Дипломная работа: Аналіз та дослідження стану міжнародного туризму і розробка проектних рішень

Зміст

Вступ

1. Аналіз та дослідження стану туристичного бізнесу за кордоном та в Україні

1.1. Науково-методичні аспекти організації та управління туристичною діяльністю

1. 1. 1. Менеджмент у сфері туризму

1. 1.2. Маркетинг туристичної діяльності

1. 1.3. Фінанси та бухгалтерський облік туристичних операцій

1. 1.4. Логістика та управління ризиками у ЗЕД

1.2. Організація та управління туристичним бізнесом за кордоном

1.3.Основні тенденції розвитку міжнародного туризмув країнах світу

1. 4. Стан туристичного бізнесу в Україні

1.5. Сільський зелений туризм в Україні

1.6. Огляд законодавчої бази та сучасної наукової літератури з питань організації та управління міжнародним туризмом

1. 7. Загальні висновки на підставі досліджень та постановазадач для розробки проектних рішень щодо розвитку туристичного бізнесу на Херсонщині

2. Аналіз діяльності суб'єктів туристичного бізнесу та її координації з боку управління у справах молоді, спорту та туризму Херсонської облдержадміністрації (УСМСтаТ)

2.1. Інфраструктура туристичної індустрії та її суб'єкти на Херсонщині

2.2. Характеристика УСМСтаТ

2. 2. 1. Цілі, завдання, функції УСМСтаТ в туристичній галузі

2. 2. 2. Механізм управління туристичною діяльністю на Херсонщині

2. 2. 3. Механізм ліцензування туристичних підприємств

2. 3. Аналіз стану туристичної діяльності в Херсонській області. SWOT-аналіз

.24. Аналіз діяльності туристичної бази імені Остапа Вишні (с. Кринки)

2.5 Оподаткування туристичних операцій. Імпорт та експорт туристичних послуг

3. Розробка проектних рішень щодо розвитку міжнародного туризму на Херсонщині

3.1. Рекомендації щодо удосконалення роботи УСМСтаТ. Розробка аналогової моделі управління міжнародним туризмом на Херсонщині

3.2. Пропозиції щодо вдосконалення рекламно-інформаційної діяльності

3.3. Рекомендації щодо застосування нових інформаційних технологій в менеджменті міжнародного туризму

3. 4. Пропозиції щодо інвестиційної політики та сертифікації готельних послуг

3.5. Пропозиції щодо розвитку нових форм міжнародного туризму

3.6. Рекомендації щодо розвитку дитячого туризму на Херсонщині

3.7. Проведення туристського районування території Херсонської області

3.8. Розробка бізнес-плану суб'єкту ЗЕД — туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок»

3.9. Розробка комп'ютерної задачі «Аналіз чутливості прибутку до зміни аналізуємих факторів»

3.10. Основні проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму на Херсонщині.

4. Безпека життєдіяльності людини, охорона праці та навколишнього середовища

4.1. Забезпечення безпеки життєдіяльності людини

4.2. Охорона праці, протипожежна безпека

4.3. Керівництво охороною навколишнього середовища

Висновок

Перелік використаних джерел

Додатки

Реферат

Робота вирішує теоретичну проблему нерозвиненості міжнародного туриз­му на Херсонщині, визначає пріоритетні шляхи його розвитку та нові методи управління міжнародним туризмом. В роботі вирішені практичні завдання та розроблені проектні рішення щодо поліпшення управлінського складу галузі міжнародного туризму, впровадження і розвитку нових видів туризму, підвищення ефективності рекламно-інформаційної діяльності в галузі міжна­родного туризму, розвитку дитячого туризму, туристського районування території Херсонської області, підвищення ефективності діяльності суб'єктів туристично­го бізнесу Херсонщини.

Загальна спрямованість роботи — розвиток міжнародного туризму в Херсонській області.

Робота на тему: «Аналіз та дослідження стану міжнародного туризму та розробка проектних рішень щодо його розвитку в Херсонській області» виконана на базі управління у справах молоді, спорту та туризму облдержадміністрації.

Основна мета дослідження — аналіз стану міжнародного туризму для розробки проектних рішень щодо його розвитку в Херсонській області. Застосо­ваний метод дослідження — економічний аналіз.

Отримані результати мають теоретичну і практичну значимість, особливо, розроблений бізнес-план суб'єкту ЗЕД — туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок», і можуть застосовуватися управлінням у справах молоді, спорту та туризму облдержадміністрації та суб'єктами туристич­ного бізнесу в процесі організації та управління міжнародним туризмом.

Науковий керівник роботи — доцент к. т. н. Волков К. М.

Робота складається з 4 розділів, 9 додатків, 102 сторінок, 5 таблиць, 7 малюнків, 45 літературних джерел.

Вступ

Тема розвитку міжнародного туризму в Херсонській області є дійсно актуальною,так як саме ця прибуткова галузь економіки може стати однією з основних статей поповнення державного та міського бюджету.

Херсонська область володіє величезним потенціалом для розвитку туризму і, зокрема, міжнародного. Вона єдина з усіх областей України має вихід до двох теплих морів — Чорного та Азовського, володіє великим — довжиною майже в 200 кілометрів узбережжям, що має унікальні оздоровчі якості та нічим не поступається іншим українським курортам. Сприятливі кліматичні умови, велика кількість санаторно-курортних закладів надають можливості для розвитку рекреації. Природні рекреаційно-оздоровчі ресурси Херсонщини не вичерпують­ся кліматичними умовами. Родовища мінеральних вод, цілющих грязей, цілком придатних для бальнеологічного лікування, роблять окремі райони Херсонської області унікальним місцем для відпочинку і зміцнення здоров'я. Херсонщина володіє невичерпними природними багатствами: просторі лісові масиви, безліч малих річок з прекрасними краєвидами, заказники, заповідники, найкращі з яких, зокрема, заповідник Асканія-Нова мають світове значення. Крім того Херсон­щина має велику історико-культурну спадщину, що складалася протягом багать­ом століть. Починаючи від часів скіфів і сарматів, греків та венедів Херсонщина була головною ареною розвитку історичних подій в Північному Причорномор'ї. Про це свідчать чисельні пам'ятки старовини.

Розвиток міжнародного туризму має велике значення для Херсонщини. Це пов'язано з підвищенням його впливу на розвиток міжнародних зв'язків, пожвав­ленням економічного стану країни та окремих регіонів, можливістю поповнення валютних надходжень.

Туризм позитивно впливає на процес диверсифікації економіки, оскільки надає певний обсяг робіт для суміжних галузей системи господарства, які безпосередньо беруть участь в обслуговуванні туристів під час мандрівки. Це стосується роздрібної торгівлі, громадського харчування, готельного господар­ства, побутового обслуговування, зв'язку, виготовлення сувенірів та інших товарів туристичного призначення, сільського господарства, будівництва, рек­ламної індустрії, екскурсійної діяльності, культури та сфери розваг.

Надання туристичних послуг є вигідним для держави з точки зору викорис­тання ресурсів. Зарубіжні туристи платять за турпродукт, не вивозячи його з України. Історико-культурні та архітектурні пам'ятки, природний потенціал залишається на місці. Особливістю туристичних послуг є те, що споживачі (туристи) мають можливість корисно провести своє дозвілля, отримати приємні враження від мандрівки, оздоровитися, здійснити шоп-тури, розширити культур­но-пізнавальний кругозір, поєднати навчання з відпочинком, реалізувати свої потенційні можливості у видах туризму спортивного спрямування.

Тема розвитку міжнародного туризму є досить новою для Херсонської області. Це пов'язано, по-перше, з відносною новітністю спрямованості країни на міжнародні відносини. По-друге, в умовах переходу до ринкових відносин з'явилася необхідність пошуку нових методів управління туризмом і, зокрема, міжнародним, розробки проектних рішень щодо його розвитку.

Мета дипломної роботи — проаналізувати стан міжнародного туризму в Херсонській області для розробки проектних рішень щодо його розвитку. Для реалізації мети завданнями є:

1. Проаналізувати стан туристичного бізнесу в зарубіжних країнах і в Україні.

2. Проаналізувати діяльність суб'єктів туристичного бізнесу Херсонщини та координуючого державного органу в туристичній галузі — управління у справах молоді, спорту та туризму облдержадміністрації (УСМСтаТ)

3. Проаналізувати стан туристичної діяльності на Херсонщині.

4. Розробити проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму в Херсонській області.

Об'єктом дослідження є управління у справах молоді, спорту та туризму облдержадміністрації. Предмет дослідження — стан міжнародного туризму та діяльність УСМСтаТ на Херсонщині. Методом дослідження є економічний аналіз туристичної діяльності. Теоретична значимість отриманих результатів полягає у визначенні нових методів управління міжнародним туризмом, розробки проектних рішень щодо його розвитку. Прикладна цінність отриманих результатів полягає у можливості практичного використання УСМСтаТ та суб'єктами туристичної діяльності Херсонської області розроблених проектних рішень щодо аналогової моделі управління міжнародним туризмом на Херсонщині, туристського районування території Херсонської області, і бізнес-плану суб'єкта ЗЕД — туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсон­ський хуторок» тощо.

На захист виносяться наступні положення: аналіз стану туристичного бізнесу в зарубіжних країнах і в Україні; суб'єкти туристичної індустрії та її інфраструктура на Херсонщині; цілі, завдання, функції УСМСтаТ; механізм управління туристичної діяльності на Херсонщині; ліцензування суб'єктів турис­тичної діяльності; аналіз стану міжнародного туризму в Херсонській області; система оподаткування; основні проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму в Херсонській області; бізнес-план суб'єкта ЗЕД — туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок»

У першому розділі дипломної роботи надається аналіз стану туристичного бізнесу в зарубіжних країнах і в Україні, висвітлюються науково-методичні аспекти організації та управління туристичною діяльністю, організація та управління діяльністю і тенденції розвитку міжнародного туризму в зарубіжних країнах, здійснено аналіз стану сільського зеленого туризму в Україні, оглядаєть­ся законодавча база та сучасна наукова література з питань організації та управління міжнародним туризмом, зроблено загальні висновки на підставі досліджень та визначені завдання для подальшої розробки проектних рішень щодо розвитку туристичного бізнесу на Херсонщині. У другому розділі аналізується діяльність суб'єктів туристичного бізнесу в Херсонській області, надається характеристика УСМСтаТ, а саме: цілі, завдання, функції в галузі туризму, механізм управління туризмом. Окремим підпунктом виноситься ліцензування як одна з найважливіших функцій УСМСтаТ в галузі туризму. Також розглядається система оподаткування у туризмі і питання щодо експорту та імпорту туристичних послуг. Наприкінці розділу проаналізовано стан турис­тичної діяльності на Херсонщині як результат діяльності управління в галузі туризму, здійснено SWOT-аналіз. Також аналізується діяльність суб'єкту екологічного туризму на прикладі туристичної бази ім. Остапа Вишні, що в с. Кринки. Мета цього розділу — порівняння стану організації туристичного бізнесу на Херсонщині і в зарубіжних країнах, виявлення недоліків управління міжнародним туризмом. У третьому розділі розроблені основні проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму в Херсонській області, а саме: рекомендації щодо поліпшення роботи управління, аналогової моделі управління міжнародним туризмом, організації нових видів туризму, інвестиційної політики в області туризму та сертифікації готельних послуг, застосування нових інформаційних технологій в менеджменті міжнародного туризму, розвитку рек­ламно-інформаційної діяльності, розвитку дитячого туризму на Херсонщині. Наприкінці розділу здійснено туристське районування території Херсонської області, розроблено бізнес-план суб'єкту ЗЕД туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок» в якості рекомендацій щодо розвитку екологічного, етнографічного, дитячого туризму та мисливської діяльності. На основі вихідних даних бізнес-плану розроблено комп'ютерну задачу «Аналіз чутливості прибутку до зміни аналізуємих факторів». У четвертому розділі аналізується стан організації безпеки життєдіяльності людини, охорони праці та охорони навколишнього середовища в УСМСтаТ і в туристичній галузі загалом і надаються пропозиції щодо підвищення ефективності керівництва цими видами діяльності. На завершення надаються висновки щодо здійсненої роботи.

РОЗДІЛ 1. Аналіз та дослідження стану туристичного бізнесу

за кордоном та в Україні

1.1. Науково-методичні аспекти організації та управління туристичною діяльністю

1. 1. 1. Менеджмент у сфері туризму

Структура організації і управління туристичної фірми визначається задача­ми і стратегіями компанії, що встановлені керівництвом. Як і будь-яка організація туристична фірма має внутрішнє середовище і підлягає впливу факторів зовнішнього середовища. Внутрішні чинники, що вимагають уваги керів­ництва,— це цілі, структура , задачі, технологія і люди. Структура організації є логічним співвідношенням функціональних зон і рівнів управління, що викорис­товується для досягнення цілей організації. Керівник повинен враховувати зовнішнє середовище в цілому, так як організація є відкритою системою, що залежить від взаємообміну ресурсами і результатами діяльності з навколишнім світом [29]. В основі системи туризму лежать дві субсистеми: суб'єкт туризму та об'єкт туризму. Оточуючий систему туризму світ представлено економікою, екологією, технологіями, політикою та соціальною системою. Залежність туриз­му від зовнішнього середовища одна із самих значних його характеристик та особливостей. Між субсистемами, між зовнішніми системами та системою туризму існують визначені взаємозв'язки. У зв'язку з цим можна стверджувати, що туризм — це відкрита система, котрою можна та потрібно управляти, використовуючи методи та принципи сучасного менеджменту. Управляти туристичною системою — одже оптимально розподіляти цілі та задачі між структурни­ми підрозділами та працівниками організації. Складовими структури управління є склад, співвідношення, розташування та взаємозв'язок окремих підсистем організації. Створення такої структури спрямовано насамперед на розподіл між окремими підрозділами організації прав та відповідальності. У структурі управління організацією виділяються: ланки (відділи); рівні (щабель) керування; зв'язки (горизонтальні та вертикальні). В основі утворення ланки управління лежить виконання відділом визначеної функції управління, а зв'язки, що встановлюються між відділами, мають горизонтальний характер. Рівні управління знаходяться у вертикальній залежності та підпорядковуються один одному за ієрархією [16]. Основне завдання економічного управління туризмом полягає у зведенні витрат від туристичної діяльності до мінімуму. Визначення витрат тісно пов'язано з визначенням споживання в туризмі, що визначається як вартість товарів та послуг, необхідних для задоволення попиту туристів. Розмір витрат туристів у першу чергу визначається частотою поїздок, інтенсивністю їх подоро­жей та середньою тривалістю поїздок. За допомогою ефективного управління можна збільшити чисті економічні вигоди, тобто забезпечити перевищення економічних результатів над витратами. Для формування ефективної структури управління необхідно, з одного боку визначити параметри ефективності структу­ри управління туризмом у цілому, з іншого — ефективність прийнятих управлінських рішень. Для визначення ефективності структури управління вико­ристовуються коефіцієнти: ланковості, територіальної концентрації, ефективності організаційної структури управління. Управлінські рішення, прийняті керівниками туристичних підприємств, можна розділити на сильно - та слабоструктуровані. При прийнятті сильноструктурованих рішень можна корис­туватися методами кількісного аналізу та електронного опрацювання даних. Застосування економіко-математичних методів у розв'язанні управлінських про­блем як критерію вибору дозволяє використовувати цільову функцію, що, звичайно, треба максимізувати або мінімізувати. Максимізувати можна прибу­ток, доходи, продуктивність праці, а мінімізувати — витрати, час перерв, непродуктивні втрати тощо. Для оцінки варіантів слабоструктурованих рішень застосовують систему зважених критеріїв. Для цього проводиться порівняльний аналіз усіх запропонованих варіантів на орієнтацію на більш значимі критерії. Це можуть бути вартість, імідж фірми-посередника, умови знижок і пільг, якісні параметри, географічне положення тощо. [34]

Управління системою туризму повинно базуватися, у першу чергу, на стратегічному плануванні, у процесі якого розробляється політика туристичної фірми, що подає собою загальні цілі та норми відношень, що забезпечують життєздатність та розвиток цієї структури. В основу політики туристичної фірми закладаються довготермінові цілі, філософія, політика, культура підприємства та його законодавчі правила. Доцільно процес планування здійснювати на вищому, середньому та нижньому рівнях управління. На вищому рівня управління оцінюються тенденції, що спостерігаються в оточенні організації, визначається ймовірне поводження конкурентів. Головна задача планування на цьому рівні полягає в розробці тактики та стратегії поводження організації у своїй ринковій ніші. На середньому рівні керування визначаються проміжні цілі на шляхи досягнення стратегічних цілей та завдань. На нижньому рівні здійснюється оперативне планування, мета якого досягнення загальних та головних цілей організації. Найважливішим соціально-економічним результатом управління пер­соналом необхідно розглядати планування кар'єри робітників як найзначущого структурного елемента в системі управління персоналом. [ 42].

В організації управління важливе місце займає врахування особливостей процесу трудової адаптації працівника. Це складний, двосторонній процес між особистістю та виробничо-трудовим середовищем, до якого вона входить. При трудовій адаптації розрізняють первинну та вторинну адаптації. Для первинної адаптації (початок трудової діяльності) характерним є емоційно-психічний дис­комфорт починаючого працівника. Вторинна адаптація здійснюється або при переході працівника на нове робоче місце зі зміною або без зміни професії, або при суттєвих змінах виробничого середовища. [20].

Новий підхід до професійних якостей менеджерів показує необхідність посилення їх позицій у вищих та середніх ланках управління туризмом, адже керівництво крупних секторів туризму, туроператорів і турагентств добре розуміє існуючі проблеми управління великими туристичними потоками. Необхідно застосовувати навчальні програми, впроваджувати спеціальні короткотермінові курси та семінари, що розвивають навички керівника, розкривають його здібності та можливості. Наприклад, російська міжнародна академія туризму пропонує різні сертифікаційні семінари, такі як «Діяльність туристичних агентств та агентів», «Менеджмент туроперейтинга» та ін. РМАТ також пропонує всілякі короткострокові бізнес-семінари з видачею кваліфікаційного сертифікату Академії по програмі навчання. [18.]

1. 1. 2. Маркетинг туристичної діяльності

У туристичному бізнесі як і в будь-якому іншому виді діяльності необхідне вивчення проблем попиту та пропозицій на ринках, тобто проведення маркетин­гових досліджень. При виконанні послуг фірма повинна орієнтуватися на потреби туристів, що визначають за допомогою опитування потенційних клієнтів. Не менш важливим джерелом інформації є й аналіз рекламних проспектів і листівок, що доставляються російськими та зарубіжними фірмами-партнерами та конку­рентами.

Слід враховувати, що за метою поїздки туризм класифікується так:

1. Курортний туризм з метою відпочинку і лікування.

2. Екскурсійний туризм — знайомство з природними, історичними і культур­ними пам'ятками.

3. Діловий туризм — для проведення ділових переговорів.

4. Науковий туризм — знайомство з досягненнями науки і техніки, участь в конгресах, конференціях і т. д.

За чисельністю учасників розділяють груповий та індивідуальний туризм.

На схемі відображена структура потреб туристів, що лежить в основі туристичної програми і показує, що організація турів на відпочинок повинна враховувати такі фактори як місце відпочинку, престиж або навпаки економію коштів, а також вік туристів; при організації ділових поїздок і шоп-турів особливе значення має місцезнаходження країни туризму, а для турпоїздок з метою навчання до останнього додається аналіз вікової структури туристів, (див. мал. 1.1).

Мал. 1.1. Сегментація ринку міжнародного туризму.

Процес створення будь-якої туристичної програми починається з розробки загальних цілей, попередніх прогнозів, що базуються насамперед на вивченні попиту споживачів та пропозиції конкурентів. В діяльності туристичних фірм, особливо на етапі їх виходу на ринок, велике значення має правильно розроблена рекламна кампанія. Туристична кампанія може бути націлена на турагентів або на потенційних клієнтів. Інформація, що відноситься до першого виду розповсюд­жується насамперед на туристичних виставках, де представляють свій продукт всі найкрупніші компанії різних країн. Дуже важливе значення в туристичній рекламі мають спеціалізовані документи — листівки, брошури і т. д. Звичайно двозірковий і більш високого класу готель випускає свої власні брошури, наявність яких необхідна насамперед в курортних зонах, центрах спортивних заходів, архітектурних і культурних центрах. Всі вищезгадані засоби представ­ляються турагентам туроператорами, які використовують також проспекти курортних зон і відеореклами, де відображаються насамперед своєрідність даної місцевості, культурні традиції та історичні пам'ятки. В цьому випадку основною метою, що обрана туроператором, є створення іміджу того чи іншого регіону. [21].

Рекламою різноманітних туристичних зон і турпрограм займаються насам­перед туроператори: користуючись інформованістю потенційного споживача, публікують невеличкі оголошення в друкованих чорно-білих виданнях, що стосуються запропонованих послуг і рівня тарифів. При цьому для майбутніх клієнтів основним аргументом виступають низькі ціни.

Один із основних етапів — просування товару. На міжнародному рівні необхідна не тільки реклама, а й участь в міжнародних ярмарках і виставках, що дають можливість привернути увагу не до одного конкретного продукту, а до фірми в цілому. Розрізняють наступні види виставок:

— туристичні виставки загального призначення для професіоналів і публіки;

— спеціалізовані виставки, що організуються за визначеними критеріями, наприклад, зимові види спорту;

— багатоцільові ярмаркові експозиції.

Основними туристичними центрами, де організуються відомі в усьому світі ярмарки і виставки, є Брюссель, Мілан, Люксембург, Париж, Лондон [26]

Окрім сегментації ринку і вибору маркетингової стратегії необхідно врахо­вувати, що туричтичні послуги мають свій життєвий цикл, що складається з декількох фаз:

1. Розробка — період дослідження ринку, аналізу інформації, розрахунку вартості послуг, пошуку партнерів, налагодження зв'язків.

2. «Запуск» — період розповсюдження рекламних оголошень, завоювання потенційних клієнтів, для якого характерні непостійний об'єм збуту і коливання ціни.

3. «Зрілість» — період, коли турпродукт стає відомим, з'являються постійні клієнти, число бажаючих скористатися послугами зростає, збільшується об'єм продажу.

4. Спадання — період, коли попит на даний вид послуг спадає, якщо з'являються нові удосконалені тури.

Необхідно пильно аналізувати і продукти, що є маловідомими, новими для певного ринку, і добре відомі, для збуту яких потрібна зміна іміджу. Крім того, для туризму характерні фази, що залежать від пори року. Вони основані на перевагах клієнтів, які можуть вибрати для відпочинку найбільш принадний для їхніх інтересів сезон.

1.1.3. Фінанси та бухгалтерський облік туристичних операцій

Специфіка бухгалтерського обліку операцій міжнародного туризму випливає із різновидів формування вартості путівки: для туристично-екскурсійних фірм, що формують вартість путівки шляхом придбання окремих послуг; що займаються тільки продажем путівок; займаються посередницькою діяльністю. Перший варіант являє собою звичайну схему роботи підприємства, що реалізує продукцію власного виробництва. Виходячи з цього, бухгалтерський облік можна вести за схемою прийнятною для підприємств, що реалізують продукцію власно­го виробництва або, як зазвичай її називають, «за виробничою схемою». Слід * підкреслити, що такі фірми часто припускаються характерної неточності: при підведенні підсумків звітного періоду повністю закривають рахунки обліку витрат і визначають фінансовий результат як різницю між виручкою від реалізації і сумою понесених збитків. Між тим, тут можливе утворення на кінець звітного періоду залишків незавершеного виробництва і отримання авансів під продаж путівки. Слід зауважити, що процеси формування, придбання і наступного продажу путівки можуть бути розтягнені у часі, тому на практиці складають ж ситуації, коли формування путівки починається в одному звітному періоді, і закінчується в іншому, або при роботі по другому варіанту, придбання путівки та її перепродаж здійснюється в різних звітних періодах. Виходячи з цього, в діяльності туристичної фірми повинно бути чітко відзначено, яким чином фіксуються основні господарські операції, такі як: отримання авансу від інших організацій за надання послуг; отримання авансу від туриста за путівку; надання послуг іншій організації; передача путівки туристу; видача авансу іншим організаціям; отримання від інших організацій гарантій на отримання окремих послуг [28].

Фінансова діяльність підприємства охоплює процеси формування, руху та забезпечення збереження майна. Фінансовий стан є результатом господарської діяльності і характеризується фінансовою стійкістю, платіжеспроможністю та ліквідністю. Підприємство вважається платіжоспроможним, коли його загальні активи більші, ніж довгострокові і короткострокові зобов'язання, і ліквідним, коли поточні активи більші, ніж короткострокові зобов'язання. При цьому необхідно вважати, що фінансове управління діяльністю і наявність грошових коштів більш важливе, ніж поточний прибуток, а відсутність грошових коштів банку може призвести до кризи фінансового стану [15]. Показники можна вважати задовільними і добрими у випадку низьких затрат та відсутності заборгованості. Саме цей фактор значно підвищує коефіцієнти, тож необхідно розглянути рентабельність і результати звіту по прибутку. Для оцінки ефективності зовнішньоекономічних операцій (ЗЕО) можуть застосовуватися показники результативності проектів: чистий приведений прибуток, ефективність витрат/вигід (рентабельність), внутрішня ставка рентабельності, термін окупаємості. З урахуванням структури ЗЕО зараз в Україні переважним є аналіз ефективності ЗЕО за критерієм ефективності витрат. Але часто суб'єкти працюють в умовах числової інформації, замість якої використовують лінгвістичну, що отримується від спеціалістів, експертів. Традиційний матема­тичний апарат працює з такою інформацією погано. Тому можна використовувати апарат нечіткої (fuzzy — анг.) математики. Таке рішення пропонується для багатокритеріальної оцінки в системах підтримки прийняття інвестиційних рішень на рівні підприємства, для менеджменту компанії та ін. Інструментальна основа — потужний комплекс сучасних нечітких програмних продуктів: програ­ма Fuzzy Calculator для розрахунків з нечіткими але цифровими даними, настройка Fuzzy for Excel до електронних таблиць MS Excel, універсальна нечітка експертна система ExPro. [19].

1.1.4. Логістика та управління ризиками у ЗЕД

Логістика — це мистецтво планування, контролю та управління, комбінування всіх видів діяльності підприємства та його підрозділів, пов'язаних з матеріальними ресурсами та відповідною інформацією. Концепція логістичної системи ЗЕО пов'язана з проблемами забезпечення матеріальних ресурсів, поставок товарів, а основна логістична функція пов'язана з оптимізацією витрат і підвищення ефективності ЗЕО. В свою чергу, це нерозривно пов'язано з задачами прогнозування, оцінки шансів і ризиків ЗЕО на основі попиту, оптимізації поставок і запасів, з проблемами інформаційного забезпечення, збуту, а також докорінного опрацювання митного оформлення з урахуванням податків, мита та ін. Матеріалопоток у ЗЕО може бути наданий у виді руху: товару (імпорт, експорт), давальницької сировини (вивіз, ввіз), обладнання (інвестиції, лізинг, оренда). Важливими моментами логістики ЗЕО є: транспортні аспекти логістики, управління запасами при проведенні експортно-імпортної операції, політика цін в логістичній системі ЗЕО, документообіг та інформаційні потоки. Основними напрямами транспортної логістики є маршрутизація, вартість транспортного обслуговування, оптимізація взаємозв'язків з метою управління запасами. В логістичній системі ЗЕО при проведенні операції купівлі-продажу, консигнації виникає задача мінімізації сумарних витрат всіх складових операції, пов'язаних з рухом та зберіганням запасів продукції на митно-ліцензійному складі або власно­му складі. В логістиці під поняттям послуга розуміються прийоми просування товару, стимулювання збуту, виробничі процеси, пов'язані з поліпшенням якості продукції. Рішення, що приймається в межах товарної політики, повинно визна­чати наступні позиції: номенклатуру товарів, ширину, глибину і гармонійність асортиментних груп товарів, якість і стандартизацію товару, його модифікацію, кількість кожного виду товарів та ін. . Формування і оцінка цінових стратегій в умовах ринку — складний процес, який необхідно здійснювати з урахуванням загальних цілей компанії («виживання», «максимізація поточного прибутку», «максимізація долі ринку», «лідерство за якістю») і починати з визначення цілей і завдань конкретної операції. Також необхідно визначити цільові ринки, на яких буде діяти логістична система, можливості цих ринків і компаній логістичної системи задовольнити ринковий попит. А також типи ринків з урахуванням ступеню свободи конкуренції та ціноутворення. Рух цін на ринку визначається попитом та пропозицією. Найчастіше використовують спрощені принципи фор­мування ціни: «за ціною покупця», «за лідером», «від ціни конкурентів» або «беззбитковості з цільовим прибутком», «зняття вершків», а в залежності від співвідношення ціни і якості товару — стратегії «преміальних націнок», «економії», «завищеного соціального значення товару».

Ефективні результати експертно-аналітичного планування ЗЕО можна отри­мати при використанні відповідних програмних продуктів. Вхідними даними є інформація про комерційну пропозицію (оферту) або юридично закріплені положення договору, а також додаткова інформація, необхідна для розрахунків, оформлена у вигляді вербальної постановки задачі. Вихідними документами є: результати розрахунку та аналізу витрат по всіх логістичних системах ЗЕО; звіт про якісний аналіз поля ризиків; сітьовий графік виконання зовніш­ньоекономічного проекту, що враховує розподіл ресурсів, часу, документообіг на ін.; ризик-рапорт проведення ЗЕО; звіт про маркетигові умови на ринку; остаточ­ний звіт про фінансово-економічну ефективність та безпеку ЗЕО.

Проблема ризиків є однією з ключових у підприємницькій діяльності. Головною причиною виникнення ризиків в бізнесі є невизначеність, викликана постійною нестабільністю економічних процесів, обмеженості і неповноти інформації про них, відсутності чітко визначених цілей і критеріїв оцінки діяльності підприємства. З кінця 80-х років на заході отримало широкий розвиток і застосування систем ризик-менеджменту, основними правилами якого є: не можна ризикувати більш, ніж дозволяє власний капітал, треба думати про наслідки ризику, позитивне рішення приймається лише при відсутності суттєвих вагань. Організація ризик-менеджменту передбачає проведення наступних дій: ідентифікація ризиків, аналіз і оцінка ризиків, розробка стратегії і тактики управління ризиками, розробка та здійснення конкретних процедур управління ризиками. Процес ідентифікації ризиків містить ряд процедур: виявлення при­чин, типів ризиків, визначення категорії оцінки ризиків та вибір критеріїв, визначення зон підвищеного ризику та часової послідовності виникнення різних видів ризику, вербальний опис та графічне зображення ризиків. Аналіз і оцінка ризиків може включати моделювання наслідків кожного фактору ризику, їх ранжування, створення бази даних по аналогічних проектах, максимізація ліквідності та прибутковості, мінімізація ризику для фіксованих їх рівнів. На третьому етапі можливе прийняття різних установок щодо рішення ризиків (ухилення, зменшення, оптимізація, прийняття, розподіл або передача).

Особливо важливим є облік ризиків у ЗЕД. В цій сфері ризики можуть бути загальними та операційними, що належать конкретному тому ЗЕО. По відношенню до договірного процесу можуть бути ризики, пов'язані з умовами контракту або зовнішні до договору ризики (політичні, макроекономічні, юридичні та ін.), по відношенню до етапу угоди — при митному оформленні, при сертифікації, інвестиційні, комерційні, транспортні; по відношенню до територіального положення — за кордоном, на кордоні та на своєму ринку; по відношенню до можливості впливу на ризик — некеровані, частково керовані і керовані фірмою. У світовій практиці до 50% комерційних операцій потерпають через недостатню увагу до проблеми ризиків. [19.].

1.2. Організація та управління туристичним бізнесом за кордоном

Виконання міжнародних туристичних операцій передбачає певні відносини між туристами-споживачами туристичних послуг та туристичними фірмами — їх виробниками і реалізаторами, а також відносини останніх з різноманітними організаціями, що забезпечують виконання цього виду послуг.

До суб'єктів туристичної діяльності в зарубіжних країнах належать:

1. Туристичні агентства — це роздрібні фірми, що виконують роль посередників між туроператорськими фірмами і обслуговуючими підприємствами з одного боку й клієнтами-туристами з іншого. Турагентства або організують тури, що пропонуються туроператорськими фірмами, або займають­ся наданням окремих видів послуг індивідуальним туристам або групам осіб, встановлюючи безпосередні зв'язки з транспортними організаціями, готельними корпораціями, екскурсійними бюро. Продаж турів здійснюється за цінами, встановленими туроператорами за їх проспектами. За реалізацію інклюзів-турів турагентства отримують обумовлену комісійну винагороду від туроператорів. Реалізація окремих видів послуг здійснюється за цінами, встановленими їх виробниками, а за надання розрізнених послуг можуть встановлювати визначені націнки до роздрібних цін виробника.

2. Туроператорські фірми — це насамперед оптові фірми, що виступають посередниками між підприємствами туристичної індустрії і турагентствами. Вони реалізують тури від свого імені через турагентства або безпосередньо клієнтам. В процесі організації поїздок туроператори встановлюють зв'язки з підприємствами розташування, харчування, транспорту, культурно-освітніми ус­тановами та екскурсійними бюро. Часто туроператори орендують на основі довгострокових контрактів готелі та інші засоби розташування, літаки, автобуси, забезпечуючи їх максимальну завантаженість і отримуючи значні знижки.

3. Туристичні корпорації — крупні підприємства, які об'єднують широке коло фірм, що представляють різні види туристичних послуг. Вони в значній мірі монополізували ринок і перетворилися в потужні міжгалузеві виробничо-господарські комплекси, що включають підприємства різноманітних залузей промисловості, що обслуговують туристичний бізнес, транспортні, банківські, страхові та інші компанії і реалізують тури через широку мережу туроператорів і 4 турагентства в різних країнах [32].

Попри крупні корпорації на сьогоднішній день отримали широкий розвиток готельні комплекси, які надають клієнтам послуги не тільки по їх розміщенню, але й широкий комплекс інших послуг, наприклад, харчування в ресторані при готелі, надання залів для проведення нарад, придбання квитків на транспорт, виклик таксі, екскурсійне обслуговування, організація розваг, торгівля сувенірами та іншими товарами.

Найкрупніші готельні комплекси об'єднуються через автоматизовані систе­ми управління і розподілу готельного фонду в так звані «ланки», що дозволяє 4 швидко і точно враховувати кожну індивідуальну угоду і з мінімальними затратами часу проводити резервування місць в готелях, на транспорті, без затримки видавати всю розрахункову документацію та здійснювати платежі. Загалом у світі нараховується біля сотні таких готельних ланок загальною кількістю номерів 1,6 млн. Найбільш провідні з них — «Holiday Inn», «Sharaton», «Hilton».

Важливою особливістю сучасного етапу міжнародного туризму та зміни його організаційних форм є проникнення в туристичних бізнес транспортних, торгових, банківських, промислових, страхових компаній. Транспортні компанії

надають як окремі види послуг, так і самостійно розроблені тури на основі готельної бази. Такі фірми організують обслуговування на основі ділових відносин з готельними та іншими підприємствами на звичайних умовах туропе­ратора. [27]. Спочатку універсальні магазини, намагаючись поліпшити обслуго­вування клієнтури, здавали в оренду свої приміщення для діяльності туристичних агентств. У подальшому, по мірі збільшення попиту, вони перейшли до практики організації у своєму складі формально незалежних туристичних фірм з обмеженою відповідальністю, які потім стали їх дочірніми фірмами. З метою швидкого та міцного завоювання ринку ці компанії почали калькулювати ціни на тури з розрахунку лише на мінімальний прибуток, що було можливо завдяки величезно­му капіталу торговельних фірм.

Промислові фірми, що обслуговували туристичний бізнес, на основі системи участі почали придбавати і включати в свою структуру туристичні фірми. Помітно посилилося проникнення банків і страхових компаній в сферу міжнародного туризму шляхом придбання всього чи частини контрольного пакету акцій. Маючи розгалужену мережу філіалів та великий штат страхових агентів, банки і страхові компанії стали успішно здійснювати ці операції, отримуючи додатковий прибуток за рахунок економії на комісії, що виплачувалася турагенту. Тури, що пропонуються банками, як правило, дешевші, ніж у турагентів. Крім того, банки і страхові компанії мають власні автоматизовані системи обліку і управління, в пам'ять яких закладені всі основні дані про вкладників та застрахованих осіб. Це дозволяє їм здійснювати ціленаправлену розсилку реклами та інформації, пропонуючи клієнту такі тури, що можуть відповідати їхнім інтересам та коштам.

В умовах, коли конкуренція в туристичному бізнесі та індустрії відпочинку і розваг дуже висока, власники готелів беруть участь в дисконтних програмах, так як безкоштовна інформація про знижки, що надаються в каталогах для власників карток, привертають потенційних клієнтів. Окрім розповсюдження дисконтних карток банки реалізують дорожні чеки. Система дорожніх чеків схожа з систе­мою акредитивів, але на відміну від останніх, їх можна не тільки обмінювати на гроші в банку, але й розраховуватися в магазинах, які їх приймають. Дорожні чеки дозволяють убезпечити гроші від крадіжки так як платіжний документ стає дійсним тільки після порівняння підпису власника з підписом на корінці книжки. На відміну від пластикових карток для придбання чека не обов'язково мати рахунок у банку. Дорожній чек ще називають туристичним, під яким розуміється туристичний документ, грошове зобов'язання виплатити обумовлену в ньому суму валюти його власнику.

В Європі з 1968 року широку популярність отримав єврочек — чек в євровалюті, який виписується банком без попереднього внеску клієнтом готівки в рахунок банківського кредиту терміном до місяця. Чек оплачується в будь-якій країні — учасниці угоди «Єврочек», до яких відносяться країни ЄЄ.

Робота туристичних фірм з туристами включає в себе:

— пропозиція туристам певного набору туристичних екскурсійних послуг;

— отримання від клієнта грошових коштів за путівку (тур);

— перерахування грошових коштів певних організаціям за розміщення, проживання, обслуговування.

Договірні відносини туриста і туристичної фірми складаються як відносини покупця і продавця. При цьому слід підкреслити особливий характер «продукту», придбаного в туристичної фірми. Вступаючи з нею в договірні відносини турист розраховує отримати необхідний йому набір послуг. Фірма ж надає йому, як правило, ще не самі послуги, а права (гарантії) отримання в певний час в певному місці послуг, безпосередньо здійснюваних іншими фірмами, що не мають прямих договірних відносин з даним туристом, але які знаходяться в договірних відносинах з направляючою фірмою. Турист придбає також і гарантії надання окремих видів послуг і самою направляючою фірмою. Сукупність цих прав відображається в путівці, яка є кінцевим «продуктом» діяльності туристичної фірми і відповідно предметом її реалізації [32].

Взаємовідносини між туроператором і турагентом частіше будуються на основі агентського договору про надання першим іншому права на реалізацію турпродукту. Саме цьому при організації турів туристичні фірми співпрацюють зі страховими компаніями. Страховий внесок входить до складу вартості путівки.

Його розмір залежить від тарифу. Існують 4 різновиди тарифів, які базуються на:

— умовах посольств, які можуть визначати мінімальну величину страхової суми. Наприклад, для західної Європи це приблизно $30 США;

— термін поїздки;

— кількість чоловік у групі (можливі знижки від 5 до 20%); при віці туриста (понад 60 років страхова сума може бути більшою в два рази).

На сьогодні існує дві форми страхового обслуговування туристів.

1. Компенсаційна — передбачає оплату самим мандрівником всіх медичних витрат і відшкодування їх лише при поверненні на батьківщину. Але це, як правило, незручно, так як змушує туриста мати при собі значний грошовий запас про цей випадок.

1.1. Програма страхування багажу — сума страхового ліміту біля $2000. Вона виплачується при пред'явленні документів, підтверджуючих, що багаж було загублено або пошкоджено під час зберігання або транспортування. Це найбільш розповсюджений вид страхування, так як тариф страхування багажу складає біля 50 центів в день.

2. Сервісна.

2.1. Страхування медичних витрат.

2.2. Юридичний та інформаційний асістанс — забезпечення правової підтримки мандрівника у випадку адміністративних або громадянських пору­шень, а також гарантії отримання необхідної інформації про найбільш зручні маршрути.

2.3. Страхування від нещасного випадку.

2. 4. Програма страхування громадянської відповідальності за нанесення збитків майну третіх осіб, що нанесені туристом в результаті «ненавмисних дій».

Страховий поліс — це обов'язковий документ туристичної поїздки. Більшість країн світу не дають візи без наявності спеціального страхового полісу. До них відносяться більшість розвинених країн: Австрія, Бельгія, Німеччина, Голландія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, США та інші. Страховий поліс як документ, що гарантує оплату необхідного медичного обслуговування при настанні страхового випадку, обов'язкового містить номер телефону фірми-партнера, за яким можна звернутися по допомогу, інформацію про фірму, що страхує, особу, що застрахована, умови, вартість страховки і звільнення від зобов'язань компанії у випадку війни, ядерного вибуху, дорожньо-транспортних аварій, хронічних захворювань та ін.

Турфірма пересилає постачальнику запит і гарантійного листа з терміном поїздки, назвою країни призначення, засобів пересування, приймаючої фірми, кількістю туристів поіменно з зазначенням номера паспорта та віку. Таким же чином оформляються і візи. Існують декілька видів віз в залежності від мети поїздки — туристичні, візи за приватним запрошенням, діловим запрошенням. Оформлення віз за приватним та діловим запрошенням здійснюється в консульстві країни. Випадки відмови у візі складають 5—7 відсотків від кількості осіб, що звернулися, при цьому відмова може бути переглянута. Консульський збір за цей вид послуг складає 10—60$ США. Оформлення туристичних віз здійснюється за допомогою виклику закордонної фірми на певну кількість туристів зі списком, що його було заявлено попередньо туристичним агентством. Після розгляду консульством видається віза, загальна для всієї групи або окремих туристів. При розробці програми враховується не стільки вартість, скільки складність процедури оформлення. Все це характерне перш за все для США та Західної Європи, де до дозволу на в'їзд ставляться дуже суворо.

14 червня 1985 року в місті Шенген державами Бенілюкса, Франції та Німеччиною була підписана угода про наступну поступову відміну паспортного контролю на внутрішніх кордонах. В червні 1991 року до угоди приєдналися Іспанія та Португалія. 17 грудня 1992 року було затверджено перелік 120 країн, громадяни котрих для перетину кордону повинні мати візу єдиного зразка (до них відноситься й Росія), було прийнято бланк єдиної візи і 22 грудня 1994 року представники урядів цих країн підписали офіційний протокол про набирання чинності Шенгенської угоди з 26 березня 1995 року. В 1997 році до угоди приєдналися Швеція і Данія. Саме з цього часу російські туристи, що виїжджають в одну з цих країн на термін менш ніж 3 місяці, отримують Шенгенську візу, при більш тривалому перебуванні в країні призначення діють національні візи. З одного боку, переміщення територією 7 європейських країн при оформленні однієї візи безумовно дуже зручно, але, з іншого боку, суттєво збільшився термін, протягом якого розглядається питання про видачу дозволу на в'їзд (до 4 тижнів). Це пов'язано з пересилкою запросів між посольствами цих країн. Існують також в країни, в яких оформлення на в'їзд здійснюється безпосередньо на кордоні (Бахрейн, Єгипет, Мальта, Туреччина). Безвізовий в'їзд за запрошенням без оформ­лення закордонного паспорта дозволено в країни Східної Європи, Монголію, Кубу. Російські громадяни мають право на в'їзд без оформлення віз в Колумбію, Малайзію, Еквадор, Кіпр та інші країни [24].

При оформленні документів до обов'язків туристичної фірми входить інформування туристів про вимоги прикордонних та митних служб. Система взаємовідносин між основними суб'єктами операцій міжнародного туризму юридично оформлюється різними договорами (контрактами).

Договір між туристичною фірмою і туристом, як правило, містить наступні типові умови:

1. Предмет договору (придбання туристом прав (гарантій) на тур, що оформлені у вигляді путівки).

2. Вартість послуг фірми і форма їх оплати (готівкою чи переведення грошей на розрахунковий рахунок фірми).

3. Обов'язки туристичної фірми (щодо надання туристичного продукту в повному обсязі і якості; медичного страхування туристів; оформлення для них посольських віз).

4. Відповідальність та звільнення від відповідальності сторін у випадках форсмажорних обставин, зміни якості наданих послуг, терміну їх надання, відмови сторін від туру.

5. Обов'язки туриста по сплаті, наданні необхідних документів для оформ­лення віз та ін.

В договорі з клієнтом доцільно відобразити наступні відомості: дату укладен­ня договору, термін надання послуг, вид транспорту до місця відпочинку і назад, клас готелю, його назву та місце розташування.

Договір між туроператором та турагентом в залежності від змісту стосунків між ними може бути декількох видів. Агентські угоди передбачають передачу виробником послуг туристичному агенту прав на продаж окремих видів послуг, інклюзив-турів від імені та за рахунок туроператора. В договорі, звичайно, містяться чіткі інструкції щодо виконання покладених завдань, територіальне обмеження сфери дій, встановлюються права та обов'язки сторін, а також порядок виплати комісійної винагороди. Об'єм та характер вимог до агента неоднаковий і залежить від конкретних умов, що існують на національних ринках. В угоду може бути внесено застереження, що зобов'язує агента не вступати у ділові відносини з іншими фірмами, а також застереження про монопольне право продажу окремих туристичних послуг. Подібна форма діяльності, з одного боку дає можливість працювати, не маючи великих витрат на рекламу, з іншого боку — не дає можливості суттєвого розширення та отримання великих прибутків. Крім того, агент часто дуже залежить від туроператора і по суті позбавлений незалежності. Саме цьому часто туристичні фірми придбавають путівки як готову продукцію, що сформована іншою компанією, і потім продають її дорожче. До обов'язків продавця входить: бронювання місць в готелі, оформ­лення необхідних для поїздки документів, забезпечення туристичної групи гідом-перекладачем та інформування покупця про можливі зміни. Покупець здійснює набір, комплектацію та відправку туристів, забезпечує надання списків в трьох примірниках для оформлення документів та бронювання місць на транспорті і готелі, інформує туристів про вартість та порядок розрахунків. У випадку невиконання обов'язків і недотримання терміну переводу вартості обслуговуван­ня або ненадання анкет і списків громадян продавець має право анулювати поїздку, а покупець відшкодовує збитки.

При розрахунку ціни туристичного продукту вартість путівки враховує наступне: вартість проїзду, харчування, проживання, трансферта, екскурсійної програми, оформлення візи, страхового полісу. Ціна ж туристичної путівки більша за собівартість на величину витрат і прибутку турфірми. Витрати діляться на постійні (вартість проїзду, трансферта, страхового полісу, оформлення документів) і перемінні. Як правило, постійні витрати не залежать від тривалості туру і якості обслуговування [25].

На сьогодні основна частина потоку туристів складається з укомплектованих груп, тому турфірма визначає оптову ціну поїздки для всієї групи. При цьому звичайно надається знижка для масової оптової угоди в залежності від об'єму операцій — до 10%, за терміном і тривалістю — до 5%, в залежності від тривалості проживання туристів в готелі — до 10%. З оптової ціни можуть надаватися додаткові знижки за участь фірми в рекламі і виданні рекламних проспектів по країні (місту, готелю), куди фірма направляє туриста. Так, нерідко турфірма реалізує рекламні проспекти країни, рекламує таким чином не тільки свої тури, але й країни в цілому. Знижки можуть також надаватись при попередній оплаті туристичного обслуговування. Таким чином на вартість путівки впливає фактор кількості запропонованих послуг.

Туристу можуть бути надані або певні види послуг за його вибором або повний комплекс послуг. Повний комплекс послуг може бути наданий шляхом продажу так званих інклюзив-турів або пекедж-турів. При інклюзив-турах, що застосовуються при авіаперевезеннях, вартість перевезення туристів до місця призначення і назад визначається на основі спеціально розроблених інклюзив-тарифів, що можуть бути наполовину нижчі звичайних. Тур також включає вартість розміщення туристів в готелі, харчування (повне або часткове) та інші послуги, що надаються на певну кількість днів перебування туристів у країні призначення і використовуються при групових та індивідуальних поїздках. Загальний рівень рентабельності та ціни інклюзив-туру повинні бути не нижчі, ніж звичайний тариф вартості транспортування. Клієнта інформують про паушальну (загальну) ціну інклюзив-туру без розбивки її на окремі види послуг.

При розрахунку вартості інклюзив-туру фірма включає до неї окрім вартості туристичних послуг власні витрати на утримання апарату фірми, витрати на рекламу, а також певний прибуток. Незважаючи на це, загальна вартість інклюзив-туру для окремого туриста обходиться дешевше, ніж при індивідуальній поїздці без допомоги туристичної фірми з таким же комплексом та рівнем послуг.

Доля готельного обслуговування та харчування в загальній вартості путівки складає 60—65%. Ці елементи є перемінними величинами і залежать від зміни цін на певні види послуг, а також від сезонної градації, географічної зони розташування готелю, виду і класу обслуговування, договірних комерційних умов між турагенством та адміністрацією готельного підприємства та інших чинників. На вартість готельного обслуговування і харчування має вплив тривалість проживання, чим вона більша, тим нижча вартість одного туродня. При розрахунку готельного обслуговування ціна проживання і харчування розби­вається на тарифну сітку, що має діапазон сім днів.

1.3.Основні тенденції розвитку міжнародного туризму в країнах світу

Як і будь-яка інша сфера господарської діяльності індустрія туризму є вельми складною системою, ступінь розвитку якої залежить від ступеню розвит­ку економіки країни в цілому.

На промислово розвинуті країни припадає більш ніж 60% усіх туристів, що прибувають до країни і 70—75% здійснюваних у світі поїздок. При цьому на долю ЄС припадає біля 45% туристів, що прибувають та валютних надходжень. Як зауважили канадські спеціалісти функціонування економіки індустріально розвинутих країн з одного боку робило об'єктивно необхідним зміцнення світогосподарських зв'язків і ріст виробничих збитків на підприємницькі переміщення, а з іншого боку,— створювало робітникам матеріальні можливості переміщень для дозвілля, в т. ч. й за кордон [37].

Географія міжнародного туризму визначатиметься пріоритетними для туристів факторами привабливості тих чи інших регіонів країн. Наприклад, Франція, Англія, Німеччина, Швеція — висока концентрація історичних і куль­турних пам'яток, спрощений візовий режим, високий рівень сервісу; Бразилія — широкий розвиток екологічних турів Амазонією, екзотична природа, сучасна архітектура, дизайн столиці країни; Кіпр — вигідна система оподаткування, сучасна банківська мережа, добре налагоджена структура телекомунікацій, спро­щена процедура створення офшорних компаній (10 днів); Ізраїль — ріст палом­ницького туризму, наявність широкого спектру оздоровчих центрів, тури 4-ма морями, наявність молодіжних таборів, високий рівень обслуговування, довготривалість туристичного сезону; Середньоземноморський регіон в цілому — розвинена інфраструктура туризму, високий рівень обслуговування, комфорт­ний клімат, велика тривалість туристичного сезону, поєднання відпочинку біля моря з оглядом визначних пам'яток; ОАЕ — низькі ціни на електроніку та побутову техніку доброї якості, мінімальні податки, практика системи «TAX FREE», великий досвід каргоперевезень; Азіатський регіон в цілому — політична стабільність, екзотична природа і культура, зручний транзитний шлях для туристів, що летять в Австралію і Океанію, головний напрямок «пляжного» відпочинку взимку.

Економічна ефективність міжнародного туризму має загальне визначення. Суть: на кожну одиницю трудових, матеріальних, фінансових затрат потрібно досягти суттєвого збільшення об'єму виробництва і реалізації суспільно-корис­ного продукту [18]. Таким чином можна сформулювати тезу про те, що збільшення ефективності туризму повинно йти шляхом постійного зростання валютних надходжень від іноземних туристів при відносному скороченні матеріальних, трудових і фінансових затрат на організацію їх прийому та обслуговування.

За даними Всесвітньої туристичної організації, щорічно подорожує понад 800 млн. чоловік. Прибутки від світового туризму в 1999 році становили $400 млрд., або близько 12% світового валового продукту. Більш ніж в 40 країнах світу туризм є основним джерелом надходжень національного бюджету. В 90-х роках 20 сторіччя щороку заробляли на туризмі: США — 58 млн. ам. дол., Італія та Франція — 27 млн. ам. дол., Іспанія — 25 млн. ам. дол. Узагальнюючи діяльність багатьох розвинутих країн в сферу туризму, Комісія ЄС оприлюднила прогноз основних тенденцій розвитку туризму на період 2000—2005 років. Насамперед в ньому відзначається, що:

1. Витрати на всі види подорожей і, в першу чергу, витрати на транспорт, збільшуватимуться швидше, ніж інші статті сімейного бюджету. Подорожі ста­нуть частішими, але менш тривалими, так як витрати на одну поїздку знизяться.

2. Групи, включаючи сімейні зменшуватимуться і обиратимуть більш гнучку програму відпочинку.

5. Активніше за інших подорожуватимуть дві вікові групи: люди похилого віку і молодь.

6. Стан навколишнього середовища стане одним із найбільш домінуючих факторів залучення туристів, особливо в сільських та прибережних міст.

Розвиваються нові форми туризму, направлені на збільшення притоку туристів. Широко використовуються відносно недорогі індивідуальні і групові інклюзив-тури. Агрітуризм — це тихий спокійний туризм на відміну від класичного туризму міста з його гамірливими розвагами. В Італії іноземні туристи, що приїздять на автомобілі, можуть пред'явивши «Туристичне посвідчення на пальне» (видається митницею при в'їзді) придбати талони на бензин за зниженими цінами. Протягом усього періоду перебування вони мають право на безкоштовну аварійну допомогу, яку надає «Автомобільний клуб Італії». В жовтні 1997 року на Кіпрі відбулася міжнародна конференція судновласників, на якій обговорювалися перспективи розвитку круїзних маршрутів. Фахівці відзначили тенденцію щорічного збільшення бажаючих здійснити морську мандрівку. Прибуток судовласників у 1996 році склав 12 млрд. доларів. Попит перевищує пропозицію, тому ця ніша туристичного бізнесу інтенсивно розвиватиметься. Вирішується проблема недопущення відтоку національної валюти: туристи практично живуть на судні, що є територією країни-судновласника, і більша частина грошей витрачається саме на судні.

Екологічний туризм — прямо пов'язаний з новим екологічним образом життя, котрий все більше знаходить розповсюдження в розвинутих країнах. Найбільш відомими об'єктами екологічного туризму є:

— Йєллоу-стоунський національний парк (США), площа — 5 тис. км. кв., щорічний обіг понад 1,5 млрд. дол.;

— Калахарі Генсбок (ПАР), площа біля 90 тис. га, щорічний обіг 300 млн. дол.;

— Серенгеті (Кенія), площа біля 0,8 млн. га, щорічний обіг 50 млн. дол.;

— Фьордленд (Нова Зеландія), площа 1,2 млн. га, обіг — 120 млн. дол. Уряди країн активно регулюють туристичну діяльність. Наприклад, в 1959 році в Італії було створено міністерство з питань туризму та видовищних підприємств, а в його рамках — генеральна дирекція з питань туризму. Вона розробляє основні і найбільш перспективні напрямки розвитку цієї сфери. Велику роль відіграє Національне управління туризму (ЕНІТ), завданням якого є проведення рекламних заходів з метою збільшення туристського потоку з-за кордону. Для цього створені інформаційні представництва за кордоном і на кордоні (вони діють у більшості країн світу, але в декількох країнах ЕНІТ діють через державну авіакомпанію «Аліталія» та інші фірми; проводяться рекламні кампанії, досліджується міжнародний туристичний ринок. На місцях працюють обласні та провінційні управління туризму. В 1972 році був виданий декрет президента «Про передачу областям адміністративних функцій держави в сфері туризму і готельної індустрії, а також штату працівників». Відповідно до нього в компетенцію областей передавалися наступні функції: створення програм розвитку обласного туризму та його стимулювання; організація туристичних виставок; контроль за діяльністю провінційних управлінь з туризму і автономних підприємств в місцях лікування, перебування і туризму, призначення і зняття з посади членів адміністративних рад цих закладів; контроль за діяльністю інших місцевих організацій з питань туризму; визнання та ліквідація курортних, готельних та туристичних підприємств, розмежування сфер діяльності між ними та їх класифікація; контроль за діяльністю агентств з туризму; розподіл та розміщення нерухомої власності; підготовка гідів, перекладачів.

1.4. Стан міжнародного бізнесу в Україні.

Україна займає одне з помітних місць в Європі щодо наявності унікальних туристичних та курортно-рекреаційних ресурсів. Останніми роками спо­стерігається зростання обсягів виробництва, незважаючи на чимало нерозв'язаних проблем у галузі. У період 1993—2000 pp. Україна в 20 разів збільшила прийом іноземних туристів, грошові надходження 2000 року сягнули 925 млн. гривень, до бюджету перераховано податків на суму 41 млн. гривень. Незважаю­чи на позитивні зрушення, результати аналізу вказують на погіршення стану матеріально-технічної бази підприємств туристичної індустрії. Особливо це стосується підприємств готельного господарства. Так, близько 30—50% грошо­вих витрат туристів припадає на готельні послуги. Однак в Україні ця сфера не отримала належного розвитку, в результаті чого у ВНП частка готельного господарства становить близько 13%. Специфіка готельних послуг зумовлює велику питому вагу основних засобів. Вивчення структури майна готельних підприємств столиці виявило такі характерні співвідношення його елементів: на основні засоби припадає 83% загальної вартості майна, а на оборотні — лише 17%.

В Україні матеріальна база більшості готелів не відповідає новим вітчизняним і зарубіжним стандартам. Понад 80% готельних будівель потребу­ють ремонту, номери — реконструкції і переоснащення, технологія обслугову­вання — автоматизації та комп'ютеризації. На сьогодні для готельного господар­ства нашої країни характерний високий рівень зношення основних фондів, тому що більшість готелів України були побудовані та введені в експлуатацію ще в 70—80-х. Програмою розвитку туризму до 2005 року передбачено побудувати ще 78 нових об'єктів на 15700 місць та провести реконструкцію 61 об'єкта на 21500 місць. Але збільшення кількості підприємств не розв'яже проблеми розвитку туристичної галузі. В першу чергу необхідно здійснити реконструкцію чинних підприємств, підвищити рівень обслуговування 34] Це стосується і стану туристичного ринку. На сьогодні в Україні існує близько 3 тис. підприємств, які отримали ліцензії на туристичну діяльність. За офіційними даними, 75% із них займаються туристичною діяльністю за сумісництвом.

Наскільки якісним є стан матеріальної бази підприємств готельного госпо­дарства, свідчать такі дані. В Україні відсутні готелі категорії «п'ять зірок» (вищого класу), а готелів категорії «чотири зірки» тільки 3. Таке становище не сприяє залученню до України західних туристів, які звикли до комфортабельних умов проживання. За даними держкомстатистики України за п'ять останніх років рівень завантаження підприємств готельного господарства зменшився в 2,1 рази.

Якість же обслуговування (а отже і обсяг туристичних послуг) залежить від професіоналізму, кваліфікації, досвіду персоналу підприємств у цій галузі. Хоча спостерігаються певні зрушення в цій галузі, а саме проводиться підготовка спеціалістів вищими закладами освіти акредитованими за III та IV рівнями, однак, як показали результати спостережень, підприємства готельного господар­ства і туризму очолюють люди, які не мають відповідної підготовки. До того ж ціни на послуги готельного господарства досить високі порівняно з низькою якістю останніх. Темпи зростання цін на готельні послуги в Україні у багато разів перевищують світові. За 1990—1998 роки середньорічні темпи зростання цін підвищилися практично в 5 разів (у 1990 році приріст цін у готелях в усьому світі 1,8). Тому, стратегія готелів в Україні повинна передбачати гнучкішу політику цін на основі глибокого вивчення попиту. Це є однією з причин того, що іноземний капітал не інвестується в туристичну галузь. А ті незначні обсяги залучення іноземних інвестицій в країну (організовані СП готелів «Імпреса», «Спартак», «Домус») не розв'язали проблем. Однак вони характеризуються поєднанням надто високих цін з європейським стилем, рівень завантаження в цих готелях у середньому в 3 рази перевищує рівень завантаження на підприємствах готельного господарства, які функціонують без залучення іноземних інвестицій.

Державний комітет України по туризму підрахував, що завдяки праці кожного, хто трудиться в туристичній галузі, щорічні відрахування до державного бюджету становлять 4500 грн. Туризм забезпечує підґрунтя для господарського піднесення держави. Так, кожен із туристів, який прибуває до України, витрачає протягом однієї мандрівки від 520 до 600 доларів на готель, харчування, екскурсії, сувеніри. У 2000 році загальний дохід від туристичної діяльності становив 8,4 млрд. гривень, Україну відвідало 6,2 млн. іноземних туристів із 175 країн світу, надано послуги 2,2 млн. вітчизняних туристів та 13 млн. екскурсантів. Оздоров­лено 1,7 млн. дітей, підлітків та учнівської молоді.

Однак на сучасному етапі можна виділити ряд основних причин, які гальмують розвиток туристичної галузі в Україні, серед них: високі податки; невирішеність питань із приватизації землі та захисту приватного капіталу; недостатня державна підтримка суб'єктів малого підприємництва; відсутність системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності у сфері послуг; недосконалість системи навчання та перепідготовки кадрів для туристичної галузі та її інфраструктури; високий рівень злочинності у вітчизняному бізнесі; висока візова вартість і довгий термін отримання візи; низький рівень сервісу; невпевненість туристів в отриманні якісних послуг, а також взагалі в існуванні такого підприємства.

Іноземні інвестори проявляють зацікавленість, однак їх стримує високий податковий тиск, нестабільність нормативної бази. Введення в дію Закону України «Про туризм» відкрило нові перспективи для подальшої роботи щодо реформування галузі туризму. Механізм реалізації положень закону стала Дер­жавна програма розвитку туризму в Україні на період до 2010 року. Передбачено, зокрема, збільшити прийом іноземних туристів у 2,5 рази, а валютні надходження у 4 рази, довівши їх до 1 млрд. доларів.

Для розвитку інвестиційного співробітництва велике значення має стан саме інвестиційного законодавства. Прийнятий у 1996 році Закон України «Про режим іноземного інвестування» сприяє врегулюванню основних питань інвестиційного процесу.

Основним позитивним моментом законодавчої бази, що регулює процес залучення іноземних інвестицій в Україну, є державні гарантії захисту іноземних інвестицій. Цьому питанню присвячено Закони України «Про режим іноземного інвестування». «Про інвестиційну діяльність» та Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій, укладені Україною з рядом держав.

Нині в Україні діє законодавча база, якою регулюється питання надання гарантій, інвестиційних пільг і пріоритетів для іноземних інвесторів. Так, державні гарантії захисту іноземних інвестицій встановлено розділом IV Закону України «Про іноземного інвестування». Для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарсь­кої діяльності за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України. [ 35]

Для підприємств з іноземними інвестиціями, які створюються і працюють у спеціальних (вільних) економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку, встановлюється сприятливіший режим господарської діяльності відповідно до чинного законодавства України.

Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні здійснюється не тільки національним законодавством. Існують, також, міжнародні договори України з деякими країнами про сприяння та взаємний захист іноземних інвестицій, завдяки яким може застосовуватися пільговий, відмінний від національного, режим. Питанню інвестиційного співробітництва і в подальшому приділятиметься значна увага, що сприятиме подальшому залученню іноземних інвестицій в економіку нашої держави.

До причин, які заважають залученню іноземних інвестицій в економіку України, можна віднести те, що у багатьох країнах іноземні інвестори недостат­ньо поінформовані про стан і перспективи економіки України, в деяких країнах немає навіть чіткого уявлення про Україну як про суверенну державу.

До підприємств туристичної інфраструктури почали виявляти інтерес іноземні інвестори. Приклади: реконструкція київських готелів; в Карпатському регіоні почала свою діяльність з розвитку туристичної галузі міжнародна організація TACIS; британський фонд «Ноу-хау» взяв на себе витрати на відновлення туристичних об'єктів Львова; декілька мільйонів доларів вкладено в Ялтинський готель «Ореанда» та «Поляну казок». Виділяється масштабністю проект будівництва п'ятизіркового готелю в Києві під назвою «Театральний». В 1997 році було створено СП, 97% акцій якого належали місту, а 3% — українсько­му партнеру СП «Нігма». Замовник іншого п'ятизіркового готелю — «Інтеркон-тиненталь» (Київ) — СП з обмеженою відповідальністю готель «Свята Софія».

- Проект чотиризіркового готелю «Radisson-SAS» підтримується та інвестується європейським банком реконструкції і розвитку, австрійським «Raifasenbank», a частка національного інвестування становила 40 млн. доларів [39].

Останніми роками в Україні прийнята низка важливих рішень з питань державної політики у сфері туристичних курортів, готельних послуг. Зокрема це Правила обов'язкової сертифікації готельних послуг, розроблені на підставі законів України «Про туризм», «Про захист прав споживачів», основоположних стандартів Системи Сертифікації УкрСЕПРО, міждержавних стандартів на туристично-екскурсійне обслуговування.

1. 5. Зелений сільський туризм в Україні

У розвитку сільського туризму в Україні можна виділити три основних етапи: становлення сільського туризму (кінець XIX — середина XX ст.), етап «приватного квартирного сектору» у рекреаційних зонах (60—80 роки XX ст.) і етап становлення сільського туризму як самостійної сфери (90 роки XX ст.).

Кожен з етапів характеризується особливостями організації, регіонами поширення, функціональними завданнями, напрямками та формами туристичної діяльності.

Новий етап розвитку сільського туризму в Україні пов'язаний з організаційним його становленням як форми відпочинку міського населення та як форми діяльності сільських жителів, які надають відпочиваючим житло та харчування.

Ініційоване в 1996 році Всеукраїнською Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму відродження сільського туризму зорієнтоване на привабливість його сторін. Для сільського населення це самозайнятість та поліпшення матеріального достатку, для городян — можливість ознайомлення з природним і культурним потенціалом, традиціями, перебування в екологічно чистому середовищі та споживання натуральної їжі. Одночасно це може бути один з найбільш дешевих видів відпочинку. Добова вартість проживання в зимовий період на Закарпатті становить в середньому 25 гривень на одну особу, харчування — від 10 до 60 грн.

Переваги сільського середовища, натурального житла, харчування стають дедалі популярнішими. До сільської місцевості переносяться стандарти міського способу життя. Особливість цього етапу у тому, що він охоплює райони, які мають для цього соціально-економічні передумови (достатній потенціал приват­ного житла, незайнятість населення та надлишок сільськогосподарської продукції), але не мають розвиненої інфраструктури. Разом з тим, розвиток цієї сфери діяльності сільського населення вимагає, з одного боку, популяризації відпочинку на селі серед широких верств населення, а з іншого — психологічної і професійної підготовки сільських господарів до приймання та обслуговування відпочиваючих на рівні світових стандартів, створенні сприятливих нормативно-правових умов для діяльності господарів сільських садиб.

Спілка за 5 років досягла вагомих результатів діяльності, проводячи велику роботу в таких напрямках:

— організаційне становлення сільського туризму як виду підсобної діяльності на селі та підприємництва;

— налагодження співпраці державних органів, органів місцевого самовряду­вання з громадськими організаціями щодо створення правових умов та госпо­дарського механізму функціонування сільського туризму;

— здійснення реклами потенціалу українського села та просування на ринок послуг сільських господарів через випуск спеціалізованого журналу «Туризм сільський зелений», відповідних каталогів та путівників;

— організація та методичне забезпечення навчання власників садиб та Ф організаторів сільського туризму;

— проведення загальноукраїнських та міжнародних акцій з представленням потенціалу сільського зеленого туризму в Україні;

— створення мережі інформаційно-консультаційних центрів сільського туризму та сприяння підготовці операторів і менеджерів сільського туризму через центри зайнятості, середні і вищі навчальні заклади [ 40].

Ставлення до сільського туризму пересічного міського жителя України коливається у широких межах: від цілковитого несприйняття цієї форми відпочинку до захоплення його екологічністю, економічністю та самобутністю. Це може свідчити лише про необізнаність широкого загалу з суттю такої форми відпочинку.

Разом з тим, в українських містах є категорії людей, що позитивно сприйняли ідею розвитку сільського туризму. Це жителі промислових центрів - через екологічність цієї форми відпочинку, справжні городяни і шанувальники

# українських народних традицій — через принади сільського способу життя і його довкілля, а також люди з малим і середнім достатком — через низьку вартість відпочинку на селі.

Міжнародний імідж українського сільського туризму теж неоднозначний. З одного боку, Україна традиційно сприймається як аграрна країна, одна з євро­пейських житниць, зі збереженим сільським укладом життя, багатою культурною спадщиною, з незнищенною природою та гостинними господарями. З іншого — потребують підвищення комфортності проживання, вирішення проблем облаштованості сіл та організації дозвілля.

Тенденції останніх років свідчать про те, що західні країни бачать перспек­тиву українського сільського туризму на міжнародному туристичному ринку. Свідченням цього може бути організаційна і технічна допомога міжнародних фондів, програми ТАСІС, через яку реалізовані проекти підтримки сільського туризму у Криму та Карпатському регіоні.

Перед Спілкою, як фаховою громадською неприбутковою організацією, мають стояти певні організаційно-господарські завдання. Серед них першочерговими є:

— сертифікація житла як базового елементу сільського туризму, що дозво­лить визначити, на яких правах і яку якість обслуговування забезпечить сільський господар;

— забезпечення функціонування диспетчерських (інформаційно-туристич­них) центрів при регіональних осередках сільського туризму, завдання яких — реклама, пошук і постачання туристів та забезпечення відпочинку у певному регіоні;

— створення прозорого механізму відносин між різними складовими частинами господарського комплексу сільського туризму, зокрема, між організаторами і власниками садиб. Членські внески власників садиб повинні бути основою розвитку інформаційно-організаційної інфраструктури сільського туризму;

— широка кооперація Спілки з туристичним сектором, органами місцевого самоврядування на предмет створення умов і забезпечення туристичного потоку на село.

Осередками зеленого туризму в Україні також є Чернігівська, Черкаська, Полтавська, Миколаївська, Херсонська області та Крим, що приваблюють кра­сою природних ландшафтів, безліччю музеїв народної архітектури і побуту, парків-заказників («Тарасів обрій», «Канівський іхтіологічний», «Кархінітський орнітологічний», «Новий світ»), заповідників (Шевченківський, Канівський при­родний, «Чигирин», Миколаївський «Єланецький степ», Чорноморський біосферний, «Асканія-Нова», Кримський заповідник «Лебедині острови», а також створюється Національний заповідник «Херсонес Таврійський»).На Херсонщині також діє осередок Всеукраїнської Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму.

1.6. Огляд законодавчої бази та сучасної наукової літератури з питань організації та управління міжнародним туризмом

Питання законодавчої і нормативної бази туристичної діяльності та рекреаційної сфери висвітлюється у законах України «Про туризм», «Про курорти», «Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя», у Програмі розвитку туризму в Україні до 2010 року, Ліцензійних умовах провад­ження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності. Питання оподаткування суб'єктів туристичної діяльності та санаторно-курортних закладів розглянуто на основі Закону України «Про податок на додану вартість».

В процесі виконання роботи питання управління зовнішньоекономічної діяльності та міжнародних економічних відносин розглянуті у наукових працях Фомішина С. В., Кредісова А. І. та Новицького В. Є., Кириченка А. А. питання менеджменту — у працях М. Мескона, М. Альберта, Ф. Хедуорі, Герчикової І. Н., Зоріна І. В., фінансового менеджменту — Стоянової О. С, Балабанова І. Т, логістики — у працях Захарова К. В., Циганка А. В., Бочарникова В. П. Питання пов'язані з маркетингом та діяльністю туристичних підприємств у цій сфері за кордоном розглянуті у наукових працях Котлера, Новицького. Бухгалтерський облік туристичної діяльності в зарубіжних країнах та ціноутворення на світовому ринку розглянуто в наукових працях Михалкевича А. Б. та Слепова В. А.

Про стан туристичного бізнесу, тенденції його розвитку в зарубіжних країнах, організації туристичної діяльності за кордоном добре висвітлюється у працях Філіпенка А. С, Квартального В. А., Жолдака В. І., Сеніна В. С, Яновської Н., Єфремової М. В.

Над проблемою розвитку міжнародного туристичного бізнесу на Україні, перспектив розвитку рекреаційно-туристичного комплексу, ефективності управління туристичною сферою працюють українські вчені та науковці, зокрема, Єфремов О. В., Шило Л., Мельниченко С. В., Малиновський Б., Мунін Г., Михайліченко Г. І., Виноградська А.

1.7. Загальні висновки на підставі досліджень та постанова задач для розробки проектних рішень щодо розвитку туристичного бізнесу на Херсонщині

У першому розділі дипломної роботи проаналізовано стан туристичного бізнесу за кордоном та в Україні, а саме розглянуті науково-методичні аспекти організації та управління туристичною діяльністю в зарубіжних країнах, тенденції розвитку міжнародного туризму в світі, здійснено аналіз стану турис­тичної галузі в Україні, зокрема, стану сільського зеленого туризму, здійснено огляд законодавчої бази та сучасної наукової літератури з питань організації та управління міжнародним туризмом. На основі аналізу зроблено висновки про високий рівень організації та управління туристичною діяльністю за кордоном; підвищення темпів розвитку міжнародного туризму у світі, загальну тенденцію до збільшення світового туристичного ринку та активізації туристичних потоків; розвиток екологічного та пізнавального туризму у світі, а також зроблено висновок про незадовільний стан туристичної галузі в Україні, наявність пози­тивних зрушень у розвитку сільського зеленого туризму як прибуткового і найменш капіталомісткого виду туризму.

Завданнями для подальшого дослідження є:

1. Проаналізувати діяльність суб'єктів туристичного бізнесу Херсонської області.

2. Проаналізувати діяльність координуючого державного органу в туристичній галузі Херсонщини — управління у справах молоді, спорту та туризму облдержадміністрації (УСМСтаТ).

3. Дослідити механізм ліцензування туристичних підприємств.

4. Здійснити аналіз стану туристичного бізнесу на Херсонщині.

5. Проаналізувати діяльність суб'єкта екологічного туризму на прикладі туристичної бази імені Остапа Вишні у с. Кринки.

6. Зробити аналіз системи оподаткування туристичних операцій.

7. На основі досліджень розробити проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму в Херсонській області.

РОЗДІЛ 2. Аналіз діяльності суб'єктів туристичного бізнесу та її координації з боку управління у справах молоді, спорту та туризму Херсонської облдержадміністрації (УСМСтаТ).

2.1. Інфраструктура туристичної індустрії та її суб'єкти на Херсонщині

Згідно законодавства України суб'єктами туристичної діяльності є під­приємства, установи, організації незалежно від форм власності, фізичні особи, що зареєстровані у встановленому порядку та мають ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг. Туристична діяльність характеризується великою видовою різноманітністю зайнятих в ній підприємств і організацій різних галузей народного господарства, які загалом утворюють туристичну індустрію. До них відносяться, суб'єкти туристичної діяльності, що здійснюють розробку і реалізацію турпродукту (туроператори), турагентства, що займаються реалізацією турпродукту, бюро подорожей, що організують тури, екскурсійні бюро, підприємства розміщення, харчування, транспортні організації, страхові та ін.

За даними державного реєстру в Херсонській області у 2001 році налічується 45 ліцензованих туристичних підприємств, що на 41% вище, ніж у 2000 р. (32 підприємства). З них 21 туроператор та 24 турагента. Туроператори займаються іноземним (прийом іноземних туристів), внутрішнім (прийом вітчизняних туристів) туризмом та екскурсійною діяльністю. При розробці і реалізації турпродукту вони взаємодіють на договірних засадах з усіма елементами інфраструктури туризму.

Страхуванням туристичної діяльності на Херсонщині займаються страхові компанії «Україна», «Гарант-Авто» та «Оранта». Це страхування медичне та від нещасного випадку, а також страхування відповідальності туроператора за ненадання чи надання не в повному обсязі турпослуг. Більшість фірм надають цю послугу з розрахунку страхового покриття до 10 тис. доларів. За добу клієнт сплачує від $1 до 5.

Найбільшим транспортним підприємством, що обслуговує туристичну га­лузь, є автобаза «Турист» у Херсоні, що має змогу одночасно виводити на маршрути до 40 машин. На Херсонщині налічується біля 20 підприємств, з якими укладаються договори на транспортне обслуговування, а також 5 туроператорів, що мають власний транспорт. Прибуття іноземних туристів здійснюється до Києва авіатранспортом або морським транспортом у порт Одеси. Туроператор забезпечує прибуття туристів на Херсонщину.

Банки забезпечують обслуговування туроператорів та їх клієнтів щодо здійснення безготівкових платежів та використання кредитних карток. При оплаті вартості путівки клієнтом існують два варіанти розрахунків. По-перше, офіційний, коли оплата здійснюється на підставі виставленого рахунка в приписній касі банку в приміщенні фірми або в будь-якому відділені банку. У цьому разі фірма сплачує державі податки і цілковито відповідає за надану послугу згідно договору з клієнтом. Другий варіант — це оплата готівкою. Вартість може бути трохи нижчою, але весь ризик за неякісне виконання зобов'язань клієнт бере на себе. [36]. Практика використання дорожніх чеків на Херсонщині ще не розвинена.

Херсонські фірми не мають права на самостійне оформлення віз та інших документів, необхідних для перетину кордону. Цю процедуру здійснює на прохан­ня херсонської фірми спеціально акредитована київська туристична компанія (зазвичай це фірма «Гамалія»). Іноземні туристи в'їжджають в Україну, виїжджають з України та прямують транзитом її територією через пункти перепустки на державному кордоні України з національним паспортом, у разі наявності відповідної візи.

При створенні туристичного продукту туроператор бронює місця у готелі або санаторно-курортних закладах. На Херсонщині налічується 51 готель, 242 заклади оздоровлення та відпочинку, з них 66 пансіонатів, 4 санаторії, 109 баз відпочинку, 5 оздоровчих комплексів, 3 студентські оздоровчі заклади, 1 табір 9 праці і відпочинку, 54 дитячих оздоровчих табори. При цьому деякі бази відпочинку та пансіонати мають власні потужні спортивно-оздоровчі комплекси (наприклад, база відпочинку «Маяк» у Залізному Порту). Взагалі сезон на херсонських курортах (Залізний Порт, Лазурне, Скадовськ, Генічеськ, с Красне та ін.) триває з 1 червня до 15—20 жовтня, на базі відпочинку «Червоні вітрила», що в Лазурному — з 1 квітня до 20 жовтня. Середня місткість закладів в залежності від їх виду складає: пансіонати — 400, бази відпочинку — 350—400, санаторії — 250—300, дитячі оздоровчі табори — 200—250 місць, що дозволяє протягом року прийняти біля півмільйона туристів. Санаторно-курортні заклади забезпечують розміщення, харчування, та деякі організовують культурно-масові заходи. Взагалі санаторно-курортні заклади повинні підлягати обов'язковому ліцензуванню, але на Херсонщині ця практика тільки почала запроваджуватись. Існують три варіанти реалізації путівок санаторно-курортними закладами: влас­ний збут , через посередників — турагентів і туроператорів Херсонщини та через турагентів інших областей України та інших країн. Готелі в Херсонській області взагалі забезпечують розміщення, харчування і обслуговування туристів, але деякі туристичні комплекси, прикладом яких є готель «Фрегат» надають додаткові послуги, такі як екскурсії містом з відвідуванням музеїв, одноденні поїздки до сільської місцевості з обідом, дегустація вин, поїздки до заповідника «Асканія-Нова», прогулянки катером Дніпром, відвідування острову рибалок з обідом з рибних блюд, полювання. Крім того подібні готелі мають плавальний басейн, сауну, салони краси, ресторани, нічні клуби, банкетні зали для організації відпочинку та пункти обміну валют, відділення зв'язку, телефакс, ксерокс, конференц-зал для проведення ділових зустрічей. Але незважаючи на це, в Херсонській області досі немає жодного сертифікованого готелю.

Екскурсійне обслуговування туристів здійснює Херсонський краєзнавчий музей, художній музей ім. О. Шовкуненка, Херсонський планетарій, заповідник «Асканія-Нова» (дендропарк, зоопарк, музей) та інші культурні заклади. Вони самостійно розробляють програму екскурсій щодо свого закладу і надають послуги екскурсовода на основі угоди з туроператором. Якщо туроператор має власний екскурсійний продукт і самостійно його реалізує, екскурсоводом (гідом-перекладачем) є працівник туристичної фірми, який діє на основі наряду-путівки, технологічної карти, контрольного тексту та матеріалів «Портфеля екскурсово­да». Після закінчення екскурсії наряд-путівка повертається суб'єкту туристичної діяльності, який веде їх облік. Туроператори розробляють екскурсійні маршрути самостійно, на основі агентських угод або по рекомендації управління з питань туризму. Найбільш поширені рекомендовані маршрути: «Від Тягина до Кам'ян­ки», «Давньоруське Олешшя і козацькі Олешки», «Кінбурнська коса». Вже кілька років розробляється туристичний маршрут «Чумацький шлях». Його розробка пов'язана з іншими областями і потребує їх участі. Але, можливо розробити цей маршрут і в межах Херсонщини. Додаткові послуги у вигляді організації рибалки та полювання на Херсонщині надаються туроператором на основі договору з Херсонським відділенням Українського товариства мисливців і рибалок, до складу якого входять три мисливсько-рибальські бази: «Краснюкове», «Проріжка» та Козачелагерська база. Другим подібним підприємством є Хер­сонське державне лісогосподарське об'єднання «Херсонліс», що має на території області такі лісомисливські господарства: Херсонське ДЛМГ (головна база в селищі Рабильче) — полювання на водоплавну птицю в радіусі від 1 до 40 кілометрів, а також на вальдшнепа, фазана, гуску, зайця; Скадовське ДЛМГ (база на острові Джарилгач) — полювання на оленя благородного, муфлона, водоплав­ну птицю; Гавриліське ДЛМГ (база в с Гаврилівка) — олень благородний, косуля, лисиця, заєць, куріпка, качки, гуси.

Туроператор може займатися реалізацією власного продукту безпосередньо туристу, але найчастіше реалізацію здійснює турагент. У разі взаємин з турагентами в обов'язки туроператора входить створення турпродукту, а турагент зобов'я­заний провести рекламну кампанію на ринку туристичних послуг, здійснити комплектацію груп та відправку туристів, забезпечити туроператора інформацією, необхідною для оформлення документів та бронювання місць на транспорті та в готелі, проінформувати туриста про вартість путівки та систему розрахунків, отримати та перерахувати кошти туроператору в оплату путівки. Організація турів здійснюється на підставі ваучера-путівки (додаток 1). Турагенти в Херсонській області загалом займаються внутрішнім та закордонним туризмом (відправкою вітчизняних туристів за кордон). При цьому вони взаємодіють з туроператорами інших областей України та іноземних країн.

2.2. Характеристика УСМСтаТ

2.2.1. Цілі, завдання та функції УСМСтаТ

Управління у справах молоді, спорту та туризму є структурним підрозділом облдержадміністрації, є підзвітним і підконтрольним голові облдержадміні­страції, заступнику голови з питань соціальної та гуманітарної політики та Державної туристичної адміністрації України.

Місією управління в галузі туризму є сприяння задовільненню потреб вітчизняних та іноземних споживачів у фізичному та духовному відпочинку та інтелектуальному розвитку. Тому основними цілями є:

1. Забезпечення на території області реалізації державної політики з питань розвитку туризму.

2. Забезпечення в межах своєї компетенції безпеки туристів, захист їхніх прав, інтересів та майна.

3. Сприяння міжнародній співпраці з питань туризму. Відповідно до цілей завданнями управління є:

1. Розробка програм і проектів з питань туризму, їх реалізація та надання на розгляд облдержадміністрації пропозицій щодо фінансового забезпечення цих програм.

2. Надання пропозицій щодо облаштування об'єктами туристичної інфраструктури мережі транспортних коридорів, що пролягають через територію області.

3. Участь в організації приміських зон короткочасного відпочинку, створенні нових рекреаційних зон місцевого значення.

4. Сприяння підвищенню якості турпослуг, розширенню їх асортименту.

5. Вжиття в межах компетенції заходів щодо створення ефективної системи туристичної та екскурсійної діяльності.

6. Сприяння розвитку нетрадиційних видів туризму.

Управління має лінійно-функціональну організаційну структуру (додаток 2). Всі функції з управління туризмом виконує головний спеціаліст з питань розвитку туризму і ліцензування який офіційно підпорядкований заступнику голови управління у справах фізичної культури, спорту та туризму, але фактично звітує безпосередньо голові управління і разом з ним бере участь у нарадах з питань туризму у вищестоящих органах влади. Голова управління здійснює загальне керівництво роботою головного спеціаліста, звітує разом з ним про результати діяльності управління і є відповідальним за використання коштів в межах асигнувань, передбачених в обласному бюджеті на розвиток програм туризму. У функціональні обов'язки заступника голови з питань фізкультури, спорту та туризму входить крім загального керівництва контроль за виконанням туристичними підприємствами умов і правил надання турпослуг, але фактично ці функції виконує головний спеціаліст. Функціональні обов'язки головного спеціаліста з туризму відповідають поставленим цілям і завданням управління в галузі туризму і містять:

1. Забезпечення реалізації державної політики в галузі туризму та туристич­ної індустрії, курортно-рекреаційної сфери.

2. Проведення робіт по створенню сприятливого організаційно-правового та економічного середовища для розвитку туристичної галузі.

3. Забезпечення раціонального використання та збереження туристичних ресурсів, відновлення природного та історико-культурного середовища в області.

4. Взаємодія з турфірмами області по залученню населення до раціонального використання вільного часу, ознайомлення з історико-культурною спадщиною, організації оздоровлення.

5. Внесення на розгляд пропозиції до проектів програм, заходів щодо розвитку туризму в області.

6. Участь у підготовці пропозицій щодо визнання місцевості як курорту, встановлення зон санітарної охорони курортних закладів, їх режиму.

7. Проведення аналізу та узагальнення практики роботи підприємств та організацій туріндустрії усіх форм власності, в життя заходів розвитку нетрадиційних видів туризму (оздоровчо-спортивного, підводного, екологічного тощо).

8. Координація діяльності туристичних підприємств щодо розроблення нових маршрутів і турів.

9. Організація та сприяння розвитку системи інформаційно-рекламного забезпечення туристичної галузі, представництва Херсонщини в Україні та на міжнародному рівні.

10. Вивчення питання якісного та кількісного складу працівників галузі туризму, організація підвищення кваліфікації спеціалістів туристичних підприємств усіх форм власності.

11. Вжиття заходів щодо розширення міжнародного туризму, подання пропозицій по укладанню міжнародних угод з питань співробітництва в галузі туризму та забезпечення їх реалізації.

12. Облік суб'єктів туристичної діяльності, разом з місцевими органами статистики забезпечення збору та обробки даних статзвітності та здійснення контролю за їх достовірністю.

13. Надання консультаційної допомоги підприємствам туристичної спрямованості з питань ліцензування їх діяльності та здійснення контролю за дотриманням ними ліцензійних умов.

Має право за дорученням представляти управління в облдержадміністрації та Державній туристичній адміністрації України з питань розвитку туризму в області.

2.2.2. Механізм управління туристичною діяльністю на Херсонщині

Управління у своїй діяльності керується Державною програмою розвитку туризму [12], а також розробляє обласні програми, проекти та плани. При цьому слід відмітити, що ці плани не містять фінансових та економічних показників, яких планується досягти, а мають скоріше якісний характер, тобто перелік заходів, які треба здійснити для удосконалення розвитку туризму. Суб'єкти туристичної діяльності самостійно здійснюють стратегічне та поточне плануван­ня діяльності, яке не підлягає контролю з боку управління. Також вони самостійно встановлюють зв'язки зі страховими, банківськими, транспортними підприємствами, закладами розміщення, харчування та екскурсійного відвідування. Ці зв'язки також не контролюються управлінням.

З метою виконання планів та програм в рамках реалізації державної політики головний спеціаліст з питань розвитку туризму та ліцензування здійснює контроль діяльності підприємств туристичної галузі. Критерії оцінки встановлюються «Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності» [13], згідно яких існують певні вимоги до суб'єктів туристичної діяльності. Суб'єкт туристичної діяльності при здійсненні всіх видів туризму та екскурсійної діяльності повинен дотримуватися вимог законів України [4, 8], Декретів і Постанов Кабміну України, інших нормативно-правових актів; організаційних вимог (щодо виконання обов'язків, внесення змін до програм обслуговування туристів, відшкодування збитків, інформаційного забезпечення, звітності); загальних вимог до службового приміщення для провадження діяльності з організації туризму (зовнішня реклама, інформація про режим роботи, повідомлення споживачів турпослуг у разі планового закриття службово­го приміщення); кваліфікаційних вимог до кадрового складу працівників суб'єкта туристичної діяльності (кількість фахівців з відповідною освітою у штаті суб­'єкта (30%), стаж роботи (3 роки), залучення гідів-перекладачів, трудові угоди тощо); вимог до інформаційно-рекламної діяльності суб'єктів (інформація про тарифи і умови обслуговування, рекламні та довідкові матеріали); загальних вимог до укладання договорів при наданні турпослуг; вимог до забезпечення страхового захисту туристів; вимог до організації приймання та обслуговування іноземних туристів в Україні (якість, візовий режим, облік відповідних документів тощо); вимог щодо організації поїздок за межі України (оформлення туристичних документів, програма туру); вимог до організації приймання та обслуговування вітчизняних туристів в Україні; вимог до здійснення екскурсійної діяльності (програми екскурсій, додаткове екскурсійне обслуговування, оформ­лення документів на реалізацію власного екскурсійного продукту, обов'язки екскурсовода тощо). На підставі безумовного виконання цих вимог здійснюється ліцензування суб'єктів туристичної діяльності і ведеться реєстр ліцензованих підприємств. Суб'єкти туристичної діяльності два рази на рік (за перше півріччя і 9 місяців) повинні подавати в управління у справах молоді, спорту та туризму звіт про діяльність туристичної організації за формою № 1-ТУР (к). Термін подання звіту — до 10 липня і 10 жовтня. До 20 липня і 20 жовтня головний спеціаліст повинен представити зведений звіт до Державної туристичної адміністрації України і обласному управлінню статистики. Звіт про діяльність туристичної організації складається з двох розділів. Перший розділ містить інформацію у вигляді таблиці про розподіл туристів, яких обслуговувала відповідна фірма протягом звітного періоду, за цілями відвідування та віком (додаток 3). Розділ має підрозділ, в якому надається більш детальна характеристика щодо розподілу дітей і підлітків за цілями відвідування. При цьому характеристики подаються у розрізі видів туризму. Другий розділ відображає основні фінансово-економічні показники в грошових одиницях та кількості чоловік (додаток 4), а саме обсяг реалізації, сума загальних затрат, сума чистого прибутку, відрахування до бюдже­ту та ін.

На основі звітів підприємств УСМСтаТ складає зведений звіт про стан туристичної діяльності на Херсонщині у розрізі видів туризму та цілей відвідування за кількісними та грошовими показниками. Крім того складається звітність щодо основних показників діяльності санаторно-курортних закладів, готельного господарства, туристичних підприємств, кількості ліцензованих діючих суб'єктів туристичної галузі, розподілу суб'єктів за формою власності, чисельності працівників підприємств, обсягів послуг, наданих підприємствами, платежів до бюджету та ін. Також розраховується співвідношення кількості іноземців, які прибули на Херсонщину виключно з метою організованого туризму до кількості іноземних туристів, які обслуговувалися ліцензованими туристичними підприємствами. Таким чином, управління не втручається в справи суб'єктів після отримання ними туристичної ліцензії.

Управління представляє Херсонську область та надає методичну допомогу в організації участі туристичних підприємств в Всеукраїнських та міжнародних виставках-ярмарках, зокрема, в міжнародному туристичному салоні «Україна», мета якого — сприяння налагодженню і поглибленню ділових відносин з провідними світовими туристичними фірмами та організаціями, розвитку внутрішньої ринкової конкуренції, удосконаленню відповідної туристичної інфраструктури країни. Тематика виставки: туроператори, турагентства, асоціації; турбізнес; найновіші туристичні інформаційні системи; транспортні і страхові послуги, автотуризм, гірський і водний туризм; курорти, санаторії; готелі, кемпінги; устаткування та меблі для готелів; обладнання для казино, ресторанів, ігротек; спортивне обладнання; спеціальна література, спеціалізовані засоби масової інформації. Організаторами виставки салону є Державна туристичнаадміністрація України , УкрСоюзТУР, компанія «Автоекспо» при підтримці Національного комплексу «Експоцентр України». Загалом протягом року в Україні проходять біля 10 виставок туристичної спрямованості. Серед них міжнародна туристична виставка «Чорноморська Одісея», виставка UITT, що її організовують британці в Києві, а також спеціалізовані виставки готельного обладнання. Виставки-ярмарки дозволяють не тільки укладати контракти та знаходити нових ділових партнерів. Значення їх також полягає у визначенні основних тенденцій у розвитку туристичного бізнесу в Україні. Організатори виставок зазвичай надсилають запрошення на адресу УСМСтаТ з проханням до певної дати надіслати список підприємств, які братимуть участь у заході. Обов'язком управління є повідомлення фірм про запрошення і робота з фірмами, що дали згоду на участь, резервування місця на території виставки. Ціна 1 кв. м. виставкової площі у 2001 році коливалась у межах $250—320 [ 35]. Для участі у виставці необхідно подати такі документи: заява-договір на участь, заявка на додаткове обладнання, текст інформації про учасника. Заяви повинні бути завірені підписом керівника фірми та печаткою. Разом з туристичними підприємствами бере участь у виставках і УСМСтаТ. Процес підготовки включає збір інформації і матеріалів, виготовлення банерів, плакатів, буклетів, всебічна підготовка представників області з різноманітних питань в галузі туризму на Херсонщині. Ще одним варіантом рекламної діяльності управління є запрошення іноземних делегацій на Херсонщину, здійснення безкоштовного показового туру природними та історичними місцями Херсонської області. Натомість іноземні партнери повинні дати рекламу Херсонщини в усіх засобах масової інформації своєї країни.

Управління взаємодіє з Краєзнавчим музеєм, художнім музеєм ім. О. Шовку-ненка, Херсонським планетарієм, обласною бібліотекою ім. О. Гончара, працівниками заповідника «Асканія-Нова» щодо розробки інформаційних матеріалів, художніх описів Херсонщини, історичних довідок, екскурсійних маршрутів, які потім пропонуються в якості рекомендацій туристичним фірмам. На основі зібраної інформації УСМСтаТ видає ілюстровані рекламні проспекти, брошури, листівки, карти; бере участь у створенні туристичних довідників «Херсонщина туристична» (10 тис. примірників у 2001 році), карт-буклетів (6 тис. прим.). При виготовленні друкованої рекламної продукції управління має деякі цінові пільги, а тому має більші можливості, ніж туристичні підприємства. Управління встановлює відносини з іноземними партнерами (зазвичай в результаті участі в міжнародних виставках і конференціях), виступає посередни­ком між іноземними туристичними агентами і суб'єктами туристичної діяльності Херсонщини в організації прийому іноземних споживачів туристичного продукту. На даному етапі розвитку туризму на Україні і зокрема на Херсонщині іноземні партнери більш схильні встановлювати саме такі зв'язки з туристични­ми фірмами і закладами розміщення, в яких управління виступає гарантом виконання фірмами своїх обов'язків.

Управління взаємодіє і з іншими підрозділами облдержадміністрації і залу­чає їх до роботи по відновленню історико-культурних пам'яток, надає пропозиції щодо виділення фінансових коштів та залучення їх у вигляді спонсорських внесків, адже бюджетні асигнування на розвиток туризму майже не надходять.

Значно ускладнює процес управління міжнародним туризмом відсутність технічного забезпечення та комп'ютеризації роботи головного спеціаліста з туризму.

2.2.3. Механізм ліцензування туристичних підприємств

Раніше ліцензію отримували в тому разі, коли фірма мала справу з організацією іноземного туризму. Тепер фірмі потрібно буде мати ліцензію на провадження й внутрішнього туризму. Цей захід цілком виправданий і законний. Громадяни, звертаючись до послуг туристичних фірм, повинні бути впевнені, що при здійсненні подорожі їх будуть обслуговувати на належному рівні.

Для отримання ліцензії на організацію туризму та екскурсійну діяльність суб'єкти господарювання подають головному спеціалісту з питань розвитку туризму та ліцензування такі документи:

1. Заява на бланку встановленої форми (додаток 5).

Підписується відповідальною особою, завіряється печаткою фірми. В графі місцезнаходження необхідно зазначати індекс, та номери телефонів. В заяві вказується повне найменування суб'єкта господарювання, згідно свідоцтва про державну реєстрацію.

До заяви додаються такі документи:

— нотаріально засвідчені копії установчих документів (статут, установчий договір, якщо власників або уповноважених органів два і більше чи рішення засновників про створення суб'єкта господарювання);

— нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання — юридичної особи;

— суб'єктом господарювання — фізичною особою — нотаріально засвідчені копії документів, що підтверджують рівень освіти і кваліфікації, необхідних для здійснення відповідного виду господарської діяльності, що ліцензується;

— нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи приватного підприємця.

З метою підтвердження спроможності дотримання заявником ліцензійних умов ним подаються такі документи:

— копія диплому про вищу освіту керівника суб'єкта господарювання (туристичного підрозділу) громадянина-підприємця; витяг із трудової книжки керівника суб'єкта господарювання (туристичного підрозділу) громадянина-підприємця про стаж його роботи в туристичній галузі, який повинен бути не менше 3 років або копію документа, що засвідчує спеціальну туристичну освіту;

— характеристика діяльності суб'єкта господарювання;

— копія документа, що засвідчує наявність службового приміщення, яке повинне відповідати вимогам Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з організацією іноземного, зарубіжного, внутрішнього туризму та контроль за їх дотриманням;

— копія договору зі страховою компанією про здійснення обов'язкового страхування туристів, що направляються суб'єктом господарювання в туристичні подорожі за кордон та по Україні;

— копія договору зі страховою компанією про страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за ненадання чи надання не в повному обсязі туристичних послуг;

— копія довідки зі статуправління «Про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України».

Якщо заява і необхідні при цьому документи подаються не керівником суб'єкта господарювання, а його довіреною особою, потрібно надати відповідне доручення, в якому зазначається, що ця довірена особа компетентна представляти суб'єкта господарювання з усіх питань її діяльності. В разі відсутності документів, що підтверджують можливість провадження заявником певного виду господарювання, що ліцензується, у видачі ліцензії може бути відмовлено [13].

Ліцензію одержує керівник суб'єкта або туристичного підрозділу, в разі його відсутності з поважних причин його заступник при наявності доручення на одержання ліцензії. Особа, що отримує ліцензію, надає паспорт та копію платіжного документа, що підтверджує оплату за видачу ліцензій. Характеристи­ка туристичної діяльності подається на фірмовому бланку суб'єкта підприємництва, де вказується час заснування підприємства, початок туристич­ної діяльності; період роботи в галузі туризму; обсяг туристичної діяльності в загальному обсязі підприємницької діяльності (у %); діяльність до подання заяви на отримання ліцензії. Характеристика загалом та в розріз кожного з видів, що заявлені на ліцензування, містить відомості про назви країн, в які відправлено вітчизняних туристів, та з яких прийнято іноземних туристів в Україну (назвати регіони України, де приймалися іноземці); обсяг послуг (в грн.), одержаних від туристичної діяльності при наявності такої; кількість та найменування маршрутів, розроблених безпосередньо підприємством та, окремо, — за агентсь­кими угодами; перелік основних партнерів задіяних в організації прийому та відправлення туристів; категорійний склад туристів; структура підприємства; чисельність працівників, задіяних в туристичної діяльності (за штатним розкла­дом за трудовими угодами); кваліфікацію працівників, освіту, стаж роботи в туризмі, рівень фахової підготовки; матеріальну базу підприємства — наявність власних основних фондів, офісні приміщення (поверх, кількість кімнат, загаль­ний метраж), засоби розміщення, харчування, транспортування туристів; наявність орендованих основних фондів; наявність засобів зв'язку та охорони в офісних приміщеннях; засоби реклами; пропозиції з питань законодавства, нормативно-правової бази туризму тощо та зауваження щодо вдосконалення механізму їх реалізації до Державної туристичної адміністрації України.

Ліцензія видається терміном на 3 роки, в разі закінчення дії ліцензії, підприємство залишається в реєстрі ліцензованих туристичних підприємств і повинно подовжити термін. Плата, яка вноситься суб'єктом підприємницької діяльності за видачу та переоформлення ліцензії, зараховується до Державного бюджету України і вноситься на балансові рахунки територіальних органів державного казначейства № 3510 «Кошти державного бюджету України» в установах Нацбанку та № 2510 — в установах комерційних банків за місцем провадження діяльності підприємця. Плата за ліцензію здійснюється після того, як прийнято рішення про видачу ліцензії — 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 грн.). Плата за переоформлення та дублікат ліцензії — 5 неоподаткованих мінімумів (85 грн.), за видачу кожної копії ліцензії — 1 неоподаткований мінімум (17 грн.).

2. 3. Аналіз стану туристичної діяльності в Херсонській області. SWOT-аналіз

УСМСтаТ веде облік організованого туризму, тобто обсягів туристичних послуг, наданих ліцензованими фірмами і, окремо, послуг, наданих санаторно-курортними закладами.

За цими даними всього у 2001 році обслуговано 410944 туриста, що на 35% перевищує показники минулого року. Порівняльний аналіз стану туристичної діяльності за 2000 —2001 роки, наданий у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Порівняльний аналіз стану туристичної діяльності за 2000 —2001 роки

Співвідношення кількості туристів кожного виду туризму представлено на малюнку 2.1.

Мал. 2.1. Співвідношення кількості туристів за видами туризму

Діаграма свідчить про незадовільний стан іноземного і закордонного туриз­му на Херсонщині. Але хоча частка іноземного туризму й мала, та все ж таки має місце стрімкий темп росту порівняно з минулим роком (98%). Таких результатів отримано за рахунок збільшення кількості екскурсантів та підвищення ділової активності підприємств та установ Херсонщини, що призвело до притоку іноземців до нашого регіону. Попри все ліцензовані фірми мають великий резерв збільшення об'ємів обслуговування так як такі фірми мають можливість надавати послуги в більшому об'ємі, ніж санаторно-курортні заклади, бо мають більші контактні аудиторії та маркетингові можливості та необмежені розміром вироб­ничої потужності. Найчастіше Херсонщина приймає туристів з близького зарубіжжя (Росії, Білорусі, Молдови), а також Польщі, Чехії, Франції, Англії, Угорщини, США. (див. мал. 2.2.).

Мал. 2.2. Кількісний розподіл іноземних туристів за країнами

Щодо закордонного туризму, то він має не тільки меншу частку в загальному обсязі, ніж іноземний, але й зростає значно меншими темпами (30%) порівняно з минулим роком (70% у 2000 р.) й у порівнянні з іноземним та внутрішнім туризмом. Можливо, на Херсонщині, як і по всій Україні намічається тенденція до зниження темпів росту закордонного туризму. Хоча туристичні фірми розши­рюють коло країн, до яких можна виїхати херсонським туристам. На сьогодні це майже 45 країн світу. При цьому слід відмітити зміни у цілях виїзду херсонських туристів за кордон у порівнянні з минулим роком: збільшилася кількість туристів, які виїхали за комерційними та пізнавальними цілями і навпаки зменшився відсоток виїзду на відпочинок (див. мал. 2. 3. та 2. 4.).

Мал. 2.3. Цілі закордонного туризму в 2000 році

Мал. 2.4. Цілі закордонного туризму в 2001 році

У цілях іноземного туризму також відбулися зміни: збільшився відсоток пізнавального та ділового туризму і зменшився приїзд іноземних туристів на відпочинок, (див. мал. 2. 5. та 2. 6.).

Мал. 2.5. Цілі іноземного туризму у 2000 році.

Мал. 2. 6. Цілі іноземного туризму у 2001 році.

Внутрішній туризм займає найбільшу частку в загальному об'ємі туризму. Крім зрозумілих факторів причиною цьому є також різноманітність цілей туриз­му. На відміну від інших видів туризму внутрішній передбачає екологічний, спортивно-оздоровчий туризм. Хоча Херсонщина володіє великим потенціалом для здійснення екологічного туризму (Азово-сиваське державне заповідне госпо­дарство, острів Бірючий, Чорноморський біосферний заповідник, Гаврилівське заповідне господарство, державний заказник Джарилгач), на даний момент його обсяги порівняно незначні і охоплюють лише вітчизняних туристів. Аналогічна ситуація склалася і в спортивно-оздоровчому туризмі. Незважаючи на велику частку внутрішнього туризму в загальному обсязі темп його росту знизився з 70% у 2000 р. до 59% — у 2001-му. Лише на 26% зросли показники внутрішнього туризму санаторно-курортних закладів. Це пояснюється загостренням конкуренції (наприклад, Крим займає міцніші позиції в туристичній галузі України), погіршенням екологічної ситуації в Україні (що тим більше змушує українців обирати Крим у якості найбільш чистої зони для відпочинку), а також порівняно низький рівень якості обслуговування у санаторно-курортних закла­дах Херсонщини.

Згідно даних УСМСтаТ за 2001 рік мисливськими господарствами було обслуговано біля 1500 туристів з інших країн і областей України. Але такі послуги надаються переважно в якості додаткових, а окремі мисливські тури майже не розробляються. Особливої уваги заслуговує молодіжний туризм. Змен­шилася завантаженість дитячих таборів, збідніла їх матеріально-технічна база, деякі виставлені на продаж або продані; зменшилася кількість баз відпочинку молоді. Ціни на путівки зростають і досягай вже майже 180—200 гривень і багатьом багатодітним сім'ям недоступні. Також слід відмітити відсутність системи екскурсійної діяльності з учнями та студентами. Молодіжний, дитячий туризм має свої переваги в осінньо-зимовий період, особливо в періоди передноворічних та різдвяних свят.

В Херсонській області недостатньо використовується потенціал санаторно-курортних закладів. Протягом останніх років 40% пансіонатів, санаторіїв щорічно заповнені лише на 50%. Причиною цього є не стільки високі ціни, фінансова неспроможність громадян, скільки збідніла матеріально-технічна база, яка нега­тивно впливає на якість обслуговування і призводить до неконкурентоспроможності підприємств. Доказом цього є той факт, що інші підприємства санаторно-курортної сфери, які мають ліпшу матеріально-технічну базу та у яких рівень обслуговування і ціни вищі, заповнюються щорічно на 90— 100%. Стримуючим моментом для всіх туристичних підприємств і санаторно-курортних закладів є важкий податковий прес.

Готелі Херсонської області взагалі за 2001 рік прийняли 1568 іноземних та 29580 вітчизняних туристів. Найбільшу частку усієї кількості іноземців приймає туристичний комплекс «Фрегат».3а даними управління за 2001 рік всього було обслуговано 60383 екскурсанти, (що на 122% більше, ніж у 2000 p.). З них 1930 іноземців, 43674 вітчизняних туриста з інших областей та 10320 мешканців Херсонщини. При цьому можливості екскурсійної діяльності майже в 1,5 рази перевищують ці показники. Наприклад, заповідник «Асканія-Нова» протягом року надав послуг лише на 78% від своїх можливостей. Це при тому, що відвідування заповідника входить майже в кожний екскурсійний маршрут.

Загальні обсяги реалізації туристичних послуг ліцензованими підприємствами за 2001 рік склали 15 млн. 119 тисяч гривень, що на 149,5% перевищує показники минулого року. Платежі до бюджету склали 2386 тисяч гривень, що на 45% вище, ніж у 2000 році. Зростаючою проблемою є неорганізований туризм (туристи, що відпочивають самі або за допомогою неліцензованих фірм). У 2001 році його обсяги перевищили обсяги організованого туризму майже на 22%. Таке становище є негативним з погляду обслуговування туристів, їх безпеки, фінансової дисципліни, впливу на екологічну ситуацію. До того ж значно ускладнюється праця медичних, правоохо­ронних та інших органів та установ. На сьогоднішній день туристичні фірми недостатньо використовують можливості реклами. Це пов'язане з високими цінами на друковану рекламну продукцію, рекламні послуги на телебаченні та радіо. SWOT-аналіз галузі наданий у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

SWOT аналіз туристичної галузі Херсонщини

2. 4. Аналіз діяльності туристичної бази ім. Остапа Вишні * (селище Кринки).

Місцевість поблизу селища Кринки є осередком зеленого сільського туризму на Херсонщині. Вона приваблює туристів красою дніпровських плавнів, просто­рами українського степу. Туристична база імені Остапа Вишні розташована в затишному, екологічно чистому місці, на одному з проток Дніпра в 40 кілометрах від міста Херсона. Тепле, степове повітря, безліч проток, островів приваблюють сюди чисельних мешканців тваринного світу. Тут можна побачити оленів, кіз; дикі качки спокійно пливуть поруч з човнами туристів. Сюди приїздив на ціле літо відомий український письменник-гуморист Остап Вишня. Кринки зберігають пам'ять про нього не тільки переказом улюблених Оставових гуморе­сок, але й організацією музею в звичайній селянській хаті, в якій полюбляв зупинятися Остап.

Відпочиваючих розміщують у одноповерхових корпусах зі зручностями на поверсі у кімнатах на 3—4—5 осіб, двоповерховому корпусі з номерами-люксами (телевізор, холодильник, в корпусі є сауна з басейном). А також на туристичній базі є 7 котеджів з двома відділеннями кожний (на 2 і 3 особи), які здатні прийняти 300 відпочиваючих влітку і біля 100 любителів мисливства і рибалки взимку. До послуг клієнтів бар, дискотека. На базі чотириразове харчування, оригінальна українська кухня. Тут є всі умови для рибалки. У річці добрий кльов риби (карась, ф тарань, щука, сом, окунь, судак, товстолобик) і багато раків. Туристам надаються човни, рибальське оснащення і туристський інвентар напрокат. До послуг клієнтів, — крім звичайного сервісу, — шашлики, юшка на свіжому повітрі і раки, приготовані оригінальним способом.

У оздоровчий комплекс входить сауна з басейном, спортивні тренажери, футбольний майданчик. Додатково для відпочиваючих організовуються поїздки до заповідника «Асканія-Нова»; на Чорноморське узбережжя; зоопарку м. Мико­лаєва та інші екскурсійні об'єкти.

Туристична база імені Остапа Вишні належить Херсонському бюро подорожей та екскурсій, що є відділенням туристичної фірми «Херсонтурист». Ціни на путівки на одну особу на день сезону 2001 року становили: у корпусі — 26 грн. для дітей і 32 грн. для дорослих, у котеджі — 32 грн. для дітей і 38 грн. для дорослих, у номері-люкс — 48 грн. для дорослих . Путівки взагалі реалізуються терміном на 10 і 14 днів. Але існує надання послуг на 1-2 дні в межах туру, який організовує бюро подорожей та екскурсій. У програмі цього туру — відвідування заповідника «Асканія-Нова і одноденне перебування на базі ім. Остапа Вишні.

Клієнтами туристичної бази є переважно вітчизняні туристи (95%). Керівництво фірми «Херсонтурист» майже не займається залученням іноземних туристів до цієї бази.

2.5. Оподаткування туристичних операцій. Імпорт та експорт туристичних послуг

Прибуток туристичних підприємств підлягає оподаткуванню у відповідності з чинним законодавством України. Суб'єкти туристичної діяльності нараховують і сплачують податок на прибуток, прибутковий податок, земельний податок, податок на додану вартість, відрахування в Інноваційний, Пенсійний фонди, Фонд соціального страхування та ін. Деякі особливості має процедура оподатку­вання ПДВ послуг з туризму.

Законом України від 15.09.95 р. № 324/95— ВР «Про туризм» туристичні послуги визначені як послуги суб'єктів туристичної діяльності, діяльність яких пов'язана з наданням туристичних послуг з розміщення, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг, спрямовані на задоволення потреб туристів. Комплекс цих послуг складає поняття туристичного продукту. Організація іноземного та зарубіжного туризму базуєть­ся на договорах з іноземними партнерами. Виходячи з цього суб'єкт туристичної діяльності не може самостійно надавати туристичні послуги за межами України, а може лише здійснювати організаційні заходи по забезпеченню продажу через нерезидента туристичного продукту для споживання на території України та/або через представництва на території іноземної держави. Таким чином:

1. Послуги по туризму вважаються експортованими, якщо їх продаж здійснюється за межами України безпосередньо суб'єктом туристичної діяльності через представництва в іноземній державі та /або через нерезидента, а їх надання відбувається на території України.

2. Якщо суб'єкт туристичної діяльності здійснює продаж послуг з туризму на митній території України, тобто організує зарубіжний туризм, то такі послуги слід вважати імпортованими.

3. Продаж і надання послуг з туризму на митній території України є внутрішнім туризмом.

У відповідності п. 6. 2. 2. Закону України «Про податок на додану вартість» за нульовою ставкою обкладаються податком операції з надання послуг з туризму на території України у випадку їх продажу за межами України безпосередньо або при посередництві нерезидентів з використанням безрахункових розрахунків [5]. При цьому суми ПДВ, що сплачені за послуги, вартість яких відноситься до складу валових збитків туристичного продукту, включаються до податкового кредиту, і відшкодовуються згідно чинного законодавства. Стосовно частини експортованих послуг, що відповідає критеріям використання та споживання за межами митної території України, мова може йти про відшкодування з бюджету НДС, що входить, за витратами, пов'язаними з наданням таких послуг. [42 ].

Таким чином за умови проведення безготівкової форми розрахунків з суб'єктом туристичної діяльності та тільки у разі продажу за межами України безпосередньо суб'єктом або при посередництві нерезидентів вартість послуг з туризму на території України обкладається податком за нульовою ставкою, так як такі операції є експортними. Для надання якісної послуги з туризму суб'єкти туристичної діяльності у свою чергу укладають контракти з особами, які безпосередньо надають послуги з проживання, харчування, перевезенню і т. п., розрахунки за які суб'єкт на території України здійснює з урахуванням податку на додану вартість. При цьому, враховуючи поняття нульової ставки, суми ПДВ, що сплачені за послуги, вартість яких відноситься до складу валових витрат турис­тичного продукту, включаються до податкового кредиту і повертаються у поряд­ку, передбаченому Законом.

Згідно п. 1.4 ст. 1 вказаного закону продаж послуг — будь-які операції громадянсько-правового порядку з надання послуг, надання права на користуван­ня або розпорядження товарами, у т. ч. нематеріальними мотивами, а також надання будь-яких інших об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безкоштовного надання послуг [10 ]. Це означає, що туристичне підприємство бронює послуги, що надаються за кордоном, реалізує їх резиденту, але кошти у вигляді оплати транспортних послуг і туристичного обслуговування за кордоном не є власністю цього суб'єкта туристичної діяльності — резидента України і споживаються за межами митної території України, вони не включаються в базу обкладання ПДВ. Базою оподаткування суб'єкта є сума компенсації (комісійної винагороди), що отримана таким суб'єктом за інформаційно-рекламне обслугову­вання та інші послуги, що надаються резиденту з бронювання комплексу послуг, що входять до складу туристичного продукту. Такі послуги обкладаються подат­ком за ставкою 20 % [11].

Операції з продажу та наданню послуг з туризму на митній території України, тобто внутрішній туризм, належать оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%. Крім того, якщо суб'єктами туристичної діяльності надаються додаткові організаційні послуги, пов'язані з забезпеченням можливості споживання турис­тичного продукту як на території України, так і за її межами (консультаційні, надання інформації, бронювання квитків та ін.), то такі послуги також обклада­ються ПДВ за ставкою 20%.

Згідно п. 6. 2. 4. вказаного закону операції з надання транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України (здійснення міжнародних авіарейсів) обкладаються ПДВ за нульовою ставкою. У випадку, якщо надання таких транспортних послуг здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транспортними квитками, проїзними документами, укладання договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника, операції з таких послуг обкладаються ПДВ за ставкою 20%. На підставі вищезгаданого у випадку, коли здійснюється продаж квитків на міжнародні авіарейси згідно агентських угод, об'єктом оподат­кування є комісійна (агентська) винагорода агента, що обкладається податком за ставкою 20% незалежно від того, кому агентські послуги надані (авіакомпанії-резиденту або нерезиденту України). Операції з продажу квитків на внутрішні рейси згідно ст. З Закону є об'єктом оподаткування ПДВ. Зокрема, у випадку, якщо продаж авіаквитків здійснюється від особи та за дорученням авіапідприємств або авіакомпаній без передачі права власності на квитки, базою оподаткування є продажна вартість квитків [10].

3. Розробка проектних рішень щодо розвитку міжнародного туризму на Херсонщині

3.1. Рекомендації щодо удосконалення роботи УСМСтаТ. Розробка аналогової моделі управління міжнародним туризмом на Херсонщині

Незалежно від сфери і масштабу діяльності будь-який контролюючий суб'єкт повинен не тільки здійснювати попередній та заключний контроль кінцевих результатів, а й провадити поточний контроль і постійну координацію дій об'єктів управління. Не є винятком і УСМСтаТ. Сучасний стан туристичної галузі на Херсонщині потребує системного підходу в управлінні, всебічного його аналізу та оцінки перспектив розвитку, впровадження нових методів управління, чого неможливо здійснити без постійних надходжень інформації про поточну діяльність об'єктів управління. Хоча головний спеціаліст з туризму має доступ до будь-якої інформації, що необхідна для виконання функціональних обов'язків, значна частка цих даних отримується через запити в інші підрозділи облдержадміністрації, податкову службу, туристичні підприємства, що збільшує термін і ускладнює процес прийняття рішення. Тому пропонується внести деякі зміни до системи звітності туристичних підприємств, а саме: крім обов'язкової державної звітності два рази на рік, провадити щомісячну звітність, яка повинна містити такі основні показники:

1. Кількість обслугованих туристів.

2. Рух туристичних потоків з інших країн, областей України та рух потоків за кордон (з зазначенням назв країн і областей).

3. Цілі поїздок та подорожей (у відсотках).

4. Запровадження нових послуг.

5. Проблеми, що виникли за звітний період.

6. Пропозиції з питань законодавства, нормативно-правової бази туризму тощо, пропозиції щодо діяльності управління.

Запровадження цієї пропозиції надасть можливість не тільки удосконалити проведення аналізу туристичної діяльності і стану туризму на Херсонщині, але й встановити більш тісний двосторонній зв'язок з об'єктами управління. Збір подібної інформації є своєрідним маркетинговим дослідженням і дозволить складати графіки сезонності, життєвого циклу окремих послуг, проводити сегментацію ринку туристичних послуг, визначити найбільш пріоритетні для області напрямки діяльності. Це надасть можливість розробляти більш конкретні рекомендації фірмам щодо підвищення ефективності їх діяльності, а також визначити коло країн для надання на державному рівні пропозицій щодо укладан­ня з ними міжнародних договорів про спрощення і візового режиму, міжнародне співробітництво тощо. При цьому слід зазначити, що дії головного спеціаліста з туризму не повинні суперечити чинному законодавству України щодо забезпечен­ня свободи підприємницької діяльності суб'єктів ЗЕД. [1]

Управління у відповідності до своїх завдань повинно більше уваги приділяти формуванню туристичної інфраструктури впродовж транспортних коридорів, що пролягають через територію області. Для цього пропонується організувати збір інформації щодо основних транспортних шляхів, що використовуються фірмами згідно маршрутів, провести низку нарад з керівниками туристичних підприємств і представниками інших підрозділів облдержадміністрації щодо виявлення пріоритетних напрямків дій, організації першочергових заходів та визначення конкретних джерел фінансування.

В умовах переходу до ринкових відносин повинна підлягати суттєвим змінам санаторно-курортна система, потрібно впроваджувати нові методи управління. На державному та регіональному рівні потрібно переходити до програмно-цільового (проектного) управління і фінансування санаторно-курорт­ної сфери. При цьому виділення коштів повинно здійснюватися для досягнення кінцевого результату (забезпечення лікування або відпочинку громадян), а не для забезпечення діяльності закладу як такого [27]. Тому пропонується впровадити бізнес-планування та інвестиційне планування. Бізнес-планування повинно пе­редбачати створення регіональних проектів і програм в лікувально-курортній сфері на основі бізнес-планів санаторно-курортних закладів, що отримали право участі в програмі. Подібні програми повинні складатися і постійно контролюватися як крупномасштабний і довгостроковий проект. Це дійсно кардинальні зміни, що потребують значної підготовчої роботи.

Але вирішальне значення матимуть зміни в управлінні на рівні санаторно-курортного закладу, і саме управління з питань молоді, спорту та туризму повинно бути ініціатором подібних змін. Справа в тому, що сучасний санаторно-курортний заклад є черезмірно комбінованим, враховуючи наявність допоміжних, інфраструктурних служб і підрозділів: харчування, транспорту, бібліотеки, кіно, фізкультури і спорту, інженерного забезпечення, охорони, догляду за територією та ін. Більш доцільним було б здійснення цих функцій спеціалізованими фірмами на договірній основі. Альтернативою цьому є перетворення існуючого комбінування послуг і виробничих функцій санаторно-курортних закладів в іншу організаційно-управлінську і правову форми. Найбільш доцільним є запровад­ження акціонерної форми власності. Також пропонується об'єднання в корпорацію декількох сусідніх закладів з відповідним об'єднанням їх інфраструктури. Санаторно-курортним закладам пропонується запроваджувати діяльність щодо розробки довгострокової стратегії та поточної тактики, програм маркетингу, кадрової політики по забезпеченню кваліфікованими менеджерами. Для забезпечення цих перетворень управлінню у справах молоді, спорту та туризму рекомендується провести роботу та надати пропозиції державній туристичній адміністрації та облдержадміністрації щодо створення сприятливих організаційно-правових та економічних умов.

З метою прискорити адаптацію працівників туристично-рекреаційної сфери до міжнародних вимог доцільно здійснювати стажування їх за кордоном, а також запрошувати закордонних фахівців для навчання місцевого персоналу. Тому головному спеціалісту з туризму пропонується у ході переговорів з іноземними партнерами винести на їх розгляд питання професійного обміну досвідом.

Також пропонується взаємодія з управлінням освіти облдержадміністрації щодо удосконалення системи навчання за обміном впровадження туристсько-краєзнавчого виховання дітей та молоді. Управління повинно надати туристич­ним підприємствам пропозицію щодо організації дитячих міжнародних турів, сприяти розвитку дитячого та молодіжного туризму.

Значна кількість напрямків діяльності головного спеціаліста з питань роз­витку туризму та ліцензування та її збільшення в результаті запровадження запропонованих рекомендацій призведе до необхідності розширення кадрового складу фахівців з питань туризму в УСМСтаТ. Пропонується аналогова модель управління міжнародним туризмом в Херсонській області (додаток 6).

Головного спеціаліста з питань розвитку туризму і ліцензування рекомен­дується офіційно підпорядкувати голові управління і створити окремий підрозділ з туризму. Головний спеціаліст з питань розвитку туризму та ліцензування повинен виконувати наступні функціональні обов'язки:

1. Здійснення загального керівництва роботи підрозділу.

2. Керування розробкою проектів, обласних програм щодо розвитку туризму на Херсонщині.

3. Обґрунтування доцільності проектів і програм та організація їх реалізації.

4. Фінансове забезпечення реалізації проектів і програм.

5. Надання пропозицій щодо укладання міжнародних угод з питань туризму.

6. Організація переговорів з іноземними партнерами.

7. Облік суб'єктів туристичної діяльності та ліцензування туристичних підприємств.

8. Вжиття заходів щодо розширення міжнародного туризму в області.

9. Організація підвищення кваліфікації фахівців туристичних підприємств усіх форм власності.

Спеціаліст з реклами повинен виконувати наступні функції:

1. Підготовка до участі у міжнародних та всеукраїнських туристичних виставках-ярмарках, рекламних заходах обласного масштабу.

2. Розробка макетів друкованої рекламної продукції.

3. Організація виготовлення рекламної продукції.

4. Облік та обробка щомісячної звітності туристичних підприємств.

5. Надання пропозицій іншим працівникам підрозділу щодо розвитку їх сфери діяльності.

6. Складання листів-запитів до закордонних державних органів управління туризмом та іноземних суб'єктів туристичної діяльності.

7. Забезпечення реклами за кордоном екологічного та пізнавального туризму, рекреаційної сфери Херсонщини.

У функціональні обов'язки спеціаліста з екологічного туризму повинно входити:

1. Розробка проектів з екологічного туризму, організація їх реалізації.

2. Контроль за виконанням проектів.

3. Взаємодія з іноземними партнерами щодо залучення іноземних туристів на Херсонщину.

4. Надання пропозицій щодо підвищення ефективності заходів з екологічного туризму.

5. Контроль за здійсненням природоохоронних заходів.

6. Сприяння екологічному вихованню туристів.

Спеціаліст з рекреаційної сфери туризму повинен виконувати наступні функції:

1. Розробка проектів і програм розвитку рекреаційної сфери туризму.

2. Контроль за виконанням проектів і програм.

3. Прийняття на розгляд бізнес-планів санаторно-курортних закладів.

4. Бізнес-планування.

5. Обґрунтування доцільності інвестицій у рекреаційну сферу, в тому числі іноземних.

6. Надання рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності сана­торно-курортних закладів.

7. Підготовка пропозицій щодо визнання місцевості як курорту. Спеціаліст з пізнавального туризму повинен виконувати наступні функції:

1. Контроль стану екскурсійної діяльності підприємств.

2. Взаємодія з культурно-освітніми закладами щодо збору інформації про історико-культурні пам'ятки Херсонської області.

3. Забезпечення відновлення історико-культурного середовища Херсон­щини.

4. Надання пропозицій туристичним підприємствам щодо розроблення нових маршрутів.

5. Взаємодія з туристичними фірмами області по залученню іноземних і українських туристів до ознайомлення з історико-культурною спадщиною Хер­сонщини.

6. Сприяння туристсько-краєзнавчому вихованню дітей та молоді.

7. Надання пропозицій щодо облаштування мережі транспортних коридорів об'єктами туристичної інфраструктури.

Робота підрозділу повинна базуватися на постійній взаємодії працівників.

3.2. Пропозиції щодо удосконалення рекламно-інформаційної діяльності

Завоювання країною місця на світовому туристичному ринку залежить від її позитивного іміджу. Це так само стосується і окремих регіонів та областей. Для розвитку міжнародного туризму на Херсонщині необхідна дійова іміджева реклама, яку повинно здійснювати саме управління з питань молоді, спорту і туризму, а не окремі туристичні фірми. Аналіз діяльності управління свідчить про значну роботу в галузі реклами, але є можливості для її удосконалення. Управлінню пропонується встановлювати зв'язки з іншими країнами шляхом запитів в органи управління туризмом цих країн. Запити повинні супроводжува­тись ілюстрованою рекламною продукцією, інформаційними матеріалами. Особ­ливу увагу треба приділити відновленню зв'язків з країнами близького зарубіжжя.

Підсилити рекламну діяльність потрібно і на рівні туристичних підприємств. Проблему нестачі коштів для виготовлення ілюстрованої реклам­ної продукції пропонується вирішити шляхом кооперування управління і туристичних підприємств щодо фінансування виготовлення цієї продукції. Це дасть можливість фірмам придбати необхідну кількість рекламної продукції по нижчій ціні.

Для забезпечення більш дійової іміджевої та інформативної реклами УСМСтаТ і туристичним фірмам пропонується використати можливості Інтернет.

3.3. Рекомендації щодо застосування нових інформаційних технологій в менеджменті міжнародного туризму

Актуальність цього питання полягає у тому, що в ході перебудови суспільства під впливом НТР суттєво змінюється процес управління туризмом, поглиблюєть­ся спеціалізація, збільшуються права та відповідальність посадових осіб, що займаються туристичною діяльністю. При цьому суттєво зростає та усклад­нюється кількість інформаційних зв'язків між ними, збільшуються об'єми інформації з туризму, що створюється та переробляється. В цих умовах неможли­во здійснювати дійове керівництво процесами старими методами і без викорис­тання засобів електронно-обчислювальної техніки. Сучасні ЕОМ дозволяють суттєво прискорити і підвищити якість процесу прийняття управлінських рішень. Це можливо здійснити за допомогою математичних моделей, на основі яких швидкодіючі ЕОМ зможуть розраховувати, планувати та будувати алгоритм діяльності посадових осіб. Також необхідна розробка автоматизованої, інформаційної системи забезпечення туризму (АІСЗ туризму) [22].

Подібні розробки взагалі здійснюються науково-дослідними інститутами в галузі туризму, яких на Херсонщині немає. Але Херсонські державні університети, зокрема, технічний та педагогічний, також мають можливості для проведення подібних досліджень і розробок на базі кафедр інформаційних технологій, і деякі кроки до цього вже зроблені. Тому управлінню у справах туризму рекомендується встановити зв'язки з цими закладами, особливо з ХДТУ, який має більшу спеціалізацію в інформаційній сфері, і надати пропозиції щодо розробки математичних моделей та АІСЗ туризму. При цьому необхідно вирішити наступні завдання:

1. Визначити основні напрями розвитку процесу управління туризмом.

2. Проаналізувати вплив забезпеченості інформацією з туризму на якість управлінської діяльності керівників для вирішення завдань туризму.

3. Визначити фактори управлінської діяльності керівників, що впливають на ефективність процесу туристичної діяльності.

4. Визначити ступінь згортання (міру узагальнення — Куз) інформації з туризму для конкретного керівника.

5. Визначити основні інформаційні потоки в управлінні туризму.

6. Вивчити засоби і канали отримання і передачі інформації.

7. Розробити комплекс функціональних моделей управління туризмом з урахуванням його специфіки.

8. Розробити алгоритм діяльності керівників для рішення завдань туризму.

9. Визначити критерії якості рішення задач.

10. Розробити технологічні карти інформаційної діяльності керівників.

11. Оцінка особливостей програмування для створення АІСЗ туризму.

12. Розробити практичні рекомендації, які дозволять керівникові швидко адаптуватися до роботи з АІСЗ туризму.

Крім того, управлінню у справах молоді, спорту та туризму запропоновано створити базу даних туристичної інформації за допомогою програми Access, та здійснювати комп'ютерну обробку та розповсюдження цієї інформації.

Запровадження наданих пропозицій дозволять перевести на більш якісний рівень систему управління туризмом.

3.4. Пропозиції щодо інвестиційної політики та сертифікації готельних послуг

Реалізація структурної перебудови індустрії туризму вимагає суттєвого збільшення обсягів інвестицій у розвиток матеріально-технічної бази готельного господарства для забезпечення комфортабельного розміщення і обслуговування гостей. Відсутність сертифікованих трьох-, чотирьох- та п'ятизіркових готелів негативно впливає на рух туристичного потоку на Херсонщину. Особливо це стосується іноземних гостей, які вже звикли до комфорту і сервісу в процесі здійснення організованого туру чи мандрівки за індивідуальною програмою. Обов'язкова сертифікація готельних послуг має суттєве значення для розвитку готельного бізнесу в цілому на Херсонщині, окремих підприємств, а також для клієнтів, які користуються їхніми послугами та вимагають належного рівня обслуговування. Отриманий сертифікат є гарантом того, що готельних продукт, послуга відповідає вимогам стандартів, дає можливість підвищити статус, авто­ритет підприємства на внутрішніх та зовнішніх ринках гостинності. А це означає розширення клієнтури і партнерських зв'язків. Тому УСМСтаТ пропонується надати рекомендацію окремим готелям Херсонщини щодо планування їх діяльності, а саме: керівництво цих готелів повинно поставити за мету досягнен­ня належного рівня обслуговування для подальшої сертифікації [26]. Стан матеріально-технічної бази закладів розміщення в Херсонській області, історично-культурних пам'яток, відсутність потужної реклами потребують стратегічних заходів джерелами фінансування яких мають стати:

1. Кошти туристичних підприємств.

2. Банківські кредити.

3. Іноземні інвестиції.

4. Державні асигнування на розвиток рекреаційних зон загальнодержавного значення та відновлення історико-культурних пам'яток.

5. Власні кошти громадян тощо.

Несприятлива загальноекономічна ситуація, посилення конкуренції на рин­ку послуг, недостатність коштів із державного фінансування змушують готелі брати на себе вирішення питань, пов'язаних з інвестиційною діяльністю, хоча ця проблема не проста, вимагає розв'язання на макрорівні, потребує системно-координаційного підходу, узгодженості з місцевими органами влади та управління, інформаційно-рекламного забезпечення, а головне — фінансової підтримки в рамках загальнодержавних і регіональних програм [39]. Тому необхідно запровадити механізм стимулювання довгострокового кредитування об'єктів гостинності комерційними банками. [34]

Потужним засобом фінансування є іноземні інвестиції. Тому важливим на сьогоднішній день є формування сприятливого інвестиційного клімату, стимулю­вання припливу капітальних вкладень у реконструкції готелів відповідно до міжнародних вимог та стандартів. Необхідно відпрацювати чітку систему надання гарантій щодо захисту капіталовкладень.

Вирішення цих питань не під силу УСМСтаТ і не входить до його компетенції, але управління може зробити певний внесок у розвиток інвестиційної діяльності в галузі туризму. УСМСтаТ пропонується:

1. Здійснювати збір інформації щодо необхідності інвестицій, складати обґрунтування їх доцільності.

2. Оголосити конкурс інвестиційних проектів в галузі туризму і залучити спеціалізовані підприємства та інші підрозділи облдержадміністрації до економічного обґрунтування доцільності цих проектів.

3. Надати пропозиції управлінню зовнішньоекономічних зв'язків облдержадміністрації щодо залучення іноземних інвестицій у найліпші інвестиційні проекти туристичної галузі.

Практику проведення на конкурсних засадах відбору інвестиційних проектів можна запровадити і при державному фінансуванні, але тут визначними критеріями відбору будуть:

а) проект має бути загальнодержавного значення; б) готельні та супроводжуючі послуги відповідатимуть міжнародним стандартам; в) інвестиції сприятимуть створенню нових робочих місць, особливо в регіонах туристично-рекреаційного спрямування чи з напруженим ринком праці.

3. 5. Пропозиції щодо розвитку нових видів міжнародного туризму

Особливо конкурентоспроможним напрямком для Херсонщини може стати розвиток сучасного найактуальнішого виду світового туризму — екологічного. Екологічний вид туризму передбачає використання в туристичних цілях буфер­них зон заказників, заповідників, пам'яток природи та культури. Цей вид розповсюджується у світі у зв'язку з потребою цивілізованого людства в турис­тичних послугах у заповідних, незабруднених цивілізацією територіях. Екологічний туризм не потребує великих інвестицій для розвитку. При цьому дає значні прибутки від іноземного туризму. Значними ресурсами для екологічного туризму володіє приморська територія Херсонщини, а також природні національні парки, що об'єднують природоохоронну і рекреаційну функції.

Взагалі національні парки Херсонщини мало забезпечені базами відпочинку. Але цю проблему можна вирішити шляхом застосування альтернативного варіанту подібним засобам розміщення — наметові містечка. УСМСтаТ пропо­нується організувати роботу щодо створення мережі наметових містечок у природних національних парках, а саме:

1. Визначити територію наметових містечок.

2. Облаштувати її необхідною інфраструктурою (медичні пункти, склади туристичного і спортивного знаряддя тощо).

3. Розробити систему постачання харчових запасів.

4. Визначити склад і провести підготовку обслуговуючого персоналу (інструктори, медики, гіди тощо).

5. Розробити програму міні-походів, спортивних змагань, культурно-масо­вих заходів.

6. Розробити систему безпеки туристів, природоохоронних заходів. Тривалість подібного туру може бути від 5 до 10 днів. Перспективним для Херсонщини є водний туризм як різновид екологічного.

Він полягає у здійсненні подорожей на байдарках малими річками Низов’я Дніпра. Подібний вид туризму потребує зовсім незначних витрат на організацію. Потрібно здійснити наступні підготовчі заходи:

1. Розробити маршрути.

2. Облаштувати стаціонарні стоянки (місце для багаття, площу для наметів, місце причалювання човна, стіл та колоди-стільці).

3. Орендувати байдарки.

Походи можуть бути різного ступеню складності: від походів вихідного дня без ночівлі і з ночівлею до 2-3-денних і більше, в залежності від підготовки туристів.

Крім того пропонується:

— сприяти створенню підводного туризму на базі археологічних об'єктів

водних акваторій Північного Причорномор'я;

— проводити організацію міжнародних турів для вчених-орнітологів, ботаніків на території Чорноморського біосферного заповідника;

— організувати окремі тури на мисливство та рибальство.

3. 6. Рекомендації щодо розвитку дитячого туризму на Херсонщині

Дитячий туризм є важливим сектором туристичної галузі, діяльність якого направлена на оздоровлення дітей, підвищення їхнього культурного рівня, на формування та розвиток у дітей почуття національної самосвідомості. Якщо головним завданням туризму взагалі є гарний, комфортний відпочинок та нові враження, то шкільний туризм має значно ширше поле діяльності і більше навантажено. Це передусім, науково-пізнавальне, естетично-виховне значення походів і туристичних поїздок, виховання патріотизму і уміння працювати в команді, екологічне виховання, фізичне загартування. Ні на Херсонщині, ні в Україні взагалі немає дієвої централізованої туристичної організації, яка б займалася також і освітніми програмами. Потрібен чіткий перелік маршрутів, які включали б обов'язкові, за бажанням, спеціалізовані, тематичні, комплексні маршрути. Стосовно обов'язковості, то після аналізу шкільної програми зрозуміло, що принаймні три предмети — географія, біологія та історія не можуть обійтися без «виходу у світ». Та програмні екскурсії найчастіше обмежуються шкільними ділянками, подвір'ям або найближчим сквером, іноді — відвідуванням місцевого краєзнавчого музею. Але ніякий музей не замінить безпосереднього контакту з природою. Пропонується розробити декілька тема­тичних походів, прив'язаних до програми з географії:

1. Найпростіші вимірювання на місцевості (вимірювання кроками, рулеткою, мірною стрічкою, землемірним циркулем; визначення відстані «на око»; вимірювання відстані «за часом»; далекомір; висота об'єктів».

2. З компасом і картою по маршруту (компас; азимут; магнітне схилення; орієнтування за зорями, природними об'єктами; складання карти-маршруту; топографія).

3. Кам'яний літопис природи (корисні копалини, вивчення рельєфу).

4. Блакитними шляхами (вивчення елементів річкової долини; вивчення рівня води, напрямку течії, хімічного складу; рослинність і тваринний світ).

5. Зелене багатство краю (рослинні угрупування, збір гербарію).

6. Поселення людини (динаміка поселень; демографія).

Херсонщина має великий потенціал для розвитку шкільного туризму. Є туристичні гуртки в школах, але походи, що ними організовуються, найчастіше не несуть повного навантаження. Загалом туристсько-краєзнавча робота знаходить­ся у стані занепаду, що неприпустимо при можливостях краю. При такому стані шкільного туризму особливо цінною є робота окремих учителів-ентузіастів. Для налагодження шкільної туристсько-краєзнавчої роботи можна запропонувати кілька шляхів. Це передусім гуртки та секції, діяльність яких пристосована до програмних та факультативних тем, створення секцій, загонів, дитячих та підліткових відділів при обласних державних установах цього напрямку. Вони повинні мати чітко розділені напрями — народознавство, географія, біологія, історія та керуватися спеціалістами-предметниками.

За умов сучасного економічного стану в Україні збільшення кількості закладів відпочинку для дітей ускладнюється необхідністю значних капіталовкладень у формування відповідної базової та культурно-розважальної інфраструктури дитячих профільних таборів. Зважаючи на той факт, що протягом останніх років державне фінансування дитячого відпочинку постійно скорочува­лося, залучення можливостей сільських садиб у якості базової інфраструктури і культурно-освітніх закладів та об'єктів сфери розваг сільських поселень та малих міст вбачається вирішенням даної проблеми. Тому УСМСтаТ у співпраці з місцевим осередком Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму пропонується розробити проект «Програми організації відпочинку на селі для дітей та підлітків». Ця програма повинна передбачати ознайомлення дітей з національною культурою та звичаями, екологією та навколишнім середовищем. В реалізації програми повинні бути задіяні досвідчені педагоги, працівники культури, народні майстри Херсонщини, виходячи з положень Державної національної програми «Освіта», що визначають стратегію розвитку навчання підростаючого покоління, забезпечення можливостей постійного духовного са­мовдосконалення особистості дитини та формування її інтелектуального та культурного потенціалу, запропоновані програми повинні розроблятися з ураху­ванням можливості їх включення до навчальних планів і планів виховної роботи як загальноосвітніх шкіл, так і освітніх закладів нового типу (гімназії, ліцеї, навчально-виховних центрів тощо). Головна ідея цієї програми полягає у забезпеченні активного пізнання дітьми навколишнього середовища, що забезпе­чуватиметься поєднанням екскурсійних програм з формуванням практичних навичок. Наприклад, ознайомлення дітей молодшого шкільного віку з народними традиціями та ремеслами може починатися з екскурсії до народних майстрів, на виставки виробів з глини, лози, бісеру, вишивки тощо. Отримані знання та враження сприятимуть підготовці дітей до самостійної практичної діяльності. «Ліпимо з глини», «Плетемо з лози», «Вишиваємо та плетемо з бісеру» — можлива тематика наступних днів перебування дітей в таборі [ 22].

Використання туристсько-рекреаційного потенціалу сільських місцевостей, як об'єктивної основи розвитку дитячого відпочинку, сприятиме оздоровленню та духовному розвитку дітей та відновленню багатовікових традицій українсько­го села, що в цілому сприятиме національному та культурному відродженню України.

3.7. Проведення туристського районування території Херсонської області

Херсонщина за своїм природно-рекреаційним та історико-культурним потенціалом має всі можливості прилучатися до загальноукраїнського туристич­ного процесу. Херсонська область за розвитком інфраструктури, інтенсивністю туристичних потоків і поєднанням природно-рекреаційних та соціально-історичних умов і ресурсів відноситься до районів високого рівня розвитку туризму. Слід зазначити, що інтенсивність туризму часто пов'язана не стільки з наявністю та якістю відповідних ресурсів, скільки з наявністю відповідної інфраструктури. У дипломній роботі проаналізовано туристичну інфраструктуру та природно-історичний потенціал Херсонщини, а також виконано районування території як показник її диференціації з точки зору можливого туристичного навантаження. Районування території провадиться також для систематизації майбутніх витрат, визначення найбільш перспективних та вигідних напрямків інвестування.

Туристичні ресурси (об'єкти туризму) розподілені на три групи: перша — об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ), рекреаційні об'єкти та мисливські угіддя; друга — археологічні та архітектурні пам'ятки; третя — культурно-освітні об'єкти, пам'ятники і місця воєнно-історичних подій та пов'язані з іменами видатних людей. Розподіл об'єктів інфраструктури та туристичних об'єктів по адміністративних районах Херсонської області наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Туристичні ресурси Херсонщини

Туристичне районування території Херсонщини, як і районування взагалі, є основним методом виявлення і вивчення неоднорідності територій. З цієї точки зору важливим є правильний вибір одиниць районування, значимість якого пов'язана з об'єктивним існуванням диференційованих територіальних структур, у межах яких концентруються потоки природно-ресурсних та соціально-економічних систем. У даному випадку такими одиницями районування будуть низовий адміністративний район та міста Херсон та Нова Каховка. Виходячи з показника кількості туристичних ресурсів та рівня розвитку туристичної індустрії пропонується такий варіант групування НАР Херсонської області (додаток 7).

НАР розподілені на п'ять груп. До першої групи — районів з високим наповненням туристичними ресурсами належать чотири райони: Генічеський, Садовський, Чаплинський райони та м. Херсон, у яких нараховується від 62 до 119 об'єктів, що відносяться до туристичних ресурсів. При цьому в перших двох районах переважають об'єкти рекреаційної зони та природно-заповідного фонду; Чаплинський район характеризують всі три групи туристичних об'єктів (окрім рекреації) — заповідник «Асканія-Нова, м. Херсон насичений архітектурними пам'ятками, культосвітніми закладами та історичними пам'ятками. Слід зазначи­ти диспропорцію між кількістю об'єктів туристичної інфраструктури та масшта­бами туристичних об'єктів Чаплинського району (відповідно 4 проти 76).

До другої групи — районів з рівнем розвитку туристичних ресурсів та інфраструктури вище середнього (63 об'єкти) належить Голопристанський рай­он, де переважають рекреаційні ресурси (Залізний Порт, Гопри) та природні об'єкти (Чорноморський біосферний заповідник). До наступної групи —районів середнього рівня наповненості (від 35 до 60) належать 4 райони: Бериславський, Цюрупинський, Каховський, Велико-олександрівський. До четвертої групи — районів з низьким рівнем розвитку туристичних ресурсів належить найбільша кількість районів — Білозерський, Великолепетиський, Горностаївський, Каланчацький, Іванівський, Нововоронцовський та м. Нова Каховка. Ці регіони налічують від 12 до 23 об'єктів. При цьому слід зазначити відносність цього групування. Адже зазначені райони належать до цієї групи лише у порівнянні з найбільш розвиненими регіонами, але в абсолютному значенні достатньо насичені туристичними ресурсами. І до п'ятої групи — районів з нерозвинутим туризмом віднесено 4 райони: Верхньорогачицький, Нижньосірогозький, Ново-троїцький та Високопільський, у яких нараховується від 6 до 10 об'єктів. Найбільш насичені зонами мисливства Цюрупинський, Нововоронцовський, Великоолександрівський, Скадовський та Генічеський райони; архітектурними та історичними об'єктами — м. Херсон, Нова Каховка, Каховський та Берис-лавський райони; архіологічними — Цюрупинський (Стародавнє Олешшя), Іванівський, Чаплинський.

За даними районування можна зробити висновок про суттєву неоднорідність території Херсонщини і надати пропозиції щодо фінансування туристичної сфери. Найбільш пріоритетними для інвестування є райони 1 та 2 груп (відновлення матеріально-технічної бази готельного господарства та санаторно-курортних закладів, реставрація пам'яток архітектури, рекламно-інформаційна діяльність). Для декількох районів 3, 4 та 5 груп (Білозерського, Великолепетиського, Великоолександрівського, Горностаївського, Каланчацького, Нововорон-цовського, Новотроїцького, Цюрупинського районів) першочергово пропонуєть­ся розвивати види туризму, що не потребують значних капіталовкладень, а саме: екологічний та сільський зелений туризм.

3.8. Розробка бізнес-плану суб'єкта ЗЕД — туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок»

Аналіз основних тенденцій міжнародного туристичного ринку свідчить про підвищення популярності екологічного туризму і стрімкий розвиток цього при­буткового виду туризму. Херсонщина не використовує у повній мірі існуючий потенціал провадження екологічного туризму у всіх його різновидах. Цьому підтвердженням є відсутність у буферних зонах національних парків і заповідників баз відпочинку, початкова стадія водного туризму та інші чинники. Проведений аналіз цілей іноземного туризму свідчить про збільшення відсотку іноземців, що приїздять до Херсонської області з метою ознайомлення з українсь­кою культурою та побутом, історією та архітектурою Херсонщини. Ефективної організації потребує дитячий та молодіжний туризм. Раціональне використання об'єктів природно-заповідного фонду та мисливських угідь дозволить отримува­ти стабільний дохід від організації полювання та рибалки не тільки в якості додаткових послуг, а й у вигляді окремо розроблених турів.

У дипломній роботі в якості практичних рекомендацій щодо розвитку міжнародного екологічного, етнографічного, дитячого туризму та мисливської діяльності розроблено бізнес-план суб'єкту ЗЕД — туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок» (додаток 8). Привабливість запропо­нованих комплексом туристичних послуг (турів) полягає у задовільненні потреб туристів у якісному змістовному проведенні дозвілля, що поєднує відпочинок і можливість ознайомлення з українською культурою і природою Херсонщини, зайняття улюбленою справою (полювання, рибалка, туризм). Запропонований бізнес-планом туристичний комплекс вважається першим суб'єктом туристично­го бізнесу подібного типу на Херсонщині. Розроблений бізнес-план має практич­ну цінність і може бути використаний суб'єктами туристичної діяльності Хер­сонської області як прибутковий проект.

3.9. Розробка комп'ютерної задачі * «Аналіз чутливості прибутку до зміни аналізуємих факторів»

За даними бізнес-плану за допомогою програмного продукту Microsoft Excel розраховуємо зміну прибутку під впливом зміни об'єму реалізації, ціни, постійних та змінних витрат. Необхідні для розрахунку вхідні дані надані в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Вхідні дані для розрахунку задачі

Для аналізу чутливості прибутку розраховуємо силу операційних важелів для об'єму реалізації, ціни, постійних та змінних витрат.

% ΔП = ОВ* % ΔФ , де

% ΔП- відсоткова зміна прибутку

ОВ- сила операційного важеля аналізуємого фактора

% ΔФ- відсоткова зміна фактора

ОВор = Валова маржа/ Прибуток

Овц = Виручка від реалізації/ Прибуток

Овзв = Змінні витрати/ Прибуток

ОВпз = Постійні витрати/ Прибуток

Блок-схема рішення комп'ютерної задачі надана у додатку 9. Результати рішення задачі надані у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Вихідні дані розрахунку задачі

На основі аналізу можна зробити висновок, що найбільший вплив на прибуток у літніх турах мають ціна (операційний важіль — 1,9) та об'єм реалізації (1,4), а найменший вплив — постійні (0,4) та змінні витрати (0,5). Наприклад, якщо ціни знизити на 20% до 38,4 грн. підприємство отримає на 38% менше прибутку або 56730 грн. При зниженні об'єму реалізації на 5% до 3477 особо/днів прибуток зменшиться на 10% до 100650 грн. При зниженні змінних витрат на 10% прибуток підвищиться на 5%, що становитиме 96075 грн. Відповідно підвищення постійних витрат на 15% до 41032 грн. прибуток зменшиться на 6% до 86010 грн. Найбільший вплив на прибуток від мисливських та дитячих турів також мають ціна (відповідно 4,2 та 7,3) та об'єм реалізації (2,6 та 4,7). При цьому слід відмітити, що економічні показники цих видів турів мають більшу силу операційних важелів, ніж у літніх турів. Це є ознакою того, що виручка від реалізації цих турів у більшій мірі наближається до порогу рентабельності, де сила операційного важеля найвища. Результати аналізу свідчать, що підприємство має змогу знижувати ціни на дитячі тури максимум на 10%. Подальше зниження ціни призведе до збитків. Тому головним резервом підвищення прибутку є зміна ціни та об'єму реалізації. І туристичний комплекс «Херсонський хуторок» має змогу використовувати цей резерв у перші роки роботи, так як запропоновані послуги є новими для туристичного ринку Херсон­щини і знаходяться на стадії введення на ринок.

3.10. Основні проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму на Херсонщині.

На основі проведеного аналізу та дослідження розроблені основні проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму в Херсонській області.

1. Пропозиції щодо удосконалення роботи УСМСтаТ в туристичній галузі, а саме: удосконалення системи звітності, сприяння формуванню інфраструктури транспортних коридорів, запровадження нових методів управління — програм­но-цільового управління і фінансування санаторно-курортної сфери, бізнес-планування; створення сприятливих організаційно-правових та економічних умов для впровадження змін в управлінні на рівні санаторно-курортних закладів.

2. Розроблено аналогову модель управління міжнародним туризмом на Херсонщині.

3. Пропозиції щодо розвитку рекламно-інформаційної діяльності, а саме використання нового способу встановлення міжнародних зв'язків, кооперування управління у справах молоді, спорту та туризму і туристичних підприємств щодо фінансування виготовлення друкованої продукції, а також використання можли­востей Інтернет для забезпечення більш дієвої іміджевої та інформативної реклами.

4. Рекомендації щодо застосування нових інформаційних технологій в менеджменті міжнародного туризму, а саме підвищення якості процесу прийнят­тя управлінських рішень за допомогою автоматизованої інформаційної системи забезпечення туризму (АІСЗ туризму)

5. Пропозиції щодо розвитку міжнародного екологічного туризму на базі природних національних парків Херсонщини та малих річок, а саме організація наметових містечок, подорожей байдарками малими річками, створення підводного туризму на базі археологічних об'єктів водних акваторій Північного Причорномор'я, організація міжнародних турів для вчених-орнітологів, ботаніків на території Чорноморського біосферного заповідника, організація окремих турів на мисливство і рибальство.

6. Пропозиції щодо запровадження сертифікації готельних послуг та ліцензування санаторно-курортних закладів для забезпечення більш високого рівня обслуговування у відповідності до міжнародних стандартів.

7. Пропозиції щодо інвестиційної політики в галузі туризму, провадження відбору на конкурсних засадах інвестиційних проектів для залучення іноземних інвестицій.

8. Рекомендації щодо розвитку дитячого туризму на Херсонщині, зокрема, дитячого сільського зеленого туризму та активізації культурно-освітньої та туристсько-краєзнавчої діяльності серед дітей та юнацтва.

9. Виконано туристське районування території Херсонської області як показник її диференціації з точки зору можливого туристичного навантаження та пріоритетності інвестування.

10. Розроблено бізнес-план суб'єкта ЗЕД — туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок» в якості рекомендацій щодо розвит­ку екологічного, етнографічного, дитячого туризму та мисливської діяльності для практичного використання суб'єктами туристичного бізнесу Херсонщини.

11. Розроблено за допомогою програмного продукту Microsoft Excel комп'ю­терну задачу «Аналіз чутливості прибутку до зміни аналізуємих факторів» на основі даних бізнес-плану туристичного комплексу етнічного напрямку «Хер­сонський хуторок».

РОЗДІЛ 4. Безпека життєдіяльності людини, охорона праці та навколишнього середовища

4.1. Забезпечення БЖД людини

Організація роботи щодо безпеки життєдіяльності певною мірою пов'язана з заходами щодо забезпечення охорони праці та охорони навколишнього середови­ща. Тому на підприємствах з середньою чисельністю робітників не більше 50 чоловік всі ці види робіт об'єднуються і можуть виконуватися однією людиною. До таких установ належить УСМСтаТ з чисельністю працівників 17 чоловік. Відповідальним за БЖД, ОП та ОНС є заступник голови управління з питань спорту і туризму.

Найбільш вірогідним НС природного характеру для управління є землетрус.

Адже установа знаходиться у старій 3-поверховій будівлі і в разі землетрусу найбільш підлягає впливу первинних і вторинних вражаючих факторів. Тому необхідно запроваджувати заходи щодо укріплення несучих конструкцій, ізолювання дротів електроструму для запобігання враження струмом людей [7]. У зв'язку з тим, що управління не є виробничим підприємством, не здійснює технічні процеси з використанням СДОР та ОР, а отже немає причин для виникнення вражаючих факторів, в управлінні не прогнозуються НС технічного характеру.

Найбільш важливою функцією керівництва в галузі БЖД є забезпечення безпеки туристів, що гарантується державою. На основі регіональних програм туристичні суб'єкти розробляють конкретні заходи щодо забезпечення безпеки туристів, запобігання травматизму і несуть відповідальність за їх виконання, а саме: навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм і нещасних випадків, інформування про джерела небезпеки; надання оперативної допомоги потерпілим та їх транспортування. Для здійснення цих заходів створюються пошуково-рятувальні служби. Саме ці заходи з боку суб'єктів контролює заступник голови управління з питань спорту і туризму.

На основі аналізу стану організації БЖД можна зробити висновок, що заходи з БЖД майже не провадяться: не забезпечене проведення інструктажу; не здійснюються ремонтні роботи; робочі місця не забезпечені необхідними плака­тами і планами евакуації. Тому для удосконалення організації БЖД необхідно першочергово здійснити ці заходи.

4. 2. Охорона праці, протипожежна безпека

Основними міжгалузевими актами, якими керується управління є: Правила експлуатації електроустаткування споживачів, Правила пожежної безпеки в Україні, Типове положення про службу охорони праці, Положення про розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань та аварій на підприємствах і організаціях [10]. Основними галузевими актами є Правила техніки безпеки при експлуатації електроустаткування, Закон України «Про курорти» [4]. Не менш важливим законодавчим актом є Закон України «Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення» [6].

Визначальними вимогами для управління є санітарні норми і правила (СНІП), а саме: норми щодо мікроклімату (швидкість повітря 0,5-1 м в секунду, атмосферний тиск 760 мм р. с, освітлення однофазове з заземленням). Обов'яз­ково має бути передбачений захист екранів моніторів персональних комп'ютерів (виносний захисний екран або «вбудований» захист екрана монітора). Всі ці вимоги, окрім освітлення, виконуються управлінням. Щодо санітарної охорони курортів, що підлягають контролю з боку управління, її метою є збереження природних властивостей наявних лікувальних ресурсів, запобігання забруднен­ню та передчасному виснаженню. Санітарна охорона тісно пов'язана з охороною навколишнього середовища. Проекти оголошення природних територій курорт­ними підлягають державній екологічній та санітарно-гігієнічній експертизам.

Основними шкідливими і небезпечними факторами в управлінні є: брак і нерівномірність освітлення, статичне положення тіла, що можуть призвести до захворювань очей та хребта (скалеозу), поразка електричним струмом в результаті дотику чи наближення до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою. Пожежонебезпека в управлінні може виникнути внаслідок причин неелектричного та електричного характеру. Причини неелектричного характеру: несправність обладнання, халатне і необережне поводження з вогнем, неправиль­них пристрій і несправність вентиляційної системи. Причини електричного характеру: коротке замикання, перевантаження дротів, іскріння. Приміщення управління обладнане вогнегасниками, але немає стендів протипожежної безпеки [9].

За даний період керівництво вжило заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці. На основі аналізу можна зробити висновок, що система охорони праці та протипожежної безпеки не в повній мірі відповідає вимогам законодавства. Це стосується освітлення, наявності відкритих струмоведучих дротів, непроведення інструктажів щодо техніки безпеки під час роботи з комп'ютером та іншою оргтехнікою, протипожежної безпеки, відсутності засобів наглядної агітації. Тому керівнику охорони праці необхідно запровадити практи­ку проведення інструктажів, прибрати недоліки освітлення і організувати низку ремонтних заходів.

4. 3. Керівництво охороною навколишнього середовища

Основними діючими нормативно-правовими актами є закони України «Про охорону навколишнього середовища», «Про курорти» [2, 4].

З метою збереження природних ресурсів і запобігання їх забруднення в межах курортів встановлюються округи санітарної охорони, які поділяються на три зони. Перша зона (зона суворого режиму) охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, родовища лікувальних грязей, лимани, пляжі і прилеглу територію шириною до 100 метрів. В зоні забороняється спорудження будівель, не пов'язаних з охороною природних факторів курорту; влаштування стоянок автомобілів, вигребів стічних вод, полігонів рідких і твердих відходів, проживання громадян. Друга зона (зона обмежень) охоплює територію, з якої відбувається стік поверхневих та ґрунтових вод до місця виходу на поверхню мінеральних вод; територію санаторно-курортних закладів, парки, ліси. Тут забороняється споруд­ження поглинаючих колодязів, створення полів підземної фільтрації, розміщення складів пестицидів і мінеральних добрив, скидання сміття. Третя зона (зона спостережень) охоплює всю сферу формування і споживання гідромінеральних ресурсів, лісові насадження навколо курорту тощо. Тут забороняється будівництво підприємств, що негативно впливатимуть на ландшафтно-кліматичні умови; спуск на рельєф неочищених стічних вод; проведення вирубок зелених насаджень. Недотримання цих заборон призведуть до значних екологічних збитків у вигляді забруднення природних ресурсів і до потреби у фінансуванні відновлення цих ресурсів [6].

У сферу діяльності управління входить контроль за створенням і збережен­ням санітарно-зелених зон, озелененням територій та приміщень підконтрольних підприємств та самого управління. Управління запроваджує практику екологічного виховання не тільки персоналу, але й населення області (особливо дітей і молоді). Порушення законодавчих актів передбачає всі види відповідальності, навіть кримінальну (позбавлення волі строком до 5 років).

Для оголошення території курортом здійснюється екологічна та санітарно-гігієнічна експертизи.

Подальший розвиток міжнародного туризму можливий лише при переході вимог до якості навколишнього середовища на світові стандарти.

Однією з можливостей такого переходу для Херсонської області може стати участь у програмі «Блакитний прапор Європи». Програма ставить ціллю підготувати умови для вмикання туристичних регіонів у європейське прямування якості курортних міст. Вона розглядається як один із механізмів можливого стабільного туристського розвитку, що дозволяє оцінити місцеві умови, рівень якості запропонованих туристичних послуг і намітити об'єкти, у т. ч. пляжі, ділянки курортів, окремі здравниці, що цілком або частково відповідають запропонованим критеріям якості. Участь у цій програмі відповідає задачам, висуну­тим державами-членами Чорноморського Економічного Співтовариства в питаннях охорони навколишнього середовища і порятунку Чорного моря, координації туристського розвитку регіонів. Державна політика України, спрямована на охорону і розвиток Чорноморського регіону знайшла відбиток у прийнятті ряду законодавчих актів, серед яких слід зазначити концепцію по захисту і відновленню Азовського і Чорного морів. Для підвищення інвестиційної принадності Чорноморського регіону, необхідний пошук позитивних рішень взаємозалежної проблеми: подальшого туристського освоєння і зберігання якості навколишнього середовища [41]. Основний підхід до її рішення на Херсонщині повинен бути орієнтований на реально існуючі можливості економічного розвит­ку регіону, на відродження туристської діяльності і висування херсонських курортів на міжнародний туристський ринок, одним з умов якого є застосування до навколишнього середовища міжнародних стандартів якості.

Управління має можливості збереження екологічних цінностей: підвищення екологічного контролю курортних зон, сприяння екологічній діяльності інших суб'єктів туристичної діяльності, підвищення рівня екологічного виховання населення, участь в екологічному грантуванні; впроваджувати елементи екологічного менеджменту в області.

Висновок

У ході виконання дипломної роботи проаналізовано стан туристичного бізнесу за кордоном та в Україні, а саме розглянуті науково-методичні аспекти організації та управління туристичною діяльністю в зарубіжних країнах, тенденції розвитку міжнародного туризму в світі, здійснено аналіз стану турис­тичної галузі в Україні, зокрема, стану сільського зеленого туризму, здійснено огляд законодавчої бази та сучасної наукової літератури з питань організації та управління міжнародним туризмом. На основі аналізу зроблено висновки про високий рівень організації та управління туристичною діяльністю за кордоном; підвищення темпів розвитку міжнародного туризму у світі, загальну тенденцію до збільшення світового туристичного ринку та активізації туристичних потоків; розвиток екологічного та пізнавального туризму у світі, а також зроблено висновок про незадовільний стан туристичної галузі в Україні, наявність пози­тивних зрушень у розвитку сільського зеленого туризму як прибуткового і найменш капіталомісткого виду туризму.

Метою дослідження є аналіз стану міжнародного туризму на Херсонщині для розробки проектних рішень щодо його розвитку. Тому в процесі виконання роботи:

1. Проаналізована діяльність суб'єктів туристичної індустрії та зроблено висновок про недосконалість туристичної інфраструктури — невідпрацьований механізм банківського обслуговування туристів, недосконалість процедури візового і митного оформлення, низький матеріально-технічний стан готельного господарства та рекреаційної сфери, невідповідність рівня обслуговування туристів міжнародним стандартам, нерозвиненість інфраструктури транспортних коридорів.

2. Проаналізовано цілі, завдання та функції УСМСтаТ як координуючого державного органу в туристичній галузі, організаційну структуру з точки зору управління міжнародним туризмом і зроблено висновки про недосконалість організаційної структури управління туризмом, недостатність фахівців з туризму у складі управління.

3. Проаналізовано механізм управління туризмом і зроблено висновки про недосконалість системи звітності туристичних підприємств, невідпрацьовані механізми регулювання санаторно-курортної сфери та управління екологічним туризмом, відсутність комп'ютеризації роботи головного спеціаліста з питань туризму.

4. Проаналізовано механізм ліцензування суб'єктів туристичної діяльності і зроблено висновки про невідповідність діяльності туристичних фірм Херсонсь­кої області вимогам до організації приймання та обслуговування іноземних туристів щодо оформлення віз та митних документів, відсутність системи ліцензування санаторно-курортних закладів, невідпрацьований механізм контро­лю за виконанням ліцензійних умов туристичними підприємствами після отри­мання ліцензії.

5. Проаналізовано стан туристичної галузі на Херсонщині, здійснено SWOT- аналіз і зроблено висновки про малу питому вагу міжнародного туризму у загальному обсязі, але високий темп росту показників іноземного туризму в порівнянні з минулим роком; відсутність міжнародного екологічного туризму, нерозвиненість дитячого і молодіжного туризму, великий об'єм неорганізованого туризму, недостатність реклами туристичних послуг в області і за кордоном.

6. Проаналізовано діяльність суб'єкту екологічного туризму на прикладі туристичної бази їм. Остапа Вишні у с. Кринки і зроблено висновок про відсутність зовнішньоекономічної діяльності з іноземного туризму.

7. Проаналізовано і зроблено висновок щодо недосконалості системи опо­даткування туристичних підприємств — відсутність диференційованого підходу до встановлення податків.

На основі проведеного аналізу та дослідження розроблені основні проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму в Херсонській області.

1. Пропозиції щодо удосконалення роботи УСМСтаТ в туристичній галузі, а саме: удосконалення системи звітності, сприяння формуванню інфраструктури транспортних коридорів, запровадження нових методів управління — програмно-цільового управління і фінансування санаторно-курортної сфери, бізнес-планування; створення сприятливих організаційно-правових та економічних умов для впровадження змін в управлінні на рівні санаторно-курортних закладів.

2. Розроблено аналогову модель управління міжнародним туризмом на Херсонщині.

3. Пропозиції щодо розвитку рекламно-інформаційної діяльності, а саме використання нового способу встановлення міжнародних зв'язків, кооперування управління у справах молоді, спорту та туризму і туристичних підприємств щодо фінансування виготовлення друкованої продукції, а також використання можли­востей Інтернет для забезпечення більш дієвої іміджевої та інформативної реклами.

4. Рекомендації щодо застосування нових інформаційних технологій в менеджменті міжнародного туризму, а саме підвищення якості процесу прийнят­тя управлінських рішень за допомогою автоматизованої інформаційної системи забезпечення туризму (АІСЗ туризму)

5. Пропозиції щодо розвитку міжнародного екологічного туризму на базі природних національних парків Херсонщини та малих річок, а саме організація наметових містечок, подорожей байдарками малими річками, створення підводного туризму на базі археологічних об'єктів водних акваторій Північного Причорномор'я, організація міжнародних турів для вчених-орнітологів, ботаніків на території Чорноморського біосферного заповідника, організація окремих турів на мисливство і рибальство.

6. Пропозиції щодо запровадження сертифікації готельних послуг та ліцензування санаторно-курортних закладів для забезпечення більш високого рівня обслуговування у відповідності до міжнародних стандартів.

7. Пропозиції щодо інвестиційної політики в галузі туризму, провадження відбору на конкурсних засадах інвестиційних проектів для залучення іноземних інвестицій.

8. Рекомендації щодо розвитку дитячого туризму на Херсонщині, зокрема, дитячого сільського зеленого туризму та активізації культурно-освітньої та туристсько-краєзнавчої діяльності серед дітей та юнацтва.

9. Виконано туристське районування території Херсонської області як показник її диференціації з точки зору можливого туристичного навантаження та пріоритетності інвестування.

10. Розроблено бізнес-план суб'єкта ЗЕД — туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок» в якості рекомендацій щодо розвит­ку екологічного, етнографічного, дитячого туризму та мисливської діяльності для практичного використання суб'єктами туристичного бізнесу Херсонщини.

11. Розроблено за допомогою програмного продукту Microsoft Excel комп'ю­терну задачу «Аналіз чутливості прибутку до зміни аналізуємих факторів» на основі даних бізнес-плану туристичного комплексу етнічного напрямку «Хер­сонський хуторок».

Перелік використаних джерел

1. О внешнеэкономической деятельности. Закон України. Ведомости Вер­ховного Совета Украины. — 1991. — № 29.

2. Про охорону навколишнього середовища. Закон України. — К.: Ойкумена, 1993. —131 с

3. Про туризм. Закон України. Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 14.

4. Про курорти. Закон України. Відомості Верховної Ради України. — 1995.—№ 18.

5. Про податок на додану вартість. Закон України. Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 36.

6. Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя. Закон Ук­раїни. — К: Юрінком. — 1998. — 158 с

7. Про охорону праці. Закон України// Все о бухучете. — 1998. — № 117. — 4—13 с.

8. Про ліцензування окремих видів діяльності. Закон України. Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 32.

9. Про пожежну безпеку. Закон України. КЗОТ. — К.: Юрінком. — 1999. — 52 с.

10. Об обложении НДС услуг по туризму. Письмо ГНА Украины № 5628/10/ 16—1101 // Вестник НСУ. — 1999. — № 43. — с. 43—45.

11. О внесении изменений в порядок налогообложения туристических услуг. Письмо ГНА Украины № 199/7/16 — 1121 //Вестник НСУ. — 1999. № 43. — с. 45.

12. Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах в установах і організаціях //Держкомітет України по нагляду за охороною праці. — К.: Норматив, 1993. — 170 с

13. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності. Наказ Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. — 2001.—№7/62.

14. Про основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року. Наказ Президента України. — 1999. — № 973.

15. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента: Учебное пособие. — М.: Финансы и статистика, 1997. — 480 с.

16. Герчикова И. Н. Менеджмент: Учебник. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. —501с.

17. Економіка зарубіжних країн / За ред. А. С. Філіпенка. — К.: Либідь, 1996.— 414 с.

18. Ефремова М. В. Основы технологии туристского бизнеса: Учебное пособие.- М.: Издательство Ось- 89, 1999. — 192 с.

19. Жолдак В. И. Квартальное В. А. Менеджмент спорта и туризма. — М.: Советский спорт, 2001. — 416 с.

20. Захаров К. В. Цыганок А. В. Бочарников В. П. Захаров А. К. Логистика, эффективность и риски внешнеэкономических операций. — К.: ИНЕКС, 2001. — 237 с.

21. Квартальнов В. А. Стратегический менеджмент в туризме: современный опыт управления. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 496 с.

22. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ./Общ. ред. и вступ, ст. Е. Н. Пеньковой. — Новосибирск: Наука, 1992. — 736 с.

23. Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя: Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції. — К.: Видавництво Карбон ЛТД, 2000. —235 с.

24. Кредісов А. І. Панченко Є. Г. Кредісов В. А. Менеджмент для керівників. — К.: Знання, КОО, 1999. — 556 с

25. Менеджмент туризма. Учебник / Под ред. И. В. Зорина. — М.: РМАТ, 1998. —230 с.

Ф 26. Мескон М. Альберт М. Хедуори Ф. Основы менджмента: Пер. с англ. — М.:Дело, 1992.— 702 с.

27. Менеджмент внешнеэкономической деятельности / Под ред. Киричен­ко А. А.—К., 1998.—464 с.

28. Михалкевич А. П. Бухгалтерский учет на предприятиях зарубежных стран: учебное пособие. — Мн.: ООО Мисанта, 1998. — 109 с.

29. Новицкий В. Е. Внешнеэкономическая деятельность и международный маркетинг. — К.: Либра, 1994. — 191с.

30. Сенин В. С. Организация международного туризма: Учебник. — М.: Финансы и статистика, 2002. — 400 с.

31. Слепов В. А. Цены мирового рынка: Учебное пособие. — М.: Финансы и статистика, 1986. — 59 с.

32. Управление внешнеэкономической деятельностью: Учебник / Под ред. А. И. Кредисова. — К.: Феникс, 1996. — 420 с.

33. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник / Под ред. Е. С. Стояновой.— 2-е изд., перераб. и доп.— М.: Изд-во Перспектива, 1997.— 574 с.

34. Фомишин С. В. Международные экономические отношения. Учебное пособие. — К.: Вища школа, 1997. — 341 с.

35. Яновская Н. Туризм: организация и учет. — X.: Фактор, 2000. — 236 с.

36. Виноградська А. Розвиток українського туристичного бізнесу // Економіка. Фінанси. Право. — 2000. — № 5. — с 13—18.

37. Єфремов О. В. Цопа Н. В. Ефективність управління туристичним комплексом // Вісник. Економіка. — 2000. — № 42. — с 8—10.

38. Малиновський Б. 2000 рік: Нові тенденції у туристичному бізнесі України // Галицькі контракти. — 2000. — № 17. — с 24—25.

39. Малиновський Б. Ринок турпослуг: найкращий клієнт — масовий клієнт // Галицькі контракти. — 2001. — № 19. — с 26—27.

40. Мельниченко С.В. Туристична галузь — суттєве джерело поповнення коштів державного бюджету // Фінанси України. — 2001. — № 2. — с 63—68.

41. Михайліченко Г. І. Методика визначення ефективності системи інформаційної та збутової логістики туристичного підприємства // Маркетинг в Україні. — 2000. — № 4. — с 76—78.

42. Мунін Г. Проблеми і засоби активізації інвестиційної діяльності в готельному бізнесі України // Економіст. — 2001. — № 2. — с 30—31.

43. Пономарьова Л. Пономарьов С. З Придніпров'я до Тавриди // Туризм сільський зелений. — 2001. — № 3. —с 64.

44. Чугунова Т. М. Тіхонова Н. І. Роль екологічного чинника в розвитку міжнародного туризму в Криму // Вісник. Економіка. — 2000. — № 42. — с 62—63.

45. Шило Л. Экспорт, импорт туристических услуг // Вестник налоговой службы Украины. — 1999. — № 43. — с. 39—40.

Додаток 1

Повна назва суб'єкта туристичної діяльності-власника ваучера, його юридична адреса, номер телефону, факсу, телекса

ВАУЧЕР № 00-0000-000000 /VOUCHER/

1. Ліцензія Державного комітету України по туризму №__________________

/Licence of the State Committee of Ukraine for Tourism/

від «___» ____________ 199_ року.

2. Має бути пред'явлений____________________________________________

/То be present to/

(назва, адреса, телефон, факс приймаючогого туристичного підприємства) (name, address, telephone, fax of receiving tour agency)

3. Прізвище, ім'я та по батькові туриста,

що здійснює подорож індивідуально, або керівника туристичної групи /Name, surname of individual tourist or group leader/

4. Кількість туристів (цифрою та прописом) /Number of tourists (in figures & in full)/

5. Термін туру з «___» ___________199__ p. по «___» ___________199__ p.

/Duration of tour from ... till .../

6. Маршрут та вид транспорту__________________________________________

/Itinerary and mode of transportation/

7. Назва готелів________________________________________________________

/Name of hotels/

8. Додаткова інформація________________________________________________

/Additional information/

9. Відмітка про оплату туру__________________________________________

/Note of tour payment/

10. Підпис керівника туристичного підприємства_____________

/Authorized signature of tour agency/

Дата видачі «___»____________199__ p. Печатка

/Date of issue/ /Stamp of tour agency/

11. Фактично надані послуги________________________________________

/Provided services/

12. Підпис керівника приймаючого туристичного підприємства __

/Authorized signature of receiving tour agency/

Дата «___>> _____________ 199__ p. Печатка

/Date / /Stamp of tour agency/

24

Організаційна структура управління

Додаток 2

Голова управління

І

Заступник голови управління з питань фізичної культури, спорту та туризму

Голова учбово-спортивно го відділу

Головний спеціаліст

Головний спеціаліст з питань розвитку туризму

Головний спеціаліст

Голова підвідділу організаційно-масової роботи

Головний

спеціаліст

Провідний спеціаліст з контролю

Головний бухгалтео

Бухгал­тер

друкарка

Заступник голови управління з питань сім'ї, молоді, жінок, дітей

Голова відділу мпппліжнпї політики

Головний спеціаліст

Голова підвідділу у справах сім'ї, дитинства та жіночих організацій

Розділ 1. Розподіл туристів за цілями відвідування та віком

Розділ 2. Розподіл туристів за цілями відвідування та віком

Розділ 2. Основні фінансово-економічні показники

Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України ЗАЯВА ПРО ВИДА ЧУ ЛІЦЕНЗІЇ

Заявник:__________________________________________________________________________

найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи паспортні далі (серія, номер паспорта, коли і ким виданий) фізичної особи

Керівник__________________________________________________________________________

прізвище, ім’я, по батькові та посада керівника юридичної особи

Організаційно-правова форма:_______________________________________

Код _____________________________________________ (КОПФГ)________________________

Ідентифікаційний код юридичної особи або Ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових платежів: __________________

Місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи:

№ E-MAIL: тел./факс. ______________________________ __

Місцезнаходження філій, інших відокремлених підрозділів:

тел./факс. ________________________________________

Розрахунковий рахунок в

найменування кредитної установи

Валютний рахунок в №

найменування кредитної установи

просить видати ліцензію на провадження таких видів господарської діяльності:

Організація іноземного туризму

Організація внутрішнього туризму

Організація зарубіжного туризму

Екскурсійна діяльність

терміном на_______три ______роки.

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ. ЩО ДОДАЮТЬСЯ

З ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності ознайомлений(а) і зобов'язуюсь їх виконувати.

Підпис «____» ________________2001

керівника ___________________

м.п.

Заява та документи, що до неї додаються, «____» ______________

прийняті в органі ліцензування 2001

Додаток 6

Аналогова модель управління міжнародним туризмом

на Херсонщині

Голова підрозділу управління у спра­вах фізичної куль­тури і спорту

Голова управління

Головний

спеціаліст з питань

розвитку туризму

та ліцензування

Спеціаліст з рекреаційної сфери туризму

Спеціаліст

з екологічного

туризму

Спеціаліст

з пізнавального

туризму

Спеціаліст з реклами

Голова підрозділу управління у спра­вах сім'ї, жінок, молоді та дітей

ТУРИСТСЬКЕ РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Додаток 7

1. Пам'ятки архітектури

2. Лісові масиви

3. Курортні зони

4. Виноробні підприємства, дегустаційні зали

5. Туристичні маршрути

6. Зони любительського рибальства

7. Мисливські угіддя

8. Заповідники

Додаток 8.

Резюме

За своєю прибутковістю експорт та імпорт туристичних послуг посідає третє місце у світовому товарообігу. Саме туризм, за розрахунками, стане рушієм світової економіки цього століття, а до 2010 року кількість туристичних подорожей у світі подвоїться. Туристичний ринок України має тенденцію до збільшення об'ємів іноземного туризму. Якщо в 1999 році Україну відвідало 6,2 ф млн. іноземних туристів, то Державною програмою розвитку туризму в Україні

на період до 2005 року передбачено збільшити прийом іноземних туристів у 2,5 рази. У загальній кількості іноземців, що приїздять до України з метою екологічного туризму, 31% займають області західного регіону України, 30% -АР Крим, 3% - Херсонщина, 36% - решта областей України.

На сьогодні Херсонщина не використовує у повній мірі існуючий потенціал провадження екологічного туризму в усіх його різновидах, а також етнографічного туризму. Тому поява нового підприємства розміщення, що поєднуватиме зелений туризм з культурно-освітньою програмою, хоча й не на великий відсоток, але зменшить незадовільні потреби ринку. Цим бізнес-планом пропонується надання послуг з розміщення, харчування та організації відпочинку в туристичному комплексі етнічного напрямку "Херсонський хуторок", розташованому в екологічно чистому місці на одній з проток Дніпра. Своєрідність комплексу полягає в особливому стилі його забудови на зразок українського села 19 століття з усіма його атрибутами. Будівлі саманного типу планується виконати у вигляді селянських хатин з відповідним інтер'єром (старовинні столи зі скатертинами, лавки, ліжка, рушники, обереги, посуд та інші атрибути народного побуту того часу). Біля кожної хати квітник з мальвами, плодові дерева, тин; в центрі селища облаштований майданчик для вечорниць, а також колодязь, старий віз тощо. Також на території буде функціонувати справжня корчма і лазня. Неподалік облаштовано пляж і місток.

Комплекс працюватиме цілорічно- літній сезон з 1 червня до 30 вересня (прийом іноземних туристів), осінньо- зимовий період (з 1 жовтня до 15 січня)-

Мисливство та дитячі культурно-освітні та краєзнавчі тури, навесні з 1 квітня до 1 червня - дитячі тури. Літні тури передбачають надання наступних послуг:

1. Розміщення у 2-3-місних кімнатах.

2. Чотириразове харчування, надається перевага традиційній українській кухні; їжа подається безпосередньо до столу в хаті або у барі (за побажанням клієнта).

3. Бар, облаштований у вигляді української корчми, пункт обміну валют

4. Лазня (баня) та душові кабінки.

5. Прокат човнів, знаряддя для рибалки та туристичний інвентар.

6. Екскурсії плавнями на човнах у супроводі гіда і перекладача.

7. Участь туристів у приготуванні юшки, раків, шашликів на свіжому повітрі.

8. Культурна програма за участю фольклорних ансамблів області.

9. Вивчення народних пісень і танців.

10.Екскурсії до селянської хати-музею Остапа Вишні у селищі Кринки. 11. Продаж сувенірів (писанки, вишивані серветки, обереги, рушники тощо).

12. Відвідування дегустаційних залів і погребів виноробного підприємства князя Трубецького.

13. Театралізоване святкування традиційних українських народних та релігійних свят.

14. Екскурсії до Еригорієво-Бізюкова монастиря, Каховки, заповідника Асканія-Нова тощо.

- послуги, які надаються за побажанням клієнта за окрему плату і вартість яких не входить до вартості путівки.

Осінньо-зимові мисливські і рибальські тури:

1. Розміщення, 4-разове харчування.

2. Послуги бару та лазні.

3. Прокат човнів, знаряддя для рибалки.

4. Послуги єгеря з організації полювання на диких качок, голуба, фазана,

зайця, кабана, оленя, муфлона.

5. Прокат підсадних качок, зброї.

6. Продаж боєприпасів.

Осінньо-зимові культурно-освітні та краєзнавчі тури для дітей та юнацтва передбачають крім послуг з розміщення і харчування:

1. Проведення конкурсів з туристичних навичок, змагань зі спортивного орієнтування тощо.

2. Екскурсії плавнями.

3. Вивчення рослинного і тваринного світу плавнів; збір гербарію.

4. Навчання найпростішим методам вимірювання на місцевості, орієнтування; складання карти маршрутів.

5. Забезпечення туристичним інвентарем.

6. Ознайомлення з культурою і побутом українського народу минулих століть.

7. Проведення тематичних днів художнього майстрування.

8. Співи біля вогнища, вивчення народних пісень.

9. Театралізоване святкування традиційних українських народних та релігійних свят.

10. Екскурсії до селянської хати-музею Остапа Вишні у селищі Кринки.

Основними сегментами ринку, на які орієнтується туристичний комплекс "Херсонський хуторок" є:

- іноземні громадяни (переважно сім'ї з дітьми, мисливці та рибалки, а також люди похилого віку);

- українські бізнесмени та їхні ділові партнери;

- мисливці та рибалки;

- учні та студенти ( переважно приватних навчальних закладів, гімназій, ліцеїв, члени туристичних та краєзнавчих гуртків).

На Херсонщині на сьогоднішній день надаються послуги з розміщення в котеджах в прирічковій зоні, харчування, прокату човнів і рибальського оснащення, екскурсій. Але розроблених турів, що поєднують вищезгадані послуги з культурно-освітньою програмою, поки що на туристичному ринку Херсонської області немає. Щодо організації мисливських турів, слід зауважити, що ця послуга не є новою для Херсонщини. Але комплексні послуги з організації мисливства, що включають харчування, послуги лазні на Херсонщині не надаються. Тому комплекс "Херсонський хуторок" зможе зайняти міцні позиції в конкурентній боротьбі за рахунок високої якості організації та обслуговування туристів. Новою для Херсонщини є організація культурно-освітніх та краєзнавчих турів для дітей та юнацтва в осінньо-зимовий та весняний період. До того ж тури відрізняються від існуючих специфічним стилем комплексу (українське селище XIX століття). Тому туристичний комплекс "Херсонський хуторок" можна назвати першим туристичним об'єктом подібного типу на Херсонщині. Але в національному масштабі спостерігається досить потужна конкуренція. Подібні об'єкти вже існують на Київщині, в Закарпатті та в Криму. Незважаючи на наявність сильних конкурентів, є всі підстави вважати, що комплекс "Херсонський хуторок" зможе зайняти свою нішу ринку і прибутково працювати за рахунок таких факторів як сприятливі кліматичні умови півдня України; своєрідність тваринного і рослинного світу херсонських плавнів; своєрідність історичних та архітектурних та культурних пам'яток Херсонщини; сприятливі умови для мисливства і рибальства; високий рівень якості обслуговування; рівень цін нижчий, ніж у конкуруючих областях. Ціни на літні тури сягатимуть 48 грн на одну особу за добу, тобто приблизно на 20% вище за рівень цін найближчих замінників і конкурентів Херсонської області і на 15% нижче за рівень цін національних конкурентів. Рентабельність реалізації літніх турів складає 52%), мисливських -24%о, дитячих культурно-освітніх та краєзнавчіх-14%.

Основним каналом збуту путівок літнього сезону буде створений електронний магазин ф0%) і ^0% складатиме однорівневий канал : підприємство виробник туру іноземний туроператор споживач. У перші роки 60% путівок на мисливські тури комплекс реалізуватиме самостійно, решта 40% через туристичні підприємства асоціації.

Для реалізації проекту необхідні інвестиції у розмірі 120068 грн, у тому числі 30000 грн у вигляді банківського кредиту на облаштування комплексу та організаційні заходи. Кредит отримуватиметься на термін 9 місяців під 20% річних. Повернення кредиту очікується через 7 місяців від початку роботи туристичного комплексу. Термін окупності витрат на реалізацію проекту з будівництва та експлуатації туристичного комплексу етнічного напрямку "Херсонський хуторок" дорівнює 1 рік 4 місяці.

2. Опис підприємства і галузі

Туристичний комплекс етнічного напрямку "Херсонський хуторок" розташований в екологічно чистому місці на одній з проток Дніпра в 40 кілометрах від Херсона. Своєрідність комплексу полягає в особливому стилі його забудови на зразок українського села 19 століття з усіма його атрибутами. Будівлі саманного типу планується виконати у вигляді селянських хатин з відповідним інтер'єром (старовинні столи зі скатертинами, лавки, ліжка, рушники, обереги, посуд та інші атрибути народного побуту того часу). Будівлі мають два окремих відділення на дві і три особи і спільну вбиральню. Біля кожної хати квітник з мальвами, плодові дерева, тин; в центрі селища облаштований майданчик для вечорниць, а також колодязь, старий віз тощо. Також на території буде функціонувати справжня корчма і лазня. Неподалік облаштовано пляж і місток.

Засновником туристичного комплексу "Херсонський хуторок" буде Херсонська асоціація туристичних підприємств. Статутний фонд комплексу

складається з внесків підприємство входять до асоціації, в грошовій, матеріальній формі та у формі технічної допомоги. Земельна ділянка під забудову комплексу надається фірмою "Херсон-турист", власником туристичної бази імені О. Вишні. Також ця база надаватиме житло персоналу комплексу "Херсонський хуторок", медичну допомогу, забезпечуватиме охорону території, надаватиме у користування туристів комплексу човни, рибальський та туристичний інвентар. Крім того, матиме місце поєднання транспортної та господарської інфраструктур туристичної бази імені О. Вишні і туристичного комплексу етнічного напрямку "Херсонський хуторок". Туристичні фірми асоціації забезпечуватимуть підтримку щодо страхування туристів комплексу і страхування відповідальності за невиконання зобов'язань, надання приміщення для офісу. Загалом туристичний комплекс етнічного напрямку "Херсонський хуторок" створюється як самостійна юридична особа з власним балансом, банківським рахунком і печаткою. До складу Ради засновників входитимуть директора фірм асоціації туристичних підприємств, що погодяться брати участь у проекті. У своїй діяльності туристичний комплекс керуватиметься Статутом, законами України "Про підприємства", "Про господарські товариства", "Про ЗЕД", "Про туризм", КЗпП України тощо.

За своєю прибутковістю експорт та імпорт туристичних послуг посідає третє місце у світовому товарообігу. Саме туризм, за розрахунками, стане рушієм світової економіки цього століття, а до 2010 року кількість туристичних подорожей у світі подвоїться. Туристичний ринок України має тенденцію до збільшення об'ємів іноземного туризму. Якщо в 1999 році Україну відвідало 6,2 млн. іноземних туристів, то Державною програмою розвитку туризму в Україні на період до 2005 року передбачено збільшити прийом іноземних туристів у 2,5 рази. У загальній кількості іноземців, що приїздять до України з метою екологічного туризму, 31% займають області західного регіону України, 30% -АР Крим, 3% - Херсонщина, 36% - решта областей України.

На сьогодні Херсонщина не використовує у повній мірі існуючий потенціал провадження екологічного туризму в усіх його різновидах, а також

етнографічного туризму. І відсутність у буферних зонах національних парків і заповідників, баз відпочинку та пансіонатів, початкова стадія розвитку водного туризму та інші чинники є тому підтвердженням. Тому поява нового підприємства розміщення, що поєднуватиме зелений туризм з культурно-освітньою програмою, хоча й не на великий відсоток, але зменшить незадовільні потреби ринку.

3. Послуги

З роками зростає цікавість іноземних туристів до України і, зокрема, Херсонщини, але сучасні реалії ринку потребують найвищого рівня якості туристичних послуг згідно світових стандартів. Цим бізнес-планом пропонується надання послуг з розміщення, харчування та організації відпочинку в туристичному комплексі етнічного напрямку "Херсонський хуторок", розташованому в екологічно чистому місці на одній з проток Дніпра. Комплекс працюватиме цілорічно-літній сезон з 1 червня до ЗО вересня (прийом іноземних туристів), осінньо-зимовий період (з І жовтня до 15 січня)-мисливство та дитячі культурно-освітні та краєзнавчі тури, навесні з 1 квітня до 1 червня - дитячі тури. Літні тури передбачають надання наступних послуг:

1. Розміщення у 2-3-місних кімнатах.

2. Чотириразове харчування, надається перевага традиційній українській кухні; їжа подається безпосередньо до столу в хаті або у барі (за побажанням клієнта).

3. Бар, облаштований у вигляді української корчми, пункт обміну валют

4. Лазня (баня) та душові кабінки.

5. Прокат човнів, знаряддя для рибалки та туристичний інвентар.

6. Екскурсії плавнями на човнах у супроводі гіда і перекладача.

7. Участь туристів у приготуванні юшки, раків, шашликів на свіжому повітрі.

8. Культурна програма за участю фольклорних ансамблів області.

9. Вивчення народних пісень і танців.

10. Екскурсії до селянської хати-музею Остапа Вишні у селищі Кринки.

11. Продаж сувенірів (писанки, вишивані серветки, обереги, рушники тощо).

12. Відвідування дегустаційних залів і погребів виноробного підприємства князя Трубецького.

13. Театралізоване святкування традиційних українських народних та релігійних свят.

14. Екскурсії до Григорієво-Бізюкова монастиря, Каховки, заповідника Асканія-Нова тощо.

- послуги, які надаються за побажанням клієнта за окрему плату і вартість яких не входить до вартості путівки.

Осінньо-зимові мисливські і рибальські тури:

1. Розміщення, 4-разове харчування.

2. Послуги бару та лазні.

3. Прокат човнів, знаряддя для рибалки.

4. Послуги єгеря з організації полювання на диких качок, голуба, фазана, зайця, кабана, оленя, муфлона.

5. Прокат підсадних качок, зброї.

6. Продаж боєприпасів.

Осінньо-зимові культурно-освітні та краєзнавчі тури вихідного дня для дітей та юнацтва передбачають крім послуг з розміщення і харчування:

1. Проведення конкурсів з туристичних навичок, змагань зі спортивного орієнтування тощо.

2. Екскурсії плавнями.

3. Вивчення рослинного і тваринного світу плавнів; збір гербарію.

4. Навчання найпростішим методам вимірювання на місцевості, орієнтування; складання карти маршрутів.

5. Забезпечення туристичним інвентарем.

6. Ознайомлення з культурою і побутом українського народу минулих століть.

7. Проведення тематичних днів художнього майстрування. 8.Співи біля вогнища, вивчення народних пісень.

9. Театралізоване святкування традиційних українських народних та релігійних свят.

10. Екскурсії до селянської хати-музею Остапа Вишні у селищі Кринки. Загальні витрати на одну особу на добу літнього сезону складають 23 грн при середній відпускній ціні путівки (без урахування ПДВ) 48 грн, тому валовий прибуток, що отримується від реалізації путівки на одну особу на добу, сягає 25 грн або 109% витрат, рентабельність реалізації складає 52%. Загальна собівартість мисливських і рибальських турів на одну особу на добу складає 19 грн при середній відпускній ціні путівки (без урахування ПДВ) 25 грн, тому валовий прибуток, що отримується від реалізації путівки на одну особу на добу, сягає 6 грн або 32% витрат, рентабельність реалізації - 24%. Відповідно собівартість культурно-освітнього та краєзнавчого туру для дітей та юнацтва -19 грн при ціні 22 грн, тому прибуток становитиме 3 грн або 16% витрат, рентабельність реалізації - 14%. Термін путівок літнього сезону звичайно 10-14 днів, мисливських турів - 2 дні, дитячих - 2 дні. Але за побажанням клієнта можливі індивідуальні путівки на менший чи більший термін.

Привабливість запропонованих турів для клієнтів полягає у задовільненні їх очікувань і потреб у змістовному проведенні дозвілля, що поєднує відпочинок і можливість ознайомлення з українською культурою і природою Херсонщини, заняття улюбленою справою (полювання, рибалка, туризм).

На Херсонщині на сьогоднішній день надаються послуги з розміщення в котеджах в прирічковій зоні, харчування, прокату човнів і рибальського оснащення, екскурсій. Але розроблених турів, що поєднують вищезгадані послуги з культурно-освітньою програмою, поки що на туристичному ринку Херсонської області немає. Щодо організації мисливських турів, слід зауважити, що ця послуга не є новою для Херсонщини. Але комплексні послуги з організації мисливства, що включають харчування, послуги лазні на Херсонщині не надаються. Тому комплекс "Херсонський хуторок" зможе зайняти міцні позиції в конкурентній боротьбі за рахунок високої якості організації та обслуговування туристів. Новою для Херсонщини є організація культурно-освітніх та краєзнавчих турів для дітей та юнацтва в осінньо-зимовий та весняний період. До того ж тури відрізняються від існуючих специфічним стилем комплексу (українське селище XIX століття). Тому туристичний комплекс "Херсонський хуторок" можна назвати першим туристичним об'єктом подібного типу на Херсонщині.

Але в національному масштабі спостерігається досить потужна конкуренція. Подібні об'єкти вже існують на Київщині, в Закарпатті та в Криму, їх перевагами є розміщення в найбільш відвідуваних і відомих регіонах України, насиченість цих регіонів архітектурними, історичними і культурними пам'ятками, високий рівень обслуговування туристів, кращі кліматичні умови для зимового туризму (на Київщині і в Закарпатті взимку майже завжди сніг), природні умови (гірська місцевість Закарпаття та Криму). Але недоліками є більша екологічна забрудненість Київщини, більш високий рівень цін. Незважаючи на наявність сильних конкурентів, ї всі підстави вважати, що комплекс "Херсонський хуторок" зможе зайняти свою нішу ринку і прибутково працювати за рахунок таких факторів:

- сприятливі кліматичні умови півдня України;

- своєрідність тваринного і рослинного світу херсонських плавнів;

- своєрідність історичних та архітектурних та культурних пам'яток Херсонщини;

- сприятливі умови для мисливства і рибальства;

- високий рівень якості обслуговування;

- рівень цін нижчий, ніж у конкуруючих областях.

Таким чином, ціни на літні тури сягатимуть 48 грн на одну особу за добу, тобто приблизно на 20% вище за рівень цін найближчих замінників і конкурентів Херсонської області і на 15% нижче за рівень цін національних

конкурентів. Сприятливі кліматичні умови, якісне виконання будівельних робіт, творчий підхід до облаштування комплексу, співпраця з провідними фахівцями з краєзнавства, культури; ретельний підбір обслуговуючого персоналу і регулярний контроль якості обслуговування дозволяють стверджувати, що запропонований туристичний продукт матиме високу якість, стійкий споживчий попит навіть при більш високій ціні.

Згідно Закону України "Про туризм" та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з організацією іноземного, закордонного, внутрішнього туризму та екскурсійної діяльності діяльність комплексу "Херсонський хуторок" вважається діяльністю з організації іноземного та внутрішнього туризму та підлягає ліцензуванню.

4. План маркетингу

Основними сегментами ринку, на які орієнтується туристичний комплекс "Херсонський хуторок" є:

- іноземні громадяни (переважно сім'ї з дітьми, мисливці та рибалки, а також люди похилого віку);

- українські бізнесмени та їхні ділові партнери;

- мисливці та рибалки;

- учні та студенти ( переважно приватних навчальних закладів, гімназій, ліцеїв, члени туристичних та краєзнавчих гуртків).

Перші дві категорії характеризуються високою платоспроможністю й підвищеною вимогливістю до якості обслуговування. Тому за умови надання високого рівня якості послуг перевищення запропонованого рівня цін над цінами конкурентів цілком виправдане. Серед школярів та студентів Херсонської області 25% зможуть оплатити вартість туру (ціна буде встановлена на мінімально можливому рівні). Та для залучення всіх бажаючих до дитячо-юнацького туризму при збуті путівок комплекс орієнтуватиметься на школи, що працюють за спонсорської підтримки, приватні школи, гімназії, ліцеї та залучатиме управління культури та освіти облдержадміністрації щодо сприяння цій справі. Аналіз ринку свідчить, що річна ринкова потреба іноземців у турах з зеленого та етнографічного туризму на Херсонщині складає приблизно 10 тисяч осіб. Частково ця потреба покривається за рахунок неорганізованого зеленого туризму та існуючих гурів-замінників. Об'єми цих послуг в кількісному вимірі оцінюються в 58% ринкової потреби. Таким чином, можна говорити про існуючу нішу ринку в 42%, яку можна заповнювати новим запропонованим продуктом. При цьому необхідно враховувати резерв неорганізованого туризму. Але через специфіку діяльності будь-якого закладу розміщення, яка полягає в обмеженості виробничих потужностей (обмежена кількість завантаження), туристичний комплекс "Херсонський хуторок" зможе зайняти лише 3,6% річної потреби або 8,6% існуючої ніші незадовільненої потреби. Загальна місткість комплексу складає 30 місць за добу. Тому при тривалості сезону 120 днів і терміні путівок 10 днів - за літній сезон туристичний комплекс "Херсонський хуторок" може прийняти приблизно 360 іноземців, а при терміні туру 14 днів - 270 іноземних туристів.

Структура наповнення існуючого ринку послуг зеленого туризму у кількісних показниках надано на мал. 1.

Незадовільна

Існуючі тури-замінники

Мал. 1. Структура наповнення існуючого ринку послуг зеленого туризму

Ринкова потреба у мисливських турах покривається переважно за рахунок турів, організованих підприємствами-конкурентами (такі тури загалом передбачають розміщення та послуги єгера). Тому у перший рік роботи комплексу можна розраховувати в середньому на 350 осободнів. Решту потужностей планується завантажити за рахунок організації дитячих та юнацьких турів. Хоча в перші роки роботи повного завантаження у зимовий період не очікується, з третього року існування комплекс зможе збільшити свою частку ринку за рахунок залучення мисливців, що раніше займалися самостійним полюванням. До того ж на цей час дитячий та юнацький туризм буде на стадії стрімкого зросту.

Для успішної та ефективної роботи та завоювання ринку збуту послуг керівництво туристичного комплексу "Херсонський хуторок" надає велике значення рекламним заходам, розміщенню та змісту реклами та іншим маркетинговим заходам. Рекламні заходи: друковані буклети іноземною мовою, розміщення сайту в Інтернет, реклама в ЗМІ. Крім того, очікується допомога управління у справах молоді, спорту та туризму в організації реклами на туристичних виставках, участь інших підрозділів облдержадміністрації.

Як зазначено у розділі "Послуги" існують три важливих конкурента на національному рівні, що мають свої сильні та слабкі боки. На обласному рівні виробником конкуруючого продукту є туристична база ім. Остапа Вишні, що також знаходиться у селищі Кринки. її перевагами є розміщення у котеджах; більш розвинена інфраструктура; нижчий рівень цін, десятирічний досвід роботи у туристичній індустрії, але на відміну від комплексу "Херсонський хуторок" вона не має суто української фольклорної забарвленості, надає менший об'єм послуг, орієнтується переважно на вітчизняних туристів та має збіднілу матеріальну базу. До того ж, фірма "Херсон-турист", якій належить туристична база імені О Вишні, є співзасновником туристичного комплексу "Херсонський хуторок", тому база не може вважатися справжнім конкурентом.Іншим конкурентом є туристична база "Іскра" у Кринках. Але ця база належить Каховському заводу електрозварювального устаткування і орієнтується на прийом переважно працівників заводу.

Щодо мисливських турів, то в області діє Херсонське відділення Українського товариства мисливців і рибалок, до складу якого входять три мисливсько-рибальські бази: "Краснюкове", "Проріжка" та Козачелагерська база. Другим подібним підприємством є Херсонське державне лісогосподарське об'єднання "Херсонліс", що має на території області такі лісомисливські господарства: Херсонське ДЛМГ (головна база в селищі Рабильче) - полювання на водоплавну птицю в радіусі від 1 до 40 кілометрів, а також на вальдшнепа, фазана, гуску, зайця; Скадовське ДЛМГ (база на острові Джарилгач) -полювання на оленя благородного, муфлона, водоплавну птицю; Гавриліське ДЛМГ (база в с Гаврилівка) - олень благородний, косуля, лисиця, заєць, куріпка, качки, гуси. їх перевагами є вузька спеціалізація роботи, а тому досвід, а в якості недоліків можна назвати збіднілу матеріально-технічну базу, відсутність маркетингової роботи. Поява нових конкурентів, що надаватимуть послуги з організації культурно-освітніх та країзнавчих програм очікується вже через 1-2 роки після надання наших турів, але на цей час туристичний комплекс "Херсонський хуторок" матиме досить міцні позиції. Поява туристичних об'єктів, подібних за стилем до комплексу "Херсонський хуторок" очікується не раніше, ніж через 3 роки.

У перші роки існування комплекс у літній сезон провадитиме цінову

стратегію "зняття вершків", адже на ринок виведено новий товар і на туристичному ринку Херсонської області подібних об'єктів немає. Це не стосується дитячого туризму через його специфіку. Використовуватиметься метод ціноутворення "витрати + норма прибутку".

Основним каналом збуту путівок літнього сезону буде створений електронний магазин (70%) і 30% складатиме однорівневий канал : підприємством виробник туру іноземний туроператор споживач. У перші роки 60%) путівок на мисливські тури комплекс реалізуватиме самостійно, решта 40% через туристичні підприємства асоціації. Поступово планується збільшувати частку прямого каналу збуту до 90% на четвертому році існування комплексу.

Виконання запланованого плану маркетингу дозволить реалізувати плани щорічного отримання прибутку та посісти міцні позиції на ринку туристичних послуг.

5. План будівництва та експлуатації об'єкта

Туристичний комплекс "Херсонський хуторок" буде розташований у селищі Кринки Херсонської області - екологічно чистому місці на одній з проток Дніпра в 40 км від Херсона. Місцевість поєднує дніпровські плавні і степову смугу. На іншому березі річки знаходяться землі Спілки мисливців і рибалок, а також розплідник з розведення диких качок. Планується побудувати:

1. Шість хатин саманного типу, криті комишем; складаються з сіней, двох кімнат, спільної вбиральні; загальна площа 24 кв. м.

2. Будівля корчми (кухні). Саманний тип, крита комишем, загальна площа - 64 кв. м.

3. Будівля адміністрації. Саманний тип, дах з комишу, загальна площа -16,5 кв. м.

4. Лазня та душові кабінки. Будівельний матеріал - дерево. Дах - шифер. Реалізація проекту провадитиметься у чотири етапи. Перший етап

передбачає виконання наступних завдань:

Додаток 8

- облаштування огорожі - 1040 грн.;

- будівельні роботи - 78327 грн.;

- проведення комунікацій 9500 грн.

Всього витрати на першому етапі складуть - 88867 грн. На другому етапі передбачається:

- облаштування будівель меблями - 10530 грн.;

- облаштування побутовою технікою і холодильним обладнанням - 5251 грн.;

- оформлення інтер'єру будівель - 3535 грн.;

- закупівля господарського начиння - 1525 грн.;

- облагородження території 2035 грн.

Загальні витрати на другому етапі сягатимуть - 22876 грн. На третьому етапі здійснюватимуться такі заходи:

- придбання комп'ютера -1940 грн.;

- підбір персоналу (анкетування, рекламні оголошення) - 80 грн.;

- отримання ліцензії на заняття туристичною діяльністю - 340 грн.;

- укладання договорів з контрагентами - 170 грн.;

- створення Інтернет-магазину - 5035 грн.;

- виготовлення друкованої реклами, проведення рекламних заходів - 760 грн.;

Витрати на третьому етапі складуть - 8325 грн.

На четвертому етапі передбачається експлуатація проекту. Тому загальні витрати на проект складатимуть - 120068 грн. Приміщення корчми здаватиметься в оренду приватному підприємцю (підприємству),який провадитиме торговельну діяльність. Також комплекс надаватиме місце для продажу сувенірів, пункту обміну валют.

6. Організаційний план

Для забезпечення роботи комплексу необхідні 14 осіб, з них 5 працюючих на постійній основі, а 9 на контрактній тимчасовій, що пов'язано з сезонністю надання послуг. (Див. мал. 2)

Установча рада

Директор

Бухгалтер

Завідувач відділом культмасової роботи

Голова туристичного

відділу

Мал. 2. Організаційна структура управління

На осінньо-зимовий період спростовуються посади адміністратора, З покоївок, садівника і помічника кухара і наймається спеціаліст з організації полювання (єгер), що працюватиме за сумісництвом на базі ім. О. Вишні і у комплексі "Херсонський хуторок". Також за сумісництвом працюватиме завідувач господарством. Медичне обслуговування забезпечуватиме медичний пункт бази ім. О. Вишні.

Керівництвом комплексу "Херсонський хуторок" буде затверджено функціональні обов'язки працівників і вимоги до якості виконання. Директор здійснює загальне керівництво комплексом; відповідальний за розподіл фінансових потоків; займається питанням постачання (продуктів, інвентарю тощо); бухгалтер - ведення бухгалтерського обліку туристичних операцій та фінансової звітності. Вимоги: трирічний досвід роботи в туристичній галузі. Голова туристичного відділу - фахівець зі спеціальною туристичною освітою або маючий 3-річний досвід роботи в туристичній сфері. Займається питаннями маркетингу, зовнішньоекономічних зв'язків, укладання договорів на продаж путівок. Завідувач господарством - займається питаннями техніки безпеки. відповідає за технічний стан будівель, прокат човнів та іншого оснащення, діяльність лазні, комунікацій тощо. Адміністратор - керує роботою обслуговуючого персоналу, спілкується з туристами, виявляє побажання і пропозиції, доводить до відома клієнтів розклад культурних заходів. Вимоги: обов'язкове знання іноземної мови, комунікабельність. Завідувач культмасовою роботою - розробка і організація культурної програми, проведення заходів з краєзнавства, налагодження стосунків з фахівцями і консультантами, займається кадровими питаннями. Покоївка - обслуговування туристів, а саме: подання їжі до столу, прибирання кімнат. Вимоги: обов'язкове знання іноземної мови, комунікабельність, привітність.

В процесі організації культурних заходів залучаються на платній і безоплатній основі фахівці в галузі культури і природознавства. Працівники краєзнавчого музею, керівники фольклорних ансамблів, культосвітніх закладів, працівники драматичного театру ім. М. Куліша, художники, вчені-біологи, інструктори з туризму тощо. В ході реалізації проекту можливе залучення консультантів з маркетингу та юридичного забезпечення. Загальна направленість проекту на сприяння розвитку зеленого, етнографічного та дитячого туризму забезпечить підтримку з боку органів влади: управління у справах молоді, спорту та туризму в рекламно-інформаційній діяльності, управління культури при організації культурних заходів, управління освіти при організації краєзнавчих дитячих турів.

7. Інвестиційний план

Статутний фонд туристичного комплексу "Херсонський хуторок" складається з внесків підприємств асоціації і становить 91268 грн. Для реалізації проекту необхідні інвестиції у розмірі 120068 грн, у тому числі 30000 грн у вигляді банківського кредиту на облаштування комплексу та організаційні заходи. Кредит отримуватиметься на термін 9 місяців під 20% річних. Повернення кредиту очікується через 7 місяців від початку роботи туристичного комплексу. Термін окупності витрат на реалізацію проекту з будівництва та експлуатації туристичного комплексу етнічного напрямку "Херсонський хуторок" дорівнює 1 рік 4 місяці.

8. Фінансовий план

Розрахунок вартості будівництва однієї будівлі наданий у таблиці 1:

Таблиця 1 Кошторис витрат на будівництво І будівлі

Розрахунок витрат на будівництво корчми /кухні/ наданий у таблиці 2:

Таблиця 2 Кошторис витрат на будівництво корчми

Розрахунок витрат на будівництво адміністративного корпусу та лазні наданий у таблиці 3:

Таблиця З Кошторис витрат на будівництво адміністративного корпуса

На другому етапі реалізації проекту провадитиметься облаштування домівок і території (див. табл. 4).

Таблиця 4

Витрати на облаштування приміщень та території

Розрахунок собівартості наданих послуг і сум, що направляються до бюджету, здійснюється по мірі надання послуг за статтями калькуляції. Тури, що надаються мають різну структуру витрат, тому собівартість розраховується для кожного туру окремо.

Собівартість туру літнього сезону визначається виходячи з чотиримісячної завантаженості комплексу:

1. Сировина і матеріали:

• продукти харчування для ЗО туристів і 9 працівників комплексу з розрахунку 11грн. на туриста і 7 грн. на працівника на добу, що в місяць складатиме: (30*11+9*7)* 122=47946 грн.;

• господарчі засоби та інструменти за 4 місяці дорівнюють 120 грн.

2. Комунальні послуги:

• вода; при санітарній нормі витрачання води 20 л на добу на особу і кількості туристів 30 осіб і 12 працівників комплексу технологічне використання води за місяць складає: 122* (20*(30+9):1000)=95 куб. м. При ціні 1 м куб. води 0,4 грн. витрати на воду в грошовому вимірі складуть

95*0,4=38 грн. за 4 місяці;

- електроенергія на технологічні цілі; при вартості 1 кВт/час - 0,18 грн.:

Ел=(П1хТ1+П2хТ2+...+ПпхТп)*0,18*К , де ПІ, 2, її - потужність приладів; ТІ, 2 п - тривалість використання на добу; К - кількість днів у періоді;

Ел = (1,4*2+0,1*10+3,6*10+0,1*24+0,5*6+7*5)* 0,18*122= 1761 грн.

3. Паливо на технологічні цілі.

Витрати при користуванні автотранспорту для постачання продуктів харчування тощо. При дальності рейсу на 60-80 км, частоті 15 рейсів на місяць, нормі 20 л на 100 км і ціні палива 1,8 грн. за літр - витрати на паливо за 4 місяці складуть:

П=(15х80х20: Ю0)х1,8*4=1728 грн.

Комплекс сплачуватиме 40% цих витрат (при об'єднанні транспортної інфраструктури), що становитиме 690 грн.

4. Витрати на оплату праці.

Фонд зарплати за 4 місяці становить 12800 грн. Відрахування у фонди соціального страхування і в Пенсійний фонд складають 37,5% від фонду зарплати і дорівнюють 4800 грн.

5. Амортизація ;у перший рік роботи комплексу підприємство працює 7 місяців, на які припадає 58,4 % відрахувань, тому за перший рік амортизаційні відрахування складають 9157 грн. У зв'язку з нерівномірною завантаженістю комплексу у різні сезони на літній період віднесено 75% відрахувань, що дорівнюють 6868 грн.

6. Витрати на маркетинг - 3600 грн.

7. Оплата послуг охоронної служби, консультанців з організації культурних програм тощо - 5000 грн.

8. Розрахунки з бюджетом - 670 грн.

Всього витрати за 4 місяці складуть 884296 грн., за добу відповідно-690,9 грн. Тому собівартість одного ліжкодня літнього сезону складає-23 грн.

Аналогічним чином розраховується собівартість путівки на мисливські і рибальські тури та дитячі культурноосвітні і краєзнавчі тури зимового та весняного періоду. Результати відображено у таблиці :

Таблиця 5

Розрахунок собівартості зимових турів

Для більш детального відображення фінансового стану підприємства 'Херсонський хуторок"надані наступні документи:

1. Звіт про витрати та збитки за І рік роботи за місяцями (див. таб. 6)

2. Прогноз прибутків та витрат за II рік роботи за кварталами (див. таб. 7)

3. Баланс діяльності підприємства (див. таб. 8)

Таблиця 6

Звіт про витрати та прибутки туристичного комплексу " Херсонський хуторок"

Таблиця 7 Прогноз прибутків та збитків на другий рік роботи за кварталами

Таблиця 8

Прогнозуємо и її баланс діяльності туристичного комплексу "Херсонський хуторок"

Точка беззбитковості розраховується для кожного окремого виду послуг. Необхідні дані та результати розрахунку точки беззбитковості та запасу фінансової міцності наведені в таблиці 9:

Таблиця 9

Вхідні дані та результати розрахунку точки беззбитковості та запасу фінансової міцності BE 1

ПВ

Ц

ПВ 1

Ц 1 - ЗВ 1

BE 2 =

ПВ 2

35680 48 - 13

3244

Ц 2 - ЗВ 2 25-10

ЗВ

= 1019 осободнів

= 216 осободнів

BE 3 =

ПВ З

17972

= 1284 осободнів

Ц 3 - ЗВ 3 22 8 Точка беззбитковості у гривнях розраховується за формулою:

ВЕг = Ц * BE

ВЕг І = Ц 1 * BE 1 = 48 * 1019 = 48912 грн ВЕг 2 = Ц 2 * BE 2 = 25 * 216 = 5400 грн ВЕг 3 = Ц 3 * BE 3 = 22 * 1284 = 28248 грн

Запас фінансової міцності розраховується за формулою виходячи з запланованого об'єму реалізації путівок за формулою:

ЗФМ = ОР - BE

ЗФМ [ = ОР\-ВЕ\ = 3660 - 1019 =2641 осоіїодшв

ЗФМ 2 = ОР 2 - BE 2 = 350 - 216 = 134 особоЫт

ЗФМ 3 - ОР 3 - BE 3 = 1600 - 1284 = 316 ocoSodnie

Запас фінансової міцності у гривнях розраховується за формулою:

ЗФМг = Ц * ЗФМ ЗФМгІ = ЦІ* ЗФМ\ = 48*2641 = 12676&?/ж ЗФМг 2 = ЦІ * ЗФМ 2 = 25 * 134 = 3350 грн ЗФМг 3 = ЦЪ * ЗФМ 3 = 22 * 316 = 6952 грн

Таким чином підприємство може зменшувати обсяги реалізації максимум на 126768грн, 3350грн і 6952грн відповідно, подальше зменшення об'ємів продажу призведе до збитків

Графічне зображення точки беззбитковості наведене на малюнку 3.

Витрати, грн

50000 -

40000

30000 -

20000 "

10000 -

і 0000 20000 30000 40000 50000 60000

70000

Виручка від реалізації, грн

Мал. 3. Графік точки беззбитковості турів літнього сезону

Витрати,

тис. грн.

so

Виручка від реалізації, тис. гри

Мал. 4. Графік точки беззбитковості мисливських турів

Витрати,

тис. грн. 25 ^-

Виручка від Мал. 5. Графік точки беззбитковості дитячих турів реалізації, тис. грн.

Виходячи з показника середньорічного прибутку термін окупності витрат становитиме:

В 120068

О = — = —----------=1,7 року , де

П 69361

В - витрати на реалізацію проекту

П - середньорічний прибуток

О - термін окупності

Але через сезонну нерівномірність отримання прибутку інвестована у

проект сума коштів окупиться вже за один рік і чотири місяці (див. табл. 7).

8. Оцінка ризику

В ході підготовки цього розділу було проаналізовано можливість виникнення ситуацій, що можуть негативно вплинути на роботу комплексу "Херсонський хуторок": ринковий ризик, ризик невиконання зобов'язань, ризик втрати майна, ризик втрати часу, ризик нещасного випадку, ризик поганої погоди під час відпочинку туриста, ризик капіталовкладень, та політичний ризик.

Ризик капіталовкладень пов'язаний з інфляцією та змінами цін на матеріали на момент реалізації проекту. Політичний ризик особливо суттєвий через ЗЕД, що передбачає деяку залежність від урядової політики інших країн та України. Ці ризики не залежать від діяльності керівництва комплексу "Херсонський хуторок". Але загальна тенденція до стабілізації економічного та політичного розвитку України дає надію на створення сприятливих умов для розвитку приватного підприємництва. Заплановані такі заходи з попередження впливу ризиків. Ринковий (інноваційний) ризик - потужна реклама та інші маркетингові заходи, постійне підвищення якості обслуговування забезпечать постійний зріст ринку для нашого туристичного продукту. Введення нових послуг у майбутньому дозволить здійснити більш міцне проникнення на ринок.

Ризик втрати часу (затримки з приїздом, збої у завантаженні) - в обов'язки голови туристичного відділу входить збір і аналіз інформації щодо

запланованого об'єму надання послуг, складання графіків приїзду туристів, постійний контроль за їх виконанням. Також у разі погреби передбачається надання допомоги туристам з приїздом у місце розміщення. Крім того суворо виконуватиметься графік профілактичного ремонтного обслуговування будівель, що дозволить запобігти аварійних ситуацій. Ризик втрати майна (пожежа, крадіжка) - будівлі комплексу оснащені системами пожежної та охоронної сигналізації, а також забезпечуватиметься охорона території.

Ризик невиконання партнером зобов'язань за контрактом - при укладанні контрактів складатиметься протокол про наміри, де вказується найбільший термін внесення змін і матеріальна відповідальність у випадку відмови від підписання контракту, в контракті будуть обумовлені штрафні санкції. Крім того, провадитиметься ретельний відбір партнерів на основі аналізу їх фінансового стану. Щодо ризику невиконання з боку комплексу "Херсонський хуторок", то добра організація технологічного процесу, ретельний контроль за роботою персоналу і виконанням контрактів дозволять виконати свої обов'язки перед туристами. Крім того, згідно законодавства України буде укладено договір про страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за ненадання чи надання не в повному обсязі туристичних послуг.

Ризик нещасного випадку - обов'язковий інструктаж з техніки безпеки. контроль за виконанням правил безпеки, медичне обслуговування. Крім того. здійснюватиметься обов'язкове страхування туристів (медичне та від нещасного випадку). А також передбачене страхування дитячих груп у зимовий період. Ризик поганої погоди під час відпочинку туриста - цей ризик не залежить від діяльності керівництва, і в українській страховій практиці страхування такого ризику не здійснюється. Але іноземні туроператори при організації туру можуть провадити страхування туристів на випадок поганої погоди

БЛОК-СХЕМА РІШЕННЯ ЗАДАЧІ

Додаток 9

ПВ

% А Ц

% А З В

t t

0 В op = ВМ/ П

0 R п= R Р/ П

П Ііі= 1R/ П

0 В ти = ПВ/ П

% Д Пор=0 Вор* % ДОР

% А Пц = 0 В ц * % АЦ

% А Пз в =0 В з в* % АЗВ

% А Пп в =0 В пв* %АПВ

ВР

ЗВ

\4-

% А 0 Р

% А П В

V⁷

Вихідні дані Умовні позначки:

ВМ — валова маржа

ВР — виручка від реалізації

ПВ — постійні витрати

ЗВ — зміні витрати

П — прибуток

% ДІД — відсоткова зміна ціни

% ДОР — відсоткова зміна об'єму

реалізації % ДЗВ — відсоткова зміна змінних

витрат

% ДПВ — відсоткова зміна постійних

витрат ОВор — сила операційного важеля за

об'ємом реалізації ОВц — сила операційного важеля

за ціною ОВзв — сила операційного важеля

за змінними витратами ОВпв — сила операційного важеля

за постійними витратами