК 74;

- договір про зберігання товарів між власником МЛС ТЕО та українським суб'єктом - стороною зовнішньоекономічного контракту або особою, ним уповноваженою (далі - суб'єкт);

- копія зовнішньоекономічного контракту, завірена в установленому порядку;

- інші документи, потрібні для здійснення оформлення товарів у режимі експорту.

в) Якщо митниця обліку ТЕО не є одночасно митницею відправлення, у якій суб'єкт перебуває на обліку за місцем його державної реєстрації, то для розміщення на МЛС ТЕО товарів, зазначених у пункті 7.1 цього Порядку, митниці обліку ТЕО додатково подається лист-узгодження митниці відправлення, який видається на підставі договору між суб'єктом та власником МЛС транспортної (транспортно-експедиційної) організації, унесеної до Переліку.

г) При розміщенні на МЛС ТЕО товарів ВМД складається та оформлюється на кожну партію товарів зі сплатою відповідного митного збору.

д) Випуск з МЛС ТЕО консолідованого експортного вантажу, який складається з партій товарів, попередньо розміщених на МЛС ТЕО на умовах, визначених пунктом 7.1 цього Порядку, здійснюється за умови митного оформлення митницею обліку ТЕО експортних ВМД та CMR, підготовлених ТЕО.

е) Якщо за схемою роботи одержувачем консолідованого експортного вантажу за межами митної території України є іноземний експедитор, який буде продовжувати подальші операції з доставки товарів одержувачам-нерезидентам, то після накопичення й формування цього вантажу на МЛС ТЕО для відправлення ТЕО в доповнення до раніше оформлених CMR може оформлювати загальну CMR на весь консолідований вантаж. У цій CMR як відправник зазначається ТЕО (гр. 1 загальної CMR), а як одержувач - іноземний експедитор, який прийматиме консолідований вантаж (гр. 2 загальної CMR).

ж) Доставка консолідованого вантажу з митниці обліку ТЕО в митницю призначення на кордоні України здійснюється відповідно до вимог Порядку ВТД. При цьому оформлюється один ВТД на весь консолідований вантаж, який доставляється одним автотранспортним засобом у митницю призначення на кордоні України. На цьому етапі митниця обліку ТЕО виконує функції митниці відправлення.

з) Митниця відправлення, у якій суб'єкт перебуває на обліку за місцем його державної реєстрації, тримає на контролі лист-узгодження до отримання з митниці обліку ТЕО підтвердження про фактичне вивезення товарів за межі митної території України.

к) Якщо товари, зазначені в пункті 7.1 цього Порядку, не вивезено з МЛС ТЕО за межі митної території України в установлені терміни, то оформлена відповідно до режиму митного складу ВМД анулюється в порядку, що встановлюється чинним законодавством України.

л) Товари, тимчасово ввезені на митну територію України, для формування відправлення за межі митної території України можуть бути розміщені на МЛС ТЕО, якщо митниця обліку ТЕО є одночасно митницею, у якій ці тимчасово ввезені товари перебувають на контролі. Термін зберігання таких товарів у режимі митного складу не повинен перевищувати трьох місяців. При цьому, якщо до закінчення терміну зобов'язання про зворотне вивезення залишилось менше ніж три місяці, розміщення цих товарів на МЛС ТЕО в режимі митного складу забороняється.

Якщо відповідне митне оформлення цих товарів до закінчення терміну перебування товарів у режимі митного складу не здійснено, то товари можуть зберігатися під митним контролем на МЛС ТЕО згідно зі статтею 85 Митного кодексу України з нарахуванням митного збору за перебування товарів під митним контролем у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Якщо відповідне митне оформлення цих товарів до закінчення терміну дії зобов'язання про зворотне вивезення не проведено, то митниця обліку ТЕО здійснює провадження в справі про порушення митних правил.

Оформлення товару в режимі митного складу й розміщення його на МЛС ТЕО не є підставою для зняття цього товару з митного контролю. Підставою для зняття товару з митного контролю є ВМД, заповнена відповідно до розділу 5.4 Порядку заповнення ВМД і оформлена митницею обліку ТЕО, та підтвердження митниці призначення на кордоні України про проходження вантажу.

7. Облік товарів на МЛС ТЕО

а) При надходженні товарів на МЛС ТЕО вони мають бути задекларовані, а також зареєстровані власником МЛС ТЕО в складських документах окремо за кожним митним режимом і напрямком переміщення згідно з формами, установленими митницею відповідно до додатка 2 до Положення про МЛС. Митниця має право вносити додаткові відомості до цих форм.

б) Власник МЛС ТЕО має на початку кожного місяця подавати митному органу звіти про товари, які зберігались і зберігаються в терміналі, окремо щодо кожного митного режиму й напрямку переміщення. У звіті зазначаються:

- номер і дата ВМД, оформленої при надходженні товару на склад (щодо транзитних вантажів обов'язково наводяться відомості про всі транзитні ВМД);

найменування товару та його код за УКТЗЕД;

- номер і дата ВМД, оформленої при випуску товару зі складу, або номер документа контролю за доставкою вантажів;

- відмітка про наявність товару на МЛС ТЕО на дату звіту.

Конкретні форми звітів установлюються митницею при затвердженні Процедури організації митного режиму - митного складу й мають забезпечувати якість контролю та обліку товарів, що зберігаються на конкретному МЛС ТЕО. Митний орган може зобов'язати власника МЛС ТЕО подати позачерговий звіт.

в) Митний орган має право проводити в будь-який час інвентаризацію товарів, які зберігаються на складі.

Заповнення ВМД здійснюється відповідно до Інструкції та Порядку заповнення ВМД [19]. В якості приклада в дипломному дослідженні проаналізована діяльність митного ліцензійного складу в м.Дніпропетровську. В березні 2006 року розпочав свою діяльність новий підрозділ Корпорації «Агро-Союз» - підприємство «Агро-Союз-Термінал». Для надання повного спектру послуг клієнтам, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, був створений митний комплекс - автопорт «Юбілейний» (рис.2.3) [61].

Рис.2.3 - Загальний вид входу до митного ліцензійного складу підприємства «Агро-Союз Термінал»

Сьогодні автопорт «Юбілейний» складається з:

сучасного адміністративного офісу;

великого накопичувача для прийому та перебування вантажних автомобілей (180 вантажних машин першої черги) розміром в 17 тис.кв. метрів, з рампою для догляду транспорту (рис.2.4);

комерційний склад розміром 1600 кв. метрів;

митний ліцензійний склад розміром 1997,2 кв. метрів;

склад тимчасового збереження відкритого типу розмірами 720 кв. метрів та 1280 кв. метрів;

кафе, душові та кімнати для відпочинку водіїв.

В адміністративних приміщеннях, обладнаних за європейськими стандартами, розташувалися 3-й та 5-й відділи митного оформлення Дніпропетровської митниці. Робота митних відділв заснована на принципі «єдиного вікна». Робочі місця інспекторівв митниці обладнані скляними перегородками, які дозволяють спостерігати за роботою інспектрів. Біля чергового інспектора встановлений монітор, на який оперативно подається інформація про процес оформлення декларацій.

На території терміналу розташовані офіси восьми брокерських контор, представництво Державної інспекції карантина рослин в Дніпропетровській області, відділ Державного управління екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області.

Вся територія охороняється ліцензованою охороною Корпорації «Агро-Союз».

Автопорт «Юбілейний» має вигідне розташування на виїзді із м. Дніпропетровська, біля крупних транспортних артерій України, таких як Москва-Симферополь, Ужгород-Донецьк.

Автопорт «Юбілейний» пропонує комплекс послуг для підприємств, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність:

послуги зовнішньоекономічного комісіонера (консігнатора) при імпорті та експорті товарів, які оформляються за кордонами своєї зони акредитації;

надання послуг кваліфікованих таможених брокерів для оформлення вантажних митних декларацій, транспортних супроводжуючих документів;

приймання імпортних та експортних вантажів в зоні митного контролю;

приймання, складування та збереження вантажів під митним контролем на складі тимчасового збереження та на митному ліцензійному складі;

митне «очищення» вантажів;

Рис.2.4. – Відкрита площадка – накопичувач прийому вантажних автомобілів в «Агро-Союз Термінал»

приймання, складування, сортировка та відгрузка рознічним споживачам вантажів, вільних від таможеного контролю;

ведення обліку залишків вантажів, які знаходяться на складах;

навантажувально-розвантажувальні роботи, зважування вантажів;

бухгалтерсько-юридичне супроводження експортно-імпортних операцій;

послуги доставки та експедирування вантажів по Україні та за кордоном.

В таблиці 2.1 наведена вартість послуг митного ліцензійного складу на підприємстві «Агро-Союз Термінал» (м.Дніпропетровськ).

Таблиця 2.1

Вартість послуг митного ліцензійного складу «Агро-Союз Термінал» [61]

Висновки розділу 2

Основні завдання митних ліцензійних складів це:

- сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності України та її зближенню з існуючою світовою практикою;

- створення умов для підготовки імпортних товарів для їх використання на території України;

- зниження витрат, пов'язаних з переміщенням товарів через митний кордон України.

Територія митних складів є зоною митного контролю і становить невід'ємну складову частину митної території України, на якій діє законодавство України, Митний кодекс України, нормативні акти Державної митної служби України, а також нормативні акти інших відомств, що регулюють вимоги до товарів, які ввозяться в Україну або вивозяться з України, відповідно до Митного кодексу України.

Митний ліцензійний склад може бути відкритого типу або закритого типу.

- митний ліцензійний склад відкритого типу - митний ліцензійний склад, який може використовувати для зберігання товарів будь-яка особа;

- митний ліцензійний склад закритого типу - митний ліцензійний склад, який використовується для зберігання товарів, що належать власнику складу.

Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1114 у 2008 році в Україні ліцензовано 276 митних ліцензійних складів (МЛС).

Як показала діаграма географічного розподілу митних ліцензійних складів на території України на перших 5 місцях по щільності МЛС в Україні у 2008 році розташовані наступні митниці: Київська (23,19%), Центральна(9,78%), Південна(8,7%), Дніпропетровська(5,43%), Східна(5,07%).

Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1114 у 2008 році в Україні не пройшли ліцензування та закриті 20 митних ліцензйних складів (МЛС), які працювали у 2007 році, що становить складає рівень річної плинності 7,24%.

Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1113 у 2008 році в Україні затверджений перелік 1667 підприємств-декларантів (ТЕО –транспортно-експедиційних організацій), свідоцтва яких перереєстровані на 2008 рік.

Як показала діаграма географічного розподілу підприємстмитних декларантів на території України на перших 5 місцях по щільності МЛС в Україні у 2008 році розташовані наступні митниці: Київська (24,90%), Південна(11,88%), Східна (5,88%), Приморська (5,16%), Дніпропетровська(4,92%), Центральна (4,50%).

Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1113 у 2008 році в Україні не пройшли ліцензування 196 підприємств - митних декларантів, які працювали у 2007 році, що складає рівень річної плинності декларантів 11,76%.

Як показав спільний аналіз діаграм, питома вага МЛС географічно, за виключенням 1 місця, не співпадає з питомою вагою підприємств – декларантів в відповідному регіоні, але в першій п’ятірці перерозподіл йде між одними й тими ж основними митницями України.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МИТНИХ ЛІЦЕНЗІЙНИХ СКЛАДІВ ПРИ ВСТУПІ УКРАЇНИ В СВІТОВУ ОРГАНІЗАЦІЮ ТОРГІВЛІ

3.1 Перспектива митних режимів контролю при вступі України в СОТ

Сьогодні набуття членства у Світовій організації торгівлі (СОТ) є одним з ключовим завдань економічної політики країни. Необхідність вступу до СОТ зумовлюється декількома ключовими чинниками. По-перше, у стратегічній перспективі відкриття національних ринків для міжнародної конкуренції означатиме притік нових технологій та менеджменту, внутрішніх інвестицій, кращий вибір товарів і нижчі ціни для споживачів, а також стимул для розвитку нових форм бізнесу в Україні. По-друге, хоча правила СОТ накладатимуть жорсткі зобов'язання на уряд, але вони також забезпечуватимуть захист і компенсацію від дискримінаційних і свавільних торгівельних обмежень, що можуть бути нав'язані іншими членами СОТ. По-третє, членство у СОТ означатиме приєднання до системи майже загальноприйнятих правил торгівлі, за якими діють 150 країн світу і які охоплюють більше 95% світової торгівлі та більше двох третин торгівлі України [52].

Вступ України до СОТ матиме різний вплив на різні галузі промисловості, сферу послуг та сільське господарство. Це пов’язано з тим, що деякі галузі характеризуються високим ступенем експортоорієнтованості, інші навпаки задовольняють потреби майже виключно внутрішнього ринку; деякі галузі потребують дуже значних капітальних інвестицій з досить значним терміном окупності, інші - можуть забезпечити стабільні прибутки вже через незначний проміжок часу. Ці фактори і визначають терміни адаптації галузей до умов лібералізованого зовнішньоторговельного режиму. Загалом, очікується пожвавлення виробництва у експортоорієнтованих галузях. В той же час зменшення рівня державної підтримки окремих галузей та підприємств може призвести до мінімізації цього позитивного ефекту.

Баланс позитивних та негативних наслідків залежить, у першу чергу, від готовності виробників працювати в умовах міжнародної конкуренції, а саме, від рівня їх ефективності та конкурентоспроможності, який вони повинні підвищувати ще до вступу у СОТ.

Вступ до СОТ та відкритість економіки надає додаткового поштовху для структурного реформування економіки та галузей. Структурні перетворення, незважаючи на короткострокові втрати (закриття неефективних, неконкурентоспроможних підприємств, витрати на переорієнтацію виробництва, тимчасове безробіття тощо), у довгостроковій перспективі ведуть до економічного зростання та покращення національного добробуту. В той же час, величину короткострокових втрат можна мінімізувати за умови належної підготовки до вступу. Так, наприклад, для 2-х основних галузей народного господарства України позитивні та негативні наслідки оціюються наступним чином:

1. Металургійний комплекс [48]

Головними позитивними наслідками вступу України до СОТ для металургійного комплексу Україну будуть:

- можливість скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС. 17,5% обсягів українського товарного експорту до ЄС складають металургійна продукція, що підпадає під жорсткі нетарифні обмеження, зокрема квоти. За попередньою оцінкою, тільки завдяки усуненню кількісних обмежень (квот), які у рамках СОТ є забороненими, є можливість збільшити обсяги експорту зазначеної продукції до країн ЄС на суму близько 70-90 млн. дол. США. Подальша лібералізація тарифних обмежень на експорт продукції чорної металургії до країн ЄС внаслідок вступу України до СОТ дозволила б збільшити обсяги експорту цієї продукції принаймні на 150-180 млн. дол. США, тобто збільшити загальний обсяг експорту продукції чорної металургії до ЄС приблизно на 30%. Питання кількісних обмежень на експорт української металопродукції до країн ЄС набуває особливої актуальності в контексті розширення ЄС. Адже квота на імпорт української продукції розповсюджуватиметься і на товари, що постачатимуться до нових країн-членів. Вступ до СОТ дозволить наполягати на скасуванні кількісних обмежень щодо продукції походженням з України;

- можливість застосування механізму врегулювання торговельних суперечок, передбаченого нормами СОТ, дозволить посилити позиції українських виробників в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях;

- українські металурги отримають одночасне спрощення умов доступу до ринків 150 країн-членів СОТ, що сприятиме зростанню обсягів експорту металургійних підприємств та виходу на нові ринки збуту.

Основним можливимнегативним наслідком вступу України до СОТ для металургійної галузі України є обмеження можливості субсидування виробництва та експорту шляхом надання податкових пільг, списання податкової заборгованості тощо.

2.Сільське господарство та харчова промисловість [48].

У ході переговорів щодо вступу України до СОТ було досягнуто таких домовленостей:

- Тарифні поступки: максимальну (зв’язану) ставку тарифу на продукцію сільського господарства погоджено на рівні 20 %, а середній тариф на продукцію сільського господарства та харчової промисловості - на рівні 12,53% у 2005 р. (для довідки: максимальна ставка імпортного мита для промислових товарів буде 10 %, а для найбільш чутливих – 15%).

Винятками є: цукор - 50%, соняшникова олія -30% і підакцизні товари (вино, лікеро-горілчані та тютюнові вироби), для яких зв’язані тарифні ставки будуть вищими до 2010 р.

- Тарифна квота на цукрову тростину складатиме 260 000 тон, при цьому тарифна ставка дорівнюватиме 2 % (понад квоти ставка буде дорівнювати 50 %).

- Субсидії: Україна домовляється про сукупний обсяг підтримки сільського господарства розмірі 1,37 млрд. дол. США на рік, беручи за базовий період 1994-1996 рр. Це питання ще не узгоджено з РГ, оскільки, за правилами СОТ, базовий період встановлюється, як середнє арифметичне за останні три роки, тобто за період 1997-1999 р. У такому випадку обсяг підтримки буде становити 60,7 млн. дол. США, оскільки у цей період різко скоротилося фінансування сільського господарства, припинилися державні закупівлі зерна.

- Санітарні та фітосанітарні заходи і технічні бар’єри у торгівлі: процедури вступу до СОТ передбачають обов’язкове виконання вимог Угоди про санітарні і фітосанітарні заходи та Угоди про технічні бар’єри у торгівлі. Тому необхідно адаптувати українське законодавство до норм цих угод, наблизити українські стандарти якості та заходів безпеки до міжнародних, а також надати наукові обґрунтування у випадку, якщо українські норми є жорсткішими за відповідні міжнародні. У членів РГ є зауваження, зокрема, стосовно деяких епізоотичних заходів, а також списку імпортних товарів та об’єктів, що підлягають обов’язковому санітарному / ветеринарному / фітосанітарному контролю.

Аналіз тенденцій зовнішньої торгівлі, поточних та зв’язаних тарифів в рамках членства у СОТ, внутрішніх та світових цін за 2001–2006 рр. показав, що позиції більшості важливих для економіки країни сільськогосподарських та промислових товарів в результаті вступу України до СОТ не постраждають.

Більшість галузей промисловості вже працюють в умовах, які відповідають зобов’язанням України з вступу до СОТ. Нині, на відміну від продукції аграрного сектора та харчової промисловості, більшість діючих ставок мита на промислову продукцію практично відповідають рівню зв‘язаних (наприклад, залізна руда, кокс, одяг, прокат) або навіть нижчі за зв‘язані ставки ввізного мита, що стануть чинними після вступу до СОТ (наприклад, залізничні вагони (цистерни), аміак, сечовина).

Для проаналізованих промислових товарів цінова різниця є від‘ємною, тобто ціни вітчизняних товарів нижчі, ніж закордонні. Навіть в ті роки, коли цінова різниця на окремі види товарів не була від’ємною, обсяги експорту продукції з України перевищували обсяги імпорту, що свідчить про те, що Україна є нетто-експортером більшості видів промислової продукції, зокрема продукції гірничо-металургійного комплексу та хімічної промисловості.

Запобігти зниженню конкурентоспроможності української промислової продукції можна, впровадивши енергозберігаючі технології виробництва, що потребує розроблення та реалізації відповідної державної програми.

Результати дослідження доводять, що більшість важливих сільськогосподарських та промислових товарів українського виробництва, як і раніше, збережуть конкурентоздатність на світових ринках. Вона навіть підвищиться, якщо Україна буде в змозі продовжити економічні та інституційні реформи, а українські підприємства зможуть реформуватися та оволодіти прогресивною практикою ведення бізнесу, розробити нові продукти та послуги, покращити якість продукції та зменшити оперативні витрати.

Членство у СОТ дає також країнам-кандидатам можливість введення сучасних, достатньо ліберальних торговельних режимів. Хоча торговельні режими можуть значно відрізнятися у різних країнах, що претендують на вступ до СОТ, у багатьох з них прийнято відносно низькі тарифи та скасовано серйозні формальні нетарифні бар’єри. Для цих країн членство дає можливість встановити ці режими, прийнявши законодавчі зобов’язання стосовно зв’язування тарифних рівнів. Це не тільки дозволяє їм скористатися вигодами ліберальнішої торгівлі, а й створює першу лінію захисту від внутрішнього протекціоністського тиску, який існує в усіх ринкових економіках.

Механізм вирішення суперечок в рамках СОТ довів свою дієздатність, надаючи країнам-членам СОТ змогу одержати відшкодування за позовами проти дій інших членів, що призвели до збитків у торгівлі.

Як член СОТ, Україна має дотримуватися принципів та рішень цієї міжнародної організації. Так, після отримання Україною статусу члена СОТ відповідно до консолідованої тарифної пропозиції середньоарифметична ставка ввізного мита на сільськогосподарську продукцію зменшиться з 13,84% до 11,16% [50].

Найвищі ставки імпортних тарифів для сільськогосподарських та харчових продуктів (групи 1-24 УКТ ЗЕД) буде встановлено для цукру (де ставка дорівнюватиме 50%) та для олії (30%). Після отримання Україною членства у СОТ будуть використовуватися лише адвалерні ставки митних тарифів замість комбінованих та спеціальних, що діють зараз на окремі групи товарів.

На міжнародному рівні ціна на сільськогосподарські продукти здебільшого занижена через те, що розвинуті країни субсидують експорт. З цієї причини сучасні можливості України зі збільшення експорту сільськогосподарських продуктів за рахунок субсидування експорту обмежені, але в той же час декларуємо в принципах СОТ відмова та повне скасування підтримки експорту у країнах-членах СОТ сприятиме зростанню світових цін та розширить можливості України з експорту більш дорогих товарів національного сільськогосподарського виробництва.

Зобов’язання України стосовно зменшення внутрішньої підтримки та відмо-вивід субсидій для експорту не матиме безпосереднього впливу на сільське господарство, оскільки дозволений ліміт підтримки значно перевищує підтримку, яка зараз фактично надається, а експортні субсидії не надавалися раніше й не надаються сьогодні.

Зниження ставок імпортних тарифів — це основний фактор, який може вплинути на ситуацію в галузі сільського господарства у результаті вступу країни до СОТ.

Нижче наведені основні результати аналізу впливу тарифів та цінової конкурентоздатності товарів в Україні за період 1996–2006 років [48]. Такий тривалий період часу надає більшої об’єктивності проведеному аналізу, зважаючи на значні щорічні коливання внутрішньої та світової кон’юнктури ринків продукції.

При аналізі порівнювалися три показники [48]:

1. Діючий імпортний тариф для країн, яким Україною надано режим найбільшого сприяння (РНС), в кожному із проаналізованих років (1996– 2006 рр.), у відсотках;

2. Різниця цін внутрішніх та зовнішніх в кожному із проаналізованих років (1996–2006 рр.), у відсотках;

3. Очікуваний зв’язаний тариф, що буде максимальною межею захисту українського ринку відповідного товару після вступу до СОТ, у відсотках.

Зв’язаний тариф - це тариф, який буде зафіксовано як максимальну межу захисту ринку, вище якого Україна прийме зобов’язання не підвищувати ставку імпортного тарифу на певний товар у відповідності з домовленостями на переговорах про вступ до СОТ.

Різниця цін являє собою відсоткове відношення різниці між внутрішніми цінами реалізації продукції виробниками конкретного продукту в Україні та зовнішніми цінами (цінами на кордоні України) до відповідних зовнішніх цін (цін на кордоні). Якщо різниця цін має мінусове значення, що позначається на графіку нижче нульової відмітки, то за ціною вітчизняна продукція є більш конкурентно-здатною порівняно з ціною аналогічного імпортного товару. Якщо різниця цін має позитивне значення, що позначається на графіку вище нульової відмітки, то імпортний товар за ціною дешевше, ніж аналогічний товар вітчизняного виробництва. Перевищення позитивного значення різниці цін над граничним тарифом свідчить, що при сплаті ставки імпортного тарифу імпортна продукція залишатиметься більш конкурентоспроможною за ціною, ніж вітчизняна, а в ситуації, коли позитивне значення різниці цін нижче граничного тарифу, вітчизняний товар залишатиметься більш конкурентоспроможним за ціною порівняно з імпортним після сплати мита.

Результати для окремих товарів:

Пшениця

Аналіз діючих тарифів показав, що високі митні тарифи на рівні 40-50% (у перерахунку на адвалерну ставку) не впливали на ціни вітчизняних сільськогосподарських виробників пшениці, а, відповідно, і на їх доходи від реалізації (рис.3.1). Ціни реалізації пшениці протягом аналізованого періоду залишалися низькими, часто навіть нижчими за ціни на кордоні (протягом 6 років із 10 проаналізованих). Це є свідченням високої конкурентоздатності української пшениці як експортно-орієнтованого товару. В урожайні роки експорт пшениці стабільно збільшується. В 2005/06 маркетинговому році експортовано 13 млн. тонн зерна (на 25% більше, ніж у 2004/05), в т.ч. 6,4 млн. тонн пшениці.

Рис. 3.1 - Пшениця. Порівняння цін та тарифів, 1996–2006 рр. [48]

Таким чином, рівень захисту внутрішнього ринку пшениці після вступу до СОТ буде достатнім, а зниження імпортного тарифу не вплине на ціни та доходи сільськогосподарських виробників від реалізації пшениці.

Насіння соняшника

Останні 10 років різниці між внутрішніми та зовнішніми цінами насіння соняшника мають мінусове значення, тобто внутрішні ціни менші за зовнішні (рис.3.2) . Це свідчить про високий рівень конкурентоздатності вітчизняного насіння соняшника. Пропозиція насіння соняшника є достатньою не тільки для задоволення зростаючих потреб харчової промисловості, а і для експорту насіння. Обидва товари як насіння соняшника, так і соняшникова олія є експортними товарами. Обсяги експорту соняшникової олії вітчизняного виробництва досягають вже 1,6 млн. тонн, а експорт насіння соняшника навіть при сплаті експортного мита (17 %) становить 230 тис. тонн на рік (дані 2006 р.).

Рис. 3.2 - Насіння соняшника. Порівняння цін та тарифів, 1996–2006 рр. [48]

Імпортний тариф, що діяв в 1997–2004 рр., був встановлений на необґрунтовано високому рівні 500 євро за 1 тонну, що складало 250 % в перерахунку на адвалерне в 2000 році, та 227 % в перерахунку на адвалерне в 2004 р. (Рис.3.2). Аналіз різниці цін показав, що ставка імпортного тарифу на насіння соняшника, яка може бути після вступу України до СОТ, є достатньою для забезпечення конкурентоспроможності за ціною вітчизняної сировини порівняно з імпортною. Для олійно-переробних заводів соняшник вітчизняного виробництва залишатиметься за ціною більш привабливим, ніж імпортний. З липня 2005 року ставку ввізного мита на насіння соняшника вже знижено до 15%, при цьому річні обсяги імпорту насіння соняшника після зниження тарифу становили лише 4 тис. тонн, що менше, ніж у попередні роки. Таким чином, багаторазове зниження імпортного тарифу на насіння соняшника не вплине на зниження обсягів виробництва та доходи сільськогосподарських виробників від його реалізації.

Цукор

Аналіз показав, що внутрішні ціни цукру вищі, ніж зовнішні, але сплата імпортного тарифу у розмірі 50% робить імпортний товар більш дорогим, майже вирівнюючи з ціною цукру, виробленого з вітчизняної сировини (рис.3.3).

Крім того, внутрішній ринок цукру після вступу до СОТ буде захищений тарифною квотою у розмірі 260 тис. тонн зі сплатою мита не вище 15 відсотків. Понад тарифну квоту, тобто на обсяг імпорту цукру-сирцю з тростини, що перевищує 260 тис. тонн, діятиме високий тариф 50%. У суспільстві сприйняття тарифної квоти на цукор-сирець дещо викривлене. Тарифна квота — це захід не додаткового відкриття ринку, а навпаки — захід захисту ринку, бо обсяг можливого імпорту обмежений кількісним розміром квоти, а вище квоти діє високий імпортний тариф. Із світової практики відомо, що товарна лінія є менш захищеною у випадку простого зниження тарифу на весь обсяг імпорту порівняно із застосуванням тарифної квоти.

Рис. 3.3 - Цукор. Порівняння цін та тарифів, 1996–2006 рр. [48]

4. Свинина

Кон’юнктура внутрішнього ринку свинини є найбільш нестабільною порівняно з іншими видами м’яса (Рис.3.4). Вітчизняні ціни свинини в окремих роках були вищі, ніж зовнішні ціни (ціни на кордоні), в окремих — навпаки, нижчі за зовнішні.

Ситуація маргінальної (граничної) конкурентноздатності свинини вітчизняного виробництва пояснюється тим, що більшість поголів’я свиней (65%) відгодовується в господарствах населення, що характеризується високими витратами кормів та праці, низькою продуктивністю тварин порівняно з виробництвом на спеціалізованих крупних свинокомплексах.

Зменшення доходів сільськогосподарських виробників не буде суттєвим через те, що існує різна сегментація ринку імпортованої свинини та виробленої в Україні. Так, імпортна морожена свинина надходитиме на перероблення, тоді як свинина, яка вирощується у населення, реалізується у вигляді свіжого м’яса та продуктів домашнього перероблення на ринках міст та селищ, а більша частина споживається в самих домогосподарствах.

Рис. 3.4 - Свинина. Порівняння цін та тарифів, 1996–2006 рр. [48]

Висновки стосовно сільськогосподарської продукції, відповідно, є наступними:

- при порівнянні цінової різниці між зовнішніми цінами та цінами вітчизняних сільськогосподарських виробників з діючими та зв’язаними тарифами після вступу до СОТ - високі митні тарифи не впливають на ціни вітчизняних сільськогосподарських виробників, які залишаються низькими, часто навіть нижчими за

зовнішні ціни.

- це відображує той факт, що Україна є нетто-експортером більшості первинної продукції сільського господарства та харчової промисловості.

З вступом до СОТ Україна буде зобов’язана зв’язати ставки ввізного мита групи промислових товарів на рівні, який стане результатом двосторонніх домовленостей з країнами-членами Робочої групи з вступу України до СОТ.

Загалом, після приєднання до СОТ середньоарифметична ставка імпортного митного тарифу на промислові товари становитиме 4,85% при тому, що зараз вона дорівнює 8,32 %.

Таким чином, головним питанням, яке турбує представників промисловості, є “можливі наслідки для вітчизняних промисловців від лібералізації імпортного режиму внаслідок зменшення ставок ввізного мита”.

Дослідження проводилося відносно галузей економіки, наведених у Таблиці 3.1 [48], які було вибрано за кількістю зайнятих працівників, частки у обсягах реалізованої промислової продукції та частки в експорті товарів.

Таблиця 3.1

5. Залізна руда

Протягом 2001–2006 років рівень ставок ввізного мита на залізорудний концентрат становив 2%. На цьому ж рівні залишиться зв’язана ставка ввізного мита після вступу України до СОТ.

Аналіз цінової різниці внутрішніх і зовнішніх цін показав, що в цей період відбувалися суттєві коливання цінової різниці — від 12,2% (2006 р.) до 20,2% (2003 р.) (Рис.3.5).

Зміни обсягів імпорту в 2001–2006 роках відповідали змінам цінової ситуації, яка склалася на ринку цього товару. Так, у 2003 році обсяги імпорту залізорудного концентрату до України збільшилися у порівнянні з 2002 роком на 51%, а в 2004 році скоротилися у 2,6 рази в порівнянні з 2003 роком, у 2006 році знову обсяги імпорту зменшились на 23% в порівнянні з попереднім роком.

Крім того, основні імпортні надходження залізної руди до України здійснюються з Російської Федерації в режимі вільної торгівлі, тобто навіть діюче мито у 2% з цією продукцією не справляється.

Рис. 3.5 - Залізорудний концентрат. Порівняння цін та тарифів, 2001–2006 рр. [48]

Незважаючи на значні обсяги імпорту залізної руди до України, в середньому за 2001–2006 роки обсяги експорту цієї продукції майже в 6 разів перевищували імпортні надходження, а в 2006 році — в10 разів. В перспективі імпорт руди може збільшитися через внутрішні суперечки цінового характеру між виробниками руди та металургійними підприємствами, що не мають власних гірничо-збагачувальних комбінатів, які можуть в майбутньому перейти на поставки залізного концентрату з за кордону.

Таким чином, залізна руда є товаром, який досить чутливо реагує на цінові диспропорції зовнішнього та внутрішнього ринків.

В той же час, вступ до СОТ не вплине суттєво на торгівлю цим товаром, враховуючи, що зв’язаний тариф, щодо якого бере зобов‘язання Україна при вступі до СОТ, відповідає діючий ставці ввізного мита на цю продукцію.

6. Металевий прокат

Українська металургія має потужний конкурентний потенціал: власні запаси залізорудної сировини, кваліфіковану та недорогу робочу силу, вдале географічне розташування, що виражається у близькості до морських портів та кордону з Російською Федерацією. Але існують суттєві недоліки: нерозвинуте внутрішнє споживання, що робить металургів дуже залежними від цінової кон’юнктури на світових ринках; високий ступінь енерговитратності та споживання природного газу в виробничому процесі, недосконале та застаріле обладнання. Тобто, головними для галузі є проблеми внутрішнього характеру, які ніяким чином не пов’язані з вступом до СОТ, навпаки членство у СОТ допоможе підприємствам розширити ринки збуту та ефективніше застосовувати механізми захисту від антидемпінгових розслідувань та при торговельних суперечках.

Прокат з заліза та нелегованої сталі є товаром, який займає вагому частку як у виробництві продукції української металургійної промисловості, так і в експорті з України товарів металургійної галузі. Україна є нетто-експортером прокату плоского з заліза та нелегованої сталі.

Протягом 2001–2004 років спостерігалася стала динаміка зростання обсягів експорту цієї продукції, але з 2005 року намітився спад. Так, у 2006 році в порівнянні з попереднім роком він становив близько 11% у натуральному виразі. Незважаючи на деякий спад експорту, Україна є безумовним нетто-експортером даного виду продукції. Для прикладу, у 2006 році експорт перевищував імпорт у 38 разів.

Торгівля цим товаром в рамках СОТ, крім загальних норм та угод Світової організації торгівлі, регламентується також секторальною ініціативою “Сталь”, приєднатися до якої Україна зобов‘язалася.

Рис. 3.6 - Прокат з заліза та нелегованої сталі. Порівняння цін та тарифів, 2001–2006 рр [48]

Імпортні тарифи, передбачені секторальною ініціативою „Сталь”, мають нульовий рівень в кінці трансформаційного періоду, який для України стане діючим з дня приєднання до СОТ. Це означає, що після вступу до СОТ Україна теж застосовуватиме тарифну ставку 0 % (рис.3.9).

Аналіз динаміки цін на прокат плоский з заліза та нелегованої сталі свідчить, що цінова різниця протягом 2001–2006 років була від‘ємною. Ставку ввізного мита на аналізовану продукцію, яка становила протягом 2001–2004 років 5%, було зменшено у червні 2005 року до 0%. Ставка зв‘язаного тарифу на прокат плоский з заліза та нелегованої сталі після вступу України до СОТ дорівнюватиме 0%, що відповідає діючому тарифу на сьогоднішній день. Таким чином, вступ України до СОТ не справить негативного впливу на українських виробників плоского прокату з заліза та нелегованої сталі.

Висновки стосовно промислових товарів - при порівнянні цінової різниці між зовнішніми цінами та цінами вітчизняних виробників промислових товарів з тарифами діючими та зв’язаними - для більшості проаналізованих промислових товарів цінова різниця була від‘ємною, тобто цінова конкурентоспроможність вітчизняної продукції була вищою за закордонні товари.

Навіть в ті періоди, коли цінова різниця на окремі види товарів не була від’ємною та вищою за рівень діючого мита, обсяги експорту продукції з України перевищували обсяги імпорту, що свідчить про те, що Україна є нетто-експортером більшості видів промислової продукції, зокрема продукції гірничо-металургійного комплексу, хімічної промисловості.

Виробничі потужності українських підприємств гірничо-металургійного комплексу та хімічної промисловості, орієнтовані на зовнішні ринки внаслідок нерозвиненості внутрішнього споживання. За останні роки в сільському господарстві скоротилося використання мінеральних добрив, в машинобудуванні скоротилося використання металу.

3.2 Удосконалення технічного контролю за митним режимом “митний ліцензійний склад” в системі митного контролю України після вступу в СОТ

Враховуючи вступ України в СОТ з 1 липня 2008 року, Державна митна служба України листом від 05.02.2008 р. N 11/1-9/1190-ЕП “ Про встановлення додаткових конкретних вимог до обладнання митного ліцензійного складу” надала наступні вимоги до регілнальнизх митниць:

1. З метою посилення контролю за діяльністю митних ліцензійних складів та відповідно до положень пункту 2.7 Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 31.12.96 N 592 (далі - Положення), встановити додаткові вимоги щодо обладнання митного ліцензійного складу засобами відеоспостереження з можливістю збереження у власника МЛС відеоінформації, отриманої під час розміщення/ випуску товарів на/з МЛС. Термін зберігання такої відеоінформації - 1 рік.

Визначити термін обладнання такими засобами відеоспостереження для вже відкритих митних ліцензійних складів - два місяці.

2. У випадку невиконання цих вимог дія ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу (далі - ліцензія) може бути призупинена у відповідності до розділу 8 Положення на термін до 3-х місяців.

При невиконанні вимог, зазначених у рішенні начальника митниці про призупинення дії ліцензії - така ліцензія анулюється. В подальшому, у разі прийняття начальником митниці рішення про можливість відкриття митного ліцензійного складу, разом із листом-погодження про доцільність надання суб'єкту ЗЕД ліцензії надсилати на адресу Державної митної служби України фотографії (у паперовому вигляді) приміщень цього складу, приміщень, призначених для працівників митниці, прилеглої території тощо. Фотографії повинні бути завірені підписами посадових осіб, що були присутніми під час проведення огляду територій і приміщень цього складу із зазначенням прізвищ, ініціалів та посад цих посадових осіб.

3. Водночас наголошуємо про неухильне дотримання вимог пункту 2 наказу Державної митної служби України від 30.05.2003 N 373 (зі змінами) "Про заходи щодо посилення контролю за діяльністю митних ліцензійних складів".

З метою доведення до відома власників МЛС додаткових вимог щодо обладнання митних ліцензійних складів вжити заходів щодо організації проведення з цими власниками зустрічі, результати якої зафіксувати спільним протоколом.

4. Рекомендовані технічні характеристики засобів відеоспостереження, якими необхідно обладнати митні ліцензійні склади та склади тимчасового зберігання:

4.1. Засоби відеоспостереження (далі - ЗВС) повинні бути встановлені стаціонарно.

4.2. ЗВС повинні бути постійно включені та автоматично проводити відеозйомку на місцях зняття митного забезпечення, вивантаження товару і воріт складу.

4.3. ЗВС повинні забезпечувати чітке зображення незалежно від пори року, часу та освітлення при температурі від -30° C до +40° C.

4.4. Кожен кадр повинен мати час та дату.

4.5. Рекомендований формат кадру 704*576 пікселів.

4.6. Архівація ЗВС має здійснюватися зі швидкістю не менше ніж 1 кадр/сек. на канал.

4.7. Строк збереження архіву у власника 1 рік. Для забезпечення поточного запису та збереження архіву, приблизний об'єм пам'яті становить 1,5 ТБ.

4.8. ЗВС повинні мати можливість архівації вибраного проміжку часу на зовнішні носії (USB - flash, USB - DVD-R, USB - HDD, USB - Blu-ray) або за допомогою локальної мережі.

4.9. Для захисту від несанкціонованого проникнення у систему, зміни/пошкодження архіву, використовувати цифровий stand alone DVR з операційною системою LІNUX.

4. 10. DVR повинен бути встановлений у закриту шафу та опечатаний особистою металевою печаткою (тип 4).

11. Фізичний доступ до відеорегістратору надається тільки з письмового дозволу митного органу.

12. Місце знаходження архіву відеоспостереження - у корпусі DVR.

13. Відеоспостереження та запис включаються по детектору руху.

14. Робота складу при виключених або непрацюючих ЗВС заборонена. Для контролю працездатності ЗВС використовувати окремий монітор.

15. ЗВС повинні бути захищені від зовнішніх електромагнітних випромінювачів та грозових розрядів.

16. ЗВС повинні проводити запис при аваріях електромережі. Автономне джерело енергозабезпечення повинно надати можливість здійснювати відеозапис не менше ніж 0,5 години.

17. ЗВС повинні бути інтегровані в процес роботи складу та мати заходи щодо обслуговування та забезпечення збереження запису.

3.3 Удосконалення форм митної документації (ВМД) при підготовці вступу України в СОТ у 2008 році

Застосування митного режиму контролю - “митний ліцензійний склад” дозволяє реалізувати наступні режими в імпортній та експортній діяльності підприємств України в міжнародних термінах Інкотермс- 2000, дотримання яких є основним після вступу в СОТ - експортні "C"- терміни, які вимагають від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тому пункт, до якого він повинен оплачувати транспортні витрати, обов'язково має бути зазначений після відповідного "C"-терміна. За умовами термінів CІF і CІP продавець також повинен застрахувати товар і нести витрати щодо страхування. Оскільки точка розподілу витрат фіксована в країні призначення, договори з "C"-термінами часто помилково вважаються договорами прибуття, за якими продавець несе всі ризики та витрати до моменту фактичного прибуття товару до погодженого пункту. Таким чином, договори купівлі-продажу на умовах "C"-термінів, як і договори на умовах "F"-термінів, входять до категорії договорів відправлення.

Сутність "C"-термінів полягає у звільненні продавця від будь-яких подальших ризиків і витрат після належного виконання ним договору купівлі-продажу шляхом укладення договору перевезення та передання товару перевізникові, а також забезпечення страхування за термінами CІF і CІP.

- імпортні "D"-терміни відмінні за своєю природою від "C"-термінів, тому що відповідно до "D"-термінів продавець відповідає за прибуття товару в узгоджене місце чи пункт призначення на кордоні чи то всередині країни імпорту. Продавець зобов'язаний нести всі ризики й витрати щодо доставки товару до цього місця (пункту). Таким чином, "D"-терміни позначають договори прибуття, в той час як "C"-терміни вказують на договори відвантаження (відправлення).

Відповідно до "D"-термінів, за винятком DDP, продавець не зобов'язаний доставляти товар очищеним для імпорту в країну призначення. Термін виконує важливу функцію у випадках, коли продавець готовий доставити товар до країни призначення без очищення його для імпорту й оплати мита.

За результатами ґрунтовного аналізу стану справ у сфері діяльності митної служби України відповідно до завдань, визначених на засіданні Кабінету Міністрів України 19 грудня 2007 року, Державною митною службою визначено стратегічні напрями діяльності у сфері митної служби, пріоритети та заходи Державної митної служби України на 2008 рік.

Серед стратегічних завдань, визначених цими документами, є: утвердження України, як сучасної європейської держави, відповідно до чого зростає актуальність роботи з розробки та імплементації митного законодавства, що відповідає міжнародним стандартам й стандартам ЄС, визначення завдань та повноважень центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом; досягнення реальних зрушень у соціальній та економічній сферах України, всебічний, гармонійний розвиток людини, як носія знань та інтелектуального капіталу, трудового та підприємницького потенціалу нації, чому сприятиме забезпечення митною службою виконання завдань щодо наповнення Державного бюджету України у 2008 році, максимального спрямування визначених законодавством платежів до державної скарбниці; захист економічної безпеки та економічних інтересів держави на митному кордоні України, зокрема, шляхом реальної протидії порушенням митних правил та контрабанді, що має забезпечити надання Держмитслужбі належних прав та повноважень щодо проведення цієї роботи; забезпечення реалізації твердого наміру Президента та Уряду України здійснити масштабні зрушення у справі судово-правової реформи та викорінення корупції, зокрема, через удосконалення системи виявлення, попередження та недопущення правопорушень працівниками митних органів.

Відповідно до наказу Держмитслужби від 07.11.2007 р. N 933 з 01.01.2008 набрала чинності Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації, у редакції, затвердженій цим наказом (далі - Інструкція) [19].

В частинах, які використовуються в діяльності митних ліцензійних складів, нова редакція Інструкції передбачає наступні визначення та документовані дії:

1. Ця Інструкція визначає порядок заповнення граф вантажної митної декларації (далі - ВМД) на зброшурованих у комплекти бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - комплект форми МД-2), додаткових аркушів до нього форми МД-3 (далі - комплект форми МД-3), специфікації форми МД-8, порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6, особливості заповнення граф ВМД залежно від напрямку переміщення товарів, митного режиму тощо, випадки застосування специфікації форми МД-8, а також порядок розподілу та використання аркушів ВМД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8.

2. Застосування специфікації форми МД-8:

Допускається застосування специфікації форми МД-8 у таких випадках:

- при декларуванні товарів, що переміщуються через митний кордон України як гуманітарна допомога;

- при декларуванні товарів у митний режим тимчасового ввезення (вивезення) з умовним повним звільненням від оподаткування, крім випадків, якщо цьому режиму передував митний режим митного складу;

- при декларуванні товарів як консолідованого вантажу під час розміщення їх на митному ліцензійному складі, власником якого є транспортно-експедиційна організація, у митному режимі митного складу;

- при декларуванні товарів у митному режимі транзиту без застосування заходів гарантування доставки товарів, передбачених статтею 161 Митного кодексу України.

3. Випадки складання кількох ВМД на одну партію товарів та однієї ВМД на кілька партій товару:

Окремі ВМД на товари, що входять до однієї партії, можуть за бажанням декларанта оформлюватися незалежно від фактурної вартості цих товарів у таких випадках:

- при декларуванні товарів, проданих у магазині безмитної торгівлі;

- якщо митний орган виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо частини товарів з партії, що пред'явлена до митного контролю та митного оформлення;

- у разі вилучення митним органом частини товарів з партії як предметів порушення митних правил;

- при митному оформленні товарів з партії, які або переміщення яких через митний кордон України є об'єктом контролю з боку відповідного дозвільного органу (санітарно-епідеміологічний, фітосанітарний, ветеринарний або інший вид контролю, сертифікація, ліцензування тощо), на який видається документ дозвільного характеру, і товарів, які або переміщення яких через митний кордон України не є об'єктом такого контролю;

- при декларуванні товарів за кодами товарних позицій 8701, 8702, 8703, 8704, 8705, 8711, 8716 згідно з УКТЗЕД, що ввозяться в Україну та підлягають реєстрації в реєстраційних державних органах;

- при випуску товарів з митного ліцензійного складу;

- при декларуванні частини товарів, що входять до однієї партії, за тимчасовою або неповною деклараціями;

- при декларуванні товарів відповідно до митного режиму імпорту, що прибули від одного відправника на адресу одного одержувача в межах одного зовнішньоекономічного договору (контракту) в морський (річковий) пункт пропуску через державний кордон України на одному судні, але вивозяться за межі зони митного контролю морського (річкового) пункту пропуску автомобільним чи залізничним транспортом;

- при декларуванні продуктів переробки, що утворилися в результаті переробки партій товарів (товарів, переробка яких не була здійснена), що надходили за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом) від одного відправника на адресу одного одержувача і переробка яких здійснювалась за одним дозволом на розміщення товарів у митному режимі переробки.

Одна ВМД на кілька партій товару може на бажання декларанта оформлюватися в таких випадках:

- при декларуванні відповідно до митного режиму транзиту товарів, що одночасно надходять на прикордонну станцію за місцем увезення товарів на митну територію України з однієї станції відправлення, розташованої за межами України, від одного відправника на адресу одного одержувача на одну станцію призначення, розташовану за межами України, незалежно від кількості залізничних накладних на дрібні, контейнерні чи повагонні відправлення;

- якщо партії товарів переміщувалися через митний кордон на підставі однієї періодичної або загальної митної декларації;

- при декларуванні товарів одного найменування у межах одного зовнішньоекономічного договору (контракту) й одного митного режиму, які перевозяться залізничним транспортом від одного вантажовідправника з однієї станції відправлення й одночасно прибувають на станцію призначення на адресу одного вантажоодержувача, незалежно від кількості оформлених залізничних накладних на дрібні, контейнерні чи повагонні відправлення;

- при декларуванні товарів як консолідованого вантажу під час розміщення його на митному ліцензійному складі, власником якого є транспортно-експедицій-на організація, у митному режимі митного складу;

- при випуску товарів із митного ліцензійного складу за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом);

Висновки розділу 3

Застосування митного режиму контролю - “митний ліцензійний склад” дозволяє реалізувати наступні режими в імпортній та експортній діяльності підприємств України в міжнародних термінах Інкотермс- 2000:

- експортні "C"-терміни, які вимагають від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тому пункт, до якого він повинен оплачувати транспортні витрати, обов'язково має бути зазначений після відповідного "C"-терміна. За умовами термінів CІF і CІP продавець також повинен застрахувати товар і нести витрати щодо страхування. Оскільки точка розподілу витрат фіксована в країні призначення, договори з "C"-термінами часто помилково вважаються договорами прибуття, за якими продавець несе всі ризики та витрати до моменту фактичного прибуття товару до погодженого пункту. Таким чином, договори купівлі-продажу на умовах "C"-термінів, як і договори на умовах "F"-термінів, входять до категорії договорів відправлення.

Сутність "C"-термінів полягає у звільненні продавця від будь-яких подальших ризиків і витрат після належного виконання ним договору купівлі-продажу шляхом укладення договору перевезення та передання товару перевізникові, а також забезпечення страхування за термінами CІF і CІP.

- імпортні "D"-терміни відмінні за своєю природою від "C"-термінів, тому що відповідно до "D"-термінів продавець відповідає за прибуття товару в узгоджене місце чи пункт призначення на кордоні чи то всередині країни імпорту. Продавець зобов'язаний нести всі ризики й витрати щодо доставки товару до цього місця (пункту). Таким чином, "D"-терміни позначають договори прибуття, в той час як "C"-терміни вказують на договори відвантаження (відправлення).

Відповідно до "D"-термінів, за винятком DDP, продавець не зобов'язаний доставляти товар очищеним для імпорту в країну призначення. Термін виконує важливу функцію у випадках, коли продавець готовий доставити товар до країни призначення без очищення його для імпорту й оплати мита.

ВИСНОВКИ

Митний ліцензійний склад – це режим митного контролю, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів та без застосування заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного вивезення за межі митної території України (стаття 212 Митного кодексу України).

Основні завдання митних ліцензійних складів це:

- сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності України та її зближенню з існуючою світовою практикою;

- створення умов для підготовки імпортних товарів для їх використання на території України;

- зниження витрат, пов'язаних з переміщенням товарів через митний кордон України.

Територія митних складів є зоною митного контролю і становить невід'ємну складову частину митної території України, на якій діє законодавство України, Митний кодекс України, нормативні акти Державної митної служби України, а також нормативні акти інших відомств, що регулюють вимоги до товарів, які ввозяться в Україну або вивозяться з України, відповідно до Митного кодексу України.

Митний ліцензійний склад може бути відкритого типу або закритого типу.

- митний ліцензійний склад відкритого типу - митний ліцензійний склад, який може використовувати для зберігання товарів будь-яка особа;

- митний ліцензійний склад закритого типу - митний ліцензійний склад, який використовується для зберігання товарів, що належать власнику складу.

Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1114 у 2008 році в Україні ліцензовано 276 митних ліцензійних складів (МЛС).

Як показала діаграма географічного розподілу митних ліцензійних складів на території України на перших 5 місцях по щільності МЛС в Україні у 2008 році розташовані наступні митниці: Київська (23,19%), Центральна(9,78%), Південна(8,7%), Дніпропетровська(5,43%), Східна(5,07%).

Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1114 у 2008 році в Україні не пройшли ліцензування та закриті 20 митних ліцензйних складів (МЛС), які працювали у 2007 році, що становить складає рівень річної плинності 7,24%.

Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1113 у 2008 році в Україні затверджений перелік 1667 підприємств-декларантів (ТЕО – транспортно-експедиційних організацій), свідоцтва яких перереєстровані на 2008 рік.

Як показала діаграма географічного розподілу підприємстмитних декларантів на території України на перших 5 місцях по щільності МЛС в Україні у 2008 році розташовані наступні митниці: Київська (24,90%), Південна(11,88%), Східна (5,88%), Приморська (5,16%), Дніпропетровська(4,92%), Центральна (4,50%).

Згідно наказу держмитслужби України від 29 грудня 2007 р. N 1113 у 2008 році в Україні не пройшли ліцензування 196 підприємств - митних декларантів, які працювали у 2007 році, що складає рівень річної плинності декларантів 11,76%.

Як показав спільний аналіз діаграм, питома вага МЛС географічно, за виключенням 1 місця, не співпадає з питомою вагою підприємств – декларантів в відповідному регіоні, але в першій п’ятірці перерозподіл йде між одними й тими ж основними митницями України.

Сьогодні набуття членства у Світовій організації торгівлі (СОТ) є одним з ключовим завдань економічної політики країни. Необхідність вступу до СОТ зумовлюється декількома ключовими чинниками. По-перше, у стратегічній перспективі відкриття національних ринків для міжнародної конкуренції означатиме притік нових технологій та менеджменту, внутрішніх інвестицій, кращий вибір товарів і нижчі ціни для споживачів, а також стимул для розвитку нових форм бізнесу в Україні. По-друге, хоча правила СОТ накладатимуть жорсткі зобов'язання на уряд, але вони також забезпечуватимуть захист і компенсацію від дискримінаційних і свавільних торгівельних обмежень, що можуть бути нав'язані іншими членами СОТ. По-третє, членство у СОТ означатиме приєднання до системи майже загальноприйнятих правил торгівлі, за якими діють 150 країн світу і які охоплюють більше 95% світової торгівлі та більше двох третин торгівлі України.

Вступ України до СОТ матиме різний вплив на різні галузі промисловості, сферу послуг та сільське господарство. Це пов’язано з тим, що деякі галузі характеризуються високим ступенем експортоорієнтованості, інші навпаки задовольняють потреби майже виключно внутрішнього ринку; деякі галузі потребують дуже значних капітальних інвестицій з досить значним терміном окупності, інші - можуть забезпечити стабільні прибутки вже через незначний проміжок часу. Ці фактори і визначають терміни адаптації галузей до умов лібералізованого зовнішньоторговельного режиму. Загалом, очікується пожвавлення виробництва у експортоорієнтованих галузях. В той же час зменшення рівня державної підтримки окремих галузей та підприємств може призвести до мінімізації цього позитивного ефекту.

В дипломній роботі досліджено основні результати впливу тарифів та цінової конкурентноздатності товарів в Україні за період 1996–2006 років.

При аналізі порівнювалися три показники:

1. Діючий імпортний тариф для країн, яким Україною надано режим найбільшого сприяння (РНС), в кожному із проаналізованих років (1996– 2006 рр.), у відсотках;

2. Різниця цін внутрішніх та зовнішніх в кожному із проаналізованих років (1996–2006 рр.), у відсотках;

3. Очікуваний зв’язаний тариф, що буде максимальною межею захисту українського ринку відповідного товару після вступу до СОТ, у відсотках.

Зв’язаний тариф - це тариф, який буде зафіксовано як максимальну межу захисту ринку, вище якого Україна прийме зобов’язання не підвищувати ставку імпортного тарифу на певний товар у відповідності з домовленостями на переговорах про вступ до СОТ.

Висновки стосовно сільськогосподарської продукції, відповідно, є наступними:

- при порівнянні цінової різниці між зовнішніми цінами та цінами вітчизняних сільськогосподарських виробників з діючими та зв’язаними тарифами після вступу до СОТ - високі митні тарифи не впливають на ціни вітчизняних сільськогосподарських виробників, які залишаються низькими, часто навіть нижчими за зовнішні ціни.

- це відображує той факт, що Україна є нетто-експортером більшості первинної продукції сільського господарства та харчової промисловості.

Висновки стосовно промислових товарів - при порівнянні цінової різниці між зовнішніми цінами та цінами вітчизняних виробників промислових товарів з тарифами діючими та зв’язаними - для більшості проаналізованих промислових товарів цінова різниця була від‘ємною, тобто цінова конкурентоспроможність вітчизняної продукції була вищою за закордонні товари, що свідчить про те, що Україна є нетто-експортером більшості видів промислової продукції, зокрема продукції гірничо-металургійного комплексу, хімічної промисловості.

Застосування дослідженого у дипломній роботі митного режиму контролю - “митний ліцензійний склад” дозволяє реалізувати наступні режими в імпортній та експортній діяльності підприємств України в міжнародних термінах Інкотермс- 2000:

- експортні "C"-терміни, які вимагають від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тому пункт, до якого він повинен оплачувати транспортні витрати, обов'язково має бути зазначений після відповідного "C"-терміна. За умовами термінів CІF і CІP продавець також повинен застрахувати товар і нести витрати щодо страхування. Оскільки точка розподілу витрат фіксована в країні призначення, договори з "C"-термінами часто помилково вважаються договорами прибуття, за якими продавець несе всі ризики та витрати до моменту фактичного прибуття товару до погодженого пункту. Таким чином, договори купівлі-продажу на умовах "C"-термінів, як і договори на умовах "F"-термінів, входять до категорії договорів відправлення.

Сутність "C"-термінів полягає у звільненні продавця від будь-яких подальших ризиків і витрат після належного виконання ним договору купівлі-продажу шляхом укладення договору перевезення та передання товару перевізникові, а також забезпечення страхування за термінами CІF і CІP.

- імпортні "D"-терміни відмінні за своєю природою від "C"-термінів, тому що відповідно до "D"-термінів продавець відповідає за прибуття товару в узгоджене місце чи пункт призначення на кордоні чи то всередині країни імпорту. Продавець зобов'язаний нести всі ризики й витрати щодо доставки товару до цього місця (пункту). Таким чином, "D"-терміни позначають договори прибуття, в той час як "C"-терміни вказують на договори відвантаження (відправлення).

Відповідно до "D"-термінів, за винятком DDP, продавець не зобов'язаний доставляти товар очищеним для імпорту в країну призначення. Термін виконує важливу функцію у випадках, коли продавець готовий доставити товар до країни призначення без очищення його для імпорту й оплати мита.

Практична цінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає в систематизації теоретичних та нормативно-практичних результатів впровадження митного режиму “митний ліцензійний склад” в практику митних режимів контролю Державної митної служби України та використання цього митного режиму в експортно-імпортній діяльності підприємств.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Митний Кодекс України від 11 липня 2002 року N 92-ІV //

Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від від 28 грудня 2007 року N 107-VІ , ОВУ, 2008 р., N 1, ст. 1

2. Господарський кодекс України // від 16 січня 2003 року N 436-ІV(діє з 01.01.2004)

3. Закон України -"Про Митний тариф України" від 31 травня 2007 року N 1109-V

4. Закон України - “Про податок на додану вартість “ // від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР ( Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 19 грудня 2006 року N 489-V)

5. Закон України “Про систему оподаткування в Україні” // від 25.06.1991 N 1251-XІІ (із змінами станом на 5 червня 2003 року N 906-ІV)

6. Закон України “ Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991року N 959-XІІ /Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 14 вересня 2006 року N 139 -V

7. Закон України – “Про автомобільний транспорт” від 5 квітня 2001 року N 2344-ІІІ // (Законом України від 23 лютого 2006 року N 3492-ІV цей Закон викладено у новій редакції)

8. Закон України – “Про транзит вантажів” від 20 жовтня 1999 року N 1172-XІV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 18 травня 2004 року N 1721-ІV

9. Закон України - "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" 26 грудня 1992 року N 1896 // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 25 березня 2005 року N 2505-ІV

10. Декрет Кабміну України “ Про систему валютного регулювання і валютного контролю” ( № 15-93 від 19.02.1993 в редакції змін від 14.07.1999)

11. Міжнародна конвен про спрощення і гармонізацію митних процедур (у зміненій редакції) // Протокол від 26 червня 1999 року

12. Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП)* * Набула чинності 20 березня 1978 р., для України - 8 грудня 1982 р. // Додатково див. лист Управління контролю за переміщенням вантажів Державної митної служби України від 21 лютого 2006 року N 19/110-ЕП

13. Міжнародна торгівельн палата - “ІНКОТЕРМС - Офіційні правила тлумачення торговельних термінів” (редакція 2000 року) - Видання МТП N 560, Введені в дію з 01.01.2000 р. // "Урядовий кур'єр", N 63, 3 квітня 2000 р., "Урядовий кур'єр", N 68, 10 квітня 2002 р.

14. Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію // Кабінет Міністрів України, Постанова від 9 червня 1997 р. N 574 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 26 травня 2004 року N 675)

15. Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України // Постанова Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2006 р. № 80

16. Про затвердження Порядку застосування уніфікованої митної квитанції МД-1 // наказ Державної митної служби України від 04.01.2005 № 1 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 3 липня 2006 року N 550)

17. Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження // Кабінет Міністрів України, Постанова від 20 грудня 2006 р. N 1766(Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року N 713)

18. Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації // Наказ Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року N 314 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 25 квітня 2006 року N 322)

19. Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації // Наказ Державної митної служби України від 9 липня 1997 року N 307 ( Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 3 липня 2006 року N 550)

20. Інструкція про порядок здійснення розрахунків з Державним бюджетом України за митом, податком на додану вартість, акцизним збором та іншими платежами, доходами і зборами , Наказ Державної митної служби України, Міністерства фінансів України, 30 червня 2000 р. N 368/149

21. Інструкція про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними //Наказ Державної митної служби України від 17 вересня 2004 року N 678

22. Інструкція про організацію митного контролю та митного оформлення повітряних суден перевізників і товарів, що переміщуються цими суднами // Наказ Державної митної служби України від 6 квітня 2004 року N 240

23. Питання пропуску через державний кордон автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними // Постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 N 1989

24. Порядок реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП // Наказ Державної митної служби України від 21 листопада 2001 року N 755 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 5 січня 2005 року N 3)

25. Порядок проведення митного оформлення товарів, що вивозяться залізничним транспортом, з використанням загальної вантажної митної декларації //Наказ Державної митної служби Українивід 2 червня 2003 року N 380 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 15 липня 2004 року N 522)

26. Порядок взаємодії митниць і залізниць України при переміщенні через митний кордон товарів та інших предметів у вантажних залізничних поїздах // Наказ Державної митної служби України, Міністерства транспорту України від 30 березня 2001 року N 231/174 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної митної служби України, Міністерства транспорту України від 28 травня 2004 року N 399/442)

27. Правила здійснення транспортно-експедиційної діяльності під час перевезення зовнішньоторговельних і транзитних вантажів // постанова Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1993 р. N 770 /станом змін від 18 жовтня 1999 року N 1919)

28. Порядок митного оформлення автотранспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення // Наказ Державної митної служби України від 10 листопада 2000 року N 637 / від 19 вересня 2001 року N 619

29. Положення про Порядок допущення дорожніх транспортних засобів до перевезень вантажів під митними печаткамиі пломбами із застосуванням книжки МДП //наказ Державного митного комітету України від 6 березня 1995 р. N 82

30. Про затвердження зразків національних та міжнародного посвідчень водіїв документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів // Постанова Кабінету Міністрів України від 31.12.99 р. N 2403 станом змін від 5 листопада 2001 року N 763

31. Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів // Наказ Державної митної служби України від 31 грудня 1996 року N 592 (станом змін від 21 липня 2005 року N 685)

32. Порядок митного оформлення товарів, що переміщуються через митні ліцензійні склади транспортних та транспортно-експедиційних організацій //

Наказ Державної митної служби України від 4 грудня 1999 року N 792 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України від 15 липня 2004 року N 522)

33. Про затвердження Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України // Державна митна служба, Державна податкова адміністрація Наказ / Порядок, від 21.03.2002р. № 163/121

34. Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) // Наказ Мінекономіки та з питань європейської інтеграції від 06.09.2001. №201

35. Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезені (пересиланні) товарів на митну територію Україну //Постанова КМУ від 01.10.97р. №1104

36. Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок контролю митними органами за справлянням під час митного оформлення товарів, увезених (пересланих) на митну територію України, та перерахуванням до бюджету податку на додану вартість, затвердженої наказом Держмитслужби від 09.06.99 N 346 // Наказ ДМСУ від 10.06.02р. №312

37. Про затвердження переліків документів, подання яких потрібне для застосування пільгового режиму оподаткування при митному оформленні товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України (вивозяться за межі митної території України) // Наказ ДМСУ від 17.05.00р. №285

38. Про затвердження Порядку подання документів, які підтверджують право суб'єктів підприємницької діяльності на користування встановленими чинним законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України // Наказ ДМСУ від 22.12.99р. №845

39. Про затвердження Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України // Спільний наказ ДМСУ та ДПАУ від16.03.01р. №109/188

40. Про затвердження порядку застосування митного режиму “тимчасового ввезення (вивезення) // Наказ ДМСУ від 28.03.00р. №173

41. Про затвердження Порядку взаємодії митних і податкових органів при здійсненні державного контролю за експортом окремих видів товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності // Наказ Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 12 липня 2004 року N 512/387

42. Про організацію роботи органів державної влади, що здійснюють контроль товарів і транспортних засобів за принципом „єдиного офісу” під час переміщення їх через митний кордон України // Проект Постанови Кабінету Міністрів України, 22 березня 2006 року, http://www.customs.gov.ua

43. Про затвердження зразків бланків уніфікованих адміністративних документів форм МД-2, МД-3 та їх технічного опису // Наказ Держмитслужби України від 22.11.2005 № 1142

44. Про забезпечення сприятливих умов для окремих підприємств – резидентів України при здійсненні ними зовнішньоекономічних операцій // Наказ Державної митної служби України від 24.01.06 № 49

45. Про затвердження Порядку справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України // Наказ Держмитслужби від 23.01.2006 № 30

46. В. В. Скомаровський Про організацію роботи митних органів за принципом "єдиного вікна" // Державна митна служба України, Лист від 11.05.2005 р. N 11/1-9/5166, “Митний брокер", N 5, травень, 2005 р.

47. Ефимова М.Р., Ганченко О.И., Петрова Е.В. Практикум по общей теории статистики: Учебное пособие. – Москва: Финансы и статистика, 2000.

48. Інформаційно-аналітичні матеріали з питань вступу України до СОТ.

Міністерство економіки України, 2006 р. – 19 с.

49. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: навч. посібник – Київ, “Знання Прес-2000”, 2000.

50. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації / Я. А. Жаліло, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белінська та ін.; За ред. Я. А. Жаліла. — К.: НІСД, 2005. — 388 с.

51. Наслідки вступу до СОТ для української економіки: оцінка цінової конкурентоспроможності //Алі Баяр, Ірина Кобута, Євген Шкарбан, Віталій Жигадло, Олександр Шевцов – USAІD, К.: 2007. – 39 с.

52. Осика С.Г., Пятницький В.Т. „Світова організація торгівлі” – Київ: К.І.С., 2001 - 491 с.

53. Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. К.: „Вимір”, 1998. 520 с.

54. Філіпенко А. С. Світова економіка. – К.: Либідь, 2001. – 582 с.

55. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, А.С. Гальчинський та ін. — К.:Либідь, 2002. — 470с.

56. http://WWW MD Offіce - довідковий Інтернет-сайт по зовнішньоекономічній діяльності "НПО Поверхность", 1999-2007

57. http:// www.sta.gov.ua - офіційний Інтернет-сайт Державної податкової адміністрації України

58. http://www.vіndpa.vc.ukrtel.net - офіційний Інтернет-сайт Державної податкової адміністрації у Вінніцькій області

59. http://www.customs.gov.ua - офіційний Інтернет-сайт Державної митної служби України

60. http://195.135.201.236/dyst – Довідковий Інтернет-сайт - “ Тези лекцій з підвищення кваліфікації працівників митної служби”, Хмельницький Центр підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів ДМСУ

61. http://www.agrosoyz.ua – Офіційний Інтернет-сайт підприємства «Агро-Союз» (м.Дніпропетровськ)

Додаток

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державної митної служби України

від 29 грудня 2007 р. N 1114

ПЕРЕЛІК

митних ліцензійних складів, що пройшли перереєстрацію у 2008 році

Директор Департаменту

організації митного контролю С. М. Сьомка