Зміст
1.Громадське телебачення Німеччини
2. Програмна політика
3. Історичні особливості німецького телерадіомовлення
4. Сучасне положення телерадіомовлення в Німеччині
5. В Німеччині розгортають мобільне телебачення
6. Інтерактивне Телебачення - це реальність
Джерела інформації
1.Громадське телебачення Німеччини
Громадське телебачення Німеччини: першу роль у кадровому питанні грає фаховість, а близькість до партії – лише другу
Після повалення фашизму, німці наприкінці 40-х років минулого століття вирішують зробити телебачення за прикладом Великобританської Бі-Бі-Сі. За такої системи існує один центральний суспільний телеканал, на який працюють громадські регіональні станції, відображаючи розмаїття внутрішнього життя країни та її представників.
Діяльність громадсько-правового мовлення не пов”язана із вказівками законодавчої чи виконавчої влади, орієнтується на суспільні інтереси , виступає як довірена особа суспільства.
На даний момент у Німеччині система ГП мовлення складається з декількох сегментів.
ЦДФ – це громадсько-правова телерадіокомпанія. ФРД – спільнота земельних ГП ТРК, які домовились разом створювати одну спільну телевізійну програму , яка розповсюджується по всій території Німеччини.
Також а території окремих діють свої ГП ТРК
У якості прикладу земельної СП ТРК можна навести устрій Панічно-німецького телебачення та радіо. Такі ТРК діють а підставі договорів. Дак, договір по НДР підписав землі: Вільне Ганзейське місто Гамбург, Макленбург передня Померанія, Нижня Саксонія, і Шлезвіг-Гольштінія.
Для інших ТРК, що діють в інших землях є певна різниця у Державному договорі. Проте є базовий принцип - теле- та радіомовлення в Німеччині здійснюється двома типами станцій: приватними та публічно-правовими. Договір дає загальні рекомендації а також окремі для кожної станції.
Наприклад загальні рекомендації стосуються неприпустимих за змістом передач, регламентації трансляції європейської продукції, регламентації показу реклами. Окремі пункти відносяться до фінансування: податки на радіо та телебачення, прибутки від реклами. Проте приватних ТРК телевізійний податок не стосується.
Діяльність громадсько-правового телебачення регламентується законом про державний договір по телебаченню та радіо від 1991 року., а також статтями до нього, які вступили в силу пізніше: “Федеральний договір про радіо та телебачення”, “Федеративний договір по ARD”, “Федеральний договір по ZDF”, “Федеральний договір з податків на радіо та телебаченні”, “Федеральний договір з фінансування радіо та телебачення ”.
Родзинка системи фінансування полягає у тому, що бюджетні кошти ТРК отримують по незалежним від держави каналам. Загалом фінансування здійснюється не з федерального або з місцевого бюджетів, які затверджуються представницькими органами та виконуються відповідними урядами, а через спеціально введений податок на радіо та телебачення, який сплачує лише господар приймача. Цей податок відрізняється від усіх інших. У Німеччині всі телевізійні та радіо податки збирає саме телебачення. Це спеціальний адміністративний орган – Центр стягнення податків. (ГеЦ).
Цей центр підтримується усіма теле- та радіомовниками земель. Розмір податку вимірюється потребами конкретного мовника.
Фінансові вимоги мають забезпечувати конкурентоспроможність ТРК, виробництво нових програм, потреби у новій техніці.
ЦДФ отримує 39% від цього податку, інші витрати покриваються з прибутків від реклами, а якщо є залишки, то вони розподіляються між іншими громадсько-правовими мовниками для використання на культурні цілі.
Бюджет ЦДФ затверджується Радою за представництвом Адміністративної Ради, яка здійснює контроль за діяльністю керуючого ЦДФ і виконує, господарчі функції. До неї входить 12 людей (представники земель) Термін повноважень складу ради – 5 років.
Рада з телебачення і радіомовлення ЦДФ (Друге Німецьке телебачення) складається з 77 членів.
Завдання цієї ради полягають у напрацюванні директив для передач ЦДФ та консультаціях управляючого з питань програм, затвердження бюджету, звільнення керівництва, давати участь ЦДФ. Ця рада складається по одному представнику від земель, що уклали договір з ЦДФ, трьох представників федерації, яких призначає федеральний уряд, дванадцяти представників партій, які представлені у Бундестазі, двох представників від євангелічної церкви, двох від католицької церкви, одного представника єврейської ради , по одному від Німецької профсоюзної спілки, представника торгівельної спілки, сільського господарства, ремісників. Серед складу ради є представники федерального союзу німецьких газетних видавців, також по одному представнику союзу засобів масової комунікації, друку, паперу, публіцистики та мистецтва тощо. Термін повноважень – 4 роки.
Керуючий та його заступник обираються Радою телебачення і радіомовлення у тому числі за пропозиціями Адміністративної ради. Функції його здебільшого контролюючі та представницькі.
Генеральний директор керує НДР та є її законним представником. Здійснюючи свої повноваження ген директор повинен отримати згоду Адміністративної радим з питань укладання трудових, тарифних договорів, укладання угод щодо реклами тощо.
Кожна земельна студія має свою телераду, яка обирає з поміж своїх членів голову та контролює діяльність гендиректора.
В інтерв”ю “Німецькій хвилі” від 6 березня 2005 року генеральний директор Медіа-Інституту Дюссельдорф-Париж професор Йо Ґребель розповів про те, що німецькі політики майже не мають можливості впливати на роботу Громадського телебачення:
«Навряд чи про це можна говорити як про загальне явище. Але, оскільки представники партій входять до наглядової ради, то вони можуть через своїх людей чинити певний тиск. Але, якщо порівняти з іншими країнами, то я можу чітко сказати, що окремі партії в Німеччині ніколи не мали якогось тривалого впливу на громадське телебачення. Звичайно, під час призначення людей на керівні посади кожна партія намагається захистити свої інтереси. І це не є жодною таємницею, що під час призначення інтенданта – президента телекомпанії – партія, котра перебуває при владі має добрі шанси провести свою людини. Але все ж першу роль у кадровому питанні грає фаховість, а близькість до партії – лише другу. Тобто можна знайти окремі негативні прояви політичного тиску, але загалом я можу впевнено стверджувати, що нині громадське телебачення майже не зазнає політичного контролю».
АРД – робітнича спілка громадсько-правового ТРК Німеччини. Земельні ГП ТРК, що входять до АРД складають одну програму, проте, кожна зі станцій має право на власні програми.
Для того, аби координувати розгалужену систему проводяться постійні конференції між керівним, та творчім складом ТРК.
Кожна студія самостійно покриває затрати з формування загальної програми у відповідності до укладеного договору. Крім того, якщо з якихось причин студія не виконала свою відсоткову долю програм громадсько-правового телебачення, вона забов”язана компенсувати його у наступному році.
2. Програмна політика
Німецьке громадське телебачення не має права транслювати передачі, що можуть зашкодити фізичному, духовному або душевному спокою дітей та молоді, окрім тих випадків, коли мовник може забезпечити умови обмеженого доступу на підставі вікового цензу. Фільми, які можна дивитись після 16 років показують лише з 22.00 до 06.00 ранку. З обмеженням після 18 років – з 23.00. Законодавство також містить рекомендації щодо того. Що більша частина програм має бути власного виробництва. Приватних мовників зобов’язують достатню увагу приділяти релігійним програмам, надавати ефіри політичним партіям на рівній пропорційній основі.
Проте існують окремі рекомендації. Наприклад, ЦДФ дається самостійність у створенні програм, у той же час, як громадсько-правовій ТРК ЦДФ наказують узгоджувати свою програмну політику із АРД, у першу чергу щодо новин.
Для здійснення програмної політики ЦДФ може співробітничати з третіми особами, проте їй заборонено купувати, замовляти телепродукцію з ціллю її економічного використання. Замовна продукція має бути пропорційно розділена між землями. Особливо прискіпливо на ЦДФ мають ставитися до оглядів подій у світі, передачі повинні відображати розмаїття Німецького життя, стимулювати індивідуальну думку. При цьому “міжнародна” та внутрішнє житті повинні відбиватися у програмах пропорційно.
ЦДФ повинне сприяти розвитку саме об”єднаної Німеччини. Новини та коментарі повинні бути відокремленими, останні позначені як особисті позиції. Федеральний уряд може отримати безкоштовний ефір у разі масштабних катастроф та інших масових загроз. Суворо регламентується надання ефірного часу релігійним конфесіям.
Програмна політика НДР реалізується через загальне мовлення та земельні програми. Останні – це програми земельних студій, передбачені для окремої землі.
Окрім громадсько-правового телебачення, до складу якої входить одна загально федеральна ГП ТРК (Друге німецьке телебачення – ЦДФ) загально федерального масштабу та громадсько-політична ТРК АРД, яка представляє об’єднання телеканалів земель. Вони мають статус некомерційних організацій. Разом із цим діють приватні телеканали.
3. Історичні особливості німецького телерадіомовлення
На сьогоднішній день система німецьких аудіовізуальних ЗМІ носить назву «дуальной» системи. Це означає, що в Німеччині існують лише дві форми власності на телемедіа:
а) суспільно-правова форма власності;
би) приватна форма власності.
Суспільно-правова форма власності сходила до післявоєнного часу, коли в рамках політики денацифікації західними союзниками були закриті всі існуючі в нацистській Німеччині ЗМІ, а для забезпечення інформаційного віщання були створені повністю підконтрольні окупаційним військовим властям пресу і радіо. В період з 1945 по 1949 рр. створені союзниками радіостанції поступово передавалися в управління німецькому персоналу, проте перед окупаційними властями встало питання, як повинні управлятися ці компанії. Союзники відразу ж відкинули ідею про передачу ЗМІ в руки німецької держави (уряду ФРН, а також місцевим урядам федеральних земель до цих пір заборонено мати будь-які ЗМІ), але також була знехтувана і ідея передачі радіостанцій в приватні руки (не дивлячись на те, що газети, створені союзниками, передавалися саме приватним редакторам). Як основну форму власності союзники вибрали суспільно-правову форму власності.
Ця форма власності характерна для британської BBC і означає, що компанія не належить ані приватним особам, ані державі, а знаходиться в «собственности общества». Стратегічне управління компанією здійснюється спеціальною наглядовою порадою, формованою з представників крупних партій, значущих суспільних організацій, церков, профспілок і т. д., що повинне забезпечувати максимально зважену програмну політику. Наглядова порада призначає пораду керівника, що займається «тактическим планированием» дій компанії і призначаючий інтенданта - генерального директора компанії, який здійснює безпосереднє керівництво компанією. Така складна система управління, позаімствована у тієї ж BBC, була також покликана забезпечити демократичний розвиток німецьких ЗМІ. Першою суспільно-правовою компанією Західної Німеччини стала NWDR (Nordwestdeutscher Rundfunk), проводила віщання на території британської окупаційної зони і створена англійцем Хью Карлтоном Гріном (Hugh Carlton Green), співробітником BBC, потом, що отримав, пост гендиректора BBC. Також суспільно-правова форма власності була вибрана американцями і французами - для своїх окупаційних зон.
4. Сучасне положення телерадіомовлення в Німеччині
Суспільно-правове віщання залишалося єдиним віщанням на території ФРН аж до кінця 1980-х рр., коли в законодавство були внесені зміни, що дозволили створювати приватні радіо- і телекомпанії. Приватні компанії існують за рахунок розміщення реклами і виробництва власних фільмів і передач, які вони можуть продавати третім компаніям. Суспільно-правові компанії можуть розміщувати в своїх передачах лише обмежений об'єм реклами (зокрема, реклама на суспільно-правових каналах повністю заборонена у вихідні і свята, а в буденні дні - заборонена до 20 годинників), зате вони одержують т. н. «абонентскую плату» (Gebuhren) зі всіх громадян Німеччини, що мають удома телевізор або радіоприймач. Абонентна платня за телеточку складає близько 16 євро в місяць, за радіоприймач - близько 9 євро в місяць. Абонентну платню зобов'язані платити всі німці, що мають телевізор або радіоприймач, незалежно від того, чи дивляться вони передачі суспільно-правових каналів - це викликає в німецькому суспільстві запеклі дискусії.
Найбільшою суспільно-правовою компанією ФРН і найкрупнішою телерадіокомпанією Європи є суспільно-правова телерадіокомпанія ARD (Arbeitsgemeinschaft der offentlich-rechtlichen Rundfunkanstalten der Bundesrepublik Deutschland - Робоча співдружність суспільно-правових телерадіокомпаній Федеральної Республіки Німеччина).
В рамках ARD здійснюється віщання першого каналу німецького телебачення: ARD Das Erste, близько десятка місцевих телевізійних каналів, вироблюваних відповідно членами співдружності, місцевими суспільно-правовими телерадіокомпаніями, а також понад п'ятдесят місцевих радіопрограм.
Членами ARD є (в алфавітному порядку):
Bayerischer Rundfunk (BR) http://www.br-online.de
Hessischer Rundfunk (HR) http://www.hr-online.de
Mitteldeutscher Rundfunk (MDR) http://www.mdr.de
Norddeutscher Rundfunk (NDR) http://www.ndr.de
Radio Berlin-Brandenburg (RBB) http://www.rbb.de
Radio Bremen (RB) http://www.radio-bremen.de
Sudwestfunk (SWR) http://www.swr.de
Saarlandischer Rundfunk (SR) http://www.sr-online.de
Westdeutscher Rundfunk (WDR) http://www.wdr.de
Також в рамках ARD здійснюється віщання радіо і телебачення Deutsche Welle - «Немецкая волна». Deutsche Welle виконує функції іномовлення, тому на її створення ARD одержує окремий бюджет, субсидійований федеральним урядом. «Немецкая волна» представлена в телевізійному (DW-TV) і радіо (DW-Radio) ефірі, а також в інтернеті DW-WORLD. Віщання ведеться на 30 мовах. На російській мові виходять радіопрограми і сайт.
Другим суспільно-правовим телеканалом ФРН є ZDF - Zweites Deutsches Fernsehen (Друге Німецьке Телебачення), з штаб-квартирою в Майнце. Історія створення ZDF йде в 1950-е рр., коли федеральний канцлер Конрад Аденауер намагався поставити медіа під контроль держави. Одним з напрямів настання федеральної влади на ЗМІ стала спроба створити державний другий канал. Зіткнувшись з серйозною опозицією як функціонерів ARD, що не бажали терпіти державних конкурентів, так і урядів федеральних земель, що не хотіли посилення федерального центру, Аденауер намагався утілити свій проект аж до початку 1960-х рр., коли в 1962 р. вердикт федерального конституційного суду визнав саму можливість створення державного телебачення незаконною і заборонив федеральному центру будь-які спроби створення подібних ЗМІ. Як альтернативу був створений другий, також суспільно-правовий канал - ZDF, відрізнявся від ARD тим, що ARD була децентралізованою структурою, співдружністю множини місцевих компаній, а ZDF створювалося спочатку як вертикально організований, централізований проект.
Також на території ФРН здійснюють віщання наступні приватні канали:
RTL
RTL2
Super RTL
Sat1
Pro7
Kabel1
VOX
Eurosport
DSF
MTV
VIVA
VIVA PLUS
канали новин:
n-tv
N24
EuroNews
інші телеканали :
KinderKanal (KiKa) - сумісний проект ARD і ZDF
Phoenix (політично-інформаційний канал, практично весь контент якого складають прямі включення з політичних подій, тривалі виступи політиків і т. д.)
ARTE (французько-німецький культурно-інформаційний канал, з німецької сторони створюваний за участю ARD і ZDF)
3Sat - сумісний німецькоязичний канал, що віщає на територіях Німеччини, Австрії і Швейцарії.
5. В Німеччині розгортають мобільне телебачення
Занедбаний в Німеччині експериментальний проект DVB-Н компаніями Е-Plus, О2, Т-Mobile і Vodafone продемонстрував майбутні можливості портативного телебачення. На початковому етапі чотири сітьові оператори починаючи з травня 2006 р. три місяці надавали повноцінне телемовлення для Берліна, Гамбурга, Ганновера і Мюнхена на базі стандарту DVB-Н. Для найшвидшої реалізації послуги і доступу на широкому ринку притягуються федеральні і місцеві органи влади, а також регіональні медіаструктури, відповідальні за надання частот.
Експериментальний проект мобільного телебачення в стандарті DVB-Н (Digital Video Broadcasting Handheld), занедбаний на честь чемпіонату світу по футболу операторами Е-Plus, О2, Т-Mobile і Vodafone, успішно продемонстрував свої можливості.
Протягом трьох місяців для тестування було задіяно близько 1 тис. пристроїв, включаючи прототипи і підготовлювані до виходу пристрої від різних виробників. У зв'язку із стабільною технічною операційною платформою відгуки учасників були украй позитивними. Незалежно від місцезнаходження користувачі були украй задоволені відмінною якістю зображення, добрим прийомом і широким вибором програм. Співпраця з мовними компаніями була дуже успішною.
Оператори надають увагу багатообіцяючій технології DVB-Н, яка вже дозволяє передавати теле- і радіопрограми по 16 каналах.
Надалі DVB-Н буде здатна передавати до 40 програм практично необмеженій кількості користувачів. При використанні DVB-Н швидкість передачі даних пристосовується під можливості екрану приймаючого пристрою і доступну продуктивність батареї. Іншою цікавою особливістю є можливість надалі з'єднання стандарту DVB-Н і мобільних додатків на базі технологій GPRS/UMTS, що створює додаткову перевагу для користувачів: наприклад, канал зворотного зв'язку, що розповсюджується по сіті мобільного зв'язку, дозволить реалізувати інтерактивні формати програм і надавати додаткову інформацію за програмами. Всі чотири оператори переконано, що мобільне телебачення на базі DVB-Н можна розвинути до дуже успішного рівня.
На міжнародній торговій виставці побутової електроніки Internationale Funkausstellung (IFA), що проводиться в Берліні, відвідувачі зможуть випробувати на собі якість DVB-Н. Чотири оператори будуть демонструвати технологію на стенді Technical-Scientific Forum (Technisch-Wissenschaftliches Forum).
Експериментальний проект DVB-Н підтвердив, що мобільне телебачення надає високий рівень інновації і економічний потенціал для ринку Німеччини. Передумови експлуатації даних можливостей очевидні: крім вже встановленого схвалення потенційних користувачів дана технологія одержує підтримку виробників ведучих мобільних пристроїв. Крім інших до нової виробників на нову технологію звертають увагу такі компанії як BenQ, Siemens, Motorola, Nokia, Sagem і Samsung. Образовивающийся в даний час консорціум операторів Е-Plus, О2, Т-Mobile і Vodafone навмисний сприяти ефективному використанню частот і стрімкому розгортанню ринку мобільного телебачення.
Намічене спільне підприємство не планує створювати власний медіаконтент, а натомість буде надавати абонентам мобільного телебачення існуючі телепрограми за допомогою нової сіті і розробить інноваційні формати спільно з постачальниками програм.
Для можливості розвитку в Німеччині широкого спектру продукції для мобільного телебачення необхідно створити і підтримувати відповідну сітьову інфраструктуру. Оператори мобільного зв'язку Німеччини вже готові інвестувати мільйони для досягнення даної мети. Проте для забезпечення швидкого і повноцінного упровадження DVB-Н необхідно створити відповідну базу. Це означає, що передавальні частоти повинні бути доступні по всій Німеччині і повинна бути створена злагоджена основа регулювання для даної послуги.
Відповідним представникам влади необхідно незабаром утілити розв'язання, якщо Німеччина бажає не відстати від своїх міжнародних конкурентів. Приміром, технологія DVB-Н вже занедбана в Італії на комерційній основі і готова до запуску у Фінляндії. В цьому плані Германія вже здала позицію інноваційного лідера, що затвердилася, за нею, коли в 2004 р. вона розвернула перші технічні експериментальні проекти.
6. Інтерактивне Телебачення - це реальність
Одному з перших на роботу в повністю цифровому середовищі перейшла Фінляндія. 27 серпня ця скандінавська країна почала віщання DVB-MHP з передач телетексту MHP і електронного путівника за програмами (EPG - Electronic Programm Guide) виробництва Sofia Digital. Віщання ведеться всіма 12-у цифровими телевізійними каналами. До кінця 2001 року у Фінляндії було охоплено цифровим телебаченням 70% країни.
В кінці вересня 2001 року компанія KirchGroup оголосила про своє стратегічне розв'язання - її напрям діяльності в області цифрового телебачення цілком зв'язується з упровадженням технологій MHP на телевізійних префіксах власного виробництва (STB - set-top boxes). Мовці ARD, RTL, ZDF «Директорская конференція регулюючих органів у вещании» (Director's Conference of regulatory authorities for broadcasting) і компанія KirchGroup підписали угоду, згідно якої технології MHP дається «зеленая улица». Дана угода поклала край технологічним диспутам, які перешкоджали розвитку цифрового телебачення в Німеччині.
Що розроблено для Інтерактивного телебачення?
DVB-MHP забезпечує платформу для майбутнього розвитку. Ще на торішній виставці IBC декілька компаній представили ряд продуктів на базі MHP.
Фінська компанія Sofia Digital випускає лінійку продуктів для додатків в цифровому телебаченні. Arena - це система, що забезпечує завершене середовище для цифрового телебачення. Система містить набір програмних засобів для ауторинга, розподіли і управління як в мовній, так і в широкосмуговому середовищі. Access включає електронний програмний путівник, EPG і множина служб навігації, що відносяться, до EPG за програмами і іншою службовою інформацією. Annex дозволяє удосконалювати програми і забезпечує засоби для додаткових послуг і інформації, за допомогою яких глядачі могли б вести інтерактивну взаємодію з телепередачами. Atcade - автономний розважальний портал з множиною різних послуг, а Agora забезпечує рекламування і «шопинг» за допомогою телебачення. Всі комунікаційні послуги для середовища MHP можуть бути знайдені в Amigo.
Компанії Envivio і IRT працюють разом над технологіями MPEG-4 для автономних префіксів DVB-MHP. На додаток до основних ТВ-программам намічене використовувати засоби ауторинга в MPEG-4 і плейєри від Envivio з метою зробити аудио/визуальный контент доступним для глядача в режимі «по-требованию». Компанія Envivio пропонує EnvivioTV - завершений медіа-плейер ISO/MPEG-4, підтримуючий передачу потоку, місцеве відтворення і цифровий захист авторських прав при використанні аудіо, відео і змішаних потоків MPEG-4 в Інтернеті і мовних сітях.
Компанія Top5 - член консорціуму DVB, форуму TV-Anytime, Групи Упровадження MHP (MHP Implementation Group), і партнер компаній IRT і BetaResearch. Top5 має набір високопродуктивних засобів MHP (збірка підпрограм на Java з розширеними функціональними можливостями), які можуть передаватися на інші телевізійні платформи. Компанія Top5 розробила розв'язання для з'єднання існуючих систем ERP (Enterprise Resourse Planning - управління ресурсами підприємств), CRM (Client Relations Management - управління взаєминами з клієнтами) і CTI (Computer Telephony Integration - комп'ютерно-телефонна інтеграція) з додатками інтерактивного цифрового телебачення.
Liberate Technologies розробила програмне забезпечення Liberate TV Platform, що представляє собою промежуточное/посредническое (middleware) ПО на базі APL- і Java-скриптов для телебачення підвищеної якості (Enhansed TV) для цифрових телевізійних префіксів. Ідея, що лежить в основі цього програмного забезпечення, полягає в тому, що ауторинг повинен бути дешевим, а розробка - швидкою. під час IBC компанія Liberate Technologies разом з Philips Digital Network представила засновану на відкритих стандартах програмну платформу, яка інтегрує MHP. Інші додатки від Liberate забезпечують управління касетними відеомагнітофонами для цифрових префіксів, службу замовлення квитків через ТВ (TV Ticker), ТВ-почту (TV Mail) і ТВ-чат (TV Chat). Компанії Liberate Technologies і Macromedia інтегрували Macromedia Flash Player в інтерактивну телевізійну платформу від Liberate для комерційного розгортання. Інтеграція Macromedia Flash Player дозволила розробникам Macromedia Flash створювати контент і додатки для інтерактивного ТВ на програмній платформі Liberate TV.
Компанія Deuromedia пропонує комунікаційну платформу, об'єднуючу прийомо- і передаючі додатки, відповідно viewmotion і viewmanage, для широкосмугової передачі даних через супутника, сіті кабельного телебачення і телефонні лінії. Система viewmotion підтримує передачу цифрових файлів і мультимедійного контента. Viewmanage контролює обробку даних і порядок проходження передач, відповідно до вказівок, що передаються з системи viewmotion, і перевіряє їхню повноту. Система ведення фінансових рахунків забезпечує автоматичне управління і напрям рахунків в середовищі з тисяч різних передавачів і мільйонів приймачів.
Платформа IP Multicast від Deuromedia робить можливим швидку, надійну і безпечну передачу через супутника сигналів різних форматів - відео, аудіо, і форматів даних. Індивідуальні модулі, що становлять всі розв'язання, охоплюють концепцію всього тракту передачі - від передавача до приймача, полегшуючи пересилку великих об'ємів даних через широкосмугове передаюче середовище (наприклад, зв'язок супутника).
Під час IBC'2001 компанія NDS продемонструвала персональний телевізійний рекордер (iPTV) Sky+ фірми Pace Micro Technology, працюючий на базі прогресивної технології XTV фірми NDS, безпечну широкосмугову IP-доставку телепередач і відео на вимогу (VOD - Video on Demand), доставку контента підвищеної якості на численні побутові пристрої, додатки, що доставляються на недорогі телевізійні префікси, додатки, що доставляються на телевізійні префікси за допомогою Java, а також розгорнені інтерактивні додатки. Завдяки XTV-технологии від NDS, система Sky+ синхронізується з будь-якими можливими змінами часу виходу програм.
Технологія XTV розрахована на підвищення якості телевізійного контента, скорочення ланцюжка грошових витрат, і розширення операторської платформи. Технологія забезпечує доставку контента від початкової до кінцевої крапки, розв'язання по управлінню і захисту для операторів, провайдерів контента і рекламних агентств. Media Storm компанії NDS використовує віщання даних для доставки багатого мультимедійного контента на домашні комп'ютери і відкриває мовцям нові колії підвищення прибутків за допомогою нових типів розважальних програм. Компанії Canal+ Technologies, провайдер програмних розв'язань для інтерактивного ТВ, і NPTV, розробник інтерактивних телевізійних додатків, пропонують комплекс для телебачення підвищеної якості - Enhanced TV Pack. Це програмний комплекс для монтажу і віщання додатків телебачення підвищеної якості, синхронізованих з телепередачами. Комплекс містить компоненти програмного забезпечення і дає можливість операторам використовувати посередницьке (middleware - посередницьке, межплатформене або зв'язуюче) програмне забезпечення Mediahighway від Canal+ Technologies. Bando Player - це додаток, який інтерпретує дані, що згенерували за допомогою програм Easy Tools, і забезпечує інтерактивність при використанні телевізійних префіксів. EASY iTV Tools - набір інструментальних засобів для настільного комп'ютера, що дозволяє любому розробляти і створювати сценарії функціонування телебачення підвищеної якості.
Компанія Chyron Corporation поставила для IDP, французької компанії-розробника комплексу Regieline для інтерактивного ТВ, свій інструментальний набір Lyric iTV для створення контента. Остання версія 2.0 Regieline, яку випустила IDP, серед інших нових функцій, забезпечує простоту створення додатків на базі динамічних даних, побудова додатків з можливістю робити запити з бази даних в реальному часі, і створення послуг телебачення підвищеної якості, які дозволяють глядачам брати участь в прямому ефірі в ігрових шоу, реагувати на пропозиції телемагазинів, голосувати і передавати свої думки.
Irdeto Access і Yes Television (провайдер IP-решений для широкосмугового інтерактивного телебачення) пропонують систему захисту контента в реальному часі. Нова система заснована на технології Irdeto Cyphercast і розрахована на захист в реальному часі телевізійного віщання, відео на вимогу і інших прогресивних послуг при швидкостях передачі, відповідних для IP-сетей, таких як ADSL (Asymmetric Digital Subscriber Line - асиметрична цифрова абонентна лінія) і FTTH (Fiber To The House - «волокно в дом»). Ця технологія дозволить Yes TV отримати доступ до високоякісного контенту для VOD і IP-услуг.
Разом з своїми партнерами по Європейському IST-проекту SAMBITS (System for Advanced Multimedia Broadcast and Information Technology Services), компанія IRT розробила прототип інтегрованої концепції віщання і Інтернету для інтерактивних аудио/визуальных послуг на базі відкритих стандартів, таких, як MPEG-2, MPEG-4, MPEG-7 і DVB-MHP. Проект SAMBITS забезпечує побудову закінченого ланцюга доставки, від початкової до кінцевої крапки, і включає засоби для он-лайнового і офф-лайнового мультимедійного виробництва. Одним з найкрупніших досягнень в цьому проекті є те, що він закладає базу для упровадження стандартів MPEG-4 і MPEG-7, інтегрованих в мовну технологію DVB-MHP. SAMBITS - це проект IST, спонсорований Європейським Союзом.
Компанія Philips Digital Networks пропонує новітні засоби для створення інтерактивного потоку контента - систему VeonStudio 5.0, забезпечуючу нові колії для створення інтерактивного контента у форматі потоку. Традиційні методи потоків включають тільки лінійні аудіо- і відеопотоки. VeonStudio 5.0 кардинально змінює всю ситуацію, забезпечуючи засоби, що дозволяють розробникам контента застосовувати багатошаровий підхід в технологіях аудіо потоку і відео, а засоби зворотного зв'язку дають можливість мовцям розуміти поведінку користувачів і накопичувати свій досвід.
Під час IBC '2001 п'ять інтерактивних телевізійних компаній утворили «Группу по Видовищних Технологиям» (ETG - Entertainment Technology Group). Компанії Lucent Digital Video (LDV), nCube, NDS, Orca Interactive і Pace Micro інтегрували свої сучасні прогресивні технології для формування закінченій iTV-системы.
Створення ETG підтримує розвиток актуальних видовищних додатків, таких як звичайне мовне відео, відео на вимогу, поясне (time shifting) телевізійне віщання і персональний відеорекордер (PVR - Personal Video Recorder) із захистом контента за допомогою шифрування. Група ETG навмисна сконцентруватися на технологічних розв'язаннях, що забезпечують умовний доступ і захист контента і використовуючих відеосервери і інтерактивний путівник за програмами (IPG - Interactive Programming Guide) для ефірного цифрового телемовлення і архівних послуг VOD.
Кожна з п'яти компаній вклало в союз свої розв'язання. Lucent Digital Video забезпечує технології кодування за допомогою лінійки кодерів MPEG-2, відеошлюзів (video gateways) LINKRunner і програмного забезпечення для сітьового управління. nCube поставляє систему потоку n4, забезпечуючу функції VOD і сітьового персонального рекордера PVR, а також програмне забезпечення nABLE - надійну відмовостійку платформу інтерактивного управління для множинних сітей. NDS забезпечує програмне забезпечення для захисту контента Open VideoGuard, і своє розв'язання по інтегрованому персональному телебаченню XTV. Orca забезпечує мовні і VOD-приложения, використовуючи свою систему RiGHTv Core. Pace Micro Technology бере участь в союзі з прогресивними цифровими префіксами і технологією домашніх шлюзів для всіх широкосмугових платформ - кабельних, беспроводних і IPTV (Internet Protocol TV).
Використовуючи комбінацію сіті і персонального рекордера на стороні клієнта, група ETG дозволяє оператору максимізувати доступну смугу і мінімізувати сітьовий трафик за рахунок збереження контента в префіксі при гарантії, що найпопулярніший мовний контент зберігається на відеосервері. Гнучкість розв'язання дає оператору можливість вибору - чи розгортати сіть, або PVR на стороні клієнта, або використовувати комбінацію того і іншого без істотної реконфигурації архітектури.
Джерела інформації
1. Інститут Масовї Інформації - http://imi.org.ua/?read=8:18
2. Телеспутник http://www.telesputnik.ru/archive/n102/001.html
3. Материал из Википедии — свободной энциклопедии - http://ru.wikipedia.org/wiki/
4. В Германии разворачивают мобильное телевидение -http://www.pcnews.ru/news/dvb-plus-o2-mobile-vodafone-2006-digital-video-broadcasting-handheld-16-40-gprs-umts-internationale-131080.html
5. Интерактивное Телевидение — это реальность -http://www.ovideo.ru/articles/0027/
|
