Курсовая работа: Аналіз та удосконалення технології страв з припущенної риби

Зміст

Вступ

1. Концепція формування асортименту страв у ресторані пивному для бенкету-ювілею при частковому обслуговуванні офіціантами

1.1 Аспекти формування асортименту кулінарної продукції у ресторані пивному для бенкету-ювілею при частковому обслуговуванні офіціантами

1.2 Классифікація та характеристика кулінарної продукції з риби

1.3 Кулінарне та функціональне призначення страв з припущенної риби

2. Аналіз страв з припущенної риби

2.1 Загальна характеристика страв із припущенної риби. Харчова, біологічна та енергетична цінність страв з припущенної риби

2.2 Розробка та аналіз технологічного процесу виробництва страви – осетер припущений з соусом біле вино

3. Технологічне забезпечення якості кулінарної продукції страв з припущенної риби для ЗРГ

3.1 Розробити технологічну карту на страву осетер припущений з соусом біле вино з урахуванням реалізації її у ресторані пивному (бенкет-ювілей)

3.2 Розрахувати кількість сировини на страву з припущеного осетра з соусом біле вино на 10 порцій

3.3 Удосконалення страви з метою використання у ресторані пивному (бенкет-ювілей)

Висновки

Перелік посилань

Вступ

Для максимального охоплення населення послугами громадського харчування, більшого раціонального використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів необхідна якісна перебудова організації виробництва продукції громадського харчування. Економічні й технічні рівні розвитку громадського харчування дозволяють прискорити перехід на масове централізоване виробництво напівфабрикатів високого ступеня готовності.

У зв'язку із цим необхідно вдосконалювати з господарськими механізмами й системи економічного стимулювання для того, щоб підтримувалися матеріальна й моральна зацікавленість підприємства й окремих працівників у підвищенні ефективності праці. Підвищення продуктивності праці в громадському харчуванні багато в чому залежить від впровадження нової техніки, удосконалювання організації праці й керування, правильного сполучення матеріальних і моральних стимулів. Саме ріст продуктивності праці повинен бути основою для збільшення товарообігу, зниження витрат виробництва й позитивно позначатися на рівні господарської діяльності.

Вирішити поставлене завдання представляється можливим тільки за рахунок корінних змін в організації виробництва, особливу значимість, у яких, повинні зайняти концентрація й централізація кулінарної обробки. Перехід на готові промислові методи виробництва кулінарної продукції буде сприяти ефективному використанню капітальних вкладень, основних фондів, кадрових ресурсів і дозволити значно підвищити технічні рівні фабрик, як напівфабрикатів, так і кулінарних виробів. У результаті реалізації пропонованих мір, більша частина технологічного циклу по виробництву продукції громадського харчування мігрує із дрібних підприємств громадського харчування, що найчастіше не відповідають вимогам сучасного рівня науково-технічного прогресу, на високомеханізовані підприємства виробничого типу. Докорінно перетворюється мережа підприємств громадського харчування: за рахунок децентралізації споживання відбудеться ріст торговельних площ при зниженні виробничих.

Масове харчування відіграє важливу роль у житті суспільства. Воно найбільш повно задовольняє потреби людей у харчуванні. Підприємства харчування виконують такі функції, як виробництво, реалізацію й організацію споживання кулінарної продукції населенням у спеціально організованих місцях. Підприємства харчування здійснюють самостійну господарську діяльність і щодо цього не відрізняються від інших підприємств.

Харчування, що надається населенню в лікарнях, санаторіях, будинках відпочинку, дитячих і інших установах, організується за рахунок держави.

Харчування є необхідною життєвою потребою більшості робітників, службовців, учнів і значної кількості інших груп населення країни.

Мережа підприємств харчування, якою користується населення, представлена різними типами: їдальнями, ресторанами, кафе, закусочними, барами й ін. необхідність різних типів визначається: різнохарактерністю попиту населення на різні види харчування (сніданки, обіди, вечері, проміжні прийоми їжі, бізнес-ланчи); специфікою обслуговування людей і під час коротких обідніх перерв, і під час відпочинку; необхідністю обслуговування дорослого населення й дітей, здорових і тих хто має потребу у лікувальному харчуванні. Попит на продукцію й послуги масового харчування безупинно змінюються й ростуть.

Технологічний процес виробництва кулінарної продукції складається з ряду стадій і операцій, що включають прийом і зберігання сировини, а також виробництво готових страв і виробів і їхню реалізацію.

Якість готової їжі багато в чому залежить від якості сировини. Тому технологія готування їжі тісно пов'язана з товарознавством харчових продуктів. Вивчення цієї дисципліни необхідно не тільки для оцінки (поживної) якості сировини й правильного зберігання її, але й для вибору оптимальних способів і режимів обробки продуктів, оцінки поживної цінності готових страв. Не менш важливо для кулінара знання основ фізіології харчування. Більшість продуктів піддається кулінарній обробці, і від того, наскільки вона правильно здійснюється, залежить засвоєння харчових речовин.

Особливого значення набуває знання теорії раціонального харчування в умовах переходу на відпуск комплексних сніданків, обідів і вечерь, меню яких повинно забезпечити не тільки енергетичну цінність раціону, але і його кількісний склад по змісту білків, жирів, вуглеводів, потрібне співвідношення крохмалю, клітковини, мінеральних речовин, вітамінів і інших складових частин їжі.

Харчові продукти й готові кулінарні вироби при неправильній обробці, порушенні строків зберігання можуть служити середовищем для розвитку мікроорганізмів, і тому необхідно при готуванні, зберіганні й реалізації готової їжі строго дотримувати установлені санітарні правила.

При кулінарній обробці продуктів відбуваються складні фізичні й хімічні процеси, без знання яких неможливо вибрати раціональні режими обробки, зменшити втрати поживних, ароматичних, смакових речовин і підвищити якість їжі. Досягти високої продуктивності праці, підвищити культуру обслуговування не можна без знання основ організації громадського харчування.

Тема даної курсової роботи: «Удосконалення та аналіз технології страв з припущенної риби в пивному ресторані (бенкет-ювілей)». Тому, велика увага зосереджена в роботі на характеристику і визначення особливостей сировини, напівфабрикатів і готової кулінарної продукції з риби. Актуальність теми полягає у розкритті питань пов’язаних з аналізом і удосконаленням технологічного процесу на етапах механічної, теплової кулінарної обробки і реалізації страви, за умов підвищення якості і зменшення втрат поживних, ароматичних і смакових речовин готової кулінарної продукції. Це пов’язано з тим, що в наші часи кількість ресторанів і закладів харчування збільшується і як, наслідок, виникають спеціалізовані заклади харчування направлені на певне коло споживачів.

1. Концепція формування асортименту страв у ресторані пивному для бенкету-ювілею при частковому обслуговуванні офіціантами

Риба з давніх-давен займає значне місце в харчуванні. Рибні страви можуть бути використані для святкового столу, буденної їжі, для дієтичного та дитячого харчування.

Риба, містить в своєму складі йод. А в багатьох регіонах України виникла проблема йододефіциту. Не вистачає йоду в ґрунті і, відповідно, рослинна і тваринна продукція, яка вирощується на цих землях, не містить достатньої кількості цього мікроелементу. Йод відіграє дуже важливу роль у функції щитовидної залози, яка під впливом розумових та фізичних навантажень сильно активізується.

Крім того м'ясо риби містить достатню кількість повноцінних білків, які легко перетравлюються і на 80–85% засвоюються організмом. Тому воно більш корисне людям, у яких є ті чи інші зміни у функції органів травлення.

В першу чергу слід зазначити, що краща і безпечніша для здоров'я морська риба, яка значно чистіша екологічно. Більше того, річкова та озерна риба дуже часто заражена гельмінтозами. Що ж до морської риби, то тут треба віддати перевагу жирним сортам. Особливо диким рибам родини лососевих, які живуть у північних морях, а нерестяться в екологічно чистих ріках Аляски та інших регіонів крайньої Півночі. Таким як нерка, кета та інші. Тому, що в них ще містяться дуже корисні для організму людини поліненасичені жирні кислоти. А ще червона риба містить достатню кількість жирів, які також мають велику біологічну цінність і речовини, які сприяють зменшенню синтезу холестерину в крові. Тому особливо рекомендується таку рибу людям похилого віку, хворим на цукровий діабет, ішемічну хворобу серця та атеросклероз судин.

Чим більше риба містить поліненасичених жирних кислот, тим вона цінніша. Хоча, в принципі, будь-яка з цих жирних риб показана як дітям так і дорослим. Для нормального розвитку дитячого організму вкрай необхідний риб'ячий жир, у якому міститься чи не найбільше в природі вітаміну D, а також вітаміни групи В, РР тощо. М'ясо риби мусить обов'язково входити в раціон людей, чия діяльність пов'язана з підвищеним психоемоційним навантаженням. Зокрема, у щоденному раціоні школярів і студентів, крім великої кількості овочів і фруктів (до 1,5 кг), сирів та кисломолочних продуктів, мусить бути до 100г м'яса і, щонайменше, 150г риби. Рибні страви незамінні і в раціоні людей, які виконують важку фізичну роботу, або перебувають в стані постійного емоційного та м'язового стресу.

Важливо зазначити, що поліненасичені жирні кислоти, що містяться в дикій рибі, є прекрасним профілактичним засобом проти простудних захворювань. Тож зараз, коли існує підвищена загроза інфекційних, зокрема гострих респіраторних захворювань та грипу, також рекомендується підвищена кількість жирної риби. Ікра містить цінні біологічні компоненти. Тому рекомендується використовувати її у лікувально-профілактичному харчуванні. Особливо хворим на туберкульоз, людям, які перенесли операції на кістках і суглобах, при ослабленні організму. Але лише тоді, коли у пацієнта немає захворювання органів травлення. Хоча вживати ікру у великій кількості не бажано. У всьому мусить бути золота середина.

Також важливими є екстрактивні речовини, які при тепловій обробці переходять у бульйон, надають йому специфічного смаку й запаху, збуджують апетит і сприяють кращому засвоєнню їжі. Особливо різкий специфічний запах зумовлений присутністю азотистих речовин – амінів. Різноманітність хімічного складу робить рибу дієтичним продуктом і її використовують у лікувальному харчуванні при недокрів'ї, для лікування рахіту і захворювань серцево-судинної системи.

Тому, рибу використовують в різних видах харчування (дієтичному, лікувальному і т.д.) М'ясо риби є замінником м’яса тварин під час посту.

З вище зазначених умов ми бачимо, що риба являється невід’ємним продуктом харчування в профілактиці і лікуванні багатьох захворювань. На основі вище сказаного формується асортимент страв.

1.1 Аспекти формування асортименту кулінарної продукції у ресторані пивному для бенкету-ювілею при частковому обслуговуванні офіціантами

Формування асортименту кулінарної продукції в закладах ресторанного господарства залежить від великої кількості факторів. По-перше – від типу і категорії підприємства, його потужності. По-друге – від особливостей обслуговуючого контингенту (за професіональним, віковим і іншими показниками), від форми і виду обслуговування. По-третє – від наявності сировини, її якості, строків зберігання і способів кулінарної обробки. По-четверте – від технічного оснащення (воно визначає можливість включення в меню страв, при приготуванні яких трудомісткі операції виконуються машинами). По-п’яте – від кваліфікації складу кухарів (можливість виготовлення складних страв залежить від наявності в штаті підприємства висококваліфікованого складу кухарів). По-шосте від трудомісткості виготовлення кулінарної продукції. На цьому переліку аспекти формування асортименту кулінарної продукції не закінчуються, але ті які вище зазначенні найбільш використовуються при організації харчування в різноманітних закладах ресторанного господарства.

Проаналізуємо аспекти формування кулінарної продукції на прикладі ресторану пивного з організації банкету-ювілею з частковим обслуговуванням офіціантів.

Основна послуга організації харчування – послуга харчування. Послуга харчування представляє собою послуги по виготовленню кулінарної продукції і створенню умов для її реалізації і споживання в відповідності з типом і класом підприємства.

За прикладом, тип підприємства – ресторан, тому головне завдання закладу забезпечення кваліфікованим персоналом, який підвищує комфорт споживачів. Послуга харчування ресторану представляє собою послуги з виготовлення, реалізації і організації споживання широкого асортименту страв і виробів складного приготування з різноманітних видів сировини, купованих товарів і алкогольних напоїв. А так, як ресторан пивний, то його спеціалізація направлена на страви та закуски до пива, тобто рибні, м’ясні і т. п. За видом і формою обслуговування у нас бенкет-ювілей з частковим обслуговуванням офіціантів.

Меню бенкета складається в кожному конкретному випадку під час прийому замовлення на бенкет, в залежності від виду бенкета, побажань замовника.

В меню бенкета включають декілька холодних закусок (для розширення асортименту холодні закуски можна замовляти з розрахунку 1/2 и 1/3 порції на людину), для бенкету-ювілею – другі страви, гарячі страви з риби, м’яса, птиці, десертні страви, фрукти, напої.

У ресторанах часто замовляють бенкетні столи з нагоди різних ювілейних дат (вікових – 50, 60, 75 років), творчих (50 років на сцені, 25 років концертної діяльності) і т. п. Окремо слід відмітити золоте та срібне весілля, яке є також своєрідною датою у спільному житті подружжя.

При складанні меню для бенкету-ювілею слід враховувати не тільки спеціалізацію ресторану і його асортимент, але й те що більшість гостей – люди старшого та похилого віку. Тому перевагу віддають легким закускам та гарячим стравам. Це також стосується підбирання вин та інших алкогольних напоїв – їх слід пропонувати в помірній кількості. При цьому слід також віддавати перевагу легким винам, настоянкам, горілці пониженої міцності (30%). Солодкі страви необхідно підібрати низькокалорійні. З гарячих напоїв пропонують слабку каву, не міцний чай, чай з трав.

Тому наш ресторан в повній мірі підходить для контингенту споживачів бенкету, так як рибні закуски і страви з риби дуже легкі і добре засвоюються.

В ресторані під час організації бенкету використовується форма обслуговування – бенкет з частковим обслуговуванням офіціантів.

Бенкет с частковим обслуговуванням організовують в тому випадку, коли святкують знамениті дати, сімейні свята і т. п. Під час визначення кількості офіціантів, необхідних для обслуговування такого бенкету, виходять з розрахунку один офіціант на 10 – 15 гостей. Характерна особливість меню такого бенкету – різноманітний асортимент холодних закусок, соленій, маринадів, других і гарячих страв, десертів, фруктів. Закінчується бенкет подачею кави, чаю і кондитерських виробів. При визначенні кількості страв, салатників, ваз і іншого посуду для холодних закусок і їх місткості виходять не з числа офіціантів, які подають страви, як на бенкетах з повним обслуговуванням, а з чисельності учасників бенкету, кількості і асортименту замовлених закусок, розміру й кількості бенкетних столів. Для гостей вважається зручним, коли страви, вази, салатники з однаковими закусками повторяються через 6 –10 міст. При цьому кожен сидячий за столом сам або, попросивши, сусіда може взяти будь-яку закуску. При підготовці обслуговування сервіровка стола предметами індивідуального використання для такого бенкета більш проста, ніж для бенкету з повним обслуговуванням офіціантами. Для кожного з гостей на стіл ставлять закусочну і пиріжкову тарілки, фужер, чарки. З приборів – закусочний ніж з виделкою і відповідні прибори не більше ніж на одну гарячу страву і другі страви. Десертні прибори кладуть на стіл, як правило, разом з десертом. Бажано прикрасити бенкетний стіл живими квітами в вазах. Холодні закуски на бенкетний стіл ставлять не раніше ніж за півгодини до початку бенкету, беручи до уваги віддаленість зала від роздачі, температури повітря в ньому.

Так, як страви виносяться на стіл, а не в обнос кожному гостю, то страви подаються і цілими, і порціями в усій своїй красі і оформленні і гості можуть побачити всю чарівність оформлення страв.

Відповідно до вище вказаних умов, асортименту ресторану і уподобань замовника складемо меню у ресторані пивному для бенкету-ювілею при частковому обслуговуванні офіціантами.

Банкетне меню

1.2 Классифікація та характеристика кулінарної продукції з риби

На підприємствах масового харчування риба надходить живою, охолодженою, мороженою і рідше – солоною, а також у вигляді мороженого філе.

Найціннішою вважають живу рибу. В ній повністю зберігаються всі поживні речовини. Страви, приготовлені з живої риби, характеризуються високою якістю. В підприємствах масового харчування живу рибу зберігають перед обробкою у ваннах з проточною водою або акваріумах.

Охолодженої риби температура тіла у товщі м'язів – від 1 до 5 °С, її зберігають 48 год. при температурі 1–2 °С.

Доброякісна охолоджена риба повинна бути чистою, луска блискучою, колір зябер – від темно-червоного до рожевого, консистенція її щільна, запах – властивий свіжій рибі.

У мороженої риби температура тіла в товщі м'язів – 6–8 °С. За харчовою цінністю вона майже не поступається охолодженій. При ударі твердим предметом чути виразний ясний звук. Морожена риба надходить нерозібрана, потрошена з головою і без голови. В мороженому стані виробляють філе. Морожену рибу зберігають у підприємствах масового харчування при температурі 0–2 °С 2–3 доби. Зберігати розморожену рибу не дозволяється.

Солона риба менш цінна, ніж інші види рибних товарів. Під час соління і вимочування риба втрачає частину поживних речовин. Якість риби залежить від її породи і способу соління. Детальна класифікація риби приведена в табл. 1 «Класифікація риби».

На формування споживчих властивостей живої риби впливають такі чинники, як її вид і розмір, чистота водойм, кількість кисню у воді, вид і кількість кормів, сезон вилову, фізіологічний стан риби, захворювання тощо.

Забруднена риба може набувати мулистого, болотного, сірководневого, фенольного та інших присмаків і запахів.

Під час приймання рибних товарів насамперед перевіряють їхню доброякісність за зовнішніми ознаками. Страви, приготовлені з не досить свіжої риби, можуть спричинити харчові отруєння.

Запах несвіжої риби визначається пробним варінням шматочка риби в закритому посуді. Крім того, можна в товщу м'якоті увіткнути розігрітий в окропі ніж. При цьому сторонні запахи проявляються різкіше.

Залежно від способів теплової обробки рибні страви поділяються на відварні, припущені, смажені, тушковані і запечені.

Риба відварна. Для варки використовують майже всі види риб, за виключенням коропа, сазана, миня, вобли, наваги, вугра, міноги, які, як правило смажать. Рибу варять цілою, пластами перев’язують і прив’язують до решітки рибного казана в 2 – 3 місцях. Порціонні куски для варки нарізають під кутом 90º і роблять надріз на шкірі в 2–3 місцях. Цілу рибу укладають на решітку черевцем донизу, а великі куски і пласти – шкірою донизу. Решітку з рибою вставляють в котел і наливають холодну воду так, щоб вона була вище рівня риби на 2 – 4 см, потім додають сіль, перець горшком, лавровий лист, моркву, петрушку і ріпчасту цибулю, доводять до кипіння і варять при слабкому нагріванні без кипіння (85 – 95ºС). Готовність риби визначають шляхом проколювання її кухарською голкою.

В зварених пластів звільнюють зв’язки, відділяють хребетні хрящі і промивають холодною водою. Після охолодження пласти зачищають, нарізають на порціонні куски, як правило, без шкіри і використовують для приготування різноманітних холодних страв.

Зварену цілу рибу в більшості випадків використовують для кулінарних виставок і замовлених страв.

Порціонні куски для варки нарізають з шкірою і реберними кістками з пластованої риби або «кругляком» з шкірою і кістками з цілої риби. Порціонні куски укладають в посуд шкірою вверх в один ряд і заливають гарячою водою, після чого додають сіль, перець горошком, лавровий лист, сиру моркву, петрушку і ріпчасту цибулю і доводять до кипіння. Далі варять без кипіння при 85 – 95ºС.

Для збереження кольору лососину і форель варять з добавлянням оцту.

Бульйон, отриманий при варці риби, використовують для приготування супів.

Дуже важливим моментом є визначення готовності риби під час теплової обробки; від цього залежить якість страви.

Зварену рибу до відпуску зберігають, але не більше 30 хвилин в гарячому бульйоні.

Риба відварна, соус польський

Готують страву з всіх видів риби, які використовуються для варки, крім осетрових. Рибу варять, як зазначено вище. Картоплю обточують у вигляді бочечки або кульки і відварюють до готовності. Під час відпуску на підігріте металеве блюдо або тарілку кладуть порційний гарячий кусок відварної риби, а рядом з нею – гарячу відварну картоплю, зверху посипають зеленню петрушки. Для прикрашання можна покласти цілого вареного рака.

У соуснику подають гарячий соус польський або ним поливають рибу. Можна рибу також відпускати з соусом голландським.

Назва страви залежить від назви риби і соусу. Наприклад: відварна тріска, соус польський і т.д.

Продукти на порцію (в г): судак 192 або минь 208, морква 4, цибуля ріпчаста 4, петрушка 3, гарнір (картопля відварна готова) 150, зелень петрушки 4, соус готовий 50.

Припущенна риба. Припускають ту ж рибу, що і варять.

Припускають головним чином порціонні куски без шкіри і кісток або з шкірою без кісток всіх видів риб, а також пласти осетрових риб, дрібну цілу рибу (стерлядь, форель, кефаль, судак) і фаршированих судака і щуку. Для припускання порціонні куски риби нарізають під кутом 30–40º і роблять надріз на шкірі в 2–3 місцях.

Порціонні куски кладуть в рибний котел або сотейник (шкірою донизу або стороною, де була шкіра) в один ряд, добавляють невелику кількість води або бульйону (0,3 л на / кг риби), додають сіль, сиру петрушку, ріпчасту цибулю (40г на 1 кг риби), щільно закривають котел кришкою і припускають рибу при дуже малому кипінні (85 – 95ºС).

Порціонні куски осетрових риб передчасно ошпарюють.

Для надання ніжності і специфічного смаку під час припускання риби можна додавати виноградне вино, лимонну кислоту, відвар з шампіньйонів, огірковий розсіл. Деякі види риб припускають в пряному відварі. Лососину, форель припускають обов’язково з додаванням оцту або лимонної кислоти.

Асортимент припущених страв – риба парова, риба в томаті, риба в томатному соусі з овочами, риба в соусі біле вино, риба у розсолі, риба по-руськи, судак або щука фаршировані (цілими).

Назва більшості припущенних страв, так само як і відварних, залежить від використання соусу. Наприклад, Риба парова (риба припущенна з соусом паровим), Риба у розсолі (риба припущенна з соусом розсіл). Втрати маси в разі припускання становлять 18–20%.

Риба смажена. Для смаження використовують майже всі види риб. Рибу смажать: а) у невеликій кількості жиру (основним способом), б) у великій кількості жиру (у фритюрі), в) на решітці і рожні (відкритому вогні). Велику рибу смажать порціонними кусками з шкірою і кістками (на кругляки), з шкірою і реберними кістками, з шкірою без кісток і на філе – без шкіри і кісток. Для смаження порціонні куски нарізають під кутом 30–40º, на рибі з шкірою, перед тим як її смажити, роблять 2–3 надрізи, щоб вона зберегла свою форму. Для смаження використовують олію (найкраще соняшникову), кулінарний жир (фритюрний). Фритюр складається із суміші харчового саломасу (60%) і олії (40%), оскільки цей жир при високих температурах мало змінюється. Крім того, риба підсмажена у такому жирі, має гарний зовнішній вигляд і добрий смак. В разі смаження у фритюрі рибу повністю занурюють у жир (4:1), нагрітий до 180ºС, смажать 3–5 хв, доводять до готовності у жаровій шафі. Якщо рибу використовують для холодних закусок, її смажать тільки на олії.

Пласти риби з хрящовим скелетом смажать основним способом. Для цього їх укладують на лист з жиром шкірою донизу, змащують сметаною, посипають сіллю, перцем і поливають жиром. Смажать 30–40 хв у жаровій шафі до утворення рум’яної кірочки, поливаючи соком, що виділився, після чого накривають промасленим папером і доводять до готовності.

Для смаження на решітці гриля використовують запаніровані і незапаніровані куски риби, які укладають на змащену шпиком решітку і смажать з обох боків, внаслідок чого на кусках риби залишаються смуги темно-золотистого кольору.

Порціонні куски з пласту риби без шкіри і хрящів нарізають під прямим кутом, смажать у мангалі або електрогрилі, нанизаними на шпажки. Кусочки риби змащують розтопленим вершковим маслом і смажать протягом 8–10 хв.

Для гарніру до смаженої риби використовують відварну або смажену картоплю, картопляне пюре, розсипчасті каші, тушковані овочі. Додатково до гарніру можна подати огірки свіжі, солоні, мариновані томати, салат з капусти (50г на порцію).

Перед подаванням рибу поливають жиром або до неї подають соус (окремо або підливають його до риби), прикрашають скибочкою лимону.

Асортимент страв з смаженої риби: риба смажена, риба смажена з цибулею по-ленінградському, риба смажена у фритюрі, риба смажена в тісті, короп фарширований гречаною кашею та грибами, з січених кулінарних виробів виділяють січеники рибні українські, котлети та биточки рибні.

Риба тушкована. Рибу тушкують сирою або попередньо підсмаженою. Для тушкування доцільно використовувати невелику рибу, оскільки в такої риби розм’якшується м’язова і кісткова тканина, а також солону вимочену. У процесі тушкування вимочена риба збагачується різними смаковими речовинами, внаслідок чого покращується її смак. Рекомендується також тушкувати морську рибу з різким специфічним запахом і смаком – камбалу, зубатку, тріску, палтус та ін.

Для тушкування використовують цілу рибу або нарізану на порціонні куски під кутом 30–40º, кругляки, а також розібрану на філе з шкірою і кістками.

Підготовлену рибу кладуть у сотейник, додають нашатковані моркву, петрушку, цибулю ріпчасту, томатне пюре, оцет, олію, цукор заливають бульйоном і тушкують на слабкому вогні (96–100ºС) в посуді із закритою кришкою. Для того, щоб риба мала особливий аромат і смак, за 10–15 хв до закінчення тушкування додають спеції і прянощі з розрахунку на порцію – перець горошком – 0,01, лавровий лист – 0,01, гвоздику – 0,01, корицю – 0,01 г. Тривалість тушкування порціонних кусків становить від 45 до 60 хв, малої риби – від 3 – 4 год. Тушковану рибу подають разом з овочами, з якими іі тушкували. Втрати маси під час тушкування – 16 – 18%.

Асортимент страв з риби тушкованої: риба, тушкована у томаті з овочами; риба, тушкована у сметані; риба, тушкована з грибами і томатами; риба, з кисло-солодким соусом; з січених кулінарних виробів виділяють сазан, короп, тріска (не пластовані кусками) фаршировані, крученики з судака.

Риба запечена. Для запікання використовують сиру, припущену або смажену рибу. Запікають рибу цілою без соусу або розбирають на філе з шкірою без кісток (запікають під соусом). Цілими запікають карася, ляща, коропа, в’язя, лина.

Як гарнір для запікання використовують картоплю відварну, смажену, картопляне пюре, картоплю смажену з відварної, тушковану капусту, розсипчасту гречану кашу, відварні макарони. Використовують білий, паровий, молочний, сметанний, томатний соуси середньої консистенції.

Рибу запікають на листах і в порціонних сковородах, раковинах, які змащують жиром і соусом. Рибу і гарнір заливають соусом, посипають тертим сиром, збризкують вершковим маслом. Підготовлену рибу запікають у жаровій шафі при температурі 250 – 280ºС до утворення на поверхні рум’яної кірочки протягом 15–20 хв. Втрати маси при запіканні становлять 15–18%.

Асортимент страв з запеченої риби: риба, запечена з картоплею по – російському; риба, запечена у сметанному соусі з грибами по-московському; риба, запечена під молочним соусом; риба, запечена у сметанному соусі; риба, запечена з картоплею і овочами; карась, запечений під сметанним соусом; солянка з риби на сковороді.

Також готують страви з котлетної і кнельної рибної маси: котлети або биточки рибні; тюфтельки рибні; страва з рибного фаршу (зрази у формі півмісяця); фрикадельки рибні з томатним соусом; ковбаски рибні севастопольські, кнелі рибні і т.д.

1.3 Кулінарне та функціональне призначення страв з припущенної риби

Кулінарне призначення страв з припущенної риби залежить від виду риби і від напівфабрикатів, які використовуються. Припущена риба використовуються для приготування супів (перших страв), холодних і других страв.

Для приготування холодних страв найчастіше використовують рибу з кістковим скелетом, її припускають обробленою на філе з шкіркою і реберними кістками або без шкірки і кісток, а також використовують не пластовану, нарізану порціонними кусками. Осетрову рибу для холодних закусок припускають пластами або великими кусками, після чого видаляють хрящі, лососеві припускають порційними кусками.

Для приготування рибних супів використовують кнельну масу – суп картопляний з рибними фрикадельками. Для приготування солянки рибної припускають рибу розібрану на філе без шкіри і кісток, з хрящовим скелетом – без хрящів, нарізану на кусочки масою 25–30 г. (по 3–4 на порцію).

Для приготування других припущених страв використовують майже всі види риби. Припускають цілою, пластами і порціонними кусками.

Припущенна риба смачніша, ніж відварена, оскільки при цьому способі теплової обробки в ній повніше зберігаються живильні речовини. Втрати розчинних речовин під час припускання риби менше, ніж під час варки, смак її більш виражений, втрати маси 15–20%. Тому, припущенна риба дуже важлива в харчуванні.

За функціональним призначенням припущенні страви з риби можуть використовуватися у наступних видах харчування:

· Загальнодоступного;

· Збалансованого;

· Роздільного;

· Харчування спеціального призначення (спортсменів, шахтарів та ін.).

· Лікувально-профілактичного;

· Дієтичного.

2. Аналіз страв з припущенної риби

Рибу припущену використовують для приготування других гарячих страв (риба припущена); для холодних закусок, наприклад, риба під майонезом; для перших страв – супи – з кнелями (кнельна маса), солянка рибна, борщ холодний рибний і т.д.

2.1 Загальна характеристика страв із припущенної риби. Харчова, біологічна та енергетична цінність страв з припущенної риби

Припускання – різновид варки, але на відміну від останньої воно здійснюється в невеликій кількості рідини.

Припущена риба смачніша, ніж відварена, оскільки при цьому способі теплової обробки в ній повніше зберігаються поживні речовини. Втрати розчинних речовин під час припускання риби менше, ніж під час варки, смак її більш виражений, втрати маси 15–20%.

Рибу припускають цілою (дрібну рибу і рибу для банкетів); пластами і порційними шматками (рибу сімейства осетрових); порційними шматками, нарізаними з не пластованої риби – камбалу, палтус, хек сріблястий, крижану рибу, минтай. Більшість інших риб припускають шматками, нарізаними з філе з шкірою і реберними кістками, або з шкірою без реберних кісток. Куски нарізають (починаючи з хвостової частини), тримаючи ніж під кутом 30º до риби. При цьому отримують плоскі широкі куски, що зручно для швидкого і рівномірного прогрівання в малій кількості рідини.

Цілу рибу і порційні шматки доцільно припускати з шкірою. Пласти риб сімейства осетрових заздалегідь обшпарюють для видалення кісткових жучок. Порційні куски риби, нарізані з обробленого пласту з шкірою без хрящів, а для деяких страв і без шкіри, перед припусканням ошпарюють для того, щоб зменшити виділення з них білків під час припускання. Припускають рибу, яка не має різкого специфічного запаху і смаку.

Для варки і припускання більше підходить риба з відносно щільною м’язовою тканиною (кефаль, скумбрія, усач, сайра, кета, горбуша, марлін, судак, осетрові, тунець і ін.), яка під час теплової обробки не розварюється і добре зберігає форму і цілісність шматків, а подача її з соусом робить страву соковитою. Структура м’язової тканини таких риб, як судак, морський окунь та ін., дозволяє з успіхом використовувати їх для смаження, відварювання та припускання.

Під час теплової обробки риба виділяє за рахунок згортання м’язових білків біля 25% вологи, яка в ній міститься. Разом з вологою виділяються розчинені в ній екстрактивні та мінеральні речовини, білки та вітаміни, що впливає на смак готового продукту.

Рибу припускають в рибних казанах, забезпечених решітками, при закритій кришці. Підготовлену для припускання рибу кладуть в посуд в один ряд (пласти – шкірою вниз), підливають бульйон з ароматичними коренями (0,3 л рідини на 1 кг риби) так, щоб рідина покрила рибу на 1/4 об’єму.

Гарними смаковими достоїнствами володіє риба, припущенна з додаванням сухого білого вина або грибного відвару. Риби морські, а в деяких випадках і осетрові, рекомендується припускати з додаванням огіркового розсолу.

Тривалість припускання залежить від виду риби і товщини шматків. Для її визначення слід користуватися табл. «Тривалість теплової обробки деяких продуктів» по збірці рецептур [6]. Тривалість теплової обробки для риби припущенної приведена в табл. 2.

Готовність визначається так само, як і при варці, проколюванням кухарською голкою. Поверхня припущеної риби покрита згустками білка, який звернувся. Перед подачею їх обмивають бульйоном. Бульйон, отриманий при припусканні, використовують для приготування соусів, супів.

Відпускають припущенну рибу під різними соусами; зверху на рибу укладають варені білі гриби або шампіньйони. Можна посипати подрібненою зеленню петрушки або кропу, покласти скибочку очищеного лимона.

На гарнір подають відварену картоплю, овочі відварені, картопляне пюре. На додаток до вказаних гарнірів можна давати огірки, помідори свіжі або солоні, квашену або мариновану капусту.

У рецептурах страв з припущенної риби з кістковим скелетом норми закладки дані в основному на рибу, оброблену порційними шматками з філе з шкірою без кісток, а для риб сімейства осетрових – з шкірою без хрящів. При іншому вигляді оброблення для встановлення норм закладки слід керуватися табл. «Розрахунок витрат сировини, виходу напівфабрикатів і готових виробів з риб з кістковим скелетом (всіх сімейств) при використанні сировини і риби спеціальної обробки» і «Розрахунок витрат сировини, виходу напівфабрикатів і готових виробів з риб з хрящовим скелетом (сімейства осетрових) при використанні сировини і напівфабрикатів (риба, оброблена на ланки)» за збірником рецептур [6].

Харчова та енергетична цінність риби та страв з неї визначається хімічним складом її м'яса. Хімічний склад м'яса залежить від виду, статі, віку, часу і місця вилову, а у переробленої риби від характеру технологічної обробки. У м'ясі риби містяться різні хімічні речовини, білкові речовини, небілкові азотисті екстра активні речовини, мінеральні речовини, ферменти, вітаміни, вуглеводи і вода.

Білки м'язових волокон становлять близько 90% всіх білків м'язів. Характерною особливістю м'язових білків риб є підвищений вміст у них міозину і незначної кількості саркоплазми.М'ясо різних видів риб містить 0,5–5,5% колагену, який відрізняється більш низьким вмістом проліну і оксипроліну, а еластин, який не засвоюється, фактично відсутній. В основному всі білки м'яса риби є повноцінними, так як містять всі незамінні амінокислоти в оптимальному для харчування людини відношенні. Це такі амінокислоти, як лізин, триптофан, від яких залежить засвоєння їжі і повнота засвоєння білків. Основну частину екстрактивних речовин риби становлять небілкові азотисті екстрактивні речовини, які являють собою продукти обміну білків і низькомолекулярних речовини, що містять азот і виконують певні фізіологічні функції. До небілкових азотистих екстрактивних речовин відносяться наступні сполуки: аміак і тріметіламін, амінокислоти, сечовина, гістамін. Аміак і тріметіламін знаходяться в м'язах свіжої риби в дуже малих кількостях і утворюються головним чином після смерті риби при впливі на неї мікробів.Жир риб при кімнатній температурі має рідку консистенцію, завдяки наявності в його складі великої кількості ненасичених кислот до 84%, т.ч. лінолева, ліноленова, арахідонова і ін. Жир риби містить в невеликій кількості фосфатиди. Жири риб рідкі, вони легко засвоюються, містять багато ненасичених жирних кислот, але дуже нестійкі: легко окисляються під дією повітря і при цьому буріють («іржа»). Найбільша кількість жирних кислот міститься в жирах, одержуваних з рибної печінки, в м'язах їх менше. Вміст жиру в рибі залежить від її виду, часу вилову і може коливатися в широких межах – від 0,5 до 33%. Чим риба старше, тим вона більша і, як правило, жирніша. Виняток становлять щука, білуга, минь, кефаль, м'ясо яких з віком стає грубим і менш смачним. Риб'ячий жир – істотне джерело арахідонової кислоти, вітамінів А і D, які є біологічно важливою для людського організму. У м'ясі риб мало вуглеводів (від 0,2 до 0,5%). Переважає полісахарид глікоген, а також продукти його розпаду.

Загальна кількість мінеральних речовин у тілі риби досягає 4%. Основні з них K, Na, Ca, Mg, P. Ці елементи знаходяться в тілі риби в порівняно великих кількостях, називаються макроелементами. Основна маса фосфору і кальцію міститься в кістках у вигляді фосфорнокислого кальцію. Мінеральні речовини, що містяться в тканинах риб, характеризуються винятковою різноманітністю, що пояснюється великою кількістю їх у воді. У морській рибі міститься багато кальцію, калію, фосфору, сірки, хлору, натрію, магнію. Крім того, риба багата і мікроелементами – залізо, мідь, цинк, кобальт, йод (зокрема, тріска) і ін. Морська риба, цілком природно, містить більше мінеральних речовин, ніж прісноводна. Екстрактивні речовини містяться в незначних кількостях, але сильно позначаються на смаковій і ароматичній якості рибних виробів і страв. Крім вільних амінокислот, органічних кислот, вуглеводів присутні аміак (переважно в прісноводної) і тріметіламін (переважно в морській), що додають їй специфічний запах. Наявність в рибі багатьох вітамінів – А, С, D, Е, B₁ , B₂ , B₁₂ – дозволяє відносити її до вітамінних продуктів харчування. Вітамін А знаходиться в порівняно великих кількостях в риб'ячому жирі, одержуваному головним чином з печінки та інших органів і тканин риби (зокрема, тріски, тунця, японського вугра), з жирової тканини морських ссавців (тюленів, китів та ін.). Вітамін D міститься в м'ясі різних риб, найбільше – у атлантичного оселедця, скумбрії, тунця. Харчова цінність риби визначається в першу чергу наявністю в її складі великої кількості повноцінних білків, що містять всі необхідні амінокислоти.

Енергетична цінність м'яса риб визначається його хімічним складом. Цей показник залежить, насамперед, від вмісту жиру. Засвоюваність жиру і білків м'яса риб дуже висока, відповідно 95–97 і 96–98%. Енергетична цінність риб коливається від 80–100 ккал/100 г. (щука, окунь річковий, пікша) до 200–250 ккал (сайра, скумбрія атлантична, оселедець атлантичний, вугор).

Споживні властивості риб визначаються також їх гастрономічними показниками. Високі гастрономічні властивості мають осетрові, лососеві і нототенієві риби, товстолобик, вугор та ін.

Після термічної обробки харчова цінність риб не завжди зменшується, вона може не змінюватися, або навіть навпаки підвищуватися. В залежності від особливостей термічної обробки і додаткових харчових компонентів страви.

2.2 Розробка та аналіз технологічного процесу виробництва страви – осетер припущений з соусом біле вино

В підприємства громадського харчування надходить охолоджена, морожена потрошена риба. Інколи при промисловому розбиранні риби в осетра залишають молоки і жирові відкладення в черевній порожнині. Окремі екземпляри стерляді надходять не потрошеними. Рибу розморожують на повітрі. Для цього її кладуть на стелажі черевом вгору, щоб перешкодити витіканню соку. Залежно від розмірів рибу розморожують 6 – 10 годин при кімнатній температурі (18 – 20 ºС).

Велику рибу обробляють в певній послідовності. Спочатку відтинають голову разом з грудними плавниками. Для цього відтягують грудний плавник і великим кухарським ножем прорізають під ним шкіру й м’якоть до хряща з обох боків. Потім перерубують сполучний хрящ і відокремлюють голову, зрізують спинні кісткові «жучки» разом з спинним плавником і смужкою шкіри від хвоста до голови і видаляють плавники.

Інколи хвостовий плавник видаляють разом з визигою. Для цього біля хвоста роблять кільцевий надріз м’якоті і обережно витягують визигу (перший спосіб) разом з хвостом. Рибу кладуть спинкою догори і розрізають у поздовжньому напрямі. Лінія розрізу повинна проходити посередині жирового прошарку. Дві половини, які дістають при цьому, називають пластами.

Після пластування видаляють визигу за допомогою кухарської голки (другий спосіб). У великої риби, особливо білуги, кожний пласт розрізають на декілька частин в довжину і ширину, щоб маса кусків була не більшою як 4 – 5 кг, а довжина – до 60 см. Потім зачищають пласти, видаляють згустки крові і промивають. Для припускання пластів цілими у риби спочатку вирізають хрящі, а потім обшпарюють (t – 75 – 85ºС, τ – 3 – 5 хв) і зачищають. Така обробка зменшує відходи на 33 – 36%. Оброблені, ошпарені і зачищені від хрящів пласти осетра, білуги, севрюги нарізають на порції 1 – 1,5 см завтовшки поперек волокон з шкірою або без неї; ніж тримають під кутом 30ºС. порціонні куски ошпарюють протягом 1 – 2 хв, при t – 95 – 97ºС, води 3 – 4 л на 1 кг риби, втрати 10 – 15%, промивають теплою водою, щоб зняти згустки денатурованого білка. Нарізають напівфабрикати. При ошпаренні риба зменшується в об’ємі і ущільнюється, при тепловій обробці вона добре зберігає свою форму.

Для приготування страви з припущеної риби використовують такі способи механічної кулінарної обробки риби, як розморожування, обробка (видалення неїстівних частин (голова, кістки, плавники, визиги), зачистка, промивання, ошпарювання, нарізка напівфабрикатів.

Для припускання використовують цілі пласти (потрошені, очищені без очей і зябер), порціонні куски нарізані з: філе з шкірою і реберними кістками або філе з шкірою без реберних кісток. Нарізають широкими тонкими кусками під кутом 30ºС, роблять надріз на шкірі в 2 – 3 місцях. Це забезпечує рівномірне прогрівання кусків риби і збереження форми при припусканні. Загальний термін напівфабрикатів при умовах їх зберігання в холодильниках повинен бути не більше ніж 24 год з моменту закінчення їх приготування, сюди входить час зберігання і транспортування. Якщо використовують не охолоджувальний транспорт, то термін перевозки повинен бути не більше 2 год, так як риба є продуктом, що псується. Втрати маси при розморожуванні риби незначні, ніж в інших тваринних харчових продуктів, але при несприятливих умовах можуть досягати 20%. На величину цих утрат впливають видові особливості риби, умови і тривалість збереження її до заморожування, спосіб заморожування, режим і тривалість збереження після заморожування, спосіб розморожування й інші фактори. Для скорочення втрат риби в процесі розморожування рекомендується заморожування риби по можливості здійснювати швидко і відразу ж після її вилову, до настання посмертного задубіння.

Розморожування мороженої риби. Шкірні покриви та луска охороняють рибу від значних втрат поживних речовин під час розморожування. У процесі заморожування і подальшого зберігання в рибі відбуваються складні зміни, причому деякі з них необоротні. Вода, яка міститься в м'ясі риби, переходить у кристалічний стан. Кристали льоду утворюються в першу чергу між м’язовими волокнами, при цьому відбувається перерозподіл вологи (частина її з м'язових волокон переходить у простір між ними). Під час заморожування об'єм води збільшується на 10%, що може призвести до руйнування структури м'язових волокон. У меншій мірі змінюють структуру м'язових волокон дрібні кристали, які утворюються при швидкому заморожуванні. Оскільки при швидкому заморожуванні зменшуються втрати води м'язовими волокнами, тканини риби зберігають соковитість і пружність після відтавання. Клітинний сік являє собою колоїдний розчин білків, які при заморожуванні і зберіганні частково денатуруються, після відтавання їх первинні властивості майже повністю відновлюються.

Відбуваються також зміни жирів, тому при розморожуванні властивості риби не можуть бути повністю відновлені. Великих риб (осетрових) і філе розморожують на повітрі. Для цього рибу і брикети філе розкладають на стелажах або столах черевом вгору, щоб перешкодити витіканню соку і більшого збереження поживних речовин. Під час відтавання на повітрі втрати маси риби складають 2% за рахунок соку, який виділився і випаровування вологи з поверхні. При промиванні і ошпаренні риба втрачає деякі екстрактивні речовини, наприклад, такі як аміак і триметиламін, які накопляються після смерті, що звільнює рибу від неприємного запаху. А також амінокислоти, жир і жироподібні речовини, які розчиняються у воді.

Аналіз технологічного процесу виробництва осетра припущенного в соусі біле вино на етапі теплової кулінарної обробки

Припущеною називається риба, зварена в невеликій кількості води або бульйону с додаванням ароматичних овочів, грибів, огіркового розсолу і виноградного вина. Припущені рибні страви раніше називали паровими, так як поверхня риби в процесі припускання доходить до готовності під дією пари, яка утворюється під час кипіння речовини. Цим способом готують рибу, яка володіє високою харчовою цінністю, з ніжною шкірою і м’якоттю, так як в порівнянні з варкою припускання дає можливість зберегти в рибі велику кількість цінних харчових речовин і її форму. Припускають рибу у рибних казанках з решітками при закритій кришці.

Для даної страви осетра припускаємо пластами цілими. Підготовлену рибу кладемо в посуд в один ряд шкіркою донизу, для того щоб більш товста частина куска була занурена в воду. Пласти можна перев’язати і прикріпити шпагатом до решітки. Рибу заливаємо водою або рибним бульйоном (0,3 л на 1 кг) так, щоб рідина покрила рибу на 1/3. Заливаємо холодною водою, додаємо біле коріння, ріпчасту цибулю, спеції. Для надання ніжності і специфічного смаку для даної страви під час припускання додаємо біле вино і грибний відвар.

Посуд щільно закривають кришкою, доводять до кипіння і припускають при слабкому нагріванні протягом 25 – 45 хв, в залежності від величини риби. Внутрішні шари риби повинні прогрітися до температури не нижче від 80 ºС. Температура припускання 80 – 90ºС. Припущені ланки осетрової риби обмивають гарячим бульйоном, охолоджують, нарізують на порції, заливають бульйоном і доводять до кипіння.

Порційні шматочки риби відпускають гарячими, зберігають їх на марміті у бульйоні в посуді із закритою кришкою 25–30 хв. На бульйоні, який утворився після припускання, готують соус, тому в нього часто додають різні продукти залежно від соусу, під яким вона буде подаватися.

При тепловій обробці риби, незалежно від її способу, спостерігаються: зміни харчової цінності продукту, пов'язані із процесами, що відбуваються з білками, жирами, мінеральними, екстрактивними речовинами; зміна маси; розм'якшення продукту, а також формування смаку й аромату.

Зміна м'язових білків. У міру прогрівання шматків риби відбувається денатурація м'язових білків. Починається вона при досить низькій температурі (30 – 35 °С). В інтервалі 60 – 65 °С денатурація йде швидко й до 80 °С денатурується близько 90 – 95% білків. Денатурація білків викликає їхнє згортання, гелі м'язових волокон (міофібрил) ущільнюються. При цьому зменшується гідратація й випресовується значна частина води разом з розчиненими в ній речовинами (мінеральні, екстрактивні, вітаміни). У результаті зменшується діаметр м'язових волокон, знижуються харчова цінність продукту й маса напівфабрикату. Чим вище температура нагрівання, тим інтенсивніше ущільнення волокон і більше втрати маси й розчинних речовин. Тому рибу рекомендується варити й припускати при температурі 80–90 °С. При варінні й припусканні частина розчинних білків перш, ніж вони денатурують, переходять в бульйон. Кількість їх невелика й не перевищує 1% загального змісту. Надалі ці білки також денатурують і згортаються, утворюючи пластівці на поверхні бульйону (піну).

Крім згортання, при тепловій обробці риби частково відбуваються й гідролітичні процеси.

Зміна білків сполучної тканини. Сполучна тканина складається в основному з білка колагену. Він також входити до складу органічної частини кісток, шкіри, луски, кісткових жучків осетрових риб і т.д. При нагріванні риби так само, як і при тепловій обробці м'яса, колагенові пучки сполучної тканини в присутності води набухають. Подалі нагрівання приводити до розриву міжмолекулярних зв'язків і зменшенню довжини волокон приблизно на 1/3 їхньої первісної довжини (зварювання або усадка). У результаті денатурації обсяг шматків риби скорочується, але менш значно, ніж м'ясо. У шкірних покривах риби зварювання колагену викликає більше скорочення лінійних розмірів (усадку) шкіри, чим м'язової тканини. Це приводити до деформації шматків, тому перед тепловою обробкою на шкірі напівфабрикатів роблять надрізи. Шкіра риби після теплової обробки порівняно добре засвоюється, тому що колаген після денатурації легше руйнується протеолітичними ферментами трав'яного тракту.

При подальшому нагріванні відбувається деструкція колагенових волокон – розпад їх на окремі поліпептидні ланцюжки (дезагрегація колагену). У результаті колаген перетворюється в розчинний глютин (желатин). Перехід колагену в глютин – основна причина розм'якшення риби, зменшення механічної міцності її тканин. При надмірно тривалій тепловій обробці весь колаген перетворюється в глютин, м'язи розпадаються на міокоми, в результаті якість готових виробів погіршується.

Зміна жирів. При варінні й припусканні жир витоплюється. При смаженні напівфабрикатів з нежирних риб (судака, тріски, щуки й т. п.) жир всмоктується, а при смажені жирних риб (камбали, палтуса, оселедця) – витоплюється. Однак при цьому має значення не тільки жирність риби, але й особливості будови жирової тканини. Наприклад, осетрові риби, незважаючи на високу жирність, втрачають мало жиру при всіх способах теплової обробки. Пояснюється це тим, що жир у них утворює відкладення уздовж хребта й між міокомами, при цьому він перебуває в комірках зі сполучної тканини.

При смаженні частина жиру розприскується й втрачається через «вигар», частина усмоктується паніруванням при смажені панірованих виробів. При всіх способах теплової обробки риби зміст ненасичених жирних кислот зменшується, насичених збільшується.

Зміна маси й змісту розчинних речовин. Зміна маси рибних напівфабрикатів залежить від втрати вологи й розчинних речовин і від поглинання вологи колагеном. Крім того, на зміну маси впливає кількість жиру, який виділився або поглиненого жиру, а також випаровування вологи при припусканні й смажені риби. При тепловій обробці втрати маси риби становлять в середньому 18–20%, що вдвічі менше втрат м'яса великої рогатої худоби. Основна частка в цих втратах належить воді, відокремлюваної білками. Однакові способи теплової обробки по-різному впливають на процес відділення води з м'яса великої рогатої худоби й м'яса риби. Нагрівання зразків до 65ºС в однакових умовах показали, що в м'ясі риби, як і в м'ясі тварин, відділення води зростає. Потім динаміка процесу міняється: подалі нагрівання м'яса тварин супроводжується додатковим відділенням великої кількості води, тоді як відділення води білками м'яса риби закінчується при температурі 65ºС.

Порівняно невеликі втрати води м'язовою тканиною риби при тепловій обробці пояснюються особливостям хімічного складу й гістологічної будови риби. М'ясо риби містить у певній кількості і небілкові азотисті речовини, що відносяться до різних груп органічних сполук. В процесі варки й припускання риби перехід розчинних речовин з риби в бульйон відбувається в результаті відділення денатуруючими м'язовими білками води разом з розчиненими в ній екстрактивними речовинами, а також у результаті дифузії. Кількість екстрактивних речовин, що переходять із риби в бульйон, становлять 0,3 – 0,5%.

При варці й при смаженні риби втрати маси практично однакові (різниця становить 1–2%). При варінні в бульйон переходити 1,5–1,6% (маси риби) розчинних речовин. При припусканні втрати трохи менше й становлять 1,3–1,4%. Більша частина (близько 50%) речовин, що витягають – білки (що частково згортаються при нагріванні, частково залишаються в бульйоні), інше – глютин, екстрактивні речовини, мінеральні елементи, жир. До складу екстрактивних речовин входять амінокислоти, дипептиди (карнозин, ансерин), аміни, безазотисті екстрактивні речовини й ін.

Аналіз технологічного процесу виробництва страви – осетер припущений з соусом біле вино на етапі підготовки до реалізації

Рибні страви є невід'ємною складовою частиною будь-якого і особливо святкового столу. Це пояснюється в першу чергу тим, що риба й приготовлені з неї гастрономічні й кулінарні вироби досить різноманітні й добре сполучаються по смаку й кольору з різними овочами, плодами, крупами, зеленню й іншими продуктами. Після відповідної обробки риби дуже важливо правильно вибрати посуд, у якій вона буде подаватися.

Другі гарячі страви із припущенної риби подають на порцелянових або фаянсових блюдах. Обов'язковою складовою частиною будь-якого стола є столові прилади, кращими з яких вважаються прилади з мельхіору й нержавіючої сталі. Припущенну рибу до подачі на стіл зберігають у гарячому бульйоні, але не більше 30 хв. Шматки припущенної риби повинні бути не деформовані, без згустків і пластівців зсілого білка на поверхні.

Немаловажне значення при формуванні смакової й колірної гами страв мають гарніри. Так, до страви осетер припущений у соусі біле вино найкраще підходить відварна картопля, нарізана бочечками або овочі відварені з жиром і соус біле вино. Для контрасту, як доповнення, можна подати відварні ракові шийки, відварні гриби, скибочка лимона, а гарнір можна посипати зеленню. При підборі гарнірів до рибних блюд важливо враховувати подібність у способах теплової обробки й тих, і інших. При подачі блюда борта посуду не покривають гарніром і соусом.

Для даної страви осетер припущений з соусом біле вино – припущений шматок риби обережно укладають на підсмажений шматочок хліба (крутий). Форма і розмір хліба повинна відповідати формі і розміру риби. На рибу кладуть відварні гриби, нарізані скибочками й ракові шийки, зверху розташовують скибочку лимона. Подаємо страву в овальному баранці під кришкою. Щоб не попекти руки, його ставлять на підставку відповідного діаметру. Гарнір – картопля відварна, обточена бочечками, так як цей гарнір підходить до нашої страви з риби по термічному стану і за харчовою цінністю. У прогріте блюдо викласти припущену рибу на крутоні, навколо гарнір, политий маслом і посипаний зеленню. При банкетній подачі соус біле вино подаємо окремо.

При подаванні баранці ставимо ліворуч від гостя так, як подаємо одну порцію.

Так, як страва називається осетер припущений з соусом біле вино, то готуємо соус, який відповідає нашій страві – соус біле вино. Соус готуємо на основі отриманого бульйону.

Рекомендований вихід однієї порції складає 490 грам. 125 грам доводитися на масу припущенного осетра. Гарнір – картопля відварна складає 150 грам маси страви. 75 грам доводитися на соус біле вино. Залишок 100 грам доводитися на прикрашання риби (лимон, ракові шийки й відварні гриби) і 40 грам на крутон, на який викладається риба.

Так, як в нашому ресторані під час бенкету-ювілею використовується часткове обслуговування офіціантами, то страва повинна подаватися гарячою і в підігрітому посуді (+65 – +75ºС), як і всі інші другі страви і відразу після приходу гостей, а не до їхнього приходу, щоб страва не втратила своїх смакових якостей.

3. Технологічне забезпечення якості кулінарної продукції страв з припущенної риби для ЗРГ

Якість готових рибних страв оцінюють за наступнимипоказниками: відповідність виду риби назві блюда, відповідність виду обробки прийнятому в калькуляції, правильність оброблення риби, правильність нарізки порціонних шматків, стан панірування (для смажених блюд), ступінь готовності, консистенція, захід, смак, оформлення блюда.

Якість готової продукції залежить від якості сировини й напівфабрикатів, які використовують для її приготування. Недоброякісні сировину й напівфабрикати для приготування страв, закусок, виробів використовувати забороняється.

Якість сировини, напівфабрикатів і готової продукції визначають на основі характерних для них властивостей, тобто показників якості: зовнішнього вигляду, смаку, запаху, консистенції, кольору.

Для визначення якості сировини, напівфабрикатів і готової кулінарної продукції використовують два методи: органолептичний і лабораторний. Лабораторний аналіз дає найточніші результати про якість продукту чи страви, а смакові та інші показники якості визначаються тільки за допомогою органів чуття людини, тобто органолептичним методом. На практиці в основному застосовують органолептичний метод. Цей метод певною мірою суб'єктивний, оскільки органи чуття в людей розвинуті неоднаково. Тому результати оцінки якості залежать від здібностей і тренування органів чуття, спостережливості й стану здоров'я дегустатора, а також від дотримання умов і техніки дегустування. Дегустатор не повинен курити, вживати алкогольні напої. При дегустуванні спочатку пробують ті продукти, що мають ніжний смак і запах, а потім – більш гострі.

У міру приготування кожної партії страв, кулінарних виробів (перед видаванням їх для реалізації) проводитися бракераж – щоденний контроль якості готової продукції, який здійснює бракеражна комісія в присутності кухаря, що готував страву. До складу бракеражної комісії входять: директор, інженер-технолог, завідуючий виробництвом, санітарний працівник, висококваліфікований кухар, який має право особистого бракеражу їжі, або кухар-бригадир.

Якість страв визначають органолептичним методом, тобто за зовнішнім виглядом, консистенцією, кольором, смаком і запахом. Крім того перевіряють вихід продукції. Для цього зважують порції виробів, які беруть з роздавальної лінії для відпускання відвідувачам. Відхилення в масі не допускаються.

Перед проведенням бракеражу бракеражна комісія має ознайомитися з меню й калькуляцією на вироби. При порушенні технології приготування їжі або недоважуванні комісія має право зняти страви з реалізації й направити їх на доготування чи перероблення, а якщо потрібно – на обстеження в санітарно-бактеріологічну лабораторію

Результати бракеражу записують у бракеражний журнал, де страву оцінюють за п'ятибальною шкалою. Сторінки журналу мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою. Він зберігається в завідуючого виробництвом або в санітарного працівника.

Під час органолептичної оцінки страв кожному з показників – зовнішній вигляд, смак, запах і консистенція – дають оцінку 5, 4, 3, 2. Загальну оцінку страви виводять як середнє арифметичне до десятих дробів одиниці (наприклад 4,2).

Оцінку 5 одержують такі страви й кулінарні вироби, які за зовнішнім виглядом, смаком, запахом, кольором і консистенцією відповідають установленим для них показникам і вимогам.

На 4 оцінюють страви й кулінарні вироби з відмінними смаковими показниками, але які мають відхилення у формі нарізування, недостатньо рум'яну кірочку, тріщини на поверхні, неповний набір сировини та інші незначні відхилення.

Оцінку 3 мають страви, які можна реалізовувати без перероблення, якщо смакові якості їх не відповідають усім установленим для них вимогам (наприклад, юшка молочна з легким присмаком горілого молока).

Оцінку 2 одержують страви й кулінарні вироби з невластивим для них смаком і запахом, пересолені, дуже кислі, гіркі, гострі, які не мають потрібної форми, підгорілі, з ознаками псування тощо. У цьому випадку страву з реалізації знімають і направляють на перероблення. Якщо переробити страву не можна, складають акт, на основі якого з кухаря, який готував страву й допустив помилку, вираховують вартість сировини. Кухарів, які систематично готують страви низької якості, позбавляють преміальної доплати.

Вимоги до якості страв з припущенної риби: припущена фарширована риба й риба у вигляді порційних шматочків або цілої тушки добрі зберігає свою форму. На поверхні риби допускаються згустки зсілих білків, тому для поліпшення зовнішнього вигляду страви рибу поливають соусом, прикрашають лимоном, грибами, раковими шийками або крабами.

Смак і запах властиві даному виду риби в поєднанні зі спеціями й соусом.

Колір на розрізі білий або світло-сірий.

Консистенція – м'яка, ніжна.

Основний гарнір до блюд із припущенної риби – картопля відварна або картопляне пюре, а додатковий – печериці або білі гриби й ракові шейки або краби. На шматочок риби кладуть скибочку лимона, гарнір поливають маслом і посипають зеленню петрушки або кропу. Припущенну рибу поливають соусами – паровим, томатним, томатним із грибами, біле вино і т. п.

Припущенну рибу до відпуску зберігають на марміті в бульйоні при температурі 65–75 °С не більше 30 хв.

3.1 Розробити технологічну карту на страву осетер припущений з соусом біле вино з урахуванням реалізації її у ресторані пивному (банкет-ювілей).

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА №509

на страву

Риба припущенна з соусом біле вино

Технологія приготування

Рибу, нарізану на порційні куски з шкірою без хрящів, попередньо ошпарені припускають, кладуть в посуд в один ряд, підливають гарячу воду або бульйон, солять, добавляють цибулю ріпчасту, коріння, спеції і припускають 10–15 хвилин при температурі 85 – 90 ºС. Під час відпуску на грінку з пшеничного хлібу або крутон з листкового тіста кладуть кусок припущенної риби, на неї нарізані скибочками гриби, поливають соусом, оформлюють раковими шийками і скибочкою лимону. Форма грінки або крутона повинна відповідати куску риби.

Гарніри – картопля відварна, овочі відварні з жиром.

Соус – біле вино.

Характеристика готової страви

Зовнішній вигляд куски припущеної риби з добре збереженою формою,

викладені на фінці або крутоні, зверху – нарізанні гриби,

риба охайно полита соусом. Риба прикрашена: раковими

шийками, лимоном. Гарнір политий маслом, посипаний

зеленню.

Колір на розрізі білий або світло-сірий.

Консистенція м'яка, ніжна; грінка – хрумка.

Смак і запах притаманні виду припущенної риби у поєднанні з соусом,

спеціями і присмаком грибів.

Кількість сировини на страву з урахуванням реалізації її у ресторані пивному (бенкет-ювілей)

3.2 Розрахувати кількість сировини на страву з припущеного осетра з соусом біле вино на 10 порцій

Так, як нам дана маса нетто (М_н ) (рецептура №509) осетра, яка дорівнює 154г, а напівфабрикат осетер пластований з шкіркою без хрящів (ошпарений), то за табл. 27 величина відходів (В_від ) при обробці дорівнює 45%, тоді маса брутто (М_бр ) визначається за наступною формулою:

М_бр = М_н * 100% / 100 – В_від;

звідси:

М_бр = 154г * 100% / 100% – 45% = 280г,

а для 10 порцій треба 2,8 кг

280г – 1 порція

х –10 порцій,

х = 2,8 кг.

Отже, щоб приготувати 10 порцій осетра припущенного в соусі біле вино нам потрібно 2,8 кг сировини (осетра).

3.3 Удосконалення страви з метою використання у ресторані пивному (бенкет-ювілей)

Визначення методів удосконалення страви з осетра припущенного з соусом – біле вино. Для цього треба проаналізувати вплив термічної обробки на якість готової страви, підвищення якості страви з допомогою використання різноманітних добавок (спецій і т. п.) і можливості підвищення харчової цінності. Почнемо з того, що більш смачною вважається риба, яка припущена цілою або великими кусками так, як в ній краще зберігаються поживні речовини. Тому, для збереження поживної цінності страви з осетра припускаємо його пластами, а потім вже нарізаємо на порціонні куски.

Для того, щоб зберегти форму перев’язуємо пласти шпагатом і завдяки цьому отримуємо готовий виріб, який має гарний і обережний вигляд. Дуже важливим є вміння правильно визначити готовність риби так, як при недоварюванні у риби буде неприємний смак, а також є небезпека зараження паразитами, які живуть в рибі. А з іншої сторони, якщо переварити рибу, то вона деформується, також має неприємний смак і колір. Тому, щоб готова страва була досконалою, з цього боку, треба знати всі технологічні прийоми приготування (температуру, час готування, вигляд та запах готового продукту, а також прийоми перевірки готовності).

Щоб покращити запах і смакові якості риби, під час припускання в бульйон з рибних відходів додаємо спеції, гриби або грибний відвар, корінь петрушки і т. ін. Для надання готовому м’ясу риби ніжності під час припускання можна додати біле вино, огірковий розсіл або лимонний сік (в невеликій кількості). Для збереження поживних речовин під час припускання можна, використати метод зменшення випаровування води. Тобто, змазати жиром каструлю, покласти овочі, а зверху рибу і, як, наслідок, зменшується випаровування води, а всі поживні речовини, які перейшли в бульйон використовуються для приготування соусу.

Після термічної обробки харчову цінність страви можна підвищити за допомогою соусу, основного та додаткового гарніру.

Висновки

З огляду на велику популярність серед населення нашої країни виробів із риби проблеми технологічного забезпечення якості та удосконалення технічного процесу кулінарної продукції із риби набувають великого значення.

На жаль мають місце непоодинокі випадки випуску та продажу неякісної кулінарної продукції, причина яких в недотриманні чи порушенні технологічних процесів її виготовлення, відсутності практики технологічного тестування кулінарної продукції за стадіями її виготовлення та інші порушення.

В даній курсовій роботі була реалізована спроба розкриття її теми: аналіз та удосконалення технології страв з припущенної риби в пивному ресторані (бенкет-ювілей з частковим обслуговуванням офіціантами) і виділення головних характеристик:

– характеристику технологічних властивостей риби, залежність їх від виду, умов холодильної обробки, та їх вплив на якість кулінарної продукції.

– аспекти формування асортименту кулінарної продукції з риби на прикладі ресторану пивного.

– технологічний процес приготування страви з риби на етапі механічної, теплової обробки і підготовки до реалізації.

– технологічне забезпечення якості.

В курсовій роботі науково обґрунтовано технологічні процеси виробництва кулінарної продукції з риби, поліпшення якості готової продукції та оптимізації технологічних процесів, удосконалення страви на прикладі.

Перелік посилань

1. Антонова В.А., Реутова М.А., Стрілець О.А., Чухраєва Л.В., «Організація виробництва та обслуговування споживачів в закладах ресторанного господарства»: навч. посіб. для студ. ВНЗ. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. – 320c

2. Анфімова Н.К., Захарова Т.І., «Кулінарія». – М.: Економіка, 1987. – 272 с.

3. Баранов В.С., «Технологія виробництва продуктів громадського харчування.» – М.: Економіка, 1982. – 399 с

4. Богушева В.І., «Технологія приготування їжі»: навч.-метод. посіб. – Ростов н/Д: Фенікс, 2007. – 374 с.

5. Доцяк В.С., «Технологія приготування страв». – К.: Вища школа, 1995. – 550 с.

6. Збірник рецептур страв і кулінарних виробів для підприємств громадського харчування. – М.: Економіка, 1982. – 720 с. – (Міністерство торгівлі СРСР)

7. Коршунова Г.Ф., «Овочі у харчуванні»: навч. посіб. для студ. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. – 161c.

8. Косовенко М.С., Смирнова Ж.М., Старовойт Л.Я., «Технологія приготування їжі»: підручник для проф.-техн. навч. закл. – К.: Факт, 2003. – 360 с.

9. Мазаракі А.А., Благополучна Н.П., Гайовий І.І., Григоренко О.М., Литвиненко Т.Є., «Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства»: Підручник. – К.: КНТЕУ, 2005. – 631 с.

10. Сало Я.М., «Організація обслуговування населення на підприємствах ресторанного сервісу. Ресторанна справа»: Довідник офіціанта. – Львів: Афіша – 2007. – 301 с.

11. Старовойт Л.Я., Косовенко М.С., Смирнова Ж.М., «Кулінарія»: підручник для учнів проф.-техн. училищ. – К.: Ґенеза, 1999. – 432 с.

12. Топольник В.Г., «Управління якістю продукції та послуг ресторанного господарства»: навч. посіб. для студ. ВНЗ. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2007. – 181c.

13.ДСТУ 3862–99. Громадське харчування: Терміни та визначення. – Введ. 1999.10.01. – Офіц. вид. – К.: Держстандарт України, 1999. – ІІІ, 31 с.

14. Збірник нормативних документів «Послуги громадського харчування». Харків, 1997.

15. Наказ Міністерства економіки України від 25 вересня 2000 р. №210 про «Порядок розробки та затвердження технологічної документації на фірмові страви, кулінарні та борошняні кондитерські вироби у закладах ресторанного господарства».

16. http://www.twirpx.com/files/chidnustry/foodtechnologies.

17. http://revolution./cookery/00016135_0.html.